Роботи в м. Суми, які виконані ЗАТ “Сумимостобуд”- це два мости через річку Псел, біля Млина та біля манежу УАБС на Прокоф'єва.

Для забезпечення можливості ремонтних робіт на діючих мостах, збудованих понад 30 років тому, безпосередньо для “Сумимостобуд” по узгодженню з Облавтодор, розроблені мостові балки прогонів з ненапруженою арматурою, сумісні з балками існуючих мостів, підприємство приймає участь у впровадженні конструкції монолітної накладної залізобетонної плити проїзної частини для ремонту існуючих мостів, проводиться робота по налагодженню вищевказаних конструкцій, що дасть змогу значно подовжити строк служби мостів.

За період 1989-2005 рр. “Сумимостобуд” виконало будівельно-монтажних робіт ( у цінах приведених до 2002 року ) на суму 14.5 млн.грн. відповідно капіталовкладень 19.6 млн.грн. збудовано мостів загальною довжиною 1900 метрів.

2.2 Динаміка і структура валюти балансу

На основі даних фінансової звітності на підприємстві проводиться комплексний аналіз фінансового стану підприємства. Динаміка і структура валюти балансу ЗАТ «Сумимостобуд» представлені в таблиці 2.2

Таблиця 2.2 Динаміка та структура валюти балансу і виручки

Показники	Роки	Абсолютне відхилення	Індекс зросту
	2003	2004	2005	2004 До 2003	2005 До 2004	2004 До 2005	2005 До 2004
Валюта балансу	1562.40	1353.7	1451.30	-208.7	97.6	0,86	1,07
Дохід від реалізації	3221.10	2678.0	7835.1	-543.1	5157.1	083	2.93
Коєфіцієнт зміни валюти балансу	0,6	0,05	0,17	-0,01	0,12	0,83	3.4
Коєфіцієнт зміни виручки	0,26	- 0,11	0,26	0.14	0.15

Загальна сума змін валюти балансу розбивається на складові, що дає змогу зробити попередні висновки про характер руху в складі активів, джерела їх формування та взаємообумовленості. Так, у процесі аналізу зміни у складі довгострокових (необоротних) і поточних (оборотних) засобів розглядаються у взаємозв'язку зі змінами в зобов'язаннях підприємства. У структурі вартості майна відображається специфіка діяльності кожного підприємства. Зауважимо, що не можна порівнювати структуру підприємств різних галузей господарства. Але аналіз її динаміки протягом якогось періоду на конкретному підприємстві необхідний.

Однак сама по собі структура вартості майна не визначає фінансового стану підприємства. Аналіз структури майна підприємства, її динаміки не дає відповіді на питання, наскільки вигідно для інвестора вкладення коштів у дане підприємство, а лише оцінює стан активів і наявність коштів для погашення зобов'язань.

Кожне підприємство, враховуючи характер основних господарських операцій та особливості діяльності, вирішує питання про доцільність поділу активів на оборотні та необоротні. Однак згідно з П(С)БО 2 “Баланс” цей поділ є обов'язковим. Структура вартості майна дає загальне уявлення про фінансовий стан підприємства. Вона показує частку кожного елемента в активах і співвідношення позикових і власних коштів підприємства в пасивах.

Показники структурної динаміки відображають частку участі кожного виду майна в загальній зміні сукупних активів. їх аналіз дає змогу зробити висновок про те, в які активи вкладені знову залучені фінансові ресурси чи які активи зменшились за рахунок відпливу фінансових ресурсів.

Отже, в активі балансу відображаються, з одного боку, виробничий потенціал, який забезпечує можливий для здійснення основної (операційної) діяльності підприємства, а з іншого -- активи, які створюють умови для здійснення інвестиційної і фінансової діяльності. Ці види діяльності тісно взаємозв'язані. Тому після загальної оцінки динаміки обсягу та структури майна необхідно детально оцінити стан, рух і причини зміни кожного виду майна підприємства.

Частиною майна підприємства є нематеріальні активи, котрі являють собою вкладення грошових коштів підприємства в нематеріальні об'єкти, які використовуються протягом довгострокового періоду в господарській діяльності підприємства та приносять дохід.

Нематеріальні активи -- ідентифікований немонетарний актив без фізичної субстанції, який є на балансі підприємства з метою використання у процесі виробництва або поставок товарів і надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для адміністративних цілей. В узагальненому вигляді можна дати таку характеристику нематеріальних активів: це вартість об'єктів промислової та інтелектуальної власності та інших майнових прав.

Валюта балансу, аналізуючи отримані показники (баланс):

- за 2003 рік - 1562,40;

- 2004 - 1353.70;

- 2005 - 1451,30.

Аналізуючи отримані дані, можемо сказати, що валюта балансу знаходиться досить на стабільному рівні. На кінець 2004 року коефіцієнт знизився на 0,86% порівняно з 2003 роком, а на кінець 2005, підвищився на 107% порівняно з 2004 роком.

Дохід від реалізації продукції, аналізуючи отримані дані:

- за 2003 рік - 3221.10;

- 2004 - 2678,0;

- 2005 - 7835,1.

На кінець 2004 року показник знизився на 81% порівняно з 2003 роком, а на кінець 2005 року підвищився на 293% порівняно з 2004 роком.

Аналізуючи дану таблиці, відмічаємо підвищення валюти балансу на кінець 2005 року на 97.6 тис. грн. порівняно з тим же періодом 2004 року і зріст прибутку від реалізації на 26%, отриманого підприємством в 2004 року свідчить про зростання виробничих потужностей підприємства и розширення господарської діяльності. Підвищення показника валюти балансу вийшло за рахунок зросту оборотних (на 14%) і необоротних (на 13%) активів підприємства і підвищення поточних зобов'язань у 2 рази в пасиві. Зріст доходу від реалізації є результатом підвищення попиту на послуги підприємства. Також в 2004 році трапилось підвищення чистого прибутку на 95%, що викликано головним чином зі зростом валового прибутку на 5157.1 тис. грн.. підвищенням інших операційних витрат (135,8тис. грн. в звітному році порівняно з 88,1 тис. грн. в попереднім), фінансових витрат (10,5 тис. грн. порівняно з 7,0 тис. грн. в 2004 р.), в той же час зросли адміністративні витрати.

Основою для визнання структури балансу підприємства незадовільною, а підприємства -- неплатоспроможним є виконання однієї з таких умов:

- коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного періоду має значення менше 2;

- коефіцієнт забезпеченості власними коштами на кінець звітного періоду менше 0,1.

Якщо одна з названих умов не виконується, оцінюється можливість відновлення платоспроможності підприємства. Для прийняття рішень про реальну можливість її відновлення необхідно, щоб відношення розрахункового коефіцієнта поточної ліквідності до встановленого (рівного 2) було більшим за одиницю.

2.3 Показники оцінки майнового стану підприємства

Економічний потенціал суб'єктів господарювання може бути охарактеризований з точки зору майнового стану підприємства і з позиції фінансового положення. Обидві ці сторони фінансово-господарської діяльності взаємопов'язані нераціональна структура майна, його неякісний склад може привести до погіршення фінансового положення і навпаки.

Показники майнового стану підприємства характеризують стан та структуру активів підприємства у сукупності з джерелами їх покриття (пасивами). Ці показники можна поділити умовно на дві групи: показники, які визначають стан основних засобів, та показники, які визначають стан оборотних коштів. Якісна характеристика основних засобів оцінюється за допомогою таких показників:

- частки активної частини основних засобів;

- коефіцієнта зносу;

- коефіцієнта придатності;

- коефіцієнта оновлення;

- коефіцієнта вибуття;

- індексу постійного активу.

Стійке фінансове положення підприємства в значній мірі залежить від доцільності і правильності вкладень фінансових ресурсів в його активи. Активи динамічні по своїй природі і в процесі функціонування підприємства і величина активів та їх структура постійно змінюються.

Під час аналізу використання основних засобів досліджується: введення їх у дію; наявність; фондовіддача; вибуття та ліквідація основних засобів; ступінь використання устаткування тощо.

Розпочинається аналіз із визначення забезпеченості виробництва основними засобами. Потім вивчається їх використання з погляду виявлення резервів, після чого здійснюються розрахунки

Оцінка майнового стану підприємства дає змогу визначити абсолютні й відносні зміни статей балансу за визначений період, відслідковувати тенденції їхньої зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.

Питома вага активної частини основних засобів. Згідно з нормативних документів під активною частиною основних засобів розуміють машини, обладнання і транспортні засоби. Зростання даного показника в динаміці, як вартість приросту основних фондів - це величина, що представляє собою різницю між вартістю основних засобів, що надійшли та вартістю основних засобів, що вибули за звітний період.

Усі вище перераховані показники дають можливість детально проаналізувати майновий стан підприємства. Результати аналізу майнового представлені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Аналіз майнового стану ЗАТ «Сумимостобуд»

Показники (тис.грн.)	Роки	Абсолютне відхилення	Індекс зросту
	2003	2004	2005	2004 до 2003	2005 до 2004	2004 до 2003	2005 до 2004
Коєфіцієнт реальної вартості основних засобів	0,55	0,63	0,62	0,08	-0,01	1,14	0,98
Коефіцієнт зносу	0,52	0,55	0,56	0,03	0,01	1,05	1,01
Коефіцієнт придатності	0,48	0,45	0,44	-0,03	-0,01	0,94	0,97
Коефіцієнт оновлення	0,14	0,13	0,11	-0,01	-0,02	0,93	0,85
Коєфіцієнт динамікі	1,14	1,15	1,18	0,01	0,03	1,00	1,02
Коєфіцієнт вибуття	0,02	0,02	0,01	0	-0,01	1,00	0,92

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства, відображає питому вагу основних засобів в загальній вартості майна підприємства. Аналізуючи даний коефіцієнт відмітимо, що він знаходиться на досить високому ріні і має тенденцію до збільшення, за 2003 рік - 0.55, 2004 - 0.63, 2005 - 0.62.

Коефіцієнт зносу, характеризує ступінь зносу основних засобів. Аналізуючи отримані показники, відмітимо що отримані результати мають тенденцію до рівномірності, за 2003, 2004, 2005 роки, отримані показники відповідно 0.52. 0.55, 056.

Коефіцієнт придатності, характеризує , яка частина основних засобів, придатних до експлуатації. Аналізуючи показник, відмітимо тенденцію рівності на протязі трьох років, 2003 - 0.48, 2004 - 0.45, 2005 - 0.44.

Коефіцієнт оновлення, характеризує частину введених в експлуатацію основних засобів. Аналізуючи отримані дані за 2003 рік - 0.14; 2004 - 0.13; 2005- 0.11, відмітимо, що підприємство ще досить молоде і оновлювати свої основні засоби ще не в змозі.

Вартість основних засобів у міру їх зносу переноситься частинами на вартість продукції у вигляді амортизації основних засобів. Суми амортизації накопичуються в амортизаційному фонді.

Серед основних виробничих засобів розрізняють активну та пасивну їх частини. Перші безпосередньо впливають на продукт, визначають масштаби його виробництва та рівень продуктивності праці. До цієї частини основних виробничих засобів відносять машини та устаткування, інструмент.

До пасивної частини основних виробничих засобів належать ті з них, які створюють необхідні умови для процесу праці: будівлі, споруди, передавальні пристрої тощо. Співвідношення між активною та пасивною частинами основних виробничих засобів визначається передусім специфікою виробничих та технологічних процесів, які відбуваються в даному суб'єкті, та рівнем технологічного оснащення суб'єкта господарювання.

Об'єкт основних засобів визнається як актив у випадку, коли існує ймовірність того, що підприємство отримуватиме в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням активу, та його оцінка може бути достовірно визначена.

Кваліфікований актив -- це актив, який обов'язково потребує істотного періоду для підготовки його до використання за призначенням чи для реалізації.

Основні засоби можуть бути отримані обміном на подібні або неподібні активи.

Подібні активи -- це активи, які мають однакове функціональне призначення та подібну справедливу вартість.

Фінансові інвестиції -- це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку за рахунок відсотків, дивідендів тощо, зростання вартості капіталу або отримання інших вигод для інвестора.

Довгострокові фінансові інвестиції -- це фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

Довгострокові фінансові інвестиції -- це інвестиції, які не можуть бути класифіковані як поточні.

Показники майнового стану підприємства свідчать про покращення матеріально-технічної бази підприємства за звітний період. Показник реальної вартості основних виробничих фондів зріс в звітному році на 24% і дорівнює 0,53, тобто на підприємстві підвищилась доля необоротних активів. Показник зносу має стійку тенденцію зниження на протязі трьох років, тим паче даний показник залишається ще на високому рівні. Зниження коефіцієнта зносу основних засобів сприяє зростанню показника придатності основних засобів , котрий зріс на 10% порівняно з попереднім роком. Коефіцієнт оновлення основних засобів в 2005 році дещо зменшився порівняно з 2004 роком, то б то на підприємстві практикується постійна заміна старих основних засобів на нові.

2.4 Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства

Фінансовий стан підприємства з позиції короткострокової перспективи оцінюється показниками ліквідності й платоспроможності.

Одним із показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, є його платоспроможність, тобто можливість грошовими ресурсами своєчасно погашати свої платіжні зобов'язання. Платоспроможність є зовнішнім проявом фінансового стану підприємства, його стійкості.

Під ліквідністю будь-якого активу розуміють його здатність перетворюватися на грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротший період, тим вища ліквідність даного виду активу.

Ліквідність підприємства -- це наявність у нього оборотних коштів, теоретично достатніх для погашення короткострокових зобов'язань, навіть з порушенням строків погашення, які передбачені контрактами.

Основна ознака ліквідності -- формальне перевищення (у вартісній оцінці) оборотних активів над короткостроковими пасивами. Чим більше це перевищення, тим сприятливішим є фінансовий стан підприємства з позиції ліквідності.

Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, яка потребує негайного погашення.

Основними ознаками платоспроможності є:

* наявність у достатньому обсязі коштів на розрахунковому рахунку;

* відсутність простроченої кредиторської заборгованості. Очевидно, що ліквідність та платоспроможність не тотожні поняття.

Ліквідність менш динамічна порівняно з платоспроможністю. Це обумовлено тим, що на підприємстві у міру стабілізації його виробничої діяльності складається певна структура активів та джерел коштів, унаслідок чого коефіцієнти ліквідності залишаються незмінними або мають незначне відхилення від попереднього значення.

Навпаки, фінансовий стан підприємства з погляду платоспроможності характеризується різкими змінами і залежить від забезпеченості фінансовими ресурсами, виконання плану реалізації продукції, своєчасного надходження платежів від контрагентів тощо.

Підприємство може бути ліквідним більшою або меншою мірою, оскільки до складу оборотних активів належать різнорідні оборотні активи, серед яких є ті, що легко перетворюються на грошові кошти, і ті, що важко реалізуються для погашення зовнішньої заборгованості.

За ступенем ліквідності статті оборотних активів поділяють на три групи:

* ліквідні кошти, які перебувають у негайній готовності до реалізації (грошові кошти, високоліквідні цінні папери); ліквідні кошти, які перебувають у розпорядженні підприємства (зобов'язання покупців, запаси товарно-матеріальних цінностей);

* неліквідні кошти (сумнівна дебіторська заборгованість, не
завершене виробництво, витрати майбутніх періодів).

Пропорція, в якій ці групи мають перебувати відносно один до одного, визначається:

характером та сферою діяльності;

швидкістю обороту коштів підприємства;

співвідношенням поточних та довгострокових активів;

сумою та строковістю зобов'язань на покриття яких призначені статті активів;

якістю -- ступенем ліквідності поточних активів.

У свою чергу, у складі короткострокових пасивів можна виділити зобов'язання різного ступеня строковості:

1-ша група -- прострочені зобов'язання та зобов'язання,
строк платежу за якими настає негайно;

2-га група -- зобов'язання, строк платежу за якими настає найближчим часом (наприклад, протягом місяця);

3-тя група -- зобов'язання, строки платежу за якими віддалені на більш тривалий час( наприклад , кредити, кредити банків на 3-4 місяці).

У зв'язку з цим одним із способів оцінювання ліквідності на стадії попереднього аналізу є зіставлення певних елементів активів з елементами пасивів. З цією метою зобов'язання підприємства групуються за ступенем їх строковості, а його активи -- за ступенем ліквідності. Найбільш термінові зобов'язання підприємства зіставляють з величиною активів, які характеризуються максимальною ліквідністю. Частку термінових зобов'язань, яка залишається не покритою, урівноважують менш ліквідними активами -- дебіторською заборгованістю підприємств зі стійким фінансовим станом, запасами товарно-матеріальних цінностей, що швидко реалізуються. Інші короткострокові зобов'язання зіставляють з такими активами, як інші дебітори, готова продукція, виробничі витрати. Від того, наскільки забезпечена відповідність між цими групами активів та пасивів, багато в чому залежить і платоспроможність підприємства.

Аналіз платоспроможності необхідний не тільки для підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансової діяльності, але й для зовнішніх інвесторів.

Оцінка платоспроможності зовнішніми інвесторами здійснюється на основі характеристики ліквідності, яка визначається часом, який необхідно для перетворення активів в грошові кошти. Таким чином, менше часу необхідно для інкасації даного активу, тим вище його ліквідність.

Ліквідність балансу - можливість суб'єкта господарювання перетворити активи в готівку і погасити свої платіжні зобов'язання.

Ліквідність підприємства - це більш широке поняття, ніж - ліквідність балансу. Ліквідність балансу передбачає пошук платіжних коштів тільки за рахунок внутрішніх джерел.

Поняття ліквідність і платоспроможність дуже близькі, але перше більш широке, тому що від міри ліквідності балансу залежить платоспроможність. В той же час ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективу. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але мати погані можливості у майбутньому і навпаки. Показники ліквідності характеризують здатність підприємства виконати свої короткострокові зобов'язання. Розрахунки ліквідності і платоспроможності представлені в таблиці 2.4. Показники ліквідності показують, на скільки швидко підприємство може розраховуватись по своїм зобов'язанням чи заборгованості. Тобто перетворювати свої активи у грошові кошти.

Фактори, що підвищують коефіцієнт поточної ліквідності:

- максимальне обмеження вкладень капіталу у важко ліквідні та недопущення вкладень у неліквідні поточні активи;

- наявність”чистих” поточних активів (у вигляді грошових коштів, цінних паперів, які можуть бути перетворені на гроші негайно) у розмірі, достатньому для покриття фінансових зобов'язань , строки за якими настали або настануть у найближчий час;

- залучення у господарський обіг позикових коштів на максимально тривалий час.

Таблиця 2.4 Показники ліквідності і платоспроможності

Показники (тис.грн.)	Роки	Абсалютнє відхилення	Індекс зросту
	2003	2004	2005	2004 к 2003	2005 к 2004	2004 2003	2005 2004
Коефіцієнт забезпечення	2,03	2,51	2,49	0,48,	-0,02	1,24	0,99
Коєфіцієнт покриття	4,29	5,70	5.37	1,41	-0,33	1,33	0,94
Коєфіцієнт швидкої ліквідності	2,66	4,48	3,14	1,82	-1,34	1,64	0,7
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	1,18	0,98	0,06	0,2	-0,92	0,83	0,06
Чистий оборотний капітал	529,5	415,0	441,4	-114,5	26,4	0,73	1,06

Основне завдання аналізу ліквідності балансу -- перевірити синхронність надходження і витрачання фінансових ресурсів, тобто здатність підприємства розраховуватися за зобов'язаннями власним майном у визначені періоду часу. Ліквідність балансу визначається ступенем покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у кошти відповідає терміну погашення зобов'язань. Що швидше той чи інший вид активу може набрати грошової форми, то вища його ліквідність. Абсолютну ліквідність мають грошові кошти.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні статей активу, що згруповані за ознакою ліквідності та розміщені в порядку спадання ліквідності, зі статтями пасиву, що згруповані за ознакою термінів погашення і розміщені в порядку збільшення строковості зобов'язань.

Якщо при такому порівнянні активів вистачає, то баланс ліквідний і підприємство платоспроможне. У противному разі баланс неліквідний і підприємство вважається неплатоспроможним

Коефіцієнт покриття, показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використанні для погашення його поточних зобов'язань. Аналізуючи данні показники за три роки 2003, 2004 і відповідно 2005, та отримані результати 4.29; 5.70; 5.37. отримані результати перевищують нормативне значення в 4 - 5 разів.

Коефіцієнт швидкої ліквідності. Цей показник аналогічний коефіцієнту поточної ліквідності, однак розраховується за вужчим колом оборотних активів, коли з розрахунку виключається найменш ліквідна їх частина - виробничі запаси. Відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Аналізуючи отримані результати, 2003 рік -2.65; 2004- 4.48; 2005 - 3.14. Дані результати значно знижені, нормативне значення показника швидкої ліквідності дорівнює n 0,5-1 Таке виключення пояснюється не тільки значно меншою ліквідністю запасів, а й тим, що сума грошових коштів, які можуть бути отримані у випадку вимушеної реалізації виробничих запасів, може бути значно нижчою величини витрат на їх придбання, в умовах ринкової економіки типовою є ситуація, коли при ліквідації підприємство виручає 40% (і менше) від облікової вартості запасів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності є найбільш жорстоким критерієм ліквідності підприємства. Він указує. Яка частка короткострокових зобов'язань може бути за необхідність погашена негайно наявних грошових коштів. Аналізуючи отримані показники за 2003; 2004;2005 і отримані результати відмітимо тенденцію до зниження, відповідно результати, 1.18; 0.98; 0.06, при нормативному значенні 0.05-0.2. за 2003 та 2004 роки отримані результати значно перевищує норму.

Слід зауважити, що розглянуті коефіцієнти мають певні недоліки, а саме:

- стати стичність - ці показники розраховуються на основі балансових даних, які характеризують майновий стан підприємства на конкретну дату і, відповідно, є одним, що вказує на необхідність аналізу їх динаміки за ряд періодів;

- можливість завищення значень показників унаслідок включення до складу поточних активів неліквідних їх елементів;

- мала інформативність для прогнозування майбутніх грошових надходжень та платежів, що є головним завданням аналізу поточної платоспроможності;

- наявність потенційних зобов'язань , які не відображенні в балансі і не враховуються при розрахунку коефіцієнтів ліквідності:

- ігнорування перспективних виплат, які здатні спричинити значний відплив грошових коштів у майбутньому.

Коефіцієнт забезпечення поточної діяльності власними оборотними коштами (К з) вказує, яка частка оборотних коштів підприємства, і розраховуються за формулою:

К з = ВОК / ОА.

Коефіцієнт покриття запасів являє собою відношення величини “нормальних” джерел покриття запасів до суми запасів до суми запасів. Під нормальними розуміють джерела, які можуть використовуватися для покриття запасів. До них належать:

-- власні оборотні кошти;

-- короткострокові кредити та позики;

-- кредиторська заборгованість.

Цей показник (Кпз) визначає, які джерела коштів і в якому обсязі використовуються для покриття виробничих запасів. Якщо значення цього показника менше одиниці, поточний фінансовий стан підприємства розглядається як нестійкий.

Коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності характеризується відношенням розрахункового коефіцієнта поточної ліквідності до його встановленого значення, рівного 2.

Розрахунковий коефіцієнт поточної ліквідності визначається як сума фактичного значення коефіцієнта поточної ліквідності на кінець звітного періоду та зміни значення цього коефіцієнта між закінченням і початком звітного періоду в перерахунку на встановлений період відновлення (втрати) платоспроможності -- 6 місяців (3 місяці).

Показники кожної з наведених груп характеризують фінансовий стан залежно від результатів виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності підприємства. Кожний з цих показників можна використовувати для оцінки і визначення факторів, які вплинули на конкретну ситуацію, що характеризує конкретний показник. Показники ліквідності характеризують здатність підприємства виконати свої короткострокові зобов'язання.

Коефіцієнт покриття характеризує скільки поточних активів приходиться на 1 грн. поточних зобов'язань. Проаналізувавши три роки треби визначити, що отримані результати перевищують нормативне значення( 2:2,5) За 2003 рік коефіцієнт дорівнює 4.29, за 2004(5,70), за 2005 дещо знизився на 0.33 порівняно з 2004. Коефіцієнт проміжної ліквідності характеризує можливості своєчасно погашати підприємством своїх зобов'язань за умов своєчасного проведення розрахунків з дебіторами, на досліджуваному підприємстві цей показник на кінець 2005 року в 2.5 рази перевищував нормативне значення. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (1,18) зріс в 7,69 рази порівняно з 2004 роком, і показує, що підприємство може негайно погасити всі свої зобов'язання. Відмітимо, що на початку цей показник дорівнював лише 0,15.

Таким чином, поточні активи підприємства в значній мірі перевищують короткострокові зобов'язання.

2.5 Аналіз рентабельності підприємства

В умовах ринкових відносин метою підприємницької діяльності є отримання прибутку. Прибуток, що залишається в розпорядженні суб'єктів господарювання забезпечує можливості підприємства до самофінансування, задоволення матеріальних і соціальних потреб власника капіталу та робітників підприємства, а частина прибутку у вигляді податку на прибуток забезпечує формування фінансових ресурсів держави. Прибуток є фінансовим результатом діяльності підприємства, отримання якого можливе лише за умови, перевищення доходу від реалізації над собівартістю реалізованої продукції, за інших умов підприємство отримує лише збиток.

Рентабельність означає прибутковість, доходність. Підприємство вважається рентабельним, якщо доходи від реалізації продукції покриваються витрати виробництва, і крім того, створюють суму прибутку, достатнього для нормального функціонування підприємства.

Економічна сутність рентабельності може бути розкрита тільки через характеристику системи її показників. Розглянемо основні показники рентабельності. Показники рентабельності представлені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Показники рентабельності

Показники (%)	Роки	Абсалютнє відхилення	Індекс зросту
	2003	2004	2005	2004 до 2003	2005 до 2004	2004 до 2003	2005 до 2004
Рентабельність виробництва	4,29	5,8	13,55	1,51	7,75	1,35	2,34
Валова рентабельність продажу	4,81	6,31	4,84	1,5	-1,47	1,31	0,76
Чиста рентабельність продажу	4,8	8,3	12,5	3,5	4,2	1,73	1,51
Рентабельність власного капіталу	8,60	11,21	24,20	2,61	12,99	1,34	2,16
Рентабельність активів	8,60	12,92	15,7	4,32	2,78	1,5	1,21

Рентабельність - це відносний показник, що означає прибутковість або дохідність виробництва продукції та реалізації, а також прибутковість діяльності підприємства в цілому.

У фінансовому аналізі використовують різні показники рентабельності. Усі вони відносні й показують, скільки одиниць прибутку (балансового, чистого, операційного, оподаткованого тощо) отримують на одиницю реалізованої продукції (активів, виробничих фондів, власного капіталу тощо). Інакше кажучи, при визначенні показників рентабельності в чисельнику завжди буде прибуток. Сукупність показників рентабельності всебічно відбиває ефективність виробничої (операційної), інвестиційної та фінансової діяльності підприємства і відповідає інтересам учасників економічного процес.

На рівень показників рентабельності, які, по суті, є узагальнюючими, впливає багато чинників, що відбивають різні аспекти діяльності підприємства. Певна річ, позитивні чинники сприяють підвищенню рентабельності. Завдання фінансового аналітика -- кількісно оцінити вплив кожного чинника на рентабельність, тобто оцінити саме його внесок. Регулюючи розмір чинників з урахуванням їх взаємозв'язку, можна досягти бажаного рівня рентабельності.

Валова рентабельність продажу, характеризує ефективність підприємства за величиною валового прибутку. За 2003 рік дорівнює 4.69, 2004 рік - 5.8, 2005 - 13.55, відзначимо що показник має тенденцію до зростання на кінець 2005 року коефіцієнт виріс порівняно з 2004 роком на 233%.

Чиста рентабельність продажу або рентабельність діяльності. Характеризує ефективність реалізації за показником чистого прибутку. За 2003 рік коефіцієнт дорівнює 2003 рік - 4.81, 2004- 6.31, 2005 - 4.84, відзначимо тенденцію до зниження з 2004 року по 2005 на 76.70%, хоча він знаходиться на досить високому рівні.

Рентабельність власного капіталу. Характеризує ефективність інвестування коштів в капітал даного підприємства і визначає величину прибутку, що припадає на 1 гривню інвестованих коштів. Даний показник має тенденцію та підвищення, за 2003 рік -8.60, 2004 - 11.21, 2005 - 24,20. Аналізуючи отримані результати, визначимо подвійне підвищення, на кінець 2004 року коефіцієнт підвищився 130% на порівняно з 2003 роком, а на кінець 2005 року даний коефіцієнт зріс у двічі і дорівнює 216% порівняно з попереднім роком.

Аналіз рентабельності показує, що ефективність внесених у виробництво ресурсів, активів та капіталу зросла. Збільшення прибутку від реалізації, волового прибутку, чистого прибутку послужили факторами збільшення усіх показників рентабельності в 2005 році порівняно з 2004 роком. В той же час показники рентабельності продаж, рентабельності виробництва, власного капіталу та активів не досягли рівня 2003 року, тобто за три роки ефективність роботи підприємства знизилися. Збільшення рентабельності власного капіталу характеризує підприємства яке досить професійно використовує свої оборотні активи раціонально за призначенням. На кінець 2005 року показник зріс у два рази порівняно з 2004 (2004-11.21 та 2005- 24.20).

2.6 Аналіз фінансової стійкості підприємства

Однією з характеристик стабільного стану підприємства є його фінансова стійкість. Вона обумовлена як стабільністю економічного середовища, в рамках якого підприємство здійснює свою діяльність, так і від результатів його функціонування, його активного і ефективного реагування на зміну внутрішніх і зовнішніх факторів.

Фінансова стійкість - це результат діяльності, який свідчить про забезпеченість підприємства власними фінансовими ресурсами, рівень їх використання, напрямки їх розміщення. Фінансова стійкість підприємства тісно пов'язана із перспективною його платоспроможністю. Її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу.

Зовнішнім проявом стійкості виступає платоспроможність, тобто спроможність своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов'язання, що витікають із торгових, кредитних та інших операцій платіжного характеру. Але найвищою формою стійкості підприємства є його спроможність розвиватися. Для цього підприємство повинно мати гнучку структуру фінансових ресурсів і можливість при необхідності залучати позичкові кошти, тобто бути кредитоспроможними.

Таким чином, фінансова стійкість підприємства - це такий стан його фінансових ресурсів, їх розподіл і використання, який забезпечує розвиток підприємства на основі зростання прибутку і капіталу при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності в умовах допустимого рівня ризику. Показники фінансової стійкості представленні в таблиці 2.6, яка представлена в додатку.

Таблиця 2.6 Показники фінансової стійкості підприємства

Показники	Роки	Абсалютнє відхилення	Індекс зросту
	2003	2004	2005	2004 до 2003	2005 до 2004	2004 до 2003	2005 до 2004
Коефіцієнт Автономії	0,89	0,93	0,93	0,04	0	1,04	1
Коефіцієнт фінансування	0,11	0,70	0,75	0,59	0,05	6,37	1,07
Коефіцієнт забезпечення. Власними оборотними коштами	0,77	0,82	0,81	0,05	-0,01	1,06	0,99
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,38	0,33	0,33	-0,05	0	0,87	1
Коефіцієнт фінансової стійкості	8,70	14,35	13,40	5,65	-0,95	1,70	0,94

Оцінювання фінансової стійкості підприємства передбачає проведення об'єктивного аналізу величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі його фінансової стабільності і незалежності, а також аналізу відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

На фінансову стійкість підприємства впливають такі фактори:

- стан підприємства на товарному ринку;

- виробництво якісної продукції;

- становище підприємства в діловому співробітництві;

- залежність підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів;

- наявність неплатоспроможних дебіторів;

- ефективність господарських і фінансових операцій.

Фінансова стійкість є відображенням стабільного перевищення доходів над витратами, забезпечує вільне маневрування грошовими коштами підприємства та завдяки ефективному їх використанню сприяє безперервному процесу виробництва і реалізації продукції.

У процесі аналізу фінансової стійкості підприємства необхідно проаналізувати дебіторську заборгованість, установити її законність і терміни виникнення, виявити нормальну та невиправдану дебіторську заборгованість. На фінансову стійкість підприємства впливає не сама по собі наявність дебіторської заборгованості, а її розмір, рух і форма, тобто чим зумовлена ця заборгованість. Дебіторська заборгованість не завжди виникає в результаті порушення порядку розрахунків і не завжди погіршує фінансовий стан підприємства. Тому її не можна повною мірою вважати відволіканням власних коштів з обігу, оскільки її частина слугує об'єктом банківського кредитування і не впливає на платоспроможність суб'єкта господарювання.

Отже, фінансово-стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси і витрати, не допустити невиправданої дебіторської і кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов'язаннями. Наступним етапом аналізу фінансової стійкості підприємства є оцінка платоспроможності. Аналіз платоспроможності здійснюється через зіставлення наявності та надходження коштів із зобов'язаннями першої необхідності. Найбільш чітко платоспроможність виявляється під час її аналізу за відносно невеликий термін (тиждень, декада, місяць). Платоспроможність оцінюється через коефіцієнт платоспроможності, тобто через відношення наявних грошових сум до суми термінових платежів на конкретну дату чи на наступний період. Коли коефіцієнт платоспроможності дорівнює чи більший одиниці, можна вважати, що підприємство є платоспроможним. Коли цей коефіцієнт менший одиниці, у процесі аналізу слід виявити причини браку платіжних коштів (зниження зростання суми виручки, доходів, прибутку, нераціональне використання оборотних коштів, приміром, великі запаси сировини, товарів, залишків готової продукції).

Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиковими джерелами можна виділити такі чотири типи фінансової стійкості підприємства:

1) абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) -- коли власні оборотні кошти забезпечують запаси і витрати.

Умови:

±Ев>0,

±ЕВ.Д>0,

±Е>0,

де Ев -- наявність власних оборотних коштів;

Ев.д -- наявність власних оборотних і довгострокових позикових коштів;

- загальна сума джерел коштів для формування запасів і витрат.

Тримірний показник ситуації: 5= (1,1,1);

2) нормально стійкий фінансовий стан -- коли запаси і витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами.

± Ев < 0,

±Евд>0,

-±Е >0,

5= (0,1,1).

3) нестійкий фінансовий стан -- коли запаси і витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів та позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат.

± Ев < 0,

± Ев. д < 0,

±Е>0,

5= (0,0,1).

4) кризовий фінансовий стан -- коли запаси і витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства;

±Еа<0,

± Ев д < 0,

± Е < 0,

S = (0, 0, 0).

Абсолютна і нормальна стійкість фінансового стану характеризуються високим рівнем рентабельності підприємства та відсутністю порушень фінансової дисципліни. Нестійкий фінансовий стан характеризується наявністю порушень фінансової дисципліни, перебоями в надходженні грошових коштів, зниженням дохідності діяльності підприємства.

Фінансово стійким є такий господарський суб'єкт, котрий за рахунок власних коштів покриває кошти, вкладені в активи (основні засоби, нематеріальні активи, оборотні кошти), не допускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості і розраховується за своїми зобов'язаннями в зазначений термін. Для більш детальної характеристики фінансової стійкості даного підприємства необхідно також провести аналіз відносних показників, що характеризують фінансову стійкість, а також деяких показників ліквідності , рентабельності і ділової активності.

На підставі розрахунку основних відносних показників, наведених у таблиці 2.6, яка представлена у додатку А.

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) на протязі аналізованого періоду мав незначну тенденції по підвищення. У 2003 році він дорівнював 0,83; у 2004- 0,93; у 2005 - 0.93, при нормативному значенні - 0,5. це означає, що доля власного капіталу у всьому майні підприємства підвищилась, зберігається на в високому рівні, що свідчить по відносну незалежність підприємства від позикових джерел і про те, що підприємство може упоратися з несприятливими обставинами, що виникають його діяльності, і про менший ризик ( акціонерів ) даного підприємства. Але підвищення коефіцієнта позитивно відображається на фінансовій стійкості підприємства робить його більш фінансово незалежним і підвищує його гарантії щодо погашення своїх зобов'язань.

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами матеріальних оборотних фондів показує, наскільки запаси і витрати фінансуються за рахунок власного оборотного капіталу. Підвищення цього показника на даному підприємстві з нову ж таки вказує на зниження залежності підприємства від позикових джерел формування запасів і витрат, що, звичайно є негативною тенденцією. Нормативне значення показника - більше (0.1), за 2003 рік показник дорівнює - 0.77, за 2004- 0.82, за 2005- 0.81, що значно перевищує нормативне значення, це свідчить про те , що підприємство робить основну ставку на власний капітал, у балансі питому вагу біля 90% балансу приходиться на власний капітал.

Коефіцієнт фінансування за аналізований період знаходився в межах нормативного значення, але зріс з 0,11( 2003 рік) до 0.70 ( 2004 рік) або на 636%, що є негативною тенденцією і свідчить про те, що дещо збільшилася залежність підприємства від залучених засобів, якщо тенденція до збільшення продовжиться 2005 рік - 0.75 зріс на 107%, то підприємство змушене буде перейти до залучених позикових коштів до зовнішніх джерел фінансування.

Для аналізу ступеня мобільності використання оборотних коштів використовується коефіцієнт маневрування власного капіталу оборотного капіталу, який показує частку власного оборотного капіталу у капіталі підприємстві. Його нормативне значення становить 0.5. У ЗАТ «Сумимостобуд» цей показник знаходився нижче нормативного значення і становив в 2003, 2004, 2005 роках відповідно 0.38; 0,33; 0,33. Як бачимо значення цього показника незначно знизився. Саме значення цього показника значною мірою залежить від специфіки виробництва. Отже , однозначно стверджувати погано це чи гарно для підприємства чи добре не можна.

Отже. Проаналізувавши відносини показники фінансової стійкості підприємства, можна зроби ти висновок що з 2003 року до 2005 стан фінансової стійкості дещо покращилося, на що вказує підвищення ряду коефіцієнтів. Загальна тенденція вказує на те, що підприємство не може вважатись збитковим, отже і опинитися у кризовому стані.

При цьому власний капітал необхідно розглядати в обліковому, фінансовому, правовому аспектах.

Обліковий аспект передбачає оцінку початкового вкладення капіталу та його наступних змін, пов'язаних з додатковими вкладеннями, отриманням чистого прибутку, накопиченого з моменту функціонування підприємства, іншими причинами, що приводять до нарощення (змінення) власного капіталу.

Фінансовий аспект ґрунтується на розумінні власного капіталу як різниці між активами і зобов'язаннями.

Правовий аспект характеризує залишковий принцип поширення претензій власників на отримані доходи та наявні активи.

Власний капітал підприємства містить дві основні складові:

а) інвестований капітал (капітал, що вкладений власниками в підприємство);

б) накопичений капітал (створений на підприємстві).

Аналізуючи власний капітал, необхідно визначати питому вагу його окремих складових, а також динаміку їх складу та структури за певні періоди.

Необхідність окремого розгляду елементів власного капіталу пов'язана з тим, що кожен з них є характеристикою правових та інших обмежень підприємства в розпорядженні своїми активами.

Показники фінансової стійкості підприємства відображає відношення власного і запозиченого капіталу. Коефіцієнт автономії на досліджуваному підприємстві значно перевищує нормативне значення (0.5) за 2003-2005 рр. збільшилося на 6%, тобто за досліджуваний період питома вага власного капіталу в загальній сумі ресурсів підвищився, що характеризує підприємство як відносне незалежне від зовнішніх джерел. Коефіцієнт фінансової стійкості показує, що підприємство здатне погасити всі свої зобов'язання за рахунок власного капіталу, без залучення при цьому ніяких зовнішніх джерел фінансування. На протязі останніх 3 років даний показник змінився в основному, за рахунок змін показника поточних зобов'язань підприємства, тобто власній капітал за цей період підвищився незначно. Так, в 2003 році коефіцієнт фінансової стійкості дорівнює 5,88, в 2004 - 15,47, в 2005 - 8,7. Коефіцієнт маневреності власного капіталу свідчить про те, що частина власного капіталу підприємства знаходиться в обороті зовсім не знизилась порівняно з попередніми роками, що уповільнює вільне маневрування цими засобами. Однак цей показник є достатнім для підприємства, котре займається фондоміським виробництвом, оскільки достатньо значна частина власного капіталу владується в основні виробничі засоби. Коефіцієнт відношення власних і залучених засобів за 3 роки знизився на 0,06, тобто скоротився об'єм залучених засобів на 1 грн. власного.

2.7 Аналіз ділової активності підприємства

Оцінка ділової активності полягає в аналізі результатів та ефективності поточної діяльності підприємства. Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути отримана в результаті порівнянні діяльності даного підприємства і підприємств даної галузі. Такими якісними критеріями є: широта ринків збуту продукції, наявність продукції, що йде на експорт, репутація підприємства, кількісна ж оцінка проводиться шляхом визначення ефективності використання ресурсів підприємства.

Важливою складовою частиною фінансових ресурсів підприємства є його оборотні активи, які як відомо включають запаси, грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення, дебіторську заборгованість.

Від стану оборотних активів залежить успішне здійснення виробничого циклу підприємства, оскільки нестача оборотних коштів паралізує виробничу діяльність підприємства, перериває виробничий цикл і як результат призводить до неможливості оплачувати свої зобов'язання.

Фінансовий стан підприємства, знаходиться в безпосередній залежності від того, наскільки швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються в реальні гроші. Від оборотності залежить не тільки розмір мінімально необхідних для господарської діяльності оборотних коштів, а й розмір витрат, пов'язаних з володінням і зберіганням запасів. У свою чергу це відображається на собівартості продукції і в кінцевому підсумку на фінансових результатах підприємства. Показники ділової активності підприємства представлені у таблиці, 2.7.

Таблиця 2.7 Показники ділової активності

Показники	Роки	Абсолютне відхилення	Індекс зросту
	2003	2004	2005	2004 до 2003	2005 до 2004	2004 до 2003	2005 до 2004
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	1,52	4,99	4,56	3,47	-0,43	3,28	0,91
Фондовіддача	1,09	3,32	3,03	2,23	-0,29	3,04	0,91
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	10,17	35,67	25,70	25,5	-9,97	3,50	0,72
Коефіцієнт оборотності активів	1,39	4,65	3,41	3,26	-1,24	3,34	0,73

Коефіцієнт оборотності активів, характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення. Аналізуючи отримані показники 2003 рік - 1.39, на кінець 2004 року він збільшився на 334% і дорівнює - 4.65, на кінець 2005 року він зменшився на 73% порівняно з 2004 роком і дорівнює 3.41.

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів, характеризує швидкість реалізації товаро-матеріальних запасів підприємства. Аналізуючи на кінець 2003 року - 10,17, 2004 - 35,67, 2005 - 25,70. Відмітимо підвищення коефіцієнта на кінець 2004 року в 3. 51 рази, на кінець 2005 року зменшення на 72% порівняно з 2004 роком.

Фондоввідача, характеризує ефективність використання основних засобів підприємства. Отримані дані за 2003, 2004 і 2005 роки, відповідно 1.09; 3,32; 3,09, відмітимо тенденцію до стабілізації роботи на підприємстві, до ефективного використання основних засобів. На кінець 2004 року коефіцієнт значно збільшився у тричі і дорівнює 3.32, а на кінець трохи зменшився 3.09.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу, показує ефективність використання власного капіталу. На підприємстві основою всього балансу є власний капітал, від ефективного використання залежить подальше функціонування всього підприємства. Аналізуючи отримані дані за 2003 - 1.52; 2004 - 4.99; 2005 - 4.56, бачимо зростання коефіцієнта на кінець 2004 в 3.28 порівняно з 2003 роком та зниження на 0.43 на кінець 2005 року. Хоча такий результат для підприємства можна вважати пристойним. Аналіз обертання активів за період 2003-2005 рр. Свідчить про уповільнення обертання активів, тобто віддача цих активів знизилася і підприємству треба більшу кількість активів для забезпечення попереднього рівня прибутку від реалізації. В то же час в 2005 році порівняно з 2004 роком показники обертання покращились. Фондовіддача показує, яка кількість чистого прибутку приходиться на одиницю основних фондів. Порівняно з 2005 роком цей показник зріс на 0,12, але він на 0,46 не досягає значення 2003 року. Це пов'язано зі значним підвищенням вартості основних засобів (за попередні три роки - на 394,64 тис. грн.) на підприємстві і меншими темпами росту чистого прибутку (на 104,1 тис. грн.) Фондомісткість показує, що підприємству в 2005 році для забезпечення 1 гривні чистого прибутку від реалізації потрібно 0,72 грн. основних виробничих фондів, що на 7 копійок менше, ніж в 2005 році і на 14 копійок більше, ніж в 2003р. Зростання коефіцієнта та обертання запасів свідчать про підвищення чистого прибутку на одиницю запасів, тобто підприємству в попередньому році стало більш ефективно використовувати свої виробничі запаси. Показник обертання дебіторської заборгованості дорівнює 8,96 в 2004 році, тобто середній період погашення заборгованості перед нашим підприємством становить 40 днів, що нижче показника попереднього року на 23 дні, що свідчить про підсилення фінансової дисципліни дебіторів і проведення підприємством роботи з дебіторами по погашенню ними своєї, заборгованості перед ЗАТ «Сумимостобуд». Зниження строку погашення кредиторської заборгованості характеризує підприємство як фінансово дисципліноване. Повний цикл операційної діяльності підприємства відбувається за 74 дні, що на 32 дні менше, ніж в 2004 році. Фінансовий цикл становив 48 днів, що нижче відповідного показника 2004 року на 21 день.

2.8 Аналіз акціонерного капіталу

Оцінка акціонерного капіталу полягає в аналізі дивідендів, які отримує підприємство. Показники акціонерного капіталу представлені в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 Показники прибутковості акцій

Показники (тис. грн.)	Роки	Абсолютне відхилення	Індекс зросту
	2003	2004	2005	2004 к 2003	2005 к 2004	2004 к 2003	2005 к 2004
Видані дивіденди акціонерам	128,60	100,00	95,10	-28,60	-4,90	0,78	0,95
Чистий прибуток на одну акцію	0,74	0,14	0,31	-0,60	0,17	0,19	2,21
Дивіденди на одну акцію	0,14	0,14	0,31	0,00	0,17	0,98	2,21

Кількість імітованих цінних паперів за останні три роки залишається незмінною, тобто підприємство не застосовує додаткову емісію акцій. На протязі трьох останніх років підприємство виплачує своїм акціонерам дивіденди. При цьому в 2004 і 2005рр. чистий прибуток на акцію співпаду з дивідендами на одну звичайну акцію і дорівнювала відповідно 0,31 і 0,14 тис.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення фінансового стану ЗАТ «Сумимостобуд»

3.1 Напрямки покращення фінансового стану підприємства

Основною задачею комплексного аналізу фінансового стану підприємства є не тільки отримання об'єктивної картини про стан справ на підприємстві і про його місце на ринку, а й розгляду через призму покращення фінансового стану факторів, які викликали цей стан.

Вивчення теми “Комплексний фінансовий аналіз” має на меті формування у студентів базової теоретичної підготовки та практичних навичок з управління комплексним фінансовим аналізом підприємства з метою підтримання ліквідності та платоспроможності підприємства та забезпечення конкурентоспроможності у довгостроковому періоді. Процес вивчення даної теми складається з опрацювання системи проблемних питань, які можна об'єднати й узагальнити за такими напрямками:

- сутність та завдання комплексного фінансового аналізу;

- визначення поняття та структури інформаційної бази комплексного аналізу, системи вимог до неї;

- особливості побудови моделі обробки вхідної інформаційної
бази відповідно до специфіки об'єкта дослідження;

- математична, статистична та аналітична складові моделі
формування цільового елемента комплексного аналізу -- інтегрованого показника фінансового стану підприємства;

- комплексний аналіз на основі визначення загальної оцінки
комерційної надійності підприємства -- об'єкта дослідження;

- комплексний аналіз на основі моделей прогнозування банкрутства підприємства;

- модель інтерпретації результатів комплексного фінансового
аналізу та формування майбутніх трендів фінансово-господарської діяльності підприємства -- об'єкта дослідження.

При вивченні матеріалів теми, з метою полегшення її розуміння та засвоєння, доцільно повторити матеріали попередніх тем курсу «Фінансовий аналіз», а також теми «Оцінка фінансового стану підприємства» і «Фінансова санація та банкрутство підприємств» з курсу (Фінанси підприємств, які є методологічною основою управління комплексною оцінкою підприємства, а саме: організація та проведення розрахунків на основі обраної математичної моделі комплексної фінансової оцінки, ідентифікації фактичних результатів і побудови прогнозного тренду зміни фінансового стану підприємства.