Державний бюджет України

- код 4113 - надання інших внутрішніх кредитів, в т.ч. кредити для населення.

Повернення ж внутрішніх кредитів (код 4120) включає в себе кредити:

- код 4121 - повернення кредитів органаліи державного управління інших рівнів, включаючи державні позабюджетні фонди;

- код 4122 - поврнення кредитів підприємствами, установами, організаціями;

- код 4123 - повернення інших внутрішніх кредитів.

Код 4200 надання зовнішніх кредитів із вирахуванням погашення включає в себе кредитування і платежі в рахунок його погашення, які надаються зарубіжним країнам, міжнародним організаціям, підприємствам, приватним особам та іншим економічним одиницям за такою деталізацією :

- код 4210 - надання зовнішніх кредитів;

- код 4220 - повернення зовнішніх кредитів.

РОЗДІЛ ІІІ. ЗДІЙСНЕННЯ ВИДАТКІВ РОЗПОРЯДНИКІВ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ, ОДЕРЖУВАЧІВ КОШТІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

Здійснення видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів відповідно до кошторисів доходів і видатків, планів асигнувань або планів використання бюджетних коштів проводиться органами Державного казначейства України з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів (одержувачів) шляхом проведення платежів з цих рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України. Відповідно до покладених завдань Державне казначейство контролює цільове направлення бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі підтвердних документів, наданих розпорядниками бюджетних коштів. Відповідальність за цільове використання бюджетних коштів несуть розпорядники та одержувачі бюджетних коштів.

3.1 Порядок оплати витрат розпорядників коштів

Оплата рахунків розпорядників коштів бюджету здійснюється лише за наявності в обліку органів Державного казначейства їх зобов'язань та фінансових зобов'язань та залишків коштів на рахунках розпорядників.

З метою здійснення контролю за станом кредиторської заборгованості розпорядників коштів бюджету та прийняттям поточних зобов”язань, а також для удосконалення механізму управління наявними залишками бюджетних коштів розроблено Порядок обліку зобов”язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства затвердженого Наказом ДКУ № 103 від 19.10.2000 р.

Зобов'язання -- що виникає із договорів (угод, замовлень) згідно з якими розпорядник коштів бюджету як споживач товарів, робіт, послуг повинен сплатити належну суму виконавцю за умов реалізації цих договорів .

Зобов'язання обліковуються органами Державного казначейства на рахунках позабалансового обліку плану рахунків виконання державного та місцевих бюджетів.

Зобов'язання розпорядника коштів бюджету сплатити кошти за надані товари (послуги) чи інші ідентичні операції на виконання зобов'язання або відповідно до первинних фінансових документів - фінансове зобов”язання.

Фінансові зобов'язання обліковуються:

розпорядниками коштів бюджету, як кредиторська заборгованість; органами Державного казначейства на рахунках позабалансового обліку плану рахунків виконання державного та місцевих бюджетів.

. Розпорядники коштів бюджету мають право брати зобов'язання на витрачання бюджетних коштів тільки в межах асигнувань, наданих їм на бюджетний рік відповідно до бюджетного призначення:

- при виконанні кошторису за загальним фондом бюджету розпорядники коштів бюджету беруть зобов'язання відповідно до кошторисних призначень, а фінансові -відповідно до розпису асигнувань, установлених планом асигнувань, наростаючим підсумком з початку року, виходячи з необхідності забезпечення виконання пріоритетних заходів поточного бюджетного року та з урахуванням погашення заборгованості минулих періодів;

- при виконанні спеціального фонду бюджету розпорядники коштів бюджету беруть зобов'язання та фінансові зобов'язання в межах кошторисних призначень (відповідно до зведення показників спеціального фонду кошторису).

За зобов'язаннями та фінансовими зобов'язаннями розпорядників коштів, які виникають у процесі виконання кошторису доходів та видатків, розпорядники складають на паперових та електроннихносіях Реєстр зобов'язань розпорядників коштів бюджету (додаток 14 ), Реєстр фінансових зобов'язань розпорядників коштів бюджету (додаток 15).Вобов'язковому порядку до зазначених реєстрів додаються копії первинних документів про взяття зобов'язання та фінансового зобов'язання, засвідчених в установленному порядку. Копії документів залишаються в органах Державного казначейства. На відповідній копії документа проставляються: номер реєстраційного та спеціального реєстраційного рахунку розпорядника, порядковий номер і дата занесення в Картку обліку зобов'язань розпорядників коштів за загальним фондом кошторисудоходів та видатків . У виняткових випадках, коли такі документи розкривають плани оперативної діяльності чи специфіку органів державної влади,що забезпечують оборону або безпеку України, розпорядники подають тільки відповідні реєстри.

Органи Державного казначейства звіряють подані розпорядником реєстри зобов'язань та підтверджуючі документи на предмет відповідності даних, уключених до реєстру та перевіряють наявність залишків невикористаних асигнувань за відповідними кодами функціональної і економічної класифікації видатків.

Розпорядники коштів бюджету відповідають за правильність заповнення реєстрів достовірність та фактичну наявність зобов'язань та фінансових зобов'язань, уключених до них.

У випадках неналежного оформлення реєстрів або відсутності підтверджуючих документів, залишків бюджетних асигнувань за відповідними кодами функціональної та економічної класифікації видатків, окремо за загальним та спеціальним фондами, органами Державного казначейства ці зобов'язання не обліковуються, а повертаються на доопрацювання розпорядникам коштів бюджету.

Оплата рахунків розпорядників коштів бюджету здійснюється лише за наявності в обліку органів Державного казначейства їх зобов'язань та фінансових зобов'язань та залишків коштів на рахунках розпорядників.

Бюджетні установи та організації мають право на визначення черговості оплати рахунків самостійно, виходячи з потреби забезпечення виконання пріоритетних заходів.

Наявність узятих на облік реєстрів фінансових зобов'язань розпорядників та копій підтвердних документів є обов'язковою підставою для проведення видатків.

Підставою для здійснення видатків розпорядників бюджетних коштів є платіжні доручення, підготовлені власниками рахунків, та підтвердні документи, які підтверджують цільове направлення коштів (рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт, звіти про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти тощо), порядок оформлення і подання яких органам Державного казначейства регламентується вимогами щодо обліку зобов'язань, згідно з якими розпорядник коштів бюджету, як споживач, повинен сплатити належну суму виконавцю за умови реалізації цих зобов'язань.(додаток 16 )

Документи приймаються органами Державного казначейства від розпорядників бюджетних коштів:

-за загальним фондом та іншими доходами спеціального фонду - відповідно до зареєстрованих в органах Державного казначейства зобов'язань, згідно з кошторисними призначеннями та помісячними планами асигнувань, у межах залишку коштів на рахунку за певним кодом економічної класифікації видатків;

- за спеціальним фондом (крім інших доходів спеціального фонду) - відповідно до кошторисних призначень та у межах загального залишку коштів на спеціальному реєстраційному рахунку за всіма кодами економічної класифікації видатків (додаток 17 ).

Підставою для здійснення видатків одержувачів коштів є платіжні доручення, підготовлені власниками рахунків, та підтверджувальні документи, які приймаються в межах зареєстрованих в органах Державного казначейства зобов'язань, відповідно до плану використання бюджетних коштів та в межах залишків коштів на рахунку.

Здійснення видатків інших клієнтів органами Державного казначейства проводиться на підставі платіжних доручень, підготовлених власниками рахунків, що приймаються в межах загального залишку коштів на їх рахунку, без додання підтвердних документів, за винятком деяких напрямків видатків, що визначаються Державним казначейством України та головними розпорядниками бюджетних коштів.

Окремі видатки Міністерства оборони України та інших органів виконавчої влади (за окремими кодами функціональної та економічної класифікації видатків, перелік яких узгоджується з Державним казначейством України і відповідним органом виконавчої влади), незалежно від суми разового платежу, здійснюються тільки на підставі платіжних доручень. Тобто, здійснення видатків, якщо вони містять відомості, що становлять державну таємницю, проводиться без подання підтвердних документів. Відповідальність та контроль за проведенням таких операцій покладаються на розпорядників бюджетних коштів.

Платіжні доручення подаються до органів Державного казначейства в двох примірниках або в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків, за встановленою Національним банком України формою. В окремих випадках, за погодженням з Державним казначейством України, платіжне доручення подається у довільній формі, за умови обов'язкового забезпечення наявності та схематичного розташування усіх елементів (рамки, лінії, текстові елементи) згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів платіжних доручень.

Дата платіжного доручення повинна відповідати даті його фактичного подання або даті наступного дня, якщо документи надійшли після операційного часу. У разі невідповідності дати подання даті платіжного доручення розпорядник бюджетних коштів (одержувач, інші клієнти) у правому верхньому куті на всіх примірниках обов'язково проставляє дату фактичного подання за підписом свого головного бухгалтера або його заступника.

Подані розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами та іншими клієнтами платіжні доручення перевіряються щодо правильності заповнення реквізитів та відповідності підписів і відбитка печатки зразкам.

Відмітка про дозвіл на проведення оплати ставиться на першому примірнику прийнятих платіжних доручень у вигляді відбитку штампа казначея “Підлягає оплаті”.

Після проведення платежу на платіжних дорученнях та підтвердних документах, за якими проведено оплату, ставиться відмітка у вигляді відбитку штампа казначея “Оплачено” .

Платіжне доручення не прийняте до виконання в день його отримання у зв'язку з неправильним заповненням реквізитів, якщо не заповнено хоча б один із реквізитів, відсутні підтвердні документи, надання яких передбачено разом із платіжним дорученням, органами Державного казначейства повертається без виконання. На зворотньому боці платіжного доручення робиться напис про причину повернення без виконання та зазначається дата його повернення за підписами головного бухгалтера або його заступника та виконавця з проставленням штампу органу Державного казначейства. Платіжне доручення та всі підтвердні документи, що отримані разом з ним і не прийняті до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертаються розпорядникам бюджетних коштів (одержувачам, іншим клієнтам), від яких вони надійшли.

Платіжні доручення та інші розрахункові документи містять такі реквізити:

назву документа;

номер документа, число, місяць, рік його складання;

назви та коди (номери) установи платника та отримувача коштів, номери рахунків за дебетом та кредитом;

назву установи банку, органу Державного казначейства України (отримувача та платника коштів) і номер коду;

суму платежу (цифрами та літерами);

а у призначенні платежу зазначаються:

назва/вид товарів (робіт, послуг), за які здійснюється оплата, номер і дата документа, на підставі якого здійснюється платіж (договір, рахунок, товарно-транспортний документ тощо), номера і дати, коди бюджетної класифікації;

коди бюджетної класифікації доходів та видатків при здійсненні видатків із бюджету, перерахуванні коштів до бюджету або перерозподілі бюджетних коштів;

додаткові реквізити, визначені Державним казначейством України.

На першому примірнику ставляться (незалежно від способу виготовлення розрахункового документа) відбиток печатки та підписи відповідальних осіб платника або отримувача коштів.

Вимоги щодо заповнення розрахункових документів на паперових носіях, що подаються органам Державного казначейства, аналогічні вимогам, установленим для установ банків і визначеним Правилами заповнення розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви на відкриття акредитива (додаток № 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 № 135 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2001 за № 368/5559).

Розпорядники бюджетних коштів, одержувачі та інші клієнти відповідають за правильність заповнення розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податку на додану вартість і кодів бюджетної класифікації та достовірність даних у підтвердних документах, які стануть підставою для здійснення платежу органами Державного казначейства.

Усі операції органів Державного казначейства повинні оформлятися відповідними документами і вміщувати інформацію про характер операції та бути підставою для відображення операцій в обліку Державного казначейства.

Строк дії платіжного доручення розпорядників бюджетних коштів, одержувачів та інших клієнтів установлений у межах 10 календарних днів з дня його виписки. День заповнення платіжного доручення не враховується.

Списання коштів з рахунку платника здійснюється на підставі першого примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в органі Державного казначейства, а по розрахункових документах у електронному вигляді - на підставі розрахункового документа з доданням примірника на паперових носіях.

Органи Державного казначейства визначають порядок та строки зберігання розрахункових документів згідно з чинним законодавством, забезпечують їх зберігання.

Розрахункові документи повинні надаватися як у паперовій формі, так і у електронному вигляді.

Розрахунковий документ у електронному вигляді повинен включати відповідні реквізити документа у паперовій формі.

Під час підписування розрахункового документа не дозволяється використання факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового документа в кілька прийомів. Органами Державного казначейства до виконання такі розрахункові документи не приймаються.

Органи Державного казначейства не несуть відповідальність за достовірність змісту документів, на підставі яких були складені розрахункові документи, оформлених розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами чи іншими клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати ними податків, зборів та обов'язкових платежів.

Орган Державного казначейства при здійсненні видатків шляхом проведення платежів з рахунків розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів надає розпоряднику, одержувачу бюджетних коштів та іншому клієнту виписки за здійснені операції за результатами попереднього операційного дня.

3.2 Порядок виплати готівки розпорядникам бюджетних коштів, одержувачам коштів державного бюджету та іншим клієнтам

Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, допомоги, видатків на службові відрядження та інших коштів, що видаються на видатки, які не можуть бути проведені безготівковою оплатою, розпорядники бюджетних коштів, одержувачі коштів державного бюджету та інші клієнти подають до органів Державного казначейства заявку на видачу готівки (додаток 18 ).

Заявки подаються органам Державного казначейства в двох примірниках, один з яких, після видачі готівки, повертається розпоряднику бюджетних коштів, одержувачу коштів державного бюджету та іншим клієнтам з відповідним відбитком штампа казначея, зберігається як обов'язковий документ і є додатком до бухгалтерських регістрів, що підтверджують обсяг та цільове направлення бюджетних коштів.

Заявки на видачу готівки виписуються розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами коштів державного бюджету та іншими клієнтами на осіб, з якими в них укладені договори про повну матеріальну відповідальність і які мають право отримувати і видавати кошти.

При отриманні заробітної плати та прирівняних до неї платежів разом із заявкою на видачу готівки розпорядники бюджетних коштів, одержувачі коштів державного бюджету та інші клієнти повинні подавати платіжні доручення на одночасне перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів, або документально підтверджувати їх сплату раніше (додаток 19).

У реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу” в разі сплати платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів, зазначається дата виплати заробітної плати і період, за який здійснено виплату.

Крім того, у цьому реквізиті зазначається, що податки до бюджету та збори до державних цільових фондів, які утримані із заробітної плати та нараховані на фонд оплати праці, перераховуються повністю або (у разі недостатності коштів на рахунку платника для перерахування утриманих сум повністю) що вони перераховуються пропорційно сумі виплаченої заробітної плати. Відповідальність за дані, зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”, несе платник.

У заявках на видачу готівки вказуються суми прибуткового податку з громадян, суми нарахувань до Фонду соціального страхування України та суми страхових внесків до Пенсійного фонду України, інші податки і обов'язкові платежі, які утримані та нараховані на фонд заробітної плати відповідно до чинного законодавства.

Розпорядники бюджетних коштів, одержувачі коштів державного бюджету та інші клієнти відповідають за правильність нарахування заробітної плати та прирівняних до неї платежів, а також за повноту перерахування платежів, утриманих із заробітної плати і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та зборів до державних цільових фондів, при отриманні заробітної плати та прирівняних до неї платежів.

Готівка на придбання продуктів харчування та медикаментів розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам видається на підставі заявки, але за наявності на це дозволу головного розпорядника бюджетних коштів. Дозвіл надається у довільній формі.

Після отримання матеріальних цінностей, придбаних за готівку, до органів Державного казначейства України надаються документи, які підтверджують здійснені видатки та взяття на облік (при потребі) матеріальних цінностей (акт придбання матеріальних цінностей, прибуткова накладна, роздавальна відомість з підписами осіб, що отримали матеріальні цінності тощо). Ці вимоги не стосуються інших клієнтів.

Підтвердні документи подаються протягом трьох робочих днів після придбання продуктів харчування, господарських товарів та медикаментів. При неподанні розпорядниками бюджетних коштів у встановлені терміни документів, органи Державного казначейства України припиняють видачу чеків на отримання готівки для придбання продуктів харчування, господарських товарів та медикаментів.

На підставі перевіреної заявки органи Державного казначейства України виписують на уповноважених осіб, указаних у заявці, грошові чеки на отримання готівки.

Уповноважені особи розпорядників бюджетних коштів, одержувачів коштів державного бюджету та інших клієнтів, на підставі належно оформлених грошових чеків, отримують готівку з поточних рахунків, відкритих в установах банків на ім'я органів Державного казначейства України за балансовими рахунками групи 257 “Кошти до виплати” Плану рахунків комерційних банків України. Рахунки групи 257 є рахунками, на які зараховуються кошти до виплати, без перерахувань. Кошти на балансові рахунки групи 257 зараховуються на підставі узагальнених заявок розпорядників коштів.

Невикористана готівка повертається уповноваженими особами розпорядників бюджетних коштів, одержувачів коштів державного бюджету та інших клієнтів безпосередньо на цей самий рахунок за відповідними документами, при заповненні яких обов'язково вказується номер реєстраційного (спеціального реєстраційного) рахунку, на який повинні бути зараховані кошти. Органи Державного казначейства перераховують зазначені кошти на рахунки їх власників.

Грошові чекові книжки на отримання готівки в установах банків органами Державного казначейства України можуть передаватися розпорядникам бюджетних коштів, одержувачам коштів державного бюджету та іншим клієнтам за умови попередньої їх реєстрації в журналі реєстрації виданих чекових книжок із зазначенням номерів чеків та особи, яка отримала чекову книжку.

При застосуванні системи безготівкової виплати заробітної плати кошти перераховуються (за згодою працівників установ та організацій) на вкладні рахунки (рахунки фізичних осіб, які відкриті в установах банків). Обслуговування таких операцій здійснюється за окремим порядком, визначеним відповідним органом Державного казначейства України та погодженим з банком (який обслуговує ці операції). При цьому до органів Державного казначейства подаються платіжні доручення, до яких додається реєстр з переліком номерів рахунків фізичних осіб.

При перерахуванні коштів на рахунки групи 257 “Кошти до виплати” Плану рахунків комерційних банків України або вкладні рахунки, кошти, обов'язкові до перерахування з утримання із заробітної плати і прирівняних до неї платежів (прибутковий податок з громадян, збір на обов'язкове пенсійне страхування, обов'язкове соціальне страхування тощо), перераховуються органами Державного казначейства на підставі платіжних доручень, які подаються розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами коштів державного бюджету та іншими клієнтами.

З метою своєчасного отримання готівки в установах банків органи Державного казначейства готують касові заявки на отримання готівки. Для цього за 55 днів до початку кварталу, що планується, розпорядники бюджетних коштів, одержувачі коштів державного бюджету та інші клієнти подають до органів Державного казначейства України, у яких їм відкриті реєстраційні (спеціальні реєстраційні) рахунки, касові заявки на отримання готівки, де вони звіряються з кошторисами доходів і видатків установ та узагальнюються. Зведена касова заявка передається до установ уповноважених банків не пізніше 45 днів до початку кварталу або в строки, установлені угодою між органами казначейства та установами банків за формою, установленою Національним банком України. У разі отримання готівки розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами коштів державного бюджету та іншими клієнтами в різних установах банків касові заявки для отримання готівки складаються та подаються в розрізі банків.

Органи Державного казначейства встановлюють ліміти залишку готівки в касі установам та організаціям, які ними обслуговуються ( додаток 20 ). Ліміт каси протягом року може бути змінений органом Державного казначейства в разі письмового звернення установи чи організації. Для цього обслуговуючому органу Державного казначейства установою подається лист і, за умови його обґрунтованості, встановлений раніше ліміт каси має бути переглянутий.

З метою забезпечення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів органи Державного казначейства України в частині виконання державного бюджету за видатками здійснюють:

- попередній контроль - на етапі реєстрації зобов'язань розпорядників бюджетних коштів, у тому числі фінансових;

- поточний контроль - у процесі оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів.

При цьому перевіряється законність підстави (наявність підтвердних документів, нормативно-правових актів тощо) для здійснення платежів, відповідність платежів вимогам обліку і контролю за зобов'язаннями, а також правильність оформлення розрахункових документів.

Перевірка підтвердних документів на оплату рахунків розпорядників коштів державного бюджету або одержувачів здійснюється в органах Державного казначейства за наявності:

- зареєстрованих зобов'язань;

- залишків коштів на рахунках розпорядників коштів у розрізі кодів економічної класифікації видатків за загальним фондом державного бюджету або залишків коштів за спеціальним фондом Державного бюджету;

- відповідності змісту операцій, представлених підтверджувальними документами, кодам економічної класифікації видатків, зазначеним у призначенні платежу.

При невиконанні однієї з цих вимог орган Державного казначейства України відмовляє в оплаті та повертає документи на доопрацювання.

Відмови в оплаті рахунків розпорядників бюджетних коштів можуть надаватися:

- за відсутності затверджених та взятих на облік кошторисів видатків та планів асигнувань;

- за відсутності або недостатності коштів на відповідних рахунках бюджетних установ чи організацій та/або бюджетних та кошторисних призначень, крім установлених випадків;

- у разі обмеження здійснення бюджетних видатків, що встановлюються чинними нормативно-правовими актами;

- при неподанні необхідних підтвердних документів для оплати рахунків;

- при недотриманні або порушенні встановленого порядку використання коштів загального або спеціального фондів бюджету;

- за відсутності в бухгалтерському обліку виконання бюджетів прийнятих розпорядниками бюджетних коштів зобов'язань;

- якщо документи на оплату видатків оформлені неправильно або не підтверджують цільове направлення коштів;

Органи Державного казначейства України повідомляють своїх клієнтів про відмову в оплаті у письмовій формі (додаток 21). Відмови в оплаті обов'язково реєструються органами Державного казначейства України в журналі реєстрації відмов в оплаті рахунків .

3.3 Порядок казначейського обслуговування позабюджетних коштів підприємств і організацій

Бюджетні установи в результаті фінансово-господарської діяльності можуть отримувати в своє розпрядження кошти не тільки з бюджету, а й інших джерел. Кошти, які бюджетні установи отримують понад асигнування, що виділяються їм з державного чи місцевих бюджетів, заведено називати позабюджетними. Починаючи з 1 січня 2000 р. усі позабюджетні кошти установ та організацій, що утримуються за рахунок Державного бюджету України, включаються до спеціального фонду Державного бюджету України як власні надходження цих установ та організацій і відповідні спеціальні видатки. Отже, можна зробити висновок, що позабюджетні кошти бюджетних установ стали бюджетними і враховуються в складі спеціального фонду державного бюджету.

Спеціальний фонд кошторису доходів і видатків бюджетної установи - це кошти, що надходять на кокретну мету та витрачаються на відповідні видатки в рахунок цих надходжень.

Планування доходів і видатків спеціального фонду здійснюється в одному і тому ж кошторисі доходів і видатків, що й бюджетних коштів, їх облік ведеться за єдиним планом рахунків і на одному й тому ж балансі. Операції з цими коштами оформляються тими ж первинними документами, що й з бюджетними коштами, відносно них діє та ж сама класифікація видатків за кодами економічної класифікації.

Право мати спеціальні кошти надається бюджетним установам у тому разі, якщо немає можливості організувати надання послуг, виконання робіт або здійснення іншої діяльності на засадах господарського розрахунку, а також якщо видатки, пов'язані із здійсненням певної діяльності, повністю покриваються одержуваними доходами.

Розпорядниками спеціального фонду є керівники бюджетних установ, яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями.

Для зберігання власних надходжень і проведення операцій з ними установами відкриваються спеціальні реєстраційні рахунки, з урахуванням груп спеціальних коштів в розрізі кодів програмної класифікації видатків, в органах Державного казначейства.

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 27.12.01 № 604 “Про бюджетну класифікацію та її запровадження” власні надходження бюджетних установ поділяються на дві групи, кожна з яких формується за типами та видами надходжень, а саме:

- Плата за послуги, що надаються бюджетними установами;

- Інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

Враховуючи вище означене, бюджетній установі можуть бути відкриті спеціальні рєстраційні рахунки за трьома групами коштів спеціального фонду:

Плата за послуги, що надаються бюджетними установами.

Інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

Інші кошти спеціального фонду.

Зарахування спеціальних коштів на рахунки здійснюється шляхом безготівкових розрахунків, або шляхом внесення платежів готівкою, яку не дозволяється використовувати без попереднього зарахування на реєстраційний рахунок.

Операції на спеціальних реєстраційних рахунках які відкриті у Мукачівському ВДК здійснюються у загальновстановленому порядку в межах залишку коштів на цих рахунках.

Оплаті витрат з спеціальних реєстраційних рахунків для обліку спеціальних коштів передує попередній контроль органів ДК на підставі платіжних доручень, до яких додаються виправдні документи (рахунки-фактури, накладні, товаро-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт) у межах наявності коштів за певним кодом економічної класифікації видатків(додаток 22)

Видача готівки зі спеціальних реєстраційних рахунків для обліку спецільних коштів на всі потреби (заробітна плата, господарські вирати, відрідження) здійснюється на підставі заявки поданої до Мукачівського відділення Державного казначейства. Інші документи, що підтверджують потребу отримання готівки, не вимагаються.

Для отримання готівки на придбання продуктів харчування і господарські потреби розпорядник коштів письмово повідомляє про це Мукачівське відділенні Державного казначейства. Після отримання готівки до відділення протягом трьох днів після здійснення операції з готівкою подаються відповідні підтвердні документи (чек, акт на придбання матеріальних цінностей, прибуткова накладна, роздавальна відомість). У разі неподання у встановленні терміни наведених вище документів відділення Державного казначейства блокує видачу готівки на будь-які інші потреби, крім видатків за захищенними статтями.

З метою вдосконалення системи власних надходжень бюджетних установ Кабінет Міністрів України видав Постанову від 17 травня 2002 року за № 659 Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання.

Відповідно до цього Державне казначейство України розробило нормативно-правові акти з питань ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності бюджетними установами.

Перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання розроблені виходячи з необхідності забезпечення належного складання державного та місцевих бюджетів, їх виконання і спрямовано на визначення єдиних підходів до утворення та використння власних надходжень бюджетних підходів з урахуваням статей 29 і 69 Бюджетного кодексу України в частині зарахування до доходів державного бюджету плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок державного бюджету, до доходів місцевих бюджетів власних надходжень, які утримуються за рахунок відповідних бюджетів, та статті 13 цього Кодексу в частині включення до спеціального фонду бюджету призначень на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень.

У Мукачівському відділенні Державного казначейства на 2003рік надходження та використання власних бюджетних коштів кошторисом не передбачені. Але питома вага власних надходжень у кошторисі доходів і видатків окремих бюджетних установ, які є на обслуговуванні у Мукачівському відділенні Державного казначейства, досить велика і досягає більше 50%, а тому неабияке значення має правильно організована робота по забезпеченню своєчасного і ефективного, а також за цільовим призначенням їх використання. Тому доцільно зупинитися детально на характеристиці таких коштів.

Перша група - плата за послуги, що надаються бюджетними установами - це доходи бюджетних установ і організацій, які вони утримують від надання платних послуг, виконання робіт, реалізації продукції чи іншої діяльності, що здійснюється на підставі відповідних нормативно-правових актів, і використовуються за цільовим призначенням згідно з кошторисом доходів і видатків.

Вони поділяються на такі підгрупи:

плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями, тобто це кошти, які надійшли бюджетним установам як плата за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетних установ;

надходження бюджетних установ від господарської та/або виробничої діяльності.

До цієї підгрупи відносяться кошти, які отримують бюджетні установи від господарсько-виробничої діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підприємств, господарств, майстерень, тощо; квартирна плата та плата за гуртожиток; від працевлаштування спецконтингенту; відрахування від заробітку або іншого доходу спецконтингенту за харчування, речове майно, комунально-побутові та інші надані йому послуги тощо.

У разі створення для проведення господарської діяльності госпрозрахункових підрозділів, які мають статус юридичної особи, їх доходи та видатки не є власними надходженнями бюджетної установи і не включаються до спеціального фонду бюджету;

плата за оренду майна бюджетних установ.

Бюджетні установи отримують у повному обсязі плату за оренду майна, що їм належить, якщо інше не передбачено законом;

надходження бюджетних установ від реалізації майна.

До цієї підгрупи відносяться кошти, які отримують бюджетні установи від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд та інших матеріальних цінностей, у тому числі списаних), за здані як брухт і відходи чорні, кольорові, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння у розмірах, що згідно із законодавством залишаються у розпорядженні установи.

Надходження перших двох підгруп фомуються за видами, визначеними переліками послуг, що можуть надаватися бюджетними установами за плату, затверджуваними КМУ для відповідної галузі.

Такі переліки складаються відповідно до використання коштів, які отримують бюджетні установи за надання цих послуг. Відповідальними за складання переліків визначаються центральні органи виконавчої влади, що є провідними у відповідній галузі.

Друга група - інші джерела власних надходжень установ - цю групу утворюють кошти, перераховані бюджетним установам для виконання окремих доручень, а також благодійні внески, гранти та дарунки. Такі кошти не мають постійного характеру і плануються лише у випадках, що попередньо визначені рішеннями Кабінету Міністрів України, укладеними угодами, в тому числі міжнародними, календарними планами проведення централізованих заходів тощо.

Вони поділяються на такі підгрупи:

благодійні внески, гранти та дарунки.

До цієї підгрупи відносяться всі види добровільної безповоротньої допомоги як передача будь-яких видів майна, благодійні внески, гранти та дарунки, у тому числі внески від спонсорів та меценатів.

Гранти надаються на безповоротній основі та спрямовуються на реалізалізацію цілей, визначених програмою їх надання, проектом міжнародної технічної допомоги тощо;

кошти, які отримують бюджетні установи для виконання окремих конкретних доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб, від інших бюджетних установ.

До цієї підгрупи відносяться також інвестиції, які згідно із законодавством надходять до бюджетних установ, у тому числі на спорудження житлових будинків.

Власні надходження бюджетних установ використовуються відповідно до закону про державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет за такими напрямами:

перша група:

підгрупа 1 - на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначеих у підгрупі послуг;

підгрупа 2 - на організацію зазначених у підгрупі видів діяльності, а також на господарські видатки бюджетних установ;

підгрупа 3 - на утримання, обладнання, ремонт майна бюджетних установ;

підгрупа 4 - на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та матеріальих цінностей, на покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти, на преміювання осіб, які безпосередньо зайняті збиранням відходів і брухту, а також на господарські потреби бюджетних установ.

б) підгрупа 2 другої групи - за спеціально визначеними напрямами у разі надходження таких коштів.

Слід відмітити на велике значення правильно організованого обліку власних надходжень бюджетної установи, задачами якого є:

- контроль за повним і своєчасним надходженням коштіві спеціального фонду;

- забезпечення контролю за витрачанням коштів спеціального фонду згідно затвердженим кошторисом доходів і видатків.

- забезпечення всіх рівнів управління інформацією про рух і використання коштів спеціального фонду.

ВИСНОВКИ

Бюджет як самостійна економічна категорія є формою існування реальних, об'єктивно обумовлених розподільних відносин, які виконують специфічне призначення - задоволення потреб як суспільства в цілому, так і його адміністративно-територіальних структур у фінансових ресурсах.

Через бюджет держава зосереджує у своїх руках усі джерела бюджетних надходжень, щоб потім використати їх з найбільшою ефективністю, та здійчнює контроль за оптимальним рухом бюджетних ресурсів як в частині їх збирання, так і розподілення.

Державний бюджет як одна із ланок фінансової системи України є економічною категорією і відображає грошові відносини, що виникають між державою, з одного боку, і підприємствами,організаціями,установами всіх форм власності і фізичними особами - з іншого, з приводу утворення централізованого фонду коштів держави і його використання на розширене відтворення, підвищення рівня життя і задоволення інших суспільних потреб.

Централізація коштів має важливе економічне і політичне значення, оскільки доходи, що мобілізуються в державному бюджеті, служать одним із головних знарядь втілення в життя державних заходів. Це дає можливісь маневрувати коштами, зосередити їх на вирішальних ділянках економічного і соціального розвитку, здійснювати єдину економічну і фінансову політику на території України.

Державний бюджет - це встановлений законом на певний період основний фінансовий план доходів і видатків централізованого фонду коштів держави, необхідних для здійснення її завдань і функцій.

Держава виконує свої функції за допомогою формування і використання бюджетного фонду. Від уряду перш за все залежить створення такої системи виконання державного бюджету, яка давала б змогу забезпечувати контроль за відповідністю державних доходів і видатків прийнятому Закону про бюджет на поточний бюджетний рік, а також рівномірне розподілення надходжень і витрат у часі, підтримання пропорційності їх упродовж бюджетного року. Дуже важливим є здійснення повного поточного контролю за необхідністю та цільовим використанням бюджетних видатків.

Необхідність створення казначейства на сучасному етапі зумовлена самим жтттям. З метою забезпечення ефективного управління коштами Державного бюджету України, підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних обсягів фінансових ресурсів у Державному бюджеті України. Створення Державного казначейства на Україні обумовлено необхідністю мати таку управлінську структуру органів, яка б дозволила уникнути затримки платежів, викривлення даних обліку і звітності по виконанню бюджету та забезпечила ефективне використання бюджетних коштів.

Перехід на казначейську систему виконання Державного бюджету України став безперечно прогресивним і правильним кроком на шляху реформування фінансової системи країни в умовах утвердження ринкових відносин. Це підтверджують перші кроки функціонування нової фінансово-кредитної структури - Державного казначейства, адже за досить короткий термін вдалося значною мірою ліквідувати серйозні недоліки управління державними коштами, яке раніше здійснювалося комерційними банками, а саме:

-скоротити "розриви" між надходженнями доходів до державного бюджету та їх використанням розпорядниками бюджетних коштів;

-посилити і зробити дієвим контроль за повним і своєчасним надходженням фінансових ресурсів держави;

-поліпшити облік, оперативне управління та прогнозування виконання державного бюджету за доходами та видатками, тощо.

Звичайно, як у будь-якій новій справі, багато питань та проблем організаційного характеру залишаються ще не вірішеними. Серед головних із них :

-відсутність чіткого законодавчого і правового поля, яке б ясно регламентувало і охоплювало всі сторони діяльності органів казначейства в умовах постійного переліку делегованих їм функцій (розмежування функціональних обов'язків між учасниками бюджетного процесу, насамперед між Держказначейством та Міністерством фінансів, з метою уникнення їх дублювання);

-надання повноважень щодо застосування дієвіших заходів впливу на порушників законності витрачання державних коштів тощо;

-надання Державному казначейству України статусу учасника системи електронних платежів НБУ та створення внутрішньої платіжної системи Держказначейства вимагають термінового формування якісно нової адекватної методологічної-інструктивної бази казанчейського виконання державного та місцевого бюджетів, придбання ліцензійного програмного забезпечення на основі клеєнтсервісної технології, оснащення потужною комп'ютерною технікою, розвитку локального обчислювальної мережі та каналів зовнішнього та внутрішнього зв'язку.

Казначейське виконання державного бюджету дало позитивний ефект, тому що така форма робити забезпечує ощадливе, обов'язково цільове використання коштів державного бюджету. Це у свою чергу, дало можливість :

-здійснювати державний контроль і оперативно розпоряджатись фінансовими ресурсами держави;

-ефективно їх перерозподіляти і маневрувати державними коштами;

-створювати можливість накопичення ресурсів для реалізації державних програм і зобов'язань.

Проте поряд із позитивними результатами казначейського виконання бюджету мають місце ще не розв'язані проблеми та певні недоліки:

-недостатнє фінансування органів Держказначейства на господарські потреби і придбання канцелярських товарів у зв'язку зі значним зростанням документообороту як в органах Держказначейства, так і в бюджетних організаціях;

- не на належному рівні перебуває технічне оснащення працівників, що створює черговість в обслуговуванні клієнтів, а також збільшує час обробки документів клієнтів і в цілому документообороту казначейства;

- процес касового виконання місцевих бюджетів органами Державного казначейства потребує внесення змін у наявну нормативну і правову базу.

З метою посилення контролю і забезпечення цільового і ефективного використання бюджетними установами і організаціями коштів, що надходять на їх утримання , Кабінетом Міністрів України 28.02.2002р. за №228 затверджено порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ.

Під час визначення обсягів видатків розпорядникам нижчого рівня головні розпорядники, розпорядники вищого рівня повинні врахувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контигентів, які встановлюються для установ, обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності реалізації окремих програм та запланованих заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення коштами видатків на оплату праці з нарахуванням, а також господарське утримання установи. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності цієї установи.

Основою виконання кошторису за видатками служить економічна класифікація видатків. Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню. Видатки поділяються на поточні і капітальні. Вони бувають відплатними, тобто здійсненими в обмін на товар чи послугу, або невідплатними (односторонніми). Категорія видатків не включає платежів в рахунок погашення державного боргу, які класифікуються як фінансування.

В Україні повинен проходити процес зміцнення фінансової дисципліни, відлагодження механізму спілкування між контролюючими органами та розпорядниками коштів, врегулювання правових питань, підвищення обізнаності бухгалтерів-бюджетників, отримання повної інформації з питань бухгалтерського обліку і складання звітності в бюджетних установах.

Аналіз нинішньої економічної ситуації засвідчує, що без здійснення серйозних кроків із стабілізації та піднесення економіки, бюджетні проблеми триватимуть, відшукати шляхи щодо подолання цих проблем буде важче. Це пов'язано з тим, що система формування коштів державних фінансів є складним, багатогранним, але поки що не завжди чітко відлагодженим механізмом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Булгакова С.О., Базанова Н.В., Єрмоменко Л.В.,Сушко Н.І.,Чечуліна О.О., Шаповал Т.А.,Шульга Н.П. /Казначейська система виконання бюджету: Підручник.-К.:Київ держ.торг.-екон.ун-т,2000-250с.

2. Бутинець Т.А. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник.-Житомир:ПП "Рута",2000.-637с.

3. Бюджетний кодекс України: закон, засади, коментар /За редакцією О.В.Турчинова і Ц.Г. Огня.-К.:Парламентське вид-во, 2002-32ос.

4. Васюта-Бернут О.І. Теорія бухгалтерського обліку.-К.: КНЕУ, 2001 - 170с.

5. Деващук Л.Г. Теоретичні основи та практика бухгалтерського обліку.-Харків: Одіссей, 2001-489с.

6. Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.96р.№13-92 "Про прибутковий податок з громадян".

7. Джога Р.Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах.-Київ,2001.-250с.

8. Єпіфанов А.О.,Сало І.В., Д'яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України .Київ, видавництво "Наукова думка".-1997-296с.

9. Загородній А.Г.,Вознюк Г.Л.,Смовжено Т.С. Фінансовий словник:2-е вид.,випр. Та доп.-Львів: Центр Європи,1997.-576с.

10. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.99р. №1105-ХІУ//Відомості Верховної Ради(ВВР).-1999.-№46-47, ст.403.

11. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р.№996-ХІУ //Відомості Верховної Ради (ВВР).-1999.-№40,ст.365.

12. Закон України "Про відпустки" від 15.11.96р. №504/96-ВР //Відомості Верховної Ради(ВВР).-1997.-№2, ст.4

13. Закон України "Про Державну службу " від 16.12.93р. №3723-ХІІ//Відомості Верховної Ради(ВВР).-1993.-№52, ст.490.

14. Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97р. №400/97 -ВР //Відомості Верховної Ради(ВВР).-1997.-№37,ст.237.

15. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні " від 21.05.97р. №280/97 //Відомості Верховної Ради(ВВР).-1997.-№24, ст.170.

16. Закон України "Про оплату праці" від 24.03.95р. за №108/95-ВР //Відомості Верховної Ради(ВВР).-1995.-№17, ст.121.

17. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. №334/94- ВР //Відомості Верховної Ради(ВВР).-1995.№4,ст.28.

18. Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.01р. №2213-ІІІ //Відомості Верховної Ради(ВВР).-2001.-№11, ст.47

19. Закон України від 02.03.2000р. №1533-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"//Відомості Верховної Ради(ВВР).-1999.-№46-47, ст.403.

20. Закон України від 17 лютого 2000 року №1458-ІІІ "Про Державний бюджет України на 2000 рік" //Відомості Верховної Ради (ВВР).-2000.-№14-16, ст.121.

21. Інструкція Національного банку України "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті", затверджена постановою НБУ від 18.12.98р.№527.

22. Інструкція про порядок складання у 2002 році місячних звітів та квартального звіту установами та організаціями, основна діяльність яких здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, затверджена наказаом Державного казначейства України від 23.03.2002р.№23 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.04.2000р. за №233/4454 ( у редакції наказу Державного казначейства України від 10.07.2002р.№62)

23. Качала М.В. Фінансова звітність підприємств та організацій за національними Положеннями бухгалтерського обліку.-Харків:Рубікой,2000-219.

24. Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності банків і підприємств. Навч. Посіб.-К.: Видавничий дым "Скарби",2001.

25. Куценко Т.Ф. Бюджетно-податкова політика :Навч.-метод. Посібник для самост.вивч.дисц.-К.:КНЕУ, 2002.-256с.

26. Мельник В.М. Основи економічного аналізу: Короткий теоритико-методологічний курс. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник.-Київ: Кондор,2003.-128с.

27. Наказ Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики від 02.12.97р.№125/70 "Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організацім, які утримуються за рахунок державного або місцевого бюджетів, та Інструкція з їх складання".

28. Наказ Головного управління Державного казначейства України від30.10.1998р.№90, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.11.98р. за №728/3168 "Про затвердження Типової інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу".

29. Наказ Державного казначейства України від 10.08.2001р.№140 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.08.2001р. за №756/5947 "Про затвердження Порядку виконання державаного бюджету за видатками за умови функціонування внутрішньої платіжної системи".

30. Наказ Державного казначейства України від 10.08.2001р.№141 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.09.2001р. за №776/5967 "Про затвердження Інструкції про порядок відображення в обліку бюджетних установ операцій з централізованого постачання матеріальних цінностей".

31. Наказ Державного казначейства України від 10.12.99р.№114, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.12.99р. за №890/4183 "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ".

32. Наказ Державного казначейства України від 17.07.2000р.№64, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.07.2000р. за №459/4680 "Про затвердження Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ".

33. Наказ Державного казначейства України від 19.12.2000р.№131 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.01.2001р. за №67/5258 "Про затвердження Порядку виконання державаного бюджету за доходами".

34. Наказ Державного казначейства України від 22.01.2001р.№3 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001р. за №104/5295 "Про затвердження Порядку касового виконання державаного бюджету за видатками".