Дослідження механізму управління фінансовим станом ВАТ "ХНПЗ"

Інформація про організаційну структуру емітента

Згiдно з розподiлом працi на ВАТ "Херсоннафтопереробка" процес управлiння розподiляється на ряд вiдносно самостiйних, алі взаємозв'язаних функцiй, якi необхiднi для ефективного управлiння пiдприємством. Для ВАТ «ХНПЗ» характернi наступнi функцiї апарату управлiння: загальне (лiнiйне) керiвництво; технологiчна пiдготовка; прогнозування та планування; управлiння трудовими ресурсами; бухгалтерський облiк та фiнансова дiяльнiсть; управлiння МТЗ; оперативне управлiння виробництвом; управлiння допомiжними та обслуговуючими процесами; органiзацiя системи та процесiв керування. На ВАТ "Херсоннафтопереробка" прийнята виробнича структура управлiння, яка визначається наступними факторами: апаратурна система виробництва, обсяг переробітки нафти; номенклатура та асортимент виробляємої продукцiї; складнiсть та рiзноманiтнiсть технологiчних процесiв; характер та рiвень спецiалiзацiї основного виробництва; наявнiсть допомiжних цехiв та служб i рiвень їх спецiалiзацiї; розташування об'єктiв пiдприємства згiдно вимогам технологiї та охорони працi. Структура ВАТ складається з цехiв та дiльниць основного та допомiжного виробництва, а також пiдроздiли непромислового персоналу. До промислово-виробничого персоналу вiдносяться наступнi структурнi пiдроздiли: 1. Основне виробництво: цех №1 (технологiчний цех). 2. Допомiжне виробництво: цех №3 (товарно-сировинний цех); цех №4 (ТЕЦ): - азотна станцiя з повiтряною компресорною; - дiльниця ПГПЗ (паро-газо-повiтрязабезпечення); цех №5 (ремонтно-механiчний цех); цех №6 (центральна заводська лабораторiя); цех №7 (КВП); цех №8 (цех промислової каналiзацiї та водопостачання); цех №9 (цех електропостачання); цех №10 (автотранспортний цех); цех №11 (ремонтно-будiвельний цех); метрологiчна лабораторiя; лабораторiя АСУ ТП; служба газової безпеки, центральний склад; управлiння; внутрiшня вiдомча воєнiзована охорона. До непромислового персоналу вiдносяться наступнi структурнi пiдроздiли: цех №12 (господарчiй цех), здоровпункт; дитячий кіш, гуртожиток для приїжджаючих, клуб нафтовикiв, стадiон, ОЗК-1 (оздоровчий комплекс м.Скадовськ) ОЗК-2 (оздоровчий комплекс с.Лазурне).

Інформація щодо істотних проблем, які впливають на діяльність емітента.

Основною проблемою ВАТ "Херсоннафтопереробка" є недостатнiй рiвень технічної озброєності підприємства, тому на ВАТ "Херсоннафтопереробка" розроблена програма реконструкцiї i технiчного розвитку заводу на перiод 2001-2010 р. р. i затверджена Спостережною радою. Програма мiстить заходь, направлені на збереження i зміцнення, у десятирiчнiй перспективі, конкурентоздатних позицій Херсонського НПЗ на українському i європейському ринках.

Опис обраної політики щодо фінансування діяльності емітента

ВАТ "Херсоннафтопереробка" уклало з фiрмою "АББ Луммус Глобал" договір на розробку базового проекту реконструкції підприємства, яка дозволить збільшити глибину переробітки та покращить якість виробляємої продукції. ВАТ "Нафтова Компанія "Альянс" планує вкласти в реконструкцію ВАТ "Херсоннафтопереробка" біля 500 млн. дол. США.

Інформація про вартість укладених, але ще не виконаних договорів (контрактів)

На 01.01.2006р. укладених, але не виконаних договорів немає.

Прогнози та плани щонайменше на рік про діяльність емітента

У лютому 2005р. укладений контракт iз фiрмою АББ Луммус Глобал на розробку базового проекту модернiзацiї ВАТ "Херсоннафтопереробка", що включає реконструкцiю iснуючих установок АВТ-2, 21-10/3М, Л- 35-11/600, будiвництво установки гiдроочищення дистилятiв, будiвництво установки гiдрокрекiнгу, а також будiвництво вiдповiдних допомiжних об'єктiв i необхiдних установок по виробництву енергоресурсiв. Вiдповiдно до контракту у вереснi 2005р. представленi вихiднi данi для проектування установки гiдроочищення та установки роздiлення риформатiв з насиченням бензолу. Укладено контракти на розробку робочої документацiї для будiвництва блоку iзомеризацiї бензинів i реконструкцiї установки АВТ-2. Намiченi проекти по реконструкцiї ВАТ "Херсоннафтопереробка" дозволяти перейти до виробництва бензинів i дизельних палив, що вiдповiдають стандартам Euro IV, пiдвищити глибину переробітки з 53% до ~92%, збільшити вихід світлих продуктiв до рiвня не менш 80%.

ВАТ «Херсоннафтопереробка» відноситься до НПЗ, побудованим ще на качану формування галузі. Підприємство починає історію своєї діяльності ще в довоєнний період і по праву вважається за один із засновників традицій вітчизняної нафтопереробки. На сьогодні це третій по потужності нафтопереробний завод в Україні після НПЗ у Кременчуці і Лисичанську.

До її складу увійшли наступні установки:

· кубова коксівна;

· електрознесолення №1 (ЕЛЗУ-1);

· установка атмосферно-вакуумній перегонки нафти №1(АВТ-1);

· бітумна установка №1 (БУ-1).

В 1962 році була запущена бітумна установка №2 (БУ-2), в 1965 році - установка електрознесолення ЕЛЗУ-2.

В 1971 році була уведена в дію установка АВТ-2, а в 1976 році вона була реконструйована із збільшенням потужності по переробці нафти в 1,5 разу. У цьому ж році були побудовані нові очисні споруди і ремонтно-механічний цех.

У травні 1973 долі була пущена в експлуатацію установка каталітичного риформінгу бензину Л-35-11/600, що дозволила заводу зачати| випуск бензинів А-72, А-76.

В 1975 році уведена в дію установка сповільненого коксування 21-10/ЗМ.

З 1989 долі завод повністю перейшов на випуск неетильованих бензинів.

В 1993 році була уведена в експлуатацію установка по переробці нафтошламу.

В 2001 році закінчена реконструкція ТЕЦ.

В 2001 році виконана заміна каталізатора АП-64 на установці риформінгу Л-35-11/600 на біметалічний каталізатор E-801R.

У вересні 2002 р. уведена|запроваджувати| в експлуатацію азотна станція по виробництву азоті і кисню.

Підприємство відноситься до НПЗ, що працює за паливною схемою. До 1991 долі об'єм переробітки складав 8,1-8,4 млн. тонн нафти в рік. Сировина - сірчиста нафта західносибірських родовищ, надходила на завод в основному по трубопроводу. Завод має у своєму розпорядженні резервуарний парк для зберігання 120 тис. куб.м. сировини й 140 тис. куб.м нафтопродуктів.

Сферою впливу Херсонського НПЗ є південні області України - Херсонська, Миколаївська, Запорізька області і АР Крим. Головним споживачем нафтопродуктів у цьому регіоні України є сільське господарство, яку споживає не менше 50% світлих нафтопродуктів. У структурі споживання нафтопродуктів переважає дизельне паливо, понад 50% від спільної споживи.

У середині 2005 р. завод був зупинений для модернізації.

Існуюче технологічне устаткування|обладнання| Херсонського НПЗ забезпечує глибину переробітки сирої нафти близько 48%. Вихід світлих нафтопродуктів складає порядку| 45% щодо|відносно| маси знесоленої нафти, узятої на переробку. У структурі випуску товарної продукції переважає мазут.

Херсонський НПЗ; перспективи, переваги, потенціал

Завод має перспективи для успішного розвитку по наступних причинах:

· Наявність розвиненої інфраструктури, що включає можливість постачання нафті на завод по нафтопроводу, ж/д і морським транспортом, а також можливість створення ефективної транспортної схеми експорту високоякісних нафтопродуктів.

· Сприятливе територіальне розміщення в південній частці України, що характеризується високими об'ємами споживання нафтопродуктів, перш за всі дизельного палива, а також високим потенціалом вирощування рослинних культур для подальшої|наступної| переробітки і виробництва біопалива.

· Практично рівновіддалена відстань, як у цілому, так і у порівнянні з конкурентами до Західних і Східних регіонів України - що прямо впливає на ефективність логістики постачань готовій продукції.

· Безпосередня близькість до крупних розвіданих запасів нафти на шельфі Чорного моря;

· Можливість статі першим в Україні високотехнологічним НПЗ, що випускає високоякісні палива|пальні|, що відповідають всім сучасним вимогам.

Херсонський НПЗ є одним з двох українських нафтопереробних заводів, які розташовані в безпосередній близькості до Чорного моря і можуть для постачання нафті і відвантаження готової продукції використовувати морські термінали, що є вагомою перевагою в порівнянні з НПЗ, постачання нафті на яких можуть здійснюватися виключно по трубопроводу.

· Близькість Херсонського НПЗ до моря забезпечує:

· Переваги, пов'язані з диверсифікацією каналів постачань сировини й мінімізації залежності НПЗ від тарифної політики Російської Федерації в питаннях постачань нафті;

· Можливість використовувати нафту різних марок, купуючи при необхідності для переробітки окрім російської суміші Urals також каспійську і близькосхідну нафту, склад яких дозволяє при переробці отримувати значно більше світлих нафтопродуктів;

· Можливість транспортування готових нафтопродуктів, використовуючи танкерний флот для їх доставки в порти Середземного, Чорного і Азовського морів, дельти і судноплавної частки Дунаю і інших крупних річок.

З крапки зору економічних параметрів завод переживає важкі часи. У балансі є дані тільки за один рік, тобто до цього завод не працював взагалі (Таблиця. 2.1, Додаток А).

Таблиця 2.1

Показники фінансової стійкості підприємства

ПОКАЗНИК	На 01.01.2008.
1. Джерело власних засобів за мінусом іммобілізації	170798,2
2. Основні засоби й ін.	108191,4
3. Наявність власних оборотних коштів ( 1-2)	62606,8
4. Довгострокові кредити й приваблені засоби	0
5. Наявність власних засобів і довгострокових джерел формування запасів і витрат (3 + 4)	62606,8
6. Короткострокові кредити й зобов'язання	0
7. Спільна величина основних джерел формування запасів (5 + 6)	62606,8
8. Спільна величина запасів	963,7
9. Надлишок (+) або недостача (-) власних оборотних коштів ( 3-3)	61643,1
10. Надлишок (+) або недостача (-) власних і довгострокових приваблених джерел формування запасів і витрат ( 5-5)	61643,1
11. Надлишок (+) або потреба (-) спільної величини основних джерел формування запасів і витрат ( 7-7)	61643,1
12. Тривимірний показник фінансової ситуації (лава. 9, лава. 10, лава. 11)	(1, 1, 1)

На початку 2009 року власних засобів - 170798,2 тис. грн., основних засобів - 108191,4 тис. грн. Спільна величина запасів - 963,7 тис. грн. Тому в 2009 році передбачається реконструкція заводу.

Розглянемо концепцію реконструкції Херсонського НПЗ. Проект реконструкції і модернізації передбачає підвищення спільної ефективності роботи НПЗ, виробництво високоякісних: дизельного палива, яку відповідає вимогам норм Євро-5, реактивного палива, високооктанових бензинів; зниження виробництва паливного мазуту з високим вмістом сірки, поліпшення екологічної характеристики виробництва.

Проаналізувавши роботи американських й європейських нафтопереробних підприємств на предмет виходу світлих нафтопродуктів і глибину переробітки, компанією вирішено провести реконструкцію підприємства у дві стадії.

Впровадження першої стадії дозволити Херсонському нафтопереробному заводу через три роки випускати продукцію, конкурентоздатну на ринку України відповідно стандарту Євро-5, маючи при цьому високий відсоток виходу товарних світлих нафтопродуктів і глибину переробітки нафти в порівнянні з іншими підприємствами.

Стадія 1 - Комплекс Гідроочистки середніх дистилятів потужністю 4,5 млн. т/рік:

· Реконструкція АВТ-2 для переробітки західносибірської нафти

· Реконструкція риформінгу з доведенням потужності до 750 тис. т/рік

· Реконструкція установки сповільненого коксування (УЗК) з будівництвом блоку вісбрекінгу з метою підвищення потужності (до 1000 тис. т/рік) і гнучкості технологічної схеми переробітки темних нафтопродуктів, а також забезпечення захисту навколишнього середовища

· Нова установка ізомеризації бензину

· Нова установка гідроочистки гасової і дизельної фракцій

· Нова система регенерації амінового розчину й виробництво сірки

· Нові установки відпарювання кислих стоків.

· Новий блок ділення реформата (з процесом гідрування бензолу).

· Відповідні резервуарні парки, а також реконструкція ОЗХ.

Глибина переробітки нафти на першому етапі 84,47 %.

Вихід світлих нафтопродуктів 54.17 %.

Стадія 2 - комплекс гідрокрекінгу потужністю 4,5 млн. т/рік:

· Нова установка гідрокрекінгу з конверсією 95%

· Нові установки по виробництву водню

· Друга черга установки виробництва сірки

Глибина переробітки нафти після іншого етапу 92.41 %.

Вихід світлих нафтопродуктів 80.07 %.

Ліцензіари процесів

Фахівцями підприємства розроблена стратегія на вибір ліцензіарів і проектних організацій.

Проведена зустріч з представниками компанії ABB, на якій розгледіла концепція розвитку підприємства і підтверджена можливість розробки компанією Розширеного Базового проекту з листопаду 2007 р. В об'ємі проектної документації буде передбачений випуск специфікації на устаткування в серпні 2009 р., що дозволить вже на перших стадіях видавати завдання на виготовлення устаткування заводам-виробникам.

Проведена стартова зустріч з представниками компанії Chevron Lummus Global з установки гідрокрекінгу, на якій отримано підтвердження про співпрацю з Херсонським НПЗ.

Одночасно розіслані запити і проведені переговори на долю в тендері на вибір ліцензій і на розробку базових проектів фірмам Axens, ABB Lummus Global, Foster Wheeler, UOP, БАШТИ НП м. Уфа, «Вніїнефтехим» г, З-Петербург, ВАТ «НПП Нафтохім» м. Краснодар.

Поміщений договір на розробку проектної документації «Реконструкція установки ЕЛЗУ - АВТ-2» ВАТ «Херсонський нафтопереробний завод», договір на проведення топографо-геодезичних і геологічних вишукувань. Проведена авансова плата по цих договорах і ведеться активна робота з їх реалізації.

Проведена зустріч з представниками інституту Башнії НП (м. Уфа), їх фахівці провели обстеження установки сповільненого коксування (УСЬК). За результатами обстеження ясно, що устаткування установки знаходиться в справному стані.

Ведуться переговори з фірмами|фірма-виготовлювачами «UOP», «Axens», ВАТ НПП «Нафтохім» м. Краснодар - ліцензіарами| і виробниками каталізаторів з метою проведення реконструкції установки каталітичного риформінгу і збільшення потужності установки до 750 тис. т/рік.

Для отримання «Дозволу на будівництво» ВАТ ХНПЗ уклав договір з інститутом «Укрнефтехімпроект» на розробку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) реконструкції ВАТ «Херсонський нафтопереробний завод».

З липня місяця 2007р. проводитися діагностика технічного стану устаткування всіх технологічних установок, обстежуються об'єкти і споруди заводу. З цією метою були поміщені домов, сплачені аванси і до роботи приступилися провідні інститути України в цій галузі:

Інститут Електрозварювання ім. Патона м. Київ.

Інститут Проблем Міцності, м. Київ

Інститут УКРНІЇ Химмаш, м. Харків.

Інститут Укрнефтехімпроект, м. Київ.

Інститут проблем надійності конструкцій, м. Київ.

ТОВ «Агроїнвест», м. Дніпропетровськ.

Університет «Політехніка» м. Львів.

ТОВ «Каменяр», м. Львів.

Інститутом електрозварювання ім. Патона проведена діагностика устаткування установки АВТ-2, по якій видані виводи, у тому, що 80% устаткування знаходиться в справному стані.

Проведено обстеження будов і споруд УЗК. Результатом обстеження є позитивний вивід про придатність до подальшої експлуатації: фундаментів реакторного блоку, складів зберігання коксу, будов холодною, гарячіше і водяний насосних, сурми установки. Практично всі роботи з діагностики устаткування і обстеженню споруд установок будуть закінчені до кінця потокового долі.

Підписана угода про співпрацю з компанією PURVIN&GERTZ на предмет проведення технічної і фінансової експертизи ТЕО.

ВАТ «Херсонський нафтопереробний завод» (ВАТ «Херсонський НПЗ») відноситься до старих НПЗ, побудованим на території колишнього СРСР. Підприємство введене в експлуатацію ще до другої світової війни. Сферою впливу ВАТ «Херсонський нафтопереробний завод» є південні області України - Херсонська, Миколаївська, Запорізька області і АР Крим. Основними споживачами нафтопродуктів у цьому регіоні України є сільське господарство, споживаюче не менше 50% світлих нафтопродуктів. У структурі споживання нафтопродуктів переважає дизельне паливо, понад 50% від спільної споживи.

ВАТ «Херсонський НПЗ» характеризується високим рівнем фізичного і морального зносу устаткування. Через відсутність у складі заводу установки гідроочистки середніх дистилятів випускається дизельне паливо з високим вмістом сірки, що обмежує його збут, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. У тієї ж годину, ВАТ «Херсонський НПЗ» може представляти істотний інтерес для інвесторів по наступних причинах:

Сприятливе територіальне розміщення заводу в південній частці України, високою потребою, що характеризується, у нафтопродуктах, перш за все в дизельному паливі.

Наявність гарних стартових розумів для створення сучасного нафтопереробного підприємства конкурентоздатного на ринку України - у складі заводу є технологічні установки, на яких після реконструкції може здійснюватися ефективна переробка нафти. Наявність розвиненої інфраструктури, що включає можливість постачання нафті на завод по нафтопроводу з Росії, розвинене загальнозаводське господарство і наявність кваліфікованого персоналі.

Можливість створення ефективної транспортної схеми експорту високоякісних нафтопродуктів, враховуючи, що завод розташований поблизу судноплавної частки пониззя Дніпра.

Підприємство ВАТ "Херсонський НПЗ" - нафтопереробний завод, що працював за паливною схемою. Об'єм переробітки до 1991 долі складав 8,1-8,4 млн. т нафти в рік. В 2003 році, після списання установки ЕЛОУ-АТ, потужність заводу склала 7127 тис. т нафти в рік.

Генеральним проектувальником заводу є інститут ВАТ «Укрнефтехімпроект», м. Київ.

На заводі до 2006 року працювали наступні виробничі підрозділи:

· технологічний цех по первинній переробці нафти (установки ЕЛОУ-АВТ №1, Елоу-авт№2), по виробництву бітумів (установки БУ №1 і БУ №2,), по виробництву висооктанових компонентів бензині (установка риформинга| Л-35-11/600), по виробництву коксі (установка установки 21-10/ЗМ), факельне господарство.

· товарно-сировинний цех, який включає товарні і сировинні резервуарні парки (ТСБ), парки змішення світлих і темних нафтопродуктів, сливо-наливні| естакади, насосні;

· ТЕЦ і виробнича котельна, азотна станція;

· цех по водопостачанню і каналізації в складі: блоків оборотного водопостачання №2, 3, системи очисних споруд, установки по переробці нефшлама| і ділянки водопостачання.

2.2 Оцінка фінансового стану та ліквідності (платоспроможності) підприємства

Оцінка фінансового стану підприємства в умовах ринкових відносин особливо важлива для вирішення конкуренції і фінансової стабільності, надійності підприємства як партнера. У значній мірі втрачає значення контроль виконання планів, які регламентують діяльність підприємств, зростає потреба в оцінка фінансового стану та аналізі ліквідності (платоспроможності) підприємства.

Ліквідність підприємства - це можливість у практичній ситуації, що склалася, погасити всі свої зобов'язання перед контрагентами, банками, акціонерами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Управління ліквідністю дозволяє уникнути тривалої, а нерідко й тимчасової неплатоспроможності і полягає в гнучкому, оперативному плануванні та координуванні виплат за борговими зобов'язаними з огляду на грошові надходження на рахунок підприємства.

В економічній практиці підприємств України поступово впроваджується методика оцінки фінансової стійкості і платоспроможності економічних агентів (суб'єктів ринкових відносин), яка за змістом відповідає міжнародним вимогам і ґрунтується на даних фінансової звітності і бухгалтерського балансу.

Ліквідність суб'єкта господарювання показує його можливість погашати свою заборгованість. Розрахунок коефіцієнтів ліквідності доцільно визначати з врахування здійсненої оцінки окремих активів за можливою сумою доходу. Коефіцієнти ліквідності визначаються відношенням величини ліквідного майна, тобто засобів, які можуть бути використані для оплати боргів до поточних зобов'язань. Ліквідність визначається мірою покриття зобов'язань підприємства його активами, строк для перетворення яких в гроші відповідає строку погашення зобов'язань. В залежності від ступеню ліквідності, активи підприємства класифікуються за на ступними групами (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Класифікація активів підприємства за ліквідністю

Активи	Характеристика майна
види	умовне позначення	cума рядків балансу
Повільноліквідні	а3	ф1.Сума стр. 100-120, 250, 270 2008р. 3572-0-8-0=3564 2007р. 12812.9-0-322.7-0=12490,2 2006р. 13710,1-0-1 401,4-25,9=12282,8 2005р. 15951,8-16,9-1 229,1-58,7=14647,1	Сировина і матеріали, МШП, незавершене виробництво, дебіторська заборгованість, строк сплати якої минув
Важколіквідні	А4	ф1.Стр. 80 2008р.=78809 2007р.= 85869.2 2006р.= 196 549,3 2005р.=187673,9	Основні засоби, обладнання та незавершені капітальні інвестиції, довгострокові фінансові вкладення, нематеріальні активи
Високоліквідні	А1	ф1.Сума стр. 220-240 2008р. 0-1=-1 2007р. 0-5.8=-5,8 2006р. 0-2,9=-2,9 2005р. 0-2,2=-2,2	Грошові кошти і короткострокові фінансові вкладення
Швидколіквідні	А2	ф1.Сума стр. 130-210 2008р. 0-11058= -11058 2007р 0-1102.9= -1102,9 2006р. 0-431,1= -431,1 2005р. 0-515,4= -515,4	Готова продукція, товари, дебіторська заборгованість, ка буде погашена згідно умов договорів

Високоліквідними і найбільш мобільними активами підприємства є грошові кошти у касі та рахунках у банку, тому що вони у будь-кий час можуть бути використані для здійснення всіх господарських операцій. Менш ліквідними є кошти в дебіторській заборгованості, тому що по таких коштах немає впевненості в строках їх надходження. Наступними активами за ступенем ліквідності слід вважати товари, готову продукцію і виробничі запаси, які можна продати або використати на бартер в погашення заборгованості. Необоротні активи підприємства, к правило, не передбачають ліквідовувати, а за умови їх ліквідації зменшуються обсяги господарської діяльності.

Таблиця 2.3

Класифікація зобов'язань підприємства за терміновістю їх сплати

Зобов'язання	Характеристика зобов'язань
види	умовне позначення	сума рядків балансу
Найбільш термінові	З1	ф1. Стр. 530 2008р.=7276 2007р.= 5533.3 2006р.= 6 534,3 2005р.= 21 113,2	Поточні зобов'язань за розрахунками
Короткострокові	З2	ф1. Стр. 640-380- 480-530 2008р.=102009-68673-23939-7276=2121 2007р.= 105892.3-44501.4-45764.5-5533.3=10093,1 2006р.= 328 889,8-95209,5-45764,5-6 534,3=181381,5 2005р=213383,2-115931,4-45764,5-21113,2=30574,1	Позикові кошти короткострокового характеру
Довгострокові	З3	ф1. Стр. 480 2008р.=23939 2007р.= 45764.5 2006р.= 45 764,5 2005р.= 45 764,5	Позикові кошти довгострокового характеру
Постійні	З4	ф1. Стр. 380 2008р.=68673 2007р.= 44501.4 2006р.= 95 209,5 2005р.= 115 931,4	Зобов'язання перед власниками по формуванню власного капіталу

Надходження, придбання, створення активів підприємства відбувається за рахунок власних і позичених коштів, співвідношення між якими характеризує фінансове становище господарюючого суб'єкта. Насамперед досліджують всі джерела утворення майна підприємства (зобов'язань) за терміновістю оплати (табл. 2.3).

Найбільш термінові -- це поточні зобов'язання підприємства перед постачальниками, державою і працівниками, оплата яких визначається моментом виникнення заборгованості за наслідками здійснених господарських операцій. Короткострокові зобов'язання визначаються терміном погашення позикових коштів, одержаних за період менше 1 року. Довгострокові зобов'язання визначаються терміном погашення позикових коштів за період більше 1 року.

Постійні зобов'язань, це зобов'язання перед власниками суб'єкта господарювання в частині формування власного капіталу, які виникають за власним бажанням окремих власників або при ліквідації підприємства.

Для визначення ліквідності балансу необхідно зіставити підсумки приведених груп по активі і пасивові. Баланс вважається абсолютно ліквідним , якщо дотримуються наступні нерівності:

А1 > З1, А2 > З2, А3 > З3, А4 < З4 (2.1)

Якщо виконують перші три нерівності в цій системі, то це волоче і виконання четвертої нерівності. Тому важливо зіставити підсумки перших трьох груп по активі і пасивові. Іншими словами, при розрахунку оцінки ліквідності балансу в розрахунок приймаються оборотні активи підприємства і притягнуті джерела фінансування.

У випадку якщо одне або кілька нерівностей системи мають протилежний знак від зафіксованого в оптимальному варіанті, ліквідність балансу в більшому або меншому ступені відрізняється від абсолютної. При цьому теоретично недолік засобів по одній групі активів компенсується їхнім надлишком по іншій групі у вартісній оцінці, у реальній же ситуації менш ліквідні активи не можуть замістити в повному ступені більш ліквідні .

Зіставлення підсумків першої групи по активі і пасивові, тобто А1 і З1, відбиває співвідношення поточних платежів і надходжень. Порівняння другої групи по активі і пасивові (А2 і З2) показує тенденцію збільшення або зменшення поточної ліквідності в недалекому майбутньому. Зіставлення підсумків по активі і пасивові для третьої і четвертої груп відбиває співвідношення платежів і надходжень у відносно віддаленому майбутньому.

Таблиця 2.4

Показники активів за ліквідністю

Показник	2005	2006	2007	2008
А1	-2,2	-2,9	-5,8	-1
А2	-515,4	-431,1	-6080,5	-11058
А3	14647,1	12282,8	12490,2	3564
А4	187673,9	196 549,3	-1102,9	78809

Результати розрахунку показників активів за ліквідністю графічно представлені на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Частка показників активів за ліквідністю ВАТ «ХНПЗ» у 2005-2008 рр.

Таблиця 2.5

Показники пасивів за ліквідністю

Показник	2005	2006	2007	2008
З1	21 113,2	6 534,3	5533.3	7276
З2	30574,1	181381,5	10093,1	2121
З3	45 764,5	45764,5	45764,5	23939
З4	115 931,4	95 209,5	44501.4	68673

Результати розрахунку показників пасивів за ліквідністю графічно представлені на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Частка показників пасивів за ліквідністю ВАТ «ХНПЗ» у 2005-2008 рр.

Результати розрахунків можна звести в єдину таблицю (таблиця 2.6)

Таблиця 2.6

Зведений аналіз активів та пасивів за ліквідністю

	2005	2006	2007	2008
А1 та З1	А1<З1	А1<З1	А1<З1	А1<З1
А2 та З2	А2<З2	А2<З2	А2<З2	А2<З2
А3 та З3	А3<З3	А3<З3	А3<З3	А3<З3
А4 та З4	А4>З4	А4>З4	А4<З4	А4>З4

Загальне значення нерівності можна представити у вигляді наступного рівняння:

А1 < З1, А2 < З2, А3 < З3, А4> З4 (2.2)

Таким чином, виходячи з рівняння 2.5 можна зробити висновок, про те, що фінансова ліквідність даного підприємства вкрай мала і вимагає втручання в її структуру з наступними змінами в ній. На підприємстві спостерігається не оптимальне співвідношення поточних надходжень і платежів (А1 < З1), а нерівність (А2 > З2) показує відсутність тенденції до збільшення поточної ліквідності в недалекому майбутньому.

Аналіз, проведений за запропонованою схемою, є наближеним. Більш детальним буде аналіз ліквідності за допомогою фінансових коефіцієнтів. Крім того, такий підхід до аналізу ліквідності на практиці використовується набагато частіше.

Коефіцієнти ліквідності в оцінці фінансового стану підприємства є найбільш важливими. Ці показники визначають стан ділової активності підприємства і його ефективність, спроможність наявними власними коштами розрахуватися з кредиторами, акціонерами, бюджетом, банками.

Аналізуючи показники ліквідності за строками, підприємства визначають, наскільки швидко виробничі запаси і дебіторська заборгованість перетворювались у наявні гроші.

На підставі даних другого розділу активу балансу розраховують коефіцієнти ліквідності. На практиці використовують три коефіцієнти ліквідності.

При обчисленні першого показника до ліквідних коштів включають лише грошові кошти у касі, на банківських рахунках, а також цінні папери, які можуть бути реалізовані на фондовій біржі. Цей показник носить назву коефіцієнта абсолютної ліквідності. Він розраховується як відношення суми грошових коштів до короткострокових зобов'язань.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності дає змогу визначити, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може негайно погасити (рис. 2.3.). Він розраховується по формулі :

Каб.л. = ( Кі + Гк ) / П, (2.3)

де, Каб.л. - коефіцієнт абсолютної ліквідності;

Кі - кошти на розрахунковому та інших рахунках ;

Гк - гроші в касі ;

П - поточні зобов'язання.

Для підприємства він становив:

у 2008р.(152+3,5)/ 12338= 0,013;

у 2007р. (227,6+4,35) / 101319,75 = 0,002;

у 2006р. (350,55+2,55) / 118764,7= 0,003;

у 2005р. (334,15+1,1) / 39187,3= 0,009;

Рис. 2.3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності ВАТ «ХНПЗ» у 2005-2008 рр.

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно бути у межах від 0,2 до 0,35.

Ми бачимо, що коефіцієнт абсолютної ліквідності на багато нижче допустимої норми.

Другим коефіцієнтом, який характеризує ступінь ліквідності підприємства, є коефіцієнт швидкої ліквідності, який відрізняється від коефіцієнта абсолютної ліквідності тим, що в склад ліквідних коштів включається також дебіторська заборгованість та інші активи (рис. 2.4.). Він обчислюється за формулою:

Кш.л.= ( Кі + Гк + Дз ) / П, (2.4)

е, Кш.л. - коефіцієнт швидкої ліквідності;

Кі - кошти на розрахунковому та інших рахунках ;

Гк - гроші в касі ;

Дз - дебіторська заборгованість;

П - поточні зобов'язання.

Для нашого підприємства він становив:

у 2008р. (152+3,5+9633,5) / 12338= 0,79;

у 2007р. (227,6+4,35+4269,45) / 101319,75=0,04;

у 2006р. (350,55+2,55+5582,35) / 118764,7=0,05;

у 2005р. (334,15+1,1+11768,25) / 39187,3=0,31;

Рис. 2.4. Коефіцієнт швидкої ліквідності ВАТ «ХНПЗ» у 2005-2008 рр.

Цей показник характеризує прогнозні платіжні можливості підприємства при умові своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Цей коефіцієнт повинен дорівнювати або бути більшим 1, але реально для українських підприємств він складає не більше 0,7-0,8. Виходячи з цього рекомендоване значення 0,7-1. У 2008р. коефіцієнт швидкої ліквідності ВАТ «Херсонський нафтопереробний завод» увійшов до нижчої допустимої норми для українських підприємств за рахунок іншої поточної заборгованості.

Третій коефіцієнт - коефіцієнт загальної ліквідності (рис. 2.5.). Він має в своєму чисельнику ще й суму виробничих запасів:

Кз.л. = ( Кі + Гк + Дз + Зз ) / П, (2.5)

де, Кз.л. - коефіцієнт загальної ліквідності;

Кі - кошти на розрахунковому та інших рахунках ;

Гк - гроші в касі ;

Дз - дебіторська заборгованість;

Зз - виробничі запаси;

П - поточні зобов'язання.

В нашому випадку він склав:

у 2008р. (152+3,5+9633,5+8192,5)/ 12338=1,46;

у 2007р. (227,6+4,35+4269,45+13261,5)/ 101319,75=0,18;

у 2006р. (350,55+2,55+5582,35+14830,95)/ 118764,7=0,17;

у 2005р. (334,15+1,1+11768,25+16913,7)/ 39187,3= 0,74;



Рис. 2.5. Коефіцієнт загальної ліквідності ВАТ «ХНПЗ» у 2005-2008 рр.

Згідно з міжнародною практикою, значення коефіцієнта ліквідності повинні знаходитися в межах від одиниці до двох (іноді до трьох). Нижня границя обумовлена тим, що оборотних коштів повинне бути щонайменше досить для погашення короткострокових зобов'язань, інакше (2006, 2007, 2005рр.) компанія виявиться під погрозою банкрутства., Перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями більш ніж у три рази також є небажаним, оскільки може свідчити про нераціональну структуру активів.

Різниця між оборотними активами підприємства і його короткострокових зобов'язань. Чистий оборотний капітал необхідний для підтримки фінансової стійкості підприємства, оскільки перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має резерви для розширення діяльності. В нашому випадку підприємство забезпечено оборотними коштами лише наполовину своїх короткострокових зобов'язань.

Четвертий коефіцієнт - чистий оборотний капітал (рис. 2.6.), який представлений у грошових одиницях у формулі:

Чо.к.= Ап - П (2.6)

Де, Чо.к. - чистий оборотний капітал;

Ап - поточні активи;

П - поточні зобов'язання.

Для нашого підприємства він становить:

у 2008р.31612-12338= 9274 тис.грн.;

у 2007р.76168,85-101319,75= -25150,9 тис.грн.;

у 2006р.78982,6-118764,7= -39782,1тис.грн;

у 2005р.34525,3-39187,3= -4662 тис.грн.

Рис. 2.6. Чистий оборотний капітал ВАТ «ХНПЗ» у 2005-2008 рр.

Значення, що рекомендуються: > 0

Оптимальна сума чистого оборотного капіталу залежить від особливостей діяльності компанії, зокрема від її масштабів, обсягів реалізації, швидкості оборотності матеріальних запасів і дебіторської заборгованості. Недолік оборотного капіталу свідчить про нездатність підприємства вчасно погасити короткострокові зобов'язання. Значне перевищення чистого оборотного капіталу над оптимальною потребою свідчить про нераціональне використання ресурсів підприємства. Наприклад: випуск акцій чи одержання кредитів понад реальну потребу.

Обчислення чотирьох різних показників ліквідності обумовлено потребою зробити висновок про стійкий фінансовий стан контрагентами, виходячи із стосунків з підприємством. Наприклад, для постачальника сировини, матеріалів та послуг значний інтерес представляє перший показник; для банка підприємства, яке кредитується - другий, четвертий, для володаря акцій і облігацій підприємства - третій.

Згідно рис 2.1 можна зробити висновки про низький рівень ліквідність підприємства за період, що аналізується.

На кінець 2008р. показник швидкої ліквідності збільшився за рахунок збільшення дебіторської заборгованості. А оскільки даний коефіцієнт має вирішальне значення для банків, так як характеризує ступінь надійності підприємства при повернені кредитів, тенденція до збільшення свідчить на користь підприємству.

Показник загальної ліквідності у 2008 відповідає нормам. А у інших роках цей показник засвідчує про загрозу банкрутства (рис. 2.7.).

Рис. 2.7. Показники ліквідності ВАТ «Херсонський нафтопереробний завод»

Аналіз ліквідності активів підприємства допомагає визначити можливість покриття зобов'язань активами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення зобов'язань.

Таким чином, підприємство можна назвати ліквідним (платоспроможним).

Одним з найважливіших показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є показник питомої ваги загальної суми власного капіталу в підсумку активу балансу, тобто відношення загальної суми власного капіталу до майна підприємства. В практиці цей відносний показник отримав назву коефіцієнт автономії. По ньому дивляться, наскільки підприємство незалежно від позикового капіталу.

Кав = Вк / Мп (2.7)

де, Кав - коефіцієнт автономії;

Вк - власний капітал;

Мп - майно підприємства.

Чим більше у підприємства власних коштів, тим легше йому справлятись з негараздами економіки, і це добре розуміють кредитори підприємства та його керівники. Ось чому останні намагаються збільшувати з року в рік абсолютну суму власного капіталу підприємства. Такі можливості є насамперед у добре функціонуючих підприємств. Маючи великі прибутки, вони намагаються утримати значну їх частину в обігу підприємства шляхом створення резервів з валового та чистого прибутку або прямого зачислення у власний капітал нерозподіленого прибутку.

Для коефіцієнту автономії бажано, щоб він перебільшував по своїй величині 50% (рис. 2.8.). В цьому випадку його кредитори почувають себе спокійно, бо знають, що весь позиковий капітал може бути компенсований власністю підприємства .

Для нашого підприємства він складає:

у 2008р. 56587,5/ 103951=0,54;

у 2007р. 69885,45/ 217391,05=0,32;

у 2006р. 105570,45/ 271136,5=0,39;

у 2005р. 126028,8/ 212118,85=0,59.

Рис. 2.8. Коефіцієнт автономії ВАТ «ХНПЗ» у 2005-2008 рр.

Доля власних коштів у загальній сумі джерел коштів збільшилася, на кінець 2008 року, тобто трапилось збільшення коефіцієнту.

Взагалі отримані дані свідчать про високу ступінь незалежності підприємства від зовнішнього фінансування.

Похідними від коефіцієнта автономії є такі показники, як коефіцієнт фінансової залежності та коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів.

Коефіцієнт фінансової залежності є зворотним до коефіцієнту автономії. Збільшення цього показника в динаміці означає збільшення долі позикових коштів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення знижується до одиниці (100%) , то підприємство повністю фінансується за рахунок власних коштів.

Коефіцієнт фінансової стійкості вираховується як співвідношення власних та позикових коштів. Перевищення власних коштів над позиковими свідчить про те, що підприємство має достатній запас фінансової стійкості і відносно не залежить від зовнішніх фінансових джерел (рис. 2.9.). Коефіцієнт фінансової стійкості повинен дорівнювати 0.85 - 0.90.

Кфс = Вк / Пк (2.8)

де, Кфс - коефіцієнт фінансової стійкості;

Вк - власні кошти;

Пк - позикові кошти.

Він складає:

у 2008 р. 9274/ 47363,5=0,20;

у 2007р. -25150,9/ 147535,6=-0,17;

у 2006р. -39782,1/ 165566,05=-0,24;

у 2005р. -4662/ 86090,05=-0,05.

Рис. 2.9. Коефіцієнт фінансової стійкості ВАТ «ХНПЗ» у 2005-2008 рр.

Показники фінансової стійкості підприємства у 2005-2008рр. коефіцієнт знаходився на рівні нижчому ніж допустима норма, це значить, що підприємство залежало від зовнішніх фінансових джерел.

Але більш чітко ступінь залежності підприємства від залучених коштів виражається у коефіцієнті співвідношення залучених та власних коштів. Він показує, яких коштів у підприємства більше - залучених чи власних. Чим більше коефіцієнт, тим більше залежність підприємства від залучених коштів. Допустимий рівень залежності визначається умовами роботи кожного підприємства і, в першу чергу, швидкістю обігу обігових коштів.

Коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів є часткою від ділення всієї суми зобов'язань по залучених позичених коштах на суму власних коштів (рис. 2.10.). Він показує, скільки позичених коштів залучило підприємство на 1 грн. вкладених у активи власних коштів.

Кфс = Пк / Вк (2.9)

де, Кфс - коефіцієнт фінансової стійкості;

Пк - позикові кошти;

Вк - власні кошти.

В нашому випадку він становить:

у 2008р. 47363,5/ 9274=5,11;

у 2007р. 147535,6/ -25150,9=-5,87;

у 2006р. 165566,05/ -39781,1=-4,16;

у 2005р. 86090,05/ -4662=-18,47.

Рис. 2.10. Коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів ВАТ «ХНПЗ» у 2005-2008 рр.

Згідно даних на кожну гривню вкладених в активи підприємства власних коштів у 2008 році припадало 5,11 грн. позикових коштів, у 2007р. -(-5,87)грн., у 2006р. - (-4,16)грн., у 2005р. -(-18,47)грн. Тобто рівень фінансової залежності підприємства від позикових коштів на 2008 рік збільшився.

Стан обігових коштів відображається в показниках забезпеченості матеріальних запасів власними оборотними коштами та маневреності власних коштів.

Коефіцієнт маневреності власних коштів визначається співвідношенням власних оборотних коштів підприємства та власного капіталу, які графічно представлені на рис. 2.11.

Км = Воб.к. / Вк (2.10)

де, Км - коефіцієнт маневреності;

Воб.к. - власні оборотні кошти;

Вк - власний капітал.

Коефіцієнт маневреності показує, яка частина власних коштів підприємства знаходиться в мобільній формі, яка дозволяє відносно вільно маневрувати цими коштами. Забезпечення власних поточних активів власним капіталом є гарантією стійкості фінансового стану при нестійкій кредитній політиці. Високі значення коефіцієнту маневрування позитивно характеризує фінансовий стан.

Деякі автори вважають оптимальним значення цього показника рівним 0,5, а для показника забезпеченості власними оборотними коштами матеріальних запасів пропонується критерій на рівні не нижче 0,6. Але ці критерії, що пропонуються, може бути взяти під сумнів.

Для ВАТ “Херсонський нафтопереробний завод ” вони склали:

у 2008р. -25930/ 56587,5= -0,5

у 2007р. -719026/ 69855,45= -1,029;

у 2006р. -79300/ 105570,45= -0,75;

у 2005р. -35912,05/ 126028,8= -0,28.



Рис. 2.11. Коефіцієнт маневреності ВАТ «ХНПЗ» у 2005-2008 рр.

В 2005-2008 році гнучкість використання власних коштів підприємства досить низька.

Забезпеченість власних оборотних коштів матеріальними запасами - це співвідношення матеріальних запасів та власних оборотних коштів., які графічно наведені на рис. 2.12.

Ін м.з. = Мз / Воб.к. (2.11)

Де, Ін м.з. - індекс маневреності матеріальних запасів;

Мз - матеріальні запаси;

Воб.к. - власні обігові кошти.

Рівень показника забезпеченості власних оборотних коштів матеріальними запасами оцінюється насамперед в залежності від стану матеріальних запасів.

Для підприємства він склав:

у 2008р. 8192,5 / -25930 * 100% = -31,59%;

у 2007р. 13284,25 / -719026 * 100% = -1,85%;

у 2006р. 14885,6 / -79300 * 100% = -18,77%;

у 2005р. 17027,2 / -35912,05 * 100% = -47,41%.



Рис. 2.12. Маневреність власного капіталу на ВАТ «ХНПЗ» у 2005-2008 рр.

Рівень коефіцієнту маневрування залежить від характеру діяльності підприємства : в фондомістких виробництвах його нормальний рівень повинен бути нижче, ніж в матеріаломістких (оскільки в фондомістких значна частина власних коштів є джерелом покриття основних виробничих фондів). З фінансової точки зору чим вище коефіцієнт маневрування, тим кращий фінансовий стан.

В чисельнику обох показників - власні оборотні кошти, тому в цілому покращення стану оборотних коштів залежить від попереджувального зростання суми власних оборотних коштів у порівняння із зростанням матеріальних запасів та власних джерел коштів.

Тобто, як бачимо, коефіцієнт 2005-2008 рр. дуже низький відповідно на -31,59%, -1,85%, -18,77%, -47,41%., відповідно підприємство знаходиться в кризовій ситуації.

Дуже важливим показником фінансової стійкості є коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства. Він визначає, яку долю в вартості майна складають основні засоби виробництва. Коефіцієнт розраховується як відношення сумарної величини основних засобів (по залишковій вартості) до вартості майна підприємства за підсумком балансу (валюти балансу) та графічно представлений на рис. 2.13.

Крвоз = Оз / Мп (2.12)

де, Крвоз - коефіцієнт реальної вартості основних засобів;

Оз - основні засоби;

Мп -майно підприємства.

Цей коефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість виробничого процесу засобами виробництва. Він є дуже важливим, якщо дане підприємство бажає встановити договірні відносини з новими партнерами - постачальниками або покупцями. Коефіцієнт реальної вартості майна у таких постачальників або покупців допоможе підприємству скласти уяву про їх виробничий потенціал та доцільність укладання договорів з ними з цієї точки зору.

Нормальним вважається обмеження, коли реальна вартість майна складає більш 0,5 від загальної вартості активів.

Він становив:

У 2008р. 21612 / 20038 =1,08;

У 2007р. 76168,85 / 163717,8 = 0,47;

У 2006р. 78982,6 / 289920,75 = 0,27;

У 2005р. 34525,3 / 283924,3 = 0,12.

Рис. 2.13. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів на ВАТ «ХНПЗ» у 2005-2008 рр.

Згідно даних бачимо, що рівень виробничого потенціалу підприємства у 2008 році знаходиться в межах норми, а у 2005-2007 рр. нижче норми.

Таблиця 2.7

Таблиця аналізу платоспроможності ВАТ «Херсонський нафтопереробний завод» за допомогою фінансових коефіцієнтів

Коефіцієнти	Роки
	2005	2006	2007	2008
Коефіцієнт абсолютної ліквідності Каб.л. = ( Кі + Гк ) / П	0,009	0,003	0,002	0,013
Коефіцієнт швидкої ліквідності Кш.л.= ( Кі + Гк + Дз ) / П	0,31	0,05	0,04	0,79
Коефіцієнт загальної ліквідності Кз.л. = ( Кі + Гк + Дз + Зз ) / П	0,74	0,17	0,18	1,46
Чистий оборотний капітал Чо.к.= Ап - П	-4662	-39782,1	-25150,9	9274
Коефіцієнт автономії Кав = Вк / Мп	0,59	0,39	0,32	0,54
Коефіцієнт фінансової стійкості Кфс = Вк / Пк	-0,05	-0,24	-0,17	-0,2
Коефіцієнт співвідношення Кфс = Пк / Вк	-18,47	-4,16	-5,87	5,11
Коефіцієнт маневреності Км = Воб.к. / Вк	-0,28	-0,75	-1,029	-0,5
Індекс маневреності запасів Ін м.з. = Мз / Воб.к	-47,41	-18,77	-1,85	-31,59
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів Крвоз = Оз / Мп	0,12	0,27	0,47	1,08

Розрахунок платоспроможності ВАТ «ХНПЗ» за допомогою фінансових коефіцієнтів графічно представлений на рис. 2.14.



Рис. 2.14. Платоспроможність ВАТ «ХНПЗ» в період 2005-2008 років

2.3 Управління прибутковістю підприємства

Дохідність підприємства характеризується показниками рентабельності. Це показники, що характеризують економічну ефективність. Існує багато коефіцієнтів рентабельності, використання кожного з яких залежить від характеру оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. Від цього у першу чергу залежить вибір оціночного показника (прибутку), що використовується у розрахунках.

Використовують чотири різних показники: валовий прибуток, операційний прибуток, прибуток до оподаткування, чистий прибуток.

У залежності від того, з чим порівнюється обраний показник прибутку, виділяють дві групи коефіцієнтів рентабельності: рентабельність інвестицій (капіталу); рентабельність продажу.

У першій групі нараховується два основних коефіцієнти: рентабельність сукупного капіталу та рентабельність власного капіталу.

Рентабельність сукупного капталу (ROA) розраховується наступним чином:

RROA	=	Прибуток до оподаткування	=	ряд. 170 ф. 2	(2.12)
		Всього джерел коштів		ряд. 640 ф. 1

Показник рентабельності власного капіталу (ROE) цікавить перш за все інвесторів. Він розраховується за формулою:

RROЕ	=	Чистий прибуток	=	ряд. 220 ф. 2	(2.13)
		Власний капітал		ряд. 380 ф. 1

Цей показник представляє інтерес для потенційних власників та акціонерів. Рентабельність власного капіталу показує, який прибуток приносить кожна інвестована власниками капіталу грошова одиниця.

При оцінці рентабельності продажу на основі показників прибутку та виручки від реалізації розраховують коефіцієнти рентабельності по всій продукції в цілому або за окремими її видами.

Валова рентабельність реалізованої продукції:

RGPM	=	Валовий прибуток	=	ряд. 050 ф. 2	(2.14)
		Виручка від реалізації		ряд. 035 ф. 1

Коефіцієнт валового прибутку показує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення.

Операційна рентабельність реалізованої продукції:

ROIM	=	Операційний прибуток	=	ряд. 100 ф. 2	(2.15)
		Виручка від реалізації		ряд. 035 ф. 1

Операційний прибуток - це прибуток, що залишається після вирахування з валового прибутку адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. Цей коефіцієнт показує рентабельність підприємства після вирахування витрат на виробництво і збут товарів.

Показник операційної рентабельності є одним з кращих інструментів визначення операційної ефективності і показує здатність керівництва підприємства отримувати прибуток від діяльності до вирахування витрат, що не відносяться до операційної ефективності. При розгляді цього показнику разом з показником валової рентабельності можна отримати уявлення про те, чим викликані зміни рентабельності.

Чиста рентабельність реалізованої продукції:

RNPM	=	Чистий прибуток	=	ряд. 220 ф. 2	(2.16)
		Виручка від реалізації		ряд. 035 ф. 1

У вітчизняній практиці частіше за все використовується саме показник чистої рентабельності реалізованої продукції. Незмінність протягом певного періоду показника операційної рентабельності з одночасним зменшенням показника чистої рентабельність може свідчити або про збільшення фінансових витрат, або про підвищення суми сплачуваних податкових платежів.

Для аналізованого підприємства розрахунок показників рентабельності зведемо у табл.2.8.

Таблиця 2.8.

Аналіз показників рентабельності підприємства за 2006 - 2007 роки

Показники	2007 р.	2008 р.	відхилення
Прибуток до оподаткування, тис. грн.	0	0	0
Всього джерел коштів, тис. грн.	10589,3	102009	-3883,3
Чистий прибуток, тис. грн.	0	24171	24171
Власний капітал, тис. грн.	4450,4	68673	24171,6
Валовий прибуток, тис. грн.	0	0	0
Виручка від реалізації, тис. грн.	8756,2	0	-8756,2
Операційний прибуток, тис. грн.	0	37032	37032
Рентабельність сукупного капіталу, %	0	0	0
Рентабельність власного капіталу, %	0	35	35
Валова рентабельність реалізованої продукції	0	0	0
Операційна рентабельність реалізованої продукції, %	0	0	0
Чиста рентабельність реалізованої продукції, %	0	0	0

Як видно з розрахунків, показники рентабельності підприємства у 2007 р знаходяться на нульовому рівні. Нульові значення рентабельності сукупного капіталу та власного капіталу пояснюються нульовим чистим прибутком у 2007 р.

Валова рентабельність реалізованої продукції за 2007-2008 рр. дорівнює нулю. Це пояснюється нульовим значенням валового прибутку підприємства в 2007-2008 рр.

Динаміка валової рентабельності свідчить про ефективність виробництва та реалізації продукції підприємства та правильно обрану політику ціноутворення. Однак показник операційної рентабельності свідчить про прибутковість діяльності підприємства з 2008 року. Прибуток від реалізації продукції перекривається адміністративними витратами та іншими витратами. Динаміка цього показника свідчить про деяке покращення ситуації - операційна рентабельність зросла за рік на 98 % (рис. 2.15.).

Незважаючи на збиткову операційну діяльність у 2007 році і відсутності чистого прибутку, підприємство почало отримувати чистий прибуток від операційної діяльності в 2008 р.



Рис. 2.15. Динаміка показників рентабельності підприємства у 2007 - 2008 рр.

При аналізі коефіцієнтів рентабельності широке розповсюдження отримала факторна модель фірми “DuPont”. Призначення моделі - визначити чинники, що впливають на ефективність роботи підприємства та оцінити цей вплив. Оскільки існує багато показників рентабельності, аналітиками фірми обрано один. На їх думку, найважливіший показник - рентабельність власного капіталу. Для проведення аналізу необхідно змоделювати факторну модель коефіцієнту рентабельності власного капіталу. Схема моделі фірми “DuPont” наведена на рис.2.16.



В основу наведеної схеми закладено наступну детерміновану модель:

RROE=RNPM · Ротд · kзав

де RROE - рентабельність власного капіталу;

RNPM - рентабельність продажу;

Ротд - ресурсовіддача;

kзав - коефіцієнт фінансової залежності.

З наведеної моделі видно, що рентабельність власного капіталу залежить від трьох чинників першого порядку: чистої рентабельності продажу, ресурсовіддачі та структури коштів, що інвестовані у підприємство. Значимість цих показників пояснюється тим, що вони у узагальнюють всі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства: перший чинник узагальнює звіт про фінансові результати, другий - актив балансу, третій - пасив балансу.

Розрахуємо ці три чинники, скориставшись таблицею.

Таблиця 2.9.

Розрахунок елементів факторної моделі “DuPont” для аналізу рентабельності ВАТ «ХНПЗ» у 2008 р.

Показники	Формули для розрахунку		Розрахунок
Рентабельність продажу	RNPM =	Чистий прибуток			28972 тис.грн	=7,74
		Виручка від реалізації			3743 тис. грн
Ресурсовіддача	Ротд =	Виручка від реалізації			3743тис. грн..	= 0,037
		Всього активів			102009 тис. грн.
Коефіцієнт фінансової залежності	kзав =	Сукупний капітал			68673 тис. грн.	=1
		Власний капітал			68673 тис. грн.
Рентабельність власного капіталу	RROE =	Чистий прибуток			28972тис. грн.	=0,42
		Власний капітал			68673 тис. грн.

Для проведення факторного аналізу рентабельності підприємства можна використати різноманітні прийоми елімінування. Скористаємося найпростішим - методом абсолютних різниць. Для зручності розрахунку впливу чинників на рентабельність власного капіталу скористаємося допоміжною таблицею.