Оптимізація і синхронізація грошових потоків господарюючого суб’єкта в умовах ринку

У загальній частці капіталу у досліджуваних роках питома вага власного капіталу коливається від 38% до 42 %. Питома вага зобов'язань на кінець 2007 року зменшилась на 4,3 %.

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану ТОВ „Білагро” - є забезпечення стабільності його діяльності з позиції довгострокової перспективи, яка пов'язана із загальною структурою балансу підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів, тобто фінансовою стійкістю. Суть фінансової стійкості визначається ефективним формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів. Фінансова стійкість -- це критерій надійності партнера, яку характеризує насамперед співвідношення між власним капіталом і зобов'язаннями. Для детального аналізу фінансової стійкості підприємства розглянемо загальноприйняту систему коефіцієнтів в табл. 2.3.

Фактичне значення коефіцієнта автономії на протязі досліджуваних років має тенденцію до збільшення, тому розраховані показники вказують на те, що на кінець 2007 року питома вага власного капіталу у валюті балансу становить 42,4 %. Це на 0,043 пункт вище порівняно з 2005 роком. У цьому випадку можна зробити висновок, що співвідношення між власними джерелами фінансування ТОВ „Білагро” та залученими є оптимальним, ризик кредиторів є невисоким, підприємство є фінансово стійким.

Таблиця 2.3 Аналіз фінансової стійкості ТОВ „Білагро” за 2005-2007 рр

Показники	2005	2006	2007	Відхилення (+,-) 2007 до 2005
Показники структури джерел формування капіталу
Коефіцієнт автономії	0,381	0,389	0,424	0,043
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	0,619	0,611	0,576	-0,043
Коефіцієнт фінансової залежності	2,627	2,573	2,361	-0,266
Коефіцієнт фінансової стабільності	0,614	0,636	0,735	0,120
Коефіцієнт фінансового ризику	1,627	1,573	1,361	-0,266
Коефіцієнт довгострокового залучення позичкових коштів	0,530	0,511	0,298	-0,231
Коефіцієнт довгострокових зобов'язань	0,692	0,663	0,313	-0,380
Коефіцієнт поточних зобов'язань	0,308	0,337	0,687	0,380
Коефіцієнт фінансового лівериджу	1,127	1,043	0,425	-0,701
Показники стану оборотних активів
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,905	1,052	0,109	-0,797
Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами	0,644	0,665	0,104	-0,540
Коефіцієнт забезпеченості запасів власними коштами	1,157	1,324	0,166	-0,991
Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів	0,005	0,015	0,229	0,224
Показники стану основного капіталу
Коефіцієнт виробничого потенціалу	0,488	0,389	0,517	0,029
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні	0,387	0,303	0,404	0,017
Коефіцієнт нагромадження амортизації	0,129	0,183	0,134	0,005
Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів	1,151	1,596	0,793	-0,358

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу відповідно зменшився з 0,619 до 0,576 і свідчить про невисокий рівень фінансової залежності підприємства від кредиторів.

Коефіцієнт фінансової залежності, як обернений показник до коефіцієнта автономії, зменшився з 2,627 до 2,361, тобто на кінець 2007 року на 1 грн. власного капіталу припадає 2,361 грн. загальної вартості пасивів.

Значення коефіцієнта фінансової стабільності показує, що в 2005 році власний капітал не перевищував зобов'язань і займав 38 % в структурі капіталу, а в звітному році його питома вага зросла про що говорить відповідно і зростання показника фінансової стабільності. Відповідно за коефіцієнтом фінансового ризику в 2005 році на 1 грн. власного капіталу припадало 1,627 грн. зобов'язань, а в звітному році - 1,361 грн. В цілому динаміка показників 1.1-1.5 табл. 2.3 свідчить про високий рівень фінансової стійкості підприємства.

Аналізуючи фінансову стабільність підприємства, власники (акціонери, інвестори) завжди віддають перевагу допустимому зростанню частки позикових коштів, а кредитори (банки, постачальники) навпаки - надають перевагу підприємствам з високою часткою власного капіталу.

Показники стану оборотного капіталу мають позитивне значення, оскільки власний капітал підприємства набагато вище оборотних активів підприємства. Отже, підприємство має середній рівень фінансової стабільності щодо забезпеченості високоліквідними оборотними активами.

Коефіцієнт виробничого потенціалу зріс з 0,488 до 0,517, коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні збільшився з 0,387 до 0,404, що вказує на збільшення частки основних засобів і незначне зменшення оборотних виробничих фондів у майні. Незначну негативну динаміку має коефіцієнт нагромадження амортизації, адже рівень зношеності основних засобів підприємства збільшився з 12,9 до 13,4 %.

За динамікою коефіцієнта співвідношення оборотних і необоротних активів підприємство має негативний рівень забезпеченості оборотними коштами. Якщо у 2007 році на 1 грн. необоротних активів припадало 0,793 грн. оборотних, то у 2005 році - 1,151 грн.

Як бачимо, за одними коефіцієнтами (критеріями) підприємство вважається фінансово стійким, за іншими спостерігається протилежний висновок. З метою врегулюванням цих різниць проведемо розрахунки по визначенню типу фінансової стійкості підприємства (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 Визначення і аналіз типу фінансової стійкості ТОВ „Білагро”, 2005-2007 рр.

Показники	2005	2006	2007	Відхилення (+,-) 2007 р. до 2005 р.
Б	1	2	3	4
Власні оборотні кошти	-1124,0	71,4	-4871	-3747
Довгострокові зобов'язання	5718,6	8458,6	6545,6	827
Короткострокові кредити і позики	0	0	1000	1000
Запаси	3969,8	6442,7	10076,9	6107,1
Наявність власних оборотних коштів і довгострокових зобов'язань для формування запасів	4594,6	8530	1674,6	-2920
Загальна величина джерел формування запасів	4594,6	8530	2674,6	-1920
Надлишок (+) або нестача(-) власних оборо-тних коштів для формування запасів	-5093,8	-6371,3	-14947,9	-9854,1
Надлишок (+) або нестача(-) власних оборот-них коштів і довгострокових зобов'язань для формування запасів	624,8	2087,3	-8402,3	-9027,1
Надлишок (+) або нестача (-) загальної величи-ни джерел формування запасів	624,8	2087,3	-7402,3	-8027,1
Тип фінансової стійкості	Нормально стійкий	Кризовий стан	х
Коефіцієнт забезпеченості запасів відповідними джерелами формування	-0,283	0,011	-0,483	0,294
Надлишок (+) або нестача (-) відповідних джерел формування на 1грн. запасів, грн.	-1,283	-0,989	-1,483	0,29

За результатами розрахунків при зростанні у 2007 році порівняно з 2005 роком запасів на 398 тис. грн. ТОВ „Білагро” має нестачу власних оборотних коштів 2005 та в 2007 роках. У 2007 році підприємство має незначний надлишок який склав 71,4 тис. грн. Взагалі, аналіз показав, що фінансовий стан підприємства погіршився в 2007 році в порівнянні з 2005 та 2006 роками.

Наступними, не менш важливими аспектами характеристики фінансового стану ТОВ „Білагро” є аналіз його платоспроможності та ліквідності (табл. 2.5).

Платоспроможність - це спроможність підприємства здійснювати платежі наявними засобами або такими, що безперервно поповнюються за рахунок його діяльності.

Ліквідність - це здатність окремих елементів активів трансформуватися в грошові кошти.

Таблиця 2.5 Динаміка відносних показників та платоспроможності ТОВ „Білагро” за 2005-2007 рр

Показники	2005	2006	2007	Відхилення (+,-) 2007р. до 2005р.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,009	0,031	0,027	0,017
Коефіцієнт швидкої ліквідності	1,246	1,486	0,416	-0,830
Загальний коефіцієнт ліквідності	2,809	2,986	1,116	-1,693

Як показали розрахунки коефіцієнта абсолютної ліквідності ТОВ Білагро не може розрахуватися зі своїми зобов'язаннями за рахунок грошових коштів, оскільки розрахований показник менший від нормативного, але спостерігається тенденція до збільшення у 2007 році порівняно з 2005 роком на 0,017 пункти. Такий стан викликаний зростанням суми зобов'язань.

Проміжний коефіцієнт покриття показує, що на 1 грн. поточних зобов'язань припадає 1,246 грн., 1,486 грн. та 0,416 грн. дебіторської заборгованості відповідно у 2005, 2006, 2007 роках. Цей показник нижчий нормативного значення, тому використавши дебіторську заборгованість ТОВ „Білагро” не зможе повністю погасити свої зобов'язання.

Розрахований загальний коефіцієнт покриття показує, що на 1 грн. поточних зобов'язань припадає відповідно у 2005, 2006 та у 2007 роках 2,809 грн., 2,986 грн. та 1,116 грн. оборотних активів. Цей показник був більше від нормативного в 2005 та 2006 роках.

Аналіз фінансових результатів і рентабельності є одним з
найважливіших напрямків характеристики ефективності виробничо -
фінансової діяльності підприємства. Проаналізуємо фінансові результати діяльності підприємства користуючись табл. 2.6.

Аналіз фінансових результатів ТОВ „Білагро” показав, що дохід (виручка) від реалізації продукції у 2007 році зросла, порівняно з 2005 роком на 12755,7 тис. грн. або на 176,8 %. Відповідно чистий дохід зріс на 10759,2 тис. грн. або 178,9 %. На кінець 2007 року питома вага чистого доходу у виручці від реалізації збільшилася на 83,9 %, що на 0,6 пункти вище порівняно з 2005 роком.

грошовий потік прогноз оптимізація

Таблиця 2.6 Динаміка фінансових результатів діяльності ТОВ „Білагро” за 2005-2007 р.р.

Показники	2005	2006	2007	2007р. у % до 2005р.
	сума, тис.грн.	% до під-сум-ку	сума, тис.грн.	% до під-сум-ку	сума, тис.грн.	% до під-сум-ку
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	7214,30	Х	11743,00	Х	19970,00	Х	176,8
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	6011,90	Х	9785,40	Х	16771.10	Х	178,9
У % до доходу(виручки) від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг)	Х	83,3	Х	83,3	Х	83,9	Х
Операційні витрати	4742,90	100,0	6137,80	100,0	17398,00	100,0	366,8
у тому числі
а) собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	4451,00	93,8	4634,30	75,5	8582,00	49,3	192,8
б) адміністративні витрати	245,30	5,2	523,80	8,5	931,00	5,3	379,4
в) витрати на збут	2,20	0,0	0	0,0	19,00	0,1	872,7
г) інші операційні витрати	44,40	0,9	979,70	16,0	7867,00	45,2	17717,3
Валовий прибуток(збиток)	1560,90	Х	5151,10	Х	8189,00	Х	524,6
У % дочистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	Х	26,0	Х	52,6	Х	48,8	Х
Прибуток(збиток) від операційної діяльності	1269,00	Х	4779,20	Х	7788,10	Х	613,7
Фінансові та інвестиційні доходи	629,70	Х	863,80	Х	743,20	Х	118,0
Фінансові та інвестиційні витрати	901,50	Х	1213,80	Х	1251,70	Х	138,8
Прибуток(збиток) від звичайної діяльності до оподаткування	997,20	Х	4429,20	Х	7279,60	Х	730,0
Податок на прибуток від звичайної діяльності	0	Х	0	Х	0	Х	0
Прибуток(збиток) від звичайної діяльності	997,20	Х	4429,2	Х	7279,60	Х	730,0
У % до прибутку від звичайної діяльності до оподаткування	Х	100,0	Х	100,0	Х	100,0	Х
Надзвичайні доходи	0	Х	0	Х	0	Х	0
Надзвичайні витрати і податки з надзвичайного прибутку	0	Х	0	Х	2,50	Х	0
Чистий прибуток(збиток)	997,20	Х	4429,20	Х	7277,10	Х	729,8
У % до доходу(виручки) від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг)	Х	13,8	Х	37,7	Х	36,4	Х
У % до валового прибутку	Х	63,9	Х	86,0	Х	88,9	Х

Операційні витрати у 2007 році зросли порівняно з 2005 роком на12655,1 тис. грн. або майже в чотири рази. Собівартість продукції у 2007 році порівняно з 2005 роком зросла в 2 рази, питома вага її на кінець 2007 року в загальній сумі операційних витрат склала 49,3 %.

Показник валового прибутку у 2007 році збільшився порівняно з 2005 роком майже в 5 раз. Відповідно прибуток від операційної діяльності збільшився на 6519,1 тис. грн. та фінансові та інвестиційні доходи збільшилися на 113,5 тис. грн. порівняно з 2005 роком.

Отже, ТОВ „Білагро” на кінець 2007 року отримав чистий прибуток 7277,1 тис. грн. що на 6279,9 тис. грн. більше порівняно з 2005 роком.

Динаміка чистого прибутку ТОВ „Білагро” показано на рис. 2.1.

Рис. 2.1 Динаміка чистого прибутку ТОВ „Білагро” за 2005 - 2007 роки

Проаналізувавши всі показники, що відображають порядок формування чистого прибутку, бачимо, що за аналізований період ТОВ „Білагро” значно наростило обсяги реалізації, що в кінцевому результаті привело до такого зростання суми чистого прибутку.

Загальний аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємства не дає відповідь на важливі запитання, пов'язані з управлінням фінансовими результатами, зокрема: чи принесла діяльність підприємства достатню кількість готівки для виплати дивідендів; чи зазнало підприємство фінансових втрат і чи достатньо коштів для погашення зобов'язань; куди інвестовано кошти за минулий рік; які види фінансових операцій здійснювались і яка їх результативність.

Для відповіді на запитання, треба поглибити аналітичні дослідження, доходячи висновків про рух грошових коштів.

Аналіз руху грошових коштів передбачає розрахунок сум надходжень та витрат у розрізі окремих видів діяльності, визначення загального залишку коштів на підприємстві за звітний період, порівняння даних звітного періоду з попереднім, вивчення причин зменшення і збільшення витрат.

Аналіз фінансово - економічних показників на основі інформації про річний грошовий потік підприємства визначається за допомогою табл. 2.7.

Таблиця 2.7 Розрахунок фінансово-економічних показників на основі інформації про річний грошовий потік ТОВ „Білагро”

Показники	2005 р.	2006 р.	2007 р.	Відхилення (+,-)
				абсо-лютне	віднос-не, %
А	1	2	3	4=3-1	5=4:1 х100
Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	997,20	4429,20	7277,10	+6279,90	+629,7
Амортизація, тис. грн.	482,60	650,70	875,90	+393,30	+81,5
Грошовий потік (Cash-Flow), тис. грн.	1479,80	5079,90	8153,00	+6673,20	+450,9
Поточні зобов'язання, тис. грн.	2539,60	4296,00	14392,00	+11852,40	+466,7
Грошові кошти та їх еквіваленти, тис. грн.	23,30	131,10	383,00	+359,70	+1543,8
Поточні фінансові інвестиції, тис. грн.	-	-	-	-	-
Заборгованість (нетто) тис. грн.	2516,30	4164,90	14775,00	+12258,70	+487,2
Коефіцієнт співвідношення Cash-Flow заборгованості	0,588	1,220	0,552,	-0,036	х
Кредиторська заборгованість, тис. грн.	1112,00	513,50	3852,20	+2740,20	+246,4
Коефіцієнт співвідношення Cash-Flow і кредиторської заборгованості	1,331	9,893	2,116	+0,785	х
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн.	6011,90	9785,40	16771,10	+10759,20	+179,00
А	1	2	3	4=3-1	5=4:1 х100
Рентабельність на основі грошового потоку, %	24,6	51,9	48,6	+24,0	х
Сума інвестицій, тис. грн.	2588,30	1805,30	9298,30	+6710,00	+259,2
Коефіцієнт самофінансування	0,572	2,814	0,877	+0,305	х
Довгострокові зобов'язання, тис. грн.	5718,60	8458,60	6545,60	+827,00	+14,5
Грошовий потік від операційної діяльності, тис. грн.	-2567,50	-954,00	8164,20	+10731,70	+418,0
Коефіцієнт обслуговування боргу			2,565	+2,565	х

Аналізуючи дану таблицю можна зробити висновок, що за 2005 - 2007 р.р. відбулося збільшення чистого прибутку на 6279,90 тис. грн., а грошового потоку (Cash-Flow) на 6673,20 тис. грн. В свою чергу на чистий прибуток вплинуло збільшення поточних зобов'язань, заборгованості, кредитної заборгованості та довгострокових зобов'язань на 11852,40 тис. грн. відповідно. Також за цей період збільшилася сума грошових коштів та еквівалентів ( на 359,70 тис. грн. ), сума інвестицій ( на 6710,00 тис. грн. ). В 2007 році порівняно з 2005 збільшився чистий дохід (виручка) від реалізації продукції на 10759,20 тис. грн., що вплинуло і на рентабельність підприємства. Рентабельність в 2007р. становила 48,6% , що на 24,0% більше чим в 2005р.

Також всі надходження і витрачання ТОВ „Білагро” вплинуло і на коефіцієнти таким чином : зменшився коефіцієнт співвідношення Cash-Flow і заборгованості на 0,036; збільшився коефіцієнт співвідношення Cash-Flow і кредитної заборгованості, коефіцієнт самофінансування та коефіцієнт обслуговування боргу відповідно на 0,785 , 0,305 та 2,565.

2.2 Аналіз і оцінка грошових надходжень від основної діяльності

Операційна (основна) діяльність - це основний вид діяльності підприємства, що характеризується рухом коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), від надання права користування активами (оренда, ліцензії), сплати постачальникам, виплати працівникам тощо.

Інформація про рух коштів у результаті операційної діяльності може бути одержана із застосуванням прямого або непрямого методів.

Застосування прямого методу для визначення суми чистого надходження (чистої витрати) коштів у результаті операційної діяльності передбачає послідовне наведення всіх основних статей валових грошових надходжень та витрат, різниця яких показує чистий рух (збільшення або зменшення) коштів, наприклад:

1. Надходження від покупців.

2. Витрати - всього,

у тому числі:

- платежі постачальникам;

- виплачена заробітна плата;

- сплачені проценти;

- сплачені податки;

- інші операційні платежі.

3. Чистий рух коштів від операційної діяльності (п.1 - п.2).

Прямий метод розрахунку руху коштів у результаті операційної діяльності використовує інформацію облікових регістрів.

Складання форми №3 „Звіт про рух грошових коштів”, згідно з П(С)БО 4, передбачає використання непрямого методу розрахунку руху коштів у результаті операційної діяльності (розділ 1 форми №3).

Непрямий метод передбачає визначення суми чистого надходження (чистої витрати) коштів від операційної діяльності через послідовне коригування показника прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування, наведеного у звіті про фінансові результати (форма №2). Коригування здійснюється з метою врахування впливу: змін у складі запасів, операційної дебіторської та кредиторської заборгованості; негрошових операцій; доходів і витрат, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.

Аналіз руху коштів у результаті операційної діяльності складається з п'яти взаємопов'язаних етапів.

Перший етап. Перенесення показника прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування з форми №2 „Звіт про фінансові результати” до форми №3 „Звіт про рух грошових коштів”: прибуток - надходження, збиток видаток.

Другий етап. Послідовне коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на:

- амортизацію необоротних активів - амортизаційні відрахування з матеріальних і нематеріальних необоротних активів. Ця сума наводиться у графі „Надходження” і переноситься з форми 2 „Звіт про фінансові результати”;

- збільшення (зменшення) забезпечень - збільшення (гр. „Надходження”) або зменшення (гр. „Видаток”) у складі забезпечень наступних витрат і платежів, які не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю. Ця сума визначається за даними розділу ІІ пасиву форми №1 „Баланс”, як різниця між значеннями на кінець і початок звітного періоду;

- збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць - збитки (гр. „Надходження”) або прибутки (гр. „Видаток”) від укрсових різниць внаслідок перерахунку статей балансу в іноземній валюті, не пов'язаних з операційною діяльністю. Ця сума визначається за даними форми №5 як різниця гр. 3 „Доходи” і гр. 4 „Витрати”;

- збиток (прибуток) від неопераційної діяльності - збиток (гр. „Надходження”) або прибуток (гр. „Видаток”) від володіння (дивіденди, відсотки тощо) та реалізації інвестицій, а також від продажу основних засобів, нематеріальних активів, інших довгострокових активів, інші прибутки і збитки від інвестиційної та фінансової діяльності.

Витрати на сплату відсотків - включають витрати на сплату відсотків за користування кредитами і позиками та переносяться з форми №2.

Завершується другий етап розрахунком прибутку (збитку) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах - це позитивна (від'ємна) різниця між сумою грошових надходжень та сумою грошових видатків.

Третій етап. Розрахунок суми грошових коштів від операційної діяльності шляхом коригування прибутку (збитку) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах на:

- зменшення (збільшення) оборотних активів - зменшення (гр. „Надходження”) або збільшення (гр. „Видаток”) оборотних активів;

- зменшення (збільшення) витрат майбутніх періодів - зменшення (гр. „Надходження”) або збільшення (гр. „Видаток”) у складі витрат майбутніх періодів;

- збільшення (зменшення) поточних зобов'язань - збільшення (гр. „Надходження”) або зменшення (гр. „Витрати”) поточних зобов'язань (крім короткострокових кредитів банків, поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями, поточних зобов'язання за розрахунками з учасниками, сум зобов'язань за відсотками тощо);

- збільшення (зменшення) доходів майбутніх періодів - збільшення (гр. „Надходження”) або зменшення (гр. „Видаток”) у складі доходів майбутніх періодів.

Слід зазначити, що при розрахунку сум зменшення (збільшення) оборотних активів і збільшення (зменшення) поточних зобов'язань враховується цілий ряд особливостей, які наведені у відповідних інструкціях.

Завершується третій етап розрахунком грошових коштів від операційної діяльності - це позитивна (гр. „Надходження”) або від'ємна (гр. „Видаток”) різниця між сумами надходжень та видатків.

Четвертий етап. Визначення чистого руху коштів до надзвичайних подій шляхом вирахування з суми грошових коштів від операційної діяльності:

- сплачених відсотків - це суми грошових коштів, використаних протягом звітного періоду на сплату відсотків за кредитами, позиками, іншими фінансовими зобов'язаннями (випущеними облігаціями, фінансовою орендою тощо);

- сплачених податків на прибуток - це суми грошових коштів, використаних протягом звітного періоду на сплату податків з прибутку.

Чистий рух коштів до надзвичайних подій - це позитивна (гр. „Надходження”) або від'ємна (гр. „Видаток”) різниця.

П'ятий етап. Визначення чистого руху коштів від операційної діяльності - це позитивна (гр. „Надходження”) або від'ємна (гр. „Видаток”) сума чистого руху коштів до надзвичайних подій і руху коштів від надзвичайних подій.

Стаття „Рух коштів від надзвичайних подій” відображає надходження (видатки) грошових коштів, які пов'язані з надзвичайними подіями в процесі операційної діяльності (наприклад, надходження від страхових компаній як компенсація збитків від пожежі; надання допомоги працівникам, які постраждали внаслідок стихійного лиха).

Проведемо розрахунок та аналіз руху грошових коштів від операційної діяльності (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 Розрахунок і аналіз руху грошових коштів від операційної діяльності, тис. грн.

Показники	2005 р.	2006 р.	2007 р.	Відхи-лення (+, -)
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування	997,20	4429,20	7279,60	+6282,40
Коригування на:
амортизацію необоротних активів	482,60	650,70	875,90	+393,30
збиток від неопераційної діяльності	-624,70	-850,40	-706,60	-81,90
Витрати на оплату відсотків	896,50	1200,40	1215,10	+318,60
Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах	1751,60	5429,90	8664,00	+6912,40
Зменшення (+), збільшення (-) оборотних активів	-3003,60	-5584,00	-2595,10	+408,50
Збільшення (+), зменшення (-) поточних зобов'язань	-420,90	+400,50	+3312,90	+3733,80
Грошові кошти від операційної діяльності	-1672,90	246,40	9381,80	+11054,70
Сплачені відсотки	-894,60	-1200,40	-1215,10	-320,50
Чистий рух коштів до надзвичайних подій	-2567,50	-954,00	+8166,70	+10734,20
Рух коштів від надзвичайних подій	-	-	-2,50	-2,50
Чистий рух коштів від операційної діяльності	-2567,50	-954,00	+8164,20	+10731,70

В ТОВ „Білагро” спостерігається збільшення прибутку від звичайної діяльності до оподаткування з 4429,20 тис. грн. у 2006 році до 7279,60 тис. грн. у 2007 році, тобто на 2850,40 тис. грн., а порівняно з 2005 роком - на 6282,40 тис. грн. Ця сума коригується на амортизацію необоротних активів (+393,30 тис. грн.), збиток від неопераційної діяльності (-81,90 тис. грн.), витрати на оплату відсотків (+318,60 тис. грн.). В результаті таких змін прибуток від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах збільшився на 6912,40 тис. грн. і склав 8664,00 тис. грн.

Оборотні активи ТОВ „Білагро” у 2007 році збільшилися на 2595,10 тис. грн., а поточні зобов'язання - на 3312,90 тис. грн. Надходження грошових коштів від операційної діяльності збільшилися з 246,40 тис. грн. у 2006 році до 9381,80 тис. грн., порівняно з 2005 роком - на 11054,70 тис. грн. Чистий рух коштів до надзвичайних подій у 2007 році склав 8166,70 тис. грн., тобто на 10734,20 тис. грн. більший від 2005 року. Відніманням від цієї суми коштів від надзвичайних подій (-2,50 тис. грн.) отримали чистий рух коштів від операційної діяльності (8164,20 тис. грн.), який збільшився на 10731,70 тис. грн. порівняно з 2005 роком і на 9118,20 тис. грн. з 2006 роком.

2.3 Грошові надходження від інвестиційної та фінансової діяльності

Інвестиційна діяльність - це сукупність операцій з придбання та реалізації таких необоротних (довгострокових) активів, а також поточних (короткострокових) фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Прикладами руху коштів від інвестиційної діяльності можуть бути:

- платежі, пов'язані з придбанням основних засобів і нематеріальних активів;

- надходження коштів від продажу необоротних активів;

- надання позик іншим підприємствам;

- надходження коштів від фінансових інвестицій (дивіденди, відсотки).

Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін у статтях розділу 1 активу балансу „Необоротні активи” та статті розділу ІІ активу „Поточні фінансові інвестиції”. Результати такого аналізу відображаються у відповідних статтях розділу ІІ форми №3. У П(С)БО 4 для розрахунку руху грошових коштів від інвестиційної діяльності використовується прямий метод.

У статті „Реалізація фінансових інвестицій” відображаються суми грошових надходжень від продажу акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток у капіталі інших підприємств.

У статті „Реалізація необоротних активів” відображається надходження грошових коштів від продажу основних засобів, нематеріальних активів, а також інших довгострокових необоротних активів (крім фінансових інвестицій).

У статті „Реалізація майнових комплексів” показується надходження грошових коштів від продажу дочірніх підприємств та інших господарських одиниць (за вирахуванням грошових коштів, які були реалізовані у складі майнового комплексу).

У статті „Отримані відсотки” відображаються надходження грошових коштів у вигляді відсотків за аванси грошовими коштами та позик, наданих іншим сторонам (інші, ніж аванси і позики, здійснені фінансовою установою).

У статті „Отримані дивіденди” відображаються суми грошових надходжень у вигляді дивідендів як результат придбання акцій або часток у капіталі інших підприємств.

У статті „Інші надходження” показуються надходження грошових коштів від повернення авансів (крім авансів, пов'язаних з операційною діяльністю) та позик, наданих іншим сторонам (інші надходження, ніж аванси та позики фінансової установи), надходження грошових коштів від ф'ючерсних контрактів, опціонів та інші надходження, надходження, які не передбачені у вищезазначених статтях.

У статті „Придбання фінансових інвестицій” відображаються виплати грошових коштів для придбання акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток участі у суспільних підприємствах.

У статті „Придбання необоротних активів” показуються виплати грошових коштів для придбання основних засобів нематеріальних активів та інших необоротних активів (крім фінансових інвестицій).

У статті „Придбання майнових комплексів” відображаються грошові кошти, сплачені за придбані дочірні підприємства та інші господарські одиниці (за вирахуванням грошових коштів, придбаних у складі майнового комплексу).

У статті „Інші платежі” показуються аванси (крім пов'язаних з операційною діяльністю) і позики грошовими коштами, надані іншим сторонам (крім авансів і позик фінансових установ); виплати грошових коштів за ф'ючерсними контрактами, форвардними контрактами, опціонами тощо; інші платежі, що не передбачені у вищезазначених статтях.

У статті „Чистий рух коштів до надзвичайних подій” показується різниця між сумами грошових надходжень та видатків, пов'язаних з інвестиційною діяльністю.

У статті „Рух коштів від надзвичайних подій” відображаються, відповідно, надходження або видаток коштів, пов'язаних з надзвичайними подіями в процесі інвестиційної діяльності.

У статті „Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності” відображається результат руху коштів від інвестиційної діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

Проведемо розрахунок і аналіз руху грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності (табл. 2.9).

Таблиця 2.9 Аналіз руху грошових коштів від інвестиційної діяльності, тис. грн

Показники	2005 р.	2006 р.	2007 р.	Відхилен-ня (+, -)
Реалізація необоротних активів	-	-	15,60	+15,60
Отримано відсотків	629,60	-	-	-629,60
Придбання необоротних активів	-2588,30	-1805,30	-9298,30	-6710,00
Чистий рух коштів до надзвичайних подій	-1958,70	-1805,30	-9282,70	-7297,00
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності	-1958,70	-1805,30	-9282,70	-7297,00

Отже, рух коштів від інвестиційної діяльності включає реалізацію необоротних активів (збільшення на 15,60 тис. грн.), отримання відсотків від наданих коштів іншим сторонам (зменшення на 629,60 тис. грн.), придбання необоротних активів (зменшення на 6710,00 тис. грн.). В цілому чистий видаток коштів від інвестиційної діяльності збільшився на 7297,00 тис. грн.

Фінансова діяльність - це діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства. Рух коштів у результаті фінансової діяльності визначається на основі змін у статтях балансу за розділом І пасиву „Власний капітал” та статтях, пов'язаних з фінансовою діяльністю, у розділах ІІ, ІІІ і ІV пасиву балансу: „Забезпечення наступних витрат і платежів”, „Довгострокові зобов'язання” і „Поточні зобов'язання”. Це, зокрема, статті: „Короткострокові кредити банків”, „Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями”, „Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками” та інші. Результати такого аналізу відображаються у відповідних статтях розділу ІІІ форми №3. У П)С)БО 4 для розрахунку руху грошових коштів від фінансової діяльності використовується прямий метод.

У статті „Надходження власного капіталу” відображаються надходження грошових коштів від розміщення акцій та інших операцій, що призводить до збільшення власного капіталу.

У статті „Отримані позики” відображаються надходження грошових коштів у результаті утворення боргових зобов'язань (позик, векселів, облігацій, а також інших видів короткострокових і довгострокових зобов'язань, не пов'язаних з операційною діяльністю.

У статті „Інші надходження” показуються інші надходження грошових коштів, пов'язаних з фінансовою діяльністю.

У статті „Погашення позик” відображаються вплати грошових коштів для погашення отриманих позик.

У статті „Сплачені дивіденди” показуються суми дивідендів та прибуткового податку, утриманого з дивідендів, сплачені грошовими коштами протягом звітного періоду.

У статті „Інші платежі” показується використання грошових коштів для викупу раніше випущених акцій підприємства, виплати грошових коштів орендодавцю для погашення заборгованості за фінансовою орендою та за іншими платежами, пов'язаними з фінансовою діяльністю.

У статті „Чистий рух коштів до надзвичайних подів” показується різниця між сумами грошових надходжень та видатків, пов'язаних з фінансовою діяльністю.

У статті „Рух коштів від надзвичайних подій” відображаються, відповідно, надходження або видаток коштів, пов'язаних з надзвичайними подіями в процесі фінансової діяльності.

У статті „Чистий рух коштів від фінансової діяльності” відображається результат руху коштів від надзвичайних подій.

Проведемо розрахунок і аналіз руху грошових коштів у результаті фінансової діяльності (табл. 2.10).

Таблиця 2.10 Аналіз руху грошових коштів від фінансової діяльності, тис. грн.

Показники	2005 р.	2006 р.	2007 р.	Відхилен-ня (+, -)
Отримані позики	5554,70	2740,00	1000,00	-4554,70
Інші надходження	347,60	127,10	22873,40	+1935,80
Погашення позик	-1418,70	-	-1913,00	-494,30
Чистий рух коштів до надзвичайних подій	4483,60	2867,10	1370,40	-3113,20
Чистий рух коштів від фінансової діяльності	4483,60	2867,10	1370,40	-3113,20

Отже, рух коштів від фінансової діяльності зменшився на 3113,20 тис. грн. у 2007 році порівняно з 2005 роком. На зменшення руху коштів вплинуло зменшення отриманих позик на 4554,70 тис. грн. та збільшення інших надходжень на 1935,80 тис. грн. Також за період з 2005 по 2007 роки зменшилася сума погашених позик на 494,30 тис. грн.

2.4 Специфіка складання прогнозу руху грошових потоків для ТОВ ” Білагро“ як основний напрямок їх оптимізації та синхронізації

В умовах ринкового господарювання найважливішими факторами, що обумовлюють масштаби і темпи розвитку підприємства, є обсяг і структура фінансових ресурсів, які перебувають в його розпорядженні. Без визначення фінансових можливостей та перспектив забезпечення сталого фінансового стану підприємство не може досягти стабільного економічного розвитку.

Досвід як зарубіжних фірм, так і українських підприємницьких структур свідчить, що в умовах ринку недооцінка планування, в тому числі фінансового, ігнорування його призводять до значних, нічим не виправданих економічних втрат, і в кінцевому рахунку - до банкрутства.

Оскільки в сучасних умовах кожне підприємство, незалежно від організаційно - правової форми та форми власності, має керуватися у своїй діяльності принципами самоокупності та самофінансування, обгрунтованість формування фінансових планів та ефективність використання фінансових ресурсів стає все більш актуальною проблемою.

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що фінансове планування потрібне в першу чергу для збереження фінансової рівноваги підприємства, а з іншого боку, - для уникнення накопичення зайвих ліквідних засобів [7].

Дійсно, фінансовий план, як і будь-який інший план, - це взаємозалежне, взаємозумовлене регулююче управління діяльністю, де навіть невеликі зміни зовнішніх і внутрішніх умов та чинників можуть порушити передбачені структури і баланси, що потребує повного перегляду всіх складових. Особливо це важливо за сучасної складної економічної ситуації, коли непрогнозована інформація, нестабільність законодавства диктують необхідність щомісячного коригування плану розвитку підприємства .

Найпоширенішими прогнозними документами надходження та витрачання грошових коштів на підприємствах виступають:

касовий бюджет - план надходження і витрачання грошових
коштів, що є однією з основних форм поточного фінансового плану
управління грошовими потоками, розробляється на фінансовий рік з
помісячною сегментацією;

платіжний календар - форма поточного фінансового плану
управління грошовими потоками, розробляється на короткостроковий
період з щоденною сегментацією.

А.М. Поддєрьогін зазначає, що згадані види фінансових документів мають надзвичайно багатоваріантний характер, зумовлений як різноманітною специфікою діяльності кожного підприємства, так і спектром його зв'язків із суб'єктами макросередовища. Враховуючи, що ряд початкових передумов розробки даних планів носять слабкий прогнозний характер, в економічній літературі рекомендується їх складання у трьох варіантах : “оптимістичному”, “реалістичному” і “песимістичному”.

План надходження і витрати коштів, розроблений на майбутній рік з розбивкою по місяцях, дає лише загальну основу управління грошовими потоками підприємства. Разом з тим, високий динамізм цих потоків, їхня залежність від безлічі факторів короткострокової дії визначають необхідність розробки планового фінансового документа, що забезпечує щоденне управління надходженням і витратою коштів підприємства. Таким плановим документом виступає платіжний календар.

Платіжний календар представляє собою план грошових надходжень та витрат за визначений період із залишком (сальдо) на поточному рахунку підприємства. Його інформаційною основою є різноманітні плани та баланси, що складаються на підприємстві: план реалізації продукції, кошторис витрат на виробництво, кошторис використання фонду оплати праці, кошторис державного соціального страхування, кошторис витрат на технічне переозброєння та реконструкцію [40].

Платіжний календар відображає очікувані грошові доходи та витрати у плановому періоді і призначений для планування змін обсягу грошових коштів та майбутніх фінансових потреб. Він є засобом “ранньої діагностики” фінансового стану підприємства. Якщо планується позитивне сальдо, то можна розраховувати на отримання додаткового доходу. Якщо ж на стадії проекту виявлено нестачу фінансових коштів, то у керівника є час для прийняття необхідних заходів.

О.Б. Крутік і М.М. Хайкін виділяють шість етапів при складанні платіжного календарю:

І. Вибір періоду планування. Як правило, це квартал (місяць).

ІІ. Планування обсягу реалізації продукції та послуг. Здійснюється за спеціальною методикою із врахуванням обсягу виробництва у періоді, що розглядається.

ІІІ. Оцінка грошових доходів.

ІV. Оцінка грошових витрат.

V. Визначення грошового сальдо. Грошове сальдо - різниця між сумами надходжень та витрати за період планування.

VІ. Підбиття підсумків. З'ясовується, чи буде у підприємства надлишок чи нестача коштів. Результати підбиття підсумків зводяться в таблицю.

Основною метою розробки платіжного календаря (у всіх його варіантах) є встановлення конкретних термінів надходження коштів і платежів підприємства і їхнє доведення до конкретних виконавців у формі планових завдань. З урахуванням цієї мети платіжний календар визначають іноді як „план платежів точної дати".

Платіжний календар ТОВ “Білагро” складено на конкретних даних підприємства та відображено в табл. 2.11, Але той вигляд в якому ми склали платіжний календар відрізняється від міжнародних стандартів, тому що на вітчизняних підприємствах складається “гібрид” платіжного календаря.

Таблиця 2.11 Платіжний календар ТОВ “Білагро”

Надходження грошових коштів	Травень	Червень	Липень
Довгострокові фінансові інвестиції	2199000.00	911825.00	-
Надходження грошових коштів в касу підприємства	55000.00	-	102000.00
Надходження на поточний рахунок	1332000.00	1095591.00	470337.8
Розрахунки з покупцями і замовниками	3520709.00	1256517.36	1023245.5
Цільове фінансування	28391.00	-	106800.00
Інші фінансові доходи	116.65	132391.90	118531.08
Погашення поточної дебіторської заборгованості	-	1200.00	-
Надходження від інших операцій	2850859.13	997376.48	110169.37
Всього грошових надходжень	9986075.70	4394901.70	1824405.60
Витрачання грошових коштів з каси підприємства	-	68000.00	183000.00
Витрачання г. к. з поточного рахунку	1332000.00	1067200.00	358800.00
Погашення заборгованості за довгостроковими позиками	1582628.00	990000.00	310000.00
Розрахунки з постачальниками	2402537.26	849310.27	474390.28
Розрахунки за податками	13870.65	25365.00	23253.65
Розрахунки за страхуванням	11007.61	18495.10	31228.34
Розрахунки за іншими операціями	121919.08	97409.08	98319.88
Адміністративні витрати	11176.04	4302.85	1548.50
Інші витрати	-	-	1050.00
Витрати на виплату заробітної плати	126028.00	143731.00	169710.00
МБП	147930.00	738024.00	3163811.00
ПММ	446754.00	537170.00	304725.00
Всього витрат	6195850. 40	4539007.10	5119836.40
Перевищення надходжень над витратами	3790225. 30
Перевищення витрат над надходженнями	-	-144105.40	-3295430.80

Ця відмінність заключається у тому, що на вітчизняних підприємствах існує домовленість складання платіжного календаря не з щоденною сегментацією , а з помісячною і лише на 3 місяці. Тому проаналізувавши складений прогнозний документ , можна сказати в яких місяцях будуть перевищувати надходження над витратами і від яких чинників це залежатиме. Зробивши даний прогноз, керівництво ТОВ “Білагро” зможе приймати рішення і здійснювати заходи, щодо зменшення витратних статей і збільшення прибутковості підприємства.

Таким чином, склавши платіжний календар для ТОВ “Білагро” , можна зробити висновок , що дане підприємство має перевищення витрат над надходженнями у червні та липні. Тому виникне потреба у короткострокових кредитах на суму 144105,4 грн та 3295430,8 грн відповідно у червні та липні. Так як платіжний календар складено на 3 місяці , а не на рік , то ми не можемо точно сказати за який період ТОВ “Білагро” зможе погасити взяті кредити. Можна зробити прогноз, що максимальне погашення буде в IV кварталі, так як підприємство очікуватиме отримати кошти від реалізації власно виробленої продукції та за рахунок зменшення розрахунків з постачальниками за сировину, посівні матеріали та паливно - мастильні матеріали.

Отже, планування сприяє підвищенню прибутковості, удосконаленню процесу прийняття рішень і зменшенню серйозних помилок. Триступеневий процес планування (аналіз, прогнозування і планування потоків коштів) передбачає прийняття рішень і здійснення заходів, що впливають на майбутнє підприємства. Оскільки ніхто не в змозі точно передбачити майбутнє, процес планування має бути невпинним. Необхідно постійно відображати в плануванні будь-яку ситуацію в міру надходження нової інформації. Зовнішні умови, що змінюються неперервно, потребують, щоб процес перегляду планів був невпинним.

Оскільки зміни в практичній діяльності відбуваються досить часто, не можна розраховувати на точне виконання планового завдання. Плани потрібно пристосовувати до змін, що можуть відбуватися щорічно, щоквартально, щомісяця або навіть щодня. Тому фінансовий менеджер повинен володіти навичками складання прогнозних фінансових документів при управлінні грошовими потоками.

Отже, складати прогнозні фінансові документи при управлінні грошовими потоками потрібно, щоб забезпечити фінансові можливості для успішної господарської діяльності, одержання необхідних для цього засобів і в кінцевому підсумку - досягнення прибутковості всіх видів діяльності підприємства.

2.5 Сучасні напрямки розвитку автоматизації руху грошових потоків та її значення для ефективного фінансового управління

Автоматизація є важливим етапом при переході на міжнародні стандарти. Вона характеризує перш за все обізнаність облікового апарату та можливість придбати не “піратську” комп'ютерну програму. Автоматизація саме цієї частини бухгалтерського обліку має велике значення, бо для того, щоб працювати потрібні грошові кошти, які потім переходять в товарну форму, а реалізовуючи товари (послуги) ми знову отримуємо грошові кошти.

Завдання автоматизації обліку грошових потоків - контроль за їх витрачанням і надходженням, за правильністю підрахунків. Автоматизація дозволяє: зменшити затрати часу на ведення обліку, роздрукувати потрібні документи, що були заповнені в електронному варіанті, виправити помилки, допущені при введенні первинної інформації.

Для того, щоб здійснити автоматизацію грошових коштів, необхідно проаналізувати наявну вихідну інформацію. Потрібно перевірити залишки коштів на грошових рахунках у балансі, пам'ятаючи, що по них не може бути кредитового сальдо. Якщо це новостворене підприємство, то у випадку формування статутного капіталу грошові кошти будуть надходити від засновників, тому одночасно потрібно формувати баланс і вносити дані в первинні документи. Якщо на рахунку в банку чи по касі немає коштів, то оформлення видаткового косового ордеру або платіжного доручення буде неможливе. Надходження грошових коштів може бути від покупців, кредиторів, бюджету, тому стан розрахунків теж є вхідною інформацією.

Якщо ми новостворене підприємство, то, щоб розпочати бізнес нам необхідні кошти як позикові, так і власні. Якщо ми діючий господарюючий суб'єкт, то у нас будуть вже сформовані відносини з кредиторами та дебіторами. Потрібно провести аналіз початкової або вхідної інформації, щоб мати можливість раціонально розподілити грошові потоки.

Автоматизований облік грошових коштів базується на веденні касових, банківських операцій. До банківських операцій належать операції на поточних та інших рахунках (транзитні, акредитивні) та облік інших грошових коштів та документів (чеки). Бухгалтерський облік ведеться на рахунках 31 ”Рахунки в банку”, 33 ”Інші грошові документи”, які є активними щодо балансу.

З рухом коштів пов'язані рахунки 34 ”Короткострокові векселі видані”, 35 ”Поточні фінансові інвестиції”, 50 “Довгострокові позики банку”, 60 ”Короткострокові позики банку”.

Для того, щоб автоматизувати облік грошових коштів необхідно визначити всі особливості ведення даного обліку вручну та мати уявлення про послідовність дій, що забезпечуватимуть правильність документування господарських операцій.

Перш за все потрібно скласти первинні документи, на основі яких будуть формуватися зведені регістри. Потім на основі первинної інформації складаємо бухгалтерські проводки.

На досліджуваному підприємстві використовується комп'ютерна програма ”1С: Бухгалтерія 7.7”.

Для ведення автоматизованого обліку грошових коштів необхідно перш за все сформувати базу даних підприємства. В Конфігураторі налагоджуємо план рахунків (вказати валютні рахунки, субрахунки та ведення аналітичного обліку, де потрібно в розрізі субконто 1,2, 3...).

Наступний етап - формування довідників.

В програмі “1С: Бухгалтерія” довідники можуть бути створені для найбільш частих операцій в бухгалтерському обліку. Ті довідники яких не вистачає, але які можуть бути потрібними створюють в Конфігураторі.

Важливий момент - встановлення дати початку та інтервалу облікового періоду. Введення даних, що не належать до облікового періоду призведе до анулювання їх в записах.

Потрібно також пам'ятати, що бухгалтерські проводки по надходженню грошей з поточного рахунку та на цей рахунок, що пов'язані з касовими операціями, не можна створювати по рахунках 31 ”Рахунки в банках” та 30 ”Каса” - одночасно, бо це призведе до дублювання однієї і тієї ж господарської операції.



Рис. 2.2 Налагодження плану рахунків через Конфігуратор

Після здійснення всіх потрібних налагоджень, програма “1С: Бухгалтерія” є готовою для ведення автоматизованого обліку.

В типовій Конфігурації “1С: Бухгалтерія 7.7” передбачена константа “Проводки лише касовими ордерами”. Якщо ми згодилися з цим і вибрали відповідь “Так”, то весь рух грошових коштів за звітний період потрібно оформляти лише прибутковими і видатковими касовими ордерами, бо для складання інших документів по надходженню чи витрачанню коштів з каси не викличе формування бухгалтерських проводок. Але, якщо ми всі операції будемо оформляти таким чином, то електронна касова книга міститиме всю інформацію. Якщо ми оберемо “Ні”, то бухгалтерські проводки будуть складатися по будь-яких документах, що відображають рух готівки, але документи відмінні від прибуткового і видаткового касових ордерів не будуть братися до уваги при формуванні касової книги, яка тим самим буде неповною.

Рис. 2.3 Довідник „Рахунки нашої фірми”

Для того, щоб мати можливість оформити первинні документи, пов'язані із рухом грошових коштів, потрібно мати в своєму розпорядженні певні довідники.

Рис. 2.4 Налаштування констант

Для оформлення прибуткового і видаткового касового ордерів необхідно створити довідник “Працівники”, де проводиться запис всіх працівників підприємства. Цей довідник створюється для того, щоб при оформленні прибуткового касового ордера на внесення готівки в касу від підзвітної особи, реквізит “Субконто” запропонував перелік тих осіб, від яких можуть надійти підзвітні суми.

Якщо ми вкажемо в рядку “Вид операції” надходження коштів з банку, то нам необхідно створити довідник “Рахунки нашої фірми”, де буде вказано перелік тих рахунків, що відкриті для нашого підприємства в установі банку.

Для обліку грошових коштів на поточних рахунках та інших рахунках в банку необхідно використовувати теж певні довідники. Ці довідники потрібні для оформлення такого документу як платіжне доручення.

Платіжне доручення є найпоширенішим засобом безготівкового обігу, що призначений для перерахування грошових коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Рис. 2.5 Платіжне доручення

Перший довідник, що використовуватиметься для обліку грошових коштів на рахунках в банківській установі є „Рахунки нашої фірми”, де з певного переліку відкритих рахунків ( поточний, валютний, спеціальний) я обираю той що потрібний мені саме в даній ситуації. Якщо ми здійснюємо перерахування коштів до бюджету чи певних позабюджетних фондів, то необхідно сформувати довідник в реквізиті „ Вид податку”, що матиме назву „Податки і відрахування”. В цьому довіднику потрібно запропонувати перелік обов'язкових податків і платежів, залежно від специфіки і галузі народного господарства, в якій діє підприємство. Наприклад, на сьогодні ще існує фіксований сільськогосподарський податок, то якщо це буде сільськогосподарське підприємство, то в переліку податків даний податок буде, а вже податку на прибуток не буде і навпаки, якщо це не сільськогосподарське підприємство, то для нього є обов'язковим сплата податку на прибуток. Для запису в рядку „Контрагент” ми повинні використати довідник, він є аналогічним до того, що ми створили для заповнення і автоматизованого обліку прибуткових і видаткових касових ордерів.

Рядок „Замовлення” формується за допомогою „Відбору замовлень”, де ми вибираємо потрібне, створивши раніше цей довідник.

Для заповнення рядка „Призначення платежу” можна скористатися з довідника „Призначення платежу”, де будуть вказані типові призначення платежу.

Для обліку операцій на поточних та інших рахунках в банку використовуємо документ „ виписка банку”. Щоб заповнити даний документ необхідно також мати сформований довідник по контрагентах. Для цього, використовуючи кнопку „ Відбір замовлень по контрагентах”, де ми можемо вносити певні корективи за умови якихось змін. Подвійним натисканням миші на рядку із замовленням відбувається створення нового рядка.

Для обліку операцій на поточних рахунках в іноземній валюті використовують також „ Виписку банку”. Для цього документа формують довідник „ Рахунки нашої фірми». Цей довідник є необхідним для того, щоб у реквізиті „ Розрахунковий рахунок” вказати рахунок у іноземній валюті.

На підприємстві може виникнути ситуація, що пов'язана з купівлею іноземної валюти і зарахуванням її на валютний рахунок. Для цього складаємо документ „Купівля валюти”. Перший довідник, що буде потрібний при заповненні документу - „ Рахунки нашої фірми”, де ми обираємо той, що потрібно, попередньо акумулювавши необхідну інформацію. Також формується довідник „ Валюта”, де вказують потенційно можливі для купівлі види інвалюти.

При реалізації інвалюти складають документ „ Продаж валюти”. Для того, щоб його заповнити потрібні ті самі довідники, що і для формування попереднього документа.

Рис. 2.6 Прибутковий касовий ордер

При здійсненні господарських операцій, пов'язаних з рухом коштів в касі в програмі „1С: Бухгалтерія 7.7” дані можна вводити вручну чи використовувати бухгалтерські документи - прибутковий та видатковий касові ордери.

При отриманні коштів в касу з будь-яких джерел (дебет 30 „ Каса”) в цій програмі використовують розділ „ Касові документи”, де вибирають потрібний. При введенні операцій вручну ми можемо проглянути цей документ, що вже буде сформованим і міститиме дані, що були введені попередньо.

Якщо ми заповнюємо прибутковий касовий ордер, то потрібно звертати увагу на те, щоб була вірно виставлена дата. Група „ Аналітика, перша подія” містить реквізити щодо вибору кореспондуючого рахунку, субрахунку, аналітики по ПДВ. Заповнення рядка „Субконто” залежить від того з якого джерела надійшли кошти в касу. Якщо дебет рахунка 30 збільшився за рахунок внесків підзвітних осіб, то тут в нагоді стає сформований довідник Працівники, де із вказаного переліку обираємо необхідне.

Якщо кошти надійшли з поточних чи інших рахунків в банку, то потрібним стає довідник „ Рахунки нашої фірми”; у випадку інших надходжень довідник - „ Контрагенти”.