Штрафні санкції за приховування або заниження прибутку (доходу) або іншого об'єкта оподаткування можуть бути застосовані тільки за результатами документальної перевірки згідно с.17 ЗУ № 2181 - ІІІ.

Суми, отримані від фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування, підлягають перерахуванню до бюджетів або державних цільових фондів, також на спеціальний рахунок податкової служби.

Способи скоєння правопорушень у сфері оподаткування в Україні.

Із переходом України до ринкових відносин створюються нові підприємства, що здійснюють свою фінансово - господарську діяльність у різних сферах економіки. У цих умовах з'являються можливості ухилення від оподаткування. У практиці розрізняють такі види ухилень від сплати податків, зборів та інших обов'язків платежів:

- незаконне приховування доходів, отриманих підприємствами і фізичними особами;

- незаконне використання пільг, наданих при оподаткуванні;

- перекручення даних при заповненні й поданні звітності з обчислення і сплати податків, зборів та інших обов'язків та платежів;

- легальне ухилення від оподаткування шляхом використання невідповідностей у правовому законодавстві України та інше.

Фінансові санкції застосовуються органами податкових служб у таких випадках порушення існуючого законодавства України:

- при заниженні або приховуванні сум податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

- при несвоєчасному виконанні податкових зобов'язань;

- при несвоєчасному поданні або неподанні бухгалтерських звітностей, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, зв'язаних із розрахунком і сплатою податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

- при ухиленні від постановлення на облік у податкових органах;

- при неправильному веденні (неведенні) податкового і бухгалтерського обліку;

- при невиконанні обов'язків особами, які зобов'язані здійснювати утримання й перерахування податків і зборів та інших обов'язкових платежів.

- При порушенні порядку ведення бухгалтерського й податкового обліку, пов'язаних у розрахунків податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Згідно Закону України № 2181 - ІІІ від 21.12. 2000 р. до підприємств застосовують такі штрафні санкції, у таких розмірах :

- платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством , сплачує штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі н.м.д.г.) за кожне таке надання або її затримку;

- у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі 100 % суми податкового боргу, щодо якого виникло право податкової застави;

- у разі коли платник податків здійснює продам (відхилення) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку. Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Загальний перелік штрафів, що застосовують до підприємств наведено в додатку 11.

Стосовно пені необхідно зауважити те, що вона нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) у розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів ), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Адміністративні санкції мають персональний характер і накладається на керівників і і посадових осіб виробництва за порушення діючих законодавчих і нормативних актів. Розмір і порядок застосування адміністративних штрафів регламентуються Кодексом України про адміністративні правопорушення Законом України „Про державну податкову службу в Україні” зі змінами від 05.02.1998 р. № 83 / 98 - ВР.

Адміністративні стягнення накладається за такі порушення у сфері оподаткування:

- порушення строку поставлення на облік в органі державної податкової служби;

- недопущення посадової особи органу податкової служби для здійснення податкової й іншої перевірки виробничих, складських, торгових та інших приміщень, що використовуються для отримання доходів;

- невиконання вимог щодо усунення виявлених порушень податкового законодавства й законодавства з підприємницької діяльності.

Згідно з Законом України „Про державну податкову службу України” від 05.02.1998 р. №83/98 - ВР адміністративні штрафи накладається на керівників та інших посадових осіб підприємств, організацій, що винні у відсутності бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування або ведення його порушенням встановленого порядку, в непредставленні формою бухгалтерських звітів, розрахунків, аудиторських висновків та інших документів - від 5 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а за ті ж самі дії, учиненні особою, яка протягом року підлягала адміністративному стягненню за одне із указаних правопорушень, - від 10 до 15 н.м.д.г. Утримуються із зарплати.

Притягнення до карної відповідальності здійснюються за навмисне ухилення від сплати податків, здійснене посадовою особою підприємств, установ незалежно від форм власності, якщо ці дії привели до ненадходження до бюджету або цільових державних фондів у значних, великих розмірах, особливо великих розмірах.

4.3 Підсумкові документи аудитора

По закінченні аудиторської перевірки аудитор складає два підсумкові документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок.

Аудиторський звіт. Результати з лаконічним описом виявлених порушень, помилок, відхилень, з оцінкою стану бухгалтерського обліку, достовірності звітності та законності господарських операцій повинні бути представлені в аудиторському звіті. Інформація, подана у звіті, повинна бути чіткою, надійною і компетентною, а також незалежною, об'єктивною та правдивою, в необхідних випадках у письмовій інформації аудитора повинні бути обґрунтування кількісних розрахунків і оцінок, посилань на документи чинного законодавства. Аудиторський звіт складається в довільній формі, призначений для замовника і його зміст не підлягає оприлюдненню.

Дані, які містить письмова інформація аудитора, наводяться з метою доведення до керівництва економічного суб'єкта, що перевіряється, свідчень щодо недоліків в облікових записах, даних бухгалтерського обліку і системі внутрішнього контролю, які можуть призвести до суттєвих помилок в бухгалтерській звітності, і в порядку внесення конструктивних пропозицій по удосконаленню систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю економічного суб'єкта.

У письмовій інформації аудитора в обов'язковому порядку повинно бути вказано, які із зроблених зауважень є суттєвими, а які ні, чи впливають або не впливають (чи можуть впливати) перераховані зауваження та недоліки на висновки, зроблені аудитором. У випадку підготовки аудиторською організацією умовно-позитивного висновку, негативного висновку або відмови від висловлення думки в письмовій інформації (звіті) аудитора повинна міститись розгорнута аргументація причин, які призвели до такої думки аудитора.

Письмова інформація аудитора може бути передана таким особам:

особі, яка підписала договір (контракт, лист-зобов'язання) на надання аудиторських послуг;

особі, яка прямо вказана в якості отримувача письмової інформації аудитора в договорі (контракті, листі) на надання аудиторських послуг;

будь-якій іншій особі - у випадку письмової вказівки на те в адресу аудиторської організації, підписаної особою. Яка засвідчила договір (контракт, лист - зобов'язання) на надання аудиторських послуг.

Аудиторський висновок. Для користувачів публічної фінансової звітності аудитор готує чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності та принципам обліку, що передбачені З-м Укр. “Про бух. обл. та фінансову звітність в Україні” та Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Порядок складання висновку регламентується Міжнародними стандартами аудиту 800 “Аудиторський висновок під час виконання завдань аудиту спеціального призначення”.

За своїм правовим статусом висновок аудитора прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності до процесуального законодавства України. Висновок аудитора за результатами аудиту буває різних видів.

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ

Невід'ємне право кожної людини - це право на здоров'я та безпечні умови праці. Управління в сфері праці являється базою праці тобто. Управління в сфері праці являється базою існування суспільства.

В Україні законодавчою базою охорони праці є Закон України „Про охорону праці” так Кодекс законів про працю України, а також міжгалузеві та галузеві нормативи акти про охорону праці (стандарти, правила, нормативи, положення, статути, інструкції та інші документи) яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання всіма установами і працівниками України.

Охорона праці - це система правових, соціально - економічних, організаційно - технічних, санітарно - гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів та заходів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності людини у процесі трудової діяльності. Тому керівник підприємства повинен забезпечити: належні умови праці для працівників, дбати про виконання правил безпеки та інструкцій з вимог безпеки; забезпечити спецодягом та засобами захисту працюючих зі шкідливими речовинами; слідкувати за дотриманням трудового законодавства; створювати умови для здійснення контролю умов праці; дбати про відпочинок працюючих.

Закон України „Про охорону праці” вимагає, щоб власник (керівник) забезпечував функціонування СУОП на підприємстві. З цією метою на підприємствах розробляються відповідні положення. Служби охорони праці підприємств систематично перевіряють ефективність функціонування СУОП.

СУОП - це механізм реалізації вимог законодавства по охороні праці на підприємстві, а положення про СУОП - це документ, який узагальнює цю діяльність. СУОП - це складна система, яка представляє собою регламентовану законодавчими актами, нормативними і організаційно - розпорядними документами сукупність взаємопов'язаних соціально - економічних, організаційно - технічних, санітарно - гігієнічних заходів, методів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності у всіх ланках виробничого процесу.

Орган Управління СУОП є багаторівневим, бо до його складу відносяться службові особи усіх рангів управління підприємством: головні спеціалісти, керівники виробничих підрозділів та ін.

До складу виконавчого органу відносяться службові особи, а також служби, які безпосередньо здійснюють контроль і аналіз стану охорони праці на підприємстві та розробляють заходи для підтримання цього стану на рівні нормативних актів.

Об'єктом управління СУОП є стан охорони праці на робочих місцях у виробничих підрозділах, включаючи стан будівель, споруд, територій, устаткування та інших об'єктів виробничої сфери.

Управління охороною праці повинне забезпечити виконання таких завдань:

1. Професійних добір працівників, які виконують робот и підвищеної небезпеки;

2. Навчання та пропаганду з питань охорони праці.

3. Безпека обладнання ;

4. Безпека виробничих процесів;

5. Безпека будівель та споруд;

6. Забезпечення нормативних санітарних, гігієнічних умов праці;

7. Наявність засобів (індивідуального захисту;

8. Оптимальні режими праці та відпочинку;

9. Лікувально - профілактичне обслуговування працюючих;

10. Санітарно - побутове обслуговування;

Виконання цих завдань забезпечується повною реалізацією функцій СУОП. А саме :

1.Організація і координація робіт в галузі охорони ;

2. Облік, аналіз й оцінка показників стану охорони праці та функціонування СУОП.

3. Планування та фінансування робіт.

4. Контроль за станом охорони праці.

5. Мотивація безпечної роботи.

6. Кадрове та професійне забезпечення.

7. Проектно - конструкторське забезпечення.

8. Технологічне та енергетичне забезпечення.

9. Забезпечення безпечної експлуатації споруд.

10. Матеріально - технічне та метрологічне забезпечення.

11. Оптимізація санітарно - гігієнічних умов праці.

12. Лікувально - профілактичне та соціальне забезпечення.

13. Правове забезпечення.

14. Інформаційне, нормативно - методичне забезпечення.

Реалізацію цих функцій повинні здійснювати відповідні служби та підрозділи.

Ефективність функціонування СУОП на підприємствах аналізується за допомогою таких методів:

1) наявність цільових програм щодо запобігання виробничому травматизму та професійних захворюванням, усунення небезпечних та шкідливих виробничих факторів;

2) цілеспрямованість щорічних заходів та планів щодо зниження рівня травматизму, професійних захворювань;

3) наявність посадових інструкцій з охорони праці;

4) мотивація роботи з охорони праці на підприємстві;

5) контроль, облік та аналіз роботи з охорони праці;

6) виконання завдань з охорони праці. (За результатами перевірки визначається середній коефіцієнт виконання завдання та надаються пропозиції щодо поліпшення функціонування СУОП.

З урахуванням вище розглянутого, можна виділити таку структуру СУОП підприємства: рис. 5.9.

Основні функції управління охороною праці такі :

а) організація та координація робіт:

1) створення служби охорони праці та призначення посадових осіб з охорони праці;

2) встановлення функціональних зв'язків між структурними підрозділами, розподіл обов'язків, прав та відповідальності керівника і спеціалістів (інструкція по охороні праці, Посадові інструкції);

3) підготовка наказів, оперативних підприємств для забезпечення функціонування СУОП;

4) організація розробки і затвердження нормативних актів та документації діючої на підприємстві;

5) взаємодія з суспільними організаціями;

6) здійснення зв'язків з методичними установами;

б) планування та функціонування;

в) облік, аналіз і оцінка умов та безпеки праці:

1) акт по нещасних випадках і професійних захворюваннях та звіт про виробничий травматизм (ф.7 ТЖЗ);

2) карти умов праці на робочих місцях, матеріали атестації робочих місць;

3) журнали оперативного контролю за станом охорони праці;

4) акти по результатам комплексних та цільових перевірок;

5 ) контроль за станом охорони праці;

6 ) стимулювання охорони праці.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5.9. Структура СУОП підприємства

Держсанепідемслужби проводять контроль за дотриманням санітарно - гігієнічних вимог на робочих місцях, за наявністю засобів захисту працюючих, за дотриманням допустимих рівнів шкідливих факторів, створенням умов для відпочинку та нормуваннями. Всі ці фактори впливають на безпечні умови праці, рівень травматизму, професійних захворювань. Тому питання безпеки праці мають бути на 1-му місці - на сьогодні для більшості підприємств це, в деякій мірі, є проблемою.

Таблиця 5.1 Аналіз умов праці та травматизму Приватна агрофірма “Нове життя” Чутівського району Полтавської області за 2002 - 2004 рр.

№ п/п	Показники	2002 р.	2003р.	2004 р.
1.	Середньорічна кількість працюючих(Р), чол.	98	102	120
2.	Число нещасних випадків (N1) в тому числі:	1	1	-
	- з тимчасовою втратою працездатності	1	1	-
	- з стійкою втратою працездатності	-	-	-
	- смертельним наслідком	-	-	-
2а	Число захворювань (N3)
3.	Коефіцієнт частоти нещасних випадків	10,2	9,8	-
	( захворювань) : (Кzн= N• 1000/Р);
	(Кчз= N• 100/ Р)
4.	Коефіцієнт тяжкості нещасних випадків (захворювань) : (Ктн=Ттр/ Nн); (Ктз=Тзох/ N3)	22	28	-
5.	Коефіцієнт втрат робочого часу	224,4	274,4	-
6.	Втрати працездатності, по травматизму, дн. (Ттр)	22	28	-
7.	Втрати працездатності, по затвор., дн. ( Тзох)	635	598	420
8.	Сумарне число днів непрацездатності виробничому травматизму та захворюванням за рік, ( Ттр + Тзох), дн.	657	626	420

Аналіз даних показує, що нещасні випадки все ж таки трапляються. Отже, підприємству необхідно поліпшити свою діяльність в напрямку їх навчання з питань безпечної праці.

Для відшкодування шкоди від нещасного випадку, ПАФ „Нове життя” здійснює відрахування до фонду соціального страхування від нещасних випадків) за ставкою непрацездатності (таблиця 5. 2).

Таблиця 5.2 Втрати від робочого травматизму та захворювань Приватна агрофірма “Нове життя” Чутівського району Полтавської області за 2002 - 2004 рр.

№ п/п	Показники	2002 р.	2003 р.	2004 р.
1	2	3	4	5
А.	Втрати ФСС від нещасних випадків (з 2002р.)
1.	Виплачено по лікарняних листках, грн. :
	- по виробничому травматизму	119	184	-
	- по професійним захворюванням	-	-	-
2.	Виплати по інвалідності, грн.
3.	Виплати по смерті потерпілого, грн.
Б.	. Втрати ФСС з тимчасової втрати працездатності (з 2002 р.)
1.	Виплачено по лікарняних листках, грн. :
	- по загальним захворюванням	3366	3475	3403
В.	Втрати підприємства (В під)
1а	Середньоденна заробітна плата, грн.	7	8	11
1.	Виплачено по лікарняних листках (5 днів)грн. :
	- по виробничому травматизму	35	40	-
	- по загальним захворюванням	1073	1309	1217
2.	Виплати по штрафах, грн.	154	224	-
3.	Вартість зіпсованого обладнання та матеріалів, грн.
4.	Загальна вартість продукції виробленої підприємством за рік, грн.
4а	Втрати із за недоодержання. продукції, грн.	133746,40	125936,50	74812,50
5.	Виплати на розслідування нещасного випадку, грн..
6.	Страхові тарифи в ФСС від нещасних випадків (з 2002 р.)	345,74	411,26	635,28
7.	Страхові тарифи в ФСС з тимчасовою втратою працездатності (з 2002 р.)	5011,23	5963,27	9646,56
8.	Всього затрат на охорону праці	13000	11000	12000
9.	Сумарні економічні втрати, грн.	143858,37	137543,03	89744,34
10.	Річний економічний ефект, Ер, грн.	-	-6684,66	36798,68

Дані таблиці дають можливість стверджувати, що з роками відбулось поступове зниження витрат фонду соціального страхування у з зі зменшенням днів тимчасової втрати працездатності по захворюванню.

В ПАФ „Нове життя” було на протязі 2002- 2004 років виплат по виробничому травматизму, що говорить про проведення заходів по покращенню умов праці.

Отже, для поліпшення умов праці підприємству необхідно:

1) всі підрозділи забезпечити душовими, роботи дезінфекцію;

2) придбати аптечки; засоби первинного пожежотушіння;

3) перевіряти споруди, приміщення, машини та інші обладнання на наявність поломок;

4) лише після медогляду та проведення інструктування можливі доступ до роботи;

5) забезпечити достатнє освітлення витрачених приміщень, робочих місць;

6) постійно (хоча б періодично) поповнювати виробниче обладнання, здійснювати їх ремонт (капітальний, поточних);

7) фінансувати навчання працівників з питань охорони праці.

РОЗДІЛ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

Охорона навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів в умовах інтенсифікації виробництва сільськогосподарської продукції являється одним з найбільш актуальних природоохоронних напрямків.

Погіршення стану навколишнього середовища та безпосередньо життя людини притаманне не тільки нашій державі але й усьому людству. Це пояснюється тим, що людина під час свої діяльності наносить велику шкоду природі: здійснюється викиди шкідливих речовин у повітря, насичення продуктів харчування пестицидами тощо. Тому, з метою визначення впливу на навколишнє середовище різних шкідливих речовин від переробних, сільськогосподарських підприємств існує екологічна експертиза.

Законодавчою базою, основою для проведення екологічної експертизи є Закон України „Про екологічну експертизу”. Згідно нього, екологічна експертиза - це система комплексна оцінка всіх можливих соціально - економічних та екологічних наслідків здійснення проектів, функціонування народногосподарських об'єктів, прийняття рішень спрямованих на запобігання їх негативного впливу на навколишнє середовище і на вирішення намічених завдань з найменшою втратою ресурсів і одержання мінімальних небажаних наслідків. Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан природного навколишнього середовища на здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах. В Україні здійснюється такі види експертизи: громадська державна та інші екологічні експертизи.

ПАФ „Нове життя” Чутівського району при здійсненні екологічної експертизи керується відповідними законодавчими актами. Своєчасна та чітка дія механізму охорони навколишнього середовища залежать від працівників господарства і, перш за все, його спеціалістів.

Прагнути одержати якомога більше продукції з посівних площ, людина здійснює вплив на всі компоненти екосистеми і, зокрема, на ґрунти шляхом використання комплексу агротехнічних заходів з застосуванням хімізації, механізації та меліорації.

Використання хімічних добрив і пестицидів поряд з позитивними результатом приводить до серйозних негативних наслідків, які несприятливо впливають на навколишнього середовища. З розвитком сучасного інтенсивного землеробства гостро постало питання захисту земель від ерозії, від забруднення пестицидами. Забруднення землі - це результат нерозбірливого використання хімікатів: гербіцидів, інсектицидів та інших отрутохімікатів.

З метою збереження в господарстві родючості земель застосовують органічні добрива, повне використання яких має велике екологічне значення: воно дає змогу знову залучити у кругообіг поживні речовини, що були вилучені з ґрунту. Адже, значна частина поживних речовин, винесених рослинами з ґрунту, з кормами і підстилкою надходять у тваринницькі приміщення, переходять у гній, з яким повертаються в грунт.

Великий збиток сільському господарству приносить ерозія земель. Ерозія ґрунтів пов'язана з господарською діяльністю людей. Розораність земель, вирубання лісу, інтенсивне випасання тварин посилює податливість. Земель до руйнування водою або вітром. В результаті руйнування ґрунтів, знижується урожайність сільськогосподарських культур, виносяться за межі поля добрива, затрудняються навколишнє середовище.

Велике ґрунтозахисне значення має застосування однорічних озимих культур. Посіяні в господарстві озимі культури виконують ґрунтозахисну функцію і дають найбільш ранній зелений корм.

В ПАФ „Нове життя” з метою збереження ґрунтів від вітрової та водної ерозії на полях після збирання урожаю кукурудзи та соняшника залишають стебла цих культур.

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва проводиться шляхом поступового переведення цієї галузі на промислову основу. Це можливо тільки завдяки широкому застосуванню пестицидів, які докорінно змінюють технологію вирощування сільськогосподарських культур - ніякими іншими заходами не можна у великих масштабах і з мінімальними затратами часу і ресурсів збільшити виробництво сільськогосподарської продукції. Але як відомо, лише частка застосовних пестицидів потрапляє на так звані цільові об'єкти, решта - розноситься повітряними та водними течіями. Інтенсивне застосування пестицидів, які з поверхневими та стічними водами потрапляють до водоймів, негативно впливає на їх стан.

З метою зменшення негативного впливу на навколишнє середовище, всі пестициди та мінеральні добрива, які використовує підприємство зберігаються у відповідних приміщеннях, тарі.

Таким чином увага спеціалістів підприємства повинна бути спрямована на основні питання по проведенню екологічної експертизи :

- раціональне використання земель, їх охорона, освоєння правильних сівозмін;

- здійснення комплексу заходів по захисту сільськогосподарських рослин і тварин від шкідників та хвороб;

- чітке дотримання встановлених правил по застосуванню пестицидів, які передбачають недопущення по подання отрутохімікатів в сільськогоспо-дарську продукцію, грунт тощо;

- встановлення і кожному конкретному випадку цілеспрямованості використання хімічних засобів, здійснення правильного транспортування і зберігання отрутохімікатів на території господарства; методів їх використання, які викликають забрудненням повітря, ґрунту, водоймищ і отруєння домашніх тварин;

- запобігання забруднення природного середовища стічними водами і гноєм з тваринницьких ферм.

Розв'язання цих питань повинно зумовити значне поліпшення умов охорони навколишнього середовища.

ВИСНОВКИ

На основі вище зазначеного можна зробити наступні висновки:

1. Податки і податкова система це не тільки джерела бюджетних надходжень, але й найважливіші структурні елементи економіки ринкового типу. Очевидним є те, що без формування раціональної податкової системи, яка не пригнічує підприємницьку діяльність і дозволяє проводити ефективну бюджетну політику, неможливі повноцінні перетворення економіки України.

2. Податки є головним інструментом перерозподілу доходів і фінансових ресурсів.

3. Податкова система - це сукупність правових норм, що регулюють розміри, форми, методи і терміни стягнення податків і платежів, які мають податковий характер й необхідні державі для виконання її функцій.

4. Податкова система України будується на поєднанні прямих і непрямих податків. Прямі податки - це такі податки, для яких джерело і об'єкт оподаткування, ідентичні, а непрямі - це ті, для яких джерело і об'єкт не співпадають.

5. Податковий контроль розглядається з двох боків: як функція або елемент державного управління економікою; як особлива діяльність із виконання податкового законодавства України.

6. Однією з ключових ознак фінансової стійкості підприємства є його ліквідність. Під терміном ”ліквідність” прийнято розуміти здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов'язання перед усіма контрагентами та державою, тобто здатність швидко продавати активи і одержати грошові кошти, використати для виконання платіжних зобов'язань. Розрахована система показників ліквідності дає можливість стверджувати, що Приватне підприємство “Мир” є ліквідним.

7. Здатність підприємства своєчасно та повністю погасити (виконати) платіжні зобов'язання, які мають певні терміни сплати характеризує поняття платоспроможність. Рівень платоспроможності підприємства середній.

8. Майновий стан підприємства характеризується складним розміщенням, структурою та динамікою активів і пасивів (майна, власного капіталу, зобов'язань). Зробивши аналіз активів і пасивів підприємства, можна сказати, що їх розмір зменшився.

9. Приватна агрофірма “Нове життя” є платником додатку на додану вартість, фінансового сільськогосподарського податку, податку з доходів фізичних осіб. Узагальнена інформація про усі види податків відображається в податковій звітності.

10. Застосування обчислювальної техніки - це визначний фактор організації обліку, який сприяє підвищенню якості роботи не лише бухгалтерії, а й якості бізнесу підприємства. Облік повинен бути автоматизованим на всіх ділянках обліку. Так, в Приватній агрофірмі “Нове життя” облік податків не автоматизований.

11. Охорона навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів в умовах інтенсифікації виробництва сільськогосподарської продукції являється одним з найбільш актуальних природоохоронних напрямків. З метою визначення впливу на навколишнє середовище різних шкідливих речовин від підприємств існує екологічна експертиза.

12. Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя та працездатної людини в процесі трудової діяльності.

Аналіз капіталу показує, що в його складі прослідкується тенденція до збільшення. Дана зміна викликана збільшенням розміру власного капіталу на 642 тис. грн. і зобов'язань - на 290 тис. грн. Протягом 2003 - 2004 років в ПАФ “Нове життя” поточні зобов'язання в 2004 році склали 65,8 % і на 14,1% порівняно з 2002 роком менше); кредиторська заборгованість в структурі капіталу збільшилось з 63,8 % до 65,8 %.

Аналіз показує, що за досліджуваний період (2002 - 2004 рр.) ліквідність балансу ПАФ “Нове життя” в тій чи іншій мірі відрізняється від абсолютної ліквідності, тобто прослідковується платіжний надлишок коштів та нестача платіжних засобів по окремих групах активу, пасиву (А,П).

Загальний коефіцієнт показує, що в 2004 році на 1 грн. поточних зобов'язань припадає 1 грн. 36 коп. Оборотних активів. Отже, підприємство платоспроможне.

В ПАФ “Нове життя” Чутівського району більше ніж 3 рази вартість майна перевищує величину довгострокових і поточних зобов'язань. Підприємство є платоспроможним.

Вивчивши особливості обліку податків на підприємстві можна висловити наступні пропозиції:

1. Враховуючи особливості ведення обліку на приватних підприємствах та проведених під час дослідження розрахунків, ми вважаємо, що обрана підприємством податкова політика є оптимальною, не потребує виконання додаткових робіт по системі оподаткування.

2. Державна Податкова Інспекція України, як відомо, проводить роботу щодо до розробки та впровадження програмного комплексу з формування усіх податкових звітів у електронному вигляді. Формування електронної звітності платником здійснюється з використанням спеціальних програмних засобів, які складаються з двох частин: „клієнтської”, за допомогою якою платник „готує” електронний звіт, та інспекторської, яка „приймає” наданий звіт. Об'єднання бази даних підприємств з базою даних Державна Податкова Інспекція України забезпечує:

- оперативність приймання звітності;

- автоматизовану обробку даних на основі отриманої звітності;

- встановлення жорсткого контролю за термінами їх подання .

Тому, підприємству необхідно створити свою базу даних, щоб забезпечити оперативність діяльності підприємства в цілому .

3. Аудит - це незалежна експертиза стану бухгалтерського обліку, фінансової звітності та висловлення думки аудитора щодо повноти, законності та достовірності відображених в них фінансово - господарських операцій господарюючого суб'єкта. З даного визначення випливає мета аудиту. Тобто перевірка по платежах і податках на підставі документальної перевірки даних обліку та звітності. Тому необхідно здійснювати контроль за правильністю нарахування та своєчасністю сплати податків до бюджету. Саме налагоджена робота при аудиторський перевірці дає можливість мінімізувати порушення, що викликають накладання фінансових санкцій.

4. При здійсненні своєї діяльності, підприємству необхідно проводити економічну експертизу з метою зменшення впливу на навколишнє середовище.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 238/97 ВР. Від 22.05.97 р./ Збірник "Закони України" Т.І.

2. Закон України "Про державну податкову службу " від 4.12.199/ Збірник "Закони України" Т.І.

3. Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р.№ 168/97- ВР.

5. Закон України "Про фіксований сільськогосподарський податок" (зі змінами і доповненнями) від 1999 р. № 320 - ХІV.

6. Закон України "Про податок на доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889 - 1У (зі змінами і доповненнями) .

7. Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами від 21.12. 2000 р. № 2181 - ІІІ.

8. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р.

9. Порядок заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. № 166 зі змінами і доповненнями.

10. Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затверджене постановою КМУ від 23.04. 1999 р. № 658, (із змінами і доповненнями).

11. Порядок "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності", затверджене Постановою КМУ від 28.02.2000 р. , 419 с.

12. Національні стандарти з бухгалтерського обліку. Питання використання: навч. посібник - 2 - е вид., доп/ М.Г. Михайлов, О.А.Мельник, та ін. - К.: Вища освіта, 2002.- 400 с.

13. Положення стандарти бухгалтерського обліку № 29 "Фінансова звітність за сегментами", затверджена наказом МФУ від 19.05.2005 р. № 412.

1. 13 Наказ Міністерства фінансів України від 29.11.2000 р. № 302 "Про Примітки до річної фінансової звітності" (із змінами і доповненнями).

14. Абрютина А.С. Грачев А.В. Фінансово - экономической деятельности предприятия. Учебно -практ. Для вузов - М.: 1998. - 256 с.

15. Андрєєв В.Д. Практический аудит.: Москва, "Экономика", 1994, 336 с.

16. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теорія экономического анализа. М.: Финансы и статистика, 1998 - 416 с.

17. Белов Н.Г. Документация в системе сельскохозяйтвенного учета М.: Статистика, 1989.

18. Білуха Н.Т. Аудит. : Киев, "Знання", 2000. - 769 с.

19. Бутинець Ф.Ф. Аудит.: Житомир, ПП"Рута" 2000.- 672 с.

20. Бутинець Т.А. Документування господарських операцій: теорія, методологія, комп'ютеризація. Наукові видання.- Житомир. ЖІТІ, 1999. - 412 с.

21. Бутинець Ф.Ф., Бухгалтерський фінансовий облік. Житомир: ПП."Рута" 2003. - 599 с.

22. Бутинець Ф.Ф. , Лайчук С.М. Організація бухгалтерського обліку. Житомир: ПП."Рута" 2000. - 592 с.

23. Давидов Г.М. Аудит. : Киев, "Знання", 2001. - 363 с.

24. Жук В.М. Реформування бухгалтерського обліку та звітності // Облік і фінанси АПК. - 2005. - №3. - С.4-14.

25. Завгородній В. Загальні принципи організації бухгалтерського облікову, економічного аналізу і внутрішнього аудиту в умовах застосування ПЕОМ і функціонування АРМ бухгалтер // Бухгалтерський облік і аудит. 1994. № 1 . с. 21-29.

26. Завгородній В.П. Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу та аудиту. - К.: А.С.К. 1998. - 768 с.

27. Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине .- К.: А.С.К., 2000 - с.530-535.

28. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник.- К.: МАУП, 2000.- 146 с.

29. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту. Навчальний посібник. Київ.: "Каравела", 2002 р. - 500 с.

30. Куфма Н. Зміцнення податкової дисципліни, як фактор стабілізації фінансової системи.// Економіка України. - 2001 № 12.- с.24-27.

31. Мельник В.М. Деякі суперечності в розвитку податкової системи та шляхи її подолання // Економіка України.- 2001 № 7 .- с. 16-23.

32. Мельник В.М., Грицаєнко І.А., Іванішена О.С. Оподаткування підприємницької діяльності : Навч. посібник. - К.: Конде, 2003 - 160 с.

33. Онищенко Г. Налоговый и бухгалтерський учет в сельськом хозяйтве хозяйтве. Харьков, "Фактор", 2003 г.- 27 с.

34. Орлова В. Удосконалення оподаткування і податкового обліку.// Фінанси України. - 2000. - № 8 .- с. 37-44.

35. Панаїка О. Реформування податкової системи України.// Фінанси України. - 2000. № 8. с. 33-37.

36. Пархоменко В.М. Бухгалтерський облік в Україні. Нормативи. Коментарі . Ч.8 Луганськ: Футура, 2005. - 640 с.

37. Поддерьогін П. Податкова система України на шляху розвитку .// Фінанси України. - 2001. № 11. с. 3-9.

38. Попович П.Я.Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання. Підручник. - Тернопіль : Економічна думка, 2001. - 454 с.

39. Свердан М. Ефективність оподаткування в умовах ринкової економіки. // Фінанси України. - 2000. № 7. с. 27-32.

40. Соколовська П. Основні засади та принципи побудови Податкового кодексу України.- 1999. № 1. - с. 46-53.

2. 41.Сопко В.В., Завгородній В.П. Організація бухгалтерського обліку, еко-номічного контролю та аналізу: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2000.- 260 с.

41. Стоян В. Удосконалення податкової системи України.// Фінанси України. - 2001. № 7. с. 115-124.

42. Тепіщук М. Актуальні проблеми співвідношення прямих і непрямих податків.// Фінанси України. - 2001. № 2. с. 29-35.

43. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник . - К.: А.С.К., 2000. - 784 с.

44. Федоров В. Проблеми розбудови податкової системи України.// Фінанси України. - 1999. № 6. с. 40-46.

45. Федоров В.М. Льовочкін С.В.Оптимізація системи оподаткування виробничої сфери.// Фінанси України. - 2001. № 9. с. 121-124.

46. Панасик В.М., Ковальчук С.К. Бобрівець С.В. Податковий облік.: Навчальний посібник. - Тернопіль: карт- блонд, 2002 р.- с.6.

Размещено на Allbest.ru