Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

з аналізу господарської діяльності підприємств

на тему: «Аналіз стану і ефективності використання оборотних коштів»

План

Вступ

1. Поняття, сутність оборотних засобів та показники ефективності їх використання.

2. Аналіз складу оборотних коштів та їх використання

2.1Організаційно-економічна характеристика підприємства.

2.2 Аналіз обсягу і асортименту продукції

2.3 Аналіз собівартості виробництва продукції

2.4 Аналіз фінансових результатів

2.5 Аналіз складу і структури оборотних засобів

2.6 Аналіз ефективності використання оборотних коштів

3.Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів.

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

На даному етапі підприємства сфери матеріального виробництва здатні і повинні підтримувати безперервність процесу виробництва та реалізації продукції лише за умови, якщо в їх розпорядженні поряд із основними засобами (знаряддями виробництва) є також оборотні засоби у вигляді, головним чином, предметів праці - запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, тари тощо. Подібно до основних засобів. Вони також функціонують у сфері виробництва, тобто - також засоби виробництва. оборотний кошти дебіт кредит

Крім того, наявність товарно - грошових відносин, ринкові умови господарювання викликають постійне перетворення вироблених товарів у гроші. Тому поряд із виробничими засобами кожне підприємство для підтримання безперервності процесу відтворення повинне завжди мати певні запаси готових виробів власного виробництва, а також вкладати певну суму коштів у розрахунки. Ці кошти функціонують у сфері обігу, тому називаються засобами обігу.

Отже є об'єктивна необхідність у дослідженні оборотних засобів підприємства як складової безперервності і ефективності процесу виробництва. Крім дослідження оборотних засобів, актуальним є і аналіз джерел їх утворення, так як необхідно, щоб оборотні засоби були вкладені одночасно і на усіх стадіях кругообігу.

Той факт, що кошти, які вкладені в оборотні виробничі фонди і в фонди обігу, після завершення кожного кругообігу повністю відшкодовуються у грошовій формі, є підставою з'єднати їх в поняття оборотні засоби (кошти) на відміну від основних засобів (коштів).

Основними завданнями дослідження оборотних засобів підприємства та джерел їх утворення є оптимальне розміщення оборотних активів, та формування їх за рахунок власних і позичених ресурсів

Оптимізація розміщення оборотних засобів створює підґрунтя для цільового і економічного використання різних видів ресурсів, сприяє зменшенню запасів у виробництві ті обігу, успішному виконанню планів виробництва, реалізації продукції, підвищенню рентабельності і зміцненню економічного стану підприємства.

Для цього підприємство повинно якісно розподіляти норматив власних оборотних коштів. Нормування націлене на визначення дійсно мінімальних запасів на всіх стадіях руху оборотних фондів обігу.

Для підприємства потрібно визначити яка частина власних фінансових ресурсів буде направлена на фінансування оборотних засобів та скільки потрібно коштів ззовні для здійснення своєї поточної діяльності, тобто авансувати в оборотні активи.

При цьому така оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел формування фінансових ресурсів ґрунтується на забезпеченні мінімальної сукупної вартості залучених фінансів.

Об'єктом дослідження для виконання курсової роботи виступало ТОВ “Обрій ” є:

– баланс підприємства за попередні роки та звітний період;

– звіт про фінансові результати;

– звіт про власний капітал;

– звіт про рух грошових коштів;

– розрахунок нормативу власних обігових коштів;

– розшифрування дебіторської та кредиторської заборгованості.

Розділ 1. Поняття, сутність оборотних засобів та показники

ефективності їх використання

1.1 Поняття та структура оборотних коштів

Для здійснення процесу виробництва підприємству необхідні не тільки основні фонди, але й оборотні кошти.

Оборотні засоби - це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування й забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу. Оборотні кошти складаються з оборотних фондів і фондів звертання. Оборотні фонди - це частина засобів виробництва які единожды беруть участь у виробничому процесі. Цілком і відразу переносять свою вартість на готову продукцію і постійно змінюють свою натуральну зовнішню форму. Фонди звертання - це засобу обслуговуючі процес реалізації продукції (у процесі виробництва вони не беруть участь).

Незавершене виробництво - це предмети праці, що знаходяться безпосередньо в процесі виробництва і піддаються обробці. Власне кажучи це незакінчені виробництвом виробу різного ступеня готовності.

Витрати майбутніх періодів - це витрати на освоєння нових видів продукції технологічних процесів. Фактично це витрати які роблять зараз а окупатися будуть у майбутньому. Оборотні кошти (синоніми: оборотний капітал, мобільні активи, що течуть активи) - це засобу, що роблять оборот (гроші ? засобу ? гроші...) протягом чи року одного виробничого циклу; складаються з двох частин: постійного і перемінного оборотного капіталу.

Постійний оборотний капітал (синонім: системна частина поточних активів) - та частина поточних активів, потреба в який відносно постійна протягом всього операційного циклу. Перемінний оборотний капітал (синонім: частина поточних активів, що варіює,) - та частина, що течуть активів, потреба в який виникає лише в пікові моменти операційного циклу.

Поточні зобов'язання (синонім: короткострокова кредиторська заборгованість, короткострокові пасиви) - заборгованість, період погашення якої не перевищує одного року.

Чистий оборотний капітал (синонім: власні оборотні кошти, що функціонує капітал) - показник, що характеризує співвідношення між поточними активами і зобов'язаннями і чисельно дорівнює різниці між ними. Величина чистого оборотного капіталу в значній мірі визначається складом і величиною оборотних коштів. Багато компаній випробують проблеми з чистим оборотним капіталом, тому що його недолік може привести до ліквідації компанії. Рівень чистого оборотного капіталу тісно зв'язаний як з ризиком, так і з рентабельністю діяльності компанії.

У залежності від співвідношення активів і пасивів виділяють чотири види стратегії фінансування поточних активів: ідеальну, консервативну, агресивну і компромісну. У реальному житті випливати який-небудь зі стратегії в чистому виді практично неможливо. При виробленні оптимальної політики керування запасами приймається в увагу наступні:

· рівень запасів, при якому робиться замовлення;

· мінімально припустимий рівень запасів (страховий запас);

· оптимальна партія замовлення.

1.2 Джерела формування оборотних засобів

Визначення джерел формування оборотних коштів є важливою ділянкою роботи фінансиста підприємства.

Недостатність джерел формування оборотних коштів призводить до недофінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень.

Наявність зайвих джерел оборотних коштів на підприємстві сприяє створенню наднормативних запасів товарно - матеріальних цінностей, відволіканню оборотних коштів з господарського обороту, зниження відповідальності за цільове й раціональне використання як власних, так і позичених коштів.

Власні джерела формування оборотних засобів.

Як правило, мінімальна потребі підприємства в оборотних коштах покривається за рахунок таких власних джерел: статутний капітал (фонд), відрахування від прибутку у фонди спеціального призначення; цільове фінансування на цільові надходження (із бюджету, галузевих і міжгалузевих позабюджетних фондів), приріст сталих запасів.

Підприємства, вводяться в дію, формують оборотні кошти за рахунок коштів бюджету, пайових внесків членів - засновників, внесків іноземних учасників (для спільних підприємств), надходження від емісії цінних паперів. Ці кошти включаються у статутний фонд новоствореного підприємства.

На вже діючих підприємствах власними джерелами фінансування оборотних коштів є прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства і використовується на його розсуд, надходження від емісії цінних паперів, а також прирівняні до власних оборотних коштів сталі пасиви.

Прибуток підприємства спрямовується на покриття приросту нормативу оборотних коштів. При цьому слід зазначити, що ураховуючи спад виробництва, тяжке економічне становище підприємств, неспроможність їх розрахуватися за придбані матеріальні та інші ресурси, Верховна Рада України 23. 02. 96р. ухвалила Закон про зміни та доповнення до Декрету Кабінету Міністрів “Про порядок використання прибутку державних підприємств, установ і організацій”. Згідно з цим Законом державні підприємства мали спрямовувати на поповнення власних оборотних коштів не менше 10% загального прибутку підприємства. Ця частина прибутку звільнялася від оподаткування. На жаль, сьогодні ця пільга не діє.

Обсяг коштів, що спрямовуються на поновлення власних оборотних коштів, залежить від очікуваних розмірів приросту нормативу оборотних коштів, загального обсягу прибутку, можливого обсягу залучення позикових коштів та інших факторів.

До коштів, які можна прирівняти до власних, належать сталі пасиви. Це кошти цільового призначення, які в результаті застосованої системи грошових розрахунків постійно перебувають у господарському обігу підприємства, а проте, йому не належать. До їх використанням за призначенням вони в сумі мінімального залишку є джерелами формування оборотних коштів підприємства.

Сталі пасиви - це мінімальна (стійка) заборгованість із заробітної плати працівникам, відрахувань на обов'язкове державне пенсійне страхування на соціальне страхування, резерв майбутніх платежів, авансування покупців (замовників). Нині в бухгалтерському балансі не виокремлюються сталі пасиви, як це було раніше. Але з цього не слід робити висновок, що сталі пасиви відсутні на підприємстві.

Методика визначення власних оборотних коштів, яка зараз пропонується, не робить розмежування між сталими пасивами і короткотерміновими пасивами. Відображаються вони у І розділі пасиву балансу.

Підвищення ефективності формування власного фінансового капіталу підприємства досягається в результаті здійснення відповідної фінансової політики, яка характеризується кількома етапами.

На першому етапі аналізується загальний обсяг формування власного фінансового капіталу, темпи його зміни порівняно з базисним і попереднім періодами, відповідність обсягу власного фінансового капіталу розміру оборотних активів, питома вага власних засобів у сукупному фінансовому капіталі підприємства. Після цього розглядаються джерела формування власного фінансового капіталу, здійснюється їхня вартісна оцінка, визначається рівень самофінансування підприємства в динаміці.

На другому етапі, здійснюються оцінка вартості окремих внутрішніх і зовнішніх джерел власних фінансових ресурсів і робиться висновок про доцільність їхнього залучення у плановому періоді.

На третьому етапі планова потреба у власному фінансуванні оборотних активів. Установлюються розміри приросту власного фінансового капіталу порівняно зі звітним періодом.

На четвертому етапі здійснюється оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел коштів, які залучаються для формування власного фінансового капіталу підприємства.

Основним критерієм такої оптимізації може бути коефіцієнт рівня фінансування підприємства за рахунок, зовнішніх і внутрішніх власних коштів. Цей показник може визначитися за формулою:

,

де - рівень фінансування підприємства за рахунок власних котів, %;

- обсяг формування власних фінансових ресурсів у плановому періоді, грош. од.;

- загальна потреба у фінансових ресурсах підприємства у плановому періоді, грош. од.

На п'ятому етапі здійснюється розробка і прийняття рішень щодо залучення відповідних обсягів фінансових ресурсів із внутрішніх і зовнішніх джерел для формування власного фінансового капіталу.

Реалізація розроблено політики може бути досягнута у результаті застосування системи механізмів управління формуванням власного фінансового капіталу. Ця система охоплюватиме такі їхні види:

– механізм управління формування прибутку;

– механізм управління максимізацією прибутку;

– механізм розподілу чистого прибутку;

– механізм управління залучення зовнішніх джерел власних фінансових ресурсів.

Отже, розробляючи і застосовуючи ефективну політику щодо формування власного фінансового капіталу, підприємство краще використовує цей капітал.

Банківські кредити як джерело формування оборотних коштів

Розмір власних оборотних коштів, що закріплені за підприємством, не є постійною величиною. Сума власних оборотних коштів під час складання фінансового плану щорічно уточнюється у зв'язку зі зміною обсягу виробництва, асортименту продукції, умов постачання і збуту. Окрім того, на підприємствах виникають проблеми з несвоєчасним надходженням коштів за відвантажену продукцію, нагромадженням на складі нереалізованої продукції, несвоєчасним і неповним виконанням договірних зобов'язань постачальниками та через інші обставини, що спричиняють потребу в додаткових коштах.

Покрити цю потребу лише власними джерелами стає практично неможливим. Тому формувати оборотні кошти лише за рахунок власних джерел нині економічно недоцільно, оскільки це знижує можливості підприємства щодо фінансування власних витрат і збільшує ризик виникнення фінансової нестабільності підприємства.

У такому разі підприємство вимушене звертатися до залучення фінансових ресурсів у вигляді короткострокових кредитів банку та інших кредитів, комерційного кредиту, кредиторської заборгованості.

Призначення банківських кредитів - фінансування витрат, пов'язаних з придбанням основних і поточних активів, із сезонними потребами підприємства, тимчасовим збільшенням виробничих запасів, із виникненням (збільшенням) дебіторської заборгованості, податковими платниками та іншими зобов'язаннями.

Кредити банку дають змогу органічно ув'язати всі джерела оборотних коштів і справляють активний вплив на раціональне формування запасів сировини, матеріалів, готової продукції та інших видів матеріальних цінностей.

Планування потреби в позикових оборотних коштах включає розрахунок необхідної суми кредиту з урахуванням залишку нормативних товарно - матеріальних цінностей і визначення потреби в кредиті.

Сума кредиту з урахуванням залишку нормативних тварино - матеріальних цінностей визначається для кожного об'єкта як різниця між плановою вартістю матеріальних цінностей за діючими цінами і власними оборотними коштами.

Короткостроковий кредит, не залежно від об'єктів кредитування, надається строком до одного року. Однак на практиці терміни надання кредиту значно менші, що пояснюється високим рівнем інфляції, станом товарного і грошового обігу.

Практикою встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати власних джерел фінансування, тобто критичне значення його коефіцієнта дорівнює 0,5. що більша ця величина, то кращий фінансовий стан підприємства (менша залежність від зовнішніх джерел). Динаміка коефіцієнта фінансової незалежності підприємств України за 1997 - 2000роки свідчить про стійку тенденцію до зменшення: 1997рік - 0,82, 1998-й - 0,76, 1999-й - 0,66, 2000рік - 0,59. У 2000році цей коефіцієнт практично наблизився до критичної межі.

Фінансова стійкість характеризується співвідношенням власних і позикових коштів. Перевищення власних коштів над позиковими свідчить про те, що підприємство є фінансово стійким і відносно незалежним від зовнішніх джерел фінансування.

Однією з причин, яка гальмує стійкий розвиток підприємства в Україні, є обмеженість кредитно фінансових ресурсів.

Так у структурі пасиву балансу підприємств короткострокові кредити за 2000рік становили лише 1,4%. примусити вільні фінансові кошти працювати на поліпшення фінансової стійкості підприємства дуду складно. Міжнародна фінансова корпорація провела анкетування підприємців, на підставі якого за 4 - бальною шкалою були визначені перешкоди при залученні коштів у вигляді кредиту.

1. Високі процентні ставки - 3,3

2. Вимоги ліквідної застави - 2,8

3. Банківська бюрократія - 2,4

4. Трудності в отриманні довгострокових кредитів - 3,3

5. Загроза втрати контролю над підприємством - 2,2

6. Недостатня інформація про кредитні ресурси - 2,5

7. Вимоги розкриття інформації - 2,1

Як бачимо, головними перешкодами у кредитуванні підприємств є: висока вартість кредиту, недостатнє заставне забезпечення кредиту, труднощі з одержання довгострокових кредитів. Окрім цього, додаткові фінансові вливання потрібні якраз “проблемним” підприємствам, а банки радше надають кредити тим, які мають значний дохід і обороти.

Слід зазначити, що самі підприємці не поспішають звертатися до позики. Багато які з них указують не лише на високі проценти ставки за кредит (у 1998-му - 54,5%, 1999-му - 53,4%, у 2000-му - 40,3%), а й звертають увагу на труднощі із заставним забезпеченням.

Вирішити труднощі з отриманням коштів, поліпшити фінансовий стан, зміцнити економічну безпеку можна за допомогою сучасної форми кредитування - овердрафту.

Овердрафтна операція - це короткостроковий кредит, який надається на кілька днів.

Від звичайної позики відрізняється тим, що кошти можна отримати без застави. При овердрафті на погашення заборгованості спрямовуються всі кошти, які зараховуються на поточний рахунок клієнта. А тому обсяг кредиту змінюється в міру надходження коштів.

Овердрафт дуже зручний саме як кредит під бігові кошти платоспроможним позичальникам. Кредитування у формі овердрафту досить ризиковане для банку в умовах нестабільної економічної ситуації в Україні. Однак майже половина кредитних операцій сьогодні відбувається саме овердрафтній формі, і ця операція знаходиться на першій сходинці у рейтингу нових кредитних ресурсів.

Залучені кошти як джерело формування оборотних засобів

До залучених належать кошти інших кредиторів, які надаються підприємствам у позику під певний відсоток на термін до одного року з оформленням векселя чи іншого боргового зобов'язання.

Вексель є найпростішою і найпоширенішою формою кредитних грошей. Він виписується боржником і передається кредиторові. Сам факт видачі векселя означає фактично перетворення (перехід) товару в гроші. Через вексель реалізується незадоволений попит на гроші як засіб платежу. Коли таких грошей недостатньо, їх замінює вексель.

Досить поширеною формою залучення коштів інших суб'єктів господарювання є комерційний кредит. Він використовується підприємством за браком фінансових ресурсів у покупця (споживача) і неможливості розрахуватися з постачальником. У цьому разі виникає необхідність відстрочки платежів. Постачальник дає згоду на надання відстрочки платежу за продукцію, що поставляється, від споживача одержує вексель або інше боргове зобов'язання.

Використання комерційного кредиту набули певного розвитку в період становлення ринкової економіки, створення підприємств з різноманітними формами власностей. У цілому його використання позитивно впливає на економіку підприємства і народного господарства, оскільки скорочує реалізацію товарів, прискорює обертання оборотних коштів і зменшує потребу в кредитних і грошових ресурсах.

Кредиторська заборгованість належить до позапланових залучених джерел формування оборотних коштів. Її породжує брак власних оборотних коштів. Наявність кредиторської заборгованості постачальникам свідчить про участь у господарському обігу підприємства коштів інших суб'єктів господарювання.

Іншими словами, кредиторська заборгованість - це короткострокові зобов'язання підприємств, які виникають за:

– розрахунками з бюджетом;

– за розрахунковими документами, строк сплати яких не настав і які не сплачено в строк;

– за невідфактурованими поставками - розрахунками взаємних вимог, векселями, строк оплати яких не настав і які не сплачено в строк;

– за короткостроковими кредитами.

Кредиторська заборгованість є допустимою (нормальною), якою її зумовлено чинним порядком розрахунків. Наприклад, заборгованість постачальника за розрахунковими документами, термін оплати яких не настав, за невідфактурованими поставками. Однак на підприємстві може бути і прострочена кредиторська заборгованість , що утворюється в результаті порушення покупцями порядку і термінів оплати розрахункових документів.

За кредиторської заборгованості постачальників залучення коштів відбувається у товарній формі на відміну від власних оборотних коштів і банківського кредиту, які виступають у грошовій формі.

В Україні склалася парадоксальна ситуація: що більше в обороті підприємства товарів і грошей підприємства - постачальники, то більше це його влаштовує. Однак таке “перекачування” капіталу (хоча й тимчасове) в кінцевому підсумку утворює ланцюг неплатежів, погіршує фінансовий стан підприємства, уповільнює обертання оборотних коштів у народному господарстві в цілому.

Джерела формування оборотних коштів справляють вплив на їх обертання. Особливості різних джерел формування і принципи різного режиму використання власних і залучених оборотних коштів впливають на ефективність використання оборотних коштів і всього оборотного капіталу. Раціональне формування названих джерел оборотних коштів має значний вплив на процес виробництва, на фінансові результати і фінансовий стан підприємства. Сприяє досягненню мети з мінімально необхідними за даних умов оборотними засобами.

1.3 Показники ефективності використання оборотних засобів

Щодо показників ефективності використання оборотних засобів то їх можна представити у вигляді таблиці :

1.Коефіцієнт оборотності (Коб)
2. Тривалість одного обороту (Тоб)
3.Коефіцієнт завантаження оборотності засобів
4.Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (То)
5. Тривалість інкасації дебіторської заборгованості (То.д.з)
6.Коефіцієнт використання оборотних засобів (сукупності матеріальних витрат)
7.Коефіцієнт ефективності використання оборотних засобів
8.Вивільнення (залучення) оборотних засобів	, де Тпл і Тф - тривалість одного обороту по плану і фактично

Для характеристики оборотності оборотних засобів на підприємстві використовують такі показники:

- коефіцієнт оборотності характеризує кількість обертів, які здійснюють оборотні засоби за певний період. Чим вищий коефіцієнт оборотності, тим ефективніше використовуються оборотні засоби, тим ефективніше виробництво:

- тривалість одного обороту оборотних засобів характеризує час одного обороту, який необхідний для повернення оборотних засобів в результаті реалізації продукції. Чим менше витрачається часу на один оборот, тим ефективніше використовуються оборотні засоби.

При визначенні ефективності використання оборотних засобів необхідно враховувати можливе вивільнення або додаткове залучення оборотних засобів у господарську діяльність підприємства:

- коефіцієнт завантаження оборотних засобів характеризує потребу в оборотних засобах на 1 грн. виконуваних робіт.

Коефіцієнт використання оборотних засобів характеризує окупність матеріальних витрат.

Коефіцієнт ефективності використання оборотних засобів показує величину економічного ефекту (прибутку), що припадає на одну гривню оборотних засобів.

Розділ 2. Аналіз складу оборотних коштів та їх використання

2.1 організаційно-економічна характеристика підприємства

ТОВ “Обрій ” розташоване в північній частині Середино-Будського району, Сумської області в с.Мефедівка , на віддалі 40 км від районного центру, з яким з'єднується асфальтовою дорогою. Господарство віддалене від обласного центру на 260 км.

Кількість опадів за рік - 573 мм, із яких на травень-червень припадає 49%. Однак, низька відносна вологість повітря в літній період (45-55% призводить до того, що велика частина літніх осадів, які носять проливний характер, втрачається на випаровування).

Число днів із сніжним покривом - 88, а висота сніжного покрову не перевищує 25 см. Промерзання ґрунту буває на глибину 35-40 см. Середня річна температура повітря - +12.3?С, абсолютний річний максимум температури - + 40 ?С, мінімум - 30?С.

Район розташування відноситься до числа сільськогосподарських районів, що розвиваються . Сільське господарство спрямоване на вирощування культур: ячменю, пшениці, жита, вівсу, гречки, та виробництво продуктів тваринницької галузі. Ліси складають 3,7 % від всіх лісів на території Покровського району і відіграють важливу земельнозахисну, водоохоронну, культурно-естетичну роль.

Клімат в районі розташування господарства помірно-континентальний.

Весняно - польові роботи в господарстві починаються у кінці березня. Якість земляних угідь, їх структура, а також грунтово - кліматичні умови сприяють успішному розвитку виробництва сільськогосподарської продукції. Підвищенню урожайності також сприяє значна кількість опадів, достатня частина яких припадає на період вегетації сільськогосподарських культур.

Внутрішньогосподарські дороги частково асфальтовані. Доречно сказати , що господарство знаходиться на відстані 18 км від кордону з Росією, що в майбутньому може зіграти на користь підприємству.

Для того щоб визначити виробничий напрямок господарства потрібно спочатку проаналізувати товарної продукції у вигляді таблиці.

Таблиця 2.1

Склад і структура товарної продукції ТОВ “Обрій ”

Види продукції	2006	2007	2008	В сер. За 2006-2008 роки
	виручка, тис/грн	питома вага, %	виручка, тис/грн	питома вага, %	виручка, тис/грн	питома вага, %	виручка, тис/грн	питома вага, %
зернові і зернобобові - всього	365,2	90,9	760,5	98,2	421,8	66,3	515,8	85,4
з них: озима пшениця	96,0	23,9	3,9	0,5	8,8	1,4	36,2	6,0
Жито	182,2	45,3	299,9	38,7	180,3	28,3	220,8	36,6
Гречка	0,3	0,1	32,4	4,2	44,5	7,0	25,7	4,3
Ячмінь ярий	6,4	1,6	24,8	3,2	70,0	11,0	33,7	5,6
Овес	37,4	9,3	243,0	31,4	56,0	8,8	112,1	18,6
Пшениця яра			123,6	16,0	45,0	7,1	56,2	9,3
Інші зернові і зернобобові	42,9	10,7	32,9	4,2	17,2	2,7	31,0	5,0
Картопля	32,5	8,1	7,7	1,0	132,0	20,7	57,4	9,5
Всього по рослинництву	397,7	99,0	768,2	99,2	553,8	87,0	573,2	94,9
Вівці	3,9	1,0	3,3	0,4	75,5	11,9	27,6	4,6
Вовна			2,7	0,4	7,0	1,1	3,2	0,5
Всього по тваринництву	3,9	1,0	6,0	0,8	82,5	13,0	30,8	5,1
Всього по господарству	401,6	100,0	774,2	100,0	636,3	100,0	604,0	100,0

Розрахунки, що наведені у таблиці, яка розташована вище можна побачити, що найбільшу питому вагу, а саме 66,3%(у 2008 р.) припадає на вирощування зернових та зерновобобових культур, найменша питома вага припадає на галузь тваринництва 13% (у 2008 р.). Таким чином, можемо стверджувати, що спеціалізація підприємства має зерново-м`ясний напрямок. Слід зазначити, що господарство має різко виражену спеціалізацію, так як частка основного виду продукції - зернових і зернобобових становить не нижче 87% від загального обсягу товарної продукції.

У тваринництві ситуація досить цікава, оскільки на даному підприємстві мають місце тільки вівці і вовна (у 2008 році 75,5 тис.грн. і 7,0 тис.грн відповідно). Співвідношення галузей рослинництва і тваринництва раціональне, бо тваринництво забезпечує добривами рослинництво, а те в свою чергу своєю кормовою базою сприяє розвитку тваринництва.

Спроб поглибити спеціалізацію господарства не спостерігалося, але у 2009р. планувалася закупівля стада ВРХ, але як на мене дану ідею треба було реалізовувати раніше.

Що стосується інших послуг у сфері сільського господарства, то слід зазначити, що впродовж аналізованого періоду вони не надавалися.

Таблиця 2.2

Склад і структура землекористування ТОВ “Обрій ”

Показники	2006	2007	2008		Відхилення +,- га
	площа, га	питома вага, %	площа, га	питома вага, %	площа, га	питома вага, %	в т.ч. взято в аренду
Всього с.г. угідь	655	100	655	100	929	100	655	274
в т.ч рілля	655	100	655	100	929	100	655	274
Рівень разораності	655	100	655	100,0	929	100	655	274

Проаналізувавши показники вищезазначеної таблиці, можна констатувати, що усі землі взятою у орендну. Слід зазначити, що з періоду 2006 -2008 р. приріст орендованої площі сільськогосподарських угідь склала 274 га, що підтверджує збільшення обсягів виготовлення товарної продукції.

Аналізуючи безпосередньо структуру землекористування, можна побачити, що уся земля - 100% займає рілля. Такий стан речей можна пояснити тим, що землі які використовуються під сінокоси та пасовища, так як їх площі були переведені на баланс селищних рад. Входячи з того, що частка ріллі становить 100% від загальної площі, а саме - 929 га., констатуємо, що земля використовується інтенсивно.

Таблиця 2.3

Динаміка середньорічної чисельності працівників та ефективність використання робочої сили ТОВ “Обрій ”

Показник	2006р.	2007р	2008р	2008р у % до 2006р
Середньорічна чисельність працівників чол. всього	18	20	22	122,0
в т.ч. в рослинництві	15	16	18	120,0
в тваринництві	3	4	4	133,0
Відпрацьовано 1 працівником дн.(прямі затрати)	290	280	273	96,2
Вироблено ВП у розрахунку на 1-го робітника, тис.грн	16,6	19,07	32,15	193,7
в рослинництві	15,6	15,25	26,3	168,6
в тваринництві	1,0	3,82	5,85	585
Оплата праці 1прац., тис.грн	3,6	4,15	5,3	147
в рослинництві	3,86	4,25	5,2	134
в тваринництві	2,4	3,75	5,75	289
Вироблено ВП в співставних цінах на 1 працівника, тис.грн.	298,8	381,4	707,3	236,7
в рослинництві	285,75	352,4	628,46	219,9
в тваринництві	13,05	29,00	78,85	604,00

Дані таблиці 3 показують, що за період з 2006 по 2008 роки середньорічна чисельність працівників на підприємстві збільшилася на 4 чоловіки і становить 120% порівняно із 2006 р. Зростання кількості працівників відбулося лише у галузі рослинництва, у тваринництві протягом аналізованих трьох років кількість робітників залишається незмінною (4 чоловіки). Зростання кількості працівників у рослинницькій галузі пояснюється збільшенням посівних площ та, відповідним збільшенням обсягу товарної продукції.

Аналізуючи динаміку кількості відпрацьованих днів одним працівником, констатуємо підвищення інтенсивності використання робочої сили, що позитивно вплинула на продуктивність праці. А саме кількість ВП на 1 працівника у 2008 році становить 32,15 тис.грн. і це майже в 2 рази більше ніж у 2006 році.

В цілому можемо зробити висновок, що ефективність використання робочої сили на підприємстві збільшилася. Це пояснюється впровадженням механізованих приладів та автоматизацією окремих видів виробництва, а також поліпшенням умов праці.

Таблиця 2.4

Забезпеченість фондами, энергоресурсами та ефективність їх використання ТОВ “Обрій ”.

Показник	2006р	2007р	2008р	2008р у % до 2006р
Вартість ОВФ,тис.грн.	199,5	179,5	197,0	98,7
Фондовіддача на 100грн. ОВФ, грн.	1,4	2,1	3,5	250,0
Фондоємкість, грн.	0,7	0,5	0,3	43,0
Фондозабезпеченість, грн.	30,5	27,4	21,2	70,0
Фондоозброєність, тис.грн.	11,1	9,0	8,9	80,0
Вироблено ВП у співст. цінах на 1 працівника, тис.грн.	16600	19070	32150	194,0

Розрахувавши показники з вищезазначеної таблиці можна сказати, що по фондозабезпеченості і фондоозброєності тенденція йде на зменшення. Щодо фондовіддачіі, то вона збільшилася з 1,4 до 3,5 грн.

При визначенні динаміки показників бачимо, що фондозабезпеченість і фондоозброєність зменшилася відповідно на 30 і 20%, а це значить, що господарству потрібно покращити матеріально-технічну базу і замислитися щодо інтенсифікації виробничих можливостей.

Ефективність використання фондів підвищилася на 150%, у порівнянні з 2006 роком, тобто фондовіддача дає позитивний результат на відміну від фондомісткості, яка знизилася на 57% у 2008 році.

Таблиця 4

Основні економічні показники господарської діяльності підприємства ТОВ “Обрій ”

Показники	2001р	2002р	2003р	2003р у % до 2001р	в середньому по області
					2 007р.	2 008р.
Вироблено ВП у співставних цінах 2000 р.в розрахунку на:	298,8	381,4	707,3	236,7	-	-
-100 га с/г угідь, тис.грн	45,6	58,2	76,1	166,8	155,7	225,1
1-го робітника, тис.грн.	16,6	19,1	32,2	194,0	41,5	66,6
-100 грн ОВФ с/г призначення, тис.грн	150,0	212,0	359,0	239,0	144,4	204,1
Товарна продукція на: - 100га с.г.угідь, тис.грн.	75,5	136,2	69,5	92,0	157,4	188,3
1-го робітника, тис.грн	27,5	44,6	29,4	107,0	41,9	55,7
Валовий прибуток(збиток) (+,-),тис.грн	33,0	299,0	288,0	872,7	-	-
-100 га с/г угідь, тис.грн	5,1	45,6	31,0	608,0	32,3	30,0
1-го робітника, тис.грн.	1,8	15,0	13,1	278,0	8,587	8,870
Чистий прибуток(збиток) (+,-),тис.грн	56,0	299,0	392,0	700,0	-
-100 га с/г угідь, тис.грн	8,5	45,6	42,2	496,0	28,8	-11,2
1-го робітника, тис.грн.	3,1	15,0	17,8	574,0	7,657	-3,309
Рівень рентабельності (+,-)%	12,1	50,4	109,5	97,4	23,0	-7,1

Розрахувавши і проаналізувавши отримані дані, можна зробити висновок, що у 2008 році по господарству валова продукція в спів ставних цінах зросла у порівнянні з 2006 роком майже у 2,5 рази (з 298,8 тис.грн. до 707,3 тис.грн.або на 136,7%), зокрема на 100 га с.г угідь, та за 3 роки спостерігається тенденція до підвищення, хоча до показників по області дуже відрізняються. Але збільшення йде і за рахунок збільшення площі посівів у 2008 році. Також збільшується і ВП на одного працівника у 2008 році на 94% до 2006 року - це означає, що господарство досить ефективно використовує ресурси і збільшує обсяги виробництва.

Щодо товарної продукції, то на 100га с.г угідь у 2008 році показник зменшився на 8% у відношенні з 2006 роком, але в той же час на одного працівника величина збільшилася на 7%. У 2007 році даний показник був близький до показника в середньому по області.

Чистий прибуток на 100га с.г. угідь 8,5 тис.грн. у 2006 році, а у 2008 році зріс до 42,2 тис.грн., а на одного робітника склав 17,8 тис.грн.

Рівень рентабельності зріс у 2008 році на 97,4%, у порівнянні з 2006 роком, за рахунок збільшення чистого прибутку.

2.2 Аналіз обсягу і асортименту продукції

Аналіз діяльності підприємства потрібно розпочинати з вивчення обсягу виробництва, бо від цього залежить розвиток економіки країни, задоволення потреб населення продукцією, яку випускає підприємство.

Від обсягу, складу, асортименту та якості випущеної продукції залежить і обсяг реалізованої продукції, її собівартість, прибутковість, рентабельність, оборотність оборотних коштів, платоспроможність та інші показники, що характеризують виробництво.

Проаналізуємо виконання плану виробництва у звітному періоді в цілому по підприємству.

Таблиця 2.2.1.

Обсяги виробництва товарної продукції ТОВ “Обрій ”

	Обсяги виробництва продукції, тис. грн	Відхилення фактичного випуску продукції за звітний період
	За минулий період	За звітний період	Від плану	Від минулого періоду
		За планом	Фактично	Тис. грн	%	Тис. грн	%
Товарна продукція, тис. грн.	401,6	774,2	636,3	-137,9	82,2	234,6	158,4
Інші виробництва та філії	92,6	-	5,8	-	-	-86,8	6,3

Ітак, отримані дані свідчать про те, що відхилення фактичного випуску продукції за звітний період від плану зменшився на 137,9 тис.грн. (або на 18,8%) у порівнянні з фактичним обсягом виробництва продукції.

Щодо минулого періоду, то тут натомість ситуація зовсім інша, оскільки товарна продукція в минулому періоді збільшилася на 234,6 тис.грн. або на 58,4%.

Інші виробництва і філії від минулого періоду фактичного випуску продукції зменшилося на 86,8 тис.грн. Це зумовлено зменшенням обсягів фактичного виробництва за звітний період.

Таблиця 2.2.2.

Динаміка виробництва продукції за три роки ТОВ “Обрій ”

Показники	2 006р.	2 007р.	2 008р.	відхилення
Товарна продукція у незмінних цінах, тис. грн	40,3	77,4	63,6	23,3
% до попереднього року	106,1	192,8	82,2	-23,9

Проаналізувавши проведений розрахунок у таблиці, можна сказати, що товарна продукція у 2008 році зросла на 23,6 тис.грн., у порівнянні з 2006 роком. Це досить позитивна тенденція.

Щодо співставлення з попередніми роками, то найбільш продуктивним роком виявився 2007, оскільки в даний період збільшився на 86,7% у порівнянні з минулим роком. В звітному році даний показник дещо знизив своє значення.

Таблиця 2.2.3.

Вплив асортиментно-структурних зрушень на обсяг товарної продукції ТОВ “Обрій ”

(Рослинництво)

Види продукції		Фактич.обсяг за планов.структур. і ціною	Фактич.обсяг і структур. але за планов. ціною і
	План	Факт
	кількість, т	питома вага.	ціна за 1 т., грн.	сума, тис. грн.	кількість, т	питома вага.	ціна за 1 т., тис. грн.	сума, тис. грн.
					за планов. структур.	за фактич. структур.
пшениця озима	241,4	34,6	405,8	97960	33,46	96,6	5,6	405,8	39200	13576,68	39200,3
пшениця яра		0,0	405,8	0	0,00	40,5	2,3	405,8	16435	0,00	16434,9
жито	274,4	39,4	364,7	100074	263,26	668,7	38,8	364,7	243875	96010,43	243874,9
гречка	6	0,9	847,4	5084,4	0,11	13,2	0,8	847,4	11186	96,29	11185,7
ячмінь ярий	11	1,6	475,4	5229,4	1,76	111,8	6,5	475,4	53150	838,80	53149,7
овес	90,4	13,0	355	32092	48,65	375,1	21,8	355	133161	17270,74	133160,5
інші зернові та зерно бобові	8,8	1,3	508,8	4477,4	0,48	38,2	2,2	508,8	19436	245,39	19436,2
картопля	65	9,3	676,1	43947	16,79	180	10,4	676,1	121698	11349,17	121698,0
силос		0	37,3	0	0,00	200	11,6	37,3	7460	0,00	7460,0
Всього	697	100,0		288864	364,51	1724,1	100,0		645600	139387,51	645600,1

Проаналізувавши дані, отримані при розрахунку слід відмітити, що найбільше значення обсягу товарної продукції спостерігається по житу 274,4т. Майже таке ж значення і у пшениці озимої 241,4т.Найменше значення має ячмінь ярий і зернові і зернобобові (11т. і 8,8т. відповідно). Сума затрат на виготовлення продукції жита становить 100074 тис.грн., а найменше значення спостерігається по овсу та зерновим і зернобобовим 32092 і 4477,4 тис.грн.відповідно до даних таблиці. Дана тенденція говорить про те, що підприємство нарощує темпи виробництва продукції. По звітному року ситуація дещо інша,оскільки підприємство почало виробляти новий вид продукції, такий як пшениця яра та силос. Сума затрат по звітному року зменшилася майже в 3 рази (з 97960тис.грн до 39200тис.грн.), а затрати по по виготовленню жита майже вдвоє.

Таблиця 2.2.4.

Вплив асортиментно-структурних зрушень на обсяг товарної продукції ТОВ “Обрій ” (Тваринництво)

Види продукції		Фактич.обсяг за планов.структур. і ціною	Фактич.обсяг і структур. але за планов. ціною і
	План	Факт
	кількість, т	питома вага.	ціна за 1 т., грн.	сума, тис. грн.	кількість, т	питома вага.	ціна за 1 т., тис. грн.	сума, тис. грн.
					за планов. структур.	за фактич. структур.
Овець	1,7	81,0	4850,1	8245,2	8,8	10,9	81,3	4850,1	52866	42796,36	52866,1
Вовна	0,4	19,0	3510,1	1404	0,5	2,5	18,7	3510,1	8775,3	1671,48	8775,3
Всього	2,1	100,0		9649,2	9,3	13,4	100,0		61641	44467,83	61641,3

Ітак, з даних таблиці ми можемо констатувати, що кількість виготовленої продукції м'яса овець звітного і планового року дуже різняться, оскільки кількість тон у плановому році становить 1,7, а у звітному 10,9 т. А по вовні можна сказати, що зросла на 2,1 т. за рахунок збільшення стада. Затрати на виготовлення м'яса овець збільшилася на 44620,8тис.грн за рахунок збільшення кількості виготовленого м'яса,як і затрати на виготовлення вовни (з 3510,1 тис.грн. до 8775,3 тис.грн.) Це говорить про те, що підприємство нарощує поголів'я худоби.

2.3 Аналіз собівартості виробництва продукції

Собівартість продукції - один з найважливіших показників економічного аналізу. У ньому фокусуються у грошовому вираженні витрати матеріально - технічних, трудових та фінансових ресурсів у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції. Собівартість належить до вирішальних чинників, що впливають на прибуток підприємств і показники рентабельності.

Собівартість продукції сільськогосподарського господарства складається з витрат, пов'язаних з використанням у процесі виробництва землі, сільськогосподарських машин, обладнання та інших основних фондів, трудових і матеріальних ресурсів.

Метою обчислення собівартості продукції рослинництва є своєчасне, повне і достовірне відображення фактичних витрат на її виробництво, а також контроль за використанням виробничих ресурсів.

Таблиця 2.3.1

Види продукції	Отримано в 2008р., ц	Продукція 2008 року по собівартості	2008р. у % до 2006р.
		2 006р.	2 007р.	2 008р.
		1ц, грн	Всього, гис.грн.	1ц, грн	Всього, тис.грн	1 ц, грн	Всього, тис.грн.
пшениця озима	966	46,2	111,6	60,98	5	74,7	72,2	64,7
пшениця яра	405	-	-	80,68	86	84,0	34	-
жито	6687	46,1	126,5	53,42	150	65,1	435	343,9
гречка	132	51,7	3,1	66,08	15	109,1	14,4	464,5
ячмінь ярий	1118	46,36	5,1	62,71	38	68,2	76,3	1496,1
овес	3751	46,24	41,8	52,98	152	57,5	215,5	515,6
інші зернові та зерно бобові	382	46,59	4,1	65,04	8	84,0	32,1	782,9
картопля	1800	52,46	34,1	57,33	43	34,1	61,3	179,8
силос	2000			29,17	14	2,3	4,6	-
Всього по рослинництву	-	-	618,5	-	965	-	1824,9	295,1

Собівартість продукції рослинництва ТОВ “Обрій ”

Проведені в вищезазначеній таблиці розрахунки свідчать про те, що ситуація є досить неоднорідною. Проте однозначно можна сказати, що всі види продукції у 2008 році збільшили свою собівартість.

Єдиний вид продукції, який в звітному році зменшив своє значення це пшениця озима. В свою чергу пшениця яра у 2006 році взагалі була відсутня. Але при її появі вона вийшла на лідируючі позиції (у 2008 році 34 тис.грн. Жито підвищило значення з 3,1 тис.грн. до 14,4 тис.грн. Щодо овса, то у 2008 році збільшення відбулося майже в 4 рази або на 415,6%.Собівартість картоплі в свою чергу на 79,8% підвищила своє значення

Таблиця 2.3.2

Собівартість продукції тваринництва ТОВ “Обрій ”

Види продукції	Отримано в 2008р., ц	Продукція 2008 року по собівартості	2008р. у % до 2006р.
		2 006р.	2 007р.	2 008р.
		1ц, грн	Всього, гис.грн.	1ц, грн	Всього, тис.грн	1 ц, грн	Всього, тис.грн.
овець	109	1447,06	24,6	1510	60,4	411,0	44,8	182,1
вовни	25	825	3,3	1054,54	11,6	528,0	13,2	400,0
всього по тваринництву	-	-	27,9	-	72,0	-	58,0	207,9

З отриманих даних, ми бачимо, що собівартість всього по 2006 року становить 27,9 тис.грн., зокрема 24,6 тис.грн. по вівцям і 3,3 тис.грн. по вовні. У 2008 році собівартість по вівцям склала 44,8 тис.грн., а по вовні 13,2 тис.грн. Збільшення собівартості відбулося в основному за рахунок поповнення стада овець. У відсотковому співвідношенні по вовні собівартість збільшилася на 300%, а по вівцям на 82,1%.

2.4 Аналіз фінансових результатів ТОВ “Обрій ”

Таблиця 2.4.1 Визначення впливу окремих факторів на зміну прибутку

Види продукції	Кількість продукції.звітн.року	Ціна 1ц, грн.базисн.р.	Собівартість	Умовна виручка, тис грн.	Умовна собівартість, тис грн.
			1Ц, грн.базисн.р.
	1	2	3	4	5
зернові та зерно бобові	13441
пшениця озима	966	405,8	46,23	392,0	44,7
пшениця яра	405	405,8	46,2	164,3	18,7
жито	6687	364,7	53,42	2438,7	357,2
гречка	132	847,4	46,1	111,9	6,1
ячмінь ярий	1118	475,4	51,7	531,5	57,8
овес	3751	355	46,36	1331,6	173,9
інші зернові та зерно бобові	382	508,8	46,24	194,4	17,7
картопля	1800	676,1	46,59	1217,0	83,9
силос	2000	37,3	52,46	74,6	104,9
овець	109	4850,1	411,0	528,7	44,8
вовни	25	3510,1	1447,06	87,8	36,2
всього	30816	12436,5	825	383243,2	25423,2

З даних таблиці ми бачимо кількість продукції в звітному році найбільше значення займає жито 6687 ц. овес 3751ц. і силос 2000ц. При цьому найменше значення спостерігається по рослинництву у греці 132ц. і по іншим зерновим та зернобобовим 382ц. Найбільша умовна виручка по житу і овсу 2438,7тис. грн.. і 1331,6ц. відповідно . Найбільша умовна собівартість становить по житу 357,2тис. грн. і по овсу 173,9тис. грн.Найменша собівартість становить по гречці 6,1 тис. грн.. Щодо умовної собівартості по вівцям становить 44,8 тис.грн. а по вовні 36,2 тис. грн. Умовна виручка по вівцям склала 528,7 тис. грн. , а по вовні 87,8 тис. грн.

Таблиця 2.4.2 Фактори, що впливають на виручку від реалізації продукції

Види продукції	Кількість продукції, ц.	Ціна реалізації 1 ц, грн.	Виручка, тис.грн.	Відхилення (+,-),
				тис. грн.
	план	факти чно	план	факти чно	план	умовно	факти чно	всього	вт.ч.за рахунок зміни
									кількості	ціни
зернові та зерно бобові	632	13441	46,23	46,23	365,2	621,4	421,8	56,6	256,2	-199,6
пшениця озима	241,4	966	46,2	46,2	96	44,6	8,8	-87,2	-51,4	-35,8
пшениця яра		405				0,0	45	45	0,0	45,0
жито	274,4	6687	46,1	46,1	182,2	308,3	180,3	-1,9	126,1	-128,0
гречка	6	132	51,7	51,7	0,3	6,8	44,5	44,2	6,5	37,7
ячмінь ярий	11	1118	46,36	46,36	6,4	51,8	70	63,6	45,4	18,2
овес	90,4	3751	46,24	46,24	37,4	173,4	56	18,6	136,0	-117,4
інші зернові та зерно бобові	8,8	382	46,59	46,59	42,9	17,8	17,2	-25,7	-25,1	-0,6
картопля	65	1800	52,46	52,46	32,5	94,4	132	99,5	61,9	37,6
силос		2000				0,0	82,5	82,5	0,0	82,5
овець	1,7	109	1447,06	1447,06	3,9	157,7	75,5	71,6	153,8	-82,2
вовни	0,4	25	825	825		20,6	7	7		-13,6
всього	1331,1	30816			766,8	1497,0	1140,6

Проведені в вищезазначеній таблиці розрахунки свідчать про те, що ситуація є досить неоднорідною. Проте однозначно можна сказати, що всі види продукції у 2008 році збільшили свою собівартість.

Єдиний вид продукції, який в звітному році зменшив своє значення це пшениця озима. В свою чергу пшениця яра у 2006 році взагалі була відсутня. Але при її появі вона вийшла на лідируючі позиції (у 2008 році 34 тис.грн. Жито підвищило значення з 3,1 тис.грн. до 14,4 тис.грн. Щодо овса, то у 2008 році збільшення відбулося майже в 4 рази або на 415,6%.Собівартість картоплі в свою чергу на 79,8% підвищила своє значення . Ми бачимо, що собівартість всього по 2006 року становить 27,9 тис.грн., зокрема 24,6 тис.грн. по вівцям і 3,3 тис.грн. по вовні. У 2008 році собівартість по вівцям склала 44,8 тис.грн., а по вовні 13,2 тис.грн. Збільшення собівартості відбулося в основному за рахунок поповнення стада овець. У відсотковому співвідношенні по вовні собівартість збільшилася на 300%, а по вівцям на 82,1%.

Таблиця 2.4.3 Фактори, що впливають на виручку від реалізації продукції

Види продукції	Вироблено, ц	Реалізовано, ц	Рівень товарності, %
	2006р.	2008р.	2006р.	2008р.	% виконання	2006р.	2008р.
зернові та зерно бобові	632	13441

Подобные документы

• Ефективність використання оборотних коштів підприємства

  Економічна сутність оборотних засобів і коштів. Склад і структура оборотних засобів Дубенської райспоживспілки, факторний аналіз ефективності їх використання. Оцінка тривалості операційного циклу підприємства. Оптимізація дебіторської заборгованості.
  
  дипломная работа [1,3 M], добавлен 18.07.2011
  

• Оборотний капітал підприємства: аналіз і оцінка продуктивності його використання

  Значення, завдання і джерела аналізу оборотних засобів підприємства. Аналіз стану, структури й динаміки джерел формування оборотних активів і напрямів вкладання оборотного капіталу ВАТ "Бурякорадгосп Ланнівський". Прискорення оборотності оборотних коштів.
  
  курсовая работа [145,6 K], добавлен 11.12.2011
  

• Аналіз руху грошових коштів промислового підприємства

  Характеристика руху грошових коштів промислового підприємства, особливості впливу ринкового середовища на грошові потоки. Аналіз динаміки дебіторської, кредиторської заборгованості підприємства. Впливу руху грошових коштів на його фінансову стабільність.
  
  курсовая работа [407,4 K], добавлен 20.01.2010
  

• Оборотні кошти та їх організація на підприємстві

  Сутність і основи організації оборотних коштів. Визначення потреби в оборотних коштах. Джерела формування оборотних коштів підприємства. Показники стану та використання оборотних коштів. Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства.
  
  лекция [146,3 K], добавлен 15.11.2008
  

• Показники стану і використання оборотних засобів

  Сутність оборотних засобів та їх класифікація. Основні джерела утворення. Показники стану і використання оборотних коштів. Аналіз фінансового стану підприємства. Основні шляхи підвищення ефективності використання оборотних засобів на підприємстві.
  
  курсовая работа [52,3 K], добавлен 22.12.2009
  

• Управління оборотним капіталом підприємства (на прикладі ВАТ "Південний ГЗК")

  Економічна сутність і роль оборотного капіталу підприємства. Оцінка фінансового стану ВАТ "Південний ГЗК", аналіз оборотних коштів, структури дебіторської заборгованості. Раціоналізація розміщення, підвищення ефективності використання оборотного капіталу.
  
  дипломная работа [169,8 K], добавлен 08.11.2010
  

• Вияв недоліків і розробка рекомендацій щодо покращення фінансово-економічного стану ТОВ "Дари природи"

  Економічна сутність оборотних коштів підприємства. Джерела формування оборотних коштів підприємства. Показники стану оборотних коштів та шляхи їх ефективного використання. Аналіз фінансово-економічного стану підприємства на прикладі ТОВ "Дари природи".
  
  отчет по практике [97,3 K], добавлен 20.07.2015
  

• Планування оборотних засобів підприємства на прикладі ДП "Родниківка"

  Сутність, класифікація оборотних коштів і принципи організації оборотних засобів. Склад оборотних засобів підприємства. Фінансово-економічна характеристика ДП "Родниківка", планування оборотних засобів. Шляхи поліпшення використання оборотних коштів.
  
  курсовая работа [62,9 K], добавлен 29.05.2012
  

• Аналіз фінансової діяльності та грошового потоку підприємства

  Аналіз фінансових звітів та характеристика відкритого акціонерного товариства "Вніпітрансгаз". Аналіз форм "Баланс", "Звіт про фінансові результати", "Звіт про рух грошових коштів", "Звіт про власний капітал". Управління грошовими потоками підприємства.
  
  дипломная работа [3,3 M], добавлен 05.09.2011
  

• Аналіз фінансових результатів ВАТ "Полтавакондитер"

  Сучасний стан ринку кондитерських виробів в Україні. Характеристика спрямованості фінансово-господарської діяльності підприємства. Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості, ліквідності, платоспроможності, руху грошових коштів і рентабельності.
  
  контрольная работа [420,5 K], добавлен 19.03.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам