Фінансове планування та прогнозування на підприємствах України
Економічний зміст та основні завдання фінансового планування та прогнозування діяльності на підприємствах України. Зміст фінансового плану та порядок його складання. Методи фінансового планування і прогнозування в управлінні фінансами підприємства.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.03.2011 |
| Размер файла | 478,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та підприємництва Кафедра фінансів та кредиту
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни "Фінанси"
на тему:
"ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НА ПІДРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ"
Виконав:
студент групи 23-ОА
денної форми навчання
Вишневська І.А.
Керівник: к. е. н, доцент Вдовенко Л.О.
Вінниця - 2010
Содержание
- Вступ
- Роділ 1. Теоретико-методологічні основи фінансового планування та прогнозування діяльності підприємства
- 1.1 Огляд економічних джерел
- 1.2 Нормативно-правове забезпечення
- Розділ 2. Фінансове планування і прогнозування на підприємствах України
- 2.1 Економічний зміст та завдання фінансового планування
- 2.2 Зміст фінансового плану та порядок його складання
- 2.3 Необхідність і методика проведення прогнозування в управлінні фінансами підприємства
- 2.4 Методи фінансового планування і прогнозування в управлінні фінансами підприємства
- Список використаної літератури
- Приложения
Вступ
Темою курсової роботи є планування і прогнозування на підприємствах України, ця тема є однією з найактуальніших для вітчизняних підприємств. Головною проблемою є ефективне управління фінансами підприємства, де важливу роль має відіграти фінансове планування, саме планування є організаційним началом всього процесу реалізації обгрунтованих раніше напрямків подальшого розвитку. В умовах зниження обсягів фінансових ресурсів та зростання витрат перед підприємствами постало завдання відновлення на новій технологічній основі фінансового планування і прогнозування. Ефективність останнього в значній мірі залежить від адекватності використаних методів планування та прогнозування.
Фінансове планування охоплює найважливіші сторони фінансово-господарської діяльності підприємства, забезпечує необхідний попередній контроль за утворенням і використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів, створює умови зміцнення фінансового стану підприємства.
Без фінансового планування не можна досягти того рівня управління виробничо-господарською діяльністю підприємств, який забезпечує йому успіх на ринку постійного вдосконалення матеріальної бази, соціальний розвиток колективу, бо ніякий інший вид планування не може мати для підприємства такого узагальнюючого, глобального значення.
Метою курсової роботи є визначення та висвітлення сутності фінансового планування та прогнозування, а також обгрунтування його необхідності для розвитку, ефективного управління та стабільності підприємства. Також необхідно розглянути можливе вдосконалення системи планів. Втілення нових прогресивних методів прогнозування стають сьогодні необхіднішими на підприємстві, оскільки стимулюють використання наявних і прихованих ресурсів та підвищують економічну ефективність фінансово - господарської діяльності будь-якої фірми.
фінансове планування прогнозування україна
Актуальність теми полягає в тому що фінансове планування допомагає підприємству досягти високого рівня управління виробничо-господарської діяльності, яке забезпечує йому успіх на ринку, постійне вдосконалення матеріальної бази, соціальний розвиток колективу.
Задача фінансового планування:
1. Забезпечення фінансовими ресурсами і коштами виробничо-господарської діяльності;
2. Збільшення прибули за рахунок зниження собівартості, підвищення якості продукції і росту рентабельності виробництва;
3. Визначення фінансових взаємовідносин із бюджетами і банками;
4. Забезпечення реальної збалансованості планованих витрат і прибутків підприємства на принципах самооплатності і самофінансування;
5. Контроль за фінансовим станом платоспроможністю підприємства.
Основними дослідженнями в проблемній сфері системного прогнозування економіки займаються такі вчені як: О.В. Панасенко, Н.І. Соловйова, Н.М. Давиденко, О.Г. Янковий, Р.К. Теличко, М.Д. Білик. Аграрний напрямок системного прогнозування представляють школи М.Я. Дем'яненка, П.Т. Саблука, В.В. Юрчишина. Напрямок державного стратегічного планування та розробки стратегій розвитку аграрного сектору України представлені науковим доробком О.В. Шубравської, П.М. Макаренко. Належне фінансовому плануванню віддали такі вчені як Д. Тредгуолда, В. Ойкен, Г. Гроссман, Дж. Гелбрейт. Вельми актуальною, особливо для аграрного сектору економіки, є проблема розробки фундаментальної концепції системного загальнодержавного прогнозування і планування, яка була б інтегрована із системою мікроекономічного планування. Втім, ці питання висвітлюються із недостатньою масштабністю, що не сприяє їх вирішенню. Підприємства на практиці живуть сьогоднішнім днем. А реальне життя показує, що без прогнозування і своєчасного регулювання підприємницької діяльності не може бути ефективної самої підприємницької діяльності. Не може бути забезпечено раціональне використання ресурсів, виробничих фондів і виготовлення конкурентоздатної продукції, всі ці недопрацювання проявляються в нераціональному виробництві.
Роділ 1. Теоретико-методологічні основи фінансового планування та прогнозування діяльності підприємства
1.1 Огляд економічних джерел
На сьогодні однією з найактуальніших для вітчизняних підприємств є проблема ефективного управління їх фінансами, де важливу роль має відіграти фінансове планування. В умовах зниження обсягів фінансових ресурсів та зростання витрат перед підприємствами постало завдання відновлення на новій технологічній основі фінансового планування та прогнозування. [36]
Від точності, якості та ефективності планування значною мірою залежить напрямки розвитку економіки. Дослідженням проблеми фінансового планування та прогнозування займається багато видатних економістів. Розглянемо основні публікації в яких висвітлювалися проблеми планування та прогнозування господарської діяльності на Україні та в умовах становлення ринкових відносин.
Таблиця 1.1
Огляд економічних джерел у аспекті фінансового прогнозування і планування на підприємствах України
|
Номер |
Автор, джерело |
Короткий зміст (цитата) |
Де використовується |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
1 |
Архангельський Ю. Про точність прогнозування розвитку економіки України на основі міжгалузевого балансу // Економіка України. - 2009р. - №7. - С.29-37. |
Проаналізовано точність прогнозів макроекономічних показників України. Розглянуто різні методи прогнозування обсягів виробництва галузей України - на основі міжгалузевого балансу. Проведено ретропрогноз на 2005-2006 рр. з допомогою лінійної та показникової функцій. |
Для складання точних прогнозів розвитку економіки України на основі міжгалузевого балансу. |
|
|
2 |
Бадзим О.С. Удосконалення методів розробки фінансової складової бізнес-плану // Актуальні проблеми економіки. - 2009р. - №12. - С.79-86. |
У статті розглянуто сучасні методи аналізу та визначення оптимальних варіантів фінансового забезпечення бізнес-плану підприємства. запропоновано структуру створення бізнес плану в сучасних умовах. |
Використовується для складання бізнес-плану в сучасних умовах та аналізу фінансового стану. |
|
|
3 |
Біла О.Г. Фінансове планування і фінансова стабільність підприємств // Фінанси України. - 2007р. - №4. - С.112 - 118. |
Розглянуто суть і механізм розробки фінансового плану, його роль і значення у забезпеченні передумов фінансової стабільності та управлінні капіталом підприємства. |
Розробка фінансового плану, його основних етапів та використання для забезпечення стабільності організації. |
|
|
4 |
Білик М.Д. Фінансове планування на підприємстві в сучасних умовах // Фінанси України. - 2007р. - №4. - С.133-141. |
Розкрито сутність та призначення фінансового планування на підприємствах, визначено різні за розміром, організаційно-правовою формою та формою власності. |
Складання фінансового плану на підприємствах різних форм власності. |
|
|
5 |
Білик М.Д. Методи фінансового планування і прогнозування в управлінні фінансами підприємства // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007р. - №9. - С.79-84. |
У статті розкрито зміст, позитивні аспекти та недоліки методів фінансового планування і прогнозування, алгоритм складання прогнозної фінансової звітності для оцінки майбутнього фінансового стану підприємства як початкового етапу процесу фінансового планування. |
Застосовується для складання прогнозної фінансової звітності та оцінки фінансового стану підприємства. |
|
|
6 |
Гончарова Л.І. Економічний аналіз у сфері оподаткування як підґрунтя планування та прогнозування податкових надходжень // Актуальні проблеми економіки. - 2009р. - №9. - С.219-226. |
У статті обґрунтовано важливість проведення економічного аналізу у сфері оподаткування економічного середовища як основи для вдосконалення методології планування і прогнозування податкових надходжень. Запропоновано застосувати методи, які пов'язують доходи від податків з їхньою базою і враховують зворотній зв'язок між податками та базами. |
Розробка фінансового плану на підприємстві з урахуванням податкового законодавства. |
|
|
7 |
Давиденко Н.М. Система фінансового планування на підприємстві // Науковий вісник Національного Аграрного Університету. - 2007р. - №111. - С.45-49. |
Розглянуто сутність та задачі фінансового планування на підприємстві. Наведено досвід фінансового плану СТОВ "Світанок", Виявлено дефіцит платіжних засобів та з'ясовано його природа. |
Визначення сфери діяльності підприємства, складання короткострокового фінансового плану. |
|
|
8 |
Добрик Л.О. Роль фінансового планування у складі організаційно-економічного механізму управління реалізаційною діяльністю промислових підприємств // Економіка та держава. - 2007р. - №1. - С.51 - 53. |
У статті визначено роль фінансового планування при побудові організаційно-економічного механізму управління реалізаційною діяльністю підприємства. Розроблена графічна схема організації процесу планування діяльності промислових підприємств. |
Розробка теоретичних основ фінансового планування, а також застосовується для поетапної розробки плану. |
|
|
9 |
Климко І.О. Механізм фінансового планування на підприємстві як метод запобігання банкруцтву // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007 р. - №2. - С.304 - 305. |
Досвід як зарубіжних фірм, так і українських підприємницьких структур свідчить, що в умовах ринку недооцінка планування, в тому числі фінансового призводить до значних, нічим не виправданих економічних витрат і, зрештою, до банкруцтва. |
Складання фінансового прогнозу на підприємстві і використання його як методу запобігання банкрутству. |
|
|
10 |
Линенко А.В. Особливості складання бізнес-плану // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007р. - №2. - С.148-150. |
У статті визначено мету й обґрунтовано логіку складання бізнес-плану. Доведено необхідність оцінки бізнес-середовища та визначення частки ринку підприємства. вивчено багатофункціональний інструмент для залучення зовнішнього капіталу, моделювання систем реалізації бізнес-ідеї та управління бізнесом. |
Розробка та практичне використання бізнес-плану підприємства для орієнтації в ринковій економіці. |
|
|
11 |
Панасенко О.В. Вдосконалення фінансового планування на підприємстві з використанням економіко-математичних моделей // Актуальні проблеми економіки. - 2008р. - №7. - С.219-226. |
У статті побудовано комплекс економіко-математичних моделей, які дозволяють отримати прогнозні значення показників фінансового плану та сформувати фінансовий план підприємства на наступний період. |
Формування фінансового плану підприємства на основі сучасних розробок в економіці. |
|
|
12 |
Проценко Н.Б. Методичні підходи до прогнозування діяльності підприємств в аспекті забезпечення їх стійкого функціонування // Статистика України. - 2007р. - №4. - С.70-73. |
Розгляд становлення методичних підходів до прогнозування в історичному аспекті, використання та подальша розробка системи прогнозування в сучасній економіці. Обґрунтування важливості проведення прогнозування для подальшої стабільної діяльності. |
Використання системи розробки прогнозу у діяльності господарства та оцінки його подальшого розвитку. |
|
|
13 |
Теличко Р.К. Фінансове планування на малих та середніх підприємствах // Економіка, фінансове, право. - 2007р. - №8. - С.14-16. |
У статті обґрунтовується необхідність фінансового планування на підприємстві, а також розкрито основні функції планування. |
Застосовується для розробки основ фінансового план підприємства. |
|
|
14 |
Соловйова С.К. Параметри системного прогнозування в аграрнрму секторі економіки // Економіка АПК. - 2010р. - №1. - С.22-29. |
Метою статті є системний матемичний опис внливу неформальних факторів на реалізацію державних програм в аграрному секторі економіки. |
||
|
15 |
Соловйова Н.І. Системне планування і прогнозування: гносеологічне осмислення // Актуальні проблеми економіки. - 2009р. - №11. - С.239-250. |
Статтю присвячено логіко-гносеологічному осмисленню проблем системного планування і прогнозування в економіці. наведено авторське бачення силогістичної конструкції антагонізму "прогноз-план", моделі відтворювального циклу функціональної єдності підсистем планування і прогнозування, структури чинників протидії системному прогнозуванню економіці. |
Використовується для побудови для прогнозування і планування діяльності різних інституцій на макроекономічному рівні. |
|
|
16 |
Соловйова Н.І. Наукові основи становлення та розвитку фінансового прогнозування на підприємствах АПК // Науковий вісник Національного Аграрного Університету. - 2008р. - №118. - С.337 - 341. |
Розглянуто проблеми поглиблення прогностичних досліджень у сфері фінансів АПК. Науково обгрунтовуються умови становлення і розвиткук фінансового прогнозування на підприємствах АПК в умовах трансформації економічних відносин у суспільстві. |
Фінансове прогнозування, управління фінансами підприємств АПК, прогнозування розвитку економічних процесів у сфері АПК. |
|
|
17 |
Федулова Л.І. прогнозування технологічного розвитку галузей промисловості // Економіка і прогнозування. - 2008р. - №1. - С.9-27. |
Розкрито сутність методологшї технологічного прогнозування та на прикладі окремих галузей промисловості і здійснено прогнозну оцінку їх технологічного розвутку. Запропоновано принципи та підходи до формування концепції довгострокового прогнозування розвитку промисловості. |
Використовується для побудови стратегічного плану діяльності різних галузей промисловості. |
|
|
18 |
Циглик І.І. Прогнозування, планування і регулювання як складові підприємницької діяльності в системі внутрішнього економічного механізму // Економіка, фінанси, право. - 2009р. - №4. - С.6-9. |
У даній статті розглядаються питання регулювання, прогнозування і планування в системі внутрішнього економічного механізму. |
Планування і прогнозування діяльності з урахуванням регулювання державного сектора. |
|
|
19 |
Циглик І.І. Внутрішній економічний механізм і прогнозування, регулювання та планування його в системі // Економіка, фінанси, право. - 2009р. - №1. - С.7 - 12. |
У даній статті розглядаються питання регулювання, прогнозування і планування в системі внутрішнього економічного механізму |
Побудова і практичне застосування механізму прогнозування та планування в системі. |
|
|
20 |
Штефан Л.Г. Бізнес-план як складова функціонування підприємства // Персонал. - 2007р. - №10. - С.15-17 |
Висвітлені проблеми складання бізнес-плану, головні етапи побудови та обґрунтовано необхідність складання плану для фінансової діяльності підприємства. |
Використовується для побудови практичної діяльності підприємства і розробки подальшої стратегії. |
|
|
21 |
Янковий О.Г. Вдосконалення планування на підприємстві за допомогою математико-статичних методів прогнозування // Актуальні проблеми економіки. - 2009р. - №1. - С.229-250. |
У статті розглянуто питання практичного застосування формалізованих методів прогнозування у процесі тактичного та стратегічного планування на промисловому підприємстві. |
Застосовується для стратегічного планування моделей діяльності промислового підприємства. |
Аналіз останніх публікацій та досліджень, присвячених цій темі дозволяє зробити висновок, що за сучасних умов однією з основних передумов досягнення мети зміцнення фінансового потенціалу підприємства, а заразом і держави, є розробка чинної системи оподаткування, її зв'язків з економікою і бюджетом шляхом прогнозування, планування і використання експертних оцінок. Тому проведення стратегічного економічного прогнозування процесів та явищ є невід'ємним елементом і важливим етапом підготовки та прийняття управлінських рішень, спрямованих на забезпечення економічної стійкості підприємств.
Отже в даному розділі ми розглянули основні публікації на тему курсової роботи і як показали проведені дослідження проблема прогнозування та планування для економіки України має важливе значення.
1.2 Нормативно-правове забезпечення
Офіційно держава спирається на законодавчу затверджену стратегічну важливість системи прогнозування і програмування, ця система продовжує функціонувати у просторі кон'юнктурних політико економічних відносин. Така система має під собою достатньо поважну нормативно - правову основу яка наведена в табл.. 1.2 В таблиці наведені основні нормативні акти, що регулюють процес здійснення підприємствами фінансово - господарської діяльності на основі створення фінансового плану та основні програмні розробки якими керуються при визначені основних планових та прогнозних показників.
Таблиця 1.2
Нормативно-правове забезпечення фінансового планування та прогнозування на підприємствах
|
№ п/п |
Документ |
Зміст документа |
Де використовується |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
1 |
Конституція України (основний закон). Прийнята ВР України від 28.06.1996 р. |
Проголошені правові засади суб'єктів підприємницької діяльності а також діяльності громадян |
Забезпечення діяльності підприємств |
|
|
2 |
Бюджетний кодекс України (із змінами та доповненнями) від 21 червня 2001 року №2542-III |
Кодексом визначаються засади бюджетної системи України, її структура, принципи, правові засади та основи бюджетного процесу |
Створення централізованих та децентралізованих фондів державного бюджету |
|
|
3 |
Господарський кодекс України (із змінами та доповненнями) від 16 січня 2003 року №436-IV |
Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності. |
Регулювання господарської діяльності (господарювання) |
|
|
4 |
Цивільний кодекс України (із змінами і доповненнями) від 16 січня 2003 р №435-IV |
Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників |
Захист особистих немайнових та майнових відносин |
|
|
5 |
Закон України "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами і доповненнями) від 24.12.1993 р. № 3813-ХІІ |
Розглядається склад та функції Державної податкової служби |
Оподаткування підприємств та регламентація відносин щодо податкової системи між підприємством та державою |
|
|
6 |
Закон України "Про Національний банк України" (із змінами і доповненнями) від 20 травня 1999р. №679 - ХІV |
В законі затверджується Національний банк України як центральний орган державного управління, його функції, завдання та повноваження. |
Створення національного банку України |
|
|
7 |
Закон України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" принятий ВР України від 23.03.2000 р №1602. - 111 |
Цей закон визначає правові, економічні та організаційні засади формування цілісної системи прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку України |
Встановлення методик прогнозування та планування |
|
|
8 |
Закон України "Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року" (із змінами та доповненнями) від 12.07.2001 р. №2664-ІІІ |
Цей Закон встановлює перспективи розвитку агропромислового розвитку та соціального розвитку села в національній економіці. |
Забезпечення сталого розвитку аграрного сектору економіки на базі розроблених прогнозованих показників на період до 2015 року |
|
|
9 |
Закон України "Про Державний бюджет України на 2009 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107 |
В Законі наводяться власне закон про держбюджет, зміни, які вносяться до інших законів, прикінцеві положення |
Внески до фондів соціального страхування |
|
|
10 |
Указ Президента України "Про положення Міністерства фінансів України" (із змінами і доповненнями) від 26 серпня 1999 р. №1081/99 |
Указ в якому Міністерство фінансів України - є центральним органом виконавчої влади, підпорядкований Кабінету міністрів. |
Створення Міністерства фінансів України |
|
|
11 |
Указ Президента України "Про Міністерство економіки України" (із змінами і доповненнями) від 09.07.2003 р. №586/2003 |
Указ затверджує міністерство економіки України яке є головним органом системі виконавчої влади у забезпечені реалізації економічного розвитку. |
Створення Міністерства економіки України |
|
|
12 |
Указ Президента України "Про роботу центральних органів виконавчої влади з планування та виконання державних цільових програм" від 22.06.2009 р. №474/2009 |
В указі визначено стан розроблення та виконання державних цільових програм, а також контроль за реалізацією державної політики. |
Закріплено функції та обов'язки центральних органів влади щодо планування. |
|
|
13 |
Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження методики прогнозування надходжень на додану вартість" від 31.08.2004 р. №1202/9801 |
У наказі затверджено методику що дозволяє прогнозувати надходження податку враховуючи зміни в динаміці та структурі валової доданої вартості за видами економічної діяльності |
Впроваджується загальна методика планування податку на додану вартість |
|
|
14 |
Наказ Міністерства економіки України "Про внесення змін до Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану державного комерційного та казенного підприємства, господарського товариства, у статутному фонді якого більше 50% акцій (часток, паїв) які належать державі" від 16.03.09 р. №216 |
Наказом регулюється складання фінансового плану на державних акціонерних та інших підприємствах |
Затверджено зміни до порядку складання фінансового плану на певних видах підприємств |
|
|
15 |
Розпорядження Кабінету міністрів України "Про аналіз та прогнозування показників таблиць "витрати - випуск" (міжгалузевого балансу)" від 4 березня 2003р. №557-р. |
Розпорядження закріплює міністерство економіки відповідальним за прогнозування показників таблиць міжгалузевого балансу на коротко та середньострокову перспективу |
Використовується для створення коротко та середньострокових прогнозів |
|
|
16 |
Розпорядження Президента України "Про тимчасову групу з питань стратегічного планування та координації залучення міжнародної допомоги" від 5 липня 2005р. №1108/2005-рп |
Розпорядженням затверджується тимчасова група яка має підвищити ефективність системного планування |
Розробка стратегічного планування |
|
|
17 |
Постанова Кабінету міністрів України "Про утворення Інституту економічного прогнозування" від 19 липня 1997 р. №772 |
Постанова законодавчо закріплює функціонування інституту який забезпечує розробку стратегічних прогнозів і програм економічного розвитку |
Інституту економічного прогнозування розробляє стратегічні програми |
|
|
18 |
Постанова Кабінету міністрів України "Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету" від 26 квітня 2003р. №621 |
Постанова забезпечує взаємоузгоджене розроблення проектів прогнозів соціального і економічного розвитку України |
Розробка прогнозів економічного розвитку |
|
|
19 |
Постанова Кабінету міністрів України "Про схвалення Прогнозу показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2010-2012 р." від 13 вересня 2008 р. №828 |
У постанові затверджується прогноз показників видатків та фінансування на найближчий період |
Ухвалено основні прогнозні показники на 2010-2012 р. |
Отже, в даному розділі ми розглянули нормативні акти, якими регулюється фінансове планування та прогнозування в Україні та регулювання основних сфер його діяльності. Дослідження показали що планування та прогнозування регулюється Конституцією, Кодексами, Законами України, указами Президента України, але з іншого боку система планування вимушена приймати той же вектор розвитку, за яким розвиваються неформальні відносини її учасників [29].
Розділ 2. Фінансове планування і прогнозування на підприємствах України
2.1 Економічний зміст та завдання фінансового планування
Планування було прерогативою командно-адміністративної системи. Головна мета фінансового плану підприємства полягала у виявленні невикористаних ресурсів і визначенні суми платежів у бюджет, величина якої відповідала перевищенню доходів підприємства над його витратами. Сума та рівень витрат централізовано нормувались. Надмірна централізація фінансів за планово-директивної економіки послаблювала економічні стимули для розширення виробництва. Це негативно позначалось на результатах фінансово-господарської діяльності підприємств. Державні дотації в багатьох галузях сягали значних розмірів, оскільки ці галузі були збитковими або малорентабельними [10].
Галузеві Міністерства займалися перерозподілом доходів та прибутків підприємств. Значна частина прибутку й тимчасово вільних коштів ефективно працюючих підприємств вилучалась для фінансування державних видатків та на покриття витрат збиткових підприємств галузі.
Найважливішою функцією управління підприємством є планування його діяльності. Планування є, власне, процесом визначення цілей, що їх підприємство передбачає досягти за певний період, а також способів їх досягнення [38].
За ринкової економіки значно підвищується матеріальна відповідальність керівника підприємства за його фінансовий стан. Саме тому зросло значення перспективного, поточного та оперативного фінансового планування для забезпечення стійкого фінансового стану та підвищення рентабельності підприємств.
Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Ринок ставить високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме власне підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками для засновників.
Сьогодні фінансове планування вимагає використання нових принципів організації. Його зміст та форми мають бути суттєво змінені у зв'язку з новими економічними умовами та соціальними орієнтирами.
За адміністративної економіки фінансове планування базувалось на директивних планових показниках виробничого та соціального розвитку підприємства. Нині ця база перестала існувати, оскільки підприємства вже не одержують директивних вказівок "зверху". Державне замовлення, яке збереглося, утратило своє колишнє директивне значення і розглядається підприємством лише як одна з можливих сфер реалізації продукції. Відтак фінансове планування має орієнтуватися на ринкову кон'юнктуру, ураховувати ймовірність настання певних подій і одночасно розробляти моделі поведінки підприємства за зміни ситуації з матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами.
Фінансове планування це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування [16].
Фінансове планування втілює встановлені цілі у форму конкретних фінансових показників і забезпечує фінансовими ресурсами закладені в виробничому плані економічні пропорції розвитку.
Значення фінансового планування полягає в тому, що воно дає можливість визначити життєздатність проекту підприємства за умов конкуренції і є інструментом одержання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.
Фінансовий план починається із розділу, де збираються в єдине ціле все припущення, зроблені в процесі розробки планів підрозділів. Основна мета розділу - дати пояснення всіх припущень, на базі яких складений поточний фінансовий план. Можна виділити два типи припущень, що використовуються в процесі формування планів розділів: ключові та вторинні. Ключові припущення - зроблені при формуванні загальної цілі підприємства, тобто це кількісний вираз загальної цілі. Вторинні припущення - пов'язані із цільовими задачами окремих підрозділів та які, як правило, автоматично змінюються при зміні ключових припущень [28].
Отже, основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:
забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;
установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями;
визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціонального його використання;
виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;
здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.
Фінансове планування дає змогу розв'язати такі конкретні питання:
які грошові кошти може мати підприємство в своєму розпорядженні;
які джерела їх надходження;
чи достатньо фінансових ресурсів для виконання накреслених завдань;
яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам та іншим кредиторам;
як повинен здійснюватися розподіл та використання прибутку на підприємстві;
як забезпечується реальна збалансованість планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування.
У фінансовому плануванні використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тім, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко-математичного моделювання.
Суть нормативного способу фінансового планування полягає в тім, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба суб'єкта підприємницької діяльності у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими нормативами є ставки податків, ставки, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.
За використання розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та їх зміни в плановому періоді.
Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть використовуватися різні критерії вибору:
максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного капіталу;
економія фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат;
економія поточних витрат;
мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного результату;
максимум абсолютної суми одержаного прибутку.
Фінансове планування (крім уже згадуваних способів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного моделювання. Цей спосіб уможливлює знаходження кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель - це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються з допомогою математичних прийомів. Моделювання може здійснюватися за функціональним та кореляційним зв'язком. Економіко-математичне моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіантів. Підвищення рівня наукової обгрунтованості планування потребує розробки кількох варіантів планів виходячи з різних умов та шляхів розвитку підприємства з наступним вибором оптимального варіанта фінансового плану.
2.2 Зміст фінансового плану та порядок його складання
За ринкової економіки для вирішення виробничих та комерційних завдань, які потребують вкладання коштів, необхідною є розробка внутрішньофірмового документа - бізнес-плану.
Бізнес-план має:
давати конкретні уявлення про те, як функціонуватиме підприємство, яке місце воно займатиме на ринку;
містити всі виробничі характеристики майбутнього підприємства, детально описувати схему його функціонування;
розкривати принципи та методи керівництва підприємством;
обов'язково містити програму управління фінансами, без якої неможливо розпочати справу та забезпечити ефективність її виконання;
показати перспективи розвитку підприємства інвесторам та кредиторам [18].
При складанні бізнес-плану керуються такими стимулюючими мотивами:
подати інформацію про підприємство та про наміри власників;
викласти стратегію і тактику підприємства та показати, як взаємодіють різноманітні підрозділи підприємства, будучи одним цілим;
висвітлити фінансові цілі та розробити детальні кошториси, з допомогою яких можна проконтролювати фактичні витрати та доходи;
переконати третю сторону надати необхідні кошти або сприяти підприємству в іншій формі [40].
Узагальнення ще не дуже великого досвіду складання бізнес-планів вітчизняними підприємствами дає змогу виділити такі галузі їх застосування:
вибір економічно вигідних напрямків та способів досягнення позитивних фінансових результатів підприємствами за нових умов господарювання, неплатоспроможності суб'єктів;
підготовка підприємствами інвестиційних проектів для залучення інвестицій та банківських кредитів;
складання проектів емісії акцій, облігацій та інших цінних паперів підприємств;
залучення іноземних інвесторів для розвитку підприємств;
обгрунтування пропозицій щодо приватизації підприємств державної та комунальної власності [2].
За умов економічної кризи перехідного періоду бізнес-план підприємства має передусім вирішувати завдання поліпшення його фінансового стану. У цьому зв'язку розгляд саме фінансового аспекту бізнес-плану є найактуальнішим.
Фінансовий план - це найважливіший елемент бізнес-плану, який складається як для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для управління поточною та стратегічною фінансовою діяльністю [3]. Цей розділ бізнес-плану включає такі складові:
прогноз обсягів реалізації;
баланс грошових надходжень та витрат;
таблицю доходів та витрат;
прогнозований баланс активів та пасивів підприємства;
розрахунок точки беззбитковості.
Нині, коли підприємствам надано самостійність у плануванні, вони можуть не складати фінансового плану або складати його в будь-якій довільній формі, що її вони вважають для себе найбільш прийнятною.
Поточне фінансове планування є складовою частиною перспективного плану, є, власне, його конкретизацією. Воно полягає в розробці: плану руху грошових коштів, плану про прибутки (збитки), плану бухгалтерського балансу.
Складання фінансового плану може відбуватися в три етапи:
Аналіз очікуваного виконання фінансового плану поточного року.
Розгляд та вивчення виробничих, маркетингових показників, на підставі яких розраховуватимуться планові фінансові показники.
Розробка проекту фінансового плану.
Мета складання фінансового плану полягає у взаємоузгодженні доходів та витрат.
Поточний фінансовий план складається на рік з розбивкою по кварталах, оскільки протягом року потреба в грошових коштах значно змінюється і може статися брак або надлишок фінансових ресурсів.
Розбивка річного фінансового плану на більш короткі проміжки часу дає змогу відстежувати виникнення вхідних і вихідних грошових потоків, визначити потребу в залученні коштів.
Розробка фінансового плану розпочинається з розрахунку показників дохідної, а потім витратної його частин.
Підприємства, які не складають бізнес-плану, виручку від реалізації визначають методом прямого рахунку, виходячи із запланованого обсягу асортименту виробів, або з допомогою укрупненого методу. Підприємства, які працюють з бізнес-планом, виручку від реалізації відображають у "Прогнозі обсягів реалізації".
У процесі складання плану доходів та витрат необхідно перевірити взаємоузгодженість запланованих сум витрат та відрахувань із джерелами покриття їх відповідними доходами та надходженням коштів, передбачених у першому розділі плану доходів та витрат. Витрати на реалізацію продукції, передбачені в другому розділі плану доходів та витрат, повинні покриватися з виручки від реалізації продукції та послуг (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного збору).
Якщо виручка від реалізації продукції та послуг (за вирахуванням податків) виявляється меншою за витрати на реалізовану продукцію, тоді прибуток у першому розділі буде відсутній. У другому розділі з'являться збитки в сумі перевищення витрат над виручкою.
Після визначення всіх статей плану доходів та витрат та підведення підсумку в кожному розділі перевіряють рівень їхньої збалансованості. Для цього підсумки першого розділу порівнюють з підсумками другого розділу плану доходів та витрат. Сальдо всіх надходжень і всіх витрат характеризують фінансовий результат діяльності підприємства. Якщо має місце негативний фінансовий результат (збиток), необхідно переглянути витрати в бік зменшення або відшукати додаткові резерви доходів та надходження коштів.
Таким чином, у процесі фінансового планування здійснюється конкретна ув'язка кожного виду витрат з джерелом фінансування.
Поточний фінансовий план можна розробляти на підставі річного плану руху грошових коштів за видами діяльності з розбивкою по кварталах.
За допомогою такої форми плану підприємство може перевірити реальність джерел надходження грошових коштів і обґрунтованість їхнього витрачання за видами діяльності.
Отже очевидним є те що в центрі системи планування на підприємстві стоїть фінансовий план. Він, дійсно, є ключовою ланкою всього процесу планування, що дозволяє з'єднати стратегічне мислення із здатністю розробити конкретний план дій на певний період. Запропоновані принципи складання та виконання фінансового плану має застосовуватись на підприємствах. Правильне використання механізмів фінансового планування дозволить досягти підприємству довгострокових позитивних результатів та зайняти стійке становище на ринку, але в жодному разі не можна виключати фактор держави.
2.3 Необхідність і методика проведення прогнозування в управлінні фінансами підприємства
З упровадженням у практику управління системи прогнозування діяльності підприємства його керівництво зможе більш чітко передбачити ці зміни або попереджувати їх, а також свідомо планувати позитивні зрушення. Це надає можливість завчасно підготуватися до них, урахувати їх позитивні й негативні наслідки, а якщо це можливо - втручатися в хід подій і контролювати їх.
Прогнозувати є не тільки інструменти підвищення наукового рівня планування, але й заходом, що активно впливає на всі інші види управлінської діяльності - організацію, мотивацію, оперативне управління, контроль, а також на економічну стійкість підприємств у цілому.
Підкреслимо, що в процесі управління виробництвом застосовується довготермінове, середньотермінове та короткотермінове прогнозування. Розробка довготермінового прогнозу здійснюється, як правило, на передплановій стадії, він є основою стратегічного планування діяльності підприємства. Довготермінове прогнозування передбачає вибір стратегічних варіантів розвитку підприємства, наслідки реалізації яких позначаються протягом тривалого часу. Середньотермінове прогнозування відбуваються на етапі розробки бізнес - планів підприємства. Короткотермінове прогнозування здійснюється в процесі поточного й оперативного управління виробництвом.
Відмінність між довготерміновим і короткотерміновим прогнозуванням полягає в тому, що перше здійснюється для широкого кола взаємопов'язаних техніко - економічних показників, які характеризують різні аспекти економічної діяльності підприємства, а друге - для оцінки оптимальності окремих управлінських рішень і контролю за їх реалізацією.
Процес контролю складається з чотирьох стадій:
1) передбачення наслідків управлінських рішень у формі заходів ефективності;
2) збирання інформації про фактичний стан справ;
3) порівняння його з прогнозом;
4) коректування рішень і усунення негативних наслідків.
Отже, контрольна функція прогнозування полягає в оцінці управлінських рішень у процесі їх розробки та реалізації.
Водночас методологія прогнозування передбачає аналіз умов і результатів діяльності підприємства за певний період і на їх основі виділяє головні тенденції майбутнього розвитку цього підприємства. Причому в кожний наступний момент результати прогнозування можуть коректуватися з урахуванням нових даних про систему. Такий підхід до економічного прогнозу зумовлює необхідність реалізації чотирьох етапів його розробки:
1) соціально-економічна діагностика "передісторії" процесу;
2) формування варіантів прогнозів;
3) вибір прийнятної гіпотези майбутнього розвитку;
4) кількісна діагностика та погодження одержаних результатів прогнозування.
Обгрунтування прогнозів значною мірою залежить від правильного вибору методу прогнозування, який в свою чергу, визначається харктером поставленої задачі. У теперішній час відомо більше ста методів соціально - економічного та науково - технічного прогнозування, згрупованих у три класи: методи екстраполяції, експертних оцінок і економіко - математичного моделювання.
Якісно новим етапом у розробці методологічних основ економічного прогнозування є перехід від удосконалення окремих прийомів, методів і методик до дослідження проблем, пов'язаних зі створенням комплексних систем прогнозування. Системний підхід до прогнозування дає змогу більш глибоко дослідити характеристики та параметри економічних, технічних і соціальних явищ, які відбуваються в економіці, на основі аналізу та синтезу їх структур.
Побудова системи економічного прогнозування здійснюється згідно з вимогами, що визначаються теоретичними основами системного аналізу, а також характерними особливостями виробничої діяльності підприємства. Відповідно до них система прогнозування передбачає такі етапи:
1. визначення глобальних цілей розвитку підприємства, тобто виявлення якісних або кількісних характеристик його майбутнього економічного стану, а також встановлення терміну, до якого повинні бути досягнуті намічені цілі;
2. визначення засобів і шляхів досягнення прогнозних цілей, що повинні бути якісно та кількісно виражені через відповідні варіанти управлінського впливу;
3. розробка тимчасових організаційних структур системи управління, здатної вирішувати поставлені завдання, а саме координаційної групи та робочої групи;
4. створення зазначених структур, які відповідатимуть за досягнення конкретних цілей і вирішення поставлених завдань [25].
Найбільший вплив на структуру систем прогнозування здійснюють функції економічного прогнозування, їх склад, зміст і об'єм. Функції прогнозування - це частини загального процесу з розробки прогнозу виробничо-господарської діяльності підприємства. Оскільки об'єетом прогнозування в нашому випадку є економічна сфера підприємства, то під основною функцією прогнозування слід розуміти сукупність об'єктивно необхідних дій з розробки техніко-економічних і фінансових показників, які характеризують можливу діяльність підприємства. Поділ процесу прогнозування на окремі частини зумовлений розподілом праці щодо розробки економічного прогнозу і його конкретизації за напрямами.
Для вирішення задач економічного прогнозування можна використати таку економіко-математичну модель, яка може слугувати методологічною основою системи методичного забезпечення прогнозування:
(2.1); , (2.2);
, (2.3); , (2.4).
де А - обсяг виробництва продукції;
L - чисельність персоналу;
M - вартість матеріальних ресурсів;
K - вартість основних виробничих фондів;
-- невраховані фактори виробництва, що впливають на випуск продукції; б,в,г - коефіцієнти еластичності, що виражають міру впливу трудових і матеріальних ресурсів, а також основних виробничих фондів на об'єм виробництва;
xi,L, xi,M, xi,K - окремі показники, що характеризують різні аспекти промислового виробництва;
f1,2,3 - функціональні залежності основних факторів виробництва (чисельність персоналу, вартість матеріальних ресурсів, вартість основних виробничих фондів) від показників, що їх визначають (відповідно, xi,L, xi,M, xi,K);
IL, IM, IK - кількість показників за окремими аспектами, що розглядаються;
t - час [25].
Агрегатна модель (2.1) являє собою виробничу функцію, характеризує залежність об'ємів продукції від основних факторів виробництва: трудових та матеріальних ресурсів і вартості обладнання. Прогнозування об'єму продукції, а також трудових та матеріальних ресурсів складає основний зміст ряду основних функцій. Формули (2.2 - 2.4) виражають залежність основних показники виробництва (відповідно, чисельності персоналу, вартості матеріальних ресурсів та обладнання) від різних факторів, які характеризують умови виробництва та у свою чергу, є функціями часу. Розробка таких моделей і прогнозування на їхній базі є основним змістом специфічних прогнозних функцій.
Переваги цієї моделі полягають у можливості послідовного вирішення окремих прогнозних задач, що зумовлює одержання більш достовірних результатів. Через взаємозалежності вирішуємих задач результати однієї задачі можуть служити вихідним матеріалом для вирішення іншої.
Економічне прогнозування здійснюється в результаті послідовного виконання основних і специфічних функцій прогностичної діяльності, які тісно взаємопов'язані. Функціонування системи прогнозування здійснюється за блок - схемою, представленою на рис.2.1.
У зв'язку з тим, що умови виробництва змінюються, виникає необхідність періодично уточнювати результати економічного прогнозу. Коректування може бути повним або частковим залежно від причин, якими воно викликане. Наприклад, з часом змінюється вид діяльності підприємства, що викликає зміни мети прогнозування й обмежень для економіко - математичних моделей. Ця обставина зумовлює корекцію структури системи прогнозування (характер економіко - математичних моделей тощо). Наведена структура системи економічного прогнозування та її схема дають наочну картину розробки економічного прогнозу діяльності підприємства на різних стадіях цього життєвого циклу [25].
З декількох прогнозованих варіантів для використання в стратегічному плануванні вибирається той, який одержав найвищу оцінку. Економічний прогноз буде більш реальним, якщо основні економічні показники діяльності підприємства будуть збалансовані. Збалансованість основних економічних показників є необхідною умовою можливості прийняття управлінського рішення за цим варіантом прогнозу.
Таким чином, проведення економічного прогнозування процесів і явищ є невід'ємним елементом і важливим етапом підготовки та прийняття управлінських рішень, спрямованих на забезпечення економічної стійкості підприємств.
2.4 Методи фінансового планування і прогнозування в управлінні фінансами підприємства
Ринкове господарювання повертає всі підприємства до фінансового планування і певним чином впливає на методи цього планування. Фінансове планування має вирішити двоєдине завдання. З одного боку, воно зводиться до точних розрахунків фінансових показників на найближчим час і балансового їх узгодження у відповідному фінансовому документі, а з іншого - до прогнозних розрахунків, що носять імовірнісний характер.
Для вирішення завдань короткострокового і довгострокового характеру у фінансовому плануванні застосовують різні методи. До основних відносять: нормативний, розрахунково-аналітичний, балансовий, метод оптимізації планових рішень, економіко-математичного моделювання. Зміст та особливості цих методів проявляються в наступному. [5]
Нормативний метод планування фінансових показників полягає в тому, що за основу беруть фінансові нормативи доходів і витрат господарюючих суб'єктів.
Цей метод фінансового планування є більш прогресивним і достовірним, але його використання потребує наявності фінансових норм, як централізованих, так і децентралізованих, що приймаються безпосередньо на рівні підприємства. Слід підкреслити, що діяльність підприємств з обгрунтування і звтвердження норм перебуває в стадії становлення.
Сутність розрахунково-аналітичного методу планування фінансових показників полягає в тому, що на основі аналізу досягнутої величини фінансового показника, прийнятого як базу, й індексів його зміни у плановому періоді розраховується планова величина цього показника.
Цей метод потребує глибокого аналізу фінансових показників за минулі роки і періоди. На основі результатів проведеного аналізу визначають вихідну базу планування та фактори, які можуть вплинути на діяльність підприємства у плановому періоді, розраховують індекси і коефіцієнти їх впливу та фінансові показники на плановий період. Розрахунково-аналітичний метод фінансового планування досить трудомісткий і вимагає значної аналітичної роботи, проте нині він є найбільш реальним у плані практичного застосування. В основу цього методу покладено експертну оцінку.
Балансовий метод планування полягає в тому, що побудовою балансу досягається збалансованість між доходами і витратами. Збалансованими є не тільки доходи і витрати в цілому по підприємству, але і кожна їх стаття.
Сутність методу оптимізації планових рішень полягає в розробці декількох варіантів планових розрахунків та виробу з них оптимальному.
Подобные документы
Фінансова стратегія підприємств. Зміст, завдання і методи фінансового планування. Суть нормативного способу фінансового планування. Зміст фінансового плану та порядок його складання. Зміст і значення оперативного фінансового плану. Платіжний календар.
лекция [43,8 K], добавлен 15.11.2008Теоретико-методологічні засади фінансового планування на підприємстві: зміст, завдання, система методів прогнозування. Відмінні риси методів експертних оцінок, екстраполяції, моделювання й економіко-математичного аналізу. Балансовий і нормативний метод.
курсовая работа [156,0 K], добавлен 16.11.2010Головні функції та завдання фінансової стратегії підприємства, особливості процесу її розробки. Суть і значення фінансового планування, його основні види. Основні принципи і методи фінансового планування. Результат перспективного фінансового планування.
реферат [23,8 K], добавлен 11.04.2014Фінансове планування і прогнозування як невід’ємна частина управління підприємницькою діяльністю. Загальна характеристика ПАТ "Світ меблів": аналіз основних видів діяльності, розгляд шляхів впровадження фінансового прогнозування на підприємстві.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 29.01.2014Аналіз системи фінансового планування і прогнозування на прикладі компанії "Оболонь". Застосування бюджетування у вдосконаленні системи фінансового планування. Запровадження сучасних систем моделювання із використанням новітніх інформаційних засобів.
курсовая работа [140,4 K], добавлен 23.11.2011Необхідність та принципи планування діяльності підприємства. Бюджетне планування як один із видів оперативного фінансового планування. Оцінка показників ефективності планування діяльності підприємства. Аналіз виконання плану за допомогою гнучкого бюджету.
курсовая работа [221,1 K], добавлен 16.10.2011Прогнозування, планування фінансових результатів на підприємстві, аналіз його грошових розрахунків. Управління основним та оборотним капіталом. Оцінка фінансового стану підприємства та перспективи його зміцнення. Фінансове планування діяльності.
отчет по практике [3,9 M], добавлен 13.05.2014Теоретичне вивчення фінансового планування економічного розвитку підприємства ВАТ "Турбоатом". Прогнозування на основі планового балансу і планового звіту про фінансові результати основних фінансово-економічних показників досліджуваного підприємства.
курсовая работа [127,7 K], добавлен 02.12.2010Значення прогнозування фінансового стану для ефективної діяльності підприємства. Взаємозв’язок фінансового і виробничого планування. Врахування фактора часу в надходженні фінансових ресурсів. Аналіз техніко-економічних показників лісового господарства.
курсовая работа [81,9 K], добавлен 18.01.2011Особливості фінансового планування на підприємстві. Необхідність фінансового забезпечення розширення кругообігу виробничих засобів. Характерні риси стратегічного фінансового планування. Процес бюджетування на прикладі підприємства "Енергоресурси-7".
дипломная работа [157,8 K], добавлен 07.06.2011
