Оцінка впливу операційних витрат на фінансовий стан підприємства
Методологія формування витрат на підприємстві. Особливості формування собівартості та організація калькулювання. Загальний аналіз основних фінансово-економічних показників ЗАТ "Бершадський пивокомбiнат". Шляхи та умови зниження витрат на підприємстві.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.03.2011 |
| Размер файла | 93,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2
2
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Факультет обліку, фінансів та підприємницької діяльності
Кафедра фінансів
Курсова робота
на тему: Оцінка впливу операційних витрат на фінансовий стан підприємства
студент ІІІ курсу 4 групи
Бойко Олег Вікторович
Київ 2010
Зміст
витрата фінансова економічна собівартість
- Вступ
- Розділ 1. Теоретико-методологічні засади формування витрат на підприємстві
- 1.1 Сутність витратного механізму підприємства
- 1.2 Формування собівартості та організація калькулювання на підприємстві.
- 1.3 Оцінка та аналіз витрат підприємства
- Розділ 2. Аналіз основних фінансово-економічних показників ЗАТ "Бершадський пивокомбiнат"
- 2.1 Загальна характеристика і основні показники діяльності ЗАТ "Бершадський пивокомбiнат"
- 2.2 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства
- 2.3 Аналіз активів, зобов'язань та власного капіталу підприємства
- 2.4 Аналіз фінансового стану підприємства
- 2.5 Аналіз динаміки та структури витрат ЗАТ "Бершадський пивокомбiнат"
- Розділ 3. Шляхи зниження витрат на ЗАТ "Бершадський пивокомбiнат"
- 3.1 Шляхи та умови зниження витрат на підприємстві
- Висновки
- Список використаної літератури
- Вступ
- витрата фінансова економічна собівартість
- Відхід від централізовано-планової системи господарювання і перехід до ринкової економіки по-новому порушує питання про методи ведення економічної діяльності підприємства. Традиційні структури та форми господарювання змінюються. У цих умовах керівники підприємств, вивчаючи і формуючи те, що називається цивілізованою формою ринкових відносин, стають своєрідними “архітекторами” розвитку нових господарських зв'язків і методів здійснення господарської діяльності.
- В таких умовах розвитку економіки в країнах колишнього Радянського союзу, все більше і більше зростає роль витрат підприємства, як невід'ємної складової виробничого процесу, що в свою чергу вимагає повного переосмислення теорії виробництва починаючи від вхідних ресурсів і закінчуючи кінцевим прибутком, готовим для продажу. Визначення витрат - це невід'ємна умова успіху, тому що від їх обсягу безпосередньо залежить розмір прибутку, який одержить підприємець.
- На сьогодні зростає потреба товаровиробників в інформації про витрати на виготовлення виробів та їх реалізацію, не викривлених в результаті розподілу прямих та непрямих витрат. Осмисливши витратний механізм підприємства можна робити висновки по його діяльності,
Національні економічні стандарти визначають витрати підприємства як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів, або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу. Витрати підприємства на рівні виробничих структурних підрозділів виступають у формі виробничої собівартості продукції. Виражені в грошові формі затрати на витрачені засоби виробництва, оплату праці і соціальні заходи - становлять собівартість продукції. Іншими словами, собівартість - це сума всіх затрат на створення продукції, виражена у грошові формі.
На сучасному етапі розвитку ринкової економіки питання собівартості продукції повинно бути в центрі уваги всіх працівників суб'єктів господарської діяльності. Собівартість продукції - важливий економічний показник, який у великій мірі характеризує економічну ефективність виробництва. В ньому, мов у дзеркалі, відображається результати господарської діяльності за той чи інший період. Знаючи собівартість продукції, можна визначити рентабельність виробництва за кожним видом економічної діяльності, кожного об'єкта господарювання, розмір прибутків. На основі рівня собівартості одиниці вироблюваної продукції встановлюється рівень цін. Отже, питання собівартості, методи її обчислення мають велике значення. Від уміння правильно обчислювати, аналізувати собівартість продукції, витратний механізм, у великій мірі залежить рівень ефективності господарської діяльності та розвиток суб'єкта господарювання.
Мета даної курсової роботи - проаналізувати витратний механізм ЗАТ "Бершадський пивокомбiнат", та знайти шляхи для його удосконалення.
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади формування витрат на підприємстві
1.1 Сутність витратного механізму підприємства
Підприємство будь-якої форми власності під час своєї діяльності здійснює різноманітні види витрат (матеріальні, нематеріальні, грошові, трудових ресурсів), що пов'язані з простим та розширеним відтворенням основних та оборотних засобів, виробництвом і реалізацією продукції, наданням послуг, виконанням робіт, вкладанням коштів у ринкові фінансові інструменти, залученням зовнішніх джерел фінансування тощо. Відповідні витрати підприємства, що зумовлені такими операціями, класифікуються на операційні, фінансові та інвестиційні.
Для ведення господарської діяльності підприємство має вкладати кошти у виробничі ресурси та послуги, воно постійно витрачає кошти з метою створення майбутніх вигод. Термін «витрати» може мати різне значення.
Витрати - це пожертва грішми, або грошовими еквівалентами за товари та послуги, від яких очікується, що вони принесуть поточну чи майбутню вигоду для підприємства.
Витрати - це грошова міра ресурсів, використаних для досягнення певної вигоди. Витрати мають різне спрямування, неоднорідні за змістом і періодом здійснення. Облік витрат підприємством здійснює залежно від мети управління та аналізу.
Всі витрати підприємства за певний період можна поділити на дві принципово різні групи:
Капітальні ( інвестиційні );
Поточні.
Капітальні - здійснені одноразово витрати підприємства на придбання основних засобів, нематеріальних або інших активів, які використовуються тривалий час, а вартість їх відшкодовується, як правило, шляхом амортизації або включенням по мірі споживання до витратної частини ціни. Капітальні витрати відрізняються від поточних тривалістю часу, протягом якого підприємство отримує від них корисний результат. Частку капітальних витрат, яка відповідає кількісно спожитих за поточний період ресурсів слід відраховувати від доходу при визначенні прибутку поточного періоду.
Поточні витрати - величина капіталу, дійсно витрачена на виробництво і реалізацію продукції протягом певного періоду часу. В міру того, як витрати використовуються для створення доходів, про них кажуть, що вони вичерпуються. Вичерпані ( спожиті ) в певному періоді витрати називаються поточними витратами. В кожному періоді такі витрати вираховуються з доходів з метою визначення фінансового результату діяльності підприємства за цей період.
Витрати мають бути належним чином визначені, виміряні та віднесені. Поточні витрати, що повідомляються у зовнішніх фінансових звітах структуровані за функціональною ознакою (за напрямами та видами діяльності). Підприємство обчислює загальну величину поточних витрат з метою вирахування її з доходу для прогнозування фінансового результату діяльності.
У випадку, коли метою є складання зовнішньої фінансової звітності, у відповідності з Національними стандартами бухгалтерського обліку обчислюють собівартість продукції, до складу якої включають лише виробничі витрати. Під витратами, які використовуються при складанні фінансової звітності, розуміють вартість фактично витрачених ресурсів для отримання результату діяльності, незалежно від моменту їх оплати і часу надходження на підприємство.
За напрямками діяльності підприємства розрізняють витрати, пов'язані зі звичайною діяльністю та витратами від надзвичайних подій (стихійних лих, крадіжок тощо).
Надзвичайні події - події чи операції, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, і не очікуються, що вони будуть повторятися періодично, або в кожному наступному звітному періоді (пожежі, техногенні аварії).
Звичайна діяльність - будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують, або виникають в результаті її проведення. Звичайна діяльність включає операційну діяльність, фінансову діяльність, інвестиційну діяльність.
Витрати, пов'язані з основним видом діяльності підприємства (виробництвом продукції, наданням послуг, виконанням робіт) або такі, що забезпечують здійснення цієї діяльності, називаються операційними. Операційна діяльність - основна діяльність підприємства, у якій реалізуються його статутні завдання, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю.
Інвестиційна діяльність - операції з придбання і реалізації тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Витрати, пов'язані з інвестиційною діяльністю, мають місце під час довгострокового вкладення підприємством капіталу з метою отримання прибутку (капітальне будівництво, розширення та розвиток виробництва, придбання довгострокових цінних паперів тощо).
Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до зміни розміру і складу власного і позикового капіталу підприємства. Витрати, пов'язані з фінансовою діяльністю підприємства, включають сплату відсотків іншим юридичним та фізичним особам за отримані від них фінансові кошти у вигляді кредитів та позик, посередникам під час розміщення на первинному ринку цінних паперів акцій, облігацій, витрати внаслідок власної емісії тощо.
Найбільшу частку в усіх витратах підприємства мають операційні витрати. За функціями їх поділяють на:
· витрати на виробництво;
· адміністративні витрати (витрати управління);
· витрати на збут;
· інші операційні витрати.
Витрати па виробництво включають витрати матеріальних і трудових ресурсів, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг). Наприклад, витрачені сировина і матеріали, енергія, спожита на технологічні цілі, амортизація виробничого обладнання, заробітна плата основних робітників з нарахуваннями на неї тощо.
Адміністративні витрати - витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням підприємством. До адміністративних витрат підприємства відносять витрати на заробітну плату адміністративно-управлінського персоналу та нарахування на неї, витрати на утримання та амортизаційні відрахування по основних засобах та нематеріальних активах загальногосподарського призначення, витрати на комунальні послуги та послуги зв'язку, на охорону, юридичні, аудиторські послуги тощо.
Витрати на збут - витрати, пов'язані з процесом реалізації продукції. Витрати на збут включають витрати підприємства на заробітну плату працівників відділу збуту з нарахуваннями на неї, утримання та амортизацію основних фондів та нематеріальних активів, що безпосередньо пов'язані з реалізацією продукції, витрати на утримання складів готової продукції, фірмових магазинів, комісійні торговим агентам, витрати на рекламу, маркетинг тощо.
До інших операційних витрат відносять витрати підприємства на плату за орендоване майно, собівартість реалізованих виробничих запасів, витрати на покриття сумнівних та безнадійних боргів дебіторів підприємства, суми втрат від знецінення запасів, нестач і псування матеріальних цінностей тощо.
Операційні витрати підприємства, відповідно до їх економічного зміс-ту, групуються за такими загальноприйнятими економічними елементами :
- матеріальні витрати;
- витрати на оплату праці;
- відрахування на соціальні потреби;
- амортизаційні відрахування;
- інші витрати.
В елементі "Матеріальні витрати" відображається вартість витрачених у виробництві сировини та матеріалів, що були придбані на стороні, вартість палива та енергії всіх видів, що були витрачені як на технологічні цілі, так і на обслуговування виробництва (опалення, освітлювання тощо). Із суми витрат матеріальних ресурсів виключається вартість повернених з виробництва відходів (залишків сировини, матеріалів, які втратили повністю або частково свої споживчі якості вихідного продукту і внаслідок цього не можуть бути використані за прямим призначенням).
До "Витрат на оплату праці" належать витрати на оплату праці основного виробничого персоналу підприємства, включаючи премії робітникам і службовцям за виробничі результати, стимулюючі та компенсаційні виплати, а також витрати на оплату праці позаштатних робітників, зайнятих в основній діяльності.
В елементі "Відрахування на соціальні потреби" відображаються обов'язкові відрахування на соціальне страхування (до Пенсійного фонду, Фонду страхування на випадок безробіття, Фонду страхування від нещасного випадку на виробництві тощо). Величина цих відрахувань встановлюється у законодавчому порядку і визначається у відсотках від суми витрат підприємства на оплату праці.
До елементу "Амортизація основних фондів" відносять суму амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних виробничих фондів підприємства, що визначається за їх балансовою вартістю та встановленими нормами амортизації.
Усі інші витрати, що не увійшли до наведених вище елементів витрат, відображаються в елементі "Інші витрати". Це витрати на страхування майна, винагорода за винахідництво, оплата робіт із сертифікації продукції, оплата послуг зв'язку, послуг аудиторської та консалтингової фірм, митні збори та платежі, комунальний податок, податок з власників транспортних засобів, плата за використання природних ресурсів тощо.
1.2 Формування собівартості та організація калькулювання на підприємстві
Підприємство здійснює багато різноманітних витрат грошових , матеріальних, трудових ресурсів, пов'язаних з різними видами його діяльності: операційною, фінансовою та інвестиційною. Це необхідно для забезпечення стабільного функціонування підприємства, зміцнення його конкурентної позиції на ринку.
Найбільшу частку серед усіх витрат підприємства мають операційні витрати, тобто витрати, пов'язані з основною діяльністю підприємства та операціями, що її забезпечують. Ці витрати формують собівартість продукції, яку воно виготовляє. Таким чином, собівартість продукції - це вираження у грошовій формі поточних витрат підприємства на підготовку виробництва, виготовлення і збут продукції . Для забезпечення беззбиткової виробничо-господарської діяльності підприємства ці витрати мають відшкодовуватись за рахунок доходу від продажу виготовленої продукції (наданих послуг, виконаних робіт). Витрати на продукцію пов'язані безпосередньо з виготовленням певної продукції в звітному періоді, незалежно від того, коли витрачалися кошти на придбання ресурсів для її виробництва. Категорія собівартості застосовується на стадії планування структури ціни на продукцію і рівня її привабливості (прибутковості) для підприємства.
Собівартість продукції відображає рівень витрат підприємства на її виробництво і комплексно характеризує ефективність використання ним усіх ресурсів, організаційний та технічний рівень виробничого процесу, рівень продуктивності праці тощо. Показник собівартості продукції є дуже важливим і використовується для обґрунтування багатьох економічних рішень, зокрема:
1) під час встановлення ціни на продукцію. У цьому разі собівартість є нижньою межею і базою для встановлення ціни на продукцію підприємства. Тому зниження собівартості продукції є важливим чинником, що дає змогу підприємству при діючих ринкових цінах отримувати більший прибуток;
2) під час економічного аналізу господарської діяльності підприємства показник собівартості продукції застосовується для контролю за використанням матеріальних, нематеріальних, грошових і трудових ресурсів;
3) при схваленні рішень щодо вдосконалення виробництва собівартість продукції використовується як показник доцільності впровадження організаційно-технічного заходу. Захід вважається економічно ефективним, якщо внаслідок його впровадження собівартість продукції підприємства знижується.
Розрізняють індивідуальну та галузеву собівартості продукції.
Індивідуальна собівартість продукції характеризує витрати конкретного підприємства на виробництво та реалізацію продукції. Вона застосовується при плануванні та оцінці роботи конкретного підприємства.
Галузева собівартість відображає середні у галузі витрати на виробництво і реалізацію продукції.
На собівартість продукції впливає багато факторів, що обумовлені як специфікою галузей господарства країни, так і конкретними умовами, що склались на підприємстві. Підвищений рівень собівартості продукції підприємства порівняно із галузевою собівартістю свідчить про наявність негативного впливу низки факторів, що мають місце на цьому підприємстві. Такими факторами можуть бути:
1) застаріле технологічне обладнання;
2) неефективне використання робочого часу;
3) низька продуктивність праці;
4) невиправдано високі матеріаломісткість;
5) витрати на доставку;
6) адміністративні витрати;
7) застосування непродуктивних технологій тощо.
Виробнича собівартість продукції охоплює витрати на виробництво продукції в межах усього підприємства, тобто як прямі, так і накладні виробничі витрати (витрати на енергію, спожиту в технологічних цілях, витрати на утримання й експлуатацію обладнання, амортизація будівлі виробничого корпусу тощо).
Повна собівартість продукції - це сукупність витрат, що складаються з виробничої собівартості та позавиробничих витрат підприємства (адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат).
Слід зауважити, що не всі витрати підприємства включаються до собівартості продукції. Через собівартість відшкодовуються лише ті витрати, які забезпечують просте відтворення усіх факторів виробництва: предметів, засобів праці, природних ресурсів і робочої сили. До таких відносять витрати, пов'язані з:
ь дослідженням ринку і виявленням потреби у продукції;
ь підготовкою й освоєнням нової продукції;
ь виробництвом продукції (витрати сировини, матеріалів, енергії, амортизація основних фондів та нематеріальних активів, оплата праці виробничого персоналу з нарахуваннями на неї);
ь обслуговуванням виробничого процесу й управління ним;
ь збутом продукції (пакування, транспортування, реклама, комісійні витрати тощо);
ь розвідкою, використанням і охороною природних ресурсів (витрати на геологорозвідувальні роботи, плата за використання водних, лісових ресурсів, витрати на рекультивацію земель, охорону повітряного, водного басейнів тощо);
ь набором та підготовкою кадрів;
ь поточною раціоналізацією виробництва (вдосконаленням технології, організації виробництва та праці, підвищенням якості продукції), крім капітальних витрат.
Крім зазначених витрат, підприємство здійснює й інші, які не включають до собівартості виготовленої ним продукції, а відносять на витрати періоду.
Калькулювання - процес обчислення собівартості окремих видів продукції за встановленими статтями калькуляції.
Калькуляція - економічний документ, з якого можна дізнатися про собівартість одиниці конкретного виду продукції.
В статтях калькуляції витрати групуються за місцем їх виконання та економічним призначенням. Принципова відмінність групування витрат за статтями калькуляції від групування витрат за економічними елементами полягає в наявності в калькуляції комплексних статей, що об'єднують різні за економічним змістом елементи за призначенням витрат, за місцем їх виникнення і способами розподілу між окремими видами продукції залежно від обсягів виробництва кожного виду. Групування затрат за статтями дозволяє виділити витрати, безпосередньо пов'язані з технологічним процесом, і витрати, що стосуються обслуговуванням виробництва управління.
Незважаючи на те, що класично під калькуляцією, як економічним документом, розуміють перелік витрат на виробництво конкретного виду продукції на підприємствах України дуже часто складають калькуляції на всю продукцію в цілому, додаючи при цьому до виробничої собівартості величину розподілених адміністративних і збутових витрат.
Методика розрахунку основних статей калькуляції.
Стаття «сировина і матеріали» містить витрати на придбання сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, які можна прямо, безпосередньо віднести до складу собівартості конкретного виду продукції.
Стаття «зворотні відходи» відображає вартість зворотних відходів залишків сировини, матеріалів тощо, які утворилися в процесі виробництва втратили повністю або частково споживчі властивості і можуть бути використані у виробничому процесі з підвищеними втратами.
Стаття «паливо та енергія на технологічні цілі» включає витрати на енергію та енергоносії, які використовуються в технологічному процесі.
Стаття «основна зарплата робітників» містить витрати на оплату праці за тарифними ставками, відрядними розцінками та посадовими окладами робітників, безпосередньо зайнятих виготовленням продукції.
Стаття «додаткова заробітна плата робітників» включає надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені діючим законодавством (в тому числі оплата невідпрацьованого на виробництві часу); премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій робітників, безпосередньо зайнятих виготовленням продукції. Визначається на практиці у відсотках до основної заробітної плати.
Стаття «відрахування на соціальні заходи» містить відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування, соціальне страхування, страхування на випадок безробіття тощо. Розраховується у відсотках до витрат на виплату основної, додаткової зарплати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат робітникам, безпосередньо зайнятих виготовленням продукції.
Стаття «витрати на утримання та експлуатацію устаткування» є комплексною і охоплює амортизаційні відрахування по технологічному устаткуванню, витрати на його ремонт і технічні огляди. Розраховується на одиницю продукції методом розподілу відповідно до особливостей галузі, до якої належить підприємство.
Стаття «витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції» включає витрати на винахідництво і раціоналізаторство, витрати на освоєння нових видів продукції тощо.
Стаття «відшкодування зносу інструментів і пристроїв цільового призначення» містить суму нарахованої амортизації (якщо такий процес передбачено діючим законодавством) по малоцінним інструментам і інвентарю.
Стаття «загальновиробничі витрати» - комплексна за складом, охоплює декілька економічних елементів.
Методи калькулювання собівартості продукції.
1. Позамовний - система калькулювання за замовленнями.Застосовується в основному в індивідуальних і малосерійних виробництвах, де ціни часто базуються на витратах. Об'єктом обліку є окреме індивідуальне замовлення, окремий контракт або партія продукції, яка складається з ідентичних одиниць, що проходять однаковий технологічний процес виготовлення. В середовищі позамовного виробництва кожному замовленню надається свій окремий номер, який зазначається в усіх документах про витрати по цьому замовленню. Собівартість одноразового замовлення визначається як сума фактично понесених витрат на виконання замовлення.
Обирати позамовний метод обліку витрат на виробництво доцільно, коли присутня хоча б одна з наступних умов:
- кожний зразок (партія ідентичних зразків) продукції легко відокремлюються відповідно від інших зразків (партій ідентичних зразків);
- кожний зразок або партія ідентичних зразків продукції виконується за технічним замовленням або просто за завданням замовника;
- виробляється відносно невелика кількість продукції;
- виготовлення кожного зразка або партії ідентичних зразків потребує значних витрат.
2. Попроцесний (попередільний) - система калькулювання за процесами.Назва походить від слова «переділ», яким позначається окрема закінчена фаза обробки предметів праці (крім останньої), внаслідок якої підприємство одержує не кінцевий продукт переробки, а напівфабрикат власного виробництва.
Застосовується на підприємствах, де матеріальні ресурси в процесі виробництва проходять ряд переділів, фаз або де з одних вихідних матеріалів в одному технологічному процесі одержують різні види продукції. За таких умов неможливо повністю віднести всі витрата до певного замовлення.
Сутність попроцесного методу в тому, що всі виробничі витрати (прямі і непрямі) акумулюються за технологічними процесами (стадіями обробки переділами) або цехами протягом певного періоду. Витрати обліковуються м кожному цеху, починаючи з обробки сировини і закінчуючи випуском конкретного продукту. Собівартість продукції, виробленої кожним наступним цехом, складається з витрат, що мали місце в межах цього цеху і собівартості напівфабрикатів, виготовлених у попередньому (технологічному ланцюжку) підрозділі підприємства. Вимірюється обсяг випуску продукції за цей період. Собівартість одиниці продукті розраховується шляхом ділення всіх виробничих витрат процесу за період на обсяг випуску продукції.
3. Комбінований застосовується в серійних автоматизованих і роботизованих виробництвах, в яких готова продукція має як багато спільних характеристик, так і індивідуальних. При цьому облік витрат на виробництво окремих ідентичних деталей можна проводити, використовуючи позамовний метод, а облік витрат на технологічній лінії - передільний.
1.3 Оцінка та аналіз витрат підприємства
Важливе значення для діяльності підприємства є оцінка та аналіз витрат. Розрізняють економічний і фінансовий аналіз.
Економічний аналіз витрат треба проводити в такому обсязі, щоб можна було визначити з достатньою точністю економічну цінність витрат і встановити відносну цінність витрат підприємства. Цей аналіз повинен з'ясувати, чи витрати забезпечить збут продукції за цінами, щоб дати прибуток
Фінансовий аналіз повинен надати нам інформацію про фінансовий стан підприємства, його можливості в операційній, інвестиційній та фінансовій діяльності.
З метою визначення фінансового результату діяльності підприємства операційні витрати класифікуються на:
Ш закінчені (спожиті) та незакінчені;
Ш витрати на продукцію та витрати періоду;
Ш прямі та непрямі;
Ш основні та накладні.
Розглянемо детальніше цю класифікацію.
Закінчені та незакінчені витрати - фінансовий результат підприємства (прибуток або збиток) визначається як різниця між доходами і витратами звітного періоду.
Виграти на продукцію - це витрати, що безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції: витрачена сировина і матеріали, заробітна плата з нарахуваннями на неї, амортизація виробничого обладнання.
До витрат періоду належать витрати, що безпосередньо не стосуються виробництва і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені. До таких витрат відносять витрати на управління, маркетинг, дослідження тощо, тобто всі операційні витрати, крім витрат на виробництво.
Розгляд витрат з такої точки зору є повністю обґрунтованим, оскільки, наприклад, витрати на оренду приміщення або обладнання необхідно сплачувати незалежно від кількості виготовленої та реалізованої продукції.
За способом віднесення на окремі види продукції витрати поділяються на прямі та непрямі.
Прямі втрати безпосередньо пов'язані з виготовленням даного виду продукції і можуть бути прямо віднесені на одиницю продукції. Якщо па підприємстві виробляється один вид продукції, то всі його витрати на її виробництво є прямими.
Коли ж виробляється кілька видів продукції, то є такі витрати., які неможливо прямо піднести до виробництва якогось одного виду продукції. Ці витрати називають непрямими.
З метою визначення собівартості продукції виробничі витрати традиційно поділяють на основні та накладні.
Основні витрати - це сукупність прямих витрат на виробництво продукції. Основні витрати охоплюють три групи витрат:
* прямі матеріальні витрати;
* прямі витрати на оплату праці;
* інші прямі витрати.
До прямих матеріальних витрат належить вартість витрачених матеріалів, які стали частиною готової продукції і можуть бути прямо віднесені до певного виробу.
Прямі витрати на оплату праці включають заробітку плату робітників, які безпосередньо зайняті у виробництві продукції. Витрати на оплату праці інших категорій працівників, які забезпечують або обслуговують виробничий процес, належать до складу виробничих накладних витрат.
Інші прямі витрати - це всі інші прямі витрати, крім прямих матеріальних витрат та прямих витрат па оплату прані. Наприклад, амортизація або платежі за оренду спеціального виробничого обладнання, нарахування на заробітну плату робітників, безпосередньо зайнятих у виробництві продукції (відрахування на соціальні потреби).
Виробничі накладні витрати - це витрати, пов'язані з процесом виробництва, які не можуть бути віднесені прямо до певного виду виробу. До таких витрат включають витрати матеріалів, витрати на утримання, ремонт і амортизацію приміщень виробничих цехів, вартість енергії, спожитої під час технологічних процесів, та інші.
Виробничі накладні витрати розподіляються між видами виробів пропорційно до показника, обраного за базу.
Базою можуть бути обрані: кількість продукції, кількість годин роботи основних робітників, машино-години, прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, основні витрати. На основі обраної бази обчислюється ставка розподілу накладних витрат.
Ставка розподілу накладних витрат (Кр.н.в.) - це відношення суми накладних витрат до загальної величини бази їх розподілу:
Кр.н.в. = НВ / Б,
де НВ - загальна сума накладних витрат, грн.;
Б - загальна величина базового показника (штук, годин, машино-годин, грн.).
Сума накладних витрат, що припадає на певний вид продукції (НВпр), визначається за формулою:
НВпр. = Бпр * Кр.н.в.
де Бпр - величина базового показника, що стосується певного виду продукції.
З метою планування, аналізу та обґрунтування прийняття економічних рішень операційні витрати розподіляють на:
a) релевантні та нерелевантні;
b) одноелементні та комплексні;
c) постійні та змінні;
d) маргінальні та середні.
Під час прийняття управлінських рішень необхідно розрізняти релевантні та нерелевантні витрати.
Релевантні витрати - це витрати, які можуть бути змінені внаслідок прийняття певних рішень.
Нерелевантні витрати - це витрати, які не залежать від прийняття того або іншого варіанта рішень.
Змінні витрати - це витрати, загальна сума яких змінюється зі зміною обсягу виробництва продукції (надання послуг, виконання робіт). Змінні витрати можна розподілити на пропорційні та непропорційні.
Пропорційні витрати змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу виробництва. До них відносять витрати сировини, матеріалів, комплектуючих, відрядну заробітну плату робітників. Коефіцієнт пропорційності для них
Кпроп = 1.
Непропорційні витрати поділяють на прогресуючі та дегресуючі. Прогресуючі витрати зростають в більшій мірі, ніж обсяг виробництва, коефіцієнт пропорційності для них Кпроп > 1. До таких витрат належать витрати на відрядно-прогресивну заробітну плату, додаткові рекламні витрати тощо. Дегресуючі витрати також змінюються, однак у меншій мірі, ніж зміна обсягу виробництва і коефіцієнт пропорційності для них Кпроп < 1. Це витрати на утримання й експлуатацію устаткування, його ремонт, витрати на інструмент тощо.
До постійних витрат відносять такі, загальна сума яких не залежить від кількості виготовленої продукції. їх обсяг змінюється лише із дією часу. Наприклад, сума витрат на орендну плату за приміщення зростатиме не зі збільшенням обсягу виробництва, а зі збільшенням тривалості оренди. До постійних витрат також можна віднести такі: витрати на утримання й експлуатацію будівель та споруд загальногосподарського призначення, адміністративно-управлінські виграти тощо.
У складі постійних витрат розрізняють умовно-постійні витрати, які неістотно змінюються при зміні обсягу виробництва, наприклад, витрати на оплату праці адміністративно-управлінського персоналу з відрахуваннями на соціальні заходи при нарахуванні працівникам премій змінюються, але неістотно.
При нульовому обсязі виробництва змінні витрати підприємства на виробництво продукції дорівнюють нулю. Вони зростають зі збільшенням обсягів виробництва.
Постійні витрати мають місце за будь-якого обсягу виробництва продукції.
Для зручності обчислень на практиці загальну поведінку змінних витрат спрощують, вважаючи їх сукупність пропорційною до зміни обсягів виробництва, а умовно-постійні витрати розглядають як постійні.
Співвідношення постійних та змінних витрат називають структурою витрат підприємства. Знання структури витрат підприємства є необхідним під час обґрунтування вибору проектних і планових рішень.
За нульового обсягу виробництва та реалізації дохід підприємства і його змінні витрати дорівнюють нулю. Однак мають місце постійні витрати, які підприємство несе при будь-якому обсязі виробництва. Із зростанням обсягу виробленої продукції збільшуватимуться змінні витрати та дохід. Повні витрати підприємства складаються із його постійних та змінних витрат.
Функція повних витрат підприємства може бути описана рівнянням у = а х + b, де у -- загальна сума повних витрат при обсязі виробництва х одиниць продукції; а - коефіцієнт зміни витрат відносно обсягу виробництва; b - складова, що визначає суму постійних витрат. Це рівняння може бути переписане у вигляді:
Сповн = Спост+ Сзм1 * Q,
де Сповн - повна сума витрат, грн.;
Спост - постійні витрати, гри.;
Сзм1 - змінні витрати на одиницю продукції, грн.;
Q - обсяг виробництва у натуральних вимірниках.
Функція доходу аналітично має вигляд рівняння f = r х, де f - загальна сума доходу від реалізації х одиниць продукції; r - продажна ціна одиниці продукції. Для зручності використовують рівняння у вигляді:
Д = ЦQ,
де Д-- сума доходу підприємства, грн.;
Ц-- продажна ціна одиниці продукції, грн.;
Q -- обсяг проданих одиниць продукції у натуральних вимірниках.
Критичний обсяг виробництва - обсяг продукції , виробництво і реалізація якого дозволяє відшкодувати поточні витрати підприємства , але не забезпечує отримання прибутку (за умов, кали рівень реалізації дорівнює поточним операційним витратам за певний період). Це є точка «нульового» прибутку. Реалізація продукції в обсязі, більшому за величину точки без збитковості, забезпечує підприємство отримання певної суми прибутку.
Значення точки беззбитковості можна обчислити з наступного рівняння:
Виручка від реалізації продукції = змінні витрати + постійні витрати.
Критичний обсяг виробництва, за якого сума здійснених витрат дорівнює отриманому підприємством доходу, визначається так:
Спост + Сзм1 Qкр = Ц Qкр ,
де Qкр - критичний обсяг виробництва у натуральних вимірниках.
Ц - ціна одиниці продукції (без ПДВ і акцизу);
Сзм1 - питомі змінні витрати (змінні витрати в розрахунку на одиницю продукції);
Звідси критичний обсяг виробництва (Qкр) дорівнює:
Qкр = Спост / Ц - Сзм1
де Спост - сума постійних поточних витрат за період;
(Ц - Сзм1) - маржинальний прибуток на одиницю продукції - величина, яка забезпечує покриття постійних витрат і отримання прибутку.
Важливим припущенням при визначенні критичного обсягу виробництва (точки беззбитковості) є те, що ціни і витрати відомі та незмінні. Насправді, це трапляється рідко. Тому менеджерам в процесі прийняття рішень слід усвідомити невизначену природу майбутніх цін, витрат та обсягів продажу і оцінювати такий показник як запас міцності.
Запас міцності «зона безпеки» - різниця між плановим обсягом реалізації продукції і значенням точки беззбитковості, це кількість одиниць продукції, які очікується продати понад беззбитковий обсяг. Запас міцності може розглядатися як грубий показник ризику виробництва певного продукту. Якщо запас міцності підприємства при очікуваному обсягу продажу на поточний рік великий, то його ризик постраждати від збитків у разі падіння продажу буде меншим ніж у випадку невеликого запасу міцності.
Величину запасу міцності можна виміряти у відсотках від планового обсягу продукції і назвати коефіцієнтом виробництва:
Кб = ((Qочік. - Q*) х 100 )/ Qочік,
де Qочік - очікуваний випуск продукції;
Кб - коефіцієнт безпеки виробництва.
Приймаючи рішення про збільшення обсягів виробництва продукції, необхідно розрізняти маргінальні та середні витрати.
Маржинальні витрати - це витрати підприємства на виробництво однієї додаткової одиниці продукції. Середні витрати визначають, скільки в середньому витрат припадає на виготовлення одиниці продукції. Ці витрати різні.
З точки зору можливості контролю за рівнем витрат розрізняють контрольовані та неконтрольовані витрати.
Контрольовані витрати - це витрати, які керівництво підприємства може безпосередньо контролювати або на які може суттєво впливати. До контрольованих витрат можна віднести ступінь корисного використання матеріалів, робочого часу тощо.
Неконтрольовані витрати - це витрати, які підприємство не може контролювати або суттєво впливати на них. Витрати, спричинені дією руху ринкових цін на сировину, тарифів на енергію тощо, є неконтрольованими, оскільки підприємство не може впливати на них.
Розділ 2. Аналіз основних фінансово-економічних показників ЗАТ "Бершадський пивокомбiнат"
2.1 Загальна характеристика і основні показники діяльності ЗАТ "Бершадський пивокомбiнат"
Перша згадка про Бершадський пивзавод у Держархіві датовано 1909р. Засновником був чех на прізвище Грінн. З 1909 по 1963 завод знаходився на території солодового цеху. В 1963р. було прийняте рішення приєднати старий пивзавод до спиртзаводу. Відтак пивзавод став пивоварним цехом Бершадського спирт комбінату. В ньому змонтовано нове обладнання пивоварного цеху. Встановлено обладнання варочного відділення і підготовки замісу(затору) з вертикальною мішалкою на електроприводі, відстійний чан і пластинчатий холодильник (бродильне і лагерне відділення), машину для миття пляшок, автоматичну лінію розливу пива в пляшки, пункт розливу пива в бочки, аміачну холодильну установку.
Продуктивність пив цеху склала 360 тис.дал на рік, що в два рази більше, ніж була на старому пивзаводі.
На базі колишнього пивзаводу після реконструкції приміщення створили солодовий цех. Продуктивність цеху склала 1600 тон солоду на рік.
Внаслідок реорганізації головного управління пиво-безалкогольного виробництва виділяється в окрему галузь. В 1977р. пивоварний цех вийшов ізскладу Бершадського спирткомбінату і набув статусу пивзавод. Був у складіспирт комбінату 14 років. Практично це виразилося у спорудженні перегородки з металевої сітки, яка відділяла частину територаї вже колишнього спирткомбінату на користь новоутвореного пивзаводу. Забезпечення електроенергією і теплом, відкачки каналізаційних стоків здійснювалось спиртзаводом за відповідну плату.
З 1977 до 1995 року завод працює на окремий пивзавод. Будується своякотельня. Економіка заводу в зв'язку із загостренням конкуренції занепадає.Пиво низької якості. Низька стійкість. Більшість споріднених підприємствбанкрутують і закриваються.
В 1995р. заводу пощастило в отриманні інвестора в особі АТ„Оболонь". Монтується 6-ти тисячна лінія по розливу с/а продукції, якапочала працювати в кінці 1996 року.
Завод виробляє:
1. Солод - 5 т/добу
2. Слабоалкогольні напої - 6000 пляшок / годину.
Виробництво солоду складає 1600 тон на рік. Підприємство працює більш ритмічно. С/а напої „Черрі", „Чардаш" б/а напої ностальгічної серії „Дюшес", „Сітро" користуються хорошим попитом споживачів.
Щорічно вводяться нові с/а напої „Бренді-лимон", „Техас-лимон",„Джин ананас", „Джин лимон", „Джин грейпфрут", „Джин фейхоа".
На солодовому цеху у 2002 році збудована система кондиціювання повітря („Чіллер"), яка дає можливість працювати і в літні жаркі місяці. Виробництво солоду збільшується до 1900 тон на рік.
Проблеми і забезпечення солодового цеху водою вирішуються завдякидобудові водонапірної башти.
Солодовий цех, який до речі споруджений у 1965 році, вимагає постійноїуваги в плані технічного стану. Робиться ремонт перекриттів з допомогою спеціалістів головного заводу та КІСІ.
Підприємство в даний час працює стабільно. В 2007 році проведено повну реконструкцію цеху по випуску слабоалкогольної продукції. Повністю змінена технологія виробництва, замінено все обладнання.
Обладнання було придбане та змонтоване, воно відповідає вимогам теперішнього часу і зроблено на заводах Німеччини, Чехії та Польщі.
Це дало змогу збільшити виробництво за рахунок зменшення простоїв під час ремонтів старого обладнання. Збільшення прибутку за рахунок зменшення втрат, як самого напою так і матеріалів та сировини. На приготування напою в 4-рирази зменшено витрати в часі. При збільшені виробництва на кожну годину- зменшили витрати мазуту.
Пляшкомийна машина витрачає в двічі менше води ніж попередня та ї якість вид миття пляшки набагато покращилась.
В зв'язку з автоматизацією виробництва - набагато полегшалась праця робітників цеху слабоалкогольних напоїв. Не потрібно тепер виймати кожну пляшку з ящика руками для цього поставлений автомат виямщик, також не потрібно складати пляшки з готовою продукцією, цей процес також автоматизовано за рахунок автомата укладки пляшки в ящики.
Таблиця 2.1 Основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності ЗАТ "Бершадський пивокомбiнат"
|
№ п/п |
Показник |
одиниця вимірювання |
Роки |
Абсолютне відхилення |
Темп зростання,% |
||
|
2007 |
2008 |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
1 |
Випуск продукції в діючих цінах |
тис грн |
38827 |
44226 |
5399 |
113,91 |
|
|
2 |
Чистий дохід від реалізації продукції (за даними ф.№2р.035) |
тис грн |
21771 |
26511 |
4740 |
121,77 |
|
|
3 |
Кількість промислово-виробничого персоналу |
осіб |
116 |
117 |
1 |
100,86 |
|
|
4 |
Фонд оплати праці |
тис грн |
3541,1 |
4549,3 |
1008,2 |
128,47 |
|
|
5 |
Продуктивність праці на одного працівника ПВП (р.1/р.3) |
тис грн/ особу |
334,7 |
378,0 |
43,3 |
112,93 |
|
|
6 |
Середньорічна оплата праці (р.4/р.3) |
тис грн / особу |
30,5 |
38,9 |
8,4 |
127,37 |
|
|
7 |
Середньорічна вартість основних фондів (за даними ф.№1р.031) |
тис грн |
6581 |
7531 |
950 |
114,44 |
|
|
8 |
Фондовіддача (р.1/р.7) |
грн/грн |
5,90 |
5,87 |
-0,03 |
99,54 |
|
|
9 |
Середньорічні залишки обігових коштів (за даними ф.№1р.260) |
тис грн |
5456 |
10260 |
4804 |
188,05 |
|
|
10 |
Коефіцієнт оборотності обігових коштів (р.2/р.9) |
частки |
4,0 |
2,6 |
-1,41 |
64,76 |
|
|
11 |
Середньорічна вартість активів (за даними ф.№1р.280 або р.640) |
тис грн |
10313 |
15488 |
5175 |
150,18 |
|
|
12 |
Власний капітал (за даними ф.№1р.380) |
тис грн |
7978 |
10972 |
2994 |
137,53 |
|
|
13 |
Собівартість реалізованої продукції (за даними ф.№2р.040) |
тис грн |
13287 |
15579 |
2292 |
117,25 |
|
|
14 |
В т.ч. прямі матеріальні витрати (за даними ф.№2р.040-р.070р. 080р. 140р.) |
тис грн |
8223 |
9433 |
1210 |
114,71 |
|
|
15 |
Частка прямих матеріальних витрат в собівартості (р.14/р.13) |
% |
61,9 |
60,5 |
-1,34 |
97,84 |
|
|
16 |
Витрати на 1 грн. реалізованої продукції (р.13/р.2) |
грн |
0,61 |
0,59 |
-0,02 |
96,29 |
|
|
17 |
Валовий прибуток (за даними ф.№2р.50) |
тис грн |
8484 |
10932 |
2448 |
128,85 |
|
|
18 |
Прибуток від основної діяльності (за даними ф.№2р.190) |
тис грн |
2143 |
3208 |
1065 |
149,70 |
|
|
19 |
Чистий прибуток (за даними ф.№2р.220) |
тис грн |
2143 |
3208 |
1065 |
149,70 |
|
|
20 |
Рентабельність продукції (р.17/р.13) |
% |
64 |
70 |
6 |
109,90 |
|
|
21 |
Рентабельність капіталу (р.19/р.12) |
% |
27 |
29 |
2 |
108,85 |
Провівши аналіз техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності ЗАТ «Бернадський пиво комбінат» можна зробити такі висновки:
Кількість випущеної продукції в діючих цінах, у звітний період становила 44226тис.грн, що на 5399тис.грн більше ніж за попередній рік, і темп зростання склав 113,91%.
Чистий дохід від реалізації продукції також мав позитивне значення і темп його зростання склав 121,77%, це викликано збільшенням випуску продукції, а також зміною цін на ринку.
Кількість промислово-виробничого персоналу майже не змінилась, до групи професіоналів прийшов ще один працівник. Також зріс фонд оплати праці на 1008,2тис.грн і темп його зростання склав 128,47% - що свідчить про ефективну роботу підприємства.
Продуктивність праці у звітному періоді складала 378тис.грн/особу, що на 43,3тис.грн/особу більше ніж за попередній період і темп зростання склав 112,93%. Разом з цим зросла і середньорічна оплата праці на 8,4тис.грн/особу і у звітному періоді склала 38,9тис.грн/особу, що відобразилося у темпі зростання як 127,37%, ці зміни могли викликати покращення умов праці, збільшення мотиваційних заходів, а також введення в експлуатацію нових технологій виробництва.
У 2008р. середньорічна вартість основних фонді 7531тис.грн, що на 950тис.грн більше ніж у 2007р. це може свідчити про введення нових основних засобів або проведення ремонтних робіт, що підвищує вартість основних фондів.
Показник фондовіддачі основних засобів характеризує кількість виробленої продукції з 1 грн., вкладеної в основні засоби. У звітному періоді фондовіддача склала 5,87 грн/грн., що на 0,03 грн/грн. менше ніж у попередньому, це могли викликати різні ситуації на ринку, збільшення витрат на виробництво та багато інших факторів.
Коефіцієнт оборотності обігових коштів визначається шляхом розділення чистого доходу від реалізації продукції на середньо річні залишки обігових коштів. Цей показник у звітному періоді склав 2,6 що на 1,41 менше, це пояснюється тим, що залишки обігових коштів у звітному періоді майже вдвічі більше ніж у попередньому, і отому грошові одиниці зробили менше обертів.
Частка прямих матеріальних витрат у собівартості реалізованої продукції зменшилась на 1,34%, що говорить про те, що собівартість реалізованої продукції формується на 60,5% з матеріалів, сировини та інших прямих витрат, а решта з не прямих витрат. Зменшення свідчить про те що підприємство у цьому звітному періоді застосовує нові технології які у співвідношенні знижують частку прямих матеріальних витрат, до попереднього.
Витрати на 1грн. реалізованої продукції обчислюються співвідношенням собівартості реалізованої продукції, до чистого доходу від реалізованої продукції. У звітному періоді ці витрати склали 0,59грн. що на 0,02грн. менше ніж у попередньому періоді, отже зниження витрат свідчить про ефективну роботу підприємства.
Показник рентабельності продукції обраховується відношенням валового прибутку до собівартості реалізованої продукції і виражається у відсотках. У звітному періоді рентабельність продукції складає 70% що на 6% більше від попереднього. Це свідчить про те що підприємство ефективно здійснює свою діяльності і воно є досить прибутковим.
Показник рентабельності капіталу обраховується відношенням чистого прибутку до власного капіталу. Рентабельність власного капіталу у звітному періоді складає 29% це на 2% вище ніж у попередньому періоді, що також свідчить про ефективну роботу підприємства.
2.2 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства
Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства здійснюється на основі Звіту про фінансові результати.
Таблиця 2.2 Динаміка доходів ЗАТ "Бершадський пивокомбiнат"
|
Вид доходу |
2007 рік |
2008 рік |
Абсолютне відхилення |
Темпи зростання |
|
|
(+,-) |
% |
||||
|
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн. |
38827 |
44226 |
5399 |
113,91 |
|
|
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн. |
21771 |
26511 |
4740 |
121,77 |
|
|
Інші операційні доходи, тис. грн. (ф.№2р.060) |
97 |
552 |
455 |
569,07 |
|
|
Доход від участі в капіталі, тис. грн.(ф.№2р.110) |
0 |
0 |
0 |
0,00 |
|
|
Інші фінансові доходи, тис. грн. (ф.№2р.120) |
8 |
26 |
18 |
325,00 |
|
|
Інші доходи, тис. грн. (ф.№2р.130) |
41 |
10 |
-31 |
24,39 |
|
|
Надзвичайні доходи, тис. грн.(ф.№2р.200) |
0 |
0 |
0 |
0,00 |
Виходячи з аналізу динаміки доходів можна сказати, що доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у звітному періоді склав 44226тис.грн, що на 5399тис.грн. більше ніж у попередній і темп зростання склав 113,91%.
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у звітному періоді склав 26511тис.грн, що на 4740тис.грн. більше ніж у попередній і темп зростання склав 121,77%. Додатній темп зростання чистого доходу свідчить про ефективну роботу підприємства.
Також у звітному періоді підприємство отримало додатковий операційний дохід у розмірі 552тис.грн. що на 455тис.грн. більше чим за попередній, темп зростання склав 569,07%. Така велика різниця викликана тим що у попередні роки підприємство мало звертало увагу на додаткові надходження, а увагу концентрувало на основному виробництві.
Нажаль доходи від участі в капіталі на підприємстві відсутні.
Інші фінансові доходи у звітний період склали 26тис.грн. а у попередній 8тис.грн, темп зростання склав 325%
Інші доходи на підприємстві скоротилися на 31тис.грн. і тепер становлять 10тис.грн. А от надзвичайні доходи відсутні, тому що на підприємстві не відбувалося ніяких надзвичайних подій: настання страхового випадку, зміна валютних курсів та інші.
Таблиця 2.3 Динаміка витрат ЗАТ "Бершадський пивокомбiнат"
|
Вид витрат |
2007 рік |
2008 рік |
Абсолютне відхилення (+,-) |
Темпи зростання % |
|
|
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (ф.№2р.40) |
13287 |
15579 |
2292 |
117,25 |
|
|
Адміністративні витрати (ф.№2р.070) |
1098 |
1444 |
346 |
131,51 |
|
|
Витрати на збут (ф.№2р.080) |
3892 |
4631 |
739 |
118,99 |
|
|
Інші операційні витрати (ф.№2р.090) |
518 |
690 |
172 |
133,20 |
|
|
Фінансові витрати (ф.№2р.140) |
74 |
71 |
-3 |
95,95 |
|
|
Втрати від участі в капіталі (ф.№2р.150) |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
|
Інші витрати (ф.№2р.160) |
106 |
69 |
-37 |
65,09 |
|
|
Надзвичайні витрати (ф.№2р.205) |
0 |
0 |
0 |
0 |
Аналізуючи витрати ЗАТ «Бершадський пивокомбінат» можна визначити, що собівартість реалізованою продукції у звітному періоді складає 15579тис.грн, що на 2292тис.грн. більше за попередній, темп зростання становить 117,25%.
Адміністративні витрати становлять 1444тис.грн, що на 346тис.грн. більше минулого періоду, а в темпі зростання це відображається 131,51%. Звісно зростання адміністративних витрат є негативним явищем, і його потрібно пригальмовувати, адже воно скорочує прибуток підприємства.
Витрати на збут у звітному періоді складають 4631тис.грн, абсолютне відхилення 739тис.грн, темп зростання 118,99%
Інші операційні витрати у звітному періоді склали 690тис.грн, це на 172тис.грн. більше чим в попередньому, темп зростання склав 133,2%
Фінансові витрати у звітному періоді скоротилися на 3тис.грн. і склали 71тис.грн. що є позитивним результатом для підприємства.
Втрат від участі в капіталі підприємство не несе, тому що не бере участі в капіталі інших підприємств.
Інші витрати скоротилися на 37тис.грн. і становлять у звітному періоді 69тис.грн. це також є дуже позитивним, тому що скорочення витрат призводить до збільшення прибутку.
Надзвичайних витрат підприємство не понесло, оскільки ніяких надзвичайних подій не відбулося.
Таблиця 2.4 Динаміка фінансових результатів ЗАТ "Бершадський пивокомбiнат"
|
Фінансовий результат |
2007 рік |
2008 рік |
Абсолютне відхилення |
|
|
Валовий прибуток |
8484 |
10932 |
2448 |
|
|
Фінансовий результат від операційної діяльності (ф.№2р.100) |
3073 |
4719 |
1646 |
Подобные документы
Класифікація та види витрат підприємства готельного господарства. Організація обліку витрат, доходів і фінансових результатів діяльності підприємств готельної індустрії. Формування та планування витрат, аналіз динаміки та структури витрат ГК "Турист".
курсовая работа [220,7 K], добавлен 20.02.2013Формування бюджетів прямих та непрямих витрат для визначення собівартості та ціни продукції на прикладі підприємства "СоФа". Аналіз беззбитковості виробництва. Прогнозування грошових потоків на підприємстві. Аналіз фінансового стану підприємства.
курсовая работа [55,0 K], добавлен 07.08.2010Формування витрат виробництва продукції. Нормативно-інформаційне забезпечення обліку витрат. Фактори, що впливають на облік витрат. Затрати на виробництво і калькулювання собівартості продукції. Списання матеріалів для ремонту основних засобів.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 13.03.2011Аналіз ефективності формування витрат на підставі системи коефіцієнтів. Оцінка та прогноз витрат з позицій поділу на змінні та постійні. Удосконалення структури витрат підприємства. Точка беззбитковості та ефективність формування витрат підприємства.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 24.10.2010Формування бюджетів прямих та непрямих витрат для визначення собівартості та ціни продукції на прикладі підприємства "NK-Style". Аналіз беззбитковості виробництва. Прогнозування грошових потоків на підприємстві. Аналіз фінансового стану підприємства.
курсовая работа [50,1 K], добавлен 07.08.2010Сутність витрат та класифікація за економічними елементами і статтями калькуляції. Організація управління витратами, їх зв'язок із собівартістю продукції та прибутком. Оцінка фінансової діяльності підприємства, напрямки раціоналізації та зниження витрат.
курсовая работа [198,8 K], добавлен 29.07.2011Теоретичні аспекти формування інвестиційної та фінансової стратегії діяльності підприємства. Формування і оцінка інвестиційного портфеля компанії, планування ресурсів та витрат, поняття та порядок складання проектного бюджету, шляхи його оптимізації.
дипломная работа [998,9 K], добавлен 02.02.2012Розробка проекту розвитку виробництва. Планування та оптимізація плану фінансових ресурсів інвестиційної фази проекту. Розробка зведеного кошторису витрат. Прогнозування показників операційної діяльності, амортизаційних витрат, грошових потоків.
курсовая работа [399,9 K], добавлен 02.01.2014Характеристика основних показників виробничої діяльності підприємства та фінансового стану підприємства за основними показниками. Організація бухгалтерського обліку. Ревізія і контроль на підприємстві. Аналіз трудових ресурсів та фонду оплати праці.
отчет по практике [85,4 K], добавлен 17.03.2011Аналіз фінансово-майнового стану та аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. Організація перевірки боргових прав і зобов'язань. Як порахувати доходи підприємства. Як перевірити склад витрат. Аналіз динаміки валюти балансу та його структури.
контрольная работа [20,1 K], добавлен 05.05.2011
