Ринкова економіка

Особливість форварда в тому, що він не є стандартним по своєму змісту. Дуже складно знайти якусь третю особу, інтереси якої збігалися б з умовами даної угоди. Тому ліквідувати свою позицію за згодою одна зі сторін може лише по згоді контрагента. Основною задачею контрагентів форвардної угоди є страхування від несприятливої зміни кон'юнктури або хеджирування. Покупка форварда хеджирує від підвищення вартості активу угоди, а продаж від зниження.

Валютний ф'ючерс являє собою угоду на обмін у майбутньому однієї валюти на іншу відповідно до встановленого в угоді курсу. На відміну від форварда ф'ючерсна угода - ця завжди біржова операція, гарантом виконання якої завжди виступає розрахункова палата ф'ючерсної біржі, у зв'язку з чим вона високоліквідна, і для неї завжди існує вторинний ринок. Ці угоди жорстко стандартизовані. Об'єктом біржової операції є сама угода, тобто зафіксовані в ній права, можливості. Механізм укладання угоди на ф'ючерсному ринку виглядає в такий спосіб. Відкриваючи свою позицію на біржі, особа, що бере участь у торгівлі, крім біржового збору зобов'язана внести гарантійний внесок, розмір якого залежить від ступеня коливання цін базового активу. З огляду на зростання ступеню непевності ціновій динаміки зі зростанням строку постачання, більшість бірж уводять систему гарантійних внесків - розмір яких залежить від віддаленості строку постачання активу. Звичайно гарантійний внесок складає 5-10% вартості угоди.

Крім гарантійного внеску учасник ф'ючерсної торгівлі повинний сплатити варіаційний марж, що являє собою різницю між вартістю ф'ючерсної угоди по поточному котуванню і котуванню, по котрої дану угоду полічено на біржі. Якщо угода укладена в останній торговий день, то це ціна угоди, якщо раніш - це котирування попереднього дня.

Широку сферу фінансового бізнесу в міжбанківському обороті являє собою опціонна торгівля валютою. Опціон - угода, що надає право його власнику на покупку (опціон колл), або продаж (опціон пут) деякого активу, протягом визначеного строку або у визначений момент часу. Основною відмінністю опціону від фьючерса і форварда є те, що опціон - односторонній обов'язок продавця опціону перед його власником, це не твердий обов'язок, а право його власника, що може бути не виконано, власник правом може не скористатися цим правом якщо ринковою кон'юнктурою склалася несприятливо і нема рації їм (правом) скористатися.

Один із типів таких угод передбачає відсутність у контрактних умовах опціону вказівок на ставку, по якій покупцю опціону буде обміняна валюта. Замість цього йому дається право обміняти валюту по найбільшій ставці всіх зареєстрованих за термін дії опціону.

Другий тип угод складається в тому, що покупцю опціону також може бути надане право на обмін (купівлі або продажу, у залежності від виду опціону) по середній ставці, розрахованої за весь термін дії валютного опціону.

Відповідно до ще одного типу угоди умови опціону можуть подавати автоматичну реалізацію опціону, якщо ставка досягла визначеного рівня.

Особливістю валютних пут-опціонів і колл-опціонів є те, що вони еквівалентні. Набути права на обмін однієї валюти на іншу по фіксованій ставці можливо двома засобами: купити пут-опціон на обмін першої валюти на другу або колл-опціон на обмін другої валюти на першу.

Умови опціонів стандартизовані, що сприяє високої ліквідності цих інструментів. Існує первинний і вторинний ринок опціонів. Опціони, що обертаються на біржі, мають назву опціони що котируються. По строках виконання розрізняють американський опціон, що може бути виконаний у будь-який день до дня завершення опціону, і європейський тип опціонів, що може бути виконаний лише в день завершення опціону.

Купляючи опціонну угоду, покупець розраховує, що ціна базисного активу за час його дії зміниться мінімум до розміру, зафіксованої в опціоні плюс сплачена за опціон премія. У випадку, якщо прогноз покупця не підтвердиться, опціон не буде реалізований.

Основні ознаки різних строкових інструментів наведені в табл. 3.1.

Операціями з цими інструментами займаються експортери й імпортери товарів і послуг, що прагнуть застрахуватися від збитків при конвертуванні іноземної валюти в національну або від непередбачених збитків при розрахунках за майбутні постачання, угоди по котрим вже укладені.

Таблиця 3.1

Основні відмінності строкових валютних операцій

Показники	Форвард	Ф'ючерс	Опціон
Місце торгівлі	Позабіржовий ринок	Ф'ючерсна біржа	Фондова біржа і позабіржовий ринок
Сторони угоди	Два конкретних контрагенти	Будь-які партнери через посередника	Два конкретних контрагенти
Розмір угоди, строк виконання, умови постачання	Установлюються по згоді контрагентів	Стандартизовані біржею	Договірні або стандартизовані емітентом
Хто несе відповідальність за виконання умов	Обидва контрагенти	Власник угоди і розрахункова палата біржі	Емітент
Частота виконання	Біля 100%	Не більше 5%	Залежить від кон'юнктури
Основний засіб закриття угоди	Постачання проти платежу	Купівля угоди з протилежними обов'язками	Постачання проти платежу або відмова від прав
Ліквідність	Низька	Висока	Різноманітна, часто висока
Витрати при укладанні угоди	Відсутні	Біржові збори і внесення гарантійного внеску, що повертається при закритті угоди	Опціонна премія

Наприклад, у випадку імпортера товару з будь-якої країни з оплатою через кілька місяців імпортер має на увазі, що до цього строку йому буде потрібна іноземна валюта в обмін на національну, курс якої може змінитися так, що буде потрібно сплачувати більше національної валюти за іноземну. Одним із варіантів захисту від валютного ризику буде покупка ф'ючерсних контрактів на суму необхідної іноземної валюти зі строком на час більш пізніше, чим строк постачання імпортного товару. Таким чином, можливі збитки по поточній операції будуть компенсовані прибутком по термінової, і несприятлива зміна валютного курсу не завдасть шкоди імпортеру. При підвищенні курсу національної валюти прибуток по поточній операції компенсує збитки по строковій угоді.

У зв'язку з переходом України до ринкової економіки необхідно впроваджувати сучасні інструменти торгівлі валютою і страхування валютних ризиків. Розвиток строкових операцій підвищить прибуток банків, забезпечить їхня стабільність за рахунок страхування від валютного ризику і притягне нових клієнтів. Гра на підвищенні або зниженні курсу в розрахунку на прибуток ставиться до спекулятивної діяльності в цій сфері. Спекулятивний елемент у функціонуванні валютного ринку переважає. У цьому зв'язку валютні ділингові операції є досить перспективними, і впровадження окремих їхніх видів у практику українських банків дозволить, з одного боку, диверсіфікувати пакет банківських операцій, з іншого підвищувати ефективність і прибутковість банківської діяльності в цілому.

3.2 Деякі аспекти вдосконалення механізму валютного контролю

Для країн з перехідною економікою характерні проблеми відпливу капіталу та нестабільність валютних обмінних курсів. Для підприємців існує загроза втрати капіталу (в результаті націоналізації, конфіскації, втрати вартості активів), первинне накопичення якого здійснювалося як легальними, але не цілком етичними методами (створення спільних підприємств із податковими пільгами, експорт сировини за квотами), так і нелегальними (здирство, лихварський кредит).

Страх націоналізації - в основному емоційного характеру. Він посилюється зі зростанням соціальної напруги між різними полюсами суспільства, у періоди, коли існує реальна можливість зміни політичного керівництва та економічної політики, і зменшується з появою середнього класу. Що ж до вилучення капіталу державою у вигляді податків, то така можливість реальна завжди. Тому можна зрозуміти прагнення захистити капітал, надавши йому нерезидентний статус. Набувши нерезидентного статусу, капітал повертається в Україну і може бути будь-коли виведений при загрозі його втрати внаслідок конфіскації або знецінення. Відтак існує ризик девальвації національної валюти в період загострення соціально-економічної ситуації в країні.

Капітал можна втратити також унаслідок знецінення національної валюти. Ця обставина змушує власників вживати заходів, аби перевести його в міцнішу валюту і зберігати в недоступному для вітчизняних податкових інспекторів і тіньових структур місцях.

Відплив капіталу за межі країни може відбуватися при здійсненні як поточних торговельних операцій, так і операцій капітального характеру (залучення, повернення та сплата доходів за кредитними угодами з нерезидентами, інвестиціями).

Перевірки валютних операцій свідчать про наявність кількох типових схем виведення капіталу.

1. Створення "поганої" дебіторської заборгованості за експортно-імпортними операціями строком понад три місяці.

У цьому разі для виведення капіталу використовуються переважно "фірми-метелики", які зникають з місця реєстрації після проведення кількох операцій. Попередня оплата здійснюється на користь нерезидента, котрий має банківські рахунки насамперед у Латвії, де валютний контроль відсутній, банки не надають інформацію про клієнтів і не потрібні знання іноземної мови.

Слід зазначити, що дебіторська заборгованість понад три місяці виникає переважно за операціями, які не мають на меті виведення капіталу. Ненадходження виручки або невиконання нерезидентом зобов'язань поставки здебільшого пов'язані з абсолютно легальними причинами, і ця заборгованість ліквідується протягом наступних одного-двох місяців.

2. Створення кредиторської заборгованості перед доміцильованими корпораціями.

У цьому випадку завищується фактурні ціни на імпорт та занижуються - на експорт. Контракти укладаються з фірмами, зареєстрованими в офшорних юрисдикціях, або контрактом не передбачено руху товарів та грошових коштів на території, де фірма має зареєстрований офіс. Ця фірма-посередник, у свою чергу, укладає контракти з дійсними продавцями (або покупцями) за реальними ринковими цінами. Дана схема дорожча за попередню, але абсолютно законна з точки зору чинного законодавства.

Про масштаби використання цієї схеми свідчить гаряче прагнення негайно ліквідувати кредиторську заборгованість строком понад шість місяців, яке виявляють солідні українські комерційні структури в період послаблення національної валюти або коли існує ймовірність змін економічного курсу (парламентські та президентські вибори, зростання соціальної напруженості).

3. Сплата підвищених відсотків за позиками, отриманими від нерезидентів.

Власне, ця схема є додатком до попередньої. Прибутки від здійснення експортно-імпортних операцій накопичуються доміцильованою фірмою, а потім залучаються у господарський обіг України як позика від нерезидента. Обережні позичальники обмежуються реальними ринковими процентними ставками, які в Україні й так досить високі.

При цьому в Україну повертається не весь раніше виведений капітал. Залежно від прийнятого ступеня ризику та доходності власники інвестують його у різні види вкладень.

4. Використання платіжних сурогатів у розрахунках за експортовану продукцію.

Мовиться про використання векселів, можливість чого передбачено чинним законодавством. Вексель виставляється на користь нерезидента до часу виконання останнім зобов'язань за контрактом (ідеться про надання послуг нематеріального характеру). Потім векселем оплачується експорт продукції, а грошова виручка після реалізації цієї продукції кінцевому покупцеві набуває нерезидентного статусу.

Особливістю всіх схем є повернення частки капіталу у вигляді позик та депозитів фізичних осіб, бо вітчизняних бізнесменів не влаштовують рівні дохідності фінансових активів за кордоном.

Для стабільності національної валюти ризик утілення таких схем полягає в можливості швидкого виведення капіталу за наявності тієї чи іншої загрози.

Заходи, які вживає НБУ у періоди загострення ситуації на валютному ринку (обов'язків продаж частки валютних надходжень, обмеження часу для укладання угод у рамках торговельної сесії, контроль за документами з боку уповноважених банків), не є нездоланним бар'єром для виведення капіталу, але суттєво ускладнюють розрахунки за легальними операціями.

Важливо звернути увагу на те, що валютне регулювання та контроль необхідно здійснювати на макро-рівні та на мікро-рівні. В зальному вигляді основні напрямки удосконалення валютного контролю доцільно згрупувати в дві групи, Отже, система валютного контролю заснована на попередньому контролі з боку уповноважених банків за валютними операціями клієнтів, як свідчить досвід років практикування, є недостатньо ефективною.

По-перше, банки під загрозою юридичної відповідальності змушені виконувати невластиві їм функції контролю за операціями своїх клієнтів. Відповідальність же клієнтів порівняно невисока: вони несуть її лише в разі здійснення операцій, які потребують індивідуальної ліцензії, без наявності останньої та у випадку дебіторської заборгованості за операціями з нерезидентами тривалістю понад 90 днів. Банки можуть бути притягнуті до відповідальності, якщо за дорученнями клієнтів здійснюють операції, які не підлягають ліцензуванню.

По-друге, контролюючі органи, насамперед НБУ, не володіють інформацією про деякі операції - вона доступна лише під час здійснення перевірок на місцях. Оскільки тривалість перевірки обмежена, операції перевіряються вибірково, отже операції з виведенням капіталу виявляються доволі рідко.

По-третє, система ліцензування викликає дуже багато нарікань при практично нульовому її результаті. Наявність офшорних юрисдикцій дає змогу вітчизняним підприємцям без порушень закону створювати закордонні активи.

Але ризики для стабільності національної валюти не обмежуються відпливом капіталу за межі країни або в готівковий обіг. Проблеми можуть виникати й тоді, коли в країну надходить капітал із невизначених джерел.

Згідно з рекомендаціями Робочої групи з протидії "відмиванню" грошей (FATF) запобігання "відмиванню" коштів - це виявлення джерел походження капіталу, в тому числі й того, що надходить до країни від нерезидентів, і застосування санкцій до власників, капітал яких утворився внаслідок злочинної діяльності.

Левова частка операцій між резидентами та нерезидентами здійснюється через банківську систему та інші фінансові установи. Таким чином, ризики втрати капіталу, які завжди притаманні банківській системі - кредитний, валютний, ринковий, операційний, незбалансованої ліквідності тощо, - доповнюються ризиком втрати зовнішніх банківських активів унаслідок блокування або примусового вилучення (конфіскації).

Крім міжнародних організацій та національних контролюючих і правоохоронних органів, проблемою "відмивання" коштів переймаються також провідні приватні банківські установи світу.

Отже, для запобігання системній банківській кризі в Україні необхідно привести норми ведення операцій з клієнтами та контроль за ними до світових вимог і стандартів, тобто реорганізувати систему банківського нагляду і насамперед - валютного контролю.

Національний банк України як орган, який несе відповідальність за стабільність національної валюти й мусить підтримувати стабільність банківської системи, повинен ініціювати зміни в законодавстві з метою реформування системи валютного контролю. Після введення санкцій FATF, коли Україна потрапила у "чорний" список країн, які не контролюють "відмивання" грошей НБУ ввело більш жорсткий контроль за валютними операціями банків і були внесені зміни в валютне законодавство.

Вимоги національних законодавств провідних країн стосовно боротьби з "відмиванням" коштів узагальнено в Типовому законі ООН щодо запобігання "відмиванню" грошей. Серед його основних пунктів:

- обмеження готівкових платежів певними сумами;

- створення відповідного органу, призначеного для збору, накопичення та аналізу інформації про міжнародні платежі й перекази (центральний банк, міністерство фінансів, митна адміністрація);

- вимоги до фінансових установ щодо ідентифікації клієнтів;

- заборона анонімних операцій;

- обов'язкова перевірка адреси та персональних документів;

- надання інформації про фінансові трансакції;

- зберігання документів щодо осіб клієнтів та здійснених операцій.

Особливо наголошується, що отриману інформацію можна передавати обмеженому колу користувачів (судовим та правоохоронним органам), аби цей орган не перетворився на додаток до податкового апарату.

Навіть країни із суворими вимогами щодо дотримання банківської таємниці вживають заходів у дусі 40 рекомендацій Робочої групи з протидії "відмиванню" грошей. Жорсткішим стає законодавство стосовно відмивання коштів, знімаються обмеження щодо надання банківської інформації контролюючим та правоохоронним органам, розширюється міжнародне співробітництво.

Для визначення концептуальних засад удосконалення механізму валютного контролю необхідно виділити ряд основних недосконалостей правового регулювання з зазначених питань, які притаманні як численним чинним нормативно-правовим актам з проблем валютного регулювання, так і поданому на розгляд парламенту проекту Закону України "Про валютне регулювання".

По-перше, проект Закону "Про валютне регулювання" фактично повторює (за деякими винятками) Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 року із змінами і доповненнями та Інструкцію НБУ "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті за експортно-імпортними операціями на умовах відстрочки платежів чи поставок". Тобто основні положення законопроекту, які стосуються механізму контролю за неповерненням валютної виручки з-за кордону, не є новими. Вони вже передбачались згаданими нормативними актами. Проте вони не створили дієвого механізму валютного контролю, що викликало розробку цього законопроекту, а останній такого контролю.

По-друге, визначені у ст. 15 проекту мета і напрямки контролю, інші його положення свідчать про наміри авторів законопроекту надати йому статус комплексного нормативного акту щодо створення механізму контролю за каналами відтоку валютних коштів з України (у тому числі і за рахунок неповернення їх з-за кордону при експортно-імпортних операціях).

Разом з тим законопроект не враховує цілий комплекс об'єктів контролю, їх технологічні особливості й притаманну їм процедуру контролю, засоби його здійснення, які б мали створити цілісну інфраструктуру механізму контролю від етапу реєстрації різних видів зовнішньоекономічних договорів до етапу надходження валютної виручки при експорті або виконання умов контракту за проплаченою імпортною угодою.

По-третє, в законопроекті лише окреслені загальні контури і фрагментарні елементи валютного контролю та прав окремих органів щодо виконання ними контрольних функцій. Що стосується створення цілісного взаємоузгодженого механізму контролю з урахуванням наявних прогалин в його окремих елементах (залежних від порядку документообігу, притаманного конкретному каналу відтоку валюти за кордон), визначення необхідних суб'єктів, технічних і технологічних засобів здійснення такого контролю, то все це потребує додаткової розробки.

По-четверте, проектом, як і чинним законодавством з валютного регулювання, не враховано і, відповідно, не створено нормативної бази для усунення економічних, організаційно-технологічних та криміногенних чинників, що викликають ухилення від оподаткування, стимулюють споєння інших економічних злочинів, тонізацію економіки через наявність не перекритих каналів відтоку валютних коштів за кордон. Механізм валютного контролю розроблено тільки стосовно експорту товарів. Інші понад тридцять каналів відтоку валюти за кордон ні діючим, ні запропонованим механізмом контролю не перекриваються.

По-п'яте, для вирішення проблем перекриття відтоку валютних коштів за кордон та створення ефективного механізму контролю за поверненням валютної виручки в Україну при розробці такого законопроекту потрібно застосовувати комплексний підхід, який би дав змогу визначити повний перелік каналів відтоку валюти за кордон і зробить кожний з них окремо конкретним об'єктом контролю. При цьому необхідно враховувати індивідуальні технологічні особливості документообігу об'єктів контролю, функціональні можливості та концепцію органів, покликаних здійснювати цей контроль, і тільки після цього починати розробку цілісного контрольного механізму з урахуванням відповідної процедури за кожним окремим каналом відтоку валюти за кордон.

Разом з тим автори законопроекту (як і основних чинних нормативних актів з питань валютного регулювання) при розробці цих нормативних документів не тільки не врахували документообігові особливості того чи іншого об'єкта контролю, а й випустили з поля зору цілий ряд самих об'єктів контролю. У зв'язку з цим зазначений законопроект не тільки позитивно не вплине на перекриття переважної більшості каналів відтоку капіталів за кордон, а й сприятиме їх розкраданню, ухиленням від оподаткування, скоєнню інших злочинів, що розширить джерела тонізації економіки.

Законопроект не усуває прогалини як у загальному механізмі контролю, так і в окремих його елементах, не вдосконалює взаємодію органів валютного контролю, залишає без змін приписи чинних нормативних актів щодо покладання на суб'єктів контролю функцій, які не співпадають з їх компетенцією, призводить до непродуктивного збільшення їх штатної чисельності, викликає створення паралельних підрозділів, що зумовлює дублювання одних і тих самих функцій різними органами, а у підсумку погіршує контроль.

Законопроект взагалі не торкається питань створення комплексної системи інформаційних баз даних, необхідних для здійснення ефективного валютного контролю.

Незважаючи на прийнятті протягом останніх років рішення і здійснені заходи, якість законодавчого процесу потребує поліпшення: "По суті в жодній із сфер економічної діяльності поки що немає логічно завершеного системного законодавчого забезпечення", не відбулося кардинальних позитивних змін, що істотно вплинули б на виробничий розвиток і подальший вихід українських підприємств-товаровиробників на світовий ринок.

Основні перешкоди для розвитку експортно-імпортних операцій, які склалися сьогодні в Україні, - це суперечливість і неповнота чинних нормативно-правових актів;

надмірна урегульованість ряду економічних процесів і організаційних процедур;

відсутність системи фінансування і кредитування; невизначеність податкового законодавства;

нерозвиненість ринкової інфраструктури;

відсутність внутрішніх мотивацій для інвестицій і впровадження нових технологій.

Для розробки ефективного механізму контролю щодо перекриття каналів відтоку валютних коштів за кордон, створення ефективного механізму контролю за експортно-імпортними операціями, попередження зловживань, що скоюються під прикриттям зовнішньоекономічних операцій, необхідно узагальнити всю законодавчу та відомчу нормативну базу і підійти до розробки проекту закону комплексно, враховуючи всі аспекти, технологічні процедури і механізми контролю. Розглянемо деякі шляхи вдосконалення механізму валютного контролю.

Для цього необхідно враховувати увесь спектр об'єктів контролю та суспільно небезпечних діянь, які завдають збитків державі.

При конструюванні механізму контролю з питань, що розглядаються, необхідно враховувати всі наявні державні структури, які найбільш ефективно, з найменшими втратами сил і часу, природно можуть поєднати функції валютного контролю зі своєю основною роботою. Це можуть бути насамперед функції створення певних баз даних, накопичення і передача відповідним державним органам необхідної інформації з питань, що розглядаються.

Після врахування всіх об'єктів контролю, процедури його здійснення для ефективної роботи органів контролю доцільно створити інформаційні бази даних та розробити відповідні автоматизовані системи управління до них, визначити строки надання відомостей передусім з питань надання суб'єктам зовнішньоторговельної діяльності ліцензій на експорт чи імпорт товарів, а також робіт, послуг чи прав інтелектуальної власності та визначене ними чи для них місце перетинання кордону; перетинання митного кордону України товарами за експортно-імпортними операціями, а також робіт, послуг чи прав інтелектуальної власності; своєчасного і домірного надходження товарів чи валюти за товари, роботи, послуги чи права інтелектуальної власності, які здійснили учасники експортно-імпортних операцій.

Центру міждержавних розрахунків чи Комісії валютного контролю НБУ необхідно узагальнити відповідні первинні матеріали і надіслати їх до органу, що надав ліцензію на здійснення операції для прийняття рішення; або до правоохоронних органів для перевірки причин та мотивів ненадходження з-за кордону валютної виручки чи товарів або застосування демпінгових цін; чи до Державного митного комітету України для стягнення відповідних митних платежів за імпорт послуг, робіт або прав інтелектуальної власності.

Для завершення механізму контролю за повнотою розрахунків за експортно-імпортними операціями комісії валютного контролю при обласних управліннях НБУ необхідно перетворити в робочі органи і підпорядкувати Центру міждержавних розрахунків НБУ, діяльність якого повинна бути присвячена в основному координації роботи щодо вирішення саме цих проблем.

Відсутність технологічних розривів у механізмі контролю дасть можливість аналітично-контролюючим органам в робочому порядку аналізувати отримані у комплексі дані, встановлювати правопорушників та порушувати питання про застосування до них санкцій, передбачених законом.

3.3 Макроекономічна модель прогнозування валютного курсу гривни

Для України, яка перебуває в умовах економічних реформ, питання прогнозування подій на валютному ринку є особливо актуальним. Фінансові інститути та комерційні структури часто відчувають потребу в отриманні надійної інформації щодо співвідношення курсів валют. Без надійного прогнозування валютного курсу неможливо правильно оцінювати результати зовнішньоекономічної діяльності, планувати дохідну та витратну частини бюджету, визначати експортні та імпортні ціни, розробляти ефективну валютну політику, спрямовану на захист економічних інтересів України.

Причинами такого становища є постійні коливання на світовому валютному ринку, велика кількість чинників, що впливають на курс валюти, та їх невизначеність, відсутність однозначних аналітичних залежностей між вхідними та вихідними параметрами моделей, які використовуються в даний час для прогнозування валютного курсу. Все це визначає значну складність задач, пов'язаних з прогнозуванням курсу національної валюти України.

Валютні курси розвинених країн формуються на світовому ринку в залежності від співвідношення попиту і пропозиції на ці валюти. В свою чергу, співвідношення попиту і пропозиції залежить від значної кількості факторів, які потрібно вивчати та систематизувати. Проблема вивчення факторів, які впливають на валютний курс, підсилюється ще й тому, що при побудові економіко-математичних моделей прогнозування валютного курсу потрібно знати фактори, які найбільше впливають на значення та динаміку валютного курсу.

Існує низка класифікацій факторів, які впливають на курс національної валюти країни.

Так, за часовим критерієм ці фактори можна поділити на 3 групи: довгострокові, середньострокові та короткострокові. Економічною основою формування валютних курсів при цьому виступають довгострокові фактори.

За характером впливу на формування валютного курсу фактори можна поділити на формувальні, регулювальні, кризові (кризові - це фактори, що виникають при виведенні економічної системи зі стану динамічної рівноваги), політичні та психологічні. Більш детальна класифікація факторів, що впливають на формування курсів валют, наведена у табл. 3.3. [50].

За сутністю всі фактори впливу на формування валютного курсу можуть бути представлені багатьма економічними показниками, серед яких можна виділити такі як рівень емісії цінних паперів приватними підприємствами (насамперед, корпораціями); рівень емісії цінних паперів державними установами; грошові агрегати МО, МІ, М2 та М2; проценти, які виплачуються за державними облігаціями; середньозважена ціна всіх акцій; індекси розвитку базових галузей народного господарства; обсяги наданих кредитів з боку міжнародних організацій; прямі інвестиції в енергетичну, вугледобувну, машинобудівну та інші галузі; рівень безробіття, виражений у процентах до чисельності працездатного прошарку населення або в абсолютному вимірі; місце та роль країни у світовій торгівлі та вивозі капіталу, інші фактори.

Оскільки в Україні однією із стабільних валют, яка користується довірою учасників валютного ринку, є долар США, а нашою задачею є розробка макроекономічної моделі прогнозування курсу національної валюти України, то будемо будувати макроекономічну модель, яка б дозволяла здійснювати прогнозування курсу гривні України до долара США.

Підготовчими етапами розробки макроекономічної моделі прогнозування валютного курсу є:

- обґрунтування та вибір макроекономічних показників (параметрів, змінних), що впливають на формування курсу національної валюти України;

- збір думок (висловлювань) експертів щодо тенденцій зміни курсу національної валюти та опис цих висловлювань у лінгвістичній формі;

- опис та лінгвістична оцінка рефлексивних дій учасників валютного ринку;

- вибір періоду прогнозу. Для короткострокового прогнозування цей період складає проміжок часу від 10-ти до 100 днів.

Далі потрібно визначити причинно-наслідкові зв'язки між вхідними та вихідними параметрами (змінними) макроекономічної моделі. Для цього потрібно побудувати так зване «дерево виведення», в якому показується залежність певного вихідного параметра (змінної) «d» від вхідних параметрів (чинників), що впливають на валютний курс [52].

Таблиця 3.2.

Класифікація факторів, які впливають на формування курсів валют.

За впливом	За строками дії
	Довгострокові	Середньострокові	Короткострокові
Формувальні	Темпи зростання ВВП Продуктивність праці	Стан платіжного балансу за поточними операціями. Баланс руху капіталів. Державний бюджет
Регулю-вальні		Кредитна політика. Облікова політика НБУ. Емісійна політика	Валютні інтервенції Національного банку
Кризові	Падіння обсягів виробництва	Темпи зростання цін (темпи інфляції). Дефіцит державного бюджету. Безконтрольні емісії. Рух капіталу за кордон
Політичні			Зміна влади. Політичні рішення, що визначають політику країни та впливають на ті чи інші економічні процеси
Психолог-гічні			Погляди банкірів, валют-них дилерів, керівників валютних відділів щодо перспектив динаміки курсу тієї чи іншої валюти

Для спрощення процесу побудови макроекономічної моделі введемо додаткові узагальнені лінгвістичні вихідні параметри (змінні):

- z - рівень економічного сприяння в Україні, який залежить, від параметрів «m» і «n»;

- m - значення економіко-статистичних параметрів {х₁...х₆};

- n - значення виробничих параметрів, {х₇...x₁₃};

- у - рівень політичного сприяння в Україні, який залежить від параметрів {х₁₄.,.х,₈};

- w - сила дії рефлексивних процесів, яка залежить від параметрів {х₁₉…x₂₀};

- v - рівень природного сприяння в Україні, який залежить від параметрів {x₂₁ … x₂₂}

- t - період прогнозування {x₂₃}.

Причинно-наслідкові зв'язки між вхідними {х₁...х₂₂} та узагальненими вихідними параметрами (змінними) {z, m, n, у, w, v} у вигляді відповідних «дерев виведення» наведені на рисунках 3.2...3.7.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.2. Дерево виведення для узагальненого вихідного параметра «z»

На основі застосування методу експертних оцінок в даній моделі зроблена систематизація та розроблена нова класифікація чинників, що впливають на формування валютного курсу в Україні. Одним із основних кількісних чинників є Індекс Dow Jones [84].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.3. Дерево виведення для узагальненого вихідного параметра «m»

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.4. Дерево виведення для узагальненого вихідного параметра «n»

В даній моделі вперше запропоновано використовувати якісні чинники, які впливають на формування курсу національної валюти (рис.3.4): стан сільського господарства, стан паливно-енергетичного комплексу України, форс-мажорні обставини, природні умови в Україні та ін.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.5. Дерево виведення для узагальненого вихідного параметра «у»

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.6. Дерево виведення для узагальненого вихідного параметра «w»

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.7. Дерево виведення для узагальненого вихідного параметра «v»

Форс-мажорні обставини (катастрофи, військові дії тощо) можуть безпосередньо вплинути на курс національної валюти і обов'язково повинні бути враховані (рис. 3.6.). Оскільки від природних умов країни залежить стан сільського господарства, то урахування цього чинника токож буде доцільним при прогнозуванні курсу національної валюти [32].

Структуру макроекономічної моделі прогнозування курсу гривні до долара США представимо у вигляді так званого «дерева логічного висновку». Дерево логічного висновку - це граф, який показує логічні зв'язки між прогнозним показником {d} та чинниками {х₁...х_n}, які впливають на цей прогнозний показник {d}, при дотриманні співвідношень, наведених у формулах 3.1...3.8:

d = f_d (z, y, w, v, t); (3.1)

z = f_z (m, n); (3.2)

m = f_m (x₁, x₂, x₃, x₄, x₅, x₆); (3.3)

n = f_n (x₇, x₈, x₉, x₁₀, x₁₁, x₁₂, x₁₃); (3.4)

y = f_y (x₁₄, x₁₅, x₁₆, x₁₇, x₁₈); (3.5)

w = f_w (x₁₉, x₂₀); (3.6)

v = f_v (x₂₁, x₂₂); (3.7)

t = f_t (x₂₃). (3.8)

Аналіз наведеної структури макроекономічної моделі прогнозування валютного курсу показує, що ця модель фактично складається із шести інших

моделей:

1) моделі залежності рівня економічного сприяння в Україні від значення внутрішніх економіко-статистичних та виробничих параметрів;

2) моделі залежності економіко-статистичних параметрів від значень основних мікроекономічних показників;

3) моделі залежності виробничих параметрів від значень показників економічного зростання;

4) моделі залежності рівня політичного сприяння в Україні від політичного стану в країні;

5) моделі залежності сили дії рефлексивних процесів від рефлексивних дій учасників валютного ринку;

6) моделі залежності природного сприяння в Україні від природних умов.

При прогнозуванні валютного курсу (курсу гривні до долари США) будемо використовувати тільки ті основні чинники, що найбільше впливають на валютний курс. При побудові макроекономічної моделі прогнозування валютного курсу вхідні параметри {Х₁…Х₂₃} не будемо зводити до єдиного вигляду, як це пропонується в традиційних розробках, а будемо використовувати вхідні кількісні та вхідні якісні параметри (змінні) одночасно. Оскільки вхідні параметри (змінні) {Х₁...Х₄, Х₆...Х₁₁} с кількісними, то для їхнього опису будемо використовувати офіційні статистичні дані. Інші вхідні параметри (змінні), крім {Х₂₃}, - якісні, тому для їхнього опису будемо використовувати умовну бальну шкалу оцінок від «О» до «100» балів так. Для вхідного параметра (змінної) {Х₂₃}, який означає «період прогнозування», введемо терми в 1, 2 та 3 місяці, які відповідають періодам короткострокового прогнозування.

Для оцінювання значень узагальнених вихідних параметрі» (лінгвістичних змінних) {z, m, n, у, w, v} будемо використовувати єдину шкалу бальної оцінки із діапазоном від «0» до «100» балів. При цьому введемо такі позначення:

Н - низький рівень відповідного узагальненого вихідного параметра;

НС - нижче за середній рівень відповідного узагальненого вихідного параметра;

С - середній рівень відповідного узагальненого вихідного параметра;

ВС - вище за середній рівень відповідного узагальненого вихідного параметра;

В - високий рівень відповідного узагальненого вихідного параметра.

Визначимо також найхарактерніші рівні зміни головного вихідного параметра «d», який підлягає прогнозуванню. Відповідно до економічної ситуації, що склалася у валютній системі України протягом 2003-2005 років, а також враховуючи чинну систему прямого котирування курсу національної валюти, можливі зміни курсу гривні України до долара США будемо визначати такими рівнями (термами):

d₁ - курс гривні значно зросте (гривня подешевшає на 15...50%);

d₂ - курс гривні середньо зросте (гривня подешевшає на 5... 15%);

d₃ - курс гривні суттєво не зміниться (гривня подешевшає або подорожчає не більше ніж на 0...5%);

d₄ - курс гривні середньо впаде (гривня подорожчає на 0... 10%);

d₅ - курс гривні сильно впаде (гривня подорожчає на 10...20%).

Наведені терми {d₁...d₅} будемо вважати якісними характеристиками, що визначають зміну курсу національної валюти. Межами зміни валютного курсу буде процентна зміна курсу гривні України до долара США в діапазоні [-20%...+ 50%].

Запровадження розробленої моделі прогнозування валютного курсу на мікрорівні дає змогу, при врахуванні можливих змін вхідних параметрів, визначити для суб'єктів підприємництва найбільш вигідні умови укладання зовнішньоекономічних договорів, робити відповідні валютні застереження, щоб унеможливити незаплановані втрати прибутку, доходів тощо [19,32].

Розроблена модель прогнозування валютного курсу в Україні дозволяє з достатньою достовірністю прогнозувати динаміку курсу національної валюти при відомих статистичних та експертних значеннях вхідних параметрів. Модель прогнозування є універсальною і може бути адаптована до різних валют. При накопиченні бази знань, тобто, залежності вихідних показників від вхідних змінних, модель буде працювати в режимі реального часу, постійно «самонавчатись» та підвищувати достовірність зроблених прогнозів.

4.ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в валютному відділі АКІБ "УкрСиббанку"

Приміщення валютного відділу находиться на другому поверху трьохповерхової споруди. Площа кімнати відділу складає 45 метрів квадратних, при висоті даного приміщення 4 метра. В кімнаті постійно працює 9 робітників. Отже на одну людину припадає 5 метрів квадратних площі, а об'єм - 180 куб. м. Ці показники відповідають нормам ДБН 11-90-81.

Стіни у кімнаті пофарбовані світло рожевою фарбою, які позитивно впливають на психічний стан працюючих людей, стеля побілена вапном, а підлога вкрита світлим паркетом. У кімнаті знаходиться 9 письменних столів із дерева, 11 стільців, 3 шафи. Загальна обстановка кімнати передбачає утворення для працюючих найбільш сприятливі умови праці.

Мікроклімат у цій кімнаті благодійно відображається на процесі праці працюючих. Температура повітря у перехідний період від 24С до 25С, що повністю відповідає нормам. Відносна вологість складає 45-55%, при нормі 40-60%. Швидкість руху повітря - 0,1 с., що відповідає санітарним нормам.

Для забезпечення підтримки метереологічних вимог в кімнаті у холодну пору року використовується водяне опалення. У приміщенні знаходиться 2 чавунні батареї із 8 секцій, і яка знаходиться під вікнами.

У кімнаті встановлений кондиціонер FUNAY з продуктивністю 800 метрів кубічних в годину.

Виконаємо розрахунок обсягу повітря, необхідного для ліквідації надмірного тепла, який виник в кімнаті відділу видатків., якщо відомо, що в ній встановлено 7 комп'ютерів марки SAMSUNG, кожен з яких генерує 200 Вт надмірного тепла. Прибори освітлення генерують 12% надмірного тепла від тепло відділення комп'ютерів. Надходження тепла від сонячної радіації складає 6%, надходження тепла скрізь непрозорі огородження конструкції приміщення 1% від тепла, виділеного комп'ютерами. В кімнаті постійно знаходиться 9 працівників, кожен з них виділяє 174Вт тепла. У кімнаті встановлений кондиціонер FUNAY з продуктивністю 800 метрів кубічних в годину. Температура повітря в кімнаті складає 21С.

Визначимо загальну кількість тепла, що надходить в приміщення відділу видатків. Тепло яке приноситься:

а) обладнанням:

Q_изб = n Q_oб, (4.1)

де n - кількість комп'ютерів;

Q_oб - надмірне тепло, що генерується комп'ютером.

Q_изб1 = 7 200Вт = 1400Вт

б) освітлювальними приладами, сонячної радіації та скрізь непрозорі огородження конструкції споруди:

Q_изб2 = Q_изб1 (0,12 + 0,06 + 0,01) (4.2)

Q_изб2 =1400 (0,12 + 0,06 + 0,01) = 266Вт

в) робітниками (категорія робіт легка 1б)

Q_изб3 = Q_on n₁, (4.3)

де Q_on - енерговитрати робітникам для даної категорії робіт;

n₁ - кількість робітників, які знаходяться в приміщенні кімнати

Q_изб3 = 174 9 = 1566 Вт.

Сума усього тепла, що знаходиться в кімнаті відділу видатків, дорівнює:

Q_изб = Q_изб1 + Q_изб2 + Q_изб3. (4.4)

Q_изб =1400 + 266 + 1566 = 3232 Вт.

Визначаємо необхідну кількість повітря, необхідного для вентиляції приміщення, по формулі:

L=3600 Q_изб / c q(t_b - t_n) м² / год., (4.5)

де Q_изб = 3232Вт - надмірне тепло;

с = 1010 Дж / кг град - типова тепломісткість повітря;

q = 1,29 кг / м³ густота повітря;

t_b = 21С - температура витяжного повітря;

t_n - температура притока повітря 17С.

L = 3600 3232 / 1010 1,29 (21 - 17) = 2232,56 м³ / год.

Виконаємо розрахунок кондиціонерів, необхідних для вентиляції приміщення:

K = L / G, (4.6)

де G - продуктивність кондиціонера FUNAY, дорівнює 800м³ / год.

К = 2232,56 / 800 = 2,8.

Таким чином, для ліквідації надмірного тепла з приміщення необхідно три кондиціонера. Для створення більш сприятливих умов праці в кімнаті необхідно встановити ще два кондиціонера, особливо в літній період часу.

У кімнаті знаходяться 4 вікна розміром 2,5 м на 2 м. Достатність природного освітлення можна визначити залежністю:

S_d S_n 0,2 0,166. (4.7)

де S_d - площа вікон;

S_n - площа підлоги приміщення.

5м³ / 45м³ = 0,11 0,2 0,166.

Таким чином, природного освітлення для роботи над письменними столами та за комп'ютером навіть вдень недостатньо.

У вечірній час доби у приміщені використовується електричне освітлення. На стелі 2 люстри по 4 лампочки накалювання у кожному, потужністю по 100 Вт. Світильники знаходяться безпосередньо над робочими столами.

У кімнаті утворюється шум від роботи комп'ютерів марки SAMSUNG та 2-х лазерних принтерів і складає 60 дБА, при нормі шуму у приміщенні даного типу 50-65 дБА. Загазованість повітря виникає за рахунок розташування цього приміщення біля міського автотранспорту і складає 25-35 мг / м³, що нижче допустимих норм, які дорівнюють 40-60 мг / м³. Запиленість складає 0,1 мг / м³ при нормі 0,1-2 мг / м³.

У приміщенні на кожному поверсі знаходяться туалетна кімната з набором гігієнічних засобів: серветки, мило туалетний папір, сушка для рук. У кімнаті є умивальник з гарячою та холодною водою, також є дзеркала.

Щоденно у всіх кімнатах корпусу проводиться вологе прибирання. Один раз на півріччя санітарні служби проводять дезактивацію приміщення для запобігання появи гризунів та комах. Кожен відділ має аптечку першої допомоги.

Значення параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці у приміщенні відділу валютного контролю занесені в табл. 4.1, де вони порівнюються з прийнятими нормами та стандартами.

Таблиця 4.1

Значення параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці у валютному відділі АКІБ "УкрСиббанку"

Параметри	Фактичне значення	Норматив по ГОСТ 12.1.005.88, та іншими державними стандартами	Відповідність параметрів
1. Температура повітря у перехідний період, оС	24-25	18-27	Відповідає
2. Відносна вологість, %	45-55	40-60	Відповідає
3. Швидкість руху повітря, м / с	0,1	0,1	Відповідає
4. Запиленість, мг / м3	0,1	0,2-2	Відповідає
5. Освітленість, лк	100	300	Не відповідає
6. Рівень шуму, дБА	60	50-65	Відповідає

З табл. 4.1 видно, що санітарно-гігієнічні умови праці, крім освітлення, відповідають встановленим нормам.

4.2 Техніка безпеки

Приміщення валютного відділу АКІБ "УкрСиббанку" відноситься до приміщення без підвищеної небезпеки.

У кімнаті знаходяться комп'ютера марки SAMSUNG та 2 лазерні принтера, які працюють від електромережі напругою 220V. Вони заземлені. Заземленість здійснюється за допомогою спеціалізованої мережі, підключеної до комп'ютерів і принтера, яка підключена до заземлення всього будинку. Комп'ютери та принтер були придбані приблизно 2 року тому, вони не є застарілими і їхнє розміщення відповідає санітарним нормам (відстань від задньої стінки комп'ютера складає більше 1 м).

У кімнаті є 14 розеток. Вони розташовані на висоті 1 м від підлоги. Дев'ять з них передбачені для вмикання комп'ютера та принтера, а п'ять для інших цілей. Всі розетки підключені до мережі 220V. Проводка знаходиться під штукатуркою.

В цій організації проводяться навчання та інструктажі по техніці безпеки декількох видів:

- вступний;

- первинний;

- повторний.

Вступний інструктаж проводиться з метою ознайомлення тільки прийнятих працівників з загальним поняттям по техніці безпеки.

Первинний проводиться 1 раз у 6 місяців зі всіма працюючими незалежно від стажу та класифікації по даній професії з метою перевірки та підвищення рівня знань з охорони праці. Дані про цей інструктаж заносяться до спеціального журналу, де робиться запис про час проведення інструктажу, а також ставиться два підписи - того хто проводив інструктаж та того хто його проходив.

4.3 Пожежна безпека

Приміщення валютного відділу банку за пожежністю відноситься до категорії "Д", а за вогнестійкістю - до ІІІ ступеню.

Можливі причини пожежі можуть бути такі:

- необережне користування вогнем;

- несправність електричного обладнання;

- паління у забороненому місці;

- коротке замикання;

- перевантаження мережі або приладів, тощо.

У цьому приміщенні знаходяться 3 вогнегасника, також будинок обладнаний двома пожежними гідрантами, до яких є пожежні рукава довжиною 10 м., що відповідає нормам. У випадку пожежі евакуація людей здійснюється одними сходами. Найбільша відстань до евакуаційного виходу 50 м., що відповідає нормі для даного типу - 75 м. В організації є пожежна служба, яка несе відповідальність за стан протипожежних засобів, здійснює запис у спеціальному журналі з пожежної профілактиці.

Проаналізувавши стан санітарно-гігієнічних, технічних та пожежних умов праці, можна підвести підсумок, що всі головні нормативи відповідають встановленим законодавством нормам, але є недоліки:

- відсутність ще двох кондиціонерів у приміщені;

- відсутність теплових датчиків;

- недостатнє освітлення.

Для скасування недоліків необхідно встановити у приміщенні 2 кондиціонери марки FUNAY, що покращить санітарно-гігієнічні умови в будинку. Стосовно освітлення: необхідно збільшити кількість світильників, або змінити їх на інші. Ці умови необхідно внести у колективний договір на 2004 рік.

ВИСНОВКИ

Основними суб'єктами валютного ринку є комерційні банки. У банках відкриваються і утримуються валютні рахунки інші учасники ринку з метою здійснення необхідних конверсійних та депозитно-кредитних операцій в валюті. Крім задоволення заявок своїх клієнтів, банки проводять валютні операції самостійно і за рахунок власних коштів.

Діяльність комерційних банків на валютних ринках регламентується внутрішнім законодавством, яке визначає права та обов'язки банків, а також їх правила поведінки. В країнах з перехідною економікою, де ринкові відносини перебувають у стадії розбудови, законодавство спрямоване на певні обмеження діяльності банків на валютному ринку, який також є об'єктом посиленої уваги з боку держави. Тому тема дипломної роботи являється дуже актуальною.

В дипломній роботі розглянуто структуру валютного ринку України і тенденції його розвитку. У зв'язку з тим, що валютний ринок України - це переважно міжбанківський ринок було проаналізовано курси обміну національної грошової одиниці до долару США і об'єм операцій на міжбанківській валютній біржі України за 2008 р. Як висновок слід відмітити, що валютне регулювання - це діяльність держави, спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків і порядку здійснення угод з валютними цінностями.

У розвитку системи банківського валютного контролю в Україні можна виділити три етапи:

- становлення національної системи валютного контролю;

- пристосування національної системи валютного контролю до умов інтернаціоналізації економічних зв'язків;

- модифікація системи валютного контролю в умовах глобалізації міжнародних фінансових відносин.

Правові основи організації та функціонування валютного ринку України визначені Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Декретом Кабінету Міністрів України "Про режим валютних рахунків громадян в уповноважених банках України", Указом Президента України "Про додаткові заходи щодо вдосконалення валютного регулювання", та іншими нормативними актами.

Валютний ринок України - це переважно міжбанківський ринок, адже саме в ході міжбанківських операцій здійснюється основний обсяг угод з купівлі-продажу іноземних валют. Шляхом проведення міжбанківських операцій на валютному ринку забезпечується обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг і капіталів (міжнародних платежів).

У цілому зовнішньоекономічна політика держави - це комплекс заходів, що мають на меті досягнення економікою країни певних переваг на світовому ринку і водночас - захист внутрішнього ринку від конкуренції з іноземними товарами. Можна сказати, що вона спрямована на стимулювання (обмеження) експорту (імпорту) товарів.

Підводячи підсумки викладеного, слід зазначити, що в Україні, нажаль, не створено дійового правового механізму регулювання валютного ринку.

Об'єктом дослідження було обрано "Приватбанк". В наш час цей банк - є спеціалізованим банком, який несе відповідальність за ефективну організацію зовнішньоекономічну діяльність в країні, забезпечення впровадження програмних форм валютного кредитування та обслуговування клієнтів, розширення безготівкових розрахунків, розповсюдження та погашення цінних паперів, кредитування населення, валютне обслуговування громадян, надає різноманітні платні послуги. АКІБ "УкрСиббанк" входить до групи найкрупніших банків України.