Різновиди податків в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Різновівиди податків в Україні

План

1. Прибутковий податок з громадян

2. Податок на промисел

3. Податок з прибутку підприємств

4. Непрямі податки

4.1 Податок на додану вартість

5. Поняття податкового правопорушення

6. Види відповідальності за податкові правопорушення

6.1 Адміністративна відповідальність

6.2 Кримінальна відповідальність

6.3 Дисциплінарна та цивільно-правова відповідальність

1. Прибутковий податок з громадян

податок прибуток додана вартість відповідальність

У податковій системі України встановлені податки, що сплачуються юридичними особами і фізичними особами-підприємцями, а також податки, які сплачують тільки громадяни. До останніх відносяться прибутковий податок з громадян і податок на промисел. Введена також група податків, що сплачуються юридичними особами і громадянами, -- податок на землю, податок з власників транспортних засобів.

У тому разі, коли громадяни зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, вони сплачують податок на додану вартість, акцизний збір (по підакцизних товарах), податок з прибутку.

По прибутковому податку з громадян своєрідно складаються податкові правовідносини між суб'єктами. У тих випадках, коли податок утримується з сукупного доходу за місцем основної роботи і по сумісництву (від виконання робіт разового характеру на підприємствах, в організаціях, незалежно від форм власності), суб'єктом податкових правовідносин за громадянина виступає юридична особа, яка виплачує винагороду за працю, відповідальна за стягнення і перерахування в бюджет прибуткового податку (керівник і головний бухгалтер). Громадянин -- фактичний платник цього податку, якщо крім доходів за основним місцем роботи він має інші джерела доходу, у податкові правовідносини вступає тільки по закінченню календарного року, після подання у податкову адміністрацію за місцем проживання до 1 березня наступного року декларації про всі отримані за рік доходи. Він зобов'язаний особисто протягом 10 днів сплатити донараховані суми податку.

Якщо ж громадянин має доходи тільки за основним місцем роботи -- він не є безпосереднім суб'єктом податкового права, усі зобов'язання і відповідальність за нього несе організація, що виплачує доход і стягує податок.

Громадяни, які мають доходи від підприємницької діяльності без створення юридичної особи, безпосередньо виступають суб'єктами податкових правовідносин. Вони наділені відповідними правами, зобов'язаннями і несуть відповідальність за порушення норм податкового права.

При оподаткуванні громадян існують істотні розбіжності як порівняно з оподаткуванням юридичних осіб, так і по кожному з податків. Ці розбіжності криються:

-- у механізмі оподаткування (порядку нарахування, термінах сплати);

-- у порядку стягнення несплачених у строк податків. Не сплачені у строк податки стягуються з громадян недоїмників тільки за рішенням суду або за виконавчими написами нотаріальних контор.

З метою повноти охоплення обліком усіх платників податку -- громадян і юридичних осіб, обліку їх доходів, своєчасності сплати податків з 1 січня 1996 р. створений Державний реєстр фізичних осіб -- платників податків та інших обов'язкових платежів, у якому кожному громадянину-платнику присвоюється індивідуальний ідентифікаційний номер, а Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 118 “Про створення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України” введено Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України. Прибутковий податок з громадян є основним податком з фізичних осіб. Він сплачується на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. “Про прибутковий Податок з громадян” з наступними змінами і доповненнями.

--Платниками прибуткового податку (суб'єктами оподаткування) є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, як ті, що постійно проживають в Україні (не менше 183 днів у календарному році), так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні, з доходів, отриманих з джерел на її території.

Податок сплачують фізичні особи незалежно від віку (у тому числі неповнолітні, що мають доходи), громадянства, статі, сімейного, соціально-майнового стану.

Об'єктом оподаткування у громадян є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік, який складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів, що включають грошову оплату, (в національній і іноземній валюті) і натуральну оплату, нараховану за вільними (ринковими) цінами, які діють на момент її отримання, крім натуральної оплати, що отримується громадянами від сільськогосподарських підприємств, коли дохід визначається, виходячи з очікуваної собівартості відповідної продукції'.

Громадяни з постійним місцем проживання в Україні, які отримують доходи за межами України, включають їх у склад сукупного оподатковуваного доходу в Україні. Суми податків, сплачені за кордоном, зараховуються при сплаті податку в Україні за наявності письмового підтвердження. До того ж, переплата податку за кордоном в Україні не враховується і не повертається.

Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила оподаткування, ніж передбачені законодавством України, діють норми міжнародного договору.

У склад сукупного оподатковуваного доходу не включаються: допомога по вагітності і родах; одноразові допомоги при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною; грошові виплати матері (батькові), що доглядають трьох чи більше дітей у віці до 16 років; допомога по догляду за дитиною-інвалідом; допомога на дітей одиноким матерям; допомога на дітей військовослужбовців строкової служби; суми отриманих аліментів; пенсії; грошове забезпечення і винагорода, що отримується військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ; компенсаційні виплати у грошовій і натуральній формі. (Крім компенсаційних виплат за невикористану відпустку при звільненні); суми, що отримані в результаті відчуження майна, що належить громадянам на праві власності, за нотаріальне посвідчення якого сплачується державне мито; суми на поховання; доходи громадян від продажу вирощуваної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній і садовій ділянці продукції рослинництва, бджільництва, скота, кролів, нутрій, птахів; суми, отримані в результаті успадкування і дарування; виграші по облігаціях державних займів і лотереях, проценти та виграші по вкладах в установи банків, за ощадними сертифікатами і державними казначейськими зобов'язаннями; суми, отримані громадянами по обов'язковому і добровільному страхуванню; суми матеріальної допомоги незалежно від її розміру, що надається за рішенням уряду України у зв'язку зі стихійними лихами, аваріями і катастрофами, органами самоуправління, профспілками, фондом соціального страхування, добродійними фондами і іно земними державами; суми доходів, що направляються у джерела їх отримання на придбання акцій, і суми, інвестовані на реконструкцію і розширення виробництва суб'єктів підприємницької діяльності; суми, перераховані по заявах громадян у відділення добродійних і екологічних фондів, а також бюджетним організаціям, установам культури, освіти, науки, охорони здоров'я і соціального забезпечення у межах дванадцяти неоподатковуваних мінімумів на рік.

Пільги по прибутковому податку представлені у формі зменшення сукупного оподатковуваного доходу окремим категоріям платників за наявності у них підстав згідно чинного законодавства. У розмірі одного неоподатковуваного мінімуму -- 17 гривен' зменшується сукупний доход всіх громадян -- платників податків, за винятком сум, .сплачуваних за роботу по сумісництву, виконання робіт не за основним місцем роботи. Додатково сукупний оподатковуваний дохід зменшується за кожний місяць одному з батьків на кожну дитину у віці до 16 років у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму, за умови, якщо місячний сукупний доход сім'ї не перевищує розміру десяти неоподатковуваних мінімумів. До десяти неоподатковуваних мінімумів зменшується сукупний доход громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1 і 2 категорій. Сукупний оподатковуваний прибуток зменшується на суму до 5 неоподатковуваних мінімумів (включаючи вже врахованих на робітника і дітей) інвалідам з дитинства, інвалідам І та II групи; громадянам, потерпілим від Чорнобильської катастрофи і віднесеним до 3 і 4 категорій.

Особам, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 р. “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, відповідно до ст.23 Закону України “Про Державний бюджет на 1994 рік” і у межах, визначених Постановою Верховної Ради України від 25 квітня 1996 року №46/96 ВР “Про деякі питання сплати прибуткового податку з громадян”, сукупний оподатковуваний дохід зменшується на 15 неоподатковуваних мінімумів.

Декретом Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” передбачений спеціальний порядок оподаткування груп платників: за місцем основної роботи (служби, навчання) і прирівняних до них доходів (Розділ II); не за місцем основної роботи (Розділ III); від підприємницької діяльності та інших доходів (Розділ IV); про оподаткування громадян, що не мають постійного місця проживання в Україні (Розділ V); про оподаткування доходів іноземних громадян і осіб без громадянства (Розділ VI).

Податок стягується за прогресивними ставками (ст.7 Декрету), встановленими з урахуванням розміру сукупного доходу.

Нарахування, стягнення і перерахування прибуткового податку в бюджет проводиться юридичними і фізичними особами, що здійснюють виплати податків з місячного сукупного оподатковуваного доходу з наданням пільг, передбачених чинним законодавством. Стягнення і перерахування прибуткового податку проводиться за минулий місяць одночасно з отриманням грошей в установах банку на виплату доходів. За прострочення перерахування сум стягнутого податку сплачується пеня у розмірі подвійної середньорічної облікової ставки Національного банку, поділеної на 360 днів і помноженої на кількість прострочених днів'. *' Оподаткування громадян, що отримують доходи не за місцем основної роботи, за виконання робіт за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, виконуваних на основі договорів цивільно-правового характеру, і доходів фізичних осіб -- суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з доходами за місцем основної роботи, отримують доходи від здійснення підприємницької діяльності, проводиться за ставкою 20% з наступним перерахуванням сукупного доходу за рік при наданні податковим органам податкової декларації до 1 березня наступного року.

Підприємства, організації, установи і фізичні особи -- суб'єкти підприємницької діяльності, виплачуючи громадянам (що обов'язково мають ідентифікаційний номер) доходи не за місцем основної роботи, зобов'язані протягом ЗО днів після виплати надіслати до податкових органів за місцем проживання робітника довідку ф. №2 про отримані доходи і стягнуті податки.

Оподаткування доходів від здійснення підприємницької діяльності та інших доходів проводиться, виходячи із сукупного чистого доходу, який визначається як різниця між валовим доходом (виручка у грошовій і натуральній формі) і документально підтвердженими затратами. Якщо ці затрати не можуть бути підтверджені документами, то вони обліковуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків у відсотках до валового доходу. Норми таких затрат визначені Головною державною податковою адміністрацією України і Державним комітетом України після узгодження з Міністерством економіки України зі сприяння малим підприємствам і підприємництву, за аналогією зі складом валових затрат на підприємстві при розрахунку податку з прибутку.

Податок з фактичного річного доходу нараховується податковими органами за місцем постійного проживання платника, а якщо діяльність здійснюється в іншому місці -- за місцем здійснення цієї діяльності з обов'язковим повідомленням податковому органу за місцем постійного проживання громадянина про розмір отриманого доходу і сплаченого податку за рік.

За вибором платника податку прибутковий податок може сплачуватись авансом з оціночного доходу, за іншими видами підприємницької діяльності -- з розрахункового доходу по фіксованих розмірах плати за патент, з наступним перерахунком податку з фактичного річного доходу, якщо він перевищує розрахований у 1,5 рази.

Плата за патент стягується за діяльність у межах календарного року, але не менше ніж за ЗО календарних днів. Суб'єкти підприємницької діяльності, які працюють за патентом, ведуть облік доходів і витрат за встановленою формою і надають декларації податковим органам.

Податкові органи розраховують податок, який платник щоквартально повинен сплачувати в бюджет, в розмірі 25 відсотків від річної суми, при цьому авансові платежі сплачуються у такі строки: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. Додатково нараховані суми податку за остаточними розрахунками, наданими до 1 лютого наступного року, повинні бути сплачені не пізніше як протягом одного місяця з дня отримання повідомлення податкового органу. Переплачені суми повертаються платнику також протягом одного місяця або зараховуються у рахунок наступних платежів.

Якщо громадяни займаються підприємницькою діяльністю усією сім'єю, то доходи розподіляються пропорційно між членами сім'ї. Якщо один з членів сім'ї має право на надання пільг за чинним в Україні законодавством, то вони застосовуються тільки до тієї частини доходів, які належать йому.

Законом України від 13 лютого 1998 року “Про внесення змін у Декрет Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” введена ще одна форма оподаткування громадян прибутковим податком.

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, можуть самостійно вибирати спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку (фіксований податок) шляхом придбання патенту за умови, що:

-- кількість осіб (включаючи членів сім'ї) разом з громадянином -- платником податку, що приймають участь у підприємницькій діяльності, не перевищує 5 чоловік;

-- валовий дохід підприємця самостійно чи із використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців до часу придбання патенту не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-- громадянин займається підприємницькою діяльністю по продажу товарів і наданню супутніх продажу послуг на ринках і є платником ринкового збору за чинним законодавством в Україні.

Не дозволяється використання фіксованого податку при реалізації лікеро-горілчаних і тютюнових виробів.

Громадянин-підприємець може придбати патент із сплатою фіксованого податку за місцем проживання або на всій території України. Документ, що свідчить про сплату фіксованого податку, є підставою для видачі патенту.

Протягом трьох робочих днів податковий орган видає патент без попередньої перевірки даних, вказаних у заяві. Відповідальність за достовірність інформації несе платник податку згідно з законодавством України.

Місцева Рада встановлює розмір фіксованого податку залежно від територіального розміщення торговельного місця у межах, встановлених Законом від 13 лютого 1998 року: від 20 до 100 гривень за кожний календарний місяць, а за здійснення підприємницької діяльності на усій території України -- 100 гривень за календарний місяць.

При участі у підприємницькій діяльності членів сім'ї чи залученої робочої сили платник податку зобов'язаний доплатити 50% розміру фіксованого податку за кожну людину.

Доходи громадянина, які оподатковуються фіксованим податком, не включаються у склад сукупного оподатковуваного доходу і не підлягають перерахунку по закінченню року як самого робітника, так і осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах.

Платник фіксованого податку і особи, що працюють з ним, звільняються від сплати нарахувань на фонд оплати праці, податку на промисел, відрахувань в фонд по здійсненню заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення, збору на обов'язкове соціальне страхування, збору у фонд України з соціального захисту інвалідів, а також від придбання торгового патенту згідно з Законом України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

За залучення до торгівлі осіб, не внесених у патент, підприємець позбавляється права використовувати фіксовану ставку податку протягом 12 місяців з вилученням у нього патенту і сплатою штрафу у розмірі повної суми фіксованого податку на місяць за кожну незаконно залучену до торгівлі особу.

Патент за сплату фіксованого податку може бути достроково вилучений за рішенням керівника податкового органу, якщо підприємець, члени сім'ї або залучені до роботи інші особи здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними і тютюновими виробами, і громадянин-підприємець притягується до відповідальності за чинним в Україні законодавством.

З сум, що надійшли за фіксованим податком, 10 відсотків перераховується до Пенсійного фонду України, а 90 відсотків у місцевий бюджет на потреби територіальної громади.

Оподаткування осіб, що не мають постійного місця проживання в Україні, здійснюється за ставкою 20 відсотків від суми виплаченого доходу за місцем його виплати, без виключення неоподатковуваного мінімуму і без надання пільг, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Оподаткування доходів іноземних громадян і осіб без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні (понад 183 дні на рік) визначається у тому ж порядку, що і оподатковуваний дохід громадян України. В оподатковуваний дохід іноземних громадян включаються: суми надбавок, що виплачені у зв'язку з проживанням в Україні; суми, що виплачені для компенсації затрат на навчання дітей у школі, харчування, поїздки громадянина і членів його сім'ї у відпустку.

Не включаються в оподатковуваний дохід іноземних громадян: суми, відраховувані наймачем іноземних громадян у фонди державного соціального страхування і пенсійного забезпечення; компенсації затрат на наймання житлового приміщення і на утримання автомобіля для службових потреб;

суми затрат на відрядження. Прибутковий податок з платників цієї групи стягується на загальних підставах.

2. Податок на промисел

Податок на промисел сплачують громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства (як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні), не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють несистематичний (не більш чотирьох разів протягом календарного року) продаж виготовлених, перероблених і куплених товарів.

Об'єктом оподаткування є сумарна вартість товарів за ринковими цінами, яку громадянин вказує в декларації, що подає податковому органу за місцем проживання. Особами, що не мають постійного місця проживання в Україні, -- за місцем продажу товарів.

Не оподатковується податком на промисел продаж продукції рослинництва, що вирощується в особистому підсобному господарстві, на присадибній, садовій ділянці, городі, а також вирощеного скота, кролів, птахів, нутрій як у живому вигляді, так і продукції їх забою і первинної переробки та продукції власного бджільництва.

Ставка податку на промисел -- 10 відсотків вартості, вказаної у декларації, продажу товарів протягом 3-х календарних днів. При збільшенні терміну продажу товарів до 7 днів ставка подвоюється.

Податок сплачується шляхом придбання патенту на торгівлю.

Податок на промисел з фізичних осіб, які здійснюють продаж власних автотранспортних засобів, здійснюється у Порядку, затвердженому наказом Головної державної інспекції України від 22 серпня 1995 року №73, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 5 вересня 1995 р. і за Законом України “Про внесення змін в статтю 2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про податок на промисел” від 13 вересня 1996 р., що дозволяють продаж протягом календарного року (з 1 січня по 31 грудня) один раз без стягнення податку на промисел. При укладенні другої, третьої і четвертої угоди купівлі-продажу не засвідчених нотаріально власних автотранспортних засобів протягом календарного року, відповідно до Правил Державної реєстрації і обліку автомашин, автобусів, самохідних машин, сконструйованих на шасі автомашин, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколясок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1993 року №873, фізична особа зобов'язана сплатити податок на промисел і пред'явити органам Державної автоінспекції України одноразовий патент, що підтверджує сплату даного податку.

У разі ненадання патенту на право продажу власного автотранспортного засобу доходи, отримані від другої-четвертої продаж, оподатковуються як з фізичних осіб (прибутковим податком з громадян).

Якщо фізична особа у календарному році продає п'ять і більше разів транспортні засоби, це слід розглядати як систематичну підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку.

3. Податок з прибутку підприємств

Податок з прибутку підприємств є прямим, внутрішнім податком з сукупного доходу, введеним з 1997 року. //Правовою базою для нарахування податку є Закон України “Про оподаткування прибутків підприємств” в редакції від 22 травня 1997 року зі змінами, внесеними Законами України від 19 вересня 1997 року, 4 листопада 1997 року, 18 листопада 1997 року і ЗО грудня 1997 року, Постановами Кабінету Міністрів України від 10 лютого 1998 р., 16 лютого 1998 р. № 162, 19 березня 1998р. № 335, від 27 липня 1998р. № 1137.

Суб'єктом -- платником податку з прибутку є:

-- резиденти -- суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства і організації, що здійснюють діяльність, направлену на отримання прибутку на території України і за її межами;

-- нерезиденти -- фізичні і юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерел в Україні, за винятком установ і організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет відповідно до міжнародних договорів України або Закону;

-- філії і відділення резидентів, інші відокремлені підрозділи платників податків, що не мають статусу юридичної особи, що розташовані на іншій відносно платника податків території;

-- постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерел походження в Україні або виконують агентські (представницькі) функції для нерезидентів або їх засновників. Постійні представництва до початку своєї діяльності стають на облік в податковому органі за місцезнаходженням у порядку, що встановлений центральним податковим органом України. Господарська діяльність, розпочата до реєстрації у податковому органі, розглядається як ухилення від оподаткування, а отримання прибутку розцінюється як приховування його від оподаткування.

В особливому порядку визначені суб'єкти -- платники податку:

-- Управління залізниць з господарської діяльності залізничного транспорту. Доходи з залізниць, отримані від господарської діяльності залізничного транспорту, визначаються у межах прибуткових надходжень, перерозподілених між залізницями в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Підприємства залізничного транспорту і їх структурні підрозділи по прибутках, отриманих не від господарської діяльності залізничного транспорту, є платниками податку з прибутку на загальних підставах;

-- Національний банк України і його установи сплачують у державний бюджет України суму перевищення валових доходів над валовими витратами і частиною валових витрат попередніх років після закінчення фінансового року за умови, що витрати в ці роки не були відшкодовані валовими доходами. У випадках, коли валові доходи Національного банку України не покривають затверджені банку витрати за підсумками року, дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету України. Госпрозрахункові підприємства Національного банку України обкладаються податком на загальних підставах;

-- установи пенітенціарної системи і їх підприємства, що використовують працю спецконтингентуДотримані від їх діяльності доходи направляють у порядку, що визначений Міністерством внутрішніх справ України, на фінансування господарської діяльності таких установ і підприємств, у тому числі суми доходів за кошторисом доходів і витрат, що затверджуються Міністерством внутрішніх справ України. Об'єктом оподаткування є прибуток, обчислений шляхом зменшення скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань.

Валовий дохід -- це сума доходу платника податків, отримана від усіх видів діяльності у звітному періоді у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні і за її межами.

Усі витрати платника податків, виходячи із змісту Закону, складаються з 4-х груп:

1. Валові витрати виробництва і обігу -- це витрати платника податку у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, здійснюваній як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбав (виготовив) платник податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

2. Друга група представлена витратами, що мають подвійне призначення, тобто на валові витрати відноситься тільки частина витрат. До них відносяться:

-- суми витрат на проведення поточного, капітального ремонтів, реконструкції, модернізації та інших видів покращення основних фондів, що не перевищують 5 відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду, відносяться на валові витрати виробництва, а витрати, що перевищують ці суми, відносяться на збільшення вартості основних фондів; битрати на придбання ліцензій, дозволів^дтередбачені законодавством на валові витрати виробництва, а на придбання торгових патентів -- на зменшення суми обчисленого податку.

3. Третю групу витрат складає амортизація. Це особлива група фінансових ресурсів підприємств і організацій усіх форм власності, яка складається з амортизації основних фондів і нематеріальних активів.. Амортизація нараховується на обумовлені законом види витрат, зменшуючи балансову вартість. У той же час списання витрат на проведення поточних і капітальних ремонтів, реконструкції, модернізації та інших видів покращення основних фондів здійснюється на збільшення їх балансової вартості.

Нарахування амортизації не включається в суму валових витрат виробництва, але при визначенні об'єкта оподаткування вона відноситься на зменшення скоригованого валового доходу платника податку.

4. Четверта група -- це витрати, які не включаються у склад валових витрат виробництва (обернення) продукції (робіт, послуг). Вказані витрати проводяться за рахунок коштів, що залишаються у розпорядженні підприємства після сплати податків. Перелік таких витрат встановлений обмеженнями п.п. 5.3--5.8 ст. 5 вказаного Закону. До них відносяться:

-- придбання подарунків, проведення презентацій, організація розваг і відпочинку, сплата податків за фізичних осіб, витрати на навчання фізичних осіб, пов'язаних з таким платником податків; оплата штрафів, неустойки і пені за рішенням сторін договору чи за рішенням суду, арбітражного суду;

утримання органів управління об'єднань платників податку, у тому числі утримання холдингових компаній, які є окремими юридичними особами; виплата емісійного доходу, виплата дивідендів; будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними документами, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Для визначення об'єкта оподаткування із скоригованого валового доходу крім валових витрат податку виключаються суми амортизації.

Амортизація основних фондів і нематеріальних активів -- це поступові віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або покращення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.

Правила ведення податкового обліку. В основу податкового обліку за Законом покладені податкові періоди -- календарний звітний (податковий) рік і звітний (податковий) квартал, а також правила здійснення першої операції, з дати якої виникають зобов'язання по сплаті податку і включення витрат у склад валових витрат. Так, валовий дохід платника податку збільшується з дати зарахування коштів від покупця (замовника) в оплату товарів, виконаних робіт або наданих послуг, що підлягають реалізації, на його рахунок у банку з дати оприбуткування готівки у касу, а за відсутності такої -- з дати інкасування грошей у банк чи з дати відвантаження (відпуску) товарів, а для робіт (послуг) -- з дати фактичного виконання робіт, наданих послуг платником податку, залежно від того, яка з операцій здійснюється раніше.

У разі торгівлі продукцією (валютними цінностями) за допомогою торгівельних автоматів та іншого подібного устаткування, що не передбачає використання касових апаратів, які контролюються уповноваженою особою, датою збільшення валового доходу вважається дата, коли грошову виручку вийняли з таких апаратів (порядок інкасування такої виручки встановлюється Національним банком України); при використанні у розрахунках жетонів, карток та інших замінників гривні -- дата їх продажу; у розрахунках з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персональних або інших чеків датою збільшення валового доходу вважається дата оформлення відповідного розрахунку (товарного чека). //Ст. 22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, Постанова Кабінету Міністрів України від 10 лютого 1998 р.

За бартерними операціями датою збільшення валових доходів вважається будь-яка з подій, що здійснюється раніше: дата відвантаження товарів, а по роботах і послугах -- дата фактичного надання результатів послуг і виконання робіт платником податку; дата оприбуткування товарів, отриманих по бартеру, а для робіт (послуг) -- дата фактичного отримання результатів робіт (послуг) платником податку.

При продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів датою збільшення валового доходу є дата надходження цих коштів на розрахунковий рахунок платника податку чи дата отримання відповідної компенсації у будь-якому вигляді, у тому числі зменшення заборгованості перед бюджетом.

Датою збільшення валових витрат платника податку вважається дата операції, що сталася раніше. Це дата списання коштів з рахунку платника податка в банку -- оплата за товари (роботи, послуги), дата видачі готівки з каси; чи дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -- дата фактичного отримання платником податку результатів виконання робіт, надання послуг. При розрахунках за допомогою кредитних, дебетових карток, комерційних та інших чеків -- дата оформлення відповідного розрахунку (товарного чеку).

При бартерних операціях списання на валові витрати проводиться здати здійснення заключної операції, здійснюваної після першої. При часткових поставках товарів (робіт, послуг) в рахунок заключної бартерної операції валові витрати платників податків відповідного податкового періоду збільшуються на вартість таких часткових поставок товарів (робіт, послуг).

Платники податку -- резиденти, які мають у звітному податковому кварталі збитки за результатами своєї діяльності, мають право відносити їх на майбутні податкові періоди протягом 5 податкових років, наступних за кварталом їх виникнення. Зменшення об'єкта оподаткування має здійснюватися за результатами податкового періоду, наступного за звітним. Якщо ж недостатньо валових доходів для покриття збитків, відшкодування їх переноситься на наступний період доки мине 20 звітних квартальних податкових періодів. Після цього непогашена сума на зменшення об'єкта оподаткування не відно.ситься.

Ставки податку. Прибуток платника податку всіх форм власності, у тому числі підприємства, заснованого на власності окремої фізичної особи, оподатковується за базовою ставкою ЗО відсотків від суми оподаткування.

Платник податку, що здійснює виплату виграшів по лотереї та інших видах ігор і розиграшів, що передбачають придбання права на участь у таких іграх і розиграшах до їх проведення, зобов'язаний відрахувати і внести в бюджет ЗО відсотків суми такого виграшу.

Крім того, особа, яка здійснює виплату виграшів у казино, бінго та в інших видах ігор в ігорних місцях (будинках), зобов'язана відрахувати в бюджет ЗО відсотків від суми прибутку особи, яка виграла, що визначається як різниця між його доходами за відповідний робочий день і витратами, пов'язаними з розиграшем, понесеними фізичною особою протягом такого робочого дня, але не більше суми виграшу. (Порядок податкового обліку виграшів і обліку витрат визначається центральним податковим органом України).

Якщо особа отримує виграш з ігрових автоматів, що не контролюються уповноваженою фізичною особою, оподаткування проводиться з вартісної різниці залишку жетонів (або їх замінників) на початок робочого дня і на кінець робочого дня за ставкою ЗО відсотків.

Не підлягають оподаткуванню виграші за державними грошовими лотереями, що випущені з дозволу Міністерства фінансів України з умовою: наявність призового фонду у розмірах не менше 50 відсотків від суми доходів, а також відрахувань у державний бюджет не менше ЗО відсотків доходів, що залишаються після виплати призового фонду.

Характерні особливості оподаткування окремих видів діяльності і операцій особливого виду. Оподаткування інших видів діяльності (крім перерахованих) і операцій особливого виду здійснюється в іншому порядку. При цьому враховується конкретна галузева діяльність, терміни її здійснення, види нестандартних операцій.

Залежно від цього визначається об'єкт оподаткування, ставки і механізм обчислення, податковий період і термін сплати податку.

А. Оподаткування страхової діяльності

Об'єктом оподаткування страховиків -- резидентів від страхової діяльності зі страхування і перестрахування ризиків на території України і за її межами є валовий дохід. Валовий дохід -- це сума страхових внесків, страхових платежів чи страхових премій, за винятком сум валових внесків, переданих на перестрахування, отриманих страховиком у звітному (податковому) періоді. Ставка податку від цього виду діяльності становить 3 відсотки валового доходу.

Доходи страховиків-резидентів, отримані у вигляді сум страхових внесків, страхових платежів чи страхових премій, накопичених у звітному періоді за договорами страхування і перестрахування життя на території України і за її межами, не відносяться до складу оподатковуваних доходів.

Для оподаткування операцією зі страхування життя фізичної особи вважається операція, яка передбачає страхову виплату при наступних страхових випадках: смерть застрахованої особи; якщо застрахована особа доживе до закінчення дії договору страхування чи досягне віку, визначеного договором страхування. У цьому випадку, термін дії договору не може бути менший 10 років і не може передбачати часткових виплат до закінчення терміну договору чи настання страхового випадку.

У випадку дострокового розфвання договору страхування життя, не пов'язаного зі смертю застрахованої особи, валові доходи, отримані страховиком (за даним договором), оподатковуються за ставкою 6 відсотків.

Б. Оподаткування нерезидентів

Нерезиденти, які здійснюють свою господарську діяльність на території України і отримують будь-які доходи в Україні (у тому числі на рахунки, що ведуться у гривнях), оподатковуються в особливому порядку, встановленому законодавством.

Нерезиденти, які здійснюють свою діяльність через постійне представництво, і саме постійне представництво за сумами отриманого прибутку оподатковуються на загальних підставах.

Якщо нерезидент здійснює свою діяльність не тільки в Україні, але й за її межами, при цьому не визначає прибуток через постійне представництво в Україні, то прибуток, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, що складає нерезидент за погодженням з податковим органом за місцем знаходження постійного представництва. У разі неможливості визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню, шляхом прямого підрахунку, він розраховується податковим органом як різниця між валовими доходами і валовими витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого валового доходу коефіцієнта 0,7.

Резиденти, що надають агентські, довірчі, комісійні та інші послуги за рахунок і на користь нерезидента, по оподаткуванню прирівнюються до постійних представництв без додаткової реєстрації у податкових органах як платники податку на прибуток.

Податок на прибуток нерезидентів, за винятком податку на репатріацію доходів, є внутрішнім податком, і ставки його не регулюються міжнародними договорами з питань уникнення подвійного оподаткування.

В. Оподаткування виробників сільськогосподарської продукції

Підприємства усіх форм власності, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, сплачують податок на прибуток на загальних підставах за ставкою ЗО відсотків об'єкта оподаткування за підсумками звітного податкового року, починаючи з підсумків діяльності за 1998 рік.

Протягом року валові доходи і понесені виробником валові витрати підлягають індексації за офіційним курсом інфляції з наступного місяця, після місяця понесених витрат (отримання доходів) до кінця податкового року.

Нарахований за підсумками року податок з прибутку зменшується на суму податку на землю, що використовується у сільськогосподарському обороті.

Підприємствам -- сільськогосподарським виробникам продукції, що мають збитки за результатами роботи звітного періоду, надане право переносити збитки частинами на зменшення валових доходів майбутніх 5 податкових років.

Г. Оподаткування доходів від виконання довгострокових договірних зобов'язань

Для діяльності підприємств і організацій з тривалим виробничим циклом по отриманню готової продукції (основних фондів) може застосовуватися особливий порядок оподаткування. Підставою для цього є довгостроковий контракт (договір), за умовами якого виконання робіт з будівництва, монтажу, встановлення основних фондів чи створення нематеріальних активів, пов'язаних з такими роботами (типу “інжиніринг”, науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи), планується завершити не раніше 9 місяців з моменту здійснення перших витрат чи з дати отримання авансу.

Д. Оподаткування спільної діяльності

Підставою для здійснення сумісної діяльності без створення юридичної особи, яка передбачає об'єднання коштів і майна учасників для досягнення спільної господарської мети, є договір. У договорі передбачаються умови, згідно яких облік спільної діяльності ведеться платником податку окремо від обліку основної діяльності цього платника податку.

При виплаті учаснику доходів від спільної діяльності платник податку утримує з учасника ЗО відсотків суми виплачених доходів, перераховуючи їх у дохід бюджету.

Е. Оподаткування операцій у банківській діяльності

Банки, що здійснюють операції з продажу і купівлі іноземної валюти, податковий облік таких операцій для потреб банку ведуть окремо від операцій, що виконуються за дорученням і за рахунок клієнтів банку. Валовим доходом банку з покупки і продажу іноземної валюти за дорученням і за рахунок клієнтів банку є суми отриманих ним комісійних (брокерських) та інші види винагороди, а до валових витрат відносяться витрати банку, понесені у зв'язку із здійсненням цих операцій для клієнтів.

Платник податку, що здійснює торгівлю цінними паперами і деривативами, веде окремий облік фінансових результатів цієї діяльності. Торгівля цінними паперами і деривативами -- це будь-які операції з придбання і продажу цінних паперів чи фондових деривативів їх торгівцями -- фондовими і товарними біржами, а також особами, що не мають статусу торгівця цінними паперами. Платники податку при виплаті дивідендів відраховують податок у розмірі ЗО відсотків нарахованої суми за рахунок таких виплат і вносять до бюджету до чи одночасно з виплатою дивідендів. При цьому платник податків зменшує суму нарахованого податку на прибуток на суму внесеного в бюджет податку на дивіденди.

Є. Оподаткування неприбуткових установ і організацій Органи державної влади України, органи місцевого самоврядування і створені ними установи та організації, що утримуються за рахунок відповідних бюджетів, у тому числі учбові заклади, відділи охорони здоров'я, архівні установи, а також бібліотеки, які крім основної діяльності надають платні послуги за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, не обкладаються податком на загальних підставах. Отримані доходи вони зараховують до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) на утримання таких неприбуткових організацій і використовують винятково на фінансування витрат такої установи (у тому числі на фінансування основної діяльності), розрахованих і затверджених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо за результатами звітного (податкового) року доходи за кошторисом на утримання зазначених організацій перевищують суму визначених кошторисом витрат, то сума перевищення зараховується до складу кошторису наступного року.

Крім того, у вказаних установ і організацій звільняються від оподаткування доходи, отримані у вигляді:

а) коштів і майна, що поступають безоплатно чи у вигляді безповоротної фінансової допомоги і добровільних пожертвувань;

б) пасивних доходів (доходів, отриманих у вигляді відсотків, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті);

в) коштів і майна, що надходять як компенсація вартості державних послуг.

Добродійні фонди і добродійні організації, що створюються за чинним законодавством для проведення добродійної діяльності, у тому числі громадські організації, створені з метою проведення екологічної, оздоровчої, освітньої і наукової, культурної і аматорської спортивної діяльності, звільнені від оподаткування по доходах, отриманих у вигляді:

а) коштів і майна, що надходять безоплатно чи у вигляді безповоротної фінансової допомоги, або добровільних пожертвувань;

б) пасивних доходів;

в) коштів і майна, які надходять як активи від інших неприбуткових організацій, що ліквідуються.

Пенсійні фонди, кредитні союзи, що створені відповідно до чинного законодавства, звільнені від оподаткування по доходах, отриманих у вигляді:

а) внесків на додаткове пенсійне забезпечення чи внесків на інші потреби, передбачені законодавством;

б) пасивних доходів, отриманих з джерел, визначених законодавством про кредитні союзи і пенсійні фонди.

Інші юридичні особи (крім добродійних фондів і організацій), діяльність яких не передбачає отримання прибутку згідно з нормами відповідних законів, звільнені від оподаткування за сумами (чи майном), що надходять їм від здійснення основної діяльності і пасивних доходів.

Спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб, створені для представлення інтересів засновників, які утримуються за рахунок внесків цих засновників і не здійснюють підприємницьку діяльність, звільнені від оподаткування сум разових чи періодичних внесків засновників і пасивних доходів.

Релігійні організації, зареєстровані у встановленому законом порядку, звільнені від оподаткування доходів, отриманих у вигляді:

а) коштів або майна, що надходять безоплатно чи у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань;

б) будь-яких інших доходів від надання культових послуг, а також пасивних доходів.

При отриманні доходів неприбутковою організацією з інших джерел, крім звільнених від оподаткування, така організація зобов'язана сплатити податок у сумі перевищення доходів над витратами, пов'язаними з отриманням таких доходів. При підрахунку суми перевищення доходів над витратами, як у першому, так і в другому випадку, сума амортизаційних відрахувань не враховуються.

Пільги по податках. Прибуток підприємств, заснованих всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів, до яких відносяться Українське товариство глухих. Українське товариство сліпих і Спілка організацій інвалідів України (Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року) і які є їх повною власністю, отриманий від реалізації товарів (робіт, послуг) власного виробництва (іа винятком підакцизних товарів, посередницької діяльності га ігорного бізнесу) звільняються від оподаткування за умови, якщо на підприємстві за основним місцем роботи працює інвалідів не менше 50 відсотків від загальної кількості працюючих і їх оплата праці становить не менше 25 відсотків загального фонду оплати праці, віднесеного на валові витрати підприємства.

Вивільнюється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий від реалізації на митній території України спеціальних продуктів дитячого харчування (за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України) власного виробництва, що направлений на збільшення обсягів виробництва і зменшення роздрібних цін таких продуктів.

У перші 3 роки з моменту державної реєстрації продукції як інноваційної в інноваційних центрах, створених за чинним законодавством, прибуток від реалізації цієї продукції оподатковується у розмірі 50 відсотків від діючої ставки податку.

У період з 1 липня 1997 року по 1 січня 2002 року податок на прибуток у розмірі 1,5 відсотка від нарахованої суми зараховується на спеціальні рахунки бюджетів територіальних общин для фінансування житлового будівництва для військовослужбовців -- учасників бойових дій в Афганістані і воєнних конфліктів у зарубіжних країнах, членів сімей військо-во-службовців, що загинули під час виконання ними службових обов'язків. Фактично витрачені за станом на 1 липня 1997 року кошти платників податку на інвестування будівництва житла для військовослужбовців зараховуються на зменшення податкових зобов'язань цього платника податку протягом строку будівництва, але не пізніше дії цієї норми (1 січня 2002 року).

Підприємствам експериментальної економічної зони “Сиваш” (на період експерименту) обчислена сума податку з прибутку за нормами цього Закону зменшується на 50 відсотків, за умови використання суми зменшення податку на реалізацію інвестиційних проектів у межах цієї зони.

Терміни сплати податку. Платники податку самостійно визначають суми податку, що сплачуються.

Податок сплачується в бюджет не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. При цьому платіжне доручення банку повинно здаватися до настання терміну сплати.

Податкова декларація за звітний квартал складається наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року і подається податковому органу платником податку не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Платникам податку надане право направляти податковому органу податкову декларацію і розрахунок податку на прибуток поштою з повідомленням про вручення. Пересилка документів повинна здійснюватися не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання. Суперечки, що виникають між платником податку і поштою з приводу несвоєчасної доставки документів податковому органу, вирішуються у судовому порядку.

Платники податку (за винятком нерезидентів і виробників сільськогосподарської продукції) протягом кварталу сплачують авансові внески податку в бюджет за перший і другий місяць кварталу за підсумками кожного місяця до 20 числа другого і третього місяців кварталу.

Бюджетні організації сплачують податок на прибуток, отриманий від господарської діяльності, за кожний квартал наростаючим підсумком за рік.

Сплата податку іншими особами за платника податку не дозволяється. Внесені у бюджет надлишки суми податку, обчислені за звітний період наростаючим підсумком за рік, зараховуються в рахунок наступних платежів чи повертаються платнику податку у десятиденний термін з дня отримання письмової заяви платника.

Податок з прибутку підприємств зараховується у бюджети відповідних територіальних утворень за місцем знаходження платника податку.

Відповідальність платників податку,; Платник податку самостійно обчислює податок і відповідає за правильність його обчислення і своєчасність сплати. Не сплачений у строк податок вважається недоїмкою, на яку нараховується пеня у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на повну суму недоїмки до дати її сплати.

Якщо платник податку приховує чи занижує суми податку, то сплачує суму донарахованого податку, штраф у розмірі ЗО відсотків від донарахованої суми і пеню (з суми донарахованого податку) у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діє на момент сплати, нараховану за весь періоді (з моменту здійснення правопорушення до дня сплати)Т"Крім того, до посадових осіб застосовується адміністративна чи кримінальна відповідальність, згідно з чинним законодавством, залежно від суми спричинених державі збитків.

4. Непрямі податки

Характерною особливістю податків цієї групи є те, що:

-- це внутрішні податки^які не можуть регулюватися нормами міжнародних договорів, крім договорів, ратифікованих Верховною Радою України, до вступу у силу законів за кожним з вказаних податків;

-- вони виникають тільки на останньому етапі в процесі реалізації товарів (робіт, послуг) безпосередньо виробником чи торгівельною організацією, а також юридичними і фізичними особами, які ввозять на митну територію України товари, шляхом надбавки до ціни товару (робіт, послуг), що склалася, створюючи нову вартість;

-- вони стягуються державою незалежно від результатів господарської діяльності платника податків;

-- непрямими вони є через те, що фактично матеріальні витрати зі сплати податку несе споживач у складі ціни на продукцію, що він придбав. '

Тому вони носять характер податків на споживання. Платник податку (юридична чи фізична особа) виступає як посередник, що нараховує і сплачує податок у бюджет держави.

4.1 Податок на додану вартість

Правовою базою його є Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року зі змінами, внесеними Законами України від 27.06.97 р., 16.07.97 р., 26.09.97 р., 15.10.97 р., 19.11.97 р., 23.12.97 р., 30.12.97 р., введений з 1 жовтня 1997 р., та 28.03.98 р.. Указом Президента України від 7 серпня 1998 р.

Суб'єктом -- платником податку на додану вартість є:

-- особа', обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх 12 місяців перевищує-600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; -(^о°

-- особа, відповідальна за внесення податків у бюджет по об'єктах оподаткування на залізничному транспорті, визначена у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

-- особа, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України чи отримує від нерезидентів роботи (послуги) для їх використання чи споживання на митній території України, за винятком фізичних осіб, що не є платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у обсягах, що не підлягають оподаткуванню за чинним законодавством;