Оптимізація складу та структури оборотного капіталу організацій споживчої кооперації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вищий навчальний заклад Укоопспілки

Полтавський університет економіки і торгівлі

Кафедра фінансів

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Фінансовий менеджмент”

на тему «Оптимізація складу та структури оборотного капіталу організацій споживчої кооперації»

виконана на матеріалах Радомишльської спілки споживчих товариств

Роботу виконала студентка

факультету фінансів і обліку групи Ф-52

Могиль Ольга Миколаївна

Науковий керівник

К. е. н.,доцент Педченко Н.С.

Робота подана на кафедру і зареєстрована

“____”_______________201__р. №_____

Робота перевірена і допущена до захисту

“____”_______________________201___р.

Захист відбувся “____”_________201___р.

Оцінка “___________________________”

Полтава 2010

Зміст

Вступ

1.Критичний огляд економічної сутності оборотного капіталу організацій споживчої кооперації

2.Характеристика господарсько-фінансової діяльності Радомишльської райспоживспілки

3.Оцінка ефективності управління складом та структурою оборотного капіталу та джерела його формування

4.Аналіз факторів, що впливають на ефективність використання оборотного капіталу Радомишльської райспоживcпілки

5.Напрями оптимізації структури оборотного капіталу Радомишльської райспоживспілки

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми дослідження. В умовах світової економічної кризи сучасний стан розвитку економіки України характеризується спадом виробництва, погіршенням платіжної дисципліни, підвищенням відсоткових ставок на позиковий капітал та зростанням темпів інфляції. В таких умовах особливо актуальними стають питання щодо забезпечення підприємств обіговими коштами та їх ефективне використання, адже оборотний капітал підприємств має вплив на різні аспекти їхньої виробничо-господарської діяльності: на показники виробництва і реалізації продукції, використання матеріальних ресурсів у виробництві, структуру собівартості продукції, збалансованість грошових потоків з операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, фінансовий стан підприємств. Управління обіговим капіталом підприємств є одним із основних елементів управління економічною діяльністю підприємства загалом, що становить систему принципів і методів розроблення та реалізації управлінських рішень, пов'язаних із формуванням, розподілом та використанням обігового капіталу і організацією обігу грошових засобів підприємства.

Економічна криза внесла суттєві зміни в процес кругообороту оборотного капіталу, а також в механізм управління ним. Нестача оборотного капіталу істотно позначається на ефективності діяльності торговельного підприємства і є однією з найгостріших економічних проблем розвитку української економіки на сучасному етапі. Разом з тим недостатня забезпеченість торговельних підприємств оборотним капіталом супроводжується низьким рівнем його використання. Тому ефективне використання оборотного капіталу, як чинника підвищення ефективності їх діяльності, набуває все більшого значення.

Питанням дослідження економічної сутності оборотного капіталу, процесам його формування та ефективного використання присвячено низку робіт вітчизняних і зарубіжних економістів: І. Бланка, Ю. Брігхема, Є. Бикова, Ван Хорна Дж. К., О. Єфімова, А. Золотарьова, С. Калабухової, В. Ковальова, Б. Коласса, Н. Лисиціана, Д. Молякова, Л. Павлової, О. Стоянової, А. Хоріна, В. Шокуна та інших учених.

Суттєве значення для дослідження обраної проблеми мають праці з проблематики функціонування та розвитку торгівлі таких відомих вчених як В.Апопія, Г.Башнянина, Б.Вейту, Я.Гончарука, В. Загорського, А.Мазаракі, В. Марцина, Р.Монкріфа, А.Садєкова.

Разом з тим вивчення опублікованих за досліджуваною проблемою робіт дозволило зробити висновок про те, що існує низка теоретичних і практичних питань функціонування оборотного капіталу торговельних підприємств, які ще не повною мірою вивчені, досліджені та узагальнені, особливо в умовах трансформаційної економіки. З огляду на зазначене вище і враховуючи актуальність і невирішеність названих питань, їх вагоме значення для підвищення ефективності діяльності торговельних підприємств виникає об'єктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень і методичних розробок з метою вдосконалення формування та підвищення ефективності використання оборотного капіталу торговельних підприємств в сучасних умовах, що обумовило вибір теми курсової роботи.

Оборотний капітал є фінансовою основою всієї господарсько-комерційної діяльності торговельного підприємства і тому - постійним та важливим об'єктом управління. Управління оборотним капіталом має багато функцій фінансового менеджменту (близько 60% типового фінансового менеджерського часу присвячується оборотному капіталу). Це пов'язано з великою кількістю елементів їх внутрішнього матеріально-речового і фінансового складу, які потребують індивідуалізації управління; високою роллю в забезпеченні платоспроможності, рентабельності та інших цільових результатів фінансової діяльності підприємства.

Об'єктом дослідження у курсовій роботі є процеси ефективності управління складом та структурою оборотного капіталу.

Суб'єктом дослідження є Радомишльське районне споживче товариство (далі - Радомишльська райспоживспілка).

Предметом дослідження є методичні та теоретичні аспекти управління оборотним капіталом у Радомишльській райспоживспілці.

Метою роботи є виконання наступних завдань:

- розглянути критичний огляд економічної сутності оборотного капіталу організацій споживчої кооперації;

- дати господарсько-фінансову характеристику діяльності Радомишльської райспоживспілки;

- дати оцінку ефективності управління складом та структурою оборотного капіталу у Радомишльській райспоживспілці;

- провести аналіз факторів, що впливають на ефективність використання оборотного капіталу;

- розробити напрями оптимізації структури оборотного капіталу Радомишльської райспоживспілки;

Теоретичною та методологічною основою дослідження є фундаментальні праці вітчизняних і зарубіжних економістів з питань управління оборотного капіталу, закони України, укази Президента, постанови Кабінету Міністрів. У процесі проведення досліджень та обґрунтування висновків і рекомендацій використано спеціальну літературу, матеріали бухгалтерської та статичної звітності роботи Радомишльської райспоживспілки.

Курсова робота складається з вступу, п'яти питань, висновків, пропозицій, списку використаної літератури та додатків.

1.Критичний огляд економічної сутності оборотного капіталу організацій споживчої кооперації

В економічній літературі немає єдиного підходу щодо визначення економічної сутності оборотного капіталу, що помітно ускладнює подальший розвиток не лише теоретичних засад, а й практики формування та використання оборотного капіталу. Критичний аналіз розглянутих визначень оборотного капіталу дозволив констатувати, що найчастіше його трактують як активи, які є грошовими коштами або можуть бути перетвореними в них протягом року або одного виробничого циклу (домінант активу), або як фінансові ресурси підприємства, необхідні для формування й забезпечення кругообороту виробничих оборотних фондів і фондів обігу (домінант пасиву). Відсутність єдиної думки щодо суті оборотного капіталу зумовлена, головним чином, неоднозначністю визначення поняття „капітал”, одним із різновидів якого є оборотний капітал.

На думку Сороки Р.С., під оборотним капіталом необхідно розуміти фінансові ресурси торговельних підприємств, які інвестуються ними на формування оборотних активів з метою отримання прибутку, перебуваючи в постійному кругообороті, переходять з однієї функціональної форми в іншу і можуть бути перетворені в кошти протягом одного року або одного операційного циклу, забезпечуючи тим самим безперервність процесу господарської діяльності. Тобто оборотний капітал виступає як єдина сукупна маса вартості, яка включає в себе як оборотні активи, так і оборотні інвестиції (кошти).

Теоретичні дослідження будь-яких економічних процесів та явищ повинні бути підґрунтям для прийняття тих чи інших управлінських рішень у практичному їх відображені. Цей здавалось зрозумілий та логічний принцип не повинен підлягати уточненню оскільки є внутрішньо присутнім будь-якому економічному дослідженню. Проте сьогодні ми маємо ситуацію коли наука не встигає за практикою, і це явище спричинено фактом глибинної структурної перебудови вітчизняної економіки. Наукове підґрунтя трансформаційної економіки досить непевне - відмова від практичного застосування основних положень економічних теорій, що використовувались у плановій економіці, з одного боку, та автоматичне перенесення методик іноземних економічних шкіл, з іншого, приводить до значного відриву теорії від практики.

Обігові активи торговельного підприємства - сукупність матеріальних та грошових цінностей (економічних ресурсів)підприємства, що знаходяться в постійному кругообороті, змінюють свою матеріальну форму протягом одного операційного циклу та в повному обсязі переносять свою вартість на товари, що реалізує підприємство.

Під циклом кругообороту обігових активів торговельного підприємства прийнято розуміти процес зміни їх матеріально-речової форми, що систематично повторюється. Кругооборот обігових активів обумовлений зміною матеріально-речової форми активів в процесі обслуговування потреб торговельного підприємства та проведення торгово-технологічних операцій.

Особливістю кругообороту обігових активів торговельного підприємства є відсутність виробничої стадії, тобто сукупності операцій, що пов'язані з придбанням та використанням матеріально - технічних ресурсів, виготовленням продукції підприємства. Це об'єктивно обумовлює більш високу швидкість процесу кругообороту, притаманного торговельній діяльності.

Склад обігових активів торговельного підприємства можна представити наступним чином.(рис.1.1.)



Рис.1.1. Склад обігових активів

Характер та основні стадії кругообороту обігових активів наведено на рис.1.2.

Рис 1.2. Цикл кругообороту обігових коштів

Положення класичної економічної теорії стає підґрунтям для визначення категорії оборотний капітал ” у економічних енциклопедіях за редакцією Л.І. Абалкіна (частина виробничого капіталу, вартість якого повністю переноситься на виготовлений товар та повертається у грошовій формі після його реалізації та С.В. Мочерного (частина продуктивного капіталу, вартість якого повністю переноситься на новостворений продукт (зараховується до витрат виробництва) і повертається підприємцю у грошовій формі після реалізації товару .

Політекономічне визначення оборотного капіталу дає також О.В. Авраменко - планомірно авансованої в грошовій формі сукупної вартості, яка необхідна для підтримки безперервності кругообігу і повертається у вихідну форму після його завершення ” [1, с. 5]. Загалом, політ економічний підхід звичайно є таким, що найбільш повно розкриває економічну сутність категорії «оборотний капітал», проте є доволі віддаленим від її практичної інтерпретації.

Досліджуючи підходи до визначення категорії оборотний капітал, потрібно нагадати, що за 72 роки панування державної власності цей термін згадувався лише в аспекті необхідності його нормування, та й то з негативної точки зору єдиного підходу планової економіки. У фінансах та інших дисциплінах для його визначення застосовували такі терміни, як оборотні виробничі фонди та фонди обігу. Саме таке визначення оборотного капіталу ми зустрічаємо у роботі Я.Б. Дропа - грошове вираження вкладень у виробничі оборотні засоби і засоби обігу, призначені для процессу виробництва і реалізації продукції [14, с. 5].

Проте у словнику С.С. Носова та А.А. Галахадзе таке ж визначення дається категорії оборотні кошти - сукупність грошових коштів, вкладених в оборотні фонди та фонди обігу [21, с. 317]. У зв'язку з цим можемо констатувати деяку заплутаність у термінології, що існує у підходах до визначення оборотного капіталу. Відсутність єдиного підходу помітно ускладнює подальший розвиток не лише теоретичних засад, а й практики формування та використання оборотного капіталу.

У традиційній радянській фінансовій школі найчастіше для характеристики оборотного капіталу підприємства застосовувалася категорія “оборотні кошти” та “оборотні засоби”. Отже, перед нами постає необхідність визначити взаємозв'язок та рівень взаємозамінності між категоріями “оборотний капітал”, “оборотні засоби” та “оборотні кошти”. Для цього проведемо порівняльний аналіз основних підходів до визначення цих категорій.

Так, у енциклопедії за редакцією С.В. Мочерного під оборотними засобами розуміються “грошові кошти підприємств, що авансуються в об'єкти, які використовуються в межах одного відтворювального циклу або в короткотерміновому періоді (до 1 року) - запаси сировини, матеріалів палива, інструменти, виробничий і побутовий інвентар, заділи незавершеного виробництва, тара, запаси готової продукції, в тому числі кошти у незавершених платежах підприємствам постачальникам, а також грошові ресурси представлені дебіторською заборгованістю, короткостроковими фінансовими вкладеннями, готівкою та іншими [19, с. 613]. Цей підхід передбачає конкретизацію об'єктів оборотних засобів у їх матеріальній формі. С.Ю. Вiгуржинська трактує оборотні кошти, як сукупність коштів підприємства, що авансуються на створення оборотних фондів та фондів обігу і забезпечення їх неперервного кругообігу. Д.С. Моляков теж використовує термін оборотні кошти, під якими розуміє авансовану в грошовій формі вартість для планомірного створення та використання оборотних виробничих фондів і фондів обігу в мінімально необхідних розмірах, що забезпечують виконання підприємством виробничої програми і своєчасного здійснення розрахунків. Це визначення вважаємо таким, що найбільш повно відображає підхід радянської фінансової школи та є підґрунтям побудови методики нормування оборотних коштів.

Функціональна роль оборотного капіталу в процесі виробництва суттєво відрізняється від ролі основного капіталу. Оборотні засоби забезпечують безперервність процесу виробництва. Характерною їх особливістю є швидкість обороту.

Речові елементи оборотного капіталу (предмети праці) повністю споживаються в кожному виробничому циклі шляхом зміни своєї натурально-речової форми і повністю включаються до вартості виготовленої продукції (виконаних робіт,наданих послуг).

Провівши критичний аналіз попередніх підходів до визначення оборотного капіталу, ми можемо констатувати майже повну взаємозамінність категорій оборотні засоби та оборотні кошти. До того ж вважаємо за необхідне розділяти ці поняття задля запобігання виникнення нагромадження термінології. Згідно з етимологією слів доцільним буде оборотними коштами вважати грошову їх інтерпретацію, а оборотними засобами - матеріально-речову.

Щодо визначення категорії оборотний капітал, то порівняльний аналіз наведених підходів, дозволяє зробити висновок щодо існування його повної ідентичності з визначенням категорії оборотні кошти. Щодо взаємозамінності категорій оборотний капітал та оборотні засоби, то тут доцільно навести ще один приклад. Так, Т.П. Макаровська визначає оборотний капітал, як фінансові ресурси, вкладені в об'єкти, використання яких здійснюється підприємством протягом одного виробничого циклу або відносно короткого календарного періоду (як правило, щонайбільше один рік)” [20]. Причому під зазначеними об'єктами авторка розуміє оборотні засоби. Такий підхід до визначення оборотного капіталу повністю повторює трактування категорії оборотні засоби, що наводиться у енциклопедії за редакцією С.В. Мочерного. Підсумовуючи проведений аналіз основних підходів до визначення оборотного капіталу, що дає нам класична фінансова школа, можемо констатувати високий рівень взаємозамінності основних категорій цієї сфери. Так, дефініції оборотний капітал , оборотні засоби та оборотні кошти фактично заміняють одна одну. У зв'язку з цим, доцільно відмітити, що саме такий підхід використовується у практиці обліку та законодавстві, де поняття оборотного капіталу прирівняне до поняття оборотних засобів.

Вважаємо, що такий стан речей приводить до деякої плутанини у категоріальному апараті, і саме тому необхідним є внесення деяких уточнень у цій сфері. Аналіз існуючих у межах класичної фінансової школи підходів до визначення категорій “оборотний капітал”, “оборотні засоби” та “оборотні кошти” дозволяє нам зробити висновок щодо необхідності їх розмежування.

Так, якщо під оборотними коштами вважати грошову їх інтерпретацію, а оборотними засобами - матеріально-речову, то підхід класичної фінансової школи до визначення оборотного капіталу можна сформувати так: це сума оборотних коштів авансованих у оборотні засоби.

Істотним недоліком, що не дозволяє використовувати проаналізовані підходи в практичних ситуаціях, вважаємо їх прив'язку до періоду тривалості виробничого циклу. Отже, такий підхід є логічно досконалим, проте неефективним для управлінських цілей.

Так, Дж. К. Ван Хорн категорію оборотний капітал фактично ідентифікує з оборотними засобами (поточними активи), якими “по визначенню з теорії бухгалтерського обліку є активи, які можуть бути перетворені на готівку протягом одного року” .У розрізі такого підходу він виділяє у складі оборотних засобів грошові кошти, ринкові цінні папери, дебіторську заборгованість, товарно-матеріальні запаси та короткострокові зобов'язання. Основними критеріями віднесення тих чи інших активів до складу оборотного капіталу Ван Хорн вважає значну роздробленість складу та тривалість строку їх експлуатації. Відмітимо, що виокремлення роздробленості інвестування в оборотні активи у якості критерію їх визначення має практичне значення для забезпечення гнучкості політики фінансування підприємства.

Визначення, що дає оборотному капіталу Брігхем Юджин Ф. теж відрізняється максимальною лаконічністю: інвестиції в короткострокові активи компанії - грошові кошти, в цінні папери, що легко реалізуються, запаси та дебіторську заборгованість ”. А Е. Нікбахт та А.А. Гроппелллі взагалі не розглядають сутність оборотного капіталу, а зосереджують свою увагу на категорії чистий робочий капітал ” (у термінах класичної фінансової школи - власні оборотні кошти), що виступає показником ліквідності “робочого” (оборотного) капіталу підприємства. Г.Г. Кірійцев вирізняє окремо оборотні активи та авансовану в них вартість, “що представляє собою капітал підприємства”

За цими простими на перший погляд визначеннями досить чітко відслідковується двоаспектний характер категорії “оборотний капітал”. З одного боку, це інвестиції у оборотні активи з уточненням їх елементів згідно з класифікацією бухгалтерського обліку, що дозволяє нам чітко відстежити цей показник, використовуючи дані бухгалтерської звітності. З іншого, це конкретизація джерел інвестицій у оборотні активи, що здійснюється на підставі даних інтерпретації джерел капіталу підприємства з позицій його юридичної належності (базою аналізу стає бухгалтерська та управлінська звітність підприємства).

Отже, сучасний фінансовий менеджмент дає максимально практичне визначення оборотного капіталу, що найбільш повно відповідає існуючому інформаційному забезпеченню підприємства (поділу інформативних показників згідно з положеннями бухгалтерського та управлінського обліку).

Врахуємо той факт, що наші сучасники, зокрема А. Чухно, вважають, що капітал - це не річ, а виробничі відносини, які втілені в речах і надають цим речам специфічного суспільного характеру. Отже, практично, оборотний капітал - це сукупність економічних відносин пов'язаних з формування та використанням фінансових ресурсів необхідних для забезпечення безперервності функціонування підприємства.

Саме такий підхід до визначення оборотного капіталу дозволить у сучасних економічних умовах чітко визначити напрями й пріоритети ефективної політики управління ним.

Оборотний капітал є об'ємною економічною категорією, різноманітний за своїм складом, структурою і призначенням, володіє унікальною особливістю одночасно існувати в різних видах, тому з метою прийняття управлінських рішень, адекватних умовам трансформаційної економіки, необхідно розробити нову його класифікацію, яка забезпечить більш ефективне його використання. Результатом теоретичного аналізу суті оборотного капіталу є запропонована в роботі класифікація оборотного капіталу за ознаками, що забезпечують єдність співіснування різних його видів в процесі кругообороту (табл.1.3.).

Ключовим фактором економічної системи, що справляє першорядний вплив на рівень та якість фінансової діяльності торговельних підприємств, виступає створення адаптованого до ринкових умов механізму управління оборотним капіталом. У більшості літературних джерел відсутнє чітке визначення поняття «управління оборотним капіталом», тому автор вважає, що управління оборотним капіталом полягає у впливі на обсяг і структуру оборотного капіталу, а також джерела його формування з метою підвищення ефективності використання.

Таблиця 1.3.

Класифікація оборотного капіталу торговельного підприємства

Класифікаційні ознаки	Види оборотного капіталу
Джерела фінансування	Власний оборотний капітал Позиковий оборотний капітал
Склад елементів, в які інвестується оборотний капітал	Товарно-матеріальні активи та витрати Розрахунки з дебіторами Грошові кошти та їх еквіваленти
Форма функціонування	Монетарна форма Немонетарна форма
Функціональна роль в процесі торговельної діяльності	Фонди обігу Оборотні фонди
Функціональні форми стадій кругообороту капіталу	Грошова функціональна форма оборотного капіталу Товарна функціональна форма оборотного капіталу
Особливості планування та принципи організації	Нормований оборотний капітал Ненормований оборотний капітал
Період функціонування оборотного капіталу	Постійна частина оборотного капіталу Змінна частина оборотного капіталу
Спосіб принесення доходу	Оборотний капітал, який приносить прямий дохід у формі процентів і дивідендів Оборотний капітал, який приносить опосередкований дохід
Характер участі в операційному процесі	Оборотний капітал, який обслуговує фінансовий цикл Оборотний капітал, який обслуговує торговельно-комерційний цикл
Захищеність від інфляції	Оборотний капітал, який піддається інфляційним втратам Оборотний капітал, який не піддається інфляційним втратам
Ступінь ліквідності	Найбільш ліквідні активи Швидко реалізовані активи Повільно реалізовані активи
Ризик вкладення капіталу	Оборотний капітал, інвестований в активи із мінімальним ризиком вкладення Оборотний капітал, інвестований в активи із малим ризиком вкладення Оборотний капітал, інвестований в активи із середнім ризиком вкладення Оборотний капітал, інвестований в активи із високим ризиком вкладення
Місце використання	Оборотний капітал, який використовується у внутрішньому обороті підприємства Оборотний капітал, який використовується за межами підприємства

Основною метою управління оборотним капіталом є пошук компромісу між прагненням максимізувати прибуток на вкладений капітал та забезпечити стійку і достатню платоспроможність підприємства. Двоїстий характер оборотного капіталу передбачає, що оборотні активи нерозривно пов'язані із конкретними джерелами капіталу, що забезпечують їх формування, а, відповідно політика управління оборотним капіталом підприємства має охоплювати процеси не лише визначення обсягу і рівня кожного виду активів, але і формування структури джерел їх фінансування. При розробці політики управління оборотним капіталом необхідно враховувати його характерні ознаки такі, як двоїстий характер функціонування, забезпечення безперервності діяльності, планомірність утворення і використання, авансування, строго цільове призначення, соціальна роль.

Раціональне і ефективне використання оборотного капіталу вимагає врахування суперечності всіх факторів та можливої їх дії, які впливають на функціонування оборотного капіталу, що є, по суті, стрижневим елементом управління ним будь-якого торговельного підприємства. На забезпеченість та ефективність функціонування оборотного капіталу здійснюють вплив безліч факторів, при цьому найбільш негативний вплив здійснюють ті фактори, які з'явилися у зв'язку із трансформацією економіки України (інфляція, криза неплатежів, неефективна система податкових платежів, недосконалість механізмів поповнення оборотного капіталу).

Розглянувши економічну сутність оборотного капіталу організацій споживчої кооперації, ми розглянемо господарсько-фінансову діяльність Радомишльської райспоживспілки споживчих товариств (далі райспоживспілка).

2.Характеристика господарсько-фінансової діяльності Радомишльської райспоживспілки

Радомишльська спілка споживчих товариств створена на добровільних засадах Вишевицьким, Потіївським, Кочерівським та Радомишльським міським споживчими товариствами Радомишльського району, Житомирської області, які є її членами і дотримуються вимог Статуту. До складу райспоживспілки входять: «Торговий центр», «Комбінат громадського харчування», «Заготівельна контора».

Райспоживспілка вважається створеною, набуває права юридичної особи, здійснює господарську та іншу діяльність з дня її державної реєстрації, має самостійний баланс, печатку та штампи з своєю назвою та є некомерційною організацією.

Місцезнаходження райспоживспілки: м. Радомишль.

Юридична адреса: Житомирська область, м. Радомишль, вул. 9-го січня, 12.

Райспоживспілка на добровільних засадах входить до складу Житомирської обласної спілки споживчих товариств, дотримується вимог її Статуту (Додаток А), та має право вільного виходу з неї.

Райспоживспілка може делегувати обласній споживспілці додатково до функцій, передбачених Законом України «Про споживчу кооперацію» та її Статутом, частину своїх повноважень та виконання окремих функцій . Конкретні умови делегування повноважень і функцій визначається Радою райспоживспілки.

Основними завданнями та цілями райспоживспілки є:

– сприяння розвитку споживчої кооперації, виконання делегованих їй споживчими товариствами повноважень і функцій, координація діяльності споживчих товариств, а також розвиток власної господарської діяльності для задоволення потреб пайовиків і населення у товарах народного споживання та послуг;

– розвиток кооперативної демократії, пропаганда кооперативного руху, організаторська робота щодо залучення населення у члени споживчих товариств, забезпечення дотримання прав пайовиків;

– збереження майна споживчої кооперації, забезпечення захисту інтересів і майнових прав споживчих товариств, у тому числі у випадку їх банкрутства, надання їм юридичної, консультаційної та іншої допомоги: представлення їх інтересів у державних, судових органах, органах місцевого самоврядування ;

– захист прав та інтересів пайовиків і обслугованого населення як споживачів щодо забезпечення їх якісними товарами та послугами;

– розвиток мережі торгових, виробничих та інших підприємств; співпраця з органами державної виконавчої влади і сільськогосподарськими виробниками у створені інфраструктури аграрного ринку;

– забезпечення ефективності господарсько-фінансової діяльності, підвищення продуктивності праці працівників, їх соціальний захист шляхом збереження і створення нових робочих місць, впровадження нових робочих місць, впровадження нових технологій та передового досвіду, організація трудового суперництва, підготовка і перепідготовки кадрів.

Видами діяльності райспоживспілки є:

- оптова і роздрібна торгівля продовольчими і непродовольчими товарами, ліками і медпрепаратами, матеріалами, обладнанням, устаткуванням, транспортними засобами, торгівля нерухомістю; ювелірними виробами та побутовими виробами з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння; реклама товарів і послуг;

- громадське харчування;

- заготівля, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції та сировини, чорного та кольорового металобрухту, усіх видів вторинної сировини;

- виробництво продовольчих і непродовольчих товарів, обладнання, устаткування, будівельних матеріалів, тари тощо;

- будівельні та ремонтно-монтажні роботи;

- відгодівля свиней, птиці, вирощування зернових культур, овочів, фруктів, ягід, кормів, насіння, квітів тощо;

- вирощування хутрових звірів;

- розведення риби;

- організація транспортного господарства і надання послуг;

- здача в операційну оренду нерухомості, транспортних засобів, обладнання , устаткування іншого майна;

- проведення аукціонів, ярмарок, виставок-продажу; туризм;

- надання платних послуг у перукарнях, лазнях, ательє з пошиву і ремонту одягу, взуття, побутової техніки, фотосалонах, пральнях, хімчистках, пунктах прокату побутової техніки, надання ритуальних послуг;

- інші види діяльності, незаборонені чинним законодавством України.

В райспоживспілці відповідальність за управління фінансами, як правило, покладається на головного бухгалтера підбирається таким чином, щоб його рівень кваліфікації дозволяв виконувати функції фінансового менеджера. Принципові рішення щодо управління фінансами райспоживспілки приймаються за узгодженістю між головним бухгалтером і головою правління райспоживспілки. В цілому організаційна схема діяльності райспоживспілки складається з голови правління, бухгалтерського, юридичного, товарознавчого, відділів, а також відділ кадрів (рис.2.1).

В умовах конкуренції та прагнення підприємства до максимізації прибутку аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства є невід'ємною функцією управління. Цей аспект управління підприємством стає найбільш вагомим на сьогоднішній день, тому що практика функціонування ринку показує, що без аналізу фінансово-господарської діяльності підприємство не може ефективно функціонувати. Проведення аналізу забезпечує правильне прийняття управлінських рішень та формування цілей підприємства. Для цього використовують різні форми звітності.



Рис.2.1. Організаційна схема діяльності Радомишльської райспоживспілки

Одним із основних джерел аналізу господарського стану підприємства є бухгалтерська звітність і насамперед бухгалтерський баланс. Баланс характеризує господарський стан підприємства на певну дату. Крім балансу для аналізу використовується «Звіт про фінансові результати», «Звіт про власний капітал», «Звіт про рух грошових коштів» та ін.

Основні фактори, що визначають фінансовий стан підприємства, - це, по-перше, виконання фінансового плану і поповнення в міру потреби власного оборотного капіталу за рахунок прибутку і, по-друге, швидкість оборотності оборотних коштів. Для оцінки фінансового стану підприємства розраховано основні показники фінансово-господарської діяльності Радомишльської райспоживспілки за останні три роки , 2007, 2008 та 2009 роки (за звітними даними у додатках Б,В,Д,Ж,К,Л).

В першу чергу ми розраховуємо показники, які характеризують джерела формування майна райспоживспілки. (табл., 2.1.).

Таблиця 2.1

Динаміка структури джерел формування майна Радомишльської райспоживспілки за 2007 - 2009 роки (тис. грн.)

Показник	Роки	Абсолютне відхилення (+,-)	Відносне відхилення у %
	2007	2008	2009	2008р. проти 2007р.	2009р. проти 2008р.	2008р. проти 2007р.	2009р. проти 2008р.
А	1	2	3	4	5	6	7
Капітал станом на кінець року, у тому числі	4645,1	5349,9	7567	704,8	2217,1	115,2	141,4
Власний капітал за рахунок:	4213,1	4481,4	7225	268,3	2743,6	106,3	161,2
- статутний капітал	3557,2	3569,1	3517	11,9	-52,1	100,3	98,5
- резервний капітал	-	-	-
- власний оборотний капітал	120,4	159,6	248	39,2	88,4	132,5	155,4
Нерозподілений прибуток або непокриті збитки	36,7	188,4	345	151,7	156,6	513,4	183,1
Позиковий капітал, за рахунок:	432	868,5	342	436,5	-344,5	201,1	39,4
- довгостроковий позиковий капітал	33,7	-	-	-33,7	-	-	-
- короткостроковий позиковий капітал	-	-	-	-	-	-	-

Проаналізувавши дані табл. 2.1 слідує, що на підприємстві у 2008 році, порівняно з 2007 роком, спостерігається зростання загальної вартості капіталу на 704,8 тис. грн., або на 15,2%, в тому числі за рахунок зростання позикового капіталу на 436,5 тис. грн., У даному році спостерігається збільшення власного оборотного капіталу на 39,2 тис. грн., та власного капіталу на 268,3 тис. грн., за рахунок зростання статутного капіталу та нерозподіленого прибутку відповідно на 11,9 тис. грн. та 39,2 тис. грн.

Характеризуючи зміни які відбулися у вартості капіталу у 2009 році проти 2008 року, можна зробити наступні висновки. Загальна вартість капіталу за даний рік збільшилась на 2217,1 тис. грн., або на 41,4%, в основному за рахунок збільшення власного капіталу на 2743,6 тис. грн., та нерозподіленого прибутку на 156,6 тис. грн.

Отже, ми можемо сказати що за три дані роки загальна вартість капіталу зросла в основному за рахунок власного капіталу, зниження позикового капіталу свідчить про незалежність товариства від зовнішніх джерел фінансування. Основною метою формування капіталу (рис.2.1.) є забезпечення потреб підприємства у придбанні активів та оптимізація його структури з точки зору забезпечення умов ефективності його використання.

Рис.2.2. Динаміка структури капіталу Радомишльської райспоживспілки 2007-2009 роках, тис. грн.,

Основною метою формування капіталу є забезпечення потреб підприємства у придбанні активів та оптимізація його структури з точки зору забезпечення умов ефективності його використання. Тому на наступному етапі оцінки фінансового стану підприємства, необхідно зробити аналіз такого показника діяльності господарства, як майно (таблиця 2.2.).

Таблиця 2.2

Динаміка структури майна Радомишльської райспоживспілки за 2007-2009рр.,(тис. грн.)

Показник	Роки	Абсолютне відхилення (+,-)	Відносне відхилення у %
	2007	2008	2009	2008р. проти 2007р.	2009р. проти 2008р.	2008р. проти 2007р.	2009р. проти 2008р.
А	1	2	3	4	5	6	7
Майно станом на кінець року, у тому числі	4645,1	5349,9	7567	704,8	2217,1	115,2	141,4
Необоротні активи, за рахунок:	4092,7	4321,8	6977	229,1	2655,2	105,6	161,4
- основні засоби	4076,0	4295,6	4240	219,6	-55,6	105,4	98,7
Оборотні активи за рахунок:	552,4	1028,1	590	475,7	-438,1	186,1	57,4
- запаси	430,2	698,4	548	268,2	-150,4	162,3	78,5
- кошти в розрахунках	339,7	839,4	446	499,7	-393,4	247,1	53,1
- грошові кошти	37,9	237,1	18	199,2	-219,1	625,6	7,6

Щодо змін які відбулися в структурі майна підприємства зробимо наступні висновки. Загальна вартість майна у 2008 році порівняно з 2007 роком зросла на 704,8 тис. грн., в основному за рахунок зростання вартості оборотних активів на 475,7 тис. грн.(86,1%), в тому числі збільшились запаси на 268,2 тис. грн., що свідчить про ведення інтенсивної діяльності та економічну взаємодію підприємства з іншими суб'єктами господарювання. Необоротні активи за цей період зросли на 229,1 тис. грн., або на 5,6% порівняно з минулим роком, за рахунок зростання основних засобів на 219,6 тис. грн. Це свідчить про те, що райспоживспілка забезпечений активами для здійснення своєї діяльності.

У наступному році 2009 проти 2008року вартість майна збільшилась на 2217,1тис.грн. Залишки грошових коштів на поточному валютному рахунку, в касі підприємства визначає рівень його абсолютної платоспроможності, тобто готовність підприємства негайно розрахуватися по невідкладним фінансовим зобов'язанням, впливає на тривалість виробничого циклу, а отже і на розмір фінансових коштів, інвестованих в оборотні активи. Отже, у 2007-2009 році абсолютна платоспроможність Радомишльської райспоживспілки є низькою, що може бути спричинено світовою фінансовою кризою. Вартість необоротних активів зросла на 2655,2 тис. грн. (61,4%), в тому числі за рахунок зменшення основних засобів на 55,6тис.грн., Зміни у структурі активів є негативними - так як знижується частка оборотних активів у загальній вартості активів.

Дана структура майна у 2008 році характеризує нормальний рівень фінансово-економічної роботи господарства і свідчить про нарощування обсягів його діяльності.

Наступний показник який ми проаналізуємо це оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами (таблиця 2.3.).

Таблиця 2.3

Оцінка забезпеченості Радомишльської райспоживспілки трудовими ресурсами за 2007 - 2009 роки (тис. грн.)

Показник	Роки	Абсолютне відхилення (+,-)	Відносне відхилення у %
	2007	2008	2009	2008р. проти 2007р.	2009р. проти 2008р.	2008р. проти 2007р.	2009р. проти 2008р.
А	1	2	3	4	5	6	7
Трудові ресурси у тому числі:
- середньооблікова чисельність працівників, осіб	35	33	30	-2	-3	94,2	90,9
- фонд оплати праці.	274,8	348,5	327,0	73,7	-21,5	126,8	93,8
- середньомісячна заробітна плата, грн.	0,65	0,88	0,90	0,23	0,02	135,4	102,3
- продуктивність праці	69,8	103,4	121,4	33,6	18	148,1	117,4

Чисельність працівників зменшилась на 3 особи у порівнянні 2009 року з 2008 і становить у звітному році 30 осіб. В тому числі фонд оплати праці в 2008 році порівняно з 2007 роком зріс на 26,8%, а на кінець 2009 року цей показник зменшився на 6,9% і становив 327,0 тис. грн. За рахунок зростання продуктивності праці в 2008 році порівняно з 2007 роком на48,1%,, і в 2009 році порівняно з 2008 роком на 17,4%.

Таблиця 2.4

Економічні показники діяльності Радомишльської райспоживспілки за 2007 - 2009 роки (тис. грн.)

Показник	Роки	Абсолютне відхилення (+,-)	Відносне відхилення у %
	2007	2008	2009	2008 року від 2007	2009 року від 2008	2008 року від 2007	2009 року від 2008
А	1	2	3	4	5	6	7
Економічні показники:
- чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн.	2444,0	3411,7	3641	967,7	229,3	139,5	106,7
- собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	1910,3	2722,5	3043	812,2	320,5	142,5	111,8
- фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн.	39,4	188,4	327	149	138,6	478,2	173,5
- чистий прибуток (збиток), тис. грн.	36,0	188,4	327	152,4	138,6	523,3	173,5
- рентабельність обороту, %	1,5	5,5	8,9	4	3,4	Х	Х

Протягом аналізованого періоду простежується тенденція до зростання реалізації продукції на підприємстві у 2008 році порівняно з 2007роком, про що свідчить динаміка виручки від реалізації яка збільшилась на 967,7тис.грн.,(рис.2.3). Зростає собівартість реалізованої продукції на 812,2 тис. грн., зменшуються витрати підприємства. Спостерігається підвищення рентабельності обороту до 4%. Зростання собівартості реалізованої продукції у 2008 році істотно вплинули на чистий прибуток, який зріс на 327тис.грн.



Рис.2.3. Динаміка виручки від реалізації

У 2009 році, порівняно з 2008 роком, виручка від реалізації продукції зросла на 229,3 тис. грн.(6,7%) що свідчить про збільшення обсягів діяльності підприємства, а також про збільшення собівартості реалізованої продукції на 320,5 тис. грн.(19,2%). Це призвело до збільшення чистого прибутку на 138,6 тис. грн., що є відчутним у діяльності підприємства і впливає на формування його ресурсів у майбутніх періодах. Рентабельність обороту зросла у 2009 році, порівняно з 2008 роком, на 3,4% і становить 8,9 %. Рентабельність обороту відображає залежність між валовою виручкою підприємства і його витратами. Тобто у 2009 році відбулося зменшення витрат, та збільшення виручки.

Поряд з абсолютними показниками фінансову стійкість підприємства характеризують також фінансові коефіцієнти (відносні показники). На наступному етапі аналітичної роботи здійснюється розрахунок та проводиться діагностика ефективності управління оборотними активами підприємства.

Для проведення цієї роботи використовується система спеціальних показників та коефіцієнтів, які наведенні у таблиці 2.5. Дані показники розраховуються та аналізуються в динаміці з використанням рекомендацій та їх нормативних (орієнтованих) значень.

Коефіцієнт платоспроможності (автономії) показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність. Він відповідає нормативному значенню( Коефіцієнт автономії > 0,5) У 2008 році цей коефіцієнт знизився на 0,07%, що свідчить про підвищення залежності від зовнішніх джерел фінансування. У наступному 2009 році коефіцієнт автономії зріс на 0,11%. Отже, всі зобов'язання підприємства можуть бути покриті власними активами.

Таблиця 2.5

Фінансові коефіцієнти діяльності Радомишльської райспоживспілки за 2007 - 2009 роки,%

Показник	Роки	Абсолютне відхилення (+,-)	Відносне відхилення у %
	2007	2008	2009	2008р. проти 2007р.	2009р. проти 2008р.	2008р.проти 2007р.	2009р. проти 2008р.
А	1	2	3	4	5	6	7
Фінансові коефіцієнти:
- автономії	0,91	0,84	0,95	-0,07	0,11	109,9	113,1
- маневрування	0,13	0,3	0,08	0,17	-0,22	230,7	26,66
-фінансового ризику	0,1	0,2	0,05	0,1	-0,15	200	25
- абсолютної ліквідності	0,09	0,27	0,05	0,18	-0,22	300	185,2
- покриття	1,4	1,2	1,7	-0,2	0,5	85,7	141,6

Коефіцієнт маневрування показує, яка частина власних коштів підприємства знаходиться в мобільній формі, яка дозволяє відносно вільно маневрувати цими коштами. Забезпечення власних поточних активів власним капіталом є гарантією стійкості фінансового стану при нестійкій кредитній політиці. Високі значення коефіцієнту маневрування позитивно характеризує фінансовий стан. В даному випадку ми спостерігаємо, що гнучкість використання власних коштів підприємства переважно є низькою. У 2008 році порівняно з 2007 роком коефіцієнт маневрування зріс на 0,17% і становив 0,3%, що є нижчим нормативного значення (Коефіцієнт маневрування >0,5).

Коефіцієнт фінансового ризику показує скільки одиниць залучених коштів доводиться на кожну одиницю власних. Оптимальне значення даного показника < або = 0,5, критичне -- 1.

У такий спосіб в 2008р. на кожну одиницю власних коштів підприємство залучало 20 коп. позикових коштів, у 2007 році - 10коп., у 2009 році цей показник склав 0,05.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності зріс на 0,18 % у 2008 році, порівняно з 2007 роком, і становив 0,27%. У 2009 році, порівняно з 2008 роком, значення цього коефіцієнта знизилось на 0,22 % - тобто становило 0.05 %., таким чином ми спостерігаємо, що підприємство не в змозі погасити певну частину поточних зобов'язань негайно( нормативне значення коефіцієнт абсолютної ліквідності>0,2).

Коефіцієнт покриття зменшився на 0,2 % у 2008 році, порівняно з 2007 роком, і становив 1,2 %. А у 2009 році, порівняно з 2008 роком, цей показник зріс на 0,5% і становив 1,7%. Значення коефіцієнта покриття не відповідає нормативному(коефіцієнт покриття =2-3) протягом 2007-2009 років, що свідчить про високу ліквідність активів, показуючи яка сума поточних активів підприємства припадає на 1 гривню поточних зобов'язань.Радомишльська райспоживспілка протягом 2007-2009 років збільшує обсяги діяльності. Спостерігається зростання вартості капіталу, й відповідно збільшення вартості активів. У розрізі елементів: позитивним є збільшення власного оборотного капіталу та зменшення позикового капіталу протягом аналізованого періоду.

Радомишльська райспоживспілка зазнала впливу світової економічної кризи і це відобразилось у зменшенні показників його діяльності, проте підприємство має нормальний рівень фінансово-економічної роботи господарства. Наступним етапом нашої роботи буде оцінка ефективності управління складом та структурою оборотного капіталу, та джерела його формування.

3.Оцінка ефективності управління складом та структурою оборотного капіталу та джерела його формування

Оборотний капітал або оборотні (поточні) активи це сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують поточний господарський процес і цілком споживаних протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу. Часто поняття оборотного капіталу розглядають як рішення по короткостроковому фінансуванню, що узагальнюють за назвою управління оборотним капіталом. Оборотний капітал складається з коштів і інших ліквідних активів, що можуть бути конвертовані в грошові кошти протягом року або операційного циклу. Склад оборотних активів відрізняється в залежності від області діяльності підприємства.

Головною відмінністю структури оборотних коштів виробничих підприємств від структури оборотних коштів торговельних компаній є відсутність в останніх виробничих запасів, незавершеного виробництва і готової продукції. Замість цих активів у торговельних компаній присутня група активів за назвою “Товари” (рис.3.1.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.1. Оборотні активи торгового підприємства

Під складом оборотних коштів розуміють сукупність елементів, що утворять оборотні кошти.

Оцінка структури оборотних активів представлено у додатку Н(за звітними даними у додатках Б,В,Д,Ж,К,Л). де вони згруповані за рівнем їх ліквідності.(табл.,3.2).

Таблиця 3.2

Групування оборотних активів залежно від рівню їх ліквідності

Рівень ліквідності	Показник
Прямі засоби розрахунку	Грошові кошти в усіх видах.
Платіжні резерви в швидко ліквідних активах	Короткострокові фінансові вклади з наступаючим терміном платежу або з передбаченою можливістю довгострокової вимоги, надійна короткострокова дебіторська заборгованість, запаси товарів з високою швидкістю реалізації.
Слаболіквідні активи	Запаси товарів з низькою швидкістю реалізації, запаси інших матеріальних активів.

Структура оборотних активів відображає фінансовий стан підприємства на дату складання звітності і свідчить про рівень комерційної та фінансово-економічної роботи. Проаналізуємо склад та структуру оборотних активів Радомишльської райспоживспілки за 2007 - 2009 роки.

Із даних додатку Н слідує, що у 2008 році спостерігається стрімке зростання оборотних активів порівняно з 2007 роком на 505,7грн. (86,1%), в основному це зростання відбувається за рахунок збільшення грошових коштів та їх еквівалентів та запасів, відповідно на 199,2 тис. грн., (майже у 5 разів), та 268,2тис.грн., (62,3%).

У 2009 році проти 2008 року ми спостерігаємо зниження оборотних активів, що відбулося за рахунок зниження грошових коштів на 625,6 тис. грн (майже в 2 рази),та зменшення дебіторської заборгованості за товари,роботи, послуги на 1,6 тис. грн., Частка дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги у 2009 році порівняно з 2008 роком зменшилась на 11,8 %. Також зменшуються в даному році запаси на 150,4 тис. грн., або на 21,5%, це зниження відбувається за рахунок зменшення товарів, відповідно на 174,3 тис. грн. Позитивно слід оцінити зменшення питомої ваги дебіторської заборгованості. Це свідчить про те, що підприємство не відволікає кошти з господарського обороту.

Зменшення суми грошових коштів у 2009 році порівняно з 2008 роком майже у 5 разів, свідчить про нестійку тенденцію погіршення показників платоспроможності підприємства. Отже, порівняно з 2008 роком у 2009 році структура оборотних активів з фінансового боку дещо погіршилась, так як збільшилась частка найбільш ліквідної її частини (Рис.3.1.).

Рис.3.1.Структура оборотних активів Радомишльської райспоживспілки у 2007 - 2009 роках (тис. грн.)

Потреба у формуванні оборотного капіталу підприємства зумовлена його організаційно-правовою формою та видами діяльності. Джерела формування оборотного капіталу є динамічними і залежать від фінансових можливостей підприємства.

Залежно від джерел формування оборотний капітал поділяється на власний та залучений. Власні обігові кошти формуються за рахунок власного капіталу підприємства (статутний, резервний капітали, нерозподілений прибуток тощо). Для нормального забезпечення господарської діяльності обіговими коштами їхній обсяг встановлюється на рівні 1/3 розміру власного капіталу. Власні обігові кошти перебувають у режимі постійного використання.

Залучені обігові кошти формуються у вигляді банківських кредитів, а також кредиторської заборгованості. Вони надаються підприємству в тимчасове користування. Одна частина платна (кредити і позики), друга - безплатна (кредиторська заборгованість).

Джерела формування оборотного капіталу незмінні у процесі кругообігу капіталу. Однак система формування обігових коштів впливає на швидкість обігу, уповільнюючи чи прискорюючи її.

Крім того, характер джерел формування і принципи різного режиму використання власних та залучених облікових коштів є вирішальними чинниками, що впливають на ефективність використання обігових коштів і всього капіталу.

Як правило, розумне зростання власного оборотного капіталу розглядається як позитивна тенденція, однак можуть бути й винятки. Так, зростання виробничих запасів на підприємствах призводить до відтягнення частини коштів із операційного та фінансового циклів, уповільнює швидкість їхнього обігу і, як наслідок, знижує швидкість обігу активів у цілому.

Водночас потреба у додаткових матеріальних запасах може бути пов'язана із підтриманням високого рівня продажу під час сезонної реалізації або з потребою створення страхових запасів.

Зі збільшенням реалізації товарів зростає й дебіторська заборгованість.

З іншого боку, підприємство може витримати не будь-який обсяг дебіторської заборгованості, оскільки невиправдана дебіторська заборгованість є іммобілізацією власних обігових коштів, а перевищення нею певної межі може призвести також до втрати ліквідності, а то й зупинки виробництва.

Зростання грошових ресурсів на рахунках підприємства, з одного боку, можна розглядати як позитивний факт, оскільки завжди існують переваги, пов'язані із створенням великого запасу коштів: вони дають можливість скоротити ризик виснаження готівки і завчасно погасити зобов'язання.

Однак формувати оборотний капітал за рахунок лише власних джерел нині економічно недоцільно, оскільки це знижує можливості підприємства щодо фінансування власних витрат і збільшує ризик виникнення фінансової нестабільності підприємства. У такому разі підприємство змушене звертатися до залучених коштів, фінансових ресурсів у вигляді короткострокових кредитів та позик, кредиторської заборгованості.

Причини зміни фінансових ресурсів, які авансовано у оборотні активи встановлюються при вивченні змін, які відбуваються у складі джерел їх покриття (додаток П, за звітними даними у додатках Б,В,Д,Ж,К,Л).

Відповідно даних додатку П, ми можемо зробити наступні висновки, у 2008 році проти 2007 року спостерігається зростання капіталу на 268,3 тис. грн., (6,4%), це зростання відбувається за рахунок збільшення пайового капіталу на 104,3 тис. грн., та нерозподіленого прибутку який склав у 2008 році 188,4тис.грн., Позиковий капітал у 2008 році проти з 2007 року майже не змінився, відбулося не значне його зростання на 0,1тис.грн.,

Власний капітал в 2009 році порівняно з 2008 роком зріс на 2743,6 тис. грн., (61,2%) за рахунок збільшення пайового капіталу на 2614,6 тис. грн.,(рис.3.2) та нерозподіленого прибутку на 156,6 тис. грн.,Протягом даних років статутний капітал залишився майже не змінним, так в 2009 році в порівняні з 2008 роком зменшився на 1,5%, і становив 3517 тис. грн.,



Рис.3.1. Структура власного капіталу Радомишльської райспоживспілки за 2007-2009 роки (тис. грн.)

У наступному, 2009 році ми спостерігаємо зниження позикового капіталу, на 73,6тис.грн або на 38,6%, але в даному випадку це є позитивним,в основному позиковий капітал зменшився за рахунок погашення довгострокових кредитів банку на 33,7 тис. грн.(рис 3.3.). У 2009 році порівняно з 2008 роком стрімко зріс власний капітал, за рахунок зростання пайового капіталу на 2614,6тис.грн.

Рис.3.3. Структура позикового капіталу Радомишльської райспоживспілки за 2007 - 2009 роки (тис. грн.)

Провівши оцінку структури та складу оборотних активів, та джерела його формування слід зробити розрахунки показників які впливають на ефективність управління оборотним капіталом.