Аналіз розробки інвестиційного проекту
Особливості розробки інвестиційних проектів: сутність, мета, соціальні аспекти. Етапи інвестиційного проекту; здійснення науково-дослідних розробок, підготовка необхідної документації й тендерних торгів, проведення переговорів з потенційними інвесторами.
Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 15.02.2011 |
Размер файла | 115,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
10
Зміст
Вступ
1. Теоретичні основи розробки інвестиційних проектів
1.1 Сутність інвестиційних проектів
1.2 Соціальні аспекти розробки інвестиційних проектів
1.3 Методика аналізу соціальних аспектів розробки інвестиційних проектів
2. Аналіз розробки інвестиційного проекту
2.1 Суть проекту
2.2 Основні техніко-економічні показники діяльності ВАТ “СТК”
2.3 Аналіз ефективності діяльності інвестиційного проекту
2.4 Аналіз соціальних аспектів інвестиційного проекту
3. Пропозиції по удосконаленню соціальних аспектів проекту
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Інвестиції, відповідно до діючого законодавства, - кошти, цінні папери, цільові банківські вклади, кредити, технології, машини, ліцензії, інші майнові права й інтелектуальні цінності, вигідно вкладені підприємцями й бізнесменами в справу для одержання корисного соціально-економічного ефекту.
Кожній фірмі (компанії) у процесі її функціонування потрібні певні фінансові кошти на заміну й відновлення основних фондів, нарощування наявного потенціалу, збільшення потужностей, диверсифікованість і розширення масштабів виробництва, проведення певних організаційно-технічних заходів з метою вдосконалювання господарської діяльності й поліпшення її кінцевих результатів. Фінансові вкладення в придбання, будівництво, відновлення, реконструкцію, модернізацію й розширення господарюючих об'єктів прийнято називати інвестиціями.
Інвестування в найбільш широкому вживанні являє собою ефективне вкладення капіталу в ту або іншу сферу господарської діяльності.
Фінансування й інвестування взаємозалежні, але неідентичні категорії. Якщо під фінансуванням мається на увазі формування й надання фінансових ресурсів для створення майна, то під інвестуванням - їхнє використання й перетворення в капітал.
Варто відрізняти поняття "інвестиції" і "капітальні вкладення". Якщо капітальні витрати звичайно припускають створення нових і відновлення зношених основних фондів (будинків, споруджень, устаткування, транспорту й ін.), то інвестиції передбачають вкладення коштів також в оборотні активи, різні фінансові інструменти, інтелектуальну власність. Звідси, "капітальні вкладення" більш обґрунтовано розглядати як складову частину або форму "інвестицій".
1. Теоретичні основи розробки інвестиційних проектів
1.1 Сутність інвестиційних проектів
Інвестиційний проект сукупність техніко-економічних рішень і організаційно-фінансових заходів щодо реалізації коштів і втіленню їх в інвестиційний об'єкт у формі здійснення науково-дослідних, дослідно-конструкторських, будівельно-монтажних, іспитових, пуско-налагоджувальх, приймально-здавальних, організаційно-правових, рекламно-оформлювальних і інформаційних робіт і послуг з метою досягнення бажаної соціально-економічної ефективності.
Інвестиційні проекти можуть носити глобальний світовий, міждержавний, державний, регіональний і муніципальний характер.
Існує чотири ознаки, що характеризують конкретний інвестиційний проект:
- спрямованість на досягнення мети;
- координоване виконання взаємозалежних дій;
- обмежена довжина в часі;
- оригінальність (унікальність).
Життєвий цикл інвестиційного проекту включає такі стадії:
- формулювання проекту;
- аналіз проекту;
- розробку проекту;
- реалізацію проекту;
- оцінку отриманих результатів.
Формулювання проекту те, із чого починається будь-який інвестиційний проект.
На початку життєвого шляху проекту розглядаються:
- інвестиційний задум (ідея);
- здійснюваний підхід (інноваційний, патентний і ін.);
- відповідність пропонованого техніко-технологічного рішення сертифікаційним вимогам;
- попереднє узгодження інвестиційного задуму з федеральними, регіональними, місцевими інтересами й галузевими пріоритетами;
- відбір реципієнта, здатного реалізувати проект;
- підготовка інформаційного меморандуму реципієнта.
Проектний аналіз методологія комплексної оцінки достоїнств і недоліків проектів, альтернативних шляхів використання ресурсів з обліком їх макро- і мікроекономічних наслідків.
Проектний аналіз здійснюється по таких найважливіших напрямках:
Технічний |
Економічний |
Організаційний |
|||||||
Аналіз |
|||||||||
інвестиційного проекту |
|||||||||
Соціальний |
Фінансовий |
Екологічний |
Рис.1.1 Види проектного аналізу
Розробка проекту здійснення науково-дослідних розробок і конструкторсько-технологічних робіт, підготовка необхідної документації й тендерних торгів, проведення переговорів з потенційними інвесторами, визначення виготовлювачів і постачальників продукції.
Сучасні інвестиційні проекти стають більше складними і ємними по витратах, відрізняються своєю спрямованістю на створення й освоєння самих зроблених технологій, виробництво конкурентоздатних на світовому рівні товарів і послуг.
При розробці інвестиційних проектів треба керуватися рядом правил, що дозволяють ураховувати діючі фактори й створювати реальну обґрунтованість проекту. До них ставляться: обов'язкове моделювання потоків продукції, ресурсів і коштів; облік результатів аналізу ринку, фінансового стану підрядника (субпідрядника), ступеня довіри до керівників проекту; приведення майбутніх витрат і доходів до умов їхньої домірності по економічній цінності в початковому періоді; оцінка інфляції, можливих затримок платежів і інших факторів зміни вартості вкладених коштів; виявлення невизначеності й ризиків, пов'язаних зі здійсненням проекту.
Реалізація проекту виконання проектно-дослідницьких, будівельно-монтажних і налагоджувальних робіт, навчання персоналу, висновок контрактів на поставку сировини й матеріалів, що комплектують виробів і енергоносіїв, виробництво досвідченого зразка, випуск досвідченої партії й серії, випробування виробів, експлуатація й моніторинг інвестуємого об'єкта.
Оцінка інвестиційних проектів може бути представлена наочно в такий спосіб:
Оцінка інвестиційних проектів |
|||||||
Фінансова |
Економічна |
||||||
звіт про прибутки и збитках |
дані про рух грошових коштів |
Бухгалтерський баланс |
матеріали статистичної звітності |
методи дисконтування |
|||
коефіцієнти фінансової стабільності й заможності |
норма прибутку |
строк окупності |
поточні витрати |
Рис.1.2 Критерії оцінки інвестиційного проекту
Важливість розробки будь-якого бізнес-плану інвестиційного проекту укладається в наступному:
а) він дозволяє встановити життєздатність майбутнього підприємства;
б) з його допомогою визначаються можливі перспективи розвитку;
в) на його основі будується поточна господарська політика фірми (компанії);
г) при його обґрунтованій розробці частіше залучаються зовнішні інвестори.
1.2 Соціальні аспекти розробки інвестиційних проектів
На мою думку самим найважливішим соціальним аспектів у будь-якому проекті є зацікавленість працівників у своїй праці, так що розглянемо методи стимулювання праці й підвищення соціальної задоволеність своєю роботою.
Найважливішим видом стимулювання є матеріальне, покликаним відігравати провідну роль у підвищенні трудової активності працівників. Цей вид складається з матеріально-грошового й матеріально-негрошового стимулювання, останнє містить частина соціальних стимулів.
Другим немаловажним є духовне стимулювання, що містить у собі соціальні, моральні, естетичні, соціально-політичні й інформаційні стимули. У психологічному підході моральне стимулювання є найрозвиненіший і широко, що застосовується підсистемою, духовного стимулювання праці.
Відповідно до однієї з розширеного трактування моральні стимули ототожнюються з усією сукупністю етичних і моральних мотивів поводження людини. Однак до області морального стимулювання ставиться тільки частина етичних категорій, а саме ті, які відображають оцінку людини і його поводження навколишніми і їм самим.
Види стимулювання праці класифікують по наступних видів стимулювання:
Ш Матеріально-грошове стимулювання
Ш Соціальне стимулювання
Ш Моральне стимулювання
Матеріально-грошове стимулювання. Матеріальне стимулювання - це заохочення працівників грошовими виплатами за результатами трудової діяльності.
Впровадження матеріальних стимулів дозволяє регулювати поводження об'єктів керування на основі використання різних грошових виплат.
Однієї з найпоширеніших форм стимулювання є матеріальне стимулювання. Роль даної форми стимулювання винятково велика.
Принципи матеріального стимулювання працівників укладаються в наступному:
Ш Це стимулювання високої продуктивності працівників.
Ш Мотивація найманого робітника до ефективної і якісної праці.
Ш Матеріальне стимулювання має два основних види.
Ш Матеріальне стимулювання коштами (оплата по тарифах і окладам, премії, доплати, штрафи й ін.)
Ш Матеріальне стимулювання різними матеріальними благами (квартири, предмети побуту й ін.)
Матеріальне стимулювання спрямоване на мотивацію найманого робітника до ефективної і якісної праці, що дозволяє дістати певний прибуток, але й покрити витрати наймача.
Важливими інструментами матеріального стимулювання є:
Ш доплати;
Ш надбавки до заробітної плати;
Ш компенсації;
Ш преміювання.
Тарифна система служить основними коштами обліку якості праці й відбиття його в заробітній платі. Вона являє собою сукупність нормативів, за допомогою яких провадиться диференціація й регулювання заробітної плати різних груп працівників залежно від складності, умов праці з метою забезпечення необхідної єдності міри праці і його оплати.
Матеріально-грошове стимулювання - це заохочення працівників грошовими виплатами за результатами трудової діяльності.
Застосування матеріально-грошових стимулів дозволяє регулювати поводження об'єктів керування на основі використання різних грошових виплат і санкцій.
Основною частиною доходу найманого робітника є заробітна плата, що по своїй структурі неоднорідна. Вона складається із двох частин: постійної й змінної.
Іноді цим частинам присвоюють статус потужного стимулу. Однак по оцінках психологів, ефект збільшення заробітку позитивно діє в плині трьох місяців. Потім людина починає працювати в тім же, звичному для нього розслабленому режимі.
Керівник повинен ураховувати деякі психологічні тенденції, які проявляються при стимулюванні. По-перше, імовірність ефективного поводження працівника тим вище. Чим вище цінність і регулярність винагороди, одержуваного в результаті такого поводження; по-друге, при запізнілій винагороді нижче, ніж при його негайному; у третіх, ефективне трудове поводження яке заслужено не винагороджується, поступово слабшає, губить риси ефективності.
1.3 Методика аналізу соціальних аспектів розробки інвестиційних проектів
Ефективність - співвідношення отриманого ефекту й зроблених витрат:
,
де Е ? ефективність;
Э ? отриманий ефект або результат (грн.);
З ? витрати, пов'язані з одержанням цього ефекту (грн.).
Ефект уважається абсолютним сукупним результатом і буває:
- основний;
- супутній.
Сукупний ефект від поліпшення господарської діяльності |
|||||
Основний |
Супутній |
||||
на підприємстві |
у споживача |
для держави |
Рис1.3 Склад одержуваного сукупного ефекту.
Основний ? внутрішньогалузевий ефект, що проявляється безпосередньо на підприємстві й забезпечує досягнення поставленої мети або більше повного задоволення суспільних потреб з мінімальними витратами коштів і, відповідно, максимальним прибутком.
Супутній ? ефект, що проявляється за межами галузі, що виходить поряд з досягненням основної мети підприємства в споживача й у цілому для країни, регіону й муніципального утворення, а виражається економією коштів споживача й державних ресурсів, поліпшенням суспільних відносин і екологічної обстановки в місці функціонування підприємства.
Для оцінки основних результатів одержуваний сумарний ефект від впровадження заходів щодо поліпшення господарської діяльності підприємства може бути представлений у вигляді трьох складових:
,
де Эоб. - сумарний ефект від поліпшення результатів господарської діяльності;
Ээкон. - економічний ефект;
Эсоц. - соціальний ефект;
Эмор. - моральний ефект.
Економічний ефект являє собою економію наявних виробничих ресурсів підприємств і коштів споживача. Він виражається приростом прибутку підприємства й зменшенням витрат клієнтів на оплату товарів і різноманітних послуг. Приріст прибутку підприємства можливий при збільшенні кількості виконуваних виробів, зниженні собівартості виробництва, підвищенні цін на товари й послуги. Витрати споживача можуть зменшуватися в результаті зниження вартості товарів і послуг, надання всіляких знижок із цін (партійних, сезонних, для постійного, екслюзивного партнера й інших).
Соціальний ефект виражається збільшенням вільного часу споживача, полегшенням і оздоровленням праці працівників підприємства. Збільшення вільного часу споживача досягається шляхом поліпшення якості й культури обслуговування, скорочення витрат часу на придбання товарів і послуг у натуральній і вартісній формі. Полегшення й оздоровлення праці працівників підприємства припускає технічне переозброєння виробництва, зниження монотонності, підвищення змістовності й привабливості виконуваної роботи, поліпшення умов і забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу. На підприємстві полегшення й оздоровлення праці працівників проявляється підвищенням його продуктивності, зниженням собівартості й збільшенням прибутку підприємства.
Моральний ефект від поліпшення господарської діяльності підприємства являє собою задоволеність від надання (придбання) товарів і послуг, а пов'язаний з підвищенням настрою людей. У чинність того, що моральний ефект по своїй природі не формалізуємо, тобто практично не піддається кількісній оцінці, у розрахунках ефективності його звичайно не використають.
Витрати на впровадження заходів щодо поліпшення господарської діяльності підприємства бувають поточними й додатковими одноразовими.
Поточні - повсякденні витрати, які відображаються в собівартості виробництва й реалізації продукту праці, істотно не впливаючи на рівень діючих цін на товари й послуги.
Додаткові одноразові - разові витрати або інвестиції в реальні проекти й фінансові інструменти.
У сукупності вищевказані витрати вважаються наведеними, що включають у себе повну собівартість вироблених виробів (послуг) і частина інвестицій, стерпних протягом року на продукт праці.
Ефективність проведених на підприємстві заходів щодо поліпшення господарської діяльності буває загальна й порівняльна.
Загальна ефективність розраховується по кожному варіанті розвитку виробництва розподілом абсолютного соціально-економічного ефекту на суму додаткових одноразових вкладень (інвестицій).
Порівняльна ефективність визначається з метою вибору найкращого варіанта розвитку виробництва як відношення одержуваного соціально- економічного ефекту до сукупного (наведеним) витратам на здійснення заходів. У цілому, методика оцінки ефективності здійснюваних витрат на впровадження заходів щодо поліпшення господарської діяльності підприємства виглядає так:
Результативність |
|||||||||
Ефект |
Витрати |
||||||||
Економічний |
соціальний |
моральний |
поточні |
додаткові одноразові |
|||||
сумарний |
Наведені |
||||||||
ефективність |
|||||||||
загальна |
порівняльна |
Рис.1.4 Ефективність здійснюваних витрат підприємства.
Для визначення загальної ефективності заходів щодо поліпшення господарської й соціальної сфери діяльності можна скористатися спеціальною таблицею 1.1.
Загальна ефективність інвестицій розраховується по кожному варіанті розвитку й удосконалювання господарської діяльності підприємства шляхом розподілу одержуваного економічного ефекту на суму додаткових одноразових витрат:
,
де Еоб. - загальна ефективність інвестицій;
П - приріст прибутку підприємства (грн.);
К - інвестиції (грн.);
Ен - нормативний коефіцієнт ефективності галузі.
Таблиця 1.1 Оцінка заходів щодо поліпшення господарської й соціальної сфери діяльності
№ п/п |
Заходу |
Зміна показників діяльності |
||||||||
V |
В |
Ч |
З |
П |
R |
ДО |
Е |
|||
I. 1.1 1.2 |
Поліпшення маркетингу |
|||||||||
II. 2.1 2.2 |
Збільшення обсягів виробництва |
|||||||||
III. 3.1 3.2 |
Відновлення асортиментів виробів |
|||||||||
IV. 4.1 4.2 |
Підвищення якості |
|||||||||
V. 5.1 5.2 |
Ріст продуктивності праці |
|||||||||
VI. 6.1 6.2 |
Зниження витрат |
|||||||||
VII. 7.1 7.2 |
Максимізація прибутку |
|||||||||
VIII 8.1 8.2 |
Удосконалювання ціноутворення |
|||||||||
… |
…………………………... |
|||||||||
N-1 |
Зменшення ризиків |
|||||||||
N. n.1. n.2. |
Забезпечення безпеки життєдіяльності |
|||||||||
Усього: |
(V - зміна обсягів продукції (%);
(У - зміна продуктивності праці(%);
(Ч - зміна чисельності працівників(%);
(С - зміна собівартості продукції(%);
(П - зміна прибутку(%);
(R - зміна рентабельності (%);
(К - інвестиції (грн.);
Е - ефективність поточних інвестицій.
На базі розрахункової ефективності перебуває строк окупності додаткових витрат, спрямованих на проведення заходів:
,
де Тн - нормативний строк окупності вироблених витрат (років).
З метою вибору найкращого варіанта розвитку виробництва визначається порівняльна ефективність як відношення одержуваного соціально-економічного ефекту до сукупного (наведеним) витратам на здійснення заходів:
,
де Еср.- порівняльна ефективність проведених заходів;
Т - соціальний ефект, що досягає (грн.);
З - поточні витрати підприємства (грн.).
У завершенні обґрунтування ефективності господарської діяльності підприємства розраховується річний економічний ефект від впровадження заходів:
,
де Эг. эк. - одержуваний річний економічний ефект (грн.).
Цілком природно, що річний економічний ефект від впровадження заходів повинен бути достатній для подальшого успішного розвитку підприємства шляхом здійснення активної інвестиційної діяльності.
Підвищення ефективності господарської діяльності припускає виявлення й мобілізацію зовнішніх і внутрівиробничих резервів підприємства. Резерви виробництва по своїй природі носять різнобічний характер і практично невичерпні, тому що науково-технічний і соціальний прогрес постійно вносять істотні зміни в техніку, технологію й організацію виробництва, розширюючи тим самим границі більше повної й раціональної витрати наявних ресурсів. Адже існуючій системі виробничих відносин, даному рівню розвитку науки, техніки й господарського керівництва відповідають і цілком певні можливості використання виробничих ресурсів. А всяке неповне використання цих ресурсів у порівнянні з наявними можливостями означає наявність резервів. Таким чином, резерви - всі недовикористовувані можливості поліпшення результатів господарської діяльності підприємства.
Реалізація наявних внутрівиробничих резервів підприємств іде по найважливіших напрямках і конкретних факторах розвитку, що визначає ефективність господарської діяльності.
2. Аналіз розробки інвестиційного проекту
інвестиційний тендерний соціальний документація
2.1 Суть проекту
Сьогодні не секрет, що представляє наш регіон (Запорізька область) і вся Україна в цілому в екологічному плані. Це величезні шламонакопителі, зіпсований повітря, купи не переробленого металобрухту, смітника застарілого обладнання. Десятки років підряд великі підприємства області скидають шлаки в шламонакопителі (наприклад Дніпроспецсталь із 1949року).
Ще не давно серед інших гасел часто звучав такий: «План - закон, виконання - борг ...». Якщо план - закон, то він виконувався за всяку ціну. У тому числі ціною утворення величезної маси відходів, що забруднюють навколишнє середовище. Причому в них утримувалися коштовні матеріали. Кількість відходів і коштовних матеріалів, що втримуються в них, можна було зменшити, але це грозило б невиконанням плану, що був законом...
Отже, на заводських, міських смітниках, шламонакопителях, полігонах скопилася величезна кількість незатребуваних побічних продуктів виробництва, з яких уже сформувалися так називані «техногенні» родовища.
Сьогоднішнє завдання - усунути утворення відходів. Над її рішенням працюють багато фахівців, у тому числі вчені найбільших наукових центрів. Інститут ім. Патона в Києві разом із запорізьким підприємством ВАТ «СТК» розробили міні-комплекс для повної переробки таких відходів.
Розроблено технологію повної переробки різних промислових і побутових відходів. У її основу покладений наступний принцип: спалювання органічної частини відходів, переплавлення мінерального залишку (золи) і одержання з нього металів. Спалювання органічної частини дає тепло, яких можна використати (у роботі не враховувався ефект від цієї частини). золу, Що Залишилася після спалювання, плавлять у спеціальній печі (ЕШВ) і відновлюють із її метали: мідь, нікель, цинк, залізо, хром, ванадій і т.д.
Мінеральний залишок у печі - нешкідливі шлаки, якому можна відлити у вигляді лицювальних плиток, черепиці, тротуарної плитки, роздрібнити на щебені або пісок - тобто одержати лад - матеріали.
Виготовлено й уже діють такі печі на Чусовському металургійному заводі (Росія), Братськом алюмінієвому заводі (продуктивність печі 2-3 тонни алюмінію з відходів за одна година роботи), Керченському залізорудному комбінаті (пекти використається в цей час для виробництва карбіду кальцію).
Розроблена технологія дозволяє переробляти шлаки, відходи гальванічного виробництва, відходи газоочистки, лом, стружку й побутові відходи (консервні банки, батарейки, автомобільні акумулятори й т.п.). Особливо цікава дана технологія для такого промислового металургійного центра як Запоріжжя й Запорізька область.
Вищим органом ВАТ “СТК” є Загальні збори акціонерів. Правління вибирається більшістю голосів відповідно до кількості акцій, придбаних одним акціонером. Загальні збори вирішують глобальні стратегічні питання.
Діяльність правління контролюють два органи: наглядацька рада й ревізійна комісія.
Загальні збори акціонерів збирається не рідше 1 рази в рік, на якому керівництво виступає зі звітом про роботу підприємства за рік.
У випадку виникнення проблем, які не терплять зволікання, загальні збори акціонерів може бути проведене в позачерговий час. Вимога про проведення таких зборів можуть висунути акціонери, що володіють не менш 10% акцій.
Головним керуючим органом є генеральний директор. Генеральний директор має як заступник виконавчого директора.
У підпорядкуванні виконавчого директора перебуває директор по адміністративних питаннях, у підпорядкуванні якого перебуває юридичний і адміністративний відділи; фінансовий директор, якому підкоряється фінансовий відділ, головний бухгалтер і бухгалтерія; директор по керуванню персоналом, якому підкоряється відділ організації праці й зайнятості, а також відділ кадрів; директор технічного керування, у його підпорядкуванні перебуває відділ головного технолога й відділ головного конструктора; відділ стратегічного планування; далі в підпорядкуванні виконавчого директора перебуває директор по капбудівництву, відповідно, відповідальний за роботу керування капітальним будівництвом і будівельним цехом; директор по виробництву й збуту контролює бюро по безпеці руху, одяг збуту, а також роботу наступних виробничих цехів: доменний, мартенівський, електросталеплавильний, ливарний, обтискної, прокатний (стани 250, 350, 400) і прокатний (стан 2300).
Директор по економіці відповідає за роботу планово-економічного відділу, під його керівництвом перебуває відділ праці й заробітної плати, а також планово-економічний відділ.
ВАТ “СТК” має статутний фонд у розмірі 90560 тис.грн., що розділений на 362240 тис. акцій, з номінальною вартістю 0,25 грн. за акцію. Акціонерне товариство несе відповідальність за своїми обов'язками тільки своїм майном, акціонери в межах приналежних їм акцій.
Майно підприємства представлене основними фондами, які частково перебувають у зношеному стані й мають потребу в реконструкції.
Зношування основних фондів заводу становить 43,4%.
Зношування основних фондів основної діяльності - 42,8%.
Використання основних коштів характеризується їх балансової (залишкової) вартістю, що на кінець 2009 року склала 286384 тис.грн. Вибуття за рік - 100578 тис.грн., у тому числі ліквідоване - 9916 тис. грн.
У складі основних фондів значилися фонди інших галузей:
- сільського господарства - 3228 тис. грн.;
- торгівлі й громадського харчування - 1882 тис. грн.
Крім того в складі основних фондів значилися невиробничі основні фонди - 8157 тис.грн.
Витрати на ремонт основних фондів склали 61179 тис.грн., у тому числі капітальний ремонт 20562 тис.грн.
За даними, наданим у фінансових результатах підприємства, у статті “виробничий розвиток” за період з 2008 по 2009 рік сума коштів, виділюваних із прибутку на меті реконструкції основних фондів, зменшилася з 679 тис.грн. до 457 тис.грн. У зв'язку із цими даними проглядаються негативні тенденції в загальній стратегії підприємства, спрямованої на вдосконалення й реконструкцію основних фондів.
2.2 Основні техніко-економічні показники діяльності ВАТ “СТК”
За 2009 рік зроблено (тис. тонн):
Чавуну всього у т.ч. доменного |
415,2 414,8 |
|
Стали у т.ч. мартенівська електросталь |
1015,6 786,6 228,7 |
|
Прокату товарного |
705,9 |
Виробництво чавуну в порівнянні з 2008 роком знижене на 43,1 тис. тонн за рахунок збільшення тривалості капітального ремонту (4,0 тис. тонн) і зниження добового виробництва доменної печі в 2009 році майже на 9%. Нижче рівня 2008 року виробництво мартенівської сталі на 17,0 тис. тонн.
Річний план виробництва не виконаний. Нижче плану зроблено чавуну на 19,5 тис. тонн, мартенівської сталі на 59,2 тис. тонн, електросталі на 44,2 тис. тонн (за 7 місяців роботи), відвантаженню прокату на 44,5 тис. тонн. Рівень виконання плану по виробництву чавуну склав 95,5%; мартенівської сталі 93,0%; електросталі - 83,8%; (за 7 міс. роботи); відвантаженню прокату 94,1%.
План по виробництву чавуну не виконаний через перевищення норми поточних простоїв і тихого ходу печей.
Таблиця 2.1 - Основні фактори втрат виробництва в 2009 році
Фактори втрат |
тис. тонн |
|
Чавун: - відсутність сировини й коксу |
19,5 |
|
Сталь мартенівська: Відсутність чавуну Відсутність лома Перепростий на ремонтах Брак Надпланові втрати чавуну на міксері |
33,0 8,0 10,0 4,0 4,0 |
|
Електросталь: Відсутність лома Обмеження електроенергії Порушення технології Брак Інші |
23,7 4,5 7,9 2,4 5,7 |
|
Прокат: Відсутність металу Брак |
43,5 1,0 |
Чавун не по СТП збільшився з 44,0% в 2008 році до 48,4% в 2009 році; брак по мартенівській сталі знизився з 0,50% до 0,49%; брак по прокатному цеху з 0,06% до 0,05%.
За 2009 рік реалізовано продукції по ВАТ “СТК” на суму 915,9 млн. грн., що більше реалізації 2008 року на 258, 1 млн. грн.
Витрати на 1 грн. товарної продукції по ВАТ “СТК” за 2009 рік склали 1,01 грн.
Таблиця 2.2 - Випуск основної продукції в порівнянні з 2008 р.
Показники |
Од. вимір. |
Фактично зроблено |
2009 р. до 2008р.,% |
||
2008р. |
2009р. |
||||
Чавун Чавун товарний |
тис. тн тис. тн |
457,9 10,2 |
415,2 2,0 |
90,7 19,6 |
|
Сталь - усього Сталь мартенівська Електросталь Бесемерівська сталь |
тис. тн тис. тн тис. тн тис. тн |
1172,9 803,6 368,9 0,399 |
1015,5 786,6 228,7 0,203 |
86,6 97,9 62,0 50,9 |
|
Прокат товарний - відвантаження у т.ч. готовий |
тис. тн тис. тн |
925,8 904,1 |
705,9 653 |
76,2 72,2 |
|
Обсяг продукції: у порівнянних цінах у діючих цінах Реалізація продукції Прибуток, збитки (-) Балансова |
тис.грн тис.грн тис.грн тис.грн |
920526 536070 657775 - 52478 |
731238 524864 915906 - 46558 |
79,4 |
В 2009 році якісні показники роботи цехів заводу в порівнянні з 2008 роком виглядають у такий спосіб (див. табл. 2.4.):
- по доменному цеху кількість чавуну, відданого мартенівському цеху, що не відповідає вимогам СТП по сірці знижене з 12,3% до 7,6%;
- брак по ливарному цеху знижений на 0,5%;
- брак по мартенівському цеху знижений усього на 0,01%;
- брак по ЕСПЦ знижений на 0,86%;
- брак по обтискному цеху знижений на 0,20%;
- брак по прокатному цеху (стан 250, 350, 400) знижений на 0,01%;
- брак по прокатному цеху (стан 2300) залишився на рівні минулого року.
Таблиця 2.3 - Обсяг випуску основної продукції в 2009р.
Найменування продукції |
тис. тонн |
|
Чавун товарний |
2,0 |
|
Прокат товарний, усього у т.ч. трубна заготівля заготівля для перекату на інших заводах заготівля для перекату на експорт великий сорт середній сорт дрібний сорт конструкційний сорт аркушевий прокат |
705,9 52,9 52,9 267,8 16,6 16,6 28,7 86,8 183,2 |
|
Труби |
1,5 |
Зниження % браку в 2009 році стосовно 2008 року на підприємстві в цілому свідчить про твердий контроль вхідних матеріалів на заводі.
Провішуванню й атестації піддавалися всі вантажі, що надійшли на завод залізничним транспортом. Контроль ваги матеріалів, одержуваних автотранспортом, не провадився, тому що вантаж одержують довірених осіб (експедитори) постачальних відділів, які відповідають за схоронність і кількість одержуваного вантажу.
Таблиця 2.4 - Якісні показники роботи заводу за 2008-2009р.
Показники |
2009 рік |
2008 рік |
відхилення, % |
Кращий показник |
||
% |
рік |
|||||
Усього по заводу: Брак по сталі, % Брак по прокаті, % |
0,79 0,19 |
1,04 0,34 |
-0,25 -0,15 |
0,74 0,26 |
2005 2007 |
|
Доменний цех: Чавун не по СТП, % По сірці, % По кремнії, % |
48,4 7,6 40,8 |
44,0 12,3 31,7 |
+4,4 -4,7 +9,1 |
9,6 3,5 4,7 |
1991 1990 1991 |
|
Ливарний цех: Брак ізложниць, % |
4,6 |
5,1 |
-0,5 |
1,7 |
1985, 1986 |
|
Мартенівський цех: Загальний брак, % у т.ч. 1 переділ, % цеховий, % % плавок не по ТІ |
0,49 0,29 0,20 11,4 |
0,50 0,37 0,13 8,3 |
-0,01 -0,08 +0,07 +3,10 |
0,50 0,27 0,12 8,3 |
2008 1985 2007 2008 |
|
ЕСПЦ: Загальний брак, % у т.ч. 1 переділ, % цеховий, % % плавок не по ТІ |
1,34 0,96 0,38 23,5 |
2,20 1,98 0,22 16,5 |
-0,86 -1,02 +0,16 +7,0 |
1,37 0,83 0,22 10,10 |
1985 1986 2008 1988 |
|
Обтискної цех: брак, % |
0,26 |
0,46 |
-0,20 |
0,37 |
2007 |
|
Прокатний цех (стани 250,350, 400): брак, % 2-й сорт, % |
0,005 - |
0,06 0,03 |
-0,01 -0,03 |
0,06 0,03 |
2008 2008 |
|
Прокатний цех (стан 2300): брак, % |
0,013 |
0,013 |
0 |
0,01 |
2007 |
Малюнок 2.2 - Брак по сталі за 2009 р. у порівнянні з 2008р.
Малюнок 2.3 - Брак по прокаті за 2009 р. у порівнянні з 2008р.
Собівартість 1 тонни чавуну за 2009 рік при плані 468 грн. фактично зложилася 459 грн., тобто нижче плану на 1 тонну чавуну на 9 грн. або на 3,9 млн. грн. на обсяг виплавки чавуну в тому числі збільшені витрати на:
Паливо технологічне УПР |
1,0 млн. грн. 0,9 млн. грн. |
знижено ціни на:
кокс залізорудна сировина |
3,6 млн. грн. 0,6 млн. грн. |
Собівартість 1 тонни мартенівської сталі всього по цеху нижче планової на 10 грн. (план 548 грн., звіт 538 грн).
Зниження собівартості на весь обсяг виплавленої сталі склало 7,6 млн. грн.
Основні статті зміни витрат на мартенівську сталь:
Знижено витрати:
структура металошихти поточний ремонт ціни на енергоносії собівартість чавуну |
6,0 млн. грн. 7,1 млн. грн. 1,1 млн. грн. 2,0 млн. грн. |
Збільшено витрати:
перевитрата шихти ціна на лом УПР Порушення технології |
2,0 млн. грн. 1,0 млн. грн. 5,9 млн. грн. 1,8 млн. грн. |
Собівартість 1 тонни сортового прокату при плані 824 грн. фактично склала 834 грн., тобто вище планової на 10 грн.; собівартість листового прокату нижче планової на 40 грн. (план 794 грн., звіт 754 грн.).
Собівартість всієї випущеної продукції по прокатному цеху знижена в порівнянні із планом на 5,9 млн. грн., у т.ч. за рахунок зниження витрат на:
паливо технологічне витрати металу на прокат |
4,1 млн. грн. 0,3 млн. грн. |
Рентабельність всієї реалізованої продукції по ВАТ «СТК» за 2009 рік склала 0,9%; рентабельність товарної продукції за рік негативна - 1,3%.
Таблиця 2.5 - Рентабельність товарної продукції ВАТ “СТК” в 2009р.
Найменування |
В, тис. тонн |
Ціна, грн. /тонн |
Собіварт., грн. /тонн |
Рентабельність, % |
|
Чавун |
1,7 |
568,89 |
470,44 |
20,9 |
|
Прокат: Обтискної цех Сортопрокатний, у т.ч.: стан 250 стан 350 стан 400 Листопрокатний цех |
377,0 120,7 32,1 50,0 38,6 179,9 |
532,71 1230,88 1247,87 1104,91 1380,04 852,63 |
722,53 845,93 850,32 817,39 879,27 774,09 |
-26,3 45,5 46,8 35,2 57,0 10,1 |
|
Прокат усього |
677,7 |
742,05 |
758,2 |
-2,1 |
|
Разом по товарній продукції |
-1,3 |
2.3 Аналіз ефективності діяльності інвестиційного проекту
Протягом 2009 року ринок металопродукції України й Росії залишалася нестійким: ринкова ситуація коливалася не тільки через традиційні сезонні зміни попиту й недостачі сировини, матеріалів і енергії для виробництва продукції; у значній мірі на ринку сказалася фінансова криза 2008 року, а також різка девальвація української національної валюти в другій половині 2009 року.
Перші місяці 2009 року характеризувалися й у Росії, і в Україні зростанням виробництва квадратної заготівлі, що відвантажує заводами на експорт. У той же час, виробництво плоского прокату скорочувалося. У Росії це було викликано антидемпінговим розглядом по поставках горячекатаного аркуша й рулону в США, у результаті чого поставки російської продукції на американський ринок різко скоротилися, а російські виробники переорієнтували свої відвантаження на внутрішній російський ринок, створивши тим самим гостру конкуренцію українським виробникам плоскої продукції. За перші два місяці 2009 року виробництво аркуша в обох країнах скоротилося на 10-11%, а в наступні місяці початок поступово відновлюватися за рахунок нарощування експортних поставок. Не останню роль у скороченні виробництва плоскої продукції на початку 2009 року зіграла несприятлива кон'юнктура світових ринків даної продукції, попит же на заготівлю, навпроти, постійно збільшувався й до травня-червня 2009 року придбав ажіотажний характер; з ростом попиту на заготівлю росли й ціни, що стимулювало ріст експорту даної продукції.
У цих умовах робота підприємства залишалася щодо стабільної. Експорт металопрокату в країни далекого зарубіжжя в 2009 році склав 69,6% від загального відвантаження прокату (2008 рік - 59%), у країни СНД - 1,6%.
Протягом усього року українські підприємства випробовували проблеми із забезпеченням виробництва матеріальними ресурсами. У березні 2009 року через дефіцит електроенергії були зупинені прокатні виробництва ряду металургійних заводів. У квітні-червні 2009 року загострилася проблема з поставками на комбінати залізорудної сировини. Через відсутність власних оборотних коштів горно-збагачувальні комбінати країни виявилися не в змозі збільшити обсяги розкривних робіт відповідно до темпів зростання виробництва чавуну й стали. У результаті, до закупівель сировини з Росії змушені були звернутися навіть ті підприємства, які раніше закуповували винятково українську продукцію, хоча ріст цін на російську продукцію й високі транспортні тарифи з'явилися значною перешкодою збільшення російського імпорту.
Основними споживачами металопродукції на внутрішньому ринку в минулому році були трубні заводи Дніпропетровської області (25%), а також підприємства машинобудівної, металургійної й вугільної галузей (14%, 11% і 6%).
Крім збільшення загального обсягу реалізації за кошти спостерігається ріст числа замовників на продукцію, і розширення географії поставок продукції ВАТ “СТК”.
Маркетинговою службою ведеться послідовна робота, спрямована на відновлення ділових зв'язків із традиційними партнерами ВАТ “СТК”, а також на розширення ринків збуту продукції.
Обсяг промислової продукції в оптових цінах підприємства (діючі ціни) за 2010р. 524,9 млн. грн., у порівнянних цінах за 2009р. 731,2 млн. грн. Фактичний обсяг реалізації за 2009р. склав 962,7 млн. грн. Балансовий збиток 46,6 млн. грн.
Таблиця 2.6 - Фінансово-господарська діяльність підприємства в 2009р.
№ |
Найменування статей |
Тис. грн. |
|
1 |
2 |
3 |
|
1. |
Реалізація товарної продукції без ПДВ |
524864,00 |
|
2. |
Прибуток від реалізації товарної продукції |
-7099,00 |
|
3 |
Прибуток від іншої реалізації |
15019,00 |
|
4. |
Збитки від позареалізаційних операцій у тому числі: |
54478,00 |
|
4.1 4.2 4.3 4.4 |
Прибуток минулих років Прибуток від зданих в оренду основних коштів Надлишки ТМЦ, виявлені на заводських складах і території заводу Прибуток від списання кредиторської заборгованості |
183 212 692 8610 |
|
4.5 4.6 4.7 4.8 4.9 4.10 4.11 4.12 |
Прибуток від операцій з векселями Інший прибуток Збитки минулих років Штрафи по господарських договорах Втрати від псування й недостачі ТМЦ Збиток від ліквідації основних коштів Збиток від операцій із продажу іноземної валюти Збиток від курсової різниці по операціях з іноземною валютою |
8517 3 3633 232 16 5631 941 62032 |
|
Разом балансовий збиток |
46558,00 |
За станом на 01.01.2010р. недолік власних оборотних коштів становить 282383 тис. грн. (норматив 69174 тис. грн., власних оборотних коштів 213209 тис. грн.). Стан дебіторської заборгованості в 2009 році характеризується даними, наведеними в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7 - Дані про стан дебіторської заборгованості в 2009р.
№ |
Найменування статей |
Показники, тис. грн. |
|
1. |
За товари, роботи, послуги, строк оплати яких не наступив |
61645 |
|
2. |
За товари, роботи, послуги, неоплачені в строк |
201074 |
|
3. |
По векселях отриманим |
2420 |
|
4. |
По податкових розрахунках |
4583 |
|
5. |
По розрахунках з бюджетом |
2756 |
|
6. |
По авансах виданим |
19652 |
|
7. |
З іншими дебіторами |
1047 |
|
Загальна дебіторська заборгованість |
292177,00 |
Найбільша питома вага в загальному обсязі дебіторської заборгованості доводиться на розрахунки за товари, неоплачені в строк.
Низька платоспроможність підприємства пояснюється:
- недоліком власних оборотних коштів, що веде до фінансової залежності від зовнішніх джерел;
- ростом позикових коштів;
- збільшенням довгострокових зобов'язань.
За 2009 рік заводом сплачені відсотки за користування банківськими кредитами в сумі 4596,3 тис. грн.
Недолік коштів веде до росту кредиторської заборгованості, так кредиторська заборгованість за станом на 01.01.2010р. становить 610649,00 тис.грн. (таблиця 2.8).
Таблиця 2.8 - Дані про стан кредиторської заборгованості в 2009р.
№ п/п |
Найменування статей |
Показники, тис. грн. |
|
1. |
За товари, роботи, послуги, строк оплати яких не наступив |
116565 |
|
2. |
За товари, роботи, послуги, неоплачені в строк |
275329 |
|
3. |
По векселях виданим |
104286 |
|
4. |
По позабюджетних платежах |
648 |
|
5. |
По розрахунках з бюджетом |
4263 |
|
6. |
По авансах отриманим |
39343 |
|
7. |
По страхуванню |
8349 |
|
8. |
По заробітній платі |
4526 |
|
9. |
З іншими кредиторами |
57340 |
|
Загальна кредиторська заборгованість |
610649,00 |
Збільшення кредиторської заборгованості обумовлено ростом сум по наступних статтях:
- за товари й послуги, строк оплати по яких не наступив;
- за товари й послуги, неоплачені в строк;
- по векселях виданим;
- по розрахунках з іншими кредиторами.
Одними із самих найважливіших показників, що характеризують фінансове становище підприємства, є ліквідність і платоспроможність. Так, коефіцієнт загальної ліквідності на початок 2010 року дорівнює 0,349. Даний показник характеризує ступінь покриття поточними активами поточних зобов'язань. Теоретично він повинен бути дорівнює 2-2,5. Низький коефіцієнт загальної ліквідності свідчить про те, що у звітному періоді підприємство використає всі оборотні кошти й не зможе покрити й половини поточних зобов'язань. Ліквідність повинна котируватися як важлива мета будь-якого підприємства, тому що кредитори можуть змусити неліквідне підприємство припинити діяльність.
Показником фінансової стабільності підприємства є коефіцієнт співвідношення власних і оборотних коштів. Величина даного коефіцієнта на початок 2009 року рівнялася 0,96; а на початок 2010 року - 1,01. Відповідно видно, що на початок 2009р. на кожну гривню власних коштів, вкладених в активи залучалося 0,96 грн. позикових коштів, а на початок 2010р. ця величина збільшилася до 1,01 грн., що свідчить про зниження фінансової стабільності підприємства.
Вищенаведені дані свідчать про те, що ВАТ «СТК» у цей момент перебуває в нелегкому становищі. Однак, незважаючи на той факт, що підприємству довелося зштовхнутися з такими негативними факторами, як подорожчання сировини й електроенергії, працівникам і керівництву заводу вдається реалізовувати процес модернізації на заводі, а також впроваджувати нову техніку й нарощувати обсяги виробництва, у тому числі й у рамках інвестиційного проекту по реконструкції електросталеплавильного цеху.
Ні для кого не секрет, що для реалізації інвестиційних проектів у металургії потрібно значно більші кошти, чим в інших галузях економіки, а строк окупності перевищує в кілька разів окупність у таких інвестиційно-привабливих галузях як торгівля, харчова промисловість і т.д. і становить 6-7 років. Оскільки можливості державного бюджетного фінансування досить обмежені, а фіскальна система не сприяє виникненню інституту внутрішнього інвестора, те єдиним реальним джерелом інвестицій у металургію стає корпоративний іноземний капітал. Як показує досвід ВАТ “СТК” у реалізації інвестиційного проекту, найбільш складним і важливим моментом у процесі залучення іноземного капіталу є узгодження інтересів і потреб іноземного інвестора з різноплановими інтересами всіх сторін, що беруть участь.
Найбільш реальною гарантією в цих питаннях на сьогоднішній день є можливість інвестора брати участь у керуванні підприємством. І саме тому процес приватизації є відправним пунктом у схемі залучення інвестицій. Акціонування дає можливість підприємству перерозподілити свій статутний капітал на користь тих суб'єктів і проектів, які можуть забезпечити не тільки його виживання, але й дати перспективи розвитку в умовах твердої конкурентної боротьби на зовнішніх ринках.
В 2006 році почався процес приватизації Донецького металургійного заводу. У той же час, керівництво підприємства початок пошук зовнішніх інвесторів для модернізації виробничих потужностей заводу. У жовтні 2006 року Фонд державного майна України провів некомерційної конкурс із продажу 40%-ного пакета акцій за умови прийняття інвестором умов некомерційного тендера: плану модернізації й надання фінансів для її здійснення. Переможцем конкурсу стала українська компанія - “Автоальянс-Довіра” (Київ), що представляла на українському ринку інтереси компанії “MetalsRussia” (тепер “Istil-group”).
Відповідно до умов конкурсу, покупець був зобов'язаний протягом двох років внести інвестиції в розмірі 50 млн. доларів у вигляді поставки встаткування, забезпечення техніко-економічного обґрунтування проекту, проведення консалтингових і супровідних інжинірингових робіт. Інвестиції, цільовим способом, повинні були бути спрямовані на модернізацію електросталеплавильного виробництва Донецького металургійного заводу. Зворотність інвестицій, відповідно до умов некомерційного конкурсу, забезпечується із прибутку, що надалі буде одержувати електросталеплавильний комплекс. Строк повернення коштів у договорі не обговорений, але викладений бізнес-план показав, що реальна зворотність може наступити на сьомий рік експлуатації.
У свою чергу, інвестор, реалізуючи даний інвестиційний проект, одержить гарантоване джерело стабільних поставок металопродукції (що при торгівлі на світовому ринку є однією з найважливіших умов успіху). Відповідно до умов некомерційного конкурсу, протягом 2007 року компанія “MetalsRussia” (“Istil-group”) інвестувала в електросталеплавильний комплекс ВАТ “СТК” порядку 9 млн. доларів у вигляді встаткування, коштів і нематеріальних активів. Відповідно до графіка інвестицій, компанією “MetalsRussia” (“Istil-group”) доставлене й установлене встаткування для модернізації електросталеплавильної печі №1, доставлене й змонтоване (на початку 2008р.) устаткування для блюмінга (обтискної цех), розроблені й передані заводу бізнес-план і тендерна документація, а також проект структури керування електросталеплавильним комплексом, розроблений голландською фірмою “Hoogovens”.
Розуміючи критичність ситуації, у виді відсутності оборотних коштів для повноцінної діяльності заводу, керівництво компанії “MetalsRussia” (“Istil-group”) також ухвалило рішення щодо поданні підприємству на 2008 рік безпроцентного кредиту для поповнення оборотних коштів у розмірі більше 17 млн. доларів. Така позиція інвестора значно полегшила ВАТ “СТК” вихід зі складного фінансового становища, у якому завод перебував на кінець 2006 року (збитки за підсумками 2006 року становили більше 44 млн. грн.).
Робота зі стратегічним інвестором дозволила не тільки стабілізувати фінансове становище заводу, але й змінити асортименти випускає продукції, що, убік випуску високолегованих марок стали. В останньому кварталі 2007 року було поставлене встаткування для виробництва 6-метрової квадратної заготівлі (раніше випускалася тільки 4-х метрова). Уже в першому кварталі 2008 року підприємство початок випускати таку продукцію, що дозволило йому втриматися на різко, що звужуються ринках, збуту Південно-Східної Азії.
Слід також зазначити, що в рамках реалізації інвестиційних проектів тільки в 2009 році ВАТ “СТК” на проведення проектно-дослідницьких робіт було спрямовано 2 млн. 300 тис. грн., у тому числі стороннім організаціям (НДІ, СКТБ) - 1 млн. 400 тис. грн. Серед партнерів заводу інститути “Гіпросталь” і “Тяжпромелектропроект” (Харків), “Дніпрпроектстальконструкція” (Дніпропетровськ).
2.4 Аналіз соціальних аспектів інвестиційного проекту
За 2009 рік на завод прийнято:
- Усього трудящих - 684 чіл.
- Працюючих ППП - 535 чіл.
- Із загальної кількості прийнятих 275 чоловік працевлаштовано на роботу в цехи ТОВ “Истил-стк”.
За цей період звільнено:
- Усього трудящих - 2577 чіл. (з них 1432 чіл. - по переводу в ТОВ “Істіл-СТК”).
- Робітників ППП - 2211 чіл. (з них 1271 чіл. - по переводу в ТОВ “Істіл-СТК”).
У тому числі:
- за власним бажанням робітників ППП - 675 чіл.
- за прогули й інші порушення трудової дисципліни робочих ППП - 24 чіл.
По скороченню штатів звільнено із заводу - 166 чіл.
Плинність робітників ППП склала - 11,1%.
Основними причинами плинності кадрів є:
- відсутність достатньої кількості житла;
- позмінна робота;
- незадовільність розмірами зарплати.
За 2009 рік прийнято керівників, фахівців і службовців, усього - 104 чіл.
Звільнено всього - 283 чіл., у тому числі:
- по перекладу на інше підприємство - 149 чіл.;
- по скороченню штату - 36 чіл.;
- за власним бажанням - 66 чіл.;
- інші причини - 32 чіл.
Таблиця 2.6 - Продуктивність і оплата праці
№ п/п |
Показники |
2008 р. |
2009 р. |
Відхилення |
||
абсол. |
относ., % |
|||||
1. |
Облікова чисельність робітників на 31.12, чіл. |
9295 |
7155 |
-2140 |
77,0 |
|
2. |
Средньосписочна чисельність, чіл. |
9400 |
8414 |
-986 |
89,5 |
|
3. |
Прийнято працівників, чіл. |
1526 |
1621 |
+95 |
106,2 |
|
4. |
Звільнено працівників, чіл. у т.ч. по сокращ. штатів, чіл. |
1540 130 |
3040 159 |
+1500 +29 |
197,4 122,3 |
|
5. |
Питома вага звільнених по скороченню штатів у загальному числі трудящих, % |
1,383 |
1,890 |
- |
- |
|
6. |
Кількість відпрацьованих чіл/днів |
1847320 |
1720801 |
-126519 |
93,2 |
|
7. |
Втрати робочого часу, чіл/година: |
144218 |
59389 |
-84829 |
41,2 |
|
- неявки з дозволу адміністрації; |
22497 |
16242 |
-6255 |
72,2 |
||
- неявки з ініціативи адміністрації; |
121475 |
43086 |
-78389 |
35,5 |
||
- прогули. |
246 |
61 |
-185 |
24,8 |
||
8. |
Втрати робочого часу на 1 працівника, у днях |
15 |
7 |
-8 |
46,7 |
|
9. |
Питома вага неявок з дозволу адміністрації, % |
15,6 |
27,3 |
- |
- |
|
10. |
Питома вага неявок з ініціативи адміністрації, % |
84,0 |
72,5 |
- |
- |
На посадах керівників, фахівців і службовців працюють - 1708 чіл. і 6 чіл. за трудовою згодою, у тому числі по утворенню:
- с вищим - 1060 чіл.;
- с середньотехнічним - 620 чіл.;
- с середнім - 34 чіл.
На заводі працює 146 молодих фахівців, що закінчили денні навчальні заклади, з них:
- інженерів - 81 чіл.;
- техніків - 65 чіл.
Таблиця 2.7 - Загальні показники результатів трудової діяльності
N |
Показники |
2008 рік |
2009 рік |
|
1. |
Обсяг товарної продукції в діючих цінах, тис. грн. |
535211,7 |
524864,0 |
|
2. |
Среднесписочная чисельність штатних працівників облікового складу, чіл. |
9400 |
8414 |
|
3. |
Продуктивність праці одного працюючого, грн. /чіл. |
56937 |
62380 |
|
4. |
Темпи росту продуктивності праці, % |
139,2 |
109,6 |
|
5. |
Фонд оплати праці , тис. грн. |
27925,1 |
36610,3 |
|
6. |
Темпи росту фонду оплати праці, % |
96,3 |
131,1 |
|
7. |
Співвідношення між темпами приросту Фонду оплати праці й продуктивності праці |
-42,9 |
3,24 |
|
8. |
Среднесписочная заробітна плата одного працюючого, грн. |
243 |
346 |
|
9. |
Темпи росту середньомісячної заробітної плати, % |
100,0 |
142,4 |
Всі молоді фахівці-інженери проходили стажування строком до 1 року. Підсумки стажування підводять комісією, призначуваної головою правління.
Зниження чисельності працюючих пояснюється:
- Зміною в структурі керування.
- Скороченням невиробничих витрат.
Усього протягом року будівництва СТК забезпечували щомісяця від 500 до 1000 робочих місць для більш ніж 20-ти будівельно-монтажних керувань і організацій з різних міст Донецької області. Разом із цими фірмами керуванням капбудівництва ВАТ “СТК” в 2009 році було освоєно більше 160 млн. грн.
Регулювання процесів фінансового забезпечення робіт на ВАТ “СТК” є обов'язковою процедурою, відповідальність за результати якої несуть безпосередньо співробітники фінансового відділу.
Виділювані інвестором коштів на реконструкцію й модернізацію ЕСПЦ (а також інших намічених проектів), розподіляються фінансовим відділом відповідно до бізнес-плану, а також інвестиційним проектом. У свою чергу, фінансовий відділ формує щоквартальний звіт по використанню коштів інвестора й в обов'язковому порядку надає результати на розгляд голови правління ВАТ “СТК”, а також збори акціонерів.
3. Пропозиції по удосконаленню соціальних аспектів проекту
Одним з напрямків удосконалення соціальних аспектів проекту є удосконалювання системи стимулювання праці в ВАТ “СТК”, а також реалізація вартісної концепції оплати праці на рівні підприємства припускає зміну системи внутріфірмового керування й стимулювання на основі розвитку внутрівиробничих товарно-грошових відносин між структурними одиницями підприємства аж до окремого робочого місця. Система оплати праці повинна бути органічно убудована в механізм внутрівиробничого госпрозрахунку. Тим самим створюються ефективні форми колективної мотивації праці, засновані на повній самостійності й взаємній відповідальності автономних ділянок, робочих бригад і груп.
Внутрівиробничий госпрозрахунок у його сучасному розумінні характеризується встановленням наскрізної системи матеріального стимулювання, що пронизує всю внутріфірмову структуру на основі різноманітних форм взаєморозрахунків. В умовах більших колективів зв'язок індивідуальної праці й кінцевих результатів виявляється розмитої й обмеженої, у результаті стихійно формується примітивна система розподілу за принципом "загального казана". Тому без чітко налагодженого внутрівиробничого госпрозрахунку неможливо організувати достовірний розподіл доходів за результатами праці, особливо на великих підприємствах.
Звичайно, внутрівиробничі відносини не тотожні по своїй сутності комерційним і підприємницьким відносинам, у яких діє саме підприємство. Створити усередині підприємства повноцінний ринок неможливо, так у цьому й немає необхідності. Відносини між внутрішніми структурними підрозділами підприємства будуються як на основі вартісних , так і з використанням трудових , а також натуральних показників.
Внутрівиробничий госпрозрахунок стане діючою формою матеріального стимулювання праці лише в тому випадку, якщо буде вирішена проблема визначення колективної міри праці - кінцевого продукту або закінченої роботи для кожного виробничого підрозділу підприємства. Тут саме й важливе застосування натуральних і трудових показників: готових виробів, комплексів, деталей, бригадо-комплектів з оцінкою трудомісткості в нормо-годинниках і ін. Причому чим нижче перебуває виробнича ланка, тим більше можливостей для використання в ньому не вартісних показників і насамперед трудомісткості й трудовитрат.
Вимога всілякого розширення колективних форм заробітної плати пов'язане з необхідністю забезпечення більшої злагодженості й ритмічності в роботі підприємства в цілому, на основі досягнення єдності індивідуальної й колективної міри праці.
Протиріччя між індивідуальною й колективною мірою праці неможливо дозволити на основі знеосібки оплати праці, що веде до приховання за загальними результатами колективної праці поганої роботи окремих працівників. Зрівняльний розподіл колективних заробітків між членами колективу знижує зацікавленість у росту індивідуальної продуктивності праці, тим самим вихолощується суть самої колективної форми організації й стимулювання праці. Очевидно, що відмова від диференціації заробітків можливий лише в малих колективах при згоді всіх його членів.
Подобные документы
Поняття проекту й проектного циклу. Класифікація інвестиційних проектів, стадії розробки і його складові. Доцільність здійснення інвестиційного проекту в умовах шахти "Білоріченська", його рентабельність. Оцінка інвестиційної привабливості України.
курсовая работа [5,9 M], добавлен 06.06.2011Оцінка технічних і технологічних рішень проекту. Порядок проведення експертизи проекту. Структура технічно-економічного обґрунтування проекту. Розрахунок рівня ризику проекту. Підстава для проведення експертизи проектної документації на будівництво.
контрольная работа [24,6 K], добавлен 11.07.2010Фінансовий аналіз інвестиційного проекту. Оцінка ризику в інвестиційних проектах. Аналіз чутливості інвестиційного проекту, що фінансуватиметься з залученням кредиту. Ануїтет та розрахунок платежів, що здійснюються щорічно. Прогноз руху грошових коштів.
курсовая работа [249,0 K], добавлен 05.03.2011Соціальні результати та витрати ресурсів як головний принцип при розрахунку соціально-економічної ефективності проектів. Мета соціального аналізу: прийнятність варіантів реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється проект.
реферат [37,3 K], добавлен 26.03.2009Методика проведення аналізу доцільності та ефективності інвестиційного проекту у вигляді впровадження нових технологій на заводі. Розрахунок необхідних початкових вкладень, залишкової вартості старого устаткування. Критерії схвалення даного проекту.
контрольная работа [57,4 K], добавлен 11.07.2010Склад і порядок розробки проектної документації. Вартісна оцінка на кожному етапі проекту. Управління розробкою проектно-кошторисної документації. Задачі фінансування проекту. Кошторис як комплекс розрахунків для визначення розміру витрат на проект.
контрольная работа [202,7 K], добавлен 13.05.2010Аналіз етапів формування параметрів інвестиційного проекту, його сутності та умов здійснення. Характеристика платіжних потоків і розрахунок показників економічної ефективності проекту. Оцінка і урахування впливу ризику і визначення граничних параметрів.
курсовая работа [173,4 K], добавлен 14.02.2010Сутність інвестиційного проекту та основні етапи його реалізації. Аналіз діяльності та собівартості продукції ВАТ "Дніпропетровський хлібозавод № 9". Специфіка державного регулювання та розвитку конкуренції на ринку хліба в Дніпропетровській області.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 06.07.2010Умови здійснення та сутність інвестиційного проекту. Обґрунтування джерел фінансування. Формування грошових потоків. Розрахунок економічної ефективності інвестиції, фінансовий план. Класифікація ризиків та визначення граничних параметрів проекту.
курсовая работа [218,8 K], добавлен 14.02.2010Порядок розробки та класифікація інвестиційних проектів. Оцінка фінансових ресурсів підприємства, аналіз його ліквідності та платоспроможності. Дослідження ймовірності банкрутства підприємства. Розробка заходів щодо покращення його фінансового стану.
дипломная работа [195,7 K], добавлен 20.12.2013