Фінансова криза суб’єкта господарювання: симптоми, причина, та ймовірність банкрутства

Економічним показником ознак поточної платоспроможності (Пп) при наявності простроченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою наявних у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточних зобов'язань, що визначається за формулою:

Пп = А040 + А045 +А220 +А230 + А240 - П620 (1.4)

де А040, А045, А220, А230, А240 - відповідні рядки активу балансу;

П620 - підсумок IV розділу пасиву балансу [ 29, 253 ].

Від'ємний результат алгебраїчної суми зазначених статей балансу свідчить про поточну неплатоспроможність суб'єкта підприємницької діяльності.

Фінансовий стан підприємства, у якого на початку і в кінці звітного кварталу мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, відповідає законодавчому визначенню боржника, який неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, мають місце, якщо на початку і в кінці звітного кварталу, що передував поданню заяви про порушення справи про банкрутство, мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття (Кп) і коефіцієнт забезпечення власними засобами (Кз) у кінці звітного кварталу менше їх нормативних значень - 1,5 і 0,1 відповідно.

Коефіцієнт покриття характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів і визначається, як відношення суми оборотних коштів до загальної суми поточних зобов'язань за кредитами банку, інших позикових коштів і розрахунків з кредиторами.

Коефіцієнт покриття визначається за формулою:

Кп = А260 : П620 (1.5)

де А620 - підсумок II розділу активу балансу [ 29, 254 ].

Коефіцієнт забезпечення власними засобами характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової сталості, і визначається, як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших необоротних активів до вартості наявних у підприємства оборотних активів - виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів.

Коефіцієнт забезпечення власними засобами визначається за формулою:

Кз = (П380 - А080) : А260

де П380 - підсумок розділу I пасиву балансу;

А080, А260 - підсумки I і II розділів активу балансу відповідно.

Якщо в кінці звітного кварталу хоча б один із зазначених коефіцієнтів (Кп або Кз) перевищує його нормативне значення або протягом звітного кварталу спостерігається їх зростання, перевага повинна надаватися позасудовим заходам відновлення платоспроможності боржника або його санації в процесі провадження справи про банкрутство [ 29, 254 ].

Якщо протягом терміну, установленого планом санації боржника, забезпечується позитивний показник поточної платоспроможності і перевищення нормативного значення коефіцієнта покриття (Кп > 1,5) при наявності тенденції зростання рентабельності, платоспроможність боржника може вважатися відновленою (відсутні ознаки потенційного банкрутства).

Якщо за підсумками року коефіцієнт покриття менше 1 і підприємство не отримало прибутку, то такий його фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, коли задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Наявність ознак надкритичної неплатоспроможності (за підсумками року Кп < 1 за відсутності прибутку) відповідає фінансовому становищу боржника, коли він, відповідно до Закону, зобов'язаний звернутися в місячний строк до арбітражного суду з заявою про порушення справи про банкрутство, тобто, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання його грошових зобов'язань в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Якщо на початку звітного періоду, що передував поданню заяви до арбітражного суду про порушення справи про банкрутство, були відсутні ознаки надкритичної неплатоспроможності, тобто, фактичний коефіцієнт покриття перевищував 1 при нульовій або позитивній рентабельності, це може свідчити про наявність ознак фіктивного банкрутства.

Економічними ознаками дій щодо доведення до банкрутства може вважатися таке фінансове становище боржника, якщо підприємство не мало ознак надкритичної неплатоспроможності напередодні виконання угод, укладених з корисливих мотивів, або здійснення інших дій, які відповідно до статті 1564 Кримінального кодексу України, кваліфікуються умисними, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо на окремих стадіях провадження у справі про банкрутство буде встановлено, що боржником подані недостовірні відомості про своє майно в бухгалтерському балансі або в інших документах, що свідчать про його фінансове та майнове становище, яке фактично характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, у таких випадках можуть мати місце ознаки щодо приховування банкрутства.

З метою своєчасного виявлення тенденцій формування незадовільної структури балансу у прибутково працюючого суб'єкта підприємницької діяльності і вжиття випереджувальних заходів, спрямованих на запобігання банкрутству, проводиться систематичний експрес-аналіз фінансового стану підприємств (фінансовий моніторинг) за допомогою коефіцієнта Бівера.

Коефіцієнт Бівера розраховується, як відношення різниці між чистим прибутком і нарахованою амортизацією до суми довгострокових і поточних зобов'язань, за формулою:

Кб = (Ф220 - Ф260) : (П480 + П620) (1.6)

де Кб - коефіцієнт Бівера;

Ф220 і Ф260 - чистий прибуток і амортизація, наведені у рядках 220 і 260 форми N 2 "Звіт про фінансові результати" відповідно;

П480 і П620 - довгострокові і поточні зобов'язання (підсумки розділів III і IV), наведені у рядках 480 і 620 форми № 1 "Баланс" [ 24, 64 ].

Ознакою формування незадовільної структури балансу є таке фінансове становище підприємства, у якого протягом тривалого часу (1,5 - 2 роки) коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, що відображає небажане скорочення частки прибутку, яка направляється на розвиток виробництва. Така тенденція в кінцевому випадку призводить до незадовільної структури балансу, коли підприємство починає працювати в борг і його коефіцієнт забезпечення власними засобами стає меншим 0,1. Рекомендоване значення коефіцієнту Бівера за міжнародними стандартами знаходиться в інтервалі 0,17-0,4.

Таким чином ми бачимо, що існують показники які зможуть допомогти виявити ознаки банкрутства, а також показати реальну фінансову ситуацію на господарському суб'єкті. На основі зазначених показників ми здійснимо аналіз обраного нами підприємства в наступному розділі.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КАТЕРИНОПІЛЬСЬКОГО РАЙОННОГО СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА

2.1 Загальна характеристика господарсько-фінансової діяльності підприємства

Катеринопільське РайСТ є колективною власністю. Предметом діяльності, відповідно Статуту та внутрішніх розпорядчих документів, є роздрібна й оптова торгівля продуктами харчування.

На підставі Статуту підприємство самостійно здійснює торгівельну діяльність, тобто співробітництво з різними суб'єктами господарської діяльності як в Україні, так і за її межами в порядку та за умов, визначених чинним законодавством.

Прибуток утворюється за рахунок надходжень від фінансово-господарської діяльності після :

покриття матеріальних та прирівняних до них витрат;

витрат на оплату праці;

внесення до бюджету передбачених законодавством України податків та інших платежів.

Чистий прибуток залишається в повному розпорядженні товариства. Порядок розподілу чистого прибутку та покриття збитків визначається відповідно до чинного законодавства України, Статуту і внутрішніх нормативних актів.

Катеринопільсе РайСТ утворює цільові фонди, які призначаються для покриття витрат, пов'язаних з його діяльністю:

резервний фонд;

фонд матеріального заохочення;

фонд соціального розвитку;

Порядок розподілу чистого прибутку та проведення відрахувань до фондів, визначається вищим органом відкритого товариства шляхом затвердження спеціального Положення. Це Положення є документом прямої дії для Правління при проведенні відрахувань коштів з чистого прибутку до фондів та їх використання.

Розглянемо організаційну Структуру Катеринопільського РайСТ ( рис2.1 ).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1 Організаційна структура Катеринопілького РайСТ

В основу організації роботи бухгалтерського апарату покладений принцип надання його працівникам прав відповідального виконавця.

Відповідальним виконавцем вважається:

працівник, якому одноосібно доручено оформляти та підписувати розрахунково-грошові документи за визначеним колом операцій;

бухгалтерський працівник, який контролює правильність оформлення документів та відображення господарських операцій в обліку.

Відповідно до цього принципу кожен із вище наведених працівників повинен отримати інструкцію, в якій визначено посадові обов'язки і обсяг робіт до виконання.

В Управлінні Катеринопільського РайСТ зберігаються Посадові інструкції, де є відповідно інструкції відповідальних виконавців.

Служби бухгалтерського обліку виконують наступні функції:

· централізоване встановлення та підтримка єдиних правил бухгалтерського обліку для господарських операцій і розроблення правил для нових операцій, що плануються на підставі нормативних актів;

· введення регістрів бухгалтерського обліку відповідно до основних вимог Інструкції з ведення бухгалтерського обліку та облікової політики товариства;

· підтримка внутрішнього плану рахунків

· своєчасна підготовка, перевірка і надання внутрішньої та зовнішньої фінансової звітності

· встановлення централізованого бухгалтерського контролю за застосуванням правил облікової політики та достовірністю фінансової звітності.

Головний бухгалтер підприємства безпосередньо підпорядкований і підзвітний директору підприємства.

Перехід до ринкової економіки по-новому порушує питання регулювання розвитку підприємств. Невтручання держави в господарську діяльність підприємств змушує їх самостійно шукати шляхи адаптації до ринкових умов, знаходити методи вдосконалення своєї діяльності для забезпечення нарощування економічного потенціалу і конкурентоспроможності. Пристосовуючись до своєрідних умов, продиктованих ринком, Катеринопільський РайСТ переживає значні фінансові труднощі в зв'язку з неправильним перерозподілом коштів і джерел їх утворення. Значною мірою цьому сприяють інфляційні процеси, а також відсутність єдиної методології оцінки фінансового стану підприємства. В зв'язку з цим постає питання про створення єдиної методики оцінки, аналізу фінансового стану підприємства і його фінансового планування. Фінансовий стан підприємства потрібно розглядати з точки зору чотирьох напрямків оцінки фінансової стійкості, платоспроможності, ефективності діяльності й економічного потенціалу.

Аналіз фінансового стану підприємства починається із його загальної оцінки на звітну дату у порівняні з базовим і минулими періодами за показниками які характеризують:

· забезпеченість підприємства власним капіталом;

· раціональність розміщення власного капіталу;

· величину і частку робочого капіталу;

· ефективність використання власного оборотного і сукупного капіталів;

· фондовіддачу активів підприємства.

Аналіз і загальна оцінка фінансового стану підприємства проводиться з метою оперативного реагування і прийняття управлінських рішень, спрямованих на зміцнення фінансового стану, забезпечення фінансової стабільності в наступному періоді і на перспективу. Інформаційною базою для аналізу є фінансова звітність за період, що аналізується, зокрема, баланси і звіти про фінансові результати за базовий, минулий і звітний періоди. На кінець 2007 року на балансі підприємства знаходяться основні засоби на суму 2800, 4 тис. грн., матеріалів на 137,9 тис. грн., нематеріальних активів на 6,1 тис. грн.., товарів на суму 546,1 тис. грн., валовий прибуток товариства становить 908,1 тис. грн (див. табл. 2.1), (Див додаток Г,Д,Е).

Таблиця 2.1 Основні показники господарської діяльності у 2006 - 2008 рр. (тис.грн.)

№ п/п	Показники	2006	2007	2008
1	Валовий прибуток	1031,7	910,3	900,2
2	Сума витрат	1060,4	1061,7	1063,67
4	Прибуток що підлягає оподаткувань 25%	107,9	48,6	10,6
5	Чистий прибуток (збиток)	83,3	29,5	- 2,2

Для зручності аналізу та наочного прикладу побудуємо діаграму та здійснимо аналіз ( рис. 2.2.)

Починаючи з 2007 року в економічній діяльності РайСТ іде загальний спад, зменшується сукупний валовий прибуток, збільшуються витрати. Це пояснюється тим, що збільшились витрати обігу підприємства. Питому вагу у валових витратах займають витрати на придбання товарів, витрати на оплату праці, послуг. Кон'юнктура ринку дуже непередбачувана, що веде за собою застій в реалізації товарів, що призводить до зниження ціни на них, а отже збільшення сукупних витрат. Також це призводить до вилучення обігових коштів з підприємства, а зменшення обігових коштів до зменшення обсягу реалізації товарів.

Для характеристики фінансового стану підприємства, використання ним власних та залучених коштів застосовують показники балансу. Аналіз динаміки валюти балансу на Катеринопільському РайСТ шляхом порівняння даних загальної вартості майна підприємства ( валюти балансу ). Рядок 280 на початок та кінець звітного періоду показує зменшення валюти балансу за 2007 рік і звітний період, що свідчить про скорочення підприємством господарської діяльності, що призводить його до неплатоспроможності

Оцінку фінансового стану підприємства характеризують показники:

- сума власних засобів підприємства, що визначається:

власний капітал + довгострокові зобов'язання - основні засоби та інші позаоборотні активи

на кінець 2006 року 3118,2 - 3044,4=73,8 тис.грн.

на кінець 2008 року 3081,2 - 2992,5=88,7 тис. грн.

Сума власних засобів зросла на підприємстві за рахунок зменшення поза оборотних активів.

- коефіцієнт співвідношення власних та залучених коштів. Він розраховується: залучений капітал / власний капітал. Оскільки в підприємства відсутній залучений капітал, то відповідно підприємство користується 100% власним капіталом.

- коефіцієнт покриття, який розраховується:

поточні активи/поточні зобов'язання

на кінець 2006 року 523,4 / 707,6=0,74

на кінець 2008 року 755,1 / 695,5=1,08

Коефіцієнт покриття збільшився, що говорить про те, що зменшилась частка поточних зобов'язань.

Проте, перш ніж говорити щось конкретне про становище та розвиток Катеринопільського РайСТ, необхідно більш детально проаналізувати його показники, що ми і зробимо в наступному розділі.

2.2 Оцінка основних фінансових показників підприємства

В умовах ринкових відносин платоспроможність підприємства вважається найважливішою умовою його господарської діяльності. Фінансовий стан підприємства можна оцінювати з точки зору його короткострокової і довгострокової перспективи. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність та платоспроможність, тобто спроможність своєчасно і в повному обсязі розраховуватися по короткострокових зобов'язаннях.

Під терміном ліквідність прийнято розуміти здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов'язання перед усіма контрагентами і державою.

Баланс вважають ліквідним, якщо виконуються наступні умови:

А₁ ? П₁; А₂ ? П₂; А₃ ? П₃; А₄ ? П₄. (2.1)

Де: А₁ - найбільш ліквідні активи (р, 220+230+ 240 балансу);

А₂ - середньо ліквідні активи (р. 150 +160+170+ 180+190+200+210+250+270);

А₃ - низько ліквідні активи (р. 100+110+ 120+ 130+140);

А ₄ - важко ліквідні активи (р. 080 +270 );

П₁ , - поточні зобов'язання (р. 620 - 500 - 510 + 430);

П ₂ - короткострокові кредити банків і позики (р. 500+510);

П₃ - довгострокові зобов'язання (р. 480 + 430 + 630);

П₄ - постійні пасиви (р.380).

Здійснимо аналіз ліквідності балансу Катеринопільського РайСТ згрупувавши показники в таблицю (див. табл. 2.2)

Таблиця 2.2 Показники ліквідності балансу грн.

Нормативне значення	Показники за 2006 рік	Показники за 2007 рік	Показники за 2008 рік
А1 ? П1	652504 < 732276	12929 < 666001	11732 < 619287
А2 ? П2	131044 > 0	142057 > 50000	129051 > 50000
А3 ? П3	634158 <3893512	614314 > 3815751	592130 > 16791
А4 ? П4	2992476 < 3074224	3058600 < 3097691	2992301 < 3084738

Отже, ми бачимо, що підраховані показники не відповідають нормативним значенням, а це вказує на неліквідність балансу.

Аналіз ліквідності балансу, проведений за вищезазначеною схемою не відрізняється абсолютною точністю. Тому з метою комплексної оцінки ліквідності балансу доцільно застосувати загальний показник платоспроможності:

К_л = (А₁+0,5 ?А₂ +0,3 ? А₃ ) ? (П₁+0,5 ?П₂ +0,3 ? П₃ ). (2.2)

К_{л 2006} = 0,16

К_{л 2007} = 0,12

К_{л 2008} = 0,02

Зменшення значення К_л свідчить про погіршення платоспроможності підприємства та зрушення у бік погіршення структури активів та пасивів. Враховуючи ліквідність активів доцільно спрогнозувати фінансовий стан підприємства на короткострокову та довгострокову перспективу (див. табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Оцінка фінансового стану підприємства з урахуванням ступеню ліквідності активів.

Тип сталості	На дату складання звітності	У короткостроковій перспективі	У довгостроковій перспективі
Абсолютний	А1 ? П1	А1 ? П1+П2	А1 ? П1 + П2+П3
Нормальний	А1 + А2 ? П1	А1+ А2 ? П1+ П2	А1 + А2 ? П1 + ҐІ2+П3
Передкризовий	А1+А2+А3 ? П1	А1 +А2+А1 ? П1+П2	А1 + А2+А3 ? П1+П2 + П3
Кризовий	А1 + А2 + А3? П1	А1 +А2+А1 ? П1+П2 11 і ,, .,м. .і	А1 + А2+А3 ? П1+ П2+П3

На основі наведеної методики, ми можемо сказати, що в 2006-2008 роках Катеринопільський РайСТ перебуває по показниках в передкризовому стані.

Для оцінки платоспроможності підприємства використовують систему відповідних показників, що розрізняються між собою розміром ліквідних активів та розглядаються як джерело покриття зобов'язань (див. табл.2.4).

Проаналізуємо кожний показник окремо на основі балансів по Катеринопільському РайСТ за 2006-2008 роки.

Таблиця 2.4 Алгоритм розрахунку показників платоспроможності підприємства

Показник, його призначення	Алгоритм розрахунку за балансом
1.Коефіцієнт, абсолютної ліквідності показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена за рахунок наявних грошових коштів	ряд (220 + 230 + 240) ряд (620 + 430 + 630)
2. Коефіцієнт термінової ліквідності - показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена за рахунок готівки та очікуваних надходжень від дебіторів	ряд (260+270-100-110-120-130-140) ряд (620+430+630)
3. Коефіцієнт загальної ліквідності дозволяє встановити, в якій мірі поточні активи покривають поточні зобов'язання	ряд (260 + 270) ряд (620+430+630)
4. Коефіцієнт ліквідності запасів -- показує, в якій мірі матеріальні цінності покривають поточні зобов'язання	ряд. (100+110+120+130 + 140) ряд (620 + 430 + 630)
5. Коефіцієнт ліквідності коштів у розрахунках - показує, в якій мірі очікувані надходження від дебіторів будуть використані для погашення поточних зобов'язань	ряд. (150 + 160 + 170 + 180+ 190 + 200+ 210+ 250+270) ? ряд.(620 + 430 + бЗ0)

1. Коефіцієнт, абсолютної ліквідності вказує яку частину короткострокових зобов'язань може бути погашена за рахунок наявних грошових коштів Оптимальне значення для даного коефіцієнту знаходиться в межах від 0,2 до 0,5.

К_ал.2006 = 0,02

К_ал.2007 = 0,01

К_ал.2008 = 0,003

Для нашого підприємства цей коефіцієнт в 2006 році відповідав нормативному значенню, а в 2007-2008 роках він різко знизився, що вказує на скорочення власних коштів і неможливість підприємства погашення зобов'язань і можливість погашення лише в 2007 - 1 % від короткострокової заборгованості за рахунок наявних грошових засобів і коштів на рахунках в банках, а в 2008 лише 0,3%.

2. Коефіцієнт термінової ліквідності.

К_{тл 2006} = 0,25

К_{тл 2007} = 0,21

К_{тл 2008} = 0,04

Нормативне значення цього показника складає 0,7-0,8. На Катеринопільському РайСТ коефіцієнт термінової ліквідності не відповідає нормативному значення, до того ж він постійно зменшується. Ці значення вказують на недостатність грошових коштів для погашення заборгованості.

3. Коефіціент загальної ліквідності.

К_зл2006 = 1,07

К_зл2007 = 0,87

К_зл2008 = 0,18

Нормативне значення коефіцієнту загальної ліквідності повинно бути в межах 2,0-2,5. з наших розрахунків видно що загальна ліквідність Катеринопільського РайСТ не лише не відповідає нормативному значенню, а ще й знижується. Така ситуація вказує поточні активи постійно зменшуються, а поточні зобов'язання зростають і підприємство не в змозі покрити поточні зобов'язання.

4. Коефіцієнт ліквідності запасів.

К_{лз 2006} = 0,64

К_{лз 2007} = 0,62

К_{лз 2008} = 0,11.

Наведені розрахунки вказують на зменшення показника ліквідності запасів на Катеринопільському РайСТ, а отже можемо ствердити що в підприємства недостатньо матеріальних цінностей для покриття поточних зобов'язань.

5. Коефіцієнт ліквідності коштів.

К _{лк. 2006} = 0,23

К _{лк. 2007} = 0,20

К _{лк. 2008} = 0,03

Отже, ми бачимо, що в в 2006 та в 2007 роках коефіцієнт практично незмінний, а в 2008 році відбулось його різке скорочення. Така ситуація вказує на зменшення коштів, що надходять від дебіторів (може бути спричинена скороченням обсягів виробництва) для погашення поточних зобов'язань.

Таблиця 2.5 Показники ліквідності Катеринопільського РайСТ

№ п/п	Показники ліквідності	2006 рік	2007 рік	2008 рік
1	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,02	0,01	0,003
2	Коефіцієнт термінової ліквідності	0,25	0,21	0,04
3	Коефіцієнт загальної ліквідності	1,07	0,08	0,18
4	Коефіцієнт ліквідності запасів	0,64	0,62	0,11
5	Коефіцієнт ліквідності коштів	0,23	0,20	0,03

На основі приведених розрахунків, можемо зробити висновок, що в 2007 порівняно з 2006 роком фінансовий стан Катеринопільського РайСТ дещо погіршився, а в 2008 році фінансова ситуація підприємства стала на межі кризи, оскільки в цьому році всі показники різко скоротились. Для наочності скомпонуємо наші розрахунки (див.табл. 2.5).

Коефіцієнт ліквідності - показник відносний і протягом певного часу не змінюється, якщо пропорційно збільшується чисельник і знаменник дробу. Сам же фінансовий стан за цей час може істотно змінитися, наприклад, зменшиться прибуток, рівень рентабельності, коефіцієнт обіговості тощо. Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів і еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що вимагає негайного погашення.

Ознаками платоспроможності є : наявність грошей у касі, на розрахунковому рахунку; відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

При чому наявність незначних залишків грошей на розрахунковому рахунку ще не означає, що підприємство не платоспроможне, бо кошти на рахунок можуть надійти впродовж кількох днів. Оцінка рівня платоспроможності проводиться за даними балансу на основі характеристики оборотних коштів, тобто з урахуванням часу, необхідного для перетворення їх у готівку. Коефіцієнт ліквідної платоспроможності є найбільш узагальнюючим показником. Це відношення оборотних коштів до позикових та власних джерел їх формування.

К _{лп 2006} = 0,87

К _{лп 2007} = 1,08

К _{лп 2008} = 1,12

Поряд з аналізованими показниками, які кожного року зменшуються, ми знайшли і позитивну тенденція в коефіцієнті ліквідної платоспроможності. Цей показник по підприємству на кінець аналізованого періоду становить, тобто перевищував одиницю, отже ліквідна вартість оборотних коштів була на 0,12 вища за платіжні зобов'язання. Проте на загальну фінансово стійкість це практично не впливає, а показує, що є можливість виведення підприємства з кризового стану.

Фінансова стійкість - це визначений стан підприємства, який гарантує постійну платоспроможність. В результаті здійснення будь-якої господарчої операції фінансовий стан підприємства може залишатися незмінним, або покращитися чи погіршитися. Фінансова стабільність підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона пов'язана зі ступенем залежності від кредиторів, інвесторів і характеризується співвідношенням власних та залучених коштів. Цей показник дає загальну оцінку фінансової стабільності.

Фінансову стабільність підприємства характеризують такі показники. Наявність власних оборотних коштів на Катеринопільському РайСТ в 2007 р. становить 73,8 тис грн., а в 2008 р. - 88 тис. грн. З аналізу видно, що підприємство у 2007 р. залучало короткострокові кредити, які було погашено у 2008 р. Виходячи з вище сказаного слід зазначити, що підприємство протягом цих років було залежне від зовнішніх кредиторів та інвесторів. Найбільш узагальнюючим показником фінансової стійкості є залишок чи нестача джерел коштів для формування запасів і затрат.

Виходячи з розрахунків можна зробити висновок, що по Катеринопільському РайСТ прослідковується постійна нестача у джерелах коштів для формування запасів і затрат. Для характеристики фінансової стійкості підприємства використовується також ряд фінансових коефіцієнтів.

Виявляється одна з важливих характеристик фінансового стану підприємства - його фінансова незалежність від зовнішніх джерел. З цією метою обчислюється коефіцієнт фінансової незалежності, «автономії», як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу.

Кавт. = ряд 380 / ряд280 балансу (2.3)

По Катеринопільському РайСТ в 2006 році коефіцієнт дорівнював 0,79, в 2007 році - 0,81, в 2008 році 0,81.

Практично встановлено, що сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення К авт = 0.5 По Катеринопільському РайСТ коефіцієнт в 2007 - 2008 роках 0,81, це означає, що стан підприємства ще не зовсім має залежність від зовнішніх джерел. Для визначення фінансової стійкості підприємства вираховують коефіцієнт фінансової стійкості, який характеризує співвідношення власних та позичкових коштів

Кф.с. = ряд 380 балансу / ряд 620 балансу.

По Катеринопільському РайСТ в 2006 році показник становив 3,73, в 2007 році - 4,45, а в 2008 році - 4,24.

Перевищення власних коштів над позичковими вказує на те, що підприємство ще має достатній рівень фінансової стійкості відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел. Нормативне значення цього коефіцієнта повинно бути більшим 1.

Для вирішення питання щодо забезпечення підприємства власними коштами розраховується коефіцієнт забезпеченості власними коштами, як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших поза оборотних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів.

К зк.= (ряд 380 - ряд630 - ряд 340 - ряд 210 - ряд 80) / ряд 260 балансу

По Катеринопільському РайСТ:

2006 рік К зп. = (3150,7-3256,9)/738,3 = -106,2 / 738,3 = - 0,14

2007 рік Кзп. = ( 3097,7 - 9,9 - 3044,4 ) /738,3 = 0,05

2008 рік Кзп. = ( 3074,2 -2992,5 ) /814 = 0,1.

Значення коефіцієнта повинно бути більшим за 1. На нашому ж підприємстві цей показник в критичному стані.

Забезпеченість підприємства власним капіталом розраховується на основі коефіцієнта маневрування, та коефіцієнта фінансової незалежності (забезпеченості власним капіталом).

Коефіцієнт маневрування = власні оборотні кошти / власний капітал

2008 рік 814 / 3074,2 = 0,26

2007 році 755 / 3097,7 = 0,24

2006 році 738,3 / 3150,6 = 0,23

Власний капітал по Катеринопільському РайСТ за звітний період в порівняні з 2006 роком знизився 76,4 тис. грн. зменшення його відбулося за рахунок зниження статутного капіталу та збитків підприємства. Коефіцієнт маневрування характеризує, яка частка власного капіталу використовується для формування оборотних активів. Економічно доцільне значення цього показника 0,4 - 0,6. По Катеринопільському РайСТ коефіцієнт маневрування на кінець звітного періоду складає 0,26, тобто можливість маневрування є невисокою. Підприємству потрібно продовжувати накопичувати власні кошти.

Коеф. Фінансової незалежності = власний капітал / сукупний капітал

де власний капітал - І розділ пасиву балансу,

сукупний капітал - підсумок пасиву балансу.

2006 рік 3150,6 / 3995,3 = 0,79

2007 рік 3097,7 / 3813,7 = 0,81

2008 рік 3074,2 / 3806,5 = 0,8.

Цей коефіцієнт характеризує частку власного капіталу в сукупному капіталі. Чим більше значення цього показника, тим більшою є фінансова незалежність підприємства від кредиторів. Мінімальна частка власного капіталу повинна складати не менше 50% сукупного капіталу, задіяного в господарській діяльності. Вона засвідчує можливість підприємства погасити борги власними коштами. У наведеному прикладі коефіцієнт фінансової незалежності на кінець звітного періоду складає 0.08, або 80%, що свідчить про достатність власного капіталу, але порівняно з 2007 роком він знизився, що веде до спаду фінансової незалежності.

На основі розрахованих показників можна зробити висновок про фінансовий стан Катеринопільського РайСТ. Фінансове становище підприємства за аналізований період зазнало деяких суттєвих змін, зокрема в кінці періоду є нестача власних обігових коштів. Також слід звернути увагу на дебіторську заборгованість, яка тягне за собою відволікання обігових коштів. Коефіцієнт фінансової незалежності знизився та знаходиться на межі критичного стану, що говорить про недостатню забезпеченість підприємства власними високоліквідними коштами. Коефіцієнт маневрованості наближається також до критичної межі, що говорить про те, що РайСТ немає можливості для вільного маневрування, так як частка коштів вкладених у найбільш мобільні активи, досить низька. Дивлячись на інші показники можна сказати, що фінансовий стан підприємства знаходиться в задовільному стані. Для зміни такого фінансового стану підприємству необхідно поліпшити ряд фінансових показників. Домогтися цього можна зниженням рівня запасів, збільшенням джерел власних коштів або звернутися до короткострокових кредитів та позик.

Ефективне використання фінансових ресурсів визначається їх оборотністю. З усіх фінансових ресурсів підприємства тільки невелика частка вільна - грошові кошти в касі або на розрахунковому рахунку, інші знаходяться в обігу, вкладені в основні й обігові кошти, причому обігові кошти є найбільш мобільною частиною господарських засобів. Вони безперервно поповнюються минаючи всі стадії виробничого процесу.

Джерелами фінансових активів є власні обігові кошти, якими володіє підприємство та його прибуток. Розміри і джерела поповнення власних обігових коштів щорічно відображаються в фінансовому плані. Фінансовий стан підприємства залежить від того, наскільки швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються на реальні гроші.

Найважливіший показник господарської діяльності - це прибуток і обсяг реалізованої продукції, які знаходяться в прямій залежності від швидкості обертання обігових коштів. Прискорення обертання обігових коштів має велике значення для стабільності фінансового стану підприємства, виходячи з наступних основних причин.

По-перше, від швидкості обертання коштів залежить розмір річного обороту, бо підприємство, що має невеликий обсяг коштів, але більш ефективно їх використовує, може робити такий оборот, як і підприємство з більшим обсягом коштів, але при меншій швидкості обертання.

По-друге, з оборотністю пов'язана відносна величина витрат, що знижує собівартість одиниці продукції.

По-третє, прискорення обороту на тій або іншій стадії кругообігу коштів ( наприклад, скорочення часу перебування матеріалів на складі ) змушують прискорити оборот на інших стадіях. Для обґрунтованої оцінки стану обігових коштів аналізується в першу чергу їх динаміка, бо балансові залишки обігових коштів на кінець року нижчі ніж на поточні дати, оскільки перед складанням заключного балансу перевіряється його реальність шляхом проведення інвентаризації, результатом якої є, як правило, списання всілякого роду витрат, не виявлених протягом року. Аналізуючи стан нормованих і обігових коштів на підприємстві, необхідно зазначити, що і перевищення нормативів негативно впливає на його фінансовий стан, оскільки означає перетягування коштів із позапланових джерел, веде до зростання кредиторської заборгованості. Таким чином аналізуючи стан обігових коштів в умовах ринкової економіки, необхідно розглядати всі конкретні причини, виявлення тих, що негативно впливають на їх стан і розробляти конкретні заходи на їх усунення

На підприємстві, що аналізується, оборотні засоби на кінець звітного періоду в порівняні з базовим періодом в 2006 році збільшився на 76 тис. грн. або на 10,3% , зросла частка запасів товарів на 115,7 тис. грн.. або на 30,4%. Темпи зростання величини оборотних засобів вищі за темпи зростання обороту від реалізації продукції. Це свідчить про насиченість підприємства оборотними активами і сповільненням оборотності обігових засобів.

Метою аналізу оборотності обігових коштів, що були вивільнені з обороту в наслідок прискорення оборотності обігових коштів, або додатково залучені в оборот в наслідок уповільнення оборотності обігових коштів.

В умовах ринкової економіки, аналізуючи тільки оборотність обігових коштів, не можна дати однозначну відповідь щодо прискорення або уповільнення їх оборотності.

При проведенні розрахунків слід мати на увазі, що фінансовий стан підприємства залежить від того, якими коштами воно володіє та як вони розміщені. Залежно від ступеня приналежності капітал поділяють на власний та позиковий. Відповідно до тривалості використання розрізняють довгостроковий та короткостроковий капітал. Необхідність у власному капіталі обумовлена вимогами самофінансування підприємства. Згідно з П(С)БО 2 ''Баланс" - власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

У процесі аналізу капіталу підприємства в першу чергу вивчають зміни в його структурі, складі та дають їм об'єктивну оцінку з позиції інвесторів та підприємства. Банки та інших інвесторів цікавить частка власного капіталу в загальному його розмірі (вона повинна становити не менше 50 %). При внутрішньому ж аналізі більше уваги приділяють вивченню динаміки і структури власного та позикового капіталу, виявляють причини змін окремих складових частин власного та позикового капіталу та дають оцінку цим змінам.

Особливу увагу звергають на рух джерел залучених коштів, які поділяють на довгострокові, короткострокові кредити та займи, кредиторську заборгованість, інші короткострокові пасиви. В ході аналізу виявляють тенденції змін обсягів та частки кредитів банку та займів, які не погашені у строк. Збільшення їх абсолютної суми та питомої ваги свідчить про наявність на підприємстві значних фінансових ускладнень. Проводять також порівняння структури активів та пасивів балансу, оцінку факторів, які впливають на співвідношення власного та позикового капіталу, а отже і на фінансову стійкість підприємства.

Отже, проведемо аналіз капіталу Катеринопільського РайСТ на основі балансу (Див. табл.2.6).

Таблиця 2.6 Структура капіталу за 2006 - 2008 рр. ( станом на кінець періоду ) тис. грн.

Показники	2006 рік	2007 рік	2008 рік	Відхилення 2008 р від	2008 рік у % до
				2006	2007	2006	2007
1.власний капітал	3151	3098	3074	-77	-24	97,5	99,2
-у тому числі оборотний	3307	3268	3276	-31	8	99,1	100,2
-нерозподілений прибуток (непокриті збитки)	-156	-170	-202	46	32	129,5	118,8
2 позичковий капітал	845	716	725	-120	9	85,8	101,3
-у тому числі поточні зобов'язання за розрахунк.	845	695	718	-127	23	84,9	103,3

Отже, ми бачимо в 2008 році зменшення власного капіталу порівняно з 2006 роком на 77 тис. грн, а з 2007 - на 24 тис. грн. Причиною цього стало зменшення оборотного капіталу порівняно з 2006 роком, та зростанням збитків на 29,5 %. В 2007 році відбулося зменшення позичкового капіталу, що вказує на зменшення зобов'язань підприємства, проте в 2008 році зобов'язання знов зросли, а поряд з ними збільшився і позичковий капітал.

Відповідно до наших показників видно, що господарська діяльність підприємства суттєво погіршилась, на неї може впливати багато факторів.

Доцільно розглянути структуру та зміни в ресурсах підприємства (див.табл.2.7 )

Таблиця 2.7 Ресурси Катеринопільського РайСТ в 2006 - 2008 роках

Показники	2006 рік	2007 рік	2008 рік	Відхилення 2008 р від	2008 рік у % до
				2006	2007	2006	2007
1.середньорічна вартість осн. зас. основн. виду діяльності тис. грн..	4738	4424	4418	-320	-6	93,2	99,8
2.середньорічна вартість оборотних активів тис. грн.	680	668	776	96	108	114,1	116,2
- у тому числі запасів	142	152	149	9	-3	104,9	98
3. серньооблікова чисельність праців., чол..	134	132	128	-6	-4	95,5	96,9
- у тому числі робітників	18	15	13	-5	-2	72,2	86,7
4. фонд оплати праці тис. грн..	687,8	629,5	676,4	88,6	49,6	115,1	107,5

Отже, ми бачимо, що в деяких випадках збільшуються значення, проте цих покращень досить мало, і переважно вони відбувались в 2007 році. В 2008 році, як видно з даних таблиці скоротились всі ресурси підприємства, що свідчить про зменшення його потужностей.

Розглянемо тепер показники економічні показники за галуззю діяльності Катеринопільського РайСТ в 2006-2008 роках (див. табл. 2.8).

Рентабельність продукції - це відношення прибутку від реалізації до виручки від реалізації.

Таблиця 2.8 Економічні показники за галуззю діяльності в 2006-2007 роках

Показники	2006 рік	2007 рік	2008 рік	Відхилення 2008 р від	2008 рік у % до
				2006	2007	2006	2007
3.1 виручка від реалізації тис. грн..	5033	4322	4354	-679	32	86,5	86,5
3.2 Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	4002	3411	3495	-507	84	87,3	102,5
витрати, тис. грн. -від операційної діяльності	1061	1051	1055	-6	4	99,4	100,4
- від інвестиційної діяльності	7	1	4	-3	3	57,1	400
-від фінансової діяльності	7	1	4	-3	3	57,1	400
витрати на 1 грн - виручка від реаліз,коп.	0,21	0,24	0,24	0,03	-	114,3	100
3.5прибуток (збиток)тис. грн.	108	49	11	-97	-38	10,2	22,4
-валовий прибуток (збиток)	1032	910	858	-174	-52	83,1	94,3
-від операційної діяльності	52	-19	-2	-54	-17	3,8	10,5
-чистий прибуток(збиток)	108	49	11	-97	-38	10,2	22,4
3,6продуктивність праці,грн.	83	30	-2	-85	-32	2,4	6,7
3.7 середньоміс. з/п грн.	3130	2728	2816	-314	88	89,9	103,2
3.8 фондовіддача осн. Засоб.	365	398	479	114	81	131,2	120,4
3.9 Рентабельність%	1,06	0,98	1,03	-0,03	0,05	97,2	105,1
-продажу	1,6	0,7	-
-основних засобів	2,7	1,05	1,02	-1,68	-0,03	37,5	110,5
-оборотних активів	11,2	3,8	4,2	-7	0,4	37,5	110,5
-виробничих ресурсів	56,1	19,3	20,4	-37,5	1,1	36,3	105,7
-власного капіталу	2,63	0,94	0,92	-1,71	-0,02,	34,9	35
-власного оборотного капіталу	2,5	0,9	0,8	-1,7	0,1	32	88,8
3.10 оборотність оборотних активів (товарів) -дні	7,4 13,5	7,92 16,9	5,4 14,7	-2 1,2	-0,52 -2,2	72,9 108,8	91,2 86,9
-кількість оборотів	27	21,6	20,9	-6,1	-0,7	77,4	96,7

2005 рік 1032 / 5033 * 100% = 20,5%

2007 рік 858 / 4354* 100% = 19,7%

Відповідно до розрахунків рентабельність продукції понизилась, що свідчить про збільшення витрат на реалізацію продукції

оцінка динамічності. Темпи зростання виручки від реалізації в %.

2005 рік виручка від реалізації становила 5033 тис. грн.

2007 рік - 4354 тис. грн..

Що говорить про зменшення виручки від реалізації 4354-5033=-679 тис. грн.

Темпи зростання прибутку.

2005 рік 10312 тис.грн.

2007 рік 858 тис. грн.

858 тис. грн. - 1032 = - на 174 тис. грн..валовий прибуток зменшився на 174 тис. грн..

Чистий прибуток за 2005 рік становив 83 тис. грн.., а в 2007 році підприємство має 2 тис збитків. Що негативно впливає на фінансовий стан підприємства. В Катеринопільському РайСТ ведуться розрахунки з постачальниками, із покупцями, із бюджетом, безпосередньо з працівниками по оплаті праці та ін.

Дебіторська заборгованість із 2005 року по 2007 рік збільшилась на 76 тис. грн., на 10.3%, кредиторська на той же період зменшилась на 119 тис. грн., на 85,9%. Зменшення кредиторської заборгованості відбулося за рахунок погашення кредиту в сумі 50 тис. грн.. та зменшились поточні зобов'язання . в той же час різко зросла кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на 114 тис. грн. Збільшення дебіторської заборгованості має негативне значення для фінансового стану підприємства, оскільки велика частина коштів вилучається з обігу підприємства, а в більшості випадків вона переходить в безнадійну заборгованість.

Збільшення кредиторської заборгованості на кінець 2007 року за товари, роботи, послуги має свою негативну та позитивну сторону. Позитивна сторона виявляється втому, що підприємство має можливість скористатись кредиторською заборгованістю, як додатковими залученими коштами, а негативна сторона виявляється в тому, що коли настане строк платежу за заборгованістю, то РайСТ буде змушене гасити дану заборгованість за рахунок обігових коштів, тобто вилучати з обігу ліквідні кошти.

Підприємство для фінансування своєї діяльності потребує достатнього обсягу фінансування, яке залежить від періоду обігу активів та відповідних їм пасивів. Активи й пасиви на підприємстві за строками обігу можна поділити на коротко- та довгострокові. Залучення того чи іншого джерела фінансування пов'язане з витратами зі сплати відсотків за користування цими джерелами. Загальна сума коштів, що сплачується за користування певним обсягом залучених фінансових ресурсів, називається вартість капіталу. Можна виділити три основних джерела: акціонерний капітал. Фонди власних коштів та нерозподілений прибуток. Більшість підприємств віддає перевагу власним джерелам фінансових ресурсів і незначною мірою позичковим коштам. Наявність достатнього обсягу власних коштів може забезпечувати розвиток підприємства. Високий рівень фінансування за рахунок власних фінансових ресурсів позитивно впливає на стан відносин розподілу між різними суб'єктами господарювання.

2.3 Причини виникнення фінансової кризи на Катеринопільському районному споживчому товаристві

Як зазначалось в першому розділі фактори кризи можуть бути як зовнішні так і внутрішні. Зважаючи на нинішню ситуацію в державі то сміло можна заявити, що нинішня криза в державі є основним фактором погіршення становища на підприємстві.

Характерною рисою ділового життя Катеринопільського РайСТ стало загальне наростання нестабільності, яка супроводжує виникнення і розвиток кризових ситуацій. В теперішній час число нових задач, обумовлених змінами обстановки, неухильно зростає. Багато із них принципово нові і не підлягають вирішенню, виходячи з досвіду, отриманого в попередні роки. Множинність задач поряд з розширенням і ускладненням регіональних рамок ринкової економіки призводить до подальшого ускладнення управлінських проблем. Складність і новизна створюють зростаюче навантаження на вищу ланку керуючих, у той час як сукупність управлінських навичок, вироблених у минулі роки, усе менше відповідають умовам вирішення нових проблем. Нові задачі виникають усе частіше. Новизна, складність і темп їхньої прояви підвищують ймовірність стратегічних несподіванок і криз. Рівень нестабільності досяг таких меж, щозміни йдуть швидше, ніж Катеринопільське РайСТ може на них реагувати. В такому стані в останні роки стала рости переконаність у тому, що підприємство не може розпізнати нові явища, що стрімко розвиваються доти, поки вони не стануть масовими. Тільки тоді, коли зміни в зовнішньому середовищі загрожують існуванню підприємства, це починається сприйматися як певна ознака того, що РайСТ дійсно потрапило в кризові умови. З поняттям кризи асоціюються й інші, близькі йому за змістом: катастрофа, конфлікт, нещастя, а також нестабільна, надзвичайна чи екстремальна ситуація. Загальне, що їх поєднує, на наш погляд, це - несподіванка, високий рівень загрози життєво важливим інтересам та відчутний брак часу для впровадження відповідних заходів. Це такі ситуації, коли під питання ставиться сама можливість подальшого існування, не кажучи вже про розвиток. Криза протікає у вигляді двох фаз: різке погіршення ситуації і поступова стабілізація. До факторів кризових ситуацій можна віднести джерела їхнього виникнення , причини і рівні організаційної приналежності учасників втягнутих в кризу. Серед джерел кризових ситуацій можна виділити: природні, екологічні, виробничо-технічні; фінансово-економічні; соціально-психологічні. До причин виникнення кризових ситуацій на Кетеринопільському РайСТ можна віднести: недостатній рівень знань про можливості пророкування кризи; визначений рівень чи відчуження дисфункцій у функціонуванні соціально-політичних, господарсько-економічних, культурно-психологічних механізмів, випадкові відхилення та помилки і прорахунки в діяльності менеджерів, керівників і фахівців, через їхню недостатню компетентність чи відсутності чіткої системи керування. негативні наслідки розвитку різних процесів і тенденцій, вчасно неврахованих керівництвом підприємства.

Очевидно, що може бути кілька варіантів сполучення, з одного боку, джерела виникнення кризи, з іншого боку його причин і рівнів. Неоднакові при цьому і значення таких системних параметрів кризових ситуацій, як: оцінка ймовірних втрат і вага наслідків; оцінка імовірності цих втрат; оцінка рівня небезпеки і масштабів розвитку кризи; оцінка рівня дефіциту часу на реагування. За допомогою цих ознак можна визначити тип конкретної кризової ситуації й оцінювати її передбачуваність, рівень уразливості і небезпеки. Найбільшу небезпеку Катеринопільському РайСТ представляють ситуації, ймовірний збиток від кризи, а час для реагування і подолання кризи мінімальний.

Додаткова класифікація кризових ситуацій дозволяє розрізнити, що в зв'язку з радикальним порушенням нормальної виробничої та збутової діяльності на основі існуючого технологічного потенціалу по Катеринопільському РайСТ відбувається криза занепаду.

Вихідним моментом у розпізнанні симптомів кризи є представлення про нормальну ситуацію. Саме на тлі характеристик нормальної ситуації відповідні відхилення від неї можуть розглядатись як свідчення особливої, надзвичайної, нестандартної ситуації в двох аспектах:

1). як область нових сприятливих можливостей ;

2). як область кризових явищ.

Дійсно, будь-яка нормальна ситуація може розглядатися, як своєрідна рівновага сприятливих шансів і кризових погроз, що знаходяться до визначеного часу в схованій формі і ще досить себе не виявили.

Тому на підприємстві інформація, необхідна для оцінки перших с симптомів нестабільності і погроз кризи є, як правило, недостовірною через їхню невизначеність. Залишаючись невизначеною, ця інформація все-таки може бути в невідомому змісті корисною, можливі фінансові наслідки небезпеки, що насувається, повинні бути скрупульозно проаналізовані, відповідні міри ретельно збалансовані, як по витратах, так і по ступені ліквідації небезпеки. Така поінформованість необхідна для попередження кризової ситуації. Саме ця інформація необхідна для розрахунку можливих утрат від наслідків кризи. Тривалість окремих фаз і етапів кризової ситуації визначається їх типом, джерелами і причинами, а також фактором раптовості ( недостатньої поінформованості ) погрози і розмірами збитку. З цих позицій можна попередньо відзначити, що основною задачею менеджменту кризових ситуацій є недопущення чи визначене зм'якшення етапу шоку від настання кризи, усіляке скорочення тривалості етапу відкоту назад і прискорена адаптація і стабілізація ситуації. Адаптація - це прийняття конкретних рішень керівництвом, пошук контактів і відносин, заснованих на взаємоповазі, спілкування у міру необхідності, експериментальний пошук нових шляхів і методів роботи.

Уся діяльність підприємства по стратегічному плануванню, крім всього іншого, повинна бути націлена на передбачення і попередження кризових ситуацій. Саме прорахунки в стратегічних планах у більшості випадків є сприятливим ґрунтом для виникнення криз, що у цьому змісті можна б було назвати помилками передбачення. Несприйнятливість до змін у зовнішньому і в внутрішньому середовищі підприємства. Відсутність системи раннього виявлення як сильних, так і слабих сигналів нестабільності, може застати нестабільне. Зв'язані з цим втрати збільшуються ще і тим, що в умовах повної несподіванки кризи на забезпечення антикризової програми приходиться витрачати засобів істотно більше, ніж це можна б було зробити при завчасному забезпеченні належного рівня готовності (приміром, на створення резервних комп'ютерних систем, підрозділу по зв'язках з громад кістю, на підготовку менеджера до групи криз і т.п.).

Надійність зв'язків керівництва з громадськістю.

Ефективні і швидкі дії всередині самого підприємства часом недостатні для забезпечення загальної ефективністю керування кризою. Керівництво буде змушене відповідним чином пояснювати причини і розвиток кризової ситуації для зовнішнього середовища підприємства і громадськості. Тут можуть виникнути проблеми відповідальності і винності як за сам факт кризи, так і за її наслідки. Поширення чуток, дезінформації, небажаних явищ про факт кризи у кінцевому рахунку - може призвести до не прогнозованого додаткового росту соціальної напруженості, що може ще більше збільшити труднощі виходу з кризи.

Нерідко трапляється так, що в ситуації реальної кризи деякі організації зовсім не можуть реалізувати свою готовність у плані швидкого реагування, інформованості, присутності ресурсів і засобів, зв'язків із громадськістю й адекватним кризовим керуванням. Навіть якщо у підприємства є впевненість у невідворотності виникнення кризової ситуації, воно вчасно не зможе підготуватися до неї по таким причинам, оскільки її керівництво переконане в тім що підприємство може впоратися з будь-якими зовнішніми чи внутрішніми раптовими загрозами. Більш того, сприйняття одного менеджера може розходитися з думкою правлячої коаліції. Навіть при забезпечені досить високого рівня готовності до виникнення кризової ситуації, підприємство може стикнутися з істотними труднощами подолання конкретної кризи. Саме через протиріччя і неточність оцінки рівня загрози і моменту її настання. Готовність підприємства до кризової ситуації також залежить від: