Розрахунок земельного податку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота

з предмету «Податкова система»

Київ,

2010

Зміст

Розділ 1. Елементи оподаткування підприємств, їх характеристика

Розділ 2. Оподаткування довгострокових контрактів

Розділ 3. Характеристика податкової звітності по специфічному акцизу

Розділ 4. Плата за землю: суть, платники, об'єкти, ставки, пільги. Порядок оподаткування окремих категорій земель. Розрахунок земельного податку

Список використаної літератури

Розділ 1. Елементи оподаткування підприємств, їх характеристика

Система оподаткування - це продукт діяльності держави, її важливий атрибут. Кожна держава формує свою систему оподаткування з урахуванням досвіду інших країн, стану економіки, розвитку ринкових відносин, необхідності вирішення конкретних економічних і соціальних завдань, власних національних особливостей.

Становлення системи оподаткування в Україні почалося з ухваленням 25 червня 1991 р. Закону "Про систему оподаткування". У ньому було визначено принципи побудови і призначення системи оподаткування, дано перелік податків, зборів, названо платників та об'єкти оподаткування. Таким чином було закладено основи системи оподаткування, створено передумови для її наступного розвитку.

У системі оподаткування можна виділити дві підсистеми: оподаткування юридичних осіб (підприємств) та оподаткування фізичних осіб. На рис. 1 зображено підсистему оподаткування підприємств, на підставі Закону України «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 p., а також пізніших доповнень до нього.

Підприємства - суб'єкти господарювання повинні сплачувати загальнодержавні, а також місцеві податки і збори. Загальнодержавні податки і збори включають:

- прямі податки [податок на прибуток, плата (податок) за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на нерухоме майно (нерухомість)];

- непрямі податки [податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір, мито];

- збори (на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, до державного інноваційного фонду; за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; за забруднення навколишнього середовища; рентні збори; гербовий збір);

- державне мито, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

Місцеві податки і збори включають:

- два податки (комунальний податок і податок з реклами);

- різні збори (за право використання місцевої символіки; за проїзд територією прикордонних областей транспортом, що вирушає за кордон; за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; ринковий збір; за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей; за право проведення кіно- і телезйомок та ін.).

Рис. 1 Підсистема оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності (підприємств) в Україні

Кінцевим результатом діяльності підприємств як суб'єктів господарювання є отриманий ними валовий дохід, що відображує заново створену вартість. Валовий дохід визначається як різниця між виручкою від реалізації, матеріальними і прирівняними до них витратами. Чистий дохід нарівні підприємства має кілька форм, у тім числі форму прибутку. На прибуток впливає такий елемент валового доходу, як заробітна плата.

Оскільки прибуток визначається як різниця між обсягом реалізації і собівартістю продукції (робіт, послуг), на формування прибутку справляє вплив і державна політика щодо визначення собівартості, її формування. Вибір об'єкта оподаткування (валового доходу чи прибутку) є достатньо принциповим і залежить від багатьох обставин Використання для обчислення податку валового доходу чи прибутку в обох випадках має як позитивні сторони, так і недоліки. При цьому необхідно враховувати особливості визначення валового доходу і прибутку, виходячи з чинних законодавчих і нормативних документів.

Об'єкт оподаткування визначається в основному через коригування суми балансового прибутку. Таке коригування дає змогу:

- виключити подвійне оподаткування (з балансового прибутку вираховуються податки на землю і з власників транспортних засобів);

- звільняється від оподаткування прибуток, отриманий, від володіння корпоративними правами, а також від придбання державних цінних паперів (це сприяє розвитку ринку цінних паперів);

- звільнити від оподаткування прибуток, спрямований на фінансування утримання соціальної інфраструктури підприємства, на благодійну діяльність, поповнення оборотних коштів.

У процесі визначення об'єкта оподаткування, крім оподаткованої суми балансового прибутку, ураховуються інші показники. Так, об'єкт оподаткування збільшувався на суму:

- збитків платника податку від товарообмінних (бартерних) операцій унаслідок реалізації продукції (робіт, послуг) за цінами, нижчими за звичайні;

- коштів фондів, створених платником податку за рахунок собівартості продукції (робіт, послуг), що були використані не за цільовим призначенням (інноваційний фонд підприємства);

- коштів, отриманих платником податку на власні потреби від інших суб'єктів підприємницької діяльності (матеріальних цінностей і нематеріальних активів, безповоротної фінансової допомоги).

Це забезпечує контроль і регулювання відповідних напрямків діяльності суб'єктів господарювання. Нарахований податок на прибуток зменшується на суму витрат, здійснених за рахунок чистого прибутку підприємства, спрямованого на фінансування реконструкції і модернізації активної частини основних фондів (до 20% нарахованого податку на прибуток). Податок на прибуток вираховують: (ВВП- валові витрати - амортизація)*25%.

Ставки оподаткованого прибутку:

- основну ставку встановлено в розмірі 25% до об'єкта оподаткування;

- за оподаткування страхової діяльності-3%;

- від реалізації інноваційного продукту-50% від основної ставки;

- суми прибутків нерезидентів, що виплачуються резидентами як оплата вартості фрахту транспортних засобів-6%.

Термін сплати податку: платники податку не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають податкову декларацію про оподаткований прибуток за звітний квартал, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року. Податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітнім кварталом.

За підсумками першого і другого місяців кварталу всі платники податку, крім нерезидентів і виробників сільськогосподарської продукції, сплачують авансові платежі. Розрахунок авансових платежів платники здійснюють самостійно без складання податкових декларацій.

Якщо має місце приховування або зниження сум податку на прибуток, платник сплачує: суму донарахованого податку; штраф у розмірі 30% від донарахованої суми податку; пеню, обчислену, виходячи з 120% облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нараховану на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Об'єктом оподаткування є операції, пов'язані з продажем товарів усередині держави, їх імпортом чи експортом, а саме:

- продаж товарів на митній території України. У тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу);

- Завезення товарів на митну територію України, виконання робіт, що здійснюються нерезидентами для використання або споживання на митній території України; завезення майна згідно з договором оренди, застави, іпотеки;

- вивезення товарів за межі митної території України і виконання робіт, надання послуг для споживання за межами митної території України.

Згідно із Законом "Про податок на додану вартість" застосовується дві ставки оподаткування: 20% і 0%. Нульова ставка оподаткування ПДВ застосовується до таких операцій:

- продаж товарів, що були вивезені за межі митної території України;

- продаж товарів підприємствами роздрібної торгівлі, що розміщені на території України в зонах митного контролю;

- надання транспортних послуг з перевезення пасажирів і вантажів за межами митного кордону України;

- продаж вугілля та продуктів його збагачення, електроенергії, імпортного газу.

Приклад

Підприємство за звітний період реалізувало продукції на 18000 грн. (у т.ч. ПДВ). Виплатило заробітну плату 2000 грн. Сплатило податок за землю 210 грн. перераховано благодійному фонду 200 грн. Отриманий прибуток у минулому кварталі. Отриманий прибуток у минулому кварталі.

Вирахувати податок на прибуток, що перераховується до бюджету.

Розрахунок

1. Визначаємо виручку від реалізація продукції без ПДВ

2. Визначаємо вартість сировини і матеріалів без ПДВ.

грн.

6000-1000=5000 грн.

3. Визначити суму нарахувань на заробітну плату

грн.

4. Визначаємо суму, яку можна визначити в вирах. п-ва з перерахування благодійного фонду.

5. Визначаємо суму валових витрат

ВВ = Вар.сир + Перерах. благ. фонд + Сума нарах. з/п + податок на землю + вирах. перерах. благ. фонд.

ВВ = 5000 + 2000 + 740 + 210 + 150 = 8100 грн.

6. Визначаємо суму прибутку, що оподатковується

СП = Виручка без ПДВ - ВВ

СП = 15000 - 8100 = 6900 грн

7. визначаємо суму податку на прибуток

ПнП = грн.

Аналіз оподаткування ТОВ "Схід"

Податок на додану вартість є непрямим податком, виконує фіскальну функцію та справляє значний вплив на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання. Та на їхній фінансовий стан.

Платниками ПДВ є суб'єкти господарської діяльності (юридичні особи) і громадяни (фізичні особи), які здійснюють підприємницьку діяльність на території України. При цьому податок стягується, якщо обсяг оподаткованих операцій платника з продажу товарів за останні дванадцять календарних місяців перевищував 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

ТОВ"Схід" є товариством з обмеженою відповідальністю. На це підприємство накладаються податки:ПДВ, податок на прибуток, плата за землю, відрахування в цільові державні фонди, місцеві податки та збори ( комунальний податок, податок з реклами ), платежі за ресурси, акцизний збір. Податок на прибуток вираховують: (ВВП- валові витрати - амортизація)*30%. Проаналізувавши те, що ВВП підприємства становить 300000 грн., валові витрати становлять 50000 грн. і амортизація 27000 грн.,ми можемо розрахувати податок на прибуток, він становить:

(300000-50000-27000)=223000 грн.*25 %=55750 грн.

Підприємство розміщує рекламу на рекламному щитку і сплачує 0,3% від об'єму вартості щитка, щоквартально у місцевий бюджет. Це постійне розміщення. Наприклад, щодо ТОВ "Схід" то воно розміщує рекламу на рекламних щитках. Вартість такого щитка становить 1200 грн. Розраховуємо податок на рекламу коли ставка податку становить 0,5%. (1200*0,5/100)=6грн. Розрахунок комунального податку. ТОВ "Схід" має середньоспискову чисельність 11 осіб і щоквартально сплачує 10 % на кожного робітника від одного неоподаткованого мінімуму. Податок розраховується щоквартально тому розраховуємо на 33 особи. Один неоподаткований мінімум на одну особу становить 1,7 грн. Отже (33*17/10)=56,1грн. Цей податок сплачується до місцевого бюджету.

Податок на землю. Підприємство має земельну ділянку в місті Ізюмі 300 кв. м. В місті не проведена грошова оцінка земель. На другому скликанні Міської ради (рішення № 9) від 12.01.2007, було затверджено ставку земельного податку 0,62 грн. за 1 кв. м. Земельний податок на рік ТОВ "Схід" складає (300*0,62/12)=15,5грн. Це сума податку на кожний місяць, яку підприємство повинно сплачувати рівними сумами щомісячно на кожний 30 день звітного місяця.

Рекламні та комунальні податкові розрахунки подаються до інспекції на протязі 50 днів після закінчення звітного кварталу згідно дикрета Кабінету міністрів № 5693 від 20.05.1993 року та рішення Ізюмської міської ради № 1723 від 26.09.2006 року.

По землі надається розрахунок до 1 лютого поточного року. Згідно Закону України "Про плату за землю" № 3525 від 3.07.1996 року,стаття № 7. За несвоєчасну та неповну сплату податків, підприємству нараховуються штрафні санкції, згідно Закону України № 8121 від 20.12.2000 року"Про несвоєчасність сплати та подання податкових зобов'язань платниками податків перед цільовими фондами і бюджетами."

Розділ 2. Оподаткування довгострокових контрактів

Закон про ПДВ -- Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Відповідно до пп. 7.10.2 Закону про податок на прибуток довгостроковий договір (контракт) -- це будь-який договір на виготовлення, будівництво, установлення або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, установленням або монтажем (послуг типа «інжиніринг», науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, що такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу. Звідси випливає, що довгостроковими може бути визнано виключно договори, що відповідають таким умовам:-- предметом договору є операції з виготовлення, будівництва, установлення або монтажу матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника, а також створення нематеріальних активів, пов'язаних з такими операціями;-- планова тривалість договору становить не менше 9 місяців.

Виконання довгострокового договору займає досить тривалий період часу. У зв'язку з цим застосування загальних правил оподаткування, коли валові доходи відображаються за правилом першої події (наприклад, при отриманні великого авансу), призводить до надмірного податкового навантаження на першому етапі виконання робіт та відтоку оборотних коштів виконавця.

За таких обставин законодавець надав виконавцю право вибору особливого порядку оподаткування операцій у межах довгострокових договорів, установленого п. 7.10 Закону про податок на прибуток. Суть такого особливого порядку полягає в тому, що валові доходи виконавець відображає не в момент отримання передоплати, а поступово в міру здійснення витрат на виконання договору. Так, згідно з пп. 7.10.5 і 7.10.7 Закону про податок на прибуток валовий дохід звітного періоду визначається як добуток загальнодоговірної ціни довгострокового контракту та оціночного коефіцієнта. Зобразимо це співвідношення у вигляді формули:

Дзв = ЗЦ х Коц,

де Дзв -- дохід виконавця у звітному періоді, який відображається у складі валових доходів;

ЗЦ -- загальнодоговірна ціна довгострокового договору (контракту);

Коц -- оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору.

Оціночний коефіцієнт визначається як відношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем для виконання довгострокового контракту. Мовою формул це виглядає так:

Коц = Вф : Вз,

де Вф -- сума фактичних витрат виконавця у звітному періоді;

Вз -- загальна сума витрат, запланованих виконавцем.

Валові доходи виконавця довгострокового контракту безпосередньо залежать від валових витрат звітного періоду. Чим більше витрат здійснив виконавець у звітному періоді, тим більшою буде сума валових доходів. У зв'язку з цим дуже важливо правильно визначити момент виникнення валових витрат.

Запаси оприбутковано на складі підприємства

Витрати на придбання таких запасів, по суті, не вплинули на об'єкт оподаткування. Звісно, при придбанні вартість таких запасів відобразилася у складі валових витрат, але в результаті перерахунку за п. 5.9 валові витрати компенсувалися приростом балансової вартості запасів, що збільшує валові доходи. Коли запаси починають використовуватися в операціях, облік яких ведеться за довгостроковими правилами, їх вартість виключається з перерахунку за п. 5.9 (шляхом відображення у графі 4 таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток) і відразу ж відображається у складі витрат за довгостроковими договорами (рядок 04.7 декларації). Запаси оплачено, але ще не оприбутковано. На дату перерахування коштів вартість таких запасів збільшила валові витрати та фактично зіграла у зменшення об'єкта оподаткування.

Після укладення довгострокового контракту, щодо якого прийнято рішення про застосування особливих правил оподаткування, порядок відображення витрат на придбання запасів в обліку підприємства залежатиме від того, коли оплачено витрати:

-- якщо перерахування оплати та укладення довгострокового договору відбувається в поточному році, то в періоді визнання витрат «довгостроковими» їх сума знайде відображення в рядку 04.7 декларації (а от у рядку 04.1 вона вже не відображатиметься).

Наприклад, у лютому 2009 року підприємство перерахувало оплату за будівельні матеріали в розмірі 960 грн. (у тому числі ПДВ -- 160 грн.). У декларації з податку на прибуток за I квартал 2009 року витрати, пов'язані з таким придбанням (у сумі 800 грн.), відобразилися в рядку 04.1. У квітні 2009 року підприємство підписало довгостроковий контракт. У цьому ж періоді будматеріали було оприбутковано та використано для виконання такого контракту. При складанні декларації за півріччя 2009 років вартість будівельних матеріалів (800 грн.) відобразиться в рядку 04.7, відповідно на цю ж величину зменшиться значення рядка 04.1;

-- якщо перерахування оплати відбулося в році, що передує укладенню контракту, перекинути валові витрати з рядка 04.1 до рядка 04.7 не вийде. У цьому випадку відкоригувати валові витрати необхідно по-іншому:

1) у рядку 05.2 відобразити витрати на придбання запасів зі знаком «мінус»;

2) у рядку 04.7 вказати суму «довгострокових» витрат;

3) у рядку 22 поставити прокреслення. Оскільки причиною коригування є зміна характеру операції (а не виправлення помилки), нараховувати та сплачувати сам штраф у цьому випадку не потрібно. При цьому, щоб уникнути непорозумінь з боку контролюючих органів, рекомендуємо додати до декларації пояснювальну записку із зазначенням причин заповнення рядка 05.2 поточної декларації.

Перерахунок податкових зобов'язань з податку на прибуток

Протягом строку виконання довгострокового договору величина валового доходу кожного звітного періоду визначається розрахунковим шляхом на підставі суми загальних запланованих витрат. Після закінчення договору може з'ясуватися, що фактичні витрати відрізняються від запланованих (у більший або менший бік). Ця невідповідність стає причиною того, що до валових доходів потрапляє сума, що відрізняється від договірної вартості контракту. Саме тому після завершення довгострокового контракту виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобов'язань, раніше визначених ним за результатами кожного податкового періоду.

Порядок проведення такого перерахунку описано в п.п. 7.10.9 Закону про податок на прибуток. Відповідно до нього після завершення довгострокового контракту виконавцю необхідно:

1) визначити фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту) кожного звітного періоду за формулою:

Кф = Вф : Взаг

де Кф -- фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту);

Вф -- сума витрат відповідного попереднього звітного періоду;

Взаг -- сума фактичних загальних витрат, понесених (нарахованих) виконавцем при виконанні довгострокового договору (контракту);

2) розрахувати величину фактичного (валового) доходу від виконання довгострокового договору за кожний звітний період за формулою:

ВДф = ОЦ х Кф,

де ВДф -- валовий дохід відповідного звітного періоду, отриманий в результаті перерахунку;

ОЦ -- остаточна (договірна) ціна об'єкта довгострокового контракту;

Кф -- фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту);

3) виявити величину завищення або заниження валових доходів кожного звітного податкового періоду протягом виконання довгострокового договору (контракту);

4) урахувати суму виявленого завищення або заниження відповідно у зменшення або у збільшення валового доходу платника податків в податковому періоді завершення довгострокового договору (контракту);

5) нарахувати на виявлену різницю відсотки (деякий аналог пені) у розмірі 120 % облікової ставки НБУ, що діяла на момент здійснення перерахунку, за весь строк дії переплати або недоплати. Такі відсотки йдуть на збільшення або на зменшення валового доходу платника податків Щоб правильно розрахувати відсотки, потрібно знати, на яку дату береться облікова ставка НБУ і як визначити строк дії переплати (або недоплати).

ПДВ-облік у виконавця довгострокових договорів

За загальними правилами, пп. 7.3.1 Закону про ПДВ, податкові зобов'язання з ПДВ продавця виникають на дату будь-якої з подій, що відбулася раніше: або на дату отримання коштів від покупця (замовника), або на дату відвантаження товарів (підписання акта виконаних робіт/послуг). Однак підприємства -- виконавці довгострокових договорів відображають зобов'язання з ПДВ в особливому порядку. Так, згідно з п.п. 7.3.7 Закону про ПДВ датою виникнення податкових зобов'язань виконавця контрактів, визначених як довгострокові відповідно до Закону про податок на прибуток, є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту. У свою чергу, валовий дохід виконавець визначає тільки після закінчення звітного періоду (I кварталу, півріччя, 3 квартали та рік) за допомогою відповідних розрахунків. Отже, відобразити зобов'язання з ПДВ виконавець зможе тільки в останній день кварталу. Причому в цій ситуації не має значення, є виконавець місячним чи квартальним платником ПДВ. Щодо суми податкових зобов'язань, то вона розраховується пропорційно валовим доходам виконавця. Інакше кажучи, сума зобов'язань з ПДВ дорівнює 20 % валового доходу звітного періоду. Отже, зобов'язання з ПДВ визначаються розрахунково протягом усього строку виконання довгострокового договору. При цьому загальна сума зобов'язань з ПДВ, нарахованих за весь період дії довгострокового договору, повинна дорівнювати 20 % контрактної вартості такого договору.

Податкова накладна

Виконавці довгострокових договорів використовують особливий порядок відображення податкових зобов'язань з ПДВ. Такі особливості обліку ПДВ впливають на порядок виписування податкової накладної. Відповідно до пп. 7.2.3 Закону про ПДВ податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оскільки моментом виникнення податкових зобов'язань виконавця є останній день звітного періоду з податку на прибуток, то і виписати податкову накладну виконавець зможе тільки після закінчення I кварталу, півріччя, 3 кварталів та року. Щодо суми податкових зобов'язань з ПДВ, на яку виконавець повинен виписати податкову накладну, то вона розраховується пропорційно валовим доходам виконавця (тобто дорівнює 20 % доходу виконавця у звітному періоді). Ураховуючи такі особливості обліку ПДВ та порядку складання податкової накладної, при виконанні довгострокових договорів краще заздалегідь попередити про це замовника. Адже сума податкового кредиту замовника може і не відповідати розміру перерахованої передоплати, та й відобразити податковий кредит можна буде не відразу.

ПДВ-облік у замовника

За загальними правилами пп. 7.4.5 Закону про ПДВ підставою для включення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту є оригінал податкової накладної (або інший документ із визначених у пп. 7.2.6 Закону про ПДВ), яка виписується в момент виникнення податкових зобов'язань продавця та надається покупцю (пп. 7.4.5 Закону про ПДВ). Як уже зазначалося, моментом виникнення податкових зобов'язань виконавця є останній день звітного періоду і саме в цей день він і виписує податкову накладну. Отже, отримати податкову накладну можна буде тільки після закінчення кварталу (півріччя, 9 місяців, року).

Таке відстрочення є досить неприємним моментом для замовника -- місячного платника ПДВ, адже перерахувавши передоплату, наприклад, у квітні 2009 року, відобразити податковий кредит він зможе тільки після закінчення півріччя 2009 року. До того ж і сума ПДВ у податковій накладній може бути значно менше перерахованого авансу, оскільки вона розраховується пропорційно валовим доходам виконавця і не залежить від розміру авансів Ще складніша справа з датою виникнення податкового кредиту. Так, згідно з пп. 7.5.4 Закону про ПДВ датою виникнення права замовника на податковий кредит є дата збільшення валових витрат замовника довгострокового договору всі витрати за довгостроковим договором у податковому обліку замовника амортизуватимуться (пп. 8.1.2 Закону про податок на прибуток). Застосовувати буквально норму пп. 7.5.4 Закону про ПДВ для визначення дати відображення податкового кредиту не можна. Вона лише непрямо підтверджує, що до податкового кредиту належать суми ПДВ, пов'язані з придбанням основних фондів, які планується використовувати в господарській діяльності платника податків.

А тепер узагальнимо викладену інформацію на прикладі

Приклад розрахунку сум доходів та відображення їх у декларації з податку на прибуток.

У січні 2008 року підприємство «Будівельна група» (виконавець) уклало з підприємством «Омега» (замовник) контракт на будівництво. Будівництво завершено у грудні 2008 року. Договірна вартість контракту дорівнює 300000 грн. (у тому числі ПДВ -- 50000 грн.). Загальна сума витрат, запланованих виконавцем, склала 200000 грн. Загальна сума фактичних витрат дорівнює 210000 грн. У лютому 2008 року замовник отримав аванс у розмірі 180000 грн. (у тому числі ПДВ -- 30000 грн.), решту суми за договором було оплачено у грудні 2008 року. Після закінчення будівництва підписано акт виконаних робіт. Підприємство вибрало особливий порядок оподаткування доходів, передбачений п. 7.10 Закону про податок на прибуток. Визначимо суму доходів, що підлягають включенню до складу валового доходу, у кожному звітному періоді

Таблиця 1. Розрахунок доходу у зв'язку з виконання довгострокового договору, який включається до складу валового доходу звітного періоду

Період	Код рядка	Заплановані витрати, грн.	Фактичні витрати, грн.	Коц(оціночний коефіцієнт викон. довгострок. дог.) (гр. 4 : гр. 3 ряд. 06)	Сума доходу, що підлягає включенню до складу вал. доходу звітного (подат) періоду, грн. (гр. 5 х загально договірна ціна договору без ПДВ)
1	2	3	4	5	6
2008р.		200 000
-1 квартал	01		70000	0,350	875000
- півріччя	02		140000	0,700	175000
-3 квартали	03		180000	0,900	225000
-11 місяців	04		195000	0,975	243750
- рік	05		210000	1,050	262500
Разом за довгостроковим договором	06	200 000	210 000	1,050	262500

Як бачимо, сума валового доходу, отримана розрахунковим шляхом (262500 грн.), перевищує договірну вартість контракту на 12500 грн. (262500 грн. - 250000 грн.). Ця невідповідність викликана тим, що фактичні витрати виконавця перевищили заплановані.

Після завершення довгострокового договору виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобов'язань, попередньо визначених ним за результатами кожного податкового періоду протягом строку виконання довгострокового контракту, ліквідуючи невідповідність, що виникла. Такий перерахунок показано в табл. 2 на с. 31

Таблиця 2 Перерахунок податкових зобов'язань за завершеним довгостроковим договором

Код рядка	Найменування показника	Сума за податковими періодами, грн.
		2008р.	Усього
		1 квартал	Півріччя	3 квартали	11 міс.	рік
1	2	3	4	5	6	7	8
01	Остаточна договірна ціна об'єкта довгострокового договору (контракту)	Х	Х	Х	Х	Х	250000
02	Витрати відповідних звітних періодів*	70000	140000	180000	195000	210000	Х
03	Сума фактичних загальних витрат (нарахованих) при виконанні довго строк. договору (контракту)*	70000	140000	180000	195000	210000	210000
04	Фактичний оціночний коефіцієнт виконання договору (контракту) (ряд.02:гр.8 ряд.03)	0,333	0,667	0,857	0,929	1,000	1,0
05	Перерахунок суми доходу (гр.8ряд.01х ряд.04)	83250	166750	214250	232250	250000	250000
06	Розрахункова сума доходу**	87500	175000	225000	243750	262500	262500
07	Різниця за результатами перерахунку (ряд.06- ряд.05)	4250	8250	10750	11500	12500	12500
08	Облікова ставка НБУ на момент проведення перерахунку (%)	12	12	12	12	12	Х
09	120% облікової ставки НБУ (ряд.08х120:100) (%)	14,4	14,4	14,4	14,4	14,4	Х
10	Строк дії переплати або недоплати (днів)	275 днів***	184 дні***	92дні***	51 день***	_	Х
11	Відсоток, нарахований за недоплату (ряд.07 х ряд. 10:365:100)	461	599	390	231	_	1681 (461+ +599+ +390+ +231)
12	Сума, яка враховується у збільшення ( зі знаком -) або зменшення (зі знаком + валового доходу (ряд. 07+ряд.11)	_	_	_	_	_	14181

* Графа 4 таблиці 1.

** Графа 6 таблиці 1.

*** Кількість днів переплати за I квартал 2008 року визначається за період з 21.05.2008 р. по 19.02.2009 р., за півріччя 2008 років -- з 20.08.2008 р. по 19.02.2009 р., за 3 квартали 2008 року -- з 20.11.2008 р. по 19.02.2009 р., за 11 місяців 2008 року -- з 30.12.2008 р. по 19.02.2009

Як бачимо, протягом усього строку виконання довгострокового контракту підприємство сплачувало податок до бюджету в більшій сумі, оціночні доходи перевищили фактичні на 12500 грн. (262500 грн. - 250000 грн.). Однак у результаті перерахунку платник податків має можливість зменшити валові доходи на 14181 грн. (сума перевищення з урахуванням пені). Для цього отриману суму необхідно відобразити в рядку 01.3.2 таблиці 1 додатка К2 до декларації за звітний період, в якому завершено довгостроковий договір (тобто в декларації за 2008 рік).

Наведемо приклад заповнення додатка К2 до декларації з податку на прибуток підприємства за всі звітні періоди 2008 року. Додаток К2

До рядків 01.3 та 04.7 декларації.

Таблиця 1. Доходи та витрати, пов'язані з виконанням довгострокових договорів

Показники	Код Рядка	1 квартал	Півріччя	3 квартали	Рік
1	2	3	4	5	6
Валові доходи від виконання довгострокових договорів, у тому числі: (01.3.1 ± 01.3.2)	01.3	87500	175000	225000	248319
сума доходу, нарахованого у зв'язку з виконанням довгострокових договорів	01.3.1	875000	175000	225000	262500
сума збільшення (+) зменшення (-) валових доходів у зв'язку з перерахунком податкових зобов'язань за завершеними довгостроковими договорами	01.3.2	_	_	_	-14181
Сума фактичних витрат, пов'язаних із виконанням довгострокових договорів	04.7	70000	140000	180000	210000

Таблиця 2. Додаткова інформація

Сума авансів або передплат, не віднесених для цілей оподаткування до складу валового доходу звітного періоду	1	62500 (150000- -87500)	_	_	_
Кількість договорів, за якими провадився розрахунок доходів та витрат, у тому числі договори:	2	1	1	1	1
за якими продовжується їх виконання	2.1	1	1	1	1
виконання яких завершено	2.2	1	1	1	1

Розділ 3. Характеристика податкової звітності по специфічному акцизу

оподаткування прибуток акциз земля

Акцизи поділяються на специфічні та універсальні.

Специфічні акцизи включаються в ціни окремих товарів. Здебільшого, це товари, рівень, споживання яких є мало еластичним щодо рівня цін, а також специфічні товари. Найзначнішими специфічними акцизами \x20AC акцизи на спиртне, бензин, тютюнові вироби.Акцизи є одним із видів непрямих податків і в сучасних податкових системах відіграють роль джерела наповнення бюджету та регулятора економічних відносин. Податкові системи XIX століття ряду країн включали акциз як синонім до всієї системи непрямих податків, які були фіскальним джерелом наповнення бюджету.Акциз як не прямий податок на певні види продукції включається до ціни цієї продукції і в кінцевому результаті сплачується покупцями, а не виробниками підакцизних товарів. З моменту введення акцизного збору до податкової системи України в 1992 році його законодавче визначення змінювалось.

Так, у Декреті КМУ № 18-92 [ 12 ] його визначення наводиться у статті 1, а саме : Акцизний збір - це непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), що включається до ціни цих товарів (продукції). Перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір та його ставки затверджуються КМУ. Акцизний збір - це непрямий податок на споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, що стягуються з них під час здійснення оборотів з продажу (інших видів відчуження) таких товарів (продукції), вироблених на митній території України, або при імпортуванні (ввезенні, пересуванні) таких товарів (продукції) на митну територію України. Акцизний збір включається до ціни підакцизних товарів. Крім цього, в Декреті [12] було введено новий термін "податковий агент", під яким розуміється суб'єкт підприємницької діяльності, створений у формі підприємства з іноземною інвестицією, право якого на звільнену від оподаткування окремими податками, зборами (обов'язковими платежами) було підтверджено рішенням суду, який уповноважений згідно із статтею 4 цього Декрету здійснювати нарахування та стягнення акцизного збору з платників акцизного збору, визначених у пункті "Д" статті 2 цього Декрету, а також вносити суми акцизного збору, стягнуті з його платників, до бюджету. Податковим агентом вважається також уповноважений державний орган, що здійснює продаж підакцизних товарів, вилучених з вільного обігу або конфіскованих у випадках, передбачених законодавством. Акцизний збір належить до категорії спецефічних акцизів і стягується за ставками, диференційованими відносно кожної групи товарів.

При введенні акцизного збору у податкову систему незалежної України ним було замінено інший непрямий податок - податок з обороту. Акцизним збором, як і податком з обороту оподатковуються високорентабельні предмети споживання, які не належать до предметів першої необхідності.

Надходження до бюджету від податку з обороту формувались як різниця між роздрібною й оптовою цінами, які встановлювалися державою. У сучасних умовах, коли ціни встановлював здебільшого ринок, цей податок неефективний, і тому виникла потреба замінити його акцизним збором. Спільним для податку з обороту та акцизним збором є те, що вони стягуються одиин раз у кінцевому технологічному процесі виготовлення. Дослідження економістів свідчать про те, що предмети не першої необхідності, до яких належать підакцизні товвари, проявляють високу еластичність як щодо цін, так і щодо доходів споживачів. Тобто, при збільшенні цін на підакцизні товари або зменшенні доходів споживачів скорочення обсягів останніх відбуваєтться більш високими темпами.

У період економічного спаду, коли доходи зменшуються, споживання підакцизних товарів різко скорочується, що призводить до зменшення надходжень до бюджету від цього податку, а в період економічного зростання, навпаки, надходження збільшуються темпами, які перевищують темпи розвитку економіки. З іншого боку, завдяки високій еластичності надходжень від акцизного збору відносно динаміки національного доходу, цей податок є ідеальним з точки зору "вбудованого стабілізатора" економічного циклу. Ннижче наведено визначення платника акцизного збору згідно із законом України № 1243. Для проведення аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору складається програма перевірки, в якій вказуються періоди проведення перевірки, перелік аудиторського процесу, робочі документи, виконавець, який буде здійснювати перевірку певного підприємства.

Після цього необхідно провести аудит фінансової та податкової звітності з акцизного збору. Після проведення проведення аудиту, аудитор складає аудиторський висновок, в якому висвітлює всі аспекти та рекомендації щодо ведення обліку на підприємстві.