Зв'язок ПДВ з іншими податками та обов'язковими платежами та його місце в доходах бюджету

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи функціонування податку на додану вартість в Україні

1.1 Становлення та економічна сутність податку на додану вартість

1.2 Законодавча база податку на додану вартість в Україні.

1.3 Механізм справляння ПДВ в Україні

1.4 Вплив ПДВ на фінансовий результат підприємства

Розділ 2. Аналіз оподаткування підприємства ВАТ «ІнГЗК»

2.1 Загальна характеристика діяльності ВАТ «ІнГЗК»

2.2 Аналіз фінансового стану ВАТ “ІнГЗК”

2.3 Динаміка сплати підприємством ВАТ «ІнГЗК» податку на додану вартість

2.4 Аналіз сплати податку на додану вартість до бюджету ВАТ «ІнГЗК»

Розділ 3. Шляхи вдосконалення механізму справляння ПДВ в Україні

3.1 Проблеми та пропозиції щодо удосконалення механізму стягнення ПДВ

3.2 Розрахунок запропонованих заходів відповідно до змін законодавчої бази щодо оподаткування ПДВ

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Реформування фінансової системи нашої держави зумовило необхідність суттєвих змін податкового поля, що є умовою економічного зростання та досягнення певної соціальної гармонії в суспільстві. Постійне вдосконалення податкової системи в цілому і конкретно окремих видів податків дає змогу оптимізувати й стабілізувати прибутки бюджетів усіх рівнів, регулювати дії ринкових суб'єктів господарювання, реалізувати соціально справедливу податкову політику. Важливе місце у процесі реформування податкової системи посідає вдосконалення і подальший розвиток податку на додану вартість.

Особливу роль в економічній політиці держави відіграють податки на споживання. Чільне місце серед податків на споживання посідає податок на додану вартість - найвища форма генезису універсальних акцизів. Він є важливою складовою податкової системи, основним каналом надходження доходів до бюджету.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що сьогодні, на етапі кардинальних перетворень податкової системи України, а саме прийняття Податкового Кодексу, важливо проаналізувати механізм справляння ПДВ в Україні та його вплив на фінансові результати підприємств.

Об'єктом дослідження в даній курсовій роботі є механізм стягнення податку на додану вартість. Предметом дослідження є зв'язок ПДВ з іншими податками та обов'язковими платежами та його місце в доходах бюджету.

Мета курсової роботи - розкрити сутність впливу ПДВ на фінансові результати підприємств та механізму справляння податку на додану вартість та знайти шляхи удосконалення даного механізму.

Для реалізації мети курсової роботи необхідно вирішити наступні завдання:

розкроти економічну сутність ПДВ та його роль у податковому регулюванні;

розказати про правове регламентування ПДВ;

розповісти про механізм справляння ПДВ в Україні;

показати вплив ПДВ на фінансові результати підприємства

дати характеристику діяльності ВАТ «ІнГЗК»;

подати динаміку сплати податків та зборів, які сплачує ВАТ «ІнГЗК» до бюджету;

проаналізувати вплив ПДВ на фінансово-господарську діяльність ВАТ «ІнГЗК»;

надати рекомендації щодо удосконалення механізму стягнення ПДВ;

подати розрахунок запропонованих заходів.

Вагомий внесок у дослідження механізму справляння сучасних видів непрямих податків, зокрема податку на додану вартість, зробили вітчизняні науковці: В. Андрущенка, В. Буряковського, В. Геєця, О. Василика, О. Данілова, Т. Єфименко, М. Кучерявенко, І. Луніної, С. Льовочкіна, В. Опаріна, В. Пинзеника, А. Соколовської, Д. Сологуба, В. Суторміної, В. Федосова та ін.

Теоретичною та методологічною основою курсової роботи є фундаментальні положення сучасної економічної теорії. Дослідження здійснювалося з урахуванням вимог діалектичного методу пізнання, принципів системного та комплексного підходів. У процесі дослідження використовувались як загальнонаукові методи пізнання, так і спеціальні: аналізу і синтезу - для деталізації предмета дослідження та вивчення його функціональних і структурних складових; статистичного аналізу - для вивчення, порівняння та оцінки тенденцій дії механізму справляння податку на додану вартість в Україні; графічний та побудови аналітичних таблиць - для наочного зображення результатів дослідження.

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи функціонування податку на додану вартість в Україні

1.1 Становлення та економічна сутність податку на додану вартість

Існує ряд основних податків, які дістали загально світове визнання, хоча механізм їх справляння може суттєво відрізнятись в конкретній країні. До них належать прямі і не прямі податки, та інші збори й обов'язкові платежі. З точки зору вирішення фіскальних завдань непрямі податки завжди ефективніші за прямі. Одним із основних видів непрямих податків є ПДВ.

Попередник ПДВ, найбільш близький за змістом до діючого сьогодні податку на додану вартість, з'явився у 20-х роках XX століття в Німеччині. Тоді в рамках податкової реформи було запропоновано ввести «поліпшений податок із обороту», що нагадує ПДВ, який виник пізніше.

У сучасному вигляді ПДВ було розроблено в 1954 році французьким економістом Морісом Лоре. Цей податок було введено в податкову систему Франції у 1958 році. Його прогресивність та економічна цінність були очевидні - суми ПДВ, що стягуються на кожній стадії життєвого циклу продукту, більшою мірою (ніж податок з обороту) відповідають тій економічній ролі, яку при цьому відіграє власне платник податків.

У 90-х роках XX століття ПДВ входив до податкових систем більше ніж 80 країн. Серед економічно розвинених держав його не застосовують тільки США та Японія. При цьому слід зазначити, що на рівні штатів у США діє податок із продажів - непрямий податок на споживання, схожий із ПДВ. Податок із продажів включено і до податкової системи Японії.

В Україні ПДВ з'явився на початку 90-х років минулого століття. Причиною його включення до податкової системи країни стала не тільки необхідність істотно збільшити доходи бюджету, але і бажання вступити до ЄЕС.

Економічна суть ПДВ - податок на споживання, оскільки зрештою весь його тягар лягає на останнього покупця в ланцюжку продажів, тобто на споживача.

Загальною тенденцією для всіх країн, що ввели ПДВ, стало швидке перетворення цього податку на один із основних у податковій системі. У Франції на частку ПДВ припадає 45% усіх податкових надходжень до бюджету, у Великобританії і Німеччині -- 50%. Приблизно такою є частка податку на додану вартість до загального обсягу податкових платежів у бюджет держави в інших країнах -- членах Європейської Співдружності. В Україні податок на додану вартість становить близько 22% консолідованого бюджету.

Введення ПДВ стало одним з основних напрямків глобальної податкової реформи - 80--90-х pp. Таке широке поширення ПДВ та його визнання в багатьох країнах світу пояснюється цілою низкою причин.

Суть податку на додану вартість полягає у сплаті податку продавцем (виробником, постачальником) товарів, робіт, послуг з тієї частини вартості, яку він додає до вартості своїх товарів (робіт, послуг) до стадії реалізації їх. Додана вартість створюється в процесі всього циклу виробництва і обігу товарів, починаючи із стадії виготовлення їх і закінчуючи реалізацією кінцевому споживачеві. Відповідно податок сплачується на кожній стадії виробництва та обігу. ПДВ має широку податкову базу, практично охоплює всі види товарів і послуг. Продавець включає податок на додану вартість у вартість товарів та наданих послуг. Але й сам він сплачує ПДВ за придбані ним у процесі виробництва товари (роботи, послуги). Таким чином, сума сплаченого ним податку становить різницю між сумами податку, отриманими від покупців за реалізовані товари і послуги, та сумами податку, сплаченими постачальникам при придбанні тих товарів і послуг, які необхідні в процесі виробництва оподатковуваних товарів (робіт, послуг). Платник ПДВ має право на вирахування податку, сплаченого ним постачальникам. На цьому, власне, і базується механізм дії податку на додану вартість.

На практиці бувають відхилення від єдиної схеми, оскільки окремі країни застосовують різні методи обчислення податку, визначення податкової бази, ставок, пільг тощо. Однак у цілому зазначений варіант ПДВ став універсальним, оскільки саме він був прийнятий більшістю країн.

Податок на додану вартість -- універсальний непрямий податок, який найбільшою мірою відповідає умовам ринкової економіки. Одна із властивих його ознак -- економічна нейтральність: податок стягується за однаковою ставкою щодо всієї споживчої бази. Це створює йому перевагу порівняно з податком з обороту. ПДВ зручний і простий із суто адміністративного погляду (маються на увазі методи його обчислення, порядок збору та сплати, аудит і т. п.). ПДВ є найбільш надійним і постійним джерелом надходжень доходів до державного бюджету. Він активно використовується при розробці податкової політики. За допомогою податку вирішується чисто фіскальна мета оподаткування, пов'язана з поповненням доходів державного бюджету. Він має і важливі економічні наслідки: стимулює економічну активність, зниження витрат виробництва, сприяє покращенню якості продукції.

Основні напрямки в еволюції законодавства про ПДВ у країнах, де цей податок діє, якраз і визначаються прагненням, з одного боку, посилити суто фіскальну функцію податку, а з іншого -- використовувати його з метою стимулювання економічного розвитку. З цим пов'язана тенденція до розширення оподатковуваної бази податку, кола платників та скорочення пільг, яка спостерігається майже в усіх країнах.

Ми розглянули розвиток та становлення податку на додану вартість, а також його економічну сутність. В наступному пункті будемо робити аналіз законодавчої бази податку на додану вартість в Україні.



1.2 Законодавча база податку на додану вартість в Україні

З часу прийняття першого Закону України «Про податок на добавлену вартість» від 20.12.1991 p. видано ще чотири законодавчі акти, якими вносили зміни та доповнення до Закону. Пізніше став діяти Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 p. «Про податок на добавлену вартість», до якого 13 разів вносилися зміни та доповнення.

Сьогодні податок на додану вартість в Україні регулюється Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року. Згідно з цим Законом всі підприємства незалежно від форми власності сплачують податок на додану вартість у загальновстановленому порядку. Закон суттєво відрізняється від Декрету, який діяв до нього.

Так, Закон визначає, що податок на додану вартість становить 20 відсотків від бази оподаткування і додається до ціни товарів (робіт, послуг), тобто до бази оподаткування, а не включається до їхньої ціни, як було встановлено Декретом.

Із введенням у дію Закону втратили чинність всі пільги, встановлені іншими законодавчими актами. Наприклад, Законами України «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України з питань пільгового оподаткування підприємств і організацій, всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 10.07.1996 р., «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України» від 1.07.1993 р., «Про внесення змін і доповнень до декретів Кабінету Міністрів України про податок на добавлену вартість» від 19.11.1993 p

Закон «Про податок на додану вартість» визначає платників податку, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Так, платником податку на додану вартість є як суб'єкт, так і не суб'єкт підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи) за умови, що обсяг їхніх оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищує 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В Україні, як і в більшості країн, до числа платників податку на додану вартість входять як окремі особи, так і компанії, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність на території держави, а також займаються ввезенням на її територію товарів та послуг.

У деяких країнах закони про ПДВ вимагають обов'язкової реєстрації платників спеціально з метою сплати цього податку (Бельгія, Великобританія, Німеччина, Данія, Італія, після введення в дію Закону -- Україна). В інших країнах такої вимоги немає.

Другим елементом податку на додану вартість є об'єкт оподаткування. В Україні відповідно до статті 3 Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку:

-- із продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальникові (кредиторові) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;

-- із ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для використання або споживання їх на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;

-- з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для споживання їх за межами митної території України.

Також в цій статі наведений список операцій, які не підлягають оподаткуванню.

База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається з їхньої договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

В Україні відповідно до Закону «Про податок на добавлену вартість» від 20.12.1991 p. сплата податку на додану вартість провадилася за ставкою в розмірі 28 відсотків; при реалізації товарів (робіт, послуг) за регульованими цінами і тарифами, що включають податок, застосовувалась ставка в розмірі 22 відсотків.

З 1993 року обчислення ПДВ проводилося за ставкою 21, 875 відсотка до оподатковуваного обороту та за ставкою 16,67 відсотка до оподатковуваного обороту з реалізації товарів (робіт, послуг) у валютах країн СНД.

Згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» від 3.04.1997 p. всі об'єкти оподаткування, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

За нульовою ставкою оподатковуються операції:

1) з продажу товарів, які було вивезено (експортовано) платником податку за межі митної території України

2) з продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України.

3) з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, розташованих на території України в зонах митного контролю (безмитних магазинах), відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

4) з надання транспортних послуг із перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України, а саме -- від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів з-під митного контролю на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту поза межами державного кордону України; між пунктами поза межами митного кордону України.

5) з продажу вугілля та продуктів його збагачення, вугільних і торфових брикетів; з продажу електроенергії.

На виконання Закону України «Про податок на додану вартість» наказом Державної податкової адміністрації України затверджено форми та порядок ведення податкового обліку, обумовленого вимогами статті 7 Закону.

Розглянувши законодавчу базу доцільно буде розкрити сутність механізму справляння податку на додану вартість в Україні.

економічний податок вартість фінансовий

1.3 Механізм справляння ПДВ в Україні

ПДВ -- це складний податок, який передбачає існування податкових зобов'язань, щодо ПДВ і сум, що підлягають сплаті ПДВ до бюджету.

Механізм обчислення ПДВ базується на співставленні сум податкового зобов'язання і сум податкового кредиту.

Податкове зобов'язання -- загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Податковий кредит -- сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Важливим елементом у механізмі сплати ПДВ є дата виникнення податкових зобов'язань і права платника на податковий кредит.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає, на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-- або дата зарахування коштів від покупця (замовники);

-- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -- дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного переданий об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарів (лізингоотримувачів).

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від термінів уведення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

У разі здійснення платником податку операції з продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування, суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів, а також до податкового кредиту не включаються.

Коли товари (роботи, послуги), що виготовлені та (або) придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково -- ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

У разі, коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -- актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

1. Дата здійснення першої з подій:

-- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -- в рані розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує, факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

2. Для операцій із ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) -- дата сплати податку за податковими зобов'язаннями.

Датою виникнення права орендаря (лізингоутримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ. Звітним податковим і розрахунковим документом з ПДВ є податкова накладна.

Податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб'єкти підприємницької діяльності, що ввозять товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової декларації.

Податкова накладна видається у разі продажу товарів покупцю на його вимогу. Вона не виписується, якщо обсяг разового продажу товарів не більший двадцяти гривень, у разі продажу транспортних квитків та при виписуванні готельних рахунків.

У разі імпортування товарів документом, що засвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена митна декларація, яка підтверджує сплату ПДВ.

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, які виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Сплата податку проводиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за наступним періодом.

Якщо за результатами звітного періоду різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду має від'ємне значення, то така сума (як надміру сплачена) підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України.

Підставою для отримання відшкодування є дані виключно податкової декларації за звітний період.

При наявності в платника податкового боргу минулих звітних періодів зі сплати податку на додану вартість (у тому числі відстроченого та розстроченого) сума, задекларована платником до відшкодування, зараховується в погашення такої заборгованості.

У разі, коли платник податку має непогашену заборгованість з податку на додану вартість минулих податкових періодів або непогашений податковий вексель, сума експортного відшкодування або її частина направляються на погашення такої заборгованості або зараховуються у рахунок погашення такого векселя.

Відшкодування при настанні терміну проводиться згідно з рішенням платника податку, яке відображене в податковій декларації (одночасно може бути декілька напрямів відшкодування) шляхом:

-- перерахування грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує;

-- зарахування суми відшкодування в рахунок платежів з податку на додану вартість;

-- зарахування суми відшкодування в рахунок інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які надходять до Державного бюджету України. Податкові декларації з ПДВ подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю -- протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу -- протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Якщо останній день терміну подання податкової декларації припаданє на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.

Декларація подається (власноруч, поштою чи в електронній формі) до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником ПДВ. Декларація складається зі вступної частини та чотирьох розділів. З них платником заповнюються перші три розділи та вступна частина, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається у податковій інспекції (адміністрації).

Платник податку подає органу державної податкової служби податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання, чи ні.

Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк. Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського обліку, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник -- фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) -- підписами відповідальних осіб (директора, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі -- електронним підписом підзвітних осіб, зареєстрованих у порядку визначеним законодавством.

Податкова декларація а ПДВ має таку структуру:

* Вступна частина.

* Податкові зобов'язання.

* Податковий кредит.

* Розрахунки з бюджетом за звітний період.

* Результати розрахунків з податку на додану вартість.

Одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації. До податкової декларації додаються:

* додаток 1. "Розрахунок експортного відшкодування";

* додаток 2. "Розрахунок коригування сум ПДВ";

* додаток 3. "Розрахунок частки бюджетного відшкодування".

1.4 Вплив ПДВ на фінансовий результат підприємства

Фінансові результати - це результати підприємства, які виражені у вигляді прибутку або збитку. Дані результати наглядно мають таку процедуру розрахунку: усі доходи, що поступають на протязі певного періоду зменшуються на обсяг витрат, які несе підприємство протягом того ж періоду і якщо доходи будуть більшими, ніж витирати , то отримаємо прибуток, а якщо навпаки - то збиток. Також можна отримати і нульовий результат, що означатиме рівність між доходами і витратами.

Тепер давайте подивимось куди відноситься сума податку на додану вартість, що сплачує підприємство. Для цього розглянемо як формується ціна під впливом ПДВ та вираховується сума ПДВ.

1. Враховуючи господарську діяльність платника, визначаємо баз оподаткування (БО):

БО = СВ + П + ВМ + АЗ, де

СВ - собівартість; П - прибуток; ВМ - ввізне мито; АЗ - акцизний збір.

2. Обчислюємо суму ПДВ (податкові зобов'язання - ПЗ) за товарами, які підлягають продажу:

ПЗПДВ = (БО 20%) : 100

3. Формуємо вільну або регульовану ціну:

В(Р)Ц = БО + ПДВ

4. Визначаємо суму податкового кредиту (ПК) протягом звітного періоду:

ПК = ПДВтмц + ПДВоф + ПДВнма, де

ПДВтмц - сума податків, сплачених платником в зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей, у тому числі імпортних; ПДВоф - сума податків, сплачених у зв'язку з придбанням основних фондів; ПДВнма - сума податків, сплачених у зв'язку з придбанням нематеріальних активів.

5. Визначаємо суму ПДВ для сплати до бюджету (відшкодування з бюджету):

Сума ПДВ нараховується за формулами:

- на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:



ПДВ = (МВ + М + АЗ) 20% : 100;

- на товари, що обкладаються тільки митом:

ПДВ = (МВ + М) 20% : 100;

- на товари, що обкладаються тільки акцизним збором:

ПДВ = (МВ + АЗ) 20% : 100;

- на інші товари, що не підлягають обкладанню митом та

акцизним збором:

ПДВ = МВ 20% : 100, де

ПДВ - сума ПДВ; МВ - митна вартість; М - сума ввізного мита; АЗ - сума акцизного збору.

З цього всього ми бачимо, що ПДВ відноситься до витрат і включається в ціну товару, послуги, але не входить до собівартості. Тобто ми бачимо, що Податок на добавлену вартість фактично сплачується эа рахунок покупця, а не за рахунок доходів підприємства, яке реалізує відповідні товари чи послуги. Таким чином, платником податку виступає підприємство, яке реалізує продукцію, а податковий тягар фактично переноситься на покупця. З вище сказаного можна зробити висновок, що ПДВ на фінансові результати ніяк не може впливати. Так, напряму ПДВ таки не впливає, адже прибуток ще до вирахування ПДВ включається у базу його оподаткування. Але ще є непрямий вплив, через недоотримання прибутку у зв'язку зі зменшенням обсягу проданого товару. Тобто податок на додану вартість збільшує ціну продукції, а тому населення за свої доходи може купити менше даного товару у натуральному виразі. Розглянемо приклад:

Підприємство А реалізувало товару на суму 12000 грн.. Ціна одиниці продукції 120 грн. (з ПДВ), прибуток на одну одиницю становить 20 грн. . З цього ми можемо визначити, що кількість проданого товару становить 100 одиниць ( 12000 / 120 =100) , а сума отриманого прибутку становить 2000 грн. (100 * 20 = 2000). Тепер припустимо, що ПДВ відмінено, а доходи громадян залишились ті ж самі і витрачають вони на цей вид товару таку ж саму суму грошей як і раніше. За цих умов ціна одиниці товару зменшується і становить вже 100 грн. (120 * 5/6 = 100), кількість проданої продукції у натуральному виразі зростає і становить 120 одиниць (12000 / 100 = 120 ), а оскільки збільшилась кількість продажу , то прибуток також зріс і становить 2400 грн. (120 * 20 = 2400 ). Отже , з відміною податку на додану вартість підприємство отримало збільшення прибутку на 400 грн. (2400 - 2000 = 400).

Звичайно даний приклад не враховує багатьох факторів і в реальному часі збільшення прибутку не є таким відчутним, але те що відміна ПДВ призведе до збільшення купівельної спроможності та до збільшення прибутків підприємств факт безспірний.

Потрібно зазначити, що розглянуте вище враховує процеси, що відбуваються на макрорівні та в малому періоді часу. На макрорівні відбувається слідуюче: відміна ПДВ призведе до відчутного зменшення доходів у бюджет і на цій підставі держава не зможе ефективно виконувати свої функції. Це за собою тягне низку проблем, які призводять до загального зниження рівня життя. Це в подальшому призводить до зниження економічного росту та зменшує прибутки підприємства.

З усього цього робиться такий висновок: через сплату такого податку як ПДВ підприємство через його непрямий вплив недоотримує прибуток і якщо його прибрати це призведе в короткостроковому періоді до збільшення прибутків, але згодом в довгостроковому до їх зменшення. Тепер виникає питання: що робити з ПДВ? Прибирати його чи навпаки збільшувати?

Щоб відповісти на нього визначимо можливі варіанти. Перший - це заміна ПДВ на інший податок, а чесно поки що альтернатив мабуть немає. Другий - це його зміна. Дослідженням даного варіанту, тобто питанням оптимізації ПДВ, займається багато науковців та урядовців. При цьому прийняття остаточних рішень, відповідальність за них та введення їх у життя покладено на Державу у особі органів управління. Отже, щоб досягти максимальних прибутків на підприємствах та збільшити рівень життя населення в тій частині, що залежить від ПДВ необхідно його максимально оптимізувати, тобто зробити так щоб він був по середині між доходами держави, прибутками підприємств та купівельною спроможністю громадян. Це питання докладніше буде розглянуте в 3 розділі даної курсової роботи.

Розділ 2. Аналіз оподаткування підприємства ВАТ «ІнГЗК»

2.1 Загальна характеристика діяльності ВАТ «ІнГЗК»

Відкрите акціонерне товариство “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” було створено шляхом перетворення Інгулецького ГЗК рішенням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 09.01.1997 р.

При створенні Товариством емітовано 544,112 млн. простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн.

Місце знаходження комбінату: 50064, м. Кривий Ріг, Україна. Код ВАТ ІнГЗК згідно з ЄДРПОУ - 00190905, розрахунковий рахунок № 26003301155002 в Інгулецькому відділенні Промінвестбанку України в місті Кривий Ріг, МФО 305664.

ВАТ ІнГЗК має у своєму складі 33 структурних підрозділів та цехів, 21 з яких займається виробництвом та забезпеченням виробництва основної продукції. Цехи комбінату організаційно поділені на виробничі дільниці за видами діяльності.

Інгулецьке родовище розташоване в південній частині Криворізького басейну і представлено шароподібним покладом (потужність від 100 до 1000 м, довжиною по простяганню 2,5 км, шириною 1,2 км).

У геологічній будівлі родовище представлене гранітами, магматитами, породами Криворізької серії, прикритими опадовими створеннями кайнозою (глинами, пісками, вапняками, суглинками). У свою чергу Криворізька серія складена чотирма свитами порід: амфіболіти, аркозофіліти, залозисті і талькові обрії.

За станом на 01.01.2008 р. ВАТ „Інгулецький ГЗК” складається з 33 структурних підрозділів - цехів. Виробництвом і забезпеченням виробництва основної продукції зайняті 21 цех, з яких 6 основних - кар'єр, дробильна фабрика, рудозбагачувальні фабрики №1 і №2, цех технологічного автотранспорту, залізничний цех. Соціально-побутовим забезпеченням працівників комбінату і їхніх родин, що складають основну частину міста Інгулець з населенням 45 тис. чол. зайняті 12 цехів.

Цехи комбінату організаційно розділені на виробничі ділянки по видах діяльності.

Загальне керівництво здійснюється управлінням ВАТ „ІнГЗК”, що поєднує керівників і фахівців із усіх напрямків організації і забезпечення виробничої діяльності.

Структуру організаційного управління комбінатом відображено на рис. 2.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1. Організаційна структура управління ВАТ „ІнГЗК”

Підприємство має лінійно-функціональну організаційну структуру управління. Лінійно-функціональна організаційна структура управління спирається на розподіл повноважень та відповідальності за функціями управління і прийняття рішень по вертикалі. Вона дає змогу організувати управління за лінійною схемою (директор - начальник цеху - майстер), а функціональні відділи апарату управління підприємства лише допомагають лінійним керівникам вирішувати управлінські завдання. При цьому лінійних керівників не підпорядковано керівникам функціональних відділів апарату управління.

Така структура управління завдяки своїй ієрархічності забезпечує швидку реалізацію управлінських рішень, сприяє спеціалізації і підвищенню ефективності роботи функціональних служб, уможливлює необхідний маневр ресурсами. Вона є найдоцільнішою за масового виробництва зі сталим асортиментом продукції та незначними еволюційними змінами технології її виготовлення.

Основною продукцією ВАТ ІнГЗК є: залізорудний концентрат, щебінь, пісок, цегла червона, стисле повітря.

Проаналізуємо основні техніко-економічні показники по ВАТ „ІнГЗК” за останні три роки, табл .2.1.

Таблиця 2.1. Основні техніко-економічні показники по ВАТ „ІнГЗК” за 2006-2008 роки

Середня заробітна плата, грн.	1209	1714	1860	651	146
Продуктивність праці, тис. грн.	123,48	154,48	195,88	31	41,4
Кредиторські зобов'язання	356231	390644	408309	34413	17665
Дебіторська заборгованість	191735	336123	402214	144388	66091
Основні засоби, тис. грн.	792836	915598	882963	122762	-32635
Рентабельність, %	14,15	15,35	15,77	1,2	0,42

Як видно з табл. 2.1, на підприємстві спостерігаються наступні зміни основних техніко-економічних показників: обсяг реалізації збільшився у порівнянні з 2006 роком на 262204 тис. грн., а у 2008 році ще зріс на 330837 тис. грн.; збільшився валовий прибуток із 122125 тис. грн у 2006 році до 259750 тис. грн .у 2008 році; зросла продуктивність праці на 31 тис. грн. і на 41,4 тис. грн. у 2007-2008 роках відповідно. Підвищилась середня заробітна плата з 1209 грн. у 2006 році до 1860 грн. у 2008 році; зросла рентабельність на 1,2% і на 0,42% у 2004-2005 роках відповідно.

До негативних змін можна віднести значне зростання валових витрат у 2007році на 197053 тис. грн., а у 2008 році на 231288 тис. грн. Таке значне зростання витрат пояснюється зростанням обсягу виробництва. Зросла сума кредиторської заборгованості на 34413 тис. грн. у 2007 році та на 17665 тис. грн. у 2008 році. Також зросла сума дебіторської заборгованості на 144388 тис. грн. та на 66091 тис. грн. у 2007-2008роках відповідно, що є негативним для діяльності підприємства. До негативних змін також відноситься зменшення вартості основних засобів на 32635 тис. грн. у 2008 році. Ці зміни негативно впливають на загальний стан підприємства.

2.2 Аналіз фінансового стану ВАТ “ІнГЗК”

Для аналізу фінансового стану підприємства та необхідних висновків щодо його фінансового стану застосовується наступна група коефіцієнтів, які порівнюються з нормативними та у динаміці.

Фінансовий стан підприємства - це показник його фінансової конкурентноздатності, тобто платоспроможності, кредитоспроможності, виконання зобов'язань перед державою та іншими підприємствами. Фінансовий аналіз - це засіб оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності.

Кожне підприємство зацікавлене у міцному фінансовому стані, що формується в процесі його взаємовідносин з іншими підприємствами, фірмами, банками, страховими компаніями та акціонерами.

На основі форми №1 “Баланс” (додаток А) та форми №2 “Звіт про фінансові результати” (додаток Б) проведемо загальний аналіз стану ВАТ “ІнГЗК”.

Баланс підприємства за 2006-2008 рр. представимо у вигляді аналітичного балансу, що дасть можливість наочно в укрупненому вигляді простежити за змінами в активах та пасивах підприємства. Аналітичний баланс підприємства за 2006-2008рр. представлено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 Аналітичний баланс ВАТ “ІнГЗК” за 2006-2008рр.

Показник	2006 рік, тис. грн.	2007 рік, тис. грн.	Відхилення	2008 рік, тис. грн.	Відхилення
1	2	3	4	5	6
Активи
1. Усього майна	1411116	2021472	610356	2212429	190957
1.1. Основні засоби і необоротні активи	1005674	1194423	188749	1357250	162827
в % до майна	71,27%	59,09%	- 12,18%	61,35%	+2,26%
1.2. Оборотні активи	404069	824878	420809	852886	28008
у % до майна	28,63%	40,8%	+12,17%	38,55	- 2,25%
1.2.1. Запаси	193897	334639	140742	356688	22049
у % до оборотного капіталу	47,99%	40,57%	- 7,42%	41,82	+1,25%
1.2.2. Дебіторська заборгованість	192130	486458	294328	479690	- 6768
у % до оборотного капіталу	47,55%	58,97%	+11,42%	56,24%	- 2,73%
1.2.3. Кошти та їх еквіваленти:
у національній валюті	4 015	19	- 3996	60	41
у іноземній валюті	204	3062	2858	410	- 2652
у національній валюті	0,99%	0,0023%	- 0,9877%	0,007%	+0,0047
у іноземній валюті	0,05%	0,37%	+0,32%	0,05%	- 0,32%
Векселі одержані	8 134	134	- 8000	634	+500
у % до оборотного капіталу	2,013%	0,016%	- 1,997%	0,074%	+0,058%
Інші оборотні активи	5 689	566	- 5123	15404	14838
1.3. Витрати майбутніх періодів	1 373	2171	798	2293	122
у % до майна	0,097%	0,107%	+0,01%	0,104%	- 0,003%
Пасиви	1 411 116	2021472	610356	2212429	190957
1. Власний капітал	732 367	1143279	410912	1655111	511832
1.1. Статутний капітал	362 056	362056	0	687906	325850
1.2. Інший додатковий капітал	332 525	323458	- 9067	319207	- 4251
1.3. Резервний капітал	18 899	48528	29629	58010	9482
1.4. Нерозподілений прибуток	145 604	409237	263633	589988	180751
1.5. Неоплачений капітал	126 717	0	- 126717	0	0
2. Забезпечення витрат і платежів	11 911	11393	- 518	13353	1960
3. Довгострокові зобов'язання	43 201	54296	11095	10001	- 44295
4. Поточні зобов'язання	552 429	741558	189129	468734	- 272824
5. Доходи майбутніх періодів	71 208	70946	- 262	65230	- 5716



Данні таблиці 2.2 свідчать, що в 2007 році вартість майна в розпорядженні підприємства становила 2021472 тис. грн., тобто майно підприємства збільшилось в порівнянні з 2006 роком на 610356 тис. грн. за рахунок збільшення основних і оборотних коштів. У загальній вартості майна, яке перебуває в розпорядженні підприємства, 59,09% становлять основні засоби й необоротні активи, які збільшилися на кінець 2007 року на 188749 тис. грн., а в загальній вартості майна їхня питома вага зменшилась на 12,18%.

Оборотні активи збільшились на 420809 тис. грн., і в загальній вартості майна їхня питома вага збільшилась на 12,17%, причому матеріальні активи у 2007 році порівняно з 2006 роком збільшились на 140742 тис. грн., а їхня питома вага в загальній вартості оборотного капіталу зменшилась на 7,42%, частка дебіторської заборгованості збільшилась на 11,42%, що негативно впливає на фінансовий стан підприємства.

Кошти (гроші) та їх еквіваленти в національній валюті зменшились на 3996 тис.грн., або на 0,9877%, але в іноземній валюті збільшилися на 2858 тис. грн. (0,32%).

Відбулося збільшення кредиторської заборгованості підприємства:

довгострокові кредити банків збільшилися на 21867 тис. грн. у 2007 році;

короткострокова заборгованість також збільшилась на 11095 тис. грн.

Вище перераховані зміни на підприємстві відбулися у 2007 році по відношенню до 2006 року, а структурні зміни балансу ВАТ «ІнГЗК» за 2008 рік по відношенню до 2007 року запишемо у наступному вигляді.

Отже, зміни структури балансу підприємства обумовлено наступними факторами:

активи:

зниження дебіторської заборгованості на 16292 тис. грн. , або на 3,3 %;

збільшення вартості матеріально-виробничих запасів на 22049 тис. грн., або на 6,6 % у зв'язку з формуванням запасів обладнання, запчастин та будівельних матеріалів для виконання у 2009 р. ремонтних та будівельно-монтажних робіт по реконструкції підприємства;

збільшення вартості основних засобів і необоротних активів на 162827 тис. грн. , або на 2,26 % до загальної вартості майна, в основному за рахунок придбання основних фондів (фондів виробничого призначення та фондів призначених для капітального будівництва).

пасиви:

зниження кредиторської заборгованості на 272824 тис. грн. або на 44,2 % в основному за рахунок кредиторської заборгованості по виданим векселям;

зменшення заборгованості по довгостроковим зобов'язанням на 44295 тис. грн. або 81,6 %;

збільшення власного капіталу на 511832 тис. грн. або на 44,8% , в основному за рахунок додаткової емісії акцій.

Аналіз балансу дає лише загальне уявлення про майно підприємства та джерела його утворення. Для того щоб детальніше ознайомитися з діяльністю ВАТ “ІнГЗК”, розрахуємо показники фінансового стану, а саме показники майнового стану, ліквідності, рентабельності, ділової активності та фінансової стійкості, оскільки комплексну оцінку фінансового стану підприємства і системний аналіз його фінансової звітності можна здійснити тільки за допомогою гармонійної сукупності показників.

Розрахуємо показники фінансового стану, результати яких внесено до табл. 2.3, а розрахунки ведуться у додатку В.



Таблиця 2.3 Показники фінансового стану ВАТ “ІнГЗК” за 2006-2008рр.

Показник	2006р.	2007р.	Зміни 2007до 2006р.	2008р.	Зміни 2008до 2007р.
Аналіз рентабельності підприємства
Рентабельність власного капіталу, %	2,2	25,0	+22,8	11,3	- 13,7
Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком, %	1,1	14,0	+12,9	9,0	- 5,0
Аналіз ділової активності підприємства
Коефіцієнт оборотності активів	0.97	1,19	+0,22	0,98	- 0,21
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	9.026	7.77	- 1,26	6.03	- 1,74
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	4.9	5.89	+0,99	4.3	- 1,59
Середній срок погашенняя дебіторської заборгованості, дні	75	62	- 13	85	+ 23
Середній срок погашення кредиторської заборгованості, дні	155	115	- 40	106	- 9
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	2.35	3,17	+ 0,82	3.45	+ 0,28
Аналіз фінансової стійкості підприємства
Коефіціїнт автономії	0,52	0,56	+0,04	0,75	+0,19
Коефіцієнт заборгованості	0,92	0,77	-0,15	0,34	-0,43
Коефіцієнт фінансової стійкості	1,23	1,4	+0,17	3,5	+2,1
Аналіз ліквідності підприємства
Коефіцієнт загальної ліквідності	0,74	1,1	+0,36	1,8	+0,7
Коефіцієнт термінової ліквідності	0,37	0,67	+0,3	1,03	+0,36
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,008	0,004	- 0,004	0,001	- 0,003

Аналіз рентабельності власного капіталу характеризувався постійними коливаннями протягом років, що аналізуються. Прибутковість кожної гривні, вкладеної у власні кошти в 2007 році в порівнянні з 2006роком збільшилась, а у 2008р. До 2007 р. - зменшилась, оскільки спостерігалося коливання величини чистого прибутку, а також збільшення величини власних засобів.

Коливання рентабельності реалізованої продукції (за чистим прибутком) від тих факторів, що і рентабельність власного капіталу.

Оборотність активів підприємства в 2007 році по відношенню до 2006 року збільшилася на 22,7%, що пов'язано зі збільшенням виручки від реалізації та зменшенням вартості оборотних активів;а в 2008 році в порівнянні до 2007 року відбулося зменшення оборотності активів на 17,6 %, внаслідок збільшення виручки лише на 1,5% та вартості оборотних активів на 23%.

Оборотність матеріальних запасів у 2007 році по відношенню до 2006 року зменшилась на 13,9%, внаслідок значного збільшення вартості виробничих запасів, незавершеного виробництва та готової продукції, а також незначного збільшення виручки від реалізації продукції. У 2008 році по відношенню до 2007 року оборотність матеріальних запасів зменшилася на 22,4%, що спричинено збільшенням вартості товарів майже у 200 разів та готової продукції на 40%.

Оборотність дебіторської заборгованості в 2007 році по відношенню до 2006 року зросла в 1,2 рази, що пов'язано зі збільшенням виручки від реалізації продукції та незначним ростом дебіторської заборгованості, тобто середній срок погашення дебіторської заборгованості знизився на 13 днів. Оборотність дебіторської заборгованості в 2008 році по відношенню до 2007 року знизилась на 27,0%, це зумовлено майже однаковою виручкою від реалізації у 2007 та 2008 роках та збільшення дебіторської заборгованості у 2008 році по відношенню до 2007 року на 40%, тобто середній строк погашення дебіторської заборгованості зріс на 23 днів.

Оборотність кредиторської заборгованості у 2007 році зросла на 35,0%, тобто середній строк погашення кредиторської заборгованості знизився на 40 днів. Оборотність кредиторської заборгованості у 2008 році зросла на 8,8%, тобто середній строк погашення кредиторської заборгованості знизився на 9 днів.

Необхідно відмітити позитивну тенденцію зміни коефіцієнта автономії та коефіцієнта заборгованості підприємства, які знаходяться у межах, що відповідають позитивній тенденції діяльності підприємства. Коефіцієнт автономії з кожним роком збільшується, а коефіцієнт заборгованості, навпаки, зменшується, що свідчить про покращення структури позичкових та власних засобів та дозволяє підвищити рівень фінансової стійкості підприємства.

Відносно показників ліквідності можна зробити наступні висновки про те, що ВАТ “ІнГЗК” має недостатню кількість ресурсів для погашення його поточних зобов'язань.

Коефіцієнт загальної ліквідності протягом досліджуваного періоду (2006-2008 рр.) зростає і становить відповідно: 0,74; 1,1; 1,8. Це свідчить про те, що підприємство спроможне погасити 0,74 - 1,8 частину поточних зобов'язань, якщо реалізує всі свої оборотні активи. В 2007 та 2008 роках підприємство мало значні оборотні кошти, сформовані завдяки власним джерелам. Дані коефіцієнти не відповідають рекомендованому значенню.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності протягом трьох років коливається в межах від 0,001 до 0,008, що не задовольняє рекомендоване значення (0,2). Це свідчить про те, що підприємство має недостатньо грошових коштів і таким чином може одночасно погасити лише незначну частку короткострокової кредиторської заборгованості.

Коефіцієнт швидкої ліквідності показує дещо кращу ситуацію, ніж коефіцієнт абсолютної ліквідності. За досліджуваний період він зростає і в 2008 році відповідає рекомендованій межі (>1). Це означає, що підприємство мало можливість погасити відповідно: 37%, 67%, 103% короткострокової кредиторської заборгованості ліквідними коштами та очікуваними надходженнями від дебіторів.

Окрім аналізу ліквідності підприємства можна провести аналіз ліквідності балансу - ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші відповідає терміну погашення зобов'язань. Дані аналізу занесемо до табл. 2.4.

Таблиця 2.4. Аналіз ліквідності балансу ВАТ “ІнГЗК”

Групи показників	2006р.	2007р.	2008р.
А1	4219	3081	470
А2	202884	496616	480324
А3	199586	335324	372092
А4	1005674	1193779	1357250
П1	327971	607994	387292
П2	224458	133284	81442
П3	43201	54296	10001
П4	746898	1157262	1668464
А1 > П1	незадовільно	незадовільно	незадовільно
А2 > П2	незадовільно	задовільно	задовільно
А3 > П3	задовільно	задовільно	задовільно
А4 < П4	незадовільно	незадовільно	задовільно

Проаналізувавши ліквідність балансу ВАТ “ІнГЗК” бачимо, що баланс підприємства протягом усіх років, що аналізуються, є не ліквідним, оскільки має місце не виконання нерівності активів та пасивів балансу.

В 2006 році підприємство в недостатній мірі було забезпечене грошовими коштами для поточних розрахунків, виникли проблеми з погашенням короткострокових кредитів, кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, не виконувались зобов'язання щодо формування власного капіталу. З 2007 року ситуація на підприємстві почала змінюватися на краще. На кінець 2008 року була нестача лише найбільш ліквідних активів. Виконання четвертої нерівності свідчить про дотримання підприємством мінімальної умови фінансової стійкості та наявності власних оборотних активів.

Отже, аналіз фінансового стану підприємства показав, що ВАТ “ІнГЗК” - підприємство з задовільним фінансовим станом, оскільки працює на покращення результатів своєї діяльності, про що свідчать показники фінансового стану, які з кожним роком покращуються (наближаються до рекомендованих значень).

2.3 Динаміка сплати підприємством ВАТ «ІнГЗК» податку на додану вартість

Основним податком, яке сплачує підприємство є податок на прибуток, який складає 30 - 40 % від загальної суми сплати до бюджету, частка податку на додану вартість коливається в межах від 9% до 12% . Отже, за допомогою таблиці 2.5 проаналізуємо надходження податків, зборів та платежів до бюджету від ВАТ «ІнГЗК». Дані, занесені до таблиці, взяті з додатку Г.