Методи регулювання та сбалансування місцевих бюджетів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Місцеві бюджети - складова ланка бюджетної системи

1.1 Методи регулювання місцевих бюджетів

1.2 Особливості збалансування місцевих бюджетів

1.3 Міжбюджетні трансферти, як головний фінансовий інструмент збалансованості місцевих бюджетів

Розділ 2. Аналіз регулювання та збалансування місцевих бюджетів на прикладі Кілійського району за 2007, 2008 роки

2.1 Аналіз доходів місцевих бюджетів

2.2 Аналіз видатків місцевих бюджетів

Розділ 3. Шляхи вдосконалення роботи з питань регулювання та збалансування місцевих бюджетів

Висновки

Вступ

Обрана тема: ”Методи регулювання та збалансування місцевих бюджетів” є актуальною тим, що Україна повинна чітко визначитись із всіма сторонами функціонування місцевих бюджетів і реалізації бюджетного процесу на відповідні території, адже це об'єктивна необхідність формування нових для нас ринкових відносин. Важливість теми підкреслюється ще й гостротою проблеми пошуку форм і методів зміцнення фінансової незалежності органів місцевого самоврядування, необхідністю вдосконалення організації бюджетного процесу і зростання ефективності функціонування фінансів місцевих органів влади, а також тим, що не дивлячись вже на досить тривале обговорення даних питань як серед наукових кіл і вищих органів влади, практичних їх вирішень не було досягнуто.

Саме місцевим бюджетам, як основній фінансовій базі органів місцевого самоврядування, належать особливе місце в бюджетній системі нашої держави. Важлива роль відводиться місцевим бюджетам і у соціально-економічному розвитку території, адже саме з місцевих бюджетів здійснюється фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров'я населення, засобів масової інформації; також фінансуються різноманітні молодіжні програми, видатки по упорядкуванню населених пунктів. Саме з місцевих бюджетів здійснюються видатки на соціальний захист та соціальне населення. Таким чином, сьогодні з особливою гостротою постає проблема вироблення дієвого механізму, який би визначав нові принципи регулювання та збалансування місцевих бюджетів. При цьому питання бюджетної політики, оподаткування і міжбюджетних відносин повинні розглядатись і вирішуватись комплексно, оскільки вони тісно взаємопов'язані, і ні один із цих елементів не може бути реформованим без врахування двох інших.

Ці та інші питання, пов'язані з фінансовою самостійністю місцевих органів влади не є новими. Проте багато з них чекають на своє практичне вирішення.

Саме ця обставина і зумовила потребу у вивчені процесу регулювання та збалансування місцевих бюджетів, ролі планування в процесі використання коштів на виконання програм розвитку регіону на місцевому рівні.

Метою роботи є:

- з'ясування економічної суті бюджету, джерела наповненості місцевих бюджетів регіону та його фактори впливу на наповненість місцевих бюджетів;

- розгляд ролі фінансових органів у бюджетному процесі;

- аналіз стану виконання місцевих бюджетів, взаємозв'язок бюджету;

- міста з обласним та Державним бюджетами;

- дослідження перспективних напрямків у вдосконаленні взаємовідносин та особливості бюджетного регулювання між місцевими та Державним бюджетом.

Для досягнення цієї мети ставляться слідуючі завдання:

- дослідження економічного змісту місцевих бюджетів;

- дослідження проблем регулювання та збалансування місцевих бюджетів;

- розробка пропозицій щодо вдосконалення існуючого механізму функціонування місцевих бюджетів.

Об'єктом дослідження даної роботи стали нормативно-правові акти України; праці вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких найвизначніші: Юрій С., Кравченко В., Василик О., Федосов В., Андрущенко В., Бескид Й., Сало І., Луніна І., Єпіфанов А., Павлов В., Кириленко О.П. чинну практику організації бюджетного процесу, публікації в періодичних виданнях з проблем, які торкаються теми дослідження; а також аналіз регулювання та збалансування місцевих бюджетів на прикладі Кілійського району.

Розділ 1. Місцеві бюджети - складова ланка бюджетної системи

1.1 Теоретичні основи регулювання місцевих бюджетів

Бюджетна система кожної країни представляє сукупність усіх бюджетів; вона функціонує як єдине ціле, на певних організаційних засадах, що визначаються державним устроєм та адміністративно-територіальним поділом. Між бюджетами різних ланок і видів обов'язково виникають різноманітні взаємозв'язки, які зумовлені:

1) необхідністю досягнення збалансованості усіх бюджетів;

2) забезпечення виконання завдань центральних органів влади та управління і місцевого самоврядування;

3) здійснення перерозподілу бюджетних ресурсів в зв'язку із розбіжностями у рівнях податкового потенціалу і відмінностями у обсягах видатків в територіальному розрізі.

Основними складовими міжбюджетних відносин є:

- розмежування функцій і повноважень між органами державної влади і місцевим самоврядування і на цій основі розподіл доходів і видатків між окремими видами бюджетів;

- надання фінансової допомоги бюджетам тих територій, які мають недостатній податковий потенціал, т.б. здійснення бюджетного регулювання;

- забезпечення перерахування надлишкових коштів з бюджетів територій-донорів;

- здійснення фінансового вирівнювання як гарантії задоволення потреб населення усіх територіальних громад на однаковому рівні.

В збалансуванні бюджетів велике значення має бюджетне регулювання, яке полягає у щорічному перерозподілі загальнодержавних централізованих фінансових ресурсів між різними ланками бюджетної системи з метою збалансування бюджетів на рівні, необхідному для виконання місцевими органами їх функцій. Бюджетне регулювання здійснюється відповідно кожним представницьким органом щодо бюджетів нижчого рівня. Розмежування та перерозподіл доходів у процесі бюджетного регулювання здійснюється з урахуванням економічного, соціального, демографічного, екологічного, природного стану відповідних адміністративних територій з метою подолання нерівностей між ними.

Серед методів бюджетного регулювання виділяють кілька модифікацій залежно від включених до нього елементів розподільчих відносин. В Україні традиційно використовують такі інструменти бюджетного регулювання:

1. Власні доходи.

2. Відсоткові відрахування від загальнодержавних податків і доходів (регулюючі та закріплені доходи).

3. Бюджетні трансферти (дотації, субсидії, субвенції, внески до державного бюджету України, міжбюджетні взаєморозрахунки).

4. Бюджетні позички.

Власні доходи - це доходи (податкові і неподаткові надходження), що формуються і використовуються місцевими органами влади на підвідомчій їй території.

До власних доходів місцевих бюджетів відносять доходи, що визначені ст.69 Бюджетного кодексу Україні, а саме:

- місцеві податки і збори, що зараховуються в бюджети місцевого самоврядування;

- 100% плати за землю для бюджетів міст Києва і Севастополя, 75% плати за землю - для бюджетів міст Республіканського, Автономної Республіки Крим і міст обласного підпорядкування, 60% плати за землю - для бюджетів сіл, селищ міського типу, міст районного підпорядкування;

- податок із власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів у частині, зачислюваній до відповідного бюджету;

- надходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними засобами;

- податок на промисел, що зараховується в бюджет місцевого самоврядування;

- надходження дивідендів на акції (облігації) господарських утворень, що знаходяться у власності територіальних громад;

- плата за забруднення навколишнього середовища в частині, зачислюваній у відповідний бюджет.

- кошти від відчуження майна, що знаходиться в комунальній власності, у тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що знаходяться в комунальній власності;

- фіксований сільськогосподарський податок у частині, зачислюваній до бюджету місцевого самоврядування;

- плата за оренду майнових комплексів, що знаходяться в комунальній власності;

- надходження від місцевих грошово-речових лотерей;

- плата за гарантії, надані з дотриманням умов, визначених статтею 17 Бюджетного кодексу, тобто виконкоми місцевих рад можуть надати суб'єктам гарантії у відношенні боргових зобов'язань, але на умовах платності, терміновості, майнового забезпечення і зустрічних гарантій, отриманих від інших суб'єктів. У випадку невиконання своїх зобов'язань суб'єктами, застосовується механізм вилучення цієї заборгованості в порядку, передбаченому законодавством;

- власні надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок засобів відповідного бюджету;

- податок на прибуток підприємств комунальної власності;

- платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;

- інші надходження.

Ці доходи місцевих бюджетів не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Найбільшого розповсюдження набув метод відсоткових відрахувань від загальнодержавних податків і зборів. Сутність його полягає у наступному. Для цілей бюджетного регулювання всі доходи бюджетів поділяються на дві групи:

1) закріплені, які повністю надходять у той чи інший бюджет;

2) регулюючі, які діляться у певному співвідношенні між бюджетами різних рівнів.

Закріплені доходи є основою самостійності місцевих бюджетів. Перелік доходів, які повністю зараховуються до місцевих бюджетів, встановлений Законом “Про бюджетну систему України”

До доходів, закріплених законодавством за бюджетами органів місцевого самоврядування і які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, відносяться такі податки і збори (обов'язкові платежі) як:

- податок з доходів фізичних осіб;

- державний збір у частині, що належить відповідним бюджетам;

- плата за ліцензії на проведення визначених видів господарської діяльності і сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад;

- плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, здійснювану виконавчими органами відповідних рад;

- плата за торговельний патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (за винятком плати на придбання торговельних патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами), що стягується виконавчими органами відповідних органів;

- надходження адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад або створеними у встановленому порядку адміністративними комісіями;

- єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва в частині, що належить відповідним бюджетам.

Податки і збори (обов'язкові платежі), зазначені вище, складають кошик доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування.

Регульовані доходи складають основну масу надходжень до місцевих бюджетів України. Це доходи, що на пайовій основі розподіляються між усіма ланками бюджетної системи України.

Уточнення переліку регульованих доходів місцевих бюджетів здійснюється в процесі ухвалення щорічних законів про Державний бюджет України.

До основних регульованих доходів належать:

- податок на додану вартість;

- податок на прибуток підприємств (за винятком тих, що перебувають у комунальній власності);

- акцизний збір;

- податок з доходів фізичних осіб;

- плата за землю.

Регульовані доходи зараховуються до місцевих бюджетів за індивідуальними ставками та єдиними нормативами відрахувань.

Наступним інструментом регулювання місцевих бюджетів є метод бюджетних трансфертів.

Бюджетні трансферти - кошти, що передаються з державного бюджету до місцевих бюджетів або з місцевих бюджетів вищого рівня до бюджетів нижчого рівня ( і навпаки) у формі дотацій, субсидій, субвенцій тощо.

Усі бюджетні трансферти поділяються на дві групи, залежно від цільового спрямування коштів:

- поточні - грошові допомоги (дотації), які одержують бюджети нижчих рівнів при нестачі доходних джерел;

- капітальні (субвенції) - передбачають цільове використання одержаних коштів і тому безпосередньо впливають на структуру видатків бюджетів, які їх отримують.

Іще одним методом регулювання місцевих бюджетів є бюджетні позички.

Бюджетні позички - це операції, пов'язані з одержанням коштів на умовах повернення, платності і терміновості, у результаті яких з'являються зобов'язання перед бюджетом, пов'язані з поверненням цих коштів у бюджет. Позики в місцевий бюджет можуть здійснюватися лише з бюджету розвитку, або для покриття касових розривів у період виконання наповнення місцевого бюджету.

Бюджетні позики виникають у наступних випадках:

- позики (позички) з бюджетів вищого рівня;

- позики в комерційних банках;

- бюджетні гарантії при позиках комерційних структур, у тому числі на потребу дохідної частини місцевого бюджету (у частині будівництва шкіл, лікарень і т.д.)

- випуск муніципальних позик.

Позики з державного бюджету надаються місцевим бюджетам для покриття тимчасових касових розривів у період виконання загального фонду бюджету протягом бюджетного року.

Тимчасовий касовий розрив - це нестиковка в період фінансування витрат з надходженнями доходів у цей бюджет.

Часто такі позики перетворюються в непрямі форми дотації місцевих бюджетів, оскільки вони або пролонгуються, або зовсім списуються.

Для покриття тимчасових касових розривів, що виникають у період наповнення загального фонду місцевого бюджету, виконавчі органи місцевого самоврядування за рішенням відповідної ради можуть одержати короткострокові позики у фінансово-кредитних установах на період до трьох місяців, але в рамках поточного бюджетного періоду.

Відсутність широкої практики залучення кредитів для фінансування бюджетних потреб місцевою владою зумовлена високими процентними ставками, що приводять до значного додаткового бюджетного навантаження при здійсненні видаткової частини.

Застосування методів бюджетного регулювання в Україні зумовлено:

- закріпленим у законодавстві поділом владних повноважень між виконавчою державною владою та органами місцевого самоврядування;

- розмежуванням доходів між ланками бюджетної системи;

- існуючою системою оподаткування, що включає в себе загальнодержавні місцеві податки і збори;

нерівномірністю економічного та соціального розвитку різних територій і відповідно необхідністю фінансового вирівнювання

1. Як елемент бюджетного механізму, регулювання між бюджетних відносин забезпечує регламентування розподільчих і перерозподільчих процесів у рамках бюджетної системи.

2. Об'єктом регулювання міжбюджетних відносин є частина фінансових ресурсів держави і територіальних громад.

3. Метою регулювання є збалансування всіх ланок бюджетної системи.

4. Критерієм збалансованості є фінансове забезпечення гарантованих державою послуг відповідно до розподілу владних повноважень по вертикалі.

1.2 Особливості збалансування місцевих бюджетів

Збалансування місцевих бюджетів належить до ключових проблем бюджетної системи. Згідно із ст.21 3акону України "Про бюджетну систему України", "збалансованість місцевих бюджетів, які входять до складу бюджетної системи України, є необхідною умовою фінансово-бюджетної політики". В найзагальніших рисах під "збалансуванням" необхідно розуміти забезпечення рівноваги.

Однією з головних цілей міжбюджетних відносин на рівні місцевого самоврядування є подолання вертикальних і горизонтальних дисбалансів за допомогою саме збалансування бюджетів (фінансового вирівнювання).

Під вертикальними фіскальними дисбалансами розуміють невідповідність між обсягами фінансових ресурсів того чи іншого рівня влади, регіонального або місцевого, і обсягами завдань та обов'язків, які на нього покладаються в процесі розподілу компетенцій між центральною, регіональною і місцевою владами. Вертикальний фіскальний дисбаланс означає недостатність фінансових ресурсів і певного рівня влади для забезпечення громадських і державних послуг у межах його завдань.

Вертикальні фіскальні дисбаланси можна усунути кількома шляхами:

- центральна влада або влада вищого територіального рівня може взяти частину обов'язків із надання державних і громадських послуг і тим самим зменшити коло обов'язків того рівня влади, в якого виник вертикальний фіскальний дисбаланс;

- запровадження тим рівнем влади, який має вертикальний фіскальний дисбаланс, додаткових податків;

- передача центральною владою частини своїх податків територіальному рівню влади, що має такий дисбаланс;

- за рахунок надання центральною владою грантів, субсидій та інших трансфертів.

На відміну від вертикальних фіскальних дисбалансів горизонтальні фіскальні дисбаланси пов'язані з різними фінансовими можливостями органів влади одного територіального рівня. Горизонтальний фіскальний дисбаланс - це невідповідність між обсягами фінансових ресурсів однієї або кількох територіальних одиниць одного рівня обсягу завдань, які на них покладаються і які забезпечуються іншими територіальними одиницями цього рівня.

Горизонтальний фіскальний дисбаланс виникає тоді, коли:

- одна або кілька територій того ж рівня не мають достатніх фінансових ресурсів для надання державних і громадських послуг в обсягах, що надаються іншими територіями відповідно до певних стандартів;

- існують так звані „бідні” і „багаті” території;

- деякі території мають більші потреби, ніж інші;

- існує більш висока вартість державних і громадських послуг у межах одних територій порівняно з іншими.

Горизонтальні фіскальні дисбаланси можна усунути вищими податковими ставками в межах відповідних територій. Але це буде несправедливо стосовно населення цих територій. Тому держава зобов'язана долати такі дисбаланси в рамках політики збалансованості бюджетів.

Збалансування місцевих бюджетів (або цей процес ще називають фінансове вирівнювання)- процес усунення вертикальних і горизонтальних дисбалансів. У процесі фінансового вирівнювання здійснюються заходи з перерозподілу фінансових ресурсів як між ланками системи бюджетів по вертикалі, так і між званими бідними і багатими територіями по горизонталі.

Метою збалансування місцевих бюджетів є перерозподіл фінансових ресурсів на користь тих владних рівнів, котрі мають вертикальні й горизонтальні фіскальні дисбаланси з метою їх усунення.

Проблеми фінансового вирівнювання в усіх зарубіжних країнах викликають гострі політичні дискусії. І це зрозуміло, адже йдеться про те, що одні території мають бути фінансовими донорами інших. Практика зарубіжних країн засвідчує: території з потужнішою податковою базою обстоюють свої права та переваги у формуванні дохідної частини своїх бюджетів. І навпаки, „бідні” території апелюють до центральної влади з вимогами збільшення обсягів фінансової допомоги. Ось чому майже в усіх розвинутих зарубіжних країнах встановлено чіткі законодавчі норми збалансування бюджетів й обов'язки „багатих” територій з надання частини своїх ресурсів для цих потреб.

В українській практиці терміну „збалансування” частково відповідає поняття регулювання доходів бюджетів. Практика регулювання доходів бюджетів в Україні значною мірою залишається досить примітивною, немає достатніх правових основ.

Крім того, поняття збалансування не зводиться лише до регулювання бюджетів. Таким чином, В Україні поки що не здійснюється свідомої політики фінансового вирівнювання, як це спостерігається в розвинутих європейських державах.

Отже, необхідність запровадження в Україні фінансового вирівнювання зумовлена рядом причин:

1. Це нерівномірність територіального розміщення продуктивних сил, яка зумовлює диференціювання податкової бази регіонів та територій України. Причому, як свідчить досвід, диференціація податкової бази зростає. Зміщуються центри її розміщення. Порівняно зменшується роль традиційних індустріальних областей і зростає значення столиці держави. Ще більш занепадає податкова база аграрних регіонів України.

2. Значна диференціація обсягів витрат у сфері надання державних і громадських послуг та цін на ці послуги. З урахуванням екологічної забрудненості більш високі витрати на ці послуги несуть східні регіони України та регіони зони Чорнобильської катастрофи. Зростає ціна таких послуг у столиці держави та інших великих містах.

3. Гарантовані Конституцією України соціально-економічні права громадян України зумовлюють проведення центральною владою ефективних заходів із забезпечення єдиних стандартів державних і громадських послуг на всій території держави. Сьогодні такі стандарти не розроблено і вони не забезпечуються. Внаслідок цього сформувався й поглиблюється розрив у рівнях життя в окремих регіонах України, в міській і сільській місцевостях.

4. Необхідність збалансування місцевих бюджетів зумовлюється потребами передачі від центральної влади на місцевий рівень значної частини видатків, не властивих для її конституційних функцій. Такі видатки більш ефективно здійснюватимуться на місцевому рівні. Це стосується видатків з фінансування освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту та деяких інших.

5. Необхідність вирівнювання зумовлено і так званими зовнішніми ефектами соціальних виплат. Це означає, що послугами, які фінансуються з бюджету однієї адміністративно-територіальної одиниці, користуються і жителі інших територіальних одиниць, але їхні владні органи при цьому не несуть ніяких витрат.

1.3 Міжбюджетні трансферти як головний фінансовий інструмент збалансованості місцевих бюджетів

Місцеві бюджети можуть бути достатніми для виконання органами місцевого самоврядування делегованих і власних повноважень, а також для забезпечення населення соціальними послугами не нижче рівня мінімальних соціальних гарантій. Якщо місцеві бюджети не збалансовані з урахуванням цих умов, держава забезпечує їхню збалансованість шляхом передачі засобів у виді між бюджетних трансфертів (дотацій, субвенцій).

Міжбюджетні трансферти поділяються на:

1. Дотації вирівнювання.

2. Субвенції.

3. Кошти, що передаються в державний бюджет України і місцеві бюджети з інших місцевих бюджетів.

4. Інші дотації.

У державному бюджеті України можуть передбачатися такі між бюджетні трансферти місцевим бюджетам:

1. Дотації вирівнювання бюджетам Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва і Севастополя, районним бюджетам і бюджетам міст обласного значення.

2. Субвенції на здійснення програм соціального захисту.

3. Субвенції на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень унаслідок надання пільг, установлених державою.

4. Субвенції на виконання інвестиційних проектів.

5. Інші субвенції.

У державному бюджеті України затверджений обсяг дотацій вирівнювання і субвенцій окремо для кожного місцевого бюджету, а також засобів, що передаються державному бюджетові України з місцевих бюджетів, якщо для цього маються вагомі причини.

Дотації вирівнювання - визначаються як перевищення обсягу витрат над загальним кошиком доходів місцевого самоврядування.

Кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування - це податки і збори (обов'язкові платежі), що закріплюються Бюджетним кодексом України на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування і враховуються при визначенні обсягів між бюджетних трансфертів.

Згідно Бюджетного кодексу (ст. 98) розподіл обсягів між бюджетних трансфертів визначається на основі формули, що повинна затверджуватися Кабінетом Міністрів України і враховувати такі параметри:

1. Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості і коефіцієнти, що коригують, до них.

2. Кількість жителів і кількість споживачів соціальних послуг.

3. Індекс відносної податкоспроможності відповідного міста або району.

4. Прогнозний показник кошика доходів бюджетів місцевого самоврядування для бюджетів Києва, Севастополя і міст обласного значення.

5. Коефіцієнт вирівнювання (він прийнятий від 0.6 до 1.0).

Обсяг кошика доходів відповідного бюджету визначається з урахуванням індексу податкоспроможності бюджетів міст і районів на основі даних про фактичне виконання відповідного бюджету за три останні бюджетні періоди (роки). Індекс відносної податкоспроможності є коефіцієнтом, що визначає рівень податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці в порівнянні з аналогічним середнім показником по Україні в розрахунку на 1 жителя. Ці індекси не можуть змінюватись або переглядатися частіше, ніж раз у три роки.

У той самий час міжбюджетні трансферти можуть існувати і між місцевими бюджетами.

Так міста Київ, Севастополь, міста обласного підпорядкування і районні ради можуть передбачати у відповідних бюджетах дотації вирівнювання бюджетам районів у містах, бюджетам сіл, селищ міського типу, містам районного значення, а також кошти, що передаються з цих бюджетів.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим і відповідні Ради можуть передбачати в інших бюджетах такі види між бюджетних трансфертів:

1. Субвенції на утримання об'єктів спільного користування або ліквідацію негативних наслідків діяльності об'єктів спільного користування.

2. Субвенції на виконання власних повноважень територіальних громад сіл, селищ міського типу, міст і об'єднань.

3. Субвенції на виконання інвестиційних проектів.

4. Інші субвенції.

Субвенції на виконання власних повноважень територіальних громад можуть передбачатися в складі їхніх бюджетів у випадку, коли інший орган державної влади може виконати цю функцію ефективніше.

Субвенція з державного бюджету на виконання інвестиційних проектів надається бюджетові Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам для подальшого розподілу цими бюджетами коштів нижчестоящим бюджетам.

Субвенції для виконання інвестиційних проектів надаються органам місцевого самоврядування на умовах конкурентності і передбачають їх фінансову участь у здійсненні програми або проекту.

При наданні цієї субвенції перевагу в її одержанні мають органи місцевого самоврядування, у яких середньорічний обсяг витрат на утримання бюджетних установ за три останніх бюджетних періоди був менший за обсяг, визначений відповідно до фінансових нормативів бюджетної забезпеченості.

Основні напрямки надання субвенції визначає Кабінет Міністрів України, а обсяг субвенцій на наступний бюджетний період визначається Законом України „Про державний бюджет на відповідний рік”.

Отже, за допомогою бюджетних трансфертів вирішуються такі завдання:

- досягається збалансування бюджетів, здійснюється активний вплив на структуру видаткової частини;

- проводиться вирівнювання бюджетних диспропорцій у розрізі територій країни;

- здійснюється фінансування соціально-економічних програм загальнодержавного значення;

- місцеве господарство розвивається відповідно до визначених загальнонаціональних пріоритетів.

Розділ 2. Аналіз регулювання та збалансування місцевих бюджетів на прикладі Кілійського району за 2007, 2008 роки

місцевий бюджет трансферт фінансовий

2.1 Аналіз доходів місцевих бюджетів

І. Загальна характеристика виконання бюджету

Кількість бюджетних установ, що фінансуються з місцевих бюджетів становить 161, з них:

кфк	Назва	Кількість бюджетів
		разом	Районний бюджет	Сільський бюджет	Селищний бюджет
010116	Органи місцевого самоврядування	24	1	20	3
070000	Освіта	49	29	18	2
080000	Охорона здоров”я	42	2	33	7
090000	Соціальний захист	3	2		1
110000	Культура і мистецтво	37	6	26	5
120000	Телебачення і преса	1	1
130000	Заходи по фізичній культурі і спорту	2	2
	Разом :	158	43	97	18

В Кілійському районі 24 бюджети , з них:

- районний бюджет - 1

- сільських бюджетів - 20

- селищних бюджетів - 3

По міжбюджетних трансфертах за 2008 рік:

Надано з районного бюджету дотації вирівнювання - бюджетам 16 сільським радам ( Фурманівській, Дмитрівській, Трудовській, Мирнівській, Приморській, Дисантскій, Приозірнівській, С-Миколаївці, Н-Миколаївці, Василівській, С-Тоянівській, Новосілівській, Сауманівській, Лісківській, Червоній Ярівській, Помозанівській, ) та Вілковській і Шевченківській селищним радам у загальній сумі 14929,6 тис. грн.;

ІІ. Показники економічного розвитку регіону

Основними бюджетоутворюючими підприємствами району у 2008 році є:

1. ТОВ „ТІС” - у 2008 році надійшло платежів до місцевого бюджету у сумі 7 452,4 тис. грн.., що складає 11,4% від загального обсягу власних надходжень загального фонду;

2. ТОВ ”Колосок” - надійшло платежів до місцевого бюджету у сумі 4 320,2 тис. грн.., що складає 6,6% від загального обсягу власних надходжень загального фонду;

3. ТОВ „Причали Дунаю” - надійшло платежів до місцевого бюджету у сумі 2 162,7 тис. грн.., що складає 3,3% від загального обсягу власних надходжень загального фонду;

4. Підприємство „Союз” - надійшло платежів до місцевого бюджету у сумі 2 105,5 тис. грн.., що складає 3,2% від загального обсягу власних надходжень загального фонду;

5. ТОВ „Кілія” - надійшло платежів до місцевого бюджету у сумі 1 670,9 тис. грн.., що складає 2,6% від загального обсягу власних надходжень загального фонду;

6. СТОВ „Кілійська птахофабрика” - надійшло платежів до місцевого бюджету у сумі 1 234,3 тис. грн.., що складає 1,9% від загального обсягу власних надходжень загального фонду.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

У 2008р. промисловими підприємствами району реалізовано продукції на 434577,8тис.грн. У структурі реалізації найбільша частка припадає на продукцію харчової промисловості 298469,8(68,7%), виробництво інших неметалевих мінеральних виробів 76889,1 (17,7%).

ТОВАРНІ РИНКИ

За даними моніторингу у січні 2009р. підприємствами, установами та організаціями району використано 492,3т дизельного палива (48,5%), 393,4тис.м³ природного газу (30,8%), 101,7т автомобільного бензину (10,3%), у тому числі по марках: А-72-80 - 36,6т, А-90-93 - 47,2т, А-94-98 - 17,9т, 15,1т топкового мазуту (1,4%). Це становило в цілому 1470,4т у перерахунку на умовне паливо.

Основними споживачами енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти у січні були підприємства транспорту (частка їх у загальному обсязі використання по району становила 42,3%): по дизельному паливу - 82,6%, автомобільному бензину - 21,8%; промисловості (20,2%): по мазуту топковому - 98,0%, природному газу - 32,1%, автомобільному бензину - 43,1%, дизельному паливу - 9,1%; освіти (19,0%): вугіллю - 100,0%, природному газу - 31,2%, автомобільному бензину - 4,0%.

Станом на 1 березня 2009р. залишки на підприємствах та в організаціях Кілійського району складали 510,2т дизельного палива, 517,8т кам'яного вугілля, 65,8т автомобільного бензину, 12,1т мазуту топкового.

За 2008р. підприємствами та організаціями, що звітували до відділу статистики у Кілійському районі, використано 52661,7 тонн енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти в умовному вимірі.

Порівняно з 2007р. обсяги споживання палива в цілому по району зменшились на 8,4%.

У структурі використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти:

- газойлі (дизельне паливо) - 48,8%;

- газ природний - 17,2%;

- мазути топкові важкі- 15,5%;

- бензин моторний - 8,2%;

- бітум нафтовий і сланцевий - 5,5%;

- фракції середні інші - 2,0%;

- вугілля кам'яне - 1,5%;

- масла мастильні - 0,7%;

- інші види - 0,6%.

У порівнянні з 2007р. спостерігається збільшення використання палива: масел індустріальних - на 7,7т (в 20,3р.), масел змащувальних - на 5,5т (в 2,8р.), палива дизельного - на 2649,7т (18,8%), фракцій середніх - на 66,7т (18,8%), бензину моторного - на 210,6т (16,1%), масел гідравлічних - на 2,0т (13,9%), масел трансмісійних - на 1,1т (12,3%).

Зменшення спостерігається у використанні бітуму нафтового і сланцевого - на 1250,0т (56,5%), мазуту топкового - на 933,0т (22,7%), газу природного - на 1231,2тис.куб.м (20,6%), масел моторних - на 14,4т (13,9%).

БУДІВЕЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

За 2008р. індивідуальними забудовниками введено в експлуатацію 230 житлових будинків загальною площею 51594кв.м., з яких 12950кв.м., або 34,7% загального обсягу, побудовано у міських поселеннях.

Проти відповідного періоду попереднього року обсяги введеного в районі житла збільшились на 4,3%. Значне збільшення відбулося у міських поселеннях (у 12,7р.), а у сільській місцевості зменшився на 28,4%.

Будівельними підприємствами, що працювали за контрактами підряду, за січень 2009р. виконано робіт на суму 2416тис.грн., що на 0,3% більше відповідного періоду минулого року та становить 100% обсягів будівельних контрактів, укладених з початку року.

У складі будівельних робіт переважає будівництво завершених будівель, цивільне будівництво (91,4% загального обсягу).

ТРАНСПОРТ І ЗВ'ЯЗОК

За січень 2009 року підприємствами автомобільного транспорту доставлено вантажоодержувачам 0,02тис.т вантажів, що становить 25,0% до відповідного періоду 2008р.

Вантажооборот теж зменшився проти минулорічного і становить 16,0тис.км., або 15,2%.

Підприємствами зв'язку за січень 2009р. надано послуг зв'язку на суму 1138,4тис.грн., у т.ч. обсяг реалізації послуг населенню склав 801,2тис.грн., що становить 70,4% загального обсягу. Найбільша частка доходів від загальної суми у структурі послуг зв'язку надійшла від комп'ютерного - 54,6%, телефонного сільського - 26,5%, телефонного міжміського - 9,1%, телефонного міського зв'язку - 8,5%, радіозв'язку - 1,3%.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

За даними підприємств, установ та організацій , що звітували перед органами статистики в Кілійському районі, за 2008р., різноманітною зовнішньоекономічною діяльністю займалися у районі 91 підприємств(за 2007р. - 67 підприємств). Із них : зовнішньо-торгівельні операції товарами здійснювали (експорт -14 підприємств , імпорт - 30), зовнішньо-торгівельні операції послугами здійснювали 19 підприємств (експортом -16 підприємств, імпорт - 12).

Прямі іноземні інвестиції вкладено у 29 підприємств.

Зовнішньо-торгівельний оборот товарів та послуг становив-282722,7тис.дол. США і збільшився в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року у 2,3 р. (або на 118304,53тис.дол. США). При цьому експорт збільшився на 78,2%, а імпорт у 2,5 р. і склав відповідно 63144,9 та 149577,8тис.дол. США (за 2007р. експорт становив 35426,54тис.дол., імпорт - 58991,63тис.дол. США).

За 2008р. сальдо зовнішньоекономічних операцій негативне і складає -86432,9тис.дол. (за 2007р. сальдо зовнішньоекономічних операцій було також негативне -23565,09тис.дол).

За 2008р. обсяг зовнішньої торгівлі товарами становить 134540,2тис.дол. США (63,2% загального зовнішньо-торгівельного обороту району) і збільшився у порівнянні з відповідним періодом минулого року у 2,6 р.

Обсяги експорту товарів збільшились на 23,1%, а імпорту у 2,7р. і склали відповідно 4143,2 тис.дол. (6,6 % загального експорту району) та 130397,0 тис.дол США (87,2% загального імпорту району).

Сальдо зовнішньої торгівлі залишається негативним в розмірі -126253,8 тис.дол.США і погіршилося у порівнянні з 2007р. на 82173,32 тис.дол.

За 2008р. обсяг зовнішньої торгівлі послугами становить 78182,5 тис.дол.США (36,8% загального зовнішньо-торгівельного обороту району), і у порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшився на 79,3 % . При цьому експорт зріс на 84,0 %, а імпорт зріс на 66,1 %, і склали відповідно 5901,7 тис.дол.США (93,4% загального експорту району) та 19180,8 тис.дол. (12,8% загального імпорту району).

Сальдо зовнішньої торгівлі послугами - позитивне і складає 39820,9 тис.дол., і більше показника 2007р. на 19305,51тис.дол. США.

Частка району у структурі експорту послуг по Одеській області становить 3,8% , а частка імпорту послуг - 7,9%.

За 2008р. загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку району станом на 1 січня 2008р. склав 92099,5 тис.дол.США (9,3% від загального обсягу прямих інвестицій в область). Порівнюючи обсяги прямих іноземних інвестицій на кінець звітного періоду з обсягами інвестицій на 01.01.2008р. спостерігається їх збільшення на 0,2%.

ОПТОВА ТОРГІВЛЯ

За 2008р. до відділу статистики було подано 78 звітів підприємствами та організаціями, діяльністю яких є оптова торгівля. З них 18 підприємств та організацій (23,1%) виробничо-господарську діяльність не здійснювали з різноманітних причин (відсутність коштів, банкрутство, ремонт та інші).

Загальний оборот підприємств оптової торгівлі у 2008р. становив 1042433,1 тис. грн., що на 68,1% ( на 422319,2 тис. грн.) більше, ніж у попередньому році.

У загальному обсязі реалізації оптовий товарооборот становив 954928,9тис.грн. У порівнянні з попереднім періодом оптовий товарооборот збільшився на 406626,0тис.грн., або на 74,2%. Дані щодо його структури наведено нижче:

Оптова торгівля за 2007-2008 роки

	2008р.	2007р.
	Тис.грн.	Питома вага, у %	Тис.грн.	Питома вага, у %
Загальний оборот (без ПДВ і акцизу) у тому числі Оптовий товарооборот Роздрібний товарооборот Оборот від посередницької діяльності Оборот від інших видів діяльності	1042433,1 954928,9 82169,8 475,4 4859,0	100,0 91,6 7,9 0,0 0,5	620113,9 548302,9 68974,6 777,9 2058,5	100,0 88,4 11,2 0,1 0,3

У загальному обороті обсяг оптового товарообороту становив 91,6%. У структурі загального обороту підприємств оптової торгівлі простежується збільшення частки оптового товарообороту. Так, у 2008 році ця частка збільшилась на 3,2 в.п. порівняно з попереднім 2007 роком. Це збільшення сталося за рахунок зменшення частки роздрібного товарообороту на 3,3 в.п.

Обсяг оптового товарообороту в середньому на одне підприємство у 2008 році становив 12242,7 тис.грн., що на 9689,4тис.грн. менше, ніж у 2007 році. В оптовому товарообороті району 35,6% або 340182,3 тис.грн. припало на товари вітчизняного виробництва проти 58,7% у 2007 році.

Продаж продовольчих та непродовольчих товарів вітчизняного виробництва становив відповідно 59,6% (76463,0тис.грн.) та 31,9% (263719,3 тис.грн.) . Частка продажу товарів вітчизняного виробництва по товарах та товарних групах: ковбасні вироби, готові продукти та консерви, цукор, кондитерські вироби, риба, культури зернові, насіння соняшнику, відходи та брухт алюмінію, свинцю, чорних металів, азотні добрива, макулатура - становила 100%. По мазути топкові важкі 99,7%.

У структурі оптового товарообороту підприємств оптової торговлі району перевага надавалась продажу непродовольчих товарів - 86,6% (826658,4 тис.грн.). Продаж продовольчих товарів склав 13,4% (128270,5 тис.грн.). У порівнянні з попереднім 2007 роком відбулося значне збільшення продажу продовольчих товарів у 2 рази, непродовольчих товарів - на 70,4%. Серед продажу непродовольчих товарів переважну частку займали наступні товарні групи:

- устаткування для автоматичного оброблення інформації та обладнання копіювально-розмножування - 36,9% (305010,8тис.грн.);

- відходи та брухт чорних та кольорових металів - 16,7% (137770,1тис.грн.)

- енергетичні ресурси - 11,4% (94300,2тис.грн.);

- зернові та олійні культури - 1,6% (12821,4тис.грн.);

- фармацевтичні препарати - 0,3% (2752,9 тис. грн.).

У структурі продажу енергетичних ресурсів на дизельне пальне припало - 50,4%, моторний бензин припало - 40,5% топкові важкі мазути - 9,0%, масла та мастила - 0,1%. Дані щодо змін в оптовому продажу енергетичних ресурсів у натуральному вимірі наведені у таблиці:

	Енергетичні ресурси (тонн)
	2008р.	2007р.
Моторний бензин Дизельне пальне Топковий мазут Масла та мастила	7085,2 8156,8 3778,9 25,6	6774,7 11552,4 4234,4 44,8

У структурі продажу відходів та брухту металів 95,7% припало на відходи та брухт чорних металів, 2,5% - відходи та брухт свинцю, 1,7% на відходи та брухт міді, 0,1% - відходи та брухт алюмінію.

У групі продовольчих товарів у 2008 році значну частку займав продаж тютюнових виробів на суму 35667,8 тис.грн. (27,8%), спеції та приправи - 8683,6 тис.грн. ( 6,8%), ковбасні вироби - 5280,7 тис.грн.( 4,1% ).

На 1січня 2009 року товарні запаси підприємств оптової торгівлі становили 70244,8 тис.грн., що на 18689,6 тис.грн. більше, ніж на 1 січня 2008 року. Найбільша частка товарних запасів (72,1%) припадає на непродовольчі товари, частка продовольчих товарів становить 27,9 %.

ФІНАНСИ

Фінансовий результат суб'єктів господарювання від звичайної діяльності до оподаткування (крім сільськогосподарських, статистично малих підприємств та бюджетних установ) за 2008р. склав -101703,1тис.грн. (загальна сума прибутку - 65404,5тис.грн., збитків - 167107,6тис.грн.).

За видами економічної діяльності найбільшого позитивного фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування досягли підприємства будівництва (20897,9тис.грн., або 32,0%), транспорту (14737,0тис.грн., або 22,5%), промисловості (9547,2тис.грн., або 14,6%).

Протягом 2008р. збитково спрацювало 35,3% підприємств, у порівнянні з 2007р. кількість збиткових підприємств збільшилась на 13,2в.п. Найбільші суми збитків отримано підприємствами операцій з нерухомим майном (52,6% від загальної суми збитків), будівництва (31,7%) та транспорту (8,2%).

Загальні обсяги дебіторської та кредиторської заборгованості по всіх суб'єктах господарювання (крім статистично малих підприємств та бюджетних установ) на 1 січня 2009р. становила відповідно 590550,6тис.грн. та 1084760,1тис.грн.

Поточна дебіторська заборгованість становила 587429,2тис.грн.. а кредиторська - 407592,7тис.грн.

У порівнянні з початком 2008р. поточна дебіторська заборгованість збільшилась на 215667,8тис.грн. і склала 158,0%, поточна кредиторська заборгованість також збільшилась на 71689,0тис.грн. - 121,3%. Частка простроченої заборгованості в загальній сумі поточної дебіторської заборгованості станом на 1 січня 2009р. становила 0,9%, а поточної кредиторської - 0,1%.

За видами економічної діяльності найбільша питома вага у загальній сумі поточної дебіторської заборгованості припадає на галузь транспорту - 41,4% (243419,8тис.грн.), оптової та роздрібної торгівлі - 22,8% (134014,1тис.грн.) та будівництва - 16,3% (91333,1тис.грн.). Значні обсяги кредиторської заборгованості припадають на підприємства оптової та роздрібної торгівлі - 40,7% (165960,0тис.грн), будівництва - 31,1% ( 126680,7тис.грн.) та промисловості - 16,3% (66374,0тис.грн.).

ІІІ. Доходи

Бюджет Кілійського району на 2008 рік затверджений на сесії районної ради, сесіями сільських та селищних бюджетів в загальному обсязі по доходах в сумі 138 116,8 тис. грн. ,в тому числі : загальний фонд 128 277,6 тис. грн., спеціальний фонд 9 839,2 тис.грн.

В процесі виконання бюджету вносились зміни до планових показників, в результаті чого уточнений план на 2008 рік становить 159 276,0 тис. грн., в тому числі: по загальному фонду - 141 884,4 тис.грн., по спеціальному фонду - 17 391,6 тис.грн.

За 2008 рік в доход бюджету району надійшло коштів у сумі 155 585,6 тис.грн., при уточненому плані 159 276,0 тис.грн., що складає 97,7 % в тому числі по загальному фонду надійшло 139 594,9 тис.грн., при уточненому плані 141 884,4 тис.грн., що складає 98,4 %, з них власні доходи виконано на 98,6 % (надійшло по загальному фонду 65 173,6 тис.грн., при уточненому плані 66 079,5 тис.грн); по спеціальному фонду надійшло 15 990,7 тис.грн., при уточненому плані 17 391,6 тис.грн., що складає 91,9 %.

По загальному фонду районний бюджет виконано на 96,8 % при уточненому плані 90 060,7 тис.грн., фактично надійшло 87 204,6 тис.грн., селищні бюджети виконано на 97,8 % при уточненому плані 13 193,9 тис.грн., фактично надійшло 12 902,2 тис.грн. та сільські бюджети виконано на 102,2 % при уточненому плані 38 629, тис.грн., фактично надійшло 39 488,1 тис. грн..

По доходах , що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів ( І кошик ) планові показники у сумі 52 186,7 тис. грн. виконано на 96,7 % , надійшло 50 474,9 тис. грн., не надійшло до уточненого плану 1 711,8 тис. грн. (Доведені показники МФУ на 2008 рік 53 159,0 тис. грн.).

Не виконання планових призначень доходів І кошику пов'язане з тим, що не виконано планові показники податку з доходів фізичних осіб , так при уточненому плані 46 639,0 тис. грн.. надійшло 44 648,3 тис. грн.., що складає 95,7%, або не надійшло до плану 1 990,7 тис. грн.. Головною причиною є не виконання планових показників по податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності , тобто від продажу рухомого та нерухомого мана ( при уточненому плані у сумі 19 563,4 тис. грн.. надійшло 10 140,8 тис. грн.., що на 8 447,0 тис. грн.. менше, ніж у 2007 році). На даний показник вплинула перш за все світова економічна та фінансова криза , ринок нерухомого майна практично зупинився.

По доходах , що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів ( ІІ кошик ) планові показники у сумі 13 892,8 тис. грн. виконано на 105,8% , надійшло 14 698,7 тис. грн., понад план надійшло 805,9 тис. грн. (Доведені показники МФУ на 2008 рік 8 064,0тис. грн.).

Мобілізація коштів до місцевого бюджету забезпечена за рахунок понад планового надходження коштів по слідуючих джерелах:

- по податку на прибуток підприємств - на суму 23,1 тис. грн. ( при уточненому плані 140,3 тис. грн.. надійшло 163,4 тис. грн.., що складає 116,5%);

- по платі за користування надрами - на суму 14,9 тис. грн. ( при уточненому плані 46,2 тис. грн.. надійшло 61,1 тис. грн.., що складає 132,3%);

- по платі за землю - на суму 545,5 тис. грн. ( при уточненому плані 12 637,1 тис. грн.. надійшло 13 152,6 тис. грн.., що складає 104,3%);

- по податку на промисел - на суму 6,1 тис. грн. ( при уточненому плані 1,8 тис. грн.. надійшло 7,9 тис. грн.., що складає 438,9%);

- по платі за державну реєстрацію - на суму 2,6 тис. грн. ( при уточненому плані 42,0 тис. грн.. надійшло 44,6 тис. грн.., що складає 106,2%);

- по платі за торговий патент - на суму 5,2 тис. грн. ( при уточненому плані 344,3 тис. грн.. надійшло 349,5 тис. грн.., що складає 101,5%);

- по місцевих податках і зборах - на суму 57,7 тис. грн. ( при уточненому плані 2 087,4 тис. грн.. надійшло 2 145,1 тис. грн.., що складає 102,8%);

- по фіксованому сільськогосподарському податку - на суму 14,8 тис. грн. ( при уточненому плані 337,6 тис. грн.. надійшло 352,4 тис. грн.., що складає 104,4%);

- по єдиному податку - на суму 102,9 тис. грн. ( при уточненому плані 1 824,0 тис. грн.. надійшло 1 926,9 тис. грн.., що складає 105,6%);

- по надходженнях сум відсотків банку - на суму 103,0 тис. грн. ( при уточненому плані 279,5 тис. грн.. надійшло 382,5 тис. грн.., що складає 136,9%);

- по адміністративних штрафах та фінансових санкціях - на суму 21,5 тис. грн. ( при уточненому плані 8,1 тис. грн.. надійшло 29,6 тис. грн.., що складає 365,4%);

- по адміністративних штрафах у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - на суму 47,6 тис. грн. ( при уточненому плані 18,8 тис. грн.. надійшло 66,4 тис. грн.., що складає 353,2%);

- по платі за оренду цілісних майнових комплексів - на суму 42,1 тис. грн. ( при уточненому плані 108,4 тис. грн.. надійшло 150,5 тис. грн.., що складає 138,8%);

- по інших надходженнях - на суму 203,7 тис. грн. ( при уточненому плані 636,8 тис. грн.. надійшло 840,5 тис. грн.., що складає 132,0%).

Не забезпечили виконання планових призначень по загальному фонду доходів , які формуються на території місцевих бюджетів виконкоми :

1. Кілійської селищної ради - на 76,6 % ( при уточненому плані 4 096,9 тис. грн. надійшло 3 137,9 тис. грн.) у зв'язку з невиконанням планових призначень по податку з доходів фізичних осіб на суму 844,1 тис. грн.., по податку на прибуток підприємств - на 8,2 тис. грн.. , по платі за надра - на 2,1 тис. грн.., по платі за торговий патент - на 7,8 тис. грн.., по державному миту - на 184,4 тис. грн.;

2. Дмитрівської сільської ради - на 94,3 % ( при уточненому плані 111,5 тис. грн. надійшло 105,1 тис. грн.) у зв'язку з невиконанням планових призначень по платі за землю на суму 3,1 тис. грн., по єдиному податку - на 3,4 тис. грн. , по інших надходженнях - на 5,5 тис. грн.;

3. Фурманівської сільської ради - на 99,4 % ( при уточненому плані 817,4 тис. грн. надійшло 812,4 тис. грн.) у зв'язку з невиконанням планових призначень по податку з доходів фізичних осіб на суму 9,6 тис. грн., по місцевих податках і зборах - на 1,3 тис. грн., по фіксованому сільськогосподарському податку - на 0,8 тис. грн., по державному миту - на 3,6 тис. грн. по інших надходженнях - на 3,7 тис. грн.;

4. Трудовської сільської ради - на 87,7 % ( при уточненому плані 5 051,5 тис. грн. надійшло 4 429,5 тис. грн.) у зв'язку з невиконанням планових призначень по податку з доходів фізичних осіб на суму 663,7 тис. грн..;

5. Приозернівської сільської ради - на 99,7 % ( при уточненому плані 386,0 тис. грн. надійшло 385,0 тис. грн.) у зв'язку з невиконанням планових призначень по податку з доходів фізичних осіб на суму 14,1 тис. грн;

6. Лісківськіої сільської ради - на 83,8 % ( при уточненому плані 887,5 тис. грн. надійшло 743,5 тис. грн.) у зв'язку з невиконанням планових призначень по податку з доходів фізичних осіб на суму 71,0 тис. грн., по платі за землю - на 78,2 тис. грн.

По доходах спеціального фонду ( без урахування трансфертів) при плані 12 531,5 тис. грн. надійшло 11 301,3 тис. грн., що становить 90,2% . (Доведені показники МФУ на 2008 рік 23 389,2 тис. грн. ).

Не забезпечено виконання планових призначень по :

- податку з власників транспортних засобів - на 92,5 тис. грн. ( при уточненому плані у сумі 1 362,8 тис. грн. надійшло 1 270,3 тис. грн., що складає 93,2%);

- надходженнях коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва - на 333,2 тис. грн. ( при уточненому плані у сумі 1 275,0 тис. грн. надійшло 941,8 тис. грн., що складає 73,9%);

- платі за послуги, що надаються бюджетними установами - на 203,3 тис. грн. ( при уточненому плані у сумі 1 161,8 тис. грн. надійшло 958,5 тис. грн., що складає 82,5%);

- надходженнях від продажу землі - на 3 057,1 тис. грн. ( при уточненому плані у сумі 8 121,1 тис. грн. надійшло 5 064,0 тис. грн., що складає 62,4%);

- цільових фондах - на 94,0 тис. грн. ( при уточненому плані у сумі 105,3 тис. грн. надійшло 11,3 тис. грн., що складає 10,7%).

Надійшло понад план по слідуючих джерелах спеціального фонду:

- по грошових стягненнях за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу - на 24,1 тис. грн. ( при уточненому плані у сумі 1,0 тис. грн. надійшло 25,1 тис. грн., що складає 2500,0 %);

- по інших джерелах власних надходжень - на 2 518,7 тис. грн. ( при уточненому плані у сумі 472,1 тис. грн. надійшло 2 990,8 тис. грн., що складає 633,5 %);

- збору за забруднення навколишнього природного середовища - на 7,0 тис. грн. ( при уточненому плані у сумі 32,5 тис. грн. надійшло 39,5 тис. грн., що складає 121,5 %).

Станом на 01.01.2009 року по кфк 240603 „Інші надходження” надійшло коштів у сумі 840,5 тис. грн. при плані 636,8 тис. грн., що складає 132,0 %, а саме:

- за надання довідок - 609,3 тис. грн.;

- фінансові санкції КРВ - 27,5 тис. грн.

По коду 5011000 „Цільові фонди” в 2008 році надійшло коштів у сумі 11,3 тис. грн. - це добровільні внески юридичних та фізичних осіб району .