Оцінка вартості та інвестиційної привабливості акціонерного капіталу підприємства

КУРСОВА РОБОТА

з курсу «Оцінка бізнесу та управління проектами ринку виробництва»

на тему :

ОЦІНКА ВАРТОСТІ ТА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ АКЦІОНЕРНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. ОЦІНКА ВАРТОСТІ ТА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ АКЦІОНЕРНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Підходи до оцінки акціонерного капіталу

1.1.1 Майновий методичний підхід до оцінки вартості акціонерного капіталу

1.1.2. Дохідний методичний підхід до оцінки вартості акціонерного капіталу

1.1.3 Порівняльний методичний підхід до оцінки вартості акціонерного капіталу

1.1.4 Порядок узгодження результатів розрахунку, отриманих з використанням різних методичних підходів

1.2 Аналіз інвестиційної привабливості підприємства

1.2.1 Сутність методів коефіцієнтної оцінки поточної інвестиційної привабливості

1.2.2 Сутність методів дисконтованої оцінки майбутньої ефективності інвестицій

1.3 Оцінка інвестиційного портфелю

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Завдання № 1

2.2 Завдання № 2

2.3 Завдання № 3

2.4 Завдання № 4

2.5 Завдання № 5

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Найбільш складною організаційно-правовою формою комерційних організацій є акціонерні товариства відкритого і закритого типів. Як правило, акціонерне товариство (АТ) поєднує широке коло юридичних і фізичних осіб. Майно акціонерного товариства формується за рахунок продажу акцій у формі відкритої або закритої підписки, отриманих доходів і інших джерел.

Статутний капітал акціонерних товариств формується за рахунок внесків, оформлених у виді визначеної кількості акцій рівної номінальної вартості, АТ випускають звичайні і привілейовані (не більш 10% статутного капіталу) акції, що мають різну номінальну вартість і дають їх власників різні права.

Розходження між відкритими і закритими акціонерними товариствами стосуються головним чином випуску і звертання акцій .

Відкрите акціонерне товариство має потенційно необмежені можливості в залученні капіталу, збільшенні числа акціонерів, кількості і сумі емісії, здійснюваних у формі відкритої підписки. Закрита підписка має місце при установі акціонерного товариства, надалі проводяться відкриті підписки.

Закрите акціонерне товариство відносно менше по складу учасників, величині статутного капіталу, має обмеження один по одному організації емісійного процесу. Підписка на акції - тільки закрита, що означає визначене, обмежене коло акціонерів. Акціонери користаються переважним правом придбати акції, продавані іншими акціонерами, умови і порядок продажу акцій обмовляються в статуті закритого АТ.

В дійсній курсовій роботі досліджені методи оцінки вартості акціонерного капітала та інвестиційної привабливості акціонерних товариств для здійснення інвестування в них капіталу.

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. ОЦІНКА ВАРТОСТІ ТА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ АКЦІОНЕРНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Підходи до оцінки акціонерного капіталу

Згідно п.81 “Методики оцінки майна підприємств”, затвердженої Постановою Кабінета Міністрів України № 1891 [5] - оцінка вартості пакетів акцій проводиться з застосуванням основних методичних підходів (майнового, дохідного та порівняльного).

Майновий підхід базується на визначенні вартості власного капіталу відкритого акціонерного товариства за даними балансу, складеного на останню звітну дату. Вартість власного капіталу зменшується на суму індексації основних засобів, що не увійшли до статутного фонду, станом на 1 квітня 1996 року.

В основу розрахунку початкової вартості пакетів акцій з використанням дохідного підходу покладається капіталізація усередненого розміру грошового потоку за два попередні повні роки до дати оцінки та прогнозованого грошового потоку за рік, в якому проводиться оцінка, з поправкою на коефіцієнт властивостей пакета акцій, що оцінюється.

Порівняльний підхід базується на застосуванні ринкових мультиплікаторів та середньозваженої вартості продажу акцій за результатами угод, укладених на фондових біржах та в їх філіях або ПФТС за рік до дати оцінки початкової вартості, а також за результатами продажу на конкурсах за кошти з поправкою на коефіцієнт властивостей пакета акцій, що оцінюється. Основним у межах порівняльного підходу є метод ринкових мультиплікаторів. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується розрахунок середньозваженої вартості продажу акцій за результатами укладених угод.

У разі неможливості застосування певного методичного підходу через відсутність необхідних вихідних даних розрахунок початкової вартості пакетів акцій відкритих акціонерних товариств здійснюється з використанням методичних підходів, вихідних даних для застосування яких достатньо.

Стандартизована оцінка пакета акцій згідно “Порядку визначення початкової вартості пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, що підлягають продажу на конкурсах” [4] здійснюється у такій послідовності:

- збирання та оброблення вихідних даних, необхідних для проведення стандартизованої оцінки пакета акцій;

- розрахунок оціночної вартості пакета акцій із застосуванням методичних підходів відповідно до вимог цього Порядку;

- узгодження результатів розрахунку оціночної вартості пакета акцій, отриманих із застосуванням методичних підходів, за процедурою, встановленою у цьому Порядку, та визначення початкової вартості пакета акцій;

- складання акта оцінки пакета акцій;

- рецензування акта оцінки пакета акцій;

- затвердження акта оцінки пакета акцій.

До вихідних даних, які надаються ВАТ, пакет акцій якого оцінюється, належать:

1) завірені копії балансів ВАТ (форма N 1) та звітів про фінансові результати (форма N 2) за два попередні повні роки до дати оцінки та за останній звітний період року, в якому встановлена дата оцінки (з урахуванням вимог пункту 2.3 цього Порядку). У зазначених документах повинна міститися вказівка коду за видом економічної діяльності ВАТ;

2) довідка про суму індексації за станом на 1 квітня 1996 року (вартість) наявних на останню звітну дату основних засобів, які не увійшли до статутного фонду ВАТ під час його створення у зв'язку з їх вилученням, що відображена в сумі іншого додаткового капіталу відповідного балансу ВАТ, за формою згідно з додатком 2.

Під час стандартизованої оцінки пакета акцій ВАТ використовується також відповідним чином опрацьована інформація щодо:

- процентних ставок у річному обчисленні за депозитами банків України;

- фінансового стану ВАТ;

- фінансово-економічних показників за видами економічної діяльності;

- результатів продажу пакетів акцій на конкурсах у попередні періоди до дати оцінки, у тому числі пакетів акцій зазначеного ВАТ;

- вартості акцій зазначеного ВАТ за результатами угод, укладених на фондових біржах та в їх філіях або ПФТС за рік до дати оцінки;

- переліку ВАТ, пакети акцій яких були продані до дати оцінки та які є подібними за видом економічної діяльності до ВАТ, пакет акцій якого оцінюється (а також економічна інформація про ВАТ, що міститься в інформаційних повідомленнях про проведення конкурсів з продажу цих пакетів акцій та в інших джерелах згідно з цим Порядком).

У разі відсутності необхідних вихідних даних для застосування певного методичного підходу розрахунок початкової вартості пакета акцій ВАТ здійснюється з використанням методичних підходів, вихідних даних для застосування яких згідно з цим Порядком достатньо.

1.1.1 Майновий методичний підхід до оцінки вартості акціонерного капіталу

1. Розрахунок оціночної вартості пакета акцій з використанням майнового підходу здійснюється на підставі завіреної копії балансу ВАТ, складеного на останню звітну дату .

2. Використання майнового підходу передбачає визначення суми власного капіталу ВАТ, що відображена у відповідному рядку пасиву балансу ВАТ, складеного на останню звітну дату. Якщо за даними балансу сума власного капіталу ВАТ становить від'ємну величину, розрахунок оціночної вартості пакета акцій ВАТ з використанням майнового підходу не проводиться.

Сума власного капіталу ВАТ зменшується:

- для ВАТ, статутні фонди яких визначені без проведення переоцінки необоротних активів за результатами незалежної оцінки, - на суму індексації за станом на 1 квітня 1996 року наявних на останню звітну дату основних засобів, які не увійшли до статутного фонду ВАТ під час його створення у зв'язку з їх вилученням, що відображена в сумі іншого додаткового капіталу відповідного балансу ВАТ;

- для ВАТ, статутні фонди яких визначені з урахуванням результатів переоцінки необоротних активів шляхом проведення незалежної оцінки, - на суму вартості наявних на останню звітну дату основних засобів, які не увійшли до статутного фонду ВАТ під час його створення у зв'язку з їх вилученням, що відображена у сумі іншого додаткового капіталу відповідного балансу ВАТ.

Оціночна вартість пакета акцій ВАТ з використанням майнового підходу (Вм) визначається за формулою

Вм = (ВК - Ін) х Рп/100 х Квл, (1)

де ВК - власний капітал ВАТ згідно з відповідним балансом (рядок 380), тис. грн.;

Ін - сума індексації за станом на 1 квітня 1996 року (вартість) наявних на останню звітну дату основних засобів, які не увійшли до статутного фонду ВАТ під час його створення у зв'язку з їх вилученням, що відображена у сумі іншого додаткового капіталу в рядку 330 балансу ВАТ, тис. грн.;

Рп - розмір пакета акцій, що оцінюється, %;

Квл - коефіцієнт властивостей пакета акцій, що оцінюється (додаток 3).

1.1.2 Дохідний методичний підхід до оцінки вартості акціонерного капіталу

3. Розрахунок оціночної вартості пакета акцій ВАТ з використанням дохідного підходу здійснюється на підставі завірених копій документів, якщо датою оцінки визначено останнє число року, стандартизована оцінка з використанням дохідного підходу здійснюється на підставі завірених копій балансів (форма N 1) та звітів про фінансові результати (форма N 2) за два попередні повні роки до дати оцінки та за третій квартал року, в якому призначена дата оцінки.

Якщо датою оцінки визначено останнє число січня або лютого, стандартизована оцінка з використанням дохідного підходу здійснюється на підставі завірених копій балансів (форма N 1) та звітів про фінансові результати (форма N 2) за три попередні повні роки до дати оцінки.

4. Дохідний підхід передбачає розрахунок оціночної вартості пакета акцій ВАТ шляхом капіталізації грошового потоку з поправкою на коефіцієнт властивостей пакета акцій, що оцінюється.

Дохідний підхід передбачає таку послідовність оціночних процедур:

- визначення грошового потоку за два попередні повні роки;

- визначення усередненого грошового потоку за два попередні повні роки до дати оцінки;

- визначення прогнозованого грошового потоку за рік, в якому проводиться оцінка;

- визначення грошового потоку, що використовується для розрахунку оціночної вартості пакета акцій ВАТ;

- розрахунок ставки капіталізації;

- розрахунок оціночної вартості пакета акцій ВАТ шляхом ділення розміру грошового потоку на коефіцієнт капіталізації з подальшим коригуванням отриманої величини на відповідний коефіцієнт властивостей пакета акцій згідно з додатком 3.

5. Грошовий потік за кожний попередній повний рік визначається як сума таких показників звіту про фінансові результати ВАТ (форма N 2):

- фінансовий результат від звичайної діяльності (прибуток (рядок 190) або збиток (рядок 195) з відповідним знаком);

- амортизація (рядок 260).

Усереднений грошовий потік за два попередні повні роки до дати оцінки визначається як середньоарифметичне значення грошових потоків за перший та другий попередній повний рік до дати оцінки. Якщо датою оцінки визначено останнє число січня або лютого, усереднений грошовий потік за два попередні повні роки до дати оцінки розраховується як середньоарифметичне значення грошових потоків за два перші (крім останнього) повні роки до дати оцінки.

Прогнозований грошовий потік за рік, в якому проводиться оцінка, визначається на підставі звіту про фінансові результати (форма N 2) за відповідний квартал року (неповний рік) за формулою

ГП = (ФР / n) х 4 + (А / n) х 4,  (2)

де ГП - прогнозований грошовий потік за рік, в якому проводиться оцінка, тис. грн.;

ФР - фінансовий результат від звичайної діяльності, тис. грн.;

n - порядковий номер кварталу;

А - амортизація, тис. грн.

Прогнозований грошовий потік за рік, в якому проводиться оцінка, для випадків, передбачених абзацом третім пункту 3, дорівнює грошовому потоку за останній повний рік до дати оцінки.

6. Отримані значення усередненого грошового потоку за два попередні повні роки до дати оцінки та прогнозованого грошового потоку за рік, в якому проводиться оцінка, порівнюються між собою та узагальнюються для визначення грошового потоку, що використовується для розрахунку оціночної вартості пакета акцій ВАТ (ГПр), таким чином:

- якщо отримана величина усередненого грошового потоку за два попередні повні роки до дати оцінки у понад півтора разу більша значення прогнозованого грошового потоку за рік, в якому проводиться оцінка, - грошовий потік дорівнює значенню усередненого грошового потоку за два попередні повні роки до дати оцінки;

- в інших випадках грошовий потік дорівнює середньоарифметичному значенню усередненого грошового потоку за два попередні повні роки до дати оцінки та прогнозованого грошового потоку за рік, в якому проводиться оцінка.

Якщо за результатами визначення розміру грошового потоку, що використовується для розрахунку оціночної вартості пакета акцій ВАТ, отримано його від'ємну величину, розрахунок оціночної вартості пакета акцій ВАТ з використанням дохідного підходу не проводиться.

7. Ставка капіталізації (Ск) розраховується як сума її умовно безризикової складової та відповідних премій за ризики, визначених згідно з цим Порядком.

Для розрахунку ставки капіталізації враховуються, у разі їх наявності, такі премії за ризики:

- галузевий ризик;

- ризик фінансового стану;

- додатковий ризик інвестування у ВАТ;

- ризик розміру ВАТ;

- ризик прогнозування грошового потоку.

Коефіцієнт капіталізації (Кк) визначається на основі ставки капіталізації за формулою

Кк = Ск / 100.  (3)

8. Умовно безризикова складова ставки капіталізації встановлюється Фондом державного майна України шляхом опрацювання інформації Національного банку України про процентні ставки у річному обчисленні за депозитами банків України за місяцями календарного року, яка оприлюднюється ним через засоби масової інформації або мережу Інтернет.

Фонд державного майна України за наслідками півріччя може переглядати величину умовно безризикової складової ставки капіталізації залежно від динаміки середньоарифметичного значення процентних ставок за місяцями календарного року, якщо його величина змінюється на понад два відсотки річних.

9. Премія за галузевий ризик установлюється на підставі вказаного у завірених копіях балансів та звітів про фінансові результати коду підприємства за видом економічної діяльності (його перших двох цифр).

Фонд державного майна України кожний рік визначає розмір премій за галузевий ризик на підставі обробки наявної річної статистичної інформації щодо основних фінансово-економічних показників підприємств України та визначення сукупного галузевого рейтингу за видами економічної діяльності.

10. Премія за ризик фінансового стану визначається залежно від результатів розрахунку основних фінансових показників (коефіцієнтів) та їх порівняння з нормативними значеннями, встановленими Положенням про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затвердженим наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України від 26.01.2001 N 49/121 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.02.2001 за N 121/5312.

Розрахунок передбачає визначення таких фінансових показників (коефіцієнтів): коефіцієнта покриття, коефіцієнта платоспроможності (автономії) та коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами. Розрахунок фінансових показників (коефіцієнтів) здійснюється на підставі завірених копій балансів ВАТ (форма N 1) та звітів про фінансові результати (форма N 2) ВАТ за два останні повні роки та на останню звітну дату з урахуванням вимог пункту 3 цього Порядку.

Результати розрахунку фінансових показників (коефіцієнтів) для кожного періоду узагальнюються за бальною шкалою шляхом їх порівняння із нормативними значеннями. При цьому, за кожний випадок, коли розраховане значення кожного коефіцієнта у відповідному періоді менше встановленого для нього нормативного значення, присвоюється один бал. Отримані бали складаються, та залежно від отриманої суми балів установлюється розмір премії за ризик фінансового стану відповідно до додатка 4.

Результати розрахунку зазначаються в акті оцінки пакета акцій.

11. Розрахунок премії за додатковий ризик інвестування у ВАТ передбачає визначення на підставі завірених копій балансу (форма N 1) та звіту про фінансові результати (форма N 2) ВАТ, складених на останню звітну дату (з урахуванням вимог пункту 3.3), показника фондовіддачі, та його порівняння з галузевим показником фондовіддачі (для певного виду економічної діяльності) за формулою

Рі = (В / ОЗз) : Фгал,  (4)

де Рі - порівняльний коефіцієнт фондовіддачі;

В - чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 035 звіту про фінансові результати), тис. грн.;

ОЗз - залишкова вартість основних засобів (рядок 030 балансу ВАТ), тис. грн.;

Фгал - галузевий показник фондовіддачі, тис. грн./тис. грн.

Якщо для розрахунку премії за додатковий ризик інвестування у ВАТ використовується звіт про фінансові результати за певний квартал року, показник В визначається за формулою:

В = (Вкв / n) х 4,  (5)

де Вкв - чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 035 звіту про фінансові результати за відповідний квартал), тис. грн.;

n - порядковий номер кварталу.

Величина галузевих показників фондовіддачі (Фгал) за видами економічної діяльності встановлюється Фондом державного майна одночасно з визначенням розміру премії за галузевий ризик. Результати розрахунку порівняльного коефіцієнта фондовіддачі відображаються в акті оцінки пакета акцій.

Розмір премії за додатковий ризик інвестування у ВАТ залежно від отриманої величини порівняльного коефіцієнта фондовіддачі (Рі) наведено в додатку 5.

12. Премія за ризик розміру ВАТ визначається залежно від величини порівняльного коефіцієнта, який розраховується шляхом віднесення суми залишкової вартості основних засобів та вартості оборотних активів ВАТ згідно з даними балансу на останню звітну дату з урахуванням вимог пункту 3.3 (відповідно сума рядків 030 та 260 балансу) до середньогалузевого показника сукупної вартості основних засобів та оборотних активів підприємства. Зазначений середньогалузевий показник установлюється Фондом державного майна України за видами економічної діяльності одночасно з визначенням розміру премії за галузевий ризик.

Премія за ризик розміру ВАТ залежно від величини порівняльного коефіцієнта визначається згідно з додатком 6. Результати визначення премії за ризик розміру підприємства відображаються в акті оцінки пакета акцій.

13. Премія за ризик прогнозування грошового потоку визначається на підставі аналізу позитивних або від'ємних величин показника фінансового результату від операційної діяльності відповідно до звітів про фінансові результати за кожний повний рік та на останню звітну дату (з урахуванням вимог пункту 3 цього Порядку) за формулою

Рпр = 2 + Сб,  (6)

де Рпр - премія за ризик прогнозування грошового потоку;

Сб - сума балів, що дорівнює кількості від'ємних величин показника фінансового результату від операційної діяльності у відповідних рядках звітів про фінансові результати (при розрахунку кожному випадку від'ємної величини показника присвоюється один бал).

Результати визначення премії за ризик прогнозування грошового потоку відображаються в акті оцінки пакета акцій.

14. Величина умовно безризикової складової ставки капіталізації, розмір премії за галузевий ризик, а також величини галузевого показника фондовіддачі та середньогалузевого показника сукупної вартості основних засобів та оборотних активів підприємства (за видами економічної діяльності), що переглядаються, визначаються та встановлюються наказами Фонду державного майна України відповідно до цього Порядку, застосовуються при складанні актів оцінки пакетів акцій на дату оцінки, що іде за датою видання відповідного наказу.

15. Оціночна вартість пакета акцій з використанням дохідного підходу (Вд) розраховується за формулою

Вд = (ГПр / Кк) х Рп / 100 х Квл,  (7)

де ГПр - розмір грошового потоку для розрахунку оціночної вартості пакета акцій ВАТ, тис. грн.;

Кк - ставка капіталізації;

Рп - розмір пакета акцій, що оцінюється, %;

Квл - коефіцієнт властивостей пакета акцій, що оцінюється (згідно з додатком 3).

Результати розрахунку оціночної вартості пакета акцій з використанням дохідного підходу відображаються в акті оцінки пакета акцій.

1.1.3 Порівняльний методичний підхід до оцінки вартості акціонерного капіталу

16. Порівняльний підхід передбачає застосування одного з таких методів:

- методу ринкових мультиплікаторів;

- методу середньозваженої вартості продажу акцій ВАТ, пакет акцій якого оцінюється, за результатами угод, укладених на фондових біржах та в їх філіях або ПФТС за рік до дати оцінки, а також за результатами продажу на конкурсах за кошти, з поправкою на коефіцієнт властивостей пакета акцій, що оцінюється (далі - метод середньозваженої вартості).

Основним методом є метод ринкових мультиплікаторів. Якщо основний метод не може бути використаний через відсутність необхідних вихідних даних, застосовується метод середньозваженої вартості.

Під час застосування порівняльного підходу враховуються поправки на коефіцієнт властивостей пакета акцій, що оцінюється, у порівнянні з пакетами акцій (пакетом акцій) ВАТ, які використовувалися під час розрахунків з використанням будь-якого із вищезазначених методів (далі - коефіцієнт властивостей пакета акцій для застосування порівняльного підходу).

У разі відсутності необхідних вихідних даних для застосування методів порівняльного підходу, розрахунок оціночної вартості пакета акцій із застосуванням порівняльного підходу не проводиться.

17. Визначення оціночної вартості з використанням методу ринкових мультиплікаторів відбувається у такій послідовності:

- складання переліку ВАТ - аналогів продажу;

- збирання та обробка вихідних даних;

- визначення ринкових мультиплікаторів відповідно до вимог цього Порядку;

- розрахунок вартості 100-відсоткового пакета акцій ВАТ, яке оцінюється, з використанням усіх ринкових мультиплікаторів;

- узагальнення отриманих значень вартості 100-відсоткового пакета акцій ВАТ, яке оцінюється, з використанням ринкових мультиплікаторів з подальшим урахуванням розміру та коефіцієнта властивостей пакета акцій і визначення оціночної вартості пакета акцій ВАТ.

18. Для застосування методу ринкових мультиплікаторів використовується інформація щодо ВАТ, які є подібними за видом економічної діяльності (першими трьома цифрами коду виду економічної діяльності) та пакети акцій яких були продані в процесі приватизації за результатами конкурсів, що передбачали зміну їх ціни продажу у порівнянні з початковою вартістю, у тому числі інформація щодо продажу пакетів акцій зазначеного ВАТ (аналоги продажу).

Перелік ВАТ - аналогів продажу складається на підставі інформації, яка безпосередньо міститься у Фонді державного майна України та його регіональних відділеннях.

19. Вихідними даними для застосування методу ринкових мультиплікаторів є інформація щодо ціни продажу пакетів акцій ВАТ, розміру пакетів акцій, що були об'єктом продажу, інформація щодо фінансово-економічних показників діяльності зазначених ВАТ у рік, коли відбувся продаж, інтерпретована у їх річні показники (у разі відсутності зазначеної інформації - відповідні відомості інформаційних повідомлень про оголошення конкурсу, який відбувся).

Основними джерелами вихідних даних для застосування методу ринкових мультиплікаторів є документація, що міститься безпосередньо у Фонді державного майна України або у його регіональних відділеннях. У разі потреби державний орган приватизації може звертатися з відповідними запитами до керівників відповідних ВАТ про надання необхідних вихідних даних (балансу та звіту про фінансові результати за відповідний період) у десятиденний строк (якщо на дату оцінки наявна частка держави у статутному фонді ВАТ, який є аналогом продажу).

20. Ринковими мультиплікаторами є коефіцієнти, що розраховуються для кожного ВАТ - аналога продажу, як результат ділення скоригованої ціни продажу відповідного пакета акцій кожного ВАТ на певний фінансово-економічний показник діяльності такого ВАТ у відповідному році:

Мп = (Цп (100 / Рпп) х Квл`) / П1, ..., п  (8)

де М1, ..., п - значення ринкового мультиплікатора (М1, М2, М3, М4, ... Мп);

Цп - ціна продажу пакета акцій ВАТ - аналога продажу, тис. грн.;

Рпп - розмір проданого пакета акцій, %;

Квл` - коефіцієнт властивостей пакета акцій для застосування порівняльного підходу (додаток 7);

П1, ..., п - значення відповідного виду фінансово-економічного показника діяльності ВАТ - аналога продажу у відповідному році (вартість необоротних активів (П1); вартість усіх активів (П2); вартість власного капіталу (П3); чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (П4) тощо).

Значення показників П1, ..., п із звітів про фінансові результати ВАТ - аналогів продажу, складених за відповідні звітні періоди року (квартали), повинні бути інтерпретовані у річні показники з використанням формули

П1, ..., п = (П1, ..., п` / n) х 4,  (9)

де П1, ..., п` - значення показників за квартал, тис. грн.;

n - порядковий номер кварталу, за результатами якого було складено звіт про фінансові результати.

Для розрахунку оціночної вартості пакета акцій ВАТ використовуються однакові за видами ринкові мультиплікатори, визначені для кожного ВАТ - аналога продажу. При цьому ринковий мультиплікатор не розраховується, якщо значення відповідного показника П1, ..., п згідно з даними використаної фінансової звітності є від'ємним.

21. Розрахунок значень вартості 100-відсоткового пакета акцій ВАТ, яке оцінюється, з використанням кожного з визначених ринкових мультиплікаторів, відбувається за формулою

В1, ..., п* = П1, ..., п* х М1, ..., п,  (10)

де В1, ..., п* - значення вартості 100-відсоткового пакета акцій ВАТ, яке оцінюється, отримане з використанням відповідного ринкового мультиплікатора М1, ..., п, тис. грн.;

П1, ..., п* - відповідний фінансово-економічний показник діяльності ВАТ згідно з балансом та/або звітом про фінансові результати на останню звітну дату, який інтерпретовано у річний показник згідно з формулою 9.

Узагальнення отриманих у результаті розрахунку з використанням ринкових мультиплікаторів значень вартості 100-відсоткового пакета акцій ВАТ відбувається у такому порядку:

- найменше та найбільше з отриманих значень для узагальнення не використовуються, якщо таких значень не менше трьох;

- значення вартості, які залишилися, узагальнюються шляхом отримання середньоарифметичної величини вартості.

22. На основі узагальненого значення вартості 100-відсоткового пакета акцій ВАТ розраховується оціночна вартість пакета акцій ВАТ, що оцінюється, з використанням методу ринкових мультиплікаторів (Вп) за формулою

Вп = Вузаг х Рп / 100 х Квл,  (11)

де Вузаг - узагальнене значення вартості 100-відсоткового пакета акцій ВАТ, яке оцінюється, отримане з використанням методу ринкових мультиплікаторів, тис. грн.;

Рп - розмір пакета акцій, що оцінюється;

Квл - коефіцієнт властивостей пакета акцій, що оцінюється (згідно з додатком 3).

23. Розрахунок оціночної вартості пакета акцій ВАТ, що оцінюється, з використанням методу середньозваженої вартості відбувається у такій послідовності:

- збір та обробка вихідних даних щодо продажу акцій ВАТ, пакет акцій якого оцінюється;

- визначення середньозваженої вартості 1 акції ВАТ за результатами продажу за всіма видами угод з урахуванням коефіцієнта властивостей пакета акцій для застосування порівняльного підходу, встановленого у додатку 7;

- визначення оціночної вартості пакета акцій ВАТ.

24. Для застосування методу середньозваженої вартості використовується інформація щодо продажу акцій ВАТ, пакет акцій якого оцінюється, на фондових біржах та в їх філіях або ПФТС за рік до дати оцінки, а також продажу пакетів акцій цього ВАТ на конкурсах за кошти, умовами яких передбачалося зміну початкової вартості в процесі продажу, незалежно від дати продажу. Інформація повинна містити дані про кількість акцій та розмір пакета акцій, що був проданий, дату продажу та вартість угоди, за якою відбувся продаж.

25. Визначення середньозваженої вартості 1 акції ВАТ за результатами продажу за видами угод здійснюється у такій послідовності:

- середньозважена вартість 1 акції визначається окремо для груп пакетів акцій, щодо яких було укладено угоди (до 25 відсотків від статутного фонду, від 25 відсотків до 50 відсотків від статутного фонду включно, від 50 відсотків до 75 відсотків від статутного фонду, 75 відсотків від статутного фонду і більше) та за видами зазначених угод (фондові біржі та ПФТС; конкурси);

- середньозважена вартість 1 акції в кожній групі пакетів акцій та в межах кожного виду угод (Вср) визначається за формулою

	К1В1 + К2В2 + ... + КnВn
Вср =	-----------------------------,	(12)
	К1 + К2 + ... + Кn

де К1, К2, ..., Кn - кількість акцій в кожному пакеті акцій, щодо якого було укладено угоди;

В1, В2, ..., Вn - вартість 1 акції в кожному пакеті акцій, щодо якого було укладено угоди.

У разі наявності інформації щодо укладення однієї угоди Вср = В1;

- середньозважена вартість 1 акції в кожній групі пакетів акцій та в межах кожного виду угод помножується на коефіцієнт властивостей пакета акцій для застосування порівняльного підходу згідно з додатком 7;

- отримані результати розрахунку середньозваженої вартості 1 акції за всіма групами пакетів акцій усереднюються з метою визначення середньозваженої вартості 1 акції в пакеті акцій, що оцінюється, для кожного виду угоди окремо (за угодами на фондових біржах, в їх філіях та ПФТС; на конкурсах).

26. Для розрахунку оціночної вартості пакета акцій ВАТ, що оцінюється, за методом середньозваженої вартості:

- визначені на попередньому етапі середньозважені вартості 1 акції в пакеті акцій, що оцінюється, для кожного виду угоди порівнюються та вибирається з них максимальне значення;

- вибране значення середньозваженої вартості 1 акції помножується на кількість акцій в пакеті акцій, що оцінюється. Отриманий результат дорівнює оціночній вартості пакета акцій ВАТ.

1.1.4 Порядок узгодження результатів розрахунку, отриманих з використанням методичних підходів

27. Узгодження результатів розрахунку, отриманих з використанням майнового, дохідного та порівняльного підходів, відбувається у такому порядку:

- якщо максимальне значення перевищує мінімальне значення оціночної вартості не більше ніж у 1,5 разу, узгоджене значення оціночної вартості пакета акцій дорівнює середньоарифметичному значенню оціночних вартостей, отриманих з використанням усіх методичних підходів;

- якщо максимальне значення перевищує мінімальне значення оціночної вартості більш ніж у 1,5 разу, - узгодження результатів оцінки відбувається залежно від розміру пакета акцій ВАТ, що оцінюється за схемою, наведеною у додатку 8.

28. У разі неможливості застосування одного з трьох методичних підходів через відсутність необхідних вихідних даних, узгодження результатів розрахунку, отриманих з використанням інших двох методичних підходів, здійснюється у такому порядку:

- якщо максимальне значення перевищує мінімальне значення оціночної вартості не більше ніж у 1,5 разу, узгоджене значення оціночної вартості пакета акцій дорівнює середньоарифметичному значенню оціночних вартостей, отриманих з використанням двох методичних підходів;

- визначається середньоарифметичне значення оціночної вартості;

- якщо максимальне значення перевищує мінімальне значення оціночної вартості більш ніж у 1,5 разу, - узгодження результатів оцінки відбувається залежно від розміру пакета акцій ВАТ, що оцінюється за схемою, наведеною у додатку 8.

29. У випадку, якщо було застосовано лише один методичний підхід, - результатом узгодження є значення, отримане за цим підходом.

Узгоджене значення оціночної вартості порівнюється з номінальною вартістю пакета акцій.

Початкова вартість пакета акцій ВАТ, що оцінюється, дорівнює узгодженому значенню його оціночної вартості, але не може бути нижчою номінальної вартості.

1.2 Аналіз інвестиційної привабливості підприємства

1.2.1 Сутність методів коефіцієнтної оцінки поточної інвестиційної привабливості

Аналіз інвестиційної привабливості підприємства проводиться при фінансовому аналізу звітності - баланс (форма1) та звіт про фінансові результати (Форма 2).



******************************************

* I. Показники оцінки майнового *

* стану інвестованого об'єкта *

******************************************

|

v

******************************************

* II. Показники оцінки фінансової *

* стійкості (платоспроможності) *

* інвестованого об'єкта *

******************************************

|

v

******************************************

* III. Показники оцінки ліквідності *

* активів інвестованого об'єкта *

******************************************

|

v

******************************************

* IV. Показники оцінки прибутковості *

* інвестованого об'єкта *

******************************************

|

v

******************************************

* V. Показники оцінки ділової *

* активності інвестованого об'єкта *

******************************************

|

v

******************************************

* VI. Показники оцінки ринкової *

* активності інвестованого об'єкта *

******************************************

Рис.1 Основні групи показників для визначення інвестиційно привабливих підприємств

В табл. 1.1 наведені алгоритми розрахунків показників рентабельності діяльності підприємства [11] з використанням форм фінансової звітності - Форма 1 “Баланс” та Форма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності” :

Таблиця 1.1 - Алгоритми розрахунку показників рентабельності

№ п/п	Показник	Умовн поз-ня	Формула для розрахунку	Джерела інформації з форм фінзвітності
	ПОКАЗНИКИ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ
1	Рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності	Rзв	Прибуток від звичайної діяльності / Валюта активів	Форма 2(190) / Форма1 (280)
2	Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком	Rа	Чистий Прибуток / Валюта активів	Форма 2(220) / Форма1 (280)
3	Рентабельність власного капіталу	Rвк	Чистий Прибуток / Власний капітал	Форма 2(220) / Форма1 (380)
4	Рентабельність виробничих фондів	Rвф	Чистий Прибуток / Виробничі фонди	Форма 2(220) /Форма1 (030+100+120)
5	Рентабельність реалізо-ваної продукції за прибутком від реалізації	Rq	Прибуток від реалізації / Виручка	Форма 2(050-070-080) /Форма 2 (035)
6	Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності	Rqоп	Прибуток від операційної діяльності / Виручка	Форма 2(100) / Форма 2 (035)
7	Рентабельність реал. продукції за прибутком	Rqч	Чистий прибуток / Виручка	Форма 2(220) / Форма 2 (035)
.8	Коефіцієнт стійкості економічного зростання	Ксез	Реінвестований прибуток / Власний капітал	Форма 2(100 - 335)* Ф.2(220)/100 /Форма 1 (380)
9	Коефіцієнт реінвестування	Кр	Реінвестований прибуток / Чистий прибуток	Форма 2(100 - 335)* Ф.2(220)/100 /Форма 2 (220)
10	Період окупності капіталу	Тк	Активи/Чистий прибуток	Форма 1(280) / Форма 2 (220)
11	Період окупності власного капіталу	Твк	Власний капітал / Чистий прибуток	Форма 1(380) / Форма 2 (220)

В табл. 1.2 наведені алгоритми розрахунків показників ділової активності діяльності підприємства з використанням форм фінансової звітності - Форма 1 “Баланс” та Форма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності” [11],[12]:

Таблиця 1.2 - Алгоритми розрахунку показників ділової активності

№ п/п	Показник	Умовне позначення	Формула для розрахунку	Джерела інформації з форм фінзвітності
	ПОКАЗНИКИ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ
1	Коефіцієнт трансформації	Кт	Чиста виручка від реалізації / Валюта активів	Форма 2(035) /Форма1 (280)
2	Фондовіддача	Фоф	Чиста виручка від реалізації / Основні виробничі фонди	Форма 2(035) /Форма1 (030)
3	Коефіцієнт оборотності обігових коштів (обороти)	Ко	Чиста виручка від реалізації / Обігові кошти	Форма 2(035) /Форма1 (260+270)
4	Період одного обороту обігових коштів (днів)	Чо	365/ Ко	365 / Ко
5	Коефіцієнт оборотності запасів ( обороти)	Коз	Собівартість реалізації / Середні запаси	Форма 2(040) /Форма1 (100+120+130+140 +150)
6	Період одного обороту запасів(днів)	Чз	365 / Коз	365 / Коз
7	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості(обороти)	Кдз	Чиста виручка від реалізації / Середня дебіторська заборгованість	Форма 2(035) /Форма1 (050+170+180+190+200+210)
8	Період погашення дебіторської заборгованості (днів)	Чдз	365 / Кдз	365 / Кдз
9	Коефіцієнт оборотності готової продукції	Кгп	Чиста виручка від реалізації / Готова продукція	Форма 2(035) /Форма1 (130)
10	Період погашення кредиторської заборгованості (днів)	Чкз	Середня кредиторська заборгованість *360/ Собівартість реалізації	Форма 1(500+520+530 +550+580) /Форма 2 (040)
11	Період фінансового циклу (днів) - період обороту коштів	Чфц	Чфц= Чоц - Чкз	Чфц= Чоц - Чкз
12	Коефіцієнт оборотності власного капіталу(оборотність)	Квк	Чиста виручка від реалізації / Власний капітал	Форма 2(035) /Форма1 (380+430+630)

В табл. 1.3 наведені алгоритми розрахунків показників майнового стану підприємства з використанням форм фінансової звітності - Форма 1 “Баланс” та Форма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності” [11],[12]:

Таблиця 1.3 - Алгоритми розрахунку показників майнового стану

№ п/п	Показник	Умовне позначення	Формула для розрахунку	Джерела інформації з форм фін звітності
	ПОКАЗНИКИ МАЙНОВОГО СТАНУ
1.	Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах	Ч овф	Оборотні виробничі фонди/ Оборотні активи	Форма 1 (100+120+270) /Форма1 (260+270)
2	Частка основних засобів в активах	Ч оз	Залишкова вартість основних засобів / Валюта активів	Форма 1(030) / Форма1 (280)
3	Коефіцієнт зносу основних засобів	К зн	Знос основних засобів/ Первісна вартість основних засобів	Форма 1(032) / Форма1 (031)
4	Коефіцієнт оновлення основних засобів	К он	Збільшення за звітний період первісної вартості основних засобів/ Первісну вартість основних засобів	Форма 1((031к)-(031п)) / Форма1 (031п)
5	Частка довгострокових фінансових інвестицій в активах	Ч дф	Довгострокові фінансові інвестиції / валюта активів	Форма 1(040+045) /Форма1 (280)
6	Частка оборотних виробничих активів	Ч ова	Оборотні виробничі фонди/ Валюта активів	Форма 1(100+120+270) /Форма1 (280)
7	Коефіцієнт мобільності активів	К моб	Мобільні активи / Немобільні активи	Форма 1(260+270) /Форма1 (080)

Платоспроможність підприємства - це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов'язання згідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов [10]. Її можна вивчати за минулий період, на якусь певну (звітну) дату або як майбутню можливість розрахувати у необхідні терміни за існуючими короткостроковими зобов'язаннями.

Платоспроможність підприємства визначається системою показників ліквідності оборотних активів балансу. Знаменник в усіх наведених показників один і той самий - поточні пасиви, тобто термінові невідкладні зобов'язання.

Показники ліквідності характеризують здатність фірми виконувати свої поточні (короткострокові) зобов'язання за рахунок поточних активів.

Коефіцієнт загальної ліквідності (Кл.заг.) (коефіцієнт покриття) - це відношення поточних активів (Апот) до поточних зобов'язань (Зпот):

, (13)

де : - поточні активи балансу (Форма 1 строка 260);

- поточні зобов ' язання балансу ( Форма 1 строка 620);

Цей результат співвідноситься з одиницею і показує, скільки грошових одиниць поточних активів припадає на одну грошову одиницю поточних зобов'язань. При Кл.заг.<2 вважається, що платоспроможність підприємства невисока існує певний фінансовий ризик. Співвідношення 2:1 вважається нормальним, для деяких сфер бізнесу воно може коливатись від 1,2 до 2,5 [12].

Коефіцієнт термінової ліквідності (Кл.терм.) - це відношення активів високої ліквідності (Алікв) до поточних зобов'язань:

, (14)

де : Алікв - активи високої ліквідності = поточні активи - запаси ( Форма 1 строки (260-100-110-120-130-140-150);

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кл. абс.) характеризується відношенням грошових засобів та коротк. цінних паперів (Г,Цп) до поточних зобов'язань:

, (15 )

де : Г,Цп - грошові засоби та короткострокові цінні папери (Форма 1 строки (230+240)) ;

Значення цього коефіцієнта є достатнім, якщо він перевищує 0,2-0,25 [12].

Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованостей - показує наскількі термінові надходження від боржників до підприємства відповідають терміновим вимогам кредиторів до підприємства :

, (16)

де : Здеб - короткострокова дебіторська заборгованість (Форма 1 строки (160+170+180+190+200+210));

Зкред - короткострокова кредиторська заборгованість (Форма 1 строки (520+530+540));

Значення цього коефіцієнту є сприятливими , якщо він перевищує 1,25 [12].

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є фінансова стійкість. Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання.

В табл.1.4 наведені алгоритми розрахунків показників фінансової стійкості підприємства з використанням форм фінансової звітності - Форма 1 “Баланс” та Форма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності” [11],[12]:

Для оперативного розрахунку абсолютних показників фінансової стійкості(коефіцієнту покриття запасів оборотними коштами) вартість запасів (З) порівнюється з послідовно поширюваним переліком таких джерел фінансування [13]:

- власні оборотні кошти (НВОК);

- власні оборотні кошти і довгострокові кредити та позики (НВОК + Дп);

- власні оборотні кошти, довго- та короткострокові кредити і позики (НВОК + Дп + ДФЗ).

Відповідно до забезпеченості запасів згаданими варіантами фінансування можливі чотири типи фінансової стійкості :

1. Абсолютна стійкість - для забезпечення запасів (З) достатньо власних оборотних коштів; платоспроможність підприємства гарантована: З < НВОК

2. Нормальна стійкість - для забезпечення запасів крім власних оборотних коштів залучаються довгострокові кредити та позики; платоспроможність гарантована:З < НВОК+Дп

3. Нестійкий фінансовий стан - для забезпечення запасів крім власних оборотних коштів та довгострокових кредитів і позик залучаються короткострокові кредити та позики; платоспроможність порушена, але є можливість її відновити: З < НВОК + Дп + ДФЗ

4. Кризовий фінансовий стан - для забезпечення запасів не вистачає “нормальних” джерел фінансування; підприємству загрожує банкрутство:

З > НВОК + Дп + ДФЗ

Забезпеченість запасів джерелами формування є сутністю фінансової стійкості, її зовнішнім проявом, а наслідком є платоспроможність (ліквідність).

Таблиця 1.4 - Алгоритми розрахунку показників фінансової стійкості

	Показник	Умов. позн.	Формула для розрахунку	Джерела інформації з форм фінзвітності
	ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ
1	Власні обігові кошти (робочий, функціонуючий капітал)	Рк	Оборотні активи - короткострокові зобов ' язання	Форма 1(260+270-620-630)
2	Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами	Кзвк	Власні обігові кошти / оборотні кошти	Форма 1(380+430-080) /Форма1 (260+270)
3	Маневреність робочого капіталу	Мрк	Запаси / Робочий капітал	Форма 1(100+120 +130+140+150) /Форма1 (260+270-620-630)
4	Маневреність власних обігових коштів	Мвок	Грошові Кошти / Власні обігові кошти	Форма 1(230+240) /Форма1 (380+430-080)
5	Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів	Кзап	Власні обігові кошти / Запаси	Форма 1(380+430-080) /Форма1 (100+120 +130+140+150)
6	Коефіцієнт покриття запасів	Кпз	"Нормальні" джерела покриття запасів / Запаси	Форма 1(380+430 +480-080+500+520+530+540) /Форма1 (100+120 +130+140+150)
7	Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)	Кавт	Власний капітал / Валюта Пасивів балансу	Форма 1(380+430+630) /Форма1 (640)
8	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	Км	Власні обігові кошти / Власний капітал	Форма 1(380+430+630-080) /Форма1 (380+430+630)
9	Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	Кпк	Позиковий капітал/Валюта пасивів	Форма 1(480+620) /Форма1 (640)
10	Коефіцієнт фінансової стабільності	Кфс	Власні кошти / позикові кошти	Форма 1(380+430+630) /Форма1 (480+620)
12	Коефіцієнт фінансової стійкості	Кфст	Власний капітал + довгострокові зобов ' язання / Валюта пасивів	Форма 1(380+430+480+630) /Форма1 (640)

1.2.2 Сутність методів дисконтованої оцінки майбутньої ефективності інвестицій

Інвестиційний проект розробляється задовго до реального початку його здійснення. Реалізація проекту може тривати роками й десятиліттями. Гроші витрачаються сьогодні і будуть витрачатися протягом довгого часу, а прибуток, що ми його очікуємо , з'явиться не відразу. Але ми знаємо, що виплачена сьогодні одна гривня дорожча за обіцянку заплатити її через рік. Різноцінність національної валюти в часі пояснюється такими причинами [14]:

- зниження купівельної спроможності й загальне підвищення цін;

- отримання процентного прибутку (якщо гривню віднести в банк);

- ризик (кредитор може не виконати свої боргові зобов'язання).

Так чи інакше відбувається зміна цінності національної валюти, тож у проектному аналізі це необхідно враховувати. У проектному аналізі прийнятий метод зрівнювання різночасових грошей, так зване дисконтування [22].

Майбутня цінність Бс сьогоднішніх грошей визначається за формулою:

(17)

де С - сьогоднішня сума грошей, що інвестуються;

d - постійна норма дисконту, що дорівнює прийнятій для інвестора нормі прибутку на капітал;

t - тривалість розрахункового періоду (в роках);

Сьогоднішня цінність Сб майбутніх грошей визначається таким чином:

(18)

Перерахунок поточних і майбутніх сум в еквівалентній вартості шляхом дисконтування дозволяє визначити цінність проектів на основі поточних і майбутніх витрат і результатів. Підраховані за кожний рік життя проекту, вони дисконтуються, а потім підсумовуються з метою одержання загального показника цінності проекту, на основі якого роблять висновок щодо прийнятності проекту.

Критерії, що використовуються в аналізі інвестиційної діяльності, можна підрозділити на дві групи в залежності від того враховується чи ні часовий параметр: 1) засновані на дисконтованих оцінках; 2) засновані на облікових оцінках. До першої групи відносяться критерії:

- чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV);

- індекс рентабельності інвестиції (Probability Index, PI);

- внутрішня норма прибутку (Internal Rate of Return, IRR);

- модифікована внутрішня норма прибутку (Modified Internal Rate of Return, MIRR);

- дисконтований строк окупності інвестиції (Discounted Payback Period, DPP).

До другої групи відносяться критерії:

- строк окупності інвестиції (Payback Period, PP);

- коефіцієнт ефективності інвестиції (Accounting Rate of Return, ARR).

а) Метод розрахунку чистого приведеного ефекту

Цей метод заснований на зіставленні величини вихідної інвестиції (IC) із загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, генерованих нею протягом прогнозованого періоду. Оскільки приплив коштів розподілений у часі, він дисконтується за допомогою коефіцієнта r, встановлюваного інвестором самостійно виходячи зі щорічного відсотка повернення, який він хоче чи може мати на інвестований їм капітал. Припустимо робиться прогноз про те, що інвестиція (IC=ІВ - інвестиційні витрати) буде генерувати протягом n років річні доходи в розмірі Р1, Р2, …, Рn (ДПі). Загальна накопичена величина дисконтованих доходів (Present Value, PV = ДВ - сучасна(дисконтована) вартість) і чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV= ЧДВ - чиста сучасна(дисконтована) вартість ) відповідно розраховуються по формулах [12]:

(19)

(20)

Якщо NPV>0, то проект варто прийняти; якщо NPV<0, то проект варто відкинути; NPV=0, то проект ні прибутковий, ні збитковий. Дамо економічне трактування критерію NPV з позиції власників компанії, що по суті і визначає логіку критерію NPV:

- якщо NPV<0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії зменшиться, тобто власники компанії понесуть збиток;

- якщо NPV=0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії не зміниться, тобто добробут її власників залишиться на колишньому рівні;

- якщо NPV<0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії, а отже, і добробут її власників збільшиться.

Проект із NPV=0 має додатковий аргумент у свою користь - у випадку реалізації проекту добробут власників компанії не зміниться, але в той же час обсяги виробництва зростуть, тобто компанія збільшиться в масштабах.

При прогнозуванні доходів по роках необхідно по можливості враховувати усі види надходжень як виробничого, так і невиробничого характеру, що можуть бути асоційовані з даним проектом.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку NPV(ЧДВ) модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(21)

де j - прогнозований середній рівень інфляції.

При розрахунку NPV, як правило, використовується постійна ставка дисконтування, однак при деяких обставинах, наприклад, очікується зміна рівня дисконтних ставок, можуть використовуватися індивідуалізовані по роках коефіцієнти дисконтування. Якщо в ході імітаційних розрахунків приходиться застосовувати різні коефіцієнти дисконтування, то формула (20) не застосовується, і проект прийнятний при постійній дисконтній ставці може стати неприйнятним.