Сучасна роль ринкiв дорогоцiнних металiв у розватику мiжнародних фiнансiв

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет міжнародної економіки

Кафедра міжнародних фінансів

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „Міжнародні фінанси”

на тему : „СУЧАСНА РОЛЬ РИНКІВ ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ У

РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ”

Дніпропетровськ

2005

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РИНКІВ ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ

1.1 Сутність ринку дорогоцінних металів та види ринків

1.2 Основні учасники ринків дорогоцінних металів

1.3 Роль золота та інших дорогоцінних металів у складі золотовалютних

резервів

РОЗДІЛ 2 РОЗВИТОК ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СВІТОВОГО РИНКУ

ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ

2.1 Світовий ринок дорогоцінних металів: тенденції та статистика

2.2 Основні проблеми розвитку та функціонування ринків дорогоцінних

металів

РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УЧАСТІ УКРАЇНИ В

ОПЕРАЦІЯХ З ДОРОГОЦІННИМИ МЕТАЛАМИ НА СВІТОВОМУ РИНКУ

3.1 Основні проблеми розвитку ринків дорогоцінних металів в Україні

3.2 Проблеми участі України в операціях з дорогоцінними металами на

світових ринках

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Аналіз ролі дорогоцінних металів, та, впершу, чергу золота у світовій економіці на сьогоднішній день є досить актуальним, оскільки за останні кілька десятиріч світовий ринок золота істотно змінився, як за функціональними, так і за структурними параметрами. Такі зміни відбувались у межах глобального процесу „демонетизації” золота як основного монетарного активу. Зміни його монетарних функцій та властивостей мали місце завдяки трансформації світової валютнофінансової системі, геополітичній напрузі та розвитку нових технологій.

Золото загубило ряд своїх функцій як монетарного активу: воно вже не є загальним еквівалентом, що порівнює цінності всіх інших товарів, не використовується як критерій утворення валютних курсів, тому що національні грошові одиниці тепер не мають офіційного золотого змісту.

Золото втратило і функцію світових грошей, якими тепер є кредитнопаперові грошові одиниці - штучні міжнародні валюти.

Однак золото придбало нові функції, в тому числі функції незамінного сировинного компоненту у багатьох галузях світового господарства, а також зміцнило свою властивість як надійного й ліквідного інвестиційного активу та засобу збереження.

Зважаючи на це, актуальністю теми курсової роботи є дослідження ролі золота та дорогоцінних металів в сучасній світовій економіці на початку 21 сторіччя.

Метою курсової роботи було дослідження потенціалу використання дорогоцінних металів у світовій економіці, сутності та специфіки розвитку ринків дорогоцінних металів в світі та Україні.

Інформаційною базою дослідження були матеріали з Інтернет - сайтів Національного банку України, Української біржі дорогоцінних металів, Лондонської біржі дорогоцінних металів, матеріали щорічних оглядів ринків дорогоцінних металів фірми „Gold Field Mineral Services Limited”.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РИНКІВ ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ

1.1 Сутність ринку дорогоцінних металів, види ринків

На світовому ринку дорогоцінних металів знов запанував ажіотажний попит на золото. В результаті 14 грудня 2005 року, згідно даним міжнародної системи "Tenfore", оптова ціна на цей метал відновила рекордне значення, встановлене в грудні 1987 р. До середини дня вартість золота на ринку досягла рівня в 540,64 дол. за тройську унцію(рис.1.1) [17].

Рис.1.1 Інформаційно - курсове табло Української біржі дорогоцінних металів 14.12.2005 року

Основною причиною різкого "золотого стрибка" аналітики називають наростаючі інфляційні очікування, а також активні покупки цього дорогоцінного металу європейськими і азіатськими інвесторами. Страх втратити частину своїх коштів, вкладених в активи багатьох розвинутих країн, змушує їх перекинути деякі грошові потоки на ринок золота.

Світова золота рада опублікувала раніше свій звіт за III квартал 2005 року, присвячений золоту, в якому також підтримала ринок. В ньому повідомлялося, за три квартали поточного року попит на золото в порівнянні з аналогічним періодом 2004 р. виріс на 16%. В першу чергу істотно збільшилися інвестиції в золото і його використання в ювелірній галузі.

Аналітики відзначають, що попит на цей шляхетний метал збережеться і надалі, тому ціни на нього можуть ще більше піднятися. Причому відмітку в 500 дол. за тройську унцію фахівці називають лише проміжним етапом, подолавши який, золото рушить до нових рубежів.

Ринки дорогоцінних металів - це, в основному, ринки золота, срібла, платини та паладію.

ЗОЛОТО, Au (aurum) хімічний елемент IB підгрупи (Cu, Ag, Au) періодичної системи елементів, шляхетний метал. Золото широко використовується в монетній справі, карбуванні, ювелірних виробах, творах мистецтва й в умовах товарного виробництва виконує функцію загального вартісного еквівалента. У природі, як правило, зустрічається у вільному стані (самородне золото). Відомо людству зі стародавності і застосовується принаймні вже 6000 років. Золото легко обробляється і віддавна цінується за красу і корозійну стійкість. У мінералах зустрічається тільки в з'єднаннях з телуром чи селеном, що, однак, дуже рідко (наприклад, теллуріди, такі, як кренерит AuTe2 і сильванит (AuAg)Te2).

Золото часте супроводжується мінералами срібла, міді і зрідка інших металів, золоті руди можуть містити дорогоцінні метали платинової групи. Природне золото зустрічається в золотоносних пісках, у виді тонких прожилок у кварці, але виявляли його й у виді великих самородків, до 82 кг. Морська вода також містить сліди золота, але незважаючи на всі спроби витяг його з морської води комерційно невигідно. По оцінках, загальна маса золота на Землі складає приблизно 210 000 т, що відповідає кубу з ребром біля 35 м.

ПЛАТИНА САМОРОДНА, Pt -- мінерал класу самородних металів. До групи платини самородної відносяться мінерали, що представляють собою природні тверді розчини платини, заліза, іридію, палладія, родію, осмію, рідше -- золота, нікелю і міді. Найбільш розповсюджений мінерал -- поліксен, що містить 80--88% Pt; 511% Fe; 14% Ir; 0,11,0% Pd; 0,10,8% Rh; 00,8% Сu, нікелю -- до десятих часток відсотка. Сьогодні платина не тільки дорогоцінний метал, але - що значно важливіше - один з важливих матеріалів технічної революції. Щорічний світовий видобуток платины - менше 100 т , але різні області сучасної науки, техніки і промисловості без платини існувати не можуть. Вона незамінна в багатьох відповідальних вузлах сучасних машин і приладів. Вона - один з головних каталізаторів сучасної хімічної промисловості. Нарешті, вивчення з'єднань цього металу - одна з головних «галузей» сучасної хімії координаційних (комплексних) з'єднань.

Паладий відомий у Лондоні торговець мінералами містер Форстер не висловив особливого подиву, коли в один із осінніх днів 1803 р. одержав листа від імені, що побажало залишитися невідомим. На дорогому паперу, прекрасним почерком було викладене прохання: спробувати продати невелику кількість нового металу палладію, який ні зовнішнім виглядом, ні властивостями не уступає дорогоцінній платині. До листа був прикладений невеликий і не дуже важкий злиток. Форстер погодився - метал був дійсно красивий. До того ж ніщо так не притягає людей, як випадки незвичайні і таємничі... А торговець може з них витягти і вигоду, якщо знає користь у рекламі. Незабаром повідомлення про палладиєвий злиток, що продається в магазині Форстера, стала надбанням гласності, і навколо нового металу розгорілися пристрасті.

Срібло при описі будьякого елемента прийнято вказувати його першовідкривача й обставини відкриття. Таких даних про елемент №47 людство не має. Сріблом люди стали користатися ще тоді, коли не було вчених. Порозумівається це просто; як і золото, срібло колись досить часто зустрічалося в самородному виді.

Основна темінологія предметів торгів ринків дорогоцінних металів [1]:

маса банківського металу маса банківського металу може бути виражена в грамах або в тройських унціях. Облікова вагова одиниця банківських
металів тройська унція (31,1034807 грама).

маса в лігатурі (лігатурна маса) це фактична загальна маса сплаву або порошку, яка містить дорогоцінний метав;

маса металу в чистоті (хімічно чистого металу) це фактичний вміст основного дорогоцінного металу в сплаві або порошку;

мірні зливки це зливки банківських металів масою 1 кг і менше, проба яких становить не менше 999,9 для золота, 999 для срібла, 999,5 для платини і паладію;

монети, вироблені з дорогоцінних металів це монети з пробами не нижче ніж: для золота 995, для срібла 999, для платини і паладію 999,5, які не є законним засобом платежу на території України, та іноземні монети з пробами не нижче ніж: для золота 900, для срібла 925, для платини і паладію 999;

найвищі проби банківських металів у зливках і порошках це проби не нижче ніж: для золота 995,0; для срібла 999,0; для платини і паладію 999,5;

порошки банківських металів це золото, срібло, платина і паладій у вигляді порошкоподібної субстанції з вмістом хімічно чистого основного дорогоцінного металу для золота не менше 99,99%, для срібла не менше 99,9%, для платини і паладію не менше 99,95% лігатурної маси порошку, що упаковані в скляні ампули або пластмасові банки з маркуванням визнаного виробника;

стандартні зливки це зливки банківських металів, які відповідають
стандартам якості, прийнятим Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів та учасниками Лондонського ринку платини та паладію, або технічним умовам ДСТ 2805889, ДСТ 2859590, ДСТ 1234181, ДСТ 1234081, прийнятим Міждержавною радою зі стандартизації, метрології і сертифікації;

У залежності від годині постачання дорогоцінних матеріалів ринки дорогоцінних металів розподіляються на : „спот” ринки постачання металів проти сплати готівкою; фьючерсні ринки; опціонні ринки [17].

У залежності від ступеня державного регулювання ринки золота поділяються на чотири основні категорії [6]:

світові - у Лондоні, Цюріху, Франкфурті, Чикаго, Гонконгові;

внутрішні вільні - у Милане, Парижеві, РіодеЖанейро;

місцеві контрольовані - в Афінах, Каїрі;

«чорні» ринки - у Бомбеї.

Сумарна кількість золота, добутого з надр Землі в історично доступний для огляду період, по оцінках фахівців, перевищує 135 тис. тонн. З них більш 40% представлено ювелірними виробами, 30% зосереджено в державних резервах, майже 20% знаходиться у тезавраторів (у виді злитків і монет) і тільки 10% використовується промисловістю в технічних і технологічних цілях. Основну масу золота споживають країни, що розвиваються в Азії в силу своїх культурних і релігійних звичаїв. Помітне збільшення попиту в цих країнах обумовлено підвищенням платоспроможності населення і відносно низькими цінами ювелірних виробів. В розвинутих європейських країнах золото в прикрасах витісняється штучними матеріалами (вплив моди, популярність дешевої біжутерії).

1.2 Основні учасники ринків дорогоцінних металів

Основні учасники ринків дорогоцінних металів маркет мейкери та брокерські контори, які представляють [9]:

1. З боку продавців :

золотодобувні корпорації;

афінажні виробництва по переробці золотого лому;

держрезерви національних банків, які зменшують накоплені запаси

дорогоцінних металів;

приватних тезавраторів та інвесторів, які продають раніше накоплені

запаси зливкі дорогоцінних металів;

спекулянтів та хеджерів, які грають на форвардних, ф'ючерсних та

опціонних контрактах з дорогоцінними металами;

2. З боку покупців :

виробництва ювелірної промисловості;

промисловотехнічні виробництва з використанням дорогоцінних

металів;

зубне виробництво;

інвесторів та агентів інвесторів (комерційні банки);

приватних тезавраторів (споживачівколекціонерів мірних зливків);

спекулянтів та хеджерів, які грають на форвардних, ф'ючерсних та

опціонних контрактах з дорогоцінними металами;

державні резерви центральних банків;

А) Ринок золота в Лондоні.

У своїй дійсній формі цей ринок існує з 1919 р. Основним його учасником залишається усі той же клуб «фірм» золоті брокери Лондона (London Billion Brokers).

Саме на Лондонському золотому ринку сформувалася процедура фіксинга, що виконується з 1919 р. двічі в день. Фіксинг -- визначення ведучими учасниками ринку рівноважної ціни дорогоцінного металу в конкретний момент часу на основі співвідношення існуючого попиту та пропозиції. АМ час від 00:00 до 12:00 (ранковий час), РМ час від 12:00 до 24:00 (вечірній час). Фіксинг золота в Лондоні відбувається два рази в день: у 12:30 (АМ) і 17:00 (РМ) по київському часу. Фиксинг срібла в Лондоні відбувається один раз в день: з 14:00 до 14:15 по київському часу приймаються заявки, після чого фіксується ціна.Фиксинг платины і палладія в Лондоні відбувається два рази в день: у 11:45 (АМ) і 16:00 (РМ) по київському часу.

Об'єктом торгівлі на фиксингу є мірні злитки (по 12, 5 кг), величина 1 лота торгів - 150 кг(12 зливків).

Досить довго Лондонський золотий ринок був ринком для нерезидентів, тому що, відповідно до Акта валютного контролю, резиденти Великобританії не мали право здобувати золото, а професійні дилери повинні були одержувати ліцензію в Банку Англії.

У жовтні 1979 р. Уряд Англії зняв ці обмеження, але рішення було трохи спізнілим, оскільки швидко розвивалися ринки в США і Швейцарії, що давали можливість використовувати в операціях із золотом сучасні похідні фінансові инстументы(фьючерси й опціони).

Б) Ринок золота в Цюріху.

Найбільшим центром торгівлі золотом у 1970х роках став Цюріх. З початку 1980х років Швейцарія імпортувала у середньому від 1200 до 1400 тонн золота в рік, а експортувала від 100 до 1200 тонн.Про велику роль Цюріха, як європейського центра торгівлі золотом свідчить те, що золотий імпорт Швейцарії складає 70% від річного видобутку золота в західних країнах (40% від світового обсягу видобутку золота), з яких потім 60% реекспортується в різні країни світу. Маркетмейкерами цюрихского ринку є «велика трійка» банків (UBS+SBC, Credit Swiss), що дуже швидко адаптувалися до нових ринкових умов і змін у вимогах своїх клієнтів. Цим банкам належить велика брокерська фірма Premex AG, що робить не тільки угоди «спот», але працюює і на форвардному й опціонному ринках.

Перевагою швейцарських банків перед іншими є їхня широка присутність на світових ринках золота в різних регіонах світу. Вони представлені на ринках дорогоцінних металів у Європі (Цюріх, Женева, Лондон), США (НьюЙорк), Далекий Схід (Токіо, Сінгапур,Гонконг), в Австралії (Мельбурн).

в) Ринок золота в США

Демонетизація золота в 1970 х роках уможливила скасування проіснувавшого 40 років «Акта золотої заборони», відповідно до якого громадяни США не мали права на приватне володіння золотом у зливковій формі. Лібералізація торгівлі золотом привела до швидкого перетворення НьюЙорской товарної біржі (COMEX) і Міжнародного Валютного Ринку (IMM) Чикагської Товарної біржі (СМЕ) у найбільші центри торгівлі золотими ф'ючерсними контрактами. Саме в цих центрах полягає більш 90% ф'ючерсних конрактов на постачання золота. Одночасно з ф'ючерсною біржовою торгівлею золотом у НьюЙорку існує ринок золота в зливковій формі.

1.3 Роль золота та інших дорогоцінних металів у складі

золотовалютних резервів

Аналізуючи сфери використання золота, потрібно виходити з того, наскільки важливим є його застосування в кожній конкретній сфері. У першу чергу доцільно розглянути роль золота як монетарного активу та його монетарні властивості. Адже відомо, що протягом більше 100 останніх років основними власниками золота були та залишаються центральні банки та наднаціональні організації [11].

У міжнародних розрахунках в умовах середньовічного металевого грошового обігу обмін національних грошей був можливим завдяки одноякісній основі - золоту і сріблу. Таким чином, у міжнародному обміні грошима виступали все ті ж метали - золото і срібло, алі при цьому вони скидали свою монетну форму, що їм додавала державна влада. Монети перетворювалися в прості злитки.

Сучасні національні і світова валютні системи пройшли наступний 5ти етапний історичний цикл цивілізованих валютнорозрахункових угод у світовій торгівлі, історично підготовлених розрахунками в шляхетних металах [12]:

а) Система золотого стандарту ( Паризька угода 1867 р.) з вільним переміщенням золота й обміном національних валют по золотому еквіваленту.

Паризька валютна система базувалася на наступних структурних принципах :

її основою був золотомонетний стандарт;

кожна валюта мала золотий вміст(Великобританія з 1816 долі, США - з 1837 долі, Німеччина - з 1875 долі, Франція з 1878 долі, Росія - з 1895 - 1897 р.р.);

відповідно до золотого вмісту валют встановлювалися і золоті паритети, тобто обмінний курс;

валюти вільно конвертувалися в золото;

золото використовувалося як загальновизнані світові гроші;

склався режим вільно плаваючих курсів валют з урахуванням ринкового попиту і пропозиції, алі в межах золотих крапок. Якщо ринковий курс валюти падав нижче паритету, те боржники воліли розплачуватися по міжнародним зобов'язанням золотом, а не іноземними валютами;

б) Перша світова війна і світова економічна криза 19291933 р.р. скінчила із усіма формами обміну кредитних грошів на золото ( «золотодевізний стандарт» 1922 р. - Генуезська конференція);

Генуезська валютна система функціонувала на наступних принципах :

її основою були золото і девізи - іноземні валюти;

національні кредитні гроші стали використовуватися в якості міжнародних платіжнорезервних засобів;

статус резервної валюти не був закріплений ні за однією валютою;

збережено золоті паритети, конверсія в золото стала здійснюватися через валюти трьох країн (США, Франція, Великобританія);

відновлено режим вільно коливних валютних курсів;

валютне регулювання здійснювалося у формі активної валютної політики, міжнародних конференцій і нарад;

Світова економічна кризу 30 років привела до скасування золотого стандарту і внутрішнього розміну кредитних грошів на золото в Німеччині, Австрії(1924), Великобританії (1931), США(1933), Франції(1936). Незважаючи на припинення розміну банкнот на золото у внутрішньому обороті, збереглася зовнішня конвертованість валют у золото за згодою центральних банків США, Великобританії, Франції.

в) БреттонВудска угода 1944 р. після другої світової війни, яка установило світовий «золотодевізний стандарт» обміну доларів США на золото й обміну національних валют на долари США - створення МВФ.

На БреттонВудской конференції були встановлені наступні принципи і правила організації світової торгівлі, валютних, кредитних і фінансових відносин:

введений золотодевізний стандарт, заснований на золоті і двох резервних валютах - доларі США і фунті стерлінгів;

угода передбачала чотири форми використання золота як основи світової валютної системи :

1) збережені золоті паритети валют і введена їхня фіксація в МВФ;

2) золото продовжувало використовуватися як міжнародний платіжний і резервний засіб;

3)спираючись на свій золотий запас, США дорівняли долар до золота, щоб закріпити за ним статус головної резервної валюти;

4) з цією метою казначейство США продовжувало розмінювати долар на золото іноземним центральним банкам і урядовим заставам за офіційною ціною, встановленої в 1934 р., виходячи з золотого змісту своєї валюти (35 доларів за 1 тройскую унцію, рівну 31,1035 р. золота);

для введення валютних обмежень була потрібно згода МВФ;

установлено режим фіксованих валютних курсів, курсове співвідношення валют і їхня конвертованість стали здійснюватися на основі валютних паритетів, виражених у доларах США, ринковий курс валют міг відхилятися від паритету у вузьких межах (1% за Статутом МВФ і 0,75 % по Європейській валютній угоді);

Економічні, енергетичні і сировинні кризи 60х років дестабілізували БреттонВудскую систему. Питома вага США в золотих резервах зменшилася з 75% у 1949 р. до 23%. З формуванням трьох центрів партнерства і суперництва виник новий центр валютної сили у виді Європейського союзу, що суперничає зі США і Японією.

г) Ямайська угода країн - членів МВФ 1976 р. - скасування золота як засобу розрахунків, введення міжнародної розрахункової одиниці СДР, узаконювання кредитної форми валютних розрахунків при контролі паритету національних кредитних грошів і фактичного валового національного продукту;

Четверта світова система побудована на наступних принципах :

введений стандарт СДР замість золотодевізного стандарту;

юридично довершена демонетизація золота: скасовані його офіційна ціна, золоті паритети валют, припинений розмін доларів на золото;

по Ямайській валютній угоді золото не повинне служити мірою вартості і точкою відліку валютних курсів;

країнам надані право вибору будьякого режиму валютного курсу;

МВФ покликаний підсилити міждержавне валютне регулювання;

Підсумки функціонування СДР із 1970 рокуі свідчать про те, що вони далекі від світових грошів. Більш того виник ряд проблем :

1) емісії і розподіли;

Рахунок СДР давши можливість країні запозичати конвертовані валюти через МВФ, однак обсяг емісії незначний - 21,4 млрд.СДР (еквівалент 34 млрд. доларів), що в 1997році збільшений у два рази. Однак, оскільки розподіл СДР пропорційний внеску країни в статут МВФ, практично вони зосереджені на рахунках розвитих країн.

2) забезпечення

Важливою проблемою СДР є їхнє забезпечення, оскільки на відміну від золота вони позбавлені власної вартості. Спочатку в 1970 р. одиниця СДР прирівнювалася до 0,888671 г. золота. Потім курс СДР із 1974 року визначався як середньозважений по «валютному кошику» 16 валют, з 1981 долі в «валютному кошику» залишилося 5 валют ( долар США, марка ФРН, фунт стерлінгів, японська ієна, французький франк), з 1999 долі «валютний кошик» складається з трьох валют (долар США, євро, фунт стерлінгів).

3) методу визначення курсу

4) сфера використання СДР, в основному, застосовуються в операціях МВФ як коефіцієнт перерахування національних валют, масштаб валютних порівнянь.

д) Маастрихское угода про введення з 1999 р. у Європейському союзі єдиної розрахункової і фактичної валюти - ЄВРО з відмиранням поняття «національна валюта», з 2002 долі національні валюти в країнах Європейського Союзу вилучені з обороту.

У даний година в ході еволюції світового економічного розвитку відбувся природний розвиток поняття «гроші» - від натуралістичного(з власною вартістю грошей як перехідного засобу товарного обміну) до кредитнорозрахункового наповнення (заснованого на паритеті вартості національного продукту країни і співвідношення з продуктивністю праці і національних продуктів інших країн світу) . При цьому вихідні поняття золота збереглися як резервні засоби розрахунків , а розвиток світових телекомунікацій привів до створення «електронних безготівкових» грошів як форми всесвітнього розрахункового засобу.

Золото продовжує відігравати значну роль як частина золотовалютних резервів, що утримуються центральними банками та наднаціональними організаціями (табл.А.1 Додатку А).

На сьогоднішній день країни в середньому утримують 1112% їхніх золотовалютних резервів у золоті, хоча співідношення значно варьюється в залежності від країни, так у США ця частка складає 61,1%, у розвинутих країнах Європи від 30% до 50%. Золоті резерви між країнами та наднаціональними установами розподіляться таким чином: З”єднана Європа - 39% (12 411 т), США - 26%(8 135 т), МВФ та Світовий банк - 11%(4 000 т), Азія - 6%, інші країни необ”єднаної Європи та світу - 18% [7].

Сектор центральних банків у цілому виступав у ролі продавців, додаючи в середньому 480,9 т до щорічної пропозиції золота між 1998 - 2002 роками. З вересня 1999 долі велика часта цих продажів була здійснена в межах „угоди про золото” між центральними банками (Вашингтонська угода) [5].

Побоючись, що ціна на золото різко впаде, 15 центральних банків Європи підписали угоду, у якій встановлювали, що золото залишається важливим елементом світових монетарних резервів. Вони узгодили обмежити їх спільні продажі до 2 000 т на наступні 5 років, тобто по 400 т на рік. Дана угода була поновлена на наступні 5 років 8 березня 2004 долі на загальний ліміт у 2 500 т.

РОЗДІЛ 2 РОЗВИТОК ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СВІТОВОГО РИНКУ ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ

2.1 Світовий ринок дорогоцінних металів: тенденції та статистика

На рис.2.1 наведена динаміка ціни за 1 унцію золота на Лондонській біржі у 1975 - 2004 роках [17].

Рис.2.1. Динаміка вартості 1 тройської унції золота (31,1 г.) на торгах Лондонської біржі золота в доларах США на кінець року у 1975 - 2003 роках (середньорічні курси фіксінгу)

Таблиця 2.1

Обсяги пропозицій та попиту на світових ринках золота у 2002 2004 р.

Показники в тонах чистого золота	2002	2003	2004
Пропозія золота на світовому ринку
Добич	2591	2592	2478
Хеджування	412	279	445
Загальний обсяг добичі	2179	2313	2034
Пропозиції офіційного сектору (держрезервів)	545	617	497
Перероблений золотий брухт	835	944	829
Загальний обсяг пропозиції	3560	3875	3360
Попит на золото на світовому ринку
Виробництво ювелірних виробів	2680	2522	2673
Промислове використання золота	291	318	348
Зубне виробництво	69	67	68
Продажів зливків та монет	332	300	346
Загальний попит на золото	3372	3207	3435
Сальдо (пропозиція - попит)	188	668	75

Аналіз ітогів 2004 року показав, що у четвертому кварталі 2004 року в порівнянні з четвертим кварталом 2003 року пропозиція золота зменшилася на 4,8%, а попит підвищився на 5,8%. Попит на золоті злитки і золоті монети незначно зменшився на 2% у вазі, але на 9% виявився вище в доларовому вираженні. У цілому в 2004 році приватні інвестиції (покупка золотих злитків і золотих монет) збільшилися на 15,1% (46 тонн) стосовно 2003 року. У 2004 році в порівнянні з 2003 роком чистий видобуток золота зменшився на 4,4% (114 тонн), загальний обсяг видобутку зменшився на 12,1% (279 тонн). Попит виріс на 7,1% чи у ваговому вираженні на 228 тонн, а в доларах США на 20%.

На 17% підвищився попит в Індії, де найбільший ринок золота у світі. Цьому підвищенню сприяли різні фактори: гарний економічний ріст, наслідки руйнівного цунамі, роль золота як фінансової зони безпеки, національні золоті традиції.

Після декількох років застою збільшення попиту на 13% також має місце в Китаї. Підвищився попит у Тайвані, Гонконгові, у країнах Близького Сходу, Туреччині і Японії. У Японії попит підвищився на 7%, чому сприяли зміцнення ієни стосовно долара США, у результаті чого золото для японців стало дешевше, а заплановане обмеження урядових депозитів з 1 квітня 2005 збільшує привабливість золота як активу.

У США попит незначно знизився у ваговому вираженні, але на 12% збільшився в доларах. Відзначається тенденція в придбанні фешенебельних і елегантних дорогих прикрас із золота.

У Європі попит знизився. В Італії попит упав на 6%, що зв'язано зі зміною смаку споживачів. Перевага віддається високій якості й елегантності прикрас від постачальників із творчим підходом, при цьому традиційні постачальники страждають.

Споживання золота в промисловості виросло на 9,3% (30 тонн). Попит в електронній галузі в четвертому кварталі 2004 року склав 6%, що менше середнього за три попередні чверті, де середній приріст складав 10%. Це зв'язано з утратою ринкової частки Японії, Південної Кореї і Сінгапуру. Сильно підвищився попит на золоту нитку в Індії (використовується на весіллях і інших заходах). Збільшено попит на золоті годинники у Швейцарії.

На 19,4% зменшили пропозицію золота центральні банки (120 тонн), на 12.2% (115 тонн) зменшилося надходження золотих відходів (скрапу).

Нинішня ситуація в сфері продажу зливкового золота відрізняється тим, що деяке зниження пропозиції в 2001 2003 роках відносно 1997 1998 років не торкнулося поточної зливкової продукції ( новий видобуток і переробка брухту), а відбулося винятково за рахунок меншої пропозиції на ринку з держрезервів і часток тезавраційних запасів. Навпроти, виробництво нових злитків, завдяки підтримці високого рівня видобутку і зрослим темпам переробки брухту йде нагору, що однак не компенсує зменшення обсягу пропозиції з накопичених запасів (таблиця 2.2).

Основна тенденція на ринку - різке збільшення попиту інвесторами і часткою тезавраторів при відсутності процесів детезаврації(продажу злитків з накопичених запасів).

Таблиця 2.2

Аналіз структури пропозиції на мировому ринку золота ( у т чистого мірного металу) [7]

Показник	1994	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003
1. Нове видобування	2285	2493	2542	2574	2591	2621	2590	2593
2. Переробка брухту	621	626	1099	608	610	708	836	943
3. Пропозиції продажу держрезервів	350	1265	601	1134	603	589	594	620
4. Пропозиції приватної детезаврації	203	275	0	0	342	44	0	0
5. Загальний обсяг пропозиції	3459	4658	4243	4316	4146	3962	4021	4156
6. З нього пропозиція нових злитків	2906	3119	3641	3182	3201	3329	3426	3536
7. З нього пропозиція старих злитків	553	1539	602	1134	945	633	595	620

Огляд світового ринку золота станом на 25.08.2005 показав, що на ринку дорогоцінних металів продовжується змішана динаміка. Середні за день ціни на золото в Лондоні виросли до середини серпня до $447,25, начиняючи з рівня $431,65 за унцію на початку місяця. Потім почалося зниження котирувань, що було багато в чому обумовлене технічною корекцією після попереднього росту. До 25 серпня Лондонський фиксинг знизився до $438,85 за унцію. Відзначимо, що середня за місяць ціна золота в липні в Лондоні складала $424,48, а в серпні піднялася до $438,62 за унцію. Запаси золота на біржі COMEX у НьюЙорку залишаються на рівні 5,9 мільйона унцій.

На котируваннях золота в першій половині серпні 2005 року позитивно позначився грандіозний страйк гірників золотодобувних компаній у ПАР. Ведуча у світі золотодобувна промисловість ПАР виявилася просто паралізованою після того, як у перші вихідні серпня близько 75% працівників, зайнятих у цьому секторі, не вийшли на роботу. Представник Гірської палати (Chamber of Mines) ПАР Франс Баркер, що представляє інтереси страйкуючих заявив 8 серпня 2005 року, що страйк торкнувся всіх рудників країни. Загальнонаціональний страйк на золотодобувних підприємствах ПАР завершився лише 12 серпня, після чого почалося зниження цін на золото.

Однією з причин наступного падіння цін на золото в Лондоні було те, що споживачі золота в Індії, що є найбільшим імпортером ювелірних виробів, поки \"не розгойдалися\". Потім масові покупки золота споживачами Індії відновилися. На думку начальника відділу продажів сировинних товарів Tiberius Asset Management AG Кристофа Айбля (Christoph Eibl), ціни на цей метал на початку вересня можуть досягти $445 за унцію на зростаючому попиті з боку Індії. Споживачі в Індії звичайно починають активно купувати метал у вересні, коли починається сезон весіль. Але підвищення попиту з боку цієї країни помітно вже зараз.

І всетаки наприкінці серпня ціни на золото в Лондоні стабілізувалися на чеканнях того, що європейські Центральні банки цього року вже більше не будуть продавати золото. Всесвітня рада по золоту (World Gold Council) повідомила, що обсяг продажів золота європейськими центральними банками цього року перевищив ліміт у 500 тонн. Нагадаємо, що дванадцять країн Еврозоны, крім Великобританії, а також Швейцарія і Швеція підписали 27 вересня 2004 року угода, за умовами якого річний обсяг продажів золота не перевищує встановленого ліміту в розмірі 500 тонн. Тим часом, цього року вони вже продали 506 тонн золота.

2.2 Основні проблеми розвитку та функціонування ринків дорогоцінних металів

Загальне світове споживання золота росте через економічний ріст в Індії, США і Китаї, а також через дії інвесторів, що намагаються застрахуватися від ослаблення долара, повідомляє Світова рада по золоту (World Gold Council). Сумарна кількість золота, добутого з надр землі в історично доступний для огляду період, за деякими оцінками, перевищує 135 тисяч тонн. Причому більш 40% цієї кількості представлено ювелірними виробами, 30 % зосереджено в державних резервах, майже 20% знаходиться на збереженні у виді злитків і монет і тільки 10 % використовується промисловістю в технічних і технологічних цілях. Золоті злитки, інвестиційні і пам'ятні монети можуть стати альтернативним засобом для заощадження нагромаджень. Інвестиційні монети випускаються великими тиражами більш мільйона штук.

Для прогнозу котирувань золота найближчим часом оборотна увага на зв'язок цін золота і нафти. За останні 50 років ціни на золото і нафту рухалися практично синхронно кореляція між рядами позитивна і складає більш 80%. За цей час, середня ціна нафти в золотому вираженні дорівнювала 0,07 унції/барель. Однак, у результаті недавнього злету цін на нафту, співвідношення відхилилося далеко від цього середнього числа. У той час як ціни на нафту досягли небувалого максимуму більш $60 за барель, ціна на золото не пішли в ногу з цінами на нафту. При ціні на нафту в $60 за барель, ціни на золото повинна була б бути вище $850 за унцію. Деякі експерти думають, що через дватри роки ціна нафти досягне оцінки в $100 за барель. У цьому випадку ціна золота повинна досягти оцінки $1500 за унцію.

Важливим є також співвідношення цін золота з курсом долара. Непропорційний ріст, що спостерігається сьогодні, доларової грошової маси, разом із триразовим роздуттям американського дефіциту і зростаючим сукупним боргом США, залишає мало надій на те, що падіння долара, що почалося в 2001 році, швидко зупиниться. Відтоді іноземні власники активів у доларах США уже втратили 33% своїх нагромаджень. Як довго експортери нафти будуть миритися з таким положенням справ? Як довго вони продовжать тримати долари США як свої валютні резерви? Чим скінчиться дискусія в арабських країнах щодо оцінки вартості нафти в ісламських золотих і срібних динарах, поки невідомо.

Поки ж поточна ситуація змушує уряди багатьох країн диверсифікувати свої доларові активи, розмістивши частину з них у дорогоцінні метали й інші валюти, щоб захистити себе від подальших утрат. Утрати ростуть і великі власники резервів в американській валюті, такі як Японія, Китай, Південна Корея, Індія і Тайвань посилено шукають шляхи диверсифікованості своїх валютних запасів. У кінцевому рахунку, усе це зв'язано з ризиками масового скидання доларів і, відповідно, зі збільшенням цін на нафту і золото. У будьякому випадку, будуть розрахунки за постачання нафти країнамиекспортерами у євро, динарах чи дорогоцінних металах, падіння долара може продовжуватися, у той час як ціни на дорогоцінні метали підуть нагору.

Експерти Merrill Lynch вважають, що ціни на золото можуть вирости до 2010 року до $725 за тройскую унцію завдяки високим темпам росту економіки в Китаї, що незабаром може стати найбільшим у світі споживачем ювелірної продукції. Підйом попиту на золото в Китаї став причиною того, що його вартість піднімалася в грудні минулого року до $456 за унцію, що є максимальним показником із січня 1980 року, коли золото торгувалося на рівні $725 за унцію. З огляду на дійсні темпи економічного росту в Китаї, через кілька років обсяг імпорту золота в цю країну досягне 293 тонн золота в рік, вважають експерти Merrill Lynch.

Фундаментальна причина сучасного підняття обсягів реалізації і подорожчання золота полягає в тім, що значення американської валюти як світового резервного активу виявилося під сумнівом. Останнім часом у наукових і політичних колах виникли настрої на користь відновлення в тій чи іншій формі грошових функцій золота.

На думку прихильників посилення ролі золота в системах грошового обігу на національному і світовому рівнях здатне захистити світове співтовариство від негативних явищ у сфері фінансів, тому що сучасні паперові активи практично не мають власної вартості, їхня ринкова ціна визначається під впливом широкого спектра факторів, що можуть викликати як безпрецедентний ріст, так і повне знецінювання цих активів.

Крім того, основний недолік долара США, як і будьякої іншої паперової валюти на його місці, полягає в тому, що він, по суті, є борговою розпискою американського казначейства і служить інструментом практично безоплатного перерозподілу капітальних і інших ресурсів інших країн на користь США.

Золото, будучи «позанаціональным» активом із власною вартістю, не має подібного недоліку і, усе ще сприймається багатьма фахівцями як деяка альтернатива стосовно нинішньої системи грошових, фінансових і кредитних інтрументів, побудованих на паперових боргових зобов'язаннях.

При цьому, у даний час можна говорити про те, що золото є не тільки теоретичної , але і практичною альтернативою. Розроблювачі глобальних комп'ютерних фінансових систем світу вже прийшли до єдиної точки зору, що світові ринки мають потребу в «комп'ютерному золоті» комп'ютерній валюті, яка не залежить від національних економік. І вони вже приступили до розробок глобальних електронних систем, здатних здійснювати розрахунки з використанням цифрового золота в цій ролі.

В даний час відомо про функціонування 3 систем цифрового золота і інших капіталомістких активів : EGOLD, DigiGold, GoldMoney. Так, компанія з продажу золота через Інтернет, що створила й експлуатує першу у світі систему цифрового золота EGOLD, створила достатній запас золота, щоб финансувати комерційні справи. Компанія перетворила золото в комп'ютерну валюту («забезпечувану еквівалентом золота»), і з листопада 1996 року здійснила більш 3,2 млн.комерційних операцій. Кожна така операція при оплаті підкріплювалася еквівалентною кількістю золота, що передається на надійне збереження третій стороні.

При використанні «комп'ютерного золота», а не традиційної резервної валюти (долар США чи євро), відсутній кредитний ризик паперових валют, а це може змінити характер операцій на міжнародних фінансових ринках. Для цифрових грошей утратить значимість кредитний відсоток, а фінансові спекуляції перетерплять істотні чи зміни припиняться, міжнародна фінансова система стане надійної і стабільний. Зросте роль центральних банків, національних сховищ золота, придбає важливість лізинг золота й інших дорогоцінних металів.

РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УЧАСТІ УКРАЇНИ В ОПЕРАЦІЯХ З ДОРОГОЦІННИМИ МЕТАЛАМИ НА СВІТОВОМУ РИНКУ

3.1 Основні проблеми розвитку ринків дорогоцінних металів у Україні

Згідно з Законом України „Про державне регулювання видобутку, виробництвва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними” [1]:

дорогоцінні метали - це золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будьякому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо);

операції з дорогоцінними металами це дії, пов'язані з:

а) виникненням та припиненням права власності та інших прав на дорогоцінні метали;

б) надходженням дорогоцінних металів до місць зберігання фондів і запасів, а також їх зберіганням і відпуском у встановленому порядку;

в) зміною вмісту або фізичного стану дорогоцінних металів під година їх видобутку, виробництва та використання;

г) ввезенням дорогоцінних металів, виробів і матеріалів, що їх містять, в Україну зза кордону та вивезенням з України;

золотий запас України складається з афінованого золота в зливках, є державною власністю і становить частину державних золотовалютних резервів України;

банківські метали це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів;

оперативний резерв золота складова частина Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, визначена як резерв для забезпечення невідкладних потреб національної економіки;

афінаж дорогоцінних металів металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від їх забруднюючих домішок;

проба державний стандарт, що визначає цінність сплаву, з якого виготовлено вироби з дорогоцінних металів, і засвідчує уміст вагових одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву.

Афіновані дорогоцінні метали в установленому законодавством України порядку закуповуються, у тому числі і за кордоном, у Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України за рахунок коштів державного бюджету й у Державну скарбницю за рахунок коштів Національного банку України.

Афіновані дорогоцінні метали в стандартному вигляді, а також видобуте з надр або рекупероване дорогоцінне каміння в розсортованому вигляді при продажу суб'єктами їх видобування і виробництва, скуплені в населення і не викуплені зпід застави ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на умовах форвардного контракту першочергово пропонуються:

Міністерству фінансів України для поповнення Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України;

Національному банку України для поповнення золотого запасу України.

Суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, та фізичні особи в установленому порядку набувають у власність дорогоцінні метали в зливках та виробах на ринках дорогоцінних металів договорами купівліпродажу, дарування, іншими цивільноправовими договорами, а також за правом спадкоємства.

Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України формується Міністерством фінансів України. Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України призначений для забезпечення виробничих, фінансових, наукових, соціальнокультурних та інвестиційних потреб України. Цінності, зараховані в Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, є державною власністю.

Золотий запас України створюється Національним банком України і є державною власністю. Управління золотимо запасом України здійснюється Національним банком України в межах повноважень, визначених законодавством.

Золотий запас формується шляхом закупівлі афінованого золота в зливках у фізичних та юридичних осіб, резидентів та нерезидентів за рахунок коштів Національного банку України [2].

Уповноважені банки на підставі письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями в частині проведення операцій з банківськими металами на валютному ринку України та з урахуванням вимог Положення [3] мають право здійснювати такі види операцій з банківськими металами:

а) відкриття кореспондентських рахунків у банківських металах в інших уповноважених банках, у Національному банку та проведення операцій за ними;

б) відкриття та ведення кореспондентських рахунків у банківських металах інших уповноважених банків;

в) відкриття та ведення поточних та вкладних (депозитних) рахунків клієнтів у банківських металах;

г) купівляпродаж банківських металів за гривні;

ґ) залучення банківських металів на вклади (депозити) клієнтів (крім банків);

д) залучення та розміщення міжбанківських депозитів у банківських металах;

е) надання та отримання міжбанківських кредитів у банківських металах;

є) надання кредитів у банківських металах резидентам (юридичним особам та фізичним особам суб'єктам підприємницької діяльності);

ж) надання та отримання банківських металів у заставу;

з) відповідальне зберігання банківських металів у Національному банку (Державна скарбниця України), в інших уповноважених банках, у власному сховищі;

и) перевезення банківських металів;

і) обмін зливків (зливка) банківського металу на зливки (зливок) цього самого металу меншої (більшої) маси (загальна маса банківського металу залишається незмінною);

ї) конвертація одного банківського металу в інший.

Уповноважені банки на підставі письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями в частині проведення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках та з урахуванням вимог цього Положення мають право здійснювати такі види операцій з банківськими металами:

а) відкриття кореспондентських рахунків у банківських металах у банкахнерезидентах та проведення операцій за ними;

б) купівляпродаж банківських металів за іноземну валюту;

в) розміщення міжбанківських депозитів у банківських металах;

г) отримання міжбанківських кредитів у банківських металах;

ґ) надання та отримання банківських металів у заставу;

д) відповідальне зберігання банківських металів у банкахнерезидентах.

За повідомленням World Gold Council, обсяг запасів золота в державному резерві України за станом на квітень 2005 долі дорівнює 15,9 тоннам дорого цінного металу, що складало 2.1% від загального обсягу золотовалютних запасів країн. По величині запасів золота Україна займає 53і місце з 111 суб'єктів, представлених у світовому рейтингу (таблиця А.1 Додатку А). На рис.3.1 наведені показники динаміки росту золотого запасу України за роки незалежності.

Рис.3.1 Динаміка зміни золотого запасу України з 1992 долі

На фоні вказаного власного запасу резервного золота обсяг імпорту банківських металів в Україну, збільшившись з 2001 до 2003 року вдесятеро, досягнувши сенсаційної межі -- 10 т на рік.

Український ринок банківських металів -- найперспективніший зпоміж ринків країн СНД. За кілька років Україна цілком може стати регіональним центром міжнародної торгівлі дорогоцінними металами.

На відміну від партнерів по СНД, першочергові завдання, які вирішує нині Україна, не пов'язані з розвідкою, видобутком чи афінажем дорогоцінних металів. На українській території знайдено понад 230 рудовиявлень золота, причому запаси родовищ десяти з них становлять близько 100 т кожне. Однак поки що це не стало чинником, який активно впливає на розвиток ринку, де практично не відбувається торгівля нововидобутим вітчизняним золотом, а обсяги перероблення «жовтого» металолому незначні.

Утім, світовий досвід свідчить, що ні наявність природних ресурсів, ні високий рівень видобувної промисловості не є обов'язковими умовами активного розвитку ринку дорогоцінних металів (вдалим прикладом слугують Велика Британія й Швейцарія). Тому сьогодні концепція розвитку ринку банківських металів України полягає у грамотній організації ліберальних правил торгівлі, що стимулюють обіг на вторинному ринку імпортованих у країну металів [15].

Реалізація цієї концепції розпочалася 1997 року, коли гривня гостро потребувала стабілізації і приплив до країни дорогоцінних металів був покликаний зміцнити довіру до національної валюти. Законом «Про державне регулювання видобутку, виробництва та використання дорогоцінних металів і коштовного каміння і контроль над операціями з ними» (ухвалений 1997 року) контроль над ринком банківських металів було передано Нацбанку. Банківські метали стають валютними цінностями, а їх оборот звільняється від сплати митних зборів, податку на додану вартість і будьяких інших спеціальних податків.

На початковому етапі формування ринку НБУ дозволив уповноваженим банкам здійснювати лише обмежений перелік торгових операцій з металами на внутрішньому ринку України, не даючи при цьому можливості працювати з металевими рахунками. Тому в перші роки ринок зростав переважно за рахунок продажу на вторинному ринку зливків, куплених в європейських афінажних компаній, і до кінця 2001го його обороти досягли 1 т на рік.

Переломний момент настав 2002 року з активним приходом на ринок швейцарських банків. Послуги швейцарського ринку дорогоцінних металів були відразу запитані українськими банками й дали змогу здійснювати, здавалося б, елементарні завдання: купувати метали за конкурентними ринковими цінами й доставляти їх до України впродовж 24 годин замість одного--трьох тижнів, як раніше.

Цього виявилося достатньо для забезпечення стрімкого зростання обсягу торгів. У результаті впродовж останніх двох років український імпорт банківських металів став щороку збільшуватися не менш як утричі (2001 рік -- близько 1 т, 2002й -- близько 3 т, 2003 рік -- близько 10 т).

Таке стрімке зростання оборотів залучило на ринок нових операторів зпоміж українських банків. Якщо протягом перших п'яти років функціонування ринку (з 1998 до 2002 року) на нього загалом прийшло вісімнадцять з майже двохсот банків, що тоді існували, то за останні півтора року, починаючи з 2003го, кількість банківоператорів подвоїлася.

Сприяючи активізації ринку, у середині 2003 року Нацбанк затвердив нове «Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами», яке максимально наблизило структуру операцій з банківськими металами до структури операцій з іноземними валютами. Це відкрило глобальні можливості щодо використання банківських металів як фінансового активу для інвестицій, мінімізації фінансових ризиків і оптимізації управління грошовими ресурсами.

У найближчі рікпівтора ринок банківських металів України зростатиме переважно за рахунок попиту на банківські метали без їх фізичного постачання. Цей попит забезпечать фізичні особи, які вважають за краще зберігати в банках вклади в банківських металах ніж, в іноземних валютах, і страхові компанії, чиї резерви можуть бути представлені банківськими металами.

Щонайменше 5% активів цих клієнтів, загальна сума яких оцінюється у $4 млрд, впродовж зазначеного періоду буде переведено в метали. На сьогодні це приблизно $200 млн, які дають змогу придбати близько 16 т золота.

У віддаленішій перспективі зі створенням ефективної інфраструктури металевих рахунків зростання ринку відбуватиметься за рахунок задоволення інтересу клієнтів до біржових і позабіржових операцій з похідними фінансовими інструментами, в яких банківські метали значитимуться лише як базовий актив.

Обсяги таких операцій за їхньої правильної організації у десятки разів перевищать досягнутий Україною десятитонний щорічний оборот фізичних металів. Так, торік світовий оборот похідних інструментів із золотом становив близько 129 000 т, що у 30 разів більше за обсяг проданого фізичного металу -- 3860 т.

3.2 Проблеми участі України в операціях з дорогоцінними металами на світових ринках

Нині уповноважені банки цілковито зосереджені на процесі реструктуризації свого «золотого» бізнесу, забезпечуючи його конкурентоспроможність на ринку, що змінився. Підготовка внутрішньобанківської нормативної документації й розроблення технологічних схем безризикового здійснення нових операцій -- це копіткий багатомісячний процес, без якого жоден банк не зможе ефективно реалізовувати свої потенційні можливості в нових умовах.

Завтра маркетмейкерами ринку банківських металів України стануть ті банківські установи, які зуміють організувати бізнес краще, ніж конкуренти, і створять інфраструктуру, яка дасть змогу менш досвідченим банкам не бути витісненими з ринку і отримувати стабільний прибуток від металевих операцій. За сприятливого розвитку подій ці банки забезпечать собі роль клірингових установ, а ринку -- довгостроковий запас ліквідності, надзвичайно важливий для його розвитку.