Сучасна роль ринкiв дорогоцiнних металiв у розватику мiжнародних фiнансiв

Вирішальна роль ліквідності й ліберального законодавства для розвитку ринку банківських металів простежується на прикладі Росії. У 90х роках операціями з дорогоцінними металами (переважно експортними) займалися понад сотня російських банків. Однак з часом у процесі природної концентрації весь експорт опинився під контролем кількох найактивніших операторів. Через те що в період «золотої лихоманки» на ринку не було створено механізми, які дають змогу ефективно використовувати дорогоцінні метали як фінансовий актив, інші банки були змушені піти з ринку, незважаючи на вельми широку клієнтську базу, зацікавлену в мінімізації фінансових ризиків.

У результаті, на думку російських банкірів, недостатня кількість операторів призвела до суттєвого зниження ліквідності та активності ринку, і попередні плани зі створення в Москві центру міжнародної торгівлі дорогоцінними металами залишилися нереалізованими, незважаючи на багатство природних ресурсів Росії.

Крім того, Центробанк Росії вивів дорогоцінні метали з категорії валютних цінностей. На думку фахівців Міністерства РФ з податків і зборів, це призвело до юридичної колізії: дорогоцінні метали стали товаром, а отже, з їхнього обороту як фінансового активу тепер має стягуватися ПДВ.

До чого може призвести таке оподаткування операцій з дорогоцінними металами, показує досвід Казахстану, де до 2001 року ринок дорогоцінних металів стабільно зростав і обсяги виробництва афінійованого золота досягли 16,6 т на рік.

Після того як 2002 року було впроваджено ПДВ на операції з дорогоцінними металами, казахстанські банки були змушені піти з цього ринку. Відтоді оборот дорогоцінних металів в Казахстані з року в рік знижується. 2003 року обсяги виробництва афінійованого золота знизилися до рівня 9,9 т на рік, що на 40% менше порівняно з 2001 роком.

На московському форумі LBMA банкіри Росії, Казахстану, Таджикистану, Узбекистану, Киргизії відзначили завидну послідовність України у створенні ліберального законодавства, яке регулює ринок банківських металів і дало змогу досягти таких вражаючих успіхів.

Представники західних грандів світового ринку дорогоцінних металів, такі як JP Morgan Chase Bank, Societe Generale, Barclays Capital, Commerzbank, UBS, Credit Suisse, MKS Finance S. A., на форумі «проголосували» за Україну активною пропозицією своїх продуктів, послуг і методів роботи з дорогоцінними металами на фінансових ринках.

Україна має ринок банківських металів, який цілковито відповідає світовим стандартам і активно інтегрується в міжнародний бізнес:

-- це вільний внутрішній ринок з м'яким державним регулюванням і ціноутворенням на підставі співвідношення попиту і пропозиції;

-- на ринку обертається банківський метал, який відповідає стандартам якості, прийнятим LBMA і учасниками Лондонського ринку платини й паладію;

-- ліберальна податкова, митна й ліцензійна політика держави стимулює розвиток ринку;

-- створювана інфраструктура металевих рахунків передбачає використання методів міжнародного ринку з оптимізації фінансів з використанням банківських металів як фінансового активу;

-- сьогодні ринок орієнтований на імпорт, але після досягнення необхідного золотовалютного балансу його структура передбачає можливість лібералізації експортного вектора, необхідного для формування центру міжнародної торгівлі.

Проблеми формування експортного вектору ринку дорогоцінних металів в Україні та участі України в операціях з дорогоцінними металами на світових ринках можна сформулювати як:

1. Практична відсутність золотодобувної промисловості і власного ви

робництва банківських металів;

2. Незначний золотий запас України (15,9 тонн) для інтервенцій чи продажу його на національному ринку дорогоцінних металів;

Загальні прогнозні запаси золота в родовищах України, за даними Держкомгеології на 1999 рік, складають 3200 тонн. Усього в Україні нараховується 236 рудопроявлений золота, з яких 10 класифікуються як родовища з запасами кожного в розмірі 80135 тонн. Видобутком золота в Україні займалася створена в 1998 році державна акціонерна компанія «Українські поліметали».

Але, замість декларуємих тонн золота, за сім років компанії удалося добути менш однієї тонни вітчизняного шляхетного металу. Для порівняння з титанічними зусиллями державної компанії "Укрполіметали": майже 10 (десять) тонн банківського золота і срібла з 2002го долі увіз в Україну тільки один "Брокбизнесбанк". Цей же не самий великий в Україні банк, тільки в 2004 році реалізував на внутрішньому ринку країни понад три тонни золота.

Висновки експертів сумні: при сьогоднішньому рівні світових цін рентабельний видобуток золота в Україні може здійснюватися тільки на Сергієвському родовищі і, із застереженнями, на Травневому. Прибутковість видобутку цілком залежить від зовнішнього фактора цін на шляхетні метали на світових біржах. Рентабельність кожного родовища може бути незначно підвищена тільки за рахунок видобутку супутніх компонентів. "Золото України" виявилося ще одним міфом "епохи незалежности".

Таблиця 3.2

Видобуток золота в Україні в 1999 2002 роках

Видобуток золота в Україні по роках склав (кг):

Як показує аналіз даних по банківському ринку торгів дорогоцінними металами в Україні існуючий мініринок практично працює тільки по імпортному золоту, а його денний обсяг пропозицій не досягає навіть 1 лота (155 кг = 4,9 тис.унцій) Лондонської біржі. Для порівняння „спот” запас торгів по золоту на Чикагській біржі золота становить 9,5 млн. унцій (або 295,45 т).

Світовий ринок дорогоцінних металів у 2005 році характеризується наступними обсягами продажу дорогоцінних металів:

мірне золото до 3650 т на рік;

мірна платина до 102 т на рік;

мірний паладій до 60 т на рік;

мірне срібло до 4000 т на рік;

Світова біржова ціна на дорогоцінні метали у 2005 році (середина грудня) складає:

520 540 доларів за 1 унцію золота;

8,7 - 8,9 доларів за 1 унцію срібла;

995 - 1030 доларів за 1 унцію платини;

270 300 доларів за 1 унцію паладію;

Офіційний курс котирування облікової вартості дорогоцінних металів Національним банком України на „металевих рахунках” комерційних банків станом на 14.12.2005 року становить (курс долара 5,05 грн./долар США):

2640,14 грн. за 1 унцію золота (522,8 доларів за унцію);

5029,81 грн. за 1 унцію платини(996,0 доларів за унцію);

44,14 грн. за 1 унцію срібла(8,74 доларів за унцію);

1408,95 грн. за 1 унцію паладію(279,0 доларів за унцію);

Національний банк України активно купує золото для своїх резервів. Це означає, що світова економіка все більше входить у фінансову спіраль, яка призведе до різкого знецінення, у першу чергу, квазівалюти--долара, у другу--псевдовалюти, такої як євро, і в третю--сурогатних валют, зокрема гривні.

За даними міністерства фінансів США, загальна сума державного боргу США зараз складає $7,5 трильйона. Долар входить у золотовалютні резерви центральних банків багатьох країн світу, але зараз у зв'язку зі стрімким падінням курсу долара багато хто з аналитітиків рекомендують цим банкам поступово позбутися від доларів і переорієнтуватися на традиційні золото і срібло.

Аналіз змін основних валют впродовж ста років показує, що американський долар зберіг лише одну двадцять п”яту частку своєї первісної вартості. У пресі час від часу з'являється повідомлення проте, що в США збираються девальвувати свою національну валюту. Хоча, власне, це відбувається і поза бажанням керівництва США -- через вплив цін на паливо та інші товари.

Двадцятидоларова золота монета США важила одну унцію(31,1 г.) і була еквівалентною 20доларовій паперовій купюрі на початку минулого сторіччя. Сьогодні вартість тієї золотої монети -- більше 500 доларів. Тобто у валюти США залишилася одна двадцять п'ята частина початкової ціни. У британського срібного фунта стерлінгів (а він був еквівалентом фунта срібла) з 462 грамів реальної вартості срібла на початок сторіччя сьогодні залишилась купівельна спроможність паперового фунта стерлінгів всього вісім грамів срібла. Це означає, що він знецінився в 52 рази. Щождо швейцарського франка, то він знизився лише на три чверті. Золота швейцарська монета початку 20 сторіччя в двадцять франків сьогодні коштує вісімдесят паперових франків Швейцарії.

Переведення коштів у золото означає зведення до мінімуму ризиків унаслідок знецінення долара, євро і фунта стерлінгів, накопичених на рахунках Національного банку України.

Роль золота важко переоцінити. Воно завжди є національним активом, що не залежить від валютної політики держави, темпів інфляції, валютного контролю і тих факторів, що можуть впливати на резерви в іноземній валюті.

До числа аргументів на користь важливих якостей золота як резервного монетарного активу економіки країн можна віднести наступні:

поперше, золото допомагає диверсифікувати офіційні резерви центральних банків;

подруге, золото забезпечує політичну безпеку країн, воно не залежить від валютного контролю чи заморожування активів, при необхідності воно завжди може бути переведене в платіжну ліквідність;

потретє, золото забезпечує економічну безпеку як унікальний актив, що не стиснутий міжнародними кредитними угодами;

в четвертих, золото забезпечує фінансову безпеку економіки країн, будучи свого роду «страховим інвестиційним полісом» на випадок украй несприятливих подій, таких як криза чи руйнування міжнародної валютнокредитної системи.

Досвід останнього років наочно продемонстрував, наскільки нестабільним стає положення національної валюти в умовах витиснення золота з державних резервів і масованого нагромадження кредитнопаперової іноземної валюти в офіційних запасах і внутрішньому товарообігу.

Завдяки своїм унікальним властивостям і тривалій історії золото сьогодні має великий запас міцності як інвестиційний і резервний актив. Золото і сьогоні залишається важливим політичним інструментом у руках ведучих держав світу, а його ціна визначається не тільки об'єктивними ринковими факторами.

В Україні золото, срібло, платина і паладій віднесені до валютних цінностей, операції з який відносяться до банківських операцій руху капіталу.

Офіційний запас золота в золотовалютному резерві України становить 15,9 т (стан травня 2005 року). На сьогодні світові країни в середньому утримують 1112% їхніх золотовалютних запасів у золоті. Тобто, для України станом на 15.12.2005 року при розмірі золотовалютного запасу, який тримає Національний банк України у розмірі біля 19 млрд.доларів (після викупу коштів за приватизацію „Криворіжсталі”), при світовій ціні початку грудня 2005 року 495 - 498 доларів за унцію золота потрібно мати не менше 137 т мірного золота для оптимальної структури золотовалютного запасу.

Таким чином, сучасна участь офіційної України на світових ринках дорогоцінних металів при щорічному темпі добичі власного золота не більше 230 кг/рік - це роль тільки активного покупця. Враховуючи тезавраторські схилення населення України по інвестуванню коштів у покупку мірних злитків дорогоцінних металів та відсутність вітчизняних пропозицій на національному ринку дорогоцінних металів, уповноважені комерційні банки України ( „Аваль”, Правексбанк та інші) щорічно імпортують на територію України та продають до 10 т золота в мірних зливках. Фабрикаційний (ювелірний) та промисловий (зубопротезний, електроніка та інше) попит на дорогоцінні метали в Україні задовольняється, в основному, за рахунок імпортування золота та, частково, за рахунок переробки та афінажу вторинного золотого скрапу.

Сьогодні Україна має ринок імпортних банківських металів швейцарського транзитного класу, який цілковито відповідає світовим стандартам і активно інтегрується в міжнародний бізнес:

-- це вільний внутрішній ринок з м'яким державним регулюванням і ціноутворенням на підставі співвідношення попиту і пропозиції;

-- на ринку обертається банківський метал, який відповідає стандартам якості, прийнятим LBMA і учасниками Лондонського ринку платини й паладію;

-- ліберальна податкова, митна й ліцензійна політика держави стимулює розвиток ринку;

-- створювана інфраструктура металевих рахунків передбачає використання методів міжнародного ринку з оптимізації фінансів з використанням банківських металів як фінансового активу;

-- сьогодні ринок орієнтований на імпорт, але після досягнення необхідного золотовалютного балансу його структура передбачає можливість лібералізації експортного вектора, необхідного для формування центру міжнародної торгівлі.

Проблеми формування експортного вектору ринку дорогоцінних металів в Україні та участі України в операціях з дорогоцінними металами на світових ринках можна сформулювати як:

1. Практична відсутність розрекламованої золотодобувної промисловостіі власного виробництва банківських металів;

2. Незначний золотий запас України (15,9 тонн) для інтервенцій чи продажу його на національному ринку дорогоцінних металів;

3. Необхідність накопичення золотого запасу в золотовалютних резервах не менше 135 т, для чого законодавчо встановлена першочергова скупка золотого скрапу вторинного ринку ломбардів України для афінажу;

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними” // від 18 листопада 1997 року N 637/97ВР(Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 3 лютого 2004 року N 1416IV)