КУРСОВА РОБОТА

Особливості використання ділових схем підприємств промисловості в податковому контролі легальності їх діяльності

ЗМІСТ

Вступ.

Розділ 1. Побудова ділових схем діяльності підприємств промисловості при сучасному адмініструванні податків

1.1 Основні сучасні підходи до адміністрування податків та розподіл платників податків за категоріями уваги.

1.2 Побудова ділової схеми діяльності на прикладі зат “Нікопольський завод безшовних труб “НІКО Т'ЮБ”, код 30926972

Розділ 2. Податковий аналіз легальної мінімізації сплати податків в ділових схемах підприємств промисловості

2.1 Схеми мінімізації сплати податку на прибуток

2.2 Схеми мінімізації сплати податку на додану вартість та організації отримання бюджетного відшкодування по податку на додану вартість

Розділ 3. Кримінальні ділові схеми ухилень підприємств від сплати податків

Висновки.

Список використаних джерел

ВСТУП

Основною метою податкового супроводження підприємств галузі маши-нобудування і металообробки є збільшення обсягів надходжень до бюджету, зменшення податкової заборгованості, виявлення резервів для розширення бази оподаткування, зменшення податкових ризиків підприємств галузі.

Напрямом досягнення основної мети є проведення поглибленого аналізу податкової звітності та фінансової діяльності платників податків, виявлення причин погіршення фінансового стану, розробка пропозицій, спрямованих на нормалізацію виробництва та економічного становища на підприємстві.

До підприємств машинобудівної і металообробної промисловості відносяться підприємства, які виробляють продукцію цієї галузі відповідно до кодів ЗКГНГ 14100-14972 Державного класифікатора України (відповідність кодів ЗКГНГ кодам КВЕД надана у Державному класифікаторі України ДК 009-96 "Класифікація видів економічної діяльності").

Характерними особливостями галузі машинобудування і металообробки є складність і різноманітність технологічного процесу, який відрізняється значною матеріало-, енерго- та трудомісткістю, активна зовнішньоекономічна діяльність, наявність у складі підприємств самостійних підрозділів, розвинена мережа соціальної інфраструктури, а також застосування у господарській діяльності операцій, які є потенційними факторами ризику порушення податкового законодавства.

При поглибленому аналізі ділових схем діяльності підприємства в податкових органах створюється інтегрований образ клієнта (платника) - це детальний (систематизований) опис платника податків, історії його податкової та платіжної поведінки, фінансово-господарської діяльності та актуальних проблем, пов'язаних з оподаткуванням;

Своєчасно отримана інформація про клієнта дає можливість реагувати на неї належним чином, у тому числі передбачати та упереджувати можливі порушення податкового законодавства.

Крім того, усвідомлення платником податків того, що податковий орган постійно накопичує та аналізує інформацію про його податкову та платіжну поведінку, підвищує відповідальність платників податків

Об”єкт дослідження курсової роботи - ділові схеми діяльності підприємств промисловості.

Предмет дослідження - „легальні” та „кримінальні” схеми ухилення підприємств від сплати податків.

Мета курсової роботи - аналіз ділових схем діяльності підприємств промисловості, ідентифікація та пошук заходів по руйнуванню схем ухилення від сплати податків.

Інформаційна база курсової роботи - методологічні матеріали Державної податкової адміністрації України, ділові схеми діяльності підприємств промисловості.

РОЗДІЛ 1

ПОБУДОВА ДІЛОВИХ СХЕМ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ПРОМИСЛОВОСТІ ПРИ СУЧАСНОМУ АДМІНІСТРУВАННІ ПОДАТКІВ

1.1 Основні сучасні підходи до адміністрування податків та розподіл платників податків за категоріями уваги

З метою забезпечення наповнення доходної частини бюджету постає питання поліпшення системи адміністрування податків, що передбачає постійний контроль за своєчасністю та повнотою їх сплати суб'єктами господарювання. Основним джерелом наповнення бюджету повинна стати добровільна сплата, а основною функцією податкових органів - моніторинг цього процесу.

Взаємовідносини між органами державної податкової служби та платниками податків мають розвиватися у напрямі налагодження партнерства та зменшення втручання у господарську діяльність останніх. При цьому організація роботи органів державної податкової служби ґрунтується на таких принципах:

- неупереджене ставлення до платників податків та забезпечення максимального рівня сервісу під час їх обслуговування;

- максимальна автоматизація процесів адміністрування податків;

- орієнтація податкового аудиту на “ризикових” платників податків;

- застосування адекватних заходів до суб'єктів господарювання (далі - СГ) і, що ухиляються від сплати податків.

Органи державної податкової служби повинні забезпечити:

- своєчасність реагування на податкову поведінку платника податків;

- однаковий підхід до платників податків з однаковою податковою поведінкою.

Для забезпечення зазначеного органам державної податкової служби необхідно розподілити СГ за категоріями уваги. Таким чином, мета розподілу полягає в раціональному використанні трудових ресурсів та забезпеченні своєчасної та повної сплати податків і інших платежів.

При розподілі платників податків за категоріями уваги використовуються наступні терміни [18]:

1.1. Система адміністрування податків - ризико-орієнтована система, що складається із взаємопов'язаних елементів (цілей, функцій, сценаріїв, процедур, методів та дій) та орієнтована на забезпечення повноти та своєчасності сплати податків СГ.

1.2. Податкова поведінка - загальна характеристика СГ, що формується на основі встановлених перевірками фактів про дотримання чи порушення ним податкового та валютного законодавства та факторів, що вказують на податкові ризики за звітний період, який необхідно опрацювати.

1.3. Категорія уваги (коридор) - характеристика СГ відповідного рівня ризику та фіскальної важливості, сформована на основі критеріїв розподілу, визначених даним Порядком. За податковою поведінкою розрізняють такі категорії уваги:

Категорія 1 (“зелений коридор”) - сумлінні платники податків. Оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкове законодавство, повністю та своєчасно сплачують податки.

Категорія 2 (“жовтий коридор”) - платники податків помірного ризику. У цілому оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкового законодавства, повністю та своєчасно сплачують податки, але мають податкові ризики, що не підлягають усуненню (наприклад, здійснення зовнішньоекономічної, посередницької діяльності або діяльності, яка належить до “ризикових” галузей тощо).

Категорія 3 (“помаранчевий коридор”) - платники податків високого ризику. Оцінюються негативно в частині податкової поведінки, оскільки мають ознаки серйозних порушень податкового законодавства.

Категорія 4 (“червоний коридор”) - платники податків високого ризику з ознаками шахрайства. Оцінюються негативно, оскільки регулярно порушують податкове законодавство та мають ознаки шахрайства.

1.4. Критерій оцінки - ознака, за допомогою якої формується оцінка СГ.

1.5. Критерій розподілу - правило віднесення СГ до відповідної категорії уваги на основі оцінювання податкових ризиків або факторів ризику та сум валового доходу.

1.6. Податковий ризик - вірогідність порушення податкового законодавства СГ, у результаті чого можливі втрати надходжень до бюджету.

1.7. Фактор ризику - це обставини або результати діяльності СГ, що вказують на можливість існування податкових ризиків.

1.8. Індивідуальний індекс - величина відхилення показника діяльності певного СГ від середнього значення цього показника по всій сукупності СГ згідно з тим чи іншим критерієм оцінки.

1.9. Історичні індекси - оцінка відхилення показників діяльності окремого СГ від середнього значення аналогічних показників сукупності СГ за один і той же період, що не піддавався повній перевірці (за всіма ризиками) іншими методами, ніж камеральна перевірка:

1.10. Сценарій - послідовність дій адміністратора або виконавця щодо опрацювання податкової звітності.

1.11. Фіскальна важливість - оцінка СГ щодо рівня максимально можливих податкових зобов'язань по податках та зборах до бюджетів всіх рівнів від ведення господарської діяльності.

Визначення категорії уваги

СГ, що знаходяться на податковому обліку, оцінюються органами державної податкової служби за їх фіскальною важливістю, податковою поведінкою та залежно від характеристик галузі та регіону, в якому вони провадять свою діяльність.

Оцінці не підлягають ліквідовані та зняті з обліку СГ.

Оцінка кожного СГ здійснюється за чотирма критеріями:

а) за індивідуальною податковою поведінкою;

б) за ризиковістю господарювання СГ (за рівнем динамічних та структурних змін господарської діяльності);

в) за фіскальною важливістю;

г) за належністю до галузі та регіону, в якому здійснює діяльність СГ.

Супроводження органами державної податкової служби платників за категоріями уваги полягає у проведенні таких заходів.

Категорія уваги 1 - проведення масово-роз'яснювальної роботи з платниками податків, спрямованої на упередження порушень податкового законодавства, а також поліпшення і оновлення технологій, які сприятимуть встановленню партнерських відносин з сумлінними платниками податків.

Категорія уваги 2 - проведення постійного моніторингу діяльності СГ, які мають податкові ризики, що не підлягають усуненню (здійснення зовнішньоекономічної, посередницької діяльності, господарська діяльність, яка належить до “ризикових” галузей тощо) шляхом проведення кабінетного аудиту.

За супроводження декларацій платників - юридичних осіб 1 та 2 категорій уваги відповідають підрозділи оподаткування юридичних осіб.

Категорія уваги 3 - здійснення постійного моніторингу діяльності СГ, які регулярно порушують податкове законодавство, та проведення обов'язкового виїзного аудиту (тематичного, комплексного, планового, позапланового).

За супроводження декларацій платників - юридичних осіб 3 категорії уваги відповідають підрозділи податкового аудиту та валютного контролю.

За супроводження декларацій платників - фізичних осіб 1, 2 та 3 категорії уваги відповідають підрозділи оподаткування фізичних осіб, а документальні перевірки платників - фізичних осіб 3 категорії уваги - підрозділи документальних перевірок фізичних осіб.

За супроводження декларацій великих платників податків 1, 2 та 3 категорії уваги відповідають галузеві відділи.

Категорія уваги 4 - виявлення, попередження та руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань та ухилень від сплати податків, встановлення осіб, задіяних у незаконній діяльності СГ, документування їх діяльності, збір необхідної доказової бази з метою притягнення до кримінальної відповідальності, збір інформації для ініціювання ліквідації СГ у судовому порядку.

За супроводження декларацій платників 4-ї категорії уваги відповідають підрозділи податкової міліції.

Для ефективного адміністрування податків в умовах збільшення кількості платників податків органи державної податкової служби повинні зосередити свою увагу на платниках податків високої (3 та 4) та помірної (категорія 2) категорій уваги.

Система адміністрування податків повинна ґрунтуватися на таких принципах:

- виконання відбору СГ та визначення категорій уваги в автоматизованому режимі;

- проведення документальних перевірок заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість тільки у платників з високим ступенем ризику;

- проведення планових виїзних документальних перевірок вже після здійснення відшкодування сум податку на додану вартість у платників податків з помірним ступенем ризику.

А) Камеральний контроль деклараційної звітності платників податків “Жовтого коридора уваги”

Відповідно до абз. “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Сутність камеральної перевірки полягає в перевірці податкової декларації та інших елементів податкової звітності з ПДВ (додатків, розрахунків експортного чи бюджетного відшкодування, розрахунків коригування, уточнюючих розрахунків) без використання додаткових, не передбачених для подання звітності, документів від платника. При цьому інспектор здійснює:

Ш перевірку правильності заповнення декларації з відповідними додатками до неї, та задекларованих операцій щодо відповідності чинному законодавству;

Ш співставлення показників поточної звітності з ПДВ з відповідними показниками звітності попередніх звітних періодів платника;

Ш поглиблений аналіз показників декларації з ПДВ (відображення та розмежування податкового кредиту за наявності неоподаткованих та оподатковуваних операцій, бартерних операціях у сфері ЗЕД, співставлення розміру податкового кредиту з податковими зобов'язаннями, коригування податкових зобов'язань та кредиту, інші аналітичні операції);

Ш дотримання порядку погашення податкових векселів, взятих на облік податковим органом;

Ш оцінку виконання платником зобов'язань по сплаті цього податку до бюджету.

Поглиблений аналіз здійснюється для декларацій з ПДВ, в яких задекларовані значні обсяги поставок товарів (робіт, послуг) та значні обсяги придбаних товарів (робіт, послуг), в тому числі тих, в яких до сплати задекларовано нульове значення.

Б) Податкова контрольно-перевірочна робота на підприємствах при контролі деклараційної звітності платників податків “Помаранчевого коридору уваги”

Відомості про віднесення податкової декларації з податку на додану вартість до третьої категорії уваги (“помаранчевого коридору”) надходять до підрозділу контрольно-перевірочної роботи наступним чином:

- у результаті проведеного електронного розподілу декларацій на підставі факторів існування податкових ризиків;

- на підставі висновку підрозділу оподаткування юридичних осіб.

Підрозділ контрольно-перевірочної роботи щомісячно отримує реєстр платників податків, декларації яких віднесено до 3 категорії уваги та веде такі підреєстри:

ь підреєстр № 1 - перелік платників податків, декларації яких віднесено до 3 категорії уваги і щодо яких не проведено невиїзного чи позапланового аудиту;

ь підреєстр № 2 - перелік платників податків, по яких на апеляційному чи судовому узгодженні знаходяться податкові повідомлення-рішення про зменшення задекларованих сум ПДВ.

ь підреєстр № 3 - перелік платників податків, по яких відшкодування ПДВ підтверджено камеральними перевірками і які підлягають включенню до плану-графіку перевірок протягом року;

ь підреєстр № 4 - перелік платників податків, по яких проведено невиїзний аудит, планову чи позапланову перевірку, в ході яких опрацьовано причини виникнення наявних факторів податкового ризику.

До основних напрямків аналітичної роботи належить вивчення інформації про платника податків та вивчення особливостей ведення ним господарської діяльності.

Ця інформація являє собою спеціальним чином підготовлені дані, створені на основі наявної в податкових органах інформації про платника податків.

Інформація про платника включає відомості, отримані як із внутрішніх, так і зовнішніх джерел.

Невиїзний аудит проводиться за напрямками, визначеними у п.2.9-2.14, а також з урахуванням вимог Наказу ДПА України від 25.11.2002 № 567, яким затверджено Методичні рекомендації з організації кабінетного аудиту (для юридичних осіб).

Проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства, що перевіряється.

При роботі з новоствореними підприємствами необхідно враховувати, що існує досить висока ймовірність швидкого припинення їх діяльності, що може бути пов'язано з низькою результативністю фінансово-господарської діяльності або створення його з метою отримання незаконного відшкодування ПДВ чи для участі у схемах щодо відмивання доходів.

Тому при роботі з новоствореними підприємствами значну увагу необхідно приділити вивченню установчих документів, з'ясуванню та аналізу видів і результатів фінансово-господарської діяльності підприємства, мети його створення, галузі та сфери очікуваної діяльності, з'ясуванню відомостей щодо осіб-засновників підприємства, правомірності застосування пільг та ставок податку (0 % та 20 %), правильності обчислення податкових зобов'язань.

Проводиться звірка даних податкових декларацій з ПДВ з електронним реєстром податкових накладних, даних книги придбання товарів (робіт, послуг) та книги продажу товарів (робіт, послуг).

Здійснюється порівняння даних податкових декларацій з ПДВ з відповідними даними декларації по податку на прибуток, установлення розбіжностей та їх обґрунтованість.

Перевіряється правильність визначення доданої вартості для підприємств, які не здійснювали експорту товарів та не є збитковими.

Якісне проведення зазначеного аналізу є можливим за період, що передує періоду, за який надано останню звітність з податку на прибуток (наприклад, звітність надано за 9 місяців, аналіз здійснюється за 1 півріччя, поточний період - 9 місяців, попередній період - 1 півріччя).

За наявності повної узагальненої інформації стосовно підприємств, які здійснюють свою діяльність у подібних із платником економічних, соціальних, природних та геополітичних умовах, особливу увагу слід звертати на відхилення звітних даних платника від аналогічних даних інших платників. Слід звертати увагу на те, що платники в однакових, на перший погляд, умовах можуть мати різні результати діяльності. Два підприємства, які виробляють товар "Х", мають однакову собівартість, ціну та обсяг реалізації і ринок, де реалізується їх продукція, можуть мати різний прибуток.

При звітуванні платником про відсутність діяльності здійснюються заходи щодо встановлення переліку наявних розрахункових рахунків підприємства в установах банків (за даними АРМ “Облік платників”) та направлення запитів до банківських установ для отримання інформації про рух коштів по наявних поточних рахунках платника.

Якщо в результаті аналізу за кількома податковими ризиками виникла необхідність у перевірці окремого питання, яке неможливо перевірити, користуючись наявною інформацію з ЄІБД, з зовнішніх джерел та отриманою від інших органів державної податкової служби, фахівець готує висновок про необхідність проведення позапланової виїзної документальної перевірки або включення даного СПД у план-графік документальних перевірок.

Якщо проведеним аналізом встановлено, що податкові ризики, на підставі яких декларація потрапила до “помаранчевого коридору”, не вплинули на визначення суми податкового зобов'язання відповідного періоду, складається висновок про це та передається для розгляду Адміністратору для прийняття рішення про недоцільність проведення позапланової документальної виїзної перевірки та передачу платника до меншої категорії уваги, а в разі наявності відшкодування ПДВ - висновок про відшкодування ПДВ.

Кінцевим результатом процедури невиїзного аудиту декларацій з ПДВ, які мають від`ємне значення, є висновок про:

а) передачу декларації до підрозділу, який забезпечує супроводження менш ризикової категорії уваги;

б) підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ;

в) доцільність проведення податкового аудиту з виїздом на місце;

г) необхідність передачі до категорії більш високої категорії уваги.

Якщо проведеним аналізом встановлено наявність водночас таких обставин:

а) платник не здійснює операції з ознаками нетипового експорту;

б) за результатами попередніх 12 податкових періодів сума ПДВ, заявленого платником до відшкодування не зменшувалась за результатами перевірок на суму, яка б перевищувала 5% від заявленого відшкодування;

в) за результатами попередніх 12 податкових періодів платник не пред`являв судових позовів про стягнення суми ПДВ;

г) платник не заявив ПДВ до відшкодування в сумі, яка перевищує середньомісячну суму відшкодування за попередні 12 податкових періодів на 10%;

д) відомості, які є наявними в податковому органі (база даних АРМ “Митниця”, книги придбання та продажу товарів тощо) дозволяють зробити висновок про те, що відшкодування ПДВ утворилось внаслідок тих самих причин, яке мали місце в раніше перевірених періодах, через взаємовідносини з тими самими контрагентами і при цьому попередніми перевірками підтверджено законність відшкодування ПДВ в цих випадках, то складається висновок про підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ та передається для розгляду адміністратору для прийняття рішення щодо відшкодування.

У випадку, якщо відшкодування ПДВ здійснюється за результатами невиїзного аудиту, як визначено у п.3.2, то такий платник в будь-якому випадку підлягає включенню до плану-графіку документальних перевірок протягом року від дати подання декларації за відповідний період.

Для цілей цього Порядку під нетиповим експортом розуміються господарські операції з експорту товарно-матеріальних цінностей, якщо виробником яких не є платник податку, які відповідають одній з таких умов:

а) експортер є підприємством, яке здійснює діяльність у сфері матеріального виробництва (наприклад, металургійний завод, хлібозавод, сільськогосподарське підприємство тощо), але експортує ТМЦ, виробником якого він не є;

б) середня сума експорту по одній ВМД, якою підтверджено вивіз платником певних ТМЦ в 1,5 рази перевищує середню суму експорту по одній ВМД, якою підтверджено вивіз платником податку інших ТМЦ (в межах податкового періоду);

в) питома вага експорту платником згаданих ТМЦ однієї номенклатури в загальному обсязі експорту платника в поточному звітному періоду вдвічі або більше перевищує питому вагу експорту згаданих ТМЦ в загальному обсязі експорту платника за попередні 12 податкових періодів.

У випадках, іншіх ніж визначено у п.3.2, декларації, в яких заявлено відшкодування ПДВ підлягають обов`язковій перевірці (невиїзній а за наявності підстав для її проведення - виїзній).

При цьому:

- в першу чергу документальній перевірці підлягають суми, заявлені до відшкодування на рахунок платника або в рахунок інших податків, зборів (обов`язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету,

- в другу чергу - заявлені до відшкодування в рахунок майбутніх платежів і не погашені податковими зобов`язаннями майбутніх періодів,

- в третю чергу - заявлені до відшкодування і погашені податковими зобов`язаннями майбутніх періодів

Процедури виїзного аудиту податку на додану вартість

1. Проведення документальної перевірки на підставі наданих документів бухгалтерського та податкового обліку, проведення аналізу обсягів реалізації продукції, списання сировини та матеріалів на собівартість виробленої продукції, проведення аналізу цін і ціноутворення (співставлення цін на внутрішньому ринку із світовими), вплив цінового фактора на кінцевий фінансовий результат підприємства. Визначення посадових осіб, що укладали угоди на поставку товарів (робіт, послуг).

2.Перевірка наявності власних офісних, виробничих та складських приміщень або укладених договорів оренди (включаючи транспортні засоби). Проведення інвентаризації залишків товарів, сировини, готової продукції на складах, звірка їх із картками складського обліку, за необхідності проведення опитування матеріально-відповідальних осіб.

3. Проведення аналізу грошових потоків, вивчення джерел надходження коштів (грошових коштів підприємства на рахунках в банківських установах, позикових грошових коштів як в гривнях, так і в іноземній валюті), фінансових вкладень (у межах України та за її межами). Наявність залучених і використаних кредитів, у тому числі іноземних, встановлення подальшого використання валютних коштів, які надійшли від нерезидента в оплату експортних контрактів.

4. Вивчення руху матеріальних та грошових потоків по території України, по операціях зовнішньоекономічної діяльності, наявність розрахунків за товари (роботи, послуги) із залученням “фіктивних” фірм, підприємств, які не звітують; аналіз фінансово-господарської діяльності фірм-посередників, які задіяні в ланцюгах (юридичне та фактичне місцезнаходження, форми та надання звітності до податкових органів, її аналіз).

5. Аналіз форми та порядку проведення розрахунків (бартер, векселя, переуступка вимоги боргу, готівка тощо), дебіторської та кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

6. Вивчення порядку транспортування ТМЦ згідно з контрактами (договорами) та фактичного здійснення умов поставки, наявності транспортних документів.

7. Встановлення маршруту проходження вантажу, аналіз угод купівлі-продажу товарів, навантаження, розвантаження та прийому на склад ТМЦ;

8. Вивчення виробника експортованої продукції:

ь наявність державних дозволів на виробництво певних видів продукції;

ь собівартість виготовлення готової продукції;

ь джерела надходження матеріалів та сировини;

ь вартісні показники одиниці сировини та аналіз рівня цін на аналогічні види на ринку України на момент проведення операції;

ь аналіз наявності основних фондів (власних або орендованих) щодо їх використання у виробничому процесі, достатньої кількості персоналу необхідної кваліфікації для виконання того або іншого виду робіт;

ь вивчення питання доцільності виготовлення того або іншого виду продукції та співставлення їх ціни з аналогами, що були імпортовані в Україну.

9. Аналіз доцільності поставки того-чи іншого виду продукції, економічної суті проведення господарської операції.

10. Аналіз інформації про споживачів продукції, встановлення можливого факту належності його до пов'язаної з продавцем особи та ін.

11. Визначити повну схему фінансових взаємовідносин у встановленому ланцюгу СПД.

12. Визначення та відбір документів, які в подальшому можуть бути використані як доказ у кримінальному, цивільному і господарському процесах.

13. Встановлення причин виникнення від'ємного значення ПДВ.

Основними причинами виникнення від'ємного значення ПДВ є:

а) операції з вивезення товарів платником податку за межі митного кордону України, які оподатковуються за нульовою ставкою;

б) придбання основних засобів, що підлягають амортизації та використовуються у господарській діяльності платника податку;

в) придбання товарно-матеріальних цінностей (надалі ТМЦ) у великих розмірах;

г) продаж товарів за цінами, нижчими за ціну придбання або митну вартість;

д) попередня оплата за ТМЦ, що належить до складу валових витрат.

Якщо від'ємне значення ПДВ виникло у результаті причин, зазначених у пунктах а)- в), здійснюється перевірка таких первинних документів:

ь з експорту товарів - платіжні доручення, експортні контракти, бартерні контракти щодо придбання товарів, призначених на експорт, податкові накладні по цих товарах, митні декларації та довідку з банку про надходження валюти (коштів) на розрахунковий рахунок підприємства. Крім обов'язкової інформації (контракти, умови розрахунків, кількість, вартість тощо), вказати умови здійснення експорту товарів та порядок переходу права власності на товар. Необхідно направити міжнародний запит на встановлення існування нерезидента та відобразити фактичне надходження валютної виручки;

ь з придбання основних фондів - договір на придбання основних фондів, податкові накладні постачальників та платіжні доручення щодо оплати цих фондів, акти вводу в експлуатацію основних засобів (журнал-ордер за рахунком 10), технічні паспорти. У випадку якщо основні засоби потребують реєстрації (нерухомість, автотранспорт, сільськогосподарська техніка тощо), необхідно направити запити в реєстраційні органи;

ь з придбання ТМЦ у великих розмірах - договір на придбання, податкові накладні постачальників та платіжні доручення на їх оплату, а також журнали-ордери по рахунках 20, 22, 23, 25,26,28. Також необхідно з'ясувати наявність складських приміщень (у разі наявності залишків на складі - вказати кількість їх на останню дату звітного періоду, що перевіряється). Якщо у місцях зберігання відсутні відповідні угоди, необхідно вилучити ТМЦ як безхазяйне майно у зберігача, а також провести інвентаризацію у підприємства, що перевіряється.

При одержанні додаткової інформації підрозділ контрольно-перевірочної роботи повинен з'ясувати за допомогою реєстру платників ПДВ, чи вважаються постачальники товарів (робіт, послуг) платниками ПДВ. У разі якщо постачальник не є платником ПДВ, за допомогою відділу правового забезпечення необхідно звернутись до суду про визнання недійсною угоди між СГД та неправомірності віднесення до валових витрат сплачених сум, що, у свою чергу, буде впливати на правомірність віднесення до податкового кредиту сум ПДВ.

Якщо від'ємне значення ПДВ виникло у результаті причини, зазначеної у пункті г), необхідно з'ясувати доцільність проведення відповідної операції та її пов'язаність з господарською діяльністю СГД. Для цього перевіряється:

ь період, протягом якого укладались договори на придбання та продаж відповідного товару;

ь відповідність фактичної ціни (придбання, продажу) ринковій ціні;

ь відповідність товару, який було (пере)продано за ціною, що нижче ціни придбання, товарам, які зазвичай використовуються у господарській діяльності СГД;

ь чи проведення розрахунків відбувалось у грошовій формі, чи шляхом передачі векселя або інших видів цінних паперів, чи існує дебіторська (кредиторська) заборгованість після здійснення відповідних господарських операцій;

ь чи не відбувались взаємовідносини з пов'язаними особами СГД.

Якщо від'ємне значення ПДВ виникло у результаті причини, зазначеної у пункті д), необхідно перевірити:

ь чи відбулось відвантаження товару (надання робіт, послуг) у терміни, передбачені договором;

ь наявність дебіторської заборгованості;

ь наявність у податкових накладних номенклатури (асортименту) товару (робіт, послуг), за які було здійснено передплату.

4. За необхідності проводяться зустрічні перевірки власними силами або надсилаються запити до органів державної податкової служби у інших регіонах.

Зустрічна перевірка - комплекс заходів, спрямованих на підтвердження того, чи за даними іншої сторони господарської операції підтверджується її здійснення і тотожність відображення операції в обліку контрагентів.

Зустрічні перевірки проводяться по ланцюгу з метою визначення платників, якими сплачено до бюджету ПДВ, надмірна сума якого стала причиною виникнення відшкодування, при цьому обов`язковим перевіркам підлягають суб`єкти господарювання, в яких перевіряємим платником податку за місяць придбано товарів (робіт, послуг), де сума ПДВ складає:

10,0 тис. грн. і більше при заявленій до відшкодування сумі ПДВ до 200,0 тис. грн.;

20,0 тис. грн. і більше при заявленій до відшкодування сумі ПДВ до 400,0 тис. грн.;

30,0 тис. грн. і більше при заявленій до відшкодування сумі ПДВ до 1000,0 тис. грн.;

50,0 тис. грн. і більше при заявленій до відшкодування сумі ПДВ більше 1000,0 тис. грн.

15. У разі виявлення документальною перевіркою взаємовідносин платника податку із суб'єктами, які мають ознаки “фіктивного підприємництва”, підрозділи, що здійснюють документальні перевірки (відділи податкового супроводження в СДПІ ВПП), у 5-денний термін від дня встановлення факту взаємовідносин з такими суб'єктами повідомляють про це підрозділи податкової міліції для проведення оперативно-розшукових заходів. Підрозділи податкової міліції встановлюють та перевіряють факти і про результати проведених заходів письмово повідомляють підрозділ, що здійснює документальну перевірку у місячний термін.

Також формується пакет документів, який передається до відділу правового забезпечення для визнання угоди недійсною в судовому порядку.

Рішення Господарського суду про визнання недійсними угоди між СГД буде підставою для визнання неправомірності віднесення до валових витрат сплачених сум, що, у свою чергу, буде впливати на правомірність віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість.

За результатами як планових, так і позапланових документальних перевірок щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства складається акт документальної перевірки із додатками, в якому чітко викладається зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначається період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому до акта додаються письмові пояснення посадових осіб підприємства щодо встановлених порушень відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України від 16.09.2002 № 429 “Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства СПД - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за № 1023/7311 (із подальшими змінами та доповненнями), та за формою, встановленою наказом ДПА України від 15.10.2004 р. № 599 "Про затвердження Методичних рекомендацій та нової редакції зразків форм актів перевірок".

Працівник підрозділу, який очолював перевірку, розраховує штрафні (фінансові) санкції відповідно до чинного законодавства у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових платежів та податкових періодів, готує податкове повідомлення-рішення згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253.

1.2 Побудова ділової схеми діяльності на прикладі ЗАТ “Нікополь-ський завод безшовних труб “Ніко Т'юб”, код 30926972

Закрите акціонерне товариство “Нікопольський завод безшовних труб “Ніко Т'юб” створене згідно з рішенням засновників ВАТ “Нікопольський Південно-трубний завод” та Корпорація НВІГ “Інтерпайп” (Протокол №1 від 26.04.00 р.) та на підставі Уставного договору від 04.04.2000 р.

Голова правління - Щучко Володимир Миколайович,

Головний бухгалтер - Малишко Петро Іванович.

Статут ЗАТ “НЗБТ “Ніко Т'юб” зареєстровано виконавчим комітетом Нікопольської міської Ради 07.06.2000 р. за № 04052198ю0010375, перереєстровано зміни та доповнення 31.05.2001 р. за № 04052198ю0010375, затверджено загальними зборами акціонерів (Протокол № 2 від 12.04.2001 р.).

Зміни № 1 до Статуту зареєстровані 29.10.2001р. за № 04052198ю0010375. Доповнення № 2 до Статуту зареєстровані 31.10.2002р. за № 04052198ю0010375

Місцезнаходження підприємства: 53201 Дніпропетровська область м. Нікополь, пр. Трубників, 56

Статутний фонд на момент створення підприємства відповідно до установчих документів склав 107 891 482,0 грн. грн., на дату початку перевірки 215 351 396,0 грн. Статутний фонд сформований в повному обсязі.

Засновниками підприємства на момент проведення перевірки є юридичні особи:

Таблиця 1.1

№	Код за ЄДРПОУ	Назва / П.І.Б.	Частина в статутному фонді
1	05393108	ВАТ “Нікопольський Південнотрубний завод”	53 837 850,0 грн. (25,01%)
2	23941834	Корпорація НВІГ “Інтерпайп”	161 513 546,0 грн. (74,99%)

Підприємство є засновником (учасником) акціонером іншого суб'єкта підприємницької діяльності.

Таблиця 1.2

№	Код за ЄДРПОУ	Назва / П.І.Б.	Частина в статутному фонді
1	31167067	ЗАТ „Нікопольський ремонтний завод”	2444088,0грн.-25 %
2	31760880	ЗАТ „НЗТО”	4152999,0 грн.- 25 %
3	32083093	ЗАТ „Теплогенерація”	11464539,0грн.-30 %
4	31802573	ЗАТ „Енергоресурси”	1153811,0грн.-2 %
5	31884200	ЗАТ „Теплоелектроцентраль”	55000,0грн.- 19 %

Підприємство займається виробництвом труб з ливарного чавуну, сталевих труб та реалізацією трубної продукції.(табл.1.3).

Таблиця 1.3

Номенклатура основних видів продукції та їх кількісна характеристика

(тони)

Види виробляємоі продукціі	Виробництво,тонн
	2003р	2004р	%	Відхілення (+/-)	січень -лютий 2005р
Виробництво сталевих труб	198681	207484	104,4	8803	37729
у тому числі			-	-	-
1.бурильні	758	609	80,3	-149	28
2.насосно - компресорні	41230	54932	133,2	13702	9662
3.катані для котлів високого тиску	5079	906	17,8	-4173	31
4.катані загального призначення	147346	143925	97,7	-3421	23558
5.тянуті загального призначення	71	80	112,7	9	-
6.обсадні	4197	7032	167,5	2835	4450

Фактично вироблений обсяг труб у 2004 році (207484 тон) в порівнянні з минулим роком збільшився на 8803 тон, або на 4,04%, тобто використання виробничих потужностей складає 104,4%.

Значну питому вагу в загальній сумі виробництва сталевих труб складають насосно - компресорні труби за 2004р. - 54932тон. або 26,5 %, та катані труби за 2004р. - 143925 тон або 69,4 % від загального виробництва сталевих труб.

В табл.1.4 наведені дані по фактичній та повній собівартості продукції підприємства.

Таблиця 1.4

Структура фактичної виробничої та повної собівартості в розрізі основних видів продукції

Грн.

Види виробляемоі продукціі	Собівартість 1 тонни труб,грн
	2003р	2004р	відхилення	січень -лютий 2005р
	виробнича	повна	виробнича	повна	виробнича	повна	виробнича	повна
Виробництво сталевих труб	1816,79	2017,15	2781,64	2984,66	964,85	967,51	3105,96	3355,00
у тому числі					0	0,00
1.бурильні	2242,86	2490,13	3520,12	3777,03	1277,26	1286,90	3505,04	3786,07
2.насосно - компресорні	2314,64	2569,9	3356,83	3607,93	1042,19	1038,03	3770,24	4072,54
3.катані для котлів високого тиску	1954,99	2170,6	2441,04	2619,26	486,05	448,66	3254,48	3517,70
4.катані загального призначення	1655,02	1837,55	2528,33	2712,86	873,31	875,31	2723,91	2942,32
5.тянуті загального призначення	2885,75	3205,93	4856,51	5211,15	1970,76	2005,22	-	-
6.обсадні	2346,52	2605,31	3547,62	3806,55	1201,1	1201,24	3682,72	3978,00

Аналіз реалізації власної продукції, що реалізується на внутрішньому та зовнішньому ринках, в т.ч. компаніями зареєстрованими в офшорних зонах з аналізом цін на основні види продукції (по прямих договорах та договорах комісії) наведений в табл.1.5.

Таблиця 1.5

Аналіз реалізації продукції підприємства

Види виробляємоі продукціі	Реалізація	Реалізація	Реалізація
	кількість,	ціна,	сума,	кількість,	ціна,	сума,	кількість,	ціна,	сума,
	тонн	грн	грн	тонн	грн	грн	тонн	грн	грн
2003 рік 2004рік	січень - лютий 2005 року
Виробництво сталевих труб	192620,476	2015,08	388144986	210636,139	3084,15	649633873	34406,42	3987,82	137206497
у тому числі
1.бурильні	758,675	3153,31	2392336	609,699	4377,14	2668737	15,000	5903,00	88545
2.насосно - компресорні	40078,964	2551,64	102266894	55400,508	3980,36	220513857	10116,06	5152,96	52127717
3.катані для котлів високого тиску	5079,13	2086,63	10598262	906,120	3279,38	2971512	30,520	3192,63	97439
4.катані загального призначення	143390,17	1844,75	264519426	145996,220	2690,47	392798584	20970,16	3349,91	70248194
5.тянуті загального призначення	70,542	3326,46	234655	79,803	4817,83	384477	-	-	-
6.обсадні	3243	2507,99	8133411	7643,789	3963,57	30296706	3274,681	4472,07	14644602
металолом	28827,47	290,37	8370633,95	31 492,060	571,67	18 003 216,23	не надано	не надано	не надано
огар	4369,59	33,46	146209,1	6 408,483	50,65	324 560,81	не надано	не надано	не надано

Реалізація в 2004 році виросла на 67% або 261,5 млн.грн, у тому числі за рахунок збільшення обсягу виробництва на 36,3 млн.грн або 9,4% і підвищення цін 225,2 млн.грн або 57,6%. Підвищення цін зумовлене:

- підвищенням цін на заготовку і покупні напівфабрикати на 59,2%(питома вага в собівартості 87,5%)

-на газ 11,9%

-на електроенергію 7,1%

- підвищення заробітноі плати на 14,8%

- ускладнення сортаменту 4,6%

Протягом аналізуємого періоду ЗАТ “НЗБТ “Ніко Т'юб” відвантажує Корпорації НВІГ “Інтерпайп” (м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського , буд. 1а, код: 23941834 ) понад 60% виробляємої продукції в межах України та по договорам комісії на експорт :

Таблиця 1.6

Офшо-ри	відвантаження товара	Група	Обсяги тон	вартість в грн.
	Україна	бурильні	29,600	151 091,80
	Україна	КВД	521,460	1 463 386,74
	Україна	КОН	16 536,142	40 781 466,29
	Україна	НКТ	66,500	271 606,50
	Україна	обсадні	52,467	252 587,02
		Всього	17 206,169	42 920 138,35
	Экспорт		45,000	151 094,16
	Экспорт	бурильні	30,000	167 033,95
	Экспорт	КВД	364,340	1 434 562,13
	Экспорт	КОН	82 087,128	231 151 620,22
	Экспорт	НКТ	11 711,255	40 954 181,97
	Экспорт	обсадні	2 067,424	6 630 563,42
	Экспорт	тянуті	18,993	79 006,00
		Всього	96 324,140	280 568 061,85
		Всього	113 530,309	323 488 200,20

За перевіряємий період ЗАТ “НЗБТ “Ніко Т'юб” не здійснювало реалізації компаніям, зареєстрованим в офшорних зонах. На рис.1.1 проведена побудова ділових схем та аналіз грошових потоків на внутрішньому та зовнішньому ринках, в т.ч. взаємовідносини з компаніями зареєстрованими в офшорних зонах.

В табл.1.7 наведений аналіз рівня цін на продукцію що реалізується на внутрішньому та зовнішньому ринках, в т.ч. компаніям зареєстрованими в офшорних зонах.

Таблиця 1.7

Аналіз динаміки цін реалізації продукції

	Ціна за 1 т. труб, грн.	%	відхилення	Ціна за 1 т. труб, грн.
	2 003р.	2 004р.			січень - лютий 2005 р.
Сталеві труби	2015,2	3084,2	153,0	1069,0	3987,8
в т.ч. :
1. Бурильні	3153,3	4377,1	138,8	1223,8	5903,0
2. Насосно - компресорні	2551,6	3980,4	156,0	1428,7	5153,0
3. Катані для котлів високого тиску	2086,6	3279,4	157,2	1192,8	3192,6
4. Катані загального призначення	1844,9	2690,5	145,8	845,6	3349,9
5. Тягнуті загального призначення	3326,5	4817,8	144,8	1491,4	-
6. Обсадні	2508,0	3963,6	158,0	1455,6	4472,1

Ціни в 2004 р. зросли по заводу у середньому до рівня 2003 р. на 53 % за рахунок :

підвищення цін на трубну заготовку і покупні напівфабрикати на 59,2 %

( питома вага в собівартості 87,5 %)

підвищення цін на електроенергію на 7,1 %;

на газ - 11,9 % ;

підвищення заробітної плати на 14,8 %;

ускладнення сортаменту 4,6 %.

Аналіз реалізації продукції нижче собівартості або нижче ціни придбання на внутрішньому та зовнішньому ринках, в т.ч. компаніям зареєстрованими в офшорних зонах - в 2003 році собівартість перевищила оптову ціну по двом видам продукції:

- катаним для котлів високого тиску на 87,9 грн./ т. або 4%. Питома вага в реалізації 2,7 %;

- насоcно - компресорним трубам на 29,35 грн./т. або 1,1 %, питома вага в реалізації 26 %;

В 2003 р. заводом освоювалось технологія виробництва нових видів - жаростійких котельних труб із сталі 12Х1МФ, котельних труб по ТУ 14-3Р-55. З урахуванням вимог ринку розширявся сортамент і обсяг виробництва насосно - компресорних труб. Їх виробництво в 2003 р. виросло проти попереднього року на 56 % або 15 тис. тонн. В технічний розвиток було вкладено 3,5 млн. грн. Придбано устаткування, яке дозволило виконувати вимоги світових стандартів.

В 2004 році собівартість перевищила рівень оптових цін по двом видам продукції :

- катаним загального призначення на 0,58 грн./т. або 0,02 %. За рахунок підвищення цін на трубну заготовку - 61% і підвищення вартості залізничних послуг з 15.07.04 р.

- тягнутим загального призначення на 427,52 грн./т. або 8,2 %. Питома вага в реалізації 0,06 %.

На протязі 2003 року отримано пільг на загальну суму 26862,9 тис.грн., в тому числі в розрізі пільг:

- за нульовою ставкою обчислюється податок з поставки товарів, що були експортовані (код пільги 14010115) - 26613,3 тис.грн.;

- суми ПДВ сплачені постачальникам за МТР, які підлягають відшкодуванню з бюджету при експортуванні товарів (код пільги 14010129) - 249,6 тис.грн.

На протязі 2004 року отримано пільг на загальну суму 42491,0тис.грн., в тому числі в розрізі пільг:

- за нульовою ставкою обчислюється податок з поставки товарів, що були експортовані (код пільги 14010115) - 9399,0 тис.грн.;

- суми ПДВ сплачені постачальникам за МТР, які підлягають відшкодуванню з бюджету при експортуванні товарів (код пільги

14010129) - 33092,0 тис.грн.

Аналіз типових схем розрахунків ЗАТ “Ніко Т”юб” із споживачами та постачальниками показав, що ЗАТ НЗБТ “Ніко Т”юб” продовжує в 2002 - 2004 році понад 90% експорту виробляємої продукції здійснювати через Корпора-цію НВІГ “Інтерпайп” по договорам комісії, якими передбачається сплата комісійної винагороди(4%), ця сума за 2004 р. склала - 8225,6тис.грн., 2003 р. склала 6659,1 тис.грн., Вищезазначені суми у податковому обліку включаються до валових витрат та ПДВ з них до податкового кредиту у відповідних періодах.

Слід також відзначити, що Корпорація НВІГ “Інтерпайп” є одним із засновників ЗАТ “Ніко Т”юб”, їй належить 50,1% в загальній сумі статутного фонду.

Така ситуація спостерігається протягом всього аналізуємого періоду.

 Реалізація

на експорт

грошові кошти

Труби

договора

комісії

Рис.1.2 (Схема 1). Розрахунки ЗАТ “Ніко Т”юб” з Корпорацією НВІГ “Інтерпайп”

Таким чином у 2004 р. до валових витрат включена сума 6854,7 тис.грн. - комісійна винагорода та 1370,93 тис.грн. ПДВ з неї - включена до податкового кредиту в Декларацію по ПДВ, а це в свою чергу призвело до зменшення податку на прибуток у 2004 році на 1713,68 тис.грн. (6854,7 *25%) та зменшення ПДВ у 2004 р. на 1370,93 тис.грн.

У 2003 р. до валових витрат включена сума 5549,2 тис.грн. - комісійна винагорода та 1109,9 тис.грн. ПДВ з неї - включена до податкового кредиту в Декларацію по ПДВ, а це в свою чергу призвело до зменшення податку на прибуток у 2003 році на 1664,8 тис.грн. (5549,2 *30%) та зменшення ПДВ у 2003 р. на 1109,9 тис.грн.

Якби ЗАТ “Ніко Т”юб” реалізовувало продукцію за угодами купівлі-продажу це б не впливало на зменшення сум нарахованих податків.

Тобто підприємство не порушуючи норм діючого законодавства знаходить шляхи зменшення сум податкових зобов'зань по основним видам податків.

РОЗДІЛ 2

ПОДАТКОВИЙ АНАЛІЗ ЛЕГАЛЬНОЇ МІНІМІЗАЦІЇ СПЛАТИ ПОДАТКІВ В ДІЛОВИХ СХЕМАХ ПІДПРИЄМСТВ ПРОМИСЛОВОСТІ

2.1 Схеми мінімізації сплати податку на прибуток

Вивчення схем фінансово-господарської діяльності підприємств, які звітують про збитковість або вкрай незначну прибутковість свідчить, що на теперішній час існують наступні основні способи ухилення від сплати податку на прибуток суб'єктами підприємницької діяльності.

1. Схема № 1 створення штучної збитковості підприємств-виробників високоліквідної продукції з використанням “транзитних” СПД та фізичних осіб, суб'єктів підприємницької діяльності (Рис.2.1).

Функціонує дана схема наступним чином:

СПД - організатор схеми, як правило, являється членом потужних фінансово-промислових груп, отримує по існуючих цінах із заводів, шахт і т.д. сировину та напівфабрикати, які потім по документах відпускаються на “транзитні” фірми і ряд приватних підприємців. Націнка на цю продукцію незначна або реалізація їх здійснюється із збитком.

Приватні підприємці, які працюють на единому податку або патенті, що дозволяє їм значно (інколи до 3-4 разів) підвищувати ціни на товари, які вони реалізують підприємству - виробнику.

Після того, як сукупний валовий доход підприємця дорівнює 500 тис.грн., на це місце в схемі вводиться наступний приватний підприємець.

Як правило, приватними підприємцями в даній схемі виступають працівники СПД - організатора схем.

При організації товарних і грошових потоків через “транзитні” СПД ціни на товари також значно збільшуються, але податкові зобов'язання перекладаються на “фіктивні фірми”.

Таким чином, основні учасники схеми СПД - організатор схеми та підприємство-виробник збиткові і не платять податок на прибуток, а фізичні особи сплачують у бюджет незначні суми (до 200 грн.), маючи значні прибутки.

Характерною рисою даної схеми являється ухилення від сплати податку на прибуток СПД - організатора схеми і підприємства - виробника шляхом перекладення своїх податкових зобов'язань на приватних підприємців і “транзитні” СПД, які в подальшому податок на прибуток не сплачують.

2. Схема № 2 ухилення від сплати податку на прибуток при організації виробничих циклів з використанням “транзитних” СПД .

Основою даної схеми являється, як і в попередніх -використання “транзитної” форми для багатократного завищення цін на обладнання, отримане СПД - організатором схеми від машинобудівельного заводу.

Особливістю даної схеми являється організація виробничого циклу “прокат - гірниче устаткування - вугілля - електроенергія - прокат” з наступним експортом частини прокату, при якому усі учасники схеми являються збитковими, а фактично прибуток утворюється на “транзитній” фірмі, а також в виді отримання відшкодування ПДВ із бюджету.

3. Схема № 3 ухилення від сплати податку на прибуток металургійними комбінатами при постачанні сировини через офшорні компанії (рис.2.3).

Розглянута схема використовується суб'єктами підприємницької діяльності “Р1” і “Р2”, які належать одним і тим же особам, при організації поставок залізорудної сировини (окатишів) російського виробництва на деякі металургійні підприємства України.Поставки сировини організовані через фірму-нерезидента, зареєстровану в офшорній зоні власниками “Р1” і “Р2”.

Саме на цій фірмі організаторами схеми завищуются ціни поставленого по зовнішньоекономічному контракту СПД “Р2” сировини.Проведена націнка дозволяє вивести отримий учасниками схеми прибуток із-під оподаткування в Україні в офшорну зону. Таким чином, всі СПД - нерезиденти України являються збитковими і не сплачують в бюджет податок на прибуток.

Електроенергія

Електроенергія

Природний газ

Природний газ

4

8 Вільна реалізація

10 -15% від об'єма