Особливості використання ділових схем підприємств промисловості в податковому контролі легальності їх діяльності
Побудова ділових схем діяльності підприємств промисловості при сучасному адмініструванні податків. Податковий аналіз легальної мінімізації сплати податків на підприємствах промисловості. Кримінальні ділові схеми ухилень підприємств від сплати податків.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.07.2010 |
| Размер файла | 835,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
виробництва
1 5 Реалізація по фактичним
цінам внутрішнього ринку
Сировина, напів-
фабрикати по
фактичним цінам 6
2
7 експорт
3 85 - 90 % об'єма виробництва
1, 2, 3, 4 - Сировина, напівфабрикати по фактичним цінам. 5, 6, 7, 8 - Сировина по завищеним цінам а), б), в) - ПП ( єдиний податок при обороті до 500 тис.грн. )
Рис.2.1 Схема № 1 Створення збитковості підприємств - виробників ліквідної продукції з використанням " транзитних " СПД та фізичних осіб, суб'єктів підприємницької діяльності
Рис.2.2 Схема № 2 ухилення податку на прибуток при організації виробничих циклів з використанням " транзитних " СПД
Рис.2.3 Схема № 3 ухилення від уплати податку на прибуток металургійними комбінатами при постачанні
сировини через офшорні компанії
2.2 Схеми мінімізації сплати податку на додану вартість та організації отримання бюджетного відшкодування по податку на додану вартість
На рис.2.4 - 2.5 наведені ділові схеми мінімізації сплати податку на додану вартість та податку на прибуток на підприємстві ВАТ “Дніпроважпапірмаш” ім.Артема.
По схемі рис.2.4 у березні 2004 р. підприємство ВАТ “Дніпроважпапірмаш” ім.Артема отримало продукцію від ТОВ “Купрум” на суму 12240,3 тис.грн., в тому числі ПДВ - 2040,0 тис.грн. За отриману продукцію ВАТ “Дніпроважпапірмаш” ім.Артема грошовими коштами не розрахувалось, а видало векселі в підтвердження заборгованості з терміном погашення - 2014 р. заборгованість за отриманий товар погашено, а виникла заборгованість по виданим цінним паперам. При цьому, відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 та п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р.№ 394/94-ВР (далі - Закон про прибуток) та п. 7.4.1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р.№168/97-ВР зі змінами та доповненнями (далі - Закон про ПДВ) було сформовано валові витрати та податковий кредит і, використовуючи норми п.4.8 ст.4 Закону про ПДВ, ВАТ “Дніпроважпапірмаш” ім. Артема не коригує суму податкового кредиту з ПДВ.
Таким чином без фактичних витрат на придбання товарів, ВАТ “Дніпроважпапірмаш” ім. Артема, використано право на податковий кредит та збільшено валові витрати. Якщо підприємство-постачальник ТОВ “Купрум” користується пільговим оподаткуванням з ПДВ (експортні операції, здійснення операцій, що звільнені від оподаткування по ст. 3, ст. 5 ст.11 Закону про ПДВ - будівництво житла для фізичних осіб, операції з цінними паперами тощо), то нараховані зобов'язання, оплата за які відстрочна на 10 років, не впливає на нарахування до бюджету, а є фактично бюджетним відшкодуванням.операції у квітні 2003р., що скасована у лютому 2004р.Пропозиції щодо руйнування схеми мінімізації сплати податків по схемі рис.2.4.
1. Внести зміни до п.4.5 Закону про ПДВ, доповнивши абзацем наступного змісту:
“При видачі векселя для підтвердження заборгованості за отриману продукцію, термін сплати за який перевищує 90 днів від дати отримання продукції, сума податкового кредиту у покупця підлягає коригуванню (зменшенню) у періоді, на який припадає 91 день з дати отримання продукції покупцем, а у продавця сума податкового зобов'язання за відвантажену та не оплачену продукцію, заборгованість за яку підтверджено векселем, не змінюється”.
2. Внести зміни до п.4.8 ст.4 Закону про ПДВ, виклавши останній абзац пункту у наступній редакції:
“Векселі отримані, але не оплачені платнику податку, не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовуються. Векселі, видані платником податку в підтвердження заборгованості за отримані товари, роботи, послуги, але не оплачені платником податку понад 90 днів від дати отримання продукці, змінюють суму податкового кредиту такого покупця шляхом коригування, передбаченого у п. 4.5 ст.4 цього Закону”.
3. Внести зміни до п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, доповнивши його п.п. 7.4.6 наступного змісту:
“При підтвердженні заборгованості за отримані товари, роботи, постуги шляхом видачі векселя, термін оплати за який перевищує 90 днів, право на податковий кредит у покупця виникає у періоді, на який припадає фактична оплата в погашення такого векселя. При цьому коригування податкового кредиту, попередньо включеного до складу податкового кредиту, здійснюється відповідно до норм п.4.5 ст.4 цього цього Закону”.
Пояснення до схеми мінімізації сплати податку на додану вартість (рис.2.5) . У квітні 2003 р. підприємство ВАТ “Дніпроважпапірмаш” ім.Артема за угодою комісії відвантажило на експорт товар нерезиденту Metalhiminvest LLC (USA) на суму 758,3 тис. грн. та використувало при цьому нульову ставку з ПДВ. У лютому 2004 р. було скасовано вантажну митну декларацію і товар повернуто продавцю-комітенту - ВАТ “Дніпроважпапірмаш” ім.Артема, який здійснив реалізацію вказаного товару на території України і нарахував податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі - 150,0 тис.грн.
Зазначена схема дозволила протягом року користуватися пільгою з ПДВ, відстрочивши термін платежу на 304 дні. Бюджетом надано свого роду кредит на відстрочку сплати ПДВ у розмірі 150,0 тис. грн., враховуючи, що ставка відсотків по кредитам у комерційних банках складає, в середньому 36%, втрати бюджету складають 45,0 тис.грн.
Пропозиції щодо руйнування схеми мінімізації сплати податків.
1. Внести зміни до п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону про ПДВ, доповнивши абзацем наступного змісту:
“Якщо у звітному податковому періоді посадові особи платника податку-експортера не отримали певним чином оформлену вантажну митну декларацію на відвантажену у такому періоді продукцію, то право на застосування нульової ставки по експорту продукції у такому звітному періоді відсутне. Після отримання оформленої з урахуванням вимог законодавства вантажної митної декларації, що засвідчує факт перетину кордону України, платник податку здійснює коригування сум податкового зобов'язання відповідно до п.4.5 ст.4 Закону про ПДВ.”
2. Внести зміни до п.4.5 ст.4 Закону про ПДВ, доповнивши його абзацем наступного змісту:
“Якщо у звітному періоді платником отримано певним чином оформлену вантажну митну декларацію на експортовану у попередньому періоді продукцію, податкове зобов'язання за якою нараховано у попередньому періоді, то платник податку має право скоригувати суму податкового зобов'язання з ПДВ на суму податку, раніше включену до податкових зобов'язань за вказаною операцією.”
3. Внести зміни до п.7.3 ст.7 Закону про ПДВ, доповнивши його підпінктом 7.3.9 наступного змісту:
“Дата виникнення податкових зобов'язань з ПДВ по експортним операціям, що не підтверджені певним чином оформленою вантажною митною декларацією, припадає на період, у якому здійснено відвантаження такої продукції”.
РОЗДІЛ 3
КРИМІНАЛЬНІ ДІЛОВІ СХЕМИ УХИЛЕНЬ ПІДПРИЄМСТВ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ
Перехід до нових умов господарювання та надання значній кількості суб'єктів господарювання права на здійснення зовнішньоекономічної діяльності зумовили потребу у формуванні законодавства щодо врегулювання цієї діяльності. Але на даний момент правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності характеризується складністю, безсистемністю, неузгодженістю нормативно-правових актів як між собою так і з загальними питаннями теорії господарського та цивільного права. Доводиться констатувати, що недосконалість правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності призводить не тільки до виникнення безлічі проблем у взаєминах суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з контрагентами і державними контролюючими органами, але й до зростання злочинності в цій сфері. На сьогодні відзначається нестача досліджень, котрі поєднували б теоретичні узагальнення з аналізом практики для попередження злочинності в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Окремі питання правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності розглядалися в роботах Є.Алісова, В.Богуна, І.Жукова, А.Золотова, В.Кротюка, С.Макаренка, С.Макухи, Л.Петрашко, В.Самофалова та інших авторів. Але нагальною залишається практична потреба в аналізі широкого діапазону правових норм та їхнього впливу на господарські відносини задля попередження злочинності та оптимізації правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності. При цьому вкрай важливо вивчити схеми, які злочинні угруповання використовують на практиці. Дуже часто злочинці використовують легальні шляхи, прогалини в законодавстві, тобто можливості, надані їм законодавцем. Найбільш популярними схемами ухилень від сплати податків залишаються схеми з використанням офшорних компаній.
В першу чергу, українськими підприємствами використовується схема з використанням переваг, наданих Угодами про уникнення подвійного оподаткування. Дана схема дозволяє використовувати офшорні компанії для зниження податків шляхом переводу частини торгівельно-закупівельної і виробничо-збутової діяльності на комісійну основу. На підставі договору комісії між офшорною компанією й українським підприємством (які, зрозуміло, підконтрольні одному й тому ж самому українському резиденту) здійснюються в сутності ті ж дії, що планує здійснити підприємство чи навіть уже здійснило, але за невелику комісійну винагороду, яка підлягає оподаткуванню. Сутність схеми полягає у закріпленні торгівельних і виробничих операцій у двох незалежних договорах: один з яких носить витратний, інший- доходний характер. Тобто закордонна компанія дає доручення незалежному агенту (українському підприємству) здійснити за невелику винагороду від свого імені, але за рахунок комітента певні юридичні дії.
Українське підприємство, як комісіонер, здійснює за дорученням комітента певні юридичні і фактичні дії з товаром і грошовими коштами. Діючи від свого імені, ставить підписи на договорах, специфікаціях, рахунках, актах, накладних і т.д. і скріплює їх печатками, але при цьому українське підприємство одержує, враховує на балансі й оподатковує лише невелику комісійну винагороду.
Типовий приклад наведений на схемі № 1 рис.3.1. Компанія в США укладає Агентську угоду з Агентом - кіпрською компанією на роботи, послуги (агентська угода №1).
Рис.3.1 Кримінальна ділова схема схема № 1 ухилення від сплати податків за допомогою офшорної компанії
За агентською угодою №2 кіпрська компанія виступає Принципалом і дає Агенту доручення: від свого імені, але за рахунок Принципала укласти Договір постачання на придбання товару у Постачальника за ціною Ц1 (у тому числі ПДВ); доручення здійснити від свого імені на користь Принципала постачання цього товару Покупцю за ціною Ц2 (у тому числі ПДВ), одержати гроші на свій рахунок і перерахувати їх Принципалу після відрахування своєї комісійної винагороди. За договором постачання №1 Агент придбає у Постачальника товар за ціною Ц1 (в тому числі ПДВ). У випадку схеми для імпорту - це імпортний контракт на постачання товару. Агент реалізує товар Покупцю за ціною Ц2, в тому числі ПДВ (за договором постачання №2).
Наведена схема № 1 (рис.3.1) дозволяє знижувати податки як при угодах усередині країни, так і при зовнішньоекономічній діяльності. При імпорті змінюється тільки Агентська угода. В останньому випадку кіпрська фірма буде давати доручення закупити товар і імпортувати його в Україну зі сплатою всіх митних зборів і ввізного ПДВ. В обох випадках ПДВ буде відшкодовано Агенту. Причини, за якими відбувається зниження податків, полягають у тому, що, згідно вищезгаданої Угоди з Кіпром, кіпрська компанія, яка веде діяльність в Україні через Агента з незалежним статусом (комісіонера) має право не реєструвати постійне представництво в Україні і не підлягає оподаткуванню в Україні, а українська компанія-агент платить податки лише зі своєї комісійної винагороди. Більш того, згідно тієї ж угоди закупівля, збереження, постачання, демонстрація товару, а також деякі інші види діяльності кіпрської компанії в Україні не обкладаються податками в Україні. Для того, щоб зовсім не платити податок на прибуток і на Кіпрі (10%), реєструється ще одна безподаткова компанія, наприклад, у США, Панамі чи в Белізі, яка наймає кіпрську компанію як агента. Таким чином, гроші від операцій в Україні виводяться на Кіпр, а з Кіпру, за винятком невеликої агентської винагороди (із суми якої на Кіпрі сплачується податок), на рахунок офшорної компанії. Далі кошти знову інвестуються через кіпрську компанію в які-небудь проекти в Україні, а частина з них переводиться у готівку без сплати податків через міжнародні платіжні карти.
З юридичної точки зору, на перший погляд, дана схема практично бездоганна, але при проведенні перевірок нерезидентів часто виявляється, що фактичними директорами таких фірм є громадяни України чи Росії, які в своїх поясненнях правоохоронним органам вказують, що дана фірма була зареєстрована ними на прохання маловідомих їм осіб за грошову винагороду. Ніякого товару вони не одержували і не відправляли, грошових переказів не здійснювали.
З метою ускладнення виявлення і документування таких схем, використовуються також схеми, що включають додатково ще одне українське підприємство. При цьому Агентська угода №2 розбивається на дві (схема № 2 на рис.3.2).
Кіпрська компанія виступає Принципалом (агентська угода №3) і дає Агенту - підприємству П1 доручення від свого імені, але за рахунок Принципала укласти Договір постачання на придбання товару у Постачальника за ціною Ц1 (у тому числі ПДВ) - (Договір постачання №1) і передачу цього товару підприємству П2;
По агентській угоді №2 Агенту-підприємству П2 дається доручення здійснити від свого імені на користь Принципала постачання цього товару Покупцю за ціною Ц2 (у тому числі ПДВ) - (Договір постачання №2), одержати гроші на свій рахунок і перерахувати їх Принципалу після отримання своєї комісійної винагороди.
Рис.3.2 Кримінальна ділова схема схема № 2 ухилення від сплати податків за допомогою офшорної компанії
У практиці роботи правоохоронних органів зустрічаються також ще більш завуальовані схеми (схема № 3 рис.3.3). Відмінність її від схеми № 2 полягає в тому, що, придбаний підприємством ПІ, товар передається Принципалу на умовах самовивозу. Далі, на підставі агентської угоди №1 товар передається кіпрській компанії, а та за агентською згодою передає товар підприємству П2, що реалізує його і перераховує виторг за винятком агентської винагороди кіпрській компанії. При цьому не відбувається будь-яких змін у діяльності підприємств П1 і П2, перехід на пільговий режим оподатковування здійснюється тільки завдяки оформленню відповідних договорів. А тому що управління всією структурою здійснюється однією-двома особами, то і реалізація ними цієї схеми відбувається одночасно, не виходячи з українського офісу.
Рис.3.3 Кримінальна ділова схема схема № 3 ухилення від сплати податків за допомогою офшорної компанії
Розглянемо схему № 3. Компанія в США укладає Агентську угоду №1 з Агентом - кіпрською компанією з дорученням від свого імені здійснити постачання товару Покупцю за ціною Ц2, одержати гроші на свій рахунок і перерахувати їх Принципалу після відрахування своєї комісійної винагороди. За агентською угодою №3 делаверська компанія виступає Принципалом і дає Агенту - підприємству П1 доручення від свого імені, але за рахунок Принципала укласти Договір постачання на придбання товару у Постачальника за ціною Ц1 (у тому числі ПДВ) - (Договір постачання №1) і передати товар Принципалу на умовах самовивозу. За агентською угодою №2, по якій кіпрська компанія дає доручення Агенту-підприємству П2 від свого імені на користь Принципала одержати товар, що належить Принципалу, зі складу П1 і здійснити постачання цього товару Покупцю за ціною Ц2 (у тому числі ПДВ) - (Договір постачання №2), одержати гроші на свій рахунок і перерахувати їх Принципалу після отримання своєї комісійної винагороди.
Рис.3.4 Кримінальна ділова схема схема № 4 ухилення від сплати податків за допомогою офшорної компанії
Модифікація викладеної схеми викладена в схему №4 (рис.3.4). Договір комісії №1 - це договір комісії на закупівлю товару А й передачу його підприємству П3. Договір комісії №2 - це договір комісії на закупівлю товару Б у підприємства П3 і передачу його підприємству П2. У різних варіаціях ця схема ускладнюється аналогічно схемі № 3. Іншою схемою, що використовується з вказаною метою є схема № 5 (рис.3.5).
На схемі №5 (рис.3.5) Делаверська компанія за агентською угодою №3, виступає Принципалом і дає Агенту - підприємству П1 доручення від свого імені, але за рахунок Принципала укласти Договір постачання на придбання товару у Постачальника за ціною 100 (у тому числі ПДВ) - (Договір постачання №1) і передати товар підприємству П2.
Кіпрська компаній за агентською угодою №2 дає доручення Агенту-підприємству П2 від свого імені на користь Принципала одержати товар у підприємства П1 і здійснити постачання цього товару Покупцю за ціною 150 (у тому числі ПДВ), одержати гроші на свій рахунок і перелічити їх Принципалу після відрахування своєї комісійної винагороди.
Застосування аналогічних схем для виробничих підприємств дозволяє, знизивши виплати по податках, вкладати у вигляді закордонних інвестицій відмиті кошти в розвиток підприємства.
Рис.3.5 Кримінальна ділова схема схема № 5 ухилення від сплати податків за допомогою офшорної компанії
Для виробничих підприємств договори комісії модифікуються, відображаючи витратну і дохідну частину конкретного виробничого циклу. За агентською угодою №2 (схема № 6 рис.3.6) кіпрська компанія доручає українському виробничому підприємству здійснити на умовах комісії ряд юридичних і фактичних дій: закупити сировину і комплектуючі в постачальників, чи самостійно з залученням підрядчиків виконати ряд виробничих і допоміжних робіт, здійснити збереження, доставку і, що дуже важливо, реалізацію продукції на умовах володіння і розпорядження, приймати на власний рахунок оплату від реалізації продукції, сплатити податки і перерахувати доход на кіпрський рахунок.
Таким чином, якась частина виробничого циклу чи який-небудь вид продукції (можливо тільки закупівля сировини чи реалізація товару) може бути виведена з-під оподатковування в Україні шляхом переводу її на комісійну основу. По суті, реалізація такої схеми не порушує фактичну діяльність підприємства, але переводить його в пільговий режим з розширенням можливостей роботи з готівкою, вивозу і ввозу капіталу, переносу термінів сплати ПДВ і т.п.
Рис.3.6 Кримінальна ділова схема схема № 6 ухилення від сплати податків за допомогою офшорної компанії
Таким чином, у результаті організованої діяльності, спрямованої на ухилення від сплати податків, у Дніпропетровській області, як і в Україні взагалі, склалася загрозлива для економіки держави ситуація, коли практично кожне велике підприємство використовує різноманітні схеми мінімізації податкових зобов'язань і ухилення від сплати податків.
В багатьох випадках, діяльність по уникненню оподаткування є основним видом діяльності спеціально організованих для цього груп осіб та створених ними підприємств. Небезпечність злочинів даної категорії полягає в тому, що кримінальні угруповання фактично підмінюють податкові органи, виводячи з-під оподаткування значні суми, які надалі використовуються в "тіньовій" економіці і злочинній діяльності, для розширення масштабів економічної і податкової злочинності.
Бюджет держави і місцеві бюджети недоодержують значні суми поддаткових надходжень, а злочинні структури одержують величезні суми прибутку за надання послуг по збільшенню валових витрат підприємств, збільшенню сум податкового кредиту і відповідно формуванню негативного значення по податку на додаткову вартість.
Перевірка таких структур здійснюється з використанням можливостей міжнародного співробітництва податкової міліції з компетентними органами іноземних держав. В результаті роботи з використанням його можливостей у 2003 році підрозділами податкової міліції Дніпропетровської області в результаті міжнародного співробітництва порушено 2 кримінальні справи та донараховано 396,3 тис. грн. й 170,0 тис. дол. США.
Відповідно до наявної інформації, на сьогоднішній день на ринку України здійснюють свою діяльність велика кількість різного роду фірм, основним напрямком діяльності яких є створення таких структур за кордоном і їхнє утримання.
Серед подібних підприємств уже встигла сформуватися ціна на готові до негайного використання компанії США та пакети в різній комплектації.
Пакет MINI - 650 USD. Містить необхідний мінімум для ведення бізнесу, використовується всіма категоріями підприємців як спосіб відкриття розрахункового рахунку в закордонному банку: зареєстрована в США компанія типу LLC (безподаткове партнерство) з комплектом документів, номінальними засновниками і директором; "мокра" печатка компанії; рахунок у прибалтійському банку (можливі варіанти).
Пакет BUSINESS - 850 USD. Містить усе необхідне для ведення зовнішньоекономічної діяльності від імені безподаткової компанії США з будь-якої країни світу, використовується для використання в схемах податкової оптимізації й переведення коштів у готівку через платіжні карти: пакет MINI; Апостіль генерального доручення; рахунок в одному з банків Прибалтики з управ-лінням через Інтернет і платіжну карту Visa Electron, Maestro чи Cirrus.
Пакет LUX - 950 USD. На додаток до пакета BUSINESS включає стандартний комплект корпоративних документів, що може знадобитися при великій кількості засновників для внутрішнього обліку і ведення справ компанії: пакет BUSINESS; корпоративна книга; сертифікати акцій; печатка.
Пакет USA-RESIDENT - 1850 USD. Відрізняється тим, що включає реєстрацію звичайної резидентської компанії типу Ltd, Copr., Inc. Пакет використовується в схемах вивозу доходів у вигляді відсотків, дивідендів, роялті, з використанням переваг, наданих Угодою про усунення подвійного оподатковування і включає: пакет LUX; постановка на облік у податковій інспекції США (IRS) з одержанням податкового номера (EIN); поштова адреса в США; рахунок у банку США з Mastercard, інтернет-банкінгом, чековою книжкою, включаючи початковий депозит 50USD.
Вартість підтримки компаній із другого року, що включає зареєстрований офіс (юридична адреса), державний збір, номінальний cервіс, складає 550 USD. Ця сума не включає вартість апостіля доручення (150 USD) і поштової адреси в США (400 USD), де в пакетах це передбачено. Вартість річної підтримки (550 USD) необхідно збільшити на вартість відповідного сервісу.
Після оплати обраного пакету його видача здійснюється в офісі в Києві або ж він висилається кур'єрською доставкою. Таким чином, можна стверджувати, що даний бізнес є досить налагодженим і носить транснаціональний характер.
Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що використання офшорних юрисдикцій дає змогу суб'єктам підприємницької діяльності переправляти величезні суми грошових коштів за межі України, уникаючи при цьому податкового та валютного контролю.
На сьогоднішній день у світі почалася активна боротьба з офшорними інституціями. Солідні банки скорочують кількість своїх відділень, які працюють з рахунками безподаткових фірм, а держави, що мають офшорний статус, відчувають зростаючий тиск з боку міжнародних організацій. Йдеться, зокрема, про необхідність контролю за міжнародними банківськими розрахунками, встановлення "прозорого" режиму міждержавної торгівлі, - аби запобігти "відмиванню" грошей, одержаних незаконним шляхом.
Виходячи з усього вище зазначеного, можна зробити висновок, що протидія ухиленню від сплати податків у зовнішньоекономічній сфері з використанням офшорних юрисдикцій є одним з приоритетних напрямків діяльності податкової міліції.
З метою активізації роботи у даному напрямку необхідно запровадити наступні заходи:
1. Підняти ефективність взаємодії підрозділів податкової міліції з компетентними органами іноземних держав;
2. Організувати перевірки нерезидентів, що використовуються з метою ухилення від сплати податків на предмет їх реєстрації та діяльності відповідно до вимог законодавства країни нерезидента;
3. Організувати перевірки зовнішньоекономічних взаємовідносин підприємств та відповідність заявлених угод фактично виконаним відповідність їх відображення діючому законодавству;
4. Встановити фактичних володарів та розпорядників офшорних компаній, факти використання ними валютних рахунків за межами України з порушеннями встановленого законодавством порядку;
5. Здійснити комплекс перевірок на території України направлених на документування порушень податкового та валютного законодавства.
Наведені схеми свідчать також, що злочинні угруповання часто використовують легальні шляхи для ухилень від оподаткування в сфері зовнішньо-економічної діяльності. З метою попередження злочинності в зовнішньоекономічній сфері необхідно удосконалити нормативно-правову базу, яка врегульовує зовнішньоекономічну діяльність, як з точки зору протидії транснаціональній злочинності, так і з точки зору узгодження закладених в ній норм.
ВИСНОВКИ
З метою забезпечення наповнення доходної частини бюджету постає питання поліпшення системи адміністрування податків, що передбачає постійний контроль за своєчасністю та повнотою їх сплати суб'єктами господарювання. Основним джерелом наповнення бюджету повинна стати добровільна сплата, а основною функцією податкових органів - моніторинг цього процесу.
Розглянуті в курсовій роботі ділові схеми діяльності підприємств промисловості з точки зору податкового контролю за „легальними” ухиленнями від оподаткування основними податками - податок на прибуток та податок на додану вартість, дозволяють запропонувати наступні пропозиції щодо руйнування схеми мінімізації сплати податків за рахунок корегування законодавчих норм:
1. Внести зміни до п.4.5 Закону про ПДВ, доповнивши абзацем наступного змісту:
“При видачі векселя для підтвердження заборгованості за отриману продукцію, термін сплати за який перевищує 90 днів від дати отримання продукції, сума податкового кредиту у покупця підлягає коригуванню (зменшенню) у періоді, на який припадає 91 день з дати отримання продукції покупцем, а у продавця сума податкового зобов'язання за відвантажену та не оплачену продукцію, заборгованість за яку підтверджено векселем, не змінюється”.
2. Внести зміни до п.4.8 ст.4 Закону про ПДВ, виклавши останній абзац пункту у наступній редакції:
“Векселі отримані, але не оплачені платнику податку, не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовуються. Векселі, видані платником податку в підтвердження заборгованості за отримані товари, роботи, послуги, але не оплачені платником податку понад 90 днів від дати отримання продукці, змінюють суму податкового кредиту такого покупця шляхом коригування, передбаченого у п. 4.5 ст.4 цього Закону”.
3. Внести зміни до п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, доповнивши його п.п. 7.4.6 наступного змісту:
“При підтвердженні заборгованості за отримані товари, роботи, постуги шляхом видачі векселя, термін оплати за який перевищує 90 днів, право на податковий кредит у покупця виникає у періоді, на який припадає фактична оплата в погашення такого векселя. При цьому коригування податкового кредиту, попередньо включеного до складу податкового кредиту, здійснюється відповідно до норм п.4.5 ст.4 цього цього Закону”.
4. Внести зміни до п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону про ПДВ, доповнивши абзацем наступного змісту:
“Якщо у звітному податковому періоді посадові особи платника податку-експортера не отримали певним чином оформлену вантажну митну декларацію на відвантажену у такому періоді продукцію, то право на застосування нульової ставки по експорту продукції у такому звітному періоді відсутне. Після отримання оформленої з урахуванням вимог законодавства вантажної митної декларації, що засвідчує факт перетину кордону України, платник податку здійснює коригування сум податкового зобов'язання відповідно до п.4.5 ст.4 Закону про ПДВ.”
5. Внести зміни до п.4.5 ст.4 Закону про ПДВ, доповнивши його абзацем наступного змісту:
“Якщо у звітному періоді платником отримано певним чином оформлену вантажну митну декларацію на експортовану у попередньому періоді продукцію, податкове зобов'язання за якою нараховано у попередньому періоді, то платник податку має право скоригувати суму податкового зобов'язання з ПДВ на суму податку, раніше включену до податкових зобов'язань за вказаною операцією.”
6. Внести зміни до п.7.3 ст.7 Закону про ПДВ, доповнивши його підпінктом 7.3.9 наступного змісту:
“Дата виникнення податкових зобов'язань з ПДВ по експортним операціям, що не підтверджені певним чином оформленою вантажною митною декларацією, припадає на період, у якому здійснено відвантаження такої продукції”.
Перехід до нових умов господарювання та надання значній кількості суб'єктів господарювання права на здійснення зовнішньоекономічної діяльності зумовили потребу у формуванні законодавства щодо врегулювання цієї діяльності. Але на даний момент правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності характеризується складністю, безсистемністю, неузгодженістю нормативно-правових актів як між собою так і з загальними питаннями теорії господарського та цивільного права. Доводиться констатувати, що недосконалість правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності призводить не тільки до виникнення безлічі проблем у взаєминах суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з контрагентами і державними контролюючими органами, але й до зростання злочинності в цій сфері.
Наведені „кримінальні” ділові схеми діяльності підприємств промисловості по ухиленню від сплати податків свідчать, що злочинні угруповання часто використовують легальні шляхи для ухилень від оподаткування в сфері зовніньоекономічної діяльності. З метою попередження злочинності в зовнішньоекономічній сфері необхідно удосконалити нормативноправову базу, яка врегульовує зовнішньоекономічну діяльність, як з точки зору протидії транснаціональній злочинності, так і з точки зору узгодження закладених в ній норм.
Виходячи з усього вище зазначеного, можна зробити висновок, що розробка і аналіз ділових схем діяльності підприємств та протидія ухиленню від сплати податків у зовнішньоекономічній сфері з використанням офшорних юрисдикцій є одним з приоритетних напрямків діяльності податкової міліції.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України “Про систему оподаткування в Україні” // від 25.06.1991/N 1251-XII (із змінами станом на 5 червня 2003 року N 906-IV)
2. Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами // Закон України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 27 листопада 2003 року N 1344-IV )
3. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” // від 28.12.1994 N 334/94-ВР( із змінами та доповненнями станом на 27.11.2003 N 1344-IV)
4. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про податок на додану вартість “ // від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР ( Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 17 червня 2004 року N 1801-IV)
5. Інструкція про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби // Наказ Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року N 110 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної податкової адміністрації України станом на 11 квітня 2003 року N 174)
6. Методологічні рекомендації щодо організації податкового супроводження діяльності підприємств галузей (підгалузей) народного господарства // Наказ ДПА України від 20.01.05 №28
7. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розподілу платників податків за категоріями уваги та їх супроводження органами державної податкової служби // Наказ ДПА України від 23 лютого 2005 року № 78
8. Буряковский В.В., Кармазин В.Я., Каламбет С.В., Водолазская О.А.Налоги. - Днепропетровск, “Пороги”, 1998.
9. Дятленко Н.М. Cхеми ухилень від сплати податків за допомогою офшорних компаній, які використовуються організованими злочинними угрупуваннями // Одесский информационно-аналитический центр по проблемам борьбы с организованной преступностью при Одесской национальной юридической академии, 2002, WWW.CRIME_A.OD.UA
10. Кротюк В., Іоффе А. Окремі питання теорії та практики валютного регулювання в Україні // Вісник Національного банку України. - 1997. - №3. - С. 12.
11. Мельник П. В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці / Держ. подат. адміністрація України; Акад. ДПС України. -- Ірпінь: Акад. ДПС України,2001.--355 с.
12. Михасюк І., Залога З., Мельник А., Крупка М. Державне регулювання економіки, Київ, “Ельга-Н”, 2000.
13. Савченко Л. А., Цимбалюк А. В., Капіца В. А. та ін. Фінансово-правовий механізм формування дохідної частини бюджетів: Курс лекцій / Держ. подат. адміністрація України; Акад. ДПС України. -- Ірпінь: Акад. ДПС України, 2002. -- 356 с.
14. Самофалов В. Проблеми валютно-кредитної безпеки держави // Урядовий кур'єр. - 2001. - 22 лютого (№34). - С. 7.
15. Фінанси підприємств. Підручник/ За ред. А.М. Поддєрьогіна. - К.:КНЕУ,2000
Подобные документы
Теоретичні аспекти непрямого оподаткування в діяльності підприємств. Механізм нарахування та порядок сплати непрямих податків. Фінансово-економічна характеристика ДП ПМК-59 ВАТ "Чернігівводбуд", аналіз нарахування та сплати податків на підприємстві.
курсовая работа [144,3 K], добавлен 03.06.2011Характеристика податків з юридичних осіб. Механізм розрахунку і порядок сплати податків з суб’єктів підприємницької діяльності. Пільги, які надаються юридичним особам. Оцінка доходів державного бюджету з прибуткового оподаткування підприємств на 2011 рік.
курсовая работа [97,2 K], добавлен 06.03.2012Сутність непрямих податків та їх вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств. Порядок обчислення і сплати непрямих податків в Україні. Недоліки та перспективи непрямого оподаткування в Україні.
курсовая работа [64,9 K], добавлен 13.12.2003Формування та етапи розвитку податкової системи України. Суть спрощеної системи оподаткування та нарахування Єдиного соціального внеску. Порівняльний аналіз сплати податків підприємствами-аналогами. Оптимізація основних напрямків діяльності господарства.
дипломная работа [587,0 K], добавлен 16.05.2012Сутність непрямих податків та їх вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств. Порядок обчислення і сплата непрямих податків в Україні. Недоліки та перспективи непрямого оподаткування в Україні. Досвід інших країн.
курсовая работа [66,9 K], добавлен 13.12.2003Аналіз динаміки витрат, рентабельності операційної діяльності підприємств галузей промисловості, що вивчаються. Обґрунтування висновків щодо формування фінансових результатів у них. Характер та передумови існуючих економічних проблем, шляхи їх вирішення.
статья [24,7 K], добавлен 22.02.2018Система оподаткування підприємств та її становлення в Україні. Суть, види та роль податків у розвитку підприємництва. Зарубіжний досвід у сфері оподаткування підприємств. Прямі податки та їх вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств.
курсовая работа [41,6 K], добавлен 12.10.2012Аналіз оподаткування юридичних осіб в Україні: податки та пільги. Механізм розрахунку і порядок сплати податків з суб’єктів підприємництва, їх вплив на доходи зведеного бюджету. Оцінка доходів бюджету з прибуткового оподаткування підприємств на 2011 р.
курсовая работа [152,1 K], добавлен 06.03.2012Економічна сутність непрямих податків та їх роль у формуванні доходів бюджету держави. Документальне оформлення нарахування та сплати податків, акцизного збору. Автоматизація обліку непрямих податків з використанням сучасних індифікаційних технологій.
дипломная работа [64,8 K], добавлен 15.01.2011Аналіз використання основних фондів на підприємствах харчової промисловості Техніко-економічна характеристика підприємства. Організаційно-економічна характеристика підприємства. Інтегральна оцінка фінансового стану підприємства. Поняття банкрутства.
курсовая работа [134,1 K], добавлен 28.05.2008
