Позиковий капітал підприємства та аналіз ефективності його формування

59

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра економіки підприємництва

Курсова робота

з фінансів підприємства

на тему:

"Позиковий капітал підприємства

та аналіз ефективності його формування"

Студентки ІІ курсу 11-ої групи

денної форми навчання

Факультету економіки менеджменту та права

Туркеєвої Наталії Вікторівни

Науковий керівник:

ст. викладач В.В. Адаменко

Київ 2010

План

1. Сутність та класифікація позикового капіталу підприємства

2. Поняття вартості залучення позикових коштів та методичні підходи до її оцінювання

3. Аналіз ефективності формування позикового капіталу ВАТ «Укртелеком»

4. Шляхи підвищення ефективності формування позикового капіталу підприємства

Висновки і пропозиції

Додатки

Список використаних джерел

Вступ

Бізнес у будь-якій сфері діяльності починається з певної суми готівки, за рахунок якої придбавається необхідна кількість ресурсів, організуються процеси виробництва і збуту продукції.

Актуальність теми курсової роботи обґрунтована тим, що правильно вибрана політика формування позикових коштів забезпечує бажаний організаційно-технічний рівень виробництва і відповідний масштабам цієї діяльності прибуток. Крім того, фінансова діяльність підприємства із формування позикових коштів жорстко обумовлюється загальною економічною ситуацією, галузевими особливостями і фінансовим станом підприємства.

Метою курсової роботи є набуття та закріплення теоретичних знань і практичних навичок з питань формування позикового капіталу підприємством та фінансово-економічний аналіз роботи підприємства, який є передумовою отримання банківських та комерційних кредитів, бюджетних позичок тощо для ефективного функціонування підприємства.

Завданням курсової роботи є виконання аналітичного дослідження з метою одержання економічної інформації, а саме:з'ясування економічної сутності організаційно-технічного рівня виробництва як об'єкту аналізу; визначення проблем, пов'язаних із збиранням та обробкою інформації щодо економічної ефективності організаційно-технічного рівня функціонування підприємства і його фінансового забезпечення; дослідження стану та організаційно-економічна характеристика підприємства; проведення аналітичної оцінки політики формування позикових ресурсів; оцінка ефективності формування позикового капіталу.

Об'єктом дослідження курсової роботи є підприємство «Укртелеком».

Організаційно-правова форма господарювання: відкрите акціонерне товариство.

Форма власності: колективна.

Орган управління: загальні збори акціонерів.

Статутний фонд: 4,68 млрд. грн.

Юридична адреса: бульвар Тараса Шевченка, 18. м. Київ, Україна, 01601.

Тел.: 044 235 53 33.

Факс: 044 235 47 68.

E-mail: ukrtelecom@ukrtelecom.ua.

Сайт: www.ukrtelecom.ua.

Підприємство створене згідно з наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 27 грудня 1999 р. № 155 шляхом перетворення Українського державного підприємства електрозв'язку «Укртелеком» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 № 210/93 «Про корпоратизацію підприємств». Державну реєстрацію юридичної особи проведено 15.12.1993, дата перереєстрації - 05.01.2000, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ № 02256. Свідоцтво серії А00 № 013450 видане Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією.

Засновником відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» є держава в особі Державного комітету зв'язку та інформатизації України.

Статутний капітал товариства на 05.12.2008 становив 4 681 562 000,00 (чотири мільярди шістсот вісімдесят один мільйон п'ятсот шістдесят дві тисячі) гривень.

Розмір власного капіталу на 30.09.2008 становив 8 465 595 000 (вісім мільярдів чотириста шістдесят п'ять мільйонів п'ятсот дев'яносто п'ять тисяч) гривень.

Чисельність акціонерів ВАТ «Укртелеком» на 30.09.2008 становила 61514 осіб.

Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком“ - сучасне підприємство з розвиненою і унікальною інфраструктурою, що надає всі види телекомунікаційних послуг на всій території України, у тому числі послуги мобільного зв'язку стандарту 3G.

Компанія охоплює близько 18% українського ринку телекомунікацій, у тому числі 73% - ринку послуг фіксованого телефонного зв'язку та 29% - ринку послуг з доступу до мережі Інтернет.

ВАТ “Укртелеком“ є найбільшим в Україні оператором фіксованого телефонного зв'язку та Інтернет- провайдером, який обслуговує понад 10,4 млн. телефонних ліній та 513 тис. абонентів швидкісного доступу до мережі Інтернет.

Показники розвитку телекомунікаційної мережі ВАТ “Укртелеком“:ємність мережі фіксованого широкосмугового Інтернет- доступу - 854 тис. портів; кількість абонентів фіксованого широкосмугового Інтернет-доступу (послуга “ОГО!“) - 513 тис.; кількість абонентів мобільного зв'язку Utel - 149,3 тис.; протяжність ліній транспортної мережі - 92,5 тис. км, у тому числі волоконно-оптичних ліній зв'язку - 36,9 тис. км.; монтована ємність АТС місцевої телефонної мережі - 10,98 млн. номерів; кількість телефонних ліній абонентів фіксованого зв'язку - 10,43 млн.; рівень цифровізації місцевих мереж - 48,4%.

Предметом дослідження виступає фінансово-економічна діяльність підприємства, а саме формування позикового капіталу.

У ході виконання даної роботи були використані наступні джерела інформації: фінансова звітність, установчі документи ВАТ «Укртелеком»; нормативно - правові акти України; спеціалізовані видання; учбова література; інтернет-ресурси.

При аналізі ефективності політики формування позикових ресурсів підприємством використані наступні основні методи: статистичні групування; методи побудови й аналізу рядів динаміки; вертикальний аналіз; горизонтальний аналіз; порівняльний аналіз; інші методи аналізу.

При виконанні даної курсової роботи були використані: пакет програм Microsoft Office 2003,зокрема Microsoft Word, Microsoft Excel, Microsoft Equation, програма перегляду файлів *pdf Adobe Reader, *djvu - WinDjView, для роботи зі сторінками Internet - Firefox.

1. Сутність та класифікація позикового капіталу підприємства

Ефективна фінансова діяльність підприємства неможлива без постійного залучення позикових коштів.

Політика залучення позикових засобів являє собою частину загальної фінансової стратегії, що полягає в забезпеченні найбільш ефективних форм і умов залучення позикового капіталу з різних джерел відповідно до потреб розвитку підприємства.

Занадто велике залучення позикових коштів зменшує фінансову стійкість підприємства, а занадто малий об'єм позикових коштів не дозволяє підприємству розвиватися. Таким чином, підприємство, що використовує позиковий капітал, має більш високий фінансовий потенціал свого розвитку та можливості приросту фінансової рентабельності діяльності, однак більшою мірою генерує фінансовий ризик і загрозу банкрутства.

При формуванні позикових коштів серйозну увагу необхідно приділяти аналізу впливу, котрий спричиняють зміни структури пасивів на фінансовий стан позичальника. Слід стежити за динамікою структури джерел залучених підприємством коштів. Тут також важлива оцінка вартості залучення позикових коштів. Контроль за ефективним формуванням позикового капіталу - одна з найбільш принципових складових системи управління зобов'язаннями. [18, с.328].

Оптимізація величини зобов'язань - одна з найважливіших проблем фінансування діяльності підприємства. Наявність позикових коштів у структурі джерел безпосередньо або побічно впливає на всі сторони діяльності господарюючого суб'єкта. Саме тому так важлива оцінка ефективності запозичення, зіставлення всіх вигод та переваг з негативними моментами позикового фінансування.

Позиковий капітал з економічної точки зору - сукупність різних за формою та умовами залучення зовнішніх фінансових ресурсів, які отримуються підприємством на умовах строковості та платності, поверненості, забезпеченості та цільового використання.

Позиковий капітал за бухгалтерським підходом - зобов'язання, які характеризують заборгованість підприємства, виникають внаслідок минулих подій і погашення яких, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди. [20, с.178].

На думку Балабанова, позиковий капітал - це частина капіталу, що використовується господарюючим суб'єктом, яка не належить йому, але залучається на основі банківського, комерційного кредиту або емісійної позики на основі поверненості.

Необхідність залучення позикового капіталу повинна обґрунтовуватися попередньо зробленим розрахунком потреби в оборотних засобах.

З одного боку, залучення позикових засобів - це фактор успішного функціонування підприємства, який сприяє швидкому подоланню дефіциту фінансових ресурсів, свідчить про довіру кредиторів і забезпечує підвищення рентабельності власних коштів. З іншого боку, підприємство обтяжується фінансовими зобов'язаннями. Одна з головних оціночних характеристик ефективності управлінських фінансових рішень - величина і ефективність використання позикових засобів.

Позиковий капітал може використовуватися як для формування довгострокових фінансових засобів у вигляді основних фондів (капіталу), так і для формування короткострокових (поточних) фінансових засобів
для кожного виробничого циклу. [168, с.217].

Метою управління формуванням позикового капіталу підприємства є визначення його найбільш раціонального джерела запозичення, що сприяє підвищенню вартості власного капіталу підприємства.

На думку Бланка, позиковий капітал являє собою частину вартості майна організації, придбаного за рахунок зобов'язання повернути постачальнику, банку, іншому позикодавцю гроші або цінності, еквівалентні вартості такого майна. [18, с.328].

Позиковий капітал - характеризує в цілому обсяг фінансових зобов'язань підприємства. Ці фінансові зобов'язання можуть бути класифіковані наступним чином:

1. за часом виникнення:

- теперішнє зобов'язання;

- майбутнє зобов'язання.

2. за формою існування:

- монетарні зобов'язання;

- немонетарні зобов'язання.

3. за характером участі у діяльності підприємства:

- забезпечення;

- поточні зобов'язання;

- довгострокові зобов'язання;

- доходи майбутніх періодів.

4. за видами:

- банківська позика;

- фінансовий лізинг;

- товарний (комерційний) кредит;

- облігаційна позика;

- кредиторська заборгованість за розрахунками.

5. За джерелами формування:

- сформовані із зовнішніх джерел;

- сформовані із внутрішніх джерел (поточні зобов'язання за розрахунками).

6. За терміном залучення:

- довгостроковий (більше одного року: довгострокові кредити банків, довгострокові кредити і позики небанківських установ, інші довгострокові зобов'язання);

- короткостроковий (до одного року: короткострокові кредити банків, короткострокові кредити та позики небанківських установ, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, поточні зобов'язання за розрахунками, інші короткострокові зобов'язання).

7. за механізмом повернення:

- в кінці терміну залучення;

- протягом терміну користування.

8. за формою забезпечення:

- незабезпечені;

- забезпечені гарантією або ж порукою;

- забезпечені заставою або закладом.

9. за цілями залучення:

- для забезпечення відтворення позаоборотних активів;

- для поповнення оборотних активів;

- для задоволення інших господарських чи соціальних потреб [28, с.496].

Переваги використання позикового капіталу організаціями для фінансування своєї діяльності:

* позиковий капітал володіє широкими можливостями обсягів залучення, особливо при високому кредитному рейтингу позичальника;

* небажання власників збільшувати число акціонерів, засновників;

* значний позитивний вплив на збільшення активів і зростання обсягів діяльності.

Недоліки використання позикового капіталу організацією:

* залучення позикових коштів пов'язане з ризиками для організації;

* активи, утворені за рахунок позикового капіталу, формують нижчу норму прибутку на капітал, так як виникають додаткові витрати з обслуговування боргу перед кредиторами;

* відносна складність процедури залучення позикових коштів, особливо на тривалий термін;

* зниження фінансування [30, с.382].

Визначну роль у нормативно-правовому регулюванні позикового капіталу підприємства відіграють Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

П(С)БО № 2 форма 1 „Баланс” Розкриває сутність , структуру пасивів; перелік статей та їх взаємозв'язок з планом рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств. [9].

За П(С)БО № 2 пасиви підприємства складаються з п'яти розділів:

- І. Власний капітал.

- ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів.

- ІІІ. Довгострокові зобов'язання.

- ІV. Поточні зобов'язання підприємства.

- V Доходи майбутніх періодів.

Чотири останні розділи пасиву формують позиковий капітал [10].

П(С)БО 11 „Зобов'язання” визначає методологічні засади формування зобов'язань в бухгалтерському обліку та їх розкриття у фінансовій звітності.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

Це Положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо зобов'язань, установлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на:

- довгострокові;

- поточні;

- забезпечення;

- непередбачені зобов'язання;

- доходи майбутніх періодів.

До довгострокових зобов'язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові фінансові зобов'язання; й відстрочені податкові зобов'язання; інші довгострокові зобов'язання.

Зобов'язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, спід розглядати як довгострокове зобов'язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.

Довгострокове зобов'язання за кредитною угодою (якщо угода передбачає погашення зобов'язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі порушення певних умов, пов'язаних з фінансовим станом позичальника), умови якої порушені, вважається довгостроковим, якщо: позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов'язання внаслідок порушення; не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються у балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання.

Поточні зобов'язання включають: короткострокові кредити банків; поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;короткострокові векселі видані; кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги; поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків; інші поточні зобов'язання.

Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення. Забезпечення створюються для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на: виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов'язань; реструктуризацію; виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо.

Суми створених забезпечень визнаються витратами.

Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію створюється у разі наявності затвердженого керівництвом підприємства плану реструктуризації з конкретними заходами, строками їх виконання та сумою витрат, що будуть зазнані, й після початку реалізації цього плану.

Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання, на дату балансу. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію визначається за сумою прямих витрат, які не пов'язані з діяльністю підприємства, що триває. Забезпечення довгострокових зобов'язань визнаються у сумі їх теперішньої вартості.

Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено.

Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується). У разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню. Непередбачені зобов'язання відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою [11].

Таким чином, позиковий капітал характеризує обсяг фінансових зобов'язань підприємств. Позиковий капітал формують забезпечення наступних витрат і платежів, довгострокові зобов'язання, поточні зобов'язання та доходи майбутніх періодів підприємства.

2. Поняття вартості залучення позикових коштів та методичні підходи до її оцінювання

Вартість капіталу - ціна, яку підприємство сплачує за залучення його з різних джерел.

Показник вартості капіталу підприємства є критерієм оцінки формування повного фінансування підприємством своїх активів [17, с.368].

Переважна більшість підприємств здійснює свою діяльність за участі позикового капіталу. Ефект від залучення позикового капіталу в господарську діяльність виникає в тих випадках, коли рентабельність активів підприємства вище кредитного відсотка (фінансових витрат по обслуговуванню зобов'язань).

За певних умов підприємству вигідно використовувати позичені активи, оскільки при цьому підвищується рентабельність власного капіталу, а власники, тимчасово використовуючи позичені кошти, можуть швидше реалізовувати свої цілі. Для того, щоб виключити ризик при використанні позикових коштів, необхідно зробити прогноз рентабельності активів підприємства та можливих фінансових витрат на обслуговування зобов'язань [23, с.69].

Доцільність та ефективність залучення позикових коштів оцінюється шляхом розрахунку показників вартості залучення різних видів позикових засобів.

Оцінка вартості залучення позикового капіталу проводиться в розрізі його різних форм, що залучається підприємством із зовнішніх і внутрішніх джерел. Результати такої оцінки є основою розробки управлінських рішень щодо вибору альтернативних джерел залучення позикових засобів, що забезпечують задоволення потреб підприємства в позиковому капіталі.

Аргументи за і проти різних способів зовнішнього фінансування наведені у табл.1.1 [32, с.496].

Таблиця 1.1. - Переваги і недоліки основних джерел фінансування

Джерела фінансування	За	Проти
Закрита підписка на акції	Контроль за підприємством не втрачається. Фінансовий ризик зростає незначним чином.	Обсяг фінансування обмежений. Висока вартість залучення коштів.
Боргове фінансування	Контроль за підприємством не втрачається. Відносно низька вартість залучених коштів.	Фінансовий ризик зростає. Термін відшкодування суворо визначений.
Відкрита підписка на акції	Фінансовий ризик не зростає. Можлива мобілізація значних коштів на невизначений термін.	Може бути втрачений контроль над підприємством. Висока вартість залучення коштів.
Комбінований спосіб	Переважання тих чи інших переваг чи недоліків у залежності від кількісних параметрів структури джерел коштів, що формується.

Форми залучення підприємством позикових коштів диференціюються в розрізі фінансового кредиту; товарного (комерційного) кредиту; фінансового лізингу, інших форм.

Вибір форм залучення позикових коштів підприємство здійснює виходячи з цілей і специфіки своєї господарської діяльності[19, с.275].

Оцінка вартості окремих елементів позикового капіталу, що залучається підприємством враховує ряд особливостей, основними з яких є:

- відносна простота формування базового показника оцінки вартості. Таким базовим показником, що підлягає наступному коригуванню, є вартість обслуговування боргу в формі відсотка за кредит, купонної ставки облігації і т.п. Цей показник прямо обумовлюється кредитним договором, умовами емісії або іншими формами контрактних зобов'язань підприємства;

- врахування в процесі оцінки вартості позикових коштів податкового коректора.

 (2.1)

де - ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом.

Оскільки виплати по обслуговуванню боргу відносять на витрати (собівартість продукції), вони зменшують розмір бази оподаткування підприємства, а відповідно знижують розмір вартості позикового капіталу на ставку податку на прибуток.

- вартість залучення позикового капіталу має високий ступінь зв'язку з рівнем кредитоспроможності капіталу. Чим вище кредитоспроможність підприємства за оцінкою кредитора, тим нижча вартість позикового капіталу, що залучається цим підприємством;

- залучення позикового капіталу завжди пов'язано із зворотним грошовим потоком не тільки по обслуговуванню боргу, а й по погашенню зобов'язань за основною сумою боргу, що генерує особливі види фінансових ризиків, найбільш небезпечні за своїми наслідками. Такі ризики проявляються незалежно від форм і умов залучення позикового капіталу. Разом з тим, зниження рівня цих ризиків викликає підвищення вартості позикового капіталу. Тобто ставка відсотка за довгостроковим кредитом в усіх формах вища ніж по короткостроковому[17, с.275].

Позиковий капітал у процесі фінансового управління оцінюється за наступними основними елементами:

-вартість банківського фінансового кредиту та лізингового фінансового кредиту;

-вартість капіталу, залученого за рахунок емісії облігацій;

-вартість товарного (комерційного) кредиту у формі короткострокової або довгострокової відстрочки платежу);

-вартість поточних зобов'язань за розрахунками.

Вартість банківського кредиту визначається на основі ставки відсотка за кредит, яка формує основні затрати по його обслуговуванню:

 (2.2)

де - ставка відсотку;

- ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;

- рівень витрат, пов'язаних із залученням банківського кредиту, виражений десятковим дробом.

Визначення вартості банківського кредиту зводиться до виявлення таких його пропозицій на фінансовому ринку, які цю вартість мінімізують як по ставці відсотка за кредит, так і по іншим умовам його залучення.

Вартість фінансового лізингу - одної із сучасних форм залучення кредиту визначається на основі лізингової ставки.

(2.3)

де - норма амортизації;

- ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;

- рівень витрат, пов'язаних із залученням фінансового лізингу, виражений десятковим дробом.

Визначення вартості фінансового лізингу основане на двох критеріях: вартість фінансового лізингу не повинна перевищувати вартості банківського кредиту, наданого на аналогічний період; у процесі використання фінансового лізингу мають бути виявлені пропозиції, які мінімізують його вартість.

Вартість позикового капіталу, що залучається за рахунок емісії облігацій, оцінюється на базі ставки купонного відсотка по ній, який формує суму періодичних купонних виплат.

 (2.4)

Де - ставка відсотка за облігацію;

- ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;

- рівень витрат з емісії, виражений десятковим дробом.

Визначення вартості капіталу, що залучається, у цьому випадку зводиться до розробки відповідної емісійної політики, яка б забезпечувала повну реалізацію облігацій, що емітуються на умовах не вищих за середньоринкові.

Вартість товарного (комерційного) кредиту оцінюється розміром знижки з ціни продукції, при здійсненні готівкового платежу за неї.

(2.5)

Де - цінова знижка, надана постачальником при здійсненні готівкового платежу за продукцію, виражена десятковим дробом;

- ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;

- період відстрочки товарного (комерційного) кредиту.

Основу визначення вартості товарного(комерційного) кредиту складає обов'язкова оцінка її у річній ставці по кожному наданому товарному кредиту і її порівняння із вартістю аналогічного банківського кредиту.

(2.6)

Де - ставка відсотку за вексельний кредит;

- ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;

- цінова знижка, надана постачальником при здійсненні готівкового платежу за продукцію, виражена десятковим дробом.

Визначення вартості цієї форми товарного кредиту зводиться до пошуку варіантів поставок аналогічної продукції, які б мінімізували розмір цієї вартості.

Вартість поточних зобов'язань підприємства за розрахунками при визначенні сережньозваженої вартості капіталу враховується за нульовою ставкою, так як є безкоштовним фінансуванням підприємства за рахунок цього виду позикового капіталу[19, с.262].

Отже, ефективність залучення позикових коштів оцінюється шляхом розрахунку показників вартості залучення різних видів позикових засобів. Оцінка вартості залучення позикового капіталу проводиться в розрізі різних його форм, таких як банківський, комерційний кредит, фінансовий лізинг, облігаційна позика, вексельний товарний кредит, поточні зобов'язання.

3. Аналіз ефективності формування позикового капіталу ВАТ «Укртелеком»

Об'єктом дослідження даної курсової роботи виступає ВАТ «Укртелеком».

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» створене згідно з наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 27 грудня 1999 р. № 155 шляхом перетворення Українського державного підприємства електрозв'язку «Укртелеком» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 № 210/93 «Про корпоратизацію підприємств». Державну реєстрацію юридичної особи проведено 15.12.1993, дата перереєстрації - 05.01.2000, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ № 02256. Свідоцтво серії А00 № 013450 видане Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією.

Засновником виступає держава в особі Державного комітету зв'язку та інформатизації України.

Товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків Українського державного підприємства електрозв'язку «Укртелеком», всього майна, прав та обов'язків дочірнього підприємства «Утел» відкритого акціонерного товариства «Укртелеком».

Статутний капітал товариства на 05.12.2008 становив 4 681 562 000,00 (чотири мільярди шістсот вісімдесят один мільйон п'ятсот шістдесят дві тисячі) гривень.

Розмір власного капіталу на 30.09.2008 становив 8 465 595 000 (вісім мільярдів чотириста шістдесят п'ять мільйонів п'ятсот дев'яносто п'ять тисяч) гривень.

Чисельність акціонерів ВАТ «Укртелеком» на 30.09.2008 становила 61514 осіб.

Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком“ - сучасне підприємство з розвиненою і унікальною інфраструктурою, що надає всі види телекомунікаційних послуг на всій території України, у тому числі послуги мобільного зв'язку стандарту 3G.

Компанія охоплює близько 18% українського ринку телекомунікацій, у тому числі 73% - ринку послуг фіксованого телефонного зв'язку та 29% - ринку послуг з доступу до мережі Інтернет.

Історія створення ВАТ “Укртелеком“ бере свій початок у 1993 році, коли було зареєстроване Українське об'єднання електрозв'язку “Укрелектрозв'язок“ (з 1994 року - Укртелеком). Пізніше, у 1998 році, відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України програми об'єднання “Укртелеком“ було реорганізовано в єдине державне підприємство, а у січні 2000 року, після проведення корпоратизації, його було перетворено на відкрите акціонерне товариство.

Сьогодні ВАТ “Укртелеком“ - це підприємство, організаційна структура якого сформована за вертикальним принципом управління фінансами, технологічними процесами, персоналом. На початок 20010р. до складу товариства входить 33 філії.

Укртелеком є учасником (акціонером) ряду спільних підприємств та господарських товариств, що функціонують на телекомунікаційному ринку України:

* ТОВ “Інфоком“ (Інтернет, ІР-телефонія) - частка Укртелекому в статутному фонді дорівнює 51%;

* ЗАТ “Елсаком-Україна“ (мобільний супутниковий зв'язок у системі “Глобалстар“) - Укртелекому належить 34% акцій;

* СП “Українська хвиля“ (фіксований абонентський радіодоступ) - частка Укртелекому в статутному фонді дорівнює 23,6%;

* ВАТ “Телекомінвест“ (розробка та впровадження автоматизованих систем документообігу) - Укртелекому належить 26% акцій;

* ВАТ “Свемон-інвест“ (будівництво, монтаж та експлуатація засобів телекомунікацій) - 1,12%;

* ТОВ “Телесистеми України“ (Інтернет, фіксована телефонія, кабельне телебачення) - 2,47%;

* ТОВ “Агрофірма “Україна“ - 0,0748%.

Компанія надає всі види сучасних телекомунікаційних послуг на всій території України:

* послуги мобільного зв'язку стандарту 3G;

* Інтернет-послуги, у т. ч.:

-- швидкісний та комутований доступ до мережі

Інтернет для абонентів мережі фіксованого телефонного зв'язку;

-- доступ до мережі Інтернет за технологією Wi-Fi;

-- постійне IP-з'єднання по виділеній лінії;

-- послуги хостингу;

* міжнародний, міжміський та місцевий телефонний зв'язок;

* послуги передавання даних та побудови віртуальних приватних мереж;

* надання в користування виділених некомутованих каналів зв'язку;

* відеоконференц-зв'язок;

* проводове радіомовлення;

* телеграфний зв'язок;

* послуги технічного обслуговування мереж ефірного телемовлення та радіомовлення.

Товариство володіє потужною і розгалуженою транспортною мережею з високим ступенем надійності і резервування, яка є основою телекомунікаційної інфраструктури України і дозволяє надавати традиційні та інноваційні телекомунікаційні послуги в усіх регіонах України.

ВАТ “Укртелеком“ є найбільшим в Україні оператором фіксованого телефонного зв'язку та Інтернет- провайдером, який обслуговує понад 10,4 млн. телефонних ліній та 513 тис. абонентів швидкісного доступу до мережі Інтернет.

З1 листопада 2007 р. ВАТ “Укртелеком“ розпочало надання послуг мобільного зв'язку третього покоління під торговою маркою Utel. Мережа Utel охоплює понад 130 населених пунктів, де проживає 35% населення України. Завдяки впровадженню низки інноваційних послуг, кількість абонентів Utel протягом 2008 р. збільшилась з 3 тис. до майже 150 тис.

Для забезпечення клієнтів послугами швидкісного Інтернет-доступу товариство продовжує реалізовувати масштабний проект створення загальнонаціональної мережі широкосмугового доступу до інформаційно-телекомунікаційних послуг. На початок 2009 р. Мережа широкосмугового доступу товариства налічувала 2,2 тис. ADSL-майданчиків загальною ємністю 854 тис. портів. Це дає можливість високоякісного швидкісного підключення до мережі Інтернет в усіх обласних і районних центрах та багатьох сільських населених пунктах.

Для надання клієнтам послуг зв'язку з іноземними державами, а також послуг транзитного передавання трафіку партнерів товариства як в Україні, так і за кордоном, Укртелеком бере активну участь у міжнародних телекомунікаційних проектах, що забезпечують вихід на цифрові телекомунікаційні системи країн Європи, Азії, Африки і Північної Америки, є співвласником 14 міжнародних підводних систем передавання даних, таких як ITUR, BSFOCS, а також учасником проектів ТЕЛ та ТАЄ.

Вигідне географічне положення України, потужна транспортна мережа з високим ступенем надійності та резервування дозволяють ВАТ “Укртелеком“ надавати послуги з організації високошвидкісних транзитних каналів для міжнародних операторів.

Як найпотужніший оператор фіксованого зв'язку в Україні, Укртелеком приділяє особливу увагу обслуговуванню соціально незахищених верств населення країни і є практично єдиним в Україні оператором, який надає соціально важливі послуги, такі як сільський телефонний зв'язок, проводове радіомовлення, послуги таксофонного зв'язку.

Показники розвитку телекомунікаційної мережі ВАТ “Укртелеком“:

Ємність мережі фіксованого широкосмугового Інтернет- доступу - 854 тис. портів.

Кількість абонентів фіксованого широкосмугового Інтернет-доступу (послуга “ОГО!“) - 513 тис.

Кількість абонентів мобільного зв'язку Utel - 149,3 тис.

Протяжність ліній транспортної мережі - 92,5 тис. км, у тому числі волоконно-оптичних ліній зв'язку - 36,9 тис. км.

Монтована ємність АТС місцевої телефонної мережі - 10,98 млн. номерів.

Кількість телефонних ліній абонентів фіксованого зв'язку - 10,43 млн.

Рівень цифровізації місцевих мереж - 48,4%.

Предметом дослідження виступає фінансово-економічна діяльність підприємства, а саме формування позикового капіталу.

Для визначення ефективності формування позикового капіталу підприємства потрібно вдатися до аналізу фінансових показників, що безпосередньо на це впливають: показники рентабельності позикового капіталу, показники його динаміки та структури та показники вартості залучення позикового капіталу.

На основі витягу з форми №1 «Баланс» (Додаток А) та витягу з форми №2 «Звіт про фінансові результати» (табл.2.1) розраховано показники позикового капіталу за джерелами формування і складовими елементами (табл.2.2) та проведено розрахунок (табл.2.3) і аналіз зміни основних показників рентабельності позикового капіталу підприємства у попередніх періодах (табл.2.4).

Таблиця 2.1. - Витяг з форми №2 «Звіт про фінансові результати»

Показник, тис.грн.	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2009 рік
Чистий прибуток	467 823,5	267 193,4	0	0

Таблиця 2.2. - Показники позикового капіталу за джерелами формування та складовими елементами

Показники, тис.грн.	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2009 рік
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	0,00	51756,75	108662,25	111234,00
Інші забезпечення	19259,85	24779,35	31357,65	39650,00
Цільове фінансування	140960,80	140864,90	70406,95	0,00
Усього за розділом ІІ	160220,65	217401,00	210426,85	150884,00
ІІІ. Довгострокові зобов'язання	0,00	0,00	0,00	0,00
Довгострокові кредити банку	2692874,95	2674411,35	3089352,10	3206525,00
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	365431,65	15589,30	125457,65	438239,00
Відстрочені податкові зобов'язання	14029,65	9107,80	8923,75	2330,50
Інші довгострокові зобов'язання	13234,20	103322,45	190113,75	123786,50
Усього за розділом ІІI	3085570,45	2802430,90	3413847,25	3770881,00
IV. Поточні зобов'язання		0,00	0,00	0,00
Короткострокові кредити банків	29182,75	17571,60	26705,15	49914,00
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	1051,35	875,60	889,55	2579,50
Векселі видані	506,50	258,05	37,30	89,00
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	351722,25	315919,05	431675,45	570481,00
Поточні зобов'язання за розрахунками:	277799,55	315391,80	346653,70	355840,00
з одержаних авансів	67998,40	95497,05	98402,50	87400,50
з бюджетом	85081,25	93261,50	62406,60	44410,00
з позабюджетних платежів	10058,80	19955,75	20022,65	19834,00
зі страхування	28671,70	29568,05	37789,75	38041,00
з оплати праці	84379,50	75325,80	86383,25	87236,00
з учасниками	1609,90	1783,65	41648,95	78870,50
із внутрішніх розрахунків	0,00	0,00		0,00
з утримання необоротних активів та груп вибуття для продажу	0,00	0,00	0,00	48,00
Інші поточні зобов'язання	42010,80	48998,90	51863,70	50502,00
Усього за розділом ІV	702273,20	699015,00	857824,85	1029405,50
V. Доходи майбутніх періодів	26006,85	20298,80	31982,10	81844,00
Разом	3974071,15	3739145,70	4514081,05	5033014,50

Для проведення оцінки рентабельності позикового капіталу використовують коефіцієнт його рентабельності, який характеризує здатність позикового капіталу генерувати необхідний прибуток в процесі його господарського використання і визначити ефективність формування капіталу підприємства.

Алгоритм розрахунку показників рентабельності позикового капіталу:

1.Рентабельність позикового капіталу

, (3.1)

де - обсяг чистого прибутку підприємства;

- середній обсяг позикового капіталу підприємства.

Рентабельність довгострокового позикового капіталу:

, (3.2)

де - обсяг чистого прибутку підприємства;

- середній обсяг довгострокових зобов'язань підприємства.

3. Рентабельність короткострокового позикового капіталу:

, (3.3)

де - обсяг чистого прибутку підприємства;

- середній обсяг поточних зобов'язань підприємства.

, (3.4)

де - обсяг позикового капіталу підприємства на початок звітного періоду; - обсяг позикового капіталу підприємства на кінець звітного періоду.

Таблиця 2.3. - Показники рентабельності позикового капіталу

Показник, %	Позначення	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2009 рік
Рентабельність позикового капіталу		11,77	7,15	0,00	0,00
Рентабельність довгострокового позик.капіталу		15,16	9,53	0,00	0,00
Рентабельність короткострокового позикового капіталу		66,62	38,22	0,00	0,00

За результатами проведених розрахунків можна зробити висновок про недостатній рівень рентабельності підприємства.

Так коефіцієнт рентабельності позикового капіталу змінювався в діапазоні від 11,77% до 0,00%, що є негативним показником діяльності підприємства. Рентабельність довгострокового позикового капіталу є дещо вищою, але її рівень все ж не є достатнім для нормального функціонування підприємства. Цей показник варіюється від 15,16% до 0%.

Рентабельність короткострокового позикового капіталу у 2006 р. складає 66,62%. Цей показник є найвищим у розрізі аналізованого періоду. Але вже наступного 2007 року даний показник зменшується майже вдвічі, в зв'язку із суттєвим зменшенням чистого прибутку підприємства, тоді як вже у 2008-2009 рр. високими темпами зростає чистий збиток підприємства.

Отже, по підприємству в цілому можна відмітити негативну тенденцію зменшення рентабельності позикового капіталу.

Таблиця 2.4. - Динаміка показників рентабельності позикового капіталу

Показник,%	Абсолютна зміна
	2007р. до 2006р.	2008р. до 2007р.	2009р. до 2008р.	2009р. до 2006р.
Рентабельність позикового капіталу	-4,63	-7,15	0,00	11,77
Рентабельність довгострокового позикового капіталу	-5,63	-9,53	0,00	-15,16
Рентабельність короткострокового позикового капіталу	- 28,39	-38,22	0,00	-66,62

Аналізуючи динаміку показників рентабельності варто відмітити значне зменшення абсолютного відхилення. Усі показники є від'ємними. Найбільші темпи зменшення виявлено у показника рентабельності короткострокового позикового капіталу, у 2009 році в порівнянні із 2006 дане зменшення склало 66,62%. найменший темп зменшення спостерігається по показнику рентабельність позикового капіталу у 2007 р. по відношенню до 2006р. Також варто зазначити, що у 2009 р. відносно 2008 р. по жодному з показників не відбулося змін.

Вищенаведене свідчить про різке скорочення чистого прибутку підприємства, що призвело до зниження рентабельності позикового капіталу та підприємства в цілому.

Визначення динаміки та структури позикового капіталу є одним із ключових показників аналізу ефективності формування позикового капіталу підприємства.

На підставі первинних даних фінансової звітності (Додаток А) підприємства на основі визначеного обсягу позикового капіталу (Таблиця 2.3) відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку оцінюємо динаміку обсягу позикового капіталу за джерелами його формування та складовими елементами (Додаток Б) та структуру позикового капіталу у динаміці (Додаток В).

У ході аналізу динаміки обсягу позикового капіталу за джерелами його формування та складовими елементами майже по всім статтям було виявлено, що у 2007 році у порівнянні із 2006 роком по більшості статей позикового капіталу прослідковується зменшення його обсягу. Найбільше зменшення відбулося по статті інші довгострокові фінансові зобов'язання, воно склало -349842,35 тис.грн.(95,73%); найменш значне по статті цільове фінансування другого розділу пасиву балансу (-95,90 тис.грн. або -0,07%). Найвагоміше зростання відмічається по статті інші довгострокові зобов'язання (680,72% або 90088,72 тис.грн), найменш вагоме зростання обсягу позикового капіталу відбулося по статті поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування (3,13% або 896,35 тис.грн.).

У розрізі 2007-2009 рр.. прослідковується переважне зростання обсягів позикового капіталу. Найбільше зростання можна відмітити у 2009 р. порівняно з 2006 р., та у 2008 р. порівняно із 2007р. по статті поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками, воно складає 4799,09% (або 77260,60 тис.грн.)та 2235,04% (або 39865,30 тис.грн.) відповідно. Найменше зростання відмічається у 2008 р.в порівнянні з 2007 р. по статті поточні зобов'язання за розрахунками з позабюджетних платежів та у 2009 р.порівняно з 2008 р. по статтям поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування та з оплати праці, це зростання складає відповідно: 0,34% (або 66,90 тис грн.), 0,66% (або 251,25тис.грн.), 0,99% (або 852,75).

Найбільше зменшення відбулося у 2009 р. порівняно з 2008 р. та у 2009р. порівняно з 2006 р., воно склало -100% по статті другого розділу пасиву цільове фінансування, а найменше -2,02% та -3,21% у 2008 р. по відношенню до 2007 р. по статтям відстрочені податкові зобов'язання третього розділу пасиву та в цілому по другому розділу пасиву відповідно.

За результатами проведених розрахунків можна зробити висновок про негативну тенденцію нерівномірного збільшення обсягу позикового капіталу на підприємстві.

За результатами проведених розрахунків структури позикового капіталу, можна відмітити, що найбільшу питому вагу у структурі позикового капіталу підприємства за аналізований період займають довгострокові зобов'язання. Їх частка незначним чином зменшується та змінюється в діапазоні від 77,64% у 2006 р.до 74,92% у 2009 р.. У даному розділі найбільшу питому вагу займають довгострокові кредити банку (85,03%-95,43%), найменшу - відстрочені податкові зобов'язання - менше 0,5% у розрізі 2006-2009 рр..

Наступне місце у структурі позикового капіталу займають поточні зобов'язання, частка яких поступово зростає (від 17,67% до 20,45%). Найбільшу питому вагу тут займає кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (45,19%-55,42%) та поточні зобов'язання за розрахунками (34,57%-45,12%), а найменшу частку у даному розділі позикового капіталу займають векселі видані (від 0% до 0,07%).

3%-5% у структурі належить другій статті пасиву балансу забезпечення наступних витрат і платежів. У 2006-2007 рр.. найбільшу питому вагу по даному розділі займало цільове фінансування (87,98% - 64,79%), та вже у 2008 році ситуація кардинально змінюється, і від 51,64% до 73,72% займають забезпечення витрат персоналу, які у попередніх роках займали найменшу питому вагу (від 0% до 23,81%), цільове ж фінансування у 2009 р. скорочується до 0%.

Найменш вагоме місце у структурі позикового капіталу 2006-2009 рр.. займають доходи майбутніх періодів, питома вага цього розділу позикового капіталу складає лише 0,54%-1,63%.

Варто відзначити, що структура позикового капіталу підприємства є досить нерівномірною та потребує урівноваження.

Для більш детального розгляду структури позикового капіталу потрібно звернутися до його динаміки (Додаток Г).

У ході аналізу динаміки структури позикового капіталу підприємства було виявлено, що найбільші темпи приросту спостерігалися у 2009 р. у порівнянні із 2006 р. та у 2008 р. в порівнянні із 2007 р. по статті поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками, вони складають відповідно 3724,66% або збільшення на 21,59%. та 2024,46% або зростання на 11,45%. Найменш помітні темпи приросту спостерігаються по третьому розділу пасиву балансу у 2008 р. порівняно із 2007 р. і складають менше одного відсотка або відхилення на 0,68%.

Характеризуючи найбільше зменшення темпу приросту обсягу позикового капіталу, варто відмітити у 2009 р. в порівнянні із 2008 р. та з 2007 р. зменшення темпу приросту на 100%. Найменше зменшення темпу приросту спостерігалося у 2009 р. по відношенню до 2008 р. по четвертому розділу пасиву балансу по статтям поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування та з оплати праці (-1,93% та -1,62% відповідно).

Варто відмітити, що погіршення ситуації з обсягом позикового капіталу підприємства припадає на 2008-2009 рр..

Оцінка вартості позикового капіталу одним із ключових показників впливу на ефективність формування позикового капіталу підприємства.

Інформація про грошові зобов'язання підприємства (кредитна історія підприємства) (Додаток Д) є основою для визначення вартості залучених банківських кредитів.

Порядок виконання зобов'язань за кредитними правочинами визначається умовами зазначених вище договорів. Кредити надано в повному обсязі у встановленому договорами порядку. Погашення кредитів здійснюється у строки, зазначені в таблиці.

Рішення судів, що стосуються виникнення, виконання та припинення зобов'язань за укладеними кредитними правочинами, зазначеними в цій таблиці, не приймались, провадження не порушувались.

Частина кредиту, отриманого від банків Credit Suisse First Boston International та Deutsche Bank (далі - “Кредитори”), у розмірі 56 мільйонів доларів США та проценти у розмірі 21 мільйон доларів США (що еквівалентно сумам 431 мільйон гривень та 162 мільйони гривень, відповідно, за курсом обміну на 31 грудня 2008 р.) мали бути погашені в серпні 2009 р. і керівництво звернулося до Кредиторів з проханням про реструктуризацію та відстрочення кредиту, оскільки існувала вірогідність, що Компанія не матиме змоги погасити заборгованість за зазначеною частиною кредиту в серпні 2009 р. Крім того, банки Credit Suisse First Boston International та Deutsche Bank мали право вимагати негайного погашення кредиту в розмірі 3 401 791 тисячі гривень на 31 грудня 2008 р. Погіршення економічних умов негативно впливає на спроможність Компанії рефінансувати існуючі позики. Зазначені умови вказують на існування суттєвої невизначеності, яка може викликати значні сумніви щодо спроможності Компанії продовжувати безперервну діяльність.

У зв'язку з тим, що відсоткові ставки та рівні витрат на залучення банківських кредитів є закритою інформацією, у дослідженні були припущені дані значення (табл.2.5).

Таблиця 2.5. - Вартість залучених кредитів

Назва банку	Ставка відсотку	Рівень витрат на залучення,	Алгоритм розрахунку	Вартість кредиту,%
Credit Suisse FirstBoston&Deutsche Bank	15	10		11,37
Nova Ljubljanska banka	12	8		9,07
Nova Ljubljanska banka	14	9		10,6
Nova Ljubljanska banka	15	10		11,37
ВАТ "Рйффайзен Банк Аваль"	28	15		21,32
ВАТ "Рйффайзен Банк Аваль"	28	15		21,32

Проаналізувавши вартість залучених підприємством кредитів можна відзначити, що даний показник варіюється в залежності від виду зобов'язання (овердрафт є однією із найдорожчих форм банківських кредитів - 21,32% вартості), грошової одиниці, у якій залучається кредит (позики у національній валюті є дешевшими за іноземну), економічної ситуації в країні (інфляція суттєво підвищує вартість кредиту та ускладнює його залучення), терміну кредитування (позикодавець за проханням позикоодержувача може реструктуризувати позику) та багатьох інших факторів.

За результатами проведених розрахунків варто відзначити, що найменшу вартість залученого кредиту для ВАТ «Укртелеком» складає позика Nova Ljubljanska banka у 2003 році (9,07%). Вартість цього кредиту відносно невисока. Найбільш вартісними виявилися овердрафти ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (21,32%).

Можна зробити висновок, що у підприємства досить неоднорідна структура залучення банківських позик.

Підприємство є емітентом облігацій.

Рішення про відкрите (публічне) розміщення іменних відсоткових звичайних (незабезпечених) облігацій прийнято Правлінням ВАТ «Укртелеком» (протокол від 05.12.2008 № 45) зі змінами, внесеними рішенням Правління ВАТ «Укртелеком» (протокол від 12.01.2009 № 1). Серії випуску облігацій наведено у табл.2.6.

Таблиця 2.6. - Серії випуску облігацій

Серія D Е F G	Характеристика облігацій	Форма існування	Кількість облігацій, шт.	Номінальна вартість облігації, грн.	Загальна номінальна вартість, грн.	Порядкові номери
						з	до
C	іменні відсоткові звичайні (незабезпечені)	бездокументарна	50 000 (п'ятдесят тисяч)	1 000,00 (одна тисяча)	50 000 000,00 (п'ятдесят мільйонів)	00 001	50 000
D	іменні відсоткові звичайні (незабезпечені)	бездокументарна	50 000 (п'ятдесят тисяч)	1 000,00 (одна тисяча)	50 000 000,00 (п'ятдесят мільйонів)	00 001	50 000
E	іменні відсоткові звичайні (незабезпечені)	бездокументарна	50 000 (п'ятдесят тисяч)	1 000,00 (одна тисяча)	50 000 000,00 (п'ятдесят мільйонів)	00 001	50 000
F	іменні відсоткові звичайні (незабезпечені)	бездокументарна	50 000 (п'ятдесят тисяч)	1 000,00 (одна тисяча)	50 000 000,00 (п'ятдесят мільйонів)	00 001	50 000
G	іменні відсоткові звичайні (незабезпечені)	бездокументарна	50 000 (п'ятдесят тисяч)	1 000,00 (одна тисяча)	50 000 000,00 (п'ятдесят мільйонів)	00 001	50 000

Облігації незабезпечені (звичайні). Можливість обміну на акції не передбачено.

Залучені кошти у повному обсязі (100%) передбачається використати для забезпечення надійної експлуатації та підвищення ефективності діючої телекомунікаційної мережі, будівництва і модернізації мережної інфраструктури, разом з волоконно-оптичними лініями та мережею мобільного зв'язку третього покоління (3G), розвитку перспективних послуг, у т.ч. надання широкосмугового доступу до Інтернет та міжнародних з'єднань з використанням ІР- технологій, і впровадження системи конвергентних послуг голосового зв'язку, відеозв'язку та передавання даних.

Погашення облігацій та виплата відсоткового доходу за облігаціями здійснюються за рахунок доходу, отриманого від господарської діяльності ВАТ «Укртелеком», після розрахунків з бюджетом і сплати інших обов'язкових платежів.

Рішенням від 29.12.2008 № 6367/2-N/CIR-08/UKTM 003-001 Рейтингове агентство «Кредит-Рейтинг», яке знаходиться за адресою: 04070, Україна, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72, присвоїло випуску облігацій довгостроковий кредитний рейтинг за Національною рейтинговою шкалою «uaA», прогноз «негативний».

ВАТ «Укртелеком» повідомляє, що відсоткову ставку за облігаціями товариства серії «C» на п'ятий-восьмий відсоткові періоди встановлено у розмірі 19% (дев'ятнадцять відсотків) річних.

У зв'язку із відсутністю оприлюднених даних, рівень витрат з емісії облігацій є припущенням автора.

За результатами розрахунку варто відзначити, що вартість емісії облігацій є досить високою для її постійного та ефективного залучення підприємством.