Вдосконалення методів інвестиційного кредитування і проектного фінансування на прикладі компанії "Гермес +"
Досвід інвестиційного кредитування і проектного фінансування на прикладі компанії "Гермес +", переваги і недоліки системи фінансування інвестиційного проекту. Методи його оцінки допомогою критеріїв NPV, IRR, PI, DPP. Визначення кінцевого стану інвестора.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.06.2010 |
| Размер файла | 493,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Із-за вказаних утруднень оцінки реалізації якісних цілей аналіз ефективності інвестиційної діяльності Інвестора в цій роботі буде проводиться за допомогою оцінки наслідків кількісних цілей. Для цього будуть використані кількісні методи - інвестиційні розрахунки.
Як критерії оцінки інвестиційних проектів ми вибрали дві методики аналізу для раціонального відбору найбільш ефективного інвестиційного проекту. Перша методика грунтується на критеріях оцінки інвестиційних проектів, таких як NPV, IRR, PI, ARR, DPP, MIRR, які в комплексі є системою оцінки. Друга методика - повний фінансовий план інвестиційної діяльності, що є програмою інвестування для оцінки кінцевого стану Інвестора в результаті поєднання основного проекту і проектів додаткового інвестування і кредитування.
Якщо класифікувати вказані цілі за тривалістю, то вони належать до групи довгострокових цілей, оскільки розраховуються на 4 року. Вказаний період часу є досить тривалим в російській економіці, тому що умови здійснення інвестиційної діяльності нестабільні і припускають орієнтацію не на стійкі чинники інвестиційного ринку, а на прогнозні значення.
Слід зазначити, що саме інвестиції в матеріальні засоби значною мірою забезпечують зростання ефективності виробництва, збільшення об'єму і підвищення якості продукції, що випускається.
Інвестиції для заміни (покупки нового) або підтримки рівня устаткування, які були вибрані як основні інвестиційні проекти, є оновленням (реновацію) основних засобів, необхідність в якому з'являється в результаті науково-технічного прогресу. Ці капіталовкладення мають прогнозовані наслідки і їх прибутковість легко підрахувати. Цей тип інвестицій є обов'язковим в умовах зростаючої конкуренції у сфері виробництва меблів. Єдина проблема пов'язана з часом їх здійснення.
До моменту твору перших витрат у вибраний проект важливою умовою є складання стратегічного плану інвестування (капіталовкладень). Формування бюджету капіталовкладень важливе тому, що заміна або підтримка рівня устаткування зазвичай супроводжуються значними витратами, і перш ніж витратити величезну кількість грошей, необхідно мати добре складений план, оскільки вільні фінансові ресурси у великих об'ємах не завжди є в наявності. Фірмі, що має намір виробити серйозні капіталовкладення, може знадобитися впорядкування питань фінансування на декілька років вперед, щоб бути упевненою, що засоби, потрібні для розвитку, будуть доступні в потрібний час.
Для переходу до безпосереднього аналізу за допомогою вказаних методик уточнимо деякі моменти, які є визначальний для відбору деяких критеріїв оцінки, мають ряд особливостей, :
· грошові потоки даних інвестиційних проектів є ординарними, які полягають їх початкових інвестицій, зроблених одноразово, і наступних припливів грошових коштів;
· ціна капіталу = 10 %;
· тип стосунків між інвестиційними проектами - альтернативність;
· інвестиційні проекти мають різну тривалість, що припускає застосування спеціальних методів, що дозволяють елімінувати вплив тимчасового чинника;
· вибір проектів додаткового інвестування і кредитування Інвестор вибирає сам на основі максимізації його кінцевого стану.
Представимо грошові потоки двох основних інвестиційних проектів (основний проект 1 - купівля нового устаткування, проект 2 - підтримка рівня устаткування), тривалістю 4 і 3 року відповідно в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1.
Грошові потоки основних інвестиційних проектів, тис. грн.
|
Індекс основного інвестиційного проекту |
Плановий період Інвестора ((з розбиттям по роках) |
|||||
|
2008 рік (0-(0-й рік) |
2009 рік ((1-й рік) |
2010 рік ((2-й рік) |
2011 рік ((3-й рік) |
2012 рік ((4-й рік) |
||
|
1 |
-500 |
300 |
400 |
250 |
100 |
|
|
2 |
0 |
-450 |
400 |
500 |
200 |
Відразу ж можна відмітити тимчасову несумісність проектів, що утрудняє оцінку сприйнятнішого інвестиційного проекту по методу чистої справжньої вартості. Існує три спеціальні методи, що дозволяють згладити цю несумісність : метод ланцюгового повтору у рамках загального терміну дії проектів; метод нескінченного ланцюгового повтору порівнюваних проектів; метод еквівалентного аннуітету.
Як спеціальний метод застосуємо метод ланцюгового повтору у рамках загального терміну дії проектів. Послідовність дій при цьому така:
· знаходимо найменше загальне кратне термінів дії проектів N = 12;
· розглядаючи кожного з проектів як що повторюється, розраховуємо з урахуванням чинника часу сумарний NРV проектів (по формулі 2.16), що реалізовуються необхідне число разів протягом періоду N, в даному випадку - проект 1 реалізується 3 рази, проект 2 - 4 рази;
· вибрати той проект з початкових, для якого суммарний NРV потоку, що повторюється, має найбільше значення.
Розраховуємо NРV для проектів 1 і 2, використовуючи формулу чистого приведеного ефекту:
=
= (272,7 + 330,6 + 187,8 + 68,3) - 500 = 859,4 - 500 = 359,4,
=
= (363,6 + 413,2 + 150,3) - 450 = 927,1 - 450 = 477,1.
Проект 1 може бути повторений 3 рази, а проект 2 - 4 рази. Знаходимо сумарний NРV кожного проекту:
= ==
= 359,4 + 245,5 + 167,9 = 772,8,
=
= 477,1 + 477,1 + 358,5 + 280,6 + 202,3 = 1318,5.
Після проведених розрахунків можна зробити висновок, що проект 2 за критерієм чистого приведеного ефекту є прийнятнішим.
Таким чином, за допомогою показника чистого приведеного ефекту ми відбили прогнозну оцінку зміни економічного потенціалу комерційної організації у разі прийняття даного проекту 1 або проекту 2.
Показник NРV є абсолютним показником, що відрізняє його від інших відносних показників. До таких показників належить показник індексу рентабельності інвестиції (PI), який характеризує рівень прибутків на одиницю витрат, тобто ефективність вкладень - чим більше значення показника, тим вище віддача кожної гривні, інвестованого в цей проект. Завдяки цьому критерій PI дуже зручний при виборі одного проекту з ряду альтернативних проектів. Для числення значення цього показника скористаємося формулою 2.9. Таким чином, отримуємо:
_ : IC =_ 859,4 : 500 = 1,7,
_ : IC = _927,1 : 450 = 2,06.
Як видно з розрахунків, виведення попереднього методу співпадає з виведенням розрахунків індексу рентабельності інвестиції: проект 2 є прийнятнішим, ніж проект 1.
Наступним показником при оцінці інвестиційних проектів є період окупності інвестиційних вкладень. Цей показник розраховується як час, потрібний для того, щоб прибутки від інвестиційного проекту сталі дорівнюють первинному вкладенню в цей проект. Зазвичай керівник фірми встановлює якийсь максимального період окупності і відхиляє усі інвестиційні пропозиції, період окупності яких більше цього максимуму. У нашому прикладі ніяких жорстких обмежень періоду окупності не встановлено, головним є отримання максимум доходу у кінці даного періоду.
Проект 2 має коротший термін окупності, чим проект 2, отже, він вигідніший. Цей метод є одним з самих використовуваних в практиці, оскільки він дає наочне уявлення про ліквідність проекту, а це часто грає вирішальну роль при ухваленні рішень інвестиційного характеру : інвестор бажає знати, коли він отримає перші прибутки від інвестування, і у зв'язку з цим будує свої подальші плани.
І, нарешті, останній показник - внутрішня норма прибутковості інвестиції (IRR). IRR показує очікувану прибутковість проекту, і, отже, максимально допустимий відносний рівень прибутків, які можуть бути асоційовані з цим проектом. Під внутрішньою нормою прибутку інвестиції розуміють значення коефіцієнта дисконтування r, при якому NРV проекту дорівнює нулю:
IRR = r, при якому NPV = f(r) = 0.
Іншими словами, якщо позначити 1С = _, то IRR знаходиться з рівняння:
.
Після проведення відповідних обчислень отримуємо, що проект 1 має внутрішню норму прибутку рівної 45,4 %, а проект 2 - 59,5 %. Часто цей критерій порівнюється з середньовзваженої ціною капіталу. При цьому взаємозв'язок такий: якщо показник внутрішньої норми прибуло більше середньовзваженої ціни капіталу, то проект слід прийняти. У цій ситуації за умов функціонування Інвестора, що склалися, показник IRR значно перевищує показник WACC .
Незалежно від того, з чим порівнюється IRR, очевидне одне: проект приймається, якщо його IRR більше деякої порогової величини; тому за інших рівних умов, як правило, більше значення IRR вважається переважним.
Таблиця 3.2 містить в собі результати проведених розрахунків, в ході яких очевидним є висновок про те, що безперечне лідерство має проект 2, а саме підтримка рівня устаткування, тобто купівля нових технологій і модернізація устаткування без купівлі нового. На отримані результати вплинули багато чинників: ціна капіталу, грошові потоки (витрати і прибутки), термін служби проекту. Можливо, що в інших умовах результати були б діаметрально протилежними.
Таблиця 2.2.
Результати розрахунків критеріїв оцінки інвестиційних проектів
|
Основний інвестиційний проект |
NPV |
IRR |
PI |
DPP |
|
|
1 |
772,8 |
45,5 |
1,7 |
1,5 |
|
|
2 |
1318,5 |
59,5 |
2,06 |
1,1 |
Практика використання цієї методики показує, що частенько виникають деякі протиріччя між критеріями, тому слідує уважно відноситься до вибору домінуючих критеріїв оцінки і проводити ретельний аналіз їх взаємовпливу, або взяти до уваги додаткові об'єктивні і суб'єктивні чинники.
Методика використання критеріїв NPV, IRR, PI, DPP дає оцінку тільки основного інвестиційного проекту. Проте в умовах нестабільності економічної ситуації в країні, найбільш ефективним способом раціонального використання засобів фірми і максимізації стану Інвестора є побудова повного фінансового плану, який дозволяє отримати комплексну оцінку даної програми інвестування і фінансування і визначити відповідне нею значення кінцевого стану Інвестора з урахуванням усіх інвестиційних і фінансових його можливостей.
3.2 Модель повного фінансового плану визначення кінцевого стану інвестора - холдингу ГЕРМЕС +
Розглянемо можливість формалізації умов побудови повного фінансового плану, орієнтованого на визначення кінцевого стану інвестора в умовах недосконалого ринку капіталу, і проаналізуємо і співвідношення для кожного основного інвестиційного проекту.
При формуванні повного фінансового плану реалізації кожного основного інвестиційного проекту і виділеної групи проектів додаткового інвестування необхідно знайти кінцевий стан інвестора з урахуванням потоку незалежних від інвестицій його прибутків і витрат, а також фінансування усіх інвестиційних проектів, що розглядаються їм, і заданого потоку прибутків, що виплачуються власникам капітала з власних і позикових засобів, що поступають по довгострокових і короткострокових проектах кредитування.
Набір довгострокових проектів додаткового інвестування і кредитування має бути встановлений заздалегідь, до складання повного фінансового плану. Можливість їх використання розглядається тільки на основі варіантних розрахунків і перебору отриманих результатів.
Повний фінансовий план, що включає разом з основним інвестиційним проектом також довгострокові і короткострокові проекти додаткового інвестування і кредитування, є фактично певною програмою інвестування і фінансування. Модель повного фінансового плану реалізації проекту дозволяє оцінити рівень кінцевого стану інвестора, що досягається, пов'язаний з цією програмою. Саме у цьому полягає принципова відмінність методу повного фінансового плану як методу обгрунтування інвестиційних проектів від методу чистої справжньої вартості, який дозволяє розглядати і оцінювати тільки один довгостроковий інвестиційний проект.
У основу моделі повного фінансового плану інвестиційної діяльності інвестора по реалізації цього основного інвестиційного проекту і виділеної групи проектів додаткового інвестування і довгострокового кредитування, як відзначалося, покладені рівняння балансу прибутків і витрат за кожен рік планового періоду і забезпечення рівності нулю сальдо балансу прибутків і витрат за кожен рік, окрім останнього, шляхом використання проектів додаткового інвестування і кредитування. Сальдо балансу прибутків і витрат за останній рік планового періоду є кінцевий стан інвестора, виражений в грошовій формі.
При побудові рівнянь балансу прибутків і витрат за кожен рік враховуються компоненти грошового потоку незалежних прибутків і витрат, причому в початковий рік позитивна компонента цього потоку є власним авансованим капіталом інвестора, а в усе інше - це його майбутні прибутки або витрати, які не залежать від особливостей даного інвестиційного проекту, грошових потоків основної інвестиції; довгострокових і короткострокових проектів додаткового інвестування, довгострокових і короткострокових проектів кредитування; прибутків, що виплачуються власникам капіталу, які вилучаються з бізнесу.
Для спрощення запису рівнянь балансу прибутків і витрат за кожен рік планового періоду вважаємо, що усі довгострокові основні інвестиційні проекти, а також проекти готельного інвестування і кредитування мають однаковий період корисного використання, рівний плановому періоду інвестора. Практично усі довгострокові проекти мають різний період корисного використання, і їх грошові потоки містять різне число компонент. Проте набір їх завжди можна доповнити відповідними нульовими компонентами так, щоб усі грошові потоки даних довгострокових проектів додаткового інвестування і кредитування Риси однакове число компонент.
Для формального опису моделі повного фінансового плану, що дозволяє визначити кінцевий стан інвестора, введемо наступні додаткові позначення:
N - плановий період інвестиційної діяльності інвестора;
- компонента грошового потоку основного інвестиційного проекту h в рік n;
- денежный потік цього проекту, h = 1, 2,., Н, де Н - загальне число таких проектів;
- незалежні від даних інвестиційних проектів і проектів фінансування прибутки ( > 0) або витрати (< 0) інвестора в рік n, n = 0,1,., N;
- грошовий потік незалежних прибутків і витрат протягом планового періоду;
- компонента грошового потоку довгострокового проекту додаткового інвестування j;
) ) - грошовий потік цього проекту, j = 1,2,., m, де m - число довгострокових проектів додаткового інвестування, наявних у розпорядженні інвестора, включених в план;
- компонента грошового потоку проекту кредитування j в рік n;
- грошовий потік проекту кредитування j ; j = m+1, m+2, ., m+l, l - загальне число довгострокових проектів кредитування, включених в план;
- ставка відсотка за довгостроковий кредит, що отримується в рік на f років;
- номінальна ставка банківського відсотка, що виплачується в рік n, n = 1,2,., N;
- ставка відсотка за короткостроковий річний кредит, що отримується в рік n, - 1 і що погашається в рік n;
- сальдо балансу прибутків і витрат при реалізації основного проекту h в рік n без урахування короткострокових проектів інвестування і кредитування, що починаються в це рік;
- кінцеве стани інвестора;
- виплати власникам капіталу в рік t;
d = - грошовий потік прибутків, виплачував власникам капіталу;
- обмеження на суму отримуваного кредиту в рік n, n = 0, 1,., N - 1.
Уточнимо можливість використання деяких з введених параметрів і їх економічний сенс. Економічно величина, якщо вона позитивна, є об'єм авансованого капіталу, який інвестор направляє на здійснення своєї діяльності. Якщо < 0, то інвестор не має у розпорядженні не лише вільних ліквідних коштів для інвестування, але йому обов'язково потрібний кредит для здійснення не залежної від цих інвестицій діяльності вже в початковий період. Те ж твердження вірне і відносно інших компонент потоку незалежних прибутків і витрат з тією лише різницею, що при <0 як джерело фінансування в період n можуть виступати не лише кредит, але і можливі прибутки по інвестиціях, а при > 0 у інвестора є вільні ліквідні засоби в рік n, які можна використовувати для інвестування і виплати прибутків власникам капіталу; при = 0 він таких коштів не має у розпорядженні.
При формуванні моделі повного фінансового плану реалізації основного інвестиційного проекту вважаємо, що довгострокові проекти додаткового інвестування і кредитування, які вибираємо із загальної безлічі таких проектів, наявних у розпорядженні інвестора, визначені заздалегідь і в процесі складання цього плану не змінюються.
З урахуванням заданого потоку прибутків, що виплачуються власникам капіталу, який необхідно забезпечити протягом планового періоду, сформуємо систему рівнянь, що дозволяють визначити кінцевий стан інвестора. Кожне рівняння такої системи є балансом прибутків і витрат інвестора за кожен рік планового періоду. У початковий період при формальному записі умов такого балансу враховуємо об'єм авансованого капіталу або незалежні витрати інвестора, витрати за основним даним інвестиційним проектом, а також витрати по виділеній безлічі довгострокових проектів додаткового інвестування і вступу засобів по вибраних термінових проектах кредитування.
Побудуємо модель визначення кінцевого стану інвестора. Враховуючи усі вказані грошові потоки, сальдо його прибутків і витрат в початковий період знаходимо із співвідношення:
.
Складемо баланс прибутків і витрат для кожного наступного року. Для зведення сальдо балансу кожного року до нуля використовуємо короткострокове інвестування, якщо сальдо балансу цього року позитивне, або короткострокове кредитування, якщо воно негативне. Тоді для початкового року отримуємо
0 = ,
і входить в баланс з протилежним знаком.
Доданки правої частини рівняння є компонентами стовпця повного фінансового плану, відповідного нульовому року.
Якщо сальдо балансу прибутків і витрат, розраховане по умові, позитивно (> 0), то в початковий рік інвестор має у розпорядженні тимчасово вільні кошти, і їх можна додатково інвестувати на один рік. Якщо сальдо балансу прибутків і витрат негативно (< 0), то у інвестора не вистачає засобів для інвестування, і в нульовий рік він повинен отримати кредит на суму, рівну. Відповідно при визначенні сальдо балансу наступного, 1-го, роки вимагається враховувати прибутки від додаткового короткостроково інвестування або виплати по короткостроковому кредиту.
Якщо > 0, то сальдо балансу прибутків і витрат 1-го року з урахуванням усіх даних грошових потоків описується вираженням:
,
а рівняння балансу з нульовим сальдо для 1-го року має вигляд
0 = ,
Аналогічно якщо < 0 і в нульовий рік потрібний кредит, то вказана пара рівнянь виражається співвідношеннями
,
0 = ,
Якщо обмеження на кредит, що надається, задане, то необхідно перевірити можливість його отримання, тобто Виконуватися нерівність
|| << , < 0
Якщо ця нерівність не виконується, то цей набір інвестиційних проектів, включаючи основний і проекти додаткового інвестування, а також виплати власникам не можуть бути профінансовані. В результаті слід відмовитися від основного інвестиційного проекту і замінити його іншим, або змінити безліч проектів додаткового інвестування, що включаються в модель.
Аналогічно визначаємо сальдо балансу прибутків і витрат інвестора і виводимо рівняння балансу з нульовим сальдо для будь-якого року n, окрім останнього, з урахуванням сальдо балансу прибутків і витрат попереднього року, залежно від знаку якого встановлюємо необхідність отримання кредиту або можливість короткострокового інвестування (наприклад, вклад в банк) тимчасово вільного капіталу інвестора. При цьому сума короткострокового кредиту, що вимагається, має бути достатньою для покриття витрат відповідного року з урахуванням усіх інших джерел.
Якщо > 0, то
,
а баланс з нульовим сальдо для року n + 1 має вигляд
0 = ,
Якщо < 0, тобто Потрібне отримання кредиту, і виконується умова допустимості отримання кредиту такого об'єму
|| << ,
те співвідношення набувають вигляду
,
0 = ,
Система співвідношень такого виду формується для кожного року (n=0,., N - 1), окрім останнього. При визначенні кінцевого стану інвестора слід врахувати, що для останнього року можливість виконання якого-небудь короткострокового| проекту кредитування або інвестування не розглядається, а враховуються тільки компоненти грошових потоків усіх раніше початих довгострокових і короткострокових проектів, що відносяться до останнього року. При цьому немає необхідності зводити баланс прибутків і витрат до нуля, оскільки сальдо балансу прибутків і витрат останнього року є оцінкою кінцевого стану інвестора, що досягається в результаті реалізації усіх проектів, включених в повний фінансовий план.
Тоді якщо > 0, тобто якщо вільний капітал в рік Т- 1 можна помістити в банк на річний депозит, то кінцевий стан інвестора визначається як
,
Якщо в рік N - 1 потрібний кредит на один рік, < 0, то рівняння кінцевого стану інвестора має вигляд
,
Дана модель повного фінансового плану дає можливість отримати оцінку ефективності використання не окремих інвестиційних проектів, а цілих інвестиційних програм, які разом з основним інвестиційним проектом включають вибрані заздалегідь довгострокові і визначені в процесі розрахунків короткострокові проекти інвестування і кредитування. Вона дозволяє шляхом перебору знайти найкращий варіант такої програми за критерієм максимізації кінцевого стану інвестора.
3.3 Визначення кінцевого стану інвестора за допомогою моделі повного фінансового плану інвестування
Передусім, слід визначити базові умови для побудови моделі повного фінансового плану для визначення кінцевого стану Інвестора :
· плановий період інвестування складає чотири роки;
· Інвестор має в розпорядженні два довгострокові основні проекти. потік незалежних прибутків і витрат має вигляд Z = (300, - 500, 200, 200,150);
· потік прибутків, що виплачуються власникам капіталу, представимо як d = (30, 35, 40, 45, 50).
· у розпорядженні інвестора є два проекти додаткового інвестування ( придбання матеріалів і придбання нових технологій) з грошовими потоками = (- 400, 500, 300, 0, 0) і = (0, - 300, 100, 300, 200);
· Інвестор може отримати довгостроковий кредит на три роки під 20% річних в нульовий рік, або під 25% в 1-ій.
· Інвестор має в розпорядженні можливість щороку поміщати власний капітал в банк, причому ставка відсотка по банківському депозиту в 1-й, 2-й, 3-й і 4-й роки складає 10, 15, 20 і 25% відповідно.
· У кожен рік, окрім останнього, можна отримувати річний кредит, ставки відсотка по якому розподіляються по роках планового періоду таким чином: 15, 18 %.
· Відсоток за кредит перевищує відсоток по депозиту, тобто розглядаються умови функціонування недосконалого ринку капіталу.
· Об'єм отримуваного кредиту в перші два роки обмежується сумою 700, в другі два сумою 500 тис. грн.
Визначимо кінцевий стан Інвестора при реалізації основного інвестиційного проекту 1, використовуючи розглянуті співвідношення. Виділимо, передусім, дані грошові потоки: потоки незалежних прибутків і витрат Z, основного інвестиційного проекту 1 (заміна старого устаткування), двох проектів додаткового інвестування і, прибутків, що виплачуються власникам капіталу, d.
По формулі знаходимо
= 300 - 500 - 400 - 0 - 30 = - 630 < 0.
Оскільки сальдо балансу прибутків і витрат негативно, потрібний кредит в сумі 630 тис. грн. Вказана сума менше суми кредиту, що надається, : 630 < 700, тобто Кредит може бути отриманий, і сальдо балансу прибутків і витрат за 1-й рік має вигляд
=
= - 500 + 300 + 500 - 300 - (1 + 0,15) - 630 - 35 = - 759.
Сума кредиту, що вимагається, перевищує суму позики, що надається, : 759,5 > 700. У цих умовах використовувати річний кредит неможливо.
Перевіримо можливість отримання в нульовий рік кредиту на три роки під 20% річних за умови погашення боргу і сплати відсотків рівними сумами, враховуючи, що сума щорічного платежу в даному випадку менше суми платежу по річному кредиту в 1-й рік. Сума щорічного платежу по трирічному кредиту відповідно до формули розрахунку річної виплати відсотків за кредит складе:
Грошовий потік цього проекту кредитування можна виразити рівністю:
До(630; - 299,1; - 299,1; - 299,1)
Тоді сальдо балансу прибутків і витрат за 1-й рік записуємо у виді
В цьому випадку для фінансування витрат в 1-й рік кредит може бути наданий, оскільки 334, 1 < 700. Тоді сальдо балансу прибутків і витрат за 2-й рік визначається з урахуванням витрат по річному і трирічному кредитам:
=
= 200 + 400 + 300 + 100 - 299,1 - (1+0,18) 334,1 - 40 = 266,7.
Оскільки сальдо балансу прибутків і витрат виявилося позитивним, вказану суму можна помістити в банк на один рік під відповідний відсоток, ставка якого рівна 20%. Тоді сальдо балансу прибутків і витрат 3-го року можна представити як:
=
= 200 + 250 + 0 +300 - 299,1 + (1 + 0,2) 266,7 - 45 = 725,9.
Кінцевий стан інвестора визначається по вираженню як сальдо балансу прибутків і витрат за 4-й рік планового періоду з урахуванням ставки відсотка по вкладу в банк, рівною 25%:
=
= 150 + 0 +200 + 100 +(1 + 0,25) 725,9 - 50 = 1307,4.
Результати розрахунків можуть бути представлені у вигляді таблиці повного фінансового плану (таблиця.3.3), в якій визначене раніше сальдо балансу прибутків і витрат за кожен рік приведене з протилежним знаком, оскільки в повному фінансовому плані грошові потоки відбиваються з урахуванням напряму їх руху.
Таблиця 3.3.
Повний фінансовий план реалізації основного інвестиційного проекту 1
((тис. грн.)
|
Грошовий потік |
Плановий період інвестора (з розбиттям по роках) |
|||||
|
2008год (0-й рік) |
2009 рік (1-й рік) |
2010 рік (2-й рік) |
2011 рік (3-й рік) |
2012 рік (4-й рік) |
||
|
Незалежні прибутки і витрати |
300,0 |
-500,0 |
200,0 |
200,0 |
150,0 |
|
|
Інвестиції: у основний інвестиційний проект 1 у проект додаткового інвестування 1 у проект додаткового інвестування 2 |
-500,0 |
300,0 |
400,0 |
250,0 |
100,0 |
|
|
-400,0 |
500,0 |
300,0 |
0 |
0 |
||
|
0 |
-300,0 |
100,0 |
300,0 |
200,0 |
||
|
Кредит: довгостроковий (20 %) короткостроковий (18 %) |
630,0 |
-299,1 |
-299,1 |
-299,1 |
- |
|
|
- |
334,1 |
-394,2 |
- |
- |
||
|
Вклад в банк: 20 % 25 % |
- |
- |
-266,7 |
320,0 |
- |
|
|
- |
- |
- |
-725,9 |
907,4 |
||
|
Виплати власникам капіталу |
-30,0 |
-35,0 |
-40,0 |
-45,0 |
-50,0 |
|
|
Кінцевий стан Інвестора |
1307,4 |
Аналогічно можна визначити кінцевий стан Інвестора при реалізації основного інвестиційного проекту 2 (підтримка рівня устаткування). Сальдо прибутків і витрат за нульовою (2008 рік) в даному випадку виражається рівністю:
= 300 + 0 - 400 + 0 - 30 = - 130,
а за 1-й рік маємо:
=
= - 500 - 450 + 500 - 300 - (1 + 0,18) 130 - 35 = - 938,4,
тобто для покриття витрат 1-го року буде потрібно більше кредитних ресурсів, чим може бути надано: | - 938,4 | > 700, і усі включені в повний фінансовий план довгострокові інвестиційні проекти профінансувати неможливо. У випадку можна або взагалі відмовитися від реалізації основного інвестиційного проекту 2, або виключити з плану проекти додаткового інвестування 2.
Для продовження розрахунків виключимо з плану проект додаткового інвестування 2. Тоді, виконавши аналогічно попередньому систему розрахунків балансів прибутків і витрат за винятком грошового потоку проекту додаткового інвестування 2.
Сальдо балансу прибутків і витрат за нульовий рік, враховуючи, що проект додаткового інвестування 2 не реалізується, виражається рівністю:
= 300 + 0 - 400 - 30 = - 130,
отже, можна узяти короткостроковий кредит (під 15 % річних) в сумі 130 тис. грн. (оскільки | - 130,0 | < 700).
Для 1-го року реалізації цієї інвестиційної програми маємо наступне вираження:
=
= - 500 - 450 + 500 - (1 + 0,15) 130 - 35 = - 634,5,
Аналогічно наведеним вище розрахункам, Інвестор має можливість отримати кредит у розмірі 634,5 тис. грн. для покриття негативного сальдо балансу прибутків і витрат.
Тоді сальдо балансу за 2-й рік визначається з урахуванням витрат по річному короткостроковому кредиту:
=
= 200 + 400 + 300 - 748,7 - 40 = 111,3.
Оскільки сальдо балансу прибутків і витрат за 2-й рік виявилося позитивним, вказану суму можна помістити в банк на один рік під 20 %. Тоді сальдо балансу прибутків і витрат за 3-й рік можна представити як:
=
= 200 + 500 + 133,6 - 45 = 788,6.
Кінцевий стан Інвестора визначаємо за розрахунками за 4-й рік:
=
= 150 + 200 + 985,8 - 50 = 1285,8.
Результати розрахунків представлені в таблиці 3.4.
Таким чином, ми отримали певний результат при розгляді здійснення двох основних інвестиційних проектів з набором проектів додаткового інвестування. Відповідно до критерію максимізації кінцевого стану інвестора вигіднішим виявляється виконання основного інвестиційного проекту 1:
1307,4 тис. грн. > 1285,8 тис. грн.
Таблиця 3.4
Повний фінансовий план реалізації основного інвестиційного проекту 2
тис. грн.
|
Грошовий потік |
Плановий період інвестора (з розбиттям по роках) |
|||||
|
2008 рік (0-й рік) |
2009 рік (1-й рік) |
2010 рік (2-й рік) |
2011 рік (3-й рік) |
2012 рік (4-й рік) |
||
|
Незалежні прибутки і витрати |
300,0 |
-500,0 |
200,0 |
200,0 |
150,0 |
|
|
Інвестиції: у основний інвестиційний проект 2 у проект додаткового інвестування 1 |
0 |
-450,0 |
400,0 |
500,0 |
200,0 |
|
|
-400,0 |
500,0 |
300,0 |
0 |
0 |
||
|
Короткостроковий кредит: 15 % 18 % |
130,0 |
-149,5 |
- |
- |
- |
|
|
- |
634,5 |
-748,7 |
- |
- |
||
|
Вклад в банк: 20 % 25 % |
- |
- |
-111,3 |
133,6 |
- |
|
|
- |
- |
- |
-788,6 |
985,8 |
||
|
Виплати власникам капіталу |
-30,0 |
-35,0 |
-40,0 |
-45,0 |
-50,0 |
|
|
Кінцевий стан Інвестора |
1285,8 |
За заданих умов основний інвестиційний проект 1, а саме придбання нового устаткування, є вигіднішим в економічному плані, чим підтримка рівня устаткування на сучасному рівні. За заданих умов, а саме обмеження на фінансування, отриманий результат є єдино прийнятним, оскільки завжди існують деякі ліміти, обумовлені не лише рішенням керівництва фірми, але і співвідношенням попиту і пропозиції на кредит на ринку позикового капіталу.
Як було вказано, істотну роль при оцінці переваги основного інвестиційного проекту 1 зіграло обмеження на зовнішнє фінансування, яке, з одного боку, зажадало використання при виконанні цього проекту довгострокового кредиту, а, з іншого боку, не дозволило профінансувати при реалізації основного проекту 2 проект додаткового інвестування 2.
Для оцінки впливу обмеження на об'єми отримуваних кредитів на кінцевий стан інвестора припустимо, що вони не лімітуються, і розглянемо повний фінансовий план реалізації кожного основного інвестиційного проекту. Результати розрахунків повного фінансового плану реалізації основних інвестиційних проектів 1 і 2 приведені в таблицю.2.5 і 2.6. відповідно.
Таблиця 3.5
Повний фінансовий план реалізації основного інвестиційного проекту 1за відсутності ліміту на фінансування тис. грн.
|
Грошовий потік |
Плановий період інвестора (з розбиттям по роках) |
|||||
|
2008 рік (0-й рік) |
2009 рік (1-й рік) |
2010 рік (2-й рік) |
2011 рік (3-й рік) |
2012 рік (4-й рік) |
||
|
Незалежні прибутки і витрати |
300,0 |
-500,0 |
200,0 |
200,0 |
150,0 |
|
|
Інвестиції: у основний інвестиційний проект 1 у проект додаткового інвестування 1 у проект додаткового інвестування 2 |
-500,0 |
300,0 |
400,0 |
250,0 |
100,0 |
|
|
-400,0 |
500,0 |
300,0 |
0 |
0 |
||
|
0 |
-300,0 |
100,0 |
300,0 |
200,0 |
||
|
Короткостроковий кредит: 15 % 18 % |
630,0 |
-724,5 |
- |
- |
- |
|
|
- |
759,5 |
-896,2 |
- |
- |
||
|
Вклад в банк: 20 % 25 % |
- |
- |
-63,8 |
76,6 |
- |
|
|
- |
- |
- |
-781,6 |
977,0 |
||
|
Виплати власникам капіталу |
-30,0 |
-35,0 |
-40,0 |
-45,0 |
-50,0 |
|
|
Кінцевий стан Інвестора |
1377,0 |
Отримання необмеженого кредиту дає можливе включити в повний фінансовий план обидва проекти додаткового інвестування, що збільшує кінцевий стан Інвестора при використанні основного інвестиційного проекту 1 внаслідок відмови від довгострокового проекту кредитування. Використання замість довгострокового кредиту короткострокового зазвичай призводить до відносного зниження рівня кінцевого стану інвестора, оскільки довгостроковий кредит надається під вищу процентну ставку і його грошовий потік є протяжнішим в часі. Проте в умовах обмеження зовнішнього фінансування короткостроковий кредит дозволяє забезпечити здійснення інвестиційних проектів.
При здійсненні основного інвестиційного проекту 2 в результаті реалізації проекту додаткового інвестування 2 Інвестор дістав можливість збільшити свій кінцевий стан. Після проведення відповідних розрахунків вийшло, що рівень кінцевого стану Інвестора досягається, вище при виконанні основного інвестиційного проекту 2: 1377 тис. грн. < 1419 тис. грн.
Таблиця 3.6
Повний фінансовий план реалізації основного інвестиційного проекту 2 за відсутності ліміту на фінансування, тис. грн.
|
Грошовий потік |
Плановий період інвестора (з розбиттям по роках) |
|||||
|
2008 рік (0-й рік) |
2009 рік (1-й рік) |
2010 рік (2-й рік) |
2011 рік (3-й рік) |
2012 рік (4-й рік) |
||
|
Незалежні прибутки і витрати |
300,0 |
-500,0 |
200,0 |
200,0 |
150,0 |
|
|
Інвестиції: у основний інвестиційний проект 2 у проект додаткового інвестування 1 у проект додаткового інвестування 2 |
0 |
-450,0 |
400,0 |
500,0 |
200,0 |
|
|
-400,0 |
500,0 |
300,0 |
0 |
0 |
||
|
0 |
-300,0 |
100,0 |
300,0 |
200,0 |
||
|
Короткостроковий кредит: 15 % 18 % |
130,0 |
-149,5 |
- |
- |
- |
|
|
- |
934,5 |
-1102,7 |
- |
- |
||
|
Вклад в банк: 20 % 25 % |
- |
- |
142,7 |
-179,8 |
- |
|
|
- |
- |
- |
-775,2 |
969,0 |
||
|
Виплати власникам капіталу |
-30,0 |
-35,0 |
-40,0 |
-45,0 |
-50,0 |
|
|
Кінцевий стан Інвестора |
1419,0 |
Повний фінансовий план реалізації інвестиційного проекту і рівень кінцевого стану, що досягається при цьому, істотно залежать від умов виконання даного основного проекту і проектів додаткового інвестування і кредитування. Чим ширший набір таких проектів має в розпорядженні інвестор, тим більше високий рівень кінцевого стану за інших рівних умов він може собі забезпечити.
Таким чином, зробимо короткий висновок по проведеному дослідженню. Експериментальне дослідження шляхів найбільш ефективного використання усіх фінансових можливостей цього підприємства показало:
1) слід чітко визначити грошові потоки (прибутки і витрати), які грунтуються на статистичні закономірності і прогнози аналітиків підприємства;
2) при оцінці проектів різної тривалості важливо правильно застосувати метод чистого приведеного ефекту, який є абсолютним показником, на відміну від відносних показників, тобто методу внутрішньої норми рентабельності, терміну окупності, показника індексу рентабельності;
3) при виникненні протиріч результатів оцінки інвестиційних проектів їх слід вирішувати вибором найбільш пріоритетних критеріїв. У даному прикладі при розрахунку показників оцінки інвестиційних проектів були зроблені наступні висновки:
· проект 2 згідно з усіма розрахунками є найбільш ефективним, тобто підтримка устаткування на сучасному рівні при аналізі тільки основного проекту вигідніше.
· ця модель оцінки інвестиційних проектів не дозволяє оцінити увесь механізм інвестиційних процесів на підприємстві, а тільки дає відповідь для окремо взятого проекту.
4) у разі застосування моделі повного фінансового плану інвестування важливу роль грають ті умови функціонування Інвестора, які впливають на результат, тобто кінцевий стан Інвестора. Серед таких умов можна виділити ряд найбільш важливих, які привели до максимального кінцевого стану Інвестора :
· розглядається недосконалий ринок капіталу, коли відсоток за кредит перевищує відсоток по депозиту;
· Інвестор має право брати річний кредит щороку, окрім останнього, ставки відсотка по якому розподіляються по роках планового періоду таким чином: 15, 18 %.
· об'єм отримуваного кредиту обмежується сумою 700 тис. грн. Ця умова є обов'язковою, оскільки саме вказаний розмір кредиту відповідає вимогам керівників підприємства з приводу зниження прийнятного ризику непогашення кредиторської заборгованості;
· у розпорядженні інвестора є два проекти додаткового інвестування : придбання матеріалів і придбання нових технологій. При складанні повного фінансового плану для основного проекту 1 два проекти додаткового інвестування були в нього включені, оскільки їх витрати і вступи вписуються в загальний план фінансування і інвестування. Проте в повному плані для основного проекту 2 відсутній проект додаткового інвестування 2. Можливо, що на цей період часу придбання матеріалів планується у великому об'ємі.
· при виборі між довгостроковим і короткостроковим кредитом, слід відразу ж звернути особливу увагу на лімітацію суми кредиту, що надається. Так, якщо сума необхідного кредиту перевищує суму кредиту, що надається, то найбільш оптимальним буде довгостроковий кредит, оскільки довгостроковий кредит надається під вищу процентну ставку і його грошовий потік є протяжнішим в часі.
· короткостроковий кредит зазвичай призводить до відносного зниження рівня кінцевого стану інвестора, проте він прийнятніший в умовах нестійкого стану банківської системи і економіки в цілому. Це також пов'язано з рівнем довіри кредитора до позичальника;
· проведені розрахунки при складанні повного фінансового плану інвестування в умовах лімітації кредиту, що надається, показали, що проект 1 (придбання нового устаткування) є ефективнішим, ніж проект 2 (підтримка устаткування на сучасному рівні). Це означає, що цьому підприємству за заданих умов вигідніше придбати нове устаткування, яке відповідає сучасним вимогам виробництва меблів, чим витрачати гроші на підтримку устаткування на сучасному рівні.
· У разі відсутності лімітації ситуація протилежна, проте для сучасного стану економіки наявність лімітації є поширеним явищем.
Висновок
Головна мета теорії інвестування полягає в обгрунтуванні передумов і умов використання методів оцінки найбільш прийнятних для інвестора вкладень власного і позикового капіталу. Ці методи повинні забезпечити вибір оптимального інвестиційного проекту, що відбиває цілі інвестора з урахуванням особливостей аналізованих проектів.
Довгостроковий характер реалізації інвестиційних проектів підвищує вимоги до якості інвестиційних рішень, оскільки у такому разі йдеться про довгострокове зв'язування капіталу, який не може бути переорієнтований на інші цілі в короткий термін без втрат для інвестора. Саме тому варто детально розробити інвестиційну стратегію, в яку мають бути включені усі етапи інвестиційного процесу, починаючи від ідеї і закінчуючи техніко-економічним обгрунтуванням. Методи і моделі, використовувані для оцінки ефективності інвестиційних проектів, є помічниками і головними критеріями оцінки.
Методи, що розглядаються в цій дипломній роботі, використовуються для ухвалення конкретних інвестиційних і фінансових рішень в умовах ринкової економіки. Вибираючи ті або інші методи оцінки інвестиційних проектів, необхідно мати на увазі, що їх застосування припускає розуміння як особливостей ринкової економіки, так і початкових передумов їх реалізації.
На практиці не існує універсальних, використовуваних в будь-якій ситуації, методів обгрунтування і оцінки інвестиційних проектів. В кожному випадку потенційний інвестор повинен сам потурбуватися про те, щоб його рішення були прийняті за допомогою тих методів, які якнайкраще враховують особливості самих проектів і умови їх виконання.
Оцінка фінансових результатів реалізації інвестиційних проектів тісно пов'язана з прогнозуванням майбутніх прибутків і витрат, обумовлених своєрідністю кожного проекту, а також з необхідністю визначення як існуючої, так і очікуваної в майбутньому можливості альтернативного вкладення капіталу інвестора.
Методи оцінки інвестиційних рішень, побудовані на аналізі грошового потоку інвестиційного проекту (метод чистого приведеного ефекту та ін.) і на дисконтуванні різночасних прибутків і витрат, для встановлення доцільності використання таких проектів з урахуванням цілей інвестора.
Проте слід враховувати, що при оцінці інвестиційних проектів за допомогою вказаних методів оцінки, часто виникають протиріччя, коли проект прийнятний або ефективний за одним критерієм і абсолютно неприйнятний по іншому. В цьому випадку останнє слово за інвестором, тому що саме він вибирає ту або іншу систему критеріїв, яка відповідає його інтересам і цілям.
Саме тому при аналізі ефективності інвестиційної діяльності інвестора найбільш доцільним є розгляд і оцінка проектів в комплексі з усіма можливими вкладеннями капіталу. Це своєрідна диверсифікація капіталу в умовах нестабільності, яка покликана понизити ризик інвестора.
Методи повного фінансового плану інвестиційної діяльності забезпечують не лише можливість вибору інвестиційного проекту за критерієм максимізації кінцевого стану інвестора з урахуванням додаткового інвестування і кредитування, але і дозволяють отримати збалансований план фінансування вибраних проектів за кожен вибраний період.
Методи формування інвестиційних програм є одним з перспективних напрямів розвитку методів обгрунтування і оцінки інвестиційних рішень.
Таким чином, ми спробували відбити якомога більше способів оцінки інвестиційних проектів не лише при розгляді одиничних проектів, але і при складанні програм фінансування і інвестування, враховуючи найбільш важливі і впливові чинники, що визначають атмосферу інвестування.
Список використаної літератури
1. Ансофф И. Стратегічне управління.: Пер. з англ. - М.: Економіка, 1989.
2. Балабанов И.Т. Основи фінансового менеджменту. Як управляти капіталом? - М.: Фінанси і статистика, 1994.
3. Бернс В., Хавранек П. М. Керівництво за оцінкою ефективності інвестицій : Пер. з англ. - М.: Интерэксперт, Инфра-м, 1995.
4. Бирман Г., Шмидт С. Економічний аналіз інвестиційних проектів. М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1997.
5. Бланк И.А. Інвестиційний менеджмент. - Київ.: МП "Итем ЛТД", "Юнайтед Лондон Трейд Лимитед", 1995.
6. Бригхем Ю., Гапенски Л. Фінансовий менеджмент: Повний курс. - СПб.: Економічна школа, 1998.
7. Бромович М. Аналіз економічної ефективності капіталовкладень : Пер. з англ. - М.: Инфра-м, 1996.
8. Ван Хорн Дж. К. Основи управління фінансами : Пер. з англ. - М.: Фінанси і статистика, 1996.
9. Воронцовский А.В. Інвестиції і фінансування : Методи оцінки і обгрунтування. - СПб.: Видавництво Санкт-петербурзького університету, 1998.
10. Воронцовский А.В. Методи обгрунтування програм інвестиційної діяльності // Вестн. СПб. ун-та. Сірок. 5. 1996. Вып.2.
11. Воронцовский А.В. Обгрунтування програм інвестицій і кредитування : Історія, методи, перспективи розвитку // Изв. СПб. ун-та економіки і фінансів. 1996. № 6.
12. Завлин П.Н., Васильев А.В., Кноль А.И. Оцінка економічної ефективності інвестиційних проектів : сучасні підходи. - СПб.: Наука, 1995.
13. Інвестиційний - фінансовий портфель (Книга інвестиційного менеджера. Книга фінансового посередника) ./ Отв. ред. Грнин Ю.Б., Солдаткин В. И. - М.: "СОМИНТЭК", 1993.
14. Інвестиційне проектування: Практичне керівництво по економічному обгрунтуванню інвестиційних проектів / Під ред. С.И. Шумилина. - М.: АТ Финстатинформ, 1995.
15. Карлофф Б. Ділова стратегія: Концепція, зміст, символи. - М.: Економіка, 1991.
16. Ковалев В.В. Методи оцінки інвестиційних проектів. - М.: Фінанси і статистика, 1999.
17. Коласс Б. Управління фінансовою діяльністю підприємства. Проблеми, концепції і методи / Пер з фр. - М.: Фінанси, ЮНИТИ, 1997.
18. Півників А.И., Никитин С.Н., Рудаков, Ю.П. та ін. Управління проектами : Загрніжний досвід. / Науковий редактор В. Д. Шапиро. - СПб.: Два Три, 1993.
19. Кредити. Інвестиції. / Під ред. А.Г. Куликова. - М.: Пріор, 1995.
20. Крейнина М.А. Аналіз фінансового стану і інвестиційної привабливості акціонерних товариств в промисловості, будівництві, торгівлі. М.: ДИС, МВ-центр, 1994.
21. Лившиц В.Н. Оптимізація при перспективному плануванні і проектуванні. - М.: Економіка, 1984.
22. Лимитовский М. А. Методи оцінки комерційних ідей, пропозицій, проектів. - М.: Справа Лтд, 1995.
23. Липсиц И.В., Коссов В. В. Інвестиційний проект: методи підготовки і аналізу : Учбово-довідковий посібник. - М.: Вид-во БЕК, 1996.
24. Львів Д.С., Медницкий В.Г., Овсиенко В.В. та ін. Методологічні проблеми оцінювання ефективності інвестиційних проектів // Эконимика і математичні методи. 1995. Вып 2.
25. Масі П. Критерії і методи оптиРисьного розподілу капіталовкладень : Пер. з фр. - М.: Статистика, 1971.
26. Медведєв А.Г. Економічне обгрунтування підприємницького проекту. 1 // Світова економіка і міжнародні відносини. 1992. № 6.
27. Медведєв А.Г. Економічне обгрунтування підприємницького проекту. 2 // Світова економіка і міжнародні відносини. 1992. № 7.
28. Світ управління проектами / Під ред. Х. Решці, Х. Шелле : Пер з англ. - М.: Аланс, 1993.
29. Деякі особливості теорії інвестицій на рівні фірми // Вестн. СПб. ун-та. Сірок 5. 1992. Вып. 2.
30. Перар Жозет. Управління фінансами : з вправами. М.: "Фінанси і статистика", 1999.
31. Плещинский А.С. Оптимізація інвестиційних проектів підприємства в умовах ринкової економіки. // Економіка і математичні методи. 1995. Вып. 2.
32. Поупок М. А., Тейлор А.Х. Фінансове планування і контроль. - М.: Инфра-м, 1996.
33. Принципи інвестування. - М.: Крокус Интернейшенел, 1992.
34. Райфа Г. Аналіз рішень. - М., 1997.
35. Смирнов А.Л. Організація фінансування інвестиційних проектів. М.: Вид-во АТ "Консалтбанкир", 1993.
36. Стонова Е.С., Штерн М. Г. Фінансовий менеджмент для практиків: Короткий професійний курс. - М.: Вид-во "Перспектива", 1998.
37. Фінансове управління компанією / Общ. Ред. Е.В. Кузнецовой. - М.: Фонд "Правова культура", 1995.
38. Холт Р., Барнес С. Планування інвестицій. М.: Справа Лтд, 1994.
39. Четыркин Е.М. Методи фінансових і комерційних розрахунків. - М.: Справа Лтд, 1995.
40. Шарп У.Ф., Александер Г. Дж, Бейли Дж. Інвестиції: Пер з англ. - М.: Инфра-м, 1997.
41. Шеремет А.Д., Сайфлин Р. С. Методика фінансового аналізу. - М.: Инфра-м, 1995.
42. Brealey R.A., Myers S.C. Principles of Corporate Finance. 4 - th ed. - McGraw Hill, Inc., 1991.
43. Haugen R.A. Modern Investment Theory, 4 - th ed. - Prentice Hall, 1997.
Додаток
Додаток 1
Види класифікацій інвестиційних проектів (по В. В. Ковалеву)
Додаток 2
Складання плану капіталовкладень і фінансування
Подобные документы
Зміст, характеристика і мотивація проектного фінансування як об'єднання різних джерел і методів фінансування конкретного інвестиційного проекту. Принципи та види, схема організації, сучасний стан і перспективи розвитку проектного фінансування в Україні.
реферат [28,1 K], добавлен 19.11.2009Інвестиційний цикл, організація і керування інвестиційними проектами. Планування і фінансування інвестиційного проекту, визначення його економічної ефективності. Аспекти проектного аналізу: комплексна експертиза, маркетинговий, фінансовий і аналіз ризику.
курс лекций [113,6 K], добавлен 06.12.2009Комплексна оцінка ефективності здійснення інвестиційного проекту будівництва торгівельного приміщення мережі супермаркетів "АТБ" в місті Рубіжне Луганської області. Формування платіжних потоків по проекту. Обгрунтування джерел фінансування, вплив ризику.
курсовая работа [576,2 K], добавлен 14.01.2014Оцінка ризиків реальних інвестиційних проектів, їх вили і методи аналізу. Фінансовий план і стратегія фінансування інвестиційного проекту. Оцінка його ефективності по показникам дохідності, рентабельності, періоду окупності на прикладі заводу ЗБК.
курсовая работа [61,2 K], добавлен 23.02.2012Поняття інвестиційної діяльності та проблеми її активізації в Україні. Класифікація джерел фінансування інвестицій. Сутність інвестиційного проекту та його цикли. Проблеми фінансового забезпечення інвестиційної діяльності, методи оцінки її ефективності.
курсовая работа [124,1 K], добавлен 01.12.2013Сутність і складові елементи інституційного аналізу інвестиційного проекту. Складання графіків повернення довгострокових кредитів. Порівняння власного та позикового капіталу. Дослідження понять "фінансування через вкладення" та "фінансування участю".
контрольная работа [104,1 K], добавлен 27.02.2013Зміст і складові системи проектного фінансування. Порядок розроблення проектно-кошторисної документації. Передінвестиційні дослідження, техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів. Критерії відбору проектів фінансово-кредитними установами.
реферат [37,8 K], добавлен 19.01.2010Умови здійснення та сутність інвестиційного проекту. Обґрунтування джерел фінансування. Формування грошових потоків. Розрахунок економічної ефективності інвестиції, фінансовий план. Класифікація ризиків та визначення граничних параметрів проекту.
курсовая работа [218,8 K], добавлен 14.02.2010Поняття проекту й проектного циклу. Класифікація інвестиційних проектів, стадії розробки і його складові. Доцільність здійснення інвестиційного проекту в умовах шахти "Білоріченська", його рентабельність. Оцінка інвестиційної привабливості України.
курсовая работа [5,9 M], добавлен 06.06.2011Велика витратність сільськогосподарської сфери - фактор, що веде до недостачі власних коштів на фінансування подальшої діяльності підприємств. Відсутність ліквідної застави - вагома причина відмови банків у кредитуванні аграрних виробників в Україні.
статья [16,7 K], добавлен 21.09.2017
