Особливості кредитування підприємств малого та середнього бізнесу

Малих підприємств

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

Україна

1073652

1125671

1168724

59548

61349

60164

Автономна Республіка Крим

44742

46836

48391

2851

2993

2914

Вінницька

26264

27303

28234

2189

2152

2034

Волинська

16018

16711

17366

1248

1249

1199

Дніпропетровська

88385

92447

95525

3997

4141

3986

Донецька

79395

82921

85513

4560

4632

4493

Житомирська

20600

21725

22795

1333

1354

1305

Закарпатська

17709

18558

19201

1270

1293

1312

Запорізька

42366

44184

45182

1991

2023

2027

Івано-Франківська

21602

22043

22435

1729

1732

1620

Київська

39819

43179

45617

2052

2154

2330

Кіровоградська

21549

22070

22531

1169

1199

1219

Луганська

37780

39270

40525

2992

2985

2940

Львівська

55006

57112

58923

3157

3279

3267

Миколаївська

33821

35405

36636

1948

1981

1915

Одеська

64611

67806

70478

3246

3344

3309

Полтавська

31954

32907

33661

2219

2271

2183

Рівненська

16626

17313

17957

950

980

989

Сумська

21042

21245

21641

1562

1610

1571

Тернопільська

18867

19223

19726

1246

1304

1262

Харківська

68384

69911

71407

2666

2744

2707

Херсонська

25989

26563

27221

2039

2061

1930

Хмельницька

22958

23803

24687

1847

1923

1755

Черкаська

24089

25033

26018

1725

1788

1651

Чернівецька

13811

14565

15120

876

919

906

Чернігівська

17195

17422

17879

1291

1271

1212

м. Київ

192202

208111

221332

6794

7338

7505

м. Севастополь

10868

12005

12723

601

629

623

Аналізуючи таблицю 1.1 простежується, що на 1 січня 2007 року в Україні налічувалося 1133200 малих та середніх підприємств, в тому числі середніх підприємств - 1073652, та малих підприємств - 59548, а на 1 січня 2009 року кількість малих та середніх підприємств збільшилося до - 1228888 підприємств, в тому числі середніх підприємств - 1168724, та малих підприємств - 60164, тобто загальна кількість підприємств збільшилася на 9568. Підприємства малого та середнього бізнесу працюють у різних галузях економіки, як правило займаються торгівлею, дані наведені у таблиці 1.2 та на рисунку 1.1 (додаток Д).

Таблиця 1.2 - Кількість підприємств малого та середнього бізнесу по галузях економіки

Галузь економіки	Середні підприємств	Малі підприємств
	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.
Усього	1073652	1125671	1168724	59548	61349	60164
у тому числі
С/господарство, полювання, лісове господарство	85342	85029	84713	1450	1538	1478
Рибальство, рибництво	1606	1781	1903	65	55	51
Промисловість	112560	116113	118355	6621	6668	6279
видобувна промисловість	2978	3784	4435	345	380	382
переробна промисловість	105455	108044	109520	5079	5065	4712
виробництво й розподіл електроенергії, газу й води	4127	4285	4400	1197	1223	1185
Будівництво	74020	82859	87137	2914	2961	2911
Торгівля; ремонт машин	272268	283947	292728	15821	15940	15032
Діяльність готелів	19323	20176	20696	1591	1542	1376
Діяльність транспорту,зв'язку	30727	33128	35075	4043	4082	4004
Фінансова діяльність	11031	11939	12622	6123	6462	6419
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг	119419	135679	149567	7773	8235	8433
Державне керування	47369	47862	48486	2865	2932	2999
Утворення	38411	40221	41559	2336	2371	2354
Охорона здоров'я й надання соціальної допомоги	25970	27333	28952	1540	1614	1701
Надання послуг	137916	147632	156212	3950	4558	4887
Домашні господарства	37			1



Рисунок 1.1 - Структура суб'єктів малого та середнього бізнесу за видами економічної діяльності за 2006-2008 роки

Аналізуючи таблицю 1.2, та рисунок 1.1 видно, що торгівлею займаються 25,4 % від загальної кількості малих та середніх підприємств. Натомість, значно меншим є досліджуваний показник в галузі сільського господарства - всього 7,7 % та промисловості і будівництва, відповідно 10,5 % та 6,8 %. Така ситуація пояснюється тим, що торгова діяльність є найбільш прибутковою та швидкоокупною, тоді як в промисловості так і в сільському господарстві існує певний часовий лаг між вкладенням коштів та отриманням прибутку, який супроводжується значними ризиками.

Слід зазначити, що основною причиною такого перерозподілу сфер економічної діяльності є фінансове становище суб'єктів малого та середнього бізнесу. Підприємства на початковому етапі своєї діяльності зазвичай не мають власних фінансових ресурсів, що спонукає їх до залучення зовнішніх джерел, як правило коштів комерційних банків. На сьогодні банківські кредити дають змогу фінансувати витрати суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язані з придбанням основних і поточних активів, покриттям таких потреб підприємства, як тимчасове збільшення виробничих запасів, виникнення (збільшення) дебіторської заборгованості, іншими зобов'язаннями.

Протягом останнього часу процедура видачі кредитів для малих та середніх підприємств значно спростилась. Ще кілька років тому кредитувати малий та середній бізнес у нестабільних економічних умовах вважалось занадто ризикованим. Та й невідпрацьованою була сама система кредитування. Практикувались здебільшого споживчі кредити, а для приватних підприємців отримати кредит було зовсім безнадійною справою. Чималі складнощі виникали з процедурою оцінки кредитоспроможності підприємства чи підприємця, пов'язані з подвійною бухгалтерією, невідповідністю офіційних даних реальним. Позиція банків щодо застави також істотно відрізнялася і була набагато жорсткішою.

Одним з визначальних напрямків державної підтримки малого бізнесу в Україні, визначених Законами України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р та «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» від 21.12.2000 р, є його фінансово-кредитне забезпечення, яке здійснюється Українським фондом підтримки підприємництва.

Отже, поступово банківськими установами практика кредитування підприємництва стала значно удосконалюватися. З'явилася своєрідна система оцінки бізнесу, що визначає суб'єктів та умови, при дотриманні яких можна розраховувати на кредит.

РОЗДІЛ 2 МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ НА ПРИКЛАДІ ТОВ «КОЛОС ТРЕЙД-С»

2.1 Економічна та правова характеристика ТОВ «Колос Трейд-С»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос Трейд-С» було засновано 20 липня 2001 року. Місцезнаходження товариства: Україна, Сумська обл., Сумський район, с. Писарівка, вул. Пролетарська, 123.

ТОВ «Колос Трейд-С» є підприємством з колективною формою власності, це товариство з обмеженою відповідальністю, яке має статутний фонд, поділений на декілька частин. Товариство несе відповідальність за зобов'язаннями тільки належним йому майном, засновники товариства відповідають за його зобов'язаннями тільки в межах свого вкладу у Статутному капіталі.

У випадках, що передбачені документами, учасники які не повністю внесли свої вклади відповідають по зобов'язанням товариства також у межах невнесеної частини вкладу.

Товариство з моменту державної реєстрації є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банківських установах, печатку, штампи та інші реквізити. Товариство в своїй діяльності керується чинним законодавством, статутом, а також внутрішніми локальними нормативними актами. Товариство має право без обмежень приймати рішення щодо своєї діяльності. Товариство може від свого імені укладати угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав, виступати в суді.

Виконавчим органом товариства є дирекція. Дирекція - це колегіальний орган, директор - одноособовий. Виконавчий орган товариства має право розглядати всі поточні питання, що виникають у процесі діяльності фірми, за виключенням тих питань, що відносяться виключно до компетенції зборів учасників. Воно може передати частину своїх повноважень виконавчому органу.

Виконавчий орган підпорядкований зборам учасників і організує виконання його рішень, а також він немає права приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства.

Директор має право без доручення виконувати свої дії від імені товариства: укладати договори, представляти інтереси товариства в установах, організаціях, державних органах і виконувати інші обов'язки.

Метою діяльності товариства є здійснення підприємницької діяльності шляхом задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у товарах, роботах, послугах і отримання прибутку в інтересах учасників товариства.

Основними видами діяльності товариства є:

- вирощування зернових культур;

- оптова торгівля зерновими культурами;

- посередницькі послуги.

Іншими видами діяльності товариства є:

- роздрібна торгівля;

- організація власної торгівельної мережі по реалізації продовольчих та непродовольчих товарів, заснування установ громадського харчування;

- торговельно-закупівельна, торговельно-посередницька діяльність, заготівля, переробка та реалізація худоби та тварин м'ясо-молочної групи і відходів виробництва, технічної сировини.

Для характеристики підприємства необхідно визначити цілі та задачі. Ціль визначається багатьма факторами, в тому числі її структурою, методами діяльності, характером внутрішніх та зовнішніх зв'язків. Вона лежить в основі критеріїв, за допомогою яких приймаються рішення і оцінюється ступінь їх реалізації.

Підприємство динамічно розвивається, шукаючи нові шляхи вдосконалення продукції покращення своїх позицій на ринку.

Сільське господарство нашої країни - це складний різноманітний об'єкт, який вивчається сукупністю природних, технічних і загальних наук.

Перехід до ринкової економіки потребує від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентоздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва. Важливу роль у реалізації цієї задачі відіграє аналіз фінансового стану підприємств. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обґрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників.

Таблиця 2.1 - Динаміка середньорічної чисельності робітників та ефективність використання робочої сили

Показники	2005 рік	2006 рік	2007 рік	2007 р. у % до 2005 р.
Середньорічна чисельність робітників, чол.	25	26	32	128,0
Відпрацьовано 1 робітником, днів	264	268	280	106,1
Фонд оплати праці, тис. грн.	88,5	114,4	178,4	201,6
Вироблено ВП на 1 середньорічного працівника, грн.	10550	12825	12234	115,9
Середньорічна оплата праці 1 працівника, тис. грн.	3,5	4,4	5,6	160,0

Аналізуючи дані табл. 2.1, слід зазначити позитивні зміни щодо показників ефективності використання робочої сили. Як бачимо, чисельність робітників у 2007 р. збільшилась, і фонд відпрацьованих ними днів, також., відповідно збільшився і фонд оплати праці. Також необхідно відмітити, що визначення планової чисельності персоналу залежить від специфіки підприємства, особливостей його функціонування. Таким чином, на підприємстві, де існують проблеми виробництва сезонного характеру, задіяні як постійні так і сезонні працівники.

Для безперебійної роботи підприємства задіяні такі працівники адміністрації, як: директор, заступник директора та бухгалтер. Чисельність даного персоналу протягом трьох років є незмінною. Отже, слід зазначити, що дана структура трудових ресурсів підприємства «Колос Трейд-С» цілком відповідає виду діяльності, бо може забезпечити безперебійне функціонування даного суб'єкта господарювання.

Оскільки підприємство «Колос Трейд-С» є сільськогосподарським, то воно не може функціонувати без наявності у нього такого ресурсу, як земля.

Згідно Закону України «Про плату за землю» № 378/96-ВР від 19.09.96р. зі змінами і доповненнями: землі сільськогосподарського призначення - землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення відносять: рілля, сіножаття, пасовища та багаторічні насадження.

Виходячи з діяльності підприємство потребує лише рілля та багаторічні насадження. Структуру і динаміку даних земельних ресурсів наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 - Забезпеченість земельними ресурсами

Категорія земельних ділянок	Площа (га)	Відхилення 2007 р.-2005 р.
	2005 р.	2006 р.	2007 р.
Рілля	1093	1093	1330	237
Багаторічні насадження	-	-	36	36

Аналізуючи дані табл. 2.2 бачимо, що площа рілля протягом 2005 і 2006 років була незмінною і становила 1093 га. Але вже у 2007 р. існує тенденція збільшення рілля на 237 га, а також з'явились багаторічні насадження, які становлять 36 га. Така ситуація відбулася внаслідок безоплатного залучення земельних ресурсів на основі договору оренди.

ТОВ «Колос Трейд-С» має намір викупити зернозбиральний комбайн Claas Dominator 96, яким товариство користується по договору оренди, тим самим зменшити витрати на оренду. Придбати цей зернозбиральний комбайн, ринкова вартість якого складає 150 000,00 гривень, товариство сподівається шляхом отримання кредиту у банку. Але перед отриманням кредиту спеціаліст або кредитний експерт банку повинен проаналізувати репутацію позичальника, його чесність, порядність, взаємовідносини з іншими банками, компетентність керівників, досвід і знання справи, потенційні можливості, особистий фінансовий стан позичальника, ринкова вартість підприємства.

Банківські працівники, котрі ухвалюють рішення про кредитування, приймають відразу три рішення:

- виявлення/оцінка ризику;

- мінімізація/уникнення ризику;

- компенсація ризику.

По-перше, необхідно виявити ризик (і, якщо можливо, оцінити ймовірність виникнення цього ризику).

По-друге, треба мінімізувати або уникнути ризику взагалі (прийняти заставу або застрахувати кредит).

По-третє, банкір намагається отримати компенсацію за ризик, стягуючи комісійні, проценти та визначаючи інші умови надання кредиту.

На практиці всі ці три рішення - частини одного рішення: видати кредит чи ні. Можливий і третій варіант: видати тільки частину необхідної суми або внести поправки в заявку про надання кредиту і видати позику на інших умовах. Для того щоб прийняти будь - яке рішення про надання кредиту кредитний експерт банку повинен проаналізувати бізнес потенційного клієнта, зробити фінансовий аналіз товариства, для того щоб переконатися в тім, що товариство зможе виконувати кредиторські зобов'язання, тобто - погашати кредит та проценти. Розрахунок фінансового стану та аналіз кредитоспроможності ТОВ «Колос Трейд-С» наведений у пунктах 2.2, 2.3 даної дипломної роботи.

2.2 Фінансовий аналіз ТОВ «Колос Трейд-С»

У світовій банківській практиці кредитоспроможність клієнта завжди була і залишається одним з основних критеріїв при визначенні доцільності встановлення кредитних відносин. Кредитоспроможність визначається не лише як можливість повернути основну суму боргу і проценти за ним, але й як бажання клієнта виконати свої обов'язки.

Деякі економісти говорять, що кредитоспроможність - це якісна оцінка позичальника, яка дається банком до розв'язання питання про можливість та умови кредитування і дає змогу передбачити ймовірність своєчасного повернення позик та їх ефективного використання.

Основне джерело внутрішньої інформації - фінансові звіти позичальника (баланс, звіт про прибутки і збитки) (додатки Е, Ж, И, К). Розрахунок різних коефіцієнтів на основі цих звітів дає змогу глибше проаналізувати справжній стан справ потенційного позичальника, оцінити перспективи його розвитку і здатність погасити позику.

Основними критеріями оцінки банком кредитоспроможності позичальників є показники, що характеризують фінансовий стан підприємства.

Фінансовий стан є комплексним поняттям і характеризується системою показників, які відображають наявність та розміщення коштів, реальні й потенційні фінансові можливості.

На практиці використовуються різні моделі аналізу: дискримінантний та регресійний аналіз, комплексна оцінка на основі розрахунку окремих фінансових показників тощо.

Найтиповішим підходом до оцінки фінансового стану підприємств є розрахунок таких основних блоків показників:

- аналіз майнового стану;

- аналіз ліквідності балансу та ліквідності підприємства;

- оцінка та аналіз фінансової стійкості підприємства;

- аналіз ділової активності;

- аналіз рентабельності.

Аналіз майнового стану дає можливість визначити абсолютні і відносні зміни статей балансу за певний період, відстежити тенденції їх зміни і визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.

Таблиця 2.3 - Аналіз майнового стану підприємства

№ з/п	Показник	Формула розрахунку	Нормативне значення
1	Коефіцієнт зносу основних засобів		зменшення
2	Коефіцієнт оновлення основних засобів		збільшення

Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує стан і ступінь зносу основних засобів і розраховується як відношення суми зносу основних засобів до їх первісної вартості.

Коефіцієнт оновлення основних засобів показує, яку частину від тих, що є на кінець звітного періоду складають нові основні засоби, і розраховується як відношення первісної вартості основних засобів, які поступили за звітний період, до первісної вартості основних засобів, що є на балансі підприємства на кінець звітного періоду.

Таблиця 2.4 - Аналіз майнового стану підприємства

Показник	Роки	Відхилення 2007 - 2005 рр.
	2005	2006	2007
1. Коефіцієнт зносу основних засобів	0,493	0,497	0,502	0,009
2. Коефіцієнт оновлення основних засобів	0,243	0,263	0,287	0,044

Коефіцієнт зносу основних засобів збільшується з 0,493 у 2005 р. до 0,502 у 2007 р., тобто з 2005 р. у 2007 р. коефіцієнт зносу зріс на 0,009.

Коефіцієнт оновлення основних засобів збільшився на 0,044 у порівнянні з 2005 р. до 2007 р., це характеризується поступовим оновленням основних фондів і заміною зношеного обладнання.

Аналіз ліквідності підприємства ґрунтується на зіставленні відображених у балансі поточних платіжних зобов'язань підприємства та поточних активів та розрахунку на їх основі фінансових показників.

Алгоритм розрахунку показників ліквідності наведено в таблиці Л.1.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності відображає, яку частину короткострокових зобов'язань підприємство здатне погасити негайно за рахунок коштів та фінансових інвестицій. Надто високе значення цього показника негативно впливає на рентабельність підприємства, оскільки залучений капітал вкладається в неробочі активи, якими є грошові кошти та їх еквіваленти. Оптимальним значенням коефіцієнта абсолютної ліквідності є 0,25.

Коефіцієнт швидкої ліквідності характеризує здатність підприємства розрахуватися за своїми зобов'язаннями, строк оплати яких очікується не раніше ніж через 12 місяців, поточними активами за мінусом запасів та дебіторської заборгованості. Нормативне значення коефіцієнта швидкої ліквідності становить 0,6 - 0,8. Малі підприємства здебільшого оптимально використовують наявні кошти, таким чином зменшують залишки у касі та на рахунках у банку, тому коефіцієнт швидкої ліквідності має бути не менше 0,5.

Коефіцієнт покриття оцінює ступінь забезпечення поточної кредиторської заборгованості поточними активами. Нормативне значення даного показника більше одиниці.

При зовнішньому аналізі проблема полягає в тому, що показники балансу не надають повної інформації про строковість окремих активів та пасивів. Отже, як додаткове аналітичне джерело слід використовувати розшифровки дебіторської та кредиторської заборгованості. У деяких методичних рекомендаціях можна зустріти аргументацію, згідно з якою випереджальне зростання кредиторської заборгованості порівняно з дебіторською свідчить про погіршення фінансового стану підприємства. На практиці цей висновок не завжди підтверджується, що слід враховувати при прийнятті відповідних рішень.

Розглянуті вище показники належать до числа відносних показників. У разі необхідності розраховується абсолютний показник ліквідності - чистий оборотний капітал або робочий капітал.

Показник робочого капіталу свідчить про те, наскільки господарська діяльність підприємства забезпечена власними фінансовими ресурсами. Одержані значення робочого капіталу дають змогу зробити висновки щодо:

- зміни резервів поточної ліквідності;

- наявного потенціалу довгострокового фінансування та довгострокової ліквідності.

З метою об'єктивного прогнозування та забезпечення стабільної платоспроможності фінансові служби підприємства повинні застосовувати весь арсенал аналітичних засобів і вибирати найприйнятніші показники ліквідності для конкретних економічних умов.

Таблиця 2.5 - Аналіз показників ліквідності ТОВ «Колос Трейд-С» протягом 2005-2007 роки

Показник	Роки	Відхилення 2007 - 2005 рр.
	2005	2006	2007
1.Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,019	0,013	0,077	0,058
2.Коефіцієнт швидкої ліквідності	1,890	1,553	1,475	-0,415
3.Коефіцієнт покриття	3,118	2,574	2,425	0,693
4.ЧОК	43350	42136	44034	684

Згідно таблиці 2.5 можна зробити висновки:

Аналізуючи коефіцієнт абсолютної ліквідності, це є найбільш жорстокий критерій ліквідності. Він вказує на те, яка частка поточних зобов'язань може бути при необхідності негайно погашена за рахунок наявних грошових коштів. За нормативом даний коефіцієнт повинен бути ? 0,1 і збільшуватися. Розглядаючи ситуацію в аналізованому періоді, бачимо, що у 2005 р. він складає 0,013; у 2006 р. - 0,013, у 2007 р. - 0,077, що незадовільняє норматив, хоча спостерігається тенденція до збільшення розрахункового коефіцієнту на 0,058. Тобто ТОВ «Колос Трейд-С» не може розрахуватися за своїми боргами протягом 1 місяця. Для підвищення даного показника необхідно зменшити свої поточні зобов'язання або збільшити наявні грошові кошти.

Щодо коефіцієнта швидкої ліквідності, то його значення також різко коливається протягом трьох років. Така динаміка не є позитивною. Але слід відмітити, що за два роки значення коливається майже в межах норми. Даний показник відображає прогнозні платіжні можливості підприємства за умов своєчасного проведення розрахунків з дебіторами і характеризує очікувану платоспроможність підприємства. Нормативне значення коефіцієнта швидкої ліквідності - 0,6 - 0,8 у 2006-2007 роках. Відповідно до розрахунків коефіцієнта швидкої ліквідності у 2005 р. - 1,896; у 2006 р. - 1,553; у 2007 р. 1,475, що відповідає нормативу. І це означає, що наше підприємство здатне швидко вивільнити зі свого обороту кошти в грошовій формі для погашення боргу банку вчасно.

Аналізуючи коефіцієнт покриття, можна сказати що він показує достатність ресурсів підприємства для погашення його поточних зобов'язань. За розрахунками коефіцієнт у 2005 р. дорівнює 3,118, у 2006 р. дорівнює 2,574; у 2007 р. - 2,425, що задовольняє норматив, який повинен бути більший за 1.

Чистий оборотний капітал свідчить про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати подальшу діяльності. Нормативне значення - коефіцієнт повинен збільшуватися. За розрахунками даний показник відповідає нормативу, тобто підприємство може розширювати свою подальшу діяльність та сплачувати свої поточні зобов'язання.

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів. Таку оцінку можна провести на основі показників фінансової стійкості.

Наступним етапом проведення фінансового аналізу є аналіз та оцінка фінансової стійкості. Показники фінансової стійкості відображають рівень використання власних і залучених коштів у формуванні ресурсів підприємства, з'ясовуючи його залежність від тих чи інших джерел коштів, а відповідно і спроможність погашати заборгованість. Метою аналізу фінансової стійкості є визначення можливості підприємства вчасно і повністю виконувати платіжні зобов'язання, що виникають у процесі фінансово-господарської діяльності.

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватися за своїми зобов'язаннями.

Фінансова стійкість підприємства характеризується системою фінансових коефіцієнтів, які розраховуються як відношення абсолютних показників активу та пасиву балансу (таблиця Л.2).

Коефіцієнт фінансування характеризує залежність підприємства від залучених коштів, тобто яка кількість позикових коштів, залучених підприємством на 1 гривню вкладена в активи власних засобів підприємства. Чим вище значення даного показника, тим більша залежність підприємства від залучених коштів і тим ризикованіше ситуація, що може призвести до банкрутства. Нормативне значення даного показника не більше 1.

Збільшення коефіцієнта засвідчує посилення залежності підприємства від залучення позичених коштів і втрату фінансової стійкості.

Коефіцієнт фінансової стійкості є обернено пропорційним до коефіцієнта фінансування.

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) свідчить про незалежність підприємства від позикового капіталу та дорівнює частці власних коштів у загальній сумі джерел фінансування. Значення коефіцієнта фінансової незалежності (автономії) згідно з нормативними вимогами повинно перевищувати 0,5. Це означає, що всі зобов'язання підприємства можуть бути покритими за рахунок власних коштів. Збільшення коефіцієнта автономії свідчить про збільшення фінансової незалежності підприємства, зниження ризику фінансових труднощів у майбутньому.

Динаміку зміни показників ТОВ «Колос Трейд-С» відстежимо на прикладі даних, наведених у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Аналіз відносних показників фінансової стійкості ТОВ «Колос Трейд-С» протягом 2005-2007 років

Показник	Роки	Відхилення 2007 - 2005 рр.
	2005	2006	2007
1. Коефіцієнт фінансування	0,132	0,169	0,202	0,069
2. Коефіцієнт фінансової стійкості	7,575	5,900	4,960	-2,615
3. Коефіцієнт автономії	0,883	0,855	0,832	-0,051
4. Коефіцієнт маневрування власного капіталу	0,195	0,199	0,221	0,026
5. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	2,118	1,574	1,426	-0,692

Виходячи з даних табл. 2.6 бачимо, що коефіцієнт фінансування показує забезпеченість заборгованості власними коштами. Його нормативне значення менше 1, повинно спостерігатися зменшення. За розрахунками даного коефіцієнту спостерігається тенденція збільшення за 2005-2007 роки на 0,069, що матиме негативний вплив на діяльність підприємства при подальшому збільшенні. Тому потрібно звернути увагу на даний показник та не допускати його збільшення, бо це призведе до того, що підприємство не зможе розрахуватися за своїми зобов'язаннями за рахунок власних коштів і потрібно буде їх залучати, що приводить до додаткових витрат.

Зменшення коефіцієнта співвідношення власних і позикових коштів (коефіцієнт фінансової стійкості) в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від кредиторів, тобто про зменшення його фінансової стійкості. Отже, даний показник у 2005 -2007 роках мав незадовільне значення.

Коефіцієнт автономії характеризує частку власності самого підприємства у загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність. Чим вищий цей коефіцієнт, то більш фінансове стійким і незалежним від кредиторів є підприємство. Нормативне значення більше 0,5. За проведеними розрахунками у 2006 р коефіцієнт автономії складає 0,883; у 2006 р. - 0,855; у 2007 р. - 0,832, що відповідає нормативному значенню, тобто підприємство не залежить від позикових коштів.

Коефіцієнт маневрування власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано.

Значення даного показника повинно бути більше нуля. У 2005 р. значення було приблизно 0,195, у 2006 р. - 0,199, у 2007 р. - 0,221, що відповідає нормативному значенню.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами показує рівень забезпеченості підприємства власними оборотними засобами. Даний показник за розрахунками у 2005 р. дорівнює - 2,118, у 2006 р. дорівнює 1,574; 2007 р. - 1,426. Нормативне значення - більше 0,1, тобто розрахункові коефіцієнти задовольняють норматив. Але слід відмітити зменшення донного нормативу на 0,692 у 2007 р. порівняно з 2005р.

Аналіз рентабельності підприємства дає змогу визначити ефективність вкладення коштів у підприємства та раціональність їх використання.

Аналіз рентабельності малих підприємств здійснюється шляхом розрахунку наступних показників (таблиця Л.3):

- рентабельність активів характеризує ефективність використання активів підприємства або який прибуток одержить підприємство з кожної гривні, вкладеної в майно;

- рентабельність власного капіталу дає змогу зробити певні висновки щодо ефективності вкладення коштів в дане підприємство або ступеня дохідності власного капіталу підприємства;

- рентабельність діяльності свідчить про ефективність господарської діяльності підприємства або скільки чистого прибутку припадає на 1 грн. чистого доходу підприємства.

Кількісні значення розрахованих фінансових коефіцієнтів, як правило, відображають підвищений підприємницький та фінансовий ризик діяльності малого підприємства. Зміни в показниках рентабельності можна спостерігати, виходячи з даних таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 - Аналіз показників рентабельності ТОВ «Колос Трейд-С» протягом 2005-2007 років

Показник	Роки	Відхилення 2007 - 2005 рр.
	2005	2006	2007
1.Коефіцієнт рентабельності активів	0,020	0,039	0,011	-0,09
2.Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	0,023	0,047	0,013	-0,01
3.Коефіцієнт рентабельності діяльності	0,081	0,167	0,040	-0,041

Аналізуючи дані табл. 2.7, можна сказати, що рентабельність активів підприємства показує, яку суму чистого прибутку отримує підприємство на 1 грн., розміщену в активах. За аналізований період підприємство отримало прибуток у сумі 0,020 грн. на 1 грн., розміщену в активах у 2005 р., 0,039 грн. на 1 грн., розміщену в активах у 2006 р., 0,011 грн. на 1 грн., розміщену в активах у 2007 р.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу показує, яку суму прибутку приносять інвестовані кошти на 1 гривню. Цей показник має позитивне значення у аналізованому періоді.

Щодо коефіцієнта рентабельності діяльності, то він показує, яку суму прибутку отримає підприємство на 1 грн. реалізованої продукції. Отже у 2005 р. - 0,081 грн., у 2006 р. - 0,167 грн., у 2007 р. - 0,040 грн.

Аналіз показників ділової активності характеризує ефективність управління грошовими потоками підприємства, в т. ч. оборотними активами, кредиторською, дебіторською заборгованістю тощо. Алгоритми розрахунку основних показників оборотності наведені в таблиці Л.4.

Аналіз цих показників дає змогу зробити висновки щодо наявних резервів прискорення обороту всіх складових майна та коштів підприємства, а отже - щодо стану його ділової активності.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості дає можливість визначити, скільки разів протягом року (або аналізованого періоду) обсяги надходжень від реалізації можуть вмістити в собі середній залишок боргових прав.

Дебіторська заборгованість пов'язана з обсягами продажу, кредиторська заборгованість - з обсягами закупівель. Тривалість обороту кредиторської заборгованості - це термін, необхідний для розрахунків з постачальниками і підрядниками та іншими суб'єктами-кредиторами, які обслуговують поточну діяльність підприємства в частині придбання.

Якщо строк погашення кредиторської заборгованості хоча б на кілька днів перевищує строк погашення дебіторської заборгованості, то це свідчить про вміння користуватися позикою довше, ніж дозволяти це своїм боржникам.

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів дорівнює числу разів їх поповнення за рік.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу свідчить про ефективність його використання. Чим швидше підприємство обертає власний капітал, тим ефективніше воно ним користується.

Аналіз ділової активності малих підприємств слід доповнити розрахунком показників тривалості операційного циклу. Операційний цикл - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

У виробництві операційним циклом називають середній проміжок часу, необхідний для перетворення грошових коштів у продукт підприємства і, навпаки. В середньому на малих підприємствах тривалість операційного циклу становить 72 дні. Це свідчить про високий рівень ділової активності суб'єктів малого підприємництва.

Зміни в показниках можна спостерігати, виходячи з даних таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 - Аналіз показників ділової активності ТОВ «Колос Трейд С» протягом 2005- 2007 років

Показник	Роки	Відхилення 2007 -2005 рр.
	2005	2006	2007
1. Коефіцієнт оборотності активів	0,252	0,237	0,274	0,022
2. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	5,632	4,414	5,580	-0,052
3. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	5,075	4,107	4,274	-0,801
4. Термін обертання дебіторської заборгованості, днів	71	87	84	13
5. Термін обертання кредиторської заборгованості, днів	64	82	65	1
6. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	1,026	0,808	0,919	-0,11
8. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	0,239	0,220	0,251	0,012
9. Коефіцієнт оборотності власного капіталу	0,289	0,281	0,329	0,04

Аналіз таблиці показує, що коефіцієнт обертання активів, збільшився на 0,024 і склав у 2007 році 0,274. Ця тенденція є позитивною, адже чим більше оборотів здійснюють кошти за рік, тим ефективніше вони використовуються. Прискорення оборотності оборотного капіталу означає економію усіх видів ресурсів і вивільнення коштів з обороту.

Коефіцієнт обертання матеріальних запасів у порівнянні з 2005 роком зменшився на 0,11 і у 2007 році становив 0,919. Даний показник свідчить про те, що кількість оборотів матеріальних запасів за один рік у порівнянні з 2005 роком понизилася на 0,11. Це має негативну тенденцію.

Що стосується коефіцієнта обертання дебіторської заборгованості, то слід відзначити його зменшення з 5,075 у 2005 році до 4,274 у 2007 році. Тобто кількість оборотів дебіторської заборгованості за рік знизилась на 0,801. Це не є позитивним моментом в роботі підприємства. Термін обертання дебіторської заборгованості в період з 2005 року по 2007 рік збільшився на 13 і склав 84 днів. Збільшення терміну обертання дебіторської заборгованості пояснюється тим, що на цей період припадає її збільшення, а також відсутністю жорсткої політики щодо стягнення дебіторської заборгованості. Важливо відзначити, що чим триваліший період погашення, тим вищий ризик непогашення заборгованості.

Слід зазначити, що коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості зменшився з 5,632 у 2005 р. до 5,580 у 2007 р. Ця зміна призвела до підвищення показника терміну обертання кредиторської заборгованості. Він збільшився на 1 день і в 2007 р. становить 65 днів. Враховуючи ситуацію з терміном погашення дебіторської заборгованості, можна сказати, що підприємство по своїм зобов'язанням розраховується веде розрахунки з невеликим проміжком часу, ніж з своїми дебіторами.

На основі проведеного фінансового аналізу можна зробити висновок, що для отримання кредиту розрахункові показники ТОВ «Колос Трейд-С» задовольняються, тому рекомендації доцільні лише щодо рентабельності даного підприємства, адже за розрахунками вона є низькою. Для підвищення рентабельності необхідно збільшити прибуток підприємства, що можемо зробити за рахунок: збільшення об'єму реалізації продукції, збільшення цін, зниження собівартості продукції, збільшення джерел інвестування - внутрішніх заощаджень і залучення зовнішніх ресурсів, що матиме як наслідок фінансове оздоровлення економіки в цілому, поліпшення технологічної структури виробництва з використанням науково-технологічних досягнень світового рівня.

Останнім етапом для отримання підприємством кредиту є визначення оцінки кредитоспроможності за допомогою існуючих методів, які наведені у пункті 2.3 даної дипломної роботи.

2.3 Методичні підходи до оцінки кредитоспроможності підприємств, як визначальна умова кредитних відносин

За сучасних умов, надання банками позик суб'єктам господарювання носить ризиковий характер. Причина цього полягає в низькому професійному рівні менеджменту комерційних банків, зокрема у відсутності науково - обґрунтованих методів оцінки кредитоспроможності позичальника, а також у відсутності спеціалістів, компетентних у підготовці та прийнятті рішень щодо кредитування.

Треба відмітити, що поняття кредитоспроможності тісно пов'язане із основними рисами кредиту як економічної категорії. Цей зв'язок можна помітити розглядаючи принципи кредитування, а саме принципи повернення та терміновості. Кредитор, надаючи позичальнику у тимчасове користування кредитні ресурси розраховує на їх повернення у заздалегідь обумовлені строки. Таким чином кредитор виявляє певну довіру до позичальника, а це говорить про те, що він повинен бути впевнений у том, що той виконає свої зобов'язання які передбачені кредитною угодою. У зв'язку з цим банк повинен здійснити попередню фінансову оцінку позичальника з точки зору можливості та доцільності надання йому кредиту, а також визначити ймовірність його своєчасного погашення у відповідності з умовами кредитного договору. Результат цієї оцінки - характеризує кредитоспроможність клієнту банку.

Найбільш змістовним визначенням кредитоспроможності вчені - економісти розуміють такий фінансово-господарський стан підприємства або організації, який дає впевненість в ефективному використанні залучених коштів, можливості й готовності позичальника повернути кредит відповідно до умов кредитного договору.

Кредитоспроможність - це реальне правове становище і господарсько-фінансове становище позичальника, на основі оцінки якого банк схвалює рішення про початок (розвиток) або припинення кредитних відносин із позичальником. Зміст цієї категорії включає наявність передумов для одержання позик позичальником і можливість погасити їх у встановлені кредитним договором строки.

Отже, оцінка кредитоспроможності - це механізм визначення факторів, які задовольняють або перешкоджають виконанню базових умов кредитної угоди, та характеризують можливість, або навпаки, не можливість позичальника вчасно розрахуватись по прийнятим на себе зобов'язанням, які виникли у зв'язку із отриманням кредитних ресурсів у тимчасове користування.

Головною метою аналізу кредитоспроможності клієнта є:

- визначення ризику, який банк може взяти на себе;

- обсягів капіталу, що перебувають під ризиком;

- розробка заходів щодо запобігання та усунення ризику.

Всебічна оцінка фінансової стійкості позичальника та врахування можливих ризиків за кредитними операціями дають змогу.

Існує багато методик оцінки кредитоспроможності позичальника, виявлено, що застосовувані банками методи оцінки кредитоспроможності позичальника різноманітні, але всі вони містять певну систему фінансових коефіцієнтів. Ці набори коефіцієнтів різняться не тільки складом, а й кількістю. Так, методика банку Сгеdіt lіоne побудована на п'ятьох коефіцієнтах - правило «5С» як абревіатура від перших літер базових критеріїв кредитування: Character (характер); Capacity (спроможності); Capital (капітал); Collateral (забезпечення); Conditions (умови) [60, ст. 289-290], автори книги «Техніка фінансового аналізу» запропонували понад, а автори праці «Аналіз фінансових звітів (на основі GААР)» - понад 15 показників кредитоспроможності. Комерційні банки європейських країн використовують різні системи оцінки кредитоспроможності позичальників, найвідомішими серед яких є системи PARTS, CAMPARI, PARSER, назви яких також виступають як абревіатури від перших літер, слів, що визначають ключові умови кредитування.

Наприклад, «PARTS»: Purpose (цілі кредитування); Amount (розмір кредиту); Repayment (механізм погашення кредиту); Terms (строк, на який надається кредит); Security (забезпечення кредиту).

«PARSER»: Person - інформація про особу позичальника та його репутацію; Amount- обґрунтування суми кредиту, який просять; Repayment - можливості погашення; Security - оцінка забезпечення; Expediency - доцільність кредиту; Remuneration - винагорода банку (відсоткова ставка) за ризик надання кредиту.

«CAMPARI»: Character - репутація позичальника; Ability - оцінка бізнесу позичальника; Means - аналіз необхідності звернення за позичкою; Purpose - мета кредиту; Amount - обгрунтування суми кредиту; Repayment - можливість погашення; Insturanse - спосіб страхування кредитного ризику.

Українські комерційні банки розробляють власні положення та методики аналізу кредитоспроможності позичальників, в основу яких, як правило, покладено методичні рекомендації Національного банку України щодо оцінки комерційними банками кредитоспроможності та фінансової стабільності позичальника.

Оцінка кредитоспроможності позичальника може здійснюватись двома методами:

- метод коефіцієнтів ґрунтується на доборі оптимальних для конкретного підприємства коефіцієнтів та їх нормативних значень і аналізі їх у динаміці й порівнянні з середнім значенням у галузі або із значеннями на аналогічних підприємствах;

- метод рейтингової оцінки ґрунтується на присвоєнні певної оцінки (бала) за значення того чи іншого показника в кожній групі коефіцієнтів (на вибір банку) відповідно до встановленої банком шкали. Потім виводять загальну оцінку (бал), яка й визначає ступінь кредитоспроможності конкретного підприємства.

Кожен банк удається до своїх методів оцінки кредитоспроможності підприємств, однак усі ці методи підпорядковані певній системі фінансових показників, які характеризують клієнта: обов'язковість у розрахунках за раніше одержані кредити, поточний фінансовий стан, здатність у разі потреби мобілізувати кошти з різних джерел.

Критерії оцінки фінансового стану підприємства встановлюються банком на основі специфіки його кредитної діяльності. Для такої оцінки банком використовуються об'єктивні і суб'єктивні показники діяльності клієнта.

До об'єктивних показників діяльності клієнта належать:

- об'єм реалізованої продукції;

- прибуток, грошові потоки;

- збитки;

- склад і динаміка дебіторської і кредиторської заборгованості;

- рентабельність діяльності підприємства;

- рентабельність продукції;

- коефіцієнти ліквідності балансу;

- собівартість продукції, тощо.

Чинники суб'єктивного характеру включають:

- ефективність керування підприємством;

- макроекономічну ситуацію;

- стан розвитку галузі позичальника;

- ринкову позицію позичальника і його залежність від циклічних і структурних змін в економіці і галузі;

- наявність державних замовлень і державної підтримки;

- історію погашення позички в минулому;

- форму власності тощо.

Класичним підходом до оцінки кредитоспроможності підприємства вважається аналіз бухгалтерського балансу підприємства. Однак бухгалтерська звітність - не єдине джерело інформації для аналізу кредитоспроможності. Більшість фінансових показників дає лише загальне уявлення про стан клієнта. Тому додатково розглядають репутацію позичальника, його кредитну історію та інше.

Варто зауважити, що в Україні НБУ також розробляє для комерційних банків рекомендації щодо визначення фінансового стану і кредитоспроможності позичальників. Згідно «Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» від 06.07.2000р. № 279 критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно його внутрішніми положеннями щодо проведення активних операцій (кредитних) та методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника з урахуванням вимог положеннь, у яких мають бути визначені ґрунтовні, технічно виважені критерії економічної оцінки фінансової діяльності підприємств на підставі аналізу їх балансів та звітів про фінансові результатів динаміці тощо. Методика проведення оцінки фінансового стану підприємства яка розроблена банком є невід'ємним додатком до внутрішнього положення банку про кредитування.

Оцінка кредитоспроможності клієнта базується на фінансовому аналізі та особистому знанні робітником банку бізнесу даного клієнта. Останнє передбачає постійні контакти з клієнтом: особисте інтерв'ю з клієнтом, регулярне відвідування його підприємства.

В процесі особистої розмови з керівництвом малого підприємства з'ясовуються мета кредиту, джерело та термін повернення заборгованості. Клієнт повинен довести, що кредитуємі запаси до визначеного терміну знизяться, а кредитуємі витрати будуть списані на собівартість реалізованої продукції.

В цілому при аналізі доходів та витрат дотримуються трьох принципів: господарчий суб'єкт ніколи не зможе витратити більше, ніж він заробляє; кредитний інспектор повинен оцінювати доходи по розумному мінімуму, витрати - по максимуму. Тільки в цьому випадку данні сопоставимі і аналіз буде послідовним.

Таким чином, на рішення про видачу підприємству кредиту впливають не тільки результати економічного аналізу, але й особисте враження кредитного робітника від клієнта та його діяльності. Подібний підхід, незважаючи на свою трудомісткість, в повному обсязі дозволяє максимально врахувати особливості позичальника, достовірно оцінити його фінансовий стан, що в свою чергу сприяє зниженню ризику кредитування.

Методика оцінки кредитоспроможності, яка застосовується у СВ ХФ ВАТ «Кредитпромбанк», припускає перевірку і аналіз даних на основі отриманої бухгалтерської звітності підприємства, пакету документів які представляються для отримання кредиту, а також на основі суб'єктивних даних, якими вже володіє банк.

Проведемо оцінку кредитоспроможності ТОВ «Колос Трейд-С» на основі даних, які представленні у додатках Е, Ж, И, К.

ТОВ «Колос Трейд-С» на початку четвертого кварталу 2008 року подало заявку до СВ ХФ ВАТ "Кредитпромбанк" на отримання кредиту у розмірі 150000,00 грн. на купівлю зернозбирального комбайну. Для забезпечення своєчасного виконання своїх кредитних зобов'язань ТОВ «Колос Трейд-С» запропонувало у якості застави - нерухомість (будинок) та автомобіль (марки КАМАЗ, модель 5320), майно оцінене у 246300,00 гривень.

При аналізі кредитоспроможності СВ ХФ ВАТ «Кредитпромбанк» використовує блочну систему за принципом ранжування.

У кожному блоці підприємству виставляють певний бал, підсумковий рейтинг складається з суми балів за усіма блоками. На підставі рейтингу підприємство відносять до певного класу ризикованості.

Кредитна історія клієнта. ТОВ «Колос Трейд-С» є постійним клієнтом СВ ХФ ВАТ «Кредитпромбанк». Поточні рахунки підприємства відкриті у СВ ХФ ВАТ «Кредитпромбанк». Підприємство має сталі обороти по рахункам, які мають тенденцію до збільшення. Оборот по всіх рахунках підприємства, який розраховується як середньомісячні надходження на рахунки позичальника протягом останніх трьох місяців 1042,75 грн.

З 2005 року користується кредитами банку. Усі кредити та відсотки за користування ними були повернуті у встановлені терміни та у повному обсязі. На момент подання заявки не одержання кредиту товариство має кредитну заборгованість перед іншими банками, але яка непрострочена.

По даному розділу ТОВ «Колос Трейд-С» було оцінено у 110 балів.

По розділу об'єктивні фактори діяльності клієнта. Підприємство, яке аналізується в даній роботі, працює на українському ринку воно майже 8 років і займає достатньо сильні позиції. За час своєї роботи підприємство налагодило широку дилерську мережу та має постійну клієнтуру, коло якої постійно зростає.

Загальний досвід ведення фінансово-господарської діяльності більше 5 років. По даному розділу підприємство було оцінене у 95 балів.

Рівень організаційної бази під даний кредитний проект. ТОВ «Колос Трейд-С» має бездоганну ділову репутацію, вчасно розраховується з постачальниками та кредиторами. Аналізуючи всі вище перераховані фактори за цим блоком показників товариство отримало 70 балів.

Аналіз фінансового стану показники ліквідності (платоспроможності) (табл. 2.9):

- коефіцієнт миттєвої ліквідності, що характеризує те, як швидко короткострокові зобов'язання можуть бути погашені високоліквідними активами, становить : 2005 р. - 0,019; 2006 р. - 0,013; 2007 р. - 0,077;

- коефіцієнт поточної ліквідності, що характеризує можливість погашення короткострокових зобов'язань у встановлені строки становить : 2005 р. - 3,118; 2006 р. - 2,574; 2007 р. - 2,425;

- коефіцієнт загальної ліквідності становить: 2005 р. - 3,122; 2006 р. - 2,580; 2007 р. - 2,431.

Загальна сума балів 15.

Показники фінансової стійкості позичальника (табл. 2.9):

- коефіцієнт маневреності власних коштів, що характеризує ступінь мобільності використання власних коштів, становить: 2005 р. - 0,195; 2006 р. - 0,199; 2007 р. - 0,221;

- коефіцієнт незалежності, що характеризує ступінь фінансового ризику, становить: 2005 р. - 0,132; 2006 р. - 0,169; 2007 р. - 0,202;

- коефіцієнт фінансової стійкості показує питому вагу власних джерел та залучених на довгий термін коштів в валюті балансу, становить : 2005 р. - 7,575; 2006 р. - 5,900; 2007 р. - 4,960.

Загальна сума балів 30.

Показники рентабельності позичальника (табл. 2.9)

- рентабельність активів : 2005 р. - 0,020; 2006 р. - 0,039; 2007 р. - 0,011;

- рентабельність діяльності : 2005 р. - 0,08 1; 2006 р. - 0,167; 2007 р. - 0,040;

- наявність прибутків або збитків - на даному підприємстві є непокриті збитки за попередні роки. Загальна сума балів -30.

Таблиця 2.9 - Показники фінансової діяльності ТОВ «Колос Трейд-С»

Показник	Ріки
	2005	2006	2007
коефіцієнт миттєвої ліквідності	0,019	0,013	0,077
коефіцієнт поточної ліквідності	3,118	2,574	2,425
коефіцієнт загальної ліквідності	3,122	2,580	2,431
коефіцієнт маневреності власних коштів	0,195	0,199	0,221
коефіцієнт незалежності	0,132	0,169	0,202
коефіцієнт фінансової стійкості	7,575	5,900	4,960
рентабельність активів	0,020	0,039	0,011
рентабельність діяльності	0,077	0,167	0,040

Наступний етап - експертна оцінка об'єкта застави.

Для забезпечення своєчасного виконання своїх кредитних зобов'язань ТОВ "Колос Трейд-С" запропонувало у якості застави будинок та автомобіль. Огляд і оцінку заставного майна кредитний експерт здійснює самостійно без залучення експерта-оцінювача або з керівником підрозділу по роботі з малим та середнім бізнесом в разі, якщо сума кредитної операції перевищує ліміти повноважень кредитного експерта.

Оцінка майна, що пропонується у заставу, здійснюється на основі ринкової вартості аналогічного майна. Якщо розмір кредитної операції більше, ніж 100 000 доларів США в еквіваленті, або при складності у пошуку аналогів певних видів майна, оцінка такого майна здійснюється працівником з оцінки та моніторингу застав, або працівником, на якого покладено такі функції у філії (в такому разі, експертний висновок повинен бути наданий протягом 2-х робочих днів з моменту отримання необхідних документів від підрозділу по роботі з малим бізнесом) або незалежним сертифікованим експертом-оцінювачем - суб'єктом оціночної діяльності, що зареєстровані у встановленому законодавством порядку. Це фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча би один оцінювач, та які отримали сертифікат оціночної діяльності відповідно до цього Закону. Оцінювачі, які працюють в складі суб'єкта оціночної діяльності, обов'язково мають бути зареєстровані в Державному реєстрі оцінювачів та мати Свідоцтво про реєстрацію.

В даному випадку сума кредиту 150 000,00 гривень, тому оцінку здійснює кредитний експерт самостійно. Юридичним підтвердженням даного акту є договір застави нерухомого майна, та договір застави рухомого майна. Загальна вартість застави визначена у розмірі 246300,00 грн., що складає майже 1,6 суми кредиту. Отже, вартість застави зменшує кредитний ризик банку і гарантує повернення боргу та отримання прибутків у вигляді відсотків за користування ним. Обов'язковою умовою одержання кредиту є страхування предмета застави, що також зменшує ризик непогашення боргу.