Фінанси в Україні

Кредитною угодою не визначалася дата завершення Проекту, а тільки кінцева дата використання коштів позики - 31.12.2005.

У рамках впровадження проекту завершується оновлення аеронавігаційного обладнання відповідно до вимог Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО), що має підвищити ефективність обслуговування повітряних суден та безпеку польотів. Поставлено моно-імпульсні вторинні оглядові локатори (MSSR) для центрів керування повітряним рухом в містах Дніпропетровськ та Сімферополь, інстальовано автоматизовану систему організації повітряного простору для Украероцентру, реконструйовано Центр керування повітряним рухом (м. Сімферополь). Поставлено диспетчерський тренажер у Центр керування повітряним рухом (м. Дніпропетровськ), який ще не змонтовано.

Кошти позики використано в повному обсязі і у встановлені терміни.

Проект не завершено, а його реалізація продовжується за кошти Украероруху.

Проект "Розвиток залізничних шляхів України" (51,88 млн. дол. США)

Відповідальний виконавець - "Укрзалізниця" (посаду Генерального директора під час реалізації Проекту займали: Кірпа Г.М., Корнієнко В.В., Афтаназієв З.С., Гладких В.І.).

Затримки з ратифікацією Гарантійної угоди (6 місяців), набуттям її чинності (16 місяців) спричинили затримання реалізації Проекту. За угодою Проект мав бути завершений через 30 місяців (2,5 року) після дати набуття чинності, тобто, у 2003 році. Фактично, впровадження Проекту здійснювалося три роки і його завершено у 2005 році. Кошти позики використано у повному обсязі в сумі 51,88 млн. дол. США.

Результатом його реалізації стала модернізація 410 км колії на напрямку міжнародного транспортного коридору № 3. На цьому напрямку проведено близько 200 км середнього ремонту. За рахунок кредиту ЄБРР закуплено 27 одиниць колійної техніки. Економічний ефект, досягнутий від роботи колійних машин від дати вводу їх в експлуатацію, вже складає 40 млн. гривень.

Мета Проекту реалізована і кошти позики використані у повному обсязі, але терміни його впровадження перевищено на півроку.

Крім того, в період, що аналізувався продовжувалася реалізація

Проекту реконструкції Старобешівської ТЕС (еквівалент - 167,5 млн. дол. США) з кінцевою датою реалізації 30.06.2008, за яким, у зв'язку з недотриманням умов, вже анульовано понад 35 млн. дол. США або 20 відс. позики.

Таким чином, протягом 2001-2006 років за умовами угод завершено 5 проектів ЄБРР, у тому числі 2 з перевищенням встановлених термінів, по 7 проектах робота продовжується.

Мета у повному обсязі досягнута тільки по 3 з 5 проектів. По 3 проектах кошти використані повністю, а по решті рівень вибірки становить від 59 до 99 відсотків.

Основними причинами несвоєчасного та неповного виконання проектів є затримки з ратифікацією та набуттям чинності угодами, недоліки підготовчої роботи і тривале вирішення організаційних проблем.

Внаслідок невиконання умов Угод обсяг анульованих або втрачених позичкових ресурсів за проектами становить 87,8 млн. дол. США.

Незадовільний стан реалізації проектів МБРР та ЄБРР зумовлений існуванням в Україні проблем системного характеру, головними серед яких є: неналежне обгрунтування ініціювання та планування проектів; формування ризикової та диспропорційної структури проектного портфелю МБРР в Україні; складні українські та довготривалі процедури МФО щодо набуття чинності угод про позики та внесення змін до них; відсутність реальної відповідальності українських виконавців та бенефіціарів за несвоєчасне і неякісне впровадження проектів; недосконалість механізмів управління такими проектами.

Численні недоліки на підготовчому етапі та в ході реалізації проектів призвели до втрати кредитного ресурсу для їх фінансування на загальну суму майже 2 млрд. дол. США.

На противагу цьому, впродовж 2001-2006 років питома вага кредитних ресурсів, отриманих на фінансування інвестиційних проектів, у проектному портфелі МБРР складає лише 21 відсоток, решта 79 відсотків - це кредитні ресурси, отримані на фінансування інституційних (6 відс.) та системних проектів (73 відс), кошти яких спрямовані на фінансування державного бюджету.

4. Стан розрахунків за позиками МФО

4.1 Становище за позиками Міжнародних Фінансових Організацій

Протягом 2001-2006 років на платежі з погашення і обслуговування позик МБРР, ЄБРР та МВФ витрачено майже 3,9 млрд. дол. США.

Аналіз балансу надходжень позичкових коштів від цих МФО та платежів по них свідчить про формування негативного сальдо, починаючи з 2002 року (див. табл.3).

За цей період негативний баланс надходжень та платежів склався по МВФ - 1,8 млрд. дол. США та МБРР - 0,22 млрд. дол. США, а по ЄБРР він є ще позитивним і становить 0,12 млрд. дол. США.

Протягом останніх 6 років Україна здійснила платежів на користь МФО на 1,9 млрд. дол. США більше, ніж отримала від них позичкових ресурсів.

При цьому найбільші щорічні платежі у розмірах 800-900 млн. дол. США за прогнозними даними припадають на 2007-2008 роки. У зв?язку з цим, набуває ще більшої актуальності суттєве підвищення ефективності використання коштів позик МФО.

Впродовж 2001-2006 років розрахунки з МФО здійснювалися своєчасно і у повному обсязі, у разі неспроможності їх здійснення позичальниками вони забезпечувалися Мінфіном за рахунок коштів державного бюджету.

Станом на 01.11.2006 заборгованість перед державним бюджетом за позиками МБРР мають 13 позичальників на суму 56,7 млн. дол. США, за позиками ЄБРР - 2 позичальники на суму 0,4 млн. дол. США.

Аналізом встановлено, що основні проблеми з розрахунками виникли в рамках проектів МБРР - розвиток ринку електроенергії і розвиток насінництва, завершених ще у 1999 та 2000 роках, на них припадає понад 91 відс. всієї простроченої заборгованості.

Причинами такого стану є тривале невирішення Кабінетом Міністрів України питання запровадження ефективного механізму погашення позик МБРР, який вже діє в рамках погашення подібних позик ЄБРР, а також погашення позик МБРР бюджетними установами.

Так, у 2005 році Уряд запровадив* спеціальний механізм погашення заборгованості енергогенеруючих компаній (ВАТ "Дніпроенерго", ВАТ "Донбасенерго", ВАТ "Західенерго", ВАТ "Центренерго") перед державним бюджетом за зобов'язаннями згідно з угодою про позику МБРР по Проекту розвиток ринку електроенергії і, в результаті, протягом 2005 року цими компаніями відшкодовано державному бюджету 16,4 млн. дол. США, що майже у два рази більше, ніж за вісім попередніх років. Проте у 2006 році стан розрахунків знову погіршився, оскільки попереднє рішення приймалося лише на 2005 рік.

*Постанова КМУ від 14.05.2005 № 351 "Про затвердження зведеного фінансового плану Національної акціонерної компанії "Енергетична компанія України" на 2005 рік".

Таблиця 3 Баланс надходжень та платежів за позиками МФО (еквівалент млн. дол. США)

*За крос-курсом станом на 09.11.2006 1 СДР - 1,485 дол. США, 1 євро - 1,2776 дол. США.

У 2006 році Уряд прийняв три постанови* щодо Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання Українською академією аграрних наук, Українською державною насіннєвою інспекцією, Державною службою з охорони прав на сорти рослин зобов'язань за кредитами, наданими МБРР по Проекту розвитку насінництва. Як наслідок, заборгованість цих позичальників почала зменшуватися.

*Від 25.05.2006 № 724, від 19.07.2006 № 995, від 22.12.2006 № 1770.

У той же час, залишаються невирішеними питання щодо погашення заборгованості інших позичальників кредитних ресурсів по цьому ж Проекту: ЗАТ "Гібрид - С" та ЗАТ "Ворскла", по яких заборгованість накопичується з 1998 року і складає вже 11,2 млн. дол. США. На сьогодні справи про відшкодування заборгованості цими позичальниками державному бюджету розглядаються в судовому порядку, позивачем у справах виступає Міністерство фінансів України.

ЗАТ СНК "Одеська кукурудза" із заборгованістю 75 тис. дол. США визнано банкрутом.

По експериментальному проекту у галузі вугільної промисловості у позичальника АБ "Донвуглекомбанк" протягом 1997-2002 років утворилася заборгованість перед бюджетом в сумі 383 тис. дол. США, а банк у 2002 році оголошено банкрутом.

По проектах ЄБРР відновлення автомагістралі М06 та реформа фінансування дорожнього сектору у 2006 році утворилися незначні суми заборгованості перед державним бюджетом, по яких вживаються заходи щодо погашення.

Тривале невирішення Урядом питання запровадження ефективних механізмів погашення заборгованості за проектами призвело до зростання простроченої заборгованості за останні 6 років більше, ніж у 2,5 раза (на 36 млн. дол. США).

Висновок

В сучасних умовах реформування економічної системи України і побудови динамічного відкритого суспільства з високим рівнем соціальної орієнтованості необхідно в найкоротші терміни знайти рішення, здатні принципово вплинути на стабілізацію ситуації і стимулювати економічний розвиток. Важлива роль в подібній трансформації планово-централізованої економіки в багатоукладну ринкову належить державному регулюванню регіонального розвитку.

Саме держава може забезпечити створення умов для проведення структурної перебудови, пом'якшення галузевих і територіальних диспропорцій, стимулювання науково-технічного прогресу та ін. Формування ринкової економіки буде більш ефективним, якщо країна інтегрується в світову економіку, використовуючи для цього різноманітні форми економічного співробітництва, у тому числі обмін капіталів, товарів, технологій, виробничу кооперацію. Вже зараз стає ясно, що з метою підтримки і приросту бюджетних надходжень, виходу з кризи, що затягується, необхідно стимулювати інвестиційну співпрацю з іноземними партнерами і міжнародними фінансовими організаціями.

Залучення в економіку України зарубіжних інвестицій дозволить реалізувати стратегічні цілі створення в країні цивілізованого соціальноорієнтованого суспільства з високим рівнем життя, в основі якого лежить змішана економіка. Приплив іноземних інвестицій життєво важливий і для вирішення середньострокових зовнішніх інвестицій, незалежно від їх форми - фінансової, матеріально-речовинної, інтелектуальної завдань: виходу з кризи, подолання спаду виробництва тощо. Сукупність політичних, соціально-економічних, фінансових, культурно-історичних і організаційно-правових умов, що склалися в даний час в Україні, така, що не може ефективно стимулювати припливу. З другого боку, наша держава є привабливою для інвесторів, через наявність багатих природних ресурсів, виробничого потенціалу, кваліфікованої робочої сили, високих науково-технічних досягнень і ємкого споживчого ринку.

Як свідчить світовий досвід, стимулювати надходження іноземних інвестицій у найкоротші терміни можна шляхом створення особливих територіальних формувань у вигляді вільних економічних зон (СЕЗ). У даний час у світі існує понад 4 тисячі вільних зон. В них виготовляється і з них вивозиться більш як 15 відсотків світового торгового обороту. Вільні зони діють за принципом "шлюзів", завдяки яким національні товари і послуги надходять на світовий ринок, а іноземні ресурси вливаються в національну економіку, граючи важливу роль у розвитку економічної системи. Але іноземний досвід не може бути цілком перенесений до України. Тому необхідне його детальне вивчення, щоб розробити адаптовані до національних умов основні принципи зонування в Україні, визначити систему цілей, встановити пріоритети галузевої і функціональної орієнтації вільних зон в Україні. Об'єктом даного підручника є економіка держав з різним рівнем розвитку, предметом - різновиди вільних економічних зон, що утворюються залежно від цільової і функціональної спрямованості в системі світової економіки.

Протягом 1992-1994 років Україна набула членства у Міжнародному валютному фонді (МВФ), Міжнародному банку реконструкції та розвитку (МБРР), Багатосторонньому агентстві по гарантіях інвестицій (БАГІ), Міжнародній фінансовій корпорації (МФК) і Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), що відкрило доступ до порівняно дешевих кредитних ресурсів, які надавалися на пільгових умовах. У 1998 році Україна вступила до Чорноморського банку торгівлі і розвитку (ЧБТР), 27 травня 2004 р. приєдналася до Міжнародної асоціації розвитку (МАР) і стала 165-м членом цієї організації. Завершується підготовка договірної бази відносин між Україною та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ).

Головним результатом співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями стало формування на основі світового досвіду всіх атрибутів ринкової економіки, докорінна реформа господарського комплексу та оновлення системи управління в умовах підтримання макроекономічної та фінансової стабільності, врегулювання проблемних питань соціального захисту населення та удосконалення системи соціального захисту.

Основою співробітництва України зі Світовим банком є його стратегія допомоги нашій державі, в якій визначено основні напрями, зокрема, розвиток приватного сектора та муніципальної інфраструктури, розвиток енергетичної галузі, заходи по енергозбереженню та інші.

На поточний момент портфель проектів зі Світовим банком спрямовано на підтримку ключових напрямів економічних реформ, а саме: розвиток підприємництва та приватного сектора, структурну перебудову базових галузей економіки, реформування фінансового та банківського секторів, програми соціального захисту, охорону навколишнього середовища. Крім цього, кошти Світового банку направляються на фінансування інвестиційних проектів в електро- та теплоенергетиці, житловому та комунальному господарстві, соціальному секторі.

Програмна системна позика (ПСП) становить основу фінансової допомоги Світового банку для підтримання конкретних досягнень у реалізації програми структурних реформ уряду України у різних секторах і спрямована на вдосконалення структурної та інституційної бази, а передусім - на завершення і прискорення процесу формування інституційної законодавчої бази та на удосконалення управління в державному і приватному секторах.

Проект ПСП - приклад комплексного підходу до рішення проблем вітчизняної економіки і суспільства і передбачає здійснення заходів щодо 5 ключових напрямків: посилення фінансової дисципліни; поліпшення підприємницького середовища шляхом удосконалення державної регуляторної політики; удосконалювання правової бази прав власності; підвищення ефективності державного сектора і забезпечення його підзвітності; зм'якшення соціальних і екологічних ризиків перехідного етапу економіки.

Проект складається з трьох гнучких системних кредитних операцій по 250 млн. дол. США на загальну суму 750 млн. дол. США.

На сьогодні в Україні здійснюється підготовка 8 проектів, які підтримуються коштами Світового банку. Загальна сума позик Банку в рамках проектів, які знаходяться на стадії підготовки становить 714,8 млн.дол. США.

Крім того, на стадії ініціювання знаходиться 4 проекти, які підтримуються коштами ЄБРР (сума позик складає 4,5 млн.дол.США та 41,79 млн.євро) і на стадії підготовки - 7 проектів на загальну суму 345,5 млн.дол.США та 234,6 млн.євро, в тому числі сума позик - 182 млн.дол. США та 161,4 млн.євро.

На цей час в Україні здійснюється реалізація 11 проектів, які підтримуються коштами Міжнародного банку реконструкції та розвитку на загальну суму 1804,89 млн.дол.США, у тому числі сума позик за якими складає 923,02 млн.дол.США. Крім того, реалізується один гарантійний проект на суму 100 млн.дол.США та два грантові проекти на суму 30,1 млн.дол.США.

За рахунок коштів ЄБРР впроваджуються 7 проектів на загальну суму 285,826 млн.дол.США та 254,728 млн. євро, у тому числі сума позик за якими складає 213,536 млн.дол.США та 178,102 млн. євро.

У цілому співробітництво з міжнародними інституціями позитивно відбивається на процесі стабілізації, оскільки кредити мають безпосередньо реформозорієнтований характер. Водночас кредитний потенціал як МВФ, так і Світового банку, а також ЄБРР достатньо обмежений через особливість кредитних відносин між країною-реципієнтом та інституцією, що здійснює кредитну програму. Тому характерною особливістю акумуляції ресурсів через провідні організації світового фінансово-кредитного регулювання є відсутність мобільності кредитного процесу і значні процедурні ускладнення переговорної стадії кредитування.