Фінанси в Україні

обсяги співфінансування за проектами внаслідок порушення графіків реалізації проектів не витримувалися; відповідальними виконавцями інституційних проектів допускалися прорахунки при плануванні коштів загального фонду державного бюджету;

Стратегія співробітництва України з МФО затверджена постановою Кабінету Міністрів України на 2,5 року пізніше продовженого на 9 місяців терміну і на період 2006-2008 роки, а не як передбачалося заходами на 2004-2006 роки;

Міністерством економіки України затверджено документи щодо проведення експертизи техніко-економічного обгрунтування проектів на півроку пізніше встановленого терміну.

Як наслідок, пакет документів щодо проведення експертизи ТЕО проектів почав застосовуватися лише в 2005 році.

За інформацією Міністерства економіки України з грудня 2005 по листопад 2006 року зареєстровано та здійснено експертизу 11 проектів, надіслано до Кабінету Міністрів України комплексні експертні висновки щодо доцільності впровадження 6 проектів, повернуто на доопрацювання матеріали по 5 проектах.

З метою усунення системних недоліків у процесі підготовки та реалізації спільних з МФО проектів* утворено Міжвідомчу робочу групу у складі представників Міністерства фінансів України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного казначейства України, Головного контрольно-ревізійного управління, Міністерства закордонних справ України, Секретаріату Кабінету Міністрів України та представників Світового банку під головуванням Першого заступника Міністра економіки України А.А.Максюти, для розгляду на засіданнях якої та прийняття узгоджених рішень визначено ряд важливих питань**, проте аналіз виконання відповідних заходів на час проведення перевірки свідчить про їх незавершеність.

*На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 27.01.2006 № 59982/21/1-05.

**Забезпечення реалізації механізму включення запозичень МФО до Державного бюджету України; впровадження методологічного та інституціонального забезпечення переходу на касове виконання спільних з МФО проектів через рахунки, відкриті в органах Держказначейства; скорочення термінів проходження платіжних документів у Мінфіні; внесення змін до процедур відбору комерційних банків; законодавче врегулювання питань, пов'язаних із визначенням виду забезпечення для обслуговування і погашення позик МФО.

У 2006 році* затверджено план заходів щодо забезпечення ефективного залучення та використання коштів МФО на 2006 рік.

*Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 № 62-р "Про заходи щодо забезпечення ефективного залучення та використання коштів МФО".

Міністерство економіки України, якому було доручено проводити моніторинг виконання плану заходів та щокварталу інформувати Кабінет Міністрів України про результати роботи, по закінченню третього кварталу інформувало Кабінет Міністрів України про невиконання доручень: щодо вдосконалення нормативно-правових актів, які регулюють бюджетний процес у частині запозичення коштів МФО (п. п. 4, 6 Плану заходів) та стосовно запровадження виконання проектів МФО через Держказначейство (п. п. 8, 9, 10, 11), а також про підвищення кваліфікації працівників центральних органів виконавчої влади, які задіяні у підготовці та впровадженні проектів (п. 14). У зв'язку з чим терміни виконання 8 з 16 заходів дорученнями Кабінету Міністрів України продовжені.

Незважаючи на прийняття ряду рішень щодо удосконалення нормативно-правового та організаційного забезпечення співробітництва України з МФО багато проблем залишається неврегульова-ними, що негативно впливає на ефективність використання залучених кредитних ресурсів.

Основними причинами такого стану є тривала нормативно-правова невизначеність стратегії співпраці України з МФО, відсутність її ув'язки із програмами дій Уряду*, неповне та несвоєчасне виконання Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України та іншими відповідальними виконавцями рішень Кабінету Міністрів України з цих питань.

*"Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Відкритість, дієвість, результативність" (15.03.2003), "Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Послідовність. Ефективність. Відповідальність" (12.03.2004), "Програма діяльності Кабінету Міністрів "Назустріч людям" (04.02.2005).

Вперше стратегію співробітництва з МФО затверджено лише у середині 2006 року. Більшість нормативних та методичних документів щодо співпраці з МФО затверджено в 2004-2006 роках і вони ще не мали позитивного впливу на підвищення ефективності використання запозичених ресурсів.

Тривалий час не вирішується питання включення програм державних запозичень до проектів законів України про Державний бюджет України на кожний рік, що призводить до затримок з підготовки та реалізації проектів МФО.

Нормативно не забезпечена системність контролю за ходом підготовки та реалізації проектів. Централізувавши функції координації роботи з підготовки та реалізації проектів у Мінекономіки, Уряд не сконцентрував контрольних функцій за виконанням проектів на всіх стадіях та діяльністю груп управління проектами.

Суттєвою проблемою залишається організаційно-кадрове забезпечення реалізації проектів через групи управління проектами, низький рівень їх кваліфікації; створення групи управління по кожному проекту, замість зосередження всіх функцій супроводження проектів МФО в одній спеціально створеній структурі; часту зміну посадових осіб, на яких покладається відповідальність за цільове та ефективне використання коштів проектів та відсутність правонаступництва.

3. Аналіз стану використання коштів позик Міжнародних Фінансових Організацій для реалізації проектів

3.1 Оцінка виконання Стратегій допомоги Україні МБРР та ЄБРР

У 2000 році експертами МБРР був підготовлений Звіт про аналіз Стратегії надання Банком допомоги Україні, згідно з яким вона була ефективною лише частково, а, з погляду перспективних наслідків для розвитку, надання допомоги Україні виявилось незадовільним. Банк часто переоцінював можливості Уряду у проведенні реформ. Незважаючи на спроби досягти спільного бачення перспектив подальшого розвитку, значна кількість політиків та урядовців не сприймала фундаментальних принципів ринкової економіки.

В цілому, в економіці України позитивних структурних змін не відбулося. Жоден із довгострокових інвестиційних проектів так і не був реалізований у повному обсязі.

У зв'язку з цим, Банк у 2000 році оцінив попередню співпрацю з Україною, як десятиліття втрачених можливостей.

У 2000 році Радою директорів МБРР була затверджена Стратегія співпраці Банку з Україною на 2001-2003 роки обсягом 1,8 млрд. дол. США (за базовим сценарієм), яка передбачала кредитну підтримку України залежно від практичних результатів, запланованих проектом Програмна системна позика.

Пріоритетними напрямами діяльності МБРР, згідно з цією Стратегією, була підтримка реформування системи соціального захисту населення України, системи охорони здоров'я через боротьбу з розповсюдженням СНІДу і туберкульозу, сприяння розвитку приватного сектору економіки України, забезпечення суспільного діалогу в Україні та розбудова громадського суспільства з метою суспільної підтримки курсу економічних реформ, програми модернізації державної податкової служби.

У 2001-2003 роках передбачалася реалізація 13 інвестиційних проектів на суму майже 1 млрд. дол. США та отримання трьох траншів Програмної системної позики на 750 млн. дол. США. Фактично, в цей період схвалено лише 8 інвестиційних проектів на суму 500 млн. дол. США.

Через незадовільний стан виконання Українською стороною ряду погоджених заходів мали місце затримки з прийняттям Радою директорів МБРР рішень щодо надання позик. В результаті, із передбачених проектом ПСП 750 млн. дол. США у 2001-2003 роках отримано лише 327,5 млн. дол. США, у тому числі один транш ПСП - 250 млн. дол. США та частина ПСП-2 в сумі 77,5 млн. дол. США.

Протягом 2001-2003 років Банк анулював 5 інвестиційних проектів: реформи державного управління та Фонду передекспортних гарантій; структурної перебудови вугільної промисловості, оскільки Уряд України змінив свою стратегію в цьому секторі; "Розширення теплопостачання м. Севастополь" через відмову Севастопольської міської ради надати згоду на отримання цієї позики; боротьба із забрудненням довкілля, робота над яким не розпочалася внаслідок недостатнього прогресу в посиленні потенціалу установ, які займаються питаннями охорони довкілля.

Через невиконання Урядом більшості інституційних показників у рамках реалізації Стратегії надійшло лише 0,5 млрд. дол. США або 27,8 відс. від загальної суми 1,8 млрд. дол. США.

У звіті МБРР, при підготовці нової Стратегії допомоги Україні на 2004-2007 роки, зазначено, що "спроможність України використати ресурси Банку протягом минулих трьох років виявилася меншою, ніж це очікувалося, особливо, зважаючи на довший час, необхідний для виконання орієнтовних показників, що лежать в основі серії програмних системних позик (ПСП), та на постійні ускладнення, пов'язані з процедурами схвалення інвестиційних проектів".

Банк засвідчив той факт, що проходження і виконання проектів в Україні і надалі є проблематичним. Затримки, значною мірою, відображають реальні темпи реалізації програми Уряду України порівняно з початковими сподіваннями.

Затримки із проходженням проекту особливо характерні для тих проектів, які потребують схвалення місцевими органами влади або Верховною Радою України. В результаті, Банком прийнято рішення не брати участі в прямому кредитуванні місцевих структур.

Нова Стратегія допомоги Україні на 2004-2007 роки затверджена МБРР 23 жовтня 2003 року, загальний обсяг запозичень за базовим сценарієм становить від 1,8 до 2,4 млрд. дол. США.

Загальна мета Стратегії - підтримати Європейський вибір України, проголошений у Посланні Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки" та Програмі діяльності Уряду України, надалі сприяючи інституційному розвитку, що стимулюватиме створення середовища, сприятливого для підприємницької діяльності, та ширшого залучення громадськості до роботи органів влади. Стратегія зорієнтована, в першу чергу, на підтримку реалізації Програм Уряду. Однак на 2006 рік Програма Уряду взагалі не приймалася, немає її, поки що, і на 2007 рік.

З боку Банку основним засобом прямої підтримки бюджету на 2004-2007 роки залишена серія однотраншевих Програмних системних позик, у рамках яких надається допомога у реалізації програми Уряду стосовно досягнення відповідних інституційних орієнтовних показників в п'яти тематичних сферах: фінансової дисципліни, прав власності, зміцнення та спрощення регулятивної бази, управління державними ресурсами, соціальної та екологічної стабільності. Їх виконання розраховано, приблизно, на річний період і кошти надаватимуться лише після виконання відповідних орієнтовних показників. Доступ до отримання коштів для підтримки бюджету повністю залежатиме від показників діяльності та досягнення результатів.

В рамках Стратегії базовими були програмні системні позики обсягом 1,45 млрд. дол. США, реалізація яких відбувалася з проблемами. Так, впровадження Проекту Програмна системна позика (ПСП-2) відбувалося повільніше, ніж передбачалося. Якщо перший транш ПСП-2, в сумі 75 млн. дол. США, надійшов у грудні 2003 року, то другий, в сумі 175 млн. дол. США, лише у червні 2005 або через 2,5 року.

Така ситуація склалася внаслідок невиконання Українською стороною погоджених умов, зокрема, Верховною Радою України не введено в дію Закон України про реструктуризацію заборгованості в енергетичному секторі, а Урядом не проведено приватизації погодженої кількості енергетичних компаній.

Координація Проекту ПСП-2 супроводжувалася рядом проблем, серед яких обмежені спроможності Міністерства економіки впливати на роботу інших установ, що, у свою чергу, не давало можливості вчасно опрацьовувати інформацію, яка надходить від цих установ та готувати аналітичні матеріли для Кабінету Міністрів України.

Проміжні показники, що характеризують стан виконання Стратегії в 2004-2005 роках, є наступні.

Якщо в 2004 році відсоток проблемних проектів за кількістю складав 28,6, а за сумою - 10,7 відс, то в 2005 році ці показники збільшилися і становили, відповідно, 33,3 та 27,3 відсотка.

Протягом часу дії Стратегії Банком відмічалися чотири проблемних інвестиційних проекти: контроль за туберкульозом та ВІЛ/СНІДом в Україні; Україна - розвиток через Інтернет; модернізація державної податкової служби України; видача державних актів на право власності на землю та розвиток системи кадастру, по яких відчутного прогресу так і не сталося.

У джерелах фінансування Державного бюджету України на 2006 рік передбачалося надходження позики ППР у сумі 500 млн. дол. США, однак через невиконання ряду погоджених умов ці кошти так і не надійшли. На 2004-2007 роки передбачалося кредитування інвестиційних проектів та отримання коштів у рамках Програми політики розвитку (у сумі від 1,8 до 2,4 млрд. дол. США). Фактично, за цей період схвалено лише 6 інвестиційних проектів на суму 0,63 млрд. дол. США та одержано тільки один транш ППР-1 в сумі 251,26 млн. дол. США і частину ПСП-2 в сумі 172,5 млн. дол. США в рамках попередньої Стратегії допомоги на 2001-2003 роки.

Через невиконання Урядом більшості інституційних показників та існування проблем при реалізації інвестиційних проектів, надійшло лише 0,58 млрд. дол. США позичкових коштів або 32 відс. від загальної суми 1,8 млрд. дол. США за базовим сценарієм. Недо-надходження фінансових ресурсів МФО компенсувалося Кабінетом Міністрів України шляхом здійснення зовнішніх комерційних запозичень.

Нині проводиться робота щодо підготовки нової Стратегії допомоги Україні Банком на 2007-2011 роки.

Протягом 2001-2006 років Європейським банком реконструкції та розвитку затверджено три стратегії допомоги Україні (пріоритети залишалися, в основному, незмінними) і тільки Стратегія на 2005- 2007 роки схвалена Кабінетом Міністрів України (див. табл. 2).

В рамках цих стратегій схвалено 6 проектів у державному секторі на загальну суму 0,4 млрд. дол. США, а реалізовано 5 - обсягом 0,18 млрд. дол. США. Через недотримання умов по 2 проектах анульовано коштів на суму понад 50 млн. дол. США. Несвоєчасна реалізація окремих проектів та неповне використання коштів позик свідчить про неповну реалізацію цілей, визначених цими стратегіями.

Таблиця 2

2000-2002	2002-2004	2005-2007
Зміцнення банківсько-фінансового сектору та забезпечення фінансових потреб малого й середнього бізнесу;	Банківський сектор;	Посилення інституційної спроможності фінансового сектору та підвищення рівня фінансування для підприємств та малих і середніх підприємств;
допомога у комерції та структурних реформах у сфері муніципальних послуг і інфраструктури транспорту, телекомунікацій;	приватний бізнес;	підтримка реструктуризації та модернізації української інфраструктури автомобільних доріг, залізниць, портів та аеропортів;
ядерна безпека та енергозабезпечення;	транспортна інфраструктура;	підтримка електроенергетичного та нафтового сектору економіки України;
підтримка і реструктуризація промислового сектору, реструктуризація великих підприємств, агропромислового комплексу, виробництв товарів широкого споживання, експортно-орієнтованих виробництв	ядерна безпека;	допомога у поліпшенні підприємницького клімату та розвитку конкуренції в приватному секторі
	реформа в енергетичному комплексі;
	агробізнес

Головні блоки пріоритетних напрямків стратегій допомоги Україні ЄБРР

3.2 Оцінка використання позик та виконання проектів

МБРР надавав Україні позики на реалізацію як системних, так і інвестиційних проектів, а ЄБРР здійснював кредитну підтримку тільки інвестиційних проектів.

У 2001-2006 роках планувалася реалізація 38 проектів МБРР та ЄБРР, з яких фактично завершено 9 інвестиційних та 3 системні проекти, в стадії реалізації знаходиться 14, не розпочато реалізацію 5 проектів, анульовано на початковій стадії 5 та в ході реалізації - 2 проекти.

Протягом цього періоду мали місце суттєві затримки в ході підготовки та реалізації проектів, спостерігалася найгірша серед країн СНГ та частини країн Європи вибірка коштів, відзначалося недосягнення запланованих цілей по більшості проектів, і, як наслідок, неефективне використання залучених ресурсів.

3.2.1 Стан використання позик МБРР на реалізацію системних проектів

Протягом 2001-2006 років здійснювалася реалізація трьох системних позик МБРР, кошти по яких надійшли в рамках Проекту Програмна системна позика (ПСП-1, ПСП-2) та Проекту Позика на політику розвитку (ППР-1).

Центральним елементом Стратегії співпраці МБРР з Україною на період 2001-2003 роки визначався Проект Програмна системна позика, від реалізації якого Банк ставив у залежність всю програму кредитування України.

Мета Проекту, розрахованого на три роки, - підтримка реальних досягнень у виконанні структурних реформ Кабінету Міністрів України у сферах: фінансової дисципліни, регуляторної сфери, прав власності, підзвітності державного сектора і управління соціальними, екологічними ризиками. В рамках реалізації Проекту передбачалося отримати 750 млн. дол. США.

Умовами отримання коштів було: зменшення накопиченої заборгованості перед бюджетом; зміцнення платіжної дисципліни у розрахунках за електроенергію та газ; удосконалення регулятивної бази у фінансовому секторі; досягнення прогресу на шляху вступу в СОТ; вдосконалення правової бази реформ в аграрному секторі; досягнення подальшого прогресу у сфері прозорої приватизації низки великих енергетичних підприємств; поліпшення використання державних ресурсів шляхом впровадження Плану заходів щодо оцінки системи фінансового контролю в Україні; запровадження ефективнішої податкової системи та системи доходів.

Орієнтовні показники, що характеризували хід виконання завдань Проекту конкретизовані у Матриці інституційних та стратегічних результатів Проекту Програмна системна позика.

Отримання кожного траншу пов'язане з виконанням погоджених умов та наданням свідчень Банку про досягнення відповідних результатів в секторах економіки України.

Обов'язковою умовою отримання коштів МБРР під системні проекти є забезпечення макроекономічної стабільності, що підтверджується представниками Міжнародного валютного фонду.

Проект Перша Програмна системна позика в сумі 250 млн. дол. США затверджений МБРР 20.09.2001, Україна отримала кошти позики у повному обсязі (за мінусом разової комісії 2,5 млн. дол. США) 24 вересня та 11 грудня 2001 року. Кошти наступної, Другої Програмної системної позики, у сумі 250 млн. дол. США, планувалося отримати у 2002 році.

Проте через незадовільне виконання Українською стороною ряду погоджених з Банком заходів Рада директорів МБРР у 2002 році не затвердила рішення про надання Україні Другої Програмної системної позики.

Угода про позику Друга Програмна системна позика між Україною та МБРР підписана лише 17.12.2003, і 23.12.2003 отримано тільки частину позики у сумі 75 млн. дол. США.

Протягом 2004 року із 24 погоджених умов позики було виконано 13, по 6 умовах існували розбіжності в оцінці українською стороною та МБРР щодо ступеня їх виконання, вважалися невиконаними, за оцінкою Банку, 5 умов, серед яких: припинення процесу збільшення податкової заборгованості підприємств енергетики, зменшення заборгованості по соціальних виплатах, зменшення податкової недоїмки перед бюджетом та перегляд системи пільг і компенсацій, проведення земельної реформи, схвалення і опублікування Кабінетом Міністрів України "білої книги" з внутрішнього фінансового контролю.

Як наслідок, у 2004 році не були отримані 175 млн. дол. США, враховані в джерелах фінансування Державного бюджету України, і, за зверненням Кабінету Міністрів України, Банк переніс дату закриття позики з 31.12.2004 на 30.06.2005.

Для завершення Другої Програмної системної позики Банк вважав обов'язковим виконання трьох ключових умов:

прийняття Верховною Радою України та введення в дію Закону про реструктуризацію заборгованості в енергетичному секторі;

реалізації рішень щодо створення єдиної системи реєстрації землі та нерухомості;

затвердження Кабінетом Міністрів України концепції розвитку системи внутрішнього фінансового контролю, яка відповідає стандартам ЄС.

Після надання свідчень про їх виконання, в Україну 22.06.2005 надійшли кошти другої частини Другої Програмної системної позики в сумі 175 млн. дол. США (за мінусом разової комісії 2,5 млн. дол. США).

Проект Програмна системна позика, розрахований на три роки, фактично реалізовувався 4,5 року, замість передбачених 750 млн. дол. США Україна отримала тільки 500 млн. дол. США. Значна кількість питань по зобов'язаннях в рамках Проекту, українською стороною залишилась невирішеною.

Протягом 2005-2006 років реалізовувався Проект Позика на політику розвитку (ППР), розрахований також на три роки (2005- 2007) з обсягом до 1,45 млрд. дол. США. Проект Позика на політику розвитку залишається найважливішим елементом співробітництва України та МБРР.

Мета Проекту - підтримка реальних досягнень у виконанні структурних реформ Кабінету Міністрів України у сферах: поліпшення інвестиційного клімату, державного управління та фінансового менеджменту, соціальної інтеграції.

Умови отримання коштів - відміна сумнівного регулювання підприємницької діяльності; створення агенції із сприяння інвестиціям; спрощення процедур митної очистки; у відповідності зі стандартами СОТ та ЄС посилення законодавства, що регулює санітарно-гігієнічну сферу та фітопрепарати; прийняття законодавства з модернізації податкового управління; лібералізація телекомунікацій; право на торгівлю квотами викидів в атмосферу за Кіотським протоколом; поліпшення правової бази корпоративного управління та сек'юритизації; ухвалення стратегічного напрямку розвитку та діяльності Ощадного банку; зміцнення банківського законодавства шляхом прийняття нової редакції Закону України "Про банки і банківську діяльність"; скорочення податкової заборгованості відносно ВВП; скорочення пенсійних витрат відносно ВВП; прийняття Закону про державну службу, сумісного зі стандартами ЄС; внесення поправок до Закону "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"; надання Рахунковій палаті дозволу проводити аудит використання державних доходів; прийняття Національної стратегії реформування галузі охорони здоров'я; кроки у напрямку уніфікації збирання внесків на соціальне страхування єдиним державним органом; зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель; гармонізація іпотечного законодавства з відповідними директивами ЄС; запровадження нормативно-правової бази для запозичень в межах країни.

Умови отримання коштів конкретизовані в Матриці інституційних та стратегічних результатів Проекту Позика на політику розвитку. Їх виконання розраховано на річний період і кошти виплачуються лише після виконання відповідних орієнтовних показників. Доступ до підтримки державного бюджету повністю залежить від показників діяльності та досягнення відповідних результатів в секторах економіки України.

Угода про Першу позику на політику розвитку між Україною та МБРР на суму 251,26 млн. дол. США була підписана 09.07.2005 і кошти цієї позики за мінусом разової комісії 0,6 млн. дол. США отримано 19.07.2005 та 06.10.2005.

Для виконання зобов'язань, взятих по Проекту Друга Позика на політику розвитку, Кабінет Міністрів України затвердив План заходів з підготовки Проекту, розрахований на організацію робіт відповідальними виконавцями на період до 2006 року. Стан їх реалізації наступний.

На кінець 2006 року виконано 12 орієнтовних показників, досягнуто прогрес у виконанні 26 заходів, в стадії виконання знаходиться 9 заходів.

Залишаються невирішеними наступні 6 умов Проекту, які, за оцінкою Банку, визначені як ключові та такі, що потребують уваги української сторони:

подальше удосконалення правової бази системи фінансування іпотеки (відповідальні - ДКЦПФР, Держкомзем, Мін'юст, НБУ);

посилення регулятивних повноважень регуляторів небанківських фінансових установ з метою забезпечення поліпшення регулювання та нагляду на ринку фінансових послуг (відповідальні - ДКЦПФР, Держфінпослуг);

прийняття змін до Закону України про акціонерні товариства (відповідальний - ДКЦПФР);

прийняття змін до проекту Закону України "Про іпотечні облігації" (в частині врахування коментарів Світового банку щодо його удосконалення);

реформа системи закупівель (відповідальний - Мінекономіки);

початок функціонування єдиного реєстру прав власності на землю та нерухомість в рамках єдиного органу.

За оцінкою Світового банку, відсутній прогрес по 2 заходах, запланованих на 2006 рік щодо прийняття Податкового кодексу та сумісного з вимогами СОТ і ЄС законодавства про санітарні та фітосанітарні стандарти, а по 2 показниках терміни виконання заходів перенесені: стосовно підписання Меморандуму про розвиток Ощадбанку, з 30.06.2006 на 31.12.2006; скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення та ухвалення закону про земельний ринок (мораторій продовжено до 2008 року). Через невиконання Урядом більшості інституційних показників та існування проблем при реалізації інвестиційних проектів, надійшло лише 0,58 млрд. дол. США позичкових коштів або 32 відс. від загальної суми 1,8 млрд. дол. США за базовим сценарієм. Недо-надходження фінансових ресурсів МФО компенсувалося Кабінетом Міністрів України шляхом здійснення зовнішніх комерційних запозичень.

3.2.2 Стан використання позик МБРР на реалізацію інвестиційних проектів

У 2001-2006 роках позиками МБРР підтримувалося впровадження 16 проектів розвитку, з яких в цей період завершено 6 (з них 2 анульовано).

Проект енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва (18,29 млн. дол. США).

Відповідальний виконавець - Київська міська державна адміністрація (Голова адміністрації в цей період - Омельченко О.О.).

Майже трирічна підготовка Проекту не трансформувалася в його якісне техніко-економічне обгрунтування, що спричинило необхідність суттєвих коригувань у процесі реалізації. Ще на початковій стадії Проекту КМДА протягом майже трьох місяців не могла визначити осіб, уповноважених здійснювати запити субкредиту, шести місяців - оформляла зразки їх підписів, і тільки через 12 місяців отримала ліцензії Національного банку України на відкриття гривне-вого рахунку, що призвело до затримки впровадження Проекту на 1,5 року. Основні платежі почали здійснюватися через 17 місяців після підписання Угоди про позику та через 13 місяців після набуття її чинності. Більше половини контрактів у межах Проекту укладалися та реалізовувалися із суттєвим відставанням від графіка (від двох місяців до трьох років). Недосконала, багаторівнева система проходження платіжних документів, у першу чергу, в установах Київської міської державної адміністрації, спричинила порушення термінів розрахунків та додаткових втрат для бюджету м. Києва через сплату штрафних санкцій (пені).

Основною причиною такого стану реалізації Проекту стала відсутність ефективної системи контролю за його впровадженням, оскільки створена Кабінетом Міністрів України для цих цілей Міжвідомча робоча група практично припинила свою діяльність ще на початку впровадження Проекту.

Як наслідок, Проект у передбачені терміни не завершено (продовжено на 6 місяців), кошти позики у повному обсязі не використано (анульовано понад 3 млн. дол. США), основні результативні показники виявилися нижчими, ніж прогнозувалося.

Проект розвитку експорту (60 млн. дол. США та 7,67 млн. євро).

Відповідальний виконавець - Державний експортно-імпортний банк України (Голова правління в період реалізації Проекту - Сорокін О.М.).

За час реалізації Проекту Укрексімбанком видано 20 підпри-ємствам-експортерам 36 кредитів на загальну суму 57,5 млн. дол. США та 7,67 млн. євро. Частину коштів, у сумі 2,5 млн. дол. США, Укрексімбанк використав для власних цілей.

Хоча проблем з реалізацією Проекту практично не було, проте у встановлені терміни кошти не були повністю вибрані, тому його термін продовжено на один рік.

У зв'язку з успішним завершенням Проекту та повним використанням коштів позики у 2006 році укладена нова подібна угода з МБРР на суму 154,5 млн. дол. США.

Проект розвитку системи казначейства (16,4 млн. дол. США).

Відповідальний виконавець - Державне казначейство України (керівники в період виконання Проекту: Кірєєв О.І., Петрашко П.Г.).

Угода про надання позики між Україною та МБРР, підписана 15.09.98, тричі подавалася для розгляду до Верховної Ради України, але була відхилена. Незважаючи на це, Міністерство юстиції України листом від 30.06.99 № 21-9-1846 за підписом Міністра Станік С.Р. надало МБРР юридичний висновок щодо прийняття українською стороною Угоди до виконання.

Використання коштів позики розпочалося тільки з 2000 року.

Головними невирішеними питаннями були: неналежна швидкість та якість телекомунікаційних ліній, наданих оператором, особливо на ланці район-область, яку Державне казначейство вирішувало спільно з ВАТ "Укртелеком". Через невиконання умов позики у заплановані терміни завершення проекту - 31.12.2001, його двічі продовжували, замість двох реалізація Проекту здійснювалася п'ять років.

Кошти позики використані на розрахунки з постачальниками комп'ютерного обладнання і програмного забезпечення. В рамках Проекту створено та впроваджено автоматизовану систему "Казна".

Поставлена мета за Проектом, в основному, досягнута і кошти позики використано повністю, але у терміни в 2,5 раза більші, ніж передбачалося.

Проект реабілітації гідроелектростанцій та управління у системі (114 млн. дол. США).

Відповідальні виконавці: ВАТ "Дніпрогідроенерго" (Голова Правління - Генеральний директор Поташнік СІ.) та НЕК "Укренерго" (посаду директора займали Баталов А.Г., Корсуненко В.І., Сердюк С.Д., Лучніков В.А.).

Реалізація Проекту розпочалася із затримкою, пов'язаною з тривалою процедурою ратифікації Угоди про позику.

В процесі реалізації Проекту мали місце порушення правил валютного регулювання в частині своєчасного одержання індивідуальних дозволів на продовження термінів розрахунків за товари, кошти за які були авансовані зі спеціальних рахунків, існувала проблема не-дофінансування української частини проекту, спричинена відсутністю чіткого визначення механізму обкладання податком на додану вартість товарів, що імпортуються відповідно до міжнародних угод.

Відсутність коштів на сплату ПДВ призвела до тривалого, до одного року, зберігання обладнання на складах митниць, що вплинуло на терміни впровадження Проекту.

Внаслідок невирішення ряду організаційних питань як на початковій стадії, так і в ході реалізації Проекту, його впровадження продовжилося на 2 роки.

Як підсумок, мета Проекту досягнута частково, деякі передбачені проектом заходи до кінця не доведено, кошти позики у повному обсязі не освоєно. За шість років освоєно лише 82,5 млн. дол. США позичкових коштів або 72 відс, а 31,5 млн. дол. США анульовано.

Проект розвитку приватного сектору (30 млн. дол. США).

Угода про надання позики між Україною та МБРР Верховною Радою України не ратифікована.

Міністерство юстиції України в особі Міністра Лавриновича О.В. листом від 26.02.2003 № 22-6-100 надало МБРР юридичний висновок щодо прийняття українською стороною Угоди до виконання.

Відповідальний виконавець - Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва України (посаду Голови під час реалізації проекту займали: Кужель О.В., Богословська І.Г., Авксентьєв Ю.А., Дашкевич А.В.).

На впровадження Проекту негативним чином вплинуло укладання Угоди про позику до завершення етапу підготовчого фінансування, недосконале врегулювання сплати податкових зобов'язань, тривалі процедури набуття Угодою про позику чинності, а також затримка із врегулюванням Кабінетом Міністрів України питань закупівлі товарів, робіт і послуг за рахунок коштів цієї Угоди, тривалі тендерні процедури з відбору консультаційної компанії. Правові неузгодженості при реалізації Проекту створила і його нератифікація Верховною Радою України.

Згідно з Угодою про позику та планом фінансування Проекту плановий термін його виконання встановлено 31.12.2006, втім, через невиконання умов угоди МБРР прийняв рішення від 21.06.2005 щодо часткового призупинення надання позики, а надалі своїми рішеннями від 16.09.2005, 09.02.2006 анулював більшу частину позики - 27,94 млн. дол. США або 93,1 відсотка.

Причинами затримки виконання проекту, а потім його анулювання стали: відсутність узгодженості між різними відомствами в питаннях впровадження проекту, часті зміни керівництва Держпідпри-ємництва і Українського центру реструктуризації підприємств та розвитку приватного сектора, погіршення робочих стосунків між ними у 2004 році, що, практично, зупинило впровадження Проекту. В результаті невиконання Держпідприємництвом своїх зобов'язань щодо співфінансування проекту було виконано лише один компонент проекту з чотирьох.

Поставлені Проектом цілі не досягнуто, результат та економічний ефект від здійснених в межах Проекту заходів практично відсутній, кошти позики у повному обсязі не використано, проект анульовано.

Витрати, які вже понесені Україною на реалізацію Проекту, а також, які необхідно здійснити для погашення позики у сумі 3,9 млн. дол. США (близько 20 млн. грн.), фактично, є збитками Державного бюджету України.

Проект реабілітації та розширення теплопостачання м. Києва (200 млн. дол. США).

Відповідальний виконавець - Київська міська державна адміністрація (посаду Голови під час реалізації Проекту займали: Омельченко О.О., Черновецький Л.М.).

Використання коштів позики розпочалося через рік після підписання Угоди про позику та через шість місяців після набуття її чинності, що свідчить про незадовільну організацію на підготовчому етапі реалізації Проекту, який тривав чотири роки. Фактично, перший контракт укладено через 10 місяців, а перший платіж здійснено через два роки після підписання Угоди. Реалізація окремих контрактів на поставку продукції тривала 2-4 роки. На процедури оформлення (підготовку, погодження, підписання) витрачалося від 1,5 до 6 місяців, і цей час іноді перевищував термін безпосереднього виконання контрактів. Реалізація проекту не забезпечувалася необхідними фінансовими ресурсами з української сторони.

Основну відповідальність за впровадження проекту покладено на компанію "Київенерго", у якої не вистачало компетенції для оперативного вирішення податкових, розрахункових та майнових проблем, що виникали у процесі його реалізації.

Проект у визначені терміни не реалізовано і його двічі продовжено ще на три роки до 30.06.2007. Із 200 млн. дол. США позики анульовано 40 млн. дол. США або 20 відсотків.

Отже, замість п'яти років Проект реалізується вже сім і ще не є завершеним, а залишок невикористаних коштів перевищує 25 млн. дол. США.

Проект водопостачання та водовідведення м. Львова (24,25 млн. дол. США).

Відповідальний виконавець - Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України (керівниками під час реалізації Проекту були: Череп В.І., Кучеренко О.Ю., Качур П.С., Рибак В.В.).

Згідно з Угодою про позику та планом фінансування Проекту термін його виконання встановлено з 27.08.2002 по 31.12.2006.

Головними невирішеними питаннями протягом реалізації Проекту було незабезпечення ЛМКП "Львівводоканал" та Львівською

міськрадою відповідного співфінансування Проекту, недотримання графіка поставок обладнання та виконання робіт в рамках контракту по створенню зон тиску, заміні трубопроводів та реконструкції насосних станцій підрядниками. У зв'язку з цим терміни реалізації Проекту продовжено ще на один рік.

Тобто, Проект у встановлені терміни не реалізовано, за п'ять років кошти позики використано лише на 60 відс, залишається неос-воєними понад 10 млн. дол. США.

Проект "Контроль за туберкульозом та ВІЛ/СНІДом в Україні" (60 млн. дол. США).

Відповідальні виконавці - Міністерство охорони здоров'я України (посаду Міністра під час виконання Проекту займали: Підаєв А.В., Поліщук М.Є., Поляченко Ю.В.) та Державний департамент з питань виконання покарань (посаду Голови займали: Льовочкін В.А., Кощинець В.В.).

Згідно з Угодою про позику та планом фінансування Проекту термін його виконання визначено 31.12.2006, кінцевий термін вибірки коштів - 30.06.2007.

Утворена у 2002 році для реалізації Проекту Наглядова рада не діяла.

У зв'язку з повільним та неефективним впровадженням Банк призупинив фінансування Проекту 12.04.2006 і запропонував для продовження вибірки коштів позики здійснити заходи щодо прийняття нової національної стратегії контролю за туберкульозом, погодження на використання установ ООН (агенцій UNFPA, UNAIDS) для прискорення закупівель за проектом, розроблення плану вдосконалення управління проектом та інтеграції функцій групи впровадження проекту до структури Міністерства охорони здоров'я України.

Тільки після отримання 16.11.2006 листа Уряду України про виконання усіх умов, МБРР з 22.11.2006 відновив фінансування позики.

Таким чином, через три роки з початку реалізації Проекту замість завершення він ще знаходиться на початковій стадії, використано лише 10 відс. коштів позики (6,4 млн. дол. США з 60 млн. дол. США), а його мета, що полягала в подоланні епідемій туберкульозу та СНІДу в Україні, ще далека до завершення.

Проект Фонд соціальних інвестицій (50,2 млн. дол. США).

Відповідальний виконавець - Міністерство праці та соціальної політики України (посаду Міністра під час реалізації проекту займали: Сахань І.Я., Кириленко В.А., Папієв М.М.).

Згідно з Угодою про позику та планом фінансування Проекту термін його виконання встановлено 31.12.2007.

Для цілей реалізації проекту у 2000 році створено Український фонд соціальних інвестицій (далі - УФСІ), як неприбуткову організацію, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів позики МБРР.

В рамках проекту завершено 300 мікропроектів, надано 55 інноваційних соціальних послуг для вразливих груп населення. На кінець 2006 року завершено ще 316 мікропроектів.

Головними невирішеними питаннями в ході реалізації Проекту були: недотримання термінів реалізації субкомпоненту "Надання інноваційних соціальних послуг", компоненту "Розбудова інсти-туційного потенціалу проекту" та недосконалий механізм руху коштів державного співфінансування проекту між Мінпраці та УФСІ, внаслідок чого суттєво затримувалася вибірка коштів позики.

За п'ять років реалізації Проекту або за рік до його завершення використано лише 40 відс. коштів позики (20,3 млн. дол. США з 50,2 млн. дол. США).

Проект модернізації податкової служби (40 млн. дол. США).

Відповідальний виконавець - Державна податкова адміністрація України (посаду Голови під час реалізації Проекту займали: Кравченко Ю.Ф., Ярошенко Ф.О., Кірєєв О.І., Брезвін А.І.).

Використання коштів позики розпочалося ще з 2002 року, за рахунок коштів авансу позики - 2 млн. дол. США.

Однією з ключових проблем Проекту, яка негативно впливала на його реалізацію, було постійне внесення змін до плану закупівель, з березня 2005 до лютого 2006 року тендери зовсім не проводилися і вибірки коштів позики не було.

Згідно з Угодою про позику та планом фінансування Проекту завершення проекту передбачалося 31.12.2007, однак за ініціативою Української сторони 21.02.2006 Банк вніс зміни до Угоди про позику і продовжив термін виконання проекту на два роки, до 31.12.2009, а використання коштів позики до 30.06.2010.

Майже за п'ять років реалізації Проекту фактично використано коштів позики лише 1,6 млн. дол. США або 4 відсотки, з яких на придбання обладнання та програмного забезпечення - 0,6 млн. дол. США, решта - на консультаційні послуги, навчання та сплату разової комісії. Залишок невикористаних коштів складає 38,4 млн. дол. США.

Проект видачі державних актів на право приватної власності на землю та розвитку системи кадастру (195,13 млн. дол. США).

Відповідальний виконавець - Державний комітет України по земельних ресурсах (посаду Голови за час реалізації Проекту займали: Даниленко А.С., Сидоренко М.Я.).

Основною проблемою в ході реалізації Проекту була відсутність нормативно-правових актів для запровадження ефективної системи державної реєстрації прав на нерухомість у складі державного земельного кадастру.

У 2005 році Банк кілька разів інформував Держкомзем про незадовільний стан впровадження Проекту, особливо про невиконання

компонентів щодо запровадження єдиної реєстраційної системи, реструктуризації сільськогосподарських підприємств. В термін до 30.11.2005 поліпшень у запровадженні єдиної реєстраційної системи, реструктуризації сільськогосподарських підприємств, навчанні, інформуванні громадськості не відбулося. Тому 21.02.2006 Банк частково призупинив фінансування компоненту в сумі 75,7 млн. дол. США, а надалі, 24.07.2006, анулював 74 млн. дол. США.

Згідно з Угодою про позику та планом фінансування Проекту термін його виконання встановлено з 17.10.2003 по 31.12.2011.

Використання коштів за проектом розпочалося з 2003 року і за цей час їх вибрано лише 8,64 млн. дол. США або 7 відс, сума позики вже зменшена на 38 відс. (74 млн. дол. США).

Проект "Україна - розвиток через Інтернет" (5 млн. дол. США).

Відповідальний виконавець - Міністерство економіки України (посаду Міністра під час реалізації Проекту займали: Шлапак О.В., Хорошковський В.І., Деркач М.І., Терьохін С.А., Яценюк А.П., Макуха В.О.).

Реалізація проекту передбачалася протягом 2003-2006 років, заключна дата вибірки коштів - 31 грудня 2006 року.

Для контролю за ходом реалізації проекту Урядом України у 2002 році була утворена Міжвідомча робоча група із 15 осіб, яку очолював Міністр економіки Шлапак О.В., а наказом Мінекономіки - робоча група у складі 4 чоловік під керівництвом заступника Державного секретаря Шумила І.А., втім, будь-які документи щодо діяльності цих груп відсутні.

Зміни у керівництві Мінекономіки призвели до зволікання з виконанням заходів у рамках Проекту. Так, не було створено комітет з питань оцінки для закупівлі консультаційних послуг, передбачених Угодою про позику.

У зв'язку з затримкою ратифікації Угоди про позику більш ніж на рік було затягнуто процедуру набуття чинності проекту, а реалізація Проекту розпочалася тільки з другого півріччя 2004 року після створення Групи з виконання проекту чисельністю 5 чоловік.

У той же час, за відсутності належного контролю з боку Мінекономіки процедурні помилки Групи управління Проектом призвели до суттєвого відставання від графіка його реалізації. Фактично, жодного контракту в рамках Проекту не було укладено. Значні затримки у проведені тендерних процедур по компонентах проекту, несвоєчасне визначення переможців тендерів та підписання контрактів стало наслідком, за висновками експертів Світового банку та Мінекономіки, морального старіння технологічного завдання Проекту, що викликало необхідність внесення змін в окремі компоненти проекту.

Отже, робочі органи, створені Мінекономіки для управління Проектом, виявилися нездатними виконувати функції з підготовки та реалізації Проекту. Через невиконання умов Угоди Банк зупинив фінансування Проекту. За весь час реалізації Проекту використано лише 69,6 тис. дол. США або 1,4 відс. від суми позики на оплату одноразової комісії за надання позики та консультаційних послуг.

Проект не реалізовано, мета його не досягнута, а позичкові кошти в сумі майже 5 млн. дол. США втрачено.

Таким чином, протягом 2001-2006 років за умовами угод мали бути завершені 8 проектів розвитку, з яких фактично завершено 6 (2 з них анульовано), однак всі вони реалізовані з перевищенням термінів від 6 місяців до 3 років.

Мета у повному обсязі досягнута тільки по 2 з 6 проектів. Більша частина Проектів, реалізація яких продовжується, є проблемними.

По більшості проектів кошти позик використані неповністю, рівень вибірки становить від 1 до 62 відсотків. Тільки по 2 проектах (розвитку експорту, розвитку казначейства) кошти вибрані у повному обсязі.

Внаслідок невиконання умов Угод обсяг анульованих або втрачених позичкових ресурсів по 6 проектах становить майже 182 млн. дол. США.

Основними причинами несвоєчасного та неповного виконання проектів є незадовільна організація їх підготовки та реалізації, відсутність ефективної системи контролю за впровадженням, тривалі процедури набуття угодами про позики чинності, затримки з врегулюванням питань закупівлі товарів, робіт і послуг та тривалі тендерні процедури, не вирішення проблем податкового і митного характеру та співфінансування проектів Українською стороною.

3.2.3 Оцінка використання позик та виконання проектів ЄБРР

У 2001-2006 роках позиками ЄБРР підтримувалася реалізація 9 проектів розвитку, з яких в цей період завершено 5.

Проект "Фінансування Української енергозберігаючої сервісної компанії" (30 млн. дол. США).

Відповідальний виконавець - Державний комітет України з енергозбереження (посаду Голови займали: Меркушов В.Т., Шульга Ю.І.).

Несвоєчасне подання Кабінетом Міністрів України Кредитної угоди (затримка - 5 місяців) до Верховної Ради України на ратифікацію та тривале знаходження документа у Верховній Раді України без розгляду (7 місяців) спричинило суттєву затримку з реалізацією Проекту на один рік і втрату значної частини пільгового періоду для використання коштів кредиту.

Зміни та доповнення, які вносилися до Кредитної угоди, фактично, зменшили розмір кредиту на третину і відстрочили термін виконання Проекту та надання кредитних коштів ЄБРР майже на шість років (з 30.09.2000 до 30.06.2006).

Хід реалізації Проекту та численні недоліки і проблеми, що супроводжували цей процес та відсутність реальної практичної допомоги щодо їх вирішення свідчать, що Держкоменергозбереження, яке є відповідальним за впровадження Проекту, Мінфін, як фінансовий агент Уряду України, Мінекономіки, як координатор роботи з підготовки та реалізації проектів розвитку - відсторонилися від відповідальності за своєчасне і ефективне використання іноземних кредитних ресурсів, залучених під державні гарантії та досягнення поставлених цілей.

Міністерство економіки України та Держкоменергозбереження не вжили заходів щодо відбору підприємств-замовників послуг з енергозбереження та формування попереднього портфеля енергозберігаючих проектів.

Впровадження Проекту перекладено на компанію УкрЕско, яка не мала достатнього науково-технічного, фінансового та трудового потенціалу для підняття рівня його виконання на загальнодержавний рівень.

В результаті, практична реалізація Проекту затрималася майже на два роки, а перший договір про надання УкрЕско енергозберігаючих послуг укладено за два місяці до встановленого кінцевого терміну завершення Проекту.

Замість двох років кошти кредиту використовувалися понад вісім років, у зв'язку з чим втрачено можливість їх повторного залучення для реалізації енергозберігаючих проектів.

Кошти кредиту використано не у повному обсязі, несвоєчасно та неефективно. Третина кредитних коштів - 10 млн. дол. США із отриманого кредиту у сумі 30 млн. дол. США анульована. Прямі фінансові втрати від зволікання протягом майже трьох років із вирішенням питання анулювання частини кредитних коштів та сплата комісійних за резервування цих коштів склала 132,8 тис. дол. США.

Поставлена мета за Проектом досягнута частково, терміни його реалізації перевищено у чотири рази, кошти позики використано лише на 66 відсотків.

Проект Друга кредитна лінія для розвитку малих і середніх підприємств (88,256 млн. дол. США).

Відповідальний виконавець - Національний банк України (посаду Голови під час реалізації Проекту займали: Стельмах В.С., Тігіпко С.Л.).

Впровадження програми затрималося на 2 роки через фінансову кризу 1998 року та пізню у 2000 році ратифікацію Гарантійної угоди Верховною Радою України, що призвело до зниження попиту на кредити.

Проект впроваджувався протягом 2000-2006 років.

Видача коштів у рамках цього проекту, фактично, здійснювалася після укладення НБУ кредитних угод з уповноваженими банками-учасниками (АБ "Ажіо", АТ ВАБанк, АКБ "Надра", АППБ "Аваль", ЗАТ КБ "Приватбанк", АКБ "Форум", Укрсоцбанк).

За програмою кредитування малого та середнього підприємництва видано 91 кредит на суму 85 млн. дол. США (враховуючи повторне використання коштів та видачу кредитів за рахунок власних ресурсів банків), а в рамках програми мікрокредитування виділено 144,7 тис. мікрокредитів на суму майже 1 млрд. дол. США (враховуючи повторне використання коштів та видачу кредитів за рахунок власних ресурсів банків та з урахуванням коштів першої кредитної лінії).

Кошти позики використано у повному обсязі.

Проект "Закупівля палива на зимовий період 2000-2001 року" (100 млн. дол. США).

Відповідальний виконавець - Міністерство палива та енергетики України (посаду Міністра під час реалізації проекту займали: Єрмілов С.Ф., Сташевський С.Т.).

Міністерство фінансів України рекредитувало кредитні кошти чотирьом енергогенеруючим компаніям Міністерства палива та енергетики України (ВАТ "Донбасенерго", ВАТ "Західенерго", ВАТ "Дніпроенерго", ВАТ "Центренерго").

У 2001 році надійшло коштів на загальну суму 59,02 млн. дол. США або 59 відс. суми позики, які використані на закупівлю палива. Залишок коштів позики в сумі 40,98 млн. дол. США анульовано.

Мета Проекту реалізована не у повному обсязі, кошти позики використано на 60 відс, а решту - анульовано.

Проект "Відновлення автомагістралі М06 та реформа фінансування дорожнього сектору" (75 млн. євро).

Відповідальний виконавець - Державна служба автомобільних доріг України (посаду Голови під час реалізації Проекту займали: Демішкан В.Ф., Вужинський І.А., Гуржос В.М.).

Тривалий процес ратифікації Кредитної угоди (протягом 9 місяців) та підготовчої роботи призвели до затримки роботи на ділянці дороги М06 Київ-Чоп майже на два роки, внаслідок цього темпи виконання будівельних робіт відставали від запланованих.

У зв'язку з цим, термін реалізації Проекту продовжено на рік, до грудня 2005 року. Фактично, позика використана в сумі 74,16 млн. євро. Невикористаний залишок - 0,84 млн. євро, який склався внаслідок зменшення вартості будівельних робіт, анульовано.

Мета Проекту, в основному, реалізована, за рахунок кредиту відремонтовано 224 км дороги, прямий та опосередкований економiчний ефект вiд реалізації проекту оцінюється у 92 млн. грн. на рік, що забезпечує термін окупності капітальних вкладень за 5,5 року при нормативних 8,3 року.

Проект "Модернізація системи аеронавігаційного обслуговування" (25,4 млн. дол. США).

Відповідальний виконавець - Міністерство транспорту та зв'язку України (посаду Міністра за час реалізації Проекту займали: Костюченко Л.М., Пустовойтенко В.П., Кірпа Г.М., Червоненко Є.А., Бондар В.В.).

Затримки з ратифікацією Гарантійної угоди (15 місяців), набуттям її чинності (8 місяців) стримували реалізацію Проекту.