49

Київський Національний Університет Технологій та Дизайну

Наукова робота

на тему:

Фонди фінансових ресурсів цільового призначення: напрями формування та використання

Виконала:

студентка 4 курсу

групи БФ3-06

Бржозовська Я.М.

2010 р.

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Поняття та Склад ЦІльових фондів держави
• 1.1 Загальна характеристика цільових фондів. Історія та причини виникнення
• 1.2 Класифікація та порядок утворення цільових фондів
• 1.3 Зв'язок цільових фондів з іншими ланками фінансової системи
• Розділ 2. Формування та використання державних цільових фондів
• 2.1 Загальна характеристика цільових фондів України
• 2.2 Особливості формування державних цільових фондів
• 2.2.1 Пенсійний фонд України
• 2.2.2 Фонд соціального страхування України
• 2.2.3 Фонд сприяння зайнятості населення України
• 2.2.4 Державний інноваційний фонд України
• 2.2.5 Фонд соціального захисту інвалідів
• Висновок
• Література

Вступ

Перехід до ринкової економіки супроводжувався формуванням принципово нової фінансової системи, важливою ланкою якої були і є в нинішній час цільові фонди держави - сукупність фінансових ресурсів, котрі знаходяться в розпорядженні державних, регіональних органів влади або місцевих органів самоврядування, і що мають цільове призначення.

З початку цільові фонди з'являлися у вигляді спеціальних фондів або особливих рахунків задовго до виникнення бюджету. Державна влада з розширенням своєї діяльності потребувала нових видатків, вимагаючи кошти для свого покриття. Ці кошти концентрувалися в особливих фондах, призначених для спеціальних цілей. Такі фонди носили, як правило, тимчасовий характер. З виконанням державою намічених заходів фонди закінчували своє існування. В зв'язку з цим кількість фондів постійно мінялася.

Зі зміцненням централізованої держави починався період уніфікації спеціальних фондів. На основі об'єднання різноманітних фондів був створений державний бюджет. В сучасних умовах поряд з бюджетом існують і позабюджетні цільові фонди.

Цільові фонди в фінансовій системі України створені в відповідності з Законом України "Про основи бюджетного влаштування і бюджетного процесу в Україні. Головна причина їхнього створення - необхідність виділення надзвичайно важливих для суспільства видатків і забезпечення їх самостійними джерелами прибутку.

Аналіз напрямків і результатів діяльності цільових фондів є актуальною задачею. Її значення в нинішній час суттєве в зв'язку з дефіцитом бюджету країни і необхідністю цілеспрямованого рішення соціальних проблем, що фінансуються за рахунок цих фондів.

Оскільки платниками внесків в цільові фонди є юридичні і фізичні (підприємці) особи, тобто споживачі соціальних гарантій, то питання сплати та розподілу грошових коштів фондів стосуються всіх громадян України, і тому виявляється їхня зацікавленість в оптимальному функціонуванні системи цільових фондів. Політика цільових фондів не може бути абсолютно незалежною до податково-бюджетних (фіскальних) заходів. Вагання державного бюджету від його дефіциту до утворення надлишків і назад на довгострокових тимчасових інтервалах впливають на обсяг виробництва, зайнятість населення, рівень прибутків, а, отже, на поповнювання цільових фондів. В свою чергу грошові кошти фондів виконують стабілізуючу роль при різких ваганнях в прибутковій частині державного бюджету, основаної на податкових зборах. Таким чином, очевидна доцільність і необхідність вивчення та вдосконалення засобів утворення, поповнення і перерозподілу коштів державних цільових фондів України.

Розділ 1. Поняття та склад цільових фондів держави

1.1 Загальна характеристика цільових фондів. Історія та причини виникнення

Цільові фонди - один із засобів перерозподілу національного доходу держави на користь певних соціальних груп населення. Держава мобілізує в фонди частину прибутків населення для фінансування своїх заходів. Кошти, узагальнені цільовими фондами, використовуються для процесу відтворення. Цільові фонди вирішують дві важливі задачі: забезпечення додатковими коштами пріоритетних сфер економіки та розширення соціальних послуг населенню.

Перехід до ринку змінив зміст господарського механізму в країні, організаційні структури окремих його частин, у тому числі модернізував фінансову систему. Перетворення економіки України з адміністративно-командної системи в ринкову навело на практиці до децентралізації та послабленню ролі держави, проявом чого стало реформування державної системи фінансування. Один за іншим виникли та виділилися з бюджетної системи цільові фонди, частина з яких після цього знов була консолідована в бюджети у вигляді спеціальних цільових фондів.

Колишня господарська система акумулювала в Державному бюджеті практичні всі фінансові ресурси держави. Високий ступінь концентрації і централізації фінансів мав свої переваги, головні з яких полягали у можливості мобілізації значних фінансових ресурсів для рішення глобальних національних задач в рамках окремих територій, сфер, галузей або міжгалузевих комплексів. Однак недоліком такої централізації фінансових засобів було малоефективне їх використання в масштабі всієї господарської системи і окремих об'єктів фінансування.

На історичному переході від однієї господарської системи до іншої Україну поразило безліч кризових явищ, залежних друг від друга. Економічний і фінансовий кризи зумовили різке зниження рівня життя більшості населення, безробіття. У поєднанні з млявістю державної влади в країні спостерігаються такі явища, як невиплата в продовж багатьох місяців заробітної плати, пенсій та інших соціальних допомог.

В цих умовах, з одного боку, виникає потреба в концентрації обмежених фінансових ресурсів на державному рівні з метою забезпечення найбільш нагальних соціальних та загальноекономічних потреб. З іншого боку, в умовах фінансової кризи, що зумовила дефіцит фінансових ресурсів, у центральної влади виникає необхідність ранжувати суспільні потреби по ступеню важливості і для задоволення найбільш нагальних з них утворити цільові грошові фонди, завдяки цьому огородив ці потреби від значного недофінансування. Ця міра аналогічна виділенню в бюджеті захищених статей.

Цільові кошти з точки зору фінансової науки визначаються як грошові кошти держави, що мають цільове призначення.

На думку деяких фахівців, цільові кошти слідує тлумачити більш широко -- як ресурси, включаючи грошові та інші види коштів всіх форм володіння, використання яких враховується бюджетним процесом. При цьому спостерігається різноманітність позабюджетних фондів. Частина фондів, що виникли як позабюджетні, була консолідована до бюджетів, і це створило інститут цільових бюджетних фондів, який до цього існував в бюджетах в неявній формі, тобто по окремих бюджетних коштах встановлювався прямий зв'язок доходів з витратами і останні були обмежені певним кругом об'єктів, що фінансуються.

Частина цільових фондів є юридичними особами, але деякі з них представляють лише кошти на рахунку, управління якими доручене існуючим структурам: державним, регіональним, муніципальним, суспільним або навіть комерційним. До цільових відносять також фонди, що акумулюють засоби різних громадських, комерційних організацій і кошти громадян, наприклад недержавні пенсійні фонди.

Таким чином, цільовими є будь-які грошові фонди, що виникають в результаті перерозподілу первинних доходів і мають певну цільову спрямованість.

1.2 Класифікація та порядок утворення цільових фондів

Залежно від вирішуваних задач цільові фонди можна класифікувати по меті створення, періоду функціонування і охопленню проблем.

Залежно від мети створення цільові фонди діляться на економічні, соціальні, науково-технічні, зовнішньоекономічні, екологічні, культурно-просвітницькі і т.п., з подальшим їх підрозділом за конкретними функціональними, галузевими і іншими ознаками. Наприклад, група економічних фондів включає інвестиційні, валютні, дорожні та інші фонди. Соціальні фонди охоплюють фонди соціального страхування, сприяння зайнятості, пенсійного забезпечення, соціального захисту інвалідів та інші.

Залежно від передбачуваного періоду функціонування програми або умовно наміченого часу для здійснення конкретних цілей фонди можуть бути безстрокової, довгострокової або короткострокової дії. Прикладом першого є екологічний фонд, другого -- фонд регіонального розвитку, третього -- фонд допомоги біженцям. Проте ділення це вельми умовне. По охопленню проблем цільові фонди можуть бути загального (Фонд регіонального розвитку) і конкретнішого характеру (наприклад, Фонд розвитку автомагістралей в державі, областях). Найбільш близькі системі бюджетів державні позабюджетні фонди. Їх, на відміну від цільових бюджетних фондів, слід розглядати як окремі частини системи державних фінансів. Найвідоміші з них -- це два фонди соціального призначення: Пенсійний, соціального страхування. Порядок утворення і використання державних цільових фондів регламентується відповідними актами найвищих органів влади, в яких указується суть їх діяльності, джерела формування, визначаються порядок і спрямованість використання грошових фондів. Цільові фонди створюються двома шляхами. Один шлях - це виділення в бюджеті певних витрат, що мають особливо важливе значення, інший - формування цільового фонду з власними джерелами доходів для певної мети. Так, в багатьох країнах був створений фонд соціального страхування, призначений для соціальної підтримки певних груп населення. Інші фонди з'являються у зв'язку з виникненням нових раніше невідомих витрат, які заслуговують особливої уваги з боку суспільства. В цьому випадку за пропозицією уряду законодавчий орган ухвалює спеціальне рішення про утворення даного цільового фонду. Так виникли у ряді держав економічні цільові фонди. Матеріальним джерелом цільових фондів є національний дохід. Переважаюча частина фондів створюється в процесі перерозподілу національного доходу. Основні методи мобілізації національного доходу в процесі його перерозподілу при формуванні фондів - спеціальні податки і збори, засоби з бюджету і позики. Спеціальні податки і збори встановлюються законодавчою владою. Значна кількість фондів формується за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів. Кошти бюджетів поступають у формі безвідплатних субсидій або певних відрахувань від податкових доходів. Доходами цільових фондів можуть виступати і позикові кошти. Що є у цільових фондів позитивне сальдо може бути використано для придбання цінних паперів і отримання прибутку у формі дивідендів або відсотків.

1.3 Зв'язок цільових фондів з іншими ланками фінансової системи

Цільові фонди тісно пов'язані з бюджетом і між собою. Різноманітність цільових фондів обумовлює складні багатоступінчаті зв'язки між цими

фондами і іншими ланками фінансової системи. Розрізняють односторонні, двосторонні і багатобічні фінансові зв'язки.

При односторонніх зв'язках грошові кошти йдуть в одному напрямі: від фінансових ланок до цільовому фонду. Такий зв'язок з'являється при формуванні фондів або використання ними коштів. (Наприклад, валютні фонди багатьох країн утворюються за рахунок коштів центрального бюджету у формі безповоротних субсидій. Дорожній фонд США, що створюється за рахунок спеціальних податків за наявності надлишків, надає позики федеральному бюджету.). При двосторонніх зв'язках грошовий потік рухається між цільовими фондами і іншими ланками фінансової системи в двох напрямах. Так фонди соціального страхування утворюються не тільки за рахунок страхових внесків, але і коштів державного бюджету. Одночасно за наявності активного сальдо вони набувають державних цінних паперів і стають кредитором бюджету. При багатобічних зв'язках один цільовий фонд одночасно приходить в зіткнення з різними фінансовими ланками і іншими цільовими фондами, тобто гроші рухаються у різних напрямах між ними.

Розділ 2. Особливості формування та використання державних цільових фондів

2.1 Загальна характеристика цільових фондів України

Цільові фонди, будучи складовою частиною фінансової системи України, володіють рядом особливостей:

заплановані органами влади і управління та мають строгу цільову спрямованість;

грошові кошти фондів використовуються для фінансування державних витрат;

формуються в основному за рахунок обов'язкових відрахувань юридичних і фізичних осіб;

страхові внески до фондів і взаємини, що виникають при їх сплаті, мають податкову природу, тарифи внесків встановлюються державою і є обов'язковими;

на відносини, пов'язані з численням, сплатою і стягненням внесків до фондів, поширена більшість норм і положень Закону України «Про основи податкової системи України»;

грошові ресурси фонду знаходяться в державній власності і не підлягають вилученню на які-небудь цілі, прямо не передбачені законом;

витрачання коштів з фондів здійснюється по розпорядженню Уряду або спеціально уповноваженого на те органу (Правління фонду).

Цільові фонди - форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, що привертаються державою для фінансування деяких суспільних потреб і що комплексно витрачаються на основі оперативної самостійності строго відповідно до цільових призначень фондів.

В Україні з 1992 р. почали діяти більше двох десятків цільових фондів серед яких можна виділити соціальні, економічні та інші. До соціальних цільових фондів відносяться: Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування, Фонд сприяння зайнятості населення, Фонд соціального захисту інвалідів та ін.

Область перерозподілу бюджетних коштів набагато ширше, ніж цільових фондів, рамки перерозподілу яких обмежені цільовим призначенням фонду, а в галузевих фондах -- ще і галузевою приналежністю. Така обмеженість в перерозподільній функції цього сегменту державних фінансів в окремих випадках має ряд переваг перед бюджетною формою перерозподілу фінансових ресурсів. При виділенні до цідьовий фонду частини фінансових коштів легше є видимою відповідність джерел, що централізуються, і потреб, оперативніше розв'язуються питання управління даною частиною фінансових ресурсів, усувається неминучість дефіциту по цих фондах, що неможливо досягти в бюджетах в умовах економічної кризи.

Державні соціальні цільові фонди лише формою, а не за змістом є фондами взаємного страхування населення. І справа зовсім не в тому, що платниками страхових внесків в переважній частині є працедавці, а не працівники. Економічна природа коштів, що зараховуються до соціальних цільових фондів, є не що інше, як частина вартості відтворення робочої сили. Порядок же сплати внесків є формою прояву цієї суті. Ніщо не заважає органам влади держави встановити мінімальний рівень оплати праці (який є нижнім рівнем для будь-якого працедавця), що включає як прожитковий мінімум, так і частку платежів до соціальних цільових фондів, переклавши обов'язок вносити страхові платежі з працедавців на працівників. Проте діючий порядок простіший і звичніший для менталітету нашої держави і населення. У інших країнах страхові внески розподілені більш рівномірно між працівниками і працедавцями, а в окремих державах переважну частину внесків сплачують працівники.

2.2 Особливості формування державних цільових фондів

Основним централізованим фондом фінансових ресурсів держави є бюджет. Кошти бюджету знеособлені, вони забезпечують реалізацію функцій держави. Водночас у держави можуть виникати певні потреби, що мають особливе значення. Такі потреби повинні мати відповідне гарантоване фінансове забезпечення. З цією метою держава створює фонди цільового призначення. За своєю економічною сутністю державні цільові фонди -- це грошові відносини щодо розподілу і перерозподілу вартості суспільного продукту та частини національного багатства, повґязані з формуванням фінансових ресурсів у розпорядженні держави з метою використання державних коштів для забезпечення розширеного відтворення, задоволення соціально-культурних потреб суспільства, матеріального стимулювання членів суспільства шляхом пенсійного забезпечення, соціального захисту населення, розвитку науково-технічного потенціалу держави тощо.

Основне призначення державних цільових фондів полягає у наступному:

а) забезпеченні соціального захисту населення шляхом виплати субсидій, пенсій, фінансування соціальної інфраструктури;

б) сприянні економічному піднесенню держави через фінансування, субсидування, кредитування вітчизняних підприємств;

в) фінансуванні природоохоронних заходів;

г) наданні позик, кредитів.

Формування доходів державних цільових фондів відбувається за рахунок таких джерел:

а) бюджетне фінансування;

б) обов'язкові відрахування юридичних та фізичних осіб;

в) доходи від інвестування власних коштів;

г) добровільні внески, спонсорська допомога;

д) інші джерела.

Державні цільові фонди поділяють на цільові бюджетні фонди (фонди, що включаються до складу Державного бюджету) і державні позабюджетні фонди (фонди, що не включаються до складу Державного бюджету).

Під цільовими бюджетними фондами слід розуміти грошові фонди, що утворюються у складі бюджетів різних рівнів держави за рахунок цільових джерел засобів і використовуються на фінансування певних витрат загальнодержавного чи місцевого значення під контролем фіскальних органів держави. Наприклад, платежі до Фонду України соціального захисту інвалідів, збір за забруднення навколишнього природного середовища, цільові фонди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади. Реформування системи фінансів України на початку 90-х років привело до появи нової ланки загальнодержавної системи фінансів -- позабюджетних фондів. Особливе значення серед них мають такі соціальні позабюджетні фонди, як Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Специфіка позабюджетних фондів полягає у закріпленні джерел їхніх доходів і, як правило, їх суворе цільове використання. Джерелами формування позабюджетних фондів є: спеціальні податки і збори, асигнування із державного і місцевих бюджетів, спеціальні позики, добровільні надходження. Надходження можуть формуватися також від капіталізації частини тимчасово вільних коштів позабюджетних фондів у формі купівлі цінних паперів, інвестування тощо.

В управлінні та контролі за коштами бюджетних та позабюджетних фондів є певні відмінності. По-перше, використання коштів бюджетних фондів регламентується законодавством та органами влади, а використання коштів позабюджетних фондів - законодавством та виконавчими дирекціями фондів, при цьому є реальна можливість використання коштів в оперативному режимі. По-друге, контроль за діяльністю і використанням коштів бюджетних фондів здійснює Верховна Рада України, а позабюджетні фонди не підлягають контролю з боку законодавчих органів. Контроль здійснюється податковими інспекціями, фінансовими відділами та виконавчими дирекціями фондів. Кількість державних цільових фондів у складі Державного бюджету зменшується, відповідно зменшуються і суми їх доходів. Так, у 1998 році доходи цільових фондів становили 4ґ408,9 млн. грн. (4,2% від ВВП), а у 2002 р. - 477,9 млн. грн. (0,2% від ВВП). Нині до складу Державного бюджету включено Фонд України соціального захисту інвалідів і Фонд охорони навколишнього природного середовища. Для забезпечення ефективності системи доходів бюджету все очевиднішою стає необхідність науково обґрунтованої концепції доходів. Щоб забезпечити належний розвиток економіки України, необхідно враховувати особливості й наслідки системи державного регулювання економічних і соціальних процесів, які були в минулому, та прогресивний зарубіжний досвід. Удосконалення системи доходів має відбуватися поетапно, шляхом відповідних перетворень діючих доходів. Основними напрямками цього процесу мають бути:

--науково обґрунтована державна політика доходів та її законодавче закріплення у відповідних правових документах;

-- система оподаткування є складовою механізму державного регулювання розвитку економіки держави. Необхідно посилити податкові методи регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки. Держава повинна безпосередньо впливати на усі складові процесу виробництва -- оплату праці, формування й використання необоротних і оборотних активів, рівень рентабельності тощо;

-- зміни в системі оподаткування мають здійснюватися одночасно з реформуванням системи оплати праці, пенсійного забезпечення, вдосконаленням соціальної сфери.

Удосконалення системи доходів бюджетів супроводжується ефективними структурними заходами, спрямованими на досягнення необхідної результативності політики доходів. До них належать:

--вилучення розрахунків у не грошовій формі та різноманітних взаємозаліків з практики виконання бюджетів усіх рівнів;

--відміна реструктуризації або списання заборгованості (недоплати) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), а також встановлення мораторію на надання пільг в оподаткуванні;

-- зменшення обсягу простроченої заборгованості з податкових платежів до бюджетів усіх рівнів за рахунок суттєвого поліпшення стану збирання податків і неподаткових надходжень на основі застосування сучасних технологій адміністрування;

-- розширення неподаткових форм і методів мобілізації доходів бюджетів і збільшення цих доходів за рахунок оренди державного майна, дивідендів від частки державної власності в акціонерних підприємствах, продажу державного майна;

- економічне обґрунтування розмежування доходів, що зараховуються до державного і місцевих бюджетів, розширення прав органів місцевого самоврядування у сфері мобілізації доходів бюджетів.

2.2.1 Пенсійний фонд України.

З метою виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення» у 1991 році було створено Пенсійний фонд України, як самостійний фінансовий інститут. Кошти фонду не включаються до державного бюджету України і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і соціальних виплат. Фінансування витрат на утримання органів Пенсійного фонду України та його апарату визначається кошторисом, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Тимчасово вільні кошти при відсутності заборгованості з виплат пенсій можуть бути використані Пенсійним фондом України виключно на придбання державних цінних паперів. Пенсійний фонд України є центральним органом державної виконавчої влади і підвідомчим Кабінету Міністрів України.

Він здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення і забезпечує, насамперед, збір та акумуляцію зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування та фінансування витрат на виплату пенсій.

Доходи бюджету Пенсійного фонду України формуються за рахунок:

-- зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування;

-- коштів державного та місцевих бюджетів (10% від суми фіксованого податку, 40% від єдиного податку, 17% від коштів, одержаних від продажу спеціальних торгових патентів);

-- коштів, що надходять за регресивними вимогами;

-- добровільних внесків підприємств, установ і організацій та громадян;

-- сум фінансових санкцій, стягнених за порушення порядку сплати зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування;

-- інших надходжень.

Головним джерелом доходів Пенсійного фонду є збори на обов'язкове державне пенсійне страхування. Структурно-логічна схема визначення суми збору наведена на рис. 1.



Мал. 1. Схема визначення суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування

Зазначимо окремі аспекти порядку обчислення сум збору. Платниками збору, які виокремлено у 5 груп, є:

1) суб'єкти підприємницької діяльності (СПД), їхні об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи й організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи, які використовують працю найманих працівників;

2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників збору, що не мають статусу юридичної особи і розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади;

3) фізичні особи (СПД), які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їхні помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які здійснюють діяльність, пов'язану з одержанням доходу;

4) фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору, виконують роботи згідно з цивільно-правовими договорами, у тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо;

5) юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції з купівлі-продажу валют, торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини й дорогоцінного каміння, а також при відчуженні легкових автомобілів (крім автомобілів для інвалідів та які переходять у власність спадкоємця)

При визначенні суми збору, де об'єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці, платники включають до їх складу витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі і в натуральній формі.

Обчислюють збір платники першої та другої груп щомісячно за встановленими ставками і сплачують одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці. У разі виплати заробітної плати з коштів, одержаних з виручки від реалізації продукції (надання послуг), а також натуроплатою -- наступного дня після кожної зазначеної виплати.

Збір для платників третьої групи нараховується на чистий доход. Він визначається як різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі), без врахування ПДВ і акцизного збору та документально підтвердженими витратами, що пов'язані з одержанням доходу. При визначенні чистого доходу фізичної особи-підприємця не враховуються заробітна плата та винагороди, одержані на умовах виконання трудового договору та згідно з цивільно-правовими договорами. Платники цієї групи обчислюють і сплачують збір щоквартально із суми фактично одержаного доходу за звітний період (квартал) не пізніше як 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня і 1 лютого року, наступного за звітним. За 4 квартал календарного року провадиться авансова сплата збору до 15 грудня із суми очікуваного доходу за цей період. При придбанні патенту збір нараховується і сплачується авансове з тієї суми доходу, з якої встановлюється розмір прибуткового податку з громадян (плата за патент). Сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування усі категорії платників четвертої групи, у тому числі працюючі пенсіонери. Він нараховується і утримується з усіх видів виплат, що належать до сукупного оподатковуваного доходу. Перераховують збір підприємства і організації, які здійснюють виплату заробітної плати, винагород одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці.

Платники п'ятої групи обчислюють і сплачують збір у такому порядку:

1. З операцій купівлі-продажу валют. Уповноважені банки та їхні клієнти разом із заявкою на купівлю іноземної валюти подають платіжні доручення щодо перерахування збору.

З фізичних осіб збір перераховують уповноважені банки на рахунок органів Пенсійного фонду, в яких банки зареєстровані як платники збору, обсягом 1% від суми продажу готівкової іноземної валюти, обчисленої за курсом продажу без урахування суми збору.

Збір сплачується протягом наступного операційного дня, якщо сума збору дорівнює або перевищує 50 грн. протягом операційного дня банку. За умови, коли сума збору є меншою ніж 50 грн., -- не пізніше того операційного дня, коли така сума збору досягне 50 грн.

2. З операцій з продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок),платини і дорогоцінного каміння. Сплачується збір протягом наступного робочого дня, якщо сума збору дорівнює або перевищує 50 грн. протягом робочого дня. За умови, коли сума збору є меншою ніж 50 грн., -- не пізніше того робочого дня, коли сума збору досягне 50 грн. Документом, що підтверджує продаж цінностей, є касовий чек. За ним сума збору включається до загального податку, що сплачується під час купівлі товару.

3. З операцій з відчуження легкових автомобілів. Платниками збору є юридичні і фізичні особи, які набувають права власності на легкові автомобілі у разі купівлі, обміну, безоплатної передачі успадкування (крім успадкування за законом) та на інших підставах. Сплачується збір через установи банків на рахунки місцевих органів Пенсійного фонду за місцем реєстрації автомобіля. З метою поповнення доходів Пенсійного фонду України згідно з Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про обов'язкове державне пенсійне страхування» з вересня 1999 року справляються збори на обов'язкове державне пенсійне страхування з:

1. Операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

2. Вироблених в Україні або імпортованих в Україну тютюнових виробів.

3. Вартості послуг стільникового рухомого зв'язку.

Перший вид збору сплачують підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно (жилий будинок або його частину, квартиру, садовий будинок, дачу, гараж, інші постійно розташовані будівлі та об'єкти першої групи основних фондів). Ставка збору встановлена у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеного в договорі купівлі-продажу. Не сплачують збір: державні підприємства, установи і організації, які придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів; установи та організації іноземних держав, що користуються імунітетами та привілеями; громадяни, які придбавають житло та перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Не справляють вказаний збір сільськогосподарські товаровиробники, які сплачують фіксований сільськогосподарський податок, та власники житла, які отримали майно в результаті його приватизації.

Збір другого виду сплачують СПД, які здійснюють виробництво тютюнових виробів в Україні або імпортують їх в Україну (у тому числі нерезиденти).

Об'єктами оподаткування є:

-- для тютюнових виробів, вироблених в Україні -- їхня вартість, яка визначається за цінами, встановленими з урахуванням сум акцизного збору, без ПДВ;

-- для імпортних тютюнових виробів -- митна вартість з урахуванням сум акцизного збору.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вироблених в Україні тютюнових виробів включається до ціни таких виробів. Сплачується збір не пізніше наступного робочого дня, якщо протягом робочого дня його сума дорівнює або перевищує 50 грн. Якщо сума збору менша ніж 50 грн. -- не пізніше того робочого дня, коли його сума досягне 50 грн. При фактичній передачі (обміні) тютюнових виробів -- не пізніше наступного дня після її здійснення. Третій вид збору справляють підприємства, установи і організації та фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори, які надають їх безплатно.

Не сплачується цей вид збору, якщо послугами стільникового зв'язку користуються річкові, морські, повітряні, космічні транспортні засоби, засоби наземного технологічного транспорту (засоби зв'язку стаціонарно вбудовані).

Не є об'єктом оподаткування: транслювання програм радіо та телевізійними станціями; передавання або прийом інформації за допомогою радіозв'язку мережами відомчого чи технологічного зв'язку (без автоматичної комутації з мережею зв'язку загального користування); користування радіотелефонами, підключеними до номерів квартирних телефонів; суми, які сплачуються одним оператором у компенсацію вартості послуг з роумінгу іншому оператору.

Ставка збору становить 6% від вартості будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку.

Порядок і терміни сплати аналогічні як і для збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з вироблених в Україні тютюнових виробів.

Вказаним законом з вересня 1999 року змінено порядок сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування для СПД (в тому числі фізичних осіб), їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ і організацій, відокремлених підрозділів платників збору без статусу юридичних осіб, які мають найманих працівників і протягом календарного місяця не здійснили витрати на оплату праці. Зазначені платники сплачують збір за ставкою 32% від суми, визначеної як добуток мінімального обсягу заробітної плати та кількості працівників, на яких здійснюється нарахування заробітної плати.

Підприємства щомісяця сплачують Пенсійному фонду авансові суми збору, визначені у зазначеному порядку. Остаточна сума збору визначається одночасно з поданням платниками збору квартальної звітності відповідним органам Пенсійного фонду і сплачується до 8 числа місяця, що настає за звітним. Суми своєчасно не сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені. Вона нараховується на суми заборгованості за кожний день прострочення платежу з розрахунку 120% річних від облікової ставки НБУ, що діяла в період наявності недоїмки.

Пеня зараховується до бюджету Пенсійного фонду.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням збору здійснюють органи Пенсійного фонду України.

Згідно з ст. 165/1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ухилення громадян-підприємців і адвокатів від реєстрації в органах Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України як платників обов'язкових внесків, приховування (заниження) службовою особою підприємства фонду оплати праці та громадянами-підприємцями і адвокатами суми доходу, з яких обчислюються відповідні збори, та інші порушення тягнуть за собою застосування штрафу від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ті ж дії, вчинені особою, на яку протягом року було накладено адміністративне стягнення за одне із зазначених правопорушень, штраф становить від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кошти Пенсійного фонду України використовуються на фінансування таких заходів:

виплат пенсій за віком (у тому числі працюючим пенсіонерам), за інвалідністю, у разі втрати годувальника, за вислугу років, соціальних та інших пенсій, установлених законодавством;

виплат допомоги у зв'язку з доглядом за дитиною і щомісячної допомоги на кожну дитину до досягнення нею віку, встановленого законодавством;

підвищень пенсій у зв'язку зі зміною індексу споживчих цін і зростанням заробітної плати;

реалізації державних і регіональних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших категорій населення;

забезпечення поточної діяльності та утримання органів управління фонду;

зміцнення матеріально-технічної бази системи фонду, органів і установ соціального забезпечення;

організації роз'яснювальної роботи серед населення і здійснення інших заходів відповідно до завдань Пенсійного фонду.

Забороняється використання коштів Пенсійного фонду не за цільовим призначенням, у тому числі на кредитні, депозитні операції, надання позичок тощо.

Фонд організує облік і отримує необхідну інформацію від повідомчих організацій і установ, подає зведені дані відповідальним органам державного управління, несе відповідальність за своєчасне і повне фінансування витрат на виплату пенсій та допомоги за рахунок своїх коштів.

Одним з першочергових завдань реформування пенсійного забезпечення є проведення розмежування джерел фінансування пенсій, які призначені за різними пенсійними програмами.

Згідно з Указом Президента України від 13 квітня 1998 року «Про Основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні» джерелами виплати трудових пенсій передбачено страхові збори (внески); державних пенсій військовослужбовцям, державним службовцям, ветеранам війни, жителям гірських населених пунктів, соціальних пенсій -- кошти державного бюджету України; соціальних пенсій -- кошти місцевих бюджетів; пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, -- кошти Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; виплати за період до настання пенсійного віку відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» здійснюються коштом Фонду сприяння зайнятості населення; добровільні та обов'язкові збори (внески) юридичних і фізичних осіб до недержавних пенсійних фондів.

Затверджено показник середньої заробітної плати за січень 2010 р.

Затверджено показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на 1 застраховану особу, у сумі 1687 гривень 62 копійки, який буде застосовуватись при визначенні коефіцієнту заробітної плати за січень 2010 року при призначенні пенсій у відповідності з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Затверджено показник середньої заробітної плати за 2009 рік.

1 березня 2010 Затверджено показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на 1 застраховану особу, у сумі 1650 гривень 43 копійки, який буде застосовуватись при визначенні коефіцієнту заробітної плати за 2009 рік при призначенні пенсій у відповідності з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Затверджено показник середньої заробітної плати за грудень 2009 року

1 березня 2010

Затверджено показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на 1 застраховану особу, у сумі 1899 гривень 21 копійка, який буде застосовуватись при визначенні коефіцієнту заробітної плати за грудень 2009 року при призначенні пенсій у відповідності з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Затверджено показник середньої заробітної плати за листопад 2009 року

29 сiчня 2010

Затверджено показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на 1 застраховану особу, у сумі 1718 гривень 91 копійка, який буде застосовуватись при визначенні коефіцієнту заробітної плати за листопад 2009 року при призначенні пенсій у відповідності з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

2.2.2 Фонд соціального страхування України

З метою забезпечення надходження та акумуляції збору на обов'язкове соціальне страхування та інших коштів, призначених для фінансування видатків на соціальні потреби, здійснення організаційно-управлінських заходів щодо забезпечення соціальних витрат та контролю за цільовим використанням коштів створено Фонд соціального страхування України.

Він єдиний орган, який у межах наданих йому повноважень здійснює керівництво та управління обов'язковим державним соціальним страхуванням. Виконавчі дирекції фонду вирішують покладені на них завдання разом з профспілковими органами. Кошти Фонду соціального страхування України не належать до складу державного бюджету України. Вони формуються за рахунок:

-- збору на обов'язкове соціальне страхування;

-- сум, одержаних платниками збору від працівників за видані путівки, які придбані Фондом;

-- сум витрат на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, спричиненої трудовими каліцтвами, які завдані, і професійними захворюваннями, які виникли внаслідок порушень власником підприємства або уповноваженим органом чинних правил з охорони праці та техніки безпеки чи одержаних травм з вини організацій або окремих осіб;

-- сум пені, штрафів, не прийнятих до заліку витрат із соціального страхування та інших фінансових санкцій щодо організацій та службових осіб;

-- добровільних внесків підприємств, установ, організацій і фізичних осіб;

-- інших надходжень (2% від коштів, одержаних від продажу спеціальних торгових патентів).

Платниками збору є:

1) суб'єкти підприємницької діяльності, їхні об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи (суб'єкти підприємницької діяльності), які використовують найману працю;

2) відділення, філії та інші відокремлені підрозділи (без статусу юридичної особи), які розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади;

3) фізичні особи (СПД), які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, приватні нотаріуси, члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо (на добровільних засадах).

Об'єктами оподаткування збору на обов'язкове соціальне страхування є: фактичні витрати на оплату праці працівників. До складу витрат долучаються виплати основної і додаткової заробітної плати, премії, заохочення, у тому числі в натуральній формі.

Ставка збору на соціальне страхування визначена в розмірі 4% від фактичних витрат на оплату праці для платників першої і другої груп, а також для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, але щодо працівників, які не є інвалідами. Для платників третьої групи -- в розмірі 1% від суми оподатковуваного доходу (прибутку). Для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50% від загальної чисельності, збір на обов'язкове соціальне страхування визначається за ставкою 1% від об'єкта оподаткування для всіх працівників цих підприємств. При одержанні від підприємств доходів у натуральному вираженні (продукцією їхнього власного виробництва) розмір доходу працівника обчислюється за середньою відпускною ціною продукції стороннім споживачам у місяці нарахування доходів. Якщо в поточному місяці продукція не реалізувалась, то її вартість обчислюється за середньою відпускною ціною місяця попередньої реалізації, але не нижчою від собівартості. За ціною придбання обчислюється збір щодо натуральної продукції інших виробників. Кошти на рахунки Фонду перераховують платники одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які виплачують заробітну плату два і більше рази на місяць, перерахування коштів здійснюють у дні одержання заробітної плати. При одержанні коштів на заробітну плату за підсумками місяця підприємства подають до установи банку платіжне доручення про перерахування коштів за уточненим розрахунком за весь минулий місяць з урахуванням раніше сплачених сум збору. У разі нестачі у платників збору коштів на оплату праці і сплату збору в повному обсязі видача коштів на оплату праці та сплата збору на обов'язкове соціальне страхування здійснюється у пропорційних розмірах. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують платежі до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. При видачі підприємствами коштів на оплату праці з виручки від реалізації продукції (надання послуг), а також натуроплатою збір перераховується не пізніше наступного дня з дня видачі. Фізичні особи, які використовують працю найманих працівників, сплачують платежі до Фонду щомісяця не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем виплати заробітної плати. Не внесені платником суми платежів у встановлений строк вважаються недоїмкою і стягуються в безспірному порядку з нарахуванням пені. Вона нараховується з суми недоїмки за кожний прострочений день у розмірі, встановленому законодавством. У разі, якщо заробітна плата не виплачувалась за відсутністю коштів на рахунку підприємства, пеня за несвоєчасне перерахування платежів до Фонду не стягується.

При стягненні недоїмки за платежам до Фонду строки давності не застосовуються. Кошти Фонду соціального страхування України зберігаються та обліковуються на окремих поточних рахунках в установах банків. Вони використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження збору, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів здійснюють страхувальники, профспілкові органи й органи Фонду соціального страхування України.

ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

ПРАВЛІННЯ

ПОСТАНОВА

від 2 квітня 2008р. № 5

м. Київ

Про виконання бюджету Фонду та регіональних програм щодо відновлення здоров'я застрахованих осіб та членів їх сімей за 2007 рік

Виконання доходної частини бюджету Фонду за даними фінансового звіту за 2007 рік із урахуванням залишку коштів на початок року становить 5 468,0 млн. грн. або 105,3 % до планового показника, затвердженого правлінням Фонду.

Загальна сума надходжень склалася із страхових внесків - 4 907,3 млн. грн., що становить 88,9 % доходної частини бюджету (без урахування залишку коштів), відрахувань від єдиного податку - 407,3 млн. грн. (7,4 %), надходжень від часткової сплати за путівки - 118,7 млн. грн. (2,2 %), та інших надходжень - 82,1 млн. гривень (1,5 %). За даними фінансового звіту за 2007 рік усіма відділеннями Фонду виконано доходну частину бюджету, як в цілому, так і за окремими статтями доходів.

У 2007 році Фондом не отримано асигнування на суму 100,4 млн. грн. із Державного бюджету України на відшкодування витрат із виплати допомоги при народженні дитини з 1 042,2 млн. грн., передбачених Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”.

Кількість страхувальників, що обліковуються в органах Фонду, протягом року збільшилася на 10,2 % або на 114 379 підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і станом на 1 січня 2008 року становила 1 231 174 страхувальники. Чисельність застрахованих осіб, яка в органах Фонду обліковується в еквіваленті повної зайнятості, станом на 01.01.2008 р. становить 14 143,7 тис. осіб, що на 39,4 тисячі більше ніж за дев'ять місяців 2007 року.

Заборгованість страхувальників по сплаті страхових внесків та інших платежів до Фонду порівняно з початком 2007 року зменшилась на 19 569 тис. грн. або на 13,2 %.

Заборгованість за Фондом станом на 01.01.2008 року становить 178 045 тис. грн., що на 64 880 тис. грн. або на 26,7 % менше порівняно з даними на початок 2007 року.

Витратна частина бюджету Фонду за 2007 рік становить 5 255,1 млн. грн. або 101,2 % до плану.

Фактичні витрати на всі види допомоги за звітний період становлять 3 849,6 млн. гривень. З урахуванням резерву страхових коштів планові показники на виплату всіх видів допомоги виконані на 101,9 відсотка. Витрати на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності за 2007 рік становили 2 962,5 млн. грн. або 103,4 % до плану, по вагітності та пологах - 854,2 млн. грн. або 104,3 % до плану, на поховання - 32,9 млн. гривень.

Для реалізації програм відділень Фонду щодо відновлення здоров'я застрахованих осіб і членів їх сімей в 2007 році використано 1 102 629 тис. грн., що складає 99,1 % від запланованих асигнувань за статтею бюджету Фонду “Оздоровчі заходи” на зазначений період.

На закупівлю 266 017 путівок до санаторно-курортних закладів, у тому числі 29 943 до реабілітаційних відділень, використано 707 366 тис. грн., або 99,4 % від запланованої суми на ці цілі.

В 2007 році за рахунок коштів Фонду здійснювалося часткове фінансування 182 санаторіїв-профілакторіїв на загальну суму 96 657 тис. грн. (98,9 % від плану), у тому числі на 47 648 тис. грн. - санаторіїв-профілакторіїв вищих навчальних та професійно-технічних закладів. За рахунок цих коштів поліпшили своє здоров'я більше 156 тисяч застрахованих осіб та членів їх сімей, у тому числі 70,3 тисячі студентів.

На часткове фінансування дитячих оздоровчих закладів за рахунок коштів Фонду використано 118 641 тис. грн., що склало 99,1 % від суми, передбаченої кошторисами програм відділень Фонду. Завдяки коштам Фонду, передбаченим на часткове покриття суми вартості путівок до дитячих оздоровчих закладів (в частині вартості набору продуктів харчування, лікування та культурного обслуговування), оздоровлено 342,4 тис. дітей застрахованих осіб.

Часткове фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл здійснено в минулому році на загальну суму 112 527 тис. грн. або 99,8 % від планового показника. Це дало змогу забезпечити за кошти Фонду навчання у цих школах майже 222 тис. вихованців.

Планові показники щодо фінансування позашкільного обслуговування (придбання новорічних подарунків) виконані на 95,8 %. Фактично використано 67438 тис. грн., за рахунок яких придбано 4840,8 тис. дитячих новорічних подарунків, які розподілені серед дітей застрахованих осіб.

Організаційно - управлінські витрати та витрати по виконанню обов'язків страховика виконано у 2007 році на 94,3 % та 93,6 % відповідно.

Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, із змінами та доповненнями, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Звіт про виконання бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за 2007 рік по доходах із урахуванням залишку коштів на початок року у сумі 5 468,0 млн. грн. та по витратах - 5 255,1 млн. грн. затвердити. Взяти до відома інформацію Виконавчої дирекції Фонду про виконання регіональних програм щодо відновлення здоров'я застрахованих осіб та членів їх сімей за 2007 рік.

Інформацію про виконання бюджету Фонду за 2007 рік подати Кабінету Міністрів України.

2. Виконавчій дирекції Фонду інформацію про виконання бюджету Фонду за 2007 рік протягом двох тижнів після прийняття цієї постанови направити для оприлюднення у газетах “Урядовий кур'єр”, “Голос України”, “Праця і зарплата”, “Профспілкові вісті”, друкованих видань всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців і підприємців та щомісячному бюлетні “Соціальне страхування”.

3. З метою приведення окремих нормативних актів Фонду у відповідність до Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” продовжити на 2008 рік дію пунктів 4.1 - 4.3 постанови правління Фонду від 27.12.2006р. № 207 зі змінами, внесеними постановою правління Фонду від 26.06.2007 р. № 32 щодо виплати допомоги при народженні дитини, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, розміру страхового тарифу.

Голова правління О.В. Мірошниченко

Показники виконання бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за 2007 рік

№ п/п	Назва статті	план	фактичне виконання	%, виконання (гр4/гр3*100)
1	2	3	4	5
1.	Залишок коштів на початок року	-47 366	-47 366	х
2.	ДОХОДИ:
2.1.	Внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування	4 610 860	4 907 278	106,4%
2.2.	Відрахування від сум єдиного податку	374 487	407 335	108,8%
2.3.	Надходження від часткової сплати за путівки	97 368	118 678	121,9%
2.4.	Інші надходження, у тому числі:

Подобные документы

• Формування та використання фондів цільового призначення

  Загальна характеристика цільових фондів. Історія та причини виникнення. Класифікація та порядок утворення цільових фондів. Формування та використання державних цільових фондів. Пенсійний фонд України. Формування та використання недержавних цільових фондів
  
  курсовая работа [449,9 K], добавлен 30.12.2004
  

• Бюджетні та позабюджетні цільові фонди

  Економічна сутність та джерела фінансування цільових державних фондів, законодавче регулювання їх функціонування. Класифікація видів цільових фондів. Джерела доходів державних позабюджетних фондів та соціальні завдання, що вирішуються за їх допомогою.
  
  презентация [2,3 M], добавлен 05.11.2013
  

• Соціально-економічна роль фондів цільового призначення

  Класифікація фондів цільового призначення. Принципи організації централізованих та місцевих фондів. Джерела формування фінансових ресурсів фондів і напрями фінансування. Державні фонди в Україні, види, розміри та методика нарахування внесків до них.
  
  реферат [26,7 K], добавлен 14.12.2008
  

• Теоретичні передумови фінансових ресурсів і витрат держави

  Характеристика специфічних ознак та ролі в фінансовій системі державного бюджету України. Опис його джерел формування - податкових і неподаткових надходжень, доходів від операцій з капіталів, цільових фондів. Економічна сутність видатків бюджетів.
  
  реферат [23,6 K], добавлен 28.04.2011
  

• Державний бюджет України

  Поняття Державного бюджету України та його місце в фінансовій системі держави. Принципи його побудови та характерні ознаки. Перелік цільових фондів, що входять до нього. Аналіз структури доходів держбюджету, їх класифікація та джерела формування.
  
  презентация [1,5 M], добавлен 06.05.2015
  

• Бюджетна політика як важлива сфера діяльності держави

  Проблема загострення кризи державних і регіональних фінансів. Використання цільових бюджетних фондів і механізмів зв'язаного кредитування як інструментів бюджетного фінансування. Аналіз бюджетної політики, її функцій, обмежень, динаміки та ефективності.
  
  реферат [26,9 K], добавлен 18.03.2010
  

• Фінансові ресурси держави, підприємств та населення

  Проблеми і шляхи удосконалення бюджетної системи України. Склад і структура фінансових ресурсів в економіці держави. Формування та використання підприємством різних грошових фондів. Здійснення виробничо-господарської діяльності з метою одержання прибутку.
  
  контрольная работа [25,4 K], добавлен 10.04.2017
  

• Податкова система України та її розвиток в сучасних умовах

  Податкова система — сукупність податків, зборів та обов'язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів. Основні функції податків. Характеристика акцизу, мита, балансового прибутку. Організація податкової системи України, її проблеми.
  
  контрольная работа [250,1 K], добавлен 16.03.2011
  

• Фінансовий ринок

  Поняття фінансів, іх сутність і особливості, порядок формування. Правила та учасники фінансового ринку, порядок їх взаємодії. Об'єкти діяльності інститутів поза фінансової сфери. Формування та призначення державних і муніципальних фінансових фондів.
  
  тест [14,7 K], добавлен 25.04.2009
  

• Адаптація світового досвіду до умов діяльності фінансових посередників України (в аспекті діяльності інвестиційних фондів)

  Міжнародна доктрина визначення поняття інвестиційних фондів як фінансових посередників. Особливості організації діяльності інвестиційних фондів в Україні: міжнародний порівняльний аспект. Інститути спільного інвестування в Україні.
  
  дипломная работа [281,7 K], добавлен 10.04.2007
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам