Фонди фінансових ресурсів цільового призначення: напрями формування та використання

155 220

82 124

52,9%

2.4.1.

надходження на виплату допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

21 152

32 052

151,5%

ВСЬОГО доходів

5 237 935

5 515 415

105,3%

ВСЬОГО доходів із залишком

5 190 569

5 468 049

105,3%

3.

ВИТРАТИ:

На виплату ДОПОМОГИ:

3.1.

По тимчасовій непрацездатності

2 863 823

2 962 528

103,4%

3.2.

По вагітності та пологах

818 827

854 158

104,3%

3.3.

На поховання

44 271

32 923

74,4%

3.4.

Резерв страхових коштів

51 054

х

х

3.5.

Разом допомоги з урахуванням резерву

3 777 975

3 849 609

101,9%

3.6.

Витрати на виплату допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

20 148

21 248

105,5%

3.7.

По статті “Оздоровчі заходи” , в т.ч.

1 112 585

1 102 629

99,1%

3.7.1.

Путівки на санаторно-курортне лікування

711 954

707 366

99,4%

3.7.2.

Часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв

97 770

96 657

98,9%

в т.ч. санаторіїв - профілакторіїв вищих навчальних та профтех. закладів

48 199

47 648

98,9%

3.7.3.

Часткове фінансування оздоровлення дітей в дитячих оздоровчих закладах

119 689

118 641

99,1%

3.7.4.

Позашкiльне обслуговування дiтей

70 400

67 438

95,8%

3.7.4.

Часткове фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкiл

112 772

112 527

99,8%

3.8.

Організаційно-управлінські заходи

273 796

258 289

94,3%

3.9.

Витрати по виконанню обов'язків страховика

6 065

5 674

93,6%

3.10.

Інші витрати

0

17 647

х

ВСЬОГО ВИТРАТ:

5 190 569

5 255 096

101,2%

4.

Залишок коштів на кінець звітного періоду

212 953

5.

Фонд оплати праці (млн. грн.)

194 433

204 120

105,0%

Станом на 01.01.2007р

Станом на 01.01.2008 р.

Відхилення (к.4-к.3)

3

4

5

1

Заборгованість за страхувальниками

148 135

128 566

-19 569

2

Заборгованість за Фондом

242 925

178 045

-64 880

2.2.3 Фонд сприяння зайнятості населення України

Для сприяння і оперативного вирішення фінансових та управлінських проблем зайнятості населення створено Фонд зайнятості населення України.

Він є самостійною ланкою фінансової системи і функціонує на державному та місцевому рівнях за рахунок:

-- асигнувань з державного та місцевих бюджетів, обсяг яких встановлюється Верховною Радою України (1% від коштів, одержаних від продажу спеціальних торгових патентів);

-- обов'язкових внесків підприємств, установ і організацій всіх форм власності, які здійснюють виробничо-господарську або комерційну діяльність.

Норми відрахувань визначаються при затвердженні державного бюджету України на наступний рік. При цьому 20% коштів централізуються у Державному центрі зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України;

-- добровільних внесків об'єднань громадян, громадян і зарубіжних фірм, інших надходжень;

-- коштів служби зайнятості, отриманих від надходжень платних послуг підприємствам, організаціям і частини прибутку підприємств і організацій, що створюються державною службою зайнятості.

Важливим джерелом доходів Фонду є збори на обов'язкове соціальне страхування у разі безробіття.

Платниками збору є:

а) СПД незалежно від форм власності, їхні об'єднання, бюджетні, громадські, інші установи та організації, об'єднання громадян і юридичні особи, а також фізичні особи (СПД), які використовують працю найманих працівників;

б) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників збору, зазначених в п. «а», що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платники зборів, територіальної громади;

в) фізичні особи (СПД), які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, приватні нотаріуси;

г) фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи згідно з цивільно-правовими договорами, у тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо. Об'єкти оподаткування та ставки зборів є різними для платників. Для першої і другої групи (п.п. «а» і «б») це фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень. До цих витрат не належать витрати на оплату виконаних робіт згідно з цивільно-правовими договорами, виплата доходів у вигляді дивідендів, процентів тощо. Ставка збору становить 1,5%.

Платники третьої групи (п. «в» сплачують збір в розмірі 0.5 відсотка від суми оподатковуваного доходу (прибутку).

Ставка збору для платників четвертої групи (п. «г») становить 0,5% від сукупного оподатковуваного доходу.

При визначенні об'єкта оподаткування треба враховувати, що при одержанні працівниками доходів у натуральній формі (продукція власного виробництва) розмір доходу обчислюється за ціною продукції, але не нижчою від собівартості у місяці нарахування доходів. Збір з оплати праці, одержаний в іноземній валюті, сплачується національною грошовою одиницею України за курсом НБУ, що діє на дату одержання доходу. Обчислення збору здійснюється платниками щомісяця.

Сплачується збір одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці і зараховується на балансовий рахунок державного бюджету України, відкритий в органах державного казначейства. При одержанні коштів на оплату праці з виручки від реалізації платники можуть вносити збір готівкою в день одержання заробітної плати.

Збір для фізичних осіб (СПД), які не використовують працю найманих працівників, адвокатів, приватних нотаріусів, діяльність яких заснована на приватній власності та виключно на її праці -- нараховується на доход (прибуток), що підлягає оподаткуванню. Він визначається як різниця між валовим доходом та документально підтвердженими валовими витратами.

Ці платники сплачують збір на обов'язкове соціальне страхування у разі безробіття щоквартально із фактично одержаного доходу (прибутку) за звітний період, не пізніше 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня та 20 січня.

При здійсненні підприємницької діяльності, що підлягає патентуванню, збір сплачується одночасно з придбанням патенту.

Контроль за своєчасним та повним надходженням відрахувань із бюджетів до Фонду сприяння зайнятості населення України і правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням збору здійснюють органи Державної служби зайнятості.

2.2.4 Державний інноваційний фонд України

З метою фінансування заходів щодо забезпечення розвитку і використання досягнень науки і техніки створено Державний інноваційний фонд, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.1992 року «Про створення Державного інноваційного фонду» і на виконання Закону України «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності».

Фонд має відділення в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Кошти Державного інноваційного фонду формуються за рахунок:

1) бюджетних надходжень, у тому числі:

-- збору до Державного інноваційного фонду;

-- частини коштів, які виділяються державою для підтримки науково-технічної діяльності;

2) позабюджетних надходжень:

-- кошти повернутих Державному інноваційному фонду та його регіональним відділенням виконавцями інноваційних проектів позик, фінансових інвестицій, лізингових платежів, надходжень від реалізації договорів про сумісну діяльність;

-- добровільних внесків юридичних і фізичних осіб;

-- інших надходжень, що не суперечать законодавству.

Збір до Державного інноваційного фонду підприємства і організації справляють в розмірі одного відсотка від обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) за винятком ПДВ та акцизного збору, і відносять його на валові витрати.

Посередницькі, торговельні, страхові організації та банки визначають суму збору, виходячи з обсягів валового доходу без урахування зазначених непрямих податків.

Для забезпечення фінансування галузевої науки платники перераховують 70% від суми збору до спеціального фонду позабюджетних коштів, який утворюється у міністерствах, корпораціях та інших формуваннях.

Бюджетні надходження входять до складу доходів та видатків державного бюджету України.

Зараховуються кошти Державного інноваційного фонду відповідно: на балансові рахунки Державного казначейства -- бюджетні надходження, а позабюджетні -- на рахунки Державного інноваційного фонду та його регіональних відділень, які відкриті в установах Національного банку та банків, уповноважених Кабінетом Міністрів України та Національним банком здійснювати обслуговування коштів державного бюджету і Державного інноваційного фонду.

Кошти фонду входять до складу доходів і видатків відповідних бюджетів і обліковуються на окремих рахунках.

Треба зауважити також і про особливості справляння збору до Державного інноваційного фонду. Так, зокрема:

-- платники мають право залишати в своєму розпорядженні кошти збору в частині, належній галузевому позабюджетному фонду, за умов письмового погодження з вищестоящим органом, яким створено фонд, та проведення науково-дослідних робіт;

-- платники залишають збір у своєму розпорядженні, якщо їхня підпорядкованість не визначена, за винятком відрахувань 30% до Державного інноваційного фонду, і використовують ці кошти лише за цільовим призначенням;

-- збір, який віднесено на валові витрати платника, але не перераховано до галузевого позабюджетного фонду, вилучається податковими органами до державного бюджету.

Кошти Державного інноваційного фонду і його регіональних відділень вилученню не підлягають.

Головним розпорядником коштів є Державний інноваційний фонд.

Показники фінансування наукової та науково-технічної діяльності в Україні у 1996-2002 рр. за джерелами (в поточних цінах, млн. грн.)

Показник	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002*
Всього, у т. ч.:	652,0	943,6	1318,6	1261,0	1554,1	2046,3	2283,0	2784,1
Видатки бюджету на НДДКР	244,9	376,4	466,9	363,0	428,2	614,5	641,5	1130
У т. ч. за розділом “Фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу”**	н/д	н/д	341,7	315,1	287,9	494,4	516,2	783,8
Позабюджетні кошти	25,6	29,2	46,0	9,8	9,6	18,6	20,5	147,0
Кошти замовників України	233,4	325,6	448,5	494,1	597,6	785,8	753,4	917,6
Кошти замовників іноземних держав	101,9	160,4	273,8	291,1	359,7	477,1	570,8	547,6
Інші джерела	31,6	33,7	50,2	63,8	97,0	89,0	75,3	41,8

Джерело: Послання Президента України “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році”. - К. Офіційне видання. - С. 333. *Прогноз. ** Із загального фонду бюджету.

2.2.5 Фонд соціального захисту інвалідів

Законом України «Про основи соціального захисту інвалідів в Україні» передбачено встановлення для всіх підприємств, установ та організацій нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. З цією метою на основі пропозицій Міністерства праці та соціальної політики України місцеві ради спільно із підприємствами і організаціями усіх форм власності щороку визначають такі нормативи.

Для всіх СПД (юридичних осіб) нормативи визначено у розмірі не менше 4% від загальної кількості працівників. При кількості працівників на підприємстві від 15 до 25 осіб норматив встановлюється у кількості одного робочого місця.

У разі не створення робочих місць відповідно до доведеного нормативу або якщо працевлаштоване інвалідів менше, ніж передбачено нормативом, СПД зобов'язані щороку відраховувати до відділень Фонду цільові кошти для створення робочих місць та здійснення заходів щодо соціальної та професійної реабілітації інвалідів.

Розмір відрахувань визначається середньою річною заробітною платою на підприємстві за кожне нестворене робоче місце для інваліда.

Для фінансування робіт та державних програм із соціального захисту інвалідів створено Фонд України соціального захисту інвалідів.

Бюджет Фонду формується за рахунок:

1 -- коштів, що передаються Фонду з державного бюджету;

2 -- надходжень від підприємств, установ та організацій, що не забезпечили додержання встановлених нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів:

3 -- благодійних внесків організацій, трудових колективів і громадян;

4 -- відтворення позабюджетних коштів, у тому числі відсотки за користування комерційними банками тимчасово вільними залишками цільових коштів Фонду України соціального захисту інвалідів;

5 -- інших надходжень.

До Фонду спрямовується збір на обов'язкове соціальне страхування, визначений за ставкою 1% від обсягів об'єкта оподаткування для підприємств та організацій, де працюють інваліди.

Кошти Фонду, зазначені у пунктах 1 і 2, акумулюються на розрахункових рахунках органів Державного казначейства. Інші надходження -- на позабюджетних рахунках Фонду.

Порядок відтворення позабюджетних коштів Фонду та витрачання доходу від цієї діяльності на здійснення заходів щодо соціального захисту інвалідів визначається його правлінням за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України і Міністерством фінансів України.

Фонд і його відділення в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі є юридичними особами.

Відрахування до Фонду соціального захисту інвалідів України не відносяться до обов'язкових податків і зборів та справляються як фінансова санкція за невиконання відповідних нормативів. Сплачується сума таких відрахувань за рахунок власних доходів підприємства.

СПД, яким визначено нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, зобов'язані зареєструватися у відділенні Фонду за місцем свого знаходження не пізніше 15 січня року, який настає за звітним.

Зазначені відрахування перераховуються на рахунки відділень Фонду соціального захисту інвалідів України СПД самостійно не пізніше 15 лютого року, наступного за звітним.

Центри соціально-трудової реабілітації є важливою складовою програми соціального захисту інвалідів. Тут вони проходять адаптацію, навчання, стажування і т.п. 60 відсотків коштів, що надходять від підприємницьких структур, фонд спрямовує саме на організацію і підтримку таких центрів, а 40 відсотків - на створення робочих місць.

Кошти, що виділяються на створення робочих місць, видаються у вигляді безпроцентних кредитів підприємствам, які можуть організувати робочі місця для інвалідів. Заявки на одержання кредитів із фонду розглядаються колегіально представниками фонду, Міністерства праці і соціальної політики, а також громадських організацій інвалідів. При позитивному рішенні між фондом і позичальником підписується відповідний договір, в якому останній зобов'язується використовувати кошти за цільовим призначенням, повернути кредит в обумовлені строки і в обов'язковому порядку працевлаштувати інвалідів. Підприємствам, які одержали безпроцентні кредити із фонду, забороняється звільняти інвалідів, а у випадку смерті інваліда належить працевлаштувати іншого.

Кошти фонду використовуються суто за цільовим призначенням, здійснення комерційної діяльності не дозволяється.

На забезпечення інвалідів протезно-ортопедичними виробами і засобами пересування та реабілітації у 2006 році Фондом спрямовано понад 223,1 млн. грн.

Проведене у 2006 році фінансування дозволило отримати реабілітаційні послуги понад 584 тис. осіб з особливими потребами. У минулому році підприємствами ПО «Укрпротез» видано 414,5 тис. од. протезно-ортопедичних виробів, із них: 13,5 тис. од. - протезно-ортопедичних виробів: протезів верхніх та нижніх кінцівок; 16,7 тис. од. - апаратів і туторів; 24,2 тис. од. - корсетів; 330,2 тис. од. - напівпар ортопедичного взуття та взуття на протези та 29,9 тис. од. - протезів молочної залози.

Головним управлінням праці та соціального захисту населення поставлено понад 203,2 тис. од. технічних засобів реабілітації, з них крісел колісних (колясок) понад 281,1 тис. од., в т.ч. з електроприводом - 517 од.; засобів реабілітації майже 175,1 тис. од..

У 2006 році здійснено складне індивідуальне протезування для 235 інвалідів на суму біля 3,07 млн. грн. Щороку в клініці УкрНДІпротезування перебуває понад 1500 пацієнтів із складною патологією опорно-рухового апарату з усіх регіонів України, в т.ч. понад 300 дітей.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю (надалі - підприємства), крім тих, які повністю утримуються коштами державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, на яких число працюючих інвалідів менше, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції (до 2006 року - «штрафні санкції»), які використовуються на працевлаштування та фінансування заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів.

Фондом здійснюється контроль за дотриманням роботодавцями встановленого законом 4-х відсоткового нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також сплати ними коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання цього нормативу. На сьогодні це основний чинник, який не тільки забезпечує існуючий рівень зайнятості інвалідів, а також є джерелом фінансування заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів.

У 2006 році Фондом досягнуто певних результатів в роботі з підприємствами по дотриманню вищезазначеного нормативу та відрахуванню коштів до державного бюджету за його невиконання.

Зокрема, станом на 01.01.07, звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів у 2005 році подало 92626 підприємств, організацій (об'єднань) та установ (далі-підприємства) проти 69310 підприємств у 2004 році. Кількість підприємств, які подали звіти до відділень Фонду, зросла на 33,6% у порівнянні з минулим роком.

На підприємствах, які надали звіти, у 2005 році фактично працювало 363640 інвалідів. Від загальної кількості робочих місць, що мали бути створеними для працевлаштування інвалідів на зазначених підприємствах - 367868 робочих місць, цей показник склав лише - 98,9%.

Зростає число підприємств (від 59109 у звітному 2004 році до 76928 підприємств у звітному 2005 році), на яких дотримувались виконання 4-х відсоткового нормативу працевлаштування інвалідів.

Треба наголосити, що середній показник відношення кількості підприємств, на яких дотримувалися виконання 4-х відсоткового нормативу, до підприємств, які подали звіти до територіальних відділень Фонду, становить 83,1 %.

Суми адміністративно-господарських санкцій і пені, які надійшли до Держбюджету від підприємств за невиконання встановленого нормативу працевлаштування інвалідів, використовуються Фондом соціального захисту інвалідів на:

- фінансування заходів соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної (за поданням Національного комітету спорту інвалідів України) та професійної реабілітації інвалідів;

- надання цільової позики підприємствам (на зворотній основі, з терміном повернення до трьох років) на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у межах коштів, передбачених у відповідному році на зазначені потреби;

- фінансування витрат на професійне навчання непрацюючих інвалідів, у тому числі за направленням державної служби зайнятості;

- надання дотацій підприємствам на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, як безробітні або ті, які шукають роботу. Дотації надаються тільки після відповідного рішення Комісії.

Взагалі із 2003 по 2006 роки, на виконання державної соціальної програми «Соціальна, трудова та професійна реабілітація інвалідів» за рахунок коштів спеціального фонду Держбюджету України Фондом соціального захисту інвалідів спрямовано понад 554,2 млн. гривень.

За рахунок адміністративно-господарських санкцій і пені, що надходять до Держбюджету від підприємств за невиконання встановленого нормативу працевлаштування інвалідів, підприємствам надається можливість створювати додаткові робочі місця для інвалідів.

У 2006 році Фондом, для створення додаткових робочих місць для працевлаштування інвалідів, надано понад 2,52 млн. гривень, що дасть можливість забезпечити створення додаткових робочих місць у 2007 році.

Упродовж минулого року для створення на робочому місці інваліда належних санітарно-гігієнічних, виробничих і технічних умов згідно з індивідуальною програмою реабілітації інваліда та рекомендаціями МСЕК, спрямовано майже 2 млн. гривень. Допомогу отримали 11 підприємств, що дало змогу покращити умови на 535 робочих місцях інвалідів.

Щороку зростає асигнування на профнавчання та навчання осіб із особливими потребами. У 2006 році на навчання інвалідів спрямовано понад 5,6 млн. грн., що дозволило 2076 інвалідам навчатися за кошти Фонду, з-поміж них: 1391 особа - у вищих навчальних закладах, в т.ч. 650 - у Міжнародному університеті розвитку людини „Україна”; 127 осіб - у професійно-технічних навчальних закладах; 558 осіб - на курсах перекваліфікації, в тому числі 491 особа - за направленням центру зайнятості. Впродовж 2006 року працевлаштоване 449 осіб, які навчалися за сприяння Фонду.

На технічне переоснащення підприємств громадських організацій інвалідів (в тому числі УТОГу та УТОСу) та державних (казенних) протезно-ортопедичних підприємств спрямовано понад 48,2 млн. гривень. Допомогу отримали 95 підприємств, що дало змогу працевлаштувати 1042 інваліди.

Загалом, у 2006 році за всіма напрямками фінансування працевлаштоване 1276 осіб. Однією з умов забезпечення зайнятості інвалідів є професійна реабілітація, що включає психологічну підтримку, професійну орієнтацію, професійне навчання. Одним із перших кроків на шляху побудови системи професійної реабілітації в Україні стало відкриття Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів, на яких покладено координуючу та методологічну функції мережі установ професійної реабілітації. За державні кошти у Центрі створено всі необхідні умови для проходження професійної реабілітації інвалідів. Щороку 355 випускників отримують свідоцтва про здобуття професії. Сьогодні в Україні створено та функціонує доволі розгалужена мережа центрів професійної реабілітації інвалідів. Вони діють у Вінницькій, Львівській, Луганській, Чернівецькій областях та Автономній Республіці Крим. Діапазон фахової і професійної підготовки інвалідів в цих центрах охоплює досить широкий спектр спеціальностей та робітничих професій. Оволодівши ними, понад 85% випускників вільно працевлаштовуються або мають змогу започаткувати свій бізнес. З метою формування цілісної системи соціальної реабілітації інвалідів в Україні у 2001 році було затверджено Концепцію ранньої соціальної реабілітації інвалідів. Адже соціальна реабілітація дітей-інвалідів - це перший крок на шляху до професійної реабілітації, бо саме в ранньому віці дитини формуються певні схильності, вміння та трудові навички. Сформована система реабілітаційних установ для дітей-інвалідів, яка зорієнтована на дитину і поєднує соціальну, загальноосвітню, фізичну та технічну допомогу дітям-інвалідам та їх сім'ям, щорічно, в середньому, забезпечує реабілітацію понад 13,8 тис. дітей-інвалідів. Вікова категорія дітей-інвалідів, які перебувають в реабілітаційних установах, від 2 до 18 років. Близько 120 дітей-інвалідів, випускників центрів, щорічно ідуть в загальноосвітні школи. З метою координації роботи всієї мережі реабілітаційних закладів та методологічної допомоги діє Державний комплекс ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів (м. Миколаїв) із річним обсягом набору дітей-інвалідів - 160 осіб. За час його існування біля 70% дітей, які отримали реабілітаційні послуги, пішли до загальноосвітніх шкіл. У порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, Фондом впродовж 2006 року центрам ранньої реабілітації дітей-інвалідів спрямовано понад 17,7 млн. гривень. Отже, загальна сума коштів Фонду спрямованих минулого року на фінансування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, всеукраїнських центрів професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів, створених відповідно до Указів Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України; міжрегіональних та обласних центрів професійної реабілітації інвалідів та міжрегіональних і обласних центрів (комплексів) ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, підпорядкованих відповідно Міністерству праці та соціальної політики України, Міністерству праці АР Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних державних адміністрацій склала майже 49,5 млн. гривен.

Отже, що вдалося зробити Фонду за 15 років:

- створено понад 23 тис. робочих місць для працевлаштування інвалідів;

- профінансовано будівництво протезно-ортопедичного цеху в м. Івано-Франківську, а також спрямовано кошти на технічне переоснащення Донецького, Дніпропетровського, Київського, Луганського, Львівського, Миколаївського, Одеського, Полтавського, Сімферопольського, Тернопільського і Харківського казенних протезно-ортопедичних підприємств;

- спрямовано кошти на реалізацію “Довгострокової програми соціально-трудової реабілітації інвалідів по зору шляхом модернізації та реконструкції діючого обладнання, устаткування, придбання та впровадження нового сучасного обладнання, устаткування, придбання та впровадження нових матеріалів та технологій, оновлення і поліпшення дизайну продукції, збереження та створення нових робочих місць, освоєння конкурентоспроможної продукції Українського товариства сліпих (УТОС) на 1998-2005 роки” та на технічне переоснащення виробництва підприємств Українського товариства глухих (УТОГ);

- за фінансового сприяння Фонду створено і функціонує мережа центрів раннього втручання і соціальної реабілітації дітей-інвалідів, центрів професійної, медичної та соціальної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями, яка налічує понад 557 установ та закладів реабілітації різного рівня, підпорядкування та форм власності;

- з метою формування цілісної системи соціальної реабілітації інвалідів в Україні та реалізації Концепції ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів створено Державний комплекс ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів на базі Миколаївського обласного Центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів “Надія”;

- з 2004 року, за ініціативи Фонду, перелік заходів, які фінансуються Фондом за рахунок коштів штрафних санкцій, розширено видатками на утримання реабілітаційних центрів, як всеукраїнського, так і обласного статусу, технічним переоснащенням підприємств громадських організацій інвалідів (в тому числі УТОГу та УТОСу), зміцненням матеріально-технічної бази лікувально-виробничих майстерень і підсобних господарств будинків-інтернатів, передплатою інвалідам друкованих засобів масової інформації („Повір у себе”, „Благовіст”, „Наше життя”, „Промінь”, „Чорнобильська газета”, „Пост Чорнобиль”) та здійсненням інших заходів.

Висновок

Взагалі, тема формування та використання цільових фондів є дуже актуальною, адже розподіл отриманих коштів і визначає яке першочергове завдання ставить країна на поточний період. Буде це період покращення соціального стану в країні чи період направлений на майбутню економічну досконалість держави? Треба дуже уважно аналізувати отриману за останні роки інформацію і на її базі робити висновки: що потребує більшого залучення коштів, а на що можна зробити меншу акцентовану увагу. Цей процес дуже важкий, треба брати до уваги багато різних речей; а іноді можуть виникати ніким не прогнозовані ситуації, які потребують негайного вирішення (війна, катастрофа, стихійне лихо тощо).

Звісно це має велике значення і для нашої країни. У перші роки незалежності ми отримали майже всі економічні негаразди, які можуть бути: це і катастрофічна інфляція, і девальвація курсу національної валюти, і пов'язане з цим зростання внутрішнього і зовнішнього боргу. І виною всіх цих негараздів можна показати лише одне - недбале та невміле керівництво над процесом формування та використання фінансових ресурсів. Політики та економісти тих часів не мали головного у своєму активі - необхідної економічно-аналітичної інформації за минулі роки (саме для Незалежної України, для її специфіки у розвитку та економічній структурі). А спроби налагодити економіку та фінансову діяльність країни призводили лише до погіршення життєвої ситуації громадян України.

Зараз в останні декілька років можна спостерігати картину реального підйому нашої держави. Починає підійматися з занепаду економіка, росте показник ВВП, тримається стабільним курс національної грошової одиниці по відношенню до провідних світових валют, рівень інфляції не виходить з запланованих рамок, тим самим підіймаючи реальні доходи громадян. Однією з головних речей за рахунок чого було досягнуто таких результатів - це зроблені правильні висновки з минулих негараздів та детальний аналіз причин виникнення тих несприятливих економічних та соціальних явищ. Звісно не треба радіти передчасно за такі оптимістичні показники економічного зросту в Україні (ми знаємо багато прикладів занепаду дуже сильних країн, після підйомів і становлення ситуацій, де нібито вже все було гаразд), однак якщо і надалі буде триматися такий курс ведення економічної та фінансової діяльності в нашій державі, то вже дуже скоро ми справді зможемо називатися “європейською країною” і увійти до еліти світових економічно-розвинутих держав, де з нами буде рахуватися кожен.

Література

1. Адамик О. Витрати органів Пенсійного Фонду районного рівня: класифікація та відображення в обліку// Бухгалтерський облік і аудит. - 2007. - № 9. - С. 40-45

2. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. - К.: НІОС - 2000. - 416 с.

3. Євсєєва Т.А. Відрахування в загальнообов'язкові державні соціальні фонди и 2007 році// Аудитор України. - 2007. - № 16 (122). - С. 27-28

4. Кременчук І. Накопичувальний Пенсійний Фонд як одна із складових пенсійного забезпечення в Україні// Право соціального забезпечення. - 2007. - № 5. - С. 100-103

5. Онищенко Т. Внески до соціальних фондів. Ставки внесків до соціальних фондів// Податки та бухгалтерський облік. - 2009. - № 15 (1199). - С. 22-24

6. Петренко І. Деякі аспекти надання допомоги та соціальних послуг застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності// Вісник податкової служби України. - 2007. - № 39 (563). - С. 26-29

7. Романенко О.Р. Фінанси. Навчально-методичний посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 387 с.

8. Шевчук Л.П. Механізм наповнення соціальних фондів коштами // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 11 (77). - С. 184-188

9. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії. - К.: Либідь, 2000.

10. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України - К.: ЦНЛ, 2003.

11. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави. - К.: НІОС, 2004.

12. http://www.social.org.ua/

13. http://www.dcz.gov.ua/control/uk/index

14. http://zakon.rada.gov.ua