Дослідження грошових потоків підприємства

ДОСЛІДЖЕННЯ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ПІДПРИЄМСТВА

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти дослідження грошових потоків підприємства

1.1 Сутність грошового потоку та його роль в забезпеченні ефективного функціонування підприємства

1.2 Основи управління грошовими потоками та принципи її здійснення

1.3 Структурування грошових потоків підприємства

Розділ 2. Економічна оцінка грошових потоків підприємства «Держвугілля» Шахта №9

2.1 Фінансово-економічна характеристика підприємства «Держвугілля» Шахта №9

2.2 Аналіз балансу ліквідності підприємства «Держвугілля» Шахта №9

2.3 Аналіз грошових потоків підприємства

Розділ 3. Шляхи вдосконалення управління грошовими потоками на підприємстві

3.1 Оптимізація структури активу балансу як напрям підвищення ліквідності підприємства

3.2 Шляхи підвищення оборотності грошових засобів

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

У процесі виробничо-господарської діяльності підприємств постійно здійснюється кругообіг коштів. Вкладання коштів у виробництво з метою виготовлення товарів і отримання виручки від її продажу характеризує кругообіг коштів підприємств.

Найважливішою стороною діяльності підприємств є забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва і обігу, своєчасного виконання фінансових зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання для формування доходу і прибутку.

Соціально - економічний розвиток ринкових відносин в Україні супроводжуються якісними структурними зрушеннями у бік інтенсифікації виробництва, пошуку джерел його фінансування, підвищення його ефективності.

За цих умов важливим фактором подальшого розвитку будь - якого підприємства є грошові надходження, що перевищують платежі підприємства. Від наявності або відсутності коштів буде в кінцевому підсумку залежати можливість функціонування підприємства, його конкурентоспроможність та фінансовий стан.

З переходом на ринкові основи в господарювання зростає роль фінансової діяльності підприємств у напрямку найефективнішого інвестування фінансових ресурсів, операцій із цінними паперами та інші питання фінансової діяльності набувають важливого значення для фінансових служб підприємств. Важливий напрямок фінансової діяльності підприємства за ринкової економіки - це раціональне використання вільних фінансових ресурсів, пошук ефективних напрямків інвестування коштів, які даватимуть підприємству додатковий прибуток. Прибуткове інвестування грошових коштів здійснюється на фінансовому ринку.

Отже, грошові надходження підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Відшкодовуючи авансовані у виробництво вкладення, формуючи доходи і фонди грошових коштів, вони створюють економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, вдосконалення та розширення господарства, збільшення власного капіталу.

Підводячи підсумки викладеного, слід зазначити, що актуальність роботи полягає в необхідності проведення оцінки платоспроможності та ліквідності підприємства як одного з основних етапів здійснення оцінки фінансового стану суб'єкту господарювання.

Мета дослідження полягає у визначенні напрямків вдосконалення управління грошовими потоками підприємства «Держвугілля» Шахта №9 на основі вивчення теоретичних і оцінки практичних аспектів обраної проблематики.

Для досягнення поставленої мети слід вирішити ряд завдань, а саме:

- визначити сутність грошових потоків та їх роль в забезпеченні ефективного функціонування підприємства.

- дати характеристику показників грошових потоків;

- оцінити показники грошових потоків «Держвугілля» Шахта №9;

Об'єктом дослідження є підприємство «Держвугілля» Шахта №9, а предметом - процес управління грошовими потоками підприємства.

При написані дослідження використовувалися такі методи, способи і прийоми наукового дослідження та пізнання, які включали в себе як загальні, такі як матеріалістичний, порівняльний, історичний, так і спеціальні, наприклад, метод статистичного аналізу, зведення та групування, індексний метод та обробка літературних джерел, а також відображення результатів наукового дослідження у графічній та табличній формі.

Розділ 1. Теоретичні аспекти дослідження грошових потоків підприємства

1.1 Сутність грошового потоку та його роль в забезпеченні ефективного функціонування підприємства

У процесі виробничо-господарської діяльності підприємств постійно здійснюється кругообіг коштів, тобто вкладення коштів у виробництво з метою виготовлення продукції й отримання виручки від її продажу.

Забезпечення грошових надходжень, потрібних для відшкодування витрат виробництва й обороту, своєчасного виконання фінансових зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання, формування доходів і прибутку є найважливішою стороною діяльності підприємств .

Грошові надходження -- це кошти, які надходять на поточні й інші рахунки підприємству банках та в касу підприємств.

Сучасна теорія корпоративних фінансів розглядає грошовий потік як стійку сукупність розподілених у часі фактів надходження або вибуття грошових коштів та їх еквівалентів, що генеруються суб'єктом господарювання в результаті здійснення його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, таким чином, грошовий потік можна представити як сукупність послідовних подій, які пов'язані із відособленим та логічно завершеним фактом зміни власника грошових коштів з приводу виконання договірних зобов'язань між суб'єктами господарювання, іншими економічними агентами (державою, домогосподарствами, міжнародними організаціями). З іншого боку, грошові потоки, генеровані суб'єктом господарювання протягом певного періоду, що аналізується, формують також грошовий потік, який надалі ми будемо називати сукупним грошовим потоком підприємства [3, c.23].

Відповідно, виникнення та формування грошового потоку при здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства є результатом цілеспрямованого прояву сукупності фінансово-економічних відносин та має певні ознаки, основними серед яких необхідно вважати наступні:

1) рух грошових коштів відбувається в результаті виконання певної угоди між двома суб'єктами господарювання, оформленої належним чином;

2) грошові потоки, що генеруються суб'єктом господарювання, мають виключно фінансовий характер, адже їх результатом є формування, розподіл, перерозподіл чи споживання фондів грошових коштів (у нашому випадку, фондів грошових коштів суб'єкта господарювання);

3) грошові потоки визначають порядок та особливості реалізації інших фінансових відносин, що формують фінанси підприємства, у тому числі, формування фінансових результатів, забезпечення ліквідності та платоспроможності і т.д. Коротко зупинимося на дослідженні основних (базових) функціонально - організаційних характеристик грошових потоків, які генеруються суб'єктом господарювання в результаті здійснення його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності [13, c. 233].

Так, грошовий потік представляється як комплексна категорія із власною структурною характеристикою, яка включає в себе сукупність окремих складових елементів. Серед таких складових грошового потоку можна розглядати такі елементи як:

1) причина формування грошового потоку - визначає як джерело формування грошового потоку (господарська операція суб'єкта господарювання або їх сукупність, виконання якої пов'язано із відповідним формуванням руху грошових коштів), так і фактори формування грошового потоку;

2) форма узгодження грошового потоку - фінансове-математична процедура ідентифікації та структурування грошового потоку, забезпечення його спів ставності, а також групування та зведення грошових потоків з метою формування інформаційної бази для аналізу руху грошових коштів, наприклад розрахунку Cash Flow від основної діяльності, Free Cash Flow тощо;

3) напрямок руху грошових коштів-форма впливу грошового потоку на фінансове положення суб'єкта господарювання та основні фінансові показники його діяльності, зокрема, зменшення абсолютної величини грошових коштів та їх еквівалентів у розпорядженні, або ж їх збільшення;

4) кількісна оцінка грошового потоку передбачає ідентифікацію абсолютної величини руху грошових коштів в рамках як одного грошового потоку, так і сукупності грошових потоків, зокрема, шляхом кількісної оцінки абсолютної величини сальдо руху грошових коштів [8, c. 56].

Базовою формою структурування грошових потоків є виділення вхідних та вихідних грошових потоків. Необхідність виокремлення як вхідного, так вихідного грошових потоків як окремого виду пояснюється, окрім функціонально-організаційних його особливостей, ще й методологічними потребами інформаційного забезпечення фінансового аналізу та управління грошовими потоками суб'єкта господарювання.

Вхідний грошовий потік являється складовою частиною сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання в результаті здійснення його основної, інвестиційної та фінансової діяльності. при цьому, грошовий потік класифікується як вхідний за умови, коли рух коштів в рамках такого грошового потоку призводить до збільшення абсолютної величини грошових коштів та їх еквівалентів, що знаходяться у розпорядженні суб'єкта господарювання на певний момент часу. У якості прикладу вхідних грошових потоків підприємства можна згадати такі:

1) надходження виручки від реалізації товарів, робіт та послуг;

2) отримання банківського кредиту;

3) отримання безповоротної фінансової допомоги;

4) надходження від емісії корпоративних облігацій та інші. Крім того, необхідно відмітити, що вхідний грошовий потік забезпечує виконання сукупності функцій, у тому числі: формування фінансових ресурсів суб'єкта господарювання - грошових коштів, збільшення ліквідності та платоспроможності підприємства; фінансове забезпечення вихідних грошових потоків; виконання зобов'язань між суб'єктами господарювання в рамках господарських договорів тощо.

У свою чергу, вихідний грошовий потік також являється складовою частиною сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання в результаті здійснення його основної, інвестиційної та фінансової діяльності, грошовий потік класифікується як вихідний за такою ознакою - рух коштів в рамках даного грошового потоку призводить до зменшення абсолютної величини грошових коштів та їх еквівалентів, які знаходяться у розпорядженні суб'єкта господарювання на певний момент часу. У якості прикладу вихідних грошових потоків підприємства можна згадати такі:

1) оплата рахунків постачальників;

2) погашення банківського кредиту;

3) виплати дивідендів власникам корпоративних прав;

4) викуп корпоративних облігацій;

5) фінансування придбання основних засобів та інші. Крім того, необхідно відмітити, що вихідний грошовий потік забезпечує виконання сукупності функцій, у тому числі:

· фінансування потреби підприємства у капіталі на основі грошових коштів, сформованих у рамках вхідних грошових потоків;

· забезпечення виконання поточних зобов'язань підприємства;

· виконання зобов'язань між суб'єктами господарювання в рамках господарських договорів тощо.

Належна структурування сукупності грошових потоків, які генерує підприємство у результаті основної, інвестиційної та фінансової діяльності, а також ефективний аналіз та управління останніми не можливе без проведення кількісної оцінки таких грошових потоків. При цьому ключовою кількісною характеристикою грошового потоку як об'єкта фінансового менеджменту є оцінка його абсолютної величини з метою інформаційного та методологічного забезпечення фінансового аналізу та управління грошовими потоками суб'єкта господарювання. Можна розрізнити ряд напрямків кількісної оцінки грошового потоку:

1) оцінка грошового потоку як одиничного факту руху грошових коштів;

2) узагальнююча оцінка грошових потоків - руху грошових коштів, об'єднаних спільною функціонально-організаційною характеристикою.

Абсолютна величина грошового потоку як одиничного факту руху грошових коштів має незначне практичне застосування, однак і особливих складнощів щодо її кількісної оцінки не виникає - достатньо проаналізувати первинний документ, який засвідчує проведення фінансово-господарської операції та, відповідно, містить усю необхідну інформацію. Основне її призначення - це інформаційне забезпечення управлінського фінансового обліку, а також формування основи розрахунку часткових та узагальнюючих показників руху грошових коштів з метою їх послідуючого аналізу.

Значно більше інформаційне навантаження несуть узагальнюючі показники руху грошових коштів суб'єкта господарювання шляхом формування зведених показників грошових потоків (наприклад, грошовий потік від основної діяльності, Free Cash Flow та інші), кількісна оцінка таких показників реалізується як аналіз структури сукупності грошових потоків підприємства за наступним алгоритмом:

· узгодження грошових потоків суб'єкта господарювання, що передбачає проведення, перш за все, вибірки необхідних для подальшої оцінки грошових потоків за обраним критерієм групування;

· визначення абсолютної величини окремих грошових потоків, про що згадувалося вище;

· ідентифікація форми впливу грошового потоку на фінансове положення суб'єкта господарювання, перш за все, класифікація грошового потоку як вхідного або вихідного;

· математичний розрахунок кількісної оцінки абсолютної величини грошового потоку.

Із використанням поданого вище алгоритму здійснюється розрахунок більшості фінансових показників та коефіцієнтів, що використовуються для аналізу, планування та управління, а також оцінки ефективності моделі управління грошовими потоками суб'єкта господарювання, які генеруються в результаті здійснення ним основної, інвестиційної та фінансової діяльності.

1.2 Основи управління грошовими потоками та принципи її здійснення

Фінансове забезпечення покриття потреби підприємства у капіталі, а також дотримання своєчасності виконання поточних зобов'язань суб'єкта господарювання залежить від його можливості та спроможності формувати у визначений момент часу необхідний фонд грошових коштів із заданою абсолютною величиною, кількісним вираженням такої характеристики підприємства є рівень його ліквідності (як можливість швидкого формування фонду грошових коштів без значних фінансових втрат) та платоспроможності (як можливість своєчасного та повного погашення зобов'язань).

Із вище сказаного випливає, що підтримання належного рівня платоспроможності та ліквідності суб'єкта господарювання досягається шляхом відповідної організації руху грошових потоків у часі та просторі - управлінням грошовими потоками підприємства. Сукупність методів та форм, що використовуються суб'єктом господарювання для організації руху грошових коштів у часі та просторі відповідно до визначених критеріїв та цілей, будемо називати модель управління грошовими потоками підприємства.

Організація моделі управління грошовими потоками здійснюється із дотриманням сукупності певних принципів, основними з яких є наступні:

· інформаційна достовірність, яка передбачає своєчасне та повне представлення фінансової інформації, структурованої відповідно до потреб моделі;

· збалансованість - обґрунтоване використання для потреб управління грошовими потоками критеріїв та методів групування, зведення та узагальнення грошових потоків суб'єкта господарювання;

· ефективність - визначення оптимального рівня розподілу грошових коштів у просторі та часі з метою мінімізації затрат на досягнення необхідного ефекту (наприклад, підтримання визначеного рівня ліквідності);

· та інші принципи, які визначаються специфікою умов господарювання конкретного підприємства.

1.3 Структурування грошових потоків підприємства

Структурування грошових потоків відповідно до обраного критерію чи їх групи є об'єктивною необхідністю організації аналізу грошових потоків та забезпечення ефективності моделі управління останніми. Таке структурування дозволяє досягти наступних ефектів:

1) нівелювання впливу функціонально організаційних особливостей окремого грошового потоку за рахунок формування цільової вибірки із сукупності грошових потоків;

2) спрощення та зменшення обсягів інформаційної бази за рахунок використання зведених показників (як загальних, так і часткових).

Основним критерієм, відповідно до якого здійснюється структурування грошових потоків суб'єкта господарювання, є джерело формування таких грошових потоків, в основу даного критерію покладений принцип ідентифікації сукупності господарських операцій відповідно до їх функціонально-організаційного навантаження. Зважаючи, що джерело формування грошового потоку є ключовим у сукупності критеріїв, що використовуються при організації управління грошовими потоками, розглянемо його більш докладно.

Для потреб управління фінансами прийнято виділяти окремі види діяльності суб'єкта господарювання які формуються як класифікаційні сукупності господарських операцій із аналогічними функціонально - організаційними характеристиками, відповідно до П(С)БО, що враховує світову практику, господарську діяльність підприємств для потреб організації обліку, а також формування та представлення публічної фінансової звітності прийнято поділяти на три види:

· основна діяльність

· інвестиційна діяльність

· фінансова діяльність [25, c.79].

Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку ідентифікують операційну діяльність суб'єкта господарювання як основну діяльність, а також будь-які інші види діяльності, які не можуть бути віднесені до інвестиційної або фінансової діяльності. У зв'язку з цим, у фінансовій літературі на позначення операційної діяльності досить часто вживають основна діяльність. Не зважаючи на присутність явної неточності, такий підхід є досить раціональним і з ним можна погодитися. Загалом, операційну, або ж основну, діяльність суб'єкта господарювання необхідно представляти як сукупність господарських операцій, реалізація яких безпосередньо пов'язана із здійсненням тих видів підприємницької діяльності, що передбачені положеннями статутних документів такого суб'єкта. Типовими прикладами даних операцій можуть бути:

1) закупівля сировини та матеріалів;

2) виплата заробітної плати працівникам;

3) сплата податків та інших обов'язкових платежів до бюджету та позабюджетних фондів;

4) реалізація виробленої продукції і т.д.

Важливою кількісною характеристикою господарської діяльності суб'єкта господарювання є розрахунок, який генерується в рамках операційної діяльності. При цьому необхідно згадати механізм кількісної оцінки абсолютної величини грошових потоків, а також розрахунку сальдових показників. Величини операційного грошового потоку є основою для розрахунку як сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання, так і більшості фінансових показників та коефіцієнтів, що використовуються при управлінні грошовими потоками.

Слід наголосити, що грошовий потік від операційної діяльності суб'єкта господарювання має розглядатися як основне джерело фінансового забезпечення його господарської діяльності у наступні періоди, тому, однією із ключових характеристик ефективно функціонуючого підприємства є наявність протягом тривалого періоду часу позитивного операційного грошового потоку із відносно стабільною абсолютною величиною, при цьому високий рівень абсолютної величини операційного Cash Flow має розглядатися як позитивне явище [24, c.43].

У свою чергу, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку ідентифікують інвестиційну діяльність суб'єкта господарювання як сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. Іншими словами, операції в межах здійснення інвестиційної діяльності суб'єкта господарювання призводять до зміни, як правило, абсолютної величини або ж структури першого розділу активу балансу підприємства - необоротних активів. Типовими прикладами таких операцій можуть бути:

1) придбання та введення в експлуатацію виробничого обладнання;

2) придбання ринкових цінних паперів і, відповідно, отримання пасивного чи активного доходу;

3) придбання нематеріальних активів;

4) реалізація об'єктів основних фондів і т.д.

Розрахунок та оцінка абсолютної величини грошового потоку, який генерується в рамках здійснення інвестиційної діяльності, також є важливою кількісною характеристикою господарської діяльності суб'єкта господарювання, при цьому необхідно згадати механізм кількісної оцінки абсолютної величини грошових потоків, а також розрахунку сальдових показників. величини інвестиційного грошового потоку є складовою моделі розрахунку як сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання, так і ряду фінансових показників та коефіцієнтів, що використовуються при управлінні грошовими потоками суб'єкта господарювання.

На відміну від операційної діяльності, інвестиційна діяльність суб'єкта господарювання не є основним джерелом формування його фінансових ресурсів і, відповідно, розглядається як обслуговуюча по відношенню до передбаченої статутними документами діяльності, тому абсолютна величина інвестиційного грошового потоку, як правило, незначна. У випадку ж реалізації підприємством певного проекту (наприклад, модернізації обладнання) формується значний негативний інвестиційний Cash Flow.

Фінансову ж діяльність суб'єктів господарювання національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку класифікують як сукупність операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного та позикового капіталу. Іншими словами, фінансова діяльність спрямована на кількісну та/або якісну зміну його пасивів. Типовими прикладами таких господарських операцій суб'єктів господарювання, які включаються до фінансової діяльності, можуть бути:

1) емісія корпоративних прав (акції);

2) виплата дивідендів;

3) отримання банківського кредиту та його погашення;

4) лізингове фінансування придбання основних засобів;

5) отримання безповоротної фінансової допомоги [16, c.96].

Важливою кількісною характеристикою господарської діяльності суб'єкта господарювання є розрахунок та оцінка абсолютної величини грошового потоку, який генерується в рамках фінансової діяльності, при цьому необхідно згадати механізм кількісної оцінки абсолютної величини грошових потоків, а також розрахунку сальдових показників. Величини фінансового грошового потоку є основою для розрахунку як сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання, так і більшості фінансових показників та коефіцієнтів, що використовуються при управлінні грошовими потоками суб'єкта господарювання.

Слід відмітити, що грошовий потік від фінансової діяльності суб'єкта господарювання має розглядатися як механізм формування фінансового забезпечення потреби підприємства у капіталі для фінансування операційної та інвестиційної діяльності, при цьому, у якості сигналу щодо формування передумов потенційної фінансової кризи на підприємстві можна розглядати наявність значного за абсолютною величиною позитивного фінансового Cash Flow протягом відносно тривалого періоду часу - загроза втрати платоспроможності суб'єкта господарювання. так, перманентність формування позитивного фінансового Cash Flow свідчить про значну частку зовнішнього (перш за все, позикового) фінансування, що ставить питання про спроможність підприємства забезпечити формування у майбутньому необхідної абсолютної величини операційного грошового потоку -забезпечити джерело погашення таких фінансових зобов'язань.

Важливим показником структурування грошових потоків суб'єкта господарювання є чистий сукупний грошовий потік суб'єкта господарювання, що представляє собою зміну абсолютної величини грошових коштів, які знаходяться у розпорядженні підприємства, за певний період часу, така зміна грошової позиції суб'єкта господарювання еквівалентна арифметичній сумі грошових потоків від його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, кількісна оцінка абсолютної величини яких і є основною для розрахунку чистого сукупного грошового потоку підприємства. Розрахунок величини грошового потоку може здійснюватися за одним із двох представлених нижче алгоритмів.

По-перше - прямий метод розрахунку операційного (інвестиційного чи фінансового) грошового потоку, який передбачає аналіз кожної окремої господарської операції, ідентифікацію грошового потоку, який генерується в межах такої операції, та визначання напрямку руху грошових коштів (вхідний грошовий потік або ж вихідний грошовий поті к). Отримані абсолютні величин окремих грошових потоків формують цільовий показник у наступному порядку:

,

де СashFlow - грошовий потік, що оцінюється;

ICFi - i - ий - вхідний грошовий потік;

ОCFj -j - ий - вихідний грошовий потік .

По-друге - непрямий метод розрахунку грошового потоку, перш за все, операційного, так, операційний грошовий потік суб'єкта господарювання відповідно до непрямого методу визначається як арифметична сума чистого прибутку підприємства, нарахованої протягом періоду амортизації та приросту абсолютної величини забезпечень:

Cash Flow - операційний грошовий потік суб'єкта господарювання;

Ni - чистий прибуток суб'єкта господарювання за період, що аналізується;

D - нарахована протягом періоду амортизація;

,

де ДS - приріст абсолютної величини забезпечень наступних втрат та платежів суб'єкта господарювання.

Розділ 2. Економічна оцінка грошових потоків підприємства «Держвугілля» Шахта №9

2.1 Фінансово - економічна характеристика підприємства «Держвугілля» Шахта №9

Підприємство «»Держвугілля» Шахта №9 діє на підставі Законів України: “Про господарські товариства ”, “Про власність ”, “Про підприємства ” та інших нормативних актів України, а також власного Статуту і Установчого договору, які визначають порядок створення, діяльності, організації, реорганізації і ліквідації товариства.

Аналіз фінансового стану підприємства починається із загальної його оцінки за даними бухгалтерського балансу на звітну дату у порівнянні з минулим періодом.

Аналіз проводиться детальним переглядом статей пасиву і активу балансу в їх взаємозв'язку. Методами порівняння, різниць і коефіцієнтів господарюючий суб'єкт вивчає фінансовий стан, дає йому загальну оцінку з урахуванням змін, що відбулися за звітний період.

У процесі аналізу необхідно визначити об'єкти, які потребують поглибленого вивчення з метою розробки конкретної програми дій, а саме:

- оперативного реагування і прийняття управлінських рішень, спрямованих на зміцнення фінансового стану;

- вироблення фінансової стратегії щодо забезпечення фінансової стабільності в наступному періоді і на перспективу.

Загальну оцінку фінансового стану підприємства на кінець звітного періоду порівняно з минулим періодом можна дати безпосередньо за даними бухгалтерського балансу шляхом перегляду статей пасиву і активу балансу в їх взаємозв'язку. Такий аналіз і оцінка фінансового стану проводиться з метою оперативного реагування. Конкретні управлінські рішення можуть прийматися в ході складання.

Для здійснення загальної оцінки стану підприємства (див. табл. 2.1) виявляються зміни в складі його майна і джерелах, встановлюються взаємозв'язки різних показників. З цією метою визначають співвідношення окремих статей активу і пасиву балансу, їх частку в загальному підсумку балансу, розраховують суми відхилень у структурі основних статей балансу порівняно з минулим періодом. Інформаційним забезпеченням для її проведення є баланс підприємства (див. додаток А і Б) [35].

Проаналізувавши дані таблиці 2.1, можна зробити висновок про те, що величина пасивів підприємства на кінець року порівняно з початком року зменшилася на 1646 тис. грн., що у відносному виразі складає зменшилася на 1,38 %. Така динаміка була зумовлена зниженням власного капіталу на 1777,1%, та доходів майбутніх періодів на 59, 55%.

Негативна динаміка на кінець року власного капіталу була зумовлена, головним чином, зменшенням у їх складі непокритих збитків на -176852 тис. грн. та іншого додаткового капіталу -1844 тис. грн.

Для динаміки позикового капіталу характерною є тенденція до відсутності довгострокових зобов'язань, та зростання поточних зобов'язань на 159,14%, тобто на 176425 тис. грн., що було зумовлено збільшенням короткострокових кредитів на 288 тис. грн., що у відносному виразі становить приріст на 0,27 %.

На початок року найбільшу питому вагу у структурі пасивів займають позиковий капітал, а саме 93,43 % усього капіталу. При цьому найбільш вагома частка у їх складі належить поточним зобов'язанням, питома вага яких в сукупних пасивах підприємства становить 93,43%. Частка власного капіталу в структурі сукупних пасивів підприємства становить 8,50 %, найвагомішою частиною яких є інший додатковий капітал, питома вага яких у структурі пасивів підприємства складає 37,47 %.

Таблиця 2.1. Оцінка пасивів «Держвугілля» Шахта №9

Показник	Код рядка	Абсолютні величини тис.грн	Відносні %
		на початок року	на кінець року	зміни +/-	на початок року	на кінець року	зміни +/-	до величини на початок року	до зміни валюти балансу
1.1. Статутний капітал	300	36593	36593	0	30,84	31,28	0,44	0	0
1.2. Інший додатковий капітал	330	44453	42609	-1844	37,47	36,42	-1,05	-4,14	112,03
1.3. Непокритий збиток	352	-91131	-267983	-176852	-76,81	-229,05	-152,24	194,06	10744,34
Всього по розділу 1	380	-10085	-188781	-178696	-8,50	-161,35	-152,85	1771,89	10856,37
2.1. Забезпечення виплат персоналу	400	6871	11224	4353	5,79	9,6	3,81	63,35	-264,46
2.2. Цільове фінансування	420	386	2982	2596	0,33	2,55	2,22	672,53	-157,71
Всього по розділу 2	430	7257	14206	6949	6,12	12,14	6,03	95,75	-422,17
4.1. Кредиторська заборгованість за товари, роботу, послуги	530	1107	1395	288	0,93	1,2	0,27	26,01	-17,49
4.2. З бюджету	550	986	2180	1194	0,83	1,86	1,03	121,09	-72,53
4.3. З позабюджетних платежів	560	905	946	41	0,76	0,81	0,05	4,53	-2,5
4.4. По страхуванню	570	3568	12000	8432	3,01	10,26	7,25	236,32	-512,27
4.5. З оплати праці	580	5115	4859	-256	4,31	4,15	-0,16	-5	15,55
4.6. З внутрішніх розрахунків	600	98573	265306	166733	83,08	226,76	143,68	169,14	-10129,6
4.7. Інші поточні зобов'язання	610	601	594	-7	0,51	0,5	-0,01	-1,16	0,42
Всього по розділу 4	620	110855	287280	176425	93,43	245,54	152,11	159,14	-10718,4
5. Доходи майбутніх періодів	630	10618	4294	-6324	8,95	3,67	-5,28	-59,55	384,2
БАЛАНС	640	118645	116999	-1646	100	100	0,00	-1,38	100

На кінець року у структурі пасивів власний і позиковий капітал займають питому вагу - 245,54% і 161,35% відповідно. Найбільшу частку в складі власного капіталу займає нерозподілений збиток, питома вага якого в структурі майна підприємства становить 229,05%. Найвагомішою складовою позикового капіталу є поточні зобов'язання, частка яких в структурі майна підприємства становить 161,35%, при цьому питома вага кредиторської заборгованості становить 1,2%.

Можемо розглянути структуру пасиві за допомогою діаграми (див. рис. 2.1)

Рис. 2.2. Структура пасивів підприємства «Держвугілля» Шахта №9

Після аналізу активу балансу, необхідно також оцінити структуру активу балансу підприємства «Держвугілля» Шахта №9 (див. табл. 2.2) [35].

Таблиця 2.2. Оцінка активів «Держвугілля» Шахта №9

Показник	Код рядка	Абсолютні величини тис.грн	Відносні %
		на початок року	на кінець року	зміни +/-	на початок року	на кінець року	зміни +/-	до величини на початок року	до зміни валюти балансу
1.1. Нематеріальні активи: залишкова вартість	10	46	35	-11	0,04	0,03	-0,01	- 23,91	0,67
1.2. Незавершене будівництво	20	7569	9843	2274	6,37	8,42	2,05	30,04	-138,15
1.3. Основні засоби: залишкова вартість	30	96534	90593	-5941	81,37	77,43	-3,94	- 6,15	360,93
1.4. Відстрочені податкові активи	60	213	111	-102	0,18	0,09	-0,09	- 47,89	6,2
Всього по розділу 1	80	104362	100582	-3780	87,96	85,97	-1,99	- 3,62	229,65
2.1. Виробничі запаси	100	1449	911	-538	1,22	0,78	-0,44	- 37,13	32,68
2.2. Незавершене виробництво	120	3478	7030	3552	2,93	6	3,07	102,13	-215,79
2.3. Готова продукція	130	3296	1329	-1967	2,78	1,14	-1,64	- 59,68	119,5
2.4. Товари	140	25	19	-6	0,02	0,02	0	- 24,00	0,36
2.5. Дебіторська заборгованість: за товари	160	0	1	1	0	0	0	0	-0,06
2.6. Дебіторська заборгованість по розрахунках: по виданих авансах	180	75	0	-75	0,06	0	-0,06	- 100,00	4,55
2.7. Інша поточна дебіторська заборгованість	210	92	137	45	0,08	0,12	0,04	48,91	-2,73
2.8. Грошові кошти та їх еквіваленти: в нац.валюті	230	8	152	144	0,01	0,13	0,12	1 800,00	-8,74
в тому числі в касі	231	6	31	25	0,03	0,02	-0,01	416,67	-1,51
2.9. Інші оборотні активи	250	7	1234	1227	0,01	1,05	1,04	17528	-74,54
Всього по розділу 2	260	8430	10813	2383	7,11	9,24	2,13	28,27	-144,77
3. Витрати майбутніх періодів	270	5853	5604	-249	4,93	4,79	-0,14	- 4,25	15,12
4. Необоротні активи та групи вибуття	275	0	0	0	0	0	0		0
БАЛАНС	280	118645	116999	-1646	100	100	0	- 1,39	100

Аналіз динаміки складу і структури майна дає змогу встановити розмір абсолютного та відносного приросту чи зменшення всього майна підприємства і окремих його видів. Проаналізувавши дані таблиці, можна зробити висновок про те, що величина активів підприємства на кінець року порівняно з початком зменшилася на 1646 тис. грн., що у відносному виразі складає збільшення на 1,39 %. Така динаміка була зумовлена зменшенням необоротних активів на 2383 тис. грн., та зростанням оборотних активів на 28,27 %.

Негативна динаміка необоротних активів була зумовлена, головним чином, зменшенням у їх складі основних засобів на 6,15 %, що в абсолютному виразі складає зменшення на 5941 тис. грн. Зростання швидкими темпами оборотних активів відбулося за рахунок зростання ще швидшими темпами у їх складі грошових коштів, що складають відповідно 0,12%, і це вплине на платоспроможність.

Показники динаміки структури відображають частку участі кожного виду майна в загальній зміні сукупних активів. Отже, на початку року найбільшу питому вагу у структурі активів займають необоротні активи, частка яких складає 87,96%. При цьому найбільш вагома частка у їх складі належить основним засобам, питома вага яких в сукупних активах підприємства становить 81,37%. Частка оборотних активів в структурі сукупних активів підприємства становить 7,11%, найвагомішою частиною яких є незавершене виробництво, питома вага яких у структурі активів підприємства складає 6%.

На кінець року найбільшу питому вагу у структурі активів займають необоротні активи, частка яких складає 85,97%. При цьому найбільш вагома частка у їх складі належить основним засобам, питома вага яких в сукупних активах підприємства становить 77,43%. Частка оборотних активів в структурі сукупних активів підприємства становить 9,24%, найвагомішою частиною яких є незавершене виробництво, питома вага яких у структурі активів підприємства складає 6%.

Також, ми можемо побачити структуру активів за допомогою діаграми (див. рис.2.2.).

Рис. 2.2. Структура активів підприємства «Держвугілля» Шахта №9

Отже, після аналізу балансу ми можемо зробити такі висновки:

- валюта балансу протягом досліджуваного періоду збільшувалася, що є позитивним моментом у діяльності підприємства, і зокрема в політиці управління активами і пасивами балансу;

- темпи приросту оборотних активів вищі, ніж темпи приросту необоротних активів, що буде впливати на підвищення ліквідності підприємства;

- темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості є приблизно однаковими, що є позитивним;

- проте негативним в управлінні підприємства є те, що темпи зростання власного капіталу є значно меншими ніж темпи росту позикового капіталу;

Загалом, зміни в структурі активів у поточному році є позитивними і впливають на підвищення ліквідності, а у 2008 р. частка оборотних активів збільшилася. Таким чином, збільшення активів (джерел формування майна підприємства) підприємства свідчить про розширення його діяльності. Їх аналіз дав змогу зробити висновок про те, які активи зменшилися за рахунок відпливу фінансових ресурсів.

2.2. Аналіз балансу ліквідності підприємства «Держвугілля» Шахта №9

Фінансово-господарська діяльність в умовах ринкової економіки потребує від всіх галузей вироблення економічного механізму, здатного забезпечити ліквідність і платоспроможність, що в свою чергу передбачає регулярне проведення оцінки платоспроможності з метою виявлення їх фінансових можливостей, своєчасного виявлення негативних тенденцій розвитку, вибору надійного з фінансової точки зору партнера, а також вироблення мір по зміцненню.

Дослідження проблеми платоспроможності і ліквідності підприємств показує, що заборгованість суб'єктів господарювання - часте явище, яке супроводжує ринкові перетворення. Багато підприємств регулярно потрапляють до рангу неплатоспроможних за невміння адаптуватися до ринкових відносин. В зв'язку з цим, особливу актуальність набуває питання аналізу ліквідності і платоспроможності.

Оскільки до складу активів входять різнорідні їх елементи, серед яких є як ті, що легко реалізуються, так і ті, що важко реалізуються для погашення зовнішньої заборгованості, внаслідок цього підприємство може бути ліквідним у більшому або меншому ступені. Оскільки в складі пасивів можна виділити зобов'язання різного ступеня строковості, то одним зі способів оцінки ліквідності на стадії попереднього аналізу є зіставлення певних елементів активу з елементами пасиву (див. табл. 2.3) [35].

При цьому, якщо виконуються перші три обов'язкові умови ліквідності

А₁ ? П₁; А₂ ? П₂; А₃ ? П₃,

тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то виконується і остання нерівність

А₄ ? П₄,

яка має балансуючий характер та підтверджує наявність у суб'єкта господарювання власних оборотних коштів і означає дотримання мінімальної умови фінансової стійкості.

Таблиця 2.3. Ліквідність балансу «Держвугілля» (тис. грн.)

Групи активу	На початок року	На кінець року	Групи пасиву	На початок року	На кінець року	Платіжний надлишок (недостача)
						На початок року	На кінець року
А1	14	183	П1	1107	1395	-1093	-1212
А2	168	138	П2	110855	287280	-110687	-287142
А3	8430	10813	П3	0	0	8430	10813
А4	104362	100582	П4	-10085	-188781	114447	289363

Наведений баланс протягом досліджуваного періоду не є абсолютно ліквідним.

Проаналізувавши дані таблиці 2.3, можна зробити висновки про те, що року виконується лише третя умова, при чому платіжний надлишок дорівнює 8430 тис. грн., що було зумовлено наявністю у підприємства достатньої величини виробничих запасів, незавершеного виробництва, інших оборотних активів та витрат майбутніх періодів, для покриття довгострокових зобов'язань, що є позитивним моментом у політиці управління підприємством. Для першої умови платіжна недостача становить -1093 тис. грн., що було спричинено відсутністю у підприємства на початок року достатньої величини грошових коштів для негайного розрахунку за кредиторську заборгованістю, тому у цьому випадку фінансовий менеджер повинен розробити заходи щодо збільшення грошових коштів і зменшення кредиторської заборгованості. Також на початку року не виконується друга умова, при якій платіжна недостача складає -110687 тис. грн., що було наслідком недостатньої наявності величини сформованої дебіторської заборгованості для покриття короткострокової заборгованості підприємства. На початок року не виконується навіть мінімальна умова ліквідності, тому виникає платіжний надлишок, що свідчить про те, що необоротні активи перевищують величину власного капіталу, забезпечення наступних витрат і платежів та доходів, майбутніх періодів на суму 114447 тис. грн. Для підприємства необхідно покращити політику управління довгостроковими кредитами, яка повинна бути спрямована на їх зменшення у загальній структурі балансу, та управління структурою активів.

На кінець року порівняно з початком року виконується лише третя умова, при чому платіжний надлишок дорівнює 10813 тис. грн., що було зумовлено наявністю у підприємства достатньої величини виробничих запасів, незавершеного виробництва, інших оборотних активів та витрат майбутніх періодів, для покриття довгострокових зобов'язань, що є позитивним моментом у політиці управління підприємством. Для першої умови платіжна недостача становить -1212 тис. грн., що було спричинено відсутністю у підприємства на початок року достатньої величини грошових коштів для негайного розрахунку за кредиторську заборгованістю, тому у цьому випадку фінансовий менеджер повинен розробити заходи щодо збільшення грошових коштів і зменшення кредиторської заборгованості. Також на початку року не виконується друга умова, при якій платіжна недостача складає -287142 тис. грн., що було наслідком недостатньої наявності величини сформованої дебіторської заборгованості, товарних запасів та готової продукції для покриття короткострокових зобов'язань. На початок року не виконується навіть мінімальна умова ліквідності, тому виникає платіжний надлишок, що свідчить про те, що необоротні активи перевищують величину власного капіталу, забезпечення наступних витрат і платежів та доходів, майбутніх періодів на суму 289363 тис. грн. Для підприємства необхідно покращити політику управління довгостроковими кредитами, яка повинна бути спрямована на їх зменшення у загальній структурі балансу, та управління структурою активів.

Отже, фінансовому менеджеру необхідно зосередити свою увагу на управлінні основними засобами і грошовими коштами, для того щоб покрити довгострокові зобов'язання і кредиторську заборгованість. І для фінансового менеджера необхідно розрахувати можливі джерела надходження і відпливу грошових коштів, також покращити фінансове планування, посилити контроль за витратами , підвищити кваліфікацію кадрів.

2.3. Аналіз грошових потоків підприємства

Головною метою аналізу руху грошових коштів є оцінка спроможності підприємства заробляти грошові кошти в розмірі і в строки, необхідні для здійснення запланованих витрат. Логіка аналізу руху грошових коштів полягає в тому, щоб визначити залишок грошових коштів на початок і кінець періоду за видами діяльності, а також їх надходження та напрями використання.

При аналізі руху грошових коштів було використано метод горизонтального аналізу. Відповідно до нього на основі звіту про рух грошових коштів складена аналітична таблиця 2.4:

Таблиця 2.4. Динаміка руху грошових коштів «Держвугілля» Шахта №9

Показники	Роки	Відхилення
	На початок року	На кінець року	Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %
1. Рух грошових коштів в результаті операційної діяльності
- надходження	182384	701482	519098	384,62
- видаток	122908	804158	681250	654,28
- чистий рух грошових коштів	59476	-102676	-162152	-
2. Рух грошових коштів в результаті інвестиційної діяльності
- надходження	2784	56680	53896	2035,92
- видаток	86162	90154	3992	104,63
- чистий рух грошових коштів	-83378	-33474	49904	-
3. Рух грошових коштів в результаті фінансової діяльності
- надходження	140272	548200	407928	390,81
- видаток	135440	306300	170860	226,15
- чистий рух грошових коштів	4832	241900	237068	5006,21
4. Чистий грошовий потік підприємства	-19070	105750	124820	-

На основі даних таблиці 2.3 можна зробити висновки про те, що на початок року загальний негативний грошовий потік перевищував загальний позитивний грошовий потік, оскільки чистий грошовий потік підприємства за рік склав -19 070 тис. грн. Це було зумовлено тим, що хоч чистий рух грошових коштів від операційної діяльності був додатнім і складав 59 476 тис. грн., проте він не покрив від'ємного значення чистого грошового потоку від інвестиційної діяльності, яке становило -83 378 тис. грн., та чистого грошового потоку від фінансової діяльності, величина якого дорівнювала -19 070 тис. грн., що було зумовлено перевищенням видатку по цих видах діяльності над надходженням по них.

На кінець року порівняно з попереднім періодом ситуація змінилася на краще і величина чистого потоку підприємства за рік збільшилася і складає 105 750 тис. грн., що свідчить про перевищення загального позитивного грошового потоку над загальним негативним грошовим потоком підприємства. Така динаміка була зумовлена за рахунок зростання величини чистого грошового потоку від фінансової діяльності на 124 820 тис. грн. та грошового потоку від інвестиційної діяльності на 49 904 тис. грн., не зважаючи на те, що чистий потік від операційної діяльності зменшився на 162 152 тис. грн., що є негативною тенденцією, оскільки його величина має бути найбільшою, так як операційна діяльність є основною для підприємства.

Така динаміка була зумовлена тим, що на кінець року величина видатку від операційної діяльності зросла швидшими темпами (654,28%), ніж надходження (384,62%), таким чином величина грошового потоку від операційної діяльності склала -102 676 тис. грн. Збільшення грошового потоку від інвестиційної діяльності дорівнює -33 474 тис. грн., що було спричинене зростанням надходжень швидшими темпами (2 035,92%), ніж видатку (104,63%). Аналогічна динаміка характерна і для руху грошових коштів в результаті фінансової діяльності на кінець року. Чистий рух грошових коштів від фінансової діяльності збільшився на кінець року порівняно з початком на 237 068 тис. грн., що у відносному виразі складає приріст на 4 906,21%, і становить 241 900 тис. грн., що було результатом зростання надходжень від фінансової діяльності швидшими темпами (390,81%), ніж видатків (226,15%).

Отже, проаналізувавши грошові потоки «Держвугілля» Шахта №9, можна дійти висновку про те, що у зв'язку зі зростанням величини чистого потоку за аналізований період на 124 820 тис. грн. загальна динаміку руху грошових коштів на кінець року поліпшилася в порівнянні з початком року.

Для більш ґрунтовного аналізу грошових потоків з'ясуємо динаміку відносних показників руху грошових коштів підприємства (див. табл. 2.5).

На основі аналізу даних таблиці 2.4, можна зробити висновок про те, що на початку року коефіцієнт співвідношення надходжень та видатків грошових коштів від операційної діяльності склав 1,48, що свідчить про те, що позитивний грошовий потік від операційної діяльності значно перевищує негативний грошовий потік. Аналогічна тенденція характерна для величини коефіцієнта співвідношення надходжень та видатків грошових коштів від фінансової діяльності, значення якого у 2006 році становить 1,04. Коефіцієнт співвідношення надходжень та видатків грошових коштів від інвестиційної діяльності дорівнює 0,03, що зумовлено значним перевищенням видатку по цьому виду діяльності над надходженням по ньому.

Таблиця 2.5. Динаміка відносних показників руху грошових коштів «Держвугілля» Шахта №9

Показники	Роки	Відхилення
	На початок року	На кінець року	Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %
Коефіцієнт співвідношення надходжень та видатків грошових коштів від операційної діяльності	1,48	0,87	-0,61	58,79
Коефіцієнт співвідношення надходжень та видатків грошових коштів від інвестиційної діяльності	0,03	0,63	0,60	1945,77
Коефіцієнт співвідношення надходжень та видатків грошових коштів від фінансової діяльності	1,04	1,79	0,75	172,81
Загальний коефіцієнт співвідношення надходжень та видатків грошових коштів	0,94	1,09	0,14	115,18
Співвідношення операційного чистого грошового потоку та неопераційного чистого грошового потоку	-0,76	-0,49	0,26	-

Внаслідок цього загальний коефіцієнт співвідношення надходжень та видатків грошових коштів склав 0,94, що є результатом перевищення загального негативного грошового потоку над загальним позитивним грошовим потоком підприємства. При цьому співвідношення операційного чистого грошового потоку та неопераційного чистого грошового потоку є від'ємним і становить -0,76, що зумовлено від'ємною величиною неопераційного потоку, що є негативною тенденцією у діяльності підприємства.

На кінець року коефіцієнт співвідношення надходжень та видатків грошових коштів від операційної діяльності зменшився на 41,21% (0,61) і склав 0,87, що свідчить про те, що негативний грошовий потік від операційної діяльності перевищив позитивний грошовий потік. Протилежна динаміка характерна для величини коефіцієнта співвідношення надходжень та видатків грошових коштів від інвестиційної діяльності, значення якого на кінець року зросло на 1 845,77% (0,6) і становить 0,63, що зумовлено перевищенням негативного грошового потоку над позитивним, як і в минулому періоді. Коефіцієнту співвідношення надходжень та видатків грошових коштів від фінансової діяльності притаманна аналогічна тенденція, його значення на кінець року збільшилося порівняно з початком на 72,81% (0,75) і дорівнює 1,79, що зумовлено значним перевищенням надходження по цьому виду діяльності над видатком по ньому.

Внаслідок цього загальний коефіцієнт співвідношення надходжень та видатків грошових коштів на кінець року зріс на 0,14, що у відносному виразі складає збільшення на 15,18% і становив 1,09, що є результатом перевищення загального позитивного грошового потоку над загальним негативним грошовим потоком підприємства. При цьому співвідношення операційного чистого грошового потоку та неопераційного чистого грошового потоку хоч і збільшився на 0,26, проте є від'ємним і становить -0,49, що зумовлено від'ємною величиною операційного потоку, що є негативною тенденцією у діяльності підприємства.

Отже, динаміка відносних показників свідчить про те, що на кінець року грошові потоки підприємства від неопераційної діяльності зросли, що зумовило збільшення загального грошового потоку підприємства, не зважаючи на негативну тенденцію до зменшення величини операційного грошового потоку.

Таким чином, проаналізувавши динаміку руху грошових коштів «Держвугілля» Шахта №9 та його відносних показників за рік, можна зробити висновок про те, що головною проблемою в цій сфері для підприємства є нестабільність зміни усіх показників, а також перевищення протягом аналізованого періоду неопераційного грошового потоку над операційним.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення управління грошовими потоками на підприємстві

3.1 Оптимізація структури активу балансу як напрям підвищення ліквідності підприємства

На сьогоднішній день все дедалі більшого значення для підприємств постає питання про необхідність визначення напрямків оптимізації активів на майбутній період.

Основними завданнями управління операційними активами є:

1. Формування достатнього обсягу й необхідного складу активів, що забезпечують задані темпи розвитку операційної діяльності.

2. Оптимізація обороту активів.

3. Забезпечення максимальної прибутковості (рентабельності) активів при передбаченому рівні комерційного ризику.

4. Забезпечення постійної платоспроможності підприємства за рахунок підтримки достатнього рівня ліквідності активів.

5. Забезпечення мінімізації комерційного ризику використання активів при передбаченому рівні їхньої прибутковості (рентабельності).

Одним з основних факторів будь-якого бізнесу є організація ефективного управління його оборотними активами.

Розробка шляхів поліпшення управління оборотним активами включає:

1. Аналіз оборотних активів за попередній період.

2. Оптимізацію складу оборотних активів.

3. Прискорення оборотності оборотних активів.