Бюджетна система Украiни
Дослідження теоретичних основ організації та діяльності бюджетної системи України, а також пошук шляхів вдосконалення діючої системи на сучасному етапі шляхом вивчення функцій бюджетної системи України та аналізу показників діяльності системи.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.01.2010 |
| Размер файла | 84,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
УНІВЕРСИТЕТУ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ (м. Київ)
Кафедра обліку і фінансів
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни „Фінанси”
на тему: “БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ”
Харків - 2009
ЗМІСТ
- ВСТУП.
- РОЗДІЛ 1.ФОРМУВАННЯ БЮДЖЕТНОЇ СИТЕМИ
- 1.1 Бюджетна система України та її принципи
- 1.2 Учасники бюджетного процесу та їх роль в бюджетній системі
- РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ В УКРАЇНІ
- 2.1 Бюджетний процес в Україні
- 2.2 Доходи і видатки Державного бюджету України
- 2.3 Запозичення з бюджетних фондів
- 2.4 Міжбюджетні трансферти бюджетних фондів
- РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ
- 3.1 Аналіз бюджетних законопроектів за останні роки
- 3.2 Методи вдосконалення бюджетної системи та їх вплив на бюджет України
- ВИСНОВКИ
- СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
За останні роки в економіці України відбулися радикальні зміни, обумовлені досягненням Україною політичної та економічної незалежності і переходом до розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки. Однією з умов формування в Україні повноцінних ринкових відносин є підвищення ролі бюджетної системи. Бюджет в усіх країнах світу є основою державних фінансів і основним фондом грошових коштів держави. Необхідність в існуванні державного бюджету обумовлюється природою держави, яка за своїм призначенням покликана виконувати загальносуспільні завдання і функції, а також об'єктивно існуючим законом вартості, існуванням товарно-грошових відносин та іншими факторами.
Бюджету в системі державних фінансів належить центральне місце. Він, як система економічних розподільних відносин, охоплює фактично все суспільство, на відміну від інших ланок фінансової системи, які мають більш обмежене функціонування. Це пов'язано з тим, що бюджет повинен забезпечити виконання державою її основних функцій управління, оборони, регулювання економіки, соціальної.
Державний бюджет України має велике суспільне, економічне, політичне та інші значення і є основним фінансовим планом.
Держава використовує бюджет для здійснення територіального, внутрішнього і міжгалузевого розподілу і перерозподілу ВВП з метою вдосконалення структури суспільного виробництва і забезпечення соціальних гарантій населенню. В умовах формування ринкових відносин бюджетна система має надавати фінансову підтримку щодо роздержавлення і демонополізації галузей господарства, забезпечення соціального захисту населення.
У цьому зв'язку дослідження питань організації і функціонування Державного бюджет України набуває особливого значення, що зумовлює актуальність обраної теми та доцільність проведення досліджень для розвитку цього питання.
Об'єктом дослідження даної курсової роботи є бюджетна системи України, механізм її функціонування, також розглядаються процеси, що відбуваються з приводу прийняття бюджету і т. п.
Метою даної роботи є дослідження і вивчення теоретичних основ організації та діяльності бюджетної системи України, а також пошук шляхів вдосконалення діючої системи на сучасному етапі.
Для досягнення даної мети в роботі вирішуються такі питання:
- досліджено функції, бюджетної системи України;
- наведено сучасний стан бюджетної системи України;
-проведено комплексний аналіз показників діяльності бюджетної системи України ;
- запропоновані шляхи вдосконалення діючої бюджетної системи.
Вказаному питанню приділяється значна увага Президента України, Верховної Рада України, Кабінет Міністрів України, що знайшло своє відображення у Бюджетному кодексі України, Бюджетних законопроектах та в інших законах та указах.
На вирішення цієї проблеми спрямовані дослідження Ісмаїлов А.Б., Кулик В.В., Загуменнов М.М., Кульчицький М.В., Пасічник Ю.В. та інші.
Впровадження пропозиції та рекомендацій, наданих в роботі, дозволить підвищити ефективність функціонування бюджетної системи України.
РОЗДІЛ 1.ФОРМУВАННЯ БЮДЖЕТНОЇ СИТЕМИ
1.1 Бюджетна система України та її принципи
Бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права;
Бюджет - це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.
Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів умістах та бюджети місцевого самоврядування.
Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного соціального розвитку держави.[11 с. 225]
Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя.
Бюджетна система України грунтується на таких принципах:
- принцип єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;
-принцип збалансованості повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;
-принцип самостійності Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети;
-принцип повноти до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;
-принцип обгрунтованості бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;
-принцип ефективності при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;
-принцип субсидіарності розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен грунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;
-принцип цільового використання бюджетних коштів бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями;
-принцип справедливості і неупередженості бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;
-принцип публічності та прозорості Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами;
-принцип відповідальності учасників бюджетного процесу кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.
Бюджетна класифікація України застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу в розрізі доходів, а також організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників.[9 с. 247]
З метою досягнення цілісності бюджетних категорій доходів і видатків та для забезпечення взаємозв'язку між функціональними призначеннями і економічним характером видатків бюджету Міністр фінансів України затверджує бюджетну класифікацію, а також зміни до неї та інформує про це в обов'язковому порядку Верховну Раду України.
Бюджетна класифікація має такі складові частини:
-класифікація доходів бюджету;
-класифікація видатків (в тому числі кредитування за вирахуванням погашення) бюджету;
-класифікація фінансування бюджету;
-класифікація боргу.
Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:
- податкові надходження;
- неподаткові надходження;
- доходи від операцій з капіталом;
- трансферти.
Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.
Неподатковими надходженнями визнаються:
- доходи від власності та підприємницької діяльності;
-адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;
- надходження від штрафів та фінансових санкцій;
- інші неподаткові надходження.
Трансферти це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.
Видатки бюджету класифікуються за:
-функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функціональна класифікація видатків);
-економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);
-ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);
- за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).
Функціональна класифікація видатків має такі рівні деталізації:
-розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування;
-підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.
За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається Міністром фінансів України.
Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.[15 с. 23]
Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом.
Класифікація фінансування бюджету визначає джерела отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті перевищення доходів бюджету над його видатками (до цієї категорії належать платежі з погашення основної суми боргу).
Класифікація фінансування бюджету здійснюється за такими ознаками:
-фінансування за типом кредитора за категоріями кредиторів або власників боргових зобов'язань;
-фінансування за типом боргового зобов'язання за засобами, що використовуються для фінансування дефіциту або профіциту.
Класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування.
Борг класифікується за типом кредитора та за типом боргового зобов'язання.
Складові частини бюджету:
1.Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.
Загальний фонд бюджету включає:
-всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду;
- всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету;
- фінансування загального фонду бюджету.
Спеціальний фонд бюджету включає:
- бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень;
-гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;
- різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.
2.Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом про Державний бюджет України. Джерела формування спеціального фонду визначаються виключно законами України.
3.Підставою для рішення відповідної ради про створення спеціального фонду у складі місцевого бюджету може бути виключно закон про Державний бюджет України.
4.Передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет України чи рішення відповідної ради.
5.Платежі за рахунок спеціального фонду здійснюються в межах коштів, що надійшли до цього фонду на відповідну мету.
6.Створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається.[11 с.187]
1.2 Учасники бюджетного процесу та їх роль в бюджетній системі
Бюджетний процес - це регламентована нормами права діяльність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України;
Стадіями бюджетного процесу визнаються:
- складання проектів бюджетів;
- розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети;
- виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;
-підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються фінансовий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів.
Учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями.
Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:
-за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет України, органи, уповноважені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їх діяльність, в особі їх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та інші спеціалізовані суди, установи та організації, які визначені Конституцією України або входять до складу Кабінету Міністрів України, в особі їх керівників;
Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному Бюджетним Кодексом.
Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи місцевого самоврядування щомісячно звітують відповідно перед Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідною радою про витрачання коштів резервного фонду відповідного бюджету.
У Державному бюджеті України резервний фонд передбачається обов'язково. Рішення щодо необхідності створення резервного фонду місцевого бюджету приймає відповідна рада.
Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
У разі списання коштів з реєстраційних рахунків бюджетних установ, з вини яких виникли відповідні зобов'язання, протягом місяця з часу проведення такої операції розпорядники бюджетних коштів повинні впорядкувати свої зобов'язання з урахуванням безспірного списання коштів і привести їх у відповідність з бюджетними призначеннями на відповідний бюджетний період. При цьому безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, в рахунок погашення зобов'язань таких бюджетних установ не допускається.
Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за організацію і стан внутрішнього фінансового контролю та аудиту як у своїх закладах, так і в підвідомчих бюджетних установах.
Зовнішній контроль та аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ здійснюються Рахунковою палатою в частині контролю за використанням коштів Державного бюджету України, Головним контрольно-ревізійним управлінням України відповідно до його повноважень, визначених законом.
Кожен законопроект, внесений до Верховної Ради України, протягом семи днів подається до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету для проведення експертизи щодо його впливу на доходну та/або видаткову частину бюджетів та виконання закону про Державний бюджет України у поточному бюджетному періоді.
Закони України, які впливають на формування доходної та видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми відповідних законів, що впливають на формування доходної та/або видаткової частини бюджетів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим.
Інформація про бюджет повинна бути оприлюднена. Міністерство фінансів України забезпечує доступність для публікації:
- проекту закону про державний бюджет;
-закону про Державний бюджет України на відповідний період з додатками, що є його невід'ємною частиною;
-інформації про виконання Державного бюджету України за підсумками кварталу та року;
- інформації про показники виконання зведеного бюджету України;
- іншої інформації про виконання Державного бюджету України.
Проект закону про державний бюджет підлягає обов'язковій публікації в газеті "Урядовий кур'єр" не пізніше ніж через сім днів після його подання Верховній Раді України.
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ В УКРАЇНІ
2.1 Бюджетний процес в Україні
Проект бюджету - проект плану формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, що здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду, який є невід'ємною частиною проекту закону про державний бюджет або проекту рішення відповідної ради про місцевий бюджет.
Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України.
Міністр фінансів України відповідає за складання проекту закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розроблення пропозицій проекту Державного бюджету України.
Міністр фінансів України на підставі основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період та аналізу виконання бюджету у поточному бюджетному періоді визначає загальний рівень доходів та видатків бюджету і дає оцінку обсягу фінансування бюджету для складання пропозицій проекту Державного бюджету України.
Визначення Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період.
Національний банк України до 1 квітня року, що передує плановому, подає до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України:
-проект основних засад грошово-кредитної політики на наступний бюджетний період;
-проект кошторису доходів та видатків Національного банку України на наступний бюджетний період.
Аналіз бюджетних запитів і розробка пропозицій проекту Державного бюджету України.
Схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України
Міністерство фінансів України подає проект закону про Державний бюджет України Кабінету Міністрів України для розгляду, а також вносить пропозиції щодо термінів і порядку розгляду цього проекту в Кабінеті Міністрів України.
У разі відхилення проекту закону про Державний бюджет України Кабінет Міністрів України зобов'язаний у тижневий термін з дня набрання чинності рішенням про відхилення подати проект закону про Державний бюджет України на повторне представлення з обгрунтуванням внесених змін, пов'язаних з відповідним рішенням Верховної Ради України. Міністр фінансів України повторно представляє проект закону про Державний бюджет України не пізніше трьох днів після його повторного подання до Верховної Ради України.[20 с. 42]
Після прийняття до розгляду представленого проекту закону про Державний бюджет України не пізніше 1 жовтня (6 жовтня, якщо проект бюджету був прийнятий до розгляду після повторного подання Кабінетом Міністрів України) року, який передує плановому, проект закону про Державний бюджет України розглядається народними депутатами України, а також у комітетах, депутатських фракціях та групах Верховної Ради України. Комітети Верховної Ради України формують свої пропозиції до проекту закону про Державний бюджет України і передають їх до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та призначають представників для участі у роботі Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Після 1 жовтня (6 жовтня, якщо проект бюджету був прийнятий до розгляду після повторного подання Кабінетом Міністрів України) року, який передує плановому, прийняття пропозицій Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету припиняється.
Доопрацьований до другого читання проект закону про Державний бюджет України має містити текстові статті та показники, які пропонувались Кабінетом Міністрів України в першому читанні, або схвалені Бюджетними висновками Верховної Ради України. У разі, якщо Кабінет Міністрів України пропонує нові текстові статті, до них додається детальне обгрунтування їх необхідності. Ці вимоги щодо цифрових показників можуть бути змінені виключно у випадку, якщо основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період, покладені Кабінетом Міністрів України в основу проекту Державного бюджету України, поданого до Верховної Ради України 15 вересня року, що передує плановому, змінилися на час розгляду в другому читанні більше ніж на два відсотки.
Проект закону про Державний бюджет України, підготовлений Кабінетом Міністрів України з порушенням вимог частини другої цієї статті, повертається Кабінету Міністрів України на доопрацювання і подається ним на повторне друге читання у тижневий термін з дня прийняття Верховною Радою України відповідного рішення.
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету протягом трьох днів після внесення проекту закону про Державний бюджет України, підготовленого Кабінетом Міністрів України до другого читання, готує висновки щодо розгляду проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні.
При розгляді проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні пропозиції народних депутатів України, комітетів Верховної Ради України, депутатських груп та фракцій щодо змін до проекту закону про Державний бюджет України не розглядаються, крім висновків Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо розгляду проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні, в тому числі щодо врахування Кабінетом Міністрів України Бюджетних висновків Верховної Ради України при підготовці проекту закону про Державний бюджет України до другого читання.[16 с.33]
Друге читання розпочинається з доповіді Міністра фінансів України щодо доопрацьованого з урахуванням Бюджетних висновків Верховної Ради України проекту закону про Державний бюджет України. Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доповідає висновки Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо врахування Кабінетом Міністрів України Бюджетних висновків Верховної Ради України при підготовці проекту закону про Державний бюджет України до другого читання.
Друге читання проекту закону про Державний бюджет України передбачає в першу чергу затвердження загального обсягу дефіциту (профіциту), доходів і видатків Державного бюджету України з подальшим постатейним голосуванням проекту закону про Державний бюджет України, поданого Кабінетом Міністрів України на друге читання.
Друге читання проекту закону про Державний бюджет України завершується не пізніше 20 листопада року, що передує плановому. При цьому загальний обсяг дефіциту (профіциту), доходів і видатків Державного бюджету України на наступний бюджетний період, обсяг міжбюджетних трансфертів та інші положення, необхідні для формування місцевих бюджетів, повинні бути прийняті у другому читанні в обов'язковому порядку і не підлягають розгляду у третьому читанні.
Статті проекту закону про Державний бюджет України, не прийняті у другому читанні, переносяться на розгляд у третьому читанні.
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету доопрацьовує проект закону про Державний бюджет України та вносить його на розгляд Верховної Ради України у третьому читанні не пізніше 25 листопада року, що передує плановому.
Третє читання проекту закону про Державний бюджет України починається з доповіді Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та співдоповіді Міністра фінансів України
Після доповіді Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та співдоповіді Міністра фінансів України Верховна Рада України проводить голосування по пропозиціях Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо статей проекту закону про Державний бюджет України, що не були прийняті у другому читанні, та по проекту закону в цілому.
У разі якщо рішення про схвалення закону про Державний бюджет України із запропонованими пропозиціями Комітету Верховної Ради України з питань бюджету в цілому не прийнято, проводиться голосування по кожній запропонованій Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету пропозиції.
Закон про Державний бюджет України приймається Верховною Радою України до 1 грудня року, що передує плановому.
Терміном перебування проекту закону про Державний бюджет України на розгляді у Верховній Раді України є час з моменту його офіційного подання Кабінетом Міністрів України Верховній Раді України до його прийняття Верховною Радою України за вирахуванням часу, коли цей проект знаходився в Кабінеті Міністрів України.
У разі відхилення Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України відлік терміну перебування проекту на розгляді у Верховній Раді України поновлюється з моменту повторного його подання Кабінетом Міністрів України.
Термін перебування прийнятого Верховною Радою України закону про Державний бюджет України на розгляді у Президента України, а також термін повторного розгляду Верховною Радою України, у разі повернення його Президентом України із вмотивованими і сформульованими пропозиціями до цього закону з наступним його поверненням до Верховної Ради України на повторний розгляд, не включаються до загального терміну перебування проекту закону про Державний бюджет України у Верховній Раді України.
Якщо до початку нового бюджетного періоду не набрав чинності закон про Державний бюджет України, Кабінет Міністрів України має право здійснювати витрати Державного бюджету України відповідно до Бюджетного Кодексу з наступними обмеженнями:
- витрати Державного бюджету України можуть здійснюватися лише на цілі, які визначені у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період і одночасно передбачені у проекті закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України;
-щомісячні видатки Державного бюджету України не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 15 та частиною четвертою статті 23 Бюджетного Кодексу;
-до прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється, крім випадків, пов'язаних з введенням воєнного чи надзвичайного стану, оголошенням окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації.
Не пізніше двох місяців з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України Міністр фінансів України інформує Верховну Раду України про взяті бюджетні зобов'язання та здійснені платежі.
До прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період запозичення можуть здійснюватися лише з метою погашення основної суми державного боргу.
До прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період податки, збори (обов'язкові платежі) та інші надходження справляються відповідно до закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний період та інших нормативно-правових актів(див. додаток А).
2.2 Доходи і видатки Державного бюджету України
Кожний бюджет поділяється на дохідну і видаткову частини, які мають бути збалансовані між собою.
Доходи Державного бюджету України включають:
-доходи (за винятком тих, що згідно з статтями 64, 66 та 69 Бюджетного Кодексу закріплені за місцевими бюджетами), що отримуються відповідно до законодавства про податки, збори і обов'язкові платежі та Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", а також від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та інших визначених законодавством джерел, включаючи кошти від продажу активів, що належать державі або підприємствам, установам та організаціям, а також проценти і дивіденди, нараховані на частку майна, що належить державі в майні господарських товариств;
- гранти і дарунки у вартісному обрахунку;
- міжбюджетні трансферти з місцевих бюджетів.
З врахуванням юридичного та економічного аспектів розподілу доходів між ланками бюджетної системи всі вони можуть бути поділені на закріплені і регулюючі.
До закріплених належать доходи, які постійно діючими нормативними актами віднесені до бюджетів певного рівня на невизначений у часі строк у розмірі територіального надходження повністю або у твердо фіксованому розмірі (нормативі). Прикладами доходів, закріплених за Державним бюджетом України, можуть бути:
-надходження від зовнішньоекономічної діяльності, які повністю, на невизначений строк закріплені за загальнодержавним бюджетом;
-плата за землю, яка дорівнює 30 відсоткам від ставки, передбаченої законодавством України, та інші.
Закріплені доходи створюють основу дохідної бази кожного бюджету. Але для повного покриття потреб кожного з бюджетів їх недостатньо і тому кожен з бюджетів (крім державного) необхідно врегулювати за допомогою інших дохідних джерел. Оскільки потреба в доходах кожного з бюджетів часто змінюється, то держава щорічно здійснює бюджетне регулювання щорічний перерозподіл коштів всередині бюджетної системи з метою збалансування всіх бюджетів. Досягається це за допомогою регулюючих доходів та інших методів.
Регулюючі доходи - це передбачені в Законі про Державний бюджет або в рішенні про бюджет представницьких органів доходи бюджетів, які щорічно перерозподіляються між різними ланками бюджетів. Розмір частини кожного з доходів, яка передається у бюджет нижчого рівня, визначається, виходячи з потреб цього бюджету, і може щорічно змінюватись.
Виконання будь-яких функцій держави потребує прямих витрат фінансових ресурсів. Тому витрати держави - це одна з важливих сторін фінансової діяльності держави, яка безпосередньо пов'язана з її діяльністю по мобілізації коштів у державний та місцеві бюджети і державні цільові фонди.
Державні витрати - це складова частина фінансових відносин, яка полягає у безперервному цільовому використанні державних грошових ресурсів, що накопичуються у:
- державному бюджеті та місцевих бюджетах;
- державних і місцевих бюджетних та позабюджетних фондах;
- власних фондах державних і комунальних підприємств, установ та організацій з метою виконання загальнодержавних функцій, фінансування державної та комунальної соціальної і культурної сфер, державних цільових програм, а також фінансування розширення виробництва окремих державних та комунальних підприємств, установ, організацій у відповідності з чинним законодавством держави.
Сукупність всіх видів видатків держави складає систему державних видатків. В цю систему входять:
- видатки держави, що здійснюються з державного бюджету;
- видатки держави, що здійснюються з місцевих бюджетів усіх рівнів;
- видатки держави, що здійснюються з бюджетних та позабюджетних централізованих державних та місцевих фондів;
- видатки державних та комунальних підприємств, організацій та установ.
Поточні видатки - це витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів, які діють на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, що не належать до видатків розвитку. В складі поточних видатків окремо виділяються видатки бюджету, зумовлені зростанням мережі вказаних вище об'єктів з зазначенням всіх факторів, які вплинули на обсяг видатків.
До складу видатків розвитку належать витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови господарства України, субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.
Видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено статтею 87 Бюджетного Кодексу.
Державний бюджет України має містити пояснення всіх видатків, за винятком видатків, що пов'язані з державною таємницею (таємних видатків).
Таємні видатки, передбачені на діяльність органів державної влади, в інтересах національної безпеки включаються до Державного бюджету України без деталізації.
Контроль за проведенням таємних видатків здійснюється Рахунковою палатою та Міністерством фінансів України у порядку, визначеному Верховною Радою України.
Звіти про проведені таємні видатки розглядаються Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
Окремі звіти про проведені таємні видатки розглядаються Верховною Радою України на закритому засіданні.
Розподіл доходів належить до повноважень представницьких органів держави, оскільки це є одним з основних питань функціонування бюджетної системи України. Головну роль в цьому відіграє Верховна Рада України, як єдиний орган законодавчої влади в Україні. Верховна Рада встановлює постійний розподіл закріплених доходів між ланками бюджетної системи і щорічний перерозподіл регулюючих.
Основним завданням при розподілі доходів бюджетів є наділення кожного з державних органів суб'єкта бюджетного права таким об'ємом коштів, який міг би забезпечити виконання його завдань і функцій, передбачених Конституцією та законами України. При цьому повинні бути забезпечені збалансованість всіх бюджетів, зацікавленість місцевих органів у збільшенні бюджетних надходжень, запобігання касових розривів та інше, бездефіцитність бюджетів. Доходи кожного бюджету повинні бути найбільшою мірою пов'язані з підвідомчим господарством і соціальною сферою.
2.3 Запозичення з бюджетних фондів
Запозичення - операції, пов'язані з отриманням бюджетом коштів на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких виникають зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування перед кредиторами
Прийняття Державного бюджету України або бюджету Автономної Республіки Крим, міського бюджету на відповідний бюджетний період з дефіцитом дозволяється у разі наявності обґрунтованих джерел фінансування дефіциту відповідного бюджету з урахуванням особливостей, визначених статтею 72 Бюджетного кодексу.
Профіцит бюджету затверджується виключно з метою погашення основної суми боргу.
Джерелами фінансування дефіциту бюджетів є державні внутрішні та зовнішні запозичення, внутрішні запозичення органів влади Автономної Республіки Крим, внутрішні та зовнішні запозичення органів місцевого самоврядування.[18 с.45]
Кабінет Міністрів України може брати позики в межах, визначених законом про Державний бюджет України. Запозичення не використовуються для забезпечення фінансовими ресурсами поточних видатків держави, за винятком випадків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги.
Витрати на погашення зобов'язань із боргу здійснюються відповідно до кредитних угод, а також нормативно-правових актів, за якими виникають державні боргові зобов'язання та боргові зобов'язання Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування, незалежно від обсягу коштів, передбачених на цю мету в законі про Державний бюджет України або рішенні про місцевий бюджет.
Якщо витрати на обслуговування та погашення державного боргу перевищать обсяг коштів, передбачений в законі про Державний бюджет України на таку мету, Міністр фінансів України невідкладно інформує про це Кабінет Міністрів України. Кабінет Міністрів України невідкладно інформує про очікуване перевищення таких витрат Верховну Раду України та подає у двотижневий термін пропозиції про внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Емісійні кошти Національного банку України не можуть бути джерелом фінансування дефіциту Державного бюджету України.
Зовнішні запозичення можуть здійснювати лише міські ради міст з чисельністю населення понад вісімсот тисяч мешканців за офіційними даними державної статистики на час ухвалення рішення про здійснення запозичень.
Кабінет Міністрів України в особі Міністра фінансів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим в особі Міністра фінансів Автономної Республіки Крим та міські ради в особі керівників їх виконавчих органів можуть надавати гарантії щодо виконання боргових зобов'язань суб'єктам виключно у межах повноважень, встановлених відповідно законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет.
Гарантії надаються лише на умовах платності, строковості, майнового забезпечення та зустрічних гарантій, отриманих від інших суб'єктів.
У разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.
Граничний обсяг внутрішнього та зовнішнього державного боргу, боргу Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування, граничний обсяг надання гарантій встановлюється на кожний бюджетний період відповідно законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет.
Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60 відсотків фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту України.
2.4 Міжбюджетні трансферти бюджетних фондів
Міжбюджетні трансферти - це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого;
Міжбюджетні трансферти поділяються на:
-дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення;
- субвенція на здійснення програм соціального захисту;
-субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою;
-субвенція на виконання інвестиційних проектів;
- інші субвенції.
У Державному бюджеті України затверджується обсяг дотації вирівнювання та субвенцій окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, кожного з обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного значення та районних бюджетів, а також коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів.
Обсяг кошика доходів відповідного бюджету визначається із застосуванням індексу відносної податкоспроможності бюджету міста чи району на основі даних про фактичне виконання відповідного бюджету за три останні бюджетні періоди.
Індекси відносної податкоспроможності відповідних бюджетів не можуть змінюватися і переглядатися частіше, ніж раз на три роки.
Субвенція на утримання об'єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об'єктів спільного користування надається з одного місцевого бюджету іншому для компенсації цих видатків.
Субвенції з Державного бюджету України на виконання інвестиційних проектів надаються з Державного бюджету України бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя з їх подальшим перерозподілом для бюджетів місцевого самоврядування.
Субвенції на виконання інвестиційних проектів надаються на засадах конкурентності між бюджетами місцевого самоврядування та передбачають фінансову участь бюджету отримувача субвенції у здійсненні програми чи проекту. Органи місцевого самоврядування, у яких середньорічний фактичний обсяг видатків на утримання бюджетних установ за три останні бюджетні періоди менший за обсяг, визначений згідно з фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості, мають пріоритетне право на отримання субвенції на виконання інвестиційних проектів.
Відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.
Державне казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України.
Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог.[20 с.42]
Після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.
До повноважень Комітету Верховної Ради України з питань бюджету по контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить:
-контроль за відповідністю поданого Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період та підготовка відповідного висновку;
-контроль за відповідністю законопроектів, поданих на розгляд Верховної Ради України, бюджетному законодавству.
Повноваження Рахункової палати по контролю за дотриманням бюджетного законодавства
Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством України.
Державне казначейство України:
-здійснює бухгалтерський облік всіх надходжень та витрат Державного бюджету України;
-встановлює єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видає інструкції з цих питань та здійснює контроль за їх дотриманням;
- здійснює контроль за відповідністю платежів взятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням.
Органи Державної контрольно-ревізійної служби України здійснюють контроль за:
- цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів;
-цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, одержаних під гарантію Кабінету Міністрів України;
- порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів, кошторисів.
Державна контрольно-ревізійна служба України щомісячно надає Верховній Раді України та Міністерству фінансів України узагальнені результати звітів про проведені перевірки.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні ради у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства здійснюють:
- контроль за виконанням рішення відповідної ради про бюджет;
-інші повноваження, передбачені цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.
Контроль за відповідністю бюджетному законодавству України показників затверджених бюджетів, бюджетного розпису та кошторисів бюджетних установ здійснюється:
-Радою міністрів Автономної Республіки Крим стосовно бюджетів міст республіканського значення та районних бюджетів Автономної Республіки Крим;
-обласними державними адміністраціями стосовно районних та міських (міст обласного значення) бюджетів;
- міськими державними адміністраціями в містах Києві таСевастополі стосовно районних у цих містах бюджетів;
-районними державними адміністраціями стосовно міських (міст районного значення), сільських, селищних та їх об'єднань бюджетів;
-виконавчими органами міських рад стосовно бюджетів районів у місті, сільських, селищних чи міст районного значення, що входять до складу цих міст.
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ
3.1 Аналіз бюджетних законопроектів за останні роки
З здобуттям незалежності України у 1991 році почали розроблятися і затверджуватися бюджетні законопроекти на кожен рік. В 1992р. доходи бюджету складали 6577523 грн. (перерахунки зроблені відповідно курсу обміну НБУ- карбованців на гривні в 1996р. при деномінацій), а в 1993р. в порівнянні з 1992р. як базисним роком і становить (100%), складали 704,28%; в 1994р. з базисним 1993р. становили 7573,66%; в 1995р. з 1994р. становили 410,76%; в 1996р. з 1995р. становили 165,9%; в 1997р. з 1996р. становили 90,6%; в 1998р. з 1997р. становили 97,6%; в 1999р. з 1998р. становили 119,1%; в 2000р. з 1999р. становили 135,06%; в 2005р. з 2004р. становили 123,6%; в 2006р. з 2005р. становили 108,2%; в 2007р. з 2006р. становили 110,2%; в 2008р. з 2007р. становили 121,4%; (див. рис. 3.1) з цих розрахунків можна побачити як розвивалася дохідна частина бюджету але треба ще зробити поправку на інфляцію котра була в країні в цей період. Починаючи 1999р. дохідна частина бюджету починає стабільно збільшуватись в середньому на 19,6%, з цього можна зробити припущення що дохідна частина бюджету на 2010р. становитиме приблизно 72600059516 грн.
Рис.3.1. Доходи Державного бюджету України
Велику частку в дохідну частину бюджету 2008 року складають податкові надходження майже 70% такі як: податок на доходи, податок на прибуток, податок на збільшення ринкової вартості (21,3%); внутрішні податки на товари і послуги (38,2%); податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (7,78%); і неподаткові надходження 27%. З цих розрахунків видно що левова частка доходів бюджету припадає на податкові надходження тому бюджет країни має велику залежність від податкової системи, як вона буде розвиватися такий розвиток буде і в дохідній частині бюджету.
Другою частиною бюджету є видатки, проаналізуємо цю частину відповідно до доходів: видаткова частина бюджету в 1992р. становила 6844712грн. (перерахунки зроблені відповідно курсу обміну НБУ- карбованців на гривні в 1996р. при деномінацій), а в 1993р. в порівнянні з 1992р. як базисним роком і становить (100%), складали 820,45%; в 1994р. з базисним 1993р. становили 8335,59%; в 1995р. з 1994р. становили 378,7%; в 1996р. з 1995р. становили 160,9%; в 1997р. з 1996р. становили 96,2%; в 1998р. з 1997р. становили 89,2%; в 1999р. з 1998р. становили 102,7%; в 2000р. з 1999р. становили 135,06%; в 2005р. з 2004р. становили 123,6%; в 2006р. з 2005р. становили 118,2%; в 2007р. з 2006р. становили 150%; в 2008р. з 2007р. становили 123,3% (див. рис.3.2)
Рис.3.2. Видатки Державного бюджету України
Велику частку в видатках бюджету припадає на Міністерство фінансів України (34,18%); Міністерство оборони України (7,67%); Міністерство освіти і науки України (7,26%); дивіться додаток Б і В, це свідчить про важливість цих міністерств для розвитку країни. Але треба більше уваги приділяти Міністерство охорони здоров'я України бо від здоров'я нації залежить її розвиток. Суттєво зменшилися витрати з попередніми роками на Міністерство праці та соціальної політики України до 2,85%, що в подальшому може призвести до негативних наслідків. Україна вважається аграрною країною а видатки на Міністерство аграрної політики України дуже малі (3,8%) (див. таб.3.1), потрібно збільшити витрати на Міністерство промислової політики України і на Державну туристичну адміністрацію України, тому що в нашій країні можна за рахунок туризму збільшити Валовий Внутрішній Продукт на 40%.
Таблиця 3.1 Структура видатків бюджету
|
2006 |
2007 |
2008 |
||
|
Міністерство охорони здоров'я України |
3,83 |
3,6 |
3,16 |
|
|
Міністерство освіти і науки України |
7,15 |
7,62 |
7,26 |
|
|
Міністерство праці та соціальної політики України |
5,36 |
3,55 |
2,85 |
|
|
Пенсійний фонд України |
- |
- |
3,4 |
|
|
Міністерство внутрішніх справ України |
4,48 |
5,49 |
4,39 |
|
|
Міністерство палива та енергетики України |
6,21 |
6,45 |
6,64 |
|
|
Міністерство оборони України |
6,78 |
8,22 |
7,67 |
|
|
Міністерство аграрної політики України |
3,27 |
3,4 |
3,8 |
|
|
Міністерство надзвичайних ситуацій |
4,65 |
4,08 |
2,18 |
|
|
Міністерство фінансів України |
10,87 |
9,29 |
34,18 |
|
|
Державна податкова адміністрація |
2,11 |
2,26 |
2,02 |
|
|
Інші |
45,29 |
46,04 |
22,45 |
З зростанням ВВП зростають, доходи і видатки бюджету. І за бюджетними законопроектами можна прослідкувати, як розвивалася країна, звідки надходили кошти і куди вона їх витрачала. І від ефективності витрачання бюджетних коштів і залежить її подальший розвиток, тому коли приймають бюджет на наступний рік треба підходити до нього з виваженої сторони і не враховувати тільки свої інтереси, а й інтереси всієї держави.
Подобные документы
Теоретичні аспекти функціонування бюджетної системи. Нормативно-правове регулювання бюджетних відносин в Україні. Особливості бюджетної системи України. Перспективи розвитку бюджетної системи України. Проблеми функціонування бюджетної системи.
курсовая работа [37,5 K], добавлен 10.09.2007Поняття бюджетного устрою. Основні принципи побудови бюджетної системи України. Взаємозв'язок між окремими ланками в бюджетній системі унітарних країн. Складові бюджетної системи та інші частини економічної системи, що мають вплив на її функціонування.
презентация [1,7 M], добавлен 10.02.2014Принципи бюджетного устрою та бюджетної системи. Взаємовідносини між ланками бюджетної системи. Побудова бюджетної системи. Принцип повноти, достовірності, гласності, наочності, єдності, публічності і прозорості. Цільове використання бюджетних коштів.
презентация [307,9 K], добавлен 30.06.2015Характеристика бюджету та бюджетної системи. Основні види податків. Характеристика етапів становлення бюджетної системи України. Законодавча і нормативна база функціонування бюджетної системи. Складання, затвердження, умови виконання державного бюджету.
курсовая работа [66,3 K], добавлен 25.01.2012Складові бюджетної системи України (державний і місцеві бюджети) та принципи, на яких вона ґрунтується. Бюджетний кодекс як основа побудови бюджетної системи країни. Проблеми, недоліки і шляхи зміцнення бюджетної системи - основа фінансової стабільності.
презентация [52,5 K], добавлен 23.10.2016Принципи побудови бюджетної системи та основи бюджетного устрою. Бюджетний устрій України відповідно до Закону "Про бюджетну систему України". Взаємовідносини між ланками бюджетної системи: субсидіювання, вилучення коштів, взаємні розрахунки, позички.
контрольная работа [28,2 K], добавлен 03.02.2013Становлення, структура та принципи бюджетної системи України. Бюджетна класифікація. Бюджетне регулювання. Сучасні проблеми бюджетного процесу. Шляхи стабілізації бюджетної системи України. Структура державного бюджету в країнах ринкової економіки.
реферат [43,6 K], добавлен 07.07.2008Структурна схема бюджетної системи України, її основні принципи. Визначення розмірів дотацій місцевим бюджетам для вирівнювання фінансово-економічних можливостей адміністративно-територіальних утворень. Взаємовідносини між ланками бюджетної системи.
реферат [39,5 K], добавлен 08.04.2012Казначейська система та економічні відносини, які виникають у процесі взаємодії між суб’єктами бюджетної системи України. Дослідження особливостей функціонування бюджетної системи України та виявлення основних можливих векторів її подальшого розвитку.
курсовая работа [334,0 K], добавлен 12.12.2014Розвиток бюджетної системи та політики на сучасних етапах в Україні. Фінансування життєвоважливих і прогресивних галузей економіки. Формування стабільної нормативно-правової бази з урахуванням напрямків реформування системи міжбюджетних відносин.
курсовая работа [252,5 K], добавлен 16.12.2013
