Загальна теоретична характеристика акцизного збору та мита

Відкритий Міжнародний Університет Розвитку

Людини “ Україна “

Радомишльський локальний центр дистанційного навчання

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Податкова система »

на тему: « Загальна теоретична характеристика акцизного збору та мита»

Виконала:

студентка 2 курсу

фінансового факультету

Войдило Анна Анатолівна

Радомишль 2009

ЗМІСТ

Вступ

Розділ1. Теоретичні та методичні основи методики обліку, аудиту та економічного аналізу розрахунків з бюджетом з акцизного збору

1.1 Економічна сутність акцизного збору

1.2 Методичні основи обліку розрахунків з бюджетом з акцизного збору

1.3 Методичні основи аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору

Розділ2. Методичні та практичні рекомендації удосконалення обліку, аналізу та аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору

2.1 Удосконалення методики обліку, аналізу та аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору

2.2 .Практичні рекомендації з обліку, аналізу та аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору

Розділ 3. Мито в структурі податку на споживання

3.1 Мито як податок на споживання

3.2 Особливості митного оподаткування

Розділ 4. Мито як фіскальний інструмент поповнення державного бюджету

4.1 Механізм митного оподаткування

4.2 Митні контролюючі органи

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

На сучасному етапi розвитку ринкових вiдносин в Україні особливу роль відіграє податкова система. Податкова система - це сукупність норм, що регулюють розміри, форми, методи і терміни стягнень податків і платежів, які носять податковий характер і необхідні державі для виконання її функцій. Комплекс податкових заходів істотно впливає на економічну діяльність господарюючих суб'єктів, стимулюючи економічну та інвестиційну діяльність. Отже, податкова система призначена для регулювання економічних відносин товаровиробників з органами державної влади.

Податки вносяться в бюджет і являють собою одну із основних форм державних доходів. Збільшення доходів бюджету відбувається за рахунок зменшення доходів підприємства. Практика свідчить, що наслідком збільшення ставок і маси стягнення державою податків, призводить до зростання цін або через скорочення попиту внаслідок зростання цін веде до погіршення фінансового становища господарюючих суб'єктів, що характеризується спадом виробництва у загальноекономічному масштабі. Суперечності набувають особливої гостроти в умовах економічної кризи. Розв'язання суперечностей забезпечується внаслідок встановлення раціональної системи оподаткування.

Система оподаткування України являє собою сукупність податків, зборів та платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів, що стягуються у визначеному порядку, її сьогоднішній стан можна охарактеризувати, як створення основ. За короткий час здійснено перехід до системи формування доходів бюджету на податковій основі, реформовано саму податкову систему, тобто впровадження податків, характерних для більшості розвинутих країн з ринковою економікою. Але, оскільки, ця система базується на системі доходів бюджету, заснованій на принципах значної централізації, на сучасному етапі гостро постає питання наповнення нових форм оподаткування ринковим змістом.

В системі оподаткування України чільне місце посідає акцизний збір та мито. Законодавство із зазначеного питання має тенденцію до постійних змін та коригування, тобто є нестабільним. Тому необхідно сформувати необхідне певне коло спеціалістів цілком обізнаних з питань оподаткування - саме ними і є аудитори. Вони допомагають працівникам економічних служб підприємства найефективніше виконувати вимоги податкового законодавства, запобігають допущенню можливих помилок, допомагають вишукувати приховані резерви власних засобів підприємства.

Отже, зважаючи на вищенаведене, що податки є формою фінансових відносин між державою та товаровиробниками з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів, необхідних для здійснення державою ії функцій та дослідження податкової системи, зокрема , акцизного збору, є надзвичайно важливим в галузі економіки.

Мито є непрямим податком, що стягується з товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон країни. Це, переміщення може бути зв'язане з ввезенням, вивезенням або перевезенням транзитом товарів чи транспортних засобів. Цей податок виконує фіскальну і регулювальну функції. Регулювальна функція спрямована на формування раціональної структури імпорту та експорту, захист національного виробника (мито на імпорт); заохочення або обмеження експорту (мито на експорт). Міжнародна практика свідчить, що найбільш поширеним є мито на імпорт. Мито стягується на основі Митного кодексу України і Закону України "Про єдиний митний тариф" від 5 лютого 1992р. Єдиний митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари чи інші предмети, що ввозяться на митну територію України чи вивозяться за її межі. Платниками мита є фізичні та юридичні особи. Сплата податку здійснюється під час перетину митного кордону. У кінцевому підсумку реальними платниками мита на імпорт (ввізне мито) є споживачі товарів, що імпортуються. Однак під час перетину митного кордону мито сплачує суб'єкт господарювання. На фінансову діяльність імпортерів-суб'єктів господарювання будуть справляти вплив: визначення об'єкта оподаткування, розмір ставок податку, податкові пільги, терміни сплати ввізного мита. Об'єктом оподаткування є митна вартість товару, що перемішується через митний кордон. Сплачують ввізне мито також громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства за предмети вартістю, що перевищує 200 Євро, і за одиничний неподільний предмет вартістю понад 300 Євро. Для визначення митної вартості товару, що імпортується, вартість товару у валюті, яка визначена укладеним контрактом, перераховується в національну валюту України за курсом Національного банку на день подання митної декларації.

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ МЕТОДИКИ ОБЛІКУ, АУДИТУ ТА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ З АКЦИЗНОГО ЗБОРУ

1.1 Економічна сутність акцизного збору

Акцизи є одним із видів непрямих податків і в сучасних податкових системах відіграють роль джерела наповнення бюджету та регулятора економічних відносин.

Податкові системи XIX століття ряду країн включали акциз як синонім до всієї системи непрямих податків, які були фіскальним джерелом наповнення бюджету.

Акциз як не прямий податок на певні види продукції включається до ціни цієї продукції і в кінцевому результаті сплачується покупцями, а не виробниками підакцизних товарів. З моменту введення акцизного збору до податкової системи України в 1992 році його законодавче визначення змінювалось.

Так, у Декреті КМУ № 18-92 [ 12 ] його визначення наводиться у статті 1, а саме :

Акцизний збір - це непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), що включається до ціни цих товарів (продукції).

Перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір та його ставки затверджуються КМУ.

З часом, згідно із Законом України № 1243-XIV [7 ] визначено наступне:

Акцизний збір - це непрямий податок на споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, що стягуються з них під час здійснення оборотів з продажу (інших видів відчуження) таких товарів (продукції), вироблених на митній території України, або при імпортуванні (ввезенні, пересуванні) таких товарів (продукції) на митну територію України. Акцизний збір включається до ціни підакцизних товарів.

Крім цього, в Декреті [12] було введено новий термін “податковий агент”, під яким розуміється суб'єкт підприємницької діяльності, створений у формі підприємства з іноземною інвестицією, право якого на звільнену від оподаткування окремими податками, зборами (обов'язковими платежами) було підтверджено рішенням суду, який уповноважений згідно із статтею 4 цього Декрету здійснювати нарахування та стягнення акцизного збору з платників акцизного збору, визначених у пункті “Д” статті 2 цього Декрету, а також вносити суми акцизного збору, стягнуті з його платників, до бюджету.

Податковим агентом вважається також уповноважений державний орган, що здійснює продаж підакцизних товарів, вилучених з вільного обігу або конфіскованих у випадках, передбачених законодавством.

Акцизний збір належить до категорії спецефічних акцизів і стягується за ставками, диференційованими відносно кожної групи товарів.

При введенні акцизного збору у податкову систему незалежної України ним було замінено інший непрямий податок - податок з обороту. Акцизним збором, як і податком з обороту оподатковуються високорентабельні предмети споживання, які не належать до предметів першої необхідності.

Надходження до бюджету від податку з обороту формувались як різниця між роздрібною й оптовою цінами, які встановлювалися державою. У сучасних умовах, коли ціни встановлював здебільшого ринок, цей податок неефективний, і тому виникла потреба замінити його акцизним збором.

Спільним для податку з обороту та акцизним збором є те, що вони стягуються одиин раз у кінцевому технологічному процесі виготовлення.

Дослідження економістів свідчать про те, що предмети не першої необхідності, до яких належать підакцизні товвари, проявляють високу еластичність як щодо цін, так і щодо доходів споживачів. Тобто, при збільшенні цін на підакцизні товари або зменшенні доходів споживачів скорочення обсягів останніх відбуваєтться більш високими темпами.

У період економічного спаду, коли доходи зменшуються, споживання підакцизних товарів різко скорочується, що призводить до зменшення надходжень до бюджету від цього податку, а в період економічного зростання, навпаки, надходження збільшуються темпами, які перевищують темпи розвитку економіки. З іншого боку, завдяки високій еластичності надходжень від акцизного збору відносно динаміки національного доходу, цей податок є ідеальним з точки зору “вбудованого стабілізатора” економічного циклу. Ннижче наведено визначення платника акцизного збору згідно із законом України № 1243 [ 7 ]

Платники акцизного збору:

субєкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів (послуг) на митнній території України, у тому числі з давальницької сировини;нерезиденти які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством;

будь-які субєкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи,

відділення, які імпортують на митну територію України підакцизні товари;

фізичні особи, резиденти або нерезиденти, які ввозять підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або не супроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети) із- за митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень, визначені митним законодавством;

юридичні або фізичні особи, одержують в інші форми володіння, користування або роспорядження підакцизні товари у податкових агентів.

Обєктом оподаткування є :

обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) шляхом їх продажу, обміну та інші товари, безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою;

обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів), а також для своїх працівників;

митна вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України , у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.

При продажу податковими агентами підакцизних товарів (продукцї) обєктом оподаткування є:

для вироблених на території України товарів (продукції) - обороти з реалізації таких підакцизних товарів, включаючи вартість будь-яких додаткових послуг або робіт, повязаних з такою реалізацією;

для імпортованих (ввезених) на митну територію України товарів - обороти з реалізації таких підакцизних товарів (продукції), включаючи вартість будь-яких додатових послуг або робіт, повязаних з такою реалізацією.

Пункти складені на основі статті з Декрету КМУ №1243-V [12].

Протягом дії Декрету підпункт “в” змінювався декілька разів.

З метою впорядкування сплачування акцизного збору та забезпечення своєчасного надходження коштів до Державного бюджету України, посилення контролю у сфері виробництва та реалізації підакцизних товарів Президент у своєму Указі № 453\98 [17] визначив, всіх платників акцизного збору.

В Україні перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір та ставки цього збору, встановлюється Верховною Радою України. Майже щорічно перелік підакцизних товарів та ставки акцизного збору змінювались. Так в 1994 році ставки на підакцизні товари були встановлені у відсотках до відпускної ціни (таблиця 1.1).

До 13 грудня 1993 року стягнення акцизного збору з імпортних товарів проводилося тими ж ставками, що і з вітчизняних. З метою заахисту вітчизняного товаровиробника та збільшення надходжень до бюджету, починаючи (13 грудня 1993 року) на деякі імпортні підакцизні товари встановлюються ставки, які в декілька разів вищі, ніж ставки за аналогічні вітчизняні товари (таблиця 1.1.2.).

Таблиця 1.1.

Перелік підакцизних товарів та ставки акцизного збору.

№ п\п	Найменнування підакцизного товару.	Ставки акцизного збору (у % до відпускної ціни)
1	Пиво	20
2	Спирт питний та етиловий	90
3	Горілка, лікеро-горілчані вироби.	85
4	Коньяк	60
5	Шоколад і шоколадні вироби, кава	20
6	Цукор	30
7	Сигарети з фільтром	40
8	Відеотехніка	20
9	Вироби з кришталю, виготовлені ручним способом.	45
10	Хутрові вироби та вичинені шкурки	30
11	Килими та килимові вироби	40
12	Натуральна шкіра та одяг з неї	35
1	Спирт питний та етиловий, горілка, лікеро-горілчані вироби	300
2	Коньяк	250
3	Вино та виноматеріали, шампанське.	200
4	Пиво	150
5	Тютюнові виробі	150

З часом переважна більшість ставок встановлюється у твердих сумах. Перелік підакцизних товарів та акцизних ставок наводиться в додатку (дод.А).

У зв'зку з тим, що акцизним збором оподатковуються товари не першої необхідності і потреба в соціальних пільгах невелика, перелік пільг за цим податком невеликий.

З метою стимулювання експорту вітчизняних товарів та надходження валюти до країни, згідно зі статтею 5 Декрету [12] акцизний збір не справляється при реалізації підакцизних товарів (продукції) на експорт за іноземну валюту.

Не підлягає оподаткуванню також оборот з реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких провадиться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

У свій час було актуальним питання оподаткування оборотів з реалізації спирту етилового, що використовується на виготовлення лікарських засобів і ветеринарних препаратів, та підакцизних товарів власного виробництва підприємств і організацій агропромислового комплексу при використанні їх для обміну на паливно-мастильні матеріали, ліс, гербіциди, добрива та інші імпортні матеріально-технічні ресурси для сільського господарства. Тому щодо них була надана пільга, яка на сьогодні скасована.

Якщо порівнювати акцизне оподаткування України та деяких країн світу, то можна сказати, що за останні роки в країнах світу намітились певні зміни в структурі податкових надходжень.

Так, в США надходження від акцизного збору зросли на 10 млрд. доларів, або на 20% порівняно з минулими роками. Високі темпи росту за останні 3 роки пояснюються тим, що через загострення дефіциту федерального бюджету були підвищені акцизи на ряд товарів, утому числі на пиво, вино, тютюнові вироби. Введений акциз на дорогі автомобілі, дорогоцінності, хутро, особисті літаки.

Наукова теорія оподаткування виникла саме у Великобританії. Осмислення ролі та місця податків у суспільстві почалося ще на початку XVII століття. У 1625 році у праці “Досліди або настанови моральні і політичні” англійський філософ Френсіс Бекон писав: “Податки, які стягуються за згодою народу, не так послабляють його мужність. Відмітьте, що мова в нас йде сьогодні не про гаманець, а просерце. Податки, які стягуються за згодою народу або без такої, можуть бути однаковими для гаманця, але не однакова їх дія на дух народу”.

Серед непрямих податків в Англії друге місце займають акцизи. Підакцизними товарами є алкогольні напої, пальне, тютюнові вироби, транспортні засоби. Акциз на спиртні напої та пальне стягується в твердих сумах з одиниці товару (з літра). Акциз на тютюнові вироби встановлюється як відсоткова надбавка до ціни товару. Ставка акцизних зборів змінюється за звичай в межах від 10 до 30%.

В Японії більше 64% усіх податкових надходжень становлять державні податки, решта-місцеві податки. Значна частина податкових коштів перерозподіляється через державний бюджет шляхом відрахування від державних податків до місцевих бюджетів.

Податкова система Японії характеризується багатьма податками. Їх має право стягувати кожен орган територіального управління. Причому всі податки зафіксовані в законодавчих актах. Кожний вид податку регулюється законом.

У країні діє майже 25 державних та 30 місцевих податків. Серед споживчих податків Японії головну роль відіграє податок із продажу, який стягується за ставкою 3%. Насьогодні, ця ставка підвищена до 5 %. Суттєво наповнюють бюджет податки із власників автомобілів, акцизи на спиртні напої, тютюнові вироби, нафту, газ, бензин, податок на розвиток електроенергії, акцизи за послуги (проживання в готелі, харчування в ресторанах, купання в гарячих джерелах тощо).

1.2 Методичні основи обліку розрахунків з бюджетом з акцизного збору

Суми податкових забовязань з акцизного збору відображаються по кредиту субрахунка 642 “Розрахунки з обовязкових платежів” (саме на цьому рахунку ведеться облік розрахунків за збором (обовязковими платежами)). За цим субрахунком доцільно відкрити окремий субрахунок другого порядку, наприклад, 642/1 “ Розрахунки з акцизного збору”.

За дебетом цього рахунку відображаються суми акцизного збору, перераховані до бюджету (в кореспонденції з кредитом рахунку 301 “Розрахунковий рахунок”); за кредитом цього рахунку - суми акцизного збору по реалізованих товарах, які враховані у складі виручки від реалізації та які належать до сплати в бюджет ( у кореспонденції з дебетом рахунку 701 “ Реалізація”). Кредитове сальдо за цим рахунком показує суму заборгованості по акцизному збору перед бюджетом у підприємства-платника, дебетове-навпаки, суму, зайво перераховану до бюджету.

При відвантаженні підакцизних товарів, в оплату яких кошти від покупця не надійшли, а також при відпуску за готівку субрахунок 642\1 кореспондує з рахунком 70 “Доходи від реалізації”.

Цікавим ньюансом є те, що при одержанні попередньої оплати інструкцією № 291 [19], окремий субрахунок не передбачено. Тому доцільно відкрити окремий субрахунок, наприклад, 645 “Податкові забовязання з акцизного збору”. Після відвантаження попередньо оплачених товарів рахунок 70 дебетується в кореспонденції з субрахунком 645.

У імпортера підакцизної продукції при придбанні марок суми сплаченого акцизного збору буде відображатися по дебету субрахунка 642\1. При ввезенні товару на митну територію України сума акцизного збору ( разом з сумою мита та інших витрат) відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9№246 [16] включається до початкової вартості ввезених запасів.

Кореспонденцію рахунків із нарахування та сплати акцизного збору можна навести у вигляді таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Кореспонденція рахунків та сплати акцизного збору.

Первинний документ	Зміст господарської операції	Бухгалтерській облік
		Дт	Кт
1	2	3	4
Якщо оплата здійснюється відвантаженням
Видаткова накладна	Відвантажено покупцю підакцизну продукцію (товар) виробником	361	701
Податкова накладна	Нараховано податкові забовязання з ПДВ	701	641\ПДВ
Довідка бухгалтера	Нараховано податкові забовязання з акцизного збору	701	642\1
	Списано з балансу відвантажену продукцію	901	26
	Списано на фінансові результати чистий дохід	701	791
	Списано на фінансовий результат собівартість реалізації	791	901
Виписка банку	Отримано оплату за відвантажену продукцію	311	361
Якщо товар реалізується на умовах передоплати
Виписка банку	Отримано передоплату від покупця	311	681
Довідка бухгалтера	Нараховані податкові забовязання з акцизного збору	645	642\1
Видаткова накладна	Відвантажено продукцію	361	701
	Списано податкові забовязання з ПДВ	701	643
	Списано податкові забовязання з акцизного збору.	701	645
Довідка бухгалтера	Списано з балансу відвантажену продукцію	901	26
	Списано на фінансові результати чичтий дохід	791	901
	Зарахування заборгованості	681	361
Операції зі сплати акцизного збору
Платіжне доручення	Сплата акцизного збору з вітчизняних товарів виробником або власником ( код бюджетної класифікації -140200000)	642\1	311
Платіжне доручення	Сплата за марки акцизного збору (код бюджетної класифікації - 14060900)	642\1	311
Платіжне доручення	Сплата акцизного збору з імпортних товарів (код бюджетної класифікації - 14030000)	642\1	311

Розглянувши методику обліку, перейдемо до наступного питання магістерської роботи.

1.3 Методичні основи аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору

Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності обліку, первинних документів та іншої інформації, що стосується фінансово-господарської діяльності підприємства з метою визначення достовірності їх обліку, його повноти і відповідності діючому законодавству і установленим нормам.

Вирішальну роль у створенні бюджету країни відіграє надходження податків, а отже, і податкова система. Для вирішення непорозумінь між податковими органами і власником засобів виробництва, державного контролю було недостатньо. Отже, виникла потреба у незалежному контролі, який дістав назву аудит.

Починаючи з 22 квітня 1992 року Законом України “ Про аудиторську діяльність”[5], передбачено правові основи здійснення аудиторської діяльності спрямованої на системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника.

Аудит розрахунків з бюджетом з акцизного збору повинні здійснювати аудитори, які працюють самостійно, або в аудиторській філії.

Одним з головних етапів проведення аудиту є організація і планування у відповідності з яким аудитор будує свою професійну діяльність. Організація і планування аудиту необхідні для того щоб, забезпечити високу якість перевірки, визначити пріоритети та розумно поділити робочий час.

Для проведення аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору складається програма перевірки, в якій вказуються періоди проведення перевірки, перелік аудиторського процесу, робочі документи, виконавець, який буде здійснювати перевірку певного підприємства.

Після цього необхідно провести аудит фінансової та податкової звітності з акцизного збору. Після проведення проведення аудиту, аудитор складає аудиторський висновок, в якому висвітлює всі аспекти та рекомендації щодо ведення обліку на підприємстві.

Платники акцизного збору та їх службові особи несуть відповідальність за правильність обчислення та своєчасність сплати акцизного збору в бюджет відповідно до чинного законодавства. Контроль за правильністю та своєчасністю сплати здійснюють податкові інспекції шляхом камеральної та документальної перевірок розрахунків з акцизного збору, які подаються платниками. Камеральна перевірка проводиться в момент одержання розрахунку податковим інспектором без виходу на підприємство. Перевіряються відповідність сум акцизного збору, відображених у розрахунку та інших формах бухгалтерської звітності (зокрема в додатку до балансу), а також правильність арифметичного підрахунку.

Документальна перевірка розрахунків по акцизному збору проводиться з виходом на підприємство не менше 1 разу на два роки в строки, встановлені керівником податкової інспекції.

При документальній перевірці необхідно визначити правильність відображення оборотів по кредиту рахунку 642/1"Розрахунки з акцизного збору". Для цього використовуються: відомість №16 ( з відвантаження товарів), товарно-транспортні накладні на відвантаження продукції, банківські (журнал-ордер №2) та касові документи.

Слід звертати особливу увагу на напрями використання власних підакцизних товарів, отже акцизний збір по цих товарах сплачується не тільки у випадку їх реалізації покупцем, але й при їх використанні на власні потреби, при безоплатній їх передачі і т.ін.. У цьому випадку акцизний збір відноситься не на дебет рахунку 701 ( у кореспонденції з кредитом 642\1), а за рахунок відповідних джерел фінансування ( прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства, тощо).

При документальній перевірці підприємств і організацій, які виробляють (імпортують) підакцизні товари, а особливо тих, які не виробляють (не імпортують) останні необхідно перевірити, чи не реалізувалися на них підакцизні товари, що були придбані до 1999 року, та чи сплачено акцизний збір по цих товарах до бюджету. Для цього використовуються бухгалтерські регістри обліку товарно-матеріальних цінностей, зокрема дані обліку основних виробничих та невиробничих фондів, а також банківські ( журнал-ордер№2) та касові документи.

При перевірці оборотів за дебетом рахунку 642\1 перевіряється своєчасність розрвхунків з бюджетом по акцизному збору. На завершення документальної перевірки звертається увага на правильність арифметичних підрахунків за дебетом та кредетом рахунку 642\1 та відповідність цих сум сумам, відображених у відповідних розрахунках по акцизному збору, поданих у податкову інспекцію.

За результатом документальної перевірки в разі встановлення неправильності чи несвоєчасності сплати акцизного збору до бюджету складається акт у двох примірниках.

З розділу 1 можна зробити наступні висновки:

Акцизи є одним із видів непрямих податків і в сучасних податкових системах відіграють роль джерела наповнення бюджету та регулятора економічних відносин .Акцизний збір належить до категорії специфічних акцизів і стягується за ставками, диференційованими відносно кожної групи товарів .

Цікавим ньюансом в бухгалтерському обліку є те що інструкцією 291[19] окремий субрахунок не передбачено.Тому доцільно відкрити окремий субрахунок наприклад 645 “Податкові зобов'язання з акцизного збору “'.

За дебетом цього рахунку відображаються суми акцизного збору перераховані до бюджету. За кредитом - суми акцизного збору по реалізованих товарах які враховані у складі виручки від реалізації та які належать до сплати в бюджет. Кредитове сальдо за цим рахунком показує суму заборгованості по акцизному збору перед бюджетом у підприємства-платника дебетове -навпаки суму, зайво перераховану до бюджету.

Аудит розрахунків з бюджетом з акцизного збору повинні здійснювати аудитори які працюють самостійно або в аудиторській філії .Одним з головних етапів проведення аудиту є організація і планування у відповідності з яким аудитор будує свою професійну діяльність .Організація і планування аудиту необхідні для того щоб забезпечити високу якість перевірки визначити пріоритети та розумно поділити робочий час.

РОЗДІЛ 2.МЕТОДИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОБЛІКУ,АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ З АКЦИЗНОГО ЗБОРУ

2.1Удосконалення методики обліку, аналізу і аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору

На сьогоднішній день законодавство з акцизного збору постійно змінюється і не існує єдиного законодавчого документу, в якому б знайшли відображення всі норми повязані справленням акцизного збору. Як вже зазначалося раніше дата виникнення податкових зобовязань з акцизного збору визначається за правилом першої події тобто або за датою зарахування коштів на банківський рахунок(оприбуткування в касу інкасації в банківській установі) платника акцизного збору врахунок оплати реалізованих товарів(продукції) або за датою відвантаження(передачі ) товарів(продукції).Що стосується дати виникнення податкових зобовязань з акцизного збору при здійсненні бартерних операцій, то така, на мою думку, буде відповідати моменту відвантаження продукції незалежно від дати одержання зустрічного постачання.

Передусім необхідно підкреслити, що майже в усіх країнах із розвинутою економікою акцизи представлені у двох формах- універсальних і специфічних. Хоча останнім часом специфічні акцизи і поступаються універсальним своїм значенням у формуванні бюджетних надходжень, їх існування поки ще не ставиться під сумнів. Причина полягає в тих відмінах, які існують між цими двома видами акцизів і зумовлюють їх різке значення і для фіскальних інтересів держави, і для інших економічних чинників.

Для виконання державою своїх функцій щодо економічного розвитку країн та соціального забезпечення населення необхідні фінансові ресурси, які акумулюються в бюджетних та позабюджетних державних фондах. Головним джерелом наповнення дохідної частини державного і місцевх бюджетів є податки, які також виконують функціх інструменту регулювання доходів та накопичень в окремих секторах економіки. Податки застосовуються державою як еластичний важіль впливу на поведінку економічних та соціальних структур У податковій системі України важливе місце займають непрямі податки: акцизний збір та мито. Акцизний збір за своєю питомою вагою в податкових надходженнях до зведеного бюджету держави посідає значне місце і поступається лише ПДВ, податку на прибуток підприємсв та прибутковому податку з громадян. На сьогодні не існує єдиного законодавчого документу, в якому б знайшли відображення всі норми, повязані з питанням справляння акцизного збору. Враховуючи те , що з дня прийняття Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» та законів, які регулюють питання справляння акцизного збору, було внесено багато змін та доповнень, для зручності в користуванні пропоную наступні законодавчі акти в кодифікованому вигляді:

Декрет Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”.

Закон України « Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби».

Закон України « Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим , коньячними і плодовими, алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Чотири Закони України, якими визначено перелік товарів(продукції), на які встановлюється акцизний збір та ставки цього збору:

Закон України «Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби»

Закон України «Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби»;

Закон України “ Про ставки акцизного збору та ввізного мита на транспортні засоби”;

Закон України “ Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі товари (продукцію)”.

Найсуттєвішим нововведенням зазначених в чотирьох законів стало те, що для всіх товарів визначено коди виробів за гармонізованою системою опису та кодування товарів і майже за всіма підакцизними товарами (крім ювелірних виробів) ставки акцизного збору встановлену в твердих сумах з одиниці товару продукції незалежно від їх вартості. На сьогодні на алкогольні напої та тютюнові вироби ставки акцизного збору встановлено в національній валюті. Розмір ставок акцизного збору та механізмів обчислення єдиний як для вітчизняних, так і для імпортних товарів.В результаті використання вітчизняними виробниками спирту етилового на виготовлення лікарських засобів, пектину, есенцій та укусу харчових, ветеринарних приладів і кремнійорганічних з'єднань, під час якого був сплачений акцизний збір, цим виробникам повертаються сплачені суми акцизного збору протягом року з дня перерахування відповідних сум до бюджету. Право на повернення сум получають вітчизняні товаровиробники підакцизних товарів при умові, що під час придбання спирту етилового в його вартість було включено акцизний збір, і в розрахункових (платіжних) документах підприємства-виробника спирту етилового сума акцизного збору виділена окремою строчкою.На суму податкового зобов'язання зі сплати акцизного збору за реалізований спирт етиловий, який використовується для виготовлення лікарських засобів, пектину есенцій та укусу харчових, ветеринарних приладів і кремнійорганічних з'єднань, підприємствам - виробникам може бути виданий податковий вексель на 90 календарних днів, один екземпляр якого надається податковій службі по місцю реєстрації підприємства виробника, другий залишається у підприємства, третій подається підприємству-виробнику

2.2 Практичні рекомендації податкового спрямування з обліку, аналізу та аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору

Удосконалення податкового законодавства у сфері оподаткування підакцизних товарів, передбачено в проекті Податкового кодексу України, повинно вирішити створення умов для подальшого інтегрування України у світову спільноту, адаптації податкового законодавства до законодавства Європейського союзу. Також проектом передбачено усунення дискримінаційного підходу та створення однакових умов для оподаткування акцизним збором як вітчизняних, так і імпортованих товарів шляхом скасування пільг в оподаткуванні та иільгових ставок щодо акцизного збору для вітчизняних виробників, за рахунок чого буде суттєво розширено базу оподаткування акцизним збором. Проектом передбачено скорочення пільг з акцизного збору, які не носять соціального характеру. Зокрема, не підлягають оподаткуванню акцизним збором лише обороти з реалізації легкових автомобілів інвалідам, оплата вартості яких проводиться органами соціального забезпечення.Так, діючим законодавством звільнено до 1 січня 2007 року від обкладання акцизним збором обороти з реалізації легкових вантажно-пасажирських автомобілів і мотоциклів та комплектуючих частин до них, що виробляються українськими підприємствами усіх форм власності.

Скасування у проекті Податкового кодексу зазначеної пільги, яка не носить соціального характеру, дозволить привести чинне законодавство України відповідно до норм міжнародного права, у тому числі Угодою про партнерство та співробітництво і Генеральною угодою з тарифів і торгівлі, якими, зокрема, передбачається, що імпортовані вироби оподатковуються на одному рівні з подібними вітчизняними виробами.З діючого порядку справляння акцизного збору в проекті Податкового кодексу України збережено: встановлення єдиних ставок акцизного порядку як для вітчизняних, так і імпортованих товарів; діючий механізм звільнення від оподаткування акцизним збором підакцизних товарів, які використовуються як сировина при виробництві інших підакцизних товарів у разі їх експорту та дещо інше.У частині справляння акцизів вводяться нові терміни сплати; прийнята назва специфічного акцизу - акцизний податок.Всі сім основних законів, на яких базується справляння акцизного збору, зведено в розділ VI. “Акцизний податок”. В один документ об'єднано платників податку, порядок і особливості його обчислення та сплати при реалізації підакцизної продукції.У проекту Податкового кодексу з переліку підакцизних товарів виключено ювелірні товари, надходження від яких були незначні. А адміністрування, особливо останнім часом, досить ускладнилось.Таким чином продовжується тенденція до скорочення підакцизних товарів, які вже передбачають 5 основних груп, що призведе до зниження податкового тиску на платників податку.Встановлення ставок акцизного збору на такі підакцизні товари поступово веде до зближення нашого законодавства до законодавства Європейського союзу.Окрім того, в проекті Податкового кодексу ставки акцизного збору на всі підакцизні товари встановлено в національній валюті - гривні та передбачено, що за наявності інфляційних процесів провадитиметься індексація цих ставок за порядком, визначеним Урядом.Передбачено, що крім ставок у процентах до обороту з продажу та ставок у твердих сумах з одиниці реалізованого товару введено знижені ставки податку (у відсотках до обороту з продажу або митної вартості, але не менше встановленої твердої суми, визначеної за одиницю виміру підакцизного товару).Найсуттєвішим нововведенням у частині акцизу є те, що проектом Податкового кодексу передбачено відкриття в установах банків спеціальних рахунків, які використовуються виключно для проведення розрахунків платників акцизного податку з бюджетом, та заборонено використовувати ці рахунки в інших цілях. З метою вдосконалення контролю за своєчасністю сплати акцизного податку в проекті передбачено, що суми податку, які надходитимуть на ці рахунки, будуть перераховуватися платниками податку до бюджету щодекадно. Введення цих норм повинно забезпечити стабільність як у роботі підприємств, так і в надходженнях коштів до бюджету.Застосування цих норм дозволити стабілізувати роботу підприємств, створить умови для своєчасних розрахунків платників податку з бюджетом, буде запобігати руйнуванню обігових коштів підприємств та створенню умов для виникнення недоїмки сприятиме скороченню дебіторської заборгованості щодо акцизного податку. Адже один із основних факторів, який впливає на надходження акцизного податку до бюджету, - це стан роботи підприємств - виробників.

РОЗДІЛ 3. МИТО В СТРУКТУРІ ПОДАТКУ НА СПОЖИВАННЯ

3.1 Мито як податок на споживання

Мито являє собою податок на товари та предмети, що переміщуються через митний кордон України. Розрізняють вивізне і ввізне мито .

Вивізне мито нараховується на товари при вивезенні їх за межі митної території України. Це мито встановлено на обмежену кількість товарів і головною метою, якою керується держава при встановленні ставок вивізного мита, є, у першу чергу, обмеження вивезення окремих товарів за межі України шляхом підвищення їх вартості після здійснення експорту. Сьогодні вивізне мито встановлено на живих тварин, шкірсировину, насіння олійних культур окремих видів, відходи металів .Згідно з Законом ввізне мито нараховується на товари при їх увезенні на митну територію України. Ввізне мито є диференційованим: до товарів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги в сплаті мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги в їх сплаті встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України; до товарів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України (у цей час ці ставки не використовуються);до решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України. На товари може встановлюватися також сезонне мито на строк не більше чотирьох місяців. До особливих видів мит віднесено компенсаційне, антидемпінгове та спеціальне мита. Закон України "Про Митний тариф України" містить Митний тариф України -- звід ставок ввізного мита, які прямо впливають на ціни товарів, що імпортуються, і на рівень внутрішніх цін у країні, що безпосередньо відображається на результатах господарської діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності тощо. З метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита:

Спецільне мито ;

антидемпінгове мито;

компенсаційне мито.

Спеціальне мито застосовується:

- як засіб захисту українських виробників;

- як засіб захисту національного товаровиробника у разі, коли товари ввозяться на митну територію України в обсягах та (або) за таких умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіята (або) недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та (або) ущемляють інтереси України.

Антидемпінгове мито застосовується:

- відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту "(330-14) у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;

- у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоду

Компенсаційне мито застосовується:

- відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту "(331-14) у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;

- у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду.

Мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України. Мито вноситься до державного бюджету України. При визначенні митної вартості і сплаті мита іноземна валюта перераховується у валюту України за курсом Національного банку України, який застосовується для розрахунків по зовнішньоекономічних операціях і діє на день подання митної декларації. Мито сплачується митним органам України, а стосовно товарів та інших предметів, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, - підприємствам зв'язку. Порядок надання відстрочки та розстрочки сплати мита встановлюється Державною митною службою України. Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі її, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачено законодавством. Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Ставки мита встановлюються:

- у процентах до митної вартості;

- у грошовому вимірі в ECU на одиницю товару чи певну одиницю його характеристики.

Процентні ставки встановлено на трьох рівнях: повні, пільгові, преференційні. Їх застосування залежить від того, який митний режим установлено в Україні для тієї чи іншої країни походження товарів.

3.2 Особливості митного оподаткування

Відповідно до законодавства України в рамках митно-тарифної політики України визначаються:принципи формування митного тарифу та інших видів мита та податків транспарентність, сталість, передбачуваність, можливість оперативного реагування);

вид ставок, які застосовуються (адвалерні, специфічні або комбіновані);

рівень ставок мита та інших видів еквівалентних мит, податків та зборів, що застосовуються в регулюванні зовнішньої торгівлі;

порядок справляння мита (на загальній, пільговій, сезонній або завдання значної шкоди національному товаровиробнику;

як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

- як заходи у відповідь на дискримінаційні преференційні основі тощо);

характер побудови та рівень деталізації товарної номенклатури;

перелік товарів і країн, які підпадають під дію національної схеми преференцій.

З рахуванням цього імпортний митний тариф повинен застосовуватися з метою:

створення сприятливих умов для розвитку вітчизняного виробництва;

регулювання конкурентного впливу іноземних товарів на ринок України з метою розвитку рівної та справедливої конкуренції;

формування раціональної структури споживчого ринку на основі збалансованої пропозиції внутрішніх та зовнішніх ресурсів;

сприяння структурній перебудові національної економіки України;

покращення стану платіжного балансу держави;

вирішення торговельно-політичних завдань у взаємовідносинах України з іноземними державами, їхніми союзами та групами, в тому числі при проведенні переговорів щодо вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ);

забезпечення реалізації фіскальної функції митного тарифу.

Реалізації зазначених цілей певною мірою повинна відповідати структура митного тарифу, яку умовно можна розподілити на три рівні ставок мита, що існують на даний час. Кожний рівень має відповідати стадії обробки продукції -- сировина, напівфабрикати та готові вироби. Цей розподіл на рівні також у цілому відповідає побудові Гармонізованої системи опису та кодування товарів (далі -- ГС) та Товарної номенклатури багатьох країн світу. Якщо розглядати структуру за рівнем ставок, то за модель можна взяти ту, граничний рівень якої на цей час найбільш пристосований до економічних умов та проблем пострадянських країн, і зокрема становить:

сировини та матеріалів -- 0--5 %;

напівфабрикатів та комплектуючих виробів -- 5--15 %;

готових виробів -- 15--ЗО %.

Принципи побудови імпортного тарифу, які застосовуються в Україні:

"ескалація митного тарифу" -- підвищення ставок мита відповідно до зростання ступеня обробки продукції;

"ефективний митний тариф" -- встановлення низьких ста-вок для товарів, необхідних для розвитку виробництва з високою часткою новоствореної вартості;

здійснення структурної перебудови національної економіки і її розвиток повинні привести до раціоналізації тарифу і поступового зниження ставок імпортного мита у міру підвищення конкурентоспроможності внутрішнього виробництва, що передусім відображається на зростанні його експорту. Якщо експорт товару збільшується, то необхідно зменшити ставки імпортного мита на сировину та комплектуючі, які використовуються для його виробництва, а зниження ставок на кінцеву продукцію може бути зумовлено торговельно-політичними міркуваннями. Митний тариф України побудовано на Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка розроблена на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (Н8 1996) та Комбінованій номенклатурі ЄС. Рівень ставок ввізного мита було збережено на 90 % товарних позицій, щодо інших -- були враховані пропозиції галузевих міністерств та відомств та рішення Митно-тарифної ради України. У зв'язку із запровадженням в тарифному регулюванні УКТЗЕД існує можливість використання класифікації товарів на рівні 9 та 10 знаків УКТЗЕД для зменшення/підвищення ставок ввізного мита для конкретних товарів, які як правило класифікуються у "буферних" товарних позиціях. Митний тариф України налічує 10 основних тарифних коридорів,

зокрема:

тарифні пільги у вигляді 0

% ставки ввізного мита --16,2%;

мінімальні ставки ввізного мита 1--2 % -- 9,2 %;

мінімальні ставки ввізного мита 5 % -- 25,5 %;

оптимальні ставки ввізного мита 10--15 % -- 21 %;

високі ставки ввізного мита 20--25 % -- 10 %;

максимальні ставки ввізного мита ЗО--50 % -- 8 %;

інші -- 10,1 %

Ставки Митного тарифу України:

адвалерні ставки -- 79,8 %;

специфічні ставки -- 17,52 %;

комбіновані ставки -- 4,02 %.

При явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості, що визначається згідно з указаними вище положеннями, або у разі неможливості перевірки її числення митні органи визначають митну вартість послідовно, на основі ціни на ідентичні товари й інші предмети, ціни на подібні товари й, інші предмети, діючі у провідних країнах -- експортерах вказаних товарів та інших предметів. З метою приведення зазначеної галузі митно-тарифного регулювання у відповідність до правил СОТ (Угода про митну оцінку ) У проекті Митного рівні регламентуються правила визначення митної вартості товарів. кодексу України, який у липні 2001 р. було прийнято Верховною Радою України у другому читанні, було підготовлено відповідний розділ, в якому на законодавчому. У 2000 р. рішеннями уряду було скасовано мінімальні митні вартості на транспортні засоби та інші товари, які ввозяться на митну територію України. З метою недопущення заниження митної вартості товарів Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 р. № 1537 вдосконалено порядок визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, який встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. № 1598 "Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України". Зокрема, регламентовано термін прийняття рішення щодо визначення митної вартості, також визначено відповідні права й обов'язки митних органів при здійсненні митного оцінювання. Постановою пропонується врегулювати питання митного оцінювання товарів, які ввозяться громадянами. Митні збори -- це додаткові збори, які стягуються з товарів, що ввозяться (вивозяться), за специфічні умови поставок та інші послуги, які надаються митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальністю митниці та ін.) [7;Ст.76]. передбачено справляння митних зборів за митне оформлення транспортних засобів (у тому числі транспортних засобів індивідуального користування), товарів, спадщини, речей, які переміщуються через митний кордон України (в тому числі у міжнародних поштових відправленнях та вантажем), та інших предметів, а також за перебування їх під митним контролем.

РОЗДІЛ 4. МИТО ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОПОВНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

4.1 Механізм митного оподаткування

Порядок обчислення та сплати мита проводиться за встановленими ставками по товарних групах. Сплата проводиться декларантом і є підставою для випуску товарів з митниці. Обкладення митом товарів та інших предметів здійснюється в порядку та за ставками, встановленими Законом України "Про Митний тариф України". Митний тариф України (МТУ) -- це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі ввізне мито нараховується та стягується при здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів, що ввозяться (імпортуються) за вантажною митною декларацією на митну територію України з метою вільного використання на цій території, за ставками згідно з ЗУ «Про Митний тариф України». Митне оформлення і пропуск товарів можуть здійснюватися тільки після сплати ввізного мита, якщо інше не передбачено законодавством. Ввізне мито диференційоване. До товарів, що походять із тих країн, які разом з Україною входять до митних союзів або утворюють із нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму відповідно до міжнародних договорів за участю України, застосовуються преференційні ставки Митного тарифу України (зараз преференційні ставки встановлені на рівні пільгових). До товарів, що походять із тих країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння або національним режимом, за винятком випадків ввезення товарів із тих країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, застосовуються пільгові ставки Митного тарифу України. Якщо не виконуються вищенаведені умови, застосовуються повні ставки Митного тарифу. Єдиний митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території. Визначається згідно з цим Законом та міжнародними договорами України. Він встановлює на єдиній митній території України обкладення митом предметів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з цієї території. Єдиний митний тариф України базується на міжнародновизнаних нормах і розвивається у напрямі максимальної відповідності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи. Ставки Єдиного митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами. За митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці, і за зберігання товарів та інших предметів під відповідальністю митниці у випадках, коли передача їх на зберігання митниці необов'язкова, також справляються митні збори Базою оподаткування для товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша за митну вартість, зазначену у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страперетину митного кордону країни, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних із ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунка-фактури: