Сутність грошового потоку та методологія його аналізу

ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

УНІВЕРСИТЕТУ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ (м. Київ)

Кафедра обліку і фінансів

КОМПЛЕКСНА КУРСОВА РОБОТА

з дисциплін „Фінансовий аналіз”

на тему: „Сутність грошового потоку та методологія його аналізу”

Керівники роботи:

к.е.н., доцент С.В. Шубіна

Студент факультету

банківської справи,

обліку і фінансів,

4 курсу, групи 44-Ф,

"Фінанси" А.М. Асанов

Харків - 2008

АНОТАЦІЯ

Робота присвячена рішенню актуальної проблеми - пошуку шляхів збільшення абсолютної величини грошових коштів підприємства та розробці моделі вдосконалення політики щодо управління грошовими потоками.

Об'єктом дослідження є процес використання грошових коштів підприємства, предметом дослідження - фінансові методи управління грошовими потоками.

Мета роботи - прискорення руху грошових коштів і підвищення на цій основі оборотності активів і капіталу, а також забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.

Для досягнення мети вирішено три основні задачі: 1) вивчено інформаційну базу щодо аналізу грошових потоків в умовах застосування сучасних інформаційних технологій; 2) проведено аналіз джерел утворення і напрямків витрачання грошових коштів на підприємстві; 3)розроблено головні напрямки підвищення ефективності використання грошових коштів.

Методи дослідження - системний підхід, методи економічного аналізу, математичної статистики і теорії оптимальних рішень.

Основні результати дослідження: визначено теоретико-суттєва характеристика грошового потоку підприємства; проведено ґрунтовний аналіз на базі використання системи математичних методів щодо оптимізації грошових коштів; застосовано математичні моделі задачі пошуку їх оптимальної структури у довгостроковому періоді та методику її розв'язання з використанням комп'ютера та спеціалізованої програми.

Робота складається із вступу, трьох розділів та висновків; містить 60 сторінок, 8 рисунків, 13 таблиць, 21 наукових джерел інформації.

Ключові слова: ГРОШОВІ КОШТИ ПІДПРИЄМСТВА, ГРОШОВІ ПОТОКИ ПІДПРИЄМСТВА, СТРУКТУРА ГРОШОВИХ ПОТОКІВ, ОПТИМАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ, ВДОСКОНАЛЕННЯ.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОШОВОГО ПОТОКУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Теоретико-суттєва характеристика грошового потоку підприємства

1.2 Інформаційна база щодо аналізу грошового потоку в умовах застосування сучасних інформаційних технологій

1.3 Напрямки організації та методика проведення аналізу грошових потоків підприємства

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ АНАЛІЗУ ТА ОЦІНКИ ГРОШОВОГО ПОТОКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Аналіз джерел утворення і напрямків витрачання грошових коштів на підприємстві

2.2 Аналіз руху грошових коштів за видами діяльності підприємства

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ЗБІЛЬШЕННЯ АБСОЛЮТНОЇ ВЕЛИЧИНИ ГРОШОВИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПРИСКОРЕННЯ ЇХ ОБОРОТНОСТІ.

3.1 Головні напрямки щодо підвищення ефективності використання грошових коштів на підприємстві

3.2 Вдосконалення політики підприємства щодо управління грошовими потоками

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

В сучасних умовах розвитку підприємств України важливого значення набуває управління процесами руху грошових коштів, який характеризує в кінцевому рахунку платоспроможність підприємства та його ефективність функціонування.

Для кожного напрямку використання грошових фондів повинне бути відповідне джерело. У широкому змісті активи підприємства являють собою чисте використання коштів, а пасиви й власний капітал - чисті джерела. Для діючого підприємства реально не існує початкової й кінцевої крапки. Кінцевий продукт - це сукупність витрат сировини, основних засобів і праці, в остаточному підсумку оплачуваних коштами. Продукція потім продається або за готівку, або в кредит. Продаж у кредит спричиняє дебіторську заборгованість, що в остаточному підсумку інкасується, перетворюється в готівку. Якщо продажна ціна продукції перевищує всі витрати (включаючи зношування активів) за деякий період, то за цей період буде отриманий прибуток; якщо ні - збиток. Обсяг коштів коливається в часі залежно від виробничого графіка, обсягу продажів, інкасації дебіторської заборгованості, капітальних витрат і фінансування. З іншого боку, запаси сировини, незавершене виробництво, запаси готової продукції, дебіторська заборгованість і підлягаючій оплаті комерційний кредит коливаються залежно від реалізації, виробничого графіка й політики відносно основних дебіторів, запасів і заборгованості за комерційним кредитом.

Метою даної роботи є висвітлення теоретичних основ і економічної сутності аналізу грошових потоків підприємства, а також дослідження сучасних методів проведення даного аналізу на підприємствах України. Для розкриття даної мети необхідно розглянути наступні завдання: інформаційну базу щодо аналізу грошових потоків в умовах застосування сучасних інформаційних технологій; техніко - економічну характеристику підприємства; головні напрямки підвищення ефективності використання грошових коштів на підприємстві; використання методів та моделей щодо аналізу грошових потоків підприємства.

Дана робота містить вступ, три розділи і висновок, які почергово характеризують аналіз грошових потоків підприємства. В першому розділі досліджуються теоретичні аспекти аналізу грошових потоків підприємства, а також вивчається інформаційна база щодо аналізу грошових потоків підприємства. Другий розділ присвячено аналізу та оцінці діяльності ДП „Заводу ВАТ «ХТЗ»”, що дозволяє відповісти на запитання: наскільки правильно підприємство здійснювало управління фінансовими ресурсами протягом досліджуваного періоду. У третьому розділі описуються найважливіші шляхи збільшення абсолютної величини грошових коштів підприємства та прискорення їх оборотності.

В роботі використано різноманітні джерела інформації, а саме: підручники з фінансового аналізу, автореферати на здобуття ступеню кандидата економічних наук, монографії та періодичні видання (газети, журнали) щодо даної проблеми дослідження.

Результатами роботи є не лише характеристика суто теоретичних питань зазначеної проблеми, але й практичне застосування методів аналізу грошових потоків підприємства у виробничій практиці підприємства України, на прикладі ДП „Заводу ”. ВАТ «ХТЗ».

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОШОВОГО ПОТОКУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Теоретико - суттєва характеристика грошового потоку підприємства

Господарська діяльність будь-якого підприємства нерозривно пов'язана з рухом коштів. Кожна господарська операція супроводжується або надходженням, або витратою коштів. Грошові кошти являють собою готівку, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. До еквівалентів грошових коштів належать короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості. Кошти обслуговують практично всі аспекти операційної, інвестиційної і фінансової діяльності.

Неперервний процес руху коштів у часі являє собою грошовий потік. Від повноти і вчасності забезпечення процесу постачання, виробництва і збуту продукції грошовими ресурсами залежать результати основної (операційної) діяльності підприємства, ступінь його фінансової стабільності і платоспроможності, конкурентні переваги, необхідні для поточного і перспективного розвитку 12, 18.

Основне завдання аналізу грошових потоків полягає у виявленні причин нестачі (надлишку) коштів, визначенні джерел їхніх надходжень і напрямків використання.

Основним документом для аналізу грошових потоків є „Звіт про рух грошових коштів”, за допомогою якого можна контролювати поточну платоспроможність підприємства, приймати оперативні рішення з управління коштами й пояснювати розбіжність між фінансовим результатом і зміною коштів.

Метою аналізу грошових потоків підприємства є прискорення руху грошових коштів і підвищення на цій основі оборотності активів і капіталу, а також забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.

Для забезпечення ефективного управління грошовими потоками доцільно здійснювати їхню класифікацію за різними ознаками 12.

а) за спрямованістю руху коштів виділяють такі види грошових потоків:

1) додатний грошовий потік (приплив коштів);

2) від'ємний грошовий потік (відплив коштів).

У додатку А стрілки, спрямовані всередину, показують додатній грошовий потік (приплив коштів), назовні - від'ємний грошовий потік (відплив коштів).

Слід зазначити їхню тісну взаємозумовленість: збій у часі або в обсязі одного з них зумовлює збій і іншого потоку. Тому їх доцільно розглядати у взаємозв'язку як єдиний об'єкт управління.

б) за методом обчислення обсягу:

1)валовий грошовий потік - це всі надходження або вся сума витрати коштів в аналізованому періоді;

2)чистий грошовий потік (ЧГП), що становить різницю між додатним (ДГП) і від'ємним (ВГП) потоками коштів в аналізованому періоді:

ЧГП = ДГП - ВГП, (1.1)

ЧГП може бути як додатною, так і від'ємною величиною.

в) за видами діяльності:

1) грошовий потік від операційної діяльності (відображає надходження коштів від покупців і виплати грошей постачальникам, заробітної плати персоналу, зайнятому в основному виробництві, податкових платежів, відрахувань органам соцстраху);

2) грошовий потік від інвестиційної діяльності - це надходження і витрати коштів, пов'язані з процесом реального і фінансового інвестування;

3) грошовий потік від фінансової діяльності - це надходження і вплати коштів, пов'язані з залученням додаткового акціонерного і пайового капіталу, одержанням довгострокових і короткострокових кредитів та позик, з виплатою дивідендів.

г) за рівнем достатності обсягу розрізняють:

1) надлишковий грошовий потік, при якому надходження коштів значно перевищують реальну потребу підприємства у фінансових ресурсах, у результаті чого накопичуються і простоюють вільні залишки готівки на рахунках у банку;

2) дефіцитний грошовий потік, при якому надходження коштів значно нижче від реальних потреб підприємства.

д) за неперервністю формування розрізняють:

1) регулярний грошовий потік, при якому в розглянутому періоді за окремими господарськими операціями здійснюється регулярний приплив або відплив коштів;

2) дискретний (епізодичний) грошовий потік, пов'язаний зі здійсненням одиничних господарських операцій у розглянутому періоді.

е) за стабільністю часових інтервалів регулярні грошові потоки можуть бути:

1) з рівними часовими інтервалами, що називається ануїтетом;

2) з нерівномірними часовими інтервалами.

є) за періодом часу:

1) короткострокові грошові потоки (до року);

2) довгострокові грошові потоки (понад рік).

ж) залежно від того, коли надходять кошти - на початку періоду (передоплата) чи наприкінці періоду - розрізняють грошові потоки:

1) пренумерандо;

2) постнумерандо.

з) за видами використовуваних валют розрізняють:

1) грошові потоки в національній валюті;

2) грошові кошти в іноземній валюті.

и) за законністю здійснення виділяють:

1) легальний грошовий потік, що відповідає чинним правовим нормам і податковому законодавству;

2) нелегальний грошовий потік, що здійснюється з порушенням прийнятих норм з метою відхилення від оподаткування й особистої вигоди.

Розглянуті класифікації дають можливість більш цілеспрямовано здійснювати облік, аналіз і планування різних видів грошових потоків на підприємстві.

1.2 Інформаційна база щодо аналізу грошового потоку в умовах застосування сучасних інформаційних технологій

Взагалі, інформація -- це впорядковані повідомлення про кількісний та якісний стан речей чи явищ, сукупність даних і знань про них. Вона може бути виражена за допомогою цифр, букв та інших символів. В економіці інформація відображає процеси та явища господарської діяльності людей, закономірності функціонування ринку і його складових.

Для одержання, опрацювання, збереження і використання інформації витрачаються праця і матеріальні ресурси. Тому інформація має, крім споживної цінності, ще й вартість, яка має відшкодовуватися сторонніми її користувачами.

Найважливішою властивістю інформації є її оперативність. Тільки завдяки комп'ютеризації виробництва забезпечуються оперативність і доступність інформації. Комп'ютерні технології вносять суттєві зміни у зміст і методику вирішення аналітичних завдань на підприємстві. Висока швидкість виконання розрахункових і логічних операцій дає змогу обробляти великі масиви аналітичної інформації, плідно і своєчасно використовувати її в управлінні виробництвом.

Застосування ЕОМ розширює перелік конкретних питань економічного аналізу, а також зміщує його напрям з традиційного оцінювання діяльності за минулі періоди до вивчення поточних і майбутніх ситуацій з метою сприяння розробленню обґрунтованих і зважених управлінських рішень.

Більша частина інформації, використовуваної в аналізі, має форму показників. Вони можуть давати кількісні та якісні характеристики різних аспектів господарської діяльності підприємства або окремих економічних явищ і процесів. Кількість показників може зростати шляхом диференціації їх або інтеграції залежно від мети і змісту аналізу, глибини вивчення відповідних об'єктів і процесів 21.

Організаційно - інформаційна модель аналізу грошових потоків (додаток Б) є засобом формалізації аналітичного процесу. Реалізація елементів цієї моделі забезпечує досягнення поставленої мети 17.

Важливим джерелом нормативної інформації щодо руху грошових коштів є затверджені наказом Міністерства фінансів План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція про його застосування, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, зокрема, П(С)БО 2 „Баланс”, П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати”, П(С)БО 4 „Звіт про рух грошових коштів”, П(С)БО 10 „Дебіторська заборгованість”, П(С)БО 11 „Зобов'язання” та деякі інші документи.

Планова інформація стосовно грошових потоків формується безпосередньо на підприємстві, виходячи зі стратегічних напрямів його розвитку, вимог чинного законодавства та відповідних нормативних документів, і містяться у фінансових планах, бізнес-планах, інвестиційних проектах, кошторисах.

Основними джерелами фактографічної інформації щодо грошових потоків є бухгалтерський облік.

За напрямами використання інформація стосовно руху грошових коштів розподіляється на зовнішню (яка використовується для оцінки та контролю дотримання чинного законодавства, стандартів бухгалтерського обліку та інших нормативних документів), планову (яка є базою порівняння для аналізу і контролю виконання планових показників), фактографічну (яка характеризує залишки, обороти з надходження і витрачання грошових коштів підприємства і використовується в аналізі, контролі та прогнозуванні).

Методичні прийоми, які включено до моделі, дозволяють здійснити загальний аналіз грошових потоків, аналіз руху грошових коштів, а також аналіз фінансових коефіцієнтів, що визначають достатність чистого грошового потоку, ліквідність грошового потоку, ефективність грошового потоку підприємства.

Аналіз грошових потоків ґрунтується на поетапному розкритті економічної інформації відповідно до його мети і завдань, характеристику яких наведено в організаційно - інформаційній моделі (додаток Б).

В умовах застосування інформаційних технологій аналіз грошових потоків ґрунтується на визначенні основних елементів процесу дослідження руху грошових коштів, розподіленого за видами діяльності підприємства. Електронна система обробки економічної інформації щодо руху грошових потоків містить взаємопов'язані етапи виконання відповідних аналітичних процедур, логічно обґрунтовані алгоритми узагальнення і оцінки інформації, яка є основою для прийняття управлінських рішень.

Електронну інформаційну систему управління грошовими потоками підприємства побудовано за трьома рівнями обробки економічної інформації.

Вихідні документи, що формуються на першому рівні електронної системи обробки інформації щодо залишків і руху грошових коштів підприємства та їх еквівалентів, складаються, відповідно до мети оперативного управління, на основі даних первинного обліку, правової та нормативно-довідкової інформації.

Другий рівень електронної системи обробки інформації відповідає етапу поточного обліку і дозволяє узагальнити облікову фактографічну інформацію щодо операцій, наслідком яких є одержання або витрачання грошових коштів. Електронні регістри поточного обліку є основним джерелом поточної облікової інформації щодо руху грошових коштів у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.

Третій рівень передбачає узагальнення облікової інформації у формах фінансової звітності і дозволяє здійснити ретроспективний та перспективний аналіз грошових потоків, визначити ефективність використання грошових коштів, оцінити рівень забезпеченості ними підприємства, дати загальну оцінку політиці підприємства щодо управління грошовими потоками. Ця інформація застосовується у прогнозуванні потреби у грошових активах для забезпечення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства 17.

1.3 Напрямки організації та методика проведення аналізу грошових потоків

Від обсягів і швидкості руху грошового обігу, ефективності керування ним безпосередньо залежать платоспроможність і ліквідність підприємства. Тому аналіз грошових потоків є основою оцінки і прогнозування платоспроможності підприємства, дає змогу об'єктивніше оцінити його фінансовий стан. Аналіз грошових потоків проводять по підприємству в цілому, а також у розрізі основних видів господарської діяльності і центрах відповідальності.

У першу чергу проводять горизонтальний аналіз грошових потоків: вивчають динаміку обсягу формування додатного, від'ємного і чистого грошового потоку підприємства в розрізі окремих джерел, розраховують темпи їхнього зростання і приросту, визначають тенденції зміни їхнього обсягу.

Темпи приросту чистого грошового потоку (ТЧГП) зіставляють з темпами приросту активів підприємства (ТАкт) і з темпами проросту обсягів виробництва (реалізації) продукції (ТРП). Для нормального функціонування підприємства, підвищення його фінансової стабільності і платоспроможності потрібно, щоб темпи зростання обсягів продажів були вищі від темпів зростання активів, а темпи зростання чистого грошового потоку випереджали темпи зростання обсягу продажів 12:

100 < ТАкт < ТРП < ТЧГП, (1.2)

де Т Акт - темп приросту активів підприємства;

ТРП - темп приросту обсягів виробництва (реалізації) продукції;

ТЧГП - темп приросту чистого грошового потоку.

Паралельно проводять і вертикальний (структурний) аналіз додатного, від'ємного і чистого грошових потоків:

1) за видами господарської діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової), що дасть змогу установити частку кожного виду діяльності у формуванні додатного, від'ємного і чистого грошового потоків;

2) за окремими внутрішніми підрозділами (центрами відповідальності), що покаже внесок кожного підрозділу у формування грошових потоків;

3) за окремими джерелами надходження і напрямами витрати коштів, що дає можливість установити частку кожного з них у формуванні загального грошового потоку. При цьому визначають роль і місце чистого прибутку у формуванні ЧГП, виявляють ступінь достатності амортизаційних відрахувань для відтворення основних засобів і нематеріальних активів.

Результати горизонтального і вертикального аналізу служать базою проведення фундаментального (факторного) аналізу формування чистого грошового потоку.

Для вивчення факторів формування додатного, від'ємного і чистого грошових потоків рекомендується використовувати прямий і непрямий методи.

Прямий метод спрямований на одержання даних, що характеризують як валовий, так і чистий потік коштів підприємства у звітному періоді. Застосовуючи цей метод, використовують безпосередньо дані бухгалтерського обліку і звіту про рух коштів, що характеризують усі види їхніх надходжень і витрати. відмінність результатів розрахунку грошових потоків за прямим і непрямим методами стосуються тільки операційної діяльності.

За операційною діяльністю ЧГП прямим методом визначають у такий спосіб:

ЧГП од = ВР РП + ОД ав + ІН од - ПТМЦ - ЗП - ПП - ІВ од, (1.3)

де ВР РП - виручка від реалізації продукції і послуг;

ОД ав - одержані аванси від покупців і замовників;

ІН од - сума інших надходжень від операційної діяльності;

П ТМЦ - сума засобів, виплачена за придбані товарно-матеріальні цінності;

ЗП - сума виплаченої заробітної плати персоналу підприємства;

ПП - сума податкових платежів у бюджет і в позабюджетні фонди;

ІВ од - сума інших виплат у процесі операційної діяльності.

Фактори зміни чистого грошового потоку від операційної діяльності, обчисленого за прямим методом, показано на рис. 1.2.



Рис. 1.2 Фактори зміни чистого грошового потоку, обчисленого за прямим методом

Зіставляючи фактичні дані за кожною статтею надходження і витрати коштів з базовими даними (плану минулого періоду), можна зробити висновки про здатність підприємства нарощувати кошти в результаті своєї основної діяльності. Якщо результатом основної діяльності є не приплив, а відплив коштів і ця ситуація повторюється щорічно, то це може призвести в остаточному підсумку до неспроможності підприємства.

Одна з переваг прямого методу полягає в тому, що він показує загальні суми надходжень та платежів і зосереджує увагу на тих статтях, що генерують найбільший приплив і відплив коштів. Однак цей метод не розкриває взаємозв'язку величини фінансового результату і величини зміни коштів, зокрема не показує, чому виникає ситуація, коли прибуткове підприємство ї неплатоспроможним.

Непрямий метод кращий з аналітичного погляду, тому що дає змогу пояснити причини розбіжностей між фінансовими результатами і вільними залишками готівки. Розрахунок чистого грошового потоку за непрямим методом здійснюють шляхом відповідного коригування чистого прибутку на суму змін у запасах, дебіторської заборгованості, кредиторської заборгованості, короткострокових фінансових вкладень та інших статей активу, що належать до поточної діяльності. Джерелами інформації для розрахунку й аналізу грошових потоків за непрямим методом є звітний бухгалтерський баланс і звіт про фінансові результати.

За операційною (основною) діяльністю його розраховують у такий спосіб:

ЧГП од = ЧП од + А + ДЗ + З ТМЦ + КЗ +

+ДМП + Р + АВ од + АВв, (1.4)

де ЧП од - сума чистого прибутку підприємства від операційної діяльності;

А - сума амортизації основних засобів і нематеріальних активів;

ДЗ - зміна суми дебіторської заборгованості;

З ТМЦ - зміна суми запасів і ПДВ за придбаними цінностями, що входять до складу оборотних активів;

КЗ - зміна суми кредиторської заборгованості;

ДМП - зміна суми доходів майбутніх періодів;

Р - зміна суми резерву майбутніх витрат і платежів;

АВ од - зміна суми одержаних авансів;

АВ в - зміна суми виданих авансів.

Таким чином, непрямий метод наочно показує відмінність між чистим фінансовим результатом і чистим грошовим потоком підприємства. за допомогою ряду коригувальних процедур фінансовий результат підприємства (чистий прибуток або збиток) перетвориться у величину чистого грошового потоку від операційної діяльності.

У результаті цього можна встановити фактори, що сприяють збільшенню і зменшенню чистого грошового потоку (рис. 1.3).

За інвестиційною діяльністю суму ЧГП визначають як різницю між сумою виручки від реалізації необоротних активів і сумою інвестицій на їх придбання:

ЧГП ід = ВР ОЗ + ВР НА + ВР ДФА + ВР ва + Д од - П ОЗ

НКБ - П НА - П ДФА - П ва, (1.5)

де ВР ОЗ - виручка від реалізації основних засобів;

ВР НА - виручка від реалізації нематеріальних активів;

ВР ДФА - сума виручки від реалізації довгострокових фінансових активів;

ВР ва - виручка від реалізації раніше викуплених акцій підприємства;

Дод - сума одержаних дивідендів і процентів за довгостроковими цінними паперами;

П ОЗ - сума придбаних основних засобів;

НКБ - зміна залишку незавершеного капітального будівництва;

П НА - сума придбання нематеріальних активів;

П ДФА - сума придбання довгострокових фінансових активів;

П ва - сума викуплених власних акцій підприємства.

Фактори формування чистого грошового потоку від інвестиційної діяльності показано на рис. 1.4.



Рис. 1.3 Фактори першого порядку зміни чистого грошового потоку від операційної діяльності, обчисленого за непрямим методом

За фінансовою діяльністю прийнято відображати припливи і відпливи коштів, пов'язані з використанням зовнішнього фінансування.



Рис. 1.4. Фактори першого порядку зміни чистого грошового потоку від інвестиційної діяльності

Суму ЧГП визначають як різницю між сумою фінансових ресурсів, залучених із зовнішніх джерел, сумою виплаченого основного боргу і сумою виплачених дивідендів власникам підприємства:

ЧГП фд = З ВК + З ДК + З КК + ЦФ - В ДК - В КК - В Д, (1.6)

де З ВК - сума додатково залученого із зовнішніх джерел власного капіталу (грошові надходження від випуску акцій та інших часткових інструментів, а також додаткових вкладень власників);

З ДК - сума додатково залучених довгострокових кредитів і позик;

З КК - сума додатково залучених короткострокових кредитів і позик;

ЦФ - сума засобів, що надійшли як безоплатне цільове фінансування підприємства;

В ДК - сума виплат основного боргу за довгостроковими кредитами і позиками;

В КК - сума виплат (погашення) основного боргу за короткостроковими кредитами і позиками;

В Д - сума виплачених дивідендів акціонерам підприємства.

Механізм формування чистого грошового потоку за фінансовою діяльністю представлений на рис. 1.5.

Результати розрахунку суми ЧГП за операційною, інвестиційною і фінансовою діяльністю дають змогу визначити загальний його обсяг по підприємству:

ЧГП заг = ЧГП ОД + ЧГП ІД + ЧГП ФД, (1.7)

де ЧГП ОД - чистий грошовий потік операційної діяльності;

ЧГП ІД - чистий грошовий потік інвестиційної діяльності;

ЧГП ФД - чистий грошовий потік фінансової діяльності.

Перевага непрямого методу визначення ЧГП полягає в тому, що він дає змогу виявити динаміку всіх факторів, які формують величину ЧГП, зате прямий метод дозволяє одержати точніші дані про обсяг і склад грошових потоків. Тому, аналізуючи грошові потоки, потрібно застосувати обидва методи в комплексі.



Рис. 1.5 Фактори зміни чистого грошового потоку від фінансової діяльності

При аналізі грошових потоків застосовується ряд фінансових коефіцієнтів, які дозволяють узагальнити результати руху коштів підприємства: оцінити достатність чистого операційного грошового потоку, ліквідність операційного грошового потоку, ефективність грошового потоку 17.

1. Коефіцієнт достатності чистого операційного грошового потоку (КД):

КД = , (1.8)

де ЧРКОПЕР - чистий рух коштів від операційної діяльності;

ОА - абсолютний приріст оборотних активів;

ПП - сума податку на прибуток;

ПБ - сума погашення основного боргу за кредитами і позиками;

D - сума сплачених дивідендів;

ІП - сума інших платежів.

2. Коефіцієнт ліквідності операційного грошового потоку (КЛ):

КЛ = , (1.9)

де НОПЕР - валовий додатний операційний грошовий потік (надходження коштів внаслідок операційної діяльності);

ВОПЕР - валовий від'ємний операційний грошовий потік (видаток коштів внаслідок операційної діяльності).

3. Коефіцієнт ефективності грошового потоку (КЕ):

КЕ = , (1.10)

де ЧРК - чистий рух коштів;

В - валовий від'ємний грошовий потік (видаток коштів).

Обчислення цих фінансових коефіцієнтів передбачає залучення інформації, що міститься у звіті про рух грошових коштів.

Коефіцієнт достатності чистого операційного грошового потоку характеризує співвідношення чистого руху коштів від операційної діяльності і суми поточних видатків, які є наслідком операційної та фінансової діяльності підприємства. За нормальних умов значення цього коефіцієнта має перевищувати 100%, що є основою розширеного відтворення активів підприємства.

Коефіцієнт ліквідності операційного грошового потоку характеризує ступінь достатності грошових коштів, отриманих внаслідок операційної діяльності для погашення операційних витрат підприємства. Даний коефіцієнт заслуговує на позитивну оцінку, якщо його значення перевищує 100%.

Коефіцієнт ефективності грошового потоку характеризує фінансово-господарську діяльність з точки зору її здатності створювати додаткові грошові кошти, що сприяє зростанню вартості абсолютно ліквідних активів підприємства і потенційному підвищенню його платоспроможності.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ АНАЛІЗУ ТА ОЦІНКИ ГРОШОВОГО ПОТОКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Аналіз джерел утворення і напрямків витрачання грошових коштів на підприємстві

Аналіз джерел утворення і напрямів витрачання грошових коштів здійснюється на основі балансу підприємства, динаміка статей якого інтерпретується як формування джерел або як витрата коштів 17.

Зменшення активів та зростання власного та позикового капіталу призводить до формування джерел коштів. Використання коштів оцінюється за його наслідками - збільшенням активів та зменшенням заборгованості підприємства.

За даними балансу досліджуваного підприємства промисловості „Завод ВАТ «ХТЗ»” здійснено оцінку утворених у звітному періоді джерел коштів і обсягів їх витрачання за напрямами використання (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 Визначення і оцінка джерел утворення та напрямів витрачання коштів підприємства

Найменування показника	На початок періоду, тис. грн.	На кінець періоду, тис. грн.	Інтерпретоване відхилення, тис. грн.
			як джерело коштів	як витрата коштів
1	2	3	4	5
Актив
1. Необоротні активи	481 853,0	459 696,3	- 22 156,7	-
1.1. Нематеріальні активи	92,4	83,7	- 8,7	-
1.2. Основні засоби	428 257,2	405 681,3	- 22 575,9	-
1.3. Відстрочені податкові активи	1 744,4	4 549,8	-	2 805,4
1.4. Інші необоротні активи	51 759	49 381,5	- 2 377,5	-
2. Оборотні активи	340 796,6	320 552,6	- 20 244,0	-
2.1. Запаси	237 147,2	199 501,6	- 37 645,6	-
у тому числі товари	166,7	178,1	-	11,4
2.2. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	66 806,0	83 288,7	-	16 482,7
2.3. Дебіторська заборгованість за розрахунками	12 007,7	5 146,3	- 6 861,4	-
2.4. Інша поточна дебіторська заборгованість	13 897,4	13 074,0	- 823,4	-
2.5. Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	1 523,6	662,6	- 861
в іноземній валюті	1 665,7	3 753,5		2 087,8
2.6. Інші оборотні активи	7 582,3	14 947,8	-	7 365,5
3. Витрати майбутніх періодів	1 117,4	797,5	- 319,9	-
Підсумок	823 767,0	781 046,4	- 71 473,4	28 752,8
Пасив
1. Власний капітал	542 425,7	493 523,2	-	- 48902,5
1.1. Статутний капітал	493 728,3	491 154,9	-	2 573,4
1.2. Інший додатковий капітал	48 796,9	48 873,1	76,2	-
1.3. Непокритий збиток	- 99,5	- 46 504,8	-	- 46 405,3
2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів	19 855,4	20 055,5	200,1	-
3. Довгострокові зобов'язання	639,6	-	-	- 639,6
4. Поточні зобов'язання	260 779,4	267 405,6	6 626,2	-
4.1. Кредиторська заборгованість за товари	41 245,6	42 545,2	1 299,6	-
4.2. Поточні зобов'язання за розрахунками	22 613,6	19 135,2	-	- 3 478,4
у тому числі з одержаних авансів	88 649,8	102 672,6	14 022,8	-
4.3. Інші поточні зобов'язання	108 270,4	103 052,6	-	- 5 217,8
5. Доходи майбутніх періодів	66,9	62,1	-	- 4,8
Підсумок	823 767,0	781 046,4	15 598,7	- 58 319,3

Дослідження структури джерел утворення та напрямків витрачання коштів дозволяє визначити статті балансу підприємства, що увібрали в себе основну суму витрачених коштів, та статті, за якими ці кошти було утворено (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 Структура джерел утворення та напрямів витрачання коштів підприємства

Найменування показника	Сума, тис. грн.	% до підсумку	Ранг згідно з питомою вагою
Джерела утворення коштів
Збільшення іншого додаткового капіталу	76,2	0,09	11
Збільшення забезпечень майбутніх витрат і платежів	200,1	0,23	10
Збільшення кредиторської заборгованості за товари	1 299,6	1,49	6
Збільшення поточних зобов'язань з одержаних авансів	14 022,8	16,1	3
Зменшення нематеріальних активів	8,7	0,02	12
Зменшення основних засобів	22 575,9	25,93	2
Зменшення інших необоротних активів	2 377,5	2,73	5
Зменшення запасів	37 645,6	43,23	1
Зменшення дебіторської заборгованості за розрахунками	6 861,4	7,88	4
Зменшення іншої поточної дебіторської заборгованості	823,4	0,94	8
Зменшення грошових коштів в національній валюті	861	0,99	7
Зменшення витрат майбутніх періодів	319,9	0,37	9
Разом джерел утворення коштів	87 072,1	100,00	*
Напрями розміщення і використання коштів
Збільшення відстрочених податкових активів	2 805,4	3,22	6
Збільшення товарів	11,4	0,01	10
Збільшення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги	16 482,7	18,94	2
Збільшення грошових коштів в іноземній валюті	2 087,8	2,4	8
Збільшення інших оборотних активів	7 365,5	8,46	3
Зменшення статутного капіталу	2 573,4	2,95	7
Збільшення непокритого збитку	46 405,3	53,3	1
Зменшення довгострокових зобов'язань	639,6	0,73	9
Зменшення поточних зобов'язань за розрахунками	3 478,4	3,4	5
Зменшення інших поточних зобов'язань	5 217,8	5,99	4
Зменшення доходів майбутніх періодів	4,8	0	11
Разом напрямів розміщення і використання коштів	87 072,1	100,00	*

За даними, наведеними у табл. 2.5, основними джерелами утворення коштів підприємства у звітному періоді є зменшення запасів (1 ранг за значущістю у формуванні джерел), основних засобів (2 ранг) та збільшення поточних зобов'язань з одержаних авансів (3 ранг). Питома вага інших джерел утворення коштів склала лише 14,74%, отже, можна стверджувати, що вони не відігравали суттєвої ролі у загальному розширенні джерел фінансування підприємства. Така структура джерел утворення коштів відповідає стратегічним цілям розвитку підприємства і заслуговує на позитивну оцінку: за рахунок збільшення поточних зобов'язань з одержаних авансів створюються додаткові джерела фінансування оборотних активів.

Структура напрямів витрачання коштів підприємства загалом відповідає структурі джерел їх утворення і, може бути оцінена позитивно. Пріоритетним напрямом використання коштів у досліджуваному періоді стало збільшення непокритого збитку (1 ранг за значущістю у витрачанні коштів), збільшення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги (2 ранг) та інших оборотних активів (3 ранг). Отже, взаємопов'язані процеси розвитку джерел фінансування і розміщення додатково утворених коштів в активах відповідають загальній стратегії підприємства щодо збільшення обсягів і підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності на основі зростання техніко-технологічного рівня виробництва.

2.2 Аналіз руху грошових коштів за видами діяльності підприємства

Дослідження грошових потоків за видами діяльності підприємства спрямовується на визначення показників чистого руху грошових коштів внаслідок операційної, інвестиційної та фінансової діяльності та оцінку їх впливу на загальну зміну залишків грошових коштів у звітному періоді.

Необхідна для аналізу інформація міститься у звіті про рух грошових коштів, форма і зміст якого визначаються П(С)БО 4.

Розрахунки, наведені у таблиці 2.6, дозволяють стверджувати, що складовими чистого руху грошових коштів є чистий рух коштів від операційної діяльності (3 871 тис. грн.), чистий рух коштів від інвестиційної діяльності (- 423 тис. грн.) та чистий рух коштів від фінансової діяльності (- 4 309 тис. грн.).

Таблиця 2.6 Структура грошових потоків підприємства

Елемент грошового потоку	Надход-ження коштів, тис. грн.	Видаток коштів, тис. грн.	Питома вага за видом діяльності
1. Рух коштів внаслідок операційної діяльності
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування	-	49 208,9	*
Коригування на:
- амортизацію необоротних активів	27 414,1	-	*
- зміну забезпечень	200,1	-	*
- результат від неопераційної діяльності	8 977,9	13 398,2	*
- витрати на сплату відсотків	24 737,2	-	*
Прибуток від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах	-	1 277,8	- 27
Зменшення оборотних активів	20 244,0	-	427,79
Зменшення витрат майбутніх періодів	319,9	-	6,76
Збільшення поточних зобов'язань	10 189,1	-	215,31
Зменшення доходів майбутніх періодів	-	4,8	- 0,1
Грошові кошти від операційної діяльності	29 470,4	-	622,76
Сплачені відсотки	-	24 737,2	522,74
Сплачений податок на прибуток	-	1	- 0,02
Чистий рух коштів від операційної діяльності	4 732,2	-	100,00
2. Рух коштів внаслідок інвестиційної діяльності
Реалізація необоротних активів	12 023	-	2 842,32
Отримані відсотки	1	-	0,24
Інші надходження	3 045	-	719,85
Придбання фінансових інвестицій	-	14 441	- 3 413,95
Інші платежі	-	1 051	- 248,46
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності	-	423	- 100,00
3. Рух коштів внаслідок фінансової діяльності
Отримання позики	179 959,6	-	5 838,29
Інші надходження	1 938	-	62,87
Погашення позик	-	182 259	- 5 912,89
Інші платежі	-	2721	- 88,27
Чистий рух коштів від фінансової діяльності	-	3 082,4	-100,00
Чистий рух коштів за звітний період	1 226,8	-	-

Загальна зміна грошових коштів, обчислена за даними балансу, дорівнює 1 226,8 тис. грн., що відповідає отриманому показнику чистого руху коштів підприємства у звітному періоді:

4 732,2 - 423 - 3 082,4 = 1 226,8 (тис. грн.).

Аналіз даних таблиці 2.6 дозволяє зробити висновок, що грошові кошти підприємства надходять переважно у результаті його операційної діяльності (4 732,2 тис. грн.), потім фінансової діяльності (3 082,4 тис. грн.) і інвестиційної діяльності (423 тис. грн.). Основними джерелами надходження є зменшення оборотних активів (20 244,0 тис. грн.) та збільшення поточних зобов'язань (10 189,1 тис. грн.). Значно поступаються за обсягом надходжень витрати майбутніх періодів: з цього джерела надійшло лише 319,9 тис. грн. Витрачання грошових коштів, отриманих внаслідок операційної діяльності, підприємство здійснювало на прибуток від операційної діяльності до змін в чистих оборотних активах, внаслідок чого їх залишки зросли на 1 277,8 тис. грн., на сплату відсотків та податку на прибуток - відповідно на 24 737,2 тис. грн., 1 тис. грн. та на зменшення доходів майбутніх періодів (4,8 тис. грн.).

Основними джерелами надходження у результаті інвестиційної діяльності є: реалізація необоротних активів (12 023 тис. грн.), отримання відсотків (1 тис. грн.) та інших надходжень (3 045 тис. грн.). Витрачання грошових коштів, отриманих внаслідок інвестиційної діяльності, підприємство здійснювало на придбання фінансових інвестицій (14 441 тис. грн.) та на інші платежі (1 051 тис. грн.). Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності є від'ємним показником, так як більше коштів витрачається ніж надходить.

У фінансовій діяльності підприємства також переважає витрачання коштів, які спрямовуються на погашення позик (182 259 тис. грн.) та інші платежі (2721 тис. грн.). Джерелами коштів, які створено внаслідок фінансової діяльності, є отримання позики (179 959,6 тис. грн.) та інші надходження (1 938 тис. грн.).

При аналізі грошових потоків застосовується ряд фінансових коефіцієнтів, які дозволяють узагальнити результати руху коштів підприємства: оцінити достатність чистого операційного грошового потоку, ліквідність операційного грошового потоку, ефективність грошового потоку 17.

1. Коефіцієнт достатності чистого операційного грошового потоку (КД):

=

2. Коефіцієнт ліквідності операційного грошового потоку (КЛ):

=

3. Коефіцієнт ефективності грошового потоку (КЕ):

=

Обчислення фінансових коефіцієнтів, наведених у таблиці 2.6, передбачає залучення інформації, що міститься у звіті про рух грошових коштів.

Динаміку наведених вище коефіцієнтів відображено у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 Динаміка фінансових коефіцієнтів, що характеризують грошові потоки підприємства

Найменування показника	Попередній період	Звітний період	Абсолютне відхилення
Коефіцієнт достатності чистого операційного грошового потоку, %	58	2	- 56
Коефіцієнт ліквідності операційного грошового потоку, %	20,36	124	103,64
Коефіцієнт ефективності грошового потоку, %	- 2,13	1	-1,13
Довідково: Чистий рух коштів, тис. грн. Чистий рух коштів від операційної діяльності, тис. грн. Валовий додатний грошовий потік, тис. грн. у тому числі: операційний	- 4 242 58 502 195 076 14 961	1 226,8 4 732,2 227 719,6 30 753	5 468,8 - 53 769,8 32 643,6 15 792
Валовий від'ємний грошовий потік, тис. грн. у тому числі операційний Абсолютний приріст оборотних активів тис. грн. Сума погашення основного боргу за кредитами і позиками, тис. грн. Сума інших платежів, тис. грн. Сума податку на прибуток, тис. грн.	199 318 73 463 9161 108 979 - 33	225 215 24 743 - 20 244,0 182 259 2 721 1	25 897 - 48 720 - 11 083 73 280 2 721 - 32

Коефіцієнт достатності чистого операційного грошового потоку характеризує співвідношення чистого руху коштів від операційної діяльності і суми поточних видатків, які є наслідком операційної та фінансової діяльності підприємства. За нормальних умов значення цього коефіцієнта має перевищувати 100 %. В даному випадку цей коефіцієнт не перевищує 100 % і у звітному періоді значно знижується. Тобто це є свідченням того, що коштів, які утворюються у результаті операційної діяльності, недостатньо для поточних потреб підприємства.

Коефіцієнт ліквідності операційного грошового потоку характеризує ступінь достатності грошових коштів, отриманих внаслідок операційної діяльності для погашення операційних витрат підприємства. У звітному періоді даний коефіцієнт заслуговує на позитивну оцінку, так як його значення перевищує 100 %. Це означає, що надходження від операційної діяльності перевищують видатки на її здійснення і можуть використовуватись підприємством відповідно до стратегічної мети його розвитку.

Коефіцієнт ефективності грошового потоку характеризує фінансово - господарську діяльність з точки зору її здатності створювати додаткові грошові кошти, що сприяє зростанню вартості абсолютно ліквідних активів підприємства і потенційному підвищенню його платоспроможності. Отже, дії керівництва стосовно розподілу коштів за напрямами діяльності заслуговують на негативну оцінку на тій підставі, що наслідком прийнятих рішень стало суттєве погіршення фінансового стану підприємства.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ЗБІЛЬШЕННЯ АБСОЛЮТНОЇ ВЕЛИЧИНИ ГРОШОВИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПРИСКОРЕННЯ ЇХ ОБОРОТНОСТІ

3.1 Головні напрямки щодо підвищення ефективності використання грошових коштів на підприємстві

Процес аналізу завершується оптимізацією грошових потоків шляхом вибору найкращих форм їхньої організації на підприємстві з обліком зовнішніх і внутрішніх факторів (табл. 3.1) з метою досягнення їхньої збалансованості, синхронізації і зростання чистого грошового потоку.

У першу чергу необхідно домогтися збалансованості обсягів додатного і від'ємного потоків коштів, оскільки і дефіцит, і надлишок грошових ресурсів негативно впливають на результати господарської діяльності.

При дефіцитному грошовому потоці знижуються ліквідність і рівень платоспроможності підприємства, що призводить до зростання простроченої заборгованості підприємства за кредитами банку, постачальникам, персоналу з оплати праці.

При надлишковому грошовому потоці втрачається реальна вартість тимчасово вільних коштів унаслідок інфляції, уповільнюється оборотність капіталу через простій коштів, втрачається частина потенційного доходу у зв'язку з втраченою вигодою від прибуткового розміщення коштів в операційному чи інвестиційному процесі.

Таблиця 3.1 Зовнішні та внутрішні фактори впливу на грошовий оборот підприємства

Зовнішні фактори	Внутрішні фактори
1. Загальна платіжна криза в країні. 2. Низький рівень виробництва. 3. Перевищення експорту над імпортом. 4. Низька купівельна спроможність населення. 5. Несприятливі умови кредитування. 6. Невідрегульованість правового забезпечення господарської діяльності. 7. Недосконалість податкової політики. 8. Стан розвитку науки і техніки. 9. Міжнародна конкуренція. 10. Неплатоспроможність боржників.	1. Висока частка умовно постійних витрат у собівартості через неповну завантаженість виробничих потужностей. 2. Енергомісткість, трудомісткість та ресурсозатратність діючих технологій. 3. Низька якість продукції у поєднанні з її високою ціною. 4. „Тінізація” частини господарського обороту. 5. Відсутність джерел довготермінового фінансування капіталовкладень. 6. Некомпетентність фінансового керівництва. 7. Неефективність фінансового менеджменту.

Для досягнення збалансованості дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді розробляють заходи для прискорення залучення коштів і уповільнення виплат їх (рис. 3.1).

Оскільки ці заходи, підвищуючи рівень абсолютної платоспроможності підприємства в короткостроковому періоді, можуть створити проблеми дефіцитності грошових потоків у майбутньому, то паралельно має бути розроблено заходи для збалансованості дефіцитного грошового потоку в довгостроковому періоді (рис. 3.2).

Рис. 3.1 Заходи короткострокового характеру для збалансованості дефіцитного грошового потоку

Способи оптимізації надлишкового грошового потоку пов'язані здебільшого з активізацією інвестиційної діяльності підприємства, спрямованої:

а) на дострокове погашення довгострокових кредитів банку;

б) на збільшення обсягу реальних інвестицій;

в) на збільшення обсягів фінансових інвестицій.

Синхронізацію грошових потоків має бути спрямовано на усунення сезонних і циклічних розходжень у формуванні як позитивних, так і негативних грошових потоків, а також на оптимізацію середніх залишків готівки.

Заключним етапом оптимізації є забезпечення умов максимізації чистого грошового потоку підприємства, зростання якого забезпечує підвищення рівня самофінансування підприємства, знижує залежність від зовнішніх джерел фінансування.

Рис. 3.2 Заходи довгострокового характеру для збалансованості дефіцитного грошового потоку

Збільшення суми чистого грошового потоку можна забезпечити за рахунок таких заходів:

а) зменшення суми постійних витрат підприємства;

б) зниження рівня змінних витрат;

в) проведення ефективної податкової політики;

г) застосування методу прискореної амортизації;

д) продаж не використовуваних видів основних засобів, нематеріальних активів і запасів;

е) посилення претензійної роботи з метою повного і вчасного стягнення штрафних санкцій та дебіторської заборгованості.

Результати оптимізації грошових потоків мають відображатися у фінансовому плані підприємства на рік з розбивкою по кварталах і місяцях.

Для оперативного керування додатними і від'ємними грошовими потоками доцільно складати платіжний календар (план платежів точної дати), в якому, з одного боку, відображають графік надходження коштів від усіх видів діяльності протягом прогнозного періоду (5, 10, 15, 30 днів), а з іншого - графік майбутніх платежів (податків, заробітної плати, формування запасів, погашення кредитів і процентів за ними). Платіжний календар дає можливість фінансовим службам підприємства здійснювати оперативний контроль за надходження і витратою коштів, вчасно фіксувати зміну фінансової ситуації і вчасно вживати коригувальних заходів для синхронізації додатного і від'ємного грошових потоків і забезпечення стабільної платоспроможності підприємства.

3.2 Вдосконалення політики підприємства щодо управління грошовими потоками

Управління грошовими потоками важливо для підприємства з погляду необхідності:

а) управління оборотними капіталами (оцінка короткострокової потреби в наявних коштах і управління запасами);

б) планування тимчасових параметрів як витрат;

в) управління капітальних потреб (фінансування за рахунок власних коштів або кредитів);

г) управління витратою і їхньою оптимізацією з погляду більш раціонального розподілу ресурсів підприємства в процесі виробництва;

д) управління економічним зростанням.

Щоб управління коштами було ефективним і приносило максимальний прибуток, підприємству необхідно проводити аналіз грошових потоків.

Управління грошовими потоками включає:

а) облік руху коштів;

б) аналіз потоків коштів;

в) складання бюджету коштів, яке охоплює основні аспекти управління діяльності підприємства.

Одним із напрямків вдосконалення системи управління платоспроможністю підприємства є підвищення ефективності використання грошових потоків.

Особливу увагу слід звернути на оптимізацію залишків грошей та рух грошових коштів на підприємстві.

Згідно з моделлю Баумоля та Міллера-Орра 4 підприємству потрібні гроші, так само як сировина, матеріали, товари. Наявність грошей значною мірою визначає ліквідність і платоспроможність підприємства. Всі інші активи менш ліквідні, інакше кажучи, для їх перетворення в гроші потрібні час і гроші. Але це перетворення в гроші пов'язане з трансакційними витратами. Тому до визначення оптимального рівня залишку коштів можна підходити як до завдання мінімізації витрат. Тобто необхідно звести до мінімуму відносні витрати від наявних надлишкових і недостатніх готівкових коштів.

Основна мета аналізу грошових потоків - це, насамперед, аналіз фінансової сили і доходу підприємства. Під фінансовою силою мається на увазі оцінка фінансового потенціалу підприємства, а не тільки оцінка його здатності заробляти грошові кошти.

Для вирішення поставленої мети запропоновані такі напрямки аналізу грошових потоків підприємства:

а) оцінка ліквідності та платоспроможності у короткостроковій і довгостроковій перспективах;

б) розрахунок визначення різниці між кредиторською і поточною дебіторською заборгованістю;

в) розрахунок чистого оборотного капіталу;

г) оцінка раціональності управління грошовими коштами та формування грошового потоку;

д) формування вихідної бази для прийняття управлінських рішень;

е) виявлення резервів підвищення ефективності діяльності;

є) прогнозний аналіз грошових потоків підприємства.

Ліквідність підприємства - це його спроможність перетворити свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів. Тому одним із напрямків аналізу грошових потоків є аналіз балансу з точки зору його ліквідності, тобто оцінка здатності підприємства своєчасно погашати свої платіжні зобов'язання грошовими ресурсами.

Найповнішої інформації про фінансовий стан, фінансову стабільність підприємства досягають визначенням системи показників, якими можуть бути: загальний коефіцієнт ліквідності, проміжний коефіцієнт ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Платоспроможність - здатність підприємства розрахуватись за свої зобов'язання у будь - якій формі: сплатою грішми, передачею майна, взаємозаліком. Динаміку показників ліквідності та платоспроможності підприємства розглянемо в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Динаміка показників ліквідності та платоспроможності підприємства за період 2005 - 2008 років

Роки	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Коефіцієнт загальної ліквідності	Коефіцієнт проміжної ліквідності	Коефіцієнт ліквідності коштів	Коефіцієнт ліквідної платоспро-можності	Чистий оборотний капітал, тис. грн
2005	0,0338	0,8864	0,8321	0,1235	0,3144	- 168
2006	0,0361	0,4129	0,6597	0,1564	0,2915	-197
2007	0,0123	0,3126	0,6547	0,1763	0,3412	-176
2008	0,0165	0,2017	0,6189	0,1621	0,6997	-188

Як бачимо, коефіцієнти абсолютної ліквідності мають майже нульове значення, що свідчить про те, що підприємства не створюють грошового запасу на рахунках у банку. Зрозуміло, що підтримання грошового запасу за сучасних умов унеможливлюється заборгованістю з платежами до бюджету та перед постачальниками. Надмірний залишок підкреслює неефективне використання грошових коштів.

У випадку негативної картини із загальним коефіцієнтом ліквідності поточні активи майже не покривають поточні зобов'язання, тобто підприємство неплатоспроможне.

Коефіцієнт проміжної ліквідності свідчить про те, що в підприємства недостатньо грошових коштів і дебіторської заборгованості для покриття кредиторської заборгованості.