Фінансове планування як процес визначення потреби підприємства у фінансових ресурсах

41

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Кафедра фінансів

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Фінанси підприємств"

на тему

"Фінансове планування як процес визначення потреби підприємства у фінансових ресурсах"

Викладач Пустовіт Р.П.

Студент Лисиця Б.В.

Група Ф - 62

Номер залікової книжки 06040053

Суми - 2009

ЗМІСТ

Вступ

1. Суть і основи фінансового планування

1.1 Суть, завдання і методи фінансового планування

1.2 Етапи та види фінансового планування

1.3 Місце фінансового планування в ринковій економіці

2. Зміст фінансового планування та порядок його складання

2.1 Порядок розробки фінансового плану

2.2 Зміст і завдання оперативного планування

3. Розрахункова частина

Висновок

Список використоної літератури

ВСТУП

Планування як важлива функція управління підприємством - об'єктивно необхідний процес визначення цілей діяльності на певний період, а також засобів, способів та умов їх досягнення. Саме планування об'єднує структурні підрозділи підприємства загальною метою діяльності, надає всім процесам однонаправленості та скоординованості, що дає змогу найбільш повно й ефективно використовувати наявні ресурси, професійно розв'язувати різноманітні управлінські завдання.

Планування є надзвичайно громіздким процесом, який вимагає не тільки значних витрат фінансових ресурсів та робочого часу, а й нормального функціонування економічної системи країни. Але зважаючи на проблеми та нестабільність, які на сьогодні існують в економіці України, фінансове планування втратило свою ефективність.

В умовах нестабільності зовнішнього середовища, невизначеності умов господарювання, ефективність роботи підприємства багато в чому залежить від стану внутріфірмового планування. Чим вищий рівень невизначеності, що є наслідком нестабільності в суспільстві, тим більшого значення набуває планування.

На даний момент, багато підприємств не здійснюють перспективного планування, цим самим знижуючи імовірність свого виживання в умовах, що склалися. В більшості випадків план розробляється тільки на найближчий квартал з розбивкою завдань по місяцям. Складові плану часто носять фрагментальний характер, розробляються на різних інформаційних базах, не містять механізму корегування в процесі їх реалізації, що призводить до розбіжностей в планових завданнях і дезорганізації роботи підрозділів підприємства.

З погляду фінансів підприємств планування полягає у розробці змісту та послідовності дій для досягнення сформульованих цілей, у тому числі відображених в економічних планах.

Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообігу виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Ринок висуває високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме саме підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками для засновників.

Сьогодні фінансове планування потребує переведення на нові принципи організації. Його зміст та форми мають бути суттєво змінені у зв'язку з новими економічними умовами та соціальними орієнтаціями.

Метою курсової роботи є обґрунтування теоретичних положень стосовно фінансового планування на підприємствах.

1. СУТЬ І ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ

1.1 Суть, завдання і методи фінансового планування

Фінансове планування - це процес визначення фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими і маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді.

Фінансове планування на підприємстві - це планування його фінансових ресурсів і напрямків їх використання з метою забезпечення господарської діяльності підприємства.

Ціль фінансового планування полягає в забезпечені підприємства необхідними фінансовими ресурсами виробничої, інвестиційної і фінансової діяльності. В зв'язку з цим необхідно визначити шляхи ефективного вкладення капіталу, оцінити ступінь його раціонального використання, виявити внутрішньогосподарські резерви підвищення прибутків за рахунок економного використання грошових засобів і встановлення раціональних фінансових відносин з бюджетом, банками і контрагентами. Важливо також відстояти інтереси акціонерів та інших інвесторів. І як наслідок всього вище сказаного, фінансове планування виконує контролюючу функцію по вивченню фінансового стану підприємства, його плато- і кредитоспроможність.

Фінансовий план май сильний вплив на економіку підприємства. Це обумовлено цілим рядом обставин. По-перше, в фінансових планах відбувається співвідношення початкових витрат для здійснення діяльності з реальними можливостями, і в результаті корегування досягається матеріально-фінансова збалансованість.

По-друге, статті фінансового плану пов'язані зі всіма економічними показниками роботи підприємства і з основними розділами підприємницького плану: виробництвом товарів та послуг, науково-технічним розвитком, удосконаленням виробництва та управління, підвищенням ефективності виробництва, капітальним будівництвом, економічним стимулюванням та іншими. Таким чином, фінансове планування може впливати на всі сторони діяльності господарюючого суб'єкта

Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Ринок ставить високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками.

Фінансовим плануванням вирішують завдання:

- забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

- встановлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями;

- визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціонального його використання;

- виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

- здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.

Фінансове планування дає змогу розв'язати такі конкретні питання:

- які грошові кошти може мати підприємство в своєму розпорядженні;

- які джерела їх надходження;

- чи достатньо засобів для виконання накреслених завдань;

- яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам і іншим кредиторам;

- як повинен здійснюватися розподіл прибутку підприємства;

- як забезпечується реальна збалансованість планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування.

Важливим змістом фінансового планування в господарюючому суб'єкті є визначення його центрів доходу (прибутку) і центрів витрат.

Центр доходу господарюючого суб'єкта - це підрозділ, який приносить йому прибуток.

Центр витрат - підрозділ господарюючого суб'єкта, який є збитковим або взагалі некомерційним, але відіграє важливу роль в діяльності господарюючого суб'єкта.

В практиці фінансового планування застосовуються наступні методи: економічного аналізу, нормативний, балансових розрахунків, розрахунково-аналітичний , економіко-математичне моделювання.

Метод економічного аналізу дозволяє визначити основні закономірності, тенденції в русі натуральних і вартісних показників, внутрішні резерви підприємства. На основі доступної звітно-облікової інформації оцінюється фінансове положення підприємства, його внутрішні і зовнішні відносини. Це дозволяє охарактеризувати його платоспроможність, ефективність і прибутковість діяльності та інші показники, а потім на основі результатів прийняти обґрунтовані рішення.

Суть нормативного методу полягає в тому, що на основі наперед встановлених норм і техніко-економічних нормативів розраховується потреба господарюючого суб'єкта в фінансових ресурсах і їх джерелах. Такими нормативами є податкові ставки та відрахування, норми амортизації та інше. Існують також нормативи господарюючого суб'єкта - це нормативи, розроблені безпосередньо на підприємстві і використовуються ним для регулювання виробничої діяльності, контролю за використанням фінансових ресурсів, інших цілей щодо ефективного вкладення капіталу.

Використання методу балансових розрахунків для визначення майбутньої потреби в фінансових ресурсах базується на прогнозі надходження засобів і витрат по основним статтям балансу на певну дату в перспективі. При цьому особливу увагу слід приділити вибору дати: вона повинна відповідати періоду нормальної експлуатації підприємства.

За використання розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та їх зміни в плановому періоді. Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть використовуватися різні критерії вибору:

- максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного капіталу;

- економія фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат;

- економія поточних витрат;

- мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного результату;

- максимум абсолютної суми одержаного прибутку.

Так, наприклад, в одному варіанті може бути закладений спад виробництва, що продовжується, інфляція і слабкість національної валюти, а в іншому - ріст процентних ставок і , як наслідок, сповільнення темпів росту світової економіки і зниження цін на продукцію. Цей метод цікавий тим, що дає можливість проаналізувати діяльність підприємства в різних економічних ситуаціях, а також проробити шляхи розвитку всіх варіантів.

Фінансове планування (крім уже згадуваних методів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного моделювання. Цей метод уможливлює знаходження кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель - це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються з допомогою математичних прийомів. Моделювання може здійснюватися за функціональним та кореляційним зв'язком. Економіко-математичне моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіантів. Підвищення рівня наукової обґрунтованості планування потребує розробки кількох варіантів планів виходячи з різних умов та шляхів розвитку підприємства з наступним вибором оптимального варіанта фінансового плану.

Слід також звернути увагу на принципи фінансового планування:

- принцип повноти;

- принцип інтегрованості;

- принцип обґрунтованості;

- принцип гнучкості;

- принцип реальності;

- принцип економічності.

Принцип повноти означає, що розроблені плани (бюджети) та показники повинні охоплювати всі сфери та види діяльності. Реалізується у зведеному плані (бюджеті). Окрім того, залежно від періоду, який охоплюється плануванням, виділяють:

- стратегічні (декілька років) плани;

- тактичні (квартал-рік) плани;

- оперативні (до 1-го місяця) плани.

Принцип інтегрованості зумовлюється необхідністю тісної о взаємозв'язку між різними видами планів (бюджетів) із тим, щоб виконання планів нижчого рівня найбільшою мірою сприяло виконанню планів вищого рівня. Даний принцип передбачає взаємозв'язок зведеного і функціональних планів.

Принцип обґрунтованості полягає в необхідності орієнтації на існуючий фінансово-економічний стан, на соціально-економічні задачі й потреби ринку.

Принцип гнучкості вимагає, щоб розроблена система планів мала можливість корегування при зміні фінансово-економічних умов у суспільстві В Україні одним із найяскравіших проявів цього є нестабільність нормативно-законодавчої бази, наявність інфляції, розбудова податкової, бюджетної, фінансової системи. Для забезпечення реалізації принципу гнучкості необхідно використовувати систему змінного планування, створення резервів, перегляд планів з урахуванням змін зовнішнього середовища.

Принцип реальності ґрунтується на урахуванні всіх лімітів фінансових ресурсів, на основі раціональних норм і нормативів, на використанні прогресивних методів їх розробки.

Принцип економічності полягає в тому, що витрати на планування (бюджетування) повинні раціонально співвідноситись з отриманими результатами. Виконання цього принципу важливе, якщо врахувати, що планування - це досить складний процес, який потребує додаткових витрат часу, ресурсів тощо. Реалізація цього принципу забезпечується розробкою раціональних форм планів, виключенням дублюючої та не релевантної інформації, ефективної організації всього процесу.

1.2 Етапи та види фінансового планування

Процес фінансового планування включає декілька етапів. На першому - аналізуються фінансові показники за попередні періоди. Для цього використовуються основні фінансові документи підприємства - бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів. Вони мають важливе значення для фінансового планування, так як містять дані для аналізу і розрахунку фінансових показників діяльності підприємства, а також є основою для складання прогнозу цих документів. Складна аналітична робота на цьому етапі дещо спрощується тим, що форма фінансової звітності і фінансових таблиць, що плануються, однакові за змістом.

Баланс підприємства входить до складу документів фінансового планування, а звітній бухгалтерський баланс є вихідною базою на першій стадії планування. При цьому західні компанії використовують для аналізу, як правило, внутрішній баланс, включаючи найбільш достовірну інформацію для внутрішньофірмового використання. Зовнішній баланс, зазвичай складається для публікації і показує занижені розміри прибутку.

Другий етап передбачає складання основних прогнозних документів, таких як прогноз балансу, звіту про фінансові результати, рух грошових коштів, які відносяться до перспективних фінансових планів і включаються в структуру науково-обґрунтованого бізнес-плану підприємства.

На третьому етапі уточнюються і конкретизуються показники прогнозованих фінансових документів за рахунок співставлення поточних фінансових планів.

На четвертому етапі здійснюється оперативне фінансове планування.

Завершальним процесом фінансового планування є практичне впровадження планів і контроль за їх виконанням.

Таке планування повинно носити довгостроковий характер і, по мірі можливості, враховувати тенденції розвитку економічних процесів в країні, а також поділятися на плани певних відрізків часу для деталізації діяльності підприємства. Таким чином, фінансове планування можна класифікувати на перспективне, поточне і оперативне.

Перспективне фінансове планування визначає найважливіші показники, пропорції і темпи розширеного відтворення, є головною формою реалізації цілей підприємства. Як правило, охоплює період від одного до трьох років. Цей період має умовний характер, так як залежить від економічної стабільності і можливості прогнозування об'ємів фінансових ресурсів і напрямків їх використання.

Тут же розробляється фінансова стратегія підприємства, яка впливає на загальну стратегію підприємства. Висновок: в межах стратегічного планування визначаються довгострокові орієнтири розвитку і цілі підприємства, довгостроковий курс по досягненню цілей і розподілу ресурсів. Проводиться пошук альтернативних варіантів, вибирається найкращий і на його основі будується стратегія підприємства.

Цілі фінансової стратегії повинні бути підпорядковані загальній стратегії розвитку і напрямлені на максимізацію ринкової вартості підприємства. На визначення періоду реалізації фінансової стратегії впливають наступні фактори: динаміка макроекономічних процесів, тенденції розвитку вітчизняного фінансового ринку і галузевої приналежності підприємства зі специфікою його виробничої діяльності.

Результатом фінансової стратегії є розробка фінансової політики підприємства по конкретним напрямкам діяльності: податкової, амортизаційної, емісійної та інших. Велика увага також приділяється врахуванню факторів ризику.

Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних фінансових документів:

- Прогноз звіту про фінансові результати;

- Прогноз руху грошових коштів;

- Прогноз бухгалтерського балансу.

Основною ціллю побудови цих документів є оцінка фінансового положення підприємства на кінець періоду, що планується.

Поточне фінансове планування є плануванням "реалізації", воно розглядається як складова частина перспективного плану і являє собою конкретизацію його показників. Поточне планування господарської діяльності підприємства також полягає в розробці трьох документів: план руху грошових коштів, план звіту про фінансові результати, план бухгалтерського балансу.

Поточний фінансовий план складається на період одного року. Це пояснюється тим, що за рік в основному вирівнюються сезонні коливання кон'юнктури ринку. До того ж такий період відповідає законодавчим вимогам стосовно звітного періоду. Річний фінансовий план розбивають поквартально чи помісячно, оскільки на протязі року потреба в грошових засобах може змінюватися і в якомусь кварталі чи місяці може виявитися нестача фінансових ресурсів. Крім того, розбивка річного плану на короткі періоди дозволяє відслідковувати синхронність потоків і притоків грошових засобів і ліквідувати касові розриви.

Процес поточного фінансового планування можна розглянути на прикладі складання річного плану руху грошових коштів. Він являє собою власне план фінансування, який складається на рік з розбивкою по кварталам. План руху грошових коштів відображає рух грошових коштів, в тому числі усі напрямки використання засобів. В розділі надходження відображається виручка від реалізації продукції (робіт, послуг), від реалізації основних засобів і активів та інші доходи, які планується отримати в на протязі року чи кварталу. При необхідності залучаються додаткові засоби, шляхом випуску акцій і/або облігацій. В видатковій частині - витрати на виробництво реалізованої продукції (робіт, послуг), сума податкових платежів, погашення довгострокових кредитів, сплата відсотків за банківський кредит, напрямки використання чистого прибутку (накопичення, споживання, резервний фонд).

Завдяки плану руху грошових коштів планування охоплює весь оборот грошових засобів підприємства, це дає можливість проводити аналіз і оцінку надходжень і видатків грошових засобів і приймати рішення про можливі способи фінансування в випадку виникнення дефіциту засобів. В плані повинні бути представленні джерела покриття дефіциту, в цьому випадку план вважається сформованим до кінця.

Наступним документом є плановий звіт про фінансові результати, в якому уточнюється прогнозований на перспективу розмір отримуваного прибутку на наступний період.

Заключним документом фінансового плану є складання бухгалтерського балансу на кінець періоду, що планується, який відображає усі зміни в активах і пасивах в результаті планованих заходів і показує стан майна і фінансів підприємства. В результаті порівняння фактичних показників з плановими здійснюється фінансовий контроль. Особливу увагу при цьому приділяють:

- виконанню статей поточного фінансового плану для виявлення відхилень і причин, які викликали покращення чи погіршення фінансового стану підприємства;

- визначення темпів росту доходів і видатків за попередній рік для виявлення тенденцій руху фінансових ресурсів;

- наявності матеріальних і фінансових ресурсів, стану виробничих фондів на початок наступного планового року.

З метою контролю за надходженням фактичної виручки на розрахунковий рахунок і розподіл фінансових ресурсів підприємству необхідне оперативне планування, яке доповнює поточне. Оперативний план необхідний для ефективного контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів.

Оперативне фінансове планування включає складання і виконання платіжного календарю, касового плану і розрахунок потреби в короткостроковому кредиті.

Платіжний календар складається на квартал з розбивкою по місяцям і більш коротші періоди. Необхідно враховувати об'єм виробництва і реалізації, величину запасів, дебіторську заборгованість в цілях контролю за фінансовим планом. Притоки і відтоки грошових засобів повинні бути збалансованими. Інформаційною базою платіжного календарю є фінансові плани складені підприємством: план реалізації продукції, план капітальних вкладень, а також виписки по рахункам підприємства і додатки до них; нормативно установчі строки платежів по фінансових зобов'язань; договори; рахунки-фактури; графіки виплати заробітної плати.

На багатьох підприємствах складається податковий календар, в якому вказується порядок і суми податків, що дозволяє уникнути пені.

Крім платіжного також повинен бути складений касовий календар. Це план обігу готівки через касу.

Заключним етапом фінансового планування є складання аналітичних висновків, в яких надається характеристика основних показників річного фінансового плану :величина і структура доходів, видатків, взаємовідносин з бюджетом, комерційними банками, контрагентами. Особлива роль відводиться джерелам фінансування та інвестицій. Велика увага приділяється розподілу прибутку. Завершальним висновком є висновок про ступінь забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами.

1.3 Місце фінансового планування в ринковій економіці

Місце фінансового планування в ринковій економіці визначається тим, що планування с однією з функцій управління, отже фінансове планування - це функція управління фінансами.

Сьогодні планування діяльності підприємства стало досить серйозною проблемою, що викликано рядом причин. По-перше, це відсутність зрозумілих цілей, задач діяльності підприємства керівництвом. По-друге, це складності, які виникають при визначенні потреб в поточних видатках (кількість працівників, потужності тощо). По-третє, в сучасних умовах плани і кошти більше не спускаються зверху і підприємство повинно самостійно орієнтуватись на ринку. По-четверте, у багатьох підприємств немає системи надання достовірної інформації в необхідний час, в потрібному місці.

Слід відзначити, що фінансове планування не ставить за мету обов'язково звести до мінімуму ризики. Навпаки, його зміст полягає в аналізі і виборі тих ризиків, які необхідно прийняти, і тих, яких можливо було б уникнути.

В основу фінансового планування покладено стратегічний і виробничий плани.

Стратегічний план передбачає формулювання цілей, задач і сфери діяльності підприємства

Виробничі плани складаються на підставі стратегічного і передбачають визначення виробничої, маркетингової, науково-дослідної та інвестиційної політики.

В рамках стратегічного планування виділяється чотири типи цілей

1) ринкові цілі визначають, який сегмент ринку планується осягнути;

2) виробничі - які структура виробництва і технологія забезпечать випуск продукції необхідного обсягу і якості;

3) фінансово-економічні - які джерела фінансування і які приблизні фінансові результати обраної стратегії;

4) соціальні - як діяльність її. підприємства задовольнить потреби членів суспільства.

Фінансове планування це процес, який складається з наступних процедур:

1) аналіз фінансових та інвестиційних можливостей, які має підприємство;

2) прогнозування наслідків поточних рішень з метою уникнення несподіванок і усвідомлення зв'язку зробленого сьогодні з тим, які рішення доведеться приймати в майбутньому;

3) обґрунтування обраного варіанту рішень з ряду можливих (ідей варіант і буде представлений в кінцевій редакції плану);

4) оцінка результатів підприємства в порівнянні з цілями, встановленими у фінансовому плані.

В короткостроковому плануванні плановий період (горизонт планування) рідко перевищує 12 місяців. Застосовуючи цей вид, керівництво підприємства прагне до максимальної точності у відповіді на питання, чи достатньо грошових коштів для оплати поточних рахунків, тому використовує короткотермінове планування для визначення потреби в позиках і пошуку вдалих кредиторів.

Фінансове планування взаємопов'язане з плануванням виробничо-господарської діяльності підприємств. Всі статті фінансового плану підприємства будуються на підставі показників виробничого плану (обсягу виробництва продукції, кошторисах витрат на виробництво, капітальних вкладень тощо). Таким чином, виробничий план відіграє головну роль у фінансовому плануванні. Проте процес упорядкування фінансового плану не є арифметичним перерахунком планових виробничих показників у фінансові. Ці два види планування взаємозалежні і впливають один на одного.

В сучасних умовах зв'язок фінансового і виробничого планування ще більш посилився, оскільки такі найважливіші показники, як реалізація продукції в грошовому виразі і прибуток, визначають можливості успішного розвитку підприємства, що, в свою чергу, підвищує роль фінансових планів.

Однак поряд з факторами, які потребують широкого впровадження фінансового планування в сучасних економічних умовах, діють й інші фактори, які обмежують його застосування в Україні.

Такими факторами виступають:

- відсутність зрозумілих стратегічних цілей у підприємств;

- нестабільність фіскальної політики держави;

- складності при визначенні потреб підприємства в ресурсах;

- недостатність досвіду самостійної постановки цілей;

- планування дій і залучення ресурсів в умовах ринку;

- недоліки існуючої системи управлінського обліку;

- застарілі методи оперативної о планування;

- відсутність кваліфікованих кадрів, обізнаних із сучасними методами планування;

- недостатній рівень розвитку інформаційних технологій.

2. ЗМІСТ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ ТА ПОРЯДОК ЙОГО СКЛАДАННЯ

2.1 Порядок складання фінансового плану

За ринкової економіки для вирішення виробничих та комерційних завдань, які потребують вкладання коштів, необхідною є розробка внутрішньо фірмового документа - бізнес-плану.

Бізнес-план має:

- давати конкретні уявлення про те, як функціонуватиме підприємство, яке місце воно займатиме на ринку;

- містити всі виробничі характеристики майбутнього підприємства, детально описувати схему його функціонування;

- розкривати принципи та методи керівництва підприємством;

- обов'язково містити програму управління фінансами, без якої неможливо розпочати справу та забезпечити ефективність її виконання;

- показати перспективи розвитку підприємства інвесторам та кредиторам.

Узагальнення ще не дуже великого досвіду складання бізнес-планів вітчизняними підприємствами дає змогу виділити такі галузі їх застосування:

- вибір економічно вигідних напрямків та способів досягнення позитивних фінансових результатів підприємствами за нових умов господарювання, неплатоспроможності суб'єктів;

- підготовка підприємствами інвестиційних проектів для залучення інвестицій та банківських кредитів;

- складання проектів емісії акцій, облігацій та інших цінних паперів підприємств;

- залучення іноземних інвесторів для розвитку підприємств;

- обґрунтування пропозицій щодо приватизації підприємств державної та комунальної власності.

За умов економічної кризи перехідного періоду бізнес-план підприємства має передусім вирішувати завдання поліпшення його фінансового стану.

У цьому випадку розгляд саме фінансового аспекту бізнес-плану є найактуальнішим.

Фінансовий план - це найважливіший елемент бізнес-плану, який складається як для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для управління поточною та стратегічною фінансовою діяльністю.

Цей розділ бізнес-плану включає такі складові:

- прогноз обсягів реалізації;

- баланс грошових надходжень та витрат;

- таблицю доходів та витрат;

- прогнозований баланс активів та пасивів підприємства;

- розрахунок точки беззбитковості.

Нині, коли підприємствам надано самостійність у плануванні, вони можуть не складати фінансового плану або складати його в будь-якій довільній формі.

Найпоширенішою формою фінансового плану є баланс доходів та витрат .

Складання фінансового плану починають з прогнозу обсягу продажу. Прогноз обсягу продажу складається за кожним видом продукції, як правило, на 3 роки: для 1-го року щомісячно, для 2-го щоквартально, для 3-го на рік в цілому. Це пов'язано з тим, що в перший рік виробництва повинен бути відомий покупець продукції. Розрахунки на другий і третій роки мають характер прогнозів, складених на підставі маркетингових досліджень. Прогноз обсягу продажу за конкретним видом продукції може бути оформлений наступною таблицею.

Таблиця 2.1 - Прогноз обсягу продажу

Показник	1 рік (місяці)	2 рік (квартали)	3 рік (прогноз)
	1	2	…	12	1	2	3	4
1. Обсяг продажу в натуральному виразі	200	190	…	120	590	575	640	635	3590
2. Ціна за одиницю продукції	50,00	53,00	…	65,00	67,00	69,00	69,50	71,00	85,00
3. Обсяг продажу в грошовому виразі	10000	10070	…	7800	39530	39675	44480	45085	305150
4. Разом за рік	107125	168770	305150

Важливим документом фінансового плану вважається баланс грошових витрат і надходжень, який має й іншу назву баланс грошових потоків. Мета його складання полягає в тому, щоб досягти необхідного рівня ліквідності активів майбутнього підприємства.

Ліквідність проекту може впливати на його прибутковість. Недостатність грошових коштів в конкретний момент часу спричиняє неплатежі і навіть загрозу банкрутства.

Баланс грошових потоків складається у вигляді таблиці, в якій відображаються дані про наявність грошових коштів на початок періоду, їх надходження і витрачання в самому періоді, і завершується таблиця даними про наявність грошових коштів на кінець періоду (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 - Баланс грошових потоків

Показник	1 рік (місяці)	2 рік (квартали)	3 рік (прогноз)
	1	2	…	12	1	2	3	4
1. Залишок грошових коштів на початок місяця	10360,00	12550,00	…	19790,00	97695,00	101070,00	106095,00	111250,00	395260,00
2. Надходження грошових коштів:
- виручка від реалізації	15365,00	16980,00	…	23450,00	74550,00	85080,00	97950,00	104850,00	300260,00
- позареалізаційні доходи і надходження	2560,00	3645,00	…	8365,00	28890,00	30750,00	34620,00	39750,00	480650,00
- вкладення в капітал і фінансова допомога	1540,00	2650,00	…	19050,00	22890,00	25650,00	28950,00	31680,00	368320,00
- надходження кредитів	5000	5000	…	5000	9000	9000	9000	9000	100000,00
3. Грошові платежі:
- оплата товарів і послуг	365,00	380,00	…	450,00	1680,00	2040,00	2820,00	3240,00	40650,00
- виплата заробітної плати	5680,00	5890,00	…	8650,00	10650,00	10960,00	11590,00	12480,00	152300,00
- сплата податків і податкових платежів	1350,00	1390,00	…	1620,00	5340,00	5430,00	5550,00	5880,00	20325,00
- позареалізаційні витрати і вкладення	1250,00	1630,00	…	1940,00	6120,00	6250,00	6390,00	6450,00	26890,00
- орендна плата	2000	2000	…	2000	9000	9000	9000	9000	48000,00
- страхові платежі	1500,00	1520,00	…	1565,00	4560,00	5890,00	6750,00	7100,00	32650,00
- витрати на рекламу	1250,00	1320,	…	1650,00	4650,00	4830,00	5100,00	5220,00	23690,00
- погашення кредитів і сплата відсотків по них	4125,00	4125,00	…	4125,00	16260,00	16260,00	16260,00	16260,00	85620,00
- стягнення грошових коштів вищестоящою організацією на користь власників	3650,00	4850,00	…	9680,00	28560,00	28940,00	29510,00	29620,00	150360,00
4. Залишок грошових коштів на кінець місяця	13655,00	17720,00	…	31275,00	146205	161950	183645	201280	1064005,00

До складу фінансового плану входить також баланс активів та пасивів підприємства. Він складається з метою оцінки тих видів активів, в які спрямовуються грошові кошти та тих видів пасивів, за рахунок яких планується фінансувати придбання чи створення цих активів.

Таблиця 2.3 - Таблиця доходів і витрат

Показник	1 рік (місяць)	2 рік (квартали)	3 рік (прогноз)
1.	1	2	…	4	1	2	3	4
1. Виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (за вирахуванням ПДВ і акцизів)	45690,00	48950,00	…	59360,00	169300,00	178540,00	189630,00	192680,00	968400,00
2. Витрати на виробництво і реалізацію продукції, робіт, товарів, послуг.	10590,00	10980,00	…	15810,00	50230,00	51020,00	52560,00	52940,00	261320,00
3. Доходи від операційної діяльності	2560,00	2630,00	…	3680,00	12360,00	13585,00	13965,00	14020,00	75410,00
4. Доходи від іншої діяльності	1565,00	1840,00	…	1960,00	6970,00	7030,00	7150,00	7630,00	26980,00
5. Доходи від інвестиційної діяльності	5230,00	5950,00	…	9480,00	32640,00	35870,00	36450,00	38740,00	164320,00
6. Доходи від фінансової діяльності	6850,00	7640,00	…	11260,00	35840,00	38470,00	40010,00	41200,00	175960,00
7. Доходи від надзвичайної діяльності	2850,00	2960,00	…	6650,00	23690,00	25780,00	29870,00	31650,00	126390,00
8. Загальний дохід	19055,00	21020,00	…	33030,00	111500,00	120735,00	127445,00	133240,00	569060,00

Серед активів балансу виділяють поточні активи (рахунок в банку, каса, інші надходження, дебіторська заборгованість) - як найбільш мобільну частину коштів, запаси та фіксовані активи. В пасиві відображено власні та позикові кошти, причому важливе значення має їх структура та зміна протягом запланованого трирічного періоду.

В процесі фінансового планування відбувається конкретна ув'язка кожного виду капіталовкладень чи відрахувань та джерела його фінансування. Для цього складається перевірочна (шахова) таблиця до фінансового плану, в якій по вертикалі записують напрями використання фінансових ресурсів та прирівняних до них коштів, а по горизонталі джерела фінансування, тобто фінансові ресурси і прирівняні до них кошти.

2.2 Зміст і завдання оперативного планування.

Оперативне фінансове планування полягає у складанні і використанні платіжного календаря, касового плану і розрахунків потреби короткотермінових кредитів. В основу платіжного календаря покладено черговість і строки проведення всіх розрахунків, що дозволяє своєчасно перераховувати платежі до бюджету, в бюджетні і державні цільові фонди, забезпечувати безперервне фінансування господарської діяльності. Він складається на квартал з розбиванням на місяці або на місяць по декадах. В платіжному календарі відображається весь грошовий обіг підприємства, основна частина якого проходить через поточний, валютний, позичковий та інші рахунки підприємства у банку, рух грошових коштів.

Платіжний календар дає можливість фінансовій службі підприємства забезпечиш оперативне фінансування, виконання розрахункових та платіжних зобов'язань, фіксує зміни у платоспроможності підприємства та ліквідності його активів; дозволяє стежити за станом оборотних коштів та вказує на необхідність використання позичених та залучених коштів у плановому періоді.

Важливе місце в оперативно-фінансовій роботі підприємства займає своєчасне погашення кредиторської заборгованості, а також своєчасна вимога дебіторської заборгованості.

На підприємстві повинен бути встановлений повсякденний оперативний контроль за платежами та надходженнями матеріальних цінностей, виконанням фінансових зобов'язань перед бюджетом, позабюджетними фондами, банками. Необхідно періодично перевіряти дебіторську та кредиторську заборгованості за даними бухгалтерського обліку та звітності, матеріалами звірки витрат та інвентаризації.

Кредиторська заборгованість підприємства у складі залучених коштів займає значне місце. Якщо вона виникає у процесі господарських зв'язків з іншими господарюючими суб'єктами в межах нормального документообігу та встановлених форм розрахунків, то вона не суперечить чинному законодавству та не може здійснювати негативний вплив на фінансове становище інших господарюючих суб'єктів. Якщо кредиторська заборгованість виникла в разі порушення встановлених правил розрахунків та кредитування, то призводить до фінансових ускладнень в інших господарюючих суб'єктів. Тому при аналізі кредиторської заборгованості необхідно одночасно перевіряти стан дебіторської заборгованості та виявляти причини затримки платежів, дату її виникнення.

Прострочені платежі постачальникам найчастіше виникають у тих випадках, коли на підприємстві недостатньо чітко поставлено роботу: несвоєчасно та нерівномірно вносяться платежі до бюджету та відрахування до позабюджетних фондів, оборотні кошти спрямовано у дебіторську заборгованість або у понаднормативні, не прокредитовані банком товарно-матеріальні цінності; розмір оборотних коштів недостатній через бартерні операції і не покриває необхідної мінімальної потреби підприємства у власних оборотних коштах.

Таким чином, платіжний календар конкретизує поточний фінансовий план, уточнює його показники, дозволяє використовувати власні резерви підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємств, дає більш повне уявлення про стан платежів і розрахунків у періоді, що аналізується. За допомогою платіжного календаря контролюється складання кошторисів витрат, витрат виробництва та обігу, випуск продукції та її реалізація окремими структурними підрозділами, а також рівень самоокупності та рентабельності.

Отже, постійний оперативний контроль, який здійснюється з допомогою платіжного календаря, є надзвичайно важливим засобом виконання поточного фінансового плану - плану доходів і витрат підприємства

3. Розрахункова частина

Баланс підприємства

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	10	51	72
первісна вартість	11	66	85
накопичена амортизація	12	15	13
Незавершене будівництво	20	-	-
Основні засоби:
залишкова вартість	30	2080	1915
первісна вартість	31	2531	2351
знос	32	451	436
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	40	130	160
інші фінансові інвестиції	45	55	62
Довгострокова дебіторська заборгованість	50	264	255
відстрочені податкові платежі	60	23	25
інші необоротні активи	70	63	36
Усього за розділом І	80	2666	2525
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	553	716
незавершене виробництво	120	260	335
готова продукція	130	115	157
товари	140	93	105
Векселі одержані	150	330	525
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	58	75
первісна вартість	161	73	96
резерв сумнівних боргів	162	15	21
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	23	35
за виданими авансами	180	45	56
з нарахованих доходів	190	-	-
за внутрішніми розрахунками	200	61	62
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	55	37
Поточні фінансові інвестиції	220	160	130
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	155	132
в іноземній валюті	240	63	21
Інші оборотні активи	250	33	64
Усього за розділом ІІ	260	2004	2450
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	270	355	437
Баланс	280	5025	5412
Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	1306,5	1407,12
Пайовий капітал	310	-	-
Додатковий вкладений капітал	320	301,5	324,72
Інший додатковий капітал	330
Резервний капітал	340	100,5	162,36
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	251,25	162,36
Неоплачений капітал	360	-	-
Вилучений капітал	370	-	-
Усього за розділом І	380	1959,75	2056,56
ІІ. Забезпечення таких витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	150,75	270,6
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування	420
Усього за розділом ІІ	430	150,75	270,6
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440	1381,985	1623,6
Довгострокові фінансові зобов'язання	450	301,5	162,36
Відстрочені податкові зобов'язання	460
Інші довгострокові зобов'язання	470	251,25	324,72
Усього за розділом ІІІ.	480	1934,735	2110,68
ІV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	201	270,6
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510
Векселі видані	520	251,25	162,36
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	226,125	162,36
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	-	-
з бюджетом	550	-	-
з позабюджетних платежів	560	201	324,72
зі страхування	570
з оплати праці	580
з учасниками	590
із внутрішніх розрахунків	600	100,5	54,12
Інші поточні зобов'язання	610	-	-
Усього за розділом ІV	620	979,875	974,16
V. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640	5025	5412

Звіт про фінансові результати

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	10	1336	1465
Податок на додану вартість	15	267,2	293
Акцизний збір	20	35	43
Інші вирахування з доходу	30	-	-
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	35	1033,8	1129
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	40	351	261
Валовий:
прибуток	50	682,8	868
збиток	55
Інші операційні доходи	60	66	75
Адміністративні витрати	70	95	83
Витрати на збут	80	31	26
Інші операційні витрати	90	35	43
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100	587,8	791
збиток	105
Дохід від участі в капіталі	110	59	37
Інші фінансові доходи	120	7	8
Фінансові витрати	140	46	53
Втрати від участі в капіталі	150	-	-
Інші витрати	160	-	-
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170	607,8	783
збиток	175
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	151,95	195,75
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	455,85	587,25
збиток	195
Надзвичайні:
доходи	200	-	-
витрати	210	-	-
Чистий:
прибуток	220	455,85	587,25
збиток	225	-	-

Порівняльний аналітичний баланс

Статті балансу (код рядка)	Абсолютні значення, тис грн.	Питома вага, %	Зміни
	за попередній період	за звітний період	за попередній період	за звітний період	в абсолютних величинах	у питомій вазі	у % до попереднього періоду	у % до зміни підсумку балансу
1	2	3	4	5	6	7	8	9
[010]	51	72	1,01	1,33	21	0,32	41,17	1,75
[011]	66	85	1,31	1,57	19	0,26	28,78	1,58
[012]	15	13	0,2O	0,24	-2	0,03	-13,33	-0,16
[030]	2080	1915	41,39	35,38	-165	6,01	-7,93	-13,78
[031]	2531	2351	50,36	43,44	-180	6,92	-7,11	-15,04
[032]	451	436	8,97	8,05	-15	-0,92	-3-,32	-1,25
[040]	130	160	2,58	2,95	30	0,37	23,07	2,50
[045]	55	62	1,09	1,14	7	0,05	12,72	0,58
[050]	264	255	5,25	4,71	-9	-0,54	-3,40	-0,75
[060]	23	25	0,45	0,46	2	0,01	8,69	0,16
[070]	63	36	1,25	0,66	-27	-0,59	-42,85	-2,25
[080]	2666	2525	53,05	46,65	-141	-6,4	-5,28	-11,78
100	553	716	11,00	13,22	163	2,22	29,47	13,62
120	260	335	5,17	6,18	75	1,01	28,84	6,26
130	115	157	2,28	2,90	42	0,62	36,52	3,50
140	93	105	1,85	1,94	12	0,09	12,90	1,00
150	330	525	6,56	9,70	195	3,14	59,09	16,29
160	58	75	1,15	1,38	17	0,23	29,31	1,42
161	73	96	1,45	1,77	23	0,32	31,50	1,92
162	15	21	0,29	0,38	6	0,09	40,00	0,50
170	23	35	0,45	0,64	12	0,19	52,17	1,00
180	45	56	0,89	1,03	11	0,14	24,44	0,91
200	61	62	1,21	1,14	1	-0,07	1,63	0,08
210	55	37	1,09	0,68	-18	-0,41	-32,72	-1,50
220	160	130	3,18	2,40	-30	-0,78	-18,75	-2,50
230	155	132	3,08	2,43	-23	-0,65	-14,83	-1,92
240	63	21	1,25	0,38	-42	-0,87	-66,66	-3,50
250	33	64	0,65	1,18	31	0,53	93,93	2,59
260	2004	2450	39,88	45,26	446	5,38	22,25	37,26
270	355	437	7,06	8,07	82	1,01	23,09	6,85
300	1306,5	1407,12	26,00	26,00	100,62	0,00	7,70	8,40
320	301,5	324,72	6,00	6,00	23,22	0,00	7,70	1,94
340	100,5	162,36	2,00	3,00	61,86	1,00	61,55	5,16
350	251,25	162,36	5,00	3,00	-89,14	-2,00	-35,47	-7,44
380	1959,75	2056,56	39,00	38,00	96,81	-1,00	4,93	8,08
400	150,75	270,6	3,00	5,00	119,85	-2,00	79,50	10,01
440	1381,985	1623,6	27,5	30,00	241,615	2,50	17,48	20,19
450	301,5	162,36	6,00	3,00	-139,14	-3,00	-46,14	-11,62
470	251,25	324,72	5,00	6,00	73,47	1,00	29,24	6,13
480	1934,735	2110,68	38,50	39,00	175,945	0,50	9,09	14,70
500	201	270,6	4,00	5,00	69,6	1,00	34,62	5,81
520	251,25	162,36	5,00	3,00	-88,89	-2,00	-35,37	-7,42
530	226,125	162,36	4,50	3,00	-63,765	-1,50	-28,19	-5,32
560	201	324,72	4,00	6,00	123,72	2,00	61,55	10,33
600	100,5	54,12	2,00	1,00	-46,38	-1,00	-46,14	-3,87
620	979,875	974,16	19,50	18,00	-5,715	-1,50	-5,83	-0,47
Баланс	5025	5412	452,41	442,26	1196,68	-	-	-

Коефіцієнтний аналіз

1. Показники майнового стану

Коефіцієнт зносу основних засобів

;

Коефіцієнт оновлення основних засобів

Частка оборотних виробничих коштів

Коефіцієнт мобільності активів

За показниками майнового стану можемо зробити наступні висновки: рівень фізичного та морального зносу становить на початок періоду 17%, на кінець періоду 18%. Коефіцієнт оновлення основних засобів показує, що вартість основних фондів збільшилась на 7% у порівнянні з даними на початок та на кінець періоду. Частка мобільних виробничих фондів у валюті балансу складає 39% на початок періоду та 45 % на кінець періоду. Коефіцієнт мобільності активів виявив, що на одиницю необігових коштів припадає 88% обігових на початок та 114% на кінець періоду.

2. Показники ділової активності

Коефіцієнт оборотності обігових коштів

Коефіцієнт оборотності запасів

Період обороту запасів (днів)

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

За даними розрахунків, робимо такі висновки: на одиницю обігових коштів припадає 0,46 виручки на початок періоду та 0,5 на кінець періоду; кількість оборотних коштів, інвестованих у запаси становить 0,65 на початок періоду та 0,48 на кінець періоду; період обороту запасів, протягом якого запаси трансформуються в кошти дорівнює 561 день на початок періоду та 760 днів на кінець періоду; на початок періоду виручка перевищує середню дебіторську заборгованість у 2,7 рази, а на кінець періоду у 3 раз.

3. Показники рентабельності

Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком

Рентабельність власного капіталу

Рентабельність реалізованої продукції

Період окупності власного капіталу

На одиницю інвестованих в активи коштів припадає 8% чистого прибутку на початок періоду та 11% на кінець періоду. На одиницю власного капіталу припадає 22% прибутку на початок періоду та 29% прибутку на кінець періоду. На одиницю виручки припадає 44% чистого прибутку на початок періоду та 52% на кінець періоду. Період окупності власного капіталу дорівнює 4,29 років на початок періоду та 3,50 років на кінець періоду, що показує позитивні тенденції в діяльності підприємства, тобто період, за який кошти інвестовані в активи будуть компенсовані чистим прибутком, зменшується.

4. Показники фінансової стійкості

Показник власних обігових коштів

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)

Показник фінансової стійкості

Показник фінансового левериджу

Оборотні активи, що фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов`язань дорівнюють 3690,13 на початок періоду та 4000,84 на кінець періоду. Частка запасів, тобто матеріальних виробничих активів у власних обігових коштах становить 5% на початок періоду та 3% на кінець періоду. Коефіцієнт фінансової незалежності характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобов`язання за рахунок власних активів і дорівнює 0,39 на початок періоду та 0,38 на кінець періоду. Частка стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі становить на початок періоду 80% та 82% на кінець періоду. Залежність підприємства від довгострокових зобов`язань становить 98% на початок періоду та 102 % на кінець періоду.

5. Показники ліквідності (платоспроможності)

Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття)

Коефіцієнт швидкої ліквідності

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Коефіцієнт поточної ліквідності, характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року і дорівнює 2,04 на початок періоду та 2,51 на кінець періоду. На одиницю термінових боргів припадає 1,003 одиниць найбільш ліквідних активів на початок періоду та 1,16 одиниць на кінець періоду. Готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість становить 38 % на початок періоду та 29 % на кінець періоду.

Проаналізуємо ймовірність банкрутства на основі наступних моделей.

Інтегральна модель Е. Альтмана (1968р.) має такий вигляд:

Z_A = 1,2Х₁ + 1,4Х₂ + 3,3Х₃ + 0,6Х₄ + 1,0Х₅

де Х₁ = оборотний капітал / сума активів;

Х₂ = нерозподілений прибуток / сума активів;

Х₃ = операційний прибуток / сума активів;

Х_{4 =} ринкова вартість акції / позиковий капітал;

Х₅ =обсяг продажу (виручка) / сума активів.

Z_{A поч} = 1,2*0,39 + 1,4*0,05 + 3,3*0,09 + 0,6*0,68 + 1,0*0,26 = 1,5

Z_{A кін} = 1,2*0,45 + 1,4*0,03 + 3,3*0,11 + 0,6*0,79 + 1,0*0,27 = 1,68

Граничне значення показника дорівнює 2,675

Модель Ліса:

Z_Л = 0,063Х₁ + 0,092Х₂ + 0,057Х₃ + 0,001Х₄

де Х₁ = оборотний капітал / сума активів;

Х₂ = прибуток від реалізації / сума активів;

Х₃ = нерозподілений прибуток / сума активів;

Х_{4 =} власний капітал / сума активів;

Z_{Л поч} = 0,063*0,39 + 0,092*0,13 + 0,057*0,05 + 0,001*0,39=0,039

Z_{Л кін} = 0,063*0,45 + 0,092*0,16 + 0,057*0,03 + 0,001*0,38=0,045

Граничне значення показника 0,037, тобто підприємство має задовільний фінансовий стан, та є платоспроможним.

Тест на ймовірність банкрутства Таффлера:

Z_Т = 0,03Х₁ + 0,13Х₂ + 0,18Х₃ + 0,16Х₄

де Х₁ = прибуток від реалізації / короткострокові зобов`язання;

Х₂ = оборотні активи / короткострокові зобов`язання;

Х₃ = короткострокові зобов`язання / сума активів;

Х₄ = виручка від реалізації / сума активів;

Z_{Т поч} = 0,03*1,05 + 0,13*2,04 + 0,18*0,19 + 0,16*0,26 = 0,37

Z_{Т кін} = 0,03*1,15 + 0,13*2,51 + 0,18*0,18 + 0,16*0,27 = 0,43

Значення показника є більшим 0,3, з чого можемо зробити висновок, що підприємство має добрі довгострокові перспективи.

Модель Спрінгейта має такий вигляд:

Z_С = 1,03Х₁ + 3,07Х₂ + 0,66Х₃ + 0,4Х₄

де Х₁ = робочий капітал / активи;

Х₂ = прибуток до сплати відсотків і податку / активи;

Х₃ = прибуток до сплати відсотків і податку / короткострокові зобов`язання;

Х₄ = виручка від реалізації / сума активів;

Z_{С поч} = 1,03*0,39 + 3,07*0,06 + 0,66*0,35 + 0,4*0,26=0,92

Z_{С поч} = 1,03*0,45 + 3,07*0,1 + 0,66*0,55 + 0,4*0,27=1,24

Отримані значення показника перевищують граничне значення (0,862),з чого можемо зробити висновок про добрий фінансовий стан підприємства.

Згідно з проведеними розрахунками розглянуте підприємство має гарний фінансовий стан, аналіз ймовірності банкрутства на основі моделі Ліса, Спрінгейта та тесту Таффлера показав, що підприємство є платоспроможним. Показники фінансової стійкості дають можливість зробити висновок про високу ступінь незалежності підприємства від зовнішніх джерел.