Моделі антисипативного управління складними економічними системами

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 08.00.11 - математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

УДК 338.24:004.942

МОДЕЛІ АНТИСИПАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ СКЛАДНИМИ ЕКОНОМІЧНИМИ СИСТЕМАМИ

Руденський Роман Анатолійович

Донецьк - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної кібернетики Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий консультант:

доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Лисенко Юрій Григорович, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економічної кібернетики (м. Донецьк).

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Благун Іван Семенович, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економічної кібернетики (м. Івано-Франківськ);

доктор економічних наук, професор Заруба Віктор Яковлевич, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економічної кібернетики та маркетингового менеджменту, декан факультету економічної інформатики та менеджменту (м. Харків);

доктор економічних наук, доцент Ляшенко Олена Ігорівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної кібернетики (м. Київ).

Захист відбудеться 22 грудня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.01 за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198-а, великий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розісланий 20 листопада 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.С. Овечко

Анотації

Руденський Р.А. Моделі антисипативного управління складними економічними системами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.11 - математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці. Донецький національний університет, Донецьк, 2009р.

Запропоновано методологію антисипативного управління складними економічними системами, яка забезпечує узгодження процесів, методів і цілі антисипативного управління.

На концептуальному рівні виділено об'єкти системи антисипативного управління і ідентифіковано їх взаємодії, що дозволило визначити задачі моделювання антисипативного управління.

Запропоновано процедуру класифікації слабких сигналів, яка включає засоби розпізнавання сигналів та ситуацій, оцінки причинно-наслідкових зв'язків "сигнал-ситуація" та вироблення управлінських реакцій.

Запропоновано моделі антисипативного управління виробничих систем, зокрема, управління витратами, оцінки маркетингового потенціалу підприємства і проектного управління процесами контролю реалізації управлінських рішень.

Для невиробничих систем розроблено моделі бюджетного процесу регіону і оцінки його податкового потенціалу; а також методи оцінки фінансової стійкості банків і моделювання антисипативного управління страховою компанією. управління економічний антисипативний

На інструментальному рівні досліджено питання інформаційного забезпечення систем антисипативного управління, в тому числі досліджено питання розробки та впровадження системи ключових показників і систем підтримки прийняття рішень, розроблено метод синтезу системи антисипативного управління.

Ключові слова: складні економічні системи, антисипативне управління, слабкі сигнали, моделювання, синтез систем управління, управління витратами, маркетинговий потенціал, податковий потенціал, система ключових показників, система підтримки прийняття рішень.

Руденский Р.А. Модели антисипативного управления сложными экономическими системами. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.00.11 - математические методы, модели и информационные технологии в экономике. Донецкий национальный университет, Донецк, 2009 г.

В диссертационной работе приведены результаты исследования проблем антисипативного управления сложными экономическими системами как подхода к управлению, позволяющему повысить его эффективность в условиях неопределенности и динамичности внешней среды. Идентифицированы основные проблемы традиционных систем управления. Показана необходимость развития антисипативных качеств систем управления для обеспечения эффективности процессов принятия и реализации управленческих решений.

Экономическая система, функционирование и взаимодействие подсистем в которой характеризуется непредсказуемостью реакций, индивидуальным целеполаганием, ассиметрией информации, многообразием форм и способов взаимодействий является сложной с точки зрения управления. Установлено, что повышение сложности систем управления в экономике связанное с ростом многообразия форм и способов взаимодействия ведет к повышению размерности пространства возможных состояний объектов управления и, соответственно, пространства принятия управленческих решений. Однако, экстенсивный путь повышения сложности управленческих задач, за счет увеличения их размерности имеет определенные границы роста.

Доказано, что предоставление автономии подсистемам позволяет распределять сложность взаимодействий элементов системы между собой и с внешней средой между несколькими координационными центрами на различных уровнях иерархии, за счет чего происходит снижение размерности задач управления и повышается адекватность и точность управления. При этом в процессе управления выделяются "ключевые подсистемы", что позволяет организовывать управление за счет координации деятельности ключевых подсистем.

Выполнена постановка задачи оптимального антисипативного управления, что позволило сформулировать цель системы антисипативного управления.

Предложена методология антисипативного управления сложными экономическими системами, которая обеспечивает согласованность процессов, методов и цели антисипативного управления.

Для реализации цели антисипативного управления на концептуальном уровне выделены объекты системы антисипативного управления и идентифицированы их взаимодействия, что позволило определить задачи моделирования антисипативного управления.

Предложена процедура анализа слабых сигналов, которая включает в себя средства распознавания сигналов, распознавания ситуаций, оценки причинно-следственных связей "сигнал-ситуация" и выработки управленческих реакций по слабым сигналам.

Предложены модели антисипативного управления производственными системами, в частности, модель управления затратами и оценки маркетингового потенциала предприятия и проектного управления процессами контроля реализации управленческих решений.

Для непроизводственных систем разработаны модели бюджетного процесса региона и оценки его налогового потенциала; а также методы оценки финансовой устойчивости банков и моделирования антисипативного управления страховой компанией.

На инструментальном уровне исследованы вопросы информационного обеспечения систем антисипативного управления, в том числе исследованы вопросы разработки и внедрения системы ключевых показателей и систем поддержки принятия управленческих решений, предложен метод синтеза системы антисипативного управления.

Ключевые слова: сложные экономические системы, антисипативное управление, слабые сигналы, моделирование, синтез систем управления, управление затратами, маркетинговый потенциал, налоговый потенциал, система ключевых показателей, система поддержки принятия решений.

Rudensky R.A. Models of anticipative control of complex economic systems. - Manuscript.

Thesis on competing scientific degree of doctor of economic science by specialty 08.00.11 - mathematic methods, models and information technologies in economics. Donetsk national university, Donetsk, 2009.

Methodology of anticipative control of complex economic systems that provides correspondence of processes, methods and goal of anticipative control is proposed.

On conceptual level the objects of anticipative control system were defined and their interactions were identified. It allowed to reveal tasks of anticipative control modelling.

A procedure of weak signals classification was offered. The procedure includes means of signals and situations revelation, cause-effects of the type "signal-situation" estimation and managerial decisions making.

Models of anticipative control for production systems were proposed. In particular, costs management, marketing potential measurement and project management of the managerial decision implementation control.

For nonproductive systems models of regional budgeting process and tax potential estimation were proposed; methods of financial stability estimation for banks and anticipative control for insurance company were developed.

On the instrumental level informational support system of anticipative control was developed including key indexes system development and decision support system stricture design. Method of anticipative control system synthesis is developed.

Key words: complex economic systems, anticipative control, weak signals, modelling, control systems synthesis, cost management, marketing potential, tax potential, key indexes system, decision support system.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Особливістю розвитку ринкової економіки України є високий рівень невизначеності та нестабільності, що проявляється у частій зміні тенденцій розвитку як економіки в цілому, так і окремих її галузей. Так, якщо у 2003-2004 роках зростання промислового виробництва було досить швидким і складало 15,8% і 12,5% відповідно, то вже в 2005-2006 роках воно дещо уповільнилось і склало 3,1% і 6,2%; наступний 2007 рік знов характеризувався пришвидшенням (10,2%), тоді як в 2008 і за дев'ять місяців 2009 року взагалі спостерігався спад у 3,1% і 29,6% відповідно. Крім того, у 2009 році спостерігалося стрибкоподібне зростання долі збиткових підприємств на фоні майже шестирічної тенденції їх скорочення. При цьому, за попередніми даними Міністерства економіки України, у порівнянні з груднем 2008 року обсяг тіньової економіки у I кварталі 2009 року зріс на 7% та досяг 36%.

Однією з причин такого розвитку тенденцій є невідповідність інструментів та методів управління в сучасних складних економічних системах змінам, що відбуваються, для яких характерні динамізм, переривчастий характер, несподіване настання та слабка передбачуваність ефектів, що істотно знижує ефективність традиційних систем управління.

Проблеми управління складними економічними системами досліджено в роботах багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких в першу чергу слід відмітити роботи: Акоффа Р., Алимова О.М., Бакаєва О.О., Берсуцького Я.Г., Біра Ст., Буркинського Б.В., Буркова В.Н., Бусленка Н.П., Гейця В.М., Друкера П., Заруби В.Я., Лисенка Ю.Г., Месаровича М., Чумаченка М.Г.

Проблеми моделювання та прогнозування поведінки складних економічних систем досліджено в роботах Благуна І.С., Вітлінського В.В., Вовка В.М., Гузя М.Г., Забродського В.А., Лепи М.М., Ляшенко О.І., Петренка В.Л., Порохні В.М., Приснякова В.Ф., Пушкаря О.І., Румянцева М.В., Сергєєвої Л.Н., Сидорової А.В., Тимохина В.М., Черняка О.І. та інш.

Однак, в силу зростання динамічності зовнішнього середовища використання та розвиток виключно інструментів прогнозування стає недостатнім. У зв'язку з цим, у сучасних умовах особливістю адаптації підприємств є не реагування на поточні зміни, а упередження цих змін у зовнішньому оточенні шляхом зміни власного стилю поведінки. Ідея використання у практиці управління попереджувальної управлінської реакції простежується в працях Друкера П., Ансоффа І., Градова О.П., Клебанової Т.С., Новікова Д.О.

Таким чином, динамізм та непередбачуваність зовнішнього середовища потребують перегляду філософії управління та переходу до моделі управління на основі системи прогнозування, яка дозволить генерувати завчасні, цілеспрямовані попереджувальні дії, що в теорії управління складними економічними системами одержало назву антиципації, наприклад, в роботах І. Ансоффа.

Однак, на методологічному рівні проблему моделювання антисипативного управління складними економічними системами в указаних роботах досліджено недостатньо.

Це потребує постановки та вирішення нової актуальної проблеми розробки методології та інструментів антисипативного управління, в першу чергу за рахунок застосування апарату економіко-математичного моделювання, у сполученні з організаційно-управлінськими методами та інструментами антисипативного управління для забезпечення максимальної готовності складних систем до змін зовнішнього та внутрішнього середовища, що обумовило актуальність даного дослідження, його мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках державних бюджетних робіт за планом наукових досліджень Донецького національного університету: "Моделювання динаміки виробничо-економічних систем" (Г-00/54, номер держреєстрації 0100U001971) (запропоновано комплекс моделей управління витратами в антисипативній системі управління, заснований на системі бюджетування; розроблено моделі та методи оцінки фінансового стану підприємств, засновані на використанні економіко-статистичних методів), "Моделювання логістичної системи підприємства" (Г-04-1/27, номер держреєстрації 0104U009167) (запропоновано моделі управління маркетинговим потенціалом підприємства в частині формування стратегії управління і кількісної оцінки маркетингового потенціалу), "Моделювання проектного управління складними економічними об'єктами" (Г-07/32, номер держреєстрації 0107U004650) (досліджено моделі і механізми реалізації проектного підходу в системі антисипативного управління в частині контролю реалізації управлінських рішень), "Кількісні методи дослідження складних економічних систем" (Г-07/31, номер держреєстрації 0107U004649) (розроблено методологічні основи моделювання антисипативного управління складними економічними системами; розроблено концепцію моделювання процесів антисипативного управління складними економічними системами; вдосконалено метод CAMEL оцінки стану фінансових установ за рахунок розробленої процедури відбору показників та їх згортки; розроблено моделі антисипативного управління для регіональних економічних систем в частині моделювання бюджетного процесу і оцінки податкового потенціалу регіону; розроблено механізм класифікації слабких сигналів для формування антисипативних управлінських рішень; визначено основні підсистеми і структуру інформаційної системи підтримки прийняття рішень (СППР), яка дозволяє оперативно вирішувати нові задачі, пов'язані з впровадженням моделей антисипативного управління).

Мета та завдання дослідження. Метою роботи є розробка методології та інструментів моделювання антисипативного управління складними економічними системами.

Для досягнення мети було поставлено та вирішено наступні завдання:

досліджено поняття складної економічної системи з точки зору управлінської діяльності;

проведено аналіз еволюції систем управління, управлінських задач та інструментів в економіці;

виявлено передумови розвитку та застосування антисипативного підходу до управління в умовах зростання динамічності складних економічних систем;

синтезовано структуру методології моделювання антисипативного управління складними економічними системами;

розроблено концепцію моделювання процесів антисипативного управління складними економічними системами, яка реалізує ідеї антисипативного управління;

розроблено моделі антисипативної системи управління витратами підприємства на основі ідей бюджетування;

запропоновано моделі управління маркетинговим потенціалом підприємства в частині формування стратегії управління та кількісної оцінки маркетингового потенціалу;

досліджено моделі та механізми реалізації проектного підходу в системі антисипативного управління в частині контролю реалізації управлінських рішень;

досліджено особливості моделювання антисипативного управління для фінансових компаній;

досліджено особливості моделювання антисипативного управління для бюджетного процесу регіональних економічних систем і оцінки податкового потенціалу регіону;

розроблено модель механізму класифікації слабких сигналів для формування антисипативних управлінських рішень;

визначено основні підсистеми та структуру інформаційної системи підтримки прийняття рішень (СППР), яка дозволяє оперативно вирішувати нові задачі, пов'язанні з впровадженням антисипативного управління.

Об'єктом дослідження є процеси управління у складних економічних системах в умовах нестабільного та динамічного зовнішнього середовища.

Предметом дослідження є економіко-математичні моделі, методи та інформаційні системи, орієнтовані на розпізнавання ситуацій та вироблення попереджувальних рішень, що забезпечують реалізацію антисипативних якостей системи управління.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою роботи стали сукупність принципів, прийомів наукового дослідження, загальнонаукових і спеціальних методів, використання яких обумовлено поставленою метою й завданнями дослідження. Отримані наукові результати базуються на використанні: методу наукових абстракцій й історичних аналогій для обґрунтування категоріального апарату, зокрема визначення складної економічної системи та антисипативного управління; системного підходу й логічного аналізу й синтезу при розробці методології та концепції реалізації антисипативного управління складними економічними системами; методу формалізації при побудові оцінки ефективності маркетингової стратегії підприємства; статистичних методів і методів економетрики в процесі розробки моделей оцінки податкового потенціалу регіонів; методів економіко-математичного моделювання, зокрема стохастичного програмування при побудові моделі управління витратами, методів кластерного аналізу й Марківські процеси для процедури визначення маркетингового потенціалу; теорії побудови інформаційних систем і систем підтримки прийняття рішень при обґрунтуванні структури й складу основних підсистем і структури системи підтримки прийняття рішень (СППР), при розробці методу синтезу систем управління складними економічними системами; методи проектного управління, методи фінансового аналізу і управління підприємствами для формування системи ключових показників.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше:

дано визначення категорії антисипативного управління, яке засновано на кібернетичному підході до управління;

розроблено методологію моделювання антисипативного управління складними економічними системами, яку засновано на узагальненні загальнонаукових підходів до організації управлінської діяльності, що дозволило сформулювати логічно-впорядковану структуру процесів та відповідних методів антисипативного управління складними економічними системами та підвищити ефективність систем управління в нестабільних економічних умовах;

розроблено концепцію моделювання процесів антисипативного управління складними економічними системами, яка реалізує основні положення запропонованої методології й заснована на ідеях об'єктно-орієнтованого підходу, що дозволило визначити основні об'єкти та їх взаємодії, а також інструментальні засоби, що забезпечують реалізацію цих взаємодій, і підвищити ефективність використання методів економіко-математичного моделювання в антисипативному управлінні;

модель механізму класифікації слабких сигналів, засновану на використанні процедур інформаційного аналізу слабких сигналів, що дозволяє формувати бази знань сигналів, правил їх інтерпретації та ситуацій для розробки антисипативних управлінських рішень, а також скоротити час управлінської реакції на зміни умов функціонування й знизити витрати на управління;

Одержало подальшого розвитку:

система принципів моделювання процесів антисипативного управління складними економічними системами, що заснована на узагальненні кібернетичних принципів управління, зокрема проведено їх адаптацію до задач антисипативного управління;

моделі механізмів реалізації проектного підходу в системі антисипативного управління, засновані на використанні методу опорних точок для оптимізації процесів контролю реалізації управлінських рішень, що дозволяє знизити витрати на контроль реалізації управлінських рішень при збереженні його якості;

моделі управління маркетинговим потенціалом підприємства в частині формування стратегії управління та кількісної оцінки маркетингового потенціалу, засновані на представленні поведінки споживачів як Марківського процесу, що дозволяє підвищити точність його оцінки за рахунок визначення поведінки груп споживачів на ринку;

моделі антисипативного управління для регіональних економічних систем в частині моделювання бюджетного процесу та оцінки податкового потенціалу регіону, засновані на використанні інформаційних систем та методів економетрики для оцінки ситуацій розвитку в бюджетно-податковій сфері, що дозволяє підвищити точність планування доходів бюджетів;

структура інформаційної системи підтримки прийняття рішень (СППР), яка дозволяє оперативно вирішувати нові задачі, пов'язані з впровадженням моделей антисипативного управління та знизити управлінські витрати.

Удосконалено:

комплекс моделей управління витратами в антисипативній системі управління, заснований на системі бюджетування, в якому здійснено постановку задачі управління витратами як задачі стохастичного моделювання та забезпечено її зв'язок з системою бюджетів складної економічної системи, що дозволяє оптимально розподіляти фінансові ресурси підприємства між підрозділами для зниження витрат в умовах невизначеності;

моделі та методи оцінки фінансового стану підприємств, засновані на використанні економіко-статистичних методів, які дозволяють визначати динамічний норматив, що, в свою чергу, допомагає ідентифікувати стан розвитку підприємства і визначати напрями ефективного розвитку;

вдосконалено метод CAMEL оцінки стану фінансових установ, зокрема, розроблено процедуру відбору показників та їх згортки, яка заснована на адаптації критеріїв прийняття управлінських рішень, а також запропоновано модель визначення інтегральних рангів, що підвищує їх об'єктивність і узгодженість.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані в роботі моделі управління витратами, модель оцінки маркетингового потенціалу підприємств, підходи до аналізу та визначення податкового потенціалу регіонів, методи оцінки фінансового стану підприємств та запропонована структура СППР складають основу для прийняття управлінських рішень і дозволяють реалізувати антисипативні властивості систем управління складними економічними об'єктами. Запропоновані комплексні економіко-математичні моделі дозволяють підвищувати швидкодію, обґрунтованість й ефективність прийнятих управлінських рішень.

Розроблені моделі і методи становлять універсальний методологічний базис для побудови систем антисипативного управління, що вирішують практичні задачі управління складними економічними системами.

Наукові результати, що мають прикладний характер, знайшли практичне застосування в діяльності ВАТ "Дружківський завод металевих виробів", Державній податковій адміністрації в м. Полтава, Українській гірничо-металургійній компанії, ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України". Очікуваний економічний ефект склав близько 2 млн. грн. що підтверджено відповідними актами.

Особистим внеском здобувача є сформульовані й обґрунтовані наукові положення, висновки й рекомендації щодо вирішення проблеми моделювання антисипативного управління складними економічними системами. Дане дослідження є індивідуальною науковою працею. У дисертації використано особисті наукові ідеї й розробки, у тому числі й ті, що викладено у спільних друкованих працях.

Апробація результатів дисертації.

Основні ідеї, положення і висновки дисертації доповідались і обговорювались на науково-методичних і науково-практичних конференціях, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції "Управління підприємствами: проблеми та шляхи їх вирішення" (Донецьк, 2003 р.); VIII Всеукраїнській науково-методичній конференції "Проблеми економічної кібернетики" (м. Алушта, 2003 р); Міжнародній науково-практичній конференції "Управління підприємствами: проблеми та шляхи їх вирішення" (Донецьк, 2005р.); Х Всеукраїнській науково-методичній конференції "Проблеми економічної кібернетики" з нагоди 40-ї річниці "Економічної кібернетики" в Україні (м. Київ, 15-17 вересня 2005р.); ХІ Всеукраїнській науково-методичній конференції "Проблеми економічної кібернетики" (м. Алушта, смт. Партеніт, 4-6 жовтня 2006 р.); ХІI Всеукраїнській науково-методичній конференції "Проблеми економічної кібернетики" (м. Львів, 3-5 жовтня 2007 р.); підсумковій науковій конференції Донецького національного університету за період 2005-2006 рр.: економічна кібернетика (м. Донецьк, 2007 р.); ХІII Всеукраїнській науково-методичній конференції "Проблеми економічної кібернетики" (м. Алушта, смт. Партеніт, 2-4 жовтня 2008 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 35 праць (1 індивідуальна монографія, 1 монографія у співавторстві, 25 статей у фахових виданнях, 8 тез у збірниках матеріалів конференцій) загальним обсягом 62,3 д.а., з яких автору належить 36,9 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел з 307 найменувань та 4 додатків.

Роботу викладено на 332 сторінках тексту, матеріал дисертації ілюструють 57 рисунків та 21 таблиця.

Основні положення дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено об'єкт і предмет, відображено наукову новизну та практичну значимість одержаних результатів і розроблених рекомендацій.

В першому розділі "Теоретико-методологічні основи антисипативного управління складними економічними системами" досліджено причини появи та способи прояв складності в економічних системах. Дано визначення поняття складної економічної системи як системи, складної для управління. Дано визначення категорії "антисипативне управління". Проведено аналіз проблем моделювання в системах антисипативного управління. На теоретико-методологічному рівні виконано постановку задачі антисипативного управління складними економічними системами. Синтезовано методологію моделювання процесів антисипативного управління складними економічними системами.

Проведений аналіз дозволив зробити висновок, що проблеми управління економічними системами обумовлено наступними причинами:

Причина 1. Непередбачуваність реакцій системи та її підсистем на керуючі впливи.

Причина 2. Індивідуальне цілепокладання окремих агентів системи та пов'язана з цим необхідність координації загальносистемних та індивідуальних цілей.

Причина 3. Різноманітність форм і способів взаємодій підсистем.

Причина 4. Можливість кожної підсистеми функціонувати з мінливою продуктивністю, не доводячи всю систему до відмови.

Причина 5. Складність, динамізм та невизначеність зовнішнього середовища.

Причина 6. Асиметрія інформації щодо стану керованих підсистем та зовнішнього середовища, що призводить до неправильної ідентифікації їх станів або інтерпретації цієї інформації.

Аналіз причин 1-6 дозволив ввести наступні визначення.

Визначення 1.1. Складною економічною системою є економічна система, функціонування та взаємодія підсистем в якій характеризується непередбачуваністю реакцій, індивідуальним цілепокладанням, асиметрією інформації, різноманітністю форм і способів взаємодій.

Наслідок 1 Складна економічна система є складною з точки зору управління.

Наслідок 2 Підвищення складності систем управління в економіці, пов'язане зі зростанням різноманіття форм і способів взаємодії, веде до підвищення розмірності простору можливих станів об'єктів управління і, відповідно, простору прийняття управлінських рішень. Однак, екстенсивний шлях підвищення складності управлінських задач за рахунок збільшення їх розмірності має визначені межі росту.

Наслідок 3 Конфлікт цілей на різних рівнях ієрархії економічних систем веде до зниження ефективності реалізованого рішення за рахунок невідповідності умов прийняття та реалізації рішень.

Наслідок 4 Невизначеність та непередбачуваність реакцій потребують на етапі підготовки рішення враховувати можливі відхилення в процесі його реалізації, що знижує точність управління.

Наслідок 5 Складна економічна система є абстрактним уявленням про складний економічний об'єкт.

Наслідки з визначення 1.1. дозволяють сформулювати наступне твердження:

Твердження 1.1. Представлення автономії підсистемам дозволяє розподіляти складність взаємодій елементів системи між собою та з зовнішнім середовищем між декількома координаційними центрами на різних рівнях ієрархії, за рахунок чого відбувається зниження розмірності задач управління та підвищується адекватність та точність управління складними економічними об'єктами.

Таким чином, для боротьби зі складністю систем пропонується використовувати явище самоорганізації в процесі координації взаємодій по "ключовим" підсистемам. Також необхідно виходити з того, що точні стани підсистем визначати недоцільно. Замість цього пропонується виділяти множини найбільш ймовірних станів та процес управління будувати таким чином, щоб забезпечувати його багатоваріантність та максимальну готовність системи до кожного з виділених станів, що можна сформулювати як принцип необхідної та достатньої адекватності моделі об'єкту.

Визначення 1.2. Антисипативним управлінням називається управління, засноване на таких станах елементів складної системи і зовнішнього середовища, які ще не наступили, але є очікуваними.

Таким чином, визначенням 1.2. вводиться нова категорія в теорію управління складними економічними системами.

Наслідок з визначення 1.2. Через те, що управлінські реакції формуються з урахуванням різних варіантів розвитку системи та її середовища, вони повинні забезпечувати одержання ліпшого стану системи у сенсі всіх ймовірних станів середовища.

Наслідок з визначення 1.2. дозволяє сформулювати твердження 1.2: оптимальні управлінські реакції в системі антисипативного управління повинні задовольняти наступній умові:

Визначення 1.3. Метою системи антисипативного управління є підвищення рівня "готовності системи управління складним економічним об'єктом" до появи та розвитку несподіваних подій, як негативного характеру, так і пов'язаних з новими позитивними можливостями.

Введене визначення 1.3 потребує уточнення поняття "готовності системи". Під готовністю системи розуміється такий її стан, який характеризується наявністю готового управлінського рішення, у вигляді плану дій, організаційних та ресурсних можливостей для його реалізації в умовах настання невизначених подій.

Визначення 1.3. дозволяє сформулювати принципи антисипативного управління складними економічними системами.

Принцип 1. Керованість - здатність системи змінювати структуру відповідно з новими задачами та умовами функціонування.

Принцип 2. Забезпеченість - здатність забезпечити кадровими, фінансовими, матеріальними та іншими ресурсами необхідні зміни.

Принцип 3. Готовність - наявність готового рішення, бази рішень або моделі та механізму синтезу рішень, адекватних умовам, що виникають.

Принцип 4. Адаптивність - здатність управлінського рішення змінюватися під впливом факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.

Принцип 5. Цілісність - підпорядкованість управлінських рішень єдиній меті функціонування економічної системи.

Таким чином, об'єктом дослідження методології антисипативного управління складними економічними системами є структура та логічна організація, які забезпечують внутрішню упорядкованість та узгодженість взаємодій в управлінській діяльності, а також сукупність методів, забезпечення єдності форми та способів їх застосування для вирішення логічно погодженого комплексу задач.

Для реалізації методології антисипативного управління пропонується синтезувати наступні системи, які забезпечують антисипативний характер процесу управління

- система ключових показників діяльності підприємства, метою впровадження якої є забезпечення керівників всіх рівнів необхідною інформацією в достатньому обсязі для оцінки ефективності обраної стратегії розвитку та ступеня досягнення певної місії за рахунок використання унікального набору показників для кожного рівня управління та впровадження різних методик аналізу цих показників;

- система аналізу слабких сигналів, яка дозволяє виявляти можливості та загрози розвитку системи по ранніх неточних ознаках, і на підставі чого розробляти превентивні управлінські реакції;

- інформаційно-аналітична система підтримки прийняття рішень, яка дозволяє приймати управлінські рішення на підставі накопиченого досвіду вирішення схожих проблем у минулому, а також за результатами проведення модельних експериментів;

- система проектного управління розвитком, яка дозволяє відслідковувати та координувати процеси реалізації управлінських рішень в системі антисипативного управління.

зовнішнього середовища, а застосування формалізованих процедур і методів економіко-математичного моделювання та нових інформаційних систем дозволяє зробити це управління універсальним, об'єктивним і ефективним.

У другому розділі "Концептуальні основи моделювання антисипативного управління складними економічними системами" на основі методології, розглянутої в р.1, наведено концепцію вирішення проблеми моделювання антисипативного управління складними економічними об'єктами. Зокрема, сформульовано та формалізовано вимоги до системи принципів і розвинено систему принципів моделювання антисипативного управління. Запропоновано авторську концепцію моделювання антисипативного управління складними економічними об'єктами, засновану на ідеях об'єктно-орієнтованого підходу. Досліджено методи реалізації запропонованої концепції.

Для обґрунтування та побудови системи принципів розробки концепції моделювання антисипативного управління, як і для будь-якої іншої системи управління, висувається низка вимог.

Таким чином, реалізація методології антисипативного управління дозволяє вийти на якісно новий рівень управління складними системами в умовах динамічного

Вимога 2.1. Кожен принцип повинен припускати наявність та вказувати на прояви причинно-наслідкового зв'язку між діями та результатами цих дій.

Вимога 2.2. Теоретичне судження повинно бути підтверджено емпіричними спостереженнями. Цю вимогу пропонується застосовувати на етапі затвердження принципів або включення в систему принципів. В такій постановці воно трансформується в умову, виконання якої є необхідним і достатнім для застосування того або іншого принципу:

Вимога 2.3. Для кожного принципу повинна бути зазначена сфера (область) застосування, що визначає умови, у яких він діє. Тобто, визначається, коли використовується той або інший принцип.

Вимога 2.4. Для кожного принципу повинен бути заданий суб'єкт або клас суб'єктів, що керуються у своїй діяльності цим принципом. Тобто, необхідно визначити, хто використовує той або інший принцип.

Узагальнюючи різні визначення принципів та їх зміст, надані для різних областей діяльності, сформульовано поняття принципу для моделювання антисипативного управління.

Визначення 2.1. У складних економічних системах принципи моделювання антисипативного управління являють собою правила й норми, що забезпечують таку організацію процесу моделювання антисипативного управління складною економічною системою, що сприяє досягненню мети антисипативного управління й виконання яких є економічно доцільним для всіх учасників системи.

Згідно з 2.1 визначено зміст основних принципів моделювання антисипативного управління з точки зору сформульованих вимог 2.1-2.4:

Принцип 2.1. Системне представлення. Теоретична гіпотеза міститься в тому, що явище може бути вивчено засобами моделювання тільки тоді, коли воно може бути представлене у вигляді певної системи або її частини. Цей принцип потребує розглядати явища в термінах елементів системи і її середовища та зв'язків між ними. Для моделювання явищ і процесів у системі антисипативного управління необхідно визначити межі системи та її середовища, елементи системи, зв'язки між ними.

Принцип 2.2. Гомоморфізм моделі об'єкту. Модель повинна відображати всі істотні властивості явищ і процесів. Цей принцип затверджує можливість вивчення всіх істотних властивостей процесів й явищ за результатами моделювання. Якщо модель не є гомоморфною, вона потребує доробки.

Наслідок 1 із принципу 2.2. Модель спрощує уявлення структури системи й характер взаємозв'язків її елементів, відтинаючи несуттєві зв'язки й елементи.

Наслідок 2 із принципу 2.2. Складність моделі в системі антисипативного управління визначається складністю описуваного об'єкту й необхідною досліднику точністю.

Принцип 2.3. Необхідна різноманітність. Вивчення складної системи не буде ефективним, якщо модель має недостатню власну складність поведінки. Вивчення складних систем здійснюється за допомогою опису їх у вигляді взаємодіючих підсистем і побудови моделей.

Принцип 2.4. Зворотний зв'язок. Якщо зворотний зв'язок не забезпечує (з причин завантаженості каналу, великого запізнювання, інформаційних перекручувань і т.п.) інформованість про ступінь адекватності моделі, то ефективність моделювання та всього управління різко знижується.

Принцип 2.5. Ковзне планування. Моделі в системі антисипативного управління повинні сприяти підвищенню ступеня динамічності управлінських рішень, їх пристосовності до мінливої кон'юнктури.

Принцип 2.6. Багатоваріантність. Для кожної ситуації в системі антисипативного управління повинно передбачатися декілька варіантів дії.

Принцип 2.7. Альтернативність. При моделюванні зовнішнього середовища необхідно розглядати декілька альтернативних стратегій її змінення.

В якості основних класів сутностей у процесі моделювання антисипативного управління складними економічними системами відповідно до кібернетичного підходу будемо виділяти

1. Об'єкт функціонування - організаційно й структурно обособлена частина складної економічної системи, для якої визначено систему правил, що регламентують внутрішні й зовнішні взаємодії, задані цілі функціонування й визначено ресурси й умови їх використання.

2. Середовище функціонування - сукупність зовнішніх по відношенню до об'єкту факторів, що впливають на його поведінку. Правила поведінки середовища не можуть мінятися об'єктом.

3. Управління - частина складної системи, що спонукає й забезпечує перехід об'єкту з одного стану в інший, тобто визначає поведінку об'єкту в умовах, визначених зовнішнім середовищем.

Для цілей моделювання в системі антисипативного управління розглянуто взаємодії позначених сутностей.

Застосування кількісних методів вимагає підготовки й використання якісної інформації. В зв'язку з цим, основною метою аналізу слабких сигналів є добування з них корисної інформації у вигляді закономірностей появи сигналів, законів їх розвитку й правил інтерпретації.

Таким чином, в процесі аналізу слабких сигналів будемо виходити з можливості виявлення їх зв'язку із заздалегідь визначеними ситуаціями й сценаріями розвитку зовнішнього й внутрішнього середовища підприємства.

Методи оцінки інформаційного зв'язку явищ і процесів, які засновано на ідеях виділення слабких сигналів через систему показників, дозволяють реалізувати антисипативні властивості систем управління складними економічними об'єктами. Ефект антисипації в цьому випадку полягає в ідентифікації ланцюжків наступного виду:

У третьому розділі "Моделі антисипативного управління виробничими системами" представлено моделі прикладних задач антисипативного управління виробничих економічних систем, у частині управління витратами й оцінки маркетингового потенціалу.

Постановка задачі управління витратами як задачі антисипативного управління дозволяє змістити акценти з області поточного в область перспективного планування й управління витратами, що в остаточному підсумку підвищить ефективність функціонування підприємства.

Використання концепції "чорного ящику" при побудові системи управління витратами дозволяє позбутися необхідності врахування складних технічних аспектів виробничого процесу та сконцентруватися на управлінських аспектах.

Основним інструментом контролю витрат у системі антисипативного управління пропонується використати метод бюджетування як засіб планування й контролю використання ресурсів. Підсистема, що реалізує цей метод, охоплює всі рівні управління, забезпечуючи зв'язок системи поточного планування з довгостроковими планами й стратегією розвитку підприємства.

Наступним кроком процедури побудови системи управління витратами є аналіз витрат підприємства в розрізі виділених центрів відповідальності, для цього проведено декомпозицію витрат відповідно до рівня ієрархії, на якому вони виникають.

Нехай - доход підприємства від виконання -го замовлення.

Оскільки одержання цього доходу і його використання на виконання замовлення й можливий розвиток системи - процес розподілений у часі, це повинне враховуватися й у відповідних моделях.

Кожному замовленню поставимо у відповідність систему ключових показників, інтерпретація значень яких дозволяє попереджати різні аспекти виконання замовлення, зв'язані як з одержанням доходів, так і з несенням витрат.

Нехай бюджет складається на деякий період планування , який розбивається на підперіоди, для кожного з яких виконується прогнозування показників. Нехай на підприємстві існує центрів відповідальності.

Визначення обсягів планованих типів витрат здійснюється на основі технологічних характеристик процесу виробництва.

Розглянемо формування бюджету прибутку й збитків. Прибуток або збиток -го центру відповідальності в -му періоді описується співвідношенням:

На основі бюджетів центрів відповідальності оцінюється бюджет підприємства в цілому. Загальний прибуток підприємства в -му періоді буде становити:

Надходження від реалізації в -му періоді:

Сукупні витрати в -му періоді, згруповані по типах витрат (потреба підприємства в ресурсах):

Одержана модель (6-10) дозволяє оцінити дохідну й видаткові частини бюджетів по виділених центрах відповідальності. Для вирішення задачі розподілу дефіцитного системного грошового ресурсу з блочно-діагональною структурою можна використати методи Данцига-Вульфа або Корнаї-Ліптака.

Порівняння даних показників з відповідними планованими показниками дозволяє визначити ступінь досягнення поставлених задач, визначити вузькі місця у виробничих витратах і виділити релевантні витрати для даного виду продукції й центру відповідальності.

Бюджети, одержувані в результаті вирішення задачі (6-10), є попередніми й дозволяють у середньому оцінювати й планувати роботу окремих підрозділів і підприємства в цілому. Однак, в умовах дії випадкових збурювань і динамічного зовнішнього середовища, планові й фактичні значення показників бюджетів можуть істотно розрізнятися. У цьому випадку боротьба з невизначеністю ситуацій шляхом збільшення виробничого, кадрового, фінансового або ресурсного потенціалу на практиці не дає позитивного ефекту. Тому необхідна розробка інструментарію, що дозволив би в процесі управління не боротися з невизначеністю, а ефективно функціонувати в умовах невизначеності.

Для таких цілей пропонується процес прийняття управлінських рішень реалізувати за допомогою двоетапної процедури, на першому етапі реалізації якої формуються попередні базові рішення, характерні для "стандартного" протікання виробничих процесів, а на другому етапі - приймаються рішення компенсаційного характеру, які відповідають нетиповому протіканню процесів у внутрішньому та зовнішньому середовищах.

Створення бази рішень для стандартних і нестандартних ситуацій дозволяє підвищити антисипативні можливості системи управління. При цьому попередні й компенсаційні рішення повинні бути узгоджені й забезпечувати мінімізацію сумарних витрат, що виникають в результаті їх реалізації.

Для забезпечення погодженості бюджетів фінансування базових і компенсаційних рішень на етапі попереднього планування необхідно передбачати формування компенсаційних фондів. При цьому джерела наповнення цих фондів, по суті, являють собою накладні витрати всіх нижчестоячих рівнів.

Таким чином, задача антисипативного управління витратами, заснована на методі бюджетування, може бути сформульована як двоетапна задача стохастичного програмування.

Умови збалансованості бюджетів у детермінованій постановці можна записати таким чином:

З урахуванням функціональної спеціалізації підрозділів підприємства, матриця є матрицею блочно-діагонального виду.

Для кожної такої нев'язки встановлюється штрафна функція , тоді задача полягає в мінімізації загального штрафу від реалізації всіх нев'язок:

З урахуванням задач (6) і (12), при умовах (11), (13), не негативності векторів й , обмеженості компенсаційних бюджетів і максимальної здійсненності виробничого плану одержуємо наступну двоетапну задачу стохастичного програмування:

Таким чином, використання методу бюджетування, орієнтованого на процес управління витратами, дозволить керівництву підприємства оптимально розподілити фінансові ресурси між центрами виникнення витрат.

В результаті впровадження системи антисипативного управління витратами підприємство одержить можливість якісного планування й контролю рівня й динаміки витрат і дозволить забезпечити керівництво підприємства актуальною інформацією про реальну собівартість окремих видів продукції й внутрішню ціну окремих послуг і проміжних продуктів.

З метою вдосконалювання маркетингової діяльності підприємств, їх ринкової орієнтованості, одержання можливостей залучення додаткових інвестицій необхідно оцінювати ефективність маркетингу, а також цілеспрямовано й своєчасно управляти їм.

Формальний опис задачі прийняття рішень задається у вигляді трійки , де - множина стратегій управління; - множина спільних станів середовища й об'єкта управління (середовища), при цьому кожний зі станів ; - оцінковий функціонал (матриця оцінкового функціонала), визначений на й приймаючий значення з , при цьому

.

Стани середовища , , задаються у вигляді де - сприятливі можливості зовнішнього середовища, які характеризуються впливом сильних і слабких сигналів зовнішнього середовища; - загрози зовнішнього середовища, які також характеризуються впливом сильних і слабких сигналів зовнішнього середовища; - сильні сторони підприємства, які характеризуються впливом сильних і слабких сигналів внутрішнього середовища підприємства; - слабкі сторони підприємства, які характеризуються впливом сильних і слабких сигналів внутрішнього середовища підприємства.

Відповідно до критерію Байєса, оптимальними стратегіями (або множиною оптимальних стратегій) є такі рішення, для яких математичне очікування оцінкового функціоналу досягає найбільшого можливого значення:

Цей критерій також враховує той випадок, коли максимум досягається на декількох стратегіях з .

Для моделювання взаємодій "середовище-об'єкт" поставлено й вирішено задачу оцінки маркетингового потенціалу. Модель вирішення цієї задачі дозволяє на підставі даних про обсяги продажів різним контрагентам уточнювати прогнози по місткості ринку за рахунок зміни внутрішньої структури на товарних ринках.

Нехай є динамічний ряд обсягів реалізації продукції по кожному з контрагентів:

Поведінка споживачів на ринку може бути представлена у вигляді Марківського процесу 1-го порядку, для чого повинна виконуватися наступна умова:

Задача полягає у визначенні таких значень елементів матриці ймовірностей переходів , які дозволили б якнайкраще описати розвиток спостережуваного процесу як Марківського.

Додатково накладаються обмеження на суму ймовірностей по стовпцях матриці:

Для Марківських процесів більш високих порядків система рівнянь і відповідний їй функціонал приймуть наступний вигляд:

Для зниження розмірності матриць ймовірностей переходів розроблено процедуру кластерного аналізу споживачів з наступним формуванням кластеризованих вибірок.

У четвертому розділі "Моделі антисипативного управління невиробничими системами" представлено моделі прикладних задач антисипативного управління невиробничих складних економічних систем. При цьому розглянуто задачі антисипативного управління фінансовими компаніями щодо моделювання стратегії розвитку й уточнення рейтингових оцінок та регіонами щодо оцінки податкового потенціалу й моделювання бюджетного процесу.

Важливим аспектом забезпечення ефективного функціонування й розвитку фінансових компаній є своєчасне виявлення проблем і різного роду ризиків та відповідна антисипативна реакція на них. Для реалізації антисипативних властивостей систем управління пропонується використати кількісний прогноз оцінки різних варіантів розвитку.

В роботі на прикладі страхової компанії розглянуто питання дослідження зовнішнього середовища й оцінки готовності компанії до можливих змін. Наступним важливим аспектом оцінки життєздатності фінансової компанії є комплексний аналіз її внутрішнього стану. Для цих цілей досліджено й удосконалено методику оцінки фінансового стану банку CAMEL.

Запропоновано критерії формування інтегральної рейтингової оцінки із часткових оцінок на основі критеріїв Вальда, Севіджа, Гурвиця, Лапласа й Ходжа-Лемана

Також пропонується послідовно застосовувати різні критерії. Після цього серед різних варіантів упорядкування банків вибрати або той, який дає найбільш погоджені оцінки, або побудувати нове упорядкування, яке буде максимально погодженим з усіма отриманими раніше.