Облік та аналіз ефективності виробництва молока

Значним резервом підвищення прибутковості є інтенсифікація виробництва. Під інтенсифікацією молочного скотарства можна розуміти такий розвиток (процес) виробництва, що ґрунтується на якісному вдосконаленні всіх його компонентів і передбачає збільшення обсягу виробництва молока, поліпшення його якості та зростання прибутковості. Відправною точкою в аграрних підприємствах має бути раціональна інтенсифікація молочного скотарства на інноваційній основі, яка розглядається як практичне впровадження у виробництво інновацій, націлене на досягнення й підвищення прибутковості виробництва високоякісного товарного молока. Головна мета такої інтенсифікації полягає в тому, що підвищення рівня витрат на корову має забезпечувати не лише зростання їхньої продуктивності, а й ріст прибутковості виробництва молока, що передбачає реалізацію перспективних інноваційно-інвестиційних проектів реконструкції ферм, переобладнання корівників, використання прогресивних технологій, будівництво молочно-доїльних блоків [47, с. 72].

У сучасних умовах розвитку світової економіки науковці дедалі частіше застосовують математичні методи для оцінки та прогнозування економічних процесів. Тому створення економічно-математичних моделей, що кількісно виражають зв'язок між наявними ресурсами і отриманими на їх основі результатами виробництва є досить актуальним. З використанням економіко-математичного моделювання було визначено 5 чинників, які найбільш суттєво впливають на формування окупності витрат це: окупність витрат на виробництво продукції скотарства, умовне поголів'я ВРХ, середньодобовий приріст, удій молока на корову, виробничі витрати на умовну голову ВРХ та питома вага у структурі товарної продукції скотарства виручки від реалізації молока. На основі аналізу множинної лінійної регресійної моделі виявлено, що сучасні процеси позитивно впливають на зниження собівартості при одночасному зростанні цін реалізації продукції скотарства, а відповідно і на підвищення рівня окупності витрат на її виробництво. Не зважаючи на тісний взаємозв'язок концентрації та спеціалізації, повної відповідності між цими процесами не виявлено. Зустрічалися випадки, коли підприємства з високим ступенем спеціалізації мали невеликі розміри [49, с. 39].

На формування величини окупності витрат значний вплив справляє насамперед величина повної собівартості, що формується відповідно до загальної величини витрат і продуктивності тварин, і саме продуктивність тварин може розглядатися як фактор, що дає змогу зменшити собівартість одиниці продукції. Ціна реалізації і собівартість виробництва реалізованої продукції, безпосередньо впливаючи на формування окупності витрат, одночасно залежать від сукупної дії цілої низки чинників. У результаті проведених досліджень, було встановлено, що особливе значення щодо цього мають концентрація виробництва і рівень продуктивності корів, який слід розглядати як інтегральну характеристику рівня інтенсивності. Проведене дослідження засвідчило: в основі підвищення окупності витрат лежить підвищення продуктивності, яка (за одним винятком) зростала від однієї групи до іншої. До того ж зростання продуктивності впливало на окупність витрат, перш за все, через зниження собівартості [98, с. 135].

Показники економічної ефективності виробництва молока суттєво залежать від рівня витрат, адже з підвищенням витрат спостерігається лінійне зростання продуктивності тварин та собівартості молока. Сільськогосподарські підприємства, які витрачали на 1 гол. корів від 6000 до 9000 грн, мали високий рівень продуктивності, однак ці підприємства були збитковими й рівень окупності становив 0,978. Це доводить, що у підприємствах недостатньо уваги приділяється контролю за ефективним витрачанням ресурсів, а додатково отримана продукція від збільшення витрат на 1 гол. не є окупною. Тому основним завданням для підприємств із виробництва молока є оптимізація витрат шляхом розрахунку нормативів витрат живої та уречевленої праці. Побудова і подальший аналіз зв'язків між рівнем витрат і показниками доводить, що існує певний рівень витрат, за досягнення якого продуктивність тварин уже не збільшується, а собівартість, навпаки, зростає, рівень окупності знижується [14, с. 129 ].

І.С. Воронецька наголошує, що найбільш витратною складовою виробництва молока є система організації годівлі лактуючих корів. У собівартості молока частка цього сегмента досягає 60 %. Тому за допомогою математичної статистики, із залученням кореляційного і регресійного аналізу існує можливість відобразити й описати кількісні співвідношення між енергетичною цінністю раціону та собівартістю молока на основі емпіричних даних. Оцінка енергетичної поживності кормів для лактуючих тварин, здійснена на основі чистої енергії лактації, показала прямий кореляційний вплив на молочну продуктивність корів. А так наявність лінійної залежності вмісту чистої енергії лактації в добовому раціоні та добової молочної продуктивності корів дає змогу визначати собівартість 1 ц молока на основі лінійного рівняння регресії на перспективу відповідно з урахуванням кон'юнктурних змін на покупні кормові ресурси [10, с. 41 ].

Для підвищення ефективності виробництва молока, в першу чергу, необхідно вжити заходи щодо зменшення матеріально-грошових витрат на виробництво одиниці продукції. Для цього, за активною участю держави, необхідно здійснювати заходи з поглиблення спеціалізації й концентрації виробництва до раціональних розмірів, які для кожного підприємства мають відповідати економічним і природним умовам господарювання й забезпечувати прибутковість для розширеного виробництва.

Підвищення рівня продуктивності корів - головний фактор інтенсифікації молочного скотарства, що веде до зменшення витрат кормів на 1 ц молока, сприяє зниженню питомих витрат на корми, оплату праці й, як наслідок, зниженню виробничої собівартості продукції. Головним напрямком підвищення продуктивності корів має бути цілеспрямована селекційно-племінна робота з використанням сучасних методів, спрямована на створення високопродуктивних корів, максимально пристосованих до найменш затратних технологій виробництва молока. Раціональне й чітко сплановане розподілення кормових угідь, залежно від сформованого в господарстві стада й потреб тварин, повинно стати необхідною умовою у забезпеченні господарств власними кормами, а також сприятиме зниженню їх собівартості [100, с. 243 ].

1. Молочне скотарство - це важлива і невід'ємна галузь сільського господарства, ступінь розвитку якої є однією з ознак прогресу в розвитку сільськогосподарської сфери в цілому. Молочній галузі відводиться значна роль у забезпеченні населення молоком і молочною продукцією. Однак ринок молока та молокопродуктів країни характеризується скороченням поголів'я корів в господарствах всіх категорій, зменшенням обсягів виробництва молока, зростанням цін на продукцію, зменшенням рівня платоспроможності населення та, відповідно до цього кількості споживання молокопродуктів.

2. Важливе значення для підвищення ефективності виробництва молока має організація бухгалтерського обліку, який повинен забезпечувати одержання достовірної і вичерпної інформації для ефективного контролю за рівнем витрат. Удосконалення обліку виробництва молока є досить актуальним завданням, адже на основі даних бухгалтерського обліку приймаються стратегічні та оперативні управлінські рішення, які в подальшому будуть впливати на успішність діяльності підприємства.

3. Основними шляхами удосконалення обліку виробництва молока є удосконалення первинних документів за для швидшої обробки інформації працівниками бухгалтерії; документальне оформлення вартості гною, що дасть змогу збільшити рентабельність виробництва молока та сприяти розширеному відтворенню у галузі тваринництва; подальше застосування норм П(С)БО 30 «Біологічні активи» для відображення інформації про біологічні активи і про одержані в процесі їх біологічних перетворень додаткові біологічні активи й сільськогосподарську продукцію та розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

4. Основними напрямами підвищення ефективності виробництва молока є удосконалення державної політики щодо розвитку молочного скотарства, підвищення закупівельних цін на молоко, зниження собівартості виробництва молока, вибір раціонального способу утримання та доїння корів, а також покращення рівня їх годівлі.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ І ВИХОДУ МОЛОКА

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства та його фінансовий стан

Державне підприємство «Дослідне господарство «Кутузівка» Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України» (далі ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГПС НААНУ») засновано у 1961 році. Воно довгий час було підпорядковане Інституту тваринництва Української академії аграрних наук, а з 1.01.2011 року - підприємство знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні Національної академії аграрних наук України. ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГПС НААНУ» є племінним заводом з розведення ВРХ української чорно-рябої молочної породи та базою НААНУ для роботи по проведенню науково-дослідних пошуків та впровадження науково-технічних розробок у виробництво. За останні роки по виробничих показниках ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГПС НААНУ» займає перше місце в Харківському районі та призові місця в Харківській області. У 2002 році воно було нагороджене Почесною грамотою Президії НААНУ.

У 2007 році Президією НААНУ було прийнято рішення про збільшення фондів ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГПС НААНУ» за рахунок приєднання майна двох державних підприємств: «Україна Слобідська» та «Ім. Чапаєва» Харківського району.

Очолює підприємство Академік НААНУ, академік-секретар Інженерної академії України, член-кореспондент Міжнародної академії, доктор сільськогосподарських наук, професор Турчин Володимир Якович.

Господарство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки, фірмову назву, круглу печатку.

Метою діяльності підприємства є здійснення виробничо-господарської та іншої діяльності, націленої на отримання прибутку.

Предметом діяльності є:

виробництво та реалізація на території України високоякісної сільськогосподарської продукції, а також спорідненої продукції, продукції переробки, організація власної мережі реалізації продукції;

надання механізованими загонами послуг з обробітку ґрунту, внесення органічних добрив, засобів захисту рослин, збирання урожаю;

надання послуг із ремонту та технічного обслуговування автотракторної техніки;

купівля, збір, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції, сировини, вторинної сировини, напівфабрикатів, прийом її у населення, в т.ч. за готівку;

інші види діяльності, не заборонені чинним законодавством України.

ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГПС НААНУ» розташоване в східній частині Харківського району Харківської області. Знаходиться на відстані 9 км від обласного центру Харкова. Межі господарства розповсюджуються на село Кутузівка.

З приведених даних можна зробити висновки, що ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГПС НААНУ» знаходиться у високоефективній зоні. Під цим мається на увазі таке місцезнаходження господарства, котре забезпечує зручність реалізації продукції, закупки матеріально-технічних ресурсів. Відстань від залізничних доріг, районного і обласного центру, баз постачання та збуту, скорочення обсягів транспортних робіт і витрат на перевезення збільшують можливість вивозу продукції нетривалого зберігання та малорентабельної продукції. До того ж необхідно брати до уваги вид транспортних шляхів і - основне - покриття. В даній місцевості асфальтоване покриття, що збільшує швидкість та якість транспортування, зменшує при цьому знос транспортних засобів. Загальна площа сільськогосподарських угідь 8561 га, до складу яких входять 7386 га ріллі.

На землях ріллі в господарстві розташовані сівозміни: 2 - польові, 3 - овочеві, 3 - кормові та одна ґрунтозахисна. Невеликі роздрібні ділянки використовуються поза сівозміною. Кліматичні умови Харківського району сприяють вирощуванню зернових культур. Територія, на якій розташовано господарство, входить до складу центрального середньо-зволоженого агрокліматичного району Харківської області.

Географічне положення господарства обумовлює особливості землекористування, спеціалізацію. Господарство розташоване в лісостеповій зоні України. Клімат помірно-континентальний. Середньорічна температура становить +6,5 ⁰С. Сума опадів за період переходу температури повітря через 110 ⁰С складає 270-280 мм, а сума температури - 2700 ⁰С, що достатньо для вирощування основних сільськогосподарських культур.

В ґрунтах домінують чорноземи з середньою кількістю гумусу. В цілому природні умови господарства дають можливість успішно вирощувати озиму пшеницю, ячмінь, овес, горох, просо, соняшник, кукурудзу та інші сільськогосподарські культури.

Ґрунти чорноземні та дерново-піщані. Рівнини плавно переходять в пагорби. На вирівняних платформах та їх схилах розташовані потужні чорноземи. Рельєф господарства сприяє розвитку сільськогосподарського виробництва і дає можливість застосувати сільськогосподарську техніку.

Природні і економічні умови сприяють також розвитку тваринництва.

На основі даних річних звітів ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГПС НААНУ» за 2011-2013 рр. розрахуємо найважливіші економічні показники діяльності підприємства(табл. 2.1).

Аналіз даних таблиці 2.1 показує, що виробництво валової продукції сільського господарства у постійних цінах 2010 р. у 2011-2013 рр. поступово зростає. Так, в 2013 р. було вироблено валової продукції на суму 49233,5 тис. грн., що на 24,6% та 19,3% більше ніж у 2011 р. і 2012 р. відповідно. Значний приріст валової продукції було обумовлено насамперед стрімким зростанням обсягу валової продукції рослинництва, яка у 2013 р. становила 25568,7 тис.грн., що на 29,4% та 59,7% більше, ніж було у 2011 р. і 2012 р. відповідно.



Таблиця 2.1. Динаміка показників розміру і економічної ефективності інтенсифікації ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГПС НААНУ» за 2011-2013 роки

Показники	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2013 р. у % до
				2011 р.	2012 р.
Показники розміру підприємства
Валова продукція сільського господарства в постійних цінах 2010 р., тис.грн.	39517,6	41281,6	49233,5	124,6	119,3
у т. ч.: рослинництва	19766,7	16012,3	25568,7	129,4	159,7
тваринництва	19750,9	25269,3	23664,8	119,8	93,7
Товарна продукція в фактичних цінах реалізації, тис.грн.	32451,0	42883,0	44548,0	137,3	103,9
у т. ч.: рослинництва	7515,0	15118,0	14996,0	в 2 рази	99,2
тваринництва	24053,0	27143,0	28825,0	119,8	106,2
послуги в сільському господарстві	883,0	622,0	727,0	82,3	116,9
Площа сільськогосподарських угідь, га	8561,0	8561,0	8561,0	100,0	100,0
у т. ч.: рілля	7386,0	7386,0	7386,0	100,0	100,0
Середньорічна чисельність працівників, осіб.	236	238	306	129,7	128,6
Поголів'я тварин в перерахунку на умовну голову великої рогатої худоби, ум.гол.	2175	2232	2230	102,5	99,9
Витрати на виробництво продукції сільського господарства, тис.грн	63219,0	61672,0	54164,0	85,7	87,8
Середньорічна вартість основних і оборотних засобів, тис.грн.	35882,0	45318,0	47025,0	131,1	103,8
Середньорічна вартість основних засобів, тис.грн.	39646,0	40410,0	43418.0	109,5	107,4
Чистий прибуток, тис. грн	370,0	908,0	2412,0	у 6,5 р.	у 2,6 р.
Показники економічної ефективності інтенсифікації
Валова продукція в розрахунку на:	110,1	91,1	104,7	95,1	114,9
100 грн. основних і оборотних засобів, грн
-100 грн. поточних виробничих витрат, грн	62,5	66,9	90,9	145,4	135,8
1 середньорічного працівника, тис.грн.	167,4	173,5	160,9	96,1	92,8
Рівень рентабельності продажу продукції, %	1,1	2,8	21,9	20,8 в.п.	19,1 в.п.
Норма прибутку, %	1,0	2,6	17,0	16,0 в.п.	14,5 в.п.

Динаміка реалізації товарної продукції має такий же характер. Так, у 2013 р. було реалізовано продукції на суму 44548 тис.грн., що на 37,3% більше порівняно з 2011 р. і на 3,9% більше рівня 2012 р. Зростання товарної продукції характерне всім галузям підприємства, окрім послуг.

Склад трудових ресурсів підприємства характеризується високим рівнем кваліфікації спеціалістів, котрі приймають активну участь в сільськогосподарському виробництві. Значна частина працездатних робітників це молодь. Середньорічна чисельність працюючих у господарстві становить 306 осіб у 2013 р., що на 29,7% та 28,6% більше 2011 р. та 2012 р. відповідно.

Площа сільськогосподарських угідь протягом 2011-2013 років незмінна і становить 8561 га, з яких розорано 86%.

Крім того, із даних таблиці 2.1 ми бачимо, що у 2013 році порівняно з 2011 та 2012 роком середньорічна вартість основних і оборотних засобів зросла на 31,1% і 3,8% відповідно. Проте відмічається коливання чисельності поголів'я худоби, наявність якого в 2013 р. становить 2229,6 ум.гол., що на 2,5% більше 2011 р. проте на 0,1% менше рівня 2012 р.

Показники економічної ефективності інтенсифікації підприємства свідчать про неоднозначні зміни в його діяльності. Так, в 2013 р. порівняно із 2011 р., зменшується виробництво валової продукції в розрахунку: на 100 грн. основних виробничих і оборотних засобів - на 4,9%; зменшується продуктивність праці в розрахунку на 1 середньорічного працівника на 3,9%. На противагу цьому зріс обсяг валової продукції на 100 грн. поточних виробничих витрат зросла на 45,4% у 2013 р. відносно рівня 2011 р.

Рентабельність реалізованої продукції свідчить, що в 2013 р. на 1 грн. затрат підприємство отримало 21,9 коп. прибутку, тоді як у 2011 р. цей показник становив 1,1 коп. прибутку. Норма прибутку змінювалась паралельно рентабельності.

Зміни даних показників за 2011-2013 рр. свідчать про те, що збільшився вихід продукції на 1 грн. вкладених затрат підприємства, зріс прибуток на 1 грн. затрат та вартість основних та оборотних засобів, проте знизилась продуктивність праці. Тобто, підприємство раціонально використовує свої ресурси, але в недостатній мірі впроваджує досягнення науково-технічного прогресу та передового практичного досвіду, що в недостатній мірі покращує рівень його інтенсифікації.

Розглянемо питання відносно спеціалізації підприємства. Розмір підприємства тісно пов'язаний зі спеціалізацією. Економічний стан підприємств і регіонів значною, а інколи вирішальною мірою залежить від вибору галузей сільського господарства і їх поєднання, тобто від спеціалізації виробництва. Спеціалізація -- це не місцеве явище, притаманне лише окремим підприємствам, регіонам чи країнам. Уже багато років у світовому сільському господарстві простежується тенденція до поглиблення спеціалізації сільськогосподарського виробництва на всіх рівнях його організації. Все менша кількість підприємств і регіонів працює на принципі самозабезпечення, який раніше був домінуючим.

На сьогодні спеціалізація визначається по питомій вазі в структурі товарної продукції, обсяг якої аналізують не менш як за три роки. Основним показником є структура товарної продукції. Рівень спеціалізації найбільш чітко характеризується питомою вагою того чи іншого виду сільськогосподарської продукції в структурі товарної продукції. Для характеристики спеціалізації необхідно проаналізувати структуру товарної продукції сільського господарства. При цьому товарною вважається та продукція, яка реалізується переробним підприємствам, на ринку, покупцям і замовникам, працівникам підприємства і, по якій можна визначити результат від цієї операції.

Розглянемо табл. 2.2, де наведено структуру та динаміку товарної продукції ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГПС НААНУ» Харківського району Харківської області.

З даних табл. 2.2 видно, що в 2013 р. найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції має молоко 60,5%, що в абсолютному виразі становить 26948 тис. грн., тоді як у 2012 році цей показник становив 56%, а у 2011 р. - 66%. Друге місце займає зерно - 18,3% або 8156 тис. грн., що на 52,9% більше 2011 р., проте на 24% менше 2012 р.. В структурі реалізації зерна в 2012 р. найбільшу частку має реалізація озимої пшениці. Третє місце займає соняшник - 14,8% або 6595 тис. грн., що більше в 3 рази від 2011 р. і на 57,2% від 2012 р. Коливається питома вага вирощування ВРХ у ж.в., яка в 2013 році становить 4,2%, проти 6,4% і 7,1% у 2011 р. і 2012 р. відповідно. Решта товарної продукції має незначну питому вагу, що не перевищує 2%.

Таблиця 2.2. Структура та динаміка товарної продукції сільського господарства ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГПС НААНУ» за 2011-2013 роки

Галузі і види продукції	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2013 р. у % до
	тис.грн	%	тис.грн	%	тис.грн	%	2011 р	2012 р.
Рослинництво, всього	7515,0	23,2	15118,	35,3	14996,0	33,7	в 2 раз	99,2
Зерно:	5333,0	16,4	10729,0	25,0	8156,0	18,3	152,9	76,0
у т. ч: пшениця	3182,0	9,8	4667,0	10,9	7711,0	17,3	в 2,4 рази	165,2
Жито	-	-	960,0	2,2		-
кукурудза на зерно	2010,0	6,2	-	-	41,0	0,1	2,0	-
Ячмінь	36,0	0,1	4908,0	11,4	206,0	0,5	в 5,7 рази	4,2
Просо	105,0	0,3	-	-	38,0	0,1	36,2	-
Овес		-	194,0	0,5	160,0	0,4		82,5
Соняшник	2166,0	6,7	4194,0	9,8	6595,0	14,8	в 3 рази	157,2
Інша продукція рослинництва	16,0	0,0	195,0	0,5	245,0	0,5	в 15,3 рази	125,6
Тваринництво, всього	24053,0	74,1	27143,	63,3	28825,0	64,7	119,8	106,2
Вирощування ВРХ (в ж.в.)	2064,0	6,4	3043,0	7,1	1859,0	4,2	90,1	61,1
Вирощування свиней (в ж.в.)	480,0	1,5		-	-	-	-	-
Молоко	21409,0	66,0	240290	56,0	26948,0	60,5	125,9	112,1
Мед	10,0	0,0	-	-	-	-	-	-
Інша продукція тваринництва	90,0	0,3	71,0	0,2	18,0	0,0	20,0	25,4
Послуги в сільському господарстві	883,0	2,7	622,0	1,5	727,0	1,6	82,3	116,9
Разом	32451,0	1000	428830	100,0	44548,0	100,0	137,3	103,9



Отже, аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що господарство у 2013 році має молочний напрямок спеціалізації, з розвинутим виробництвом зерна.

Слід зазначити, що процес спеціалізації виробництва в сільськогосподарських підприємствах відбувається безперервно. Проте господарства істотно відрізняються за рівнем спеціалізації виробництва, який визначається частиною всіх товарних галузей і виражається коефіцієнтом спеціалізації.

Для визначення глибини спеціалізації розрахуємо коефіцієнти спеціалізації за даними про товарну продукцію ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГПС НААНУ» Харківського району Харківської області в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Розрахунок індексу спеціалізації в ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГПС НААНУ» за 2012-2013 роки

Вид продукції	2012 р.	2013 р.
	реалізація	пор. № по ПВ	2і 1	ПВ*(2і - 1)	реалізація	пор. № по ПВ )	2і 1	ПВ*(2і -1)
	тис. грн.	% (ПВ)				тис. грн.	% (ПВ)
Зерно	10729,0	25,0	2	3	75,1	8156,0	18,3	2	3	54,9
Соняшник	4194,0	9,8	3	5	48,9	6595,0	14,8	3	5	74,0
Інша продукція рослинництва	195,0	0,5	6	11	5,0	245,0	0,5	6	11	6,0
Яловичина	3043,0	7,1	4	7	49,7	1859,0	4,2	4	7	29,2
Молоко	24029,0	56,0	1	1	56,0	26948,0	60,5	1	1	60,5
Інша продукція тваринництва	71,0	0,2	7	13	2,2	18,0	0,0	7	13	0,5
Послуги в сільському господарстві	622,0	1,5	5	9	13,1	727,0	1,6	5	9	14,7
Разом	42883,0	100,0	х	х	249,9	44548,0	100,0	х	х	239,9
Коефіцієнт спеціалізації	К=100/ПВ(2і-1)	0,400	К=100/ПВ(2і-1)	0,417



Господарства з вузьким рівнем спеціалізації мають коефіцієнт до 0,20; з середнім - від 0,21 до 0,40; з високим - від 0,41 до 0,60. Коефіцієнт вище 0,6 мають підприємства з поглибленою спеціалізацією.

Таким чином, зважаючи на дані про структуру товарної продукції, можна зробити висновки, що розрахований коефіцієнт спеціалізації дорівнює 0,400 в 2012 р. та 0,417 у 2013р. Це свідчить про високий рівень спеціалізації у 2013 р. та середній у 2012 р.

При аналізі діяльності сільськогосподарського підприємства важливу роль відіграє його фінансовий стан. При цьому аналіз здійснюється за напрямками оцінки платоспроможності підприємства та ліквідності активів.

Одним з показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є його платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов'язання. Платоспроможність є зовнішнім проявом фінансового стану підприємства, зокрема, його стійкості.

Аналіз платоспроможності необхідний не тільки для підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансової діяльності, але і для зовнішніх інвесторів (банків). Перш ніж видавати кредит, банк повинний упевнитися в платоспроможності позичальника. Те ж повинні зробити і підприємства, що хочуть вступити в економічні відносини один з одним. Їм важливо знати про фінансові можливості партнера, якщо виникає питання про надання йому комерційного кредиту чи відстрочки платежу.

Доцільним буде розглянути показники на основі яких можна буде з'ясувати платоспроможність досліджуваного підприємства. Аналізують платоспроможність на основі даних про наявність у підприємства грошових коштів, запасів та інших активів, якими воно могло б розрахуватися зі своїми зобов'язаннями. Також враховують суми кредиторської заборгованості. І на основі цих даних визначають коефіцієнт платоспроможності. Всі ці дані наведені в таблиці 2.4.



Таблиця 2.4. Платоспроможність ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГПС НААНУ» за 2013 рік, тис.грн.

Показники	2013 р.	Відхилення (+,-)
	на початок року	на кінець року
Платіжні засоби
Гроші та їх еквіваленти	1157,0	632,0	-525,0
Готова продукція	11404,0	9049,0	-2355,0
Дебіторська заборгованість	1837,0	1340,0	-497,0
Разом платіжних засобів	14398,0	11021,0	-3377,0
Платіжні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	625,0	3652,0	+3027,0
Векселі видані	27,0	-	-27,0
Поточна кредиторська заборгованість	29479,0	23648,0	-5831,0
Інші поточні зобов'язання	39,0	34,0	-5,0
Разом платіжних зобов'язань	30170,0	27334,0	-2836,0
Коефіцієнт платоспроможності	0,477	0,403	-0,074
Перевищення: платіжних зобов'язань	15772,0	16313,0	541,0

Дані таблиці свідчать, що на кінець 2013 р. платіжні засоби підприємства зменшились і дорівнюють 11021 тис. грн., що на 3377 тис. грн. менше порівняно з початком року. Такій зміні сприяло зменшення готової продукції на 2355 тис. грн., грошей та їх еквівалентів на 525 тис. грн. та дебіторської заборгованості на 497 тис. грн.

Паралельно платіжним засобам, відбувається зменшення платіжних зобов'язань підприємства, які на кінець 2013 р. становлять 27334 тис. грн., що менше на 2836 тис. грн., порівняно з початком року. Це зменшення відбулось за рахунок зменшення поточної кредиторської заборгованості на 5831 тис. грн., векселів виданих на 27 тис. грн., інших поточних зобов'язань на 5 тис. грн. Проте за рахунок збільшення короткострокових кредитів банків зобов'язання зросли на 3027 тис. грн.

Вище наведені зміни зменшили коефіцієнт платоспроможності з 0,477 на початок 2013 року до 0,403 на кінець. Отримані значення коефіцієнта платоспроможності набагато нижчі за нормативне значення (К=1). Це говорить про те, що господарство є неплатоспроможним у 2013 році і здатне лише на 47,7% і 40,3% відповідно покрити поточні зобов'язання власними платіжними засобами.

Отже, господарство не здатне розрахуватися за своїми боргами без порушення свого нормального технологічного процесу. Надалі господарству потрібно більше уваги приділяти щодо збільшення платіжних засобів та зменшення платіжних зобов'язань, що покращить платоспроможність підприємства і надасть можливість у будь який момент погасити всі свої зобов'язання, не порушуючи технологічних і виробничих процесів.

При організації бухгалтерського обліку ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГПС НААНУ» керується Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» [16, c.14-26] від 16 липня 1999 р. зі змінами і доповненнями та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні, затвердженим Міністерством фінансів України. Відповідно до ст. 8 цього Закону ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГПС НААНУ» самостійно визначає свою облікову політику, зміст якої викладений в наказі «Про облікову політику». Згідно цього закону керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

В господарстві ведеться централізований облік. До бухгалтерії у встановлені строки здаються підрозділами первинні документи, де вони обробляються і групуються в реєстрах аналітичного і синтетичного обліку, а також складають звітність. Це дає змогу раціонально розподілити роботу між обліковими працівниками, відповідно до їх кваліфікації.

Правильна організація бухгалтерського обліку вимагає складання плану документообороту, який повинен визначати порядок оформлення документів, надходження їх до бухгалтерії, опрацювання, використання для записів в облікових регістрах та передачі в архів. Графік документообороту в господарстві розроблений, тим самим це дає змогу для своєчасного і якісного складання звітності.

Згідно з Наказом «Про облікову політику на підприємстві» бухгалтерський облік здійснюється за журнально-ордерною формою, з частковою автоматизацією за допомогою програми «Microsoft Excel».

Журнально-ордерна форма обліку ґрунтується на принципах систематизації і накопичення в хронологічному порядку даних первинних документів, що відображують господарські операції безпосередньо в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку.

Використовують також регістри аналітичного обліку - відомості, таблиці, книги і картки.

Наприкінці місяця підсумкові дані кредитових оборотів із журналів-ордерів переносять до Головної книги, в якій підраховують обороти по дебету кожного рахунка. Головну книгу використовують для узагальнення даних журналів-ордерів, взаємної перевірки зроблених записів по окремих рахунках і складання звітного балансу.

У Головній книзі відображають початкове сальдо, поточні обороти і сальдо на кінець звітного періоду (місяця, кварталу, року) по кожному синтетичному рахунку. За методом подвійного запису суми дебетових і кредитових оборотів, а також дебетових і кредитових сальдо мають бути відповідно між собою рівними. Головна книга відкривається на рік.

Для забезпечення правильного групування даних первинних документів у журналах-ордерах передбачено типову кореспонденцію за кредитом рахунків бухгалтерського обліку і наведено перелік показників, необхідних для складання періодичної та річної звітності. В журналах-ордерах, що призначені для синтетичного та аналітичного обліку, крім того, передбачено позиції аналітичного обліку.

Для узагальнення даних журналів-ордерів використовується Головна книга, у ній відображують залишки за рахунками, на яких вони були на початок місяця, поточні обороти і залишки на кінець місяця за відповідними синтетичними рахунками.

Отже, в Головній книзі записи здійснюють за дебетом рахунків у кореспонденції з кредитованими рахунками, в той час як у журналах-ордерах записи роблять за кредитом у кореспонденції з рахунками, котрі дебетуються, що забезпечує взаємний контроль показників.

Перевірку правильності записів до Головної книги здійснюють шляхом підсумку сум оборотів і залишків за усіма рахунками. Суми дебетових і кредитових оборотів та залишків повинні бути відповідно рівними. Головну книгу відкривають на рік, для чого на кожний синтетичний рахунок відводять окремий аркуш, а, за необхідності, за окремими рахунками - два аркуші.

Рис. 2.1. Схема Журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку

Значно полегшує ведення бухгалтерського обліку програма Excel, яка є однією з небагатьох програм, поширених серед рядових користувачів, що виправдовує своєю роботою термін «обчислювальна техніка». Класичним прикладом обчислювальних задач є калькуляційні обчислення з оглядовою кількістю вхідних даних. Це і бухгалтерські розрахунки, і статистичні обчислення, і розв'язання простих наукових задач. Проте це універсальна програма, а не спеціалізована для бухгалтерського обліку, що значно звужує її функціональні можливості при веденні обліку.

2.2 Первинний облік витрат і виробництва молока

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені при здійсненні господарських операцій, а якщо це неможливо - то безпосередньо після її завершення. Для контролю і впорядкування обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Документація - спосіб первинного відображення об'єктів бухгалтерського обліку, за допомогою якого фіксуються всі операції, що виникають у господарському процесі.

Первинні документи можуть складатися на паперових або машинних носіях і повинні мати наступні обов'язкові реквізити:

назва документа (форма);

дата і місце складання;

назва підприємства, від імені якого складено документ;

зміст і обсяг господарської операції, одиниця вимірювання;

особистий підпис або інший знак, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;

підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Залежно від характеру операцій до первинних документів можуть бути внесені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства чи особи; номер документа; підстава для здійснення операції; дані про документ, що засвідчує особу; інші додаткові реквізити.

Процес документування складається з 3 етапів:

1) Складання первинних документів;

2) Приймання первинних документів - відбувається від інших підприємств або інших працівників підприємства. Документи від інших підприємств можуть надходити поштою, факсом, доставляються кур'єрами;

3) Обробка первинних документів - це сукупність робіт з підготовки первинних документів для запису сум господарських операцій в облікові регістри. Первинні документи, які пройшли обробку, повинні мати відмітку, яка виключає можливість їх повторного використання. Після бухгалтерської обробки документи включаються до справ.

Прийняті до обліку первинні документи та інформація, що міститься в них, підлягає подальшій систематизації на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного і аналітичного обліку, шляхом подвійного запису їх на взаємозв'язаних рахунках.

Відповідальність за невчасне складання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку і невірогідність відображених в них даних несуть особи, що складали і підписували ці документи.

Оскільки на підприємствах здійснюється велика кількість різноманітних господарських операцій, існує багато різних по складу та формі документів. Більшість з них пов'язана між собою, і зміст одних документів витікає зі змісту інших.

Бухгалтерський документ представляє собою письмове свідоцтво, яке підтверджує факт здійснення господарської операції, право на її здійснення або встановлює матеріальну відповідальність робітників за довірені їм цінності.

Основною метою обліку виробництва є своєчасне, повне, вірогідне відображення фактичного розміру і складу витрат, а також обсягу виробленої продукції в натуральних і грошових вимірниках.

Основними завданнями обліку витрат в молочному скотарстві, як і в тваринництві, є:

своєчасне, повне і достовірне відображення фактичних витрат на виробництво і збут продукції;

економічно обгрунтоване розмежування витрат за видами виробництва і групам тварин;

поділ усіх витрат по економічно однорідним елементам і статтям, з яких складається собівартість виробленої продукції;

своєчасне, точне і повне відображення виходу продукції, одержуваної від молочного скотарства;

відображення витрат по підрозділах господарства;

економічно обгрунтоване визначення собівартості основної, сполученої та побічної продукції;

контроль за економним та раціональним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

У первинному обліку використовується велику кількість різноманітних документів, виходячи з яких здійснюються всі наступні записи. У молочному скотарстві, як і в усьому тваринництві, з обліку витрат виділяють такі групи документів: з обліку витрат праці, предметів праці (зокрема по витраті кормів та інші тих матеріальних цінностей), з використання коштів праці, з обліку виходу продукції та приплоду.

Для оформлення витрат та виходу продукції тваринництва використовуються первинні документи. Деякі з них є загальними для обліку всіх видів основного виробництва (рахунки-фактури, дорожні листи вантажного автомобіля, накладні, лімітно-заборні картки, облікові листи праці й виконаних робіт, розрахунок амортизаційних відрахувань та ін.). Поряд з ними застосовується ряд специфічних документів, притаманних тільки тваринництву.

Основним документом з обліку витрат праці працівників тваринництва є розрахунок нарахування оплати праці працівникам тваринництва. Нарахування оплати праці здійснюють переважно за отриману продукцію, для нарахування оплати залучаються і документи, у яких фіксується вихід продукції: журнали обліку надою молока, акти на оприбуткування приплоду тварин. Із зафіксованого у тих документах виходу продукції нараховують оплату праці працівникам тваринництва відповідно до діючих розцінок у господарстві.

Основним виглядом витрат предметів праці у будь-якій галузі тваринництва є витрата кормів, первинний облік яких веде до відомостях обліку витрати кормів. Відомість є комбінованим накопичувальним документом, виходячи з якого здійснюють видачу (відпустку) кормів.

Відомість витрати кормів складає завідуючий фермою, зоотехнік або бригадир на підставі розрахунку потреби кормів (раціонів), які складаються з урахуванням стану тварин, їх продуктивності в межах наявності тих чи інших видів кормів. Раціони годування тварин розробляються й оформляються зоотехніками на місяць і затверджуються керівником господарства та головним бухгалтером.

Кожного місяця ветлікар складає звіт про рух медикаментів. На підставі даного звіту медикаменти використані для лікування корів за місяць, включаючи готові ліки, і навіть перев'язувальні матеріали, біологічні препарати, дезінфікуючі препарати списуються ветлікарем відомістю списання ветмедикаментів у довільній формі.

Первинним документом для обліку надоєного молока є журнал обліку надою молока. Його веде завідувач ферми, обліковець, оператор машинного доїння чи старша доярка. В цьому документі по кожній доярці чи групі (бригаді) доярок щодня записують кількість корів, яких вони доглядають, і кількість одержаного молока по кожному доїнню окремо. До того ж обов'язково зазначають масу та жирність (%) молока. Коли на фермі проводять контрольні надої, їх результати відображають в журналі у звичайному порядку, ставлячи помітку «контрольне доїння». Дані таких надоїв використовують для племінної та зоотехнічної роботи на фермі.

Наприкінці робочого дня доярка чи оператор машинного доїння своїм підписом в журналі затверджують загальну кількість надоєного молока і процент жирності. Журнал обліку надою молока також підписує завідувач ферми. Журнал ведуть в одному примірнику та 15 днів зберігають на фермі, після чого його подають до бухгалтерії господарства. Після закінчення звітного періоду перший примірник цієї відомості разом із журналами обліку надою молока, лімітно-забірними картами, товарно-транспортними накладними та іншими документами подають до бухгалтерії господарства. Другий примірник відомості залишається у завідувача ферми або приймальника молока й замінює собою книгу складського обліку.

Акт на оприбуткування приплоду тварин є первинним документом в якому фіксується оприбуткування приплоду тварин. Обидва примірники акта передають у бухгалтерію: один - на наступний день після його складання, а другий в кінці місяця разом зі Звітом про рух худоби і птиці на фермі (ф. № 102). Відмітимо, що акти на оприбуткування приплоду тварин є підставою для ведення не тільки бухгалтерського, а й зоотехнічного обліку та для нарахування заробітної плати тваринникам. Дані акта щоденно записують до Книги обліку руху тварин і птиці (форма № 34).

На полеглих тварин також складається акт огляду, який підписує головний ветлікар. На його основі роблять висновок у тому, чи можна реалізувати загинула тушу тваринного. Членами спеціальна комісія підписується акт на вибраковку тварин із основного стада, де вказують причина вибраковки і характеристика таких тварин. В акті зазначають, за ким із тваринників було закріплено тварину, яка дала приплід, і номер матки, кількість, масу тварин, які народилися, їх стать, а також присвоєнні молодняку номери, особливі ознаки (масть, проміри тощо). Слід зазначити, що записи в цьому документі здійснюють індивідуально по кожній голові приплоду великої рогатої худоби і коней, а по всіх інших тваринах - загалом із зазначенням статі.

Для документального оформлення операцій із реалізації продукції скотарства передбачені відповідні документи.

Вартість робіт і послуг, наданих сторонніми організаціями, відносять на об'єкти обліку виробництва за рахунками-фактурами. Витрати на експлуатацію власного вантажного автотранспорту, послуги гужового транспорту попередньо групують у відповідних нагромаджувальних відомостях. Вартість транспортних робіт, виконаних тракторами, також відносять на відповідні об'єкти обліку на підставі нагромаджувальних відомостей.

Кожна партія молока і молокопродуктів, яка відправляється з господарства на переробне підприємство, повинна супроводжуватися Товарно-транспортною накладною на перевезення молочної сировини форми № 1ТН (мс). Характерними реквізитами цієї форми є маса молока в перерахунку на базисний вміст жиру, вміст білка, кислотність і температура молока, ступінь чистоти, густина молока, термостійкість і ґатунок молока. Підприємства молочної промисловості на підставі товарно-транспортних накладних ведуть Відомість про закупівлю молока від сільськогосподарського підприємства окремо по кожному господарству, за якими 2 рази на місяць виписують Приймальні квитанції форми № 3ПК (мс). Молоко, масло і сметану приймають за масою і фактичним вмістом жиру. Вміст жиру в молоці обчислюють як відношення маси жиру до маси молока.

Слід відмітити деякі особливості обліку реалізації молока за прямими зв'язками безпосередньо в місцях його виробництва. У таких господарствах повинне бути молочне відділення, обладнане для очищення та охолодження молока, а також лабораторія із визначення його якості. Після підписання здавальником і приймальником Товарно-транспортної накладної форми № 1ТН (мс) молоко вважається прийнятим і відповідальність за нього несе заготівельна організація. При цьому перший примірник товарно-транспортної накладної залишається в господарстві, другий передається заготівельнику, третій водієві.

Розглянувши первинну документацію, що застосовується у ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГПС НААНУ», можна відмітити, що на підприємстві використовуються не всі типові бланки деяких документів, тобто мала різноманітність документів і робітникам доводиться пристосовувати деякі документи; у деяких документах не вистачає підписів; при оформленні заповнюються не всі реквізити та використовуються застарілі форми документів.

Для того, щоб удосконалити первинний облік молока необхідно провести роз'яснювальну роботу з відповідальними за складання первинних документів працівників бухгалтерії. Цю роботу повинен провести головний бухгалтер. Він повинен ознайомити працівників з типовими формами первинних документів, вказати шляхи виправлення помилок та наголосити на своєчасному оформленні первинних документів на всі операції з метою здійснення точного і повного контролю за своєчасним оприбуткуванням, зберіганням і продажем продукції тваринництва.

2.3 Синтетичний і аналітичний облік витрат та виробництва молока

Тваринництво, як і рослинництво, включає ряд самостійних галузей: скотарство (молочне і м'ясне), свинарство, вівчарство (вовняне, м'ясне, каракульське), птахівництво (яєчне, м'ясне), бджільництво (медове, медово-запилювальне, запилювальне, бджолорозплідне), рибництво, шовківництво та ін.

Об'єктами обліку виробничих витрат у тваринництві є технологічні групи тварин за їх видами. На кожну таку групу тварин відкривають окремі аналітичні рахунки, на яких відображують витрати на утримання тварин і вихід продукції тваринництва.

Для обліку витрат та виходу продукції основного стада ВРХ планом рахунків передбачено 23 «Виробництво» субрахунок 232 «Тваринництво» аналітичний рахунок «Основне молочне стадо ВРХ». По дебету якого відображують витрати, а по кредиту -- вихід продукції за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу.

У ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГПС НААНУ» вихід продукції оцінюють за фактичними витратами на утримання основного молочного стада ВРХ. Характеристику субрахунку 232 «Тваринництво» аналітичного рахунку «Основне молочне стадо ВРХ» відобразимо схематично на рис. 2.2.

Аналітичний облік витрат та виходу продукції молочного скотарства здійснюється згідно Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств №132 від 18.05.2001 р., що передбачає використання наступних статей витрат:

витрати на оплату праці;

паливо і мастильні матеріали;

засоби захисту тварин;

корми;

роботи та послуги;

витрати на ремонт необоротних активів;

інші витрати на утримання основних засобів;

непродуктивні витрати;

загально-виробничі витрати;

інші витрати.

Рахунок 23 «Виробництво» субрахунок 232 «Тваринництво» аналітичний рахунок «Основне молочне стадо ВРХ» Дт Кт

Сальдо на 01.01.2013 р.	Вихід продукції в оцінці за фактичними витратами на утримання основного молочного стада ВРХ: молоко 16603537,26 грн.; приплід 3060980,00 грн.; гній 635698,00 грн.
Фактичні витрати на утримання Основного молочного стада ВРХ 20300215,26 грн.
Оборот: 20300215,26 грн.	Оборот: 20300215,26 грн.
Сальдо на 01.01.2014р. Ї



За статтею «Витрати на оплату праці» відображують основну і додаткову оплату праці працівників тваринництва, зайнятих безпосередньо на обслуговуванні молочного скотарства: доярок, скотарів, бригадирів, підмінних робітників тощо. До цієї статті включають оплату праці за тарифними ставками, доплати і премії за якість продукції, підвищення продуктивності тварин, збереження поголів'я та інші виплати згідно з діючим положенням про оплату праці.

Дт Кт Сума

232 661 1665123,00 грн

На статті «Відрахування на соціальні заходи» обліковують нарахування єдиного на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в установленому розмірі 37,19 % від суми нарахованої оплати праці працівників молочного скотарства.

Дт Кт Сума

232 651 604416,00 грн

На статті «Паливо і мастильні матеріали» відображають комплексну ціну палива, в яку входять його вартість на виконання технологічних операцій, а також вартість мастил тощо.

Дт Кт Сума

232 203 451590,00 грн

На статті «Засоби захисту тварин» обліковують вартість використаних біопрепаратів, медикаментів та дезінфікуючих засобів, придбаних за рахунок коштів підприємства, а також витрати, пов'язані з їх використанням у молочному скотарстві. На цю статтю не відносять вартість біопрепаратів, медикаментів, дезінфікуючих засобів, придбаних за рахунок асигнувань з бюджету на ці цілі.

Дт Кт Сума

232 209 697120,08 грн

На статті «Корми» відображують витрати на корми власного виробництва і куповані, використані на годівлю худоби, птиці й інших тварин. Витрати на доставку кормів з місця постійного зберігання на ферму для годівлі тварин відносять на певний вид (групу) тварин за відповідними статтями. Витрати, пов'язані з приготуванням кормів на кормокухнях, обліковують на окремому аналітичному рахунку субрахунку 232 «Тваринництво» і щомісяця списують на статтю «Корми» по відповідних групах тварин, розподіляючи пропорційно до фізичної маси кормів, приготовлених на кормокухні. На вартість кормів, витрачених для годівлі молочного скотарства відображають:

Дт Кт Сума

232 208 13510094,89 грн

На статті «Роботи і послуги» відображують вартість робіт і послуг, наданих допоміжними виробництвами для виробничих потреб молочного скотарства, а також сторонніми організаціями і підприємствами. Тут же обліковують вартість використаної енергії виробленої електростанціями, змонтованими з доїльними, стригальними пристроями, а також витрати на обігрівання приміщень місцевими котельними, не з'єднаними із центральною котельнею.

Дт Кт Сума

232 2343 379948,05 грн

232 2344 156040,80 грн

На статті «Витрати на утримання основних засобів» записують нараховані амортизаційні відрахування по основних засобах тваринництва. Тут же відображують вартість палива і запчастин, використаних для машин і устаткування в тваринництві, конкретно по кожному виду або групі тварин, а також витрати на будматеріали, використані на ремонт будівель і споруд у галузі.

Дт Кт Сума

232 131, 207 482556,04 грн

На статті «Непродуктивні витрати» відображують (тільки в обліку) втрати від загибелі молодняку тварин і тварин на відгодівлі, птиці, бджолосімей, кролів та інших тварин, за винятком тих випадків, коли збитки сталися через стихійне лихо або підлягають стягненню з винуватців. На вартість загиблих тварин, списаних за рахунок господарства, дебетують рахунок 232 і кредитують рахунок 24.

На статті «Загальновиробничі витрати» відображаються бригадні, фермські, цехові та загальновиробничі витрати. До бригадних, фермських, цехових та загальновиробничих витрат відносяться витрати на оплату праці працівників апарату управління; орендна плата; амортизаційні відрахування і витрати на утримання та поточний ремонт необоротних активів загального призначення; витрати на заходи з охорони праці та техніки безпеки; витрати на перевезення працівників до місця безпосередньої роботи; на утримання польових станів; інші витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням виробництва окремих підрозділів та галузей.

Дт Кт Сума

232 912 1697537,59 грн

На статтю «Інші витрати» відображаються витрати, що безпосередньо пов'язані з виробництвом певної продукції і не включені і до однієї з вищенаведених статей, а саме:

а) вартість спецодягу та спецвзуття, що видаються працівникам, зайнятим доглядом за худобою, (за винятком вартості спецодягу, який видається ветпрацівникам і сторожам), а також інших малоцінних і швидкозношуваних предметів;

б) вартість підстилки для тварин (соломи, тирси);

в) витрати на штучне осіменіння тварин (утримання пункту, вартість сперми, оплата праці техніка штучного осіменіння тощо);

г) інші витрати, що включаються у собівартість продукції (робіт, послуг) і не віднесені до цієї та інших статей витрат.

Дт Кт Сума

232 372,685 25920,00 грн

По кредиту субрахунку 232 аналітичного рахунку «Основне молочне стадо ВРХ» відображають вартість оприбуткованого приплоду.

Дт Кт Сума

21 232 3446688,00 грн

На вартість отриманої побічної продукції.

Дт Кт Сума

272 232 635968,00 грн

На вартість оприбуткованої продукції молочного стада ВРХ молока.

Дт Кт Сума

272 232 16696454,00 грн

Розглянемо господарські операції по обліку витрат і виходу продукції молочного скотарства у ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГПС НААНУ» в табл. 2.4.

Таблиця 2.4. Реєстр господарських операцій з обліку виробництва продукції основного молочного стада великої рогатої худоби у ДП ДГ «Кутузівка» за 2013 рік

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
I. Витрати, віднесені на молоко:
1	Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим на обслуговуванні основного молочного стада ВРХ	232	661	1665123,0
2	Нараховано збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на оплату праці працівникам, зайнятим на обслуговуванні основного молочного стада ВРХ	232	651	604416,0
3	Списано вартість кормів на виробництво продукції основного молочного стада ВРХ

Подобные документы

• Аналіз економічної ефективності виробництва молока

  Теоретичні основи економічної ефективності виробництва. Організаційно-економічна характеристика КСП ім. Карла Маркса, аналіз його стану розвитку виробництва продукції. Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва продукції (молока).
  
  курсовая работа [969,8 K], добавлен 12.07.2010
  

• Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва молока

  Характеристика ТОВ "Світанок", напрямки господарської діяльності. Аналіз структури виробничої собівартості молока на прикладі підприємства. Оплата праці робітникам . Методи виробництва продукції скотарства. Основні проблеми розвитку молочного скотарства.
  
  курсовая работа [99,0 K], добавлен 22.03.2012
  

• Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

  Сутність економічної ефективності та особливості її визначення у зерновому господарстві, методичні основи. Організаційно-економічна характеристика підприємства, аналіз динаміки виробництва, якості продукції. Шляхи покращення показників, що вивчаються.
  
  курсовая работа [62,6 K], добавлен 04.01.2014
  

• Планування підвищення ефективності виробництва на підприємстві

  Теоретичні основи планування підвищення ефективності виробництва на підприємстві. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства "Шахта ім. Артема". Визначення економічної ефективності виробництва на підприємстві і планування щодо її підвищення.
  
  курсовая работа [44,5 K], добавлен 25.08.2010
  

• Економічна ефективність виробництва молока та шляхи його підвищення

  Показники економічної ефективності виробництва молока та методика їх визначення. Динаміка поголів’я корів, їх продуктивності. Розвиток агропромислової інтеграції в молочному підкомплексі. Визначення рівня беззбитковості виробництва молока в господарстві.
  
  курсовая работа [616,8 K], добавлен 02.08.2015
  

• Рентабельність сільськогосподарського виробництва і шляхи її підвищення (на прикладі ТОВ "Сухоліське" с. Сухоліси Київської області)

  Поняття і економічна суть показника рентабельності сільського господарства. Оцінка ефективності використання ресурсів підприємства і аналіз рівня рентабельності виробництва ТОВ "Сухоліське". Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.
  
  курсовая работа [230,6 K], добавлен 09.11.2013
  

• Виробництво молока на ДГ "Комунар"

  Проблеми виробництва молока: зміст та шляхи вирішення. Природно-кліматичні умови, місце розташування та організаційно-економічна характеристика підприємства. Маркетингова діяльність, економічна ефективність та резерви її підвищення при виробництві молока.
  
  дипломная работа [182,3 K], добавлен 08.04.2009
  

• Всебічне дослідження сучасного стану виробництва плодів та ягід

  Економічна сутність ефективності виробництва плодів. Економічна ефективність діяльності підприємства ДПДГ "Мелітопольське", аналіз динаміки виробництва плодів. Шляхи удосконалення ринкового механізму та системи реалізації плодово-ягідної продукції.
  
  курсовая работа [241,1 K], добавлен 05.05.2014
  

• Техніко-економічний аналіз ефективності виробництва

  Проведення порівняльного техніко-економічного аналізу ефективності виробництва трьох деталей за допомогою двох методів. Розрахунок критичного випуску по технологічній собівартості виготовлення деталей і вибір деталі по максимальній прибутковості.
  
  курсовая работа [60,4 K], добавлен 20.12.2010
  

• Аналіз та удосконалення системи оцінки ефективності виробничої діяльності інструментального цеха оснастки допоміжного виробництва підприємства по виробництву меблів ЗАТ "Новий Стиль Україна" (м. Харків)

  Теоретичні основи аналізу і система оцінки діяльності цеху допоміжного виробництва підприємства. Аналіз та шляхи підвищення ефективності діяльності цеха оснастки допоміжного виробництва підприємства по виробництву меблів ЗАТ "Новий Стиль Україна".
  
  магистерская работа [8,7 M], добавлен 06.07.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам