Економіка та підприємництво

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Дніпропетровська державна фінансова академія

економічний факультет

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

МІКРОЕКОНОМІКА

Навчально-методичний посібник

для студентів денної форми навчання,

за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво»

за напрямами підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»,

6.030504 «Економіка підприємства»,

6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»,

6.030509 «Облік і аудит»

Дніпропетровськ - 2012

Табінський В.А., Осацька Ю.Є.

Мікроекономіка: Навчально-методичний посібник для студентів денної форми навчання які навчаються за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво» за напрямами підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030504 «Економіка підприємства», 6.030505 «Управління персоналом та економіка праці», 6.030509 «Облік і аудит». - Дніпропетровськ, - Дніпропетровська державна фінансова академія, 2012.- 127 с.

Навчально-методичний посібник містить програму навчальної дисципліни, методичні рекомендації до самостійної роботи, практичних занять та до виконання індивідуальних завдань, підсумковий контроль та список рекомендованої літератури.

Автори-укладачі:

В.А. Табінський -к.е.н., доцент, завідувач кафедри економічної теорії Дніпропетровської державної фінансової академії

Ю.Є. Осацька -к.е.н., доцент кафедри економічної теорії Дніпропетровської державної фінансової академії

Рецензенти:

Н.І. Дучинська -д.е.н., професор, завідувач кафедри економічної теорії Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара

С.І. Пампуха -к.е.н., доцент кафедри економічної теорії Дніпропетровської державної фінансової академії

Відповідальний за випуск:

В.А. Табінський -к.е.н., доцент, завідувач кафедри економічної теорії Дніпропетровської державної фінансової академії

Розглянуто та схвалено Вченою радою економічного факультету

Протокол № 3 від 15.12. 2011 р.

Розглянуто та схвалено на засіданні

кафедри економічної теорії

Протокол № 6 від 12.12.2011 р.

ПЕРЕДМОВА

Мікроекономіка - це складова частина економічної теорії, що вивчає поведінку і механізми прийняття рішень окремими економічними одиницями, які прагнуть досягти мети шляхом вибору обмежених ресурсів при наявності альтернативних можливостей.

Змістом даної дисципліни є формування ринково орієнтованого економічного світогляду і знань щодо методів прийняття оптимальних господарських рішень за наявних обмежених ресурсів та альтернативних можливостей їх використання.

Важливими є знання про базові положення мікроекономічної теорії; прищеплення навичок використання інструментарію мікроекономічного аналізу; підготовка до вивчення прикладних дисциплін, які базуються на мікроекономічній теорії, а також визначення раціональних аспектів в поведінці економічних суб`єктів, що дозволяє використовувати більш оптимальний механізм прийняття рішень за обмежених ресурсів та альтернативних можливостей їх використання.

Навчально-методичний посібник складений на основі програми навчальної дисципліни «Мікроекономіка» для студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво» напрямами підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030504 «Економіка підприємства», 6.030505 «Управління персоналом та економіка праці».

Навчально-методичний посібник «Мікроекономіка» призначений допомогти у вивченні дисципліни, розкрити зміст економічного розвитку суспільств. Матеріали посібника систематизовано у трьох змістових модулях.

У першому змістовому модулі «Теорія поведінки споживача» розкрито особливості мікроекономіки, як складової частини теоретичної економіки та показано її місце в системі економічних наук. Визначені концептуальні основи та методологія мікроекономічного аналізу. Значна увага приділяється розкриттю теорії граничної корисності та поведінки споживача. Визначено особливості кардиналістської та ординалістської теорії поведінки споживача. Значне місце у модулі займають питання щодо попиту та пропозиції і механізму їх взаємодії.

У другому змістовому модулі «Теорія підприємства: виробництво і витрати» показано особливості підприємств в умовах ринкових відносин, визначені їх параметри як мікроекономічної моделі. Значним внеском у цей модуль є також питання щодо варіації факторів виробництва, які передбачають оптимальний вибір комбінацій виробничих факторів. На достатньому методичному рівні показано витрати виробництва як у короткостроковому періоді, так і в довгостроковому.

У третьому змістовому модулі «Теорія ринкових структур: ринок продукту» розкриваються питання, що відображають особливості розвитку таких ринкових структур, як ринок досконалої конкуренції, монопольний ринок, олігополістичний ринок та монополістична конкуренція. Передбачається розкриття основних характеристик цих ринкових структур, особливості їх організації та функціонування в короткостроковому та довгостроковому періодах.

Надана характеристика ринків факторів виробництва, яка відображає формування та розвиток ринку праці, ринку капіталу, ринку землі. Значна роль надається формуванню похідного попиту на ринку товарів в умовах досконалої конкуренції і монополії. Також розкриваються питання щодо загальної ринкової рівноваги та економіки добробуту. Показано роль держави в умовах розвитку інституціональних аспектів ринкового господарства. мікроекономіка методичний самостійний завдання

У посібнику приділяється велика увага вивченню сучасних інструментів економічного аналізу, знання яких дозволяє кожному, хто вивчає дану науку, самостійно аналізувати складні економічні явища та процеси і робити вірні економічні висновки.

Лаконічність і доступність наведеного матеріалу дозволить без будь-яких зусиль усвідомити проблемний характер окремих положень.

Матеріал, викладений у посібнику, дозволить активізувати пізнавальну діяльність при вивченні дисципліни.

Навчально-методичний посібник «Мікроекономіка» може бути корисним для студентів всіх форм навчання економічного спрямування.

1. Програма НАВЧАЛЬНОЇ дисципліни

Метою дисципліни «Мікроекономіка» є формування ринково орієнтованого економічного світогляду і знань щодо методів прийняття оптимальних господарських рішень за наявних обмежених ресурсів та альтернативних можливостей їх використання.

Після вивчення дисципліни «Мікроекономіка» студенти повинні володіти інструментальними, міжособистісними, системними та спеціальними компетенціями, а саме:

Інструментальні

- здатність отримувати, аналізувати та систематизувати інформацію з базових питань програмного матеріалу навчальної дисципліни з різних джерел (статистичні звіти, монографії, навчальні посібники, періодичні видання, Інтернет та ін.); здатність ефективно організовувати свій робочий час.

Міжособистісні

- здатність здійснювати ефективні міжособистісні комунікації, удосконалювати емоційні здібності як інструмент розвитку у майбутніх керівників навичок управління на індивідуальному, міжособистісному та груповому рівнях.

Системні компетенції

- здатність застосовувати знання правил раціонального використання робочого часу, прийомів та методів роботи керівника для виконання управлінських функцій (постановки цілей, планування, прийняття рішень, реалізації та організації особистої діяльності, контролю).

Спеціальні компетенції

- здатність демонструвати знання основ, історії дисципліни та логічно і послідовно їх викладати;

- уміння використовувати методи критичного аналізу і розвитку теорії та оцінювати якість особистих досліджень у конкретній предметній галузі;

- здатність розуміти і аналізувати результати наукових спостережень, самостійно оцінювати рівень мікроекономічного впливу на економіку та вирішувати практичні проблеми, застосовуючи сучасний інструментарій мікроекономічного аналізу.

1.1 ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Назва модуля, змістового модуля, теми
Модуль 1. Мікроекономіка як системний аналіз діяльності суб'єктів господарювання
Змістовий модуль1. Теорія поведінки споживача
Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
Тема 2. Теорія граничної корисності і поведінки споживача
Тема 3.Ординалістська теорія поведінки споживача
Тема 4. Аналіз поведінки споживача
Тема 5. Попит, пропозиції, їх взаємовідносини
Змістовий модуль 2. Теорія підприємства: виробництво і витрати
Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства
Тема 7. Варіація факторів виробництва та оптимум товаровиробника
Тема 8.Витрати виробництва
Змістовий модуль 3. Теорія ринкових структур: ринок продукту
Тема 9. Ринок досконалої конкуренції
Тема 10. Монопольний ринок
Тема 11. Олігополія та монополістична конкуренція
Тема 12. Ринок факторів виробництва
Тема 13. Загальна ринкова рівновага та економіка добробуту
Тема 14. Інституціональні аспекти ринкового господарства
Модуль 2. Індивідуальне науково-дослідне завдання
Підсумковий контроль: іспит

1.2 ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МІКРОЕКОНОМІКА»

Модуль 1. Мікроекономіка як системний аналіз діяльності суб'єктів господарювання

Змістовий модуль 1. Теорія поведінки споживача

Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки

Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки. Проблема обмеженості ресурсів і необхідності вибору. Альтернативність цілей використання обмежених ресурсів і раціональність поведінки суб'єктів ринкових відносин. Макро- та мікроекономіка як найважливіші складові сучасної теоретичної економіки, як методологічна, термінологічна, інструментальна база конкретних економічних дисциплін.

Предмет, концептуальні основи та методологія мікроекономіки. Предмет курсу. Суб'єкти та об'єкти економічних відносин на мікрорівні. Індивід. Домогосподарство. Ділова одиниця (фірма). Держава.

Методологія мікроекономічного аналізу. Мікроекономічні моделі. Нормативна і позитивна мікроекономіка.

Мета, завдання і зміст дисципліни. Мета та завдання дисципліни. Блочно-змістовна схема дисципліни. Взаємозв'язок з іншими дисциплінами.

Тема 2. Теорія граничної корисності і поведінки споживача

Корисність в економічній теорії і проблема її виміру. Потреби, види потреб. Економічні блага. Поняття корисності. Сукупна та гранична корисності. Функція корисності.

Закон спадної граничної корисності блага. Процес споживання та динаміка зміни сукупної та граничної корисності. Перший закон Госсена. Закон спадної граничної корисності блага.

Рівновага споживача з кардиналістських позицій. Поняття «рівновага споживача». Модель споживання набору благ. Другий закон Госсена. Еквімаржинальний принцип досягнення раціонального вибору та рівновага споживача.

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача

Вибір споживача з ординалістських позицій. Вподобання та привабливість, вподобання та вибір. Припущення щодо системи вподобань споживача.

Криві байдужості, їх властивості. Особливості аналізу функції корисності з ординалістських позицій. Криві байдужості як спеціальний інструментарій мікроекономічного аналізу. Окремі випадки конфігурації кривих байдужості. Гранична норма заміщення благ.

Бюджетна лінія. Бюджетне обмеження і можливості споживача. Поняття «нахилу бюджетної лінії». Вплив зміни доходу споживача на положення бюджетної лінії та процес споживання.

Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору. Рівновага споживача: економічна, алгебраїчна, графічна інтерпретація. Різні випадки досягнення рівноваги: кутова і внутрішня.

Тема 4. Аналіз поведінки споживача

Реакція споживача на зміну його доходу. Лінія «дохід - споживання». Нахил лінії як свідчення відношення споживача до благ. Поняття «повноцінних» і «неповноцінних» благ. Крива Ангеля. Функції Торнквіста.

Реакція споживача на зміну цін товарів. Лінія «ціна - споживання». Траєкторія розвитку споживання як результат зниження цін. Побудова лінії індивідуального попиту споживача.

Ефект заміщення та ефект доходу. Розкладання сукупної зміни обсягу попиту на дві складові: ефект доходу та ефект заміщення. Одно-та різнонаправлений вплив ефектів (за Слуцьким, за Хіксом). Парадокс Гіффена. Ефекти заміщення і доходу як основа побудови функції індивідуального попиту на блага в ординалістській теорії корисності.

Тема 5. Попит, пропозиція, їх взаємовідносини

Попит і закон попиту. Ринковий попит як сума індивідуального попиту всіх споживачів певного товару. Функція попиту. Закон попиту та його пояснення базовими положеннями теорії поведінки споживача. Аналіз зміни попиту загалом та величини попиту.

Пропозиція і закон пропозиції. Функція пропозиції. Аналіз змін пропонування загалом та величини (обсягу) пропозиції.

Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага. Поняття ринкової рівноваги. Визначення рівноважної ціни та рівноважної кількості товарів. Вплив змін попиту й пропонування на стан рівноваги, рівноважну ціну та рівноважну кількість товару на ринку. Сталість і динамічність ринкової рівноваги. Поняття про надлишок споживача і надлишок виробника.

Еластичність попиту і пропозиції. Концепція еластичності взаємозв'язаних показників. Еластичність попиту за чинниками впливу: за власною ціною блага, за ціною взаємодоповнюючого або взаємозамінюваного блага (перехресна еластичність), за доходом. Взаємозв'язок між ціною та валовим виторгом за різної еластичності.

Фактори впливу на пропозицію. Еластичність пропозиції за власною ціною блага та за цінами факторів виробництва.

Змістовий модуль 2. Теорія підприємства: виробництво і витрати

Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства

Підприємство як суб'єкт ринку та виробничо-ринкова система. Спрощена схема ринково-виробничої системи. Фактори виробництва, їх групування. Мотивація поведінки підприємства. Основні види вибору підприємства: що виробляти, як виробляти, для кого виробляти. Фактор часу і періоди у функціонуванні підприємства. Поняття оптимального та рівноважного станів підприємства.

Параметри підприємства як мікроекономічної моделі. Поняття і параметри виробничої функції. Сукупний, середній та граничний продукт. Витрати виробництва. Сукупні, середні та граничні витрати. Поняття загального (сукупного, валового), середнього та граничного виторгу. Прибуток як кінцевий результат діяльності підприємства.

Тема 7. Варіація факторів виробництва та оптимум товаровиробника

Частинна варіація факторів виробництва. Виробнича функція з одним змінним фактором. Правило спадної віддачі (продуктивності) змінного фактору виробництва. Еластичність випуску.

Ізоквантна варіація факторів виробництва. Виробнича функція з двома змінними факторами. Ізокванта. Взаємозамінність факторів виробництва. Гранична норма технічного заміщення. Еластичність заміщення.

Пропорційна варіація факторів виробництва. Збільшення випуску за рахунок пропорційного нарощування обсягів ресурсів. Постійна (стала), спадна та зростаюча віддача від масштабу. Причини позитивного та негативного ефекту від масштабу. Еластичність масштабу та взаємозв'язок з еластичністю випуску.

Оптимум виробництва. Вибір комбінації виробничих факторів за критеріями мінімізації витрат чи максимізації випуску. Ізокоста. Рівновага виробника: графічна, алгебраїчна, економічна інтерпретація.

Траєкторія розширення виробничої діяльності фірми.

Тема 8. Витрати виробництва

Витрати виробництва за короткостроковий період. Економічні та бухгалтерські витрати. Поняття альтернативних витрат. Постійні та змінні витрати. Типовий характер зміни витрат за короткостроковий період. Закон зростаючих граничних витрат (зниження доходності).

Витрати в довгостроковому періоді. Ізоквантна, пропорційна та ізоклинна варіації факторів виробництва та функція витрат. Криві довготривалих витрат, їх види. Концепція мінімально ефективного розміру підприємства. Варіанти технологічного вибору фірми у розробці довгострокової стратегії.

Змістовий модуль 3. Теорія ринкових структур: ринок продукту

Тема 9. Ринок доскональної конкуренції

Модель ринку досконалої конкуренції та її характеристики. Ознаки й умови досконалої конкуренції. Ринковий попит на продукцію фірми за умов досконалої конкуренції.

Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді. Визначення оптимальних обсягів випуску: два підходи. Поведінка підприємства за умов зміни ринкової ситуації. Пропозиція фірми і галузі в короткостроковому періоді. Рівновага фірми та галузі.

Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді. Рухомість ринкового попиту й пропозиції. Пропозиція фірми в довгостроковому періоді. Тривала рівновага підприємства, галузі, ринку та механізм її підтримки.

Ефективність ринку досконалої конкуренції.

Тема 10. Монопольний ринок

Модель «чистої монополії» та її характеристики. Ознаки «чистої монополії». Економічні, адміністративні та правові бар'єри вступу до монопольного ринку. Монополія і монопольна влада. Різновиди монополій. Діагностування монопольної влади. Монополістичний образ дій.

Монопольний ринок у короткостроковому та довгостроковому періодах. Крива попиту монополіста. Вибір монополістом ціни й обсягу виробництва. Вплив на поведінку монополіста цінової еластичності попиту. Пропозиція монополіста та особливості її формування. Визначення монопольної ціни. Цінова диференціація та дискримінація. Рівновага фірми-монополіста в довгостроковому періоді. Досягнення та утримання ринкової влади.

Особливості функціонування реальних монополізованих ринків. Аналіз поведінки реальних монополій. Економічні наслідки монополізації галузі. Порівняльна оцінка конкурентного та монопольного ринків. Потреба державного регулювання монополії, антимонопольна політика.

Тема 11. Олігополія та монополістична конкуренція

Основні ознаки олігополії. Нечисленність підприємств в олігополістичних галузях. Загальна взаємозалежність олігополістів. Однорідність або диференційованість продукту. Високі бар'єри для вступу до галузі. Асиметричність ринкової влади олігополістів.

Теоретичні моделі олігополії. Олігополістична взаємозалежність і еволюція образу дій учасника ринку. Ринкові лідери та аутсайдери. Модель дуополії Курно та Бертрана як відображення ринкової поведінки початківця. Моделювання поведінки олігополістів за функціями їх реакції на ринкові зміни. Стратегія постійного співвідношення цін. Теорія ігор в моделюванні олігополії.

Особливості організації олігополістичного ринку. Взаємозалежність олігополістів, цінові війни і схильність до змови. Таємні умови, мовчазні згоди і легальні угоди. Картелі. Нецінова конкуренція.

Ефективність олігополії. Суспільна оцінка олігополістичного ринку. Ефективність олігополії у порівнянні з іншими ринковими структурами.

Ознаки і поширення монополістичної конкуренції. Ознаки монополістичної конкуренції. Умови вступу до галузі. Образ дій монополістичного конкурента.

Ринкова поведінка монополістичного конкурента. Еластичність попиту. Визначення оптимального обсягу продажу та цінова політика. Умова досягнення і підтримання беззбитковості в довгостроковому періоді.

Нецінова конкуренція. Сутність та передумови розвитку нецінової конкуренції. Поглиблення диференціації продукту: позитивні наслідки та загрози. Вплив рекламної діяльності на обсяг продажу і затрат.

Ефективність монополістичної конкуренції. Суспільна ціна монополістичної конкуренції. Порівняльна характеристика ринкових структур.

Тема 12. Ринок факторів виробництва

Взаємозв'язок ринків товару та факторів виробництва. Попит на товар та попит на фактори виробництва. Споживання факторів виробництва: цілі та обмеження.

Виробнича функція, затрати виробництва та попит на фактори виробництва. Вплив різновиду структури ринку товару на похідний попит.

Похідний попит за досконалої конкуренції на ринку товару. Індивідуальний та галузевий попит на фактори виробництва. Зміна обсягу попиту та попиту в цілому. Цінова еластичність попиту на ресурс виробництва.

Монопольний похідний попит. Монопольний ринок товару та ринок факторів виробництва. Функція монопольного похідного попиту.

Попит на працю за умови доскакало конкурентного ринку ресурсів. Праця як фактор виробництва, її мобільність. Характеристика досконало конкурентного ринку праці. Граничний виграш виробника від найму праці. Обґрунтування рішення про наїм. Формування індивідуального, галузевого та ринкового попиту на працю.

Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку. Еластичність пропозиції праці для галузей з різною динамікою затрат на виробництво. Обґрунтування виробу робітника щодо праці і відпочинку: інструментарій ординалістської теорії корисності. Ринкова пропозиція послуг праці. Рівновага на ринку праці.

Ринок праці з недосконалою конкуренцією. Попит монополії на працю та монопольна рівновага. Монопсонічний та олігопсонічний ринки, їх особливості.

Контроль профспілок над пропозицією робочої сили, рівнем заробітної плати та продуктивністю праці. Двостороння (двобічна) монополія та визначення реального рівня заробітної плати.

Капітал як фактор виробництву. Капітал як ресурс тривалого використання; форми капіталу. Рух капіталу та капітальні фонди.

Попит та пропозиція капіталу. Вибір у часі. Поняття вибору у часі. Споживання та інвестиції. Уподобання у часі. Більша привабливість споживання теперішніх благ. Побудова бюджетного обмеження для випадку вибору обсягів споживання між теперішніми та майбутніми періодами. Оптимальний вибір.

Попит та пропозиція капіталу. Вступ до аналізу інвестиційних рішень. Поняття дисконтованої величини. Види процентних ставок. Реальна та номінальна процентні ставки. Рівень доходності, прибуток на капітал. Показники теперішньої та майбутньої вартості у прийнятті інвестиційних рішень. Рівновага на ринку капіталу. Формування процентної ставки як рівноважної ціни капіталу.

Ринок землі. Особливості землі як фактору виробництва. Особливості формування пропозиції землі та попиту на землю. Фактори впливу на попит на землю. Рента. Ціна землі як капіталізована рента.

Тема 13. Загальна ринкова рівновага та економіка добробуту

Поняття ринкової рівноваги, її аналіз. Часткова та загальна рівновага. Ефект зворотного зв'язку. Закон Вальраса.

Рівновага в економіці обміну. Необхідність та вигоди ринкового обміну. Порівняння граничних норм заміщення для пар товарів, що обмінюються. Діаграма Еджворта. Ефективність при обміні. Крива контрактів. Парето - ефективний розподіл. Крива можливостей споживачів. Загальна рівновага за Парето.

Ефективність у виробничій сфері. Розподіл виробничих ресурсів. Крива виробничих контрактів. Парето - оптимальний розподіл ресурсів. Ефективність на конкурентних ринках товарів.

Загальна рівновага та економіка добробуту. Сукупна (зведена) ефективність конкурентних ринків. Причини обмеженої спроможності ринкового регулювання. Оптимум та квазіоптимум ринкової системи. Теорія загальної рівноваги та політика у галузі економіки добробуту. Критерії оцінки добробуту.

Тема 14. Інституціональні аспекти ринкового господарства

Позаринкові (зовнішні) ефекти, їх економічний зміст. Поняття про зовнішні ефекти. Суспільні та приватні витрати (вигоди). Корегуючи податки та субсидії. Теорема Куоза-Стіглера.

Громадські блага і громадський вибір. Поняття громадських благ. Приватні та громадські блага. Попит на громадські блага і ефективний їх обсяг. Забезпечення громадськими благами: можливість ринку і держави.

Економічна роль держави у ринковій економіці. Необхідність та причини втручання держави в економічні процеси за ринкових умов. Функції держави. Позитивний (описовий) аналіз поведінки уряду. Застосування теорії громадського вибору у поведінці уряду.

Правові передумови для ринкових суб'єктів. Сучасна теоретична економіка про права власності як сукупність санкціонованих норм поведінки. Трансформування власності. Приватизація.

Інституціональні аспекти ринкового господарства. Інституціональна природа сучасної фірми. Трансакційні витрати. Інститути і інституціональні структури в регулюванні економічної поведінки ринкових суб'єктів. Моделювання економічного розвитку: мікроекономічний аспект.

Модуль 2. Індивідуальне науково-дослідне завдання

2. методичні рекомендації до самостійної роботи

Відповідно до тематичного плану дисципліни «Мікроекономіка» окремі питання тем програми розглядаються на лекційних заняттях, інші - вивчаються студентами самостійно. Самостійна робота студентів повинна проводитися у декількох напрямках:

- з окремих питань тем дисципліни, основні положення яких розглядалися під час лекційних занять. При цьому особливу увагу слід зосередити на більш детальному вивченні законодавчого та інструктивного матеріалу;

- з питань тем дисципліни, які повністю виносяться на самостійне вивчення;

- з питань дисципліни, які сприяють розвитку аналітичних здібностей, творчого мислення студентів і поглибленню їх теоретичних знань.

При самостійному опрацюванні нового матеріалу рекомендуємо дотримуватися такої послідовності:

1. Підібрати необхідний законодавчий та інструктивний матеріал та уважно ознайомитися з його змістом.

2. Переглянути усі питання теми, яку запропоновано для самостійного вивчення, для того, щоб мати загальну уяву про її зміст; провести логічний зв'язок із вивченим раніше матеріалом, на якому базується дана тема.

3. Здійснити самоперевірку знань, відповідно до переліку питань, що передбачені планом вивчення теми.

Модуль 1. Мікроекономіка як системний аналіз діяльності суб'єктів господарювання

Змістовий модуль 1. Теорія поведінки споживача

Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки

Мета:закріпити, поглибити і розширити знання студентів з питань оптимального використання обмежених ресурсів, визначити методологічні підходи до вивчення дисципліни.

План вивчення теми

1. Методологія мікроекономіки: теорії та моделі.

2. Мікроекономіка як складова частина економічної теорії.

3. Мікросистема як суб'єкт ринкових відносин.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

По першому питанню слід відмітити, що успішне засвоєння курсу багато в чому залежить від розуміння методологічних посилок цієї теорії та її вихідних понять - методологія наука про методи вивчення того чи іншого об'єктів, сукупність прийомів дослідження, що їх застосовують у будь-якій науці відповідно до специфіки об'єкту її пізнання. Вони, в свою чергу, поділяються на загальнонаукові та специфічні. В ролі загальнонаукових підходів аналізу вона, дисципліна, використовує наступні методи: суб'єктивістський, емпіричний, раціоналістичний, діалектико-матеріалістичний які являються вихідним пунктом поведінки економічного суб'єкта, що прагне до максимізації вигоди при мінімізації витрат.

Економіка стає теорією вибору економічними суб'єктами із різноманітних варіантів.

Широке застосування граничних величин тісно пов'язане з використанням математичних, функціональних методів аналізу. Особливо широко ці методи використовуються при визначенні стану економічної рівноваги економічних агентів. Останнім часом на практиці успішно застосовується і метод нерівноваги, за допомогою якого описуються динамічні моделі економіки.

У мікроекономічних дослідженнях особливо широко використовуються методи статики і динаміки.

Метод статики передбачає порівняння різних рівноважних станів, при цьому перехід від однієї рівноваги до іншої залишається поза аналізом. Метод динаміки, навпаки вимагає аналізу власне переходу від одного стану рівноваги до іншого.

Дане питання можна вивчити за допомогою навчального посібника Задої А.О. Мікроекономіка: Курс лекцій.

При підготовці другого питання треба показати, що процес економічного дослідження може здійснюватися на різних рівнях: окремого підприємства, фірми, акціонерного товариства, національної економіки в цілому.

Підхід, заснований на дослідженні економічних відносин на рівні окремих елементів економічної системи, називається мікроекономічним. Термін «Мікроекономіка» показує, що тут за основу дослідження береться найменша господарська одиниця, своєрідна мікрочастина економіки.

Хоча макроекономіка досліджує більш загальні економічні процеси, ніж мікроекономіка, з цього не виходить, що мікроекономічний аналіз має меншу цінність. Без конкретного детального вивчення окремих елементів або підсистем економіки, механізмів їх функціонування, без дослідження взаємодії між окремими економічними суб'єктами неможливо зрозуміти діяльність економічної системи в цілому, неможливо одержати виразне уявлення про те, як працює економіка держави.

Мікро- і макроекономічні підходи взаємно доповнюють один одного.

Але в чому ж різниця цих підходів і де можна провести розмежування між ними?

Щоб розкрити дійсну різницю між мікро- та макроекономічними теоріями, необхідно перш за все виявити цілі, досягнення яких прагнуть ці теорії.

Мікроекономічні теорії покликані виявити ті фактори, які впливають на різницю діяльності окремих елементів економічної системи, будь то окреме підприємство чи окремий споживач.

У рамках окремих одиниць загального народного господарства не виникає необхідності об'єднання показників їх діяльності, тоді як макроекономіка не може обходитися без цього, щоб одержати повну картину про функціонування економіки країни в цілому.

У другій частині питання потрібно показати співвідношення термінів «політична економія», «економічна теорія», «економіка».

Як самостійна наука у формі політичної економії теорія економічних відносин сформувалася в період зародження капіталізму і виникнення національного ринку. Це наука про ведення суспільного господарства.

Звичайно галузь економічної науки, яка вивчає способи ефективного функціонування ринкового господарства, позначається терміном «економіка».

Це наука про те, як люди і суспільство вибирають спосіб використання дефіцитних ресурсів, які можуть мати багатоцільове призначення, для того, щоб виробити різноманітні товари.

При вивченні третього питання потрібно відмітити суб'єкти мікроекономіки.

Тут важливо виділити такі елементи мікросистеми: індивідуми, фірми та підприємства, організації а також визначити яке місце займає у цьому переліку держава.

Питання для самоконтролю

1. Поясніть, які взаємозв'язки існують між економічними фактами, теорією і економічною політикою.

2. Дайте критичну оцінку наступному висловлюванню: «Біда економіки полягає в тому, що вона не є практичною наукою. Їй доводиться дуже багато уваги приділяти теорії і недостатньо уваги фактам».

3. Порівняйте способи, за допомогою яких чистий капіталізм, ринковий соціалізм і командна економіка намагаються подолати проблему обмеженості економічних ресурсів.

4. У чому полягає суть поняття «методологія» та «метод»?

5. Дайте пояснення суті функціонального аналізу?

6. Які економічні проблеми слід розв'язувати на мікрорівні, які на макрорівні?

Бібліографічний список до теми

3; 4; 5; 6.

Тема 2. Теорія граничної корисності і поведінки споживача

Мета:закріпити, поглибити і розширити знання студентів з питань поняття корисності і застосування цих знань для пояснення поведінки споживача.

План вивчення теми

Процес споживання та динаміка зміни сукупної та граничної корисності.

Закони Госсена.

Еквімаржинальний принцип досягнення раціонального вибору.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При вивченні першого питання слід приділити увагу поняттю корисності та чітко розмежувати граничну і сукупну корисність, а також відображати графічно залежність між кількістю блага та корисністю.

Корисність - це здатність економічного блага задовольнити потреби людини.

Сукупна корисність зростає, якщо кількість блага (Q) зростає, а гранична знижується.

Функція корисності - це функція, яка показує зменшення корисності блага коли зростає його кількість.

U = f(g_і) , (2.1)

де U - корисність блага,

g_і - послідовні частини блага.

При розгляданні другого питання слід приділити увагу законам Хермана Хейнриха Госсена (1810-1858), який зробив спробу виміру корисності.

І закон Госсена (закон насичення)

Зростання корисності, яке викликає кожна додаткова одиниця продукту є гранична корисність, що зменшується зі зростанням споживання цього продукту. Гранична корисність - це зростання корисності кожної додаткової одиниці продукту, яка зменшується зі зростанням споживання цього продукту.

ІІ закон Госсена (закон компенсаторного задоволення)

Сукупна корисність домогосподарства максимізується в тому випадку, якщо остання витрачена грошова одиниця однакова за величиною для всіх видів призначення.

Сутність еквімаржинального принципу полягає в тому, що споживач розподіляє свій грошовий прибуток таким чином, що остання грошова одиниця витрачена на придбання товару, створює однакову граничну корисність.

В точці оптимуму споживача маємо рівняння, яке характеризує рівновагу споживача:

mU_A/P_A=mU_B/P_B , (2.2)

де mU_A , mU_B - граничні корисності блага А і блага В.

P_A , P_B - ціни блага А і блага В.

Ситуаційні завдання

Завдання 1

Набір споживача складається з двох товарів: м'ясо та хліб. Загальна корисність характеризується даними:

М'ясо, (кг)	Загальна корисність м'яса	Хліб, (буханки)	Загальна корисність хлібу
1	10	10	7
2	18	20	13
3	24	30	18
4	28	40	22

Ціна м'яса - 10 грн./кг, ціна хліба -50 коп. Загальний дохід споживача, який він може витратити на ці товари становить 25 грн.

Яку кількість м'яса та хліба придбає споживач у стані рівноваги ?

Завдання 2

Визначте, яке з положень правильне, а яке помилкове:

Більша кількість товарів більш пріоритетна ніж менша.

Споживацькі переваги транзитивні.

Функція корисності - це відношення між обсягом споживання і обсягом задоволення, яке отримує споживач.

Рівновага споживача визначена рівнянням: mU_A/P_A=mU_B/P_B ,

Оптимальне правило раціонального споживача полягає в тому, що він придбає товар за найвищими цінами.

Питання для самоконтролю

1. Які фактори визначають вибір споживача?

2. Як вирішена проблема впливу корисності в економічній теорії?

3. Яке рівняння показує умови рівноваги споживача?

4. У чому різниця між сукупною і граничною корисністю?

5. Як визначається гранична корисність?

6. Що ілюструє закон спадаючої граничної корисності?

7. Яким чином споживач у своєму виборі може досягти максимізації корисності?

8. Покажіть на конкретних прикладах, у чому проявляється особливість граничної корисності?

Теми для підготовки доповідей та рефератів

Макро- і мікроекономіка як найважливіші складові частини сучасної теоретичної економіки.

Загальні уявлення про становище економічної теорії в сучасному світі.

Мікросистема як суб'єкт ринкових відносин в умовах економіки України.

.

Бібліографічний список до теми

1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 10; 14.

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача

Мета:закріпити, поглибити і розширити знання студентів з питань побудови бюджетної лінії та умови рівноваги споживача.

План вивчення теми

Бюджетне обмеження і можливості споживача.

Рівновага споживача.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

У першому питанні треба приділити увагу правилам побудови бюджетної лінії, що графічно відображає множину наборів товарів, придбання яких потребує використання всього прибутку. Дане питання докладно розглянуто в будь-якому підручнику з мікроекономіки.

Рівняння бюджетної лінії записується:

І=P_AQ_A+P_BQ_B , (2.3)

де Q - кількість товарів А і В.

При розгляданні другого питання слід вивчити питання, які пов'язані зі станом рівноваги споживача.

Ці питання більш досконало можна вивчити за книгою: Самуельсон П. А., Нордгауз В. Д. «Мікроекономіка» (стор. 156).

Криві байдужості використовуються в мікроекономічному аналізі .Якщо розглядати графічно рівновагу споживача, вона досягається в точці, де бюджетна лінія дотинається до кривої байдужості, яка відображає різні комбінації товарів А і В з однаковою корисністю для споживача. Слід також знати, що гранична норма заміщення (MRS_AB) блага А благом В показує кількість, на яку споживання одного з двох благ має бути збільшено (чи зменшено) з метою повної компенсації споживачу зменшення (чи збільшення) споживання іншого блага на одну додаткову одиницю.

MRS_AB = -(A/B) = P_B/P_A (2.4)

Ситуаційні завдання

Завдання 1

Доход споживача 40 грн. Товар А коштує 2 грн., товар В - 6 грн. Чому дорівнює нахил лінії бюджетного обмеження споживача, якщо він повністю витрачає доход на товари А і В ?

Завдання 2

Функція корисності споживача задається формулою U=ХY/2, Х - обсяг споживання товару А, а Y - обсяг споживання товару В. Ціна товару А - 3 грн., товару В - 2 грн., доход 20 грн. Ціна товару А зросла до 5 грн., а ціна товару В залишилися незмінною.

Визначте:

а) обсяг оптимального споживання товару А та товару В не враховуючи ціни;

б) розмір витрат, необхідних для досягнення такого ж рівня корисності після підвищення ціни;

в) кількісне значення ефекту доходу і ефекту заміщення.

Завдання 3

Розрахуйте величину бюджету споживача для купівлі 20 одиниць товару А та 30 одиниць товару В, якщо ціни відповідно дорівнюють 2 грн. та 5 грн. Побудуйте бюджетну лінію та дайте відповіді на таки запитання:

а) як зміниться графічне зображення, якщо ціна товару А збільшиться на 2 грн.?

б) чи можлива при даному бюджеті купівля 15 одиниць товару А та 10 одиниць товару В?

в)покажіть за допомогою штрихування ділянку можливих закупівель.

Завдання 4

Яку кількість товарів А і В придбає споживач, якщо гранична корисність товару А - MU_A = 40 - 5Q_A; де Q_A - кількість товару А; гранична корисність товару В - MU_B = 20 - 3Q_B, де Q_B - кількість товару В; ціні відповідно - 5 грошових одиниць та 1 грошова одиниця, і бюджет споживача дорівнює 20 грошових одиниць?

Питання для самоконтролю

1. Що визначає форму та положення кривих байдужості? Чому вони не перетинаються?

2. Які фактори визначають бюджетне обмеження?

3. В чому суть моделі раціонального споживчого вибору?

4. Назвіть ознаки кривої байдужості.

5. Визначте суть моделі раціонального споживчого вибору з ординалістських позицій та порівняйте з принципом досягнення раціонального вибору та рівноваги споживача з кардиналістських позицій.

6. Як впливає зміна доходу споживача на положення бюджетної лінії ?

7. Дайте загальну характеристику системі вподобань споживача.

8. Від чого залежить положення та нахил кривої байдужості окремого споживача?

Бібліографічний список до теми

1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 21.

Тема 4. Аналіз поведінки споживача

Мета:закріпити, поглибити і розширити знання студентів з питань поведінки споживача та поглиблення цих знань, аналіз реакції споживача на зміни ціни на товар та його прибутку, а також ефектів заміщення та прибутку.

План вивчення теми

Ефекти заміщення та прибутку як основа побудови функції індивідуального попиту на благо в ординалістський теорії корисності.

Парадокс Гіффена.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При розгляді першого питання слід приділити увагу тому, що концепція ефекту заміщення та ефекту прибутку зв'язана зі змінами ціни.

Ефект прибутку - це вплив на попит споживача за рахунок зміни реального прибутку, яка викликана зміною ціни блага не враховуючи ефект заміщення.

Ефект заміщення - це вплив на попит споживача за рахунок зміни ціни одного з товарів, що впливає на структуру споживання цих товарів.

Слід розглянути графічно ефекти прибутку та заміщення. Ефект заміщення відображає зростання попиту на благо, що пояснюється зниженням ціни на дане благо, а ефект прибутку відображає перехід до кривої байдужості, яка означає більш високий рівень споживання.

Розмежування цих ефектів має важливе значення для розуміння ціноутворення в умовах ринкової економіки.

При розгляданні другого питання слід з'ясувати, що «товар Гіф фена» - це товар, який займає значне місце в бюджеті споживачів, які отримують невеликі доходи, а ефект прибутку перевищує ефект заміщення. Крива попиту має позитивний нахил, тому що споживачі змушені відмовитися від купівлі високоякісних товарів, які теж подорожчали, і низькоякісні товари витискують усі інші.

«Парадокс Гіф фена» має місце, якщо споживання неякісних товарів має тенденцію зростати разом зі зростанням ціни.

Дане питання більш досконало можна вивчити за книгою: Долан Е.Дж., Ліндсей Д. «Мікроекономіка».

Ситуаційні завдання

Завдання 1

Визначте правильність твердження :

Ефект доходу відображає зростання прибутку споживача внаслідок зниження ціни на благо.

Ефект заміщення змінює структуру споживання внаслідок зниження ціни на благо.

Завдання 2

Розрахуйте за допомогою графіку ціну товару У, бюджет споживача та нахил бюджетної лінії, якщо ціна товару Х = 3 грн.

Питання для самоконтролю

1. Як впливає ефект заміщення і доходу на різні категорії товарів?

2. Як споживач приймає рішення в ситуаціях з ризиком?

3. Поясніть сутність «парадоксу Гіф фена».

4. Які взаємозв'язки існують між зміною цін і ефектами прибутку і заміщення?

5. Який вплив справляють ефекти прибутку і заміщення на криву попиту?

6. Які наслідки зниження цін на «нормальний» і «низькосортний» товар?

Бібліографічний список теми

2; 3; 5; 6; 7.

Тема 5. Попит, пропозиції, їх взаємовідносини

Мета:закріпити, поглибити і розширити знання студентів з питань механізму дії основних взаємозалежних факторів ринку попиту та пропозиції та особливості еластичності.

План вивчення теми

1. Еластичність попиту за ціною.

2. Еластичність попиту за доходом.

3. Перехресна еластичність попиту.

4. Аналіз ситуацій з однозначними змінами у попиті та пропозиції.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При розгляданні першого питання слід з'ясувати, що еластичність - це міра реагування однієї змінної величини на зміну іншої, яка показує відсоткову зміну однієї змінної внаслідок одновідсоткової зміни іншої змінної. Цінова еластичність попиту відображає зміни потрібної кількості товару стосовно до зміни ціни. Ступінь цінової еластичності, або нееластичності попиту, вимірюється за допомогою коефіцієнта (Е_d), обчисленого за формулою:

Попит за власною ціною блага буде еластичний, якщо відсоткова зміна ціни веде до більшої відсоткової зміни необхідної продукції, тобто Е_d>1. Якщо Е_d<1, це означає нееластичний попит, тобто відсоткова зміна ціни супроводжується порівняно меншою зміною кількості необхідної продукції. Може мати місце випадок, коли відсоткова зміна кількості необхідної продукції дорівнює одна одній, це означає одиничну еластичність Ed=1. Важливо відзначити, що вислів «цілком нееластичний попит» означає крайній випадок, коли зміна ціни не викликає жодних змін кількості потрібної продукції. В даному випадку крива попиту паралельна вертикальній осі. І навпаки, коли йдеться про еластичний попит, то це не означає, що споживачі абсолютно чутливі до зміни ціни. Коли йдеться про цілком еластичний попит, це виникає у крайній ситуації, коли найменше зниження ціни спонукає покупців збільшувати купівлю від нуля до межи своїх можливостей.

При вивченні другого питання слід приділити увагу показнику еластичності попиту за доходом, який розраховується за формулою:



де Е_і - коефіцієнт еластичності попиту за доходом;

Q - обсяг попиту ;

J - доход.

При розгляданні перехресної еластичності попиту застосовують формулу, яка відображає співвідношення відсоткових змін кількості товару А до відсоткових змін ціни товару В:

Якщо E^D_х > O, маємо справу з товарами - субститутами;

якщо Е^D_x < O, - комплементарними товарами

При розгляданні останнього питання з даної теми слід проаналізувати фактори, які впливають на еластичність:

- наявність товарів-замінників;

- питома вага товару в бюджеті споживача;

- розмір доходу;

- якість товару;

- ступінь необхідності товару;

- розмір запасу;

- очікування споживача.

Ситуаційні завдання

Завдання 1

Поміркуйте про еластичність або нееластичність попиту на такі продукти: горілка, хліб, цигарки, сіль, золоті персні.

Завдання 2

Еластичність попиту за ціною дорівнює 2. Що відбудеться з обсягом попиту на товар, якщо ціна збільшиться на 10 % і більше нічого не зміниться?

Питання для самоконтролю

1. Як розраховують перехресну еластичність?

2. Що означає коефіцієнт еластичності ?

3. Яку реакцію характеризує перехресна еластичність попиту ?

4. Які фактори впливають на еластичність попиту за доходами ?

5. Покажіть графічно та поясніть поняття абсолютно еластичного попиту.

6. Покажіть на конкретних прикладах відмінності між зміною у попиті та зміною величини попиту.

7. Фірма вирішила підвищити ціну на свій продукт. Що станеться з її виручкою, якщо попит еластичний (нееластичний)?

8. Поясніть різницю між змінами у пропозиції і змінами величини пропозиції, наведіть причини кожної з цих змін.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

Ринкова рівновага та реальна поведінка підприємства.

Ринкова рівновага та державне регулювання.

Взаємодія попиту й пропозиції в умовах формування ринкової економіки в Україні.

Бібліографічний список до теми

1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 18.

Змістовий модуль 2. Теорія підприємства: виробництво і витрати

Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства

Мета:закріпити, поглибити і розширити знання студентів з питань діяльності підприємства.

План вивчення теми

Підприємство як суб'єкт ринку.

Параметри підприємства як мікроекономічної моделі.

Фактор часу і періоди у функціонуванні підприємства.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При підготовці першого питання необхідно звернути увагу на те, що підприємство являє собою господарську ланку, яка реалізує власні інтереси за допомогою виготовлення та реалізації товарів і послуг шляхом планомірної комбінації факторів виробництва.

Фірми відрізняються між собою асортиментом продукції, яку випускають і сферами застосування капіталу.

Проте всі фірми можна класифікувати за двома основними критеріями: форма власності капіталу та ступінь концентрації капіталу.

За цими двома критеріями виділяються різні організаційно-економічні форми підприємницької діяльності. За формами власності на капітал підприємства класифікуються на державні та приватні.

На державних підприємствах у якості організатора виробництва і засновника виступає галузь або муніципалітет. Як правило, державна підприємницька діяльність охоплює ті сфери економіки, які не привертають увагу бізнесу. Причини того можуть бути різні: надмірно великі первісні капіталовкладення або інвестиції з дуже великим строком окупності, суспільне значення продукції, що виробляється.

Держпідприємства знаходяться в нерівних умовах порівняно з приватними господарствами: вони не вільні у своїй господарській діяльності, ціноутворенні, часто змушені продавати продукцію по собівартості. Тому ефективність діяльності держпідприємств значно менша, якщо порівнювати її з величиною одержуваних прибутків, віднесених до авансового капіталу.

Приватні фірми поділяються на:

а) одноосібні фірми, де власником є одна людина;

б) товариства на паях, де поєднується капітал кількох осіб;

в) акціонерні товариства, де пай кожного акціонера підтверджується цінним папером - акцією.

Особливою організаційно-правовою формою є кооперативи.

Класифікація підприємств за ступенем концентрації виробництва залежить від кількості зайнятих працівників. Фірми поділяються на дрібні, середні та великі.

При підготовці другого питання треба показати, що в процесі виробництва різні чинники діють не ізольовано, а взаємодіють один з одним.

Залежно від сполучення цих чинників знаходиться обсяг продукції, що випускається підприємством. Саме функція виробництва визначає технологічну взаємодію між витратами виробництва та обсягом продукції, яку можна одержати з їх допомогою. Такий технологічний зв'язок існує для певного рівня розвитку техніки. Хоча виробничі функції різні для різних галузей виробництва, всі вони володіють двома загальними властивостями.

По-перше, завжди існує межа для збільшення обсягу виробництва, яка досягається за допомогою збільшення одного з факторів виробництва. Не можна безкінечно розширювати обсяг випуску продукції, збільшуючи число робітників, бо для них не вистачить обладнання, так само не можна безкінечно збільшувати кількість матеріалу та обладнання, бо для їх використання не залишиться робітників.

По-друге, чинники виробництва так взаємопов'язані між собою, що без скорочення обсягу виробництва можлива певна взаємозамінність одних чинників іншими.

При розгляді третього питання потрібно зазначити, що розрізняють три часові періоди.

Найкоротший ринковий період настільки малий, що виробники не встигають відреагувати на зміни попиту і ціни. Тут спостерігається зовсім нееластична крива пропозиції. Крива пропозиції займає в цьому випадку вертикальне положення, всі фактори виробництва постійні.

При короткостроковому періоді підприємство з незмінними виробничими потужностями має достатньо часу, щоб використати їх більш чи менш інтенсивно. Підприємство має можливість пристосуватись до попиту за рахунок більшої завантаженості обладнання, інтенсифікації праці і продажу існуючих запасів. Крива пропозиції при цьому відхиляється від суворо вертикального положення в напрямку, визначеному законом пропозиції. Еластичність пропозиції стає позитивною (більшою від нуля). Це буде означати більш високу еластичність пропозиції.

В умовах довготривалого періоду підприємствам достатньо часу, щоб відреагувати на ринкову ситуацію. У цьому випадку ми маємо криву більш еластичної пропозиції.