Сприйняття нових розробок

Широка номенклатура

Відсутність виставкових площ

2. Персонал

Своя база професіональної підготовки

Невелика кількість конфліктів

Мала плинність кадрів

Не всі менеджери та керівники окремих підрозділів володіють англійською мовою

Нерегулярне проходження персоналом курсів підвищення кваліфікації на різноманітні тематики

3. НДДКР

Розробляються нові види послуг, аналогів яких немає в Україні, а закордонні товари дуже дорогі

Наявність гарної матеріальної бази для введення НДДКР.

Не завжди використовуються в практиці діяльності останні досягнення в галузі комп'ютеризації

Інколи невчасне впровадження нових методів, форм та прийомів маркетингових досліджень

4. Маркетинг

Рекламна кампанія спеціалізованих виставок по всій Україні

2. Всі види продукції підприємства знаходяться на стадії розвитку життєвого циклу

Недостатня іміджева рекламна кампанія фірма в цілому, а не окремих виставок

2. Недостатнє вивчення ринків західноєвропейських країн

5. Менеджмент

Компетентне керівництво

Добре розроблена організаційна структура підприємства

Використання стратегічного планування та управління

Не завжди оперативне реагування на управління персоналом в залежності від змін оточуючого середовища

Відсутність досконалої системи контролю

6. Фінанси

Функціонування підприємства за рахунок власних коштів.

Відсутність заборгованості у фірми

Рентабельний бізнес

Фінансовий стан в багатьох випадках залежить від зовнішніх факторів ( загальний стан економіки країни, окремих її галузей та секторів, кризових явищ тощо).

Підсумком проведення аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища є Таблиця 2.8, де представлені загрози та можливості, сильні та слабкі сторони ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок”.

Таблиця 2.8. Матриця SWOT - Аналізу

Зовнішнє середовище Внутрішнє середовище	Можливості (шанси) Швидке зростання ринку виставкових послуг Можливість входження у нові ринки Спрямованість політики уряду на розвиток зовнішніх відносин Зацікавленість зарубіжних партнерів у співробітництві	Загрози Високі податки Велика ймовірність виникнення нових конкурентів Політична нестабільність Занепад як економіки в цілому, так і її окремих галузей. Зниження курсу національної валюти
Сильні сторони Можливість розширення сфери діяльності Добра обізнаність про стан ринку виставкових послуг Можливість виробляти продукцію на рівні світових аналогів Сприйняття нових розробок 5. Добра матеріальна база для НДДКР	Захоплення більшої частки ринку шляхом: розробки і провадження нових методів, технік та технологій у виставковому бізнесі; впровадження нових тематик виставок	Ефективне використання конкурентних переваг (великий досвід роботи, рівень професіоналізму), Застосування прогресивних методів аналізу ситуації, що склалась на ринку тощо.
Слабкі сторони Відсутність власних виставкових площ Не завжди оперативне реагування на управління персоналом в залежності від змін оточуючого середовища Недостатня іміджева рекламна кампанія фірми в цілому, а не окремих виставок Недостатнє вивчення ринків західноєвропейських країн	Розширення тематик виставкових заходів, що проводять ЗАТ “КМКЯ” Налагодження зв'язків з міжнародними партнерами	Намагання нейтралізувати негативні впливи зовнішнього середовища. Спроба переглянути основні пріоритети розвитку діяльності фірми.

Визначення конкурентоспроможності підприємства

Продукцію підприємства потрібно вважати конкурентноспроможною, якщо виконуються дві умови - вона відповідає встановленим стандартам якості, що підтверджено міжнародними або вітчизняними сертифікатами і існує сталий, або зростаючий ринковий попит на неї.

Рівень конкурентоспроможності підприємства пов'язаний з конкурентоспроможністю виробленої продукції. Його можна розрахувати як відношення обсягу благ, що відповідають стандартам якості до всього обсягу благ функціонуючих в межах господарської системи за певний період (фінансовий рік).

Загальна характеристика підприємства та основних видів послуг ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” була описана вище.

Оцінка конкурентоспроможності послуг може бути проаналізована за допомогою таблиці “Оцінка конкурентоспроможності виставкових послуг”, а також за допомогою карти стратегічних груп конкурентів.

Карта стратегічних груп складається шляхом розміщення різних галузевих стратегічних груп у відповідності до їх ринкової позиції на двомірній площині з використанням двох стратегічних змінних, що відкладаються по осям. Карта являє собою своєрідний “міст” між поглядом на галузь взагалі та розглядом кожної фірми окремо.

Як ми бачимо з карти, ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” на сьогодні займає провідне положення у вітчизняному виставковому бізнесі. Співвідношення ціни та якості в діяльності фірми знаходяться на оптимальному рівні ( стабільні ціни галузі при високій якості проведення виставкових заходів).

ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок ”, будучи одним з лідерів виставкового руху на Україні своїм прикладом показує як треба функціонувати - постійно вдосконалювати свій професійний рівень, швидко реагувати на зміни в потребах часу та своєї галузі, вміти прогнозувати і саме головне - ні на мить не зупинятись.

Проведення ж оцінки конкурентоспроможності виставкових послуг, що надає ЗАТ “КМКЯ” наведено в таблиці “Оцінка конкурентоспроможності виставкових послуг”. В ній за конкретними критеріями, що є актуальними для ринку виставкових послуг, був проведений порівняльний аналіз основних фірм, що займають провідні положення у сфері вітчизняного експобізнесу.

З таблиці ми побачимо, що послуги, що надає ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” є конкурентноспроможними за всіма наведеними критеріями, а саме: ціна на належному рівні, висока якість, наявність додаткових послуг, надання супутніх виставкових послуг, період проведення обрані таким чином, як це найвигідніше підходить експонентам, а також вдало обрані місця проведення виставкових заходів.

Основні постачальники

В діяльності ЗАТ «КМКЯ» основними категоріями постачальників є:

- орендодавець виставкової площі;

- орендодавець виставкового обладнання;

- засоби масової інформації;

- охоронці;

- фірми, які надають поліграфічні послуги (друкування беджів, запрошень, каталогів, оформлювальні роботи);

-інші.

Приклад роботи із засобами масової інформації ілюструє основні підходи управління і взаємовідносини з іншими постачальниками. Вибір ЗМІ для реклами та висвітлення роботи «КМКЯ» та окремих його заходів базується на цілях та задачах виставкових заходів, з урахуванням тематики виставки, також рейтингів ЗМІ. Тому в роботі використовуються високорейтингові ЗМІ (друковані, ТБ, радіо). Загальнонаціональні, регіональні та іноземні універсальні та спеціалізовані видання ЗМІ (в основному, спеціалізовані видання), що мають потребу в рекламі, пошуку нових партнерів та просуванню свого видання на ринок, беруть очну або заочну участь у виставці. У зв'язку з динамічністю цього ринку склад учасників-представників ЗМІ постійно розширюється. З 1998 року у виставках компанії постійно беруть участь 15-20 видань, 2-3 ТРК та 2-3 радіостанції FM (загалом 20-30 ЗМІ), залежно від тематики виставки.

В середньому, висвітлюють роботу кожної виставки компанії: - ТРК, телепрограм - 3-5; - радіостанцій (центральних та FM) - 4-5; - видань (у т. ч. спеціалізованих) - 20 (15);

В цілому ЗМІ - 27-30. В середньому, кожній виставці виходить 40 сюжетів у телевізійних програмах (60% - репортажі, 40% - аналітичні матеріали) та 30 статей (40% - оглядові матеріали, 25% - репортажі, 20% - аналітичні, 15% - інформаційні). В спеціалізованій та діловій пресі, спеціалізованих виданнях регулярно публікуються інтерв'ю з генеральним директором та директорами виставок, представники компанії беруть участь у підготовці аналітичних матеріалів для ЗМІ. У зв'язку зі зміцненням іміджу компанії та зростанню популярності її виставок, збільшується зацікавленість з боку ЗМІ до діяльності компанії. Це сприяє підвищенню якості висвітлення виставок.

При укладанні угод про співробітництво на наступний рік обов'язково враховується аналіз результатів та ефективності співпраці у минулому році.

Неодмінною частиною будь-якої виставки є її так званий “фізичний каркас”, тобто виставкове обладнання або стенди. Звичайно, далеко не всі організатори виставок мають своє обладнання, а отже, вони повинні шукати собі партнерів у цій сфері підготовки до виставки.

Потреба у виставковому обладнанні та оформлювальних роботах визначається заздалегідь на основі розроблених архітектурно-дизайнерською групою планів будівництва виставок. Плани розробляються по кожному експоненту окремо та загальний план виставки, що визначає підсумкову кількість виставкового обладнання по видах, елементах зовнішнього оформлення (фризи, банери, постери тощо). Складання планів архітектурно-дизайнерського вирішення виставок здійснюється із застосуванням засобів комп'ютерно-програмного забезпечення.

Виходячи з особливостей своєї діяльності, ЗАТ “ Київський міжнародний контрактовий ярмарок ” висуває такі вимоги до фірм-забудовників:

спроможність забудовувати великі площі;

строки забудови при цьому повинні бути максимально короткими;

наявність великої кількості додаткового обладнання;

розцінки;

перелік додаткових послуг(наприклад, гама кольорів покриття підлоги на стендах тощо).

Виходячи з цього, ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” залучає послуги підрядника - польської фірми “Експолайн”, з якою ЗАТ працює вже не перший рік і яка намагається найкраще відповідати висунутим вимогам.

Щодо орендодавців виставкової площі, то свої виставки ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” проводить в основному в Київському палаці спорту, виходячи з міркувань зручності його розташування (центр міста) та наявності необхідної інфраструктури.

Персонал

Загальна чисельність персоналу ЗАТ “КМКЯ” становить 47 чоловік. Детальніше це представлено у Таблиці 2.9.

Таблиця 2.9. Характеристика чисельності персоналу ЗАТ “КМКЯ”

Найменування посад	Кількість одиниць
Генеральний директор	1
Заступник генерального директора	3
Головний бухгалтер	1
Заступник головного бухгалтера	3
Директор виставки	3
Головний художник	1
Програміст	2
Головний архітектор	1
Головний дизайнер	1
Дизайнер	1
Художник	2
Провідний менеджер	3
Старший менеджер	3
Менеджер	6
Головний прес- менеджер	1
Прес-менеджер	1
Референт	1
Водій	4
Юрист	1
Перекладач	1
Прибиральниця	1
Охорона	4
Разом	47

Діяльність колективу ЗАТ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» базується на виконанні наступних принципів, розроблених та постійно впроваджуваних, генеральним директором ЗАТ:

високий професіоналізм та знання своєї справи

постійне вдосконалення і підвищення рівня професійних знань(аналіз ринку, діяльності конкурентів, самооцінка проведених виставок, самопідготовка та навчання);

самоконтроль і самодисципліна, відповідальність за кінцевий результат поставлених завдань;

поважне ставлення до ділових партнерів, експонентів, конкурентів, а також повага до своїх колег;

організація повинна бути кращою у всьому, взірцем для наслідування. Цей принцип можна охарактеризувати таким глибоким поняттям як «інтелігентність фірми».

Важливо завжди пам'ятати, що від ставлення колективу до своєї діяльності, клієнтів та конкурентів залежить загальний імідж організації. За роки діяльності імідж організації побудовано керівництвом, колективом у цілому і кожним співробітником окремо.

Найважливішими моментами в реалізації основних засад діяльності акціонерного товариства, що знайшли своє відображення у вигляді положень Кодексу менеджера ЗАТ “КМКЯ”, створеному спільними зусиллями колективу компанії., є:

обізнаність кожного фахівця (передовсім керівника) з усім технологічним процесом підготовки та проведення виставки та глибоке знання конкретної сфери цього процесу, за який він несе відповідальність, спроможність підмінити відсутнього спеціаліста конкретного напряму;

добре знання напрямів діяльності та профілю продукції та послуг основних потенційних замовників виставкових послуг в Києві, постійне вивчення особливостей та напрямів розвитку ринку товарів та послуг в місті та країні в цілому за профілем виставок, що проводяться акціонерним товариством, з метою найповнішого задоволення потреб замовників;

повага до своїх замовників, увага та прагнення якомога повніше та якісніше вдовольнити їх потреби, безумовне дотримання домовленості з боку фірми як кредо її діяльності;

підтримка високого іміджу ЗАТ “КМКЯ” власним прикладом праці та поведінки, не допускати некоректних висловів в адресу акціонерного товариства з боку представників інших компаній;

- пріоритет показників якості надання послуг (архітектурно-дизайнерське вирішення експозиції, надання додаткового експозиційного обладнання, поліграфічні, митно-експедиторські та інші послуги ) над показниками кількісного зростання виставкових послуг.

З кодексом знайомляться усі нові менеджери ЗАТ “КМКЯ”, що почали роботу в акціонерному товаристві, і лише дотримання його положень дає змогу працівнику закріпитися у колективі компанії та просуватися по службовій “драбинці” вгору.

Підготовка виставки - це досить тривалий процес, який вимагає багато часу та сил. Виходячи з того, що загальна кількість працівників невелика, а кількість виставок на рік, що проводить ЗАТ “КМКЯ” доволі вагома, то можна визначити, що підготовкою кожної виставки займаються всі підрозділи компанії. Так наприклад, візьмемо виставку “Прод Експо Україна”, що проводиться весною кожного року. По закінченню виставки певної тематики вже майже одразу починається робота з організації цієї виставки наступного року: формується бази даних потенційних експонентів та відвідувачів.

На кожну виставку формується дирекція. Директором виставки може стати кожний менеджер, який працює з творчим підходом, ініціативою, може приймати нестандартні рішення, подавати ідеї, незалежно від загального стажу роботи в ЗАТ “КМКЯ”. Дирекція виставки достатньо самостійна ланка, яка працює в узгодженні з керівництвом, іншими службами та іншими дирекціями. Дирекція розробляє пакет документів - умови участі, графік виконання робіт стосовно виставки. Директор виставки координує всі дії тих, хто займається організацією виставки і вирішує всі найголовніші проблеми, що виникають у процесі підготовки.

В розпорядженні директора виставки є 2-3 менеджери, що займаються набором експонентів, тобто учасників виставки, ведуть з ними переговори та вирішують основні питання.

Бухгалтерія займається фінансовим та бухгалтерським обліком, окрема особа займається прийняттям та реєстрацією заявок на участь у виставці, виписує та видає Акти про надані послуги.

Певний менеджер займається питаннями митниці та завантажувачами-розвантажувачами, кілька осіб займається оформленням каталогу виставки.

Служба інформації розробляє рекламну компанію виходячи з рейтингів ЗМІ, з урахуванням побажань дирекції, а також зворотного зв'язку (опитування експонентів та відвідувачів).

Художники розробляють фірмовий стиль виставки ( логотип, рекламу, запрошення, беджі, обкладинку каталогу).

Архітектори розробляють плани експозиції кожної виставки. Директор виставки розподіляє хто за що відповідає, але всередині дирекції діє повна взаємозаміна на випадок відсутності одного співробітника, всі інші в курсі справ.

Для підготовки виставок суміжних за тематикою часто створюються робочі групи із менеджерів різних дирекцій, що допомагає, з одного боку, розширити коло учасників виставки за рахунок залучення експонентів, що беруть участь у спорідненій виставці, наприклад, «Будівництво» та «Деревообробка», «Стиль» та «Ювелір Експо» тощо, з другого - використати ці підприємства для підготовки іншої виставки (наприклад, залучити їх обладнання та матеріали, провести опоряджувальні та оздоблювальні роботи тощо).

Сприйняття співробітниками своєї організації

Як свідчать результати опитування співробітників ЗАТ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» переважна більшість членів колективу задоволена видом, характером, режимом і умовами своєї праці, матеріальними і моральними її результатами.

За результатами анонімного анкетування співробітників ЗАТ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок», проведеного в акціонерному товаристві у 2001 р.:

- 100 % задоволені видом діяльності організації;

- 95 % задоволені рівнем керівництва процесом праці;

- 85 % задоволені характером своєї праці;

- 80 % влаштовує рівень організації праці на підприємстві;

- 75 % влаштовує умови та режим праці;

- 60 % цілком задоволені рівнем матеріального стимулювання праці.

Організаційнна структура та управління

До вищого рівня управління належать Генеральний директор та його заступники. Основною метою керівників даного рівня є формування стратегії розвитку та планування діяльності ЗАТ, прийняття рішень в галузі кадрової політики, взаємовідносин ЗАТ з зовнішніми організаціями - партнерами та замовниками, участь у зборах засновників ЗАТ, представництво ЗАТ на нарадах, конференціях, з'їздах власних структур, виставкових спілок, інших суспільних організацій.

До середнього рівня відносяться керівники підрозділів підприємства. Це такі , як, наприклад, директор відділу з маркетингу та реклами, директори виставок. Метою діяльності представників середнього рівня управління є розробка планів та координація дій підрозділів: вони організують весь комплекс робіт з підготовки та проведення конкретних виставок, або виконання окремої ділянки робіт, керують роботою менеджерів, звітують перед генеральним директором щодо виконання планів підготовки виставок та їх проведення.

До нижчого рівня відносяться менеджери компанії.

Важливі рішення (щодо тематики, програми заходів, часу та місця проведення виставок тощо) завжди ухвалюються в акціонерному товаристві колегіально, на нарадах колективу та робочих групах дирекцій, що проводяться у міру необхідності із залученням колективного розуму усіх менеджерів. Пропозиції менеджерів, висловлені на нарадах, а також при індивідуальному спілкуванні з лідерами, детально обговорюються та пропагуються для втілення в життя усіма менеджерами.

Організаційна структура - це співвідношення повноважень, функцій, прав, обов'язків відповідальності між виробничими ланками підприємства.

Основними принципами побудови організаційної структури ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” є:

· максимально можлива кваліфікація персоналу, накопичення науково-технічного досвіду з метою досягнення комерційних результатів;

· прискорене отримання інформації із зовнішнього середовища та ефективна політика підприємства на всіх стадіях життєвого циклу його продукту;

· висока інтеграція різних підрозділів підприємства при вирішенні загальних проблем;

· знаходження оптимальних співвідношень між автономією окремих підрозділів та необхідністю здійснення єдиної політики підприємства.

За типом організаційна структура ЗАТ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» може бути визначена як класична, за видом - ринкова, а за підвидом - товарна.

Основними перевагами товарної ОСУ є координація дій, координація уваги на маркетинговому комплексі кожного продукту, можливості оперативно вирішувати маркетингові проблеми, можливість порівнювання роботи окремих підрозділів.

Завдяки цій структурі підприємство пристосоване до швидкої реакції на зміну умов конкуренції , попиту , технології. Але існують і недоліки : підвищення затрат внаслідок дублювання тих самих видів робіт для різних продуктів, споживачів або ринків.

Планування діяльності

На кожній виставці проводиться анкетування експонентів та відвідувачів за відповідно складеними анкетами. На протязі року збираються календарні плани конкурентів на наступний рік. З мережі Інтернет одержується різнобічна інформація, в тому числі про те, які і коли проводяться виставки за межами України. Вивчається законодавчі зміни в Україні, огляд ринків. Вивчаються рейтинги ЗМІ. Проводиться аналіз заходів поточного року. Збираються пропозиції співробітників щодо нових тем для виставок, вивчається їх актуальність. На основі аналізу усіх цих даних формується календарний план проведення виставок на кожний рік - основа діяльності ЗАТ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок». Плани складаються за 9-12 місяців до наступного року. Тематика виставок складалася з вимог ринку, їх профіль користується попитом у споживачів (експонентів). Строки проведення виставок дуже щільно плануються з узгодженням виробничих графіків їх учасників (коли вони звичайно проводять роботу по укладанню угод - весна, осінь), урахуванням світових календарів проведення виставок, а також календарних планів конкурентів. Місцем проведення більшості виставок обрано Київський палац спорту, як найбільш вдале поєднання розмірів загальної площі під одним дахом, придатної для забудови виставки, розташування (зручно діставатися і експонентам і відвідувачам), і організації додаткового сервісу (харчування і т.д.).

Всі рішення, в першу чергу стосовно стратегії розвитку та календарних планів на наступний період, приймаються колегіально, на загальних зборах співробітників, тому всі співробітники не тільки знають, але й розуміють стратегію дії керівництва.

На підставі загальної стратегії роботи акціонерного товариства, загального плану підготовки виставок, дирекція кожної виставки, керівники функціональних підрозділів складають детальний календарний план підготовки цієї виставки та роботи функціональних підрозділів з завданнями підлеглим співробітникам.

Остаточно узгоджений варіант плану отримують всі служби і дирекції виставок. План заходів публікується в ЗМІ - спеціалізованих виданнях, зведених календарях усіх виставкових компаній України, зарубіжних виданнях, офіційних каталогах, які випускає КМКЯ до кожної виставки. Інформуються клієнти та конкуренти. ЗАТ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» активно співробітничає з рядом міжнародних організацій, посольствами консульствами, виставковими організаціями, постійно розміщує свої матеріали в міжнародних виставкових каталогах, довідниках і провідних інформаційних виданнях. Серед країн партнерів - Німеччина, Італія, Польща, Туреччина, Китай, Росія, Естонія, Латвія, Білорусь та інші.

Актуалізація та вдосконалення стратегії та планів

В практиці діяльності ЗАТ «КМКЯ» всі заплановані в календарному плані заходи здійснювались. А план на протязі року міг корегуватись, з'являлись нові незаплановані виставки за завданням Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів України, Київської міської держадміністрації та інших директивних органів.

Контроль за станом виконання розроблених планів здійснюється постійно шляхом отримання директором виставки та генеральним директором товариства оперативних стислих даних про основні показники підготовки виставки за звітні періоди (день, тиждень, місяць), обговорення стану підготовки конкретної виставки на оперативних нарадах у генерального директора товариства, Оргкомітетах виставки із залученням зовнішніх організацій, загальних результатів діяльності - на підсумкових щорічних нарадах та щорічних зборах засновників акціонерного товариства.

За результатами аналізу стану підготовки виставок, корегуються плани на поточну виставку, стратегія її підготовки.

Результати проведення кожної виставки уважно вивчаються усіма службами згідно зі своєю компетенцією та дирекцією виставки, обговорюються на підсумкових зборах по виставці всього колективу.

За результатами аналізу проведення виставок, актуальності їх тематики, тенденцій ринку складається календарний план на наступний рік, вносяться зміни до стратегії підготовки та проведення конкретних виставок.

При складанні та актуалізації стратегії і тактики роботи, планів підготовки виставок використовується програмно-цільовий підхід, методи мережевого планування, що дає змогу на підставі формування та ранжування дерева цілей, розробляти конкретні заходи їх досягнення, оптимізувати ресурси та час, потрібні для їх реалізації. Такі перегляди стратегії і тактики властиві процесу фактичної підготовки кожної виставки, враховуючи перешкоди, що часто виникають, як-то: зміни умов та обставин проведення виставки, заходи конкурентів-організаторів аналогічних виставок тощо.

До участі у формуванні стратегії і тактики проведення конкретних виставок залучаються партнери акціонерного товариства (міська державна адміністрація, орендодавці площ, забудовники приміщень, представники організацій-замовників виставок тощо) як шляхом ділових зустрічей з їх представниками генерального директора та членів дирекцій виставок, так і шляхом проведення засідань оргкомітетів, що створюються з метою підготовки виставок.

Управління фінансовими ресурсами

Управління фінансовими ресурсами здійснюється фінансовим директором (заступником генерального директора) спільно з генеральним директором на основі фінансового аналізу поточної діяльності ЗАТ «КМКЯ» і перспективних планів розвитку товариства.

ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” знаходиться у фінансовому стані, який можна оцінити як “відмінний”. Всі показники (платоспроможності, рентабельності, структури капіталу та зносу основних фондів) є на досить високому рівні та на кілька порядків кращі за свої нормативні значення.

За 1997 - 2001 рр. балансовий прибуток, отриманий ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок”, зріс в 2,2 рази.

За ці роки ЗАТ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» виплатило акціонерам 200% дивідендів.

Фінансова стратегія підприємства базується тільки на фінансових результатах власної діяльності (реалізації планових виставкових заходів). Планування фінансової діяльності, бюджет визначається по кожній виставці окремо. Так само здійснюється підведення підсумків фінансової діяльності.

Всі заходи, які планує ЗАТ фінансово обгрунтовуються і не включаються в календарний план, якщо вони нерентабельні.

Товариство працює на принципах самоокупності. Кредити та залучання коштів інших структур не застосовуються.

Фінансові взаємовідносини з постачальниками обладнання та орендодавцями виставкових площ, з одного боку, замовниками виставкових послуг, з іншого, будуються на суворому додержанні вимог чинного законодавства України та дотриманні укладених угод. Товариство прагне усі претензії, що виникають при фінансових взаєморозрахунках, задовольняти за домовленістю сторін.

Товариство розглядає як першочергові свої зобов'язання перед державним бюджетом і систематично виконує усі платежі по податках та зборах у встановлений термін. До основних показників фінансової діяльності, що плануються та контролюються в акціонерному товаристві, належать валовий доход, валові витрати, прибуток, рентабельність. Результати фінансової діяльності акціонерного товариства за звітні роки за висновками планових перевірок державних органів та ревізійної комісії правління товариства оцінено позитивно. Порушень фінансової дисципліни не виявлено.

Акціонерне товариство належить до закритого типу, тому відсутня емісія цінних паперів.

2.2 Пропозиції щодо покращення виставкової діяльності ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок”

При розгляді загального стану діяльності ЗАТ «Київський міжнародний контрактовий» можна визначити кілька основних проблем, які не найкращим чином впливають на результати діяльності, а саме:

недостатня іміджева рекламна кампанія фірми в цілому;

недостатнє вивчення ринків зарубіжних країн;

нерегулярне проходження персоналом компанії курсів підвищення кваліфікації на різноманітні тематики;

інколи несвоєчасне впровадження у діяльність компанії останніх досягнень галузі комп'ютерізації;

відсутність досконалої системи контролю на підприємстві;

збільшення ступеня відкритості ринку до входу зовнішніх контрагентів складає більш жорсткі умови для учасників виставкового ринку з точки зору якості, зовнішньої привабливості, цінових коридорів тощо.

Всі вищезазначені проблеми є рівнозначними і не пов'язані ієрархічно. Тобто вирішення всіх цих проблем є необхідним, оскільки вони обумовлюють рівень конкурентоспроможності ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” на ринку виставкових послуг.

З точки зору попередньої діагностики, найбільшого економічного ефекту у вирішенні переважної більшості проблем має принести пропозиція, а саме комерційний проект (детально буде розглянутий нижче), що має на меті підвищення прибутковості діяльності ЗАТ “КМКЯ” та буде джерелом фінансування нових проектів задля вирішення перелічених вище проблем та покращення якості виставкових послуг, що надає ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок”. Що в свою чергу призведе до підвищення конкурентоспроможності підприємства як на Україні, так і за її межами, а також дасть можливість вивчати та виходити на нові зарубіжні ринки.

Зміст проекту

ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” проводить за рік 10-11 спеціалізованих виставок (не враховуються виставки, що проводяться позапланово за дорученням Київської міської державної адміністрації) загальною площею 40тис. кв.м. При цьому ЗАТ “КМКЯ” бере в оренду виставкове обладнання, сплачуючи за нього ціну $20 США за 1 кв.м Загальна щорічна сума виплат за оренду виставкового обладнання складає $460000 США.

(Загальна сума виплат = Площа нетто Орендна ціна за 1 кв.м

Площа нетто = Площа брутто : Коефіцієнт брутто

Отже, Площа нетто = 40000 кв.м : 1,8 = 23000 кв.м

Загальна сума виплат = 23000 кв.м $20 США = $ 460000 США)

Якщо ж купити самим таке виставкове обладнання кількістю на 4000 кв.м виставкової площі, що взято з розрахунку площі (нетто) найбільшої виставки ЗАТ “КМКЯ” - “Будівництво та архітектура”, то підприємство не тільки зможе виключити суму в $460000 США зі статті витрат, але й вже на другий рік отримати чистий прибуток у розмірі $28714 США. І це тільки з розрахунку використання виставкового обладнання лише на своїх виставках, але не треба забувати про можливість його здачі в оренду іншим фірмам в періоди між виставками ЗАТ “КМКЯ”, що принесе ще більші прибутки.

Необхідна сума на перший рік реалізації проекту складає $544140 США, що буде взята з власних коштів підприємства. Фінансовий стан підприємства знаходиться у гарному стані, про що вже було сказано вище.

Процес реалізації проекту передбачає купівлю виставкового обладнання на 4000 кв.м виставкової площі (нетто). Враховуючи те, що розміри стандартного виставкового стенду складають 6кв.м (2х3), розрахунок вартості виставкового обладнання для стандартного виставкового стенду представлений у Таблиці 2.10.

Таблиця 2.10. Вартість виставкового обладнання для стандартного виставкового стенду(6 кв. м)

№	Назва	Кількість	Ціна одиниці товару, $	Загальна ціна, $
1	Килимове покриття	6 кв.м	15	90
2	Стінова панель	7 шт.	35	245
3	Фризова панель	1шт.	75	75
4	Напис на фризовій панелі	1	20	20
5	Стіл	1шт.	38	38
6	Стілець	2 шт.	15	30
7	Світильник	2 шт.	25	50
8	Подіум	1 шт.	35	35
9	Розетка	1 шт.	10	10
10	Вішалка	1 шт.	5	5
11	Кошик для сміття	1 шт.	2	2
	Загальна сума, $	Х	275	600

Таким чином, вартість обладнання на 1 кв.м буде дорівнювати: 600$ США : 6 кв.м = $100 США.

Якщо ми купляємо обладнання на 4000 кв.м, то його вартість буде:

4000 кв.м $100 США = $ 400000 США.

Зберігати обладнання ми будемо на складі, який потрібно буде взяти в оренду. Пропоную взяти в оренду площі на території Національного Експоцентру України вартістю $4 США за 1 кв.м (за місяць). Нам потрібно буде 350 кв.м площі. Отже, річна сума орендних виплат буде складати :

350 кв.м $4 США 12 міс. = $16800 США.

Крім того, потрібно буде найняти певну кількість робітників. Розрахунок необхідної суми заробітної плати для робітників представлений у Таблиці 2.11.

Таблиця 2.11. Розрахунок місячної заробітної плати для робітників

№	Посада	Кількість працівників, чол.	Місячна заробітна плата, $ США	Загальна сума, $
1	Начальник	1	400	400
2	Архітектор-дизайнер	3	350	1050
3	Монтажник	15	200	3000
	Всього	19	950	4450

Сума річної заробітної плати всіх робітників буде складати:

$4450 США 12 міс. = $53400 США.

Крім того, потрібно буде придбати:

комп'ютери (3 шт.) та спеціалізоване програмне забезпечення для них;

тару для складання обладнання;

транспортні засоби (2 вантажівки);

візки для перевезення обладнання.

Розрахунок загальної суми витрат представлений у Таблиці 2.12.

Таблиця 2.12. Розрахунок загальної суми витрат на здійснення проекту

№	Стаття витрат	Сума, $ США
	Одноразові витрати, в т. ч.:	467500
1	Виставкове обладнання на 4000 кв.м	400000
2	Комп'ютери та програмне забезпечення	10000
3	Тара для складання обладнання на 4000 кв.м	13500
4	Візки для обладнання на 4000 кв.м	4000
5	Транспортні засоби (2 вантажівки)	40000
	Щорічні витрати, в т. ч.:	76640
6	Заробітна плата робітників	53400
7	Оренда приміщень	16800
8	Накладні витрати	5000
9	Комунальні послуги	1440
	Всього	544140

Коефіцієнт зносу виставкового обладнання 15%. Отже, у статтю витрат будуть додані амортизаційні відрахування у сумі:

1-й рік : $400000 США 0,15 = $60000 США.

2-й рік : $340000 США 0,15 = $51000 США.

3-й рік : $289000 США 0,15 = $43530 США.

Кожен рік, накриваючи площу своїх виставок ЗАТ “КМКЯ” буде отримувати доходів на суму $460000 США (23000 кв.м $20 США).

План доходів та видатків та розрахунок чистого прибутку наданий у Таблиці 2.13.

Таблиця 2.13. План доходів та видатків, $ США

Назва показника	1-й рік	2-й рік	3-й рік
Доходи	460000	460000	460000
ПДВ	73600	73600	73600
Чистий доход	386400	386400	386400
Витрати	604140	345380	119940
Валовий прибуток/збиток	-217740	41020	266410
Податок на прибуток	-	12306	79923
Чистий прибуток	-	28714	186487

Як ми бачимо з таблиці, перший рік буде збитковим, але вже на другий рік обладнання принесе прибуток у $28714 США, а на третій рік сума прибутку вже буде складати $186487 США.

Період окупності проекту = Витрати на реалізацію проекту/ Середньорічний розмір чистого доходу.

Період окупності = $544140 США : $386000 США = 1,41 року.

Баланс грошових витрат та надходжень наданий у Таблиці 2.14, де визначена оцінка надходжень та витрат грошових коштів у динаміці.

Таблиця 2.14. Баланс грошових витрат та надходжень по проекту, $ США.

Стаття витрат	1-й рік	2-й рік	3-й рік
Грошова готівка на поч.періоду	0	-217740	28714
Надходження готівки	54140	460000	460000
В тому числі:
Власні реінвестовані кошти	544140	-	-
Виручка від реалізації	0	460000	460000
Витрати готівки	604140	345380	119990
В тому числі:
Купівля обладнання	467500	-	-
Виробничі витрати	76640	76640	76640
Амортизаційні відрахування	60000	51000	43350
ПДВ	73600	73600	73600
Податок з прибутку	0	12306	79923
Грошова готівка на кінець періоду	-217740	28714	186487

Таким чином, реалізація цього проекту дозволить щорічно економити $460000 США, що витрачаються на оренду виставкового обладнання. До того ж вже з другого року функціонування обладнання покриє свою вартість і почне приносити прибуток.

Отже, запропонований проект є доволі перспективним та ефективним, а його здійснення дозволить ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” підвищити рівень своїх прибутків, а отже, збільшити джерело фінансування різноманітних проектів з вирішення основних проблем фірми та підвищення її конкурентоспроможності на ринку виставкових послуг.

3. Виставково-ярмаркова діяльність України, основні проблеми та перспективи розвитку

3.1 Аналіз виставкової діяльності в Україні

Піднімаючи зовнішньоекономічну діяльність на належну висоту і, використовуючи її для підняття виробничого потенціалу й іміджу країни, дуже важливо задіяти для цих цілей виставки і ярмарки, що систематично проходять як у столиці, так і в регіонах. Аналізуючи сучасний стан виставочної-ярмаркової діяльності в Україні і світових тенденціях її розвитку можна стверджувати, що одна з важливих задач аналізованої діяльності - це сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності країни і регіонів.

Загальновідомим фактом є те, що в усьому світі виставки вважаються однією з найбільш дієвих форм реклами й об'єднують в собі найбільшу кількість рекламних цілей, починаючи з іміджу не тільки підприємства - учасника, але й його продукції. Взагалі, саме на виставках створюються умови для подальшого укладання договорів, відбуватись перші ділові контакти потенціальних партнерів. Сьогодні виставки є найефективнішим засобом маркетингу в усьому світі та в Україні. За відгуками доводилось чути, що жодна рекламна кампанія у засобах масової інформації не дає такої віддачі, нехай і через півроку, як участь у добре організованій виставці.

Актуальність виставкової діяльності для України конкретно можна підтвердити фактом, що упродовж кількох останніх років Україна переживає справжній виставковий бум - кількість виставок зростає, як на дріжджах. Так за даними Ради з питань виставкової діяльності, сьогодні у 27 найбільших містах нашої країни проводиться більш ніж 600 виставок щороку, і ця цифра має тенденцію постійного зростання: як зазначають фахівці, кількість виставкових заходів в Україні, незважаючи на всілякі економічні негаразди збільшується стрімкими темпами (на 20-22% щорічно).

Виставковий бізнес, як і виставки - дзеркало економіки. Тому, ті процеси, що відбуваються в економіці, цілком відбиваються у виставковому бізнесі. Всілякі підйоми та спади в економіці повною мірою відбиваються на виставкових компаніях. Виставковий бізнес в Україні вчора - це становлення та спроби побудувати ті схеми функціонування бізнесу, той комплекс послуг, який є характерним для найбільш розвинутих індустріальних країн. Виставковий бізнес сьогодні - це успіх спроб кількох десятків реально функціонуючих, правильно, з високою якістю працюючих компаній. Виставковий бізнес в Україні завтра - це висока якість виставкових послуг, відомі міжнародні виставки та, хотілося б вірити, що Київ перетвориться на одну з виставкових столиць Східної Європи.

Найголовніше - зрозуміти, що виставковий бізнес, як і будь-яка інша сфера діяльності, приносить користь, прибутки, гроші не тільки особам, що безпосередньо займаються цим видом діяльності, але й регіону та державі в цілому. Крім того, і це, мабуть, один з найголовніших факторів, виставковий бізнес є одним з найдієвіших форм маркетингу. Без виставок неможливо просунути свій товар на інший ринок. Без виставкового бізнесу неможливо ознайомити свою країну та світ з новим товаром, який був вироблений.

В радянський період виставкова справа існувала тільки або як звіт про державні досягнення в народному господарстві, або у виді святкових ярмарок - розпродажів. Взагалі то, у Москві - одному з центрів світової виставкової індустрії - інколи організовувались і справжні міжнародні трейд-шоу. Саме міжнародні, так як цей маркетинговий інструмент гідний лише для ринку, а ринкові інститути у нас тоді відносились, в основному, до міжнародної торгівлі. На московській ВДНГ знаходився й головний методичний центр виставкової роботи СРСР. Реляції, що їм розсилались, орієнтували республіканські виставкові заклади в том числі і на пропаганду національних особливостей союзних республік. Заходи з іноземною участю розглядались, як деяке заохочення «за проведену роботу».

До таких акцій належить й найкрупніша за тим часом Всесвітня ґалузева виставка з птахівництва, що проходила в Києві у рамках 12-го всесвітнього конгресу птахівників у 1966 році та оглядова американська виставка, що відвідала Київ у жовтні 1989 року. Таким чином, виставковий бізнес України розвивався зовсім не на пустому місці.

Після отримання самостійності в Україні зародження виставкової справи існуючого світового зразка почалося вже на початку 90-х років, тому цей вид бізнесу є досить молодим і перспективним. Становлення виставкового бізнесу в Україні можна умовно розділити на декілька етапів.

На 1-му етапі (це буквально перші 2-3 роки незалежності України) виникла маса фірм і організацій, що бажали займатися цією справою. Удавана простота, нескладність і разом з тим привабливість виставкової справи породили безліч фірм, що оголосили про своє бажання робити виставки.

З'явилися закордонні компанії, що вигідно відрізнялися від вітчизняних організаторів (але не усіх) і успішно з ними конкурували.

У цілому цей етап характерний:

безліччю так званих виставкових фірм;

недостатнім рівнем їхнього професіоналізму;

відсутністю погодженості і координації роботи виставкових організацій;

універсальністю проведення виставок;

у цілому невисоким рівнем виставок та ін.

На 2-ому етапі почалися з'являтися:

конкуренція між організаторами;

поглиблення спеціалізації проведення виставок;

зникнення з виставкового ринку багатьох фірм, у т.ч. й іноземних;

координація багатьох аспектів виставкової справи між організаторами виставок і як наслідок цих процесів створення Виставкової федерації України;

формування групи компаній організаторів - лідерів виставкового бізнесу;

формування і зміцнення окремих виставок, що проводились цими компаніями.

У цей період для підтримки виставочної справи вийшов Указ Президента України “Про упорядкування виставкової діяльності в Україні”, яким створювалася Виставкова рада, визначалися її цілі і задачі щодо регулювання виставочної справи в Україні.

У цілому цей період характерний:

стабілізацією складу виставкових фірм;

динамічним розвитком ринку виставкових послуг і міцним заняттям їм свого місця в ринковій економіці;

підвищенням рівня професійної майстерності виставкових фірм;

підвищенням економічної, суспільної і державної значимості виставкового бізнесу;

у цілому його динамічним розвитком.

3-ій етап (етап якісного розвитку виставкового бізнесу чи етапом його дорослого становлення) характерний:

відносно стабільним складом операторів виставкового ринку;

підвищенням рівня якості виставкових послуг;

наявністю компаній - лідерів виставкового бізнесу, що працюють на високому професійному, європейському рівні;

наявністю виставок-лідерів по багатьох галузях економіки і секторах суспільно-політичного життя міста і держави, визнаних як в Україні, так і за кордоном;

наявністю різних спеціалізованих фірм і організацій, що обслуговують виставки: дизайнери, будівельники, поліграфісти, рекламісти, ЗМІ і т.д., тобто ринку інфраструктури виставкових послуг;

наявністю виставок практично по всіх галузях і напрямках економіки і суспільно-політичного життя міста і держави;

процесом спеціалізації існуючих тем виставок;

успішною конкуренцією національних організаторів виставок з іноземними виставковими компаніями;

міцним положенням в економічному і суспільно-політичному житті міста і держави;

активним процесом інтеграції в міжнародні та європейські виставкові союзи та ін. факторами.

Отже, на сьогоднішній день можна сказати, що ринок виставкових послуг України сформувався і є одним з найважливіших секторів економіки держави. Він, динамічний та активний, є важливим чинником суспільно-політичного життя держави й без нього важко представити економіку України й життя його великих міст .

ФІРМИ І ТЕМАТИКА ВИСТАВОК

За даними Ради з питань виставкової діяльності, на сьогоднішній день в 25 містах України проводиться більше 600 виставок щорічно. Тематика заходів, за думкою керівників виставкових фірм, повністю відповідає головним напрямкам розвитку економіки та споживацького ринку. З певною часткою умовності їх можна розташувати в такій послідовності:

Тематика основних виставок в Україні.

продукти харчування та спиртні напої,

будівництво,

комп'ютери та оргтехніка,

реклама, маркетинг, ЗМІ,

автомобілі,

засоби зв'язку,

споживацькі товари,

банки,

медицина та охорона здоров'я,

сільське господарство,

безпека,

розваги та відпочинок (в тому числі -- туризм),

освіта.

Із запланованих на 1999 рік виставок більше 220 визначались як міжнародні та більше 300 мали статус національних, у яких також беруть участь інофірми.

Як відзначають експерти з міжнародної економіки, особливістю усіх східноєвропейських держав є економічно розвинутий центр, який завжди на голову вище та на два корпуси попереду регіонів країни. Це проявляється, наприклад, у тому, що найбільш значимі та популярні виставкові заходи в

Україні, а також українські експозиції за кордоном організуються в основному київськими виставковими компаніями.

Виставки проводяться практично по всіх основних галузях економіки, аспектах життєдіяльності, важливих для міста Києва та держави в цілому.

Найбільш представницькими за обсягами виставкових площ є виставки: будівельні (виставка “Будівництво та архітектура”, організатор -ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок”), автомобільні (міжнародний автосалон “SІА”, організатор - компанія “Автоекспо”), меблеві (виставка “Київ Експо Меблі”, організатор - АТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок”), медичні (виставка “Охорона здоров'я”, організатор - компанія “ЗовнішЕкспоБізнес”), поліграфії та пакування (виставки “Поліграфія” та “ПАК Україна”, організатор -Національний комплекс “Експоцентр України”), комп'ютерні (виставка “EnterEx”, організатор - компанія “Євроіндекс”), продуктів харчування (виставка “Прод Експо Україна”, організатор - АТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок”) та інші.

Найбільш поширеними виставками м. Києва за кількістю заходів у 2000 році були наступні виставки :

охорона здоров'я (20 виставок, або понад 10 % від загальної кількості);

харчова промисловість, готельний та ресторанний бізнес (понад 15 виставок, або понад 7 %);

видавництво, поліграфія, реклама, канцтовари (12 виставок, або понад 6%);

будівництво та реконструкція (11 виставок, або понад 5%);

меблі та побутова техніка (10 виставок, або близько 5 %);

товари легкої промисловості (7 виставок, або понад 3 %) та інші [27].

Однак, експобізнес у більшості регіонів України в останні роки розвивається швидкими темпами, особливо активно в Донецьку, Львові, Запоріжжі, Одесі, Луцьку, Дніпропетровську. Виставкові компанії в цих містах досить активно функціонують у цій сфері бізнесу.

Таблиця 3.1. Розподіл кількості проведених виставок по регіонах за 1-е півріччя 1999 р. за даними Ради з питань виставкової діяльності[10, c.10]

Місце проведення	Кількість виставок	Доля у загальній кількості
Київ	40	34%
Одеса	15	10%
Харків	10	9%
Сімферополь	8	8%
Миколаїв	6	7%
Львів	6	7%
Запоріжжя	6	7%
Вінниця	5	6%
Тернопіль	4	5%
Донецьк	4	5%
Дніпропетровськ	4	5%
Рівне	3	4%
Луцьк	2	1%
Кіровоград	2	1%
Житомир	1	1%

Організацією виставок займається більше восьмидесяти українських фірм, з яких біля тридцяти -- столичні. Для п'ятидесяти вітчизняних фірм організація виставок - основний вид діяльності. Біля двадцяти компаній мають власне виставкове обладнання й біля десятка -- свої виставкові площі. Останнім здавати в оренду приміщення незрівнянно вигідніше, ніж самим організовувати заходи, а тому проведення виставок для таких структур -- бізнес далеко не основний. Більшість же фірм-організаторів орендують приміщення та обладнання .

Протягом кількох років ціна виставкової площі для експонентів залишається відносно стабільною - до $200 за 1 кв. м., хоч ціни за орендуємі виставкові площі певною мірою підвищились.

Конкуренція серед виставкових компаній привела до того, що рентабельність їх бізнесу знизилась до 10--15%. Наприклад, з кожної з шести виставок, що проводяться компанією "Євроіндекс", щорічно конкурують в середньому два виставкових заходи, а з кожної з семи виставок АТ "Международные ярмарки Украины" -- мінімум три. Організатори виставок не відчувають з цього приводу особливої радості, хоча і розуміють, що цей факт примушує їх працювати більш ефективно, підвищувати кількість та якість послуг, які вони надають експонентам та відвідувачам.

За інформацією спеціалістів обіг виставкового бізнесу в Україні зростає на 20--25% на рік. Порівняно з країнами Східної Європи, це все ще значний показник. Щорічно зростає також кількість виставок: якщо згідно плану виставок у 1997 році відбулося 40 виставкових заходів, то в 2001 - біля 600 виставок. Характерним показником можна вважати зростання кількості виставок, проведених на території НВЦ.

Таблиця 3.2. Кількість виставок, проведених на території НВЦ [10, c.11]

Рік	Кількість виставок	Кількість експонентів
1994	20	1017
1995	34	1998
1996	37	2179
1997	42	2283
1998	45	2438
1999	50	2500
2000	64	3218

Звичайно, найбільш масштабними та цікавими є київські виставки, які проводять лідери вітчизняного експобізнесу, такі як “Київський міжнародний контрактовий ярмарок”, “Євроіндекс”, “Примус-Україна”, “Автоекспо”, “Зовнішекспобізнес”, “Морські технології”(Одеса), “Експо-Донбас”(Донецьк).

Але не залишаються поза увагою і регіони. Цілеспрямована координаційна робота проводиться в Харківській, Львівській, Одеській, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Запорізькій, Луганській, Херсонській областях, де при облдержадміністраціях створені Комітети або Ради з питань виставкової діяльності.

Активно освоюють ринок виставкових послуг іноземні компанії, серед яких спеціалісти називають: NOVEA International (Дюссельдорф, Німеччина), Crokus International (США), ВТО (Голландія), ITE (Англія), Helexpo (Греція), Hamburg Messe (Німеччина), Frankfurt Messe (Німеччина), BVV (Чехія), Туркель (Туреччина). Багато з них діють через свої російські представництва.

Учасники та відвідувачі

За оцінками українських маркетологів, участь у вітчизняних виставкових акціях беруть біля 5 тис. фірм у Києві, а в регіонах біля 3 тис. Але потенційно кількість учасників може перевищувати 50 тис.

Більше половини учасників виставок представляють середній та малий бізнес України. Великі підприємства, а особливо монополісти у своїх галузях, надають перевагу участі у міжнародних виставках, вважаючи, що їх потенційні ринки - там. Іноземні фірми складають не більше, ніж 30% учасників, що значно менше, ніж 5 років тому. Однак вони не втратили свого інтересу до такої форми маркетингу. Справа в тому, що багато з них за цей час відкрили представництва, сформували дилерську мережу, заснували спільні підприємства, які виходять на подібні акції вже як вітчизняні оператори.

Зростання кількості виставкових заходів та кількості експонентів є опосередкованим свідченням того, що українські компанії розуміють важливість участі в подібних заходах. Однак проблема полягає в тому, які саме цілі ставлять вони перед собою та які виставки обирають, Відповіді на ці запитання дало якоюсь мірою опитування українських компаній - експонентів. Дослідження проводилось упродовж березня - травня 1999 року на базі міжнародних виставок та ярмарків, що проходили у Києві. Всього було опитано 50 українських компаній - експонентів. У процесі дослідження використовувалися методи опитування й анкетування організаторів, учасників і відвідувачів.

На підставі проведеного дослідження була розроблена діаграма вигод від виставок і ярмарків(Рис. 3.1), що у процентному відношенні показують, які з них найважливіші. Подана діаграма показує, що як для учасників, так і для відвідувачів однієї з найважливіших вигод є налагодження зовнішньоекономічних зв'язків (22%).

Размещено на http://www.allbest.ru/

10

Рис. 3.1. Діаграма вигід від виставково-ярмаркової діяльності [45, c.152]