Стан та тенденції розвитку ринку виставкових послуг в Україні та на прикладі окремого підприємства ("Київський міжнародний контрактовий ярмарок")

Держава сприяє розвитку конкуренції у галузі виставково-ярмаркової діяльності та попередженню недобросовісної конкуренції шляхом:

- недопущення монополізму тих чи інших суб'єктів виставково-ярмаркової дальності; захисту вітчизняного ринку виставково-ярмаркових послуг;

- недопущення створення перешкод виставково-ярмарковій діяльності з боку окремих органів державної влади та управління, якщо ця діяльність проводиться згідно з законами країни;

- запобігання недобросовісній конкуренції та недобросовісній рекламі виставково-ярмаркових послуг; “покарання” підприємств, що вдаються до цього, згідно з чинним законодавством країни;

- запобігання надмірній конкуренції шляхом узгодження виставкових планів та шляхом державної підтримки тих чи інших виставок та ярмарків, присвоєння виставкам та ярмаркам звань, статусів, почесних знаків, премій, сертифікатів та інших відзнак та винагород;

- заохочення засобів масової інформації, що належать органам державної влади та управління чи видаються ними, у всебічному освітленні виставково-ярмаркової діяльності, в першу чергу тих заходів, яким надана державна підтримка, та у підвищенні іміджу виставково-ярмаркової справи в суспільстві.

Окремо виділяються виставки, в яких передбачено часткове бюджетне фінансування, що реалізується в двох напрямах:

фінансова підтримка учасників виставки;

фінансування самої виставки (для політичних, наукових, інноваційних та ін. заходів).

Отримати державну підтримку можуть виставки, що проводяться як на бюджетній, так і на комерційній основі, незалежно від форми власності організатора (організаторів) виставки. При наданні державної підтримки виставці, що проводиться на комерційній основі, неприпустиме використання бюджетних коштів, окрім випадків виділення коштів на участь у виставці бюджетних установ та (як виняток) державних госпрозрахункових підприємств у разі їх неплатоспроможності.

Державна підтримка надається лише виставкам, які вже відбулися щонайменше один раз. Рішення про державну підтримку виставки приймається кожен рік окремо, не раніше ніж за рік та не пізніше ніж за два місяці до відкриття виставки.

Професійна підтримка виставково-ярмаркової діяльності

У всіх країнах світу виставкова діяльність контролюється державою, однак, останнє слово у прийнятті суттєвих для галузі рішень таки залишається за виставковими союзами, яких в світі існує десятки. Об'єднуються виставковці і за національною ознакою, і, навіть, як споживачі того чи іншого виставкового обладнання. Серед них найбільш авторитетними міжнародними організаціями та асоціаціями торгових ярмарків та виставок є:

BIE (Міжнародне виставкове бюро), що займається всесвітніми виставками. Було засноване у 1938р. та знаходиться в Парижі.

EMEGA (Європейська асоціація головних виставкових центрів). Заснована у 1991р. Її членами є європейські виставкові організації, що мають виставкові площі не менш як 100000 кв.м.

IELA (Міжнародна асоціація виставкового забезпечення). Існує з 1985р. у Женеві. Її ціллю є підтримка членів союзу в питаннях міжнародного транспортування експонатів (митні операції, нагляд за вантажами на місці, завантаження - розвантаження тощо).

IFES (Міжнародна федерація виставкових послуг) - Бельгія.

INTEREXPO (Комітет організації участі національних учасників у зарубіжних виставкових заходах). Ціллю організації, членами якої є європейські організації, що проводять міжнародні торгові форуми, є всесвітній розвиток цього інституту та підвищення ефективності участі в такого роду акціях.

UFI (Міжнародний ярмарковий союз), що був заснований у 1925р. у Мілані. Зараз штаб-квартира - у Парижі. У своєму складі об'єднує 185 членів (179 організаторів виставкових заходів та 6 власників виставкових комплексів), 601 виставковий захід, сертифікований UFI, а також 34 асоційованих члена, які представляють 71 країну, 143 міста на 5 континентах [13, c. 36].

Сьогодні UFI є всесвітньою організацією в своїй галузі та об'єднує провідних організаторів виставок/ ярмарків, виставкові центри, виставкові асоціації та інші професійні організації виставкової галузі. Мета діяльності UFI полягає в представництві її членів та міжнародного виставкового руху, а також у зміцненні унікальних маркетингових можливостей виставкової діяльності для розвитку міжнародної торгівлі.

UFI є офіційним партнером із статусом спостерігача ООН та ЮНІДО. Регулярні контакти також підтримуються з багатьма міжурядовими організаціями, особливо з тими, які пов'язані з міжнародною торгівлею.

Крім того, UFI співробітничає з Торгово-промисловими палатами, асоціаціями рекламної індустрії та виставковими організаціями різних країн світу. Як організація, UFI вважає, що її роль на міжнародній арені в справі розвитку міжнародної торгівлі повинна зміцнюватись і надалі.

За свою 75-річну історію, UFI пройшла шлях розвитку від переважно європейської організації ярмарків до спілки, члени якої представляють всі регіони світу. Це - форум, в рамках якого провідні організатори виставок із різних країн світу проводять зустрічі для обговорення спільних проблем, для обміну досвідом заради ефективного розвитку виставкової діяльності та торгівлі. Проте, для членства в цих організаціях існують конкретні критерії відбору. Скажімо, повноцінний голос серед членів UFI має організація, що має та активно використовує 50000 кв.м. виставкових площ. Увійти до EMEGA мають можливість лише компанії, що мають не менше ніж 100000 кв.м. критих виставкових площ тощо. Також висуваються високі вимоги до самих кандидатів, до сертифікації міжнародних виставок та ярмарків, які повинні забезпечувати відповідність якісним критеріям організації, встановленим для технічного обладнання комплексів, інфраструктури, послуг для експонентів та відвідувачів. А міжнародний характер виставки повинен визначатись статистичними даними про іноземних експонентів, виставкові площі та відвідувачів, підтвердженими аудитом [13, c. 36].

У межах маркетингового аналізу виставкового ринку є коло досить важливих учасників виставкового процесу: професійні та суспільні галузеві об'єднання. Це галузеві союзи, асоціації, профспілки, професійні гільдії тощо.

Залучення галузевих асоціацій до орбіти паблік рілейшнз виставкового заходу вирішує одразу кілька найважливіших завдань:

надає заходу стабільність та важливість для галузі;

сприяє інформуванню суб'єктів галузевого ринку;

сприяє залученню експонентів виставки;

сприяє становленню виставкового заходу як місця для обміну думками з актуальних питань розвитку галузі.

Робота з професійними та суспільними галузевими об'єднаннями ведеться по кількох напрямах. Структурно для виставкової організації це може бути:

підписання листа про виставку (спільного або від керівника асоціації/ об'єднання), поширення його за списком для членів асоціації/ об'єднання (вони містять акцентуацію на значимих для галузі моментах виставки (наприклад, професійні конкурси тощо));

участь у заходах, що організує асоціація/ об'єднання (виступи з інформацією про виставку, поширення рекламної продукції);

розміщення інформації та реклами виставки у друкованих виданнях асоціації/ об'єднання, в інших рекламних носіях;

спільна організація ділової програми;

спільна організація професійних конкурсів, показів, інших професійних заходів;

спільна організація професійних розділів виставки.

При роботі з асоціаціями/ об'єднаннями необхідно розробити детальний організаційний план спільної роботи, де слід вказати заходи, що входять в програму підготовки виставки, відповідальних осіб з обох сторін, строки виконання робіт.

1.4 Світова практика виставково-ярмаркової діяльності

Традиція проведення виставок має свої корні у глибині віків, коли у крупних торгівельних центрах Близького Сходу місцеві ярмарки супроводжували великі релігійні свята. Проведення виставок у Європі під патронатом церкви (pax Dei), а потім й під патронатом королівської влади (pax regis) створило передумови для розвитку цього інституту у формі організованих торгових заходів. У першій половині 12-го століття відбувається розквіт ярмарків у районі Кампанії, а потім їх проведення поширюється у Франції, Фландрії, Швейцарії, Англії тощо. У Великій Римській Імперії, особливо, Лейпцизька та Франкфуртська ярмарки користувались особливими привілеями, що перетворило їх на еталони для цілого ряду інших європейських міст. Промислова революція, покращення засобів зв'язку та обмеження олігополії ринків заклало основи для появи сучасної багатопланової форми виставок, проте, значною перепоною на шляху цього розвитку став звичай укладати торгові угоди за зразками продукції замість концентрації великих партій товару з ціллю прямого продажу. Після перетворення торгових ярмарків на виставки зразків продукції, почалася відбуватись їх спеціалізація стосовно об'єкта, що експонується, скорочення часу їх проведення та обмеження кількості відвідувачів більш вузьким колом відвідувачів-комерсантів (trade visitors), в результаті чого виставки отримали форми чисто комерційного заходу.

Після постійних перепадів, що відбувались у першій половині ХХ ст. у наслідок війн, економічної кризи та складної політичної ситуації, характер торгових виставок почав змінюватись з поступовим їх перетворенням з галузі торгових відносин вчорашнього дня на сьогоденний суперсучасний засіб комерційної комунікації [24, c. 21].

Європа за історичними, геополітичними, економічними та іншими причинами продовжує бути метрополією торгових виставок та ярмарків, що однак не знижує значення виставкової діяльності на Північно-Американському континенті та у Східно-Європейській Азії, країни якої стрімко розвиваються.

Західно-Європейський регіон

На міжнародному ринку виставок/ярмарків безперечно перше місце займає Німеччина, з її всесвітньовідомими виставковими комплексами у Гамбурзі, Берлині, Кельні, Лейпцизі, Франкфурті тощо, це підтверджується тим фактом, що 2/3 найбільш популярних у всьому світі міжнародних галузевих ярмарків проводяться в цій країні. За даними союзу AUMA, на долю Німеччини припадає 20% світових та 40% європейських виставкових площ. Говорячи про Німеччину, неможливо не сказати про всесвітню виставку EXPO-2000, що проходила у Ганновері протягом 5 місяців. Її підготовка почалась ще з 1990 року. Загальна територія виставкового комплексу в Ганновері складає 162 га., а для країн, що не мали можливості побудувати свої павільйони була надана можливість оренди (загальною площею 370 тис.кв.м.). Загальна ж площа експозиції досягла 1,7 млн.кв.м. Бюджет виставки складав 100 млн.DM, але очікувані суми прибутку сягали 2039 млн. DM [5, c.2].

В Італії виставково-ярмарковій діяльності приділяється значна державна увага (як зазначає президент Асоціації італійських виставкових організацій Данте Стефані), а саме прийнятий закон, що визначає виставкову галузь, як комерційну. Експоцентри, яких у країні 33, повинні турбуватись про прибутки, працювати зі своїми капіталами на фінансовому ринку. В Італії за минулий рік до участі у виставках було залучено 163 тис. експонентів, у т.ч. 22тис. - закордонних. Іноземні компанії складають третину учасників виставок на Апеннінах. Італійські виставки за минулий рік відвідало 11 млн. суб'єктів економічної діяльності [11, c.6].

Найактивніший організатор виставок у Франції - Торгово-промислова палата Парижу регулярно проводить заходи у приміщенні Паризького виставкового центру. Звичайно також використовуються найважливіші ярмаркові площадки країни: Paris EXPO, розташовані на північній околиці міста павільйони Parc Expositions Villepinte, а також ярмарковий центр Le Bourget, Паризький палац конгресів та інші. Всі вони відповідають класичним ярмарковим стандартам і являють собою площадки від 222 до 4300 тис. кв. м. Відповідно до звіту Міністерства статистики, торік у Франції проведено 1816 виставочних заходів, із них 356 - галузеві виставки. Усього в них взяли участь більш 87 тис. фірм і організацій, що зайняли 2,15 млн. кв. м виставкової площі; 8,4 млн. чоловік відвідали ці виставки. Біля 28% учасників і 8,8% відвідувачів цих акцій прибули з-за кордону .

У Великобританії розташовані два найбільші світові виставочних центри: Reed Exhibition Companies і Miller Freeman. За оцінками експертів, річний обіг корпорації Miller Freeman складає $600 млн, а Reed - $450 млн.

У щорічному комюніке Федерації виставочної індустрії Британії (EIF) даний перелік 710 великомасштабних ярмарків і виставок минулого року. Загальна площа основних виставок - перевищувала 5,6 млн. кв. м. Щорічне зростання кількості учасників - понад 7%. На 9 % зросла площа, що накривається (нетто). Доля іноземних учасників зменшилася в середньому з 17 до 15,3%. Одними з найбільших у Великобританії залишаються Національний виставочний центр у Бірмінгемі (NEC), а також Earls Court і Olympia у Лондоні. У Бірмінгемі на початку осені цього року відкрились нові павільйони площею 190 тис. кв. м, що дозволить організовувати експозиції розміром до 32 тис. кв. м. У минулому звітньому році обіг NEC Group наблизився до $80 млн, що означає 15%-й ріст.

Восени минулого року члени Національної асоціації власників виставкових площ і BEVA (British Exhibition Venues Association) привітали появу нової громадської організації EVA (Exhibition Venues Association), що об'єднала 22 виставочні компанії.

Найважливіший виставочний центр Бельгії - Брюссель має виставочну площадку біля 114 тис. кв. м. Як муніципальна структура, “Брюссельський ярмарок” реінвестує прибуток для власного розширення. Виставкові площі намічено подвоїти.

Приватне підприємство Flanders EXPO у місті Генте розташовує 54 тис. кв. м виставкових площ. Щорічно в Генте проходить більш 40 виставок і ярмарків. Частка іноземних учасників і відвідувачів складає в середньому 15%, причому основна їхня маса прибуває із сусідніх Нідерландів. Центр Flanders EXPO також збільшить криту площу на 50% після відкриття двох нових павільйонів (біля 15 тис. кв. м) на початку майбутнього року.

Виставковий центр Люксембургу має 12 павільйонів, що складає біля 42 тис. кв. м, де щорічно влаштовуються біля дюжини ярмарків Люксембурзького міжнародного виставкового товариства. Також проводяться виставки зовнішньоторговельного відділення місцевої Торгово-промислової палати, що у минулому орендувала чужі майданчики [29].

Східно-Європейський регіон

В центрально- і східноєвропейських країнах помітна тенденція скорочення кількості універсальних виставок за рахунок збільшення спеціалізованих.

Найбільшу кількість іноземних учасників залучають міжнародні машинобудівні виставки в Брно (Чехія), міжнародні ярмарки в Познані (Польща), промислові трейд-форуми в Будапешті (Угорщина).

У 1997 році виставочні організації Братислави, Брно, Будапешта і Познані запропонували спільний проект створення органа добровільного суспільного контролю за проведенням виставок і ярмарків у їхніх країнах. Була створена спілка CENTREX - підрозділ Міжнародної економічної експертної спілки BDO.

Віце-президент Польської корпорації ярмарків Пшемислав Трава зазначив, що на виставках в його країні за минулий рік було 1,2 млн. гостей. За даними соціологічного опитування, 95% польських промисловців та аграріїв планують взяти участь в національних ярмарках, 22% - також у європейських. Під егідою Міжнародних Познанських ярмарок щорічно в польських виставках беруть участь біля 3,7 тис. іноземних фірм. Зараз Познанські ярмарки мають у своєму розпорядженні виставкові площі, що складають майже 15 га., в т.ч. десять тисяч квадратних метрів у павільйонах. Вони є автором 5-ти найбільш цікавих виставкових заходів, що були організовані у Польщі минулого року.

За інформацією спільної Чеської і Словацької виставочної спілки SOVA, у 2000 році 70 фірмами-організаторами в Чехії було проведено біля 700 заходів. Площа 300 найбільших із них досягала 947 тис. кв. м. На 10 основних організаторів прийшлося 83% цієї площі, 45% займали виставки фірми BVV у Брно, що є найважливішим експоцентром країни (площа павільйонів - 102 тис. кв. м).

Прага має другу за значенням виставочну площадку, що значно поступається BVV. В даний час йде будівництво ще 4 ярмаркових павільйонів у різних районах столиці Чехії (найбільший із них - 50 тис. кв. м - з'явиться до 2002 року в пригороді Праги). Державним планом розвитку галузі передбачене розширення до 2006 року столичних виставкових площ на 100 тис. кв. м. Таким чином, Прага складе істотну конкуренцію виставочному центру в Брно.

Торік в Угорщині було заявлено про проведення більш 400 виставок і ярмарків.

На виставочному ринку країни домінує центр HUNGEXPО (Будапешт), де проводяться міжнародні, національні, а також регіональні виставки, відвідувані іноземними учасниками. У Будапешті знаходиться і найбільша ярмаркова площадка країни (30 тис. кв. м).

По статистиці АТ HUNGEXPO, торік в Угорщині 21 виставковий захід зайняв площу біля 200 тис. кв. м; 6 тис. експонентів взяли в них участь; зареєстровано 840 тис. відвідувачів.

Найбільше угорське трейд-шоу - Міжнародний Будапезький ярмарок товарів споживання (16,3 тис. учасників торік зайняли біля 40 тис. кв. м (нетто) і залучили 410 тис. відвідувачів).

Країни Балтії. Виставочні центри цих країн розташовані у Вільнюсі, Ризі і Талліні. Численні галузеві ярмарки досить різноманітні за тематикою. Фірма Litexpo (Литва) торік провела 46 виставок, у яких взяли участь більш 3 тис. експонентів, зареєстровано біля 500 тис. відвідувачів. Як вважають аналітики, через незначні показники економічного росту прибалтійські ярмарки усе ще не дуже привабливі для іноземців. Тільки виставки, присвячені таким важливим для цих республік галузям, як текстильна промисловість, судноплавство або комп'ютерна торгівля, являють для них певний інтерес [30].

Азіатський регіон. На відміну від Західної і Центральної Європи, де вже склалася виставкова інфраструктура, у країнах Ближнього Сходу спостерігається процес її поступового нарощування. У 80-х роках у Дубаї, Шарджі (ОАЕ), Саудівській Аравії були створені експозиційні комплекси, що не поступаються за технічними характеристиками та рівню обслуговування експонентів західноєвропейським. Готується введення в експлуатацію нових експоцентрів у Лівані і Сирії. Для експозиційних павільйонів країн цього регіону характерно: невеличкі площі (8-10 тис. кв.м), проведення 12-15 виставочних заходів у рік, зовнішнє і внутрішнє архітектурне оформлення в арабському стилі.

Єгипет. Організацією великих експозицій за участю єгипетських і закордонних компаній у цій країні займається спеціально створений орган - Організація по проведенню міжнародних виставок і ярмарків (GOIEF).

Основні виставочні заходи проводяться в столиці Єгипту. Недалеко від каїрського міжнародного аеропорту, у Nasr City, розміщається експоцентр, загальна площа якого складає 412 тис. кв. м. Це один із найбільших виставково-конгресних комплексів на Близькому Сході. Самим великим є Каїрський міжнародний ярмарок. У березні 1999 року відбувся 32-й такий ярмарок. У ньому взяли участь експоненти з 50 країн, 3000 єгипетських і 1500 закордонних компаній. Експозиція розмістилася в 15 павильйонах. За даними організаторів, виставку відвідали біля 300 тис. бізнесменів.

Саудівська Аравія. Сучасний виставочний комплекс Dhahran International Exhibition Centre на узбережжя Перської затоки з'явився в 80-х роках. Це один із найсучасніших експоцентрів в Арабському світі. За свідченням міжнародних експертів, центр обладнаний за останнім словом техніки. Його будівництво обійшлося в $10 млн.

Експоцентр містить 7,5 тис. кв. м обладнаної площі, а також 10 тис. кв. м. відкритої площі. Загальна корисна площа комплексу складає 90 тис. кв. м. Вартість 1 кв. м обладнаної площі - $240-250. Щороку проводиться 15-25 виставок. виставка ярмарок економічний

Ліван і Сирія. Після п'ятнадцятирічного протистояння між християнами і мусульманами в країні поступово відроджується економічне життя. Як відомо, до 1975 року Бейрут був значним фінансовим і торговим центром на Ближньому Сході. Затяжна війна призвела до того, що багато ділових центрів та офісів було зруйновано. На даний момент Бейрут - це великий будівельний майданчик. Незабаром в одному з мікрорайонів Лівану завершиться будівництво ділового центру вартістю $1,8 млрд, у якому розмістяться й експозиційні павільйони.

В даний час у Лівані проводяться невеличкі виставки за участю компаній країн Ближнього Сходу, оскільки Бейрут не володіє, як у минулі роки, значними виставочними площами.

Неподалік від міжнародного аеропорту столиці Сирії Дамаска зводиться міжнародний центр, у якому планується проводити виставково-конгресні заходи. Його повинні ввести в експлуатацію через декілька років.

Малайзія. Останнім часом ця азіатська держава зарекомендувала себе у світі як недорогий, але високоякісний центр з проведення багатьох бізнесів-заходів, обслуговування ділових людей.

У 90-ті роки тут були організовані світові конгреси з медицини й екології, виставки продукції країн Південно-Східної Азії, у кожному з який взяли участь від 1000 до 5000 учасників із різних країн світу. Була також проведена 20-а міжнародна конференція з хіміотерапії (7000 учасників).

Чому саме Малайзію обирають міжнародні організації, транснаціональні компанії для проведення різноманітних промислових, фінансових форумів, конгресів, організацій експозицій? По-перше, ця країна зв'язана із зовнішнім світом 112 авіалініями. По-друге, у країні стабільна політична й економічна ситуація. По-третє, Малайзія схильна в меншому ступені, ніж інші держави, природним катаклізмам. Крім того, за короткий період цій державі вдалося створити високоякісну готельну інфраструктуру і надавати гостям сервіс світового рівня з малайзійською екзотикою.

Конвеншн-центри створені в Куала-Лумпурі, Пенангі, Малакці на півострові Кота Кінабалу і Кучинзі на острові Калімантан. Зокрема, у Куала-Лумпурі побудований 42-поверховий Світовий центр торгівлі "Путра". Він примикає до усесвітньо відомого готельного комплексу Pan Pacific. У центрі розміщений пленарний зал на 3500 чоловік - Деван Мердека і декілька кімнат для переговорів (кожна - на 180 учасників). Загальна виставкова площа (три закритих павільйони й одна відкрита площадка) складає більш 3600 кв. м. Вартість квадратного метра виставкової площі - більш $200.

Японія. Саме в Токіо функціонує один із найбільших експоцентрів Азії (більш 250 тис. кв. м). Виставки, проведені в столиці Японії, відрізняються більшою тематичною різноманітністю, ніж аналогічні в Сінгапурі і Сянгані [25].

ЕКСПО-2005 відбудеться в японському місті Сето, що розташований в індустріальному трикутнику країни - Токіо-Нагоя-Осака. Виставка буде присвячена проблемі створення ідеального, з екологічної точки зору, міста.

Таблиця 1.2. Статистичні дані по деяких експоцентрах Азії й Австралії[25,c.13]

Закрите акціонерне товариство «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» було створене у 1994 році за ініціативою Київської міської державної адміністрації та ряду відомих українських підприємств і організацій. Сьогодні товариство є однією з провідних в Україні компаній у сфері організації міжнародних спеціалізованих та універсальних виставок. ЗАТ “КМКЯ” зазначено у “Золотій книзі українського бізнесу”, а також є переможцем п'ятого Всеукраїнського конкурсу якості продуктів та послуг у 2000 році.

Метою діяльності товариства є відродження традицій Києва як одного з відомих європейських виставкових центрів, а головне завдання компанії полягає у розвитку виставкового бізнесу в Україні. Активна виставкова діяльність компанії сприяє процесу становлення цивілізованого ринку в державі, інтеграції України в Європейське ділове співтовариство.

Головним напрямом діяльності компанії є організація та проведення виставок, а також заходів, пов'язаних з ними, а саме:

масштабні виставкові акції, які збирають лідерів вітчизняного виробництва та реалізації продукції;

престижні форуми, в яких беруть участь провідні вітчизняні компанії та всесвітньо-відомі торгові марки;

виставки, які демонструють потенціал ринку України та окремих його сегментів;

заходи, які презентують передові технології та світові досягнення у різних сферах виробництва та реалізації продукції;

можливості для встановлення ділових контактів по всій Україні та закордоном;

професійно сформовані експозиції;

широка рекламна підтримка виставок у провідних газетах, журналах, на радіо і телебаченні;

якісне та комплексне виставкове обслуговування експонентів та відвідувачів;

широкі програми науково-практичних семінарів, конференцій, конкурсів та презентацій.

Відмінними рисами ЗАТ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» є великий досвід роботи у сфері експобізнесу - 9 років для виставкового бізнесу є дуже значним часовим терміном. ЗАТ “КМКЯ” почало свою діяльність в період відродження виставкової діяльності на Україні у післярадянський період, тобто стояло у його витоків. За цей час трудовий колектив організації здобув значних ділових навичок, високий рівень професіоналізму, науково-практичного підходу у вирішенні актуальних завдань сучасного бізнесу, використанні ефективних маркетингових технологій, дослідженні та постійному аналізі тенденцій розвитку ринків в країні та за її межами. У цифрах діяльність ЗАТ можна виразити так: з 1994 року компанією було проведено понад 80 престижних національних та міжнародних виставок, у яких взяли участь близько 7000 експонентів та які відвідали понад 3,3 млн. гостей з усіх регіонів України та з більш, ніж 50 країн світу.

На цей час товариство проводить одинадцять виставок на рік, які представлені у Таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.Виставки, що проводить ЗАТ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок»

Назва виставки	Час проведення	Коротка характеристика
«Будівництво та архітектура»	весна, осінь	міжнародна спеціалізована виставка будівельних матеріалів та обладнання, технологій будівництва та проектування, яка проводиться двічі на рік.
«Київ Експо Меблі»	весна, осінь	міжнародна спеціалізована виставка меблів та інтер'єру, меблевих та деревообробних технологій, яка проводиться двічі на рік. Почала проводитись з 1995р. Це найбільші будівельні виставки в Україні, площею 9500 кв.м. та з кількістю учасників більше за 600.
«Київ Експо Стиль»	весна, осінь	міжнародна спеціалізована виставка моди та стилю, меблів та інтер'єру, яка проводиться двічі на рік. Почала проводитись з 1995р. Це виставки площею 1500 кв.м. та з кількістю учасників більше за 150.
«Прод Експо Україна»	весна	міжнародна спеціалізована виставка продуктів харчування та напоїв. Почала проводитись з 1996р. Це найбільші продуктові виставки в Україні, площею 5000 кв.м. та з кількістю учасників більше за 280.
“Прод Пак Експо”	весна	міжнародна виставка упаковки, пакувальних матеріалів, обладнання та технологій для пакування продуктів харчування та напоїв. Почала проводитись з 2000р. Це базові виставки по упаковці в Україні площею 1000 кв.м. та з кількістю учасників більше за 50.
“Ресторан Експо Україна”	зима	спеціалізована виставка продукції та послуг підприємств громадського харчування, виробників та продавців технологічного та торгового обладнання, меблів, оздоблення тощо для цієї галузі. Почала проводитись з 2000р., ЗАТ “КМКЯ” першим почало проводити виставки з цієї тематики. Це базові виставки ресторанів в Україні, площею 3000 кв.м. та з кількістю учасників більше за 200.
«Ювелір Експо Україна»	осінь	спеціалізована виставка ювелірних виробів, коштовних прикрас та аксесуарів. Почала проводитись з 1999р. Це провідні ювелірні виставки в Україні, площею 2000 кв.м. та з кількістю учасників більше за 150.

Різноманітна тематична спрямованість виставкових акцій ЗАТ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» є підтверджуючим фактом того, що ці акції являються значним явищем в економічному та культурному житті м. Києва та України в цілому: вони є представницькими виставковими форумами виробників та постачальників різноманітної продукції, та в достатньо повній мірі відображають загальну картину сучасного стану та перспектив розвитку вітчизняного виробництва.

Свої виставки товариство проводить на площах Київського палацу спорту, Торгово-промислової Палати та Національному комплексі «Експоцентр України».

За минулий рік ЗАТ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» було проведено 10 спеціалізованих виставок, перелік яких надано вище, також був організований павільйон м. Києва на експозиції “Україна - 10 років незалежності”, взята участь у представленні України на всесвітній виставці EXPO-2000 у Гановері (Німеччина) та ще ряд заходів за дорученням Київської міської державної адміністрації .

Аналізуючи діяльність ЗАТ, треба зауважити, що одним з принципів, якого дотримується фірма - це кожен рік нова тема, розвиток та розширення вже опанованих тем. Наприклад, у 1999р. ЗАТ підготувало та провело першу спеціалізовану виставку ювелірних виробів, дорогоцінних прикрас та аксесуарів “Ювелір Експо Україна”. Її проведенню передувала довга та клопітна робота: вивчення ринку, розробка концепції, створення бази потенційних експонентів, підготовка програми тощо. І результатом було те, що виставка “Ювелір Експо Україна” виявилась такою, якою її й замислювало ЗАТ - подією №1 для ювелірної галузі насамперед України. У 2000 році у виставці брало участь вдвічі більше експонентів, відповідно зросла й її сумарна площа, а у 2001 році помітно зросла кількість іноземних експонентів з різних країн світу.

У вересні 2000р. ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” вперше був проведений фестиваль “Зірки кулінарного мистецтва”. Це перша акція у галузі суспільного харчування, в межах якої проводились спеціалізована виставка “Ресторан Експо Україна” та професійні конкурси “Зірки кулінарії України”.

Таким чином, діяльність ЗАТ “КМКЯ” можна охарактеризувати, як концентричну, що означає пошук нових товарів, які б, з одного боку, в технологічному та/ або ринковому відношенні були б схожі з уже існуючими на фірмі товарами, а з іншого - приваблювали нових покупців.

Цінова політика

Цінова стратегія компанії, звичайно є різною стосовно різних видів товарів (в нашому випадку - виставок), ступеню їх “розкрученості” та масштабності.

Для великих “розкручених” виставок, таких як “Будівництво і архітектура”, “Прод Експо Україна”, “Київ Експо Меблі”, підприємство використовує стратегію втримування частки ринку, що означає:

великі обсяги продажу;

стабільні ціни;

надання додаткових послуг;

системи знижок.

Хоча в цілому цінову стратегію можна охарактеризувати, як “політика стабільних цін”, суть якої полягає у підвищенні якості при відносному збереженні рівня цін. Її ціллю є захист своїх позицій на ринку. Ця стратегія є досить близькою за своїм змістом до стратегії зняття вершків.

Реалізація цінової стратегії ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” пов'язана з використанням таких інструментів, як:

встановлення, як правило, стандартних цін на достатньо тривалий термін;

використання певною мірою гнучких цін (в залежності від повноти надання комплексу виставкових послуг);

застосування як округлених, так у неокруглених цін;

застосування цінової субстратегії “глибокого проникнення на ринок” відносно показників “ціна - якість”, де їх відповідні значення “середня - висока”;

застосування адаптивних інструментів (знижки, компенсації тощо).

Цінова політика ЗАТ, як і на кожному підприємстві, має певні цілі ціноутворення, а саме: досягнення фінансової, маркетингової та ситуаційної мети. І поки що ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” вдавалося побудувати свою цінову політику таким чином, щоб досягти кожну з перерахованих цілей.

Збутова політика

Оскільки основною продукцією ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” є надання виставкових послуг, то система побудови каналів збуту є типовою для послуг взагалі.

Безпосередньо організацією виставки займається її організатор.

Інколи для більшої ефективності проведення ярмаково-виставкових заходів організатори звертаються до так званих помічників або партнерів.

Необхідність наявності партнерів в процесі організації виставок зумовлюється бажанням фірми надати якомога кращі , якісні та високопрофесійні послуги експонентам та відвідувачам своїх виставок. Звідси й випливають основні вимоги до ділових партнерів.

Агентами чи по-іншому колективними організаторами можна назвати іноземні фірми, що допомагають залучати експонентів на виставки з різноманітною тематикою. Це зумовлюється тим фактом, що іноземні фірми зацікавлені вийти на український ринок певної галузі, а для цього їм потрібно якимось чином представити свою продукцію та встановити перші ділові контакти з потенційними клієнтами. А, як вже згадувалось раніше, одним з найкращих засобів такого виходу є участь у місцевих виставках та ярмарках. Отже, іноземні фірми зацікавлені йти на виставку, але, можливо, вони не в повній мірі ознайомлені з кон'юнктурою українського виставкового ринку, з престижністю тих чи інших виставок в країні; зі свого боку організатори виставки також зацікавлені у залучені іноземних учасників, але ринок іноземних товарів для них відомий не в такому ступені як вітчизняний. І ось тут конче потрібні колективні організатори, які беруть на себе роль пов'язучої ланки між організатором та потенційним іноземним експонентом. З одного боку, вони добре орієнтуються у вітчизняному ринку, передбачають потреби підприємств своєї країни у виході на український ринок, а з іншого боку вони досконало орієнтуються у фірмах-організаторах виставкових заходів в Україні, і нерідко вже мають з ними певні налагоджені контакти.

Між організатором та агентом укладається договір, який зводиться до наступного:

Агент повинен залучити іноземні фірми до участі у міжнародній спеціалізованій виставці згідно її профілю, цінами та умовами участі та зайняти експозиції не менше певної суми(у кв.м.) обладнаної виставкової площі.

Організатор повинен зарезервувати виставкову площу зазначеного раніше обсягу для експонентів, залучених агентом та забезпечити всі необхідні умови для підготовки та успішної роботи виставки.

Між сторонами обговорюються терміни подачі заявок на участь у виставці, умови оплати, розмір агентської винагороди тощо.

Так як ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” проводить виставки на різноманітні тематики і у кожної тематики є свої іноземні партнери, то загальна кількість таких колективних організаторів досить значна: це Польща, Литва, Німеччина, Чехія, Словаччина, Туреччина, Італія.

Політика просування продукції

З елементів комплексу просування ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” найбільше використовує такі, як:

реклама,

персональні продажі,

зв'язки з громадськістю.

ЗАТ використовує такі основні носії реклами, як:

журнали (“Напитки+”, “Продукты питания”, “Ювелирное обозрение”, “Мир мебели”, “Архітектура та престиж”, “БудМайстер”, “Строительство и реконструкция” тощо);

радіо(Gala-радіо, Хіт FM, Просто Радіо, Радіо Столиця тощо);

телебачення;

вуличні рекламні щити;

розсилання рекламних матеріалів поштою.

Поширений також і персональний продаж продукції, що являє собою роботу менеджерів по набору експонентів на кожну конкретну виставку і, отже, продаж їм певної кількості виставкової площі (у кв.м.).

І, звичайно ж, поширений такий вид просування продукції, як зв'язки з громадськістю (пропаганда) або public relations. Цей засіб зараз дуже важливий у сфері послуг. Традиційними інструментами пропаганди є підтримування контактів з електронними та друкованими засобами масової інформації для періодичного висвітлювання діяльності фірми, проведення презентацій, ювілейних заходів, організації консультування споживачів чи посередницьких організацій.

Показники ефективності діяльності

Основним якісним і кількісним критерієм успіху будь-якого виставкового заходу і діяльності в цілому є зростання кількості учасників виставок, їх відвідувачів і виставкової площі. Динаміку загальної кількості учасників і відвідувачів виставок, а також обсягів виставкових площ, зайнятих під виставки, що організуються ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” наведено нижче.

Таблиця 2.2. Динаміка основних показників ефективності виставкової діяльності ЗАТ “КМКЯ”

Роки	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001
Кількість виставок	2	5	6	7	8	10	11
Кількість учасників виставок	337	571	630	1000	1175	1565	1720
Кількість відвідувачів виставок, тис.чол.	102	223	296	315	360	395	420
Загальна площа, тис. м2	10,5	20,0	25,1	25,8	30,0	36,7	40,8

Динаміка зростання кількості учасників, відвідувачів і виставкових площ виставок акціонерного товариства свідчить про збільшення масштабів та підвищення ефективності виставкової діяльності ЗАТ «КМКЯ». Зацікавленість учасників та відвідувачів у виставкових послугах, що надає товариство підтверджує, що послуги ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” на сьогодні, як і протягом всього часу існування підприємства, є високо конкурентноспроможними

Також про підвищення ефективності виставкової діяльності ЗАТ «КМКЯ» свідчить і динаміка зростання кількості учасників, відвідувачів і виставкових площ традиційних виставок акціонерного товариства «Будівництво та архітектура» та “Київ Експо Меблі”, наведені у Таблицях 2.3 та 2.4.

Таблиця 2.3. Динаміка кількісних та якісних показників виставок «Будівництво та архітектура» (осінь)

Показники	Один. виміру	1997 р.	1998 р.	1999 р.	2000 р.	2001 р.
Кількість учасників виставки	Одиниць	150	200	310	350	395
Кількість відвідувачів виставки	тис. чол.	42,000	50,000	70,000	80,000	90,000
Загальна Виставкова площа	тис. кв.м	5,000	5,000	6,000	7,000	7,500
Питома вага Учасників виставки, які уклали або узгодили контракти на виставці	%	25	30	33	36	40

Таблиця 2.4. Динаміка кількісних та якісних показників виставок «Київ Експо Меблі» (весна)

Показники	Один. виміру	1997 р.	1998 р.	1999 р.	2000 р.	2001 р.
Кількість учасників виставки	Одиниць	70	100	140	160	200
Кількість відвідувачів виставки	тис. чол.	40,000	45,000	50,000	50,000	54,000
Загальна Виставкова площа	тис. кв.м	2,500	2,700	4,500	5,000	5,750
Питома вага Учасників виставки, які уклали або узгодили контракти на виставці	%	Опитування не проводилось	25	28	31	35

На кожній виставці проводиться анкетування учасників дирекцією виставки, а також незалежними організаціями.

Так, у 2000 році проводилось анкетування виставок «Будівництво та архітектура'2000», “Київ Експо Стиль `2000” та “Київ Експо Меблі'2000” редакцією журналу «Мир Экспо» та фірмою «Прес Поліграф Сервіс».

Надійність результатів опитування підтверджується презентативністю респондентів (по кожній з виставок їх кількість досягала 75 % і більше від загальної кількості експонентів).

Опитування проводились по 10 питаннях, суттєвих для визначення результатів різних сторін підготовки та проведення виставок та компетентності опитуваного: зокрема, частота участі у виставках ЗАТ “КМКЯ”, джерела інформації про виставку у ЗМІ, мета участі фірми у виставці, які цілі були досягнуті на виставці, оцінка фірмою роботи організаторів виставки, побажання в адресу організаторів виставки, чи планує фірма участь у наступних виставках ЗАТ “КМКЯ”, до якої ланки оргструктури фірми належить респондент.

За даними опитування учасників виставки “Київ Експо Меблі `2000”p. 84 % задоволені результатами виставки, із загальної кількості опитаних -68,8 % встановили нові контакти з партнерами, 25,0 % уклали контракти на виставці, 48,7 % побажали взяти участь у нових виставках ЗАТ “КМКЯ”.

За даними опитування учасників виставки “Київ Експо Стиль`2000” p. 85 % задоволені результатами виставки, 68,4 % встановили нові контакти з партнерами, 27,6 уклали контракти, 47, 9 % побажали взяти участь у нових виставках ЗАТ “КМКЯ”.

За результатами опитування учасників виставки «Будівництво та Архітектура'2000» з 79% учасників, що були опитані - 74% задоволені результатами виставки, з них 25% - заключили контракти; 21% - задоволені частково.

За даними опитування учасників виставки «Будівництво та Архітектура'2001» - 80% експонентів задоволені результатами та виявили бажання брати участь у наступній виставці, з них 60% - знайшли нових дилерів та встановили ділові контакти; збільшили рівень продаж після виставки.

Основні процеси створення товарів та послуг

Споживачами послуг ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” є дві основні категорії:

експоненти;

відвідувачі виставок.

На кожній виставці проводиться анкетування експонентів і відвідувачів за відповідними анкетами. Результати їх аналізу використовуються в роботі. З експонентами узгоджуються дати, тематика виставок, проведення конкурсів, критерії оцінок; спеціалісти залучаються до роботи в конкурсних комісіях.

Ведеться систематичний моніторинг виставок конкурентів, не тільки для того, щоб залучати нових клієнтів на наші виставки, а насамперед для переймання кращого, нового, прогресивного, позитивного.

Основними вважаються конкуренти, які проводять найкращі за рейтингом виставки, що збирають велику кількість учасників та відвідувачів.

Експоненти на кожній виставці забезпечуються повним комплексом послуг.

Дирекція кожної виставки здійснює пошук нових замовників шляхом анкетування відвідувачів виставки, оновлення галузевих баз даних виробників та постачальників профільної продукції, відвідання виставок конкурентів, рекламування виставкових заходів у пресі, на телебаченні і радіо. Але щоб нові потенційні експоненти стали постійними учасниками виставок товариства з ними регулярно проводиться спілкування, вивчаються напрямок їх діяльності, проблеми і перспективи розвитку їх бізнесу з метою винайдення найбільш ефективного способу представлення їх продукції та послуг на виставці та допомоги їм у вирішенні власних проблем.

На кожну виставку архітектори розроблюють загальний план експозиції. Далі з кожним експонентом працюють окремо: з експонентом узгоджують місце розташування на загальному плані, ескіз стенду (внутрішнє планування та його дизайн) при цьому враховуються його побажання, а також архітектор підказує яким чином, виходячи із специфіки діяльності клієнта краще організувати своє робоче місце на виставці. Цей підхід дає змогу експоненту підготуватися до виставки таким чином, щоб отримати від своєї участі найбільшу віддачу.

Кожна виставка - це цілий комплекс заходів, які сприяють її успішному функціонуванню. Аналізуючи виставкові акції ЗАТ «КМКЯ», можна відмітити зростання їх якості, що проявляється у прагненні наситити виставки багатою та цікавою програмою семінарів, конференцій, круглих столів. Семінари проводяться на актуальні для кожної галузі теми, не рідко теми семінарів підказують самі експоненти. Семінари проводять авторитетні в галузі спеціалісти, суспільні організації, владні структури. Експоненти також мають можливість організувати презентації своєї продукції, або семінар, де діляться перед аудиторією спеціалістів і усіх бажаючих власним досвідом.

Традиційною частиною у програмі виставки стало проведення конкурсів. На відміну від інших виставкових компаній, які проводять конкурси в основному на виставках харчової тематики і то (наскільки відомо) лише дегустаційні по напоях, ЗАТ «КМКЯ» проводить різноманітні конкурси на всіх своїх виставках:

ПРОД ЕКСПО УКРАЇНА - конкурс на визначення кращих зразків продуктів харчування та напоїв. Переможці нагороджуються медалями та дипломами.

БУДІВНИЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА. Нагородження переможців конкурсу на кращий будівельний об'єкт, на кращий будівельний проект. Конкурс «Кераміка-2000» - на краще оформлення інтер'єру ванної кімнати. Переможець нагороджувався спеціальним призом.

КИЇВ ЕКСПО МЕБЛІ - конкурс «Кращі меблі України», нагородження переможців призом «Кришталева піраміда» та «Призом глядацьких симпатій».

ЮВЕЛІР ЕКСПО УКРАЇНА - конкурс на визначення кращих ювелірних прикрас. Переможці в чотирьох номінаціях нагороджувались спеціальним призом «Скіфський олень».

КИЇВ ЕКСПО СТИЛЬ - конкурси «Міс Експо Стиль» та «Містер Експо Стиль», “Одного плаття”, що проводились в рамках програми «Подіум». Переможці нагороджувались дипломами та цінними подарунками.

РЕСТОРАН ЕКСПО УКРАЇНА - конкурс на визначення кращих кухарів, кондитерів, барменів та офіціантів. Переможці нагороджуються медалями та дипломами, їм присвоюється звання “ майстер-кухар” та “майстер- кондитер”.

До складу конкурсних комісій входять незалежні компетентні експерти - представники відповідних відомчих організації, галузевих структур, Української асоціації якості, Асоціації ювелірів України, Асоціації кулінарів України та інших громадських організацій, також залучаються спеціалісти від фірм-учасників.

Зовнішнє середовище діяльності підприємства

Будь-яка фірма здійснює свою діяльність в певному оточенні, або так званих, зовнішньому та безпосередньому середовищах.

До зовнішніх факторів відносяться ті фактори, якими фірма не може безпосередньо керувати, але які впливають на її діяльність.

До зовнішніх факторів маркетингового середовища належать:

економічне середовище;

демографія;

політичне середовище;

науково-технічний прогрес;

культура;

природне середовище.

Вплив цих факторів на діяльність підприємства з погляду ринкових можливостей представлений у табличній формі:

Таблиця 2.5. Можливий вплив змін факторів зовнішнього середовища на діяльність підприємства

Фактори зовнішнього середовища	Тенденції зміни факторів	Вплив зміни фактора на діяльність фірми	Можливі відповідні дії фірми
Економіка	Підвищення рівня інфляції	Виникає загроза підвищення цін на сировину та матеріалі, зменшення попиту на продукцію з-за незадовільної купівельної спроможності підприємств-покупців продукції	Введення фінансових операцій, що зберігають купівельну спроможність коштів.
	Покращення економічної ситуації в країні	Створює сприятливий економічний клімат для розвитку підприємства	Використання цієї ситуації
Політика та законодавство	Несприятливі зміни в системі оподаткування	Можуть спричинити підвищення ціни на продукцію або зменшити частку чистого прибутку підприємства, що негативно вплине на його розвиток.	Підвищення собівартості продукції . Пошук шляхів мінімізації податків.
	Підвищення рівня законодавчої стабільності	Позитивно відобразиться на діяльності підприємства у зв`язку з можливістю довгострокового планування та розробки стратегії розвитку на довгий період.	Використання даної ситуації на свою користь.
Соціальні	Зниження рівня освіти	Зниження трудової дисципліни та виникнення конфліктів Проблеми, пов'язані з освоєнням нових технологій.	Створення служби соціально-психологічної підтримки. Підтримання рівня вкладень на професійну підготовку кадрів.
	Зростання мобільності населення	Відтік працівників	Вдосконалення системи стимулювання на підприємстві.
Науково-технічний прогрес	НТП у соціальній сфері	Зростання рівня споживацьких потреб	Проведення маркетингових заходів. Покращення умов праці робітників фірми.
	Поява нової продукції у конкурентів на ринку	Можливо спричинить зменшення частки ринку за рахунок того, що більшість покупців почнуть використовувати новинку конкурента.	Постійне дослідження та вивчення ринку, потреб споживача, негайне реагування на найменші зміни.
Міжнародні	Лібералізація ЗЕД	Можливість виходу на зовнішні ринки	Отримання міжнародного сертифіката на проведення виставкової діяльності.
		Приплив зарубіжних фірм-конкурентів	Використання цінової переваги, зниження витрат

Аналіз зовнішнього середовища дозволяє виділити критичні фактори та встановити загрози та можливості. До загроз можна віднести очікування високих темпів інфляції, високі податкові ставки та відсутність стабільності в суспільстві. До можливостей можна віднести можливість цілеспрямовано підготувати персонал, перспективи виходу на зовнішні ринки можливість вибору напрямів господарської діяльності підприємства.

Основні фактори безпосереднього оточення наведені у Таблиці 2.6.

Таблиця 2.6. Аналіз середовища безпосереднього оточення та конкурентного середовища в галузі

Параметри	Оцінка за 10-ти бальною шкалою
1. Можливий показник зростання галузі	7
2. Легкість входження нових фірм у галузь	4
3. Інтенсивність конкуренції в галузі	7
4. Рівень використання товарів-субститутів	7
5.Рівень впливу покупців виставкових послуг	9
6. Рівень технологічності в галузі	8
7. Показник інноваційної діяльності в галузі	9

Як ми бачимо з таблиці, то виставковий бізнес сьогодні в Україні представлений невеликою кількістю компаній, що дійсно є конкурентноспроможними, які поділили між собою основні тематики та терміни проведення виставок. За них і досі йде уперта боротьба, особливо при появі нової фірми-конкурента. Але, як правило у нової фірми доволі мало досвіду, щоб витримати конкуренцію з провідними виставковими фірмами, які використовують у своїй діяльності новітні досягнення науки і техніки, і вони, не рідко, не витримують. Але така ситуація складається в основному в Києві, а по регіонах можливості входження у галузь ще залишаються доволі реальними.

Сильні та слабкі сторони підприємства

Слабкі сторони фірми - це ті показники, які визначають конкурентну вразливість.

Сильні сторони фірми - це її визначні особливості, які дають змогу визначити і сформувати конкурентні переваги.

Аналіз сильних та слабких сторін ЗАТ “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” надано в Таблиці 2.7.

Таблиця 2.7. Сильні та слабкі сторони підприємства

Аспект середовища	Сильні сторони	Слабкі сторони
1. Операційна система	Світовий рівень якості послуг Ефективна система контролю за якістю

Страница:

•  1 
•  2 
•  3 
•  4 
•  5 

дипломная работа "Стан та тенденції розвитку ринку виставкових послуг в Україні та на прикладі окремого підприємства ("Київський міжнародний контрактовий ярмарок")" скачать

Подобные документы

• Дослідження економічного стану підприємства та проблем франчайзингу на прикладі ТОВ "Піца Челентано"

  Історія, теоретичні основи та проблеми розвитку франчайзингу в Україні. Аналіз економічної діяльності, прибутку та рентабельності, переваг і недоліків франчайзингу ТОВ "Піца Челентано". Розробка заходів щодо покращення фінансового стану підприємства.
  
  дипломная работа [91,1 K], добавлен 08.03.2011
  

• Економічна оцінка результатів господарської діяльності промислових підприємств (на прикладі ВАТ "Енерготрансбуд")

  Суть і значення господарської діяльності в ринкових умовах. Аналіз показників фінансового стану ВАТ "Енерготрансбуд". Оцінка результативності діяльності підприємства і розробка пропозицій щодо стратегії розвитку і економічної ефективності господарювання.
  
  дипломная работа [105,2 K], добавлен 27.02.2011
  

• Загальноекономічні умови, стан та тенденції розвитку споживчого ринку України

  Макроекономічні умови розвитку споживчого ринку України в контексті завдань розбудови національної економіки. Тенденції формування та задоволення попиту на споживчі товари в Україні. Актуальні проблеми формування пропозиції споживчих товарів та послуг.
  
  научная работа [960,2 K], добавлен 30.06.2013
  

• Оцінка фінансового стану підприємства

  Вплив недостатнього фінансового стану підприємства на його платоспроможність, фінансову стійкість. Проведення аналізу фінансового стану ПП "Гарант". Розробка основних рекомендацій і пропозицій, направлених на покращення господарської діяльності об’єкта.
  
  курсовая работа [582,1 K], добавлен 15.06.2012
  

• Проблеми і перспективи підвищення рівня економічного розвитку України і ступеня її участі в міжнародних економічних процесах

  Місце України у світовій економічній системі. Участь України в міжнародному русі факторів виробництва та її роль в міжнародній торгівлі. Напрями підвищення рівня економічного розвитку України і удосконалення системи міжнародних економічних відносин.
  
  контрольная работа [290,2 K], добавлен 28.03.2012
  

• Бурякоцукровий підкомплекс України: стан, проблеми, перспективи розвитку

  Значення бурякоцукрового виробництва в господарському комплексі України та його стан, проблеми розвитку і сучасне становище. Перспективи розвитку галузі та шляхи подолання проблем роботи. Дослідження ринку цукру, необхідність державного регулювання.
  
  курсовая работа [55,1 K], добавлен 01.02.2009
  

• Сучасний стан розвитку готельних послуг в м. Києві (на приклади Готелю "Дніпро")

  Характеристика сучасного рівня розвитку готельного бізнесу в Україні. Дослідженні особливостей розвитку готельних послуг у м. Києві на прикладі діючого готельного господарства "Дніпро". Перспективи та шляхи покращення готельного обслуговування.
  
  курсовая работа [124,8 K], добавлен 26.10.2008
  

• Управління ефективністю розвитку ВАТ молокозавод "Самбірський"

  Загальна характеристика підприємства та ринку. Аналіз фінансово–економічного стану цього підприємства. Порівняльний аналіз діяльності молокозаводу. Формування цілей та стратегії розвитку підприємства. Вибір і оцінка інвестиційних проектів розвитку.
  
  курсовая работа [98,2 K], добавлен 17.04.2011
  

• Дослідження можливості управління зовнішньоекономічною діяльністю на принципах маркетингу

  Аналіз динаміки зовнішньоторгових відносин України та окреслення основних проблем на сучасному етапі. Інвестування, розробка стратегії завоювання зовнішнього ринку для підприємства. Порівняльна характеристика основних способів виходу на зовнішні ринки.
  
  дипломная работа [298,1 K], добавлен 04.08.2010
  

• Аналіз основних показників господарсько-фінансової діяльності ТзОВ СУАП "Євроком"

  Ознайомлення з підприємством ТзОВ СУАП "Євроком". Аналіз трудових та майнових активів (ресурсів), капіталу. Оцінка фінансово-майнового стану підприємства, аналіз його основних конкурентів. Розробка обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення діяльності.
  
  отчет по практике [60,6 K], добавлен 23.01.2012
  

Другие документы, подобные "Стан та тенденції розвитку ринку виставкових послуг в Україні та на прикладі окремого підприємства ("Київський міжнародний контрактовий ярмарок")"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам