Фінансова реструктуризація в управлінні розвитком підприємств харчової промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)

УДК 334.716:338.439:658.16

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

ФІНАНСОВА РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ В УПРАВЛІННІ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Сарапіна Ольга Андріївна

Миколаїв 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Науковий консультант доктор економічних наук, професор Мармуль Лариса Олександрівна, Миколаївський державний аграрний університет, професор кафедри обліку і аудиту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Заїнчковський Анатолій Олександрович, Національний університет харчових технологій, професор, завідувач кафедри економіки і права;

доктор економічних наук, професор Непочатенко Олена Олександрівна, Уманський національний університет садівництва, професор, завідувач кафедри фінансів і кредиту;

доктор економічних наук, професор Сахацький Микола Павлович, Одеська державна академія будівництва та архітектури, професор, завідувач кафедри менеджменту.

Захист відбудеться 22 жовтня 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.38.806.01 у Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зала.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий 21 вересня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Ф. Клочан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

функціонування харчовий промисловість

Актуальність теми дослідження. Необхідність підвищення рівня та якості життя населення України, його продовольчого забезпечення в умовах посилення глобалізаційних впливів, проявів світової фінансової кризи, загострення продовольчої проблеми актуалізували питання розробки нових наукових підходів та концепцій, практичних заходів та механізмів управління як окремих агропромислових підприємств, так і великих холдингів і корпорацій. Повною мірою це стосується суб'єктів господарювання галузі харчової промисловості. Харчові підприємства є найбільш значимими у структурі агропромислового виробництва як комплексоформуючі. Вони забезпечують переробку сільськогосподарської сировини, виробництво продовольчої продукції, формують зайнятість населення, визначають структуру споживчого продовольчого ринку, забезпечують значні надходження до бюджету, здійснюють вагомий внесок у продовольчу безпеку країни в цілому.

Крім того, розширення присутності України на світовому продовольчому ринку, турбота держави про здоров'я та рівень життя населення висувають нові, більш високі вимоги до якості готової харчової продукції, стандартів виробництва, його конкурентоспроможності згідно норм та правил насамперед Європейського Союзу. Це вимагає належного інвестиційного забезпечення, впровадження інновацій, постійного оновлення та модернізації виробництва. Якщо невеликі або малі підприємства в результаті процесів приватизації та санації зробили значні кроки в даному напрямі, то значна кількість великих харчових підприємств так і не змогли відновити свої потужності. Особливо це стосується великих м'ясопереробних, молокопереробних, плодоовочеконсервних підприємств. Між тим саме великі та середні підприємства мають значні фінансові можливості для забезпечення стандартів якості технологічних процесів та виробництва.

Одним із результативних напрямів стратегічного управління харчовими підприємствами є їх реструктуризація. Поняття реструктуризації є досить багатогранним, складним щодо визначення як сутності, так і форм, напрямів, алгоритмів та механізмів здійснення. Особливо це стосується фінансової реструктуризації, яка є ключовим засобом збільшення інвестиційних можливостей підприємств за рахунок власних джерел, що особливо важливо в умовах нестабільного фінансового середовища.

Проблеми управління підприємствами харчової промисловості, здійснення їх реструктуризації, модернізації, корпоратизації, підвищення капіталізації, фінансової стійкості та конкурентоспроможності досліджували відомі вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти: М.Білик, П.Буряк, О.Бутнік-Сіверський, Ю.Воробйов, В.Галасюк, О.Гудзь, С.Дем'яненко, М. Дем'яненко, М.Єрмошенко, А.Заїнчковський, І.Іртищева, С.Климчук, М.Корінько, О.Мендрул, О.Непочатенко, М.Чумаченко, А.Аткінс, Р.Брейлі, П.Друкер, Ю.Іванов, С.Майерс, М.Міллер, Д.Саліван, Дж.Хікс.

Загальні питання розвитку та управління підприємств харчової промисловості та агропромислового комплексу, їх інвестування, фінансування, інтеграції в умовах глобалізаційних впливів висвітлені у працях В.Гейця, О.Гудзинського, Л.Дейнеко, Л.Євчук, О.Єрмакова, С.Кваші, А.Ковальова, П.Макаренка, М.Маліка, Л.Мармуль, Т.Мостенської, П.Саблука, М.Сахацького, Н.Сіренко, І.Топіхи, І.Червена, А.Чупіса, О.Шебаніної.

Проте наукове обґрунтування та практичне застосування форм, механізмів та напрямів здійснення реструктуризації харчових підприємств з метою інвестиційного забезпечення, вдосконалення структури виробництва, збільшення потенціалу впровадження інновацій, модернізації технологічних процесів, підвищення доходності виробництва та його конкурентоспроможності висвітлені недостатньо. Теоретичного та методологічного обґрунтування потребує також концепція реструктуризації як напряму управління та регулювання розвитку харчових підприємств. Подальших розробок вимагає розуміння реструктуризації як засобу капіталізації та корпоратизації підприємств харчової галузі, їх інтеграції. Велике значення має виявлення та оцінка чинників реструктуризації, проявів та принципів здійснення. Це зумовило вибір теми, мету, постановку задач, результати та новизну дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково - дослідних робіт Миколаївського державного аграрного університету на тему: «Організаційно - економічні засади забезпечення стійкого розвитку АПК» (номер державної реєстрації 0109U005733). У її межах було здійснено обґрунтування наукової концепції та практичного інструментарію щодо сутності, змісту, форм, алгоритмів та механізмів фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості як важливого складника та напряму їх стратегічного (у т.ч. антикризового) управління, засобу підвищення інвестиційної привабливості та інвестиційного забезпечення, чинника впровадження інновацій, модернізації виробництва, досягнення високих стандартів якості готової продукції, відповідності вимогам соціального розвитку, продовольчої безпеки країни в цілому.

Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних, методичних та методологічних засад, а також здійсненні практичних рекомендацій управління підприємств харчової промисловості шляхом фінансової реструктуризації з метою збільшення та стабілізації інвестиційних та фінансових надходжень, впровадження інновацій та модернізації виробництва, підвищення якості готової продукції, забезпечення доходності та конкурентоспроможності в умовах глобалізацій них впливів.

Відповідно до мети роботи та в контексті означених проблем були поставлені та вирішені наступні завдання:

– обґрунтувати наукові засади поглиблення змісту, структури та застосування новітніх засобів управління підприємств харчової промисловості в сучасних умовах господарювання;

– виявити принципові особливості, суттєві тенденції та проблеми функціонування і розвитку підприємств харчової промисловості;

– обґрунтувати наукову парадигму здійснення реструктуризації харчових підприємств як складника, засобу та напряму управління ними з метою підвищення фінансової стійкості, капіталізації, корпоратизації, конкурентоспроможності;

– визначити структуру та напрями трансформації капіталу харчових підприємств, в т.ч. корпоратизації на перспективу;

– визначити методологічні засади здійснення фінансової реструктуризації з урахуванням її форм та методів боргового свопу, мирових угод, реструктуризації заборгованості, фінансового левериджу, визначити їх відмінності, переваги та мотивацію;

– обґрунтувати методологію та методику визначення вартості підприємств харчової промисловості, їх капіталу та грошових потоків у процесі та в результаті їх реструктуризації;

– виявити та охарактеризувати етапи здійснення реструктуризації підприємств харчової промисловості України;

– визначити чинники та мотивацію здійснення реструктуризації, в т.ч. фінансової;

– здійснити оцінку вартості та структури капіталу харчових підприємств, у т.ч. великих відкритих акціонерних товариств;

– запропонувати варіанти реструктуризації підприємств галузі та визначити ефективність її результатів;

– обґрунтувати наявність нових інвестиційних джерел та ресурсів харчових підприємств в результаті реструктуризації;

– обґрунтувати соціально-економічну концепцію вдосконалення управління харчовими підприємствами через здійснення фінансової реструктуризації;

– обґрунтувати напрями державної підтримки реструктуризації, в т.ч. з утворенням стабілізаційного (реструктуризаційного) фонду;

– визначити перспективи здійснення реструктуризації харчових підприємств з урахуванням глобалізаційних та інтеграційних впливів.

Наукова новизна полягає у всебічному обґрунтуванні теоретичних, методологічних та методичних положень, практичних рекомендацій щодо вдосконалення та розвитку управління харчовими підприємствами на основі фінансової реструктуризації. Результати дослідження, що характеризуються науковою новизною, визначаються наступним:

вперше:

– обґрунтовано теоретичні засади розвитку управління підприємств харчової промисловості в умовах глобалізаційних впливів через засоби фінансової реструктуризації з метою соціально - економічної стабілізації, підвищення інвестиційної привабливості, інноваційного розвитку та забезпечення конкурентоспроможності в умовах відкритого вітчизняного продовольчого ринку та посилення глобалізаційних впливів;

– здійснено визначення реструктуризації не як форми роздержавлення та приватизації і санації харчових підприємств, а як засобу вдосконалення структури їх капіталу, організації діяльності, збільшення обсягу інвестицій та запоруки підвищення конкурентоспроможності;

– розроблено методику оцінки економічної вартості реструктуризованих харчових підприємств, структури трансформованого та корпоративного капіталів з урахуванням часу здійснення, структури грошових потоків, галузевої спрямованості;

– обґрунтовано перспективні напрями здійснення фінансової реструктуризації харчових підприємств на основі зміни структури капіталу, корпоратизації як напряму управління ним, інтеграції виробничих процесів, вдосконалення операційної діяльності.

вдосконалено:

– вдосконалено трактування реструктуризації в системі термінів: «реформування», «реорганізація», «рекапіталізація», «трансформація», «реституція», «корпоратизація» з метою вдосконалення управління харчовими підприємствами ;

– методологічні засади здійснення фінансової реструктуризації з урахуванням форм та методів її проведення (боргового свопу, мирових угод, реструктуризації заборгованості, фінансового левериджу), визначення їх відмінностей, переваг, передумов, результатів;

– методичні засади визначення капіталу харчових підприємств (акціонерних товариств) до і після фінансової реструктуризації на основі оцінки їх вартості та грошових потоків;

– систему чинників та мотивації розвитку управління харчових підприємств шляхом фінансової реструктуризації, що включає наступні мотиви: корпоратизація, збільшення капіталізації, виробничо-економічна інтеграція, зростання конкурентоспроможності;

– сукупність механізмів здійснення реструктуризації у процесі вдосконалення управління харчовими підприємствами (роздержавлення і приватизація, фінансова реструктуризація, державне регулювання);

– моделювання форм здійснення фінансової реструктуризації у відповідності до величини та структури капіталу харчових підприємств, їх боргових зобов'язань, галузевої спрямованості;

– визначено напрями державної підтримки фінансової реструктуризації харчових підприємств через вдосконалення інституційного забезпечення, в т.ч. створення реструктуризаційного фонду.

набули подальшого розвитку:

– соціально-економічна концепція здійснення фінансової реструктуризації з обґрунтуванням її завдань, чинників, проявів, принципів, інструментарію, результатів та очікуваної ефективності;

– принципи здійснення фінансової реструктуризації харчових підприємств у процесі розвитку їх управління, які включають: формування єдності теорії та практики, економічну доцільність, об'єктивність, системність, послідовність, порівнянність показників, комплексність, результативність;

– етапи та відповідні їм алгоритми й варіанти здійснення фінансової реструктуризації, до яких належать: створення успішного власника; забезпечення привабливого економічного клімату; активізація винайдення та реалізації внутрішніх ресурсів для збільшення масштабів та ефективності виробництва;

– нові джерела інвестиційних ресурсів харчових підприємств внаслідок їх фінансової реструктуризації, особливо методом фінансового левериджу;

Об'єктом дослідження визначені процеси формування та здійснення фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості України як важливого напряму розвитку управління ними.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та практичних аспектів, пов'язаних із здійсненням фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості як важливого напряму розвитку їх управління, інвестування, вдосконалення організації та структури, модернізації, підвищення доходності та конкурентоспроможності виробництва.

Методологія і методи дослідження. Методологічну основу дисертації склали загальнонаукові методи та підходи управління підприємствами: історичний, діалектичний, абстрактно-логічний, системно-структурного аналізу, наукові положення економічної теорії, економіки підприємств, менеджменту, інвестиційно- інноваційної діяльності, результати досліджень провідних вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, що стосуються даної проблематики. Крім цього, були використані наступні методи: монографічний метод (для вивчення чинників, проявів, закономірностей, принципів здійснення управління харчовими підприємствами шляхом реструктуризації); метод систематизації й класифікації (при обґрунтуванні видів та напрямів реструктуризації, її структури як системного процесу); аналітичні методи, методи статистичних групувань (при виявленні особливостей здійснення галузевої спрямованості реструктуризації підприємств харчової промисловості); методи факторного та кореляційно-регресійного аналізу (при формуванні ефективного середовища фінансової реструктуризації); економіко-математичні методи та математичного моделювання (при розробці моделей економічної вартості підприємств за факторами часу здійснення, структури грошових потоків, форм реструктуризації); методи прогнозування та програмування (для розробки наукової концепції фінансової реструктуризації харчових підприємств на довгострокову перспективу).

Інформаційну основу дисертації сформували закони, постанови, нормативно-правові документи з питань управління підприємств харчової промисловості, їх реструктуризації, механізмів функціонування, державного регулювання діяльності. Були використані дані річної обліково-фінансової звітності підприємств харчової галузі, статистичні дані Державного комітету статистики України та його обласних підрозділів, статистична та аналітична інформація зарубіжних країн, міжнародних економічних організацій, зокрема СОТ. Важливе значення мали аналітичні огляди, або дані вітчизняних міністерств і відомств, провідних наукових центрів країни, ресурси комп'ютерної мережі Інтернет.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи визначається розробкою механізмів, форм та напрямів управління підприємств харчової промисловості шляхом здійснення реструктуризації з метою підвищення їх капіталізації, інноваційно-інвестиційної привабливості, доходності, конкурентоспроможності. Результати дисертаційного дослідження та пропозиції щодо обґрунтування необхідності та механізмів реструктуризації з метою збільшення інвестиційної привабливості та вдосконалення структури виробництва впроваджено у практику діяльності ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод» м.Новотроїцьк Херсонської області (довідка № 58 від 07.02.2011р.); моделювання фінансової реструктуризації та розрахунки ефективності реструктуризації методом реструктуризації заборгованості прийняті до впровадження у діяльність ПАТ «Херсонський КХП» (довідка № 918 від 23.08.11 р.); державної підтримки інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості та здійснення реструктуризації з цією метою, вдосконалення управління підприємств харчової промисловості впроваджені в обласній Програмі розвитку харчової та переробної промисловості до 2015 року та використовуються в управлінській діяльності Херсонської обласної державної адміністрації (довідка Головного управління агропромислового розвитку 156-9/124 від 23.08.2011 р.); подальшого поглиблення агропромислової інтеграції на основі реструктуризації підприємств харчової галузі використані та прийняті для втілення у практичну діяльність структурних формувань продовольчого підкомплексу АПК (довідка Департаменту економічного розвитку і аграрного ринку Міністерства аграрної політики України від 15.06.2011р.); вдосконалення управління харчовими підприємствами із застосуванням інструментів і методів фінансової реструктуризації, державного регулювання та інституційного забезпечення враховано при розробці нормативних документів Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (довідка № 2904 - 25/264 від 20.08.2011р.); економічної оцінки ефективності функціонування підприємств харчової промисловості, аналізу їх конкурентних переваг, проблем та перспектив розвитку, впровадження інновацій використані при обґрунтуванні стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року (довідка Херсонської обласної Ради 25-174-00-177/008-08 від 23.08.2011р.), підприємств харчової промисловості Миколаївської області (довідка Миколаївської обласної державної адміністрації 01/05 - 4830 від 11.04.2011р.).

Теоретичні та методичні результати здійсненого дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Херсонського національного технічного університету при викладанні дисциплін: «Стратегічне управління підприємством», «Стратегія підприємства», «Економіка підприємств», «Фінансовий менеджмент», «Стратегічний аналіз», «Управління потенціалом підприємства» (довідка №12-50/407 від 09.09.2011р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є кваліфікованою, самостійно виконаною працею та підсумком багаторічних наукових досліджень, у якій викладено авторський підхід до дослідження методологічних, методичних і практичних аспектів розвитку управління підприємств харчової промисловості України шляхом фінансової реструктуризації в умовах посилення глобалізаційних впливів. Закінчене дослідження містить особисті наукові здобутки, має наукове й практичне значення, у якому всі результати одержані безпосередньо автором і відображені в наукових працях та апробовані на наукових конференціях. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані ті ідеї, положення, концепції, які є результатом особистої роботи здобувача. Положення кандидатської дисертації у дослідженні не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження знайшли апробацію на наукових конференціях: "Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів у контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції" (м. Херсон - Прага, 2007р., 2008р.); "Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи" (м. Херсон, 2008), "Сучасні проблеми управління виробництвом" (м. Донецьк, 2009), "Фінансове та облікове забезпечення функціонування аграрних підприємств", (м. Херсон, 2009), "Наука и образование" (м. Прага, 2009), "Антикризові аспекти регулювання економіки" (м. Харків, 2010), "Будущие исследования" (Софія, 2010), "Соціальні аспекти процесів глобалізації та інтеграції" (м. Херсон - Прага, 2010 р.); "Важелі і механізми формування сталого розвитку економіки в умовах світової глобалізації" (м. Тернопіль, 2010), "Соціальні аспекти процесів глобалізації та інтеграції" (м. Херсон - Прага, 2010 р.); "Сучасні тенденції економічної теорії і практики: світовий досвід та вітчизняні реалії" (м. Херсон, 2010); "Роль обліку, аудиту і аналізу в управлінні підприємством" (м. Херсон, 2010), "Актуальні питання сучасної економіки" (м.Умань, 2011), "Економіка і управління в умовах глобалізації" (Донецьк, 2011), Міжнародний науково-практичний семінар "Україна - Латвія - Білорусь - Європейський союз: сучасний стан та перспективи" (м. Херсон - Рига - Гомель, 2007р.); "Украина - Чехия - ЕС: современное состояние и перспективы развития" (м. Херсон - Прага, 2011), "Сучасні проблеми управління підприємствами в умовах глобалізації та інтернаціоналізації" (м. Херсон - Прага, 2011).

Публікації. Результати дисертації відображено у 56 наукових працях, загальним обсягом 46,3 друк. арк., з яких 1 одноосібна монографія, 31 стаття у наукових фахових виданнях, з яких 30 одноосібних, загальним обсягом 16,8 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається із вступу, п'яти розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 413 стор., який включає 56 таблиць (на 32 сторінках), 54 рисунки (на 25 сторінках), 27 формул, 11 додатків (на 28 сторінках). Список використаних джерел налічує 444 найменування на 42 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні засади формування та розвитку управління харчових підприємств засобами реструктуризації» обґрунтована соціально-економічна сутність реструктуризації та її місце в управлінні розвитком харчових підприємств, визначені особливості, основоположні принципи здійснення реструктуризації, виявлені чинники та передумови фінансової реструктуризації, обґрунтовані теоретичні засади оцінки та управління вартістю харчових підприємств як основи здійснення їх реструктуризації.

Поняття реструктуризації досить багатогранне. Саме тому в економічній літературі немає єдиного визначення сутності й алгоритму проведення реструктуризації. Зрозуміло, що остання передбачає зміну структури підприємства чи його окремих параметрів. Однак науковці здебільшого дають доволі узагальнене визначення реструктуризації, яке можна застосувати до більшості інструментів управління. На наш погляд, залежно від типу фінансово-економічних відносин, на вдосконалення яких спрямована реструктуризація, її доцільно поділяти на внутрішню й зовнішню.

Внутрішня реструктуризація спрямована на вдосконалення й адаптацію внутрішньовиробничих фінансово-економічних відносин, на розв'язання внутрішніх конфліктів із метою підвищення ефективності діяльності підприємства. У рамках такої реструктуризації мають реалізовуватися заходи з поліпшення внутрішньої організаційної структури, структури активів і управління, вдосконалення системи мотивації персоналу й менеджменту.

Зовнішня реструктуризація спрямована на поліпшення фінансових відносин між підприємством і зовнішніми групами інтересів, у тому числі власниками, кредиторами, конкурентами, державою. Зовнішня реструктуризація визначається також як корпоративна реструктуризація, основним завданням якої є отримання переваг у вигляді ефекту синергізму або конкурентних переваг у результаті диверсифікації діяльності та правової відособленості окремих структурних підрозділів (реорганізація, спрямована на розукрупнення). Існує багато варіантів класифікації реструктуризації. Зокрема, виокремлюють активну й пасивну реструктуризацію (рис.1).

Рис. 1. Види реструктуризаційних перетворень підприємств харчової промисловості

Вибір варіанта або виду реструктуризації підприємств харчової промисловості полягає у визначенні саме того з кількох поданих варіантів, який повністю відповідатиме вимогам і пріоритетам їх розвитку, високій технологічності виробництва та конкурентоспроможності продукції. Отже, концепція управління розвитком харчових підприємств дає відповідь на питання про те, як саме буде проведено реструктуризацію: через об'єднання, злиття, розподіл, виділення зі складу об'єднання тощо (рис. 2).

Практика свідчить, що успішна фінансово-господарська діяльність підприємств залежить на 70% від стратегічної спрямованості, на 20% -- від ефективності оперативного управління і на 10% -- від якості виконання поточних завдань. Відтак, на загальний успіх реструктуризації впливають: якість стратегічного аналізу, реальність стратегічного планування, рівень реалізації стратегічних завдань.

Рис. 2. Організаційні способи здійснення реструктуризації підприємств харчової промисловості

Будь-які прояви реструктуризаційних заходів неможливі без дії фінансових важелів. Фінансовий аспект реструктуризації, на наш погляд, полягає у використанні різноманітних методів й інструментів з метою підвищення ефективності формування й використання інвестиційних ресурсів підприємств. Оптимальні умови залучення додаткових засобів повинні створюватися в процесі емісії корпоративних цінних паперів і в ході їх конвертації в різні форми. Фінансова реструктуризація - це комплекс засобів щодо оптимізації взаємин підприємства з його фінансовими контрагентами (кредиторами й боржниками) з метою підвищення ефективності використання власного капіталу.

Фінансова реструктуризація завдяки її короткостроковому періоду здійснення, а також властивим їй стратегічним цілям, спрямованим на підвищення ефективності виробництва, мінімізує загрозу ліквідації підприємств і, в такий спосіб, створює умови для інвестування інших реструктуризаційних заходів. У сучасних економічних умовах варто враховувати факторні впливи на зміст та форми реструктуризації, серед яких: відсутність необхідних капітальних вкладень у регіонах і обмеженість джерел їх залучення; низький технологічний рівень харчових підприємств, відсутність у багатьох адміністративних областях достатнього обсягу енергоносіїв і необхідність їх імпорту, взаємні неплатежі підприємств, проблеми матеріально-технічного й фінансового забезпечення виробництва, недосконалість законодавчо-нормативної бази.

До сучасної наукової парадигми фінансової реструктуризації харчових підприємств необхідно віднести концепцію управління їх вартістю. Вартість є сумарним показником, що характеризує розміри й конкурентоспроможність, ринкову вартість капіталу, ефективність функціонування, роль підприємства в соціально-економічному розвитку суспільства. Актуалізація завдань управління вартістю передбачає усвідомлення того, що являє собою об'єкт управління. У цей час склалася стійка концепція вартості, зафіксована в Міжнародних стандартах фінансової звітності й, у більшій мірі, у Міжнародних стандартах оцінки, яка знайшла загальновизнане тлумачення. Що стосується національних стандартів, то частина з них використовується або перебуває в стадії впровадження, а інші розробляються.

Фінансова реструктуризація підприємств харчової промисловості має широкий спектр застосування - від санаційного до інноваційного. Практичний досвід її здійснення дозволяє досягти, за рахунок більш ефективного використання наявних ресурсів та резервів, 50-60%-го збільшення економічної ефективності виробництва. Питання розвитку особливого напряму фінансової реструктуризації - корпоративної реструктуризації, спрямованої на укрупнення, набувають особливої актуальності в період світової фінансової кризи, оскільки криза є найвдалішим моментом для концентрації всіх ресурсів.

Місце реструктуризації підприємств харчової промисловості у системі управління їх розвитком визначається фінансовими домінантами реструктуризації, якими в загальному вигляді є: вдосконалення внутрішньогосподарських фінансових відносин та децентралізація фінансової відповідальності; переорієнтація систем мотивації й оцінки ефективності діяльності на вартісні оціночні показники; створення стратегічних передумов для залучення капіталу на зовнішніх ринках; підвищення рівня концентрації капіталу бізнес-структур; забезпечення формування доданої вартості.

У другому розділі «Методологічні основи фінансової реструктуризації харчових підприємств» обґрунтований методологічний інструментарій управління харчовими підприємствами шляхом фінансової реструктуризації, визначені методологічні підходи до стратегії її здійснення, моделювання процесів та комунікаційно-інформаційного проектування фінансової реструктуризації.

Методологічні засади фінансової реструктуризації харчових підприємств представляють собою систематизовану сукупність методів та механізмів досягнення їх стабільного стану, забезпечення фінансової стійкості та конкурентоспроможності за досягнення максимального рівня економічної вартості суб'єкта господарювання за ознакою галузевої та регіональної належності. Це забезпечується також використанням ефективних механізмів реструктуризації та, перш за все, фінансових інструментів та схем.

Методологічне підґрунтя фінансової реструктуризації формують наступні принципи: посилення соціальної направленості за рахунок освоєння та збільшення потужностей з виробництва харчової продукції та товарів масового споживання; нівелювання ендогенного розбалансування виробництва, спрямованість на вищу ступінь міжгалузевого кооперування, для зменшення обсягів некритичного імпорту сировинної продукції, комплектуючих товарів, матеріалів; розвиток промислових галузей, які характеризуються значним потенціалом зростання якості товарів і зниження витрат на їх випуск, конкурентоспроможністю; розвиток технологічної бази, яка нагромаджує значний науково-технічний потенціал; зменшення масштабів виробництва, а в разі потреби - ліквідація збиткових підприємств, які виробляють ресурсомістку продукцію, з високим вмістом імпортованої сировини, забезпечення повної комплексності задіяння наявних природних ресурсів, активізація та поглиблення коопераційних взаємозв'язків для зниження залежності від сировинного комплексу.

Існують наступні методологічні інструменти здійснення фінансової реструктуризації: максимізації економічної вартості; нормативно-правовий; сукупність методів мінімізації впливу тіньового сектора; соціально-економічний та санаційний. Детальний погляд на поелементність механізмів реструктуризації фінансового типу формалізує загальний системний підхід до цього процесу.

Соціально-економічні та санаційні інструменти проявляються в сукупності важелів підтримки беззбиткової діяльності харчових підприємств, що має забезпечити неухильний економічний ріст. Важелі реагування на беззбиткове функціонування проявляються у формі мобілізаційних чинників та мотиваторів реалізації процесу реструктуризації. Основними з них є: бізнес-планування, експрес-оцінка суб'єкта господарювання, використання логістичних центрів відповідальності у менеджменті підприємств.

Методологічні інструменти, по суті, це дії та заходи на етапах реалізації всього процесу реструктуризації. Великий обсяг робіт на трьох її перших стадіях (оцінка одержаних прав, розробка програм реструктуризації, здійснення програм) дає можливість зробити такий висновок: реструктуризація представляє собою структуроване управлінське завдання, що реалізується за допомогою застосування окремих методів, у т.ч. з використанням економіко-математичного моделювання. Одержані результати виступають інформаційною базою для формування програм реструктуризації суб'єкта господарювання у перспективі.

Формалізація реструктуризації фінансового типу проявляється у визначенні закономірностей її факторної дії з встановленням найбільш дієвих методів проведення. Аналіз рівня розвитку виробничої концепції харчових підприємств з послідуючою оцінкою їх економічної вартості дали можливість виокремити найбільш дієві методи реструктуризації фінансового типу, такі як: борговий своп, мирові угоди, реструктуризація заборгованості, фінансовий леверидж.

При розробці ієрархічної схеми мети та завдань реструктуризації фінансового типу для харчових підприємств найбільш використовуваними є формалізація економічних умов, ідеалізація, конвент-аналіз. Локалізація вказаних методів дала можливість автору осмислити стратегічне бачення фінансової реструктуризації. При обґрунтуванні процесу реструктуризації застосовувались наступні методи: розрахунково-конструктивний, групування, відносних величин, порівняння. Ці методи дали змогу порівняти ефективність реструктуризації фінансового типу на вітчизняних харчових підприємствах, визначити алгоритм проведення, обґрунтувати завершеність та результативність її здійснення.

Ретроспективний аналіз чинників, що визначають тенденції проведення реструктуризації фінансового типу, був здійснений нами з використанням методів порівняння, групування, формалізації економічних умов, розрахунково-конструктивного. Ці методи дали змогу виокремити ряд чинників, що мають найбільший вплив на реструктуризаційний процес. До них відносяться: визначення економічної вартості, економічний ріст, антимонопольне спрямування, санаційна направленість, передліквідаційні дії.

Методологічні підходи до формування стратегії фінансової реструктуризації харчових підприємств повинні виходити з того, що вона виступає потужним ринковим важелем забезпечення зростання їх конкурентоспроможності, оскільки дає можливість, при найменшому рівні затрат, досягти суттєвого нарощування ефективності виробництва. Реструктуризація сприяє вирішенню таких завдань: усунення неефективних структурних елементів; створення продуктивної організаційно-управлінської структури; формування нового бачення підприємства, про що свідчить представлений на рисунку 3 алгоритм здійснення фінансової реструктуризації .

Слід виділити такі методологічні підходи до стратегії управління харчовими підприємствами: стратегія повинна бути узгодженою з реальним становищем підприємства та ринковими умовами, що мають забезпечити відповідні механізми її пристосування до поточних змін; стратегія повинна бути інтерпретована та уточнена для усіх основних структурних одиниць підприємства (виробництва, фінансів, маркетингу, кадрів, постачання, наукової роботи) та виконуватися за допомогою реалізації ними визначених, заздалегідь встановлених, позицій.

Методологічні підходи щодо тактики й стратегії фінансової реструктуризації мають враховувати три взаємопов'язані напрями: створення успішного власника; забезпечення привабливого економічного клімату; активізація винайдення та реалізації внутрішніх ресурсів збільшення масштабів та ефективності виробництва.

На сьогодні нагальним є питання реалізації сучасної цільової моделі реструктуризації харчових підприємств. Основною метою реструктуризації є формування конкурентоспроможного продовольчого господарства країни за допомогою забезпечення умов для активного розвитку та ефективного застосування фінансово-правових взаємовідносин.

Здійснення реструктуризації передбачає обґрунтування парадигми керування вартістю харчових підприємств за допомогою цінового підходу, що дає можливість раціонально керувати фінансовими потоками. Сучасна парадигма керування вартістю підприємства та методики її визначення направлені на встановлення саме ринкової вартості. Ця парадигма включає використання майнового підходу, що має за основу аналіз затрат; ринкового підходу, що заснований на використанні ринкової ціни акцій). Проте в умовах національного ринку більш обґрунтованим є застосування доходного методу (має за основу аналіз фінансових потоків).

Рис. 3. Етапи та зміст фінансової реструктуризації харчових підприємств

Є кілька додаткових методик обчислення вартості харчових підприємств в ринковому середовищі: обсягу очікуваних (передбачених) грошових потоків; розміру дисконтної ставки; додаткової економічної вартості. Методики проведення реструктуризації фінансового типу у практичному застосуванні зазвичай переплітаються, тому важко виокремити будь-яку з них у чистому виді. Але і сама реструктуризація не відбувається без проведення санаційно-відновлювальних та інституційних трансформацій. При дослідженні структурно-логічної схеми реструктуризаційних заходів можна встановити, що всі вказані методи застосовуються комплексно.

Розробка моделей реструктуризаційного процесу здійснюється за допомогою економіко-математичних методів: використання еластичності за критерієм тривалості проведення; дихотомних показників на базі ВАТ харчової галузі одинадцяти регіонів та трьох великих ВАТ харчової промисловості. Це дало можливість розробити загальну модель стратегічної реструктуризації фінансового типу, яка має забезпечити ефективність реалізації вказаного процесу.

Підприємства харчової промисловості є основними складовими структури продовольчої сфери країни та мають пряму залежність від сировинної бази, особливо сировини національного виробника, яка характеризується максимальною доступністю та еластичністю. Тому при дослідженні були застосовані якісні ознаки диференційованої ренти у формі поправки в аспекті врахування регіонального розміщення та галузевої належності для моделювання економічної вартості харчових підприємств.

Комплексна модель реструктуризації фінансового типу має вигляд:

де :- економічна вартість реструктурованого підприємства;

- значення дисконтованого фінансового потоку;

- значення зкорегованого реструктурованого фінансового потоку при застосуванні регіональної та галузевої поправок.

Динамічна трансформація тактичних завдань та високий рівень ризику є притаманними рисами реалізації переважного числа моделей та програм фінансової реструктуризації харчових підприємств. За таких умов наявність достовірної та своєчасної інформаційної бази нерідко обумовлює результат моделювання та програми або проекту реструктуризації загалом. Це вимагає ефективного керування їх комунікаціями. Керування комунікаціями програми реструктуризації фінансового типу (керування взаємодією, інформаційними потоками) - функція управління, направлена на організацію своєчасного збирання, виробництва, розподіл та зберігання потрібної інформації щодо проекту. Вона включає: управління проектними комунікаціями; аналіз власних ресурсів підприємства харчової промисловості; формування бізнес-плану проекту реструктуризації фінансового типу; проведення організаційного проектування; забезпечення соціального проектування.

Методологія керування комунікаціями програми реструктуризації фінансового типу пов'язане з системним, інтегрованим, ефективним застосуванням інструментів економічного, ринкового та господарського механізмів. Це передбачає формування алгоритму застосування цих інструментів, які загалом створюють технологію інформаційного забезпечення реструктуризаційного процесу. Вона включає стратегічне визначення позиції харчових підприємств щодо довготермінового оздоровлення, підвищення конкурентоспроможності. Основною метою стратегії реструктуризації є забезпечення сталого отримання прибутку та посилення їх ринкових позицій, враховуючи показники галузевої належності та регіональності.

Найбільша потреба в інформаційному забезпеченні відчувається при зміні управлінської структури, створенні осередків фінансової відповідальності, коли даним надається форма контрольно-аналітичних. Ендогенна інформація направлена на вирішення тактичних задач та, перш за все, забезпечення економічного зростання харчових підприємств. Для цього створюються: структура системи інформаційного забезпечення, зовнішнє середовище її роботи, функції, розподіл завдань між програмною та технічною складовими; розподіл завдань між користувачем та системою, інтерфейси; характеристики інформаційного та програмного елементів, потреба в базі даних, потрібні технічні засоби, фізичний опис елементів системи, механізми їх взаємодії; структура персоналу та завдань, що пов'язані з системою; параметри процесу створення.

Методологічні засади розробки проекту та механізму впровадження загальної інтегрованої комунікаційно-інформаційної системи слід здійснювати в поєднанні з рештою реструктуризаційних заходів (рис. 4).

Рис. 4. Комунікаційно-інформаційна система реструктуризації харчових підприємств

Навіть у ситуації, коли реструктуризація підприємства прямо не орієнтована на трансформацію системи інформаційного забезпечення, у будь-якому випадку реформування бізнес-процесів, структури організації, корпоративної культури чи ієрархії його стратегій та завдань зумовить потребу докорінної трансформації наявної інформаційної системи. Або у зворотному напрямку, - неможливо здійснити лише зміну або удосконалення інформаційної системи бізнесу, не допустивши докорінну зміну управлінської структури та процесів.

Методологія системного інформаційного забезпечення бізнесу, яке є одним з головних наслідків практично кожного обґрунтованого реструктуризаційного проекту, звичайно має бути заснована на базі новітніх інформаційних технологій. У відповідності до спрямованості розвитку харчових підприємств, стратегічних аспектів технологічного та інформаційного забезпечення та окремих, які визначаються стратегією, цільових настанов реструктуризаційного процесу, слід використовувати різні загальновідомі технології. На сьогодні наявність своєчасної та достовірної інформації є чинником успіху реструктуризації фінансового типу харчових підприємств. Тому адекватна система інформаційних потоків досліджуваного процесу, у випадку формування та поновлення окремих процедур та правил, забезпечить удосконалення важелів реструктуризації.

При формуванні алгоритму реструктуризації застосовують концепцію теорії функціонування підприємства з використанням методик та теорії стратегічного маркетингу, реінжинірингу бізнес-процесів, стратегічного менеджменту. Поширеним методом здійснення фінансової реструктуризації харчових підприємств є борговий своп. Він означає трансформацію у складі й структурі корпоративних власників, шляхом купівлі (продажу) акцій, зміни номінальної вартості акцій, їхньої конвертації в інші форми. Наступні методи фінансової реструктуризації - мирові угоди та реструктуризація заборгованості - являють собою реструктуризацію заборгованості шляхом погашення, списання, відстрочки, конвертації, обміну. Метод фінансового левериджу припускає конвертацію кредиторської заборгованості на частку в корпоративних правах.

Залежно від умов діяльності підприємств і їх фінансового стану використовується конвертація власності в заборгованість, тобто фінансовий леверидж. Цей метод дає можливість групі акціонерів, які зацікавлені в розвитку харчових підприємства, збільшувати частку позикового капіталу в структурі пасивів. Важливим методом фінансової реструктуризації є реструктуризація заборгованості - комплекс організаційно-економічних заходів, спрямованих на зміну якісних і кількісних параметрів фактичної заборгованості.

В результаті реструктуризації харчових підприємств Херсонської області було конвертовано 25,1% статутного капіталу номінальною вартістю 0,25 грн. за акцію, що склало 87 млн. грн. статутного капіталу; зростання кредиторської заборгованості за аналізований період склало 60,5 тис. грн.; зростання дебіторської заборгованості за аналізований період склало 50,3 тис. грн.; співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості в 2009 р.- як 1:3; збільшення прибутків на 17,4 тис. грн. Аналіз фінансового стану харчових підприємств до та після здійснення фінансової реструктуризації підтверджує позитивні зміни, що проявляються у підвищенні фінансової стабільності, зростанні обсягів чистого грошового потоку, обсягів статутного капіталу тощо. Проте процес фінансової реструктуризації не завжди був доведений до завершення, про що свідчать негативний грошовий потік та не ліквідована кредиторська заборгованість.

У третьому розділі «Механізми та ефективність здійснення фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості» здійснена оцінка процесів роздержавлення та приватизації харчових підприємств та їх наслідків, визначена економічна ефективність фінансової реструктуризації акціонерних товариств у харчовій промисловості, виявлені проблеми тінізації економіки та напрями трансформації капіталу, обґрунтовані шляхи та методи вдосконалення механізму державного регулювання фінансової реструктуризації. Нами обґрунтовані механізми здійснення фінансової реструктуризації на основі даних фінансової звітності провідних акціонерних товариств харчової промисловості різних регіонів України. Метою дослідження є визначення позитивних та негативних сторін даного процесу. На сучасному етапі розвитку підприємств харчової промисловості окремі елементи реструктуризації вже здійснені, хоча через відсутність закріпленого законодавчо-правового поля вони не мали свого логічного завершення.

Обов'язковою частиною реструктуризації харчових підприємств є аналіз їх фінансово-господарської діяльності. Оцінка фінансового стану свідчить про нестійке фінансове становище підприємств. У досліджуваних акціонерних товариствах в 11 областях України значення негативного грошового потоку спостерігається в 4-х областях, практично на підприємствах всіх досліджуваних областей недостатній рівень платоспроможності.

Для функціонування акціонерних товариств харчової галузі характерна орієнтація на внутрішній виробничий потенціал і власні фінансові ресурси. Це зумовлює необхідність здійснення активної стратегії структурної перебудови їх діяльності. Для більшості підприємств харчової промисловості при створенні акціонерних товариств були змінені структурні схеми управління ними. У принципах формування структури управління харчовими підприємствами багато загального, а відмінності визначаються тим, хто є власником капіталу, які конкурентні позиції на ринку та які стратегічні пріоритети розвитку вони мають.

Слід відмітити, що процес фінансової реструктуризації по відкритих акціонерних товариствах харчової промисловості в різних областях України відбувався непослідовно. Тому для поглиблення аналізу було досліджено цей процес на окремих підприємствах харчової промисловості. Аналіз здійснювався на прикладі репрезентативних підприємств: ПАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів", ВАТ "Новотроїцький маслосирзавод" та ЗАТ "Чумак". Херсонські підприємства ВАТ "Новотроїцький маслосирзавод" та ЗАТ "Чумак" процеси фінансової реструктуризації не довели до завершення. Не зважаючи на це, у ВАТ "Новотроїцький маслосирзавод" відмічено зростання обсягів виробництва на 61991 тис. грн., валового прибутку - на 8536 тис. грн. При цьому скоротилась дебіторська заборгованість на 572 тис. грн., кредиторська заборгованість - на 4447 тис. грн., рівень рентабельності зріс - на 10,6%.

На підприємстві ЗАТ "Чумак" Херсонської області відмічено зростання обсягів реалізації на 10414 тис. грн., валового прибутку - на 1162 тис. грн., зросла дебіторська заборгованість - на 2570 тис. грн., кредиторська заборгованість скоротилась на 220 тис. грн., рівень рентабельності зріс на 19,9%. На ПАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів" фінансова реструктуризація була проведена за допомогою заліків взаємних вимог. Було конвертовано 25,7% статутного капіталу. Схема проведення фінансової реструктуризації відповідає механізму реструктуризації підприємств Хмельницької області. Можна відмітити, що це дало позитивний результат. Виручка від реалізації зросла на 517,8 тис. грн., кредиторська заборгованість зменшилась на 6098,3 тис. грн.

Проведені нами ґрунтовні аналітичні дослідження дають змогу зробити наступний висновок: фінансова реструктуризація практично на всіх підприємствах акціонерних форм господарювання харчової промисловості України в повному обсязі не завершена. Зважаючи на її позитивні результати, цю діяльність необхідно продовжувати. Нами здійснено групування досліджуваних підприємств харчової промисловості по регіонах для виявлення фактору регіонального впливу на фінансову стабільність та результативність механізмів фінансової реструктуризації. До Південно-Східного регіону увійшли: ВАТ Донецької, Луганської, Миколаївської, Херсонської областей, АРК Крим. До Центрального регіону віднесено: ВАТ Київської, Кіровоградської, Харківської областей. В Північно-Західному регіоні досліджувались: ВАТ Львівської, Тернопільської, Хмельницької областей.

Проведені дослідження фінансового стану акціонерних товариств харчової промисловості показали: у 2009 р. коефіцієнти фінансової стійкості та швидкої ліквідності по всім регіонам відповідають нормативам при наявності позитивного значення чистого грошового потоку. Винятком є коефіцієнт поточної платоспроможності, який значно менше рекомендованого значення. Це свідчить про відносну фінансову стабільність харчових підприємств регіонів (табл. 1).

Зростання ділової активності неминуче вимагає диверсифікації джерел інвестування. У 2006-2009pp. основним джерелом фінансування інвестицій в основний капітал, як і в попередні роки, залишаються власні кошти підприємств. У даний час додатковий капітал значно перевищує за розмірами статутний. Найближчим часом не очікується індексації основних засобів і інших активів, що автоматично збільшило б розміри додаткового капіталу. Тому реструктуризовані харчові підприємства, формуючи статутний капітал, повинні поступово переходити до нового типу емісійної політики з метою одержання емісійного доходу і збільшення за його рахунок додатково вкладеного капіталу. Емісійна політика має бути спрямована на формування додаткового, а не тільки статутного капіталу.

Відсутність в Україні фінансових резервів для активної інвестиційної та інноваційної діяльності вимагають уважного вибору пріоритетів економічного розвитку. Тому і державний механізм реструктуризації на сучасному етапі повинен бути вибірковим. Для здійснення структурних перетворень у галузі, з метою збереження її техніко - економічного потенціалу, необхідно контролювати цей процес. У таких країнах, як Німеччина, Англія, Бельгія, Франція процес реструктуризації тривав 12-15 років і починався він з попередньої підготовки та вирішення соціальних питань.