Фінансова реструктуризація в управлінні розвитком підприємств харчової промисловості

Таблиця 1. Оцінка фінансового стану підприємств харчової промисловості регіонів України*

*Розраховано автором за даними http://www. ukrstat .gov.ua

Зростання ефективності функціонування акціонерних товариств харчової промисловості, що відбулося в результаті реструктуризації, стало важливим (а можливо й основним) фактором стійкого економічного зростання, призвівши до підвищення реальних доходів працівників, збільшення кількості робочих місць. Цей фактор зумовив би поліпшення конкурентоспроможності українських харчових товарів на світовому і внутрішньому ринках (зокрема, здійснене наповнення внутрішнього ринку вітчизняними товарами, прийнятними за ціною і якістю для переважної більшості покупців), підвищення міжнародного економічного й політичного статусу України.

У четвертому розділі «Моделювання процесів фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості в управлінні їх розвитком» визначені організаційно-правові аспекти моделювання, особливості та зміст моделей ефективних форм здійснення реструктуризації, обґрунтовано врахування регіонального, галузевого та часового складників у моделях реструктуризації.

Слід визнати, що існуюча система законодавчо-правових актів стосовно реструктуризаційних заходів не забезпечує вирішення проблеми оптимізації власності. Разом із цим, незважаючи на певну непослідовність економічних перетворень, у країні створено законодавче поле їх нормативного забезпечення. В результаті дослідження нами були систематизовані нормативні акти і визначені за окремими принципами і факторами блоки взаємодії або зони активізації процесів фінансової реструктуризації: моделі та методи здійснення фінансової реструктуризації; визначення економічної вартості підприємства; забезпечення санаційної спрямованості; забезпечення стратегії економічного зростання.

Спостерігається відсутність формування законодавчої бази реструктуризації фінансового типу, присутнє лише згадування про кілька методів її проведення, без чіткої законодавчої регламентації механізмів та етапів реалізації даного процесу. Саме тому для запобігання стихійності застосування всіх механізмів, які при практичному застосуванні не мають логічного завершення (як це було визначено нами у розділі 3), важливе значення має моделювання фінансової реструктуризації за напрямами: "борговий своп", "фінансовий леверидж", "реструктуризація заборгованості", "мирові угоди".

Практично всі нормативні акти, починаючи від Конституції України, спрямовані на реалізацію стратегії економічного зростання. Даний принцип є фактором впливу на реструктуризацію на макроекономічному рівні, втілюючи в собі мету реструктуризації, у тому числі фінансової. Зміст моделювання фінансової реструктуризації харчових підприємств, згідно з принципами стратегічного управління, полягає в досягненні основних перспективних цілей їх фінансово-економічного розвитку, що передбачає і має супроводжуватися відповідною структурною перебудовою. Саме у випадку стратегічних змін реструктуризацію харчових підприємств, відповідно до рівня інтенсивності, можна розподілити на наступні основні групи: комплексна реструктуризація (у випадку виникнення змін у місії підприємства і його галузевого або регіонально-виробничого напрямку); радикальна реструктуризація (передбачає реорганізацію); структурна реструктуризація (структурування систем менеджменту, маркетингу, виробничої та корпоративної систем).

Моделювання фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості неможливе без існування наступних умов та принципів: свобода підприємницької діяльності; орієнтація на ринок (виробляти те, що потрібно ринку, те що знаходить платоспроможний попит, те що можна реалізувати); конкурентне змагання між товаровиробниками стосовно забезпечення оптимального продажу товарів на ринку, ціноутворення на основі ринкового механізму); формування відносин між суб'єктами господарювання на основі добровільних угод; відсутність обмеженості доходів та їх розподілу, за умови дотримання податкового законодавства, відповідності реаліям ринкових відносин та соціального захисту; відкритість економіки; забезпечення державного регулювання ринкових відносин на основі оптимального оподаткування та формування витрат і доходів бюджету, відповідних державних замовлень, капітальних вкладень та кредитування, широкого кола соціальних програм, ціноутворення, дотримання вимог, щодо охорони довкілля.

Одним із пріоритетних процесів моделювання реструктуризації харчових підприємств в сучасних умовах, на наш погляд, є залучення стратегічних іноземних інвесторів та здійснення передприватизаційної підготовки вітчизняних підприємств, які ще можуть бути приватизовані. У зв'язку із цим, виникає потреба у законодавчому врегулюванні питань, стосовно можливості придбання під гарантії масштабних інвестицій великими вітчизняними комерційними банками (інші інституційні інвестори в Україні поки відсутні) контрольних пакетів акцій, а також можливості вільної купівлі акцій іноземними інституційними інвесторами.

Формуючи систему фінансової реструктуризації, варто враховувати досвід країн Центральної та Східної Європи по створенню кооперативних кредитних установ. Зокрема, Польська система кооперативних банків забезпечує до 90% потреби харчової галузі в кредитах. Фінансування функціонування господарських структур у розвинених країнах здійснюється кредитними спілками під заставу виробленої продукції або майна.

У моделях фінансової реструктуризації економічна вартість підприємств, як важливий оціночний показник, має реально відображати рух грошових потоків при формуванні ціни підприємств харчової промисловості. В свою чергу, в ньому мають відображатися методи фінансової реструктуризації. Оцінювати ефективність механізму фінансової реструктуризації необхідно комплексно, а також в розрізі його складових. Безумовно, що для реального використання вхідних та вихідних грошових потоків, які забезпечують формування ціни підприємства харчової промисловості, необхідне законодавче закріплення даного методу.

Для досягнення цього виникає необхідність у використанні наступних важелів державного управління: удосконалення законодавчо-правової бази та систем оподаткування та кредитування; удосконалення системи земельних відносин; підвищення ефективності використання статутного капіталу новостворюваного підприємства.

Максимальну ефективність показує застосування моделей фінансової реструктуризації в контексті державного регулювання методів її здійснення. У світлі нової парадигми, за критерієм економічної вартості підприємств харчової промисловості, максимально регуляторному впливу держави підлягають методи фінансової реструктуризації, але цього не можна сказати про їх цільову функцію - досягнення максимального прибутку. Враховуючи, що критерій "метод здійснення фінансової реструктуризації" є основним з позицій державного регулювання, слід більш детально визначити особливості здійснення даного процесу.

Моделювання фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості на основі методу боргового свопу передбачає таку послідовність дій: формування спеціальної комісії з приводу визначення доцільності здійснення доплати до номіналу акцій; перед здійсненням конвертації, уточнення вартості підприємств; використання корегувань розміщення і галузевої спеціалізації для дооцінки або уцінки конвертованого майна; контролювання конвертації кредиторської заборгованості; забезпечення стабілізації фінансової діяльності на основі заборони на наступну реструктуризацію шляхом відділення. Саме така ситуація спонукає до проведення координації з пролонгацією наступного виділення шляхом досягнення стабільної ситуації, за якої можливе здійснення реструктуризації, що не позначається на збитковості даного підприємства.

Застосування у моделях методу мирових угод з метою фінансової реструктуризації передбачає наступну послідовність дій: формування комісії для прийняття рішення щодо доцільності застосування даного методу; проведення оцінки та аналізу кредиторської заборгованості за періодом формування та наступного списання; укладання угоди про списання кредиторської заборгованості; оцінювання корпоративних прав із здійсненням оцінки та переоцінки; вторинний випуск акцій з метою формування додаткового капіталу, за домовленістю про списання кредиторської заборгованості; заборона на наступну реструктуризацію шляхом стягнення до досягнення стабілізації фінансового стану. Мирові угоди не передбачають комбінованого застосування інших методів, таких як "реструктуризація заборгованості" і "борговий своп". У протилежному випадку це можна визначити як тіньові схеми.

При застосуванні методу реструктуризації заборгованості передбачається застосування часового лага стосовно погашення заборгованості з наступним формуванням додаткового капіталу. Даний варіант реструктуризації фінансового типу охоплює тривалий період здійснення даного процесу, але його використання в більшій мірі дозволяє здійснювати контроль за ним. Моделювання шляхом методу фінансового левериджу вважається найбільш сучасним методом реструктуризації фінансового типу. Його застосування позначається на найбільш ефективному використанні фінансових ресурсів у процесі реструктуризації.

Отже, широкому вибору можливостей нарощування інвестиційного потенціалу харчових підприємств буде сприяти застосування вищевказаних методів здійснення фінансової реструктуризації. Також важливою умовою вирішення цього стратегічного завдання є: рівноправність всіх форм власності на землю, капітал, засоби виробництва; визначення принципів формування капіталовкладень на основі розподілу відносин, які базуються на паритетності інтересів всіх суб'єктів господарювання.

У результаті обґрунтування ефективних моделей реструктуризації фінансового типу можна зробити наступні висновки: ефективне моделювання механізму фінансової реструктуризації можливе лише у разі комплексної взаємодії ринкового, господарського та економічного механізмів, за умови залучення таких методів оцінки даного процесу, які якісно відображуються у єдиному показнику - економічній вартості підприємства. Для цього виникає необхідність у залученні державних важелів управління, зокрема удосконалення законодавчо-правової бази, гнучкість в управлінні корпоративними правами, оптимальна система оподаткування і кредитування, оптимальна система земельних відносин.

Ми вважаємо, що основою моделювання фінансової реструктуризації є визначення економічної вартості харчових підприємств до і після її здійснення, з головною метою максимізації прибутку. При формуванні економічної вартості особливу роль відіграють галузеві й регіональні компоненти. При цьому необхідно враховувати залежність підприємств харчової промисловості від сировинної бази. Виявити і зафіксувати цей вплив можна, досліджуючи властивості диференційної ренти, яка застосовується при здійсненні грошової оцінки землі.

У механізмі визначення економічної вартості харчових підприємств з урахуванням земельної ренти, що є генератором фінансових потоків з урахуванням регіональної і галузевої спрямованості, втілюються інститути фінансової реструктуризації. Інститути фінансової реструктуризації можуть бути сформовані у вигляді інфраструктурного забезпечення фінансових операцій з трансформації капіталу. Існує також необхідність, паралельно з цим процесом, у створенні нових типів кредитних установ, які б поєднували інтереси ініціаторів фінансової реструктуризації та потенційних інвесторів.

Діяльність інститутів фінансової реструктуризації та функціонування її моделей має базуватися на принципах вертикальної і горизонтальної інтеграції. При цьому виникає необхідність у створенні в Україні системи моніторингу фінансової реструктуризації. Схожі системи з відповідним інфраструктурним забезпеченням діють у країнах з розвиненими ринками продовольства, матеріально-технічних ресурсів, послуг й інформації. Важливу роль у зазначених системах моніторингу відіграють маркетингові служби, що є некомерційними організаціями і, відповідно, інформація надається всім, хто її потребує. Ці служби забезпечують формування звітів щодо цінової ситуації, даних про обсяги та основне спрямування продовольчих потоків.

Моделювання регіональних та галузевих компонентів реструктуризації фінансового типу підприємств харчової промисловості забезпечує можливість врахування їх особливостей у випадку їх функціонування у притаманному їм зовнішньому оточенні. На основі залучення характеристик диференційної ренти, з урахуванням її зв'язку з фінансовими потоками, існує можливість визначити зкореговані фінансові потоки, які є якісною характеристикою реструктуризації фінансового типу. В ринкових умовах господарювання в управлінні харчовими підприємствами важливе значення має управління періодом здійснення фінансової реструктуризації. Для суттєвого підвищення об'єктивності прийняття рішень в управлінні ефективністю фінансової реструктуризації важливе значення має використання властивостей еластичності за критерієм "час - вартість". В зазначеній ситуації доцільним є розгляд еластичності часу здійснення реструктуризації за величиною зкорегованого реструктуризаційного фінансового потоку.

Скориставшись властивістю еластичності зкорегованих фінансових потоків, було встановлено, що підприємства харчової промисловості мають відносну фінансову стабільність, а термін процесу фінансової реструктуризації, який передбачає одержання прибутку в короткостроковому періоді, для даних підприємств має максимальне значення 85 днів - для відкритих акціонерних товариств Херсонської області, і мінімальне - до 61 дня - для відкритих акціонерних товариств Тернопільської області.

Модель реструктуризації фінансового типу передбачає комплексний комбінований підхід до її здійснення на основі визначення вартості харчових підприємств методами: доходного, ринкового, майнового. Факторний вплив фінансових потоків, які містять ринкові і майнові характеристики харчових підприємств посилюються або зменшуються впливом диференційної ренти за регіональною та галузевою компонентою. Це враховують при оцінці територіального розміщення та галузевої спеціалізації харчових підприємств. Апробацію зазначеної моделі на підприємствах харчової галузі України забезпечили обґрунтування та реалізація різноманітних концепцій оцінки їх вартості в діалектичному розвитку.

Використання запропонованих методів та моделей дозволяє визначити сферу застосування ефективних варіантів фінансової реструктуризації із врахуванням функціональних залежностей, зкорегованих фінансових потоків та періоду здійснення для вибору максимального значення коефіцієнта еластичності. Зазначені властивості були враховані в моделях при визначенні характеристик зкорегованих фінансових потоків. Це забезпечило можливість побудови комплексної моделі формування та оцінки економічної вартості харчових підприємств із застосуванням раніше зазначених факторів. Вказана модель має бути реалізована на законодавчому рівні і може застосовуватися при трансформації боргових зобов'язань харчових підприємств. В свою чергу, це забезпечить стійкий соціально-економічний розвиток та поліпшення фінансового стану підприємств харчової галузі.

У п'ятому розділі «Концепція вдосконалення управління розвитком харчових підприємств шляхом реструктуризації» обґрунтовано формування сукупності сприятливих умов та чинників ефективної фінансової реструктуризації, мотиваційні механізми здійснення фінансової реструктуризації, визначені перспективні напрями реструктуризації, у т.ч. з метою інтеграції харчових підприємств.

Випереджаючий розвиток пріоритетних галузей харчової промисловості обумовлює еволюційний характер реструктуризації, що забезпечує модернізацію основних виробничих фондів з досить високими темпами подальшого розвитку. Реструктуризація потребує досить багато коштів та часу. Скорочення виробництва у відносно не пріоритетних галузях (фінансовий шлях реструктуризації) забезпечує достатньо швидке приведення структури виробництва підприємства до бажаної, проте призводить до загального спаду виробництва.

Важливою складовою системи мотивації фінансової реструктуризації харчових підприємств є спільний розподіл прибутку. Тобто, розширюючи поняття "дивідендна політика", необхідно розуміти формування частки прибутку, яка підлягає виплаті власникам відповідно до частки їх внеску у загальну суму власного капіталу підприємств. Основною метою мотивації при цьому є визначення необхідної пропорції між поточним споживанням прибутку власника та майбутнім його зростанням, що забезпечує максимізацію ринкової вартості харчових підприємств та сприяє їх розвитку.

Загальним критерієм мотивації є рівність відповідальності в управлінні підприємствами. Мета такої системи управління капіталом полягає у виявленні тенденцій динаміки обсягу і складу капіталу за передплановий період та оцінки їх впливу на фінансову стабільність та ефективність використання капіталу. Мотивація зі сторони суб'єкта реструктуризації фінансового типу передбачає списання заборгованості і наявності можливості наступного виділення корпоративних прав. Проведені дослідження свідчать, що в більшості випадків у мотивації фінансової реструктуризації харчової галузі важливого значення набувають фактори суспільної зацікавленості, а саме: система матеріального стимулювання, підвищення рівня заробітної плати, спільний розподіл прибутку, а також рівна відповідальність в управлінні капіталом підприємств. Крім засобів матеріальної мотивації, доцільним є широке застосування методів нематеріальної мотивації працівників, - поліпшення умов праці, гнучкість робочого графіка, сприяння підвищенню кваліфікації, перспективи кар'єрного росту.

На корпоративну діяльність підприємств харчової галузі значний вплив мають глобалізаційні чинники. Процеси корпоратизації капіталу в системі харчової промисловості в більшості країн світу досить близькі за функціональним призначенням. Наприклад, у 1980-х роках у даній галузі у всіх сферах бізнесу в Італії налічувалося більше 20 тис. ВАТ (більше 15% від числа всіх ВАТ країни). Ними вироблялося й перероблялося 28% молока, 10% м'ясної худоби й м'яса, 8% рису, 47% сиру, 40% вина, 12% олії, 63% вершкового масла, 47% консервованих фруктів.

Слід звернути увагу на те, що сфера діяльності відкритих акціонерних товариств, як асоційованих форм бізнесу, в розвинених країнах не обмежується лише комерційною діяльністю. Так, у Швеції у системі асоційованого бізнесу більше 100 тисяч фермерів охоплено послугами відкритих акціонерних товариств та їх об'єднаннями. Очолює такі об'єднання Шведська спілка переробних підприємств, до якої, на правах колективних членів, входить 17 національних спілок, які об'єднують кооперативні фермерські організації окремих галузей. Розвиток процесу реструктуризації в харчовій промисловості Франції має більш ніж 120-річну історію. Наприкінці 1980-х років тут налічувалося 4070 ВАТ.

Отже, важливим завданням реструктуризації є здійснення її засобами інтеграційних процесів. Інтеграційний простір навколо харчового підприємства має формуватися не тільки під впливом підприємств, що виокремилися зі складу основного, але і під впливом зовнішніх підприємств (іноземних контрагентів), яких залучають у цей простір заходами стратегії інтеграції. Це формує належний рівень інтеграційної конкуренції та сприятливих умов для функціонування галузі у цілому.

Результатом здійснення реструктуризації є зниження витрат ВАТ харчової галузі, спрощення і підвищення надійності масового доступу до власності. В цих умовах зростає важливість впливу регіональних владних структур на вказані процеси. При цьому ринковий механізм господарювання не передбачає скасування потреби у раціональному поєднанні розвитку як державних, так і недержавних підприємств. Регіональна спрямованість реструктуризації має бути основою забезпечення збалансованості інтересів всіх учасників цього процесу. Результатом реструктуризаційної політики харчових підприємств є вертикальна інтеграція, яка спричиняє створення інтегрованих об'єднань між підприємствами харчової промисловості та іншими формуваннями.

Відповідно до законодавства більшості розвинених країн світу, вертикальне інтегрування в зазначеному секторі зумовлює цілеспрямоване формування персонального складу пайовиків і власників акцій, інтересом яких не завжди є одержання прибутку. Проте, зважаючи на специфіку управління приватизацією харчових підприємств в Україні, відбувалося не тільки адресне розміщення контрольних пакетів акцій, але розширення сфери використання приватизаційних сертифікатів.

Розбіжності в природі інтересів власників акцій зумовлюють те, що їх групи можуть мати різні підходи щодо контролю за управлінням акціонерними товариствами і, відповідно, існують різні мотиви до його здійснення. Протилежність інтересів власників контрольних пакетів акцій та інших акціонерів знаходить свій прояв не тільки з приводу нерівномірності розподілу власності і доходу, але й через те, що дуже часто власники контрольних пакетів акцій не мають за мету розвиток вертикальної інтеграції та інших форм і напрямів удосконалення виробництва.

Результати наших досліджень свідчать, що за існуючої структури власного капіталу вітчизняних підприємств харчової промисловості, забезпечується можливість засновникам та асоційованим членам здійснювати управління капіталом, який втричі перевищує вкладений ними капітал. Крім того, вони здійснюють управління капіталом, який є акціонерним і, відповідно, не підлягає розподілу серед учасників, засновників і асоційованих членів після реалізації процедури банкрутства.

Тому ми схиляємося до думки, що посилення активності функцій менеджменту у засновників і асоційованих членів є проявом не тільки інвестиційної мотивації (одержання дивідендів), але й через прагнення забезпечити збільшення сукупного власного капіталу (фінансова мотивація), у тому числі на основі залучення додаткового і резервного капіталів та прибутку, які не є зобов'язаннями перед акціонерами.

Сучасні умови конкурентного середовища діяльності все частіше вимагають пошуку для підприємств харчової галузі стратегічного інвестора. В умовах постійного дефіциту державних фінансових ресурсів поява такого інвестора є фінансово зручною для держави. Саме стратегічний інвестор, з точки зору теорії ієрархії потреб, є ефективним власником. Придбання стратегічним інвестором контрольного пакета акцій у процесі реструктуризації підприємств харчової галузі можливе лише на великих підприємствах, у яких держава має велику частку, шляхом участі в аукціоні або на вільному ринку.

Ми вважаємо, що основними управлінськими заходами, які направлені на підвищення ефективності функціонування підприємств харчової промисловості в Україні, є наступні:

– реструктуризація підприємств харчової галузі з метою посилення їх фінансово-інвестиційних можливостей;

– зниження податкового тиску та надання податкових пільг, збільшення прямих бюджетних трансфертів, субсидування в межах механізмів ПДВ як чинників трансформації системи державної підтримки харчових підприємств;

– формування системи вільних цін при одночасному протекціонізмі вітчизняних виробників продовольчих товарів.

Нами визначено основні напрями реалізації політики реструктуризації: посилення конкурентоспроможності харчової продукції на основі внутрішньогалузевого перегрупування ресурсів, підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу харчових підприємств, впровадження сучасних методів управління, оптимізація ресурсного забезпечення для зниження ресурсомісткості виробництва; збільшення місткості внутрішнього ринку, підвищення платоспроможності населення; захист національного виробника, створення умов для економічної стабільності.

Перспективним напрямом реструктуризації фінансового типу є концепція підвищення інвестиційної привабливості реструктуризованих підприємств. При цьому основним чинником, який викликає формування зазначеної концепції, є низький рівень інвестиційної діяльності. В сучасних умовах активність інвесторів, як внутрішніх, так і зарубіжних, визначається попитом на ринку. Саме тому зростання рівня реального споживання та рівня внутрішнього інвестування, є важливим способом стимулювання інвестицій.

Засобами фінансової реструктуризації, узгоджених з пріоритетами соціально-економічного розвитку харчових підприємств, нами обґрунтовані перспективні напрямки їх інвестування: модернізація виробництва; оптимізація наявних виробничих потужностей та сировинних ресурсів; розвиток інтеграційних процесів, підвищення якості та стандартизація харчової продукції, посилення експортного потенціалу (рис. 5 ).

В якості таких засобів насамперед обґрунтовані фінансова стратегія і тактика, маркетингова та цінова політика, концепція економічного росту. На основі фінансової реструктуризації при наявності інших сприятливих умов для інвестування можна забезпечити залучення більш ніж 800,0 млн. дол. США у харчову промисловість. Сприяти цьому має розробка та виконання цільової програми реструктуризації фінансового типу при створенні спеціального фонду реструктуризаційних заходів. У зазначеній програмі фінансової реструктуризації першочергово має бути передбачене використання інвестованих коштів за цільовим призначенням, які будуть спрямовані на підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності харчових підприємств, досягнення фінансової стабілізації. Інвестування можна розглядати як вкладення інвесторів у корпоративні права, на основі конвертації кредиторської заборгованості.

Рис. 5. Концепція розвитку управління підприємств харчової промисловості на основі фінансової реструктуризації

Результати оцінки застосування фінансової реструктуризації в управлінні підприємствами харчової галузі забезпечили можливість прогнозування наступних результатів. На першому етапі її здійснення передбачається створення фінансово-промислових груп, які братимуть участь у даному процесі. У 25 областях України 75% суб'єктів господарювання здійснюють трансформацію власності, 60% з цього числа мають умовну збитковість за прихованої і фактичної збитковості. Отже, грошова маса фінансової реструктуризації становить 9850 млн. грн.

При цьому санаційний напрямок обрало 45% реструктуризованих підприємств, грошова маса становить 4450 млн. грн., операційний напрям мають 35% підприємств, при реструктуризаційній масі 3730 млн. грн. Спрямування на стабілізацію соціально-економічного розвитку обрали 17% реструктурованих підприємств, які мають реструктуризаційну масу у сумі 1670 млн. грн.

Напрями здійснення фінансової реструктуризації визначають і методи, які можуть бути застосовані. Так, якщо напрямок має санаційну спрямованість, то адекватним є застосування методу списання боргів. Методи боргового свопа та реструктуризації заборгованості є найбільш прийнятними для реорганізації операційної діяльності. І нарешті, метод фінансового левериджу є найбільш адекватним напряму стабілізації соціально-економічного розвитку. Борговий своп та реструктуризація заборгованості забезпечують значення концентрації капіталу у 2740 млн. грн., трансформований капітал - 3730 млн. грн. Розстрочування та списання забезпечують концентрацію капіталу у 2010 млн. грн., а трансформований капітал - 4450 млн. грн. Фінансовий леверидж дозволяє мати зконцентрований капітал у 890 млн. грн., трансформований капітал на рівні 1670 млн. грн.

Реструктуризація фінансового типу, як напрям управління розвитком харчових підприємств, вимагає здійснення обов'язкового моніторингу діяльності харчових підприємств на основі розрахунку показників: реструктуризаційна грошова маса, трансформований капітал, зконцентрований капітал, економічна вартість підприємства, значення зкорегованого реструктурованого фінансового потоку, значення компоненти десинхронізації грошових потоків, поточного, набутого, інвестиційного потенціалів та потенціалу економічної вартості харчових підприємств. Покращення показників конкурентоспроможності харчових підприємств та забезпечення економічної і продовольчої безпеки України можливе на основі обґрунтування та втілення концепції фінансової реструктуризації.

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження дозволили зробити висновки та сформувати пропозиції концептуального, теоретичного і науково - практичного спрямування щодо розв'язання наукової проблеми управління підприємств харчової промисловості шляхом фінансової реструктуризації.

1. Посилення глобалізаційних впливів на виробництво харчової продукції, інтеграційних процесів у розвитку підприємств харчової промисловості, конкуренції на внутрішньому і зовнішньому продовольчих ринках вимагає нових методів і підходів управління підприємствами харчової галузі, орієнтованих насамперед на підвищення їх економічної ефективності, фінансової стійкості та конкурентоспроможності. У цих умовах важливим засобом управління, зняття протиріч між вимогами ринку і застарілими моделями функціонування харчових підприємств є реструктуризація. Вона передбачає або повну, або часткову зміну структури виробництва, капіталів та організації підприємства.

2. Місце реструктуризації харчових підприємств у системі їх управління визначається її фінансовими домінантами, якими в загальному вигляді є: вдосконалення внутрішньогосподарських фінансових відносин та децентралізація фінансової відповідальності; переорієнтація систем мотивації й оцінки ефективності діяльності на вартісні оціночні показники; створення стратегічних передумов для залучення капіталу на зовнішніх ринках; підвищення рівня концентрації капіталу бізнес-структур; забезпечення формування доданої вартості за результатами реструктуризації; вдосконалення фінансових відносин між підприємством і стейкхолдерами, зокрема власниками, кредиторами, конкурентами, державою; формування фінансово-економічного резерву для недопущення ворожого поглинання, в тому числі за рейдерськими схемами.

3. Методологічні засади фінансової реструктуризації формуються з урахуванням концепції управління вартістю підприємств на основі цінового (вартісного) підходу. Вартісний підхід дає можливість використати єдині показники під час прийняття як стратегічних, так і оперативних інвестиційних рішень, визначати, де створюється додана вартість і ефективно управляти грошовими потоками для збільшення капіталу акціонерів у процесі реструктуризації. Тобто цінність реструктурованого підприємства показує не тільки фінансові, економічні показники функціонування, а й характеризує роль у соціально-економічному розвитку регіону й держави, суспільства у цілому.

4. Проведений ретроспективний аналіз здійснення фінансової реструктуризації на основі даних провідних акціонерних товариств харчової промисловості України дозволив виявити, що окремі процеси реструктуризації вже здійснено, хоча через відсутність закріпленого законодавчо-правового поля вони не завжди мали логічне завершення. Отримані дані свідчать, що бюджетні надходження від реструктуризації одного харчового підприємства становлять у середньому 1,14 млн. грн. Це є позитивним моментом і стосовно виробничих та фінансових показників діяльності реструктуризованих підприємств. У 2009 р. порівняно з 2008 р. по підприємствах харчової галузі України спостерігалось зростання обсягів виробництва продукції в порівняльних цінах на 7,7%.

5. Величина трансформованого капіталу харчових підприємств України в результаті здійснення реструктуризації методом боргового свопу досягла 3730 млн.грн., розстрочування та списання, мирових угод - 4450 млн.грн., фінансового левериджу - 1670 млн.грн., що разом склало 9850 млн.грн. Аналіз фінансового стану акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, дає можливість виявити характерні причини, внаслідок яких може відбутися банкрутство підприємств харчової промисловості. До них належать відсутність належного законодавчого забезпечення діяльності, нераціональна структура управління, наявність нерентабельних виробництв, збільшення частки невикористаних основних засобів.

6. У даний час додатковий капітал значно перевищує за розмірами статутний. Найближчим часом не очікується індексації основних засобів і інших активів, що автоматично збільшило б розміри додаткового капіталу. Тому реструктуризовані підприємства, формуючи статутний капітал, повинні поступово переходити до емісійної політики нового типу з метою одержання емісійного доходу і збільшення за його рахунок додатково вкладеного капіталу. Основним завданням державного регулювання фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості в процесі збільшення статутного капіталу повинно стати не прагнення максимізувати пакет акцій, призначений для реалізації, а стимулювання підвищення ціни акції. Підприємствам варто значно збільшувати такі складові власного капіталу, як резервний капітал і нерозподілений прибуток.

7. В сучасних умовах на підприємствах харчової промисловості є можливість виділити наявність власності, що підлягає реструктуризації, незважаючи на те, що підприємства мають відносно стійкий фінансовий стан. У процесі реалізації механізмів фінансової реструктуризації по засобах впровадження важливе значення має формування центрів управління експертними оцінками (борговий своп), центрів взаємовигідних умов фінансової реструктуризації (реструктуризація заборгованості), центрів оцінки ефективної користі фінансової реструктуризації (мирові угоди), центру управління позиковими коштами (фінансовий леверидж). Це дозволить забезпечити координування діяльності реструктурованих харчових підприємств та здійснювати контроль за послідовністю реалізації зазначених методів для унеможливлення тіньової діяльності.

8. Одним зі значних важелів державного регулювання фінансової реструктуризації є соціально-економічна спрямованість даного процесу. Реструктуризаційні заходи повинні вирішити ряд комплексних завдань у контексті соціально-економічної політики: це забезпечення зайнятості населення та належного рівня заробітної плати працюючих. При оцінці механізму державного регулювання важливим є питання впливу реструктуризаційних заходів на економічне зростання підприємств харчової промисловості. Перспективи стійкого економічного зростання залежать від вирішення ключових проблем реструктуризації підприємств харчової промисловості, і, в тому числі, від питань розподілу майнових прав.

9. Безпосередньо, реструктуризація харчових підприємств торкається різних сторін глобалізації й інтеграції. Якщо прийняття сукупності взаємозалежних рішень у ході реструктуризаційного процесу може вплинути на стратегічні цілі і плани підприємства, у їх управлінні застосовується стратегія інтеграційної реструктуризації. Процес реструктуризації на основі інтеграції активно розвивається. Паралельно відбуваються процеси пошуку базовими підприємствами свого місця відповідно до змін у господарсько-адміністративному, ринковому і фінансовому середовищі, на основі перерозподілу власності та перегрупування функцій внутрішньогосподарського управління. У зазначених ситуаціях важливого значення набуває синхронізація і координація всіх процесів, які сприяють глобалізації розвитку і покращення фінансово-економічного стану харчових підприємств.

10. Здійснене узагальнення основних теоретичних, методологічних, практичних критеріїв реструктуризаційних перетворень харчових підприємств дозволило визначити основні принципи їх здійснення на перспективу: пріоритетність розвитку шляхом еволюції; дотримання історичної справедливості щодо минулих власників землі й майна; використання, в тій чи іншій мірі, приватної власності на землю; забезпечення можливостей щодо розвитку експортного потенціалу харчової промисловості; сприяння альтернативній зайнятості сільського населення; врахування регіональних впливів та особливостей; зосередження зусиль реструктуризації на інвестиціях та інноваціях у харчовій галузі.

11. Наші дослідження свідчать, що за існуючої структури власного капіталу вітчизняних підприємств харчової промисловості, забезпечується можливість засновникам та асоційованим членам здійснювати управління капіталом, який втричі перевищує капітал, вкладений ними. Крім того, вони здійснюють управління капіталом, який є акціонерним і, відповідно, не підлягає розподілу серед учасників, засновників і асоційованих членів після реалізації процедури банкрутства. Тому ми схиляємося до думки, що посилення активності менеджменту у засновників і асоційованих членів є проявом не тільки інвестиційної мотивації (одержання дивідендів), але й прагнення забезпечити збільшення сукупного власного капіталу (фінансова мотивація), у тому числі на основі залучення додаткового і резервного капіталів та прибутку, які не є зобов'язаннями перед акціонерами.

12. Важливим складником концепції управління харчових підприємств є підвищення інвестиційної привабливості реструктуризованих підприємств. В сучасних умовах активність інвесторів, як внутрішніх, так і зарубіжних, визначає попит на ринку. Саме тому зростання рівня реального споживання та рівня внутрішнього інвестування є способом стимулювання інвестицій. Підприємства харчової промисловості, за відсутності достатніх обсягів власних ресурсів для інвестування, залишаються привабливими для зовнішніх інвесторів. В 2009 р. розмір сум капіталовкладень у розвиток харчової галузі становив 435,5 млн. грн.

13. У перспективі реалізація основних управлінських цілей конкурентоспроможного розвитку підприємств харчової галузі має здійснюватися на основі структурної перебудови і згідно з теорією стратегічного управління, а це і є змістом реструктуризації фінансового типу. Реструктуризація фінансового типу як напрям стратегічного управління харчовими підприємствами вимагає здійснення обов'язкового моніторингу їх діяльності з аналізом показників: реструктуризаційна грошова маса, початковий капітал, корпоративний капітал, економічна вартість підприємства, величина зкорегованого фінансового (грошового) потоку, значення компоненти десинхронізації грошових потоків, інвестиційного та інноваційного потенціалів.

14. Досягнення фінансової стійкості харчових підприємств, їх модернізація і на цій основі - забезпечення економічної і продовольчої безпеки України можливі на основі практичного втілення розробленої нами наукової концепції фінансової реструктуризації. Являючи собою спеціальну галузь стратегічних структурних змін та управління ними, реструктуризація підприємств харчової промисловості у всіх її напрямах і формах може здійснюватися у перспективі за рівнем інтенсивності як докорінна реструктуризація, радикальні структурні зміни, помірні структурні зміни.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія:

1. Сарапіна О.А. Проблеми та перспективи використання фінансової реструктуризації в управлінні харчових підприємств: монографія /Сарапіна О.А. - Херсон: Айлант, 2011. - 364 с.

Статті у наукових фахових виданнях:

2. Сарапіна О.А. Стратегічні напрями здійснення реструктуризації підприємств харчової промисловості / Сарапіна О.А. // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. - Херсон: Айлант, 2007. - Вип. 55. - С.218-223.

3. Сарапіна О.А. Управління трансформацією капіталу підприємств харчової промисловості / Сарапіна О.А. // Таврійський науковий вісник : Зб. наук. пр. - Херсон: Айлант, 2008. - Вип. 59. - С.132-135.

4. Сарапіна О.А. Реструктуризація підприємств харчової промисловості / О.А.Сарапіна // Бізнес-Навігатор. -Херсон: МУБіП, 2009. - №16. - С. 176-181.

5.Сарапіна О.А. Стратегія проведення змін структури харчових підприємств / Сарапіна О.А. // Таврійський науковий вісник :Зб. наук. праць. - Херсон: Айлант, 2009. - Вип. 62. - С.136-142.

6. Сарапіна О.А. Дослідження економічної ефективності реструктуризованих підприємств харчової промисловості України / О.А.Сарапіна // Бізнес-Навігатор -Херсон: МУБіП, 2009. - №17. - С. 204-211.

7. Сарапіна О.А. Стратегія інтеграційної реструктуризації у трансформації підприємств харчової промисловості / О.А.Сарапіна // Вісник Хмельницького національного університету. - Хмельницький, 2010. - №2. - Т.1. - С.46-49.

8. Сарапіна О.А. Економічна ефективність реструктуризованих підприємств харчової промисловості України /Сарапіна О.А Зб. наук. праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). - Мелітополь: ТДАУ, 2010. - №2(10). - С.318-324.

9. Сарапіна О.А. Наукова парадигма реструктуризації підприємств / Сарапіна О.А. // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. - Херсон: Айлант, 2011. - Вип. 75. - С.359-370.

10. Сарапіна О.А. Корпоративно - інформаційне проектування технології фінансової реструктуризації підприємств /Сарапіна О.А.// Культура народів Причорномор'я: Наук. журнал ТНУ. - Сімферополь: ТНУ, 2010. - № 191. - С.205-208.

11. Сарапіна О.А. Напрями подальшої реструктуризації фінансового типу підприємств харчової промисловості / О.А.Сарапіна // Бізнес-Навігатор. -Херсон: МУБіП, 2010. - №18. - С. 184-188.

12. Сарапіна О.А. Стратегія фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості / Сарапіна О.А. //Вісник аграрної науки Причорномор'я : Зб. наук. пр. МДАУ. - Миколаїв: МДАУ, 2010. - №1. - С.163-173.

13. Сарапіна О.А. Тіньові механізми трансформації капіталу на підприємствах харчової промисловості / Сарапіна О.А. // Вісник Черкаського державного технологічного університету: Зб. наук. праць. - Черкаси: ЧДТУ, 2010. - Випуск 26. - С.189-193.

14. Сарапіна О.А Моделювання регіональних і галузевих компонентів фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості / Сарапіна О.А. // Вісник аграрної науки Причорномор'я: Зб. наук. пр. - Миколаїв: МДАУ, 2010. - №4. - С.124-131.

15. Сарапіна О.А. Факторы определяющие финансовую реструктуризацию в условиях транзитивной экономики /Сарапина О.А. // Бізнес Інформ: Наук. журнал. - Харків: ВД «Інжек», 2011. - № 2 (1). - С.111-113.

16. Сарапіна О.А Моделювання процесів фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості / Сарапіна О.А. // Вісник аграрної науки Причорномор'я : Зб. наук. пр. - Миколаїв: МДАУ, 2011. - №1. - С.35-44.

17. Сарапіна О.А. Механізми здійснення фінансової реструктуризації підприємств /Сарапіна О.А.// Вісник ХНТУСГ: екон. науки. - Харків: ХНТУСГ, 2011. - № 112. - С.440 - 450.

18. Сарапіна О.А. Удосконалення державного регулювання фінансової реструктуризації підприємств./ О.А.Сарапіна // Бізнес-Навігатор - Херсон: МУБіП, 2011. - №21. - С. 96-99.

19. Сарапіна О.А. Методологічні підходи до оцінки підприємств з позиції управління їх вартістю /Сарапіна О.А.// Науковий вісник Ужгородського національного університету: Зб. наук. пр. Серія: Економіка - Ужгород: УНУ, 2011. - Спецвипуск 33. - С.179-184.

20. Сарапіна О.А Оцінка динаміки фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості / Сарапіна О.А. //Вісник аграрної науки Причорномор'я : Зб. наук. пр. - Миколаїв: МДАУ, 2011. - №2. - С.28-37.

21. Сарапіна О.А. Методологія дослідження фінансової реструктуризації підприємств / О.А.Сарапіна // Вісник аграрної науки Причорномор'я: Зб. наук. пр. МДАУ. - Миколаїв: МДАУ, 2011. - №3. - С. 81-87.

22. Сарапіна О.А. Фактори реструктуризації фінансового типу в умовах трансформаційних змін / Сарапіна О.А.// Культура народів Причорномор'я: Наук. журнал ТНУ. - Сімферополь: ТНУ, 2011. - № 193. - С.195-200.

23. Сарапіна О.А. Інформаційне забезпечення фінансової реструктуризація підприємств/ О.А.Сарапіна // Бізнес-Навігатор - Херсон: МУБіП, 2011. - №22. - С. 85-88.

24. Сарапіна О.А. Перспективи фінансової реструктуризаціі підприємств харчової промисловості України / Сарапіна О.А. //Вісник Черкаського державного технологічного університету: Зб. наук. пр. - Черкаси: ЧДТУ, 2011. - Випуск 27. - С.15-21.

25. Сарапіна О.А. Основні передумови та чинники здійснення фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості / Сарапіна О.А.// Наукові праці ПДАА: Зб. наук. праць. - Полтава: ПДАА, 2011. - Вип. 1. - Т.1. - С.180- 191.

26. Сарапіна О.А. Економічна доцільність та основні етапи проведення реструктуризації підприємств/ Сарапіна О.А., Кудря С.В. // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. -Херсон: Айлант, 2011. - Вип. 76. - С .491-499.

27. Сарапіна О.А. Концепції державного регулювання фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості в контексті світової кризи / Сарапіна О.А.// Бізнес-Навігатор. - Херсон: МУБіП, 2011. - №23. - С. 91-95.

28. Сарапіна О.А. Особливості та основоположні принципи здійснення фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості / Сарапіна О.А. //Агросвіт - К.: ТОВ «ДКС Центр», - 2011. - №15. - С.8-12.

29. Сарапіна О.А. Визначення та управління вартістю харчових підриємств як основа здійснення їх реструктуризації / Сарапіна О.А. // Вісник ЧДТУ. - Черкаси: ЧДТУ, 2011. - № 8. - С. 98-107.

30. Сарапіна О.А. Інституційна система державної підтримки інвестиційних процесів у харчовій промисловості / О.А.Сарапіна // Бізнес-Навігатор - Херсон: МУБіП, 2011. - №24. - С. 175-179.

31. Сарапіна О.А. Сутність та місце фінансової реструктуризації в управлінні розвитком підприємств харчової промисловості / Сарапіна О.А. // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії: Зб. наук. праць. -Полтава: ПДАА, 2011. - Вип. 2. - Т.2. - С. 104-115.

Публікації в інших виданнях:

33. Сарапіна О.А. Стратегія фінансового оздоровлення харчових підприємств /Сарапіна О.А. //Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи: Зб. тез Всеукр. наук. - практ. конф. - Херсон: ХДАУ, 2008. - С. 104-106.

34. Сарапіна О.А. Реструктуризация предприятий: достижения и ошибки /Сарапина О.А. // Наука и образование: Материалы V межд. науч.-практ. конф. - Прага, 2009. - Т. 5. - С. 28-30.

35. Сарапіна О.А. Регулювання структури капіталу підприємств харчової промисловості /Сарапіна О.А. // Фінансове та облікове забезпечення функціонування аграрних підприємств: Зб. тез Всеукр. наук. - практ. конф. -Херсон: ХДАУ, 2009. - С. 104-107.

36. Сарапіна О.А. Система показників і загальна модель аналізу фінансового стану підприємства / Сарапіна О.А.// Роль обліку, аудиту і аналізу в управлінні підприємством: Зб. наук. пр. - Херсон: ХНТУ, 2009. - Т.1. - С.93-102.

37. Сарапіна О.А. Аналіз фінансового стану як необхідна умова ефективної діяльності підприємства / Сарапіна О.А. // Україна -Польща - ЄС: Сучасний стан та перспективи: Зб. матер. міжнар. наук.-практ.конф. - Вроцлав - Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2009. - С.312-318.

38. Сарапіна О.А. Управління грошовими потоками підприємства - досягнення фінансового успіху на перспективу / Сарапіна О.А. // Роль обліку, аудиту і аналізу в управлінні підприємством: Зб. наук. пр. - Херсон: ХНТУ, 2009. - Т.3. - С.256-262.

39. Сарапіна О.А. Аналіз джерел формування капіталу підприємства / Сарапіна О.А. // Роль обліку, аудиту і аналізу в управлінні підприємством: Зб. наук. пр. - Херсон: ХНТУ, 2009. - Т.6.- С.337-343.

40. Сарапіна О.А. Методологічні основи фінансової реструктуризації /Сарапіна О.А. // Важелі і механізми формування сталого розвитку економіки в умовах світової глобалізації: Матер. міжн. наук.-практ. конф. - Тернопіль: СМП «ТАЙП», 2010. - Ч.2. - С.173-175.

41. Сарапіна О.А. Научная парадигма современной финансовой реструктуризации /Сарапина О.А.// Соціальні аспекти процесів глобалізації та інтеграції: Зб. матер. міжн. наук.-практ. конф. - Херсон - Прага, 2010. - Т.II. - С.115-117.

42. Сарапіна О.А. Реструктуризація підприємства в системі антикризового фінансового управління. /Сарапіна О.А. // Будущие исследования. Матер. VІ межд. науч.-практ. конф. - София: Бял-ГРАД-БГ ООД, 2010. - Т.4. - С. 77-80.

43. Сарапіна О.А. Міжнародний досвід визначення вартості бізнесу через грошові потоки / Сарапіна О.А. // Роль обліку, аудиту і аналізу в управлінні підприємством: Зб. матер. наук. практ. конф.- Херсон: ХНТУ, 2010, - Т.7. - С.155-161.

44. Сарапіна О.А. Особливості реструктуризації підприємств під час становлення транзитивної економіки / Сарапіна О.А. // Антикризові аспекти регулювання економіки: Тези доповідей міжн. наук.-практ. конф. - Харків: ВД «Інжек», 2010. - С.26-29.

45. Сарапіна О.А.Оцінка конкурентоспроможності підприємства та шляхи її підвищення / Сарапіна О.А.// Роль обліку, аудиту і аналізу в управлінні підприємством: Зб. наук. пр. - Херсон: ХНТУ, 2010. - Т.9. - С.312-320.

46. Сарапіна О.А. Питання організації аналізу інвестиційної діяльності підприємства / Сарапіна О.А.// Фінансово-кредитний механізм активізації інвестиційного процесу: Матер. міжн. наук.-практ. конф. - К.: КНЕУ, 2010. - С.402-405.

47. Сарапіна О.А.Оцінка ефективності використання капіталу підприємства / Сарапіна О.А.// Роль обліку, аудиту і аналізу в управлінні підприємством: Зб. наук. пр. - Херсон: ХНТУ, 2010. - Т.10. - С.38-44.

48. Сарапіна О.А. Стратегія фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості /Сарапіна О.А. // Наукова школа маркетингового менеджменту: 20 років творчої діяльності: Матер. Всеукр. наук.-практ. Інтернет конф. - Донецьк, 2011. - С.162-165.

49. Сарапіна О.А. Формування ефективного середовища фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості / Сарапіна О.А. // Актуальні питання сучасної економіки: Матер. І Всеукр. наук. конф. - Умань: Сочінський, 2011. - Ч. 2. - С.89-91.

50. Сарапіна О.А. Методологічні підходи до оцінки підприємств з позиції управління їх вартістю / Сарапіна О.А. // Сучасні проблеми управління підприємствами в умовах глобалізації та інтернаціоналізації: Матер. міжн. наук.-практ. конф. - Херсон - Прага, 2011. - С.280-284.

51. Сарапіна О.А. Основні напрями фінансової реструктуризації підприємств в умовах реформування економіки / Сарапіна О.А. // Сучасні тенденції економічної теорії і практики : світовий досвід та вітчизняні реалії: Зб. наук. - метод. праць - Херсон : Видавництво ХДУ, 2011. - С. 314-316.

52. Сарапіна О.А. Дослідження питань оздоровлення підприємства через проведення реструктуризації / Сарапіна О.А. // Методологія і практика обліку, аудиту і аналізу в галузях економіки: Зб. наук. пр. - Херсон: ХНТУ, 2011. - Т.3. - С.50-59.

53. Сарапіна О.А. Оцінювання фінансового стану підприємства в умовах антикризового управління / Сарапіна О.А. // Методологія і практика обліку, аудиту і аналізу в галузях економіки: Зб. наук. пр. - Херсон: ХНТУ, 2011. - Т.4. - С. 17-22.