Теоретичні та інструментальні основи розвитку підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

УДК 658.012

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.00.04 Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Погорелов Юрій Сергійович

Донецьк 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Луганськ) на кафедрі менеджменту зовнішньоекономічної діяльності.

Науковий консультант - доктор економічних наук, професор Воронкова Алла Еженівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти науки, молоді та спорту України (м. Луганськ), завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Ілляшенко Сергій Миколайович, Сумський державний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри маркетингу;

доктор економічних наук, професор Лепа Роман Миколайович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), завідувач відділу проблем моделювання економічних систем;

доктор економічних наук, професор Раєвнєва Олена Валентинівна, Харківський національний економічний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри статистики та економічного прогнозування.

Захист відбудеться "24" березня 2011 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий "19" лютого 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток є одним із найважливіших понять в економіці. Він традиційно пов'язується з процесом переходу до більш якісного стану, з позитивними змінами, набуттям нової якості, рухом і трансформаціями цілісних систем, процесами посилення, зростання, зміцнення, поліпшення. В економіці поняття розвитку почало вивчатися під впливом об'єктивних обставин і набуло поширення як на макро-, так і на мікрорівні - рівні окремого підприємства. Розвиток як загальноекономічна категорія є проекцією загальнонаукового розуміння розвитку на об'єкти економічної науки.

Поняття розвитку часто використовується в наукових працях з економіки та управління. Більшість авторів оперує цим поняттям майже автоматично, не акцентуючи уваги на його природі та змісті. Особливо яскраво це виявляється при застосуванні поняття розвитку стосовно підприємства. Більш того, поняття розвитку підприємства в наукових працях доволі часто ототожнюється зі схожими, але іншими за змістовим наповненням поняттями - еволюції, удосконалення, зростання, зміни, функціонування, які використовуються як синоніми до терміна "розвиток".

В українській науці склалася наукова школа з проблематики розвитку, яка представлена дослідженнями харківських і донецьких учених - О.І. Амоші, І.П. Булєєва, А.В. Гриньова, М.О. Кизима, Р.М. Лепи, В.І. Ляшенка, А.А. Пилипенка, В.С. Пономаренка, О.І. Пушкаря, О.В. Раєвнєвої, О.М. Тридіда, а також В.Г. Герасимчука, З.В. Герасимчук, С.М. Ілляшенка. Ними сформовано засади управління розвитком підприємства, розроблено відповідні моделі та управлінський інструментарій. При цьому все ж таки йдеться вже про управління розвитком. Є підстави стверджувати, що українська наукова школа пройшла повз феномену розвитку підприємства, сприйняла апріорі його об'єктом управління без належного вивчення. Зокрема, слід визнати, що немає одностайності думок щодо тлумачення поняття "розвиток підприємства", не створено його експлейнарного базису, майже не вирішено питання оцінювання розвитку підприємства. Але ж управління розвитком підприємства має спиратися, перш за все, на знання про природу розвитку й ураховувати його характеристики. Тому потрібні дослідження природи розвитку підприємства, його передумов, причин і рушійних сил, результати яких мають стати засадничими для розкриття характеру, форм виявлення розвитку, вибору параметрів, із використанням яких можна оцінити розвиток підприємства, вибрати й організувати застосування оцінки в управлінні розвитком підприємства. Вивчення розвитку підприємства відбувається за деякими його узагальненими образами, які в управлінні розвитком уже уточнюються щодо конкретного підприємства. Наявність цих узагальнених образів спрощує оцінювання розвитку підприємства та вибір його способів.

Результати дослідження природи розвитку підприємства мають стати фундаментальними основами управління розвитком, поглибити наукові уявлення про розвиток підприємства та його характеристики, сприяти подальшому поступу теорії економічного розвитку. Актуальність дослідження природи розвитку підприємства, його рушійних сил і способів, оцінювання та моделювання визначили мету і завдання, об'єкт та предмет дослідження, а також його логіку, послідовність та структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів наукових досліджень Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. При виконанні держбюджетної теми "Методологічні основи управління функціонуванням та розвитком суб'єктів господарської діяльності в епоху економіки знань" (номер держреєстрації 0106U000293, 2006-2008 рр.) уточнено поняття розвитку підприємства, введено поняття "експлейнарний базис розвитку", досліджено його структуру та стан елементів. За госпрозрахунковою темою "Розробка пропозицій щодо удосконалення системи економічної безпеки ТОВ "Метінвест Холдинг" (номер держреєстрації 0208U000250, 2006 р.) розроблено рекомендації щодо оцінювання розвитку підприємства в контексті забезпечення його економічної безпеки. У рамках госпрозрахункової теми "Методологічні засади та інтегрована оцінка впливу функції безпеки на результати операційної діяльності та розвиток ТОВ "Метінвест Холдинг" (номер держреєстрації 0108U002050, 2008 р.) розроблено модель розвитку підприємства. У держбюджетній темі "Теоретичні основи формування та використання потенціалу розвитку соціально-економічних систем" (номер держреєстрації 0109U000082, 2009-2011 рр.) визначено рушійні сили та ресурси розвитку підприємств. При виконанні госпрозрахункової теми "Розробка технологій управління персоналом для забезпечення розвитку та економічної безпеки підприємства" (номер держреєстрації 0109U003706, 2009 р.) розроблено процедуру вибору інструментів оцінювання розвитку підприємства. При виконанні держбюджетної теми в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова "Дослідження інноваційного розвитку сфери послуг: аналіз, організація, ефективність та шляхи забезпечення" (номер держреєстрації 0110U003001, 2010-2014 рр.) розроблено матрицю спрямованості управлінських дій у процесі розвитку підприємства та матрицю спільного використання способів розвитку підприємства. У межах теми "Розробка системи управління сталим інноваційним розвитком підприємств" (Донецька філія ПВНЗ "Європейський університет", номер держреєстрації 0109U003707, 2008-2010 рр.) розроблено типологію розвитку підприємства та введено поняття "інгібітор розвитку підприємства".

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є створення експлейнарного базису розвитку підприємства, який містить сукупність теоретичних положень та інструментів, що залучаються для пояснення розвитку підприємства.

Для досягнення поставленої мети вирішено такі наукові та практичні завдання:

розглянуто розвиток як загальнонаукову та загальноекономічну категорію;

вивчено сутність розвитку підприємства, визначено сукупність теоретичних положень, інструментів та принципів його дослідження;

уточнено тлумачення поняття "підприємство", виявлено його природу та характеристики;

виділено й упорядкувано типи розвитку підприємства;

виявлено та проаналізовано рушійні сили розвитку підприємства;

досліджено ресурси розвитку підприємства, проаналізовано їх види та зв'язок; розвиток підприємство ресурс оцінювання

розроблено принципові основи та вибрано інструменти оцінювання розвитку підприємства;

розроблено модель оцінювання розвитку підприємства;

розроблено принципові основи моделювання розвитку підприємства;

розроблено модель розвитку підприємства;

сформовано сукупність способів розвитку підприємства, визначено особливості їх застосування й обґрунтовано вибір способу (або способів).

Об'єкт дослідження - розвиток підприємства як проекція загальнонаукового розуміння розвитку на об'єкти економічної науки.

Предмет дослідження - сукупність теоретичних положень та інструментів, які залучаються для пояснення розвитку підприємства, його оцінювання, моделювання та вибору способів розвитку підприємства.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність способів наукового пізнання, загальних методів, прийомів і принципів, а також основні методологічні підходи (системний, процесний і ситуаційний). Теоретичну основу роботи становлять фундаментальні положення теорії економічного розвитку, загальної теорії систем, теорій підприємства, техніко-економічного розвитку суспільства, економічних циклів, економічної нерівноваги, аутопойезису, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі розвитку, управління розвитком, управління змінами, управління підприємством, потенціалу підприємства.

Інформаційною базою є статистичні дані, дані про діяльність промислових підприємств Луганської та Донецької областей, результати власних досліджень, результати експертного опитування.

У роботі використано: історичний аналіз (при дослідженні загальнонаукової категорії розвитку); монографічний аналіз (при дослідженні розвитку як загальнонаукової та загальноекономічної категорії, характерних рис підприємства, поняття "розвиток підприємства", змісту елементів експлейнарного базису та їх природи, складу рушійних сил, складу ресурсів, способів розвитку підприємства; при створенні типології розвитку підприємства); контент-аналіз (при дослідженні розвитку як загальнонаукової та загальноекономічної категорії); контент-синтез (при уточненні визначення поняття розвитку підприємства); структурно-порівняльний аналіз (при дослідженні місця поняття розвитку в сукупності синонімічних понять, його зв'язку з економічними категоріями та поняттями); модель І. Лакатоса "ядро-захисний пояс" (при формуванні гносеологічного поля розвитку підприємства); метод ієрархізації (при дослідженні структури законів розвитку підприємства); патерний та об'єктно-орієнтований підходи (при уточненні тлумачення сутності підприємства); матричний аналіз (при побудові матриці спрямованості управлінських дій у процесі розвитку підприємства, встановленні зв'язків між рушійними силами та побудові когнітивної карти, дослідженні співвідношення "основний-допоміжний" щодо способів розвитку підприємства, аналізі характеристик моделі спроможності підприємства до розвитку, формуванні моделі результату розвитку); системно-структурний аналіз (при дослідженні проявів розвитку підприємства та їх взаємозв'язку); причинно-наслідковий аналіз (при дослідженні природи розвитку підприємства, характерних рис, хронологічної структури процесу розвитку підприємства, формуванні змістово-контекстуального поля моделі розвитку; у характеристиці тісноти зв'язку між окремими видами ресурсів розвитку підприємства та уточненні зв'язків між частковими моделями розвитку підприємства); метод порівняння (при дослідженні об'єктивно-суб'єктивного та суб'єктно-безсуб'єктного характеру, складу ресурсів, їх природи та зв'язків між ними, способів розвитку підприємства; при виборі підходів до опису процесу розвитку підприємства, для уточнення характеру часткових моделей розвитку підприємства); сценарний аналіз (при дослідженні умов, за яких розвиток підприємства як процес формує розвиток підприємства як результат); критеріальний аналіз (при виборі підходів до опису процесу розвитку підприємства, дослідженні складу ресурсів та їх природи); метод орієнтованих графів (в аналізі зв'язків між рушійними силами розвитку підприємства); багатокритеріальну систематизацію (при побудові критеріальної характеристики рушійних сил розвитку підприємства, узагальненні інструментів його оцінювання, встановленні структури чинників вибору характеристик вектора розвитку підприємства); морфологічний аналіз (при визначенні поняття "ресурси розвитку підприємства"); ітеративне сортування (при дослідженні переважності використання інструментів оцінювання розвитку підприємства); метод експертних оцінок (при формуванні шкали переведення кількісних значень антецедентів у дескрипторні, верифікації результатів моделювання розвитку підприємства); нечітку логіку (для переведення кількісних значень окремих антецедентів моделі оцінювання розвитку підприємства у якісні; при визначенні залежності результуючих показників та характеристик розвитку підприємства від окремих антецедентів); візуалізацію (при візуалізації моделі оцінювання розвитку підприємства, визначенні характеристик моделі, поясненні сутності моделей вибору стратегії розвитку підприємства, вектора та базису розвитку; для уточнення зв'язків між частковими моделями розвитку підприємства); дескрипторний аналіз (при дослідженні припущень та обмежень моделі розвитку підприємства); аналіз поля сил (при визначенні складу та характеру впливу чинників у часткових моделях розвитку підприємства); дерево логічного виводу (при встановленні зв'язків між показниками рівнів моделі оцінювання розвитку підприємства, визначенні залежності результуючих показників і характеристик від антецедентів у часткових моделях розвитку підприємства); аналіз дихотомічних змінних (в аналізі незалежності критеріїв систематизації чинників вибору вектора розвитку підприємства); лінійну трансформацію показника (для визначення адаптованих показників вибору окремих базисів розвитку підприємства); ітеративний аналіз (в аналізі комбінаторного застосування способів розвитку підприємства); структурно-логічний аналіз (для характеристики тісноти зв'язку між окремими видами ресурсів розвитку підприємства); аналіз переважності вибору (при обґрунтуванні вибору інструментів оцінювання, виборі способу, побудові моделі вибору вектора розвитку підприємства); програмно-цільовий підхід (при розробленні програми розвитку підприємства); метод аналізу ієрархій Т. Сааті (для ієрархізації характеристик моделі розвитку підприємства).

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у створенні експлейнарного базису розвитку підприємства (сукупності теоретичних основ, положень та інструментів, що залучаються для пояснення розвитку підприємства), який ґрунтується на встановленій потрійній природі розвитку, виявлених рушійних силах і реалізується за допомогою вибраних способів за результатами оцінювання та моделювання розвитку підприємства.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:

уперше:

введено поняття "експлейнарний базис розвитку підприємства", структуру якого складають гносеологічне поле, понятійний апарат, теоретична фундаментальна та теоретична прикладна основи розвитку підприємства, закони розвитку та його змістовна основа, що є вужчим за методологічний базис (не містить фактів, ідеалізацій, постулатів та обмежено включає емпіричну основу), більш гнучким і призначений для найповнішого пояснення поняття "розвиток підприємства";

сутність розвитку підприємства визначено залежно від сприйняття підприємства: у межах об'єктно-орієнтованого підходу - як сукупність позитивних змін, які приводять до якісно нового стану підприємства, що є результатом процесу розвитку, що відбувається завдяки спроможності підприємства до розвитку, а у межах патерного підходу - як ідентифікований певним чином патерн гетерархічних, але причинно-наслідкових взаємовідносин "підприємство - зовнішнє середовище";

встановлено складну природу розвитку підприємства, відповідно до якої він одночасно виявляє себе як процес, результат та іманентна властивість підприємства, що безпосередньо випливає з розуміння розвитку як явища, закону та принципу: розвиток як явище та як закон є основою розуміння розвитку підприємства як процесу; розвиток як явище є зовнішнім проявом розвитку підприємства як процесу, а розвиток як закон - його каузальним підґрунтям; розвиток як явище є зовнішнім проявом розвитку підприємства як результату, а розвиток як закон та як принцип є підґрунтям розгляду розвитку підприємства як його іманентної властивості;

введено поняття "інгібітор розвитку підприємства", який пригнічує або суттєво уповільнює розвиток підприємства через зумовлений об'єктивними закономірностями вплив поодиноких чинників або їх комбінації, що спричиняє виникнення опору змінам усередині підприємства та зовнішнього середовища, незбалансованість змін у системі підприємства, недостатність ресурсів усіх видів і можливостей, відсутність або недостатність управлінського впливу в розвитку підприємства;

розроблено модель оцінювання розвитку підприємства, у якій розвиток підприємства оцінюється на основі комбінації оцінок кількісних та якісних змін, що відбулися в діяльності підприємства, а також змін його потенціалу, для опису яких аналітичні показники моделі впорядковані за п'ятьма рівнями, а їх поступове "згортання" здійснюється за запропонованими залежностями, що дає змогу одержати повну за змістом і варіативну за формою оцінку розвитку підприємства, у якій ураховано його потрійну природу (як іманентної властивості, як процесу та як результату);

розроблено загальну модель розвитку підприємства, у якій виявлену складну природу розвитку підприємства відображено в п'яти порівняно незалежних часткових моделях розвитку (спроможності підприємства до розвитку, вибору стратегії розвитку підприємства, вибору вектора розвитку підприємства, вибору базису розвитку та результату розвитку підприємства), що різняться за змістом і функціональним призначенням, але пов'язані між собою на критеріальному, причинно-наслідковому та заперечувально-дозвільному рівнях;

удосконалено:

типологію розвитку підприємства, у якій типові образи розвитку виділено за загальнонауковими та спеціальними критеріями типології, склад яких доповнено (усвідомлення мети розвитку, можливість цілеспрямованого впливу на розвиток, наявність суб'єкта розвитку, виділення вектора розвитку та встановлення їх кількості, комплексність і динаміка змін) з використанням гіперкубічної форми й упорядкування сукупності критеріїв з позиції їх затребуваності, що дозволило встановити притаманність виділених типів розвитку різним етапам життєвого циклу підприємства;

визначення поняття "розвиток підприємства", у якому на відміну від розуміння розвитку підприємства як сукупності змін він розглядається як безперервний процес, що відбувається завдяки іманентній підприємству спроможності до розвитку за штучно розробленою або природною програмою, що зумовлює зміни станів підприємства, кожен із яких є більш якісним за попередній, через що у підприємства з'являються нові властивості, якості та характерні риси, розкриваються та можуть бути реалізовані нові можливості, які сприяють здатності підприємства виконувати нові функції, вирішувати принципово інші завдання, що зміцнює його позиціонування в зовнішньому середовищі;

порядок вибору способів розвитку підприємства з використанням сукупності цільових, внутрішніх і зовнішніх обмежувальних, уточнювальних та фільтрувальних аргументів вибору, кожний із яких має певну кількість градацій у дескрипторній формі, та алгоритму переважного вибору;

дістали подальшого розвитку:

тлумачення природи підприємства з позиції одночасного використання патерного й об'єктно-орієнтованого підходів, які доповнюють один одного, що збагачує знання про природу зв'язків у системі підприємства за результатами відстеження опосередкованих неявних недетермінованих зв'язків, підвищує керованість і прогнозованість його функціонування, дозволяє виявити природу розвитку підприємства, встановити та описати його характеристики, використовувані в оцінюванні та моделюванні розвитку підприємства: підприємство розглядається не як "система - елемент" із сукупністю адекватних підсистем та об'єктів нижчого рівня, а як "система - сукупність взаємовідносин";

уявлення про рушійні сили та чинники розвитку підприємства, відповідно до якого і рушійна сила, і чинник розвитку розглядаються як причини, через які відбувається розвиток підприємства, але рушійна сила утворюється поєднанням у певній комбінації спільного впливу ряду чинників, її вплив на розвиток підприємства є більш суттєвим, вона сприяє розвитку, тоді як чинник прямо не зумовлює розвиток, але може істотно вплинути на його процес і результат;

уявлення про ресурси розвитку підприємства, відповідно до якого ресурси розвитку (стратегія, структура, системи, інтелектуальний і людський капітал та організаційна культура) розглядаються як здатність застосовувати матеріальні ресурси та нематеріальні активи підприємства в процесі його розвитку, мають управлінську спрямованість, що дозволяє прямо чи опосередковано підтримувати та прискорювати процес розвитку підприємства;

принципові основи оцінювання розвитку підприємства, до яких увійшли принципи оцінювання та критерії визнання розвитку підприємства, вимоги до показників оцінки, процедури та інструментарію оцінювання, а також виконаний опис інструментів оцінювання розвитку підприємства з використанням градацій запропонованих критеріїв вибору;

принципові основи моделювання розвитку підприємства, що включають цілі моделювання, його характерні риси та характеристики моделі розвитку підприємства, припущення й обмеження, на яких ґрунтується модель, принципи, з використанням яких досліджувалися зв'язки в моделі розвитку підприємства, а також сформоване змістово-контекстуальне поле моделі розвитку підприємства, що містить контекстуальний, змістово-інструментальний і цільовий аспекти, у кожному з яких конкретизовано характеристики та зміст моделі.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати та розроблені рекомендації являють собою методичну базу оцінювання та моделювання розвитку підприємства, вибору й організації застосування способів розвитку. До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо: карти зв'язків між окремими етапами хронологічної структури процесу розвитку підприємства; матриці спрямованості управлінських дій у процесі розвитку підприємства; типології розвитку підприємства, яка дозволяє в управлінні розвитком віднести розвиток аналізованого підприємства до певного типу за кожним із критеріїв; когнітивної карти рушійних сил розвитку підприємства, у якій відображаються їх одно- чи двосторонні зв'язки; процедури вибору інструментів оцінювання розвитку підприємства; оцінювання розвитку підприємства; моделювання розвитку підприємства; матриці спільного використання способів розвитку підприємства; порядку вибору способів розвитку підприємства.

Результати дисертаційної роботи використано Національним інститутом стратегічних досліджень, м. Київ (довідка № 293/79 від 23.02.2010 р.), Луганською обласною державною адміністрацією (довідка № 22-4/172 від 16.06.2009 р.), Регіональним фондом підтримки підприємництва в Луганській області (акт про використання від 26.02.2008 р.), ТОВ "Метінвест Холдинг" (акт про використання від 22 жовтня 2008 р.), Луганською регіональною торгово-промисловою палатою (акт про використання 25.01-269 від 12.04.2010 р.), ТОВ "Енергія" (акт про використання від 18.11.2009 р.), ЗАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" (довідка № 1297 від 18.05.2009 р.), ТОВ "Луганськвода" (довідка № 02/2377 від 12.08.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, результати та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дослідження автора щодо теоретичних та інструментальних основ розвитку підприємства та його способів. Внесок автора в колективно опубліковані праці конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Одержані результати наукового дослідження, висновки та пропозиції доповідалися й були схвалені на: VII, VIIІ, Х Всеукраїнських науково-практичних конференціях "Проблемы экономической устойчивости деятельности предприятий Украины" (м. Сімферополь, 2006, 2007, 2008 рр.); ІІ, ІІІ, ІV, V Міжнародних науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів та молодих учених "Сучасні технології управління підприємством та можливості використання інформаційних систем: стан, проблеми, перспективи" (м. Одеса, 2007, 2008, 2009, 2010 рр.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції "Теория и практика экономики и предпринимательства" (м. Сімферополь, 2007 р.); ІІІ, V Міжнародних науково-практичних конференціях "Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні" (м. Київ, 2007, 2009 рр.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції вчених і фахівців "Теория и практика предпринимательской деятельности" (м. Сімферополь, 2007 р.); ІV та V Міжнародних науково-практичних конференціях "Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти" (м. Полтава, 2008, 2010 рр.); Міжнародній інтернет-конференції "Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми" (м. Тернопіль, 2008 р.); VІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів і докторантів "Менеджмент предпринимательской деятельности" (м. Сімферополь, 2008 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Економіка підприємства: теорія та практика" (м. Київ, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Маркетингові дослідження в Україні" (м. Луганськ, 2008 р.); І Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених "Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки" (м. Луганськ, 2009 р.); ХІV, ХV Міжнародних науково-практичних конференціях "Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія і практика" (м. Луцьк, 2009, 2010 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції "Інституціональні аспекти функціонування трудового потенціалу" (м. Луганськ, 2009 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Теорія і практика сучасного менеджменту: проблеми та шляхи вирішення" (м. Тернопіль, 2009 р.); VI, VIІ, VIІІ, ІХ Міжнародних науково-практичних конференціях "Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку" (м. Хмельницький, 2007, 2008, 2009, 2010 рр.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 66 наукових працях, серед яких 4 монографії (2 одноосібні), 40 статей у наукових журналах та збірниках наукових праць, 22 публікації у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 112,23 д.а., з яких автору належить 96,8 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел (531 найменування) і шести додатків, містить 117 таблиць і 102 рисунки. Повний обсяг роботи становить 694 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Розділ 1 "Категорія розвитку та її експлейнарний базис". Розвиток як філософська та загальнонаукова категорія протиставляється незмінному буттю, буття є обов'язковою умовою розвитку, а розвиток є іманентним буттю. Розвиток як загальнонаукова категорія розглядається з трьох боків: як закон, як принцип, як явище. Розвиток як закон характеризує перехід від одного буття до іншого, причому передбачається, що наступний стан буття буде кращим за попередній за кількісними або якісними характеристиками. Розвиток як явище є протилежним буттю, яке перебуває в незмінному стані. Розвиток як принцип є іманентною рисою буття, його невід'ємною характеристикою, що також зумовлює можливість подальших змін буття.

Проведене дослідження понять, які є близькими до розвитку й певним чином синонімічними (експлікації, генезису, еволюції, еманації, діахронії), показало, що вони характеризують окремі види розвитку або розвиток певних об'єктів, тобто нетотожні розвитку. Загальнотеоретичне обґрунтування поняття розвитку є доволі різним: еволюціонізм Г. Спенсера, діалектика Г.В.Ф. Гегеля, емерджентизм Л. Моргана, ідея "природної зумовленості" Аристотеля, феноменологічний підхід (Е. Гусерль, М. Хайдеггер, Г. Ромбах, Н. Гартман). Сьогодні розвиток як загальнонаукова категорія розглядається крізь призму кількісних та якісних змін, які характеризуються багатомірністю, спрямованістю та часто незворотністю, накопичуються і зумовлюють перехід системи до якісно іншого стану.

Розвиток як загальноекономічна категорія є проекцією загальнонаукового розуміння розвитку на об'єкти економічної науки. У хронології дослідження розвитку як загальноекономічної категорії розглянуто наукові розвідки Дж. Б. Кларка з розвитку економіки, У. Ростоу та Г. Спенсера із суспільного розвитку, Й. Шумпетера з каузальних основ розвитку економіки, а також сукупність математичних моделей, які пояснюють явища розвитку залежно від впливу ряду чинників. Зміст розвитку як загальноекономічної категорії розкрито завдяки вивченню умов його виникнення (змін, єдності та зумовленості наступного, більш досконалого стану попереднім, менш досконалим), характерних рис (наявності усвідомленої або неусвідомленої мети, внутрішнього прагнення суб'єкта або об'єкта розвитку, іманентності дискретних стрибків, які на певний час створюють стан нестабільності, наявності певного механізму гомеостазису, неповної залежності від суб'єкта розвитку, безперевності та умовної дискретності), принципів та аналізу думок учених.

Розвиток підприємства досліджувався відповідно до вибраних принципів: використання для визначення закономірностей існування підприємств міждисциплінарного та системного підходів; визнання сучасного підприємства складною відкритою системою; зосередження уваги в дослідженні сучасного підприємства не лише на вивченні способів упорядкування економічних і соціальних процесів системи підприємства, але і на причинах нестабільності, нелінійності їх зв'язків із зовнішнім середовищем; своєчасна зміна гносеологічних концепцій для забезпечення ефективності дослідження складних динамічних економічних і соціальних процесів.

Розвиток підприємства пропонується розглядати як безперервний процес, що відбувається за штучно розробленою або природною програмою як зміна станів підприємства, кожен із яких є якісно іншим за попередній, через що у підприємства, як у більш складної системи, з'являються нові властивості, якості та характерні риси, розкриваються та можуть бути реалізовані нові можливості. Вони дозволяють підприємству виконувати нові функції, вирішувати принципово інші завдання, що зміцнює його позиціонування в зовнішньому середовищі та підвищує здатність протидіяти його негативним впливам.

Розвиток підприємства руйнує його рівновагу. Дослідження типового стану підприємства, дії закону ентропії стосовно підприємства, визнання перебування підприємства в різні періоди діяльності в рівноважному і нерівноважному станах дозволили встановити, що рівновагу в діяльності підприємства та в його відносинах із зовнішнім середовищем слід вважати частковим випадком, окремим станом у конкретний момент діяльності підприємства або достатньо нетривалим станом, тому що постійні зміни зовнішнього середовища потребують відповідної реакції підприємства, яке не є авторівноважною системою.

Розвиток підприємства пов'язаний з іншими поняттями та економічними категоріями - потенціалом підприємства, конкуренцією, конкурентоспроможністю підприємства, його економічною безпекою, адаптацією до зовнішнього середовища, реорганізацією, реструктуризацією, економічними інтересами та репутацією. Місце розвитку підприємства в системі економічних категорій і понять уточнено за допомогою розробленої карти зв'язків.

Для найбільш повного пояснення сутності розвитку підприємства введено поняття "експлейнарний базис розвитку", що розглядається як сукупність теоретичних основ, положень та інструментів, які залучаються для пояснення розвитку підприємства (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Експлейнарний базис розвитку підприємства

Для формування гносеологічного поля розвитку підприємства використано модель ядра та захисного поясу І. Лакатоса, у якій парадигма розвитку підприємства спирається на фундаментальні поняття, що є її аксіомами й основою подальших розробок, припущень, гіпотез і висновків. Ядром гносеологічного поля розвитку підприємства є ряд теоретичних положень (емерджентна цілісність підприємства як системи, діада "самоорганізація - хаос", визнання для підприємства більш характерним стану динамічної, а не статичної рівноваги, а окремі стани статичної нерівноваги або (особливо) статичної рівноваги - проекцією траєкторії динамічної рівноваги в часі). До захисного поясу моделі включені положення щодо головної мети розвитку підприємства, мінливості зовнішнього середовища; визнання підприємства в довгостроковому періоді сталою системою, у якій окремо існує взаємозв'язок у метасистемі "підприємство - зовнішнє середовище".

Понятійний апарат містить такі базові поняття: розвиток, розвиток підприємства, зовнішнє середовище, сценарій, рівновага, гомеостазис.

Положення теоретичної фундаментальної основи розвитку підприємства (теорії економічного розвитку, загальної теорії систем, тектології, еволюціоніки, енвіроніки, теорій циклів, технічно-економічного розвитку суспільства та аутопойезису) дозволяють усебічно пояснити теоретичну основу розвитку підприємства.

Положення теоретичної прикладної основи розвитку підприємства надають можливість визначити напрями дій і змоделювати поведінку економічних систем у нелінійних дисипативних середовищах. Їх підґрунтям стали економічна семіотика, економічна динаміка, магістральна теорія, теорії катастроф Р. Тома, хаосу, поля сил К. Левіна, сприйнятливого запиту Д. Куперрайдера, траєкторій галузевих змін А. МакГахана та ідея вимірів змін А. Петтігрю й Р. Уїппа.

За результатами монографічного аналізу закони розвитку підприємства поділено на чотири ієрархічні взаємопов'язані групи: загальні закони розвитку матеріальних та суспільних систем, загальні закони підприємства, специфічні закони управління та розвитку, галузеві та функціональні закони. Зі зростанням рівня ієрархії зменшується ступінь універсальності закону, а наочність вияву збільшується.

Змістовою основою розвитку підприємства є зміни (усередині підприємства, у відносинах між підприємством і суб'єктами зовнішнього середовища): розвиток підприємства відбувається завдяки сукупності змін. Зв'язок змін і розвитку є причинно-наслідковим, зворотним, взаємним і рекурсивним.

Результати аналізу стану експлейнарного базису розвитку підприємства дозволили констатувати достатню розробленість гносеологічного поля, понятійного апарату, теоретичної фундаментальної та теоретичної прикладної основ розвитку підприємства, його законів і змістової основи. Але потребує поліпшення епістемологія розвитку підприємства, зокрема, необхідно визначити склад і зміст використовуваних категорій і понять (йдеться про природу розвитку підприємства, його рушійні сили та ресурси, упорядкування типів розвитку підприємства), доопрацювати інструментальну складову експлейнарного базису розвитку підприємства, тобто інструментарій оцінювання та моделювання розвитку підприємства, а також вибору способів його розвитку.

Розділ 2 "Природа розвитку підприємства". Дослідження природи розвитку підприємства виконано при поясненні природи підприємства з позиції одночасного використання патерного й об'єктно-орієнтованого підходів: підприємство виступає є не стільки як "система - елемент" із сукупністю адекватних підсистем та об'єктів нижчого рівня, скільки як "система - сукупність взаємовідносин".

Природу розвитку підприємства досліджено з урахуванням класичного розуміння розвитку як явища, закону та принципу. Розвиток як явище та як закон є основою розуміння розвитку підприємства як процесу. Розвиток як явище - це зовнішній прояв розвитку підприємства як процесу, а розвиток як закон - його каузальне підґрунтя. Розвиток як явище є зовнішнім проявом розвитку підприємства як результату, а розвиток як закон та розвиток як принцип - основою для вивчення розвитку підприємства як його іманентної властивості. Отже, розвиток підприємства одночасно проявляє себе як процес, результат та іманентна властивість підприємства, що безпосередньо випливає з розуміння розвитку як явища, закону та принципу (табл. 1).

Для уточнення складної природи розвитку підприємства подано порівняльну характеристику його проявів за такими критеріями, як наочність, потенціал майбутніх змін, керованість, залежність від ретроспективного впливу, залежність від поточного впливу, інерційність, характер, часовий лаг між моментом виникнення та наслідками прояву, показники, за допомогою яких можна одержати кількісну характеристику.

Таблиця 1

Змістове та функціональне наповнення проявів розвитку підприємства

Сутність розвитку підприємства визначено залежно від погляду на сутність підприємства. У межах об'єктно-орієнтованого підходу розвиток підприємства розглядається змістово - як сукупність позитивних змін, які призводять до якісно нового стану підприємства, що є результатом процесу розвитку, що відбувається завдяки спроможності підприємства до розвитку, а в межах патерного підходу - контекстуально - як ідентифікований певним чином патерн гетерархічних, але причинно-наслідкових взаємовідносин "підприємство - зовнішнє середовище". У межах системного підходу, який дозволяє одержати найбільш повну епістемологічну картину розвитку підприємства, доцільне використання обох підходів.

Між проявами розвитку підприємства (іманентна властивість підприємства, процес і результат) існує причинно-наслідковий зв'язок, який безпосередньо зумовлений їх змістовим і функціональним наповненням: процес розвитку підприємства формує результат його розвитку, але це формування відбувається під впливом розвитку як іманентної властивості, а якісно новий стан підприємства позитивно впливає на потенціал підприємства, збільшуючи можливість одержання ще більших результатів. Розвиток як процес безпосередньо визначає розвиток як результат, але такий зв'язок має зворотний характер: розвиток як уже одержаний результат сприяє накопиченню потенціалу підприємства та опосередковано впливає на подальший процес розвитку підприємства. Розвиток як процес виступає причинною основою визнання результату розвитку. Водночас розвиток підприємства як зміна об'єкта або як зміни патерна на рівні окремих процесів і на рівні результатів, що визнаються, перебувають між собою в гетерархічному зв'язку.

Складна природа розвитку підприємства, особливості та зв'язок його проявів стали підставою для висунення припущення про суб'єктивно-об'єктивний характер розвитку підприємства. За результатами його дослідження виявлено протиріччя між можливістю виділення формального суб'єкта розвитку - апарату управління підприємства - та неможливістю реальної конкретизації розвитку внаслідок впливу всього персоналу підприємства. Отже, розвиток підприємства одночасно має суб'єктний і безсуб'єктний характер. Суб'єктний характер виявляється в тому, що частково розвиток підприємства відбувається під впливом рішень апарату управління. Але водночас розвиток підприємства є і безсуб'єктним, оскільки відбувається під впливом об'єктивних закономірностей і за участю всього персоналу.

Твердження про потрійну природу розвитку підприємства зумовило необхідність докладного опису кожного з проявів розвитку підприємства.

Розвиток як іманентна властивість пояснюється самою природою розвитку та підприємства, наявністю в нього певних можливостей і ресурсів та є важливою передумовою переходу підприємства від поточного до якісно іншого стану, тобто є підґрунтям для розвитку. Але попри наявність причинно-наслідкового зв'язку проявів розвитку підприємства такий перехід не є аксіоматичним. Опосередковано оцінити іманентну властивість підприємства до розвитку можна з використанням оцінок потенціалу підприємства, оскільки розвиток як іманентна властивість підприємства є передумовою формування його потенціалу.

Розвиток підприємства як процес представлений послідовним переходом від стану підприємства n до стану n+1 через сукупність проміжних станів за умови, що кожний наступний стан буде якісно іншим за попередній. Розвиток підприємства як процес характеризується тривалістю та послідовним поліпшенням стану завдяки кількісним та якісним змінам, що відбуваються. Кількісні зміни представлені змінами параметрів діяльності підприємства, а якісні - зміною порядку одержання результатів і відносин між підприємством та зовнішнім середовищем. Процес розвитку як сукупність змін приводить до зміни відносин у метасистемі "підприємство - зовнішнє середовище" відповідно до закону діалектики "перехід кількісних змін у якісні". Водночас сукупність процесів зміни взаємодії та взаємовідносин між елементами метасистеми "підприємство - зовнішнє середовище" приводить до суттєвої відмінності між двома дискретними станами підприємства. Для опису процесу розвитку підприємства сформовано декілька підходів за результатами поєднання основних методологічних підходів (системного, процесного та ситуаційного) та об'єктно-орієнтованого й патерного підходів до представлення підприємства.

Для формування пов'язаної сукупності змін на підприємстві, що складають процес розвитку, розроблено карту можливих зв'язків між окремими етапами процесу розвитку підприємства щодо різних типів змін. Поєднання запропонованої структури процесу розвитку підприємства та елементів моделі EASIER дає можливість сформувати матрицю спрямованості управлінських дій у процесі розвитку підприємства, яка використовується як еталон в управлінському аудиті, дозволяє відстежувати й коригувати процес управління під час реалізації окремих проектів, а також уникати управлінських дій на тих етапах, де в них немає потреби.

Розвиток підприємства як результат є прямим наслідком стану підприємства на початок досліджуваного періоду й зумовлений змінами, що відбулися. Опосередковано на результат розвитку підприємства впливають потенціал підприємства, що задає обмеження й первинні умови розвитку, цілеспрямований управлінський вплив, рушійні сили та ресурси розвитку підприємства. Розвиток підприємства як результат представлений якісно новим станом підприємства, який характеризується посиленням його потенціалу, здатністю адаптуватися до змін у зовнішньому середовищі та протидіяти його негативному впливу, підвищенням життєздатності, наявністю нових властивостей та спроможністю виконувати нові функції або вирішувати нові завдання. Розвиток підприємства як результат можна оцінити як відмінності між двома дискретними станами підприємства - як різницю між станом n+1 і станом n. Розвиток підприємства як результат представлений двома сукупностями змін: сукупністю змін, що вже з певними наслідками відбулися всередині підприємства, та сукупністю змін можливостей підприємства, які виявляються у відносинах підприємства із суб'єктами його зовнішнього середовища.

Для одержання об'єктивного уявлення про результат розвитку підприємства запропоновано сукупність базових та аналітичних показників. Базові показники описують масштаб та інтенсивність змін, що відбулися в діяльності підприємства й викликали його перехід до якісно нового стану, а аналітичні - окремі зміни в діяльності підприємства. Значення базових показників визначено за сукупністю проміжних показників та критерієм Харрінгтона. Аналітичні показники сконструйовані з використанням параметру часу, протягом якого в діяльності підприємства відбулися зміни. Базові та аналітичні показники розвитку підприємства можуть бути безрозмірними й визначатися за заздалегідь установленою шкалою або мати специфічну розмірність. Результат розвитку підприємства визначають не лише внутрішні зміни, що відбулися, але й можливості підприємства, для кожної з яких визначені показники, за змінами значень котрих можна говорити про появу або зміну можливості.

Розділ 3 "Рушійні сили та ресурси розвитку підприємства". Для створення узагальнених образів розвитку підприємства виконано його типізацію за існуючими та запропонованими критеріями, які є порівняно незалежними. Результатом типізації розвитку підприємства з використанням 17 критеріїв є його типологія (табл. 2). Вона дозволяє віднести розвиток аналізованого підприємства до певного типу за кожним із критеріїв (за необхідності - з використанням дескриптивної підтримки), що дає можливість уточнити характер розвитку підприємства, спростити його оцінювання, створити умови для керованості розвитком тощо.

Виявлені типи розвитку підприємства характерні для певних етапів його життєвого циклу. Одержаний розподіл типів розвитку підприємства за етапами його життєвого циклу не можна вважати універсальним, але він може використовуватися в прогнозуванні розвитку відповідно до етапу життєвого циклу, а також у його ідентифікації.

Розвиток підприємства відбувається під впливом рушійних сил і чинників. Рушійна сила розглядається як узагальнена причина розвитку, має характер процесу або явища, виявляє себе переважно незалежно від управлінського впливу, сприяє розвитку підприємства шляхом створення відповідних умов. Рушійні сили розвитку підприємства є численними. Як такі розглянуто протиріччя, зміни в зовнішньому середовищі, прагнення до упорядкованості/уникнення дисбалансу, інновації, циклічність, мутацію із закріпленням і кризу. Зв'язок рушійних сил розвитку підприємства досліджено з використанням класичного інструменту аналізу якісних зв'язків - когнітивної карти. Її побудовано за допомогою матриці попарних порівнянь, яка дозволяє до побудови карти відстежити зв'язок між кожними двома елементами з подальшою його візуалізацією.

І рушійна сила, і чинник розвитку за характером впливу є причинами розвитку. Але рушійна сила утворюється поєднанням у певній комбінації спільного впливу ряду чинників, її вплив на розвиток підприємства є більш суттєвим - вона сприяє розвитку. Рушійна сила розвитку підприємства є більш загальним, агрегованим поняттям, ніж чинник розвитку. Рушійні сили є принципово однаковими щодо будь-якого підприємства, але характер їх прояву крізь призму чинників розвитку є різним.