Теоретичні та інструментальні основи розвитку підприємства

Таблиця 2

Типологія розвитку підприємства¹

Чинники розвитку підприємства можуть його не лише стимулювати, але й стримувати. У такому разі чинники, впливаючи кожен окремо або в певній комбінації, утворюють інгібітори розвитку підприємства, до яких віднесено опір змінам усередині підприємства, незбалансованість змін окремих частин системи підприємства, опір змінам з боку зовнішнього середовища, недостатність ресурсів і можливостей, відсутність або недостатність управлінського впливу. Повністю нейтралізувати вплив інгібіторів на розвиток підприємства неможливо, але можна його послабити, використовуючи розроблені заходи та інструменти.

Ресурс розвитку підприємства розглядається як певний об'єкт нематеріальної природи в складі підприємства або існує за його межами, контролюється підприємством, визначає його здатність застосовувати матеріальні ресурси та нематеріальні активи в процесі розвитку, має управлінське спрямування, що дозволяє прямо чи опосередковано підтримувати та прискорювати процес розвитку підприємства. Ресурси розвитку підприємства досліджувалися з використанням моделі Пітерса-Уотермена, або моделі 7S. За результатами її аналізу та адаптації вибрано ресурси розвитку підприємства: стратегію, структуру, системи, інтелектуальний і людський капітал та організаційну культуру. Їх характеристику подано за такими критеріями: природа (об'єкт або процес використання об'єкта), контрольованість підприємством, вартість зміни, час зміни, характер впливу на формування змін на підприємстві (прямий чи прихований). За характеристиками ресурси розвитку різняться, що зумовлює специфіку їх використання в управлінні розвитком підприємства. Ієрархію ресурсів розвитку підприємства побудовано за ознакою етапу життєвого циклу підприємства, що дозволило виділити на кожному етапі життєвого циклу ті з ресурсів, які є визначальними. Ресурси розвитку підприємства міцно пов'язані між собою. Характеристику тісноти зв'язку незалежно від його характеру між ресурсами розвитку підприємства подано за результатами структурно-логічного та причинно-наслідкового аналізу попарних комбінацій видів ресурсів розвитку підприємства.

Розділ 4 "Оцінювання розвитку підприємства". Значення оцінки розвитку підприємства зумовило розробку принципових основ оцінювання, до яких увійшли принципи та критерії визнання розвитку підприємства, вимоги до показників, процедури та інструментарію оцінювання. Розвиток підприємства має оцінюватися з використанням принципів призначення оцінок, порівнювальної складності, контрінтуїтивної поведінки, зовнішнього доповнення, необхідної різноманітності.

Показники оцінки розвитку підприємства вибрано за певними принципами (повнота, економічність, інформаційний зв'язок, аналітичність, інтерпретованість, зіставний діапазон, ієрархічність) відповідно до встановлених вимог і за результатами їх класифікації.

Як інструменти оцінювання розвитку підприємства розглянуто аналітичні функції, системи диференційних рівнянь, апарат нечіткої логіки, методи експертного оцінювання та нейронні мережі. Кожному з них властиві переваги та недоліки, а їх вибір визначається вимогами до точності оцінки або готовністю до виникнення певних ускладнень в оцінюванні. З використанням пропонованих критеріїв та їх градацій описано доцільність застосування аналізованих інструментів. Цей опис є базою для вибору інструментів і дає змогу використовувати будь-який із чотирьох розглянутих підходів до розроблення алгоритму вибору інструментів (на основі нечіткої логіки, матриці, багаторазового сортування інструментів та оцінювання їх переваг).

Формою застосування вибраного інструменту оцінювання розвитку підприємства є модель, для побудови якої з використанням розробленого опису доцільності застосування інструментів оцінювання вибрано аналітичні функції та положення нечіткої логіки. Опис моделі подано в табл. 3.

У наведеній моделі розвиток підприємства пропонується оцінювати на основі комбінації оцінок кількісних та якісних змін, що відбулися в діяльності підприємства, а також зміни потенціалу підприємства. Результативна залежність між аргументами та оцінкою розвитку підприємства є мультиплікативною. Кубічна форма моделі графічно спрощує, унаочнює та робить інтуїтивно зрозумілою оцінку розвитку підприємства. Оцінку розвитку підприємства представлено або позицією відповідної точки в кубі (векторна форма подання), або обсягом паралелепіпеда в обсязі одиничного куба (скалярна форма подання).

Аналітично запропонована модель оцінювання розвитку підприємства має такий вигляд:

, (1)

де Dev - результуючий показник оцінки розвитку підприємства; Ch_qual - оцінка кількісних змін у діяльності підприємства; Ch_quan - оцінка якісних змін у діяльності підприємства; P₁ - оцінка потенціалу підприємства на момент оцінювання; P₀ - оцінка попереднього потенціалу підприємства.

Таблиця 3

Опис моделі оцінювання розвитку підприємства

Для використання одиничної кубічної моделі в оцінюванні розвитку підприємства аналітичні показники моделі упорядковані за п'ятьма рівнями (рис. 2).

На першому рівні знаходиться результуючий показник оцінки розвитку підприємства (у скалярній або векторній формі); на п'ятому - первинні, а на другому, третьому та четвертому - проміжні показники. Показник кожного вищого рівня моделі формується на основі адитивної залежності від показників кожного нижчого рівня.

Різноспрямованість первинних показників моделі дозволяє охопити різні аспекти розвитку підприємства. Поєднання розрахункового та експертного методів сприяє досягненню балансу між об'єктивністю та складністю у визначенні значень первинних показників моделі. Для уникнення мультиколінеарності показників, яка може викривлювати результати оцінювання, первинні показники розподілені з урахуванням критеріїв орієнтації моделі між аналітичними показниками другого рівня. Поступове "згортання" показників здійснюється на базі запропонованих залежностей між первинними, проміжними та результуючим показниками моделі.

Принципова залежність показників моделі від першого до четвертого рівня має такий вигляд:

, (2)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Дерево пов'язаних показників моделі оцінювання розвитку підприємства

де DР - оцінка зміни сукупного потенціалу підприємства, приведена до одиничної шкали; Ch_qual? - оцінка кількісних змін у діяльності підприємства, приведена до одиничної шкали; Ch_quan? - оцінка якісних змін у діяльності підприємства, приведена до одиничної шкали.

Розроблена модель є мультиплікативною, тобто на максимізацію результуючого показника оцінки впливає не лише максимізація проміжних показників другого рівня, але й незначний розбіг між ними, що дозволяє врахувати збалансованість проміжних показників. Модель є інваріантною щодо часу оцінки. Для запропонованого виду (одиничний куб) моделі використано стандартні інструменти MS Excel для графічного моделювання.

Результатом оцінювання змін потенціалу підприємства, кількісних та якісних змін у діяльності підприємства є відповідні оцінки в одиничному діапазоні, які можуть уже самі по собі бути інтерпретовані як оцінка розвитку підприємства (у векторній формі). Для одержання єдиної скалярної оцінки розвитку підприємства визначено середнє геометричне таких величин, яке й буде в одиничному діапазоні представляти оцінку розвитку підприємства. Кількісна оцінка розвитку підприємства в одиничному діапазоні потребує певної інтерпретації. Для цього з використанням MS Excel шляхом комбінування дискретних значень показників другого рівня моделі розглянуто всі можливі кількісні оцінки розвитку підприємства.

Оцінку розвитку підприємства у вигляді координат певної точки у сформованому кубі трансформовано в дескрипторний вид шляхом виділення окремих сегментів у ньому на основі формування діапазонів часткових показників першого рівня. Не виникає ускладнень і при трансформуванні оцінки розвитку підприємства у вигляді координат певної точки у сформованому кубі у векторну форму, перевагою якої є відображення не лише результуючого показника в більш розгорнутій формі, але й проміжних показників другого рівня, що дає можливість оцінювати збалансованість розвитку.

Модель оцінювання розвитку підприємства апробовано на прикладі декількох промислових підприємств. Результати апробації подано в табл. 4. Результати використання моделі показали достатню розрізнюваність оцінок розвитку аналізованих підприємств, їх наочність забезпечується візуалізацією у формі дерева логічного виводу. Позитивними рисами моделі є простота й однозначність інтерпретації результатів, їх управлінська цінність.

Таблиця 4

Оцінка розвитку досліджуваних підприємств

Розділ 5 "Моделювання розвитку підприємства". Моделювання розвитку підприємства здійснено з використанням його оцінки та врахуванням потрійної природи. Характеристики моделі розвитку підприємства (простота, наочність, універсальність, кількість урахованих чинників, гнучкість, повнота відображення можливих випадків і траєкторій розвитку, надійність і безвідмовна робота щодо вхідних даних) зумовлені виявленими характерними рисами моделювання розвитку підприємства (слабка формалізованість, багатоваріантність інструменту та результату, орієнтація на забезпечення управлінської цінності та адаптованість до умов діяльності конкретного підприємства). За допомогою градацій характеристик моделі оцінено вираженість характеристик моделі, а їх пріоритетність встановлено за результатами ієрархізації, що спростило подальше розроблення моделі розвитку підприємства.

Моделювання розвитку підприємства виконано з використанням припущень (обмежена керованість розвитку, його залежність від результатів взаємодії підприємства та зовнішнього середовища, прогнозованість з певною імовірністю, наявність очевидних, чітко та однозначно ідентифікованих ознак розвитку, відсутність його прямої залежності від результатів моделювання) та обмежень (імовірний характер результатів, обмежений горизонт прогнозування, діапазонно-дескрипторний характер результатів і прив'язка до поточного стану підприємства).

Основою моделювання розвитку підприємства є змістово-контекстуальне поле моделі, яке розглядається як візуалізована сукупність зв'язків між змістом і контекстом моделі та містить цільовий, контекстуальний і змістово-інструментальний аспекти моделі. Цільовий аспект відображає призначення моделі, контекстуальний аспект містить її цілі, передумови та характеристики, а змістово-інструментальний аспект окреслює межі використання моделі, забезпечує її цільовий характер і включає власне модель, при розробці якої враховано спроможність підприємства до розвитку, стратегію, вектор, базис і результат розвитку.

Розроблені принципові основи моделювання розвитку підприємства зумовили комплексний характер моделі розвитку підприємства, відповідно до якого єдина модель складається з п'яти часткових: моделі спроможності підприємства до розвитку, вибору стратегії розвитку, вибору вектора розвитку, вибору базису розвитку та результату розвитку (рис. 3). Часткові моделі розвитку підприємства різняться за змістом та функціональним призначенням, але тісно пов'язані між собою.

Модель спроможності підприємства до розвитку за характером є мультиплікативно-ступеневою з подальшим логарифмуванням для скорочення діапазону оцінок спроможності. Її основою є комбінація характеристик підприємства та чинників його зовнішнього середовища. Інструментальною базою моделі є нечітка логіка із вираженням антецедентів за ординальними шкалами в поєднанні з експертними оцінками. Антецеденти з трьома градаціями виражені у якісній формі. Значення семи консеквентів установлені у два етапи: на основі сценарного аналізу з використанням експертних оцінок та за результатами попереднього використання проміжної аналітичної формули. Модель представлена таблицею, за допомогою якої на основі комбінування значень антецедентів можна виявити спроможність підприємства до розвитку, та аналітичною формулою, за допомогою якої визначається кількісна оцінка спроможності підприємства до розвитку, яка в подальшому інтерпретується за пропонованою шкалою для консеквента моделі.

Модель вибору стратегії розвитку дозволяє не стільки визначити зміст самої стратегії, скільки сформувати принципові характеристики такої стратегії.

Конкретний зміст стратегії розвитку підприємства визначається результатами оцінювання розвитку підприємства, цілями розвитку, ситуацією в зовнішньому середовищі. Вибір стратегії розвитку визначається точкою в заданому просторі, яка окреслює три характеристики стратегії: забезпечення конкурентоспроможності, орієнтацію на ринку та накопичення або використання потенціалу підприємства. Для визначення стратегії розвитку підприємства вибрано векторну форму, за якою координати характеристик стратегії розвитку підприємства розглядаються в багатовимірному просторі за шкалами з антагоністичними ознаками стратегії або за шкалами з непов'язаними ознаками стратегії, щоб уникнути ефекту мультиколінеарності. У моделі вибору стратегії розвитку вибрано двоспрямовану шкалу, для якої забезпечено рівномірний розподіл консеквентів. Запропонований порядок вибору стратегії розвитку підприємства дозволяє використовувати як кількісні моделі визначення консеквентів за умов дискретної або безперервної шкали антецедентів (у межах вибраних діапазонів), так і якісні моделі на основі вербального опису антецедентів з використанням апарату нечіткої логіки, але без розрахунку функцій приналежності, що в даному випадку лише ускладнювало б розрахунки без підвищення їх точності та спрощення інтерпретації одержаних результатів. Розрахунковий апарат запропонованих аналітичних формул для визначення кількісної оцінки характеристик стратегії розвитку підприємства реалізовано в середовищі MS Excel.

Модель вибору вектора розвитку підприємства уточнює характер та якісні характеристики процесу розвитку в межах вибраної стратегії у вигляді встановлення координат вектора розвитку. Основу моделі вектора розвитку підприємства становить розроблена модель переважного вибору, яку представлено таблицею. У визначенні можливих векторів розвитку використано критерії типології розвитку підприємства, що мають вагу в управлінні розвитком: характер змін (еволюційний і революційний розвиток), спрямованість змін (екстенсивний та інтенсивний розвиток), домінуючі перетворення (субстратний, структурний, організаційний, функціональний розвиток), динаміка змін (прогресія, дегресія, пульсація та незмінність), можливість цілеспрямованого впливу на розвиток (повністю керований, керований, слабокерований, некерований). Для вираження характеристик вектора розвитку використано двоспрямовану обмежену шкалу. Координати вектора розвитку підприємства визначено з використанням трьох принципів зв'язку координат вектора з певними характеристиками діяльності підприємства та його зовнішнього середовища: цільового зворотного зв'язку, раціонального обмеження та квазіапріорного вибору. Графічно вибраний вектор розвитку підприємства представлений у комбінованій просторово-символьній формі, а аналітично - у традиційній векторній формі з дескрипторним поданням координат.

Модель вибору базису розвитку дозволяє накреслити напрям дій, виконання яких реалізує вибрану стратегію в межах якісних обмежень процесу розвитку підприємства. Базис розвитку підприємства (один або декілька - продукт, ринок, технологія) вибирається за результатами аналізу сукупності виділених чинників, за допомогою перебирання градацій антецедентів, визначення консеквента із використанням експертних оцінок з подальшим підтвердженням висновків за допомогою аналітичної функції. Для кожного з можливих базисів розвитку підприємства запропоновано базовий показник, що визначає доцільність вибору. Для відображення базису розвитку використано векторну форму, шкала якої для кожної з координат такого вектора є одиничною, односпрямованою та обмеженою. Для комплексної характеристики всіх базисів розвитку підприємства запропоновано показник потенціалу базисів розвитку, який визначається шляхом зведення значень показників за кожним із базисів у єдиний показник із подальшою інтерпретацією за розробленою шкалою.

Розглянуті часткові моделі узагальнюються в моделі результату розвитку підприємства. Вона призначена для представлення результату розвитку підприємства за вибраними характеристиками його процесу, вектора, стратегії та базису розвитку в умовах діяльності підприємства, що складатимуться. Моделювання результату розвитку підприємства здійснено з використанням кібернетичного підходу "вплив - перешкода - реакція", за яким результат розвитку підприємства є реакцією підприємства, а перешкодою - вплив сукупності чинників. Модель побудовано в матричній формі з використанням двох показників: суттєвість результату розвитку та надійність його досягнення. Для кожного показника визначено його максимальне, мінімальне та середнє значення, що дозволяє сформувати чотири різних за змістом квадранти дихотомічної матриці. Моделювання результату розвитку підприємства з використанням зазначених показників дозволяє з урахуванням впливу виділених чинників після переходу до узагальнювальної ординальної шкали якісно визначити очікуваний результат розвитку в запропонованій матриці та інтерпретувати його з позицій суттєвості очікуваного розвитку й значення результату для управління підприємством. Результат розвитку представлений показником інтенсивності змін у діяльності підприємства.

Для підтвердження валідності розробленої моделі розвитку підприємства та дослідження практичної придатності проведено її апробацію на тих же промислових підприємствах, де проводилася апробація моделі оцінювання розвитку підприємства (табл. 5). Проведена апробація підтвердила валідність моделі, її практичну орієнтованість і несуперечливість: модель є надійною, дозволяє одержати результати, які однозначно інтерпретуються, є зручною у практичному використанні, має низьку вимогливість до діапазонів первинних даних, дає змогу проводити факторний аналіз, хоча одночасно припускає одержання невизначених значень результуючих показників за окремими частковими моделями, її результати мають недостатню інтервальну розрізненість і слабо візуалізуються.

Розділ 6 "Способи розвитку підприємства та організація їх використання". Розвиток підприємства відбувається за допомогою певних способів. Спосіб розвитку підприємства розуміється як організована послідовність дій, яка забезпечує цільовий контрольований перехід підприємства з його поточного стану до майбутнього, більш досконалого. Способи розвитку підприємства виділено з використанням таких критеріїв: спроможність переведення підприємства з одного стану в інший; спроможність поліпшувати й удосконалювати властивості підприємства; спроможність організації переходу підприємства до іншого, більш досконалого стану; порядок реалізації шляхом цілеспрямованого внесення переважно керованих змін у діяльність підприємства; конкретний змістовно визначений порядок дій. Проведений аналіз із використанням цих критеріїв дозволив сформувати сукупність способів розвитку підприємства. Природу способів розвитку підприємства встановлено у процесі їх критеріального компаративного аналізу з використанням ряду критеріїв (інтенсивність змін у діяльності підприємства, складність використання способу розвитку, величина необхідних витрат, природа первинних об'єктів впливу, вплив на формування результату розвитку підприємства). Для дослідження можливості одночасного використання декількох способів проаналізовано їх спільне використання, за результатами якого встановлено підпорядкованість способів розвитку, що дозволило для кожної попарної комбінації способів заздалегідь визначити особливості їх спільного використання.

Результативність використання способів розвитку підприємства залежить від наявності певних умов: корпоративної культури, мотивації та кваліфікації персоналу, недоцільності або неможливості використання інших шляхів поліпшення діяльності, наявності сильної управлінської команди, відповідних компетенцій підприємства, вільних фінансових ресурсів, інформаційної підтримки, розвиненості сегменту ринку, на якому працює підприємство.

Для кожного способу розвитку підприємства визначено найважливіші умови. Результативність використання способу (або комбінації способів) розвитку залежить від його відповідності рушійній силі розвитку.

Вплив рушійних сил на вибір способу (або комбінації способів) розвитку підприємства показано за допомогою якісних оцінок за результатами компаративного критеріального аналізу, природи рушійних сил розвитку, а також із залученням експертних оцінок. Результати аналізу такого впливу є базою для групування способів розвитку підприємства: виявлено способи розвитку, вибір яких значною мірою зумовлений певною рушійною силою; універсальні (можна застосовувати незалежно від виду рушійної сили) та спеціальні (використання буде результативним лише за наявності певних рушійних сил). Способи розвитку підприємства різняться не лише за сутністю виконуваних дій, але й за потребою в ресурсах розвитку. Тому встановлено, які саме ресурси розвитку забезпечують результативність застосування того чи іншого способу. Для цього використано дані, одержані

Таблиця 5

Результати моделювання розвитку підприємств

за результатами вивчення сутності кожного зі способів, компаративного критеріального аналізу, природи ресурсів розвитку, а також із залученням експертних оцінок.

Результати компаративного критеріального аналізу способів розвитку підприємства, аналізу можливості їх спільного використання, впливу рушійних сил на вибір способів, затребуваності ресурсів розвитку стали передумовами розроблення процедури вибору способів та організації їх застосування. У процедурі вибору способів розвитку підприємства використано впорядковану сукупність аргументів вибору способів із виділенням їх градацій у дескрипторній формі та алгоритм вибору. До сукупності аргументів вибору ввійшли такі: характер і зміст стратегії розвитку підприємства, вектор та базис розвитку (визначаються цільовим порядком за результатами моделювання розвитку підприємства), очікувана інтенсивність позитивних змін у діяльності підприємства, максимально припустима складність способу, ліміт витрат на використання способу, наявність ключових умов для варіативного використання способу, наявність ресурсів розвитку підприємства, етапи життєвого циклу підприємства та його ринку. Множину аргументів вибору способу розвитку підприємства поділено на чотири групи: цільові, обмежувальні внутрішні, обмежувальні зовнішні, уточнювальні та фільтрувальні. Аргументи кожної з груп мають різний характер, що й забезпечує комплексність вибору способів розвитку підприємства. Алгоритм вибору способу розвитку підприємства побудовано на базі алгоритму переважного вибору із застосуванням двоспрямованої шкали неградуйованих оцінок. Сформований порядок вибору способів розвитку підприємства припускає його множинність, і хоча може викликати невизначеність вибору, яка виникає при виборі декількох способів за відсутності остаточного вибору, є доволі гнучким, невимогливим щодо повного набору аргументів, простим у використанні, не потребує складних розрахунків.

Використання вибраного способу (або способів) розвитку підприємства має бути певним чином організованим, що потребувало створення організаційного супроводу, який базується на принципах цільового та проектного характеру, повноти, завершеності в часі та організаційно-ресурсної збалансованості. Організаційний супровід використання способу розглядається як скоординована в часі та просторі, відповідним чином підкріплена ресурсами всіх видів сукупність дій, які забезпечують виконання дій іншого характеру - тих, що становлять зміст вибраного способу розвитку, і взаємодії з функціональними групами всередині підприємства як щодо питань розвитку підприємства, так і стосовно питань його поточної діяльності. Формою організаційного супроводу є програма розвитку підприємства. Вона за змістом спрямована на організацію використання вибраного способу розвитку, його орієнтацію на очікуваний результат розвитку та формується з використанням проектного або програмно-цільового підходів. Важливою умовою результативного використання способу розвитку підприємства є якісний склад робочої команди, для формування якої подано її рольовий склад (керівник, координатор, експерт, спеціаліст з IT /управління інформацією, фінансовий та організаційний рецензенти), визначено компетенції та типові завдання учасників команди.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі за результатами проведеного дослідження поглиблено пізнання про природу розвитку підприємства, створено його експлейнарний базис, що містить сукупність теоретичних положень та інструментів, які залучаються для пояснення розвитку підприємства, уточнено його рушійні сили та ресурси, розроблено моделі оцінювання та розвитку підприємства.

Основні результати проведеного дослідження зводяться до такого.

1. Розвиток як загальнонаукова категорія розглядається з трьох найміцніше пов'язаних боків - як закон, як принцип, як явище, крізь призму кількісних та якісних змін, які характеризуються багатомірністю, спрямованістю й часто незворотністю, накопичуються та викликають перехід системи з одного стану в якісно інший. Зміст розвитку як загальноекономічної категорії розкрито завдяки вивченню умов його виникнення (зміни, єдність та зумовленість наступного якісно іншого стану попереднім, менш досконалим), принципів та характерних рис (наявність усвідомленої або неусвідомленої мети, внутрішнього прагнення суб'єкта або об'єкта розвитку, іманентність дискретних стрибків, які на певний час створюють стан нестабільності, наявність певного механізму гомеостазису, неповна залежність від суб'єкта розвитку, безперервність та умовна дискретність).

2. Поняття розвитку підприємства уточнено за результатами аналізу існуючих поглядів на його сутність, виділених характерних рис підприємства, які розкривають його природу як об'єкта розвитку, а також з урахуванням вибраних принципів. Проведене дослідження дозволило встановити вид зв'язку між розвитком і діяльністю підприємства, відмінність поняття "розвиток підприємства" від понять "зростання", "поліпшення", "удосконалення", роль рівноваги в діяльності підприємства та в його відносинах із зовнішнім середовищем, уточнити за допомогою розробленої карти зв'язків місце розвитку підприємства в системі економічних категорій та понять (потенціал підприємства, конкуренція, конкурентоспроможність підприємства, його економічна безпека, адаптація до зовнішнього середовища, реорганізація, реструктуризація, економічні інтереси та репутація).

3. Для надання найбільш повного пояснення розвитку підприємства введено поняття "експлейнарний базис розвитку", який розглядається як сукупність теоретичних основ, положень та інструментів, що залучаються для пояснення розвитку підприємства. Експлейнарний базис розвитку підприємства є вужчим за методологічний базис - не містить окремих елементів (фактів, ідеалізацій, постулатів; обмежено включає емпіричну основу), є більш гнучким (може містити варіативну теоретичну прикладну основу, справедливість якої для конкретної ситуації визначається на основі ситуативного аналізу), містить інструменти для пояснення розвитку підприємства. До складу експлейнарного базису розвитку підприємства ввійшли такі елементи: гносеологічне поле (сформоване за моделлю ядра та захисного поясу І. Лакатоса), понятійний апарат, теоретична фундаментальна та теоретична прикладна основи розвитку підприємства, закони розвитку та змістова основа розвитку підприємства.

4. Природу підприємства розглянуто з позиції одночасного використання патерного й об'єктно-орієнтованого підходів, які доповнюють один одного, що збагачує знання про природу зв'язків у системі підприємства за результатами відстеження опосередкованих неявних недетермінованих зв'язків, підвищує керованість і прогнозованість його функціонування, дозволяє виявити природу розвитку підприємства, встановити та описати його характеристики, використовувані в оцінюванні та моделюванні розвитку підприємства.

5. Природу розвитку підприємства досліджено з урахуванням класичного розуміння розвитку - як явища, закону та принципу. Спираючись на них, встановлено складну природу розвитку підприємства, через що він одночасно проявляє себе як процес, як результат та іманентна властивість підприємства, докладно описано кожний із проявів розвитку підприємства, подано їх порівняльну характеристику, досліджено причинно-наслідковий зв'язок між ними, висунуто та досліджено припущення про суб'єктивно-об'єктивний характер розвитку підприємства.

6. Сутність розвитку підприємства визначено залежно від погляду на сутність підприємства. У межах об'єктно-орієнтованого підходу розвиток підприємства розглядається за змістовим підходом - як сукупність позитивних змін, що приводять до якісно нового стану підприємства, який є результатом процесу розвитку, що відбувається завдяки спроможності підприємства до розвитку. У межах патерного підходу розвиток підприємства розглядається контекстуально, тобто як ідентифікований певним чином патерн гетерархічних, але причинно-наслідкових взаємовідносин "підприємство - зовнішнє середовище". Складна природа розвитку підприємства, особливості та зв'язок його проявів становлять підґрунтя для висунення припущення про суб'єктивно-об'єктивний характер розвитку підприємства, дослідження якого дозволило виявити протиріччя між можливістю виділення формального суб'єкта розвитку - апарату управління підприємства та неможливістю реальної конкретизації розвитку внаслідок впливу всього персоналу підприємства. Отже, розвиток підприємства має одночасно суб'єктний і безсуб'єктний характер. Суб'єктний характер проявляється в тому, що частково розвиток підприємства відбувається під впливом рішень апарату управління, а безсуб'єктний - у розвитку під впливом об'єктивних закономірностей та за участю всього персоналу.

7. Для створення узагальнених образів розвитку підприємства виконано його типізацію, у якій використано гіперкубічну форму та достатньо незалежні критерії. Результатом типізації розвитку підприємства з використанням 17 критеріїв є його типологія. Вона дозволяє віднести розвиток аналізованого підприємства до певного типу за кожним із критеріїв, що дає можливість уточнити характер розвитку підприємства, спростити його оцінку, створити умови для керованості розвитку. Виявлені типи розвитку підприємства характерні для певних етапів його життєвого циклу.

8. Як рушійні сили розвитку підприємства розглянуто протиріччя, зміни в зовнішньому середовищі, прагнення до упорядкованості/уникнення дисбалансу, інновації, циклічність, мутацію із закріпленням та кризу. Якісний аналіз зв'язків між ними виконано за допомогою когнітивної карти, інструментом для побудови якої стала матриця попарних порівнянь. Рушійна сила є більш загальним, агрегованим поняттям, ніж чинник: вона утворюється комбінацією впливу ряду чинників, її вплив на розвиток підприємства є більш суттєвим - вона сприяє розвитку. Чинники можуть гальмувати розвиток, формуючи його інгібітори. Їх вплив можна лише послабити з використанням певних заходів та інструментів.

9. За результатами аналізу моделі Пітерса-Уотермена та її адаптації вибрано ресурси розвитку підприємства (стратегія, структура, системи, інтелектуальний та людський капітал й організаційна культура), надано їх характеристику та побудовано ієрархію, за етапами життєвого циклу підприємства виділено ті з ресурсів, що є визначальними для розвитку підприємства. За результатами структурно-логічного та причинно-наслідкового аналізу попарних комбінацій видів ресурсів розвитку підприємства надано характеристику тісноти зв'язку між ними.

10. Розроблені принципові основи оцінювання розвитку підприємства (принципи оцінювання, критерії визнання розвитку підприємства, вимоги до показників оцінки, процедури та інструментарію оцінювання) дозволили визначити характеристики оцінювання та окреслити проблемне поле подальших розробок. За результатами аналізу інструментів оцінювання розвитку підприємства встановлено їх переваги й обмеження. Базою вибору інструментів оцінювання розвитку підприємства є їх опис із використанням градацій запропонованих критеріїв вибору.

11. У запропонованій моделі розвиток підприємства оцінюється на основі комбінації оцінок кількісних та якісних змін, що відбулися на підприємстві, а також зміни потенціалу підприємства. Модель має кубічну форму, а аналітичні показники моделі впорядковано за п'ятьма рівнями. Для запропонованого виду (одиничний куб) моделі використовуються стандартні інструменти MS Excel для графічного моделювання. Оцінка розвитку підприємства, одержана у вигляді координат певної точки у сформованому кубі, легко трансформується в дескрипторний вид та у векторну форму.

12. Основою формування моделі розвитку підприємства є розроблені принципові основи моделювання: цілі моделювання, його характерні риси та характеристики моделі, припущення й обмеження, на яких базується модель, а також принципи, з використанням яких досліджувалися зв'язки в моделі розвитку підприємства. Сформоване змістово-контекстуальне поле моделі розвитку підприємства містить контекстуальний, змістово-інструментальний та цільовий аспекти, у кожному з яких конкретизовано зміст моделі та її характеристики.

13. Завдання моделювання розвитку підприємства вирішено шляхом формування п'яти часткових моделей розвитку підприємства, поєднаних у загальну цілісну модель: модель спроможності підприємства до розвитку, модель вибору стратегії розвитку, модель вибору вектора розвитку, модель вибору базису розвитку та модель результату розвитку. Часткові моделі розвитку підприємства різняться за змістом і функціональним призначенням, але тісно пов'язані між собою. Поданий формальний порядок розроблення часткових моделей розвитку підприємства дозволив розкрити зміст кожної з них і визначити їх місце у структурі загальної моделі розвитку підприємства.

14. Проведений аналіз із використанням запропонованих критеріїв дозволив сформувати сукупність способів розвитку підприємства, установити їх природу. На вибір способу (або комбінації способів) розвитку підприємства та результативність його застосування впливають рушійні сили розвитку підприємства та використовувані ресурси розвитку.

15. Спосіб розвитку підприємства (або кілька способів) вибирається з використанням цільових, обмежувальних внутрішніх, обмежувальних зовнішніх, уточнювальних та фільтрувальних аргументів вибору, які застосовуються в розробленому алгоритмі вибору. Як інструмент вибору способу розвитку підприємства застосовано алгоритм переважного вибору на основі двоспрямованої шкали неградуйованих оцінок. Формою організаційного супроводу використання вибраного способу (або способів) розвитку підприємства є програма розвитку підприємства.

16. Модель оцінювання розвитку та модель розвитку підприємства апробовано на декількох промислових підприємствах. Апробація моделей дозволила одержати оцінку розвитку підприємства та змоделювати його; її результати стали підставою для аналізу властивостей моделей та особливостей їх практичного застосування. Апробація моделей підтвердила їх валідність, практичну орієнтованість, управлінську цінність, несуперечливість, зручність для користувача та надійність.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Погорелов Ю. С. Природа, рушійні сили та способи розвитку підприємства: [монографія] / Юрій Сергійович Погорелов. Харків: АдвА^ТМ, 2010. 352 с.

2. Погорелов Ю. С. Оцінювання та моделювання розвитку підприємства: [монографія] / Юрій Сергійович Погорелов. Луганськ: Глобус, 2010. 512 с.

3. Погорелов Ю. С. Розвиток підприємства: управління змінами та інновації: [монографія] / Д. К. Воронков, Ю. С. Погорелов. Харків: АдвА^тм, 2009. 436 с.

Особистий внесок: розглянуто природу розвитку підприємства, принципові підходи до його оцінювання та моделювання.

4. Погорелов Ю. С. Методологические основы развития предприятия: сущность, типы, законы, оценка / Ю. С. Погорелов; В кн.: Трансформация промышленного комплекса региона: проблемы управления развитием: [монография] / Под общ. ред. В. И. Дубницкого, И. П. Булеева. Донецк: ДЭГИ, ООО "Юго-Восток Лтд", 2008. С. 10-33.

Статті в наукових фахових виданнях

5. Погорелов Ю. С. Типологія розвитку підприємства / Ю. С. Погорелов // Культура народов Причерноморья. 2006. № 115. Т.2. С. 101 _ 107.

6. Погорелов Ю. С. Розвиток підприємства: поняття та види / Ю. С. Погорелов // Культура народов Причерноморья. 2006. № 88. С. 75 _ 81.

7. Погорелов Ю. С. Аналіз моделей розвитку підприємства / Ю. С. Погорелов // Економіка розвитку. 2006. № 4 (40). С. 86 _ 90.

8. Погорелов Ю. С. Дуальний характер розвитку підприємства / Ю. С. Погорелов // Економіка. Менеджмент. Підприємництво: зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 16. Ч. ІІ. Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2006. С. 23 _ 30.

9. Погорелов Ю. С. Історичний аналіз поняття розвитку в економіці / Ю. С. Погорелов // Економіка. Менеджмент. Підприємництво: зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 17. Ч. І. Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2007. С. 119 _ 127.

10. Погорелов Ю. С. Принципові підходи до оцінювання розвитку підприємства / Ю. С. Погорелов // Вісник Хмельницького національного університету. 2007. № 4. Т.1. С. 56 _ 59.

11. Погорелов Ю. С. Принципові аналітичні моделі оцінки розвитку підприємства / Ю. С. Погорелов // Економіка. Менеджмент. Підприємництво: зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 18. Ч. І. Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2007. С. 93 _ 102.

12. Погорелов Ю. С. Теоретичні основи розвитку підприємства / Ю. С. Погорелов // Менеджер: вісник Донецького державного університету управління. 2007. № 4 (42). С. 215 _ 222.

13. Погорелов Ю. С. Закони розвитку підприємства / Ю. С. Погорелов // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2007. №7 (113). Ч. ІІ. С. 237 _ 244.

14. Погорелов Ю. С. Придатність моделей підприємства для опису його розвитку / Ю. С. Погорелов // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2008. № 10(128). Ч.ІІ. С. 159 _ 169.

15. Погорелов Ю. С. Моделирование развития предприятия: принципиальный подход / Ю. С. Погорелов // Организатор производства. 2009. № 2 (41). С. 13 _ 17.

16. Погорелов Ю. С. Проблемне поле та інструментарій дослідження рушійних сил розвитку підприємства / Ю. С. Погорелов // Теоретичні та прикладні питання економіки: зб. наук. праць Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вип. 18. К.: ВПЦ "Київський університет", 2009. С. 310 _ 316.

17. Погорелов Ю. С. Ресурси розвитку в контексті життєвого циклу підприємства / Ю. С. Погорелов // Теоретичні та прикладні питання економіки: зб. наук. праць Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вип. 20. К.: ВПЦ центр "Київський університет", 2009. С. 161 _ 167.

18. Погорелов Ю. С. Рушійні сили розвитку підприємства: сутність і систематизація / Ю. С. Погорелов // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. Серія "Економічні науки". 2009. № 1(39). С. 56 _ 63.

19. Погорелов Ю. С. Інгібітори розвитку підприємства / Ю. С. Погорелов // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління: зб. наук. праць Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Т. 12. Вип. 25. Ч. 2. Одеса: ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2009. С. 18 _ 26.

20. Погорелов Ю. С. Моделювання розвитку підприємства / Ю. С. Погорелов // Актуальні проблеми економіки. 2009. № 10 (100). С. 51 _ 59.

21. Погорелов Ю. С. Експлейнарний базис розвитку підприємства: стан й напрями подальших досліджень / Ю. С. Погорелов // Теоретичні та прикладні питання економіки: зб. наук. праць Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вип. 21. К.: ВПЦ "Київський університет", 2010. С. 222 _ 230.

22. Погорелов Ю. С. Модель оценки способности предприятия к развитию
/ Ю. С. Погорелов // Управління розвитком: зб. наук. праць Харківського національного економічного університету. 2010. № 6 (82). С. 76 - 81.

23. Погорелов Ю. С. Способи розвитку підприємства: склад та характеристика використання / Ю. С. Погорелов // Теоретичні та прикладні питання економіки: зб. наук. праць Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вип. 23. К.: ВПЦ "Київський університет", 2010. С. 101 _ 111.

24. Погорелов Ю. С. Модель вибору стратегії розвитку як складник загальної моделі розвитку підприємства / Ю. С. Погорелов // Економіка. Менеджмент. Підприємництво: зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 22. Ч. ІІ. Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2010. С. 123 - 131.

25. Погорелов Ю. С. Модель оцінки розвитку підприємства / Ю. С. Погорелов // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія "Економічні науки". 2010. № 5. С. 46 - 55.

26. Погорелов Ю. С. Характеристики та змістовно-контекстуальне поле моделі розвитку підприємства / Ю. С. Погорелов // Вісник Національного університету "Львівська політехніка" "Проблеми економіки та управління". Вип. 668. Львів: НУ "Львівська політехніка", 2010. С. 376 - 381.

27. Погорелов Ю. С. Модель вибору базису розвитку як складник загальної моделі розвитку підприємства / Ю. С. Погорелов // Экономика и управление. 2010. № 3_4. С. 79 - 87.

28. Погорелов Ю. С. Вибір способів розвитку підприємства / Ю. С. Погорелов // Вісник Хмельницького національного університету. Серія "Економічні науки". 2010. № 4. Т. 2. С. 79 - 85.

Матеріали наукових конференцій

29. Погорелов Ю. С. Класифікація типів розвитку підприємства / Ю. С. Погорелов // Проблемы устойчивости деятельности предприятий санаторно-курортного комплекса: матер. VII Всеукр. науч.-практ. конф. (1-2 дек. 2006 г.). Симферополь: НАПКС, 2006. С. 83 _ 84.

30. Погорелов Ю. С. Оцінка розвитку підприємства з використанням кривих Хуберта / Ю. С. Погорелов // Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні: матер. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (15-17 трав. 2007 р.). К.: КНТЕУ, 2007. С. 208 _ 210.

31. Погорелов Ю. С. Рушійні сили та чинники розвитку підприємства / Ю. С. Погорелов // Економіка підприємства: теорія та практика: матер. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (13-14 берез. 2008 р.). К.: КНЕУ ім. В. Гетьмана, 2008. С. 315 _ 317.

32. Погорелов Ю. С. Принципові основи моделювання розвитку підприємства / Ю. С. Погорелов // Сучасні технології управління підприємством та можливості використання інформаційних систем: стан, проблеми, перспективи: матер. ІV Міжнар. наук.-практ. конф. викладачів, аспірантів та молодих вчених (27-28 берез. 2009 р.). Одеса: ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2009. С. 129 _ 130.

33. Погорелов Ю. С. Модель розвитку підприємства: характеристики, припущення, обмеження / Ю. С. Погорелов // Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія і практика: матер. ХV Міжнар. наук.-практ. конф. (26-27 трав. 2010 р.). Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2010. С. 176 _ 177.

АНОТАЦІЯ

Погорелов Ю.С. Теоретичні та інструментальні основи розвитку підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2011.

У дисертаційній роботі поглиблено пізнання про природу та способи розвитку підприємства. Розвиток розглянуто як загальнонаукову та загальноекономічну категорію. Уточнено поняття "розвиток підприємства". Введено поняття "експлейнарний базис розвитку", визначено його структуру, досліджено зміст і стан елементів. Установлено складну природу розвитку підприємства та його вияви (як іманентна властивість підприємства, як процес, як результат). Удосконалено типологію розвитку підприємства. Розглянуто рушійні сили та чинники розвитку підприємства. Досліджено ресурси розвитку підприємства. Розроблено принципові основи та модель оцінювання розвитку підприємства. Розроблено принципові основи моделювання та змістово-контекстуальне поле моделі розвитку підприємства. Розроблено модель розвитку підприємства. Сформовано та проаналізовано сукупність способів розвитку підприємства. Розроблено порядок обґрунтування вибору одного або кількох способів розвитку підприємства. Створено організаційний супровід застосування вибраного способу розвитку підприємства.

Ключові слова: підприємство, розвиток, природа, рушійні сили, оцінювання, моделювання, способи.

АННОТАЦИЯ

Погорелов Ю.С. Теоретические и инструментальные основы развития предприятия. - Рукопись.