Розвиток методології управління процесами реорганізації промислових підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

РОЗВИТОК МЕТОДОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Роботу виконано у Донбаській національній академії будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України (м. Макіївка).

Науковий консультант - доктор економічних наук, професор, академік НАН України Амоша Олександр Іванович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), директор інституту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Аптекар Савелій Семенович, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри інвестиційного менеджменту;

доктор економічних наук, професор Довбня Світлана Борисівна, Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ), завідувач кафедри економіки промисловості;

доктор економічних наук, доцент Варава Лариса Миколаївна, Криворізький технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту і адміністрування.

Захист відбудеться «23» грудня 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий «22» листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко.

Актуальність теми. Аналіз процесів роздержавлення, приватизації, фінансового стану та проблем функціонування промислових підприємств в Україні у зв'язку з радикальними економічними перетвореннями свідчить про те, що економічний розвиток без відповідної державної політики може призвести до стратегічних прорахунків у трансформації національної економіки. Проблеми фінансової неспроможності, нормативної неврегульованості у процесах реорганізації ускладнюються недостатнім рівнем якості макроекономічної політики, яка є однією з основ реформування економіки України. Таке відбувається в неузгоджених регіональних і галузевих специфічних умовах відтворення, до яких слід віднести: швидкість системної трансформації; глибину конверсії основних виробництв; незбалансованість бюджетів усіх рівнів; дефіцит коштів на підприємствах; низький рівень розвитку внутрішнього ринку; недостатні обсяги інвестування. Усе це викликає необхідність розвитку методології управління процесами роздержавлення і створення науково обґрунтованої системи управління процесами реорганізації промислових підприємств. Це дозволить забезпечити побудову, ефективне функціонування й удосконалення виробничих систем за нових умов господарювання. Разом із тим важливо забезпечити досягнення основної місії процесів реорганізації - прискорення економічного зростання національної економіки й первинної ланки - підприємства.

Значний внесок у дослідження даної проблеми зробили вітчизняні вчені: О.М. Алимов, В.Н. Амітан, О.І. Амоша, Ю.П. Аніскін, С.С. Аптекар, І.П. Булєєв, В.М. Геєць, С.Б. Довбня, І.І. Лукінов, В.К. Мамутов, Н.К. Моісеєв, Й.М. Петрович, Ф.Ю. Поклонський, Л.С. Ситник, О.О. Терещенко, В.А. Федоровський, М.Г. Чумаченко, а також російські вчені: Л.І. Абалкін, В.Г. Булкот, С.Г. Бєляєв, О.С. Віханський, А.П. Градов, В.В. Долинська, О.Р. Кібенко, Б.З. Мільнер. Однак залишаються недостатньо вивченими досвід організаційно-економічних перетворень, правового забезпечення роздержавлення промислових підприємств, принципи формування структурно-функціональних змін в управлінні виробництвом великого багатопрофільного підприємства при комплексному реформуванні активів.

Проблема розвитку методології управління реорганізаційними процесами промислових підприємств із позиції комплексного підходу до формування активів і виявлення можливостей настання неспроможності фінансового забезпечення виробничих технологічних процесів потребує подальших досліджень. Необхідність наукового обґрунтування та розробки теоретичних положень її застосування обумовила вибір теми дисертаційної роботи, її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Донбаської національної академії будівництва і архітектури за темами: «Економічна діагностика діяльності підприємств» (номер держреєстрації 01050001954, 2004-2005 рр.), у рамках якої розглянуто напрями оптимізації організаційних структур управління і виділено етапи розвитку; «Стратегія соціально-економічного розвитку міста Макіївка до 2015 року» (номер держреєстрації 0105U001956, 2004-2005 рр.), де розроблено рекомендації щодо сталого економічного розвитку промислового потенціалу міста; «Проблеми будівельної галузі в контексті сталого розвитку» (номер держреєстрації 0106U002951, 2006-2008 рр.), у якій розроблено методику визначення економічної ефективності інвестицій у капітальне будівництво на стадії техніко-економічного обґрунтування; «Розвиток економіки будівництва і міського господарства Донецької області в контексті трансформаційних перетворень» (номер держреєстрації 0107U000089, 2006-2011 рр.), у рамках якої здійснено оцінку економічного потенціалу підприємств будівельного комплексу, обґрунтовано напрями організаційно-економічного розвитку.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є формування методології, розробка концепції та розвиток науково-методичних положень управління реорганізаційними процесами промислових підприємств, які ґрунтуються на ринкових механізмах та є передумовами економічного зростання.

Для досягнення мети вирішено такі завдання:

досліджено основні підходи та взаємозв'язок економічних категорій «реорганізація», «антикризове управління процесами реорганізації» у сучасній економічній науці й узагальнено досягнення вітчизняної економічної теорії як основи визначення економічного змісту й механізмів реалізації реорганізаційних процесів;

обґрунтовано законодавче забезпечення, організаційно-економічні та нормативно-правові механізми здійснення корпоративних операцій у формах реорганізації;

проаналізовано конкурентоспроможність металургійної продукції на світових ринках збуту в умовах глобалізаційних процесів;

досліджено рівень розвитку функціонального управління на великих промислових підприємствах і виявлено типові проблеми в забезпеченні ефективного функціонування;

розроблено концепцію стратегії реорганізації металургійного комплексу на основі інноваційного оновлення галузі;

обґрунтовано методичні підходи до формування активів більш гнучких правоправних утворень, діяльність яких координується ринковими механізмами;

досліджено особливості розвитку металургійної галузі, обґрунтовано методологію структурних перетворень і етапи роздержавлення власності в Україні;

обґрунтовано методологічні підходи до визначення економічної доцільності управління реорганізацією при співпраці з інвесторами за різними організаційно-економічними формами господарювання;

запропоновано кластерну модель функціонування як об'єднання можливостей великого бізнесу в напрямі формування нових функцій у єдиній системі управління промисловим комплексом;

розроблено концепцію розвитку внутрішнього ринку споживання металопрокату;

обґрунтовано структуру і зміст механізмів «системи антикризового управління процесами реорганізації», алгоритм організаційно-економічного механізму антикризового управління процесами реорганізації;

розроблено напрями управління процесами реорганізації, що дозволяють підприємству стабілізувати свою виробничо-господарську діяльність за допомогою антикризових процедур;

запропоновано методологію моделювання реорганізаційних процедур управління економічними процесами у сфері бюджетування на основі документообігу грошових потоків.

Об'єкт дослідження ? економічні й організаційні процеси управління реорганізацією промислових підприємств.

Предмет дослідження ? теоретичні, методологічні, методичні та практичні проблеми управління реорганізацією промислових підприємств, спричинені трансформаційними процесами в Україні.

Методи дослідження. Теоретичну та методичну основу дослідження становлять фундаментальні положення сучасної економічної теорії та теорії управління, праці вітчизняних і зарубіжних учених.

У процесі дослідження застосовано загальноприйняті в економічній науці методи: відображення загального в особливому ? при встановленні економічного змісту реорганізації як загальної категорії та антикризового управління процесами реорганізації; абстрагування ? при визначенні особливостей і передумов реорганізаційних процесів; історичного та логічного - при відстеженні світового досвіду, еволюції та розвитку систем управління реорганізацією; системного та фінансового аналізу - при визначенні економічної доцільності управління реорганізацією; моделювання - при моделюванні реорганізаційних процедур управління економічними процесами й розробці стандартизованого алгоритму організаційно-економічного механізму антикризового управління процесами реорганізації; фінансового аналізу - при визначенні конкурентоспроможності металургійної продукції; статистично-економічні - при формуванні структури активів підприємства, що реорганізується; групування, класифікації та графічного відображення результатів, які дозволили адекватно оцінити існуючі суперечності розвитку промислового комплексу.

Фактологічною основою дослідження є законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства промислової політики, офіційні дані Державного комітету статистики, Донецького обласного статистичного управління, матеріали первинного обліку і статистичної звітності металургійних підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в методологічному поглибленні концептуальних основ і обґрунтуванні науково-методичних рекомендацій, які визначають напрями вдосконалення процесів реорганізації та організаційно-економічні механізми її реалізації в контексті забезпечення ефективного функціонування й економічного зростання.

Основні результати, які містять наукову новизну, полягають у такому:

уперше:

теоретично обґрунтовано організаційно-економічні та нормативно-правові механізми здійснення корпоративних операцій у формах реорганізації, які: а) можуть бути направлені на взаємодію економічних суб'єктів, що мають стратегічну спрямованість; б) орієнтовані на реалізацію економічних передумов реорганізації підприємства-боржника як антикризові заходи, націлені на виведення підприємства з фінансової кризи або розширення бізнесу; в) призводять до втрати корпоративних прав акціонерної власності, що може спричинити конфлікт інтересів;

розроблено концепцію стратегії реорганізації гірничо-металургійного комплексу на основі інноваційного оновлення галузі, що забезпечить підвищення економічної ефективності, екологічної безпеки, ресурсозбереження і конкурентоспроможності виробництва;

запропоновано кластерну модель організації металургійного виробництва, яка об'єднує інноваційну сферу і сферу управління великим бізнесом, що надасть можливість залучення інвестицій і створення діючих механізмів подолання монополізації сировинних ринків, які утворилися в Україні;

запропоновано концепцію розвитку внутрішнього ринку споживання металопрокату, відмітними ознаками якої є оновлення металофонду інфраструктури держави, забезпечення обсягами виробництва;

напрями управління процесами реорганізації, що дозволяють підприємству стабілізувати свою виробничо-господарську діяльність за допомогою антикризових процедур;

методологію структурних перетворень, у якій обґрунтовано етапи роздержавлення власності, що розкриває недоліки економічного контролю, можливість нагромадження «умовної кредиторської заборгованості», які призводили до фіктивного банкрутства підприємств і збитковості національної економіки;

методологічні підходи до оцінки діяльності промислового комплексу, який у процесі реорганізації співпрацював з інвесторами за різними економічними формами: давальницька, прямі господарські зв'язки, за контрактом без створення юридичного суб'єкта, за договором про сумісну діяльність, за договором купівлі-продажу, за рахунок передплати за металопродукцію. Це надало змогу визначити залежність фінансового забезпечення від обігових коштів;

структуру і зміст системи антикризового управління з метою розробки стандартизованого алгоритму організаційно-економічного механізму, що визначається як стратегічна спрямованість функціонування системи;

науково-методичні підходи до формування активів, що розкривають проблеми консолідації промислового потенціалу гірничо-металургійного комплексу (ГМК) на користь приватних фінансово-промислових груп, як процесу, що характеризується ускладненням виробничої структури й інфраструктури виробництва, визначає предметну сферу і цільову спрямованість реорганізації, місце і функції в ній власника;

дістали подальшого розвитку:

рекомендації щодо експертної оцінки функцій управління процесами реорганізації на великих промислових підприємствах, що дозволило виявити типові проблеми практики управління, які охоплюють оцінку: а) зовнішнього середовища підприємства; б) загального стану підприємства; в) ступінь розвиненості внутрішніх механізмів управління; г) соціального середовища, що орієнтує на необхідність ведення виробничої діяльності в умовах динамічних змінних цін на сировину й енергоносії;

пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності металургійної продукції на світових ринках збуту в умовах впливу світових досягнень на інноваційне оновлення з урахуванням новітніх технологій виробництва;

пропозиції щодо розвитку моделювання реорганізаційних процедур управління економічними процесами для формування інформації, яка сприятиме: ефективному прийняттю економічних реорганізаційних рішень щодо оцінки здатності суб'єкта в майбутньому генерувати кошти, узгодженню функцій і контролю за видами платежів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використання обґрунтованих науково-методичних і практичних рекомендацій дозволяє підвищити ефективність управління процесами реорганізації, створити передумови для поліпшення інвестиційної привабливості металургійної галузі, розвитку внутрішнього ринку споживання металопродукції як невід'ємної складової політики економічного зростання.

Концептуальні положення, науково-методичні та практичні рекомендації використано в діяльності: Міністерства промислової політики України (лист № 01/2-1-1-233 від 26.02.2009 р.); Донецької обласної державної адміністрації у Головному управлінні промисловості та розвитку інфраструктури (лист № 01-6/527 від 10.04.2009 р.); ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (лист № 40/2932 від 07.05.2010 р.); ЗАТ «Макіївський металургійний завод» (лист № 84/007 від 17.12.2008 р.); ВАТ «Макіївський коксохімічний завод» (довідка про впровадження № 032-1345 від 04.12.2008 р.); ЗАТ «Макіївкокс» (довідка про впровадження № 032-5582 від 04.12.2008 р.); ЗАТ «Донецьксталь ? металургійний завод» (довідка про впровадження № 01-44/17 від 11.09.2009 р.); Господарського суду Донецької області (довідка про впровадження № 24 від 18.10.2008 р.). Результати досліджень використовуються в навчальному процесі: Донбаської національної академії будівництва і архітектури (довідка про впровадження № 1-8/15 від 05.12.2008 р.); Макіївського економіко-гуманітарного інституту (довідка про впровадження № 1/560 від 10.12.2008 р.); Донбаської державної машинобудівної академії (довідка про впровадження № 035-05-2277 від 19.12.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Автору належать наукові ідеї роботи, теоретичні розробки й узагальнення, результати обробки інформації, вибір методів дослідження, висновки і рекомендації, практичне впровадження наукових досліджень. Внесок автора в колективно опубліковані праці конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення й результати дослідження доповідались і були схвалені на таких конференціях: III міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень 2004» (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); на круглому столі «Проблемні питання формування стратегії соціально-економічного розвитку промислового міста» (м. Макіївка, 2005 р.); ІІ всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблемы и пути повышения конкурентоспособности предприятий» (м. Севастополь, 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні технології менеджменту: проблеми теорії та практики» (м. Харків, 2008 р.); VII міжнародній науковій конференції «Проблеми сталого розвитку будівельної галузі і ЖКГ» (м. Донецьк, 2008 р.); ювілейній міжнародній науково-практичній конференції «Строительство ? 2009» (м. Ростов-на-Дону, 2009 р.); XIII міжнародній науково-практичній конференції «Фінанси України» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.); VI міжнародній науково-практичній конференції «Efektivne nastroje modernich ved ? 2010» (м. Прага, 2010 р.); III міжнародній науково-практичній конференції «Управління інноваційним розвитком промисловості: держава, регіон, підприємство» (м. Донецьк, 2010 р.).

Публікації. Основні положення та наукові результати дослідження опубліковано у 39 наукових працях, із яких 3 монографії (2 індивідуальні); 5 навчальних посібників (1 ? одноосібний, 4 ? у співавторстві); 22 статті у наукових фахових виданнях; 9 матеріалів наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 154,54 д.а., із них особисто автору належить 85,31 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел (258 найменувань) і додатків, містить 79 таблиць, 90 рисунків. Загальний обсяг роботи становить 417 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Теоретичне і методологічне обґрунтування організаційно-економічних форм реорганізації» визначено економічний зміст і особливості форм реорганізації. Конкретизовано, що вона є макроекономічною категорією, котра являє собою складний процес, і має бути законодавчо контрольованою державними нормативними актами, містити організаційно-економічні заходи, спрямовані на захист суб'єктів господарювання від впливу чинників нестабільності. Досліджено розвиток системи антикризового управління реорганізацією неплатоспроможних підприємств, що ґрунтується на організаційно-економічних та нормативно-правових механізмах. Наведено логічні схеми економічного механізму реорганізації в організаційно-економічних і юридичних формах, які спрямовані на взаємодію економічних суб'єктів, що мають стратегічну направленість, і призводять до втрати корпоративних прав; механізми реалізації економічних передумов реорганізації підприємства-боржника (рис. 1) як антикризові заходи, націлені на виведення підприємства з фінансової кризи або розширення бізнесу.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Схема економічного механізму реалізації передумов реорганізації підприємства-боржника

Доведено, що таку форму реорганізації, як поглинання законодавчо не врегульовано. Із санаційною метою вона застосовується, коли підприємство-боржник не в змозі розрахуватися зі своїми боргами і вимушене шукати санатора, який узяв би на себе заборгованість. Але при такій формі реорганізації санатор бере на себе не тільки зобов'язання щодо сплати заборгованості, але й контроль за боржником, який втрачає свій юридичний статус унаслідок поглинання санатором. Даний механізм реорганізації призводить до втрати корпоративних прав акціонерної власності, що може спричинити конфлікт інтересів. Обґрунтовано, що головними економічними передумовами реорганізації, які можуть спонукати санатора до реорганізації підприємства, можуть бути: аналіз слабких сигналів виявлення можливостей настання фінансової неспроможності підприємства; кризові ситуації, для подолання яких не було вжито відповідних профілактичних заходів, які можуть призвести до розбалансування системи управління економікою держави або економічного механізму підприємства з неспроможністю продовження фінансового забезпечення виробничих технологічних процесів, що може бути кваліфіковано як банкрутство підприємства.

У результаті узагальнення теоретичних положень, сукупності поглядів, підходів до розвитку проблем реорганізації зроблено висновок про її методологічну невизначеність, удосконалено категорії «реорганізація» і «антикризове управління процесами реорганізації».

Реорганізація ? це загальний термін, що включає: злиття, приєднання, поділ, виділення і перетворення, реалізація яких приводить до припинення реорганізованого (реорганізованих) і створення нового (нових) юридичних суб'єктів. Економічна доцільність реорганізації ґрунтується на стратегії розвитку підприємства, передбачає передачу корпоративних прав правопопередників до інших юридичних суб'єктів правонаступників.

Антикризове управління процесами реорганізації ? це системний процес здійснення професійного управління господарською діяльністю підприємства, спрямований на подолання фінансової нестабільності суб'єкта господарювання за допомогою використання всіх можливостей сучасного менеджменту, запобігання банкрутству шляхом оптимального використання наявних ресурсів, розробки і практичної реалізації на кожному підприємстві спеціальної програми, яка має стратегічну спрямованість на фінансову стабільність. Доведено, що українське законодавство при реорганізації державних підприємств щодо придбання цілісного майнового комплексу у процесі приватизації встановлює сингулярне правоприємництво, чим надає змогу не включати до договору продажу об'єкта приватизації умови про відшкодування боргів державного підприємства. Дане трактування законодавчого контролю дозволило при змішаній формі власності реорганізовувати підприємства, які були доведені до фіктивного банкрутства з обтяжливими боргами, не реструктуризовані правонаступниками та повернуті державі.

Розгляд існуючих критеріїв такої оцінки та вибір конкретних форм реорганізації промислових підприємств потребує розробки механізмів цих процесів. Тому практичне осмислення реорганізаційних процесів, вибір пріоритетів економічного розвитку обумовлюють формування методології управління процесами реорганізації промислових підприємств. Проте зайва політизація економіки обмежує специфіку реорганізаційних процесів і визначення адекватних господарських механізмів реформування й реорганізації.