Розвиток методології управління процесами реорганізації промислових підприємств

Рис. 2. Схема синтезу бізнес-моделей стратегії реорганізації розвитку гірничо-металургійного комплексу

Модель 3. Розвиток кластерної моделі організації виробництва. Забезпечить розвиток внутрішнього ринку споживання, що позитивно позначиться на розвитку галузей, які використовують металопродукцію, формуванні бюджетів усіх рівнів і валютних надходжень, сприятиме розв'язанню забезпечення сировинними ресурсами у єдиній системі управління, збалансованому розвитку та соціальній стабільності. Проте при цьому необхідно враховувати, що металургійні підприємства є приватними, вибір пріоритетів науково-технічної, інноваційної політики і концентрація фінансових ресурсів для їх реалізації через різні програми і проекти прямо залежать від корпоративних завдань їх власників.

У третьому розділі «Методологія управління активами у процесах реорганізації» проаналізовано світовий досвід реорганізаційних процесів промислових підприємств; викладено результати досліджень і пропозиції щодо складових організаційного ресурсу формування активів для визначення можливих підходів до розкриття потенціалу великого бізнесу; визначено недоліки економічного контролю реорганізації; обґрунтовано наслідки неефективного управління процесами реорганізації та нагромадження «умовної кредиторської заборгованості» і невиробничих витрат (рис. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Схема нагромадження «умовної кредиторської заборгованості»
і невиробничих витрат

Установлено, що умовна кредиторська заборгованість ? це економічний механізм співпраці з толінговими структурами при колективній формі власності, який характеризується нарощуванням собівартості, використанням основних засобів та одержанням у підприємства виробленої товарної продукції, нижчої за ринкову вартість, що уможливив нагромадження власного капіталу на прибуткових підприємствах. Зроблено висновок, що в результаті еволюційно-організаційного розвитку утворилися певні диференційні етапи, які надають можливість розкрити методологію реорганізаційних процесів, обґрунтувати організаційно-економічний механізм реорганізації великомасштабного металургійного виробництва. Проаналізовано відтворювальний процес створення і реалізації акціонерної форми власності через внутрішню сутність реорганізації. Виявлені тенденції свідчать, що акціонуванню могли піддаватися різні суто державні форми власності, але значна схильність цього процесу до впливу сформованих економічних і політичних умов, неопрацьованість акціонерного права, недооцінка майна, перехід на схеми толінгу, непідготовленість персоналу зводили процеси роздержавлення до традиційних методів, які у виконанні непрофесійних менеджерів спричиняли банкрутство підприємств. Така орієнтація не тільки законсервувала структурні недоліки металургії, але і сприяла розшаруванню активів виробничих потужностей, які мають обмежений доступ на зовнішні ринки (рис. 4).

Розглянуто проблемні питання управління реорганізацією підприємств України. У результаті порівняльного аналізу діяльності підприємств розвинених країн Західної Європи, Росії зроблено висновок, що головною тенденцією сучасного етапу корпоративного розвитку є випереджальне зростання ринкової капіталізації порівняно з оборотом і прибутком, збільшення ринкової вартості промислових комплексів, що й обумовлює стратегічну мету бізнесу. Тому без створення великих металургійних комплексів виникає загроза перетворення вітчизняних підприємств на периферійні виробничі потужності для обслуговування міжнародних альянсів, що негативно впливає на економічний розвиток національної економіки.

У четвертому розділі «Комплексна модель управління як ефективний засіб стійкого розвитку» запропоновано кластерну модель організації металургійного виробництва, розроблено науково-методичне забезпечення її реалізації, визначено підхід до відтворення поетапного механізму формування структури активів металургійних компаній у формі «злиття».

Формування кластерної моделі організації металургійного виробництва пов'язане із внутрішніми бізнес-процесами і є інтеграційною взаємодією юридичних суб'єктів, пов'язаних між собою координаційними відносинами великого бізнесу. Відмітними ознаками моделі є вирішення питань, пов'язаних із визначенням життєздатності та реалізацією стратегії розвитку промислового комплексу за умов державної підтримки та відповідних змін законодавчої бази щодо створених діючих механізмів подолання монополізації сировинних ринків, які утворилися в Україні, та управління цінами на базові види продукції, у тому числі металопрокату.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Структура активів виробничих потужностей підприємств металургійної галузі України

Спираючись на інноваційну стратегію розвитку економіки, орієнтацію на використання новітніх енергозберігаючих і екологічно чистих технологій і устаткування; освоєння сучасних видів прокату, які б конкурували як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, обґрунтовано створення металургійного кластера в організаційно-правовій формі як «стратегічного альянсу». Головною передумовою альянсу є довгострокове планування, координаційна політика, закріплююча довіру до партнерів, прагнення до співпраці вищого та середнього менеджменту компаній-союзників.

Підхід до управління власністю у кластерній моделі орієнтує учасників на активну роль в управлінні, яка досягається за рахунок створення нового юридичного суб'єкта та консолідації капіталу з єдиною бізнес-метою. Це гарантує значний ступінь інтеграції та юридичну й економічну самостійність ринкової структури, у якій можуть поєднуватися різні форми власності; забезпечення зайнятості, підвищення продуктивності праці в умовах реформування великих підприємств і аутсорсингу; консолідоване лобіювання інтересів учасників кластера в різних органах влади; підвищення ефективності бізнесу - за рахунок ряду чинників, основними з яких є:

поліпшення фінансово-господарської діяльності на основі гарантованого портфеля замовлень для внутрішнього ринку збуту продукції та стабілізації взаємних поставок сировини, матеріалів, послуг тощо;

збільшення прибутку кожного учасника в результаті зростання обсягів виробництва й оптимізації внутрішніх цін на проміжну продукцію з урахуванням конкурентоспроможних оптових цін на кінцеву продукцію;

зменшення суми необхідних оборотних коштів за рахунок прискорення їх оборотності й упорядкування взаєморозрахунків;

фінансове забезпечення інвестиційної діяльності на більш вигідних умовах у результаті участі в металургійному кластері «внутрішнього комерційного і банківського капіталу» тощо. Сприяючи вирішенню найважливішого державного завдання, учасники можуть розраховувати у своїй господарській діяльності на відповідну підтримку держави. Установлено, що в Україні в цілому недостатньо розвинене металобудування; запропоновано концепцію розвитку внутрішнього ринку споживання металопрокату, ознаками якої є конкретизований рівень розвитку її ключових компонентів і нерозривність їх функціонального взаємозв'язку з оновленням металофонду інфраструктури держави. Як видно з оцінок необхідних обсягів прокату, для оновлення зношеного металофонду майже половина (152 млн. т) припадає на такі основні фонди, як устаткування, трубопроводи, транспортна інфраструктура, що значною мірою пов'язано зі споживанням плоского прокату (рис. 5).

Таблиця Звіт ДП «Укрпромзовнішекспертиза»

Згідно з українським законодавством спільно і на основі договору учасників необхідно заснувати Всеукраїнський центр використання металу в будівництві (ВЦВМБ), якому делегувати повноваження щодо координації господарських рішень забезпечення портфелем замовлень, відповідно до будівельних стандартів використання металопродукції в інфраструктурі держави в межах загальної бізнес-мети (рис. 6).

Размещено на http://www.allbest.ru/

За контрактом без створення юридичного суб'єкта при співпраці з фірмою ТОВ «Трансфер». Зростання обсягів виробництва та проведення капітальних і поточних ремонтів не дозволили забезпечити беззбиткової роботи, і сторони зазнали сумарних збитків у розмірі 123 928 тис. грн. Після завершення сумісної діяльності підприємство і ТОВ «Трансфер» співпрацювали за договором на переробку давальницької сировини. Кредиторська заборгованість за весь період співпраці з ТОВ «Трансфер» зменшилась на 33,4 млн. грн.

Співпраця за рахунок передплати за металопродукцію при співпраці з американською компанією «Транс-Коммодітіз Інк» на постачання давальницької сировини, за якою компанія здійснювала постачання агломерату, окатишів, коксу й оплачувала вартість переробки. Фінансові результати обумовлювались низькими обсягами виробництва у зв'язку з відновленням агрегатів після зупинки, простоями обладнання через відсутність обладнання та неритмічність постачання сировинних та паливно-енергетичних ресурсів.

Також фінансовий аналіз свідчить про невдалу спробу ВАТ «ММК» залучити обігові кошти ззовні, а також залежність фінансового результату від обсягу виробництва.

Жодна форма співпраці з партнерами не була вдалою, фірми-партнери не були зацікавлені в ефективній роботі підприємства, а нагромаджували власний капітал.

Тому у процесі дослідження робиться спроба обґрунтувати економічні механізми, які надавали змогу приймати рішення не на користь виходу економіки держави із кризового становища:

при співпраці за давальницькою формою вартість переробки оплачувалась або не в повному обсязі, або за заниженими розцінками;

співпраця за прямими господарськими зв'язками з постачальниками сировини через кредитування КАБ «Слов'янським» була неможливою через великі відсотки по кредитах;

за договором купівлі-продажу металургійна продукція ВАТ «ММК» придбавалась за цінами, значно нижчими за ринкові й, навіть, нижчими за собівартість. Збиток від реалізації плюс дисконт по векселях, виданих при співпраці з КАБ «Слов'янський», становили 32,5 млн. грн., при роботі з концерном «Енерго» збитки від реалізації становили 22,5 млн. грн. Збільшилась заборгованість по векселях на 11,1 млн. дол. - це векселі КАБ «Слов'янський». Лише співпраця з ТОВ «Трансфер» за договором спільної діяльності була ефективною.

Використання системного підходу дозволило розробити напрями антикризового управління процесами реорганізації підприємств, структурну блок-схему, яка включає уявлення про сутність, цілі, принципи, систему управління процесами реорганізації промислових підприємств. Запропоновані напрями розглядаються як раціональна координація всіх елементів реорганізаційного управління, взаємозв'язаних на мікрорівні у єдиний регульований правовими нормами механізм, що дозволяє підприємству стабілізувати свою виробничо-господарську діяльність за допомогою антикризових процедур.

Доведено, що антикризове управління реорганізацією має єдиний за своєю природою організаційно-економічний механізм управління (систему механізмів), включаючи технологію реорганізації та механізми реорганізації. Оскільки підприємство є не тільки виробничо-господарською, але й соціально розвиненою системою, а виробничий процес - соціотехнічною системою, то самі чинники управління мають різну природу, а різнорідні чинники механізму антикризового управління не можуть бути відособлені та є складною категорією - організаційно-економічним механізмом антикризового управління процесами реорганізації. Виходячи із цього розроблено алгоритм організаційно-економічного механізму антикризового управління процесами реорганізації підприємства, який визначає цілі функціонування системи, формування мети її досягнення й обґрунтування критерію оптимальності досягнення системної мети, виявлення напрямів і методів розв'язання, результатами таких дій буде приведення суб'єкта до заданих стратегічних цілей. У сфері процесу управління необхідним визнано вдосконалення методологічного апарату оцінювання ринкової вартості підприємства, що реорганізується, систематизації та контролю фінансових джерел господарської діяльності й оцінки її ефективності.

Із позицій фінансового управління ефективність реорганізації підприємств запропоновано оцінювати за критеріями економії поточних витрат. Відповідно до цих критеріїв рекомендовано систему конкретних показників оцінки ефективності реорганізації підприємств; наведено модель формування реорганізаційного фінансового бюджету, логічну схему бюджету фінансових потоків та контролю документообігу за видами платежів у таких процесах. Це дозволить підвищити ефективність проведення реорганізаційних процедур на металургійних підприємствах із повним технологічним циклом, а також вжити певних коригуючих антикризових заходів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі надано нове вирішення актуальної проблеми розвитку управління процесами реорганізації, втілене у формуванні методологічних основ управління реорганізацією промислових підприємств, виходячи з економічного змісту реорганізації та відповідно до фундаментальних основ теорії управління, розробки науково-методичних положень його застосування до організаційно-економічних умов, які стимулюють розвиток промислових підприємств в Україні.