Главная Коллекция "Otherreferats" Экономика и экономическая теория Оцінка показників ефективності діяльності підприємства ПАТ "Завод ім. Фрунзе"

Оцінка показників ефективності діяльності підприємства ПАТ "Завод ім. Фрунзе"

Організаційна характеристика підприємства та оцінка фінансового стану ПАТ "Завод ім. Фрунзе". Аналіз ринку збуту та SWOT–аналіз. Напрямки підвищення ефективності діяльності підприємства. Оцінка показників ефективності діяльності ПАТ "Завод ім. Фрунзе".

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 30.12.2013
Размер файла 1,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов'язана насамперед із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів та інвесторів.

Фінансовий стан підприємства в короткостроковій перспективі оцінюється показниками ліквідності та платоспроможності, які характеризують можливість своєчасного і повного проведення розрахунків за короткостроковими зобов'язаннями перед контрагентами.

Аналіз платоспроможності і ліквідності важливий не тільки для підприємства, але і для зовнішніх інвесторів. Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань організації її активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань. Від ліквідності балансу слід відрізняти ліквідність активів, яка визначається як величина, зворотна часу, необхідному для перетворення їх в грошові кошти без втрати вартості. Чим менше час, який потрібно, щоб даний вид активу був переведений в грошову форму, тим вище його ліквідність.

Західні фахівці для аналізу ліквідності використовують два коефіцієнти: коефіцієнт поточної ліквідності і коефіцієнт термінової ліквідності. У вітчизняній практиці фінансового аналізу ліквідність балансу зазвичай характеризується трьома показниками: коефіцієнтом загальної ліквідності, уточненими (посередником) коефіцієнтом ліквідності та коефіцієнтом абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт загальної ліквідності (в зарубіжних джерелах даний коефіцієнт називається коефіцієнтом поточної ліквідності) показує, якою мірою наявні оборотні активи достатні для задоволення поточних зобов'язань. Згідно загальноприйнятим стандартам, вважається, що цей коефіцієнт повинен знаходитися в межах від одиниці до двох. Проміжний (уточнений) коефіцієнт ліквідності (в зарубіжній практиці він називається коефіцієнтом термінової ліквідності) вважається більш жорстким тестом на ліквідність, так як при його розрахунку не береться до уваги найменш ліквідна частина оборотних активів - повільно реалізовані активи (ЛЗ). Бажано, щоб цей коефіцієнт був близько 1,5. Проте в наших умовах достатнім визнається його значення, рівне 0,7-0,8. Коефіцієнт абсолютної ліквідності у зарубіжній практиці розраховується рідко. У країнах з перехідною економікою його оптимальне значення визнається на рівні 0,2 - 0,35. Значення вище 0,35 не завжди потрібно, оскільки надлишок грошових коштів свідчить про неефективне їх використання. Аналіз показників ліквідності зведено до таблиці 2.3.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності зменшився з 0,4 до 0,11 (при критичному значенні 0,2) це значить,

Коефіцієнт поточної ліквідності вище визнаного нормального рівня, бо він має перебувати в межах від одиниці до двох. При цьому на протязі аналізованого періоду ліквідність балансу підприємства трохи знизилась з 3,73 до 2,94. Тобто, на підприємстві спостерігається перевищення короткострокових коштів над зобов'язаннями (це говорить не тільки про здатність підприємства погасити поточні зобов'язання, а й потенційну можливість розрахуватися за довгостроковими зобов'язаннями), але порушення структури капіталу відсутнє.

Таблиця 2.3

Аналіз коефіцієнтів ліквідності

Коефіцієнти ліквідності

За 2011 рік

За 2012 рік

Відхилення від нормативного значення

Критичне значення

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (відношення найбільш ліквідних активів до зобов'язань)

(Л1 / (П1 + П2))

0,4

0,11

Зменшився

менше 0,2

Коефіцієнт поточної ліквідності (загальна забезпеченість оборотними засобами і відношення до зобов'язань) ((Л1+Л2+Л3)/(П1+П2))

3,72

2,94

Зменшився

менше 1,3

Коефіцієнт термінової ліквідності

((А1 + А2) / (П1 + П2))

0,87

0,5

Зменшився

менше 0,7

Коефіцієнт термінової ліквідності зменшився з 0,7 до 0,5 (при критичному значенні менше 0,7). Тобто спостерігаються негативні зміни.

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов'язана насамперед із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів та інвесторів. Для характеристики фінансового стану використовують коефіцієнти капіталізації. Основні з них:

1) Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) коефіцієнт характеризує частку власних коштів підприємства (власного капіталу) в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим фінансово стійкіше, стабільніше і більш незалежно від зовнішніх кредиторів підприємство. На практиці встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто джерела фінансування підприємства (загальна сума капіталу) повинні бути хоча б наполовину сформовані за рахунок власних коштів. Таким чином, критичне значення коефіцієнта автономії - 0,5.

2) Коефіцієнтом, зворотним коефіцієнту фінансової автономії є коефіцієнт фінансової залежності. Твір цих коефіцієнтів дорівнює 1. Критичне значення коефіцієнта фінансової залежності - 2.

3) Коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення залучених коштів і власного капіталу. Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Він має досить просту інтерпретацію: показує, скільки одиниць залучених коштів припадає на кожну одиницю власних. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості, і навпаки. Оптимальне значення даного коефіцієнта - більше або дорівнює 0,5. Критичне значення - 1.

4) Коефіцієнт маневреності власного капіталу. Цей показник показує, яка частина власного оборотного капіталу перебуває в обороті, тобто в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими засобами, а яка капіталізована. Коефіцієнт повинен бути достатньо високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних коштів підприємства.

Аналіз фінансової стійкості підприємства за відносними показниками зведено до таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Аналіз фінансової стійкості за відносними показниками

Коефіцієнти капіталізації

За 2011 рік

За 2012 рік

Відхилення від нормативного значення

Критичне значення

Коефіцієнт фінансової автономії (380 ф1/640 ф1)

0,66

0,694

Збільшився

менше 0,5

Коефіцієнт фінансової залежності ( 640 ф1/380 ф1)

1,514

1,443

Зменшився

більше 2

Коефіцієнт фінансового ризику ((430 ф1 + 480 ф1 + 620 ф1 + 630 ф1) / 380 ф1)

0,514

0,443

зменшення

? 1

Коефіцієнт маневреності власного капіталу ((380 ф1 - 080 ф1) /380 ф1)

0,075

0,126

збільшився

менше 0,4

Протягом звітного періоду коефіцієнт фінансової автономії підприємства збільшився з 0,66 до 0,694, тобто спостерігається зменшення фінансової залежності підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів з 1,514 до 1,443, що свідчить про раціональність кредитної політики підприємства. Така динаміка показників фінансової автономії і фінансової залежності є позитивною тенденцією.

Коефіцієнт фінансового ризику показує, скільки одиниць залучених коштів припадає на кожну одиницю власних. Зниження коефіцієнту фінансового ризику з 0,514 до 0,443 також свідчить про зниження залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про підвищення фінансової стійкості.

Але на ряду з цим на підприємстві спостерігається низький рівень маневреності капіталу (тільки 0,126 при мінімальному 0,4). Цей показник характеризує ту частину власного капіталу підприємства, що є джерелом покриття його поточних активів. Тобто, велика частина коштів капіталізована і не обертається. Підприємству слід збільшити частку оборотних коштів шляхом зниження частки основних фондів підприємства, тобто переглянути склад основник фондів та вилучити з нього неприбуткові або невикористовуванні елементи. Бо даний показник повинен бути достатньо високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних коштів підприємства.

2.3 Аналіз ринку збуту підприємства ПАТ «Завод ім. Фрунзе»

Від ринків збуту залежать обсяг продажу, середній рівень цін, виручка від реалізації продукції, сума отриманого прибутку та ін. Треба наголосити на тому, що знання ринку того чи іншого товару є надзвичайно важливим для підприємства, оскільки, знаючи всю сукупність фірм, котрі функціонують у цій сфері обміну, можна виявити потенціальних та регіональних конкурентів.

Основною передумовою ефективної товарної, цінової, збутової та рекламної діяльності фірми є виділення більш-менш однорідних груп споживачів - сегментація ринку. Сегментом ринку називають групу споживачів, що зайняті пошуком однотипних товарів та згодні їх купити.

Процес розподілення всіх потенційних споживачів ринку будь-якого товару чи послуги на досить великі групи таким чином, щоб кожна з них мала особливі вимоги до даного товару або послуги, - називається сегментацією.

Підприємством ПАТ «Завод ім. Фрунзе» стосовно їх виготовленої продукції (без урахування автомобільного напрямку діяльності) були сформовані такі сегменти ринку:

- агропромисловий сектор;

- сектор харчової промисловості;

- будівельний сектор;

- державні замовлення;

- окремі споживачі.

Наступним кроком аналізу є оцінка долі кожного з секторів у загальному обсязі збуту продукції підприємством, що зображена на рисунку 2.3.

Рисунок 2.3 - Структура збуту продукції по сегментам

Основні клієнти агропромислового сектору:

- KERNEL - найбільша компанія в агропромисловому секторі України;

- ООО «Агроімпорт» - виробник тракторів та спецтехніки для сільського господарства;

- Cardill - міжнародний постачальник продуктів сільського господарства;

- «Ростсільмаш» - виробник притиральної техніки;

- ТОВ СП «НІБУЛОН» - найбільший вітчизняний сільгосптоваровиробник, інвестор і експортер, один з лідерів вітчизняного аграрного ринку та інші.

До основних клієнтів будівельного сектору відносяться:

- «Нова лінія» - будівельний супермаркет;

- LeroyMerlin - будівельний супермаркет;

- «OBI» - будівельний гіпермаркет;

- Епіцентр - найбільший будівельний супермаркет у Харкові та інші.

До окремих споживачів можна віднести як фізичних, так і юридичних осіб, що здійснюють одиничні замовлення на підприємстві.

Споживчий попит є основним фактором, який впливає на формування асортименту, який направлено на максимальне задоволення попиту населення і разом з цим - на активний вплив на попит в сторону його розширення. Попит покупців вивчають у трьох аспектах:

- реалізований;

- незадоволений;

- попит, що формується.

Реалізований попит - це фактично задоволений попит при даному складі пропозиції і діючому рівні цін. Під незадоволеним попитом розуміють попит на товари, які відсутні в продажу по різним причинам в даний момент, або товари, які не відповідають вимогам покупців. Попит, що формується - це попит, який створюється під впливом зміни асортименту товарів, при появі товарів-новинок, під впливом реклами та інших факторів.

Далі в таблиці 2.6та на рисунку 2.4 розглянемо динаміку попиту за допомогою обсягів продажів на продукцію підприємства по його основним виробничим підрозділам.

Таблиця 2.6

Динаміка обсягів продажів підрозділів основного виробництва ПАТ «Завод ім. Фрунзе»

Назва підрозділу

Обсяги продажів за 2011 рік, тис. грн.

Обсяги продажів за 2012 рік, тис. грн.

Зміна обсягів продажів

Абсолютна, тис. грн.

Відносна, %

Штампувальний підрозділ

37665,1

53298

15632,9

141,51

ЦЛОМ

8307,2

12760,1

4452,9

153,60

Виробництво сітки

9884,2

16016,4

6132,2

162,04

Секції огорожі та урни

1,8

7,2

5,4

400,00

Рисунок 2.4 - Зміна обсягів продажів по підрозділам за 2011-2012 р.р.

На підприємстві спостерігається ріст обсягів продажів по виробничим підрозділам. Найбільш різкий ріст відмічено по напрямку секції огорожі та урни, який склав 400%, він був обумовлений державним замовленням на виробництво лавок та урн. Ріст обсягів виробництва інших підрозділів відбувся за рахунок виходу на нові ринки збуту у Росії, Казахстані та Дубаях.

2.4 SWOT - аналіз підприємства ПАТ «Завод ім. Фрунзе»

У сучасних умовах розвитку ринку, компаніям, що укоренилися в ньому, і тим, що тільки виходять на ринок, доводиться усе складніше. Їх проблеми пов'язані з високим рівнем жорсткої конкуренції, надлишком подібних товарів і послуг, перенасиченням рекламних і інформаційних потоків, зростаючими вимогами споживачів до якості продукції, з постійними змінами кон'юнктури й місткості ринку, а також інноваціями, що прагнуть завоювати все більші частки. Тому, для успішного виживання і функціонування компанії, підвищення якості і конкурентоспроможності її продукції, треба вміти передбачати труднощі, з якими вона може зіткнутися у майбутньому, і нові можливості, які можуть відкритися для неї. Тобто компаніям необхідно визначати пріоритетні напрямки розвитку, розробляти бізнес-плани, пристосовуватися до змін зовнішнього середовища, використовувати нові технології організації управлінських процесів, змінювати стратегії діяльності, а отже, - здійснювати стратегічне управління. Одним з основних інструментів стратегічного управління, що оцінюють в комплексі внутрішні і зовнішні чинники, які впливають на розвиток компанії є SWOT-аналіз.

SWOT - початкові літери слів Strengths (Сильні сторони), Weaknesses (Слабкі сторони), Opportunities (Можливості), Threats (Загрози). В 1963 році в Гарварді на конференції з проблем бізнес-політики професор К.Ендрюс вперше публічно озвучив акронім SWOT. Цей акронім був представлений візуально у вигляді матриці SWOT. Спочатку SWOT-аналіз був заснований на озвучуванні і структуризації знань про поточну ситуацію і тенденції, пізніше - став використовуватися в ширшому значенні - для конструювання стратегій. Тобто, з появою SWOT-моделі аналітики отримали інструмент для своєї інтелектуальної праці.

SWOT-аналіз - це процес встановлення зв'язків між найхарактернішими для підприємства можливостями, загрозами, сильними сторонами (перевагами), слабкостями, результати якого в подальшому можуть бути використані для формулювання і вибору стратегій підприємства. Він проводиться з метою дослідження підприємства як господарюючої системи у певному ринковому середовищі. SWOT-аналіз -- це своєрідний інструмент; він не містить остаточної інформації для прийняття управлінських рішень, але дає змогу впорядкувати процес обмірковування всієї наявної інформації з використанням власних думок та оцінок. SWOT-аналіз дає змогу формувати загальний перелік стратегій підприємства з урахуванням їхніх особливостей -- адаптації до середовища або формування впливу на нього. Широке застосування та розвиток SWOT-аналізу пояснюються тим, що стратегічне управління пов'язане з великими обсягами інформації, яку потрібно збирати, обробляти, аналізувати, використовувати, а відтак виникає потреба пошуку, розробки та застосування методів організації такої роботи.

Головною метою проведення SWOT-аналізу є отримання достовірних даних про можливості компанії і загрози просування її на ринку товарів і послуг. Тому, для досягення цієї мети перед SWOT-аналізом ставляться наступні завдання: виявлення маркетингових можливостей, які відповідають ресурсам фірми; визначення маркетингових загроз і розробка заходів щодо знешкодження їхнього впливу; виявлення сильних сторін фірми й зіставлення їх з ринковими можливостями; визначення слабкостей фірми та розроблення стратегічних напрямів їх подолання; виявлення конкурентних переваг фірми та формування її стратегічних пріоритетів.

Для здійснення SWOT-аналізу на підприємстві необхідне відповідне інформаційне забезпечення, яке повинно включати: базу даних; методи та моделі, необхідні для SWOT-аналізу; набір організаційних і методичних прийомів, необхідних для підвищення надійності інформаційного забезпечення. Методика SWOT-аналізу ґрунтується на підході, який дає змогу вивчати зовнішнє і внутрішнє середовище підприємства разом. За допомогою цієї методики можна встановити взаємозв'язки між силою та слабкістю, які властиві підприємству, і зовнішніми загрозами і можливостями. Спершу виявляють сильні і слабкі сторони, а також загрози та можливості, після цього встановлюють взаємозв'язки між ними, що може бути використано для розробки стратегії підприємства.

При проведенні SWOT-аналізу необхідно ретельно визначити сферу кожного SWOT-аналізу, зрозуміти відмінності між його елементами, бути об'єктивним і використовувати різносторонню вхідну інформацію, уникати просторових і двозначних заяв. SWOT-аналіз повинен проводитися за участю всіх найважливіших членів даної організації. Це стосується загальної ідентифікації слабких і сильних сторін, які усередині організації мають бути добре видні. SWOT-аналіз може виконуватися із застосуванням методу «мозкового штурму». Якість аналізу можна підвищити, залучаючи до його проведення осіб, що не відносяться до організації. Такі особи можуть виступити неупередженими арбітрами, які в змозі оцінити пропозиції, а також, ставлячи особливі питання, спровокувати організацію до переосмислення своїх положень і дій. При проведенні SWOT-аналізу, а особливо аналізу шансів і погроз, повинні використовуватися раніше проведені дослідження громадської думки.

Загальна характеристика слабких та сильних сторін ПАТ «Завод ім. Фрунзе» приведена у таблиці 2.8.

Таблиця 2.7

Сильні та слабкі сторони ПАТ «Завод ім. Фрунзе»

Потенційні внутрішні переваги

Потенційні внутрішні недоліки

? Сильна позиція у ринкових сегментах, добре знаний лідер на ринку

? Наявність високоякісних світових брендів для ексклюзивної дистрибуції

? Кваліфікований персонал

? Постійний процес оптимізації трудових процесів

? Концентрація на швидко зростаючих сегментах ринку

? творчий, підприємницький менеджмент

? добре вивчений ринок, потреби покупців

? імідж надійного партнера

? Застаріла технічна база малярного підрозділу

? Не оптимізована логістика

? Велика частка залученого капіталу в оборотних коштах

? погано обрані та недостатньо обґрунтовані стратегічні дії (у тому числі по переміщенню на ринку), відсутність чіткого уявлення про стратегічні напрямки розвитку

? велика дебіторська заборгованість з боку покупців

Виходячи з аналізу, головними внутрішніми проблемами підприємства ПАТ «Завод ім. Фрунзе» є застаріла технічна база малярного відділу та нерозвинена логістична система. Для покращення діяльності підприємство потребує розробки оптимальних маршрутів доставки товару споживачам. Для цього потрібно впровадити автоматизовані логістичні програми, що дозволять оптимізувати діяльність підприємства, контролювати запаси, своєчасно робити замовлення щодо поставок товарів на підприємство.

Завдяки цим змінам можна досягти оптимізації роботи логістичного підрозділу підприємства.

Також для підвищення продажів та зниження собівартості продукції підприємству треба купити фарбувальну лінію, що дозволить не залежати від підприємств, до яких звертались за послугами фарбування та знизити собівартість в середньому на 18% по штампувальному підрозділу. Також придбання цієї лінії дозволить не відмовлятися від крупносерійних заказів, що сприятиме росту виручки по малярному підрозділу на 36,9%.

За даними аналізу, слід відзначити, що головні загрози підприємства пов'язані з можливістю виникнення нових конкурентів. У рамках цієї проблеми підприємство залучає нові розробки, розширяє номенклатуру, випускає сучасну продукцію, освоює нові ринки збуту. Тобто завдяки правильно обраній маркетинговій стратегії підприємство може мінімізувати негативний вплив від конкурентів. Далі у таблиці 2.8 розглянемо потенційні зовнішні можливості та загрози підприємства.

Таблиця 2.8

Потенційні зовнішні можливості та загрози

Потенційні зовнішні можливості

Потенційні зовнішні загрози

-розвиток економіки країни;

-соціально-політична стабільність;

-обгрунтоване законодавство;

-обслуговування додаткових груп споживачів;

-входження у нові ринки (сегменти);

-розширення виробництва для задоволення потреб споживачів;

-інфляція;

-велика ймовірність виникнення нових конкурентів (в т. ч. іноземних);

-зростання збуту товарів-замінників;

-уповільнений темп зростання ринку;

-«ворожі дії» з боку держави;

-тенденції до рецесії та скорочення ділового

SWOT-аналіз в порівнянні з іншими методами має як переваги, так і недоліки. Основною його перевагою є простота і можливість витрачати невеликі кошти на його проведення, а також гнучкість і наявність безлічі варіантів. Також, це систематизація знань про внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на процес стратегічного планування; можливість визначити конкурентні переваги підприємства та сформувати стратегічні пріоритети, періодично проводити діагностику ринку та ресурсів підприємства. Недоліками SWOT-аналізу, які потрібно враховувати є: неможливість врахування всіх сил і слабкостей, можливостей і загроз; суб'єктивність вибору та ранжування факторів зовнішнього та внутрішнього середовища; погана адаптація до середовища, що постійно змінюється.

Отже, проведення SWOT-аналізу має важливе значення для здійснення стратегічного планування, оскільки його методика - ефективний, доступний, дешевий засіб оцінки стану проблемної та управлінської ситуації в установі. Він дозволяє систематизувати проблемні ситуації; краще розуміти структуру ресурсів, на які слід опиратися в удосконаленні діяльності та розвитку компанії на перспективу; відстежувати загальний стан зовнішнього бізнес-середовища; виділяти і використовувати нові потенційні можливості швидше, ніж конкуренти; вибрати оптимальну дорогу розвитку і уникнути небезпек; приймати зважені рішення, що стосуються розвитку бізнесу. Правильно і вчасно прийняті стратегічні рішення грають сьогодні ключову роль в успішній діяльності організації. Саме вони роблять вирішальний вплив на конкурентоспроможність продукції і підприємства в цілому.

3. Напрямки підвищення ефективності діяльності підприємства

3.1 Аналіз балансу підприємства ПАТ «Завод ім. Фрунзе»

Аналіз динаміки і структури балансу підприємства ПАТ «Завод ім. Фрунзе» проведемо за допомогою порівняльного аналітичного балансу, побудованого на основі даних форми № 1 «Баланс» за 2011 - 2012 р.р. (Додаток А), результати розрахунків представимо у таблиці 3.1. Слід звернути увагу на те, що спосіб угруповання статей у порівняльному аналітичному балансі вибирається індивідуально, залежно від значущості тієї чи іншої статті для конкретного підприємства.

Подальший аналіз балансу проводиться наступними способами:

- горизонтальний аналіз;

- вертикальний аналіз;

- аналіз з використанням коефіцієнтів.

Горизонтальний аналіз дозволяє виявити тенденції зміни окремих статей або їх груп, що входять до складу бухгалтерської звітності. В його основі лежить обчислення базисних темпів росту балансових статей і статей звіту про фінансові результати. Дані для горизонтального аналізу балансу представлені в таблиці 3.1 (графа 7 і 9).

Вертикальний аналіз балансу показує структуру засобів підприємства і їхніх джерел, коли суми по окремих статтях або розділам беруться у відсотках до валюти балансу [37].

Після складання порівняльного аналітичного балансу і проведення необхідних розрахунків отримаємо характеристики, які описують фінансово - майновий стан підприємства ПАТ «Завод ім. Фрунзе» на кінець звітного періоду:

- загальна вартість майна підприємства, яка дорівнює підсумку активу балансу (стр. 280 = 116788 тис. грн.);

Таблиця 3.1

Порівняльний аналітичний баланс підприємства ПАТ «Завод ім. Фрунзе» за 2011 - 2012 р.р.

Найменування статей

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Відхилення

абсолютні величини

у структурі, %

абсолютні величини

у структурі, %

в абсолютних величинах

у структурі, %

базисні темпи росту, %

1

2

3

4

5

6

7=5-3

8=6-4

9=5/3*100%

Актив

1. Необоротні активи

Основні засоби, незавершене будівництво і нематеріальні активи

010+020+030

63343

59,92

66429

56,88

3086

-3,04

104,87

Довгострокові фінансові інвестиції, справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості та відстрочені податкові активи

045+055+060

1247

1,17

4353

3,73

3106

2,56

349,08

Усього за розділом 1

80

64590

61,1

70782

60,6

6192

-0,5

109,59

2. Оборотні активи

Виробничі запаси

100

9119

8,63

11258

9,64

2139

1,01

123,46

Незавершене виробництво

120

1080

1,02

1935

1,66

855

0,64

179,17

Готова продукція та товари

130+140

13681

12,94

17186

14,72

3505

1,78

125,62

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги та за рахунками

160+170+180

11874

11,23

13192

11,3

1318

0,07

111,10

Інша поточна дебіторська заборгованість

210

17

0,02

24

0,02

7

0

141,18

Поточні фінансові інвестиції

220

2457

2,32

0

0

-2457

-2,32

0,00

Грошові кошти та еквіваленти

230+240

1956

1,85

1760

1,51

-196

-0,34

89,98

Інші оборотні активи

250

927

0,88

597

0,51

-330

-0,37

64,40

Усього за розділом 2

260

41111

38,89

45952

39,35

4841

0,46

111,78

Закінчення таблиці 3.1

1

2

3

4

5

6

7

8

9

3. Витрати майбутніх періодів

270

15

0,01

54

0,05

39

0,04

360,00

Баланс

280

105716

100

116788

100

11072

0

110,47

Пасив

1. Власний капітал

Статутний капітал

300

2658

2,51

2658

2,51

0

0

100,00

Інший додатковий капітал

330

9478

9,79

9478

8,97

0

-0,82

100,00

Резервний капітал

340

29

0,03

29

0,03

0

0

100,00

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

350

57652

54,53

68784

58,9

11132

4,37

119,31

Усього за розділом 1

380

69817

66,04

80949

69,31

11132

3,27

115,94

2. Забезпечення наступних виплат та платежів

2. Забезпечення наступних виплат та платежів

400

564

0,53

671

0,57

107

0,04

118,97

3. Довгострокові зобов'язання

Довгострокові кредити банків та інші довгострокові зобов'язання

440+470

24283

22,97

19546

16,74

-4737

-6,23

80,49

4. Поточні зобов'язання

Короткострокові кредити банків

500

1327

1,26

2535

2,17

1208

0,91

191,03

Векселі видані

520

345

0,33

345

0,33

0

0

100,00

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

5429

5,14

8112

6,95

2683

1,81

149,42

Поточні зобов'язання за рахунками та інші поточні зобов'язання

540+550+570+580+610

3951

3,74

4630

3,96

679

0,22

117,19

Усього за розділом 4

620

11052

10,45

15622

13,38

4570

2,93

141,35

Баланс

640

105716

100

116788

100

11072

0

110,47

- вартість необоротних засобів (активів), яка дорівнює підсумку першого розділу балансу (стр. 80 = 70782 тис. грн.);

- вартість мобільних (оборотних) активів - сума підсумків другого і третього розділів активу балансу (стр. 260 + стр. 270 = 46006 тис. грн.).

У той же час ці показники самі по собі не дають чіткого уявлення про стан майна підприємства. Більш змістовну та об'єктивну інформацію можна отримати, проводячи на підставі даних порівняльного аналітичного балансу вертикальний і горизонтальний аналіз, тобто досліджуючи структуру активу балансу, аналізуючи напрями зміни балансових статей.

В першу чергу звертаємо увагу на зміни у майні підприємства (разом підсумок активу балансу). У нашому випадку вартість майна підприємства збільшилася на 10,47%, що може говорити про розширення підприємством господарського обороту, що в цілому є позитивною характеристикою.

Наступний крок - аналіз структури активів.

У структурі сукупних активів підприємства найбільшу питому вагу на початок та кінець звітного періоду займають необоротні активи (61,1% і 60,6% відповідно). Підприємство має «важку» структуру активів, оскільки частка необоротних активів складає більше 40%. Це свідчить про значні накладні витрати і високу чутливість до зміни виручки. При цьому слід зазначити, що в порівнянні з попереднім звітним періодом частка необоротних активів у майні підприємства знизилась на 0,5 процентних пунктів. Такі зміни сприяють прискоренню оборотності.

В структурі необоротних активів підприємства з'явилася така стаття, як довгострокові фінансові інвестиції. Збільшення за цією статтею вказує на відволікання коштів з основної виробничої діяльності.

Наявність у складі активу балансу підприємства нематеріальних активів побічно характеризує обрану підприємством стратегію як інноваційну, так як воно вкладає кошти в патенти, ліцензії, іншу інтелектуальну власність.

Вартість оборотних активів підприємства зросла на 4841 грн. (темп росту склав 111,78%). При цьому збільшилася на 0,46 процентних пункту частка оборотних активів у структурі активів підприємства. Це, як уже зазначалося, може говорити про розширення виробництва. Поряд з цим така зміна в оборотних активах може бути наслідком уповільнення оборотності оборотних коштів, що викликали об'єктивну необхідність у збільшенні потреби в зростанні їх маси, що є вже негативною тенденцією.

У зв'язку з цим необхідно простежити зміни окремих статей оборотних активів підприємства. Представимо ці зміни в таблиці 3.2 Як видно з таблиці 3.2, на початок звітного періоду найбільший внесок у формування оборотних активів підприємства внесла готова продукція і товари (33,28%), а на кінець звітного періоду, при збільшенні абсолютного значення на 3505 грн. (темп росту - 125,62%), їх частка в складі оборотних коштів знизилася на 4,12 процентних пункту і склала 37,40%.

Вартість запасів за звітний період зросла на 2139 грн., темп зростання при цьому склав 123,46%. Збільшилася також і частка запасів у загальній вартості майна на 1,01 процентних пункту.

Для аналізу майнового стану підприємства ПАТ «Завод ім. Фрунзе» розраховуємо наступні коефіцієнти зносу, оновлення та вибуття основних засобів, на основі даних форми № 1 «Баланс» за 2011 - 2012 р.р. (Додаток А) та форми № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» за 2011 - 2012 р.р. (Додаток Д)

Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує частку вартості основних засобів, списану на витрати в попередніх періодах, у первісній вартості і розраховується за формулою:

= = (3.1)

Доповненням цього показника до 100% (або одиниці) є коефіцієнт придатності основних засобів. Однак, коефіцієнт зносу не відображає фактичної зношеності основних засобів, так само як і коефіцієнт придатності не дає точної оцінки їх поточного стану.

Таблиця 3.2

Аналіз структури оборотних коштів підприємства ПАТ «Завод ім. Фрунзе»

Найменування статей

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Відхилення

абсолютні величини

у структурі, %

абсолютні величини

у структурі, %

в абсолютних величинах

у структурі, %

базисні темпи росту, %

1

2

3

4

5

6

7

8

2. Оборотні активи

Виробничі запаси

9119

22,18

11258

24,50

2139,00

2,32

123,46

Незавершене виробництво

1080

2,63

1935

4,21

855,00

1,58

179,17

Готова продукція та товари

13681

33,28

17186

37,40

3505,00

4,12

125,62

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги та за рахунками

11874

28,88

13192

28,71

1318,00

-0,17

111,10

Інша поточна дебіторська заборгованість

17

0,04

24

0,05

7,00

0,01

141,18

Поточні фінансові інвестиції

2457

5,98

0

0,00

-2457,00

-5,98

0,00

Грошові кошти та еквіваленти

1956

4,76

1760

3,83

-196,00

-0,93

89,98

Інші оборотні активи

927

2,25

597

1,30

-330,00

-0,96

64,40

Усього за розділом 2

41111

100,00

45952

100,00

4841,00

0,00

111,78

Коефіцієнт оновлення основних засобів показує, яку частину від наявних на кінець звітного періоду становлять нові основні засоби, і розраховується за формулою:

= = (3.2)

Коефіцієнт вибуття показує, яка частина основних засобів вибула за звітний період. Формула розрахунку даного показника наступна:

= = (3.3)

Таблиця 3.3

Аналіз майнового стану підприємства ПАТ «Завод ім. Фрунзе»

Показники

На 1.01.11

На 1.01.12

Критичне значення

Відхилення

від нормативу

в абсолютних величинах

базисні темпи росту, %

1

2

3

5

6

7

8

Коефіцієнт зносу основних засобів

0,223

0,25

0,5

+

0,027

112,11

Коефіцієнт придатності основних засобів

0,777

0,75

0,5

+

-0,027

96,53

Коефіцієнт оновлення основних засобів

0,31

0,08

збільшення

+

-0,23

25,81

Коефіцієнт вибуття основних засобів

0,015

0,002

Менше коефіцієнта оновлення ОЗ

-

0,133

13,33

На підприємстві спостерігається збільшення зносу устаткування. У порівнянні з 2010 роком знос виріс з 0,223 до 0,25. Також паралельно з цим спостерігається зниження придатності обладнання з 0,777 до 0,75 (критичний показник знаходиться на рівні 0,5). Отже, потрібно проводити модернізацію даного обладнання. Коефіцієнт оновлення основних засобів зменшився з 0,31 до 0,08, що є негативним явищем. Коефіцієнт вибуття основних засобів не має відхилення від нормативу та виріс з 0,015 до 0,002.

Відомості, які наводяться в пасиві балансу, дозволяють визначити, які зміни відбулися в структурі власного і позикового капіталу, скільки залучено в оборот підприємства довгострокових і короткострокових коштів, тобто пасив показує, звідки взялися кошти, спрямовані на формування майна підприємства.

У ході аналізу пасиву балансу визначимо які засоби (власні або позикові) є основним джерелом формування активів підприємства та який напрямок зміни частки власного капіталу (фактичного, за вирахуванням збитків і заборгованостей засновників) в структурі пасивів балансу за аналізований період.

Основним джерелом формування майна підприємства ПАТ «Завод ім. Фрунзе» є власний капітал (див. табл. 3.1). На початок року його частка в структурі пасивів становила 66,04%, а на кінець звітного періоду частка вона зменшилася на 3,27% і склала 69,31%. Така структура джерел формування майна є ознакою високої фінансової стійкості підприємства.

Дані, наведені в табл. 3.4, показують зміни в структурі власного капіталу. Частка статутного капіталу знизилася на 0,52 процентних пункту. У той же час зменшилася частка додаткового, резервного капіталу, а нерозподілений прибуток збільшився. Такі зміни свідчать про погіршення ефективної роботи підприємства. Збільшення частки нерозподіленого прибутку свідчить також про розширений тип відтворення.

Позичковий капітал підприємства складається з: довгострокових зобов'язань (на початок звітного періоду - 68,72%, а на кінець звітного періоду - 55,58%) та поточних зобов'язань (на початок звітного періоду - 31,28%, а на кінець звітного періоду - 44,42%).

Таким чином, збільшення джерел формування майна підприємства на 11072 тис. грн. відбулося за рахунок:

- збільшення власних коштів на 100,5%;

- збільшення по забезпеченню наступних виплат і платежів на 0,9%;

- зменшення довгострокових зобов'язань на 42,78%;

- збільшення поточних зобов'язань на 41,27%.

Таблиця 3.4

Динаміка структури власного капіталу підприємства ПАТ «Завод ім. Фрунзе»

Найменування статей

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Відхилення

абсолютні величини

у структурі, %

абсолютні величини

у структурі, %

в абсолютних величинах

у структурі, %

базисні темпи росту, %

1

2

3

4

5

6

7

8

1 Власний капітал

Статутний капітал

2658

3,81

2658

3,28

0

-0,52

0,00

Інший додатковий капітал

9478

13,58

9478

11,71

0

-1,87

0,00

Резервний капітал

29

0,04

29

0,04

0

-0,01

0,00

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

57652

82,58

68784

84,97

11132

2,40

19,31

Усього за розділом 1

69817

100,00

80949

100,00

11132

0,00

15,94

Таблиця 3.5

Динаміка структури позичкового капіталу підприємства ПАТ «Завод ім. Фрунзе»

Найменування статей

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

Відхилення

абсолютні величини

у структурі, %

абсолютні величини

у структурі, %

в абсолютних величинах

у структурі, %

базисні темпи росту, %

1

2

3

4

5

6

7

8

ІІІ Довгострокові зобов'язання

Довгострокові кредити банків

22233

62,92

17496

49,7498

-4737

-13,17

78,694

Інші довгострокові зобов'язання

2050

5,80

2050

5,82916

0

0,03

100

Усього за розділом III

24283

68,72

19546

55,58

-4737

-13,14

80,493

IV Поточні зобов'язання

Короткострокові кредити банків

1327

3,76

2535

7,20826

1208

3,45

191,03

Векселі видані

345

0,98

345

0,98101

0

0,00

100

Закінчення таблиці 3.5

1

2

3

4

5

6

7

8

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

5429

15,36

8112

23,0664

2683

7,70

149,42

Поточні зобов'язання за рахунками та інші поточні зобов'язання

3951

11,18

4630

13,1654

679

1,98

117,19

Усього за розділом IV

11052

31,28

15622

44,42

4570

13,14

141,35

Усього за розділами 3 та 4

35335

100,00

35168

100

-167

0,00

99,527

Такі зміни є в цілому позитивними, оскільки спостерігається зростання власного капіталу. Крім того, підприємство зуміло залучає довгострокові кредити банків, що може сприяти тимчасовому поліпшенню фінансового стану, за умови, що залучені кошти не будуть заморожені на тривалий час в обороті.

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов'язана насамперед із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів та інвесторів. Аналіз фінансового стану підприємства доцільно почати з оцінки оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу підприємства. Дані показники можна розділити на два блоки:

1) коефіцієнти капіталізації, що характеризують фінансовий стан підприємства з позицій структури джерел коштів;

2) коефіцієнти покриття, що характеризують фінансову стійкість з позицій витрат, пов'язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел залучених коштів.

Охарактеризуємо найбільш істотні з відомих показників цих груп.

Серед коефіцієнтів капіталізації вважаємо доцільним розгляд наступних з них.

Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) коефіцієнт характеризує частку власних коштів підприємства (власного капіталу) в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність. Розрахунок коефіцієнта фінансової стійкості здійснюється за формулою:

= = (3.4)

Чим вище значення цього коефіцієнта, тим фінансово стійкіше, стабільніше і більш незалежно від зовнішніх кредиторів підприємство. Критичне значення коефіцієнта автономії - 0,5.

Коефіцієнтом, зворотним коефіцієнту фінансової автономії є коефіцієнт фінансової залежності. Множення цих коефіцієнтів дорівнює 1. Коефіцієнт фінансової залежності розраховується за формулою:

= = (3.5)

Критичне значення коефіцієнта фінансової залежності - 2.

Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, а отже, і втрату фінансової незалежності.

Коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення залучених коштів і власного капіталу. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

= = (3.6)

Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Він має досить просту інтерпретацію: показує, скільки одиниць залучених коштів припадає на кожну одиницю власних. Оптимальне значення даного коефіцієнта - більше або дорівнює 0,5. Критичне значення - 1.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показник показує, яка частина власного оборотного капіталу перебуває в обороті, тобто в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими засобами, а яка капіталізована. Коефіцієнт повинен бути достатньо високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних коштів підприємства. Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення власного оборотного капіталу підприємства до власних джерел фінансування:

= = (3.7)

Цей показник може значно варіювати в залежності від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства. Для визначення оптимального значення коефіцієнта маневреності необхідно порівняти цей показник по конкретному підприємству з середнім показником по галузі або у конкурентів.

Розрахунок коефіцієнтів капіталізації для підприємства ПАТ «Завод ім. Фрунзе» представимо в табл. 3.6.

Таблиця 3.6

Розрахунок коефіцієнтів капіталізації ПАТ «Завод ім. Фрунзе»

Показники

На 1.01.11

На 1.01.12

Критичне значення

Відхилення

від нормативу

в абсолютних величинах

базисні темпи росту, %

1

2

3

4

5

6

7

Коефіцієнт фінансової автономії

0,66

0,694

0,5

-

0,034

105,15

Коефіцієнт фінансової залежності

1,514

1,443

2

-

-0,071

95,31

Коефіцієнт фінансового ризику

0,514

0,443

1

-

-0,07

95,31

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

0,43

0,37

>0

збільшення

+

-0,6

86,05

Протягом звітного періоду коефіцієнт фінансової автономії підприємства збільшився з 0,66 до 0,694, тобто спостерігається зменшення фінансової залежності підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів з 1,514 до 1,443, що свідчить про раціональність кредитної політики підприємства. Така динаміка показників фінансової автономії і фінансової залежності є позитивною тенденцією.

Коефіцієнт фінансового ризику показує, скільки одиниць залучених коштів припадає на кожну одиницю власних. Зниження коефіцієнту фінансового ризику з 0,514 до 0,443 також свідчить про зниження залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про підвищення фінансової стійкості.

Але на ряду з цим на підприємстві спостерігається низький рівень маневреності капіталу, він зменшився з 0,43 до 0,37 (при тому, що повинен збільшуватися). Цей показник характеризує ту частину власного капіталу підприємства, що є джерелом покриття його поточних активів. Тобто, велика частина коштів капіталізована і не обертається. Підприємству слід збільшити частку оборотних коштів шляхом зниження частки основних фондів підприємства, тобто переглянути склад основник фондів та вилучити з нього неприбуткові або невикористовуванні елементи. Бо даний показник повинен бути достатньо високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних коштів підприємства.

Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень. Логіка розрахунку цього показника заснована на припущенні, що довгострокові позики і позики використовуються для фінансування придбання основних засобів і інших капітальних вкладень:

= = (3.8)

Коефіцієнт показує, яка частина основних засобів та інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами. Збільшення коефіцієнта в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів. У той же час, фінансування капітальних вкладень за рахунок довгострокових джерел фінансування є ознакою добре розробленої стратегії підприємства. Даний показник може бути інтерпретований по-різному, залежить це, перш за все, від суб'єктів аналізу. Для банків та інших інвесторів більш надійна ситуація, при якій значення даного коефіцієнта нижче. Що ж до підприємства, то з його позиції і більш високе значення даного показника є ознакою нормального функціонування.

Коефіцієнти структури довгострокових джерел фінансування. Визначаючи значення даних показників в розрахунок приймаються тільки довгострокові джерела коштів. У цю підгрупу входять два взаємодоповнюючих показники: коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів і коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел, що обчислюються за формулою:

= = (3.9)

та

= = (3.10)

Сума цих показників дорівнює одиниці. Зростання коефіцієнта в динаміці є в певному сенсі, негативною тенденцією, означаючи, що з позиції довгострокової перспективи підприємство все сильніше і сильніше залежить від зовнішніх інвесторів. Відносно ступені залучення позикових коштів у закордонній практиці існують різні думки. Найбільш поширена думка, що частка власного капіталу в загальній сумі джерел довгострокового фінансування повинна бути досить велика, при цьому нижня межа вказується на рівні 0,6 (60%). При більш низькому рівні цього показника рентабельність власного капіталу не буде відповідати визнаним оптимальним значенням.

У той же час у підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають кошти більш охоче.

Таблиця 3.7

Розрахунок коефіцієнтів покриття ПАТ «Завод ім. Фрунзе»

Показники

На 1.01.11

На 1.01.12

Критичне значення

Відхилення

від нормативу

в абсолютних величинах

базисні темпи росту, %

1

2

3

4

5

6

7

Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень

0,376

0,277

-0,099

73,67

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів (що належать інвесторам)

0,26

0,194

Верхня межа

0,4

-

-0,066

74,6

Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел

0,74

0,806

Нижня межа

0,6

-

-0,066

108,9

Протягом звітного періоду коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень зменшився з 0,376 до 0,277, тобто спостерігається зменшення частини основних засобів та інших необоротних активів, що були профінансовані зовнішніми інвесторами.

В той же час коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів зменшився з 0,26 до 0,194. Отже спостерігається позитивна тенденція. З позиції довгострокової перспективи підприємство все менше залежить від зовнішніх інвесторів. А ріст коефіцієнту фінансової незалежності капіталізованих джерел з 0,74 до 0,806 вказує на відносно нормальний рівень рентабельності власного капіталу і відповідає оптимальному значенню.

Важливим показником, який характеризує фінансову стійкість підприємства, є вид джерел фінансування матеріальних оборотних коштів.

Матеріальні оборотні кошти являють собою запаси, вартість яких відображається у другому розділі активу балансу. Кількісне значення даного показника визначається підсумовуванням даних за такими балансовими статтями: виробничі запаси, тварини на вирощуванні та відгодівлі, незавершене виробництво, готова продукція, товари. Формулу розрахунку вартості матеріальних оборотних коштів підприємства можна представити таким чином:

З = ряд.100 ф.1+ряд.110 ф.1+ряд.120 ф.1+ряд.130 ф.1+ряд.140 ф.1 (3.11)

Для характеристики джерел формування матеріальних оборотних коштів (запасів) використовується кілька показників, які і характеризують види джерел.

1) Власні оборотні кошти

Кв.ок.=ряд.380 ф.1-ряд.080 ф.1 (3.12)

2) Власні оборотні кошти і довгострокові позикові джерела формування запасів (функціонуючий капітал)

Кс.дз.=(ряд.380 ф.1-ряд.080 ф.1)+ряд.480 ф.1(3.13)

3) Загальна величина основних джерел формування запасів

К з= Кв.ок .+ Короткострокові кредити

= ряд.380 ф.1 - ряд.080 ф.1 + ряд.480 ф.1 + 500 ф.1 (3.14)

Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами формування:

1) Надлишок (+) або недолік (-) власних оборотних коштів:

Фс = Кв.ок. - З(3.15)

2) Надлишок (+) або недолік (-) власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел формування запасів:

Фт = Кс.дз. - З(3.16)

3) Надлишок (+) або недолік (-) загальної величини основних джерел формування запасів:

Фо = Ко - З(3.17)

За допомогою цих показників визначаються трикомпонентний показник типу фінансової стійкості підприємства:

S(Ф)=(3.18)

Таблиця 3.8

Класифікація типу фінансового стану підприємства ПАТ «Завод ім. Фрунзе»

Показники

На 1.01.11

На 1.01.12

1

2

3

Загальна величина запасів (З)

23880

30379

Наявність власних оборотних коштів (Кв.ок.)

5227

10167

Величина функціонуючого капіталу (Кс.дз.)

29510

29713

Загальна величина джерел (Ко )

30837

32248

Фс = Кв.ок. - З

-18653

-20212

Фт = Кс.дз. - З

5630

-666

Фо = Ко - З

6957

1869

Трикомпонентний показник типу фінансової стійкості S(Ф)= [S (Фс), S ( Фт), S ( Фо)]

(0,1,1)

(0,0,1)

На початок звітного року спостерігається нормальна фінансова стійкість (показник типу фінансової стійкості - S = {0,1,1}). У цій ситуації підприємство використовує для покриття запасів, крім власних обігових коштів, також і довгострокові залучені кошти. Такий тип фінансування запасів є «нормальним» з точки зору фінансового менеджменту. Нормальна фінансова стійкість є найбільш бажаною для підприємства. А на кінець звітного року нестійкий фінансовий стан (показник типу фінансової стійкості має вигляд: S = {0,0,1}). Така ситуація характеризується недоліком у підприємства «нормальних» джерел для фінансування запасів. У цій ситуації ще існує можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів.

Фінансовий стан підприємства в короткостроковій перспективі оцінюється показниками ліквідності та платоспроможності, які характеризують можливість своєчасного і повного проведення розрахунків за короткостроковими зобов'язаннями перед контрагентами. Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань організації її активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань. Від ліквідності балансу слід відрізняти ліквідність активів, яка визначається як величина, зворотна часу, необхідному для перетворення їх в грошові кошти без втрати вартості. Чим менше час, який потрібно, щоб даний вид активу був переведений в грошову форму, тим вище його ліквідність. Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові кошти, активи підприємства поділяються на такі групи.

Л1. Найбільш ліквідні активи. До них відносяться всі статті грошових коштів підприємства та поточні фінансові інвестиції. Дана група розраховується наступним чином:

Л1=ряд.220 ф.1+ряд.230 ф.1+ряд.240 ф.1 (3.19)

Л2. Швидко реалізовані активи. До цієї групи активів відносяться активи, для обертання яких у грошову форму потрібно більш тривалий час: готова продукція, товари, дебіторська заборгованість, векселі отримані. Ця група розраховується так:

Л2=ряд.130 ф.1+ряд.140 ф.1+ряд.150 ф.1+ряд.160 ф.1+

ряд.170 ф.1+ряд.180 ф.1+ряд.190 ф.1+ряд.200 ф.1+ряд.210 ф.1 (3.20)

ЛЗ. Повільно реалізовані активи. Набагато більший термін знадобиться для перетворення виробничих запасів і витрат у незавершеному виробництві в готову продукцію, а потім в грошові кошти. Крім того, до цієї групи активів відносяться витрати майбутніх періодів, а також оборотні активи, що не увійшли в перші дві групи. Розрахунок цього показника проводиться таким чином:

Л3=ряд.100 ф.1+ряд.110 ф.1+ряд.120 ф.1+ряд.250 ф.1+ряд.270 ф.1 (3.21)

Л4. Важко реалізовані активи. До цієї групи відносяться необоротні активи підприємства, вартість яких відображена в першому розділі активу балансу:

Л4=ряд.080 ф.1(3.22)

Пасиви балансу групуються за ступенем настання терміну їх оплати. Як правило аналітики використовують стандартний підхід до групування: зобов'язання підприємства групуються відповідно до передбачуваними термінами погашення. Використовуючи цей критерій, зобов'язання підприємства можна згрупувати наступним чином:

П1. Найбільш термінові зобов'язання. До них прийнято відносити кредиторську заборгованість по придбаних товарах, роботах, послугах:

П1=ряд.530 ф.1 (3.23)

П2. Короткострокові пасиви. До цієї групи відносяться короткострокові позикові кошти, поточні зобов'язання за розрахунками та інші поточні зобов'язання. Крім того, сюди слід віднести також частину пасивів, представлених в розділі другому пасиву балансу «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», в частині сум, що плануються до виплати протягом 12 місяців, починаючи з дати складання балансу, або протягом одного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців. Таке ж обмеження стосується і розділу п'ятого пасиву балансу «Доходи майбутніх платежів». Формула визначення суми таких пасивів має наступний вигляд:

П2=ряд.620 ф.1-ряд.530 ф.1+ряд.630 ф.1(3.24)

ПЗ. Довгострокові пасиви. Ця група пасивів представлена довгостроковими зобов'язаннями підприємства, відбитими в третьому розділі пасиву балансу, а також статтями другого і п'ятого розділів пасиву балансу, не віднесеними до другої групи:

П3=ряд.480 ф.1+ряд.630 ф.1(3.25)

П4. Постійні (стійкі) пасиви - це статті першого розділу пасиву балансу:

П4=ряд.380 ф.1(3.26)

Для визначення ліквідності балансу необхідно зіставити підсумки наведених груп по активу і пасиву.

Для характеристики ліквідності аналізованого підприємства в табл. 3.3 наведемо розрахунок груп активів і пасивів.

Таблиця 3.9

Аналіз ліквідності балансу ПАТ «Завод ім. Фрунзе»

Актив

На початок року

На кінець року

Пасив

На початок року

На кінець року

Платіжний надлишок (+) або нестача

(-)

1

2

3

4

5

6

7=2-5

8=3-6

Найбільш ліквідні активи (Л1)

4413

1760

Найбільш срочні зобов'язання (П1)

5429

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены