Виробничо-господарський стан підприємства ПАТ "АЗОКМ"

Контроль за якісним і кількісним складом викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря виконує санітарна лабораторія ЦЗЛ відповідно до затверджених та погоджених в установленому порядку план-графіками лабораторного контролю.

Вимоги безпеки під час роботи на гальванічній лінії:

- роботу виконують у засобах індивідуального захисту;

- переконуються, що робоче місце відповідає безпечним умовам праці;

- працюють вдвох діють узгоджено;

- розладнується покриваються деталі на робочому місці, не захаращуючи проходи;

- деталі, що покриваються гальванічним покриттям, не поправляють на ходу;

- увімкнуть витяжну вентиляцію і переконуються в ефективності її роботи;

- приготування травильних розчинів проводиться при включеній вентиляції, захищаючи очі від потрапляння випадкових крапель кислот захисними окулярами. У процесі приготування розчинів кислоту вводять в холодну воду (а не навпаки) невеликими порціями при перемішуванні. Випадково пролиту на підлогу або обладнання кислоту слід відразу ж змити холодною водою, а потім, залишки кислоти нейтралізувати кальцинованої содою. Пролиту луг досить змити водою;

- засипання хромового ангідриду в електроліт при коригуванні ванни виробляти в гумових рукавичках, фартуху та захисних окулярах при включеній вентиляції.

Свинцеві аноди перед чищенням металевими щітками необхідно змочити водою, тому при чищенні виділяються у вигляді пилу отруйні сполуки міді, свинцю та інших металів [55].

- щоб уникнути нещасних випадків заборонено: відволікати від роботи, допускати на робоче місце осіб, не пов'язаних з роботою; працювати без засобів індивідуального захисту; працювати на несправному обладнанні, несправним інструментом і пристосуванням; спиратися руками і тілом на обладнання, класти сторонні предмети, пристосування, інвентар і т.д.; залишати обладнання в робочому стані без нагляду; проводити ремонтні роботи при включеному обладнанні; виробляти приготування розчинів і коректування ванн тільки при включеній вентиляції.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не повинні перевищувати встановлені нормативи гранично-допустимих викидів «Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами» [58].

У цеху утворюються і тимчасово зберігаються, відповідно до ДСанПіН 2.2.7.029, наступні види промислових відходів: лампи, що містять ртуть, відпрацьовані - 1 клас небезпеки - передають на підстанцію «Кольормет - 110 кВт» для передачі на утилізацію іншим суб'єктам господарської діяльності; ганчір'я промаслена відпрацьована, тирса промаслені - 2 клас небезпеки - передають на переробку іншим суб'єктам господарської діяльності; відходи абразивів - 4 клас небезпеки - використовуються ремонтним цехом при проведенні ремонтно-будівельних робіт; шлами гальванічні (з вмістом Cr (III)) - 3 клас небезпеки - передають на переробку іншим суб'єктам господарської діяльності; відходи полірувального виробництва - 4 клас небезпеки - вивозять в заводській шламонакопичувач.

Працівникам, які працюють на ділянках цеху СТА із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими температурними умовами видається відповідно до «Типовими галузевими нормами безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ» сертифікована спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту.

Здійснюється видача молока і мила відповідно до Переліку шкідливих виробництв і професій цеху санітарно-технічної арматури [52].

Забезпечується вхідний контроль якості спецодягу.

Забезпечуються робочі, керівники, спеціалісти і службовці милом для умивальників. Видається кожному робітнику, керівнику, спеціалісту, службовцю цехів, лабораторій та виробничих служб заводу рушники не менше 1,2 метра на рік.

У місцях робіт з гарячими, важкими та шкідливими умовами праці забезпечуються працівники газованою водою [48].

Контролюється дотримання санітарно-гігієнічних норм у цехах і на виробничих дільницях, а також стан забруднення атмосферного повітря, грунту, водойм промисловими викидами; результати проведених аналізів передаються в підрозділи для вжиття заходів та інформації трудящим.

Надається працівникам підприємства пільги і компенсації за роботу в несприятливих, шкідливих і важких умовах праці, передбачені чинним законодавством, залежно від результатів атестації робочих місць.

Надається членам комісії профспілкового комітету з охорони праці та цеховим громадським інспекторам щотижня (середа) оплачуваний час для проведення громадських перевірок та навчання [44].

Потерпілому вадаються необхідні документи для надання до Фонду соціального страхування з метою відновлення здоров'я, працездатності, відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, а також оплачується постраждалим за рахунок підприємства перші п'ять днів тимчасової непрацездатності.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах.

Ведеться в цеху СТА облік фактично відпрацьованого робочого часу на робочих місцях зі шкідливими (тяжкими) і особливо шкідливими (важкими) умовами праці. Забезпечується накопичувальний облік робочого часу в несприятливих умовах праці для визначення пільгового трудового стажу та подання пенсійних пільг і додаткових відпусток працівникам відповідно до чинного законодавства [41].

За рахунок ПАТ «АЗОКМ» проводиться навчання з питань охорони праці посадових осіб і працівників, у тому числі представників профспілки (громадських інспекторів) з охорони праці, забезпечується їх нормативно-правовою документацією [37].

Атестація робочих місць в цеху СТА проводиться за умовами праці не рідше 1 разу на 5 років, з виданням наказу про підсумки її проведення до закінчення терміну дії попередньої.

Забезпечується всім працівникам ПАТ «АЗОКМ» право відмови від виконання дорученої роботи у разі виникнення ситуації, що загрожує їх життю або здоров'ю, а також особам, що їх оточують та навколишньому середовищу; в разі не забезпечення спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту, згідно з діючими нормативами. Оплата простою у цих випадках здійснюється з розрахунку середнього заробітку.

Наявність загрозливого фактору встановлюється спеціалістами служби охорони праці з представниками профспілкового комітету, а в разі конфлікту - представниками місцевих органів нагляду згідно з чинним законодавством про охорону праці [36].

При встановленні комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів з охорони праці, розмір одноразової допомоги підлягає зменшенню, але не більше ніж на 50% [42].

Відсоток зменшення розміру одноразової допомоги визначається рішенням комісії з питань охорони праці підприємства, або комісією з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції Фонду, виходячи з таких критеріїв, а саме:

- виконання роботи в стані алкогольного, наркотичного, токсикологічного отруєння - до 50%;

- порушення трудової і виробничої дисципліни, у тому числі невиконання посадових обов'язків, інструкцій з охорони праці і т.п. - до 50%;

- порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів; порушення технологічного процесу;

- порушення під час експлуатації транспортних засобів; порушення Правил дорожнього руху - до 50%;

- виконання робіт з відключеними, несправними засобами колективного захисту, системами сигналізації, вентиляції, освітлення і т.п. - до 40%; - незастосування засобів індивідуального та колективного захисту - до 40% [43].

За шкідливі умови роботи в цеху працівники отримують додаткові дні відпустки, які сумуються з основними:

1) нагрівальник (зварник) металу - 7 днів;

2) шліфувальник - 7 днів;

3) полірувальник - 7 днів;

4) гальванік - 4 дні;

5) паяльщик - 4 дні;

6) електрогазозварник (робота в приміщенні) - 7 днів;

7) майстер ділянки гальваніки - 4 дні.

Висновки за розділом 4:

Працівникам, які працюють на ділянках цеху СТА зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими температурними умовами видається відповідно до «Типовими галузевими нормами безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ» сертифікована спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту.

Для зменшення впливу небезпечних і шкідливих техногенних факторів на робочих заводу і щоб уникнути нещасних випадків пропонується зробити заходи щодо поліпшення умови праці та її безпеки за рахунок виконання вимог відповідних ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ «Виробниче обладнання. Загальні вимоги до безпеки». ГОСТ 12.2.009-80 «Верстати металообробні. Загальні вимоги»: закривати кожухами всі обертові і рухомі частини та деталі механізмів і машин; захищати робочі зони верстатів для того, щоб стружка не травмувала робітників; стружку від металорізальних верстатів і з робочих місць слід прибирати механізованими способами - стружкоуборочнимі конвеєрами; найбільш ефективним і універсальним засобом вирішення проблеми безпеки є видалення стружки безпосередньо від різального інструменту за допомогою пневматичних стружкопилеотсасивающіх установок; застосування робітниками різних засобів індивідуального захисту (рукавиці, окуляри тощо); прибирання робочих місць від пилу і відходів проводиться способом, що виключає пилоутворення; для захисту шкірного покриву від дії МОР і пилу токсичних металів застосовувати дерматологічні захисні засоби (креми, пасти).

Заземлення всіх металевих елементів, які не знаходяться під напругою, необхідно на випадок аварії, при якій шафа, кожух, труби виявляються під напругою щодо землі [26]. Зіткнення людини з таким предметом викликає ураження його струмом. Всі елементи повинні бути надійно з'єднані зі станиною верстата. Станина повинна бути з'єднана зі сталевою смугою, що входить в систему заземлення цеху [27].

Вимоги безпеки та охорони навколишнього природного середовища по цеху СТА викладені в інструкції І 00195452-СТА-1 «Вимоги охорони праці та охорони навколишнього природного середовища в цеху СТА» і є невід'ємною частиною технологічної інструкції [20].

ВИСНОВКИ

Виробнича потужність змінюється, якщо вводять у дію нові основні фонди, поліпшують стан діючих або ліквідують старе і непотрібне устаткування. Все це неважко передбачити при плануванні виробництва продукції.

Однак виробнича потужність залежить і від таких факторів: якості й складу сировини; трудової дисципліни та кваліфікації працівників; інструментів і пристосувань, які використовують на виробництві; асортиментно-структурних зрушень у випуску продукції; кількості та якості ремонтів устаткування; рівня організації праці й управління.

Узагальнюючими показниками використання виробничої потужності являються: коефіцієнт використання потужності; коефіцієнт використання обладнання; коефіцієнт завантаження обладнання, коефіцієнт змінності роботи обладнання.

При аналізі використання виробничих потужностей треба розрізняти проектну(планову) і фактично діючу потужність. Із-за різних позитивних факторів фактична потужність може бути вищою за проектну, однак фактичний обсяг виробництва ніколи не може перевищити фактичну потужність підприємства.

Виробничі потужності розраховуються виходячи із технічних норм або проектних показників продуктивності обладнання та устаткування і використання площ, трудомісткості продукції, норм виходу продукції із сировини з урахуванням застосування передової технології і досконалої організації праці.

Виробнича потужність підприємства установлюється за потужністю провідних цехів, чиї технологічні операції мають вирішальне значення для забезпечення випуску продукції. У цей самий час можливості окремих виробництв можуть не відповідати потужностям провідних підрозділів підприємства. Для оцінки такої відповідності розраховують коефіцієнт ув'язки потужностей, зменшуючи відношення потужностей допоміжного і ведучого цехів на питомі витрати продукції першого з них в інтересах другого. Якщо коефіцієнт менше за одиницю, то необхідно вжити заходів щодо забезпечення відповідності в роботі пов'язаних між собою цехів.

Найважливішим результатом організації інтенсивного використання виробничих потужностей є прискорення темпів приросту продукції без додаткових капітальних вкладень, темпів росту фондовіддачі.

Розвиток нашої економіки на сучасному етапі і в найближчій осяжній перспективі обумовлює необхідність вдосконалення організації інтенсивного використання виробничих потужностей ПАТ «АЗОКМ».

Фактори, які впливають на величину і використання виробничих потужностей є важливим інструментом організації їх нарощування і використання з метою забезпечення вирішення поточних і ефективних завдань.

Організація інтенсивного використання наявних виробничих потужностей є важливим чинником економічного зростання, при якому не тільки підвищується ефективність застосовуваних потужностних ресурсів, але і зростає їїзначення у прирості продукції, тобто коли головним джерелом збільшення випуску продукції стає економія цих ресурсів.

Організація інтенсивного використання виробничих потужностей повинна здійснюватися з урахуванням дії сукупності двох взаємопов'язаних видів факторів, що обумовлюють можливість більш напруженого функціонування потужностних ресурсів у временя (підвищення їх завантаження) і роблять вплив на інтенсивний приріст потужностей (зниження машиноємкості).

Визначення рівня організації інтенсивного використання виробничих потужностей обумовлює необхідність обгрунтування критерію його оцінки. Таким критерієм може бути мінімум розриву між рівнями використання потужностей і обладнання, що становить систему машин підприємства. Отже, чим менше цей розрив, тим вище рівень організації використання виробничих потужностей.

Проблема організації інтенсивного використання виробничих потужностей ПАТ «АЗОКМ» охоплює широке коло питань і обумовлює необхідність вирішення двоєдиного завдання:

1. Мобілізації резервів підвищення пропорційності потужностей шляхом вдосконалення побудови системи машин окремих підрозділів та підприємств в цілому;

2. Раціонального використання виробничих потужностей шляхом вдосконалення господарського механізму, системи матеріального стимулювання.

Ці питання є стрижневими у проведеній радикальної економічній реформі на рівні підприємства. Госпрозрахункове стимулювання інтенсивного використання виробничих потужностей забезпечується шляхом нормативного розподілу прибутку або доходу. Це є дієвим важелем мобілізації внутрішніх резервів збільшення випуску продукції і поліпшення всіх техніко-економічних показників діяльності підприємств.

Виробництво є основою економіки будь якої цивілізованої держави, воно відіграє головну роль у формуванні ВВП і є найбільшим джерелом податків.

Профілактичні заходи по захисту від вібрацій на ПАТ "АЗОКМ" полягають у зменшенні їх в на шляху поширення, а також у застосуванні індивідуальних засобів захисту, проведенні санітарних і організаційних заходів.

Для зниження кількості аерозолів МОР у повітрі робочої зони на підприємстві застосовуються рекомендовані ГОСТ 12.3.025 - 80 «Обробка металів різанням». Вимоги безпеки конструкції сопел для подачі і розпилення рідини.

Розроблені заходи щодо поліпшення умов праці на робочих місцях забезпечують виконання вимог до повітря робочої зони, рівня шуму, освітлення, електробезпеки, пожежної безпеки, організації робочого місця у відповідності з нормативними вимогами.

Саме виробництво тісно переплітається з наукою, технікою, законодавством і політикою, підприємництвом. Науково-технічний прогрес, в останній час, стає все важливішим фактором виробництва. Так як впровадження новітніх технологій сприяє економії природних ресурсів, нестаток яких стає все відчутнішим, а також дозволяє підвищити якість і знизити собівартість виробленої продукції, мінімізувати споживання енергії і шкідливий вплив на екологію.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / за редакцією А.А. Фастівець - К.: НМЦ "Укоопспілка", 2000. - 462 с.

2. Економіка підприємства: Навч. посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації. Друге видання, виправлене і доповнене. - К.: "Каравела"; Львів: "Новий світ - 2000", 2001. - 298 с.

3. Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Г.О. Швидоненко, С.Ф. Покропивний, С.М. Клименко та ін. - К.: КНЕУ, 2000. - 251 с.

4. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, переробл. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 529 с.

5. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. Й.М. Петровича. 2-ге вид., випр.- Львів: "Магнолія плюс", 2006. - 580 с.

6. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С, Мельников О.В. Основи охорони праці: Підручник. - 5-те вид., перероб і доп. - Л.: Афіша, 2001. - 350 с.

7. Загальна документація, що регулює організаційні функції з охорони праці при створенні підприємства та в процесі його діяльності // Охорона праці. - 2006. - №1.- С. 4-18.

8. Зацарний В.В. Охорона праці: Навчальний посібник для дистанційного навчання. ? К.: Університет «Україна», 2006. ? 304 с.

9. Катренко Л. Охорона праці: Навчальний посібник / Л. Катренко, І. Пістун, Ю. Кіт. - 2-ге вид., стер. - Суми: Університетська книга, 2007. - 495 с.

10. Козловський В.О. Організація виробництва. Навчальний посібник. Частина 1. Видання 2-е, доповн. і перероб. - Вінниця: ВНТУ, 2005. - 154 с.

11. Крайник О.П., Барвінська Є.С. Економіка підприємства: Навч. посібник. - Львів.: Інтелігент-Захід, 2005. - 295 с.

12. Кулішов В.В. Економіка підприємства : теорія і практика: Навчальний посібник. - К.: Ніка-Центр, 2002. - 216 с.

13. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. - К.: Знання-Прес, 2002. - 190 с.

14. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз. - К.: МАУП, 2000. - 152 с.

15. Мазур І.М. Особливості розрахунку показників виробничої потужності у нафтогазоконденсатовидобутку // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць : В 4 т. Дніпропетровськ, 2005. - Вип. 210. - Т. 1. - №207. - С. 44-51.

16. Мазур І.М. Регулювання виробничої потужності підприємства в системі управління ефективністю виробництва // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць: В 5 т. - Дніпропетровськ. - Вип. 207. - Т. 1. - 2005. - №207. - С. 114-123.

17. Мельник Л.Г, Корінцева О.І. Економіка підприємства: Конспект лекцій: Навч. посібник. - Суми: ВТД «Універсальна книга», 2002. - 86 с.

18. Москальова В.М. Основи охорони праці: Підручник. - К.: ВД «Професіонал», 2005. ? 672 с.

19. Ніколін В.Г., Крот В.І., Зубков В.В. Охорона праці та життєдіяльності. - Донецьк: ДонДТУ, 2000. ? 334 с.

20. Олійник О.В. Економічний аналіз: Практикум для студентів вищих навчальних закладів економічних спеціальностей / За ред. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП “Рута”, 2003. - 496 с.

21. Організація виробництва: Навч. посіб. / В.О. Онищенко, О.В. Редкін, А.С. Старовірець, В.Я. Чевганова. - К.: Лібра, 2003. - 336 с.

22. Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства. Підручник. - К.: Скарби, 2002. - 336 с.

23. Основи охорони праці: Підручник / М.Л. Купчик, М.П. Гандзюк, І.Ф. Степанець та ін. - К.: Основа, 2000. - 416 с.

24. Охорона праці: Навч. посібник / За ред. В. Кучерявого. - Львів: Оріяна-Нова, 2007. - 368 с.

25. Охорона праці в Україні: Нормативні документи / О.А. Кривенко (ред.) О.М. Роїна (упоряд.). - К.: КНТ, 2004. - 440 с.

26. Охорона праці та безпека життєдіяльності населення у надзвичайних ситуаціях / І.В. Кочін Г.О. Черняков П.І. Сидоренко та ін. - К.: Здоров'я, 2005 - 432 с.

27. Пасічник В.Г., Акіліна О.В. Організація виробництва. Навч.-метод. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 248 с.

28. Петрович Й.М. Оптимізація використання виробничих потужностей на засадах реінжинірингу // Вісник Хмельницького національного університету. Серія: “Економічні науки”: В 4 т. - Хмельницьк, 2007. - Т. 1. - С. 113-118.

29. Петрович Й.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва: Підручник. - Львів: "Магнолія 2006", 2008. - 400 с.

30. Пістун І. Охорона праці: Практикум / І. Пістун, Ю. Кіт, А. Березовецький. - Суми: Університетська книга, 2000. - 205 с.

31. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 245 с.

32. Примак Т.О. Економіка підприємства. - К.: Вінар, 2002. - 176 с.

33. Протопопова В.О., Полошський А.Н. Економіка підприємства. - К.: ЦУЛ, 2003. - 220 с.

34. Рекомендації щодо побудови системи управління охороною праці на виробництві. Затв. наказом МНС України №398 від 27.06.2006 р.

35. Рижиков В.С., Панков В.А., Ровенська В.В. та ін. Економіка підприємства. - К.: Видавничий Дім „Слово”, 2004. - 272 с.

36. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навч. посіб. - К.: «Каравела», 2003. - 101-104 с.

37. Савчук О.М. Конспект лекцій з дисципліни “Основи охорони праці”: у 2-х ч. - Запоріжжя: Просвіта. 2001. - 96 с.

38. Ткаченко В.А. Економіка підприємства. - К.: ЦУЛ, 2003. - 288 с.

39. Швиданенко Г.О., Олексюк О.І. Сучасна технологія діагностики фінансово-економічної діяльності підприємства. - К.: КНЕУ, 2002. - 192 с.

40. Ярошевська В.М. Охорона праці в галузі: Навчальний посібник/ В.М. Ярошевська, В.Й. Чабан; М-во науки і освіти України, Український держ. ун-т водного господарства та природокористування. - К.: ВД "Професіонал, 2004. - 286 с.

41. Про об'єкти підвищеної небезпеки: Закон України станом на 18.11.2012 р. [Електронний ресурс]

42. Про охорону праці: Закон України станом на 18.11.2012 р. [Електронний ресурс]

43. Про правові засади цивільного захисту: Закон України станом на 19.11.2012 р. [Електронний ресурс]

44. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України про правовий режим надзвичайного стану.станом на від 19.11.2012 р. [Електронний ресурс]

45. Про Цивільну оборону України : Закон України станом на 20.06.2007 р. [Електронний ресурс]. Закон України про цивільну оборону України.

Размещено на Allbest.ru