Управління прибутком та рентабельністю підприємства

Характеристика спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез": фінансово-господарська діяльність; аналіз доходів і витрат; особливості здійснення політики управління прибутком, оптимізація рішень на етапі його формування та розподілу.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 18.03.2012
Размер файла 2,9 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Відповідно, можна виділити такі питання, розв'язання яких має забезпечити оптимальний розподіл прибутку підприємства:

• забезпечення погашення податкових зобов'язань суб'єкта господарювання (сплата податку на прибуток підприємств);

• обслуговування залученого у попередніх періодах власного капіталу суб'єкта господарювання;

• формування фондів-коштів та резервів для використання у наступних періодах.

Одним із найбільш важливих етапів в управлінні прибутку є податкове планування. Дане планування використовується для формування, організації та інформаційно-методологічного забезпечення контролю за витратами підприємства на сплату податків та інших обов'язкових платежів до державного та місцевого бюджетів, інших централізованих цільових фондів.

У рамках управління прибутком підприємства податкове планування передбачає контроль за формуванням та виконанням податкових зобов'язань з податку на прибуток, що може здійснюватися за такими ключовими напрямами:

а) визначення доходів підприємства та їх віднесення до складу валових доходів;

б) визначення витрат підприємства та їх віднесення до складу валових витрат;

в) формування амортизаційних відрахувань відповідно до податкового законодавства;

г) моніторинг податкових пільг з податку на прибуток;

д) своєчасність подання податкових декларацій та сплата податку на прибуток.

Так, для потреб податкового планування зобов'язань з податку на прибуток підприємства доцільно використовувати, зокрема, такі методи:

• зниження бази оподаткування з метою скорочення абсолютної величини податкових зобов'язань з податку на прибуток:

- зменшення грошових потоків, що входять до складу валових доходів підприємств і, відповідно, збільшують об'єкт оподаткування;

- збільшення грошових потоків, що включаються до складу валових витрат підприємства і, відповідно, зменшують об'єкт оподаткування;

- використання податкових пільг;

• оптимізація перерозподілу податкових зобов'язань з податку на прибуток у часі:

1) максимальне скорочення у часі розриву між визнанням виручки, податкових зобов'язань та реальним надходженням на підприємство грошових коштів;

2) максимальне наближення дати визнання господарських операцій, що призводять до зменшення об'єкта оподаткування і, відповідно, абсолютної величини податкових зобов'язань суб'єкта господарювання;

• використання у діяльності підприємства чи його окремих підрозділів законодавчо затверджених альтернативних режимів оподаткування;

• переміщення окремих виробництв, структурних підрозділів або ж дочірніх компаній до вільних економічних зон з метою використання можливих переваг для оптимізації абсолютної величини та структури податкових зобов'язань суб'єкта господарювання;

• використання легальних механізмів офшорних зон з метою законного уникнення оподаткування тих чи інших доходів суб'єкта господарювання та ін. [63].

Підприємство в умовах оподаткування прибутку зацікавлене в тому, щоб його прибуток, визначений з метою оподаткування, був якомога меншим. Тому в процесі аналізу виявляються причини, які призвели до штучного завищення валових доходів і заниження валових витрат і, отже, зростання оподатковуваного прибутку та податку на прибуток. Серед причин, які призводять до цього, слід насамперед врахувати такі обставини:

- якщо підприємство за звітний період допускає приріст балансових залишків покупних матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві, у залишках готової продукції, витрати коштів на суму цього приросту не вважаються валовими витратами, і це спричиняє до збільшення прибутку як об'єкта оподаткування;

- якщо підприємство, відвантаживши продукцію покупцеві і не отримавши платежу за неї, не виконує встановлені законом процедури з приводом передачі до судово-господарських органів позовних заяв щодо стягнення боргу або визнання боржника банкрутом, сума відвантаженого товару (наданих послуг) вважається валовим доходом і оподатковується податком на прибуток;

- якщо підприємство витрачає кошти на потреби, не пов'язані з веденням його господарської діяльності, то ці витрати не включаються до складу валових витрат, що призводить до зростання податку на прибуток;

- при реалізації (продажу) товарів пов'язаним особам за цінами, нижчими від звичайних цін на такі товари, валовий дохід обчислюється, виходячи із звичайних цін, тобто податок на прибуток зростає. Аналогічно, якщо підприємство має витрати на закупівлю товарів (робіт, послуг) у пов'язаних осіб за цінами, вищими за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), до валових витрат включаються такі витрати за звичайними цінами, що також збільшує податок на прибуток [25].

Господарюючий суб'єкт самостійно визначає напрямок використання тієї частини прибутку, яка залишилася в його розпорядженні. При цьому порядок розподілення і використання прибутку на підприємстві фіксується в його статуті та визначається положенням, розробленим відповідними економічними службами підприємства і затвердженим його керівництвом.

Згідно із статутом підприємства можуть використовувати прибуток, який залишився в їх розпорядженні, на:

• поповнення статутного капіталу;

• утворення та поповнення резервного капіталу;

• виплату дивідендів;

• формування нерозподіленого прибутку;

• створення та поповнення інших фондів, передбачених статутними

документами підприємства [39].

Відрахування на формування фондів підприємство здійснює лише у тому випадку, якщо їх створення передбачено установчими документами.

Прибуток, спрямований на поповнення статутного капіталу, може використовуватися на збільшення майна підприємства за рахунок фінансування об'єктів виробничого та невиробничого призначення, що вводяться в експлуатацію, придбання техніки, обладнання та інших основних засобів, фінансування приросту оборотних активів та ін. [60].

Резервний капітал, що формується суб'єктами господарювання, являє собою одну з форм створення фонду, цільовим призначенням якого є покриття потенційних збитків від фінансово-господарської діяльності підприємства, викликаних дією об'єктивних факторів, величину та час настання яких важко визначити на поточний момент.

Відповідно до чинного законодавства України, формування резервного капіталу є обов'язковим для всіх видів господарських товариств. При цьому джерелом його створення визначено чистий прибуток суб'єкта господарювання, отриманий у результаті здійснення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Порядок створення та використання резервного капіталу належить до безпосередньої компетенції суб'єкта господарювання (визначається в його статутних документах), хоча певні обмеження визначаються положеннями законодавчих актів, зокрема, Законом України «Про господарські товариства». Так, розмір резервного капіталу господарського товариства повинен складати не менше 25 % статутного капіталу і має формуватися за рахунок щорічних відрахувань від чистого прибутку підприємства у розмірі не менше 5 % його абсолютної величини. При цьому, резервний капітал суб'єкта господарювання має виключно цільовий характер, що дає змогу використовувати його для покриття непокритих збитків від господарської діяльності у попередні періоди; покриття фінансових та грошових зобов'язань перед кредиторами підприємства при його ліквідації; формування фонду дивідендних виплат за корпоративними правами власної емісії; а також інші цілі, визначені статутними документами та нормативно правовими актами [63].

При спрямуванні прибутку на розвиток виробництва за рахунок нього фінансуються витрати на технічне переозброєння виробництва, освоєння нових технологій. Здійснення природоохоронних заходів, нове будівництво виробничих потужностей, удосконалення технологій і організацію виробництва, фінансується поповнення власних обігових активів, здійснюються внески на створення статутних капіталів інших підприємств і на утримання союзів, концернів, асоціацій, до складу яких входить підприємство, погашаються довгострокові кредити, взяті на виробничий розвиток, і відсотки по них тощо.

При спрямуванні прибутку на соціальний розвиток фінансуються такі витрати: на будівництво житла і об'єктів культурно-побутового обслуговування; на утримання будівель і споруд, призначених для культурно-освітньої і фізкультурно-оздоровчої роботи серед робітників підприємства; на утримання дитячих шкільних установ, таборів відпочинку для дітей, які знаходяться на балансі підприємства; для надання допомоги школам, притулкам для старих і інвалідів; на відшкодування збитків житлово-комунального господарства, яке знаходиться на балансі підприємства; на придбання путівок до будинків відпочинку і санаторії робітникам; на проведення культурно-масових і оздоровчих заходів серед робітників підприємства тощо.

За рахунок коштів, відрахованих від прибутку на матеріальне заохочення, виплачують винагороду робітникам за підсумками роботи за рік, а також проводять одноразове заохочення працівників за якісне та своєчасне виконання особливо важливих виробничих завдань (робіт), надають матеріальну допомогу робітникам і службовцям, оплачують додаткові відпустки, виплачують допомогу робітникам. Що виходять на пенсію, і надбавки до пенсій працюючим пенсіонерам, виплачують дивіденди по акціях і вкладах членів трудового колективу в майно підприємства, оплачують зменшення тривалості робочого часу для окремих категорій робітників тощо [60].

Управління використанням прибутку також включає формування дивідендної політики. Термін «дивідендна політика» пов'язаний з розподілом прибутку в акціонерних товариствах. Однак розглянуті принципи і методи розподілу прибутку можуть бути застосовані не тільки до акціонерних товариств, але і до підприємств будь-якої іншої організаційно-правової форми діяльності (у цьому випадку змінюватись буде тільки термінологія - замість термінів «акція « та «дивіденд» будуть використовуватися терміни «пай», «внесок» і «прибуток на внесок»); механізм же розподілу прибутку залишиться таким самим. Розподіл прибутку в акціонерному товаристві представляє собою найбільш складний його варіант. Дивідендна політика підприємства як ключова детермінанта використання прибутку підприємства являє собою керовану діяльність підприємства, спрямовану на забезпечення формування доходу власників його корпоративних прав [63].

Дивідендна політика відіграє велику роль у реалізації фінансової стратегії підприємства. Вона впливає на рівень добробуту інвесторів (вкладників капіталу) у поточному періоді; визначає розміри формування власних фінансових ресурсів, а відповідно і темпи виробничого розвитку підприємства на основі самофінансування; впливає на фінансову стійкість підприємства, на вартість використовуваного капіталу і ринкову вартість підприємства (акцій).

В той же час формування дивідендної політики представляє собою одну з найбільш складних задач фінансового менеджменту. Вона покликана відбивати вимоги фінансової стратегії по підвищенню ринкової вартості підприємства, інвестиційної політики, політики формування власних фінансових ресурсів і деяких інших аспектів фінансової діяльності. Крім того, в процесі формування дивідендної політики підприємствам необхідно враховувати дві прямо протилежні економічні мотивації інвесторів (акціонерів, вкладників) - одержання високих поточних доходів або значне збільшення їх доходів у перспективному періоді [25].

На дивідендну політику впливає низка факторів. Найголовнішими з них є:

• різноманітні кредитні та фінансові обмеження;

• диференційні податкові ставки на дивіденди і доходи з приросту капіталу;

• сприятливі форми інвестування у певні періоди;

• бажання акціонерів отримувати доходи в поточному періоді, а не в майбутньому (або навпаки)

• інші фактори.

У сумі ці та інші фактори визначають оптимальну дивідендну політику, тобто таку дивідендну політику, яка максимізує ціну акцій підприємства. Знаходження цього оптимуму є винятково важливим завданням. Але слід відмітити, що неможливо створити ідеальну модель дивідендної політики. Однак можна виділити основні моменти, які враховують при виробленні такої політики.

Під час прийняття рішень щодо дивідендної політики керівництво підприємства повинно враховувати:

• заборгованість за раніше випущені облігації;

• виплату дивідендів по привілейованих акціях, тому що вона здійснюється до виплати по звичайних акціях;

• достатність грошових коштів підприємства для виплати дивідендів;

• норми податкового законодавства тощо [14].

Таким чином, дивідендна політика підприємства формується як сукупність цілей та завдань у сфері участі власників у прибутках підприємства, передбачає обґрунтування управлінських фінансових рішень щодо таких питань:

- розмір дивідендів на одну акцію;

- відношення обсягу розподілу прибутку поточного року до його тезаврації;

- розмір грошових виплат;

- регулярність чи дискретність виплати дивідендів;

- частота виплати дивідендів;

- форма оприлюднення обраної дивідендної політики. Характеристика дивідендів з позицій акціонерів та підприємства

наведена в додатку З.

За рахунок прибутку, який направляється на інші цілі, покриваються суми штрафів і пені, які сплачуються підприємствами за порушення нормативних актів про охорону праці, навколишнього середовища, за порушення податкового законодавства по платежах до бюджету, позабюджетних і державних цільових фондів, проценти за прострочені кредити тощо.

Формування нерозподіленого прибутку підприємства являє собою фінансовий механізм формування капітального резерву, що не має цільового призначення. Типовими напрямами фінансування витрат фінансово- господарської діяльності підприємства за рахунок прибутку можуть вважатися:

• фінансування інвестиційних проектів (придбання основних засобів, нематеріальних активів, вкладення в цінні папери, придбання контролю над іншими підприємствами);

• покриття потреби в операційному капіталі;

• покриття непокритого збитку минулих періодів;

• збільшення статутного капіталу;

• додаткові внески до резервного капіталу;

• викуп акцій (інших корпоративних прав) власної емісії;

• виплата заохочення менеджерам;

• резервування під грошові дивідендні виплати наступних періодів;

• гарантування виплати дивідендів за привілейованими акціями;

• тощо [28].

Отже підсумовуючи вищевикладений матеріал даного підрозділу хотілося б відзначити, що політика управління розподілу та використання прибутку підприємства є досить відповідальний процес в діяльності підприємства, оскільки від його результату залежить не тільки розвиток підприємства, а і матеріальне забезпечення працівників. Тому при прийнятті рішень про розподіл чистого прибутку, фінансовими менеджерами підприємства повинно бути знайдено оптимальне співвідношення у спрямуванні додаткових фінансових ресурсів на цілі виробничо-технічного розвитку, соціального розвитку, матеріального заохочення працівників та інші цілі.

Підсумовуючи наше дослідження, зазначимо, що ключовою категорією, яка лежить в основі економічного розвитку, є прибуток. Цілісність економічної системи, яка об'єднує всі підсистеми в одне ціле, тримається завдяки її цілеспрямованості на отримання прибутку. І саме завдяки цьому орієнтиру ринкова система не розпадається, як це трапилося з радянською економікою, де прибуток був штучною категорією без реального ринкового змісту. Прибуток виникає лише в нерівноважних умовах, іншими словами, він є потенціалом нерівноваги, а це в свою чергу стимулює підприємницьку активність. Вищенаведені думки різних науковців щодо трактування категорії прибуток дають підстави нам характеризувати його як на мікрорівні, де він виступає як найважливіший оціночний показник діяльності підприємства, джерело матеріального добробуту підприємства і його працівників, так і на макрорівні, де він виступає одним з головних чинників, що впливають на величину макропоказників економічного та соціального розвитку, зокрема валового внутрішнього продукту держави, обсягу доходів і видатків бюджету, рівень споживання та нагромадження у суспільстві. Отже, прибуток це економічна база функціонування не тільки суб'єкта господарювання, а й усієї економічної системи держави, завдяки чому він сприяє зростанню добробуту всіх членів суспільства.

Управління формуванням прибутку включає два основні напрями - управління доходами та управління витратами, балансування яких у результаті і визначає формування абсолютної величини прибутку суб'єкта господарювання. Слід відмітити, що дохід це не просто виручені кошти від реалізації продукції, а первісна грошова маса, величина якої визначає рівень прибутковості підприємства. Розмір доходу залежить від впливу ряду факторів, як постійно діючого характеру, так і дискретного. Тому завдання фінансових менеджерів підприємства якраз і полягає в найбільш повному дослідженні різного роду чинників впливу на величину доходу, з метою адаптації підприємства під умови агресивного ринкового середовища, що дозволить максимізувати виручку від реалізації. Але дохід це лише одна сторона впливу на прибуток; існує й інша сторона - витрати, управління якими є не менш важливою складовою на шляху до головної цілі. Підприємства - максимізація прибутку.

Особливо слід відмітити важливість процесу управління витратам, оскільки рівень та абсолютна величина витрат суб'єкта господарювання безпосередньо впливає на формування його прибутку як результату фінансово господарської діяльності. Управління витратами полягає у контролі за процесом формування та розподілу витрат підприємства в результаті здійснення фінансово господарської діяльності. Відповідно, управління витратами підприємства спрямоване на обґрунтування рівня витрат підприємства та їх фінансового забезпечення. Тому вміння фінансових менеджерів контролювати процес формування й розподілу витрат завжди призводить до їх мінімізації, що є прямим шляхом до збільшення прибутку.

Розподіл та використання прибутку підприємства це не просто витрачання коштів, а це є досить відповідальний процес в діяльності підприємства, оскільки від його результату залежить не тільки розвиток підприємства, а і матеріальне забезпечення працівників. Тому при прийнятті рішень про розподіл чистого прибутку, фінансовими менеджерами підприємства повинно бути знайдено оптимальне співвідношення у спрямуванні додаткових фінансових ресурсів на цілі виробничо-технічного розвитку, соціального розвитку, матеріального заохочення працівників та інші цілі.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ПОЛІТИКИ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ В ТОВ СУБП «УКРТЕХНОСИНТЕЗ»

2.1 Загальна характеристика спільно українсько-білоруського підприємства у формі ТОВ

Спільне українсько-білоруське підприємство «Укртехносинтез» працює на ринку з вересня 1994 року, тобто майже 13 років і входить до складу Концерну «Укрросметал» - лідера в галузі компресоробудування не тільки в Україні але і на теренах пострадянського простору. ТОВ СУБП «Укртехносинтез» являється активним учасником ринкових відносин, виступаючи координатором виробничих і маркетингових процесів промислових підприємств концерну «Укрросметал». Підприємство виконує важливу роль в просуванні торгової марки концерну, і уже більше десяти років виступає гарантом стабільного і взаємовигідного ділового партнерства. Забезпечуючи інноваційну та інжинірингову діяльність концерну, підприємство формує перспективний план розвитку нових видів його продукції з урахуванням виникаючого попиту на ринку і конкретних потреб замовників. За рахунок цього забезпечується повний цикл «заявка - розробка - виготовлення - випробування - реалізація - експлуатація». «Укртехносинтез» є лідером по матеріально-технічному забезпеченню промислових підприємств країн СНГ.

За галузевою приналежністю підприємство відноситься до галузі «торгівля», а за видом діяльності підприємства - «гуртова торгівля недержавних організацій».

СУБП «Укртехносинтез» має дочірнє підприємство - ДП «Укрросбуд» в місті Києві.

Організаційна структура підприємства складається з: - головної контори;

- торговельного центру «Універмаг Київ»;

- виставкового центру концерну «Укрросметал»;

- виробничо-складської бази;

- представництв по промисловим центрам України, Росії, Білорусії та Казахстану. Схема організаційно-функціональної структури наведена в додатку И.

До структурних підрозділів підприємства відносять:

• адміністративно-управлінський персонал(10 чол.);

• бухгалтерія (13 чол.);

• фінансово-аналітичний відділ (4 чол.);

• юридичний відділ (3 чол.);

• відділ реклами та виставкової діяльності (6 чол.);

• комерційні відділи (64 чол.);

• інші службовці (29 чол.);

• торгівельний відділ (8 чол.);

• виробничий відділ (18 чол.);

• торгівельний центр «Універмаг Київ» (62 чол.);

• відділ транспортного забезпечення (8 чол.);

• служба охорони (48 чол.).

Майже 80% службовців мають вищу освіту та достатній рівень кваліфікації і досвіду роботи за спеціальністю. Підприємство на 100% забезпечено кадрами, а середня заробітна плата штатного працівника за грудень 2006 року склала 1380 грн.

ТОВ СУБП «Укртехносинтез» спеціалізується на поставках продукції по наступним товарним позиціям:

- компресорне обладнання і запасні частини;

- вузли і деталі до парових турбін;

- електроапаратура;

- насосне обладнання;

- запірна арматура;

- запасні частини до енергогенеруючих підприємств;

- металевий прокат;

- будівельні матеріали;

- товари повсякденного попиту;

- інша продукція.

За 13 років роботи встановлені тісні партнерські відносини більше ніж з 2500 промислових підприємств. Географія розміщення підприємств- партнерів налічує такі країни , як, власне:

• СНГ: Україна, Росія, Білорусь, Казахстан, Узбекистан;

• Країни Балтії;

• США;

• Європа: Австрія, Бельгія, Болгарія, Угорщина, Німеччина, Данія, Італія, Нідерланди, Польща, Сербія, Фінляндія;

• Азія: Бангладеш, В'єтнам, Індія, Йорданія, Іран, Китай, Корея, Пакистан, Сирія, Туреччина;

• Японія;

• Інші.

Підприємство має постійні представництва в таких країнах:

- Росія;

- Білорусія;

- Казахстан;

- Польща.

ТОВ СУБП «Укртехносинтез» встановило постійні партнерські відносини з відомими промисловими підприємствами різних галузей економіки України:

- металургійними комбінатами: ММК «Азовсталь», «Криворіжсталь», Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча, Дніпропетровський металургійний комбінат, ДМЗ ім. Петровського, ВАТ «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь», ВАТ «Донецький металургійний завод», Запорізький феросплавний завод, НТЗ грн. К. Лібкхтнехта та грн.;

- виробниками промислової продукції: ВАТ «Донецькгормаш», ВАТ «Насосенергомаш», СМПО грн. Фрунзе, ХТЗ, тощо;

- гірничо-збагачувальними комбінатами: Полтавський ГКЗ, Південний ГКЗ, Північний ГКЗ, Інгулецький ГКЗ, Докучаєвський ДФДК;

- вуглевидобувними підприємствами: ГХК «Краснодонвугілля», ДП ГХК «Октябрьвугілля», ГХК Донбасантрацит, Ш/У «Луганське», «Ровенькиантрацит»;

- шахтами: Краснолиманська, Засядька;

- держлісгоспами різних регіонів України;

- виробниками кабельно-провідникової та електротехнічної продукції: ВАТ «Південкабель», ВАТ «Донбаскабель», ПЕМЗ ім. К. Маркса, ТОВ «Юженергомаш»;

- виробниками будівельних матеріалів: ЗАТ «Харківський плитковий завод», ВАТ «Мамалигівський гіпсовий завод»;

- енергогенеруючими підприємствами: «Центренерго», «Східенерго», «Північні енергосистеми», «Південно-західні енергосистеми»;

- залізницями: Південною, Південно-західною, Придніпровською, Львівською;

- іншими флагманами української промисловості: ВАТ «Концерн Стирол», «Інтерконтакт» та інші.

Взаємовідносини з партнерами мають постійний характер і спрямовані на безперебійне забезпечення промислових підприємств необхідним устаткуванням, сировиною, матеріалами.

Місце підприємства на ринку можна охарактеризувати як координація виробничих процесів розрізнених підприємств при гарантованому забезпеченні стабільності ділових стосунків між партнерами, комплексний професійний підхід до таких аспектів господарчої діяльності, як промисловий маркетинг, економічне планування, юридичне забезпечення.

Підрозділи підприємства здійснюють торгово-закупівельну та торгово- посередницьку діяльність вищеназваних видів продукції у всіх регіонах

України, де має своїх представників.

СУБП «Укртехносинтез» реалізує в основному продукцію виробництва підприємств Концерну «Укрросметал»:

• гвинтові стаціонарні компресори виробництва ВАТ «ВНДІкомпресормаш» - 18,2% у загальному обсязі реалізації, або 32,1 % у реалізації готової продукції виробництва підприємств концерну;

• установки компресні гвинтові шахтні виробництва ВАТ «ВНДІкомпресормаш» - 4% у загальному обсязі реалізації, або 8,4% у реалізації готової продукції виробництва підприємств концерну;

• поршньові компресорні установки виробництва ВАТ «ВНДІкомпресормаш» - 14% у загальному обсязі реалізації, або 28% у реалізації готової продукції виробництва підприємств концерну;

• поршньові стаціонарні компресори - 12,5% у загальному обсязі реалізації, або 23% у реалізації готової продукції виробництва підприємств концерну;

• запчастини до парових турбін виробництва ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод» - 8,2% у загальному обсязі реалізації, або 17,9% у реалізації готової продукції виробництва підприємств концерну.

СУБП «Укртехносинтез» закуповує комплектуючі і матеріали для підприємств концерну з долею 46,5% від їх загальної закупівлі.

Одним із найменш ризикових видів бізнесу підприємства є передача в оренду торгівельних приміщень ТЦ «Універмаг Київ», а частка даного бізнесу складає 5,7% у структурі доходу підприємства.

Слід зазначити, що майже всі марки гвинтових компресорів комплектуються гвинтовими блоками GHH-RAND (Німеччина) - найбільшого їх виробника в Європі, системою охолодження «Бшше§і» (Італія), та електродвигунами «ВЕМЗ» (Росія), що у сукупності забезпечує гарантійний термін 40000 годин роботи.

Слід зазначити, що ВАТ «ВНДІКомпресормаш», ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод» та ВАТ «Глухівський завод «Електропанель» мають сертифікати системи управління якістю продукції ISO 9001:2000р.

Що стосується реалізації готової продукції, то слід відмітити, що близько 57,2% припадає на експорт - в основному в Російську федерацію, а 42,8% реалізується по Україні. Якщо реалізація по Україні здійснюється комерційними відділами та представництва підприємства, то реалізація за межами країни в основному здійснюється через СП «Орелкомпресормаш», що входить до складу Концерну «Укрросметал», та дилерів: ТОВ «Компресормаш» (м. Бєлгород), ТОВ Тембо (м. Бєлгород), ЗАТ «Старкрафт» (м. Москва), «Строй спецмашина» (м. Москва).

Для організації безперебійного процесу продажу СУБП «Укртехносинтез», окрім основного складу у Сумах, орендує складські приміщення у Харкові, Луганську, Донецьку, Львові, Запоріжжі, Полтаві.

Також при підтримці автотранспортного підприємства ТОВ АТП «Укрространс» організовує оперативну доставку продукції підприємствам замовникам. Слід зазначити, що в розпорядженні даного транспортного підприємства є автомобілі грузопідйомністю від 1,5 до 20 тон. Для миттєвого реагування на потреби замовників усі представництва мають у своєму розпорядженні легкові автомобілі та офіси.

Бухгалтерський облік ведеться відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік i фінансову звітність в Україні», з використанням Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань i інших господарських операцій з врахуванням П(с)БУ. Організація i методологія бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Укртехносинтез» здійснюється відповідно до законодавства України про підприємницьку діяльність, Закону України «Про бухгалтерський облік i фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року та інших нормативно правових актів. Первинні документи складаються на типових формах, затверджених Міністерством статистики України. Відображення в первинних документах господарських операцій провадиться згідно Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року та Положень бухгалтерського обліку, прийнятими та затвердженими Міністерством фінансів України.

Господарська та фінансова діяльність товариства проводиться у відповідності з вимогами чинного законодавства України та обраної облікової політики. Звітність складена на основі дійсних даних бухгалтерського обліку і відображає реальне фінансове становище ТОВ «Укртехносинтез».

В процесі функціонування підприємства і величина активів і їх структура зазнають постійних змін. Найбільш загальне уявлення про якісні зміни в структурі коштів та їх джерел, а також динаміку цих змін можна одержати за допомогою аналізу динаміки валюти балансу.

Бухгалтерський баланс виступає інформаційним джерелом для оцінки фінансового стану підприємства. Загальний підсумок балансу носить назву валюти балансу і відображає орієнтовану суму коштів, яка знаходиться в розпорядженні підприємства. Оцінка зміни валюти балансу за період, що аналізується проводиться шляхом порівняння підсумків валюти балансу на кінець і початок періоду в абсолютному вимірі. При цьому зменшення валюти балансу за звітний період свідчить про скорочення підприємством господарської діяльності, що в кінцевому результаті призводить до його неплатоспроможності. Узагальнююча оцінка показників динаміки валюти балансу відображається такими показниками: коефіцієнт зростання валюти балансу і коефіцієнт зростання доходу (виручки) від реалізації продукції (див. табл. 2.1).

Характеризуючи дані показники, перш за все слід відмітити, що валюта балансу протягом аналізованого періоду зросла на 188977,1 тис. грн., хоча в 2004 році порівнюючи з попереднім простежувалося незначне зниження даного показника. Протягом 2003-2005 років відбувалися незначні зрушення абсолютної суми валюти балансу. А от протягом 2006 року даний показник зріс майже на 26%, що було викликано в зв'язку з стрімким зростанням виробничих запасів, готової продукції, векселів одержаних, поточних фінансових інвестицій в активі балансу, та кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги; поточних зобов'язання за розрахунками з одержаних авансів, інших поточних зобов'язань в пасиві балансу.

Таблиця 2.1

Аналіз динаміки валюти балансу та виручки від реалізації продукції ТОВ СУБП «Укртехносинтез» за 2004-2006 рр.

Показники

Роки

2004

2005

2006

Валюта балансу, тис. грн.

705741

710919,9

894718,1

Виручка від реалізації, тис. грн.

782756

551389

516811,6

Абсолютне відхилення валюти балансу від попереднього року, тис. грн.

-1961

5178,9

183798,2

Коефіцієнт зростання валюти балансу

0,997

1,007

1,259

Абсолютне відхилення виручки від реалізації від попереднього року, тис. грн.

403031

-231367

-34577,4

Коефіцієнт зростання виручки від реалізації

2,061

-0,704

-0,937

Виручка від реалізації протягом аналізованого періоду знизилася з 782756 тис. грн. в базовому році до 516811,6 тис. грн. в звітному, що було спричинено загостренням конкуренції на міжнародному ринку, що є не досить сприятливою тенденцією для розвитку підприємства.

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від доцільності та правильності вкладення фінансових ресурсів у активи. У процесі функціонування підприємства величина активів і їх структура постійно змінюється. При цьому може суттєво змінюватись і структура капіталу підприємства. Зведеним джерелом для огляду названих змін виступає власне агрегований (ущільнений, аналітичний) баланс підприємства, в якому однорідні статті об'єднуються в певні групи. При цьому число статей балансу може скорочуватись, що підвищує його наочність та ступінь порівнянності з балансами інших підприємств. Найбільш поширеним методом складання агрегованого балансу є об'єднання статей в межах розділу. Метою складання даного балансу є визначення періодів в які підприємство мало фінансові проблеми, а також визначення факторів, які їх спричинили.

Тож розглянемо які зміни відбулися в балансі ТОВ СУБП «Укртехносинтез» на основі даних таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Агрегований баланс ТОВ СУБП «Укртехносинтез» за 2002-2004 роки

Актив

Роки

Відхилення

2004

2005

2006

+/-

%

I. Необоротні активи

178999

181132,8

185463,3

6464,3

3,61

II. Оборотні активи

450282

509839,1

701781,3

251499,3

55,85

III. Витрати майбутніх періодів

76460

19948

7473,5

-68986,5

-90,23

Баланс

705741

710919,9

894718,1

188977,1

26,78

Пасив

I. Власний капітал

186839

135514,8

147247,5

-39591,5

-21,19

II. Забезпечення наступних витрат і платежів

-

-

-

-

-

III. Довгострокові зобов'язання

330

-

-

-330

-100,00

IV. Поточні зобов'язання

518572

575405,1

747470,6

228898,6

44,14

V. Доходи майбутніх періодів

-

-

-

-

-

Баланс

705741

710919,9

894718,1

188977,1

26,78

За аналізований період відбулися деякі зміни у структурі майна та капіталу підприємства.

Говорячи про підприємство в цілому, можна зазначити, що вартість його зросла з 705741 тис. грн. у 2004 році до 894718,1 тис. грн. у 2006 році або на 115 280 тис. грн..

Склад та структура активів підприємства, дещо змінилися. Необоротні активи за період дослідження зросли лише на 3,61% і становили в звітному році 185463,3 тис. грн. А от величина оборотних активів помітно змінилася. Ще в 2004 році сума оборотних активів складала 450282 тис. грн., а вже через рік в 2006 вона збільшилася до 701781,3 тис. грн., що у відносному відхиленні становило 55,85%.

Якщо співвідношення оборотних активів до необоротних в 2004 році було на рівні 2,52, то вже в 2006 році воно зросло до значення 3,78, що свідчить про зростання мобільності балансу підприємства.

Варто відмітити стрімке зменшення показника витрат майбутніх періодів, який в базовому році мав значення на рівні 76460 тис. грн., а вже в 2006 році - лише 7473,5 тис. грн.. Дане скорочення становило більше 90% за аналізований період.

Також необхідно зазначити, що в структурі капіталу підприємства протягом 2004-2006 років відбулися певні зміни.

Зокрема розмір власного капіталу зменшився за аналізований період з 186839 тис. грн. до 147247,5 тис. грн., що у відносному значенні становило 21,19%.

Більш значні зміни відбулися з поточними зобов'язаннями, які в 2004 році становили 518572 тис. грн., а вже через рік даний показник склав на 44,14% більше, а саме - 747470,6 тис. грн.

Довгострокові зобов'язання спостерігалися в балансі підприємства лише в базовому 2004 році, при цьому сума їх становила лише 330 тис. грн.

А от сума по статтях «забезпечення наступних витрат і платежів» та «доходи майбутніх періодів» взагалі була відсутня.

Якщо взяти до уваги базовий 2004 рік, то співвідношення зобов'язань до власного капіталу склало 2,8, тоді як в звітній рік дане співставлення зросло величини в 5,1, що вказує на перевищення короткострокових зобов'язань над власним капіталом більше ніж у 5 разів.

Таким чином, в ТОВ СУБП «Укртехносинтез» склалася неоднозначна ситуація, а саме - стрімко зростали його зобов'язання, при спаді й так незначному розмірі власного капіталу, необоротні активи майже не змінилися, тоді як оборотні стрімко збільшилися.

Зазвичай довгострокові зобов'язання спрямовуються на необоротні активи, а короткострокові зобов'язання на оборотні активи. Власний же капітал виступає гарантом стабільності діяльності підприємства. В ситуації з досліджуваним підприємством відмітити невідповідність в тому, що сума необоротних активів зросла майже на 6,5 млн. грн., тоді як довгострокові зобов'язання взагалі були відсутні. Ця ситуація вказує на те, що необоротні активи фінансуються з короткострокових джерел, що не є аж ніяк оптимальним варіантом.

Підбиваючи підсумок аналізу агрегованого балансу, необхідним є вказати, що в ТОВ СУБП «Укртехносинтез» склався такий стан справ, коли підприємство майже повністю працює на залучених коштах, а власний капітал, який мав би стати гарантом стабільності діяльності підприємства, має тенденцію до зниження. Але незважаючи на ряд негативних факторів підприємству вдається не тільки одержувати значний прибуток, а й піддержувати свою марку лідера в галузі компресоробудування. Це засвідчує той факт, що і на залучених коштах, при високому рівні менеджменту можна успішно працювати.

Підсумовуючи матеріал даного підрозділу, слід відмітити те, що ТОВ СУБП «Укртехносинтез» є без перебільшення ядром концерну «Укрросметал» - лідера в галузі компресоробудування в Україні. Місце підприємства на ринку можна охарактеризувати як координація виробничих процесів розрізнених підприємств при гарантованому забезпеченні стабільності ділових стосунків між партнерами, комплексний професійний підхід до таких аспектів господарчої діяльності, як промисловий маркетинг, економічне планування, юридичне забезпечення.

Підрозділи підприємства здійснюють торгово-закупівельну та торгово- посередницьку діяльність вищеназваних видів продукції у всіх регіонах України, де має своїх представників.

СУБП «Укртехносинтез» реалізує в основному продукцію виробництва підприємств Концерну «Укрросметал». За 13 років роботи встановлені тісні партнерські відносини більше ніж з 2500 промислових підприємств. Географія розміщення підприємств-партнерів розкинулася майже на весь світ.

Слід зазначити, що вартість майна підприємства за період аналізу зросла, однак виручка від реалізації продукції має обернену тенденцію. Необхідним є вказати, що в ТОВ СУБП «Укртехносинтез» склався такий стан справ, коли підприємство майже повністю працює на залучених коштах, тоді як власний капітал, який мав би стати гарантом стабільності діяльності підприємства, має тенденцію до зниження. Але незважаючи на вказані негативи підприємств вдається піддержувати свою марку лідера в галузі компресоробудування. Це засвідчує той факт, що і на залучених коштах, при високому рівні менеджменту можна успішно працювати.

2.2 Фінансово-господарська характеристика ТОВ СУБП «Укртехносинтез»

Фінансовий стан підприємства -- це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів [63].

Метою оцінки фінансового стану ТОВ СУБП «Укртехносинтез» є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва, зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Оцінка фінансового стану ТОВ СУБП «Укртехносинтез» здійснювалося на основі даних фінансової звітності підприємства за 2004, 2005 та 2006 роки. Ці дані представлена у додатках К-Ю.

Оцінка майнового стану підприємства дає змогу визначити абсолютні й відносні зміни статей балансу за визначений період, відслідкувати тенденції їхньої зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства яка була б спрямована найбільш раціонально.

Для оцінки майнового стану доцільно розраховувати наступні показники: коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності, коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття основних засобів підприємства та інші.

Аналіз майнового стану ТОВ СУБП «Укртехносинтез» наведено в таблиці 2.3. Графічне представлення динаміки показників майнового стану наведено на рис 2.1.

Основні засоби ТОВ СУБП «Укртехносинтез» мають незначний рівень фізичного та морального зносу. А саме, коефіцієнт зносу основних засобів становив 0,247 та 0,391 відповідно в базисному та звітному роках, що є великим позитивом в діяльності підприємства. Відповідно коефіцієнт придатності основних фондів знизився на 19,02% і становив у звітному році - 0,609.

Таблиця 2.3

Аналіз майнового стану ТОВ СУБП «Укртехносинтез» за 2004-2006 роки

Показник

Рік

Відхилення

Нормативне значення

2004

2005

2006

2006/2004

+/-

%

Коефіцієнт зносу основних засобів

0,247

0,342

0,391

0,144

58,30

зменшення

Коефіцієнт придатності

0,753

0,658

0,609

0,144

19,02

збільшення

Коефіцієнт оновлення основних засобів

0,609

0,040

0,086

-0,523

-85,88

збільшення

повинен бути меншим

Коефіцієнт вибуття основних засобів

0,252

0,001

0,001

-0,251

-99,60

коефіцієнта оновлення основних засобів

Коефіцієнт приросту основних засобів

0,357

0,039

0,085

-0,272

-76,19

збільшення

Коефіцієнт оновлення основних засобів стрімко зріс в 2004 році і становив 0,609. Це свідчить про те, що майже 61% первісної вартості основних засобів надійшло на підприємство саме в базовому році. В основному кошти були спрямовані на капітальне будівництво основних приміщень товариства, значне поповнення автомобільного парку, а також повна заміна комп'ютерної техніки та придбання новітнього програмного забезпечення. Коефіцієнт оновлення основних засобів протягом двох наступних років був значно нижчим і становив 0,04 та 0,086 в 2005 та 2006 роках відповідно.

Коефіцієнт вибуття був вагомим лише в 2004 році, що було напряму пов'язано з проведенням капітального будівництва та заміною значної частки автомобільного парку, комунікаційних та обчислювальних технологій. В наступні два роки значення даного коефіцієнта було досить мізерним.

Рік

2004 рік 2005рік 2006 рік

Рис. 2.1 Показники майнового стану ТОВ СУБП «Укртехносинтез» за 2004-2006 роки

Коефіцієнт зносу основних засобів S Коефіцієнт придатності Е Коефіцієнт оновлення основних засобів EE Коефіцієнт вибуття основних засобів Ш Коефіцієнт приросту основних засобів

В кожен з досліджуваних років коефіцієнт оновлення значно перевищував значення коефіцієнта вибуття, що підтверджує додатне значення коефіцієнта приросту, а це є позитивним явищем для підприємства в цілому.

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється за даними балансу та дозволяє визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання.

Показники, які характеризують ліквідність ТОВ СУБП «Укртехносинтез» представлені в табл. 2.4.

На основі розрахованих показників табл. 2.4. можна відмітити тенденцію збільшення всіх коефіцієнтів ліквідності, хоча далеко не всі з них досягли нормативного значення.

Коефіцієнт покриття, наприклад, зріс протягом досліджуваного періоду на 8,18% і становив у 2006 році 0,939. Даний показник свідчить про те, що товариство має недостатньо обігових коштів для погашення боргів протягом року, тобто підприємство має неліквідний баланс. Але враховуючи незначне відхилення даного показника від нормативу, та великі амбіції підприємства в майбутньому, можна цілком впевнено сказати, що дана фінансове явище є лише тимчасовою незручністю.

Таблиця 2.4

Аналіз ліквідності ТОВ СУБП «Укртехносинтез» за 2004-2006 роки

Показник

Значення показника

Відхилення 2006/2004

Нормативне

2004р.

2005р.

2006р.

+/-

%

значення

Коефіцієнт

0,868

0,886

0,939

0,071

8,18

> 1

покриття

Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,484

0,544

0,611

0,127

26,24

0,6 - 0,8

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,006

0,072

0,064

0,058

966,67

>0,25 збільшення

Чистий оборотний капітал, тис. грн.

-68290

-65566

-45689,3

22600,7

33,10

>0, збільшення

Коефіцієнт швидкої ліквідності за аналізований період зріс майже на 27%. В 2004 році значення даного показника становило лише 0,484, а вже в

звітному році воно збільшилось до 0,611. Слід зазначити, що лише у 2006 році коефіцієнт швидкої ліквідності відповідав нормативному значенню. Враховуючи темпи зростання даного показника, можна зробити припущення, що його значення, в наступні декілька років буде тільки зростати.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності в базовому році становив лише 0,006. В звітному році значення даного коефіцієнта зросло майже в 10 разів, але воно є досить віддаленим від нормативного значення, яке становить 0,25. Розраховане значення даного коефіцієнта свідчить про те, що підприємство не в змозі негайно ліквідувати короткострокову заборгованість, тобто підприємство має недостатню кількість найбільш ліквідних активів.

Величина показника чистого оборотного капіталу за весь досліджуваний період була від'ємною, хоча дане значення в 2006 році збільшилось на 33,1% порівняно з 2002 і становило -45689,3 тис. грн. Значення цього показника не відповідає нормативному, яке повинно бути більшим нуля, і говорить про те, що підприємство забезпечує свою життєдіяльність в значній мірі за рахунок залучених коштів.

Наступним етапом аналізу фінансового стану є аналіз фінансової стійкості підприємства, який здійснюється за даними балансу підприємства і характеризує структуру джерел фінансування фінансових ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

Показники, які характеризують фінансову стійкість ТОВ СУБП «Укртехносинтез» представлені в табл. 2.5.

На основі розрахованих показників табл. 2.5. слід зазначити, що жоден із них, за всі роки аналізу, не відповідає загально установленим нормативним значенням.

Зокрема, коефіцієнт автономії протягом 2004-2006 рр. знизився майже на 38%. В 2004 році його значення становило 0,265, а через рік потому воно зменшилося до величини в 0,165, тобто ми можемо спостерігати спадну динаміку даного показника, що є результатом залучення позикових коштів.

Коефіцієнт фінансування збільшився з величини 2,777 в базовому році, до значення 5,076 в звітному році. Дана тенденція говорить про те, що в структурі джерел фінансування все в більшій мірі переважають залучені кошти.

Таблиця 2.5

Показники фінансової стійкості підприємства ТОВ СУБП «Укртехносинтез» за 2004-2006 роки

Показник

Значення показника

Відхилення 2006/2004

Нормативне

2004р.

2005р.

2006р.

+/-

%

значення

Коефіцієнт автономії

0,265

0,191

0,165

-0,1

-37,74

> 0,5

Коефіцієнт фінансування

2,777

4,246

5,076

2,299

82,79

< 1, зменшення

Коефіцієнт фінансової стійкості

0,360

0,236

0,197

-0,163

-45,28

> 1 збільшення

Коефіцієнт забезпеченості Власними оборотними засобами

-0,152

-0,129

-0,065

0,087

57,24

> 0,1

Коефіцієнт

маневреності власного

-0,366

-0,484

-0,310

0,056

15,30

> 0, збільшення

капіталу

Коефіцієнт фінансової стійкості є оберненим, з математичної точки зору, до показника фінансування. Даний коефіцієнт в 2004 році становив 0,36, а 2006 його значення зменшилось до 0,197, тоді як нормативне значення даного показника встановлене на рівні більшому за одиницю. Значення розрахованого показника свідчить про те, що товариство має в своєму розпорядженні лише 20% стабільних джерел фінансування.

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами свідчить про наявність власних оборотних коштів, необхідних для забезпечення фінансової незалежності та стійкості підприємства. Значення даного показника для ТОВ СУБП «Укртехносинтез» за 2004-2006 рр. не відповідало нормативу (більше 0,1) і більш того було від'ємним. Хоча даний коефіцієнт мав загальну тенденцію до зростання, але його від'ємний знак свідчить про те, що підприємство працює виключно на залучених коштах.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного оборотного капіталу перебуває в обороті, тобто у тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими коштами, а яка капіталізована. Значення даного показника для ТОВ СУБП «Укртехносинтез» зросло з -0,37 в 2004 році до -0,31 в 2006, що далеко не відповідає нормативному значенню, яке встановлено на рівні більшому за одиницю, з подальшим зростанням даного показника. Від'ємна величина розрахованого коефіцієнта свідчить про те, що підприємство в структурі власного капіталу не має власних оборотних коштів, і відповідно - веде свою поточну діяльність виключно в межах залучених джерел фінансування. Але дана фінансова політика аж ніяк не заважає веденню підприємством успішної діяльності.

Наступними етапом в аналізі фінансового стану підприємства є розрахунок показників ділової активності підприємства.

Показники ділової активності ТОВ СУБП «Укртехносинтез» наведені в табл. 2.6.

На основі розрахованих показників табл. 2.6. слід відмітити, що жоден із них, за всі роки проведеного аналізу, не відповідає загально установленим нормативним значенням та тенденціям.

Зокрема, коефіцієнт обертання матеріальних запасів за період аналізу скоротився на 50% і становив у 2006 році 1,394. Це свідчить про зменшення кількості оборотів матеріальних запасів за рік. Відповідно період одного обороту матеріальних запасів за період з 2004 по 2006 рік збільшився з 129 до 259 днів. Динаміка даного показника вказує на те, що період протягом якого запаси трансформуються в грошові кошти збільшився на 130 днів, що є негативною тенденцією для підприємства.

Коефіцієнт оборотності обігових коштів за період з 2004 по 2006 р. зменшився з 1,121 до 0,697, що становило у відносному значенні 37,82%. Відповідно період одного обороту обігових коштів збільшився з 322 до 517 днів, що вказує на те, що середній період від витрачання коштів для виробництва продукції до отримання коштів за реалізовану продукцію збільшився на 195 днів, що у відносному вигляді становило 60,56%. Динаміка даного коефіцієнта є негативом в діяльності підприємства.

Показник фондовіддачі за період аналізу також значно зменшився. Його величина скоротилася на 53,77%, і мала значення в звітному році - 2,019. Все це вказує на те, що з кожним роком відбувається зниження виручки на одиницю основних виробничих фондів, що є не досить хорошим явищем на шляху розвитку підприємства.

Коефіцієнт оборотності активів скоротився з 0,924 в 2004році до 0,538 в 2006, що у відносному значенні становить майже 42%. Ця фінансова динаміка свідчить про те, що ТОВ СУБП «Укртехносинтез» з кожним роком аналізованого періоду, все менше й менше отримує чистої виручки на одиницю коштів, інвестованих в активи, що є тривожним знаком в діяльності товариства.

Коефіцієнт обертання кредиторської заборгованості в 2004 році мав значення - 1,198, тоді як в 2006 році воно знизилося до величини в 0,677.

Відповідно строк погашення кредиторської заборгованості зріс з 304 до 536 днів, що вказує на збільшення середнього періоду сплати підприємством короткострокової заборгованості на 232 дні, що є не досить хорошим явищем як для підприємства, так і для його партнерів та кредиторів.

Коефіцієнт обертання дебіторської заборгованості в 2006 році знизився до 1,501, тоді як в базовому році його значення було на 22,35% більшим. Дане значення коефіцієнта вказує на те, що виручка від реалізації лише в півтора рази перевищує середню дебіторську заборгованість. Тенденція даного показника протягом досліджуваного часу не співпадає з нормативним напрямком позитивних змін. Відповідно період погашення дебіторської заборгованості зріс з 189 до 243 днів, що свідчить про збільшення середнього періоду інкасації дебіторської заборгованості, тобто періоду її погашення на 54 дні, що є далеко не позитивом для підприємства.

Таблиця 2.6

Показники ділової активності ТОВ СУБП «Укртехносинтез» за 2004-2006 рр.

Назва показника

Значення показника

Відхилення 2006/2004

Нормативне

2004

2005

2006

+/-

%

значення

1

2

3

4

5

6

7

Коефіцієнт обертання матеріальних запасів, обороти

2,792

1,923

1,394

-1,398

-50,07

збільшення

Період одного обороту запасів, дні

129

188

259

130

100,76

зменшення

Коефіцієнт оборотності обігових коштів, обороти

1,121

0,873

0,697

-0,424

-37,82

збільшення

Період одного обороту обігових коштів, дні

322

413

517

195

60,56

зменшення

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)

4,367

2,300

2,019

-2,348

-53,77

збільшення

Коефіцієнт оборотності активів

0,924

0,651

0,538

-0,386

-41,77

збільшення

Коефіцієнт обертання кредиторської заборгованості


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.