Аналіз та ефективність використання матеріальних ресурсів у Долинському Управлінні бурових робіт за 1996-2000 рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНОТАЦІЯ

В даному дипломному проекті розглянуті основні питання аналізу та ефективності використання матеріальних ресурсів у Долинському Управлінні бурових робіт за 1996-2000 р.р.

Виявлені ресурси зниження матеріаломісткості спорудження свердловин та запропоновані заходи щодо покращення використання матеріальних ресурсів та ефективності виробництва в цілому.

ЗМІСТ

Вступ

1. Загальна характеристика підприємства

1.1 Економічна і географо-геологічна характеристика району і умов проведення робіт

1.2 Техніко-технологічна характеристика підприємства

1.3 Виробнича структура підприємства

1.4 Матеріально-технічна база підприємства та характеристика технічного рівня виробництва

2. Теоретичні та методичні основи виконання дипломного проекту

2.1 Економічний зміст матеріальних ресурсів, їх характеристика, класифікація

2.2 Вибір та обґрунтування показників для ефективності використання матеріальних ресурсів

2.3 Класифікація, відбір та методика кількісної оцінки факторів, що впливають на ефективність використання матеріальних ресурсів

2.4 Методика аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів

3. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів

3.1 Загальний аналіз основних техніко-економічних показників діяльності Долинського УБР

3.2 Аналіз загальних витрат на матеріали, паливо, енергію

3.3 Аналіз загальної та часткової матеріаломісткості спорудження свердловин.

3.4 Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами і ефективності їх використання

3.5 Кореляційно-регресійний аналіз матеріаломісткості спорудження свердловин

3.6 Класифікація та оцінка можливих резервів економії матеріальних ресурсів на підприємстві

4. Розробка заходів щодо зниження матеріаломісткості та підвищення ефективності виробництва

4.1 Вибір та обгрунтування проектних заходів та можливого обсягу їх запровадження

4.1.1 Технологія ізоляції продуктивних пластів при кріпленні свердловин з використанням розширяючої домішки

4.1.2 Впровадження доліт на базі ліцензійних конструкцій Ш-215, 9МСІСІ-ГНУ-Р-45

4.1.3 Створення гарантійного запасу обсадних труб

4.2.1 Визначення економічної ефективності від впровадження заходу “Технологія ізоляції продуктивних пластів при кріпленні свердловин з використанням розширяючої домішки.

4.2.2 Розрахунок економічної ефективності впровадження доліт на безліцензійних конструкцій Ш-215, МСІСІ ГНУ-Р45 в Долинському УБР

4.2.3 Розрахунок економічної ефективності від створення гарантійного запасу обсадних труб в розмірі 100m

4.3 Розрахунок впливу проектних заходів на основні техніко-економічніпоказники підприємства

4.4 Безпека життєдіяльності

4.4.1 Стан охорони праці на виробництві

4.4.2 Аналіз потенційних небезпек і шкідливостей в районах діяльності Долинського УБР

4.4.3 Забезпечення нормальних умов праці на підприємстві

4.4.4 Забезпечення безпеки технологічних процесів, пожежної безпеки в Долинському УБР

4.4.5 Забезпечення охорони навколишнього середовища в Долинському УБР

Висновки

Список літератури

Бібліографічна довідка



ВСТУП

Раціональне використання та економія сировини, матеріалів, палива та енергії - є одним з найважливіших умов переведення економіки на інтенсивний шлях розвитку. Українська держава, ставши на шлях самостійності, зіткнулася з багатьма труднощами. Тому раціональне використання матеріально-технічних ресурсів відіграє вирішальне значення на сучасному етапі становлення економіки України.

Так як витрати на матеріали, паливо та енергію займають основну частину собівартості, слід звернути увагу на ефективність їх використання як шлях до зниження собівартості робіт, які проводить підприємство.

Одним з важливих показників ефективності виробництва є показник матеріаломісткості продукції, робіт, послуг. Сучасний рівень матеріаломісткості проведенню робіт не відповідає, навіть приблизно, рівню матеріаломісткості таких же робіт в розвинутих Європейських країнах. Зокрема, на бурових підприємствах, так як вони матеріаломісткі виробництва і на будівництво свердловин витрачається велика кількість основних і допоміжних матеріалів.

Великі витрати ресурсів на одиницю робіт ведуть до високої собівартості, а значить неконкурентноздатності продукції вітчизняних підприємств на світовому ринку.

Причинами високої матеріаломісткості можуть бути насамперед: недосконалість діючої економічної системи на даному етапі розвитку економіки України; недосконалість організаційних умов виробництва, а саме матеріально-технічного постачання та нормування витрат ресурсів на одиницю продукції (робіт), скорочення фінансування робіт даного профілю збоку Держбюджету; низька здатність керівництва підприємства до налагодження зв”язків з новими замовниками, постачальниками і споживачами.

Так як підприємство несе відповідальність за результати своєї діяльності, а головним фінансовим джерелом цієї життєдіяльності є прибуток, то необхідність розраховувати і скорочувати матеріальні затрати стає життєвою потребою існування самого підприємства.

Тому метою даної роботи є аналіз та оцінка ефективності роботи підприємства, виявлення резервів можливого зниження матеріаломісткості спорудження свердловин, та впровадження заходів щодо покращення використання матеріальних ресурсів, а значить ефективності роботи підприємства.

Базою для написання дипломного проекту служать планові, фактичні, нормативні та інші матеріали Долинського УБР за 1996-2000 роки.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

1.1 ЕКОНОМІЧНА І ГЕОГРАФО-ГЕОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ І УМОВ ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ

Долинське УБР є структурним підрозділом АТ “Укрнафта” і входить до нього як самостійна господарська одиниця. Основна діяльність - це розвідувальне та експлуатаційне буріння з метою пошуку і одержання нафти і газу для основних своїх замовників, якими є підприємства “Долинанафтогаз” та “Охтирканафтогаз”.

В адміністративному відношенні площі ведення бурових робіт розміщенні в межах Івано-Франківської та Сумської областей. Основними населеними пунктами району є міста Долина та Болехів, села Солуків, Якубів, Яворів, Підбережжя, Тяпче, Гурів, Човгани, Лисовичі, Княжолуки та ін.

Виробнича база району обумовлена його природними ресурсами: нафтою, газом, лісом, сіллю, будматеріалами. В м. Долині знаходиться одне з найбільших підприємств по видобутку нафти і газу в Західній Україні “Долинанафтогаз”.

Площі, що досліджуються, розміщенні в районі з розвинутою сіткою доріг. Міста Долина та Болехів зв”язані залізничною магістраллю та асфальтованою дорогою з містами Івано-Франківськом, Чернівці, Стрий, Львів, які забезпечують постійний зв'язок. Населені пункти пов'язані між собою грунтовими дорогами, в основному із щебеневим покриттям. Водних шляхів сполучення в наслідок мілководності рік немає.

Водопостачання промисловості району і бурових забезпечується водяними насосами з озера та річки Свіча. Енергопостачання здійснюється Бурштинською ДРЕС.

Долинський нафтопромисловий район повністю забезпечений власними трудовими ресурсами.

Рельєф району являє собою гористу місцевість з абсолютними відмістками, які коливаються від 360 м до 460 м; з добре розвинутою гідрографічною мережею, яка представлена річками Свіча з притоками Сукіль, Чаманги і Витвиці. Рівень води в річках залежить від пори року і метеорологічних умов.

Грунти в районі глинисті і суглинисті, не придатні для вирощування зернових і технічних культур і потребують підживлення.

Долинське УБР здійснює експлуатаційне і розвідувальне буріння в Західних і Східних областях України. Пошуково-розвідувальні роботи проводяться в Долинському нафтопромисловому районі в Бориславсько-Покутській зоні на Смолянській і Підберезькій площах. Експлуатаційне буріння проводиться на Долинському, Танявському, Підборівському, Чечвинському родовищах в Долинському нафто-промисловому районі та на Липово-Долинському, Південно-Афанасівському і Волошківському родовищах.

Буріння на вищевказаних родовищах дещо ускладнюється гірничо-геологічними умовами. Розрізи свердловин представлені нестійкими тергенними відкладами, соляними відкладами, поглинаючими горизонтами. В тектонічній будові родовища представленні нестійкими теригенними відкладами, рядом витягнутих з північного заходу на південний схід антиклинальними складками з ускладненнями верхньої крейди і палеогену. Колекторами нафти, здебільшого, є пористі піщаники.

Кількість атмосферних опадів за рік досягає від 600 до 900 мм, причому їх максимум припадає на літній період. Вітри помірні.

Максимальна швидкість вітру досягає 30 м/с. Клімат району - помірно-континентальний з помірною температурою та підвищенною вологістю. В проектних продуктивних горизонтах на експлуатаційних свердловинах пластовий тиск на 1,5 - 2 мПа нижче гідростатичного, окрім Чечвинського родовища, де пластовий тиск на 7 - 8 мПа вищий гідростатичного.

Загалом, умови району ведення бурових робіт можна вважати сприятливими, що важливо для виробничо-господарської діяльності підприємства.

1.2 ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

Техніко-технологічна характеристика підприємства в значній мірі знаходиться під впливом гірничо-геологічних і географо-економічних умов.

Так, кожному етапу циклу будівництва свердловин повинен підпорядковуватися певний вид техніки і технології. Руйнування гірських порід та виніс їх із свердловини вимагає спеціального обладнання і складної технології.

Робоче та силове обладнання, бурильні інструменти - основні засоби праці, які безпосередньо використовуються в процесі будівництва свердловин.

В Долинському УБР на 1.01.1998р. знаходилось в роботі 15 бурових верстатів. А саме: “Уралмаш-3Д-76”(враховуючи набір бурового обладнання НБО-Е) - 5штук. Елементи бурового верстату вказані в таблиці 1.1. Є сучасніші бурові верстати, зокрема : БУ-5000 ДТУ (1шт) та БУ-2500ЕП (2шт), які мають оновлене та досконаліше бурове обладнання, що дозволяє виконувати роботи по спорудженню свердловин продуктивніше і з кращою якістю. Для цементувальних робіт при кріпленні свердловин на буровому підприємстві використовують цементувальні агрегати ЦА-320М, 3ЦА-400А та насосні агрегати У8-6М, УНБ-800, НБІ-800.

Процес буріння залежить від якості розробленої технології, яка включає спосіб буріння, розраховану і правильно підібрану конструкцію свердловини і ряд інших аспектів.



Таблиця 1.1.- Склад набору обладнання бурових верстатів, що використовуються в Долинському УБР

Елементи бурового верстату	“Уралмаш3Д-76”	“Уралмаш4Е-76”
Вежа бурова	ВБ-320	ВБ53-320М
Лебідка бурова	ЛБУ-1200(У-2-5-5)	ЛБУ-1200(У-2-5-5)
Ротор з клиновим захоплювачем	Р-560-6	Р-560
Насос буровий	У8-6МА1, У8-6М2	У8-6, У8-6М1
Головний привід	В2-450АВС3	АКБ-114-6N320*2кВт
Талева система
- крюко-блок	УСБ-6-270	УКБ-6-270
- крюко-блок	УТБК-5-225	УТБК-5-225
Вертлюг	УВ-250	УВ-250
Редуктор	КПП	КПП
Стояк	127мм*14мм*8мм	127мм*14мм*8мм
Індуктор ваги	ГІВ-6-1	ГІВ-6-1
Управління агрегатами	пневматичне	пневматичне
-верстату	дистанційне	дистанційне
Засоби механізації
-автомат бур. Ключ	АКБ-3142	АКБ3М-2
-пневморозкріплювач	ПРС	ПРС
-підйомні засоби	12КП-3,КПБ-3	12КП-3,КПБ-3
-компресори	К-5М,КС-7-5М	КС2-5М
Огорожа обладнання	металева	металева

В Долинському УБР проводяться бурові роботи з метою експлуатації та розвідки такими способами: роторним, турбінним, та електробурінням.

Для електробуріння Долинське УБР здебільшого використовує електроди Е-240, У-215, Е-190, Е-164. Роторне і турбінне буріння використовують значно рідше.

В залежності від твердості порід в процесі буріння використовують різні типорозміри доліт: при роторному бурінні: ІІІ-444, 5С-УВ, ІІІ-295, 3С3ТВ, ІІІ-393, 7С-ГВ, ІІІ-215, 9ТКУВ та інші, при турбінному- ІІІ-393, 7С-УВ, ІІІ-295, 3МСГВ та інші, при електробурінні-ІІІ-393, 7МГВ, ІІІ-295, 3ВСГВ, 2159С3ГМУ, ІІІ-190, 5С3ГВ та інші. Докладніше подано в таблиці



Таблиця1.2 - Види доліт, що використовуються в Долинському УБР

Роторне буріння	Турбінне	Електробуріння
ІІІ295, 3СЕ-ГНУ	ІІІ-393, 7М-ГВ	ІІІ295,3 С3ГВ
ІІІ215 , 9СГВ	ІІІ-393, 7С-ГВ	ІІІ295,3 С-ГВ
ІІІ293, 7МС-УВ		ІІІ295,3 Г-УВ
ІІІ444, 5с-УВ		ІІІ295,3 МСТВ
ІІІ295, 3МГВ		ІІІ215, 9С3-ГВ
ІІІ215,9 , МС-ГНУ		ІІІ-215 , 9С3-ГНУ
ІІІ215,9 , С-ГВ2		ІІІ-215 , 9ТК3-УВ
ІІІ215,9 МВ-ГНУ
ІІІ295,3 С3-ГВ
ІІІ215,9 МВ-ГН

Долинське УБР бурить як вертикальні, так і похило-спрямовані свердловини в складних геологічних умовах . Геологічні розрізи представлені комплектом відкладів від міоцену до палеогену. Пластовий тиск змінюється від гідростатичного до аномально-високого, що потребує використання бурових розчинів з густиною від 1000 до 1690 кг/м3.

На площах Західної України використовують такі типи бурових розчинів:

а) бетонітові, оброблені кальцинованою содою і графітом при бурінні під кондуктор на всіх свердловинах;

б) гуматні на основі ВАР з домішком графіту, нафти при бурінні в інтервалах 400 - 1900м;

в) лігносульфатні на основі КССБ, КЛСМ, з домішкою КМУ різних марок (при бурінні під проміжні колони).

При бурінні свердловин використовують промивальні рідини, що мають понижену властивість взаємодії з розбурюваними глинистими породами. Крім цього , при розкритті продуктивних горизонтів рідини повинні мати мінімальну водовіддачу, яка забезпечує найменше забруднення колектора фільтротом, маючи мінімальний вміст твердої дисперсної фази.

В Долинському УБР були використані різні конструкції свердловин, які подані в таблиці 1.3

Таблиця 1.3. - Конструкція свердловин Долинського УБР за 2000р.

Назва площі	Глибина, м	Конструкція свердловин Фмм*Нм
1.Смолянська	5800	426ммх150м, 324 ммх3000 м, 245ммх4620м, “хвостовик” 193,7 ммх 4400-5000м, 127-146-168х5800 м
2.Підберезька	6500	426ммх200м, 324ммх3200м,245ммх4600м, ”хвостовик”193,7х4400-5500м,127-146- -168ммх6500м
3.Підборівська	2650	324ммх150м,245ммх2400м,146ммх2900м
4.Долинська	3000-3100	324ммх150м,245ммх2400м,146ммх2900м
5.Анастасівська	3100	324ммх450м,245ммх2000м
6.Чечвинська	2900	324ммх370м,245ммх3100м, 146ммх2900м
7.Південна Опанасівська	2700-3150	324ммх450м,245ммх2000м,146мм-168ммх х2700-3150м
8. Липова, Долина	4900	426мм-50м,324мм-1300м,245ммх3880м,146ммх4900м
9.Волошки	5225	426ммх50м,324ммх1210м,245ммх3710м, 146-168мм-5530м
10. Танявська	4020	324ммх100м,245мм-3550м,146ммх4020м
11.Північна, Долина	2950	324ммх150м,245ммх2430м,146ммх2950м
12.Великі Бубки	2950	324ммх350м,245ммх2000м,146ммх2950м

1.3. ВИРОБНИЧА СТРУКТУРА ПІДПРИЄМСТВА

Ефективність бурового виробництва визначається виробничою структурою підприємства. Сукупність підрозділів і служб підприємства, співвідношення та взаємозв'язок між ними це і є виробнича структура.

На рисунку 1.1 зображена виробнича структура Долинського УБР.



Рисунок 1.1- Виробнича структура Долинського УБР.

ДОЛИНСЬКЕ УБР
Основне виробництво		Допоміжне виробництво
Центральна					База виробничого
інженерно-		ВМЦ			обслуговування
технічна
служба					Диспетчерська
			служба
	Долинська			Анастасівська
	районна інженерно			районна інженерно-			Прокатноремонтний цех бурового обладнання
	технологічна			технологічна			турбобурів,
	служба			служба			електробурів,труб
	Бурова			Бурова			Прокатно-ремонтний цех
	бригада			бригада			енергопостачання і
							електрообладнання
	Бурова			Бурова
	бригада			бригада			Глинарство
				Бурова
				бригада

У відповідності з виконуваними функціями виділяють основне і допоміжне виробництво.

В бурінні до основного виробництва відносять будівництво і монтаж бурової, буріння і кріплення стовбура свердловини, її випробування. До підрозділів основного виробництва Долинського УБР відносять: вежомонтажний цех (ВМЦ), центральна інженерно-технічна служба (ЦІТС) - Долинська, Анастасівська. Освоєння свердловин в Долинського УБР проводиться безпосередньо буровими бригадами, тому РІТС на підприємстві немає.

Будівництво наземних споруд, будівництво і розробку привежових споруд, монтаж і демонтаж бурового обладнання веде вежомонтажний цех.

ЦІТС забезпечує виконання плану графіку будівництва свердловин, вживає заходу по попередженню і усуненню порушень технології та аварій, здійснює керівництво та контроль за діяльністю Долинської та Анастасівської РІТС буріння, організовує облаштування площадок під бурову та здачу свердловин в експлуатацію.

Районні ІТС організовують роботу по забезпеченню виконання планів-графіків будівництва свердловин, забезпечують контроль за якістю бурових робіт і проводять профілактичну роботу, по недопущенню аварій.

В Долинському УБР допоміжне виробництво представлене: диспетчерською службою, прокатно-ремонтними цехами: бурового обладнання, турбобурів, електробурів, труб, електропостачання, електрообладнання, глиногосподарством.

Прокатно-ремонтні цехи, глиногосподарство об'єднані в базу виробничого обслуговування, яка здійснює прокат механічного та енергетичного обладнання, підтримує його в робочому стані і забезпечує безперебійну роботу всіх ланок основного виробництва.

Глиногосподарство здійснює роботи з приготування бурових розчинів.

Для вдосконалення виробничої структури УБР необхідні: концентрація окремих видів виробництва, комплексна механізація і автоматизація виробничих процесів і операцій, що забезпечує спрощення виробничої структури.

В Долинському УБР структурні підрозділи основного і допоміжного виробництва розміщені так: Головне приміщення - адміністрація розташоване в м. Долина. Тут знаходяться відповідні служби і відділи підприємства, які забезпечують фінансовий, господарський, бухгалтерський облік і контроль за діяльністю підприємства. Це планово-економічний відділ, відділ капбудівництва, технологічний, механічний, геологічний відділи, проектно-кошторисне бюро, бухгалтерія та інші. Тут же знаходяться і ЦІТС Долинського УБР.

Приблизно за 2 км від офісу підприємства знаходиться база виробничого обслуговування. На її території також розміщується РІТС, яка контролює діяльність бурових бригад в Долинському нафтопромисловому районі. За 5 км від офісу в протилежну сторону від бази знаходиться ВМУ. На його території розміщенно глиногосподарство, а також виробничі склади Долинського УБР.

На сході знаходиться Анастасівська РІТС. Їй підпорядковано 5 бурових бригад.

Структурні підрозділи Долинського УБР, їх розміщення, виконувані функції чітко відповідають тим виробничим завданням, що стоять перед підприємством. Розміщення РІТС біля районів, де ведуться бурові роботи, сприяє чіткій організації виробництва.

Розподіл чисельності між основним і допоміжним виробництвом майже незмінний з року в рік: в допоміжному виробництві - третина від загального обсягу виробництва, в основному - відповідно 2/3.

Отже, виробнича структура Долинського УБР забезпечує своєчасне і якісне проведення всіх видів робіт по спорудженню свердловин.

1.4 МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА ПІДПРИЄМТВА ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕХНІЧНОГО РІВНЯ ВИРОБНИЦТВА

Важливим джерелом росту ефективності виробництва є постійне підвищення його технічного рівня . Адже підвищення ефективності виробництва вимагає переходу на впровадження високопродуктивних технологічних процесів, нового обладнання, забезпечення механізації та автоматизації праці, та ін.

Основою виробничої діяльності є техніка, а її рівень та масштаби визначають виробничі можливості, кількісні та якісні показники діяльності підприємства.

Для оцінки рівня розвитку матеріальних елементів виробництва в Долинському УБР застосовуємо такі показники: коефіцієнт технічної озброєності праці, коефіцієнт оновлення основних фондів, питома вага проходки, пройденої прогресивними типами доліт, коефіцієнт фондоозброєності.

Суттєвим елементом технічного рівня виробництва є рівень розвитку технології ведення бурових робіт.

Для оцінки цього напрямку застосуємо коефіцієнт безаварійної роботи. Для оцінки якості виконуваних робіт використовуємо показник - питома вага втрат від браку.

Фактичні значення показників, які характеризують технічний рівень виробництва в Долинському УБР представлені в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4. - Показники технічного рівня виробництва.

ПОКАЗНИКИ	1996	1997	1998	1999	2000
Коефіцієнт технічної озброє-ності праці, тис.грн/чол	57,2	231,3	2820,1	6595,8	8938,3
Коефіцієнт оновлення основних фондів, %	11,2	13,2	12,4	10,5	10,7
Коефіцієнт придатності основних фондів, %	47,8	39,2	36,4	27,3	25,4
Питома вага проходки, прой-деної прогресивними типами доліт, %	73,4	72,8	70,3	75,6	76,2
Коефіцієнт фондо-озброєності, грн/грн	88,4	87,9	88,2	88,5	87,9
Коефіцієнт безаварійної роботи, %	94,3	96,1	99,8	99,4	99,1
Питома вага втрат від браку, %	0,3	0,2	0,2	0,07	0,02

Аналізуючи вищенаведені дані можна зробити певні висновки.

Так, з 1996 по 2000 р.р, в Долинському УБР спостерігалося певне зниження технічної озброєності праці. Коефіцієнт технічної озброєності праці, який характеризує загальний рівень озброєності праці знаряддями та засобами праці (тобто активною частиною основних фондів) значно виріс. Це, насамперед, пов'язано з чотириразовою переоцінкою основних фондів за аналізований період, значним зростанням цін (обумовлене нестабільністю економічної політики в державі) , а також значним вивільненням чисельності працівників в Долинському УБР. Цей показник, судячи з вищезгаданих причин не може дати об'єктивної оцінки технологічного рівня підприємства.

Інтенсивність роботи підприємства по вдосконаленню матеріально-технічної бази можна оцінити коефіцієнтом оновлення основних фондів. В загальному, цей показник за вказаний період має тенденцію до зниження . Проте, він набув максимального значення після введення в дію двох бурових установок “Уралмаш-76”. Коефіцієнт придатності основних фондів помітно знизився. Велику частку бурового обладнання складає застаріле, його зношення складає 60-70%.Такий стан на підприємстві приводить до значної кількості аварій, та збитків.

Прогресивність застосовуваного в Долинському УБР бурового інструменту досить висока. Про це свідчить рівень питомої ваги проходки, пробуреної прогресивними типами доліт, який є вищим 70% рівня. В 2000 році він складає 87,9%.

Рівень розвитку технології ведення бурових робіт в Долинському УБР характеризує коефіцієнт безаварійної роботи, який за аналізований період коливається в межах 94,3-99,8%. Це пов'язано із значними втратами часу на ліквідацію аварій.

Аналізуючи коефіцієнт фондоозброєності, можна вважати, що потреба підприємства в основних виробничих фондах для виконання одиниці обсягу будівельно-монтажних та бурових робіт забезпечується в середньому на 88%. Якість робіт в Долинському УБР по спорудженню свердловин досить висока, про що свідчить показник питомої ваги втрат від браку, який має тенденцію до зниження.

В Долинському УБР є достатня кількість техніки для виконання виробничої програми, але її стан бажає бути кращим. Проблема зводиться до військового стану бурових установок, більшість з яких не придатна для буріння свердловин і подальшого використання. Рівень технології будівництва свердловин досить високий, проте інколи допускаються значні аварії.

Для підвищення ефективності виробництва на підприємстві слід вдосконалювати техніку і технології на всіх етапах циклу спорудження свердловин.

2. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

2.1 ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСІРСІВ, ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА І КЛАСИФІКАЦІЯ

Матеріальні ресурси представляють собою наявний комплекс речових елементів, призначених для обробки в процесі виробництва за допомогою засобів праці, що складаються з матеріалів, які безпосередньо видобуваються і перетворюються в продукт; і матеріалів, які підлягають додатковій обробці (сировина і сировинні матеріали).

До сировини відносяться предмети праці, на видобуток і виробництво яких витрачена праця і які в процесі переробки змінюють свою натуральну форму, набуваючи нові якісні властивості. Під сировиною розуміють предмети праці, на отримання яких витрачена праця в сировинних галузях (праця працівників по видобутку корисних копалин). Під матеріалами прийнято розуміти предмети праці, які пройшли подальшу переробку в оброблювальних галузях промисловості. Тобто, категорія “предмет праці” об'єднює сировину, матеріали і паливо. В свою чергу, поняття “сировина” включає в себе матеріали (основні і допоміжні) і паливо. Основні матеріали - це матеріали, які складають уречевлену основу сотового продукту і входять в його натуральну структуру. Допоміжні матеріали не входять в натуральну структуру готового продукту виробництва, вони тільки сприяють обробці основного матеріалу і з нього сотового продукту. А паливо, як вид сировини, являється джерелом одержання із нього всіх видів енергії.

Матеріальні ресурси - ресурси виробничо-технічного призначення. Можуть бути у вигляді наявних ресурсів (запаси, резерви) і потенційних - можливе їх одержання за рахунок виробництва імпорту, вторинні ресурси.

Матеріальні ресурси складаються в основному з двох частин: предметів праці, що чекають включення у виробничий процес (виробничі запаси) і предметів праці, які вже ввійшли у процес виробництва (незавершене будівництво).

Матеріальні запаси - запаси матеріально-технічних ресурсів, що призначені для забезпечення безперервності виробництва. До них відносяться: запаси засобів виробництва і запаси предметів споживання.

До запасів засобів виробництва відносяться: збутові (тобто запаси готової продукції у постачальників), транспортні (запаси в дорозі), товарні (запаси на підприємствах по поставках продукції) і виробничі запаси (на складах підприємств споживачів і виробничих об'єднаннях), незавершене виробництво.

Виробничі запаси - найважливіша складова частина запасів засобів виробництва. До них відносяться предмети і засоби праці; які поступили на підприємство-споживач, оформлені актом прийому, але ще не використані і не задіяні у переробці.

Запаси засобів виробництва - знаходяться на різних стадіях відтворення продукти і засоби праці, призначені для забезпечення безперервності виробництва.

Предметним змістом запасів засобів виробництва є:

а) сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати деталі і вироби;

б) обладнання, що не знаходиться в експлуатації;

в) допоміжні матеріали;

г) паливо і мастильні матеріали;

д) тара і тарні матеріали;

є) запасні частини для ремонту;

ж) інструменти, господарський інвентар і інші МШП.

Існують такі групи виробничих запасів:

Матеріали, паливо і запасні частини.

До запасних частин відносяться: частини деталі машин, обладнання і транспортних засобів призначені для заміни зношених частин і проведення ремонту, що проводиться власними силами.

Малоцінні, швидко зношувані предмети, спецодяг, спецвзуття та ін. До них відносяться інструменти та пристосування загального призначення, господарський та лабораторний інвентар з терміном служби не менше одного року не залежно від їх вартості.

Змінне обладнання, пристосування і обсадні труби. В цю групу включають такі обладнання, які використовують при проведенні геологорозвідувальних і бурових робіт одночасно з основними агрегатами і заміняють в залежності від технологічного процесу умов роботи.

Основними передумовами організації обліку, що забезпечує державний контроль за збереженням і раціональним використанням матеріалів є класифікація матеріалів, або їх економічне обгрунтування, групування в залежності від функціональної ролі, яку вони відіграють в процесі виробництва; обгрунтувана оцінка матеріалів; складське господарство; технічно обгрунтовані норми зберігання і витрат матеріалів; механізація і автоматизація обліку господарських операцій по руху матеріалів.

При проведенні робіт прийнято групувати матеріальні цінності по таких групах предметів праці, як матеріали, паливо, запасні частини і ін.

В переліку матеріальних цінностей таблиці 2.1 вказано поділ їх на десять груп, які в свою чергу розбиті на підгрупи.

Таблиця 2.1.-Класифікація матеріалів в залежності від функціональної ролі, яку вони відіграють в процесі виробництва.

№	НАЙМЕНУВАННЯ	НАЙМЕНУВАННЯ
1	Запасні частини до бурового обладнання	Запасні частини до бурових верстатів
2	Запасні частини до автомобілів	КАМАЗ, МАЗ, ГАЗ і т.д. по марках
3	Запасні частини до тракторів і тягачів	К-150,С-150,АТП і т.д. по марках
4	Запасні частини до іншого обладнання	Запасні частини до енергетичного, котельного і т.д. обладнання
5	Чорні і кольорові метали	Труби загального призначення; труби обсадні, листова сталь, прокат чорних і кольорових металів.
6	Паливо та нафтопродукти	Бензин, дизпаливо; газ горючий, змащувальні матеріали. Паливо рідке, паливо тверде
7	Будівельні та господарську матеріали	Цемент, гіпсоматеріали, пиломатеріали буд.матеріали, госп.матеріали
8	Хімічні, гумово-технічні матеріали і вироби	Хімікати, хімреактиви, препарати, кислоти. Освіжаючі: глинопорошок, гельні, привідні стрічки та інші
9	Кабельні, електротехнічні, радіотехнічні та інші матеріали	Кабельні вироби; електропроводки, електротехніка, матеріали телефонного зв”язку; хімікотехнічні матеріали; радіодеталі
10	Змінне обладнання, спецодяг (МШП)	Труби бурильні і метали. Долота всіх марок твердосплавні. Коронки всіх марок твердосплавні. Долота і коронки алмазні. ДВС, польове спорядження і т.д.

2.2 ВИБІР ТА ОБГРУНТУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ

Узагальнюючим показником ефективності використання матеріальних ресурсів і паливно-енергетичних ресурсів є матеріаломісткість, яка характеризує економічні відносини між виробничими ланками при розподілі та споживанні засобів праці та показує в найзагальнішому вигляді частку поточних матеріальних витрат у вартості продукту.

В залежності від поставлених аналітичних задач слід відмітити узагальнюючі та часткові показники матеріаломісткості.

Узагальнюючі показники характеризують загальний стан використання ресурсів на підприємстві. При цьому слід розрізняти матеріаломісткість продукції, чи робіт, матеріаломісткість виробництва.

Матеріаломісткість продукції характеризує питому вагу різних видів матеріальних витрату вартості одиниці продукції, або в загальній вартості випущеної продукції чи виконаних робіт.

Матеріаломісткість виробництва характеризує питому вагу матеріальних витрат в собівартості продукції чи робіт. Цей показник характеризує спеціалізацію і концентрацію виробництва. Чим більший розмір поставок від одного постачальника споживачеві, тим ефективніший виробничий процес, так як при цьому зменшуються затрати на одиницю поставленого ресурсу. В залежності від спаду матеріальних затрат, що входять в розрахунок, розрізняють пряму і повну матеріаломісткість продукції, індивідуальну матеріаломісткість .

Коефіцієнт абсолютної матеріаломісткості визначається за всіма видами витрат, що віднесені до групи матеріальних і обчислюються за формулою:

Для матеріаломісткості продукції (робіт)

Кмат =	М+Е+П+А+З+ПВ+МК	(2.1)
	Q

Для матеріаломісткості виробництва:

Кмав=	М+Е+П+А+З+ПВ+МК	(2.2)
	Сп

де: М - вартість використаних матеріалів;

Е - вартість використаної енергії;

П - вартість використаного палива;

А - сума амортизаційних відрахувань;

З - зношення бурильних труб, ДВС, бур. Інструменту;

Мк - матеріальні витрати в комплексних статтях;

Q - обсяг випущеної продукції в оптових цінах;

Сп - повна собівартість продукції (робіт).

Коефіцієнт прямої матеріаломісткості визначається тільки по прямих матеріальних витратах - матеріалах, паливу, енергії.

Для матеріаломісткості продукції (робіт):

Кмппр=	М+Е+П	(2.3)
	Q

Для матеріаломісткості виробництва:

Кмпв=	М+Е+П	(2.4)
	Cп

Коефіцієнт індивідуальної матеріаломісткості визначається за сумарними витратами на різні види матеріалів (в бурінні - вартість обладнання, труб, цементу, хімреагенів, глини і ін.).

Для матеріаломісткості продукції (робіт)

Кмп =	М	(2.5)
	Q

Для матеріаломісткості виробництва:

Кмв =	М	(2.6)
	Cп

До узагальнюючих показників можна віднести і показники, що характеризують використання окремих видів ресурсів (коефіцієнт металомісткості, енергоємності, і т. д.), якщо вони визначаються у вартісних одиницях:

Коефіцієнт металомісткості продукції (робіт)

Кмпп =	М	(2.7)
	Q

Коефіцієнт металомісткості виробництва

Кмтв =	Мт	(2.8)
	Cп

Коефіцієнт енергомісткості продукції (робіт)

К еп =	Е	(2.9)
	Q

Коефіцієнт енергомісткості виробництва

К ев =	Е	(2.10)
	Cп

До часткових показників відносяться питомі витрати матеріальних ресурсів та показники ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів.

Питомі матеріальні витрати визначаються на одиницю фізичного обсягу робіт (погонних метрів буріння , тон видобутку нафти чи газу , тон перекачки і т. д. ) по відповідних фізичних одиницях витрат ресурсів (кг/м) .

Отже, коефіцієнт питомих матеріальних витрат в бурінні:

К пм =	М	(2.11)
	Н

Аналогічно визначають питомі витрати енергії - питома енергоємність, питомі витрати цементу і т. д.

2.3 КЛАСИФІКАЦІЯ, ВІДБІР ТА МЕТОДИКА КІЛЬКІСНОЇ ОЦІНКИ ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ

Спорудження нафтових та газових свердловин складний і відповідальний процес, показники ефективності якого формуються під впливом факторів , дія яких має взаємопов'язаний і взаємообумовлений характер. Для оцінки та аналізу рівня ефективності процесу, вирішення питання раціоналізації та оптимізації необхідно чітко уявляти склад цих факторів та характер їх впливу на основні техніко-економічні показники.

Отже, всі фактори ефективності спорудження свердловин слід розділити на три групи: природні, матеріально-технічні і організаційно-економічні.

1. Природні фактори (фізико-географічні і гірничо-геологічні умови при спорудженні свердловин)

Перша група: фізико-географічні - рельєф місцевості (абсолютні і відносні відмітки висот, крутизна схилів, ширина і глибина водоймів);

географо-кліматичні умови: тривалість опалювального періоду, середньорічна температура, метеорологічні умови: кількість опадів, середня швидкість вітрів; транспортні умови: середня віддаль перевезень, категорія доріг.

Друга група: гірничо-геологічні (підземні) фактори - фізико-механічні властивості порід: глибина залягання від поверхні, кут падіння, число пластів, твердість, абразивність.

Перша підгрупа факторів визначає умови праці працівників, друга підгрупа - умови проходження виробничого процесу. Природні фактори формують темпи спорудження свердловин і рівень затрат. Завдання полягає в тому, щоб найбільш повно реалізувати дані фактори.

2. Матеріально-технічні фактори пов'язані з технікою та технологією спорудження свердловин. За своїм характером дана група може бути поділена на дві підгрупи: технічні і технологічні фактори.

Рівень техніки та технології виробництва визначає рівень техніко-економічних показників.

Матеріально-технічні фактори визначають форми і методи організації виробництва і праці. Фактори даної групи, на відміну від природніх, піддаються регулюванню.

Перша підгрупа: технічні фактори - стан основних фондів (питома вага активної частини основних фондів, коефіцієнти: оновлення, вибуття, зношення, придатності основних фондів); технічна характеристика бурового інструменту (діаметр бурильних труб, коефіцієнт оборотності бурового обладнання, питома вага проходки, пройденої прогресивними типами доліт: конструкція свердловин (глибина спускаючих колон, діаметр колон)

Друга підгрупа: технологічні фактори - режим буріння, осьове навантаження на долото, об'ємні витрати промивальних рідин; рівень прогресивності технології: питома вага прогресивних способів буріння.

Організаційно-економічні фактори пов'язані з організаційними і соціальними умовами виробництва і праці на підприємстві. Чим досконаліші умови організації виробництва, тим ефективніше використовується робоча сила, засоби виробництва і вищий рівень темпів спорудження свердловин.

Перша підгрупа: організаційні фактори (пов'язані з організацією виробництва і праці на підприємстві.) номенклатура робіт або продукції, рівень використання обладнання, організація робочих місць, режим роботи підприємства, інші.

Друга підгрупа: соціально-економічні фактори (пов'язані з суспільно-економічними умовами виробництва). Склад і кваліфікація кадрів, стабільність, умови праці, моральне і матеріальне стимулювання, рівень охорони праці і техніки безпеки.

Безумовно, на ефективність використання матеріальних ресурсів найбільший вплив мають матеріально-технічні та природні фактори.

На практиці між факторами і результатами виробництва рідко існує пряма функціональна залежність, тому найчастіше для оцінки впливу та проведення аналізу розглядають кореляційну залежність.

Для практичного використання факторів, що впливають на рівень ефективності використання матеріальних ресурсів в процесі спорудження свердловин, важливо правильно вибрати і оцінити кількісно той чи інший показник. Обгрунтований вибір факторів для економічного аналізу дозволяє об'єктивно оцінити виробничу ситуацію на підприємстві, зробити висновки.

Отже, в даній роботі для кореляційно-регресійного аналізу матеріаломісткості спорудження свердловин будуть використані наступні фактори (показники):

Проходка на долото. Відноситься до групи природних факторів, характеризує фізико-механічні властивості порід, тобто їх твердість.

hg =	H	(2.12)
	ng

де Н - проходка , м

ng - кількість доліт, шт

2. Питома вага проходки, пройдена прогресивними долотами

J ng =	H ng	(2.13)
	H

де Н ng - проходка, пройдена прогресивними типами доліт, м.

Даний показник відноситься до технічного фактору, характеризує прогресивність, використованого бурового інструменту.

Коефіціент забезпеченості матеріальними ресурсами на підприємстві. Відноситься до організаційно-економічного фактору.

К 3m =	М ф	(2.14)
	M н

де М ф - число фактичного використання матеріалів

М н - число матеріалів по нормах.

Конструкція свердловин (середня вага труб). Відношення до технічного фактору.

С вт =	В	(2.15)
	М

де В - загальна вага труб.

Коефіцієнт оновлення основних фондів.

Відноситься до технічного фактору, характеризує інтенсивність роботи підприємства по удосконаленню матеріально-технічної бази.

К он =	Ф вв	(2.16)
	Ф к

де Ф вв - вартість введених основних фондів на кінець року, тис.грн.

Коефіціент продуктивного часу в загальній тривалості спорудження свердловин. Відноситься до організаційного фактору.

К пч =	Т еф	(2.17)
	Т кал

де Т еф - ефективний фонд часу, год;

Т кал -календарний фонд часу, год.

Коефіціент рівномірності поступлення матеріальних ресурсів на підприємство, відноситься до організаційного фактору.

К р = 1-	Q н	(2.18)
	Q пп

де Q н - кількість недопоставленої продукції,

Q пп - загальний обсяг планових поставок.

8.Питома вага прходки, пройдена прогресивним способом буріння. Характеризує рівень прогресивності проводки свердловин. Відноситься до техніко-технологічного фактору.

J nб =	Н пб	(2.19)
	Н

Отже, перераховані фактори необхідно розглянути і об”єктивно оцінити в кореляційному аналізі матеріаломісткості спорудження свердловин:

проходка на долото;

питома вага проходки, пройдена прогресивними долотами;

коефіцієнт забезпеченості матеріальними ресурсами;

конструкція свердловин (середня вага труб);

коефіцієнт оновлення основних фондів;

коефіцієнт продуктивного часу в загальній тривалості спорудження свердловин;

коефіцієнт рівномірності поступлення матеріальних ресурсів на підприємство;

питома вага проходки, пройдена прогресивним способом буріння.

2.4 МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ

Під методикою економічного аналізу розуміють діалектичний спосіб підходу до вивчення господарських процесів і їх становлення та розвитку. Аналіз грунтується на використанні методів деталізації явищ і процесів, порівняння, взаємозв'язаного вивчення І визначення причинних зв'язків, математичного моделювання.

Вибір того чи іншого методу аналізу залежить від мети, яка ставиться при проведенні досліджень конкретної сторони господарської діяльності підприємства. Якщо завдання полягає у визначенні кількісного впливу (показника) різноманітних факторів на зміну якого-небудь показника (матеріаломісткості), то можуть бути використані традиційні та математичні методи аналізу.

Порівняння - дуже важливий метод техніко-економічного аналізу. Цей прийом дозволяє вивчити економічні явища у взаємозв'язку і взаємозалежності, виявити закономірні властивості тим чи іншим явищам. В аналізі при використанні методу порівняння здійснювати порівняння: фактичних показників з плановими; планових показників звітного року з плановими показниками минулого року, фактичних даних звітного періоду з фактичними даними минулого року (для вивчення зміни показників в динаміці). Для того, щоб використати метод порівняння, необхідно забезпечити виконання умов співставлення порівняльних показників по співставленості за цінами, по геолого-технічних особливостях будівництва свердловин, по природно-географічних умовах, по однорідності за змістом і структурою.

Деякі показники виробничо-господарської діяльності можна зобразити, поділивши на ряд складових чи факторів , які визначають його. З метою встановлення того чи іншого фактора на аналізований показник, використовується метод ланцюгових підставок, або один з прийомів елімінування. Цей метод полягає в послідовній заміні базисної величини кожного фактора фактичною величиною, тобто один фактор розглядається як змінний, а інші умовно-постійні. Тобто, за допомогою елімінування умовно усувається вплив всіх одночасно взаємодіючих факторів, крім одного, і таким чином послідовно встановлюється величина впливу кожного з них. Підстановки розміщуються в певній послідовності. На першому місці розташовувати якісний фактор, далі - кількісний, за ним - структурний (коефіцієнт). Якщо розташування зворотнє, то починаються підстановки з базисних значень. Якщо існує зовнішній фактор, тобто ціна, то він випереджає якісний фактор.

В даній роботі методом ланцюгових підстановок дослідимо вплив зміни матеріаломісткості і обсягу виконаних робіт на загальну суму матеріальних витрат.

Для характеристики та аналізу динаміки процесу чи явища використовують ряди динаміки, а саме: показник абсолютного приросту (зменшення) У, темпів росту (зменшення) - t і темпів приросту. Приведемо формули, які будуть використовуватися у даному методі.

Абсолютний рівень - абсолютний розмір членів ряду динаміки:

y1, y2, y3, y4, y5, y6 ……. , yi-1, yi, y i+1, y n (2.20)

Абсолютний приріст, порівняно з попереднім роком - різниця абсолютних рівнів суміжних періодів:

y i(i-1) = yі - yi-1 (2.21)

Абсолютний приріст за весь аналізований період - різниця між даним і базовим рівнем:

yi/o = yi - yo (2.23)

Для визначення ступеня покращення показників викори-стовуються темпи росту та темпи приросту. Темпи росту порівняно з минулим періодом - відношення значень двох суміжних рівнів:

t i/(i-1)=	y і * 100 %		(2.24)
	yi-1

Темпи росту за весь аналізований період - відношення між розглядуваним і базовим рівням:

t i/o =	y i * 100 %	(2.25)
	yo



Темпи приросту - відношення абсолютного приросту за розглядуваний період до абсолютного рівня минулого року.

t I/(I-1) =	y /(і-1) * 100 %	(2.26)
	yi-1

Темпи приросту порівняно з бизисним періодом:

t ip=	y o * 100 %
	yo	(2.27)

Даним методом буде аналізуватись динаміка зміни ТЕП виробничо-господарської діяльності УБР.

Також в даній роботі для визначення тенденції зміни показника за тривалий період при коливанні даних використовують вирівнювання на основі методу найменших квадратів. На основі типу закономірності використовується рівняння прямої або параболи. Якщо в основі закономірності зміни показника лежить безперервний, постійний приріст або спад - застосовується рівняння прямої:

y = a + b t , (2.28)

де а - розмір початкового рівня,

b - розмір середнього абсолютного рівня зміни.

Параметри прямої визначаються системою рівнянь:

na + b t = ty (2.29)

a t + b t = ty

Якщо в основі закономірності зміни показника лежить прискорення, а не швидкість, і прискорення є постійною величиною, то вирівнювання проводити по параболі найчастіше другого порядку:

y = a + bt + ct2 (2.30)

В цьому випадку параметри кривої зміни показника визначається рішенням трьох рівнянь:

an + c t2 = y

b t2 = t y (2.31)

a t2 + c t4 = t2 y

Даний метод дає можливість оцінити в кількісному вираженні майбутні зміни досліджуваного показника. Для визначення ступеня впливу окремих факторів на матеріаломісткість спорудження свердловин використовують метод кореляційно-регресійного аналізу. Побудова кореляційної моделі дозволяє дати кількісну характеристику зв”язку досліджуваних показників і забезпечує математичний підхід до дослідження економічних взаємозв'язків.

Кореляційно-регресійний метод використовується в тому випадку, коли між показниками немає функціональної залежності. Декілька показників можуть бути зв'язані функціональною та кореляційною залежностями. Функціональна залежність проявляється визначено і точно в кожному конкретному випадку. Кореляційна залежність проявляється лише в середньому і лише в масі спостережень. У випадку множенної кореляції при наявності декількох незалежних факторів - найпростішим видом залежності є рівняння прямої, яке полягає в наступній формулі:

y = A0 + A1X1 + A2X2t …. An-1Xn-1 + … + An Xn (2.32)

де Аo - вільний член рівняння регресії,

А1, А2, …, Аn - коефіцієнти регресії при відповідних незалежних змінних;

Х1,Х2,…, Хn - незалежні змінні (фактори).

Рівняння прямої описує такий взаємозв'язок між змінними, при якому із зміною незалежної або незалежних змінних на будь-яку постійну величину незалежна змінна змінюється на іншу постійну величину.

Для визначення сукупного впливу вибраних факторів на результативний показник ( в нашому випадку - матеріаломісткість), використовується коефіцієнт множинної кореляції (RM), який в загальному виді можна представити за допомогою наступної формули :

RM =	G2 y	(2.33)
	G2Ф

де G2y - дисперсія значень величини y, які отримують при підстановці взятих із спостережень значень факторів у рівнянні регресії у = f (x1.x2…xn),

G2Ф - дисперсія фактичних значень у ( результативний показник)

Важливість коефіцієнта RM показує його квадрат RM2 = DT - коефіцієнт детермінації, що показує яку долю варіації досліджуваної функції у пояснює взаємозв'язок, описаний вибраним рівнянням регресії.

Долю впливу кожного фактора хі ( і = 1,2,… n) на досліджувану функцію характеризує відповідний коефіцієнт часткової кореляції R4, який кількісно вимірює тісноту взаємозв'язку y з певним х без сукупного впливу інших факторів, які включені в дослідження. Коефіцієнт парної кореляції також оцінює тісноту взаємозв'язку досліджуваної функції y та відповідної незалежної змінної хі при сукупному впливу інших незалежних змінних.

Для побудови регресійної моделі матеріаломісткості застосовується метод багаторазового регресійного аналізу. Побудована модель дозволить визначити зміну досліджуваної функції при зміні кожного з хі, які в них входять в абсолютному і відносному значенні.

Побудована економічно-математична модель дозволить розрахувати можливе зниження матеріаломісткості та оцінити економічні показники.

Найважливіші елементи аналізу надходження і використання матеріальних ресурсів - оцінка забезпеченості використання матеріальних ресурсів.

Для оцінки забезпеченості матеріальними ресурсами будуть використані наступні укрупнені номенклатурні одиниці: труби обсадні, хімреактиви, цемент тампонажний і т.п. В процесі аналізу слід співставити дані про фактично виділені і реалізовані матеріали з масовою потребою в них по кожній з виділених груп.

Для характеристики забезпеченості матеріальними ресурсами можна скористатись наступними показниками: залишок на початок періоду, середньорічний розхід по плану, забезпеченість в днях, норма плану в днях.

Забезпеченість бурового підприємства окремими видами матеріалів:

Di = Zзн / q iy , (2.34)

де Zзн - залишок даного виду матеріалів на початок періоду;

q iy - середньодобовий розхід даного матеріалу за планом.

Співставлення забезпеченості з нормою запасу показує стан по кожному виду матеріалів.

Di - Di - Di н , (2.35)

де Diн - норма запасу по даномк матеріалу qn i ,

Di - відхилення фактичної забезпеченості і-го матеріалу від нормативної.

Для оцінки рівномірності поставок використовують показники ритмічності

К р =	QH	(2.36)
	Qпл

Кр = 1-	QФ	(2.37)
	Q пл

де Qn - кількість недопоставленої продукції,

Qnл - загальний обсяг планових поставок в аналізованому періоді,

Qф - фактичні поставки матеріальних цінностей ( в межах не вище планових поставок)

Аналіз ритмічності поставок матеріальних ресурсів слід проводити по кожному матеріалу окремо, щоб забезпечити конкретність висновків.

З цією метою визначають питомі витрати окремих видів матеріальних ресурсів на одиницю робіт ( на 1 м проходки, на 1000 м проходки).

При проведенні статичних та економічних досліджень, при аналізі господарської діяльності підприємства, велике практичне значення мають графічні методи.

В залежності від мети, використовуються різні види графічних зображень. По змісту і призначенню виділяють три групи графіків, що відбивають організаційні відносини у виробництві, виражають розмііщення предметів і явищ у просторі і кількісні співвідношення.

В даній роботі графічним методом будуть показані основні ТЕП господарської діяльності УБР, зміна у часі витрат на матеріали, паливо, енергію, а також графічним методом буде зображена зміна абсолютної матеріаломісткості, її прогнозний рівень.

Розрахунок впливу зміни динаміки матеріаломісткості і обсягу виконуваних робіт на загальну суму матеріальних витрат проводиться з використанням ланцюгових підставок (сутність якого описана вище). Для цього використовують наступні залежності:

М Q = (Q1 - Q0) * Км0 (2.38)

М К = (Км1 - К0) * Q1 (2.39)

Отже, в наступному розділі грунтуватиметься методами деталізації явищ і процесів, порівняння, взаємопов”язаного визначення причинних зв”язків, елімінування тощо.

3. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ

3.1 ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ДОЛИНСЬКОГО УБР

Для аналізу виробничо-господарської та фінансової діяльності Долинського УБР використовуємо наступну схему основних техніко-економічних показників:

обсяг проходки (м),

комерційна швидкість буріння (м/в місяць),

продуктивність праці (ч/чол),

собівартість 1м проходки (грн),

кошторисна вартість виконаного обсягу робіт (тис. грн),

фондовіддача (грн/грн),

рентабельність (%).

Числові значення показників та їх динаміка представлені в таблиці 3.1, а їх динаміку зображено на рисунку 3.1

Оскільки на протязі періоду, який аналізується, спостерігається постійна інфляція, вартісні показники скоректовані на інфляції та приведені до рівня 2000 року.

По даних таблиці та графіка можна зробити наступні висновки :

Обсяг проходки за 1996-2000 р.р. має тенденцію до значного зниження, найменше його значення було відмічено в 1999 р. І склало 18219 м.



Таблиця 3.1-Динаміка основних техніко-економічних показників Долинського УБР

Показник	Проходка,м	Кошторис. Вартість виконаного обсягу робіт, тис. грн.	Собівартість 1 м проходки, грн	Комерційн швидкість буріння, м/в місяць	Фондовіддача, грн/грн	Виробіток на одного працююч. ПВП м/чол	Рента-бельність, %
1996
А	31999	24572,9	590	278	0,28	33,12	42,80
1997
А	29151	22621,2	596	265	0,24	31,35	17,3
А	2845	-19547	+6	-13	-0,04	1,77	-2,55
Тбаз%	91,1	92,06	101,02	95,3	85,7	94,7	40,4
1998
А	24895	19516,1	505	281	0,19	27,78	19,2
А,лін/баз	-4258/ -7103	-3105/ -5056	9/ 15	16/ 3	-0,05/ -0,09	-3,57/ -5,34	1,9/ -23,6
Тбаз	77,8	79,4	102,5	101,1	67,9	83,9	44,9
Тлін %	85,4	86,3	101,5	106	79,2	88,6	110,9
1999
А	18219	17452,8	826	231	0,17	21,21	-
А,лін/баз	-6674/ -13777	-2063/ -7120	221/ 236	-50/ -47	-0,02/ -0,11	-6,57/ -11,91	-
Тбаз	56,9	71,02	140	83,1	80,7	64,03	-
Тлін %	73,2	89,4	136,5	82,2

Подобные документы

• Ефективність використання матеріальних ресурсів на підприємстві ТОВ "Гіпрон"

  Проблеми раціонального використання трудових і виробничих ресурсів. Економічна сутність поняття та показники ефективності використання матеріальних ресурсів. Шляхи підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів на підприємстві ТОВ "Гіпрон".
  
  курсовая работа [70,1 K], добавлен 18.01.2013
  

• Аналіз матеріальних витрат та ефективність їх використання

  Сутність поняття "матеріальні ресурси" та їх характеристика. Значення, завдання та інформаційна база аналізу. Система показників, що використовується для оцінки матеріальних ресурсів на підприємстві. Комплексний аналіз показників господарської діяльності.
  
  курсовая работа [174,2 K], добавлен 19.06.2013
  

• Аналіз використання матеріальних ресурсів підприємства

  Методика аналізу матеріальних ресурсів підприємства і пошуку резервів їх використання. Вплив факторів на зміну обсягу виробництва і на виконання плану за допомогою методу ланцюгових підстановок. Визначення структури і динаміки майна сучасної організації.
  
  лабораторная работа [29,9 K], добавлен 15.03.2014
  

• Ефективність використання ресурсів підприємства

  Ефективність використання ресурсів підприємства. Господарська діяльність підприємства, використання окремих видів ресурсів. Показники підвищення ефективності підприємства. Аналіз існуючого стану використання виробничих і трудових ресурсів підприємства.
  
  курсовая работа [112,3 K], добавлен 16.11.2008
  

• Аналіз фінансово-господарської діяльності віртуального підприємства "K-Stone"

  Фінансово-економічна діяльність "K-Stone". Аналіз виконання виробничої програми, собівартості продукції (робіт, послуг), плану її реалізації, ефективності використання трудових ресурсів, основних виробничих фондів та матеріальних ресурсів на підприємстві.
  
  курсовая работа [258,8 K], добавлен 22.04.2012
  

• Аналіз забезпечення та використання матеріальних ресурсів на підприємстві

  Забезпеченість матеріальними ресурсами як умова безперебійної роботи підприємства. Інформаційна база аналізу матеріальних ресурсів. Розрахунок потреби на виконання виробничої програми, капітальне будівництво. Узагальнюючі показники витрачених матеріалів.
  
  контрольная работа [49,6 K], добавлен 21.01.2016
  

• Ефективність використання вироничих ресурсів підприємства на прикладі ВАТ "Острозький цукровий завод"

  Матеріальні ресурси: види сировини і матеріалів. Сировинна база і сировинні ресурси на підприємствах харчової промисловості. Особливості використання матеріальних ресурсів на підприємствах цукрової промисловості. Шляхи раціонального використання сировини.
  
  дипломная работа [99,5 K], добавлен 27.01.2003
  

• Економічна ефективність використання трудових ресурсів і шляхи її підвищення

  Поняття "трудові ресурси", їх структура. Фактори, що впливають на ефективність їх використання. Організаційно-економічна характеристика СТОВ "Ранок". Аналіз динаміки його трудового потенціалу. Шляхи вдосконалення продуктивності праці на підприємстві.
  
  курсовая работа [65,2 K], добавлен 03.12.2011
  

• Еколого-економічна ефективність господарської діяльності підприємства

  Структура земельних угідь. Наявність та ефективність використання матеріальних ресурсів. Склад основних виробничих фондів. Рівень розвитку та ефективність виробничої, соціальної інфраструктури. Екологічний стан виробництва сілськогосподарської продукції.
  
  отчет по практике [77,7 K], добавлен 10.12.2014
  

• Ефективність використання трудових ресурсів і шляхи її підвищення (на прикладі підприємства Зіньківської РСС "Зіньківський хлібокомбінат")

  Поняття "трудові ресурси" та їх склад. Фактори, що впливають на ефективність використання трудових ресурсів. Коротка природно-економічна характеристика РСС "Зіньківський хлібокомбінат". Резерви зростання продуктивності праці, удосконалення організації.
  
  курсовая работа [74,5 K], добавлен 19.09.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам