Управління процесом створення спільних бізнес-інкубаторів в сучасних умовах функціонування ринкової економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Тема цієї дипломної роботи - "Управління процесом створення спільних бізнес - інкубаторів в сучасних умовах функціонування ринкової економіки ^,ч є дуже актуальною та новою. Актуальність її в тому, що саме зараз, в нових ринкових умовах, в Україні з'являються нові форми поліпшення діяльності підприємств, як великих, так і малих - це консалтингові послуги різноманітних консалтингових фірм та інших бізнес - установ. Робота розглянута на прикладі діяльності бізнес центру, складається з чотирьох основних частин, в яких йдеться про те, що таке консалтинг і як вен впливає на розвиток вітчизняних підприємств, також розглянуті умови функціонування ССК "Бізнес центр НОУ - ХАУ", шляхи та перспективи подальшого розвитку підприємства - створення на його базі нової установи - Бізнес-інкубатора.

Мета дослідження в роботі - проаналізувати стан та факт розвитку надання цієї нової для ринку та менеджменту підприємств послуги, діяльності іноземних консалтингових проектів та бізнес-інкубаторів на вітчизняному ринку послуг.

Вступ

У бурхливому потоку інформації і стрімко мінливому світі так складно часом устежити за новими можливостями, діловими пропозиціями і станом ринку. Сучасні технології у всіх сферах ділового життя постійно несуть що - те нове і незвідане. Бізнесмени знають, що устежити за всіма нововведеннями і досягненнями дуже не просто навіть у тому випадку, якщо під руками є всі засоби для дослідження ринку. А що робити, якщо таких засобів немає, якщо немає можливості правильно зрозуміти мову, якою викладаються досягнення і технології, якщо часом немає можливості адекватно і грамотно зробити оцінку тому або іншому явищу й оцінити ринок, конкурентів, себе на цьому ринку? А як домогтися, наприклад, постійного і вигідного фінансування проекту, якщо підприємець є фермером, дослідником або інженером, але цілком не орієнтується в області фінансів і кредиту, менеджменту, особливостей маркетингу і т.д. Витрачати час на вивчення невластивої для нього індустрії - однозначно веде до втрати часу і величезних грошей. І тоді на поміч приходять фахові консультанти з Бізнес-інкубаторів, що знімуть тягар турбот нехарактерних вам функцій і проведуть усі необхідні дослідження, вивчать ринок, дадуть конкретну і необхідну інформацію для розвитку вашого бізнесу, підприємства, особисто вас або вашої сім'ї. Нагородою бізнесмену за такий вірний підхід і запрошення фахових консультантів є величезна економія грошей, звільнення сил для рішення питань, в яких він щонайкраще орієнтується, своєчасне використання можливостей, що відчиняються, перспектив і т.д. - і як слідство, серйозний фінансовий прибуток. Це і є актуальністю обраної теми - аналіз і вибір шляхів удосконалення діяльності підприємств, організацій і просто підприємців, у цій новій, але перспективній сфері економічних перетворень.

Але в розвитку бізнесу в Україні на даному етапі існує множина проблем. Однієї з головних є відсутність добре спланованої продуманої інформаціонно - аналітичної роботи з забезпечення якісної консультаційної діяльності. Керівний менеджмент підприємств, фахові консультанти гостро потребують у методичних розробках, заснованих на узагальненні досвіду роботи національних і іноземних консультантів, з найбільш актуальних проблемах діяльності вітчизняного господарського комплексу. Саме цим і займається розглянута в роботі організація (Бізнес центр Ноу - Хау), що існує й успішно працює на ринку консалтингових, тренингових, інформаційних і інших бізнес - послуг вже більш 3-х років.

РОЗДІЛ 1. Загальні положення про консалтингові послуги в Україні та світі

1.1 Консалтинг як база організації Бізнес центру та Бізнес-інкубатора

Консалтинг - це професійна допомога з боку фахівців з управління господарським керівникам і управлінському персоналу різних організацій (клієнту) в аналізі і рішенні проблем їхнього функціонування і .розвитку, здійснювана у формі рад, рекомендацій і спільно вироблюваних із клієнтом рішень.

Власне кажучи піл консалтингом розуміється ті, що в нашій країні називалося раніш «упровадженням науки у виробництво». Однак консалтинг - поняття ринкової економіки, і тому він відрізняється від науково-впроваджуючої діяльності в колишньому СРСР тією ж мірою, у який ринкова економіка відрізняється від планово - централізованої. Консалтинг здійснюється на комерційних початках незалежними виробниками консалтингових послуг в умовах конкурентної боротьби. Це висуває високі вимоги до якості й ефективності таких послуг і викликає їхню орієнтованість на інтереси клієнта.

У країнах з ринковою економікою запрошення професіоналів є престижним, свідченням того, що фірма володіє достатньою діловою культурою, щоб використовувати пропонований ринком інтелектуальний капітал в області менеджменту. Відсутність фахівців-консультантів при розробці відповідального рішення розглядається так саме, як відсутність архітектора при розробці проекту будинку, лікаря при лікуванні чи хворого дизайнера при розробці нової моделі автомобіля.

Фахівці, що роблять професійну допомогу, називаються консультантами. Розрізняють зовнішніх і внутрішніх консультантів. Зовнішні - це незалежні консультаційні чи фірми індивідуальні консультанти, Що Роблять послуги клієнтам на основі відповідного договору. Внутрішні - це фахівці з економіки й керування, зайняті в штаті тієї чи іншої організації (складають аналітичну, «штабну» підсистему організації). [9]

Малюнок 1.1 Схема здійснення консультування

Переваги консультантів по менеджменті перед менеджерами наступні:

Незалежність, неупередженість поглядів;

Більш широкий кругозір, володіння великою інформацією у всіляких областях менеджменту і господарювання (у силу меншої завантаженості проблемами поточного керування);

Орієнтація на широке вивчення і перенос досвіду інших організацій (в основному це стосується зовнішніх консультантів).

Консалтингові послуги найчастіше здійснюються у формі консалтингових проектів, а не у формі усних, разових рад. Вони містять у собі наступні основні етапи:

Діагностика (виявлення проблем);

Розробка рішень;

Упровадження рішень.

Здійснення такого проекту може займати від декількох днів до декількох місяців. Іноді контакти з клієнтами можуть бути і багаторічними.

1.2 Види й об'єкти консультування

З точки зору методів можна розрізняти наступні види консультування:

експертне;

процесне;

навчальне.

При експертному консультуванні консультант самостійно здійснює діагностику, розробку рішень і рекомендації з їх упровадження. Роль клієнта зводиться, в основному, до забезпечення консультанту доступу до інформації й оцінки результатів. При процесному проектуванні консультанти на всіх етапах проекту активно взаємодіють із клієнтом, спонукаючи його висловлювати його ідеї, розуміння, пропозиції, проводити за допомогою консультантів аналіз проблем і вироблення рішень. При цьому, роль консультантів полягає, в основному, абсорбації (зборі) цих зовнішніх і внутрішніх ідей, оцінці рішень, отриманих в процесі спільної з клієнтом роботи і приведенні їх у систему рекомендацій. При навчальному консультуванні консультант не тільки збирає ідеї, аналізує рішення, але і підготовляє ґрунт для їхнього виникнення, надаючи клієнту відповідну теоретичну і практичну інформацію у формі лекцій, семінарів, посібників і т.д.

Перевагою консультування є його конкретно-індивідуальний «штучний» підхід. При цьому знання, який володіють консультанти, трансформуються так, щоб вирішити конкретні проблеми того або іншого підприємства. В промислово розвинутих країнах переважно здійснюється процессное і экспертно - процессное консультування, тоді як в Україні поки найбільше поширення одержало експертне і экспертно - навчальне консультування. Це пояснюється, у першу чергу, непідготовленістю самих українських клієнтів до творчої роботи з консультантами, бажанням керівників одержати готові рішення. Таке положення часто призводить до негативних наслідків і незадоволеності від результатів консультаційних проектів, тому що, по-перше, клієнт може взагалі не сприймати готових рішень, якщо вони не вироблені разом із ним; по-друге, деяка істотна інформація не може бути отримана консультантом поза режимом активного діалогу з клієнтом.

У Україні існує багато об'єктів консультування, що можуть бути розділені принаймні на такі групи: за формою власності: державні, приватні, акціонерні і змішані підприємства; по розмірах: малі, середні і значні підприємства;

- по територіальній ознаці: національні і регіональні адміністративні утворення.

Відповідно клієнтами консультантів є власники або менеджери приватних підприємств, керівники державних підприємств або відповідних відомств, центральні і місцеві органи влади, а також керівники таких територіальних утворень як технопарки, екополіси, технополіси, вільні економічні зони і т.д.

Досвід роботи "Бізнесу-центру НОУ-ХАУ" показує, що за консалтинговыми послугами обертаються насамперед такі види організацій: молоді, що швидко ростуть приватні підприємства і банки; прогресивно настрочні місцеві органи влади;

державні і колишні державні підприємства, що знаходяться в кризовій ситуації.

1.3 Задачі, розв'язувані консультантами

Консультантів по загальному керуванню запрошують для помочі в рішенні проблем, пов'язаних із самим існуванням підприємства і перспективами вашого бізнесу. Вони оцінюють стан справ в організації в цілому і зовнішню для неї середовище, визначають загальні цілі і систему цінностей організації, розробляють стратегію розвитку, сотавляют прогнози, допомагають в організації філій і дочірніх фірм, дають рекомендації по зміні форм власності і складу власників, придбанню майна, акцій або паїв, удосконалюванню організаційних структур.

Консультанти по адміністративному керуванню займаються такими питаннями як формування і реєстрація компаній, організація роботи офіса, опрацювання даних, система адміністративного контролю. їхня основна задача - оптимізувати керування організацією.

Консультанти з фінансового керування допомагають у рішенні трьох основних задач: 1) пошук джерел і використання фінансових ресурсів; 2) оцінка і підвищення поточної фінансової ефективності діяльності організації; 3) зміцнення фінансового положення організації на перспективу. Вони займаються питаннями фінансового планування і контролю, оподатковування, бухгалтерського обліку, розміщення акцій і паїв на ринку, кредиту, страхування, прибутку і вартості, неплатоспроможності.

Консультанти по керуванню кадрами розробляють рішення з питань добору співробітників, контролю якості кадрового складу, системи оплати праці, підвищення кваліфікації і керування кадрами, охорони праці і психологічного клімату в колективі. їхня головна задача - сприяти менеджерам в оптимізації притягнення і використання такого ключового для будь-якої організації ресурсу як людський чинник.

Консультанти по маркетингу роблять менеджерам поміч у рішенні життєво важливої для будь-якого підприємства, що діє в умовах ринкової економіки, задача: забезпечення такого його функціонування, щоб вироблені їм товари і послуги були куплені споживачем. Вони займаються питаннями дослідження ринку і забезпечують прийняття рішень в області збуту, ціноутворення, реклами, розробки нової продукції, післяпродажного обслуговування і т.д. Оскільки в ринковій економіці найбільше складною проблемою для підприємства є не виробництво, а продаж продукції, маркетинг являє собою одну з найважливіших областей консультаційного забезпечення бізнесу.

Консультанти по організації виробництва, що розбираються в економічних, управлінських і інженерних питаннях, роблять менеджерам поміч у рішенні таких задач, як вибір технології виробничого процесу, стимулювання продуктивності праці, оцінка і контроль якості продукції, аналіз витрат виробництва, планування виробництва і т.д.

Консультанти по інформаціонним технологіях займаються розробкою рекомендацій по впровадженню систем автоматизованого проектування (САПР) і автоматизованих систем керування (АСУ), інформаційно-пошукових систем і т.п. [3].

1.4 Консалтинг: Становлення галузі. Слабкі і сильні сторони українських і закордонних консультантів (працюючих на території України)

Сучасний набір консалтинговых послуг склався в 1950-60-е роки, що на Заході називають «золотым веком консалтинга», що пов'язано з повоєнним прискореним розвитком і інтернаціоналізацією економіки, що викликали посилення потреб у консультаційних послугах. У Європейському довіднику-покажчику консультантів по менеджменті в даний час виділено 84 виду консалтинговых послуг.

Консалтинг виділяється статистикою в особливу галузь, у якій, наприклад, у США зайнято 700 тис. чоловік, а річний оборот складає 50 млрд. доларів. Жодне серйозне економічне й управлінське рішення в країнах із ринковою економікою, причому не тільки розвитих, але й у так називаних що розвиваються (Індія, Бразилія, Нігерія), не обходиться без використання консультантів: Економістів, юристів, фахівців із маркетингу, інжинірингу і т.д., індивідуальних або об'єднаних у консультаційні фірми.

Одним із перших фахових консультантів в області економіки став фундатор теорії наукового керування підприємством Фредерик Тэйлор. Перша фірма по менеджмент-консалтингу - «Служба досліджень бізнесу» (Business Research Services) - була утворена в 1914 p. у Чикаго, а в 20-х роках такі фірми з'явилися в Європі ( в Англії і Німеччини ).

Фахову підтримку бизнесу в Україні роблять зараз, в основному, приватні консалтинговые фірми, яких нараховується біля тридцятьох - сорока, що реально діють.

Консультаційні послуги на комерційних початках можуть робити також державні навчальні, інформаційні і дослідницькі організації - університети, академії, наукові інститути, інформаційні центри і т.д. Більшість українських приватних консалтинговых фірм засновано або самими цими організаціями, або їхніми співробітниками.

В Україні діють і закордонні консультаційні фірми. Зокрема в країну прийшли представники «Великої П'ятірки» - "Arthur Andersen", "Deloitte&Touche", "Pricewaterhouse Coopers", "KPMG" і інші, не настільки значні консалтинговые компанії. [21]

Українські консультанти добре розбираються в сучасній економічній ситуації в Україні, мають високий інтелектуальний і утворювальний потенціал. При цьому вони достатньо широко мислять, розуміють і знають механізми ринкової економіки західного типу, деяка частина з них має досвід роботи за рубежем. При цьому українські консультанти мають гнучкість мислення, вони виходять у своїх рекомендаціях за рамки стандартів, прийнятих у світовій економіці, що є їхньою безсумнівною гідністю, тому що нестандартне мислення більше відповідає умовам України. Виходячи з практики вони пропонують більш реалістичні рішення.

Гідністю закордонних консалтингових фірм є гарне володіння методами консультування і детальне знання ринкової економіки західного типу. Крім того, аудиторські й інші висновки іноземних фірм поки в більшому ступені признаються за рубежем, що важливо для притягнення іноземних інвесторів і інших партнерів.

Таблиця 1.1.

Переваги і хиби використання закордонних консультантів в Україні

ПЕРЕВАГИ	ХИБИ
1) Перенос закордонного досвіду	1) Висока вартість послуг
2) Нова постановка задач	2) Великі вимоги до організації і
3) Нові рішення	попереднього підготування клієнт
4) Гарне володіння методикою	3) Мовний бар'єр
консалтинга	4) Утруднені комунікації в силу
5) Нова ділова і загальна культура	культурних розходжень
6) Підготування до виходу на	5) Високі вимоги до побутових умов
закордонних партнерів	(проживання, харчування. транспорт).

Вартість послуг українських консалтинговых фірм є їхньою перевагою. При високій якості їхня ціна приблизно в 4-5 разів нижче, чим у закордонних колег. Вона складає в середньому 300 доларів за людино-день (Зазначена сума не є зарплатою консультанта. У її входить ряд накладних витрат, а також прибуток консалтинговой фірми і податки.) [ 11 ]

Якщо в сучасну кризу вся економіка України ввійшла більш-менш одночасно, то виходити з неї підприємства будуть поодинці: хто раніш, хто пізніше, а хто і взагалі не вийде. Крім об'єктивних моментів, що вплинуть на долю підприємств, усе більшого значення набуває суб'єктивний фактор -здатність їхнього керівництва швидко усвідомити вимоги життя й адаптуватися до них. По чисельності це велика група впливових людей. Переважна більшість з них зустрічаються зараз із серйозними проблемами в сферах обслуговування бізнесу: у бухгалтерському обліку, у правовому забезпеченні діяльності підприємств і т.п. Багато хто з них, крім того, зіштовхуються з перетворенням форм власності на основі роздержавлення й акціонування підприємств, з іноземним інвестуванням і переплетенням українських і іноземних капіталів.

Розвиток управлінського консультування по шляху професіоналізму -частина більш широкого руху, метою якого є перетворення керування в професію. Радячи керівникам, як застосовувати науку і мистецтво керування, консультанти випливають основним тенденціям у розвитку теорії і практики. У той же час, консультанти складають особливу групу зі своїм стилем роботи, набором правил поведінки і робітників методик Відзначено, що консультанти з питань керування прагнуть до професіоналізму з більшою анергією, чим менеджери, і грають у цілому роль піонерів у професіоналізації керування

Характеристиками професійного підходу до консультування є:

- професійна компетентність;

- переслідування інтересів клієнта;

- неупередженість і об'єктивність,

- конфіденційність;

- гарна послуга за достатні гроші;

- дотримання етики поводження;

- широкі суспільні інтереси.

Підходи до консалтингу

Бізнес-консалтинг як самостійний напрямок діяльності, відомий приблизно з початку нашого сторіччя, відтоді, коли товарно-ринкові економічні відносини придбали визначений рівень. Одним з найважливіших показників цього рівня є розширення принципу розподілу праці, що, у свою чергу, базується на демонополізації виробництва і розвитку вільної конкуренції. Іншими словами, професійний консультант стає потрібний тоді, коли в суспільстві відбуваються дійсно демократичні ринкові зміни

Чому ж професійний консультант потрібний суспільству саме в цих умовах? Відповідь одночасно і простий, і складний. Головне в ньому те, що в умовах розподілу праці сфера уваги чи власника керівника стає дуже широкої, а прийняття рішень - дуже складним процесом, що одній чи людині вузькій груш людей не під силу, тим більше, що ніхто, крім власника і менеджера, не несе прямої відповідальності за наслідки прийнятого рішення. Виникає насущна потреба в тім, щоб, проаналізувавши безліч варіантів, відібрати той необхідний, котрий щонайкраще приведе до очікуваного результату. А для цього потрібні фахівці, здатні виконати таку роботу. Крім того, ці фахівці повинні бути незалежними від чи власника менеджера, щоб мати можливість давати об'єктивні рекомендації, що не вплинуть на чиїсь особисті переваги. Такими незалежними фахівцями і є професійні консультанти.

Зараз під бізнесом-консультуванням в усьому світі розуміється забезпечення клієнта спеціалізованим досвідом, змістом, поводженням, професійними чи навичками іншими ресурсами, що допомагають йому в оптимізації сформованого на підприємстві(організації) фінансово-економічного стану в рамках діючої нормативно-законодавчої бази Фактично, консультант надає організації-клієнту додаткову цінність в одній чи більш областях.

Послуги по бізнесу-консультуванню прийнято поділяти на наступні групи:

Управлінське консультування - послуги по загальних питаннях керування, такі як:

розробка стратегії;

маркетинг і керування маркетингом і збутом;

керування виробництвом;

керування кадровими і трудовими ресурсами і їхній розвиток;

екологія і безпека праці,

структура керування;

* аналіз ринку.

Фінансове консультування:

послуги з питань бухобліку й аудита,

оцінки майна, бізнесу, ризиків, майнових і немайнових прав;

операцій з цінними паперами;

розробки фінансової стратегії;

оцінки фінансових результатів діяльності; .

керування фондами й інвестиціями;

оптимізації витрат і системи фінансового обліку;

розрахунку ефективності окремих проектів.

Юридичне консультування:

послуги з питань, зв'язаним з юридичними аспектами оподатковування;

створення, реєстрації і реорганізації підприємств;

зовнішньоекономічної діяльності;

патентування і ліцензування;

повернення боргів, банкрутства і т.п.

Крім того, в окремі чи групи підгрупи іноді виділяють специфічні види професійного консультування - по комп'ютеризації і програмуванню, оцінці власності, міжнародної діяльності і контрактингу, а також ряд інших напрямків. Консультування - незалежна служба. Консультант повинний мати можливість оцінювати будь-яку ситуацію, говорити правду і пропонувати чесні й об'єктивні рекомендації щодо того, що варто робити клієнту, не задумуючись про те, як це могло б уплинути на його власні інтереси. Це відчуження має багато аспектів і може бути, у ряді випадків, дуже делікатною справою

Фінансова незалежність означає, що консультант не будує оплату своєї праці на фінансових результатах дій клієнта, наприклад, чи закупить той визначений вид устаткування. Бажання вести надалі справи з тим же клієнтом не повинне впливати на об'єктивність ради, що дається стосовно до поточного завданню. Адміністративна незалежність має на увазі, що консультант не підлеглий клієнту і на нього не поширюються адміністративні розпорядження останнього.

Політична незалежність означає, що ні керівництво організації-замовника, ні її службовці не можуть неофіційно впливати на консультанта, використовуючи політичну владу і зв'язки, членство в політичній партії й аналогічні способи впливу.

Емоційна незалежність означає, що консультант зберігає свою відчуженість, незалежно від дружніх чи інших почуттів, що можуть існувати із самого чи початку розвиватися в ході виконання завдання.

Консультант повинний бути скоріше "універсалом", чим фахівцем. Саме собою зрозуміло, що йому потрібна професійна підготовка і значна кваліфікація у відношенні принципів керування. Роль консультанта стає складніше, тому що його основний обов'язок - підвищити кваліфікацію керівника й інших облич, що беруть участь у керівництві підприємством і, у той же час, від нього очікують реальних практичних рекомендацій з рішень широкого кола конкретних проблем.

У своїй роботі консалтингові фірми застосовують наступні методи:

* проблемний підхід - спрямований на рішення окремо узятих проблем діяльності фірми-клієнта і її працівників (етапи: діагностика - проектування оптимального стану - визначення ступеня відхилення існуючого стану від оптимального - коректування діяльності фірми-клієнта);

* міжособистісний підхід - здійснення безособистих контактів, конструювання "комфортного клімату";

* управлінська сітка - загальне коректування системи керування (включає шістьох етапів: перші три присвячені проблемам комунікацій, четвертий - стратегії планування, п'ятий - упровадженню нововведень, шостий - оцінці і критичному аналізу досягнутих результатів)

У самому процесі консультування варто виділити чотири етапи: виявлення реального стану справ, постановка "діагнозу", вибір шляхів (набору засобів), що допоможуть налагодити справа, знайти компроміс; діловий моніторинг виробничої і комерційної діяльності; постійна готовність здійснити консалтинг (за умови строгої конфіденційності).

По виду послуг, що робляться, консультанти поділяються на:

"пожежників", що мають справа з гострими проблемами, що діють оперативно й ініціативно;

"лікарів", здатних на основі аналітико-синтетичної обробки інформації розпізнати наближення кризових явищ і знайти шляху їхнього запобігання;

"модераторів", що ініціюють творчу активність фахівців фірми клієнта і напрямних її на рішення конкретної проблеми, ліквідацію "вузького місця", "білої плями". {16}

Тенденції

В даний час в усьому світі спостерігається стійкий ріст попиту на послуги консалтингових фірм. Він обумовлений зростанням складності керування, підвищенням комерційного і технічного ризику, ефективністю дій конкурентів, необхідністю одержання критичної оцінки незалежним висококваліфікованим фахівцем з удосконалювання діяльності з метою підвищення її ефективності.

Поряд з величезним числом невеликих консалтингових фірм, створюються гігантські інформаційно-консалтингові корпорації, чиї капітали обчислюються мільярдами доларів. Прикладами таких компаній можуть служити Daliot&Touch Tohmatsu International, Artur Andersen&Co SC, Price Waterhouse, Coopers&Lybrand, Ernst&Young, DR. Wieselhuber&Partner, Mazar Ukraine. Для споживачів важливо, що ці фірми не тільки консультують, але і фінансово відповідають за результати своєї роботи. {15}

На відміну від закордонного ринку, що формували консультаційний ринок "знизу" - через вимоги бізнесменів мати незалежних експертів, консалтинг в Україні багато в чому був обумовлений первісної відсторонненістю великої кількості кваліфікованих фахівців від власності. Інтелігенція в процесі приватизації і скорочення фінансування на наукові і проектні розробки змушена була сформувати ринок, при якому вона могла б продавати результати роботи свого інтелекту, оскільки ніякою іншою власністю не володіла. У 90-х роках розрізнені консультанти почали формувати ВТК і більш стабільні структури.

В даний час в Україні нараховується за різними оцінками від 3 до 5 тисяч консультаційних фірм. Приблизно 800-1000 з них можна вважати діючими, тобто які мають більш-менш стабільний потік замовлень. Велика частина цих фірм зосереджена у великих промислових і інтелектуальних центрах. На Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одесу, Донецьк і Львів приходиться більш половини чисельності працюючих консультаційних організацій. Причому по чисельності на Київ приходиться 25-30% числа всіх активно працюючих консультантів країни.

Підприємці України найбільше часто користаються послугами консультантів, щоб:

розробити пакети організаційної і нормативної документації (утомившись, договір з чи засновниками власниками фондів, проекти реєстраційних документів, звертань, страхових договорів, спонсорських угод і ін.);

обґрунтувати вибір форми господарювання;

* розробити заходу щодо підвищення ефективності і диверсифікованості виробничої діяльності;

* вибрати надійних постачальників і партнерів.

У сучасних умовах особливу цінність для підприємців здобувають такі аспекти консалтинга як організація одержання інвестицій, зовнішньоекономічні операції, мінімізація оподатковування.

Знання законів і ретельний аналіз ситуації, що склалася в підприємця, дозволяють консультанту-налоговику допомогти йому позбутися від нераціональних платежів, не виходячи за рамки законності. Консультант допомагає підприємцю мінімізувати можливі негативні наслідки ризикованих рішень, що дуже важливо, тому що комерційний і технічний ризик - це невід'ємна частина економічного життя підприємця, його діяльності.

Дуже коштовними для підприємця є кваліфіковані рекомендації незалежних фахівців з охорони секретів, комерційних таємниць і конфіденційної інформації, на вибір фірми для страхування діяльності й об'єкта вкладення своїх засобів, по взаєминам з державними виконавчими органами (наприклад, податковою інспекцією, митницею, виконкомом і ін.) і правоохоронними органами.

Не слід скидати з рахунків і "партисипативне" консультування, в основі якого лежить активна взаємодія консультанта з клієнтом при розробці і впровадженні нововведень (колективні, спільні зусилля). На думку економістів, саме такій формі консультування належить майбутнє.

Сьогодні більш половини вітчизняних консультаційних фірм надають у процесі своєї діяльності консультаційні послуги в області управлінського, фінансового, юридичного консультування,

За даними асоціації "Укрконсалтинг", до 40% консультаційних фірм у свій асортимент включають:

послуги по маркетингу (маркетинг, керування маркетингом і збутом);

консультаційні послуги з питань оцінки ризиків, розміщенню, покупці, оцінці цінних паперів;

консультації з питань оподатковування, зовнішньоекономічної діяльності.

Що стосується інноваційної політики консультаційних фірм, те найбільш перспективними послугами визнані послуги по постприватизаційному супроводі, залученню інвестицій, послуги по інформаційних технологіях, роботі з цінними паперами, послуги по розробці бізнес-планів. Сьогодні найбільш прибутковою послугою є оцінка майна. Для відновлення свого асортименту 90% фірм використовують власні дослідження і розробки, кожна друга вивчає дослідження різних інститутів і університетів.

В даний час на ринку України діють як вітчизняні, так і закордонні консалтингові фірми.

Серед закордонних можна виділити наступні групи:

1. Представництва великих консалтингових фірм, що обслуговують:

* державні структури, органи державного керування з питань оподатковування, бюджетного регулювання;

банківські структури з питань аудита;

закордонні і спільні підприємства.

2. Консультаційні фірми, що починають свою діяльність в Україні, Мають тут, як правило, одного-двох представників, основною задачею яких є визначення ступеня привабливості українського ринку для своєї фірми й оптимальної стратегії виходу на нього. 3. Консультаційні фірми, що працюють в Україні по програмах TACIS. АЇР и інших аналогічних структур. За даними Відділу технічної допомоги TACIS, з ними працюють близько 150 консультаційних фірм із усіх країн Європейської співдружності переважно з питань управлінського і фінансового консультування в наступних галузях народного господарства: енергетика, транспорт, сільське господарство, зв'язок

Вітчизняні консультаційні фірми можна розділити на наступні групи: 1.Фірми, що виникли і розвивалися на базі проведеного державою процесу зміни форм власності, що починали свою діяльність з надання комплексних послуг по приватизації, що охоплювали питання керування, законодавства, оподатковування й ін.

2. Консультаційні фірми, що виникли протягом останніх двох років с споконвічно визначеною спеціалізацією діяльності. Надають консультаційні послуги, спеціалізовані як по видах (маркетинг, податкове планування і т.п.), так і по напрямках і галузям (проведення постприватизаційної підтримки, приватизація земельних ділянок, консультування підприємств агропромислового комплексу).

Розмаїтість клієнтів і ринків, що робляться послуг застосовуваних підходів і особистостей, що беруть участь - причина великої розмаїтості типів консультаційних організацій. Так, в Україні можна виділити:

*Великі багатофункціональні фірми. До останнього часу ця група була представлена філіями закордонних консультаційних компаній. Однак, останнім часом почали виникати і вітчизняні консалтингові гіганти, прикладом яких може служити корпорація "ОКО" (м. Харків).

* Дрібні і середні консультаційні фірми. Ця група охоплює організації, у яких працює від декількох до 100 консультантів. Українські фірми, як показують дані сьогодення дослідження, мають наступну чисельність, до 7 чіл. - 65%, 8-20 чіл. - 29%, понад 20 чіл - 6%. Del

* Консультаційні підрозділи установ, що займаються загальнонаціональною і галузевою ефективністю, підвищенням кваліфікації керівних кадрів і удосконаленням роботи невеликих установ.

*Консультанти-індивидуали. Це можуть бути універсали, що підкреслюють свій широкий досвід в області керування, чи фахівці, що працюють у вузькій технічній області. їхня сила - чітко індивідуалізований і гнучкий підхід, що складніше застосовувати більш великій консультаційній фірмі. Послуги досвідченого одиночного консультанта ще і дешевше, тому що він може уникнути багатьох накладних витрат, властивим великим організаціям. Часто консультанти-індивідуали неофіційно взаємозалежні, збираючи в "команду" для виконання великих і складних завдань в областях, що виходять за рамки їхньої компетенції.

*Нетрадиційні джерела послуг по консультуванню. В останні роки з'явилася нова група облич, що роблять послуги по управлінському консультуванню. Ця група дуже неоднорідна, але володіє однією загальною характеристикою: консультування не є її первісною й основною функцією, а розглядається як вигідне доповнення до інших продуктів і послуг. У цю групу в числі інших входять:

Постачальники і продавці комп'ютерів і засобів зв'язку,

Фірми, що поставляють програмне забезпечення;

Комерційні й інвестиційні банки, маклери, страхові компанії й інші організації у фінансовому секторі;

Постачальники устаткування і проектів "під ключ" в області енергетики, транспорту, водопостачання й інших комунальних служб;

Інші організації, що перетворили свої внутрішні групи по управлінських послугах у зовнішні консультативні служби.

Послуги та їхня оплата

42% консультаційних фірм в Україні займаються тільки консультаційною діяльністю, У 30% фірм частка консультаційної діяльності в обсязі продажів складає 80% і більш. Кількість організацій, що мають відділи консультування, складає 28% від загальної кількості діючих на ринку.

Будь-яка консультаційна фірма, що бажає успішно здійснювати свою діяльність, зобов'язана чітко засвоїти наступне: якість послуги - це те, .як бачить і розглядає його клієнт, тобто споживач наданої послуги. А його думка, як правило, відрізняється від думки консультанта, і це відхилення -найважливіший і єдиний резерв підвищення якості послуги.

Серед складових якості такі як:

високий кваліфікаційний рівень консультантів;

виконання замовлень у термін;

гарантія конфіденційності;

налагодженість внутріфірмових контактів;

індивідуальність підходу;

комунікабельність консультантів;

незалежність консультантів.

Консультантам і керівникам консультаційних фірм завжди варто пам'ятати про те, що клієнт може припускати наявність у послузі тих характеристик, якими вона не володіє. У такому випадку задача виробника послуг - "підтягти" реальну якість послуги до рівня, сприйманого клієнтом.

Вибір консультаційної фірми клієнти роблять за визначеними критеріями. Практика показує, що найбільш важливим для 87% клієнтів є високий рівень професіоналізму працівників консультаційної фірми. Професіоналізм консультанта визначається як сукупність наступних трьох складових:

A) кваліфікація;

Б) комунікабельність;

B) інтелект.

При визначенні професіоналізму консультантів клієнти, у першу чергу, аналізують імідж фірми і її досвід роботи на ринку, тому що існує пряма залежність між професіоналізмом службовців і успішною діяльністю організації.

Наступний найбільш значимий фактор - плата за послуги. Він є вирішальним для 26% клієнтів.

23% клієнтів звертають увагу на репутацію фірми, досвід її діяльності. При цьому аналізується виконання нею попередніх замовлень: чи були вони довершені в термін, чи не перевищили витрати заздалегідь визначеного кошторису, чи задоволений залишився клієнт отриманими рекомендаціями.

Майже така ж кількість клієнтів - 22%) - при виборі консультаційної фірми керується рівнем якості наданих послуг. Переважна більшість клієнтів визначає його як: оперативність, вірогідність, точність, повнота одержуваної від консультанта інформації.

Важливе значення має така складова якості як етичні вимоги. Вони мають на увазі:

конфіденційність; Б) порядність;

обов'язковість консультантів.

Вирішальним фактором для 20%) клієнтів при виборі консультаційної фірми є наявність у неї досвіду роботи з підприємствами відповідної галузі. 18% клієнтів головною вимогою називають гарантію конкретних результатів. Основним критерієм для 16%) клієнтів є саме дотримання консультаційною фірмою етичних норм.

Найбільш пріоритетний напрямок - робота з залучення інвестицій, розрахунок фінансової частини інвестиційного проекту, розробка бізнес-планів інвестиційних проектів.

Наступне перспективний напрямок - постприватизаційна підтримка підприємств, що включає в себе послуги по розробці фінансової стратегії діяльності, маркетинговому забезпеченню господарської діяльності і т.п. Далі йдуть консультаційні послуги з питань:

а) повернення боргів, банкрутства;

б) розміщення, покупки, оцінки цінних паперів;

в) фінансового консультування;

г) проведення маркетингових досліджень.

У зв'язку з можливою стабілізацією ринкових відносин очікується збільшення попиту на усі види послуг в області поточної діяльності підприємств,

Результати опитування клієнтів говорять про очікуваний у 1997 році збільшенні потреби на послуги по:

проведенню маркетингових досліджень;

керуванню виробництвом, кадровими і трудовими ресурсами;

керуванню державними організаціями;

оцінці майна, бізнесу;

розміщенню, покупці й оцінці цінних паперів;

розробці фінансової стратегії;

створенню, реорганізації і реструктуризації підприємств;

організації зовнішньоекономічної діяльності.

Сьогодні серед потенційних споживачів існує наступна думка про користь консультаційних послуг:

57% фірм вважає, що втручання консультантів досить корисно для діяльності підприємства; 10% - дуже корисно; 14%) - винятково корисно.

При цьому усього лише 25%) підприємств використовували консультаційні послуги з питань:

підготовки і проведення приватизації;

бухгалтерського аудита, послуг брокерів, юридичного консультування, консультування по придбанню техніки і технологій;

зовнішньоекономічної діяльності, приватизації, аудита;

сфери маркетингових досліджень, вивчення нових ринків збуту спільної діяльності з аудиторською фірмою.

Таким чином, можна з упевненістю говорити, що консалтинг в Україні став цілком сформованої, досить структурованою галуззю зі своїми пріоритетами, лідерами, клієнтами, набором затребуваних послуг. Десятки тисяч фахівців, задіяних у консалтингових фірмах по суті є інтелектуальною елітою країни. Багато в чому ще не усвідомлюючи їхньої цінності, послугами консультантів користаються зараз усі - від уряду до приватних підприємців.

На жаль, українське суспільство ще не усвідомило реальної цінності інформації, передачі ноу-хау забезпечуваних консультантами. Тому для подальшого розвитку, захисту вітчизняного ринку консультаційним фірмам нічого не залишається, крім як консолідуватися, створювати власні об'єднання, здатні забезпечити сполучення високої якості послуг і гідної оплати роботи консультантів.

1.5 Розвиток консультаційних послуг в Україні

Загальною закономірністю розвитку консультаційного бізнесу є відповідність рівня спеціалізації консультаційних фірм зрілості ринкових відносин у навколишньому економічному середовищі. Така закономірність чітко просліджувалася протягом історії становлення і розвитку консультаційної індустрії в західних країнах. Сімдесятирічний період командно-адміністративного періоду керування економікою східноєвропейських країн у своєму складі включав і централізоване керування розвитком консультаційного сервісу (70% усього часу існування такий діяльності.)

Серед країн Співдружності Україна не займає ведучих позицій але розвитку власної консалтингової галузі - на вітчизняному ринку функціонують близько 120 консалтингових фірм (у Росії -близько 500). Але динаміка розвитку консультаційного бізнесу свідчить про його наростаючу тенденції. Відповідно до статистичної інформації період 1998-2001 р. не відзначений особливими зрушеннями до розвитку консультаційного ринку - рівень росту пропозиції 2001 р. дорівнює рівню 1990 року.

З посиленням приватизаційних процесів у країні на вітчизняному консультаційному ринку пропозиція поповнюється послугами в області загального керування: оцінка бізнесу, консультування з питань приватизації, оцінці нерухомості. Консультанти робили допомогу в рішенні наступних питань, що виникають у ході приватизаційного процесу:

- оцінка сильних і слабких сторін, підприємницької діяльності;

- оцінка існуючих і потенційних ринків збуту продукції;

пошук потенційних інвесторів і розробка прийнятних для останніх інформаційних пакетів по обґрунтуванню потреби в інвестиціях (у т.ч. іноземних);

- розробка фінансових проектів розвитку таких ключових сфер діяльності підприємств, як маркетинг, канали постачання і розподілу, контроль над якістю, інженерні інновації, технологічні проекти по зміні форми власності.

За період 2002-2006 р. розвиток консалтингового ринку мало наступний характер: темп росту стосовно попереднього року в 2002 р. складав 350%, 2003 - 214%, 2004 - 100%, 2005 - 173%, 2006 -177% (див. табл. 1.5 ). Стрибкуватість розвитку вітчизняного ринку закономірно обумовлена темпами ускладнення ринкових відносин між економічними суб'єктами.

З 2000 долі констатується утворення вітчизняних фірм, орієнтованих на одержання основного доходу від консультаційних послуг, тобто власне консалтингові фірми широкої спеціалізації.

Посилення конкурентного протистояння на консалтинговому ринку стимулює збільшення пропонованого обсягу послуг. Протягом цих років спостерігається зростаюча динаміка фірм, що вказують в анотації діяльності повний обсяг консалтингових послуг. Так, якщо в 1999--2001 р. почали функціонувати два консалтингових підприємства широкої спеціалізації, то за період 2002--2004 р. 10 фірм, що утворилися, пропонували усі види консультування (27% знову створеного за даний період пропозиції), за 2005-- 2006 р. почали бізнес 32 таких консультаційних чи фірм 44% створеного за зазначений період пропозиції. На сьогоднішній день вітчизняні фірми широкого профілю складають близько 48% усіх виробників консультаційних послуг.

Надання консалтингової послуги, як правило, відбувається по місцезнаходженню замовника. Перевага «м'яких елементів» (основний фактор виробництва -- робоча сила) у виробничому процесі забезпечує мобільність консультаційного сервісу, відсутність регіональної прихильності, що дозволяє консультаційній фірмі розширювати географію продажу послуг. Основний (головний) офіс відкривається в центрі економічно розвитого регіону, де існує імовірність наявності стабільного попиту, обумовлена компетентністю в регіоні управлінського апарата (достатні знання про можливості консалтинга, уміння їхній використовувати), прогресивністю виробничих технологій (чи ж готовністю до їх удосконалення), можливістю платити за якість послуг. Ситуація на 1.01.07 р. складалася в такий спосіб:

Київська область (61% усіх консультаційних фірм), Дніпропетровська (13%) і Харківська (9%>) області. Всі інші області від 1% до 4%>. Аналіз пропозиції консультаційних послуг у регіональному аспекті свідчить, що до найбільш розповсюджених видів управлінського консультування відносяться:

* загального керування (Дніпропетровська, Київська, Харківська, Одеська, Запорізька, Донецька, Львівська, Миколаївська, Херсонська області);

* маркетингу (Дніпропетровська, Київська, Харківська, Запорізька області);

інформаційних технологій (Дніпропетровська, Київська, Житомирська, Миколаївська, Одеська, Харківська);

фінансового керування (Київська, Харківська, Львівська, Миколаївська, Херсонська області і м. Севастополь);

* керування кадрами (Київська, Харківська, Запорізька);

* спеціальні консалтингові послуги представлені багатьма регіонами.

Лідируюче місце серед даних послуг зберігають навчальне консультування, юридичний консалтинг.

Зміст консультантів вузької спеціалізації при сформованому рівні розвитку економіки, і відповідно попиту, на сьогоднішній день фінансово себе не виправдує. Першопричиною варто назвати важкий фінансовий стан промислового виробництва. У зв'язку із сертифікатною приватизацією 60% промислових виробників перемінили державну форму власності на колективну. Дев'яносто відсотків колективної власності складають AT, на яких ще не довершений другий етап переділу акціонерного капіталу, що фактично означає відсутність зацікавленого в росту виробничого капіталу керівництва. Проте саме AT у 2006 році зробили більш 60%) промислової продукції. Приватна форма власності, що володіє великим потенціалом виробничого розвитку, у промисловості розвита слабко - всього 95 підприємств. Відсутність платоспроможного попиту промислових виробників на консультаційні послуги, у свою чергу, не сприяє поповненню кадрового потенціалу консалтингових фірм фахівцями вузької спеціалізації.

Якщо розглядати форму власності консалтингового сервісу, то, як правило, дані фірми також є представниками колективної власності. Так, 47% фірм мають форму господарських товариств, у т.ч. 34% - товариства з обмеженою відповідальністю, 12% -- AT. Перевага на ринку господарських товариств обумовлено гармонійністю такої організаційно-правової структури з умовами здійснення консультаційного бізнесу - його представниками, як правило, є малі підприємства. Так, до переваг господарських товариств відносяться:

можливість для окремих облич бути одночасно власниками і службовцями фірми, що забезпечує їхню особисту участь у комерційній діяльності і великій матеріальній зацікавленості;

учасниками (засновниками) суспільства можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, що сприяє об'єднанню партнерів і капіталу - особливо важливо для консультаційного бізнесу;

господарські товариства не припиняють свого існування при відході одного зі співвласників, тобто дані суб'єкти господарювання існують окремо від власників.

У той же час форма господарських товариств несе в собі такі недоліки як:

керування консалтинговим підприємством обличчями, що безпосередньо не здійснюють у ньому господарську діяльність;

наявність законодавчої регламентації щодо мінімального розміру статутного капіталу.

Вплив фактора законодавчої регламентації можна простежити, розглядаючи структуру господарських товариств на консалтинговому ринку. Більш ніж у два рази менша частка консультаційних AT у структурі господарських товариств обумовлена удвічі великим розміром мінімального статутного капіталу в порівнянні з ТОВ - 1250 і 625 хв. з/пл, відповідно. Виходячи з цього, самі акціонерні підприємства представлені формою закритого типу, більш відповідній специфіці консультаційного бізнесу. Особливість полягає в тім, що консалтингові фірми не ставлять першочерговою задачею залучення додаткових фінансових ресурсів шляхом поширення акцій через відкриту чи підписку продажі на біржах - операції, можливі і рамках AT. Форма закритого AT дозволяє розподіляти акції між засновниками і спільно приймати рішення щодо реалізації акцій новим суб'єктам з метою підвищення ефективності консультаційного бізнесу.

Досить велика частка приходиться на малі приватні підприємства (НП) -28% вітчизняної пропозиції, що також обумовлено специфікою консультаційної діяльності.

У формі спільних підприємств створено 7% консультаційних фірм. Останні орієнтовані на обслуговування закордонного капіталу в Україні. Крім консультування, що проводилося переважно на користь іноземного партнера при двосторонніх угодах, СП часто виступають у ролі дійсних (чи мнимих) гарантів по поверненню інвестицій. Відкриття границь привело до проникнення на ринок закордонних консультантів. На території України доход від надання консультаційних послуг одержують близько 40 іноземних компаній, левина частка яких є великими ТНК. Необхідно відзначити, що міграція капіталу у формі СП чи транснаціональних корпорацій - природна форма інтернаціоналізації економічних відносин у світовому господарстві, а ТНК зайняли ведучі конкурентні позиції у всім світовому господарстві. У силу світових тенденцій інтернаціоналізації бізнесу становлення вітчизняного ринку консультаційних послуг відбувається у вкрай несприятливих конкурентних умовах.

Прибутковість консультаційних послуг займає міцну позицію після юридичних, зумівши відтіснити останні з невеликим відривом (19,1% до 14, 5%) у секторі обслуговування громадських організацій і агентств.

Окремо розглянемо привабливість для консалтингових фірм роботи з приватизованими підприємствами:

* 1-е місце - юридичні послуги (55% опитаних підприємств одержують доход від надання юридичних послуг приватному сектору бізнесу, при цьому тридцятьох восьми відсоткам даний вид послуг забезпечує найвищу прибутковість);

2-е місце -- консалтингові послуги (69% опитаних фірм, що обслуговують даний сектор, пропонують клієнтам суміжні послуги, оскільки консультування приносить найбільший прибуток тільки 17%, а для 26% займає другу позицію по прибутковості);

3-е місце - зразкове однакові позиції по прибутковості займають аудиторські послуги і бухгалтерське обслуговування - 21%) і відповідно 19% фірм дістають найбільший прибуток від даних видів діяльності.

У загальному виді можна скласти наступний рейтинг:

Юридичні послуги

Консультаційні послуги

Аудиторські послуги

4 . Бухгалтерське обслуговування

Реклама і відносини з громадськістю

Інвестиційне банкування

Забезпечення інформаційними технологіями

Рекругмент і інжиніринг

За результатами аналізу варто зробити наступний висновок. Період розвитку професійного консалтингового бізнесу в Україні нараховує не більш десяти років. Закріплення за консалтингом другий по прибутковості позиції на нестабільному ринку з відкритими для сильних західних конкурентів границями серед інших близьких інфраструктурних секторів є досить непоганим результатом його розвитку. У консалтингових фірм створений матеріальний стимул розвивати спеціалізацію саме по консультаційних послугах, збільшуючи ступінь взаємопроникнення в інші області діяльності, але при цьому не ідучи зі сфери консалтинга. Згодом такі умови будуть сприяти підвищенню професіоналізації самих консультантів. Аналіз спеціалізації консультаційних фірм, створених в Україні за період 1998-2006 p., свідчить про існування вищевикладеної тенденції розвитку консультаційного ринку: з 117 створених фірм лише 29% пропонують поряд з консалтингом інші суміжні послуги. В іншій частині пропозиції (71%) переважають фірми широкої спеціалізації (близько 42%), 38,5% вітчизняних консультантів спеціалізується на обслуговуванні декількох областей управлінської діяльності, і найменша їхня частина (14%) спеціалізується на одній області діяльності клієнтів.

Набір типових послуг вітчизняних консультантів також мало в чому відрізняється від структури пропозиції на ринках країн Східної Європи іноземних компаній. Наприклад, список із шести основних консультаційних продуктів, що рекомендуються американським Агентством по міжнародному poзвитку (USAID) до пропозиції менеджерам підприємств, а саме:

Програмне забезпечення для фінансового керування і бухгалтерського обліку (з навчанням персоналу).

Установка комп'ютерної техніки і навчання користувачів.

Інформаційні системи керування витратами, збутом і виробничим процесом.

Фінансовий аудит для цілей оподатковування.

Бізнес-плани і фінансові плани.

Системи модернізації бухгалтерського обліку під міжнародний стандарт. Він розповсюджений в анотаціях діяльності українських консалтингових фірм.

Можна затверджувати, що в Україні пропозиція консультаційних послуг, створена вітчизняними і закордонними фірмами, здатньо задовольнити різні потреби менеджерів підприємств. Тенденцію більш прогресивного розвитку ринку стримує недостатній рівень попиту. Консультаційний бізнес відноситься до сфери послуг, що обслуговує матеріальне виробництво.