Організація зовнішньо-торгівельних операцій з сільськогосподарською продукцією (на прикладі ПП "Світанок")

Необхідно здійснити наступні заходи щодо подолання упадка в галузі:

- удосконалювання ціновий, податкової і кредитно-фінансової політики:

- державне сприяння в техніко-технологічному оснащенні сільських господарств;

- сприяння розвитку нових земельних і майнових відносин на селі;

- принципово нові відносини селян з переработчиками і заготівниками, в основу яких варто покласти не диктат монополізованих структур, а взаємовигідне співробітництво;

- гарантія виробнику сільськогосподарської продукції права вибору каналів реалізації і сприянню розширення її експорту.

У житті ці напрямки не можна розглядати изолированно і розташовувати в календарній послідовності. Тільки погоджене комплексне здійснення названих мір як складової державної аграрної політики приведе до помітного просування вперед у цій справі.

Для рішення такої задачі варто об'єднати зусилля працівників урядових і відомчих органів, наукових співробітників, безпосередніх працівників аграрної й іншої галузей АПК.

Значну роль може зіграти єдність поглядів різних суспільних угруповань, партій, рухів.

Першочергове значення має законодавче забезпечення процесу економічної стабілізації. Якщо приміщення капіталу в сільськогосподарське виробництво буде залишатися маловигідним чи навіть ризикованим, у той час як використання в торговому чи обороті вкладення на депозит дають значно велику вигоду, то капітал буде рухатися в зворотному від сільського господарства напрямку. Саме таку ситуацію ми маємо в нашій країні.

Диспаритет цін, неухильний спад виробництва, суцільні неплатежі і погроза повного банкрутства є гальмуючим чинником у здійсненні реформ на селі, викликають у селян недовіра до проголошеного урядом курсу. Чим довше буде утримуватися руйнівний характер розвитку аграрного виробництва, тим більше дорогу ціну суспільство буде змушено платити за подолання ситуації і поворот її до кращого.

Розробляються відповідними державними органи пропозиції по удосконаленню механізму ціноутворення і підтримці доходів товаровиробників-аграрників, поліпшенню податкової політики і кредитно-фінансового обслуговування сільськогосподарських підприємств, сприянню земельній реформі.

Наукові співробітники вносять свій вклад у справу розробки і надання зерновиробникам методичних порад, науково-аналітичної інформації з питань ефективної організації виробництва і збуту зерна в умовах становлення ринкової економіки, забезпечення суб'єктів ринкових відносин прогнозними матеріалами.

ВИСНОВКИ

Розвиток експорту є необхідною умовою розширення участі країни в розподілі праці з метою прискорення соціально-економічного розвитку суспільства. Шляхом збільшення експортного потенціалу і створення умов для збуту продукції на зарубіжних регіонах може бути забезпечено отримання валюти для імпорту товарів, коніертуємість національної валюти та стабільність її курсу.

В сучасних умовах ЗЄД в країні на передній план висуваються безпосередні виробники та постачальники експортної продукції.

Однак для того, щоб успішно діяти в наших умовах, необхідно виховати в керуючій ланці і в усіх працюючих нові підходи до експортної діяльності. Завдання заключається в тому, щоб досягти вдосконалення всього процесу ЗЄД на рівні підприємства і галузі з метою ефективного вирішення проблем підвищення якості і конкурентостійкості продукції.

По мірі розвитку виробничих сил і загостренні конкуренції в сфері збуту постачальники товарів змушені переходити від орієнтації на загальні вимоги ринку до активного впливу на процес виробництва продукції ан основі комплексного вивчення ринку.

Українські фірми повинні рівнятись на найбільш прогресивні положення зарубіжного меркетингу та менеджменту і продовжити розробку їх принципіів стосовно до умов України для того, щоб забезпечити високу конкурентоспроможність вітчизняної продукції на зовнішньому ринку і підвищити економічну ефективність українського експорту.

Успіх діяльності підприємства залежить від того, настільки вдало воно пристосується до свого зовнішнього оточення - економічного, науково-технічного, соціально-політичного та ін. Важливо вчасно розпізнати загрози для свого існування та сприятливі можливості. В таких умовах успішність досягнення поставлених завдань залежить від стратегічного планування, від якості управління зовнішньоекономічною діяльністю. Тому стратегичними ресурсами слід вважати не самі матеріальні фактори (обладніння, сировину) та робочу силу, а ті можливості у досягненні стратегічних цілей, які відкриваються завдяки наявності тих ресурсів. Сукупність здібностей кадрового складу та здатності організаційної системи до постійного вджосконалення у відповідності з цілями підприємства складає його стратегічний потенціал. Формування стратегічного потенцаілу створює базис для забезпечення конкурентоспроможності підприємства, яка визначається його порівняльними перевагами по відношенню до інших підприємств відповідної галузі всвоїй країні та за її межами.

Слід враховувати, що уряд не повинен здійснювати втручання в діяльність підприємств, бо він не може відчувати гру ринкових сил так, як це відчувають працівники галузі. Уряд може впливати лише на оточуюче середовище, в якому працюють фірми. Створювати та підтримувати конкурентні переваги повинні самі підприємства.

Сучасний стан України не можна назвати сприятливим для створення приватним підприємствам конкурентних переваг світового рівня. Тому найважливішою задачею фірм є набір кваліфікованого кадрового потенціалу та його розвиток, пошук іновацій. Ключовою рушійною силою є розширення ринків збуту своєї продукції.

Отже, для успішної політики сприяння зростання експорту зернових культур необхідно:

- пільгове кредитування;

- податкові та інвестиційні пільги;

- субсидування експортної інфраструктури;

- державна підтримка при освоєнні експортерами нових ринків збуту.

Перелік використаних джерел

1. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 р. // Відомості ВРУ. - 1993. - № 18. - с. 10-12.

2. Закон України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 р. // Все про бухгалтерський облік. - 1998. - № 117. - с. 5-6.

3. Декрет КМУ “Про котирування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)” // Голос України. - 1993. - № 14. - с. 6.

4. Абсолютный рекорд: рынок зерна в Украине // Бизнес. - 2000. 25 сентября (№ 39). С. 66.

5. Алексунин В., Портных В. Мировое производство и рынок зерна // Хлебопродукты. - 1999. - № 11. - с. 9-12.

6. Битва за чужой урожай: обзор мирового зернового рынка // Бизнес. - 1997. - 27 мая (№ 20). - с. 47.

7. Бойко В.І. Ринок зерна в Україні // Економіка АПК. - 1999. - № 1. С. 103-105.

8. Бойко В.І. Потенціал галузі і цінова ситуація на ринку зерна в Україні // Економіка АПК. - 2001. - № 12. - с. 57-60.

9. ВЭД предприятия / Под ред. Стровского Л.Є. - М.:ЮНИТИ, 1999. - 430 с.

10. Герчикова И.Н. Менеджмент: учебное пособие. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1994. - 320 с.

11. Голощубова Н., Гончаренко Н. Проблемы развития торговли сельхозпродукцией на рынках // Экономика Украины. - 1997. - № 7. - с. 59-66.

12. Экономика предприятия: Учебник / Под ред. Проф. О.И.Волкова. М.:ИНФРА-М, 1999. - 416 с.

13. Зерноринок // Пропозиція. - 1998. - № 10. - с.26.

14. Иваськив В. Упущенные возможности // Посредник. - 1997. - 29 декабря. - с. 55

15. Кириленко І.Г. Зернове господарство та ринок зерна в Україні // Економіка України. - 2001. - № 9. - с. 3-9.

16. Куделя А. Роль и значение государственного регулирования рынка зерна // Хлебопродукты. - 1997. - № 2. - с. 2-4.

17. Куценко І. Колосится карта мира: мировой зерновой рынок // Бизнес. - 1998. - 28 сентября (№ 39). - с. 34-35.

18. Киреев А.П. Международная экономика, ч. 1. - М.:Международные отношения, 2000. - 416 с.

19. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. - Новосибирск: Наука, 1992. - 736 с.

20. Мескон Н.А., Хедоури Ф., Альберт М. Основы менеджмента. - М.:Дело, 1992. - 640 с.

21. Милованов І.В. Україна в контексті світового ринку зерна // Економіка АПК. - 2000. - № 12. - с. 83-85.

22. На мировом рынке зерновых //Бики. - 1998. - 25 июня (№ 73). - с. 6.

23. На рынке пшеницы // Бики. - 1997. - 30 сентября (№ 116). - с. 6-7.

24. Огляд світової ринкової кон'юнктури основних товарів українського експорту // Посредник. - 1997. - 5 мая (№ 18). - с. 35-41.

25. Побережна А.А. Формування світового ринку зерна та кон'юнктури цін // Економіка АПК. - 1997. - № 9. - с. 75-78.

26. Подвижная Л. Зерновой рынок. Обзор внебиржевого рынка // Хранение и переработка зерна. - 2001. - № 10. - с. 17-21.

27. Положение на зерновом рынке Украины // Бики. - 1998. - 17 февраля (№ 19). - с. 6-7.

28. Саблук П. Зерновий ринок України: проблеми і перспективи // Економіка України. - 1997. - № 5. - с. 4-15.

29. Состояние рынка зерна в мире // Комбикормовая промышленность. - 1997. - № 7. - с. 5.

30. Трисвятский Л.А. Стабильность зернового рынка и экономические циклы // Хлебопродукты. - 1997. - № 11. - с. 4-6. Размещено на Allbest.ru